Проведення інституційного аналізу

Тип работы:
Контрольная
Предмет:
Менеджмент


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра менеджменту

Контрольна робота

З дисципліни «Проектний аналіз»

Виконав студент групи ЗЕК — 5с (2 в.о.)

Кобець Н.М.

Перевірив: Москаленко В. О.

Київ 2014

Зміст

1. Теоретичні питання

1.1 Інституційний аналіз

1.2 Класифікація проектів

1.3 Концепція вартості грошей в часі

2. Проект

Список використаної літератури

1. Теоретичні питання

1. 1 Інституційний аналіз

Мета інституційного аналізу — визначення ступеня впливу зовнішніх (політичних, економічних, соціальних, культурних, правових тощо) і внутрішніх (рівень кваліфікації персоналу, залученого до проведення проекту, менеджмент організації, що здійснює проект та ін.) факторів на можливість успішної реалізації проекту.

Задачі інституційного аналізу:

1. Аналіз політичної орієнтації та макроекономічної політики уряду.

2. Визначення цілей проекту та напрямів розвитку, визначених урядом як пріоритетних.

3. Оцінка рівня менеджменту проекту та визначення параметрів його успішної реалізації.

4. Характеристика кадрового потенціалу організації та оцінка його здатності успішно виконати поставлені завдання.

5. Аналіз узгодженості цілей проекту з інтересами його учасників.

6. Діагностика організаційної структури і міри її відповідності досягненню результатів проекту.

Завданнями інституційного аналізу є:

* виявлення й опис інституційних умов — організацій, законів, нормативних актів та політичних факторів, у рамках яких буде здійснюватися й експлуатуватися розглянутий проект. При цьому варто включити в аналіз усі організації (їх може бути декілька залежно від складності проекту), що беруть участь у проекті. Що стосується законів, політики, нормативних актів як об'єктів інституціонального аналізу, то розгляду підлягають лише найважливіші з них, здатні вплинути на проект;

* оцінка слабких і сильних сторін організацій, що беруть участь у проекті, стосовно їх матеріальних та людських ресурсів, технічної кваліфікації, організаційної структури, управлінських і адміністративних можливостей, фінансового становища;

* оцінка можливого впливу законів, політики, інструкцій на здійснення й експлуатацію проектів, що мають відношення до захисту навколишнього середовища, заробітної плати, цін, субсидій, зовнішньої торгівлі, валютного курсу тощо;

* висування пропозицій з технічної допомоги, що може знадобитися для здійснення рекомендованих організаційних змін і розробки графіка необхідних робіт.

Основними методами інституційного аналізу є наступні:

ь збирання та опрацювання опублікованих даних про середовище проекту та можливості організації;

ь бесіди із зовнішніми експертами та співробітниками організації;

ь анкетне опитування зовнішніх експертів і співробітників організації.

Проведення інституційного аналізу потребує використання особливого методологічного апарату та інструментарію. Так, поряд з методами і моделями кількісних оцінок (описові моделі, які визначають взаємозв'язки між кількома змінними; аналітичні моделі, що характеризують можливі динамічні відхилення; моделі прийняття рішень та ін.) інституційний аналіз вимагає використання методів якісних оцінок і ситуаційного аналізу. Важливе значення для прийняття проектного рішення при проведенні інституційного аналізу проектів мають методи експертних оцінок. Тому аналітики, які використовують методики багатоступінчастих опитувань (метод Дельфі, Кутурова та ін), повинні прагнути до зниження ступеня суб'єктивізму експертизи та надавати експертним оцінкам кількісних характеристик, що дозволяли б оцінити міру впливу тих чи інших факторів на ефективність проекту.

Складність підготовки даного розділу аналітичної оцінки проекту пов’язана з необхідністю розгляду всієї сукупності внутрішніх і зовнішніх факторів, що супроводжують проект, та прийняття рішень про можливість його успішного виконання з урахуванням політичних, макроекономічних, організаційних та адміністративних умов.

Рис. 1. Елементи інституційного аналізу

Різноманіття видів робіт, які провадяться при виконанні інституційного аналізу, дозволяє, з одного боку, ідентифікувати середовище реалізації та експлуатації проекту, аналізувати ступінь впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на успішність здійснення проектних рішень та ефективність проекту, а з іншого, — розробити програму можливої протидії потенційно від'ємному впливу на проект зовнішніх факторів і необхідності надання технічної допомоги для досягнення встановлених цілей проекту (рис. 1).

1. 2 Класифікація проектів

інституційний аналіз проект кадровий

Різноманітні проекти можна класифікувати за різними критеріями.

* За класом (складом і структурою самого проекту та його предметної галузі):

— монопроект — окремий проект різних типів, видів та масштабів;

— мультипроект — комплексний проект, що складається з ряду монопроектів і потребує застосування багатопроектного управління;

— мегапроект — цільові програми розвитку регіонів, галузей та інших утворень, які включають до свого складу ряд моно- і мультипроектів.

* За типом, (основними сферами діяльності, в яких здійснюється проект) — технічні, організаційні, економічні, соціальні, змішані.

Технічні проекти — проекти, спрямовані на випуск та продаж нових продуктів і пов’язані, як правило, з будівництвом споруд, удосконаленням технологій, розширенням присутності на ринку тощо.

Організаційні проекти (реформування підприємства, реалізація концепції нової системи управління, створення нової організації чи проведення міжнародного форуму) характеризуються так:

— цілі проекту заздалегідь визначені, однак його результати кількісно та якісно важко встановити, оскільки вони пов’язані, як правило, з організаційним поліпшенням системи;

— строк і тривалість встановлюються завчасно;

— ресурси надаються за можливостями;

— витрати на проект фіксуються та підлягають контролю на економічність, однак потребують коригувань у міру просування проекту.

Економічні проекти (приватизація підприємства, створення аудиторської системи, введення нової системи податків) мають такі особливості:

— метою є поліпшення економічних показників функціонування системи;

— головні цілі намічаються завчасно, але потребують коригувань у міру просування; те саме стосується й строків проекту;

— ресурси для проекту надаються у міру необхідності та в межах можливого;

— витрати визначаються завчасно, контролюються на економічність та уточнюються у міру просування проекту.

Це означає, що економічні результати мають бути досягнуті у фіксовані строки за встановлених витрат, а ресурси надаються за необхідності.

Соціальні проекти (реформування системи соціального забезпечення, охорони здоров’я, соціальний захист незабезпечених верств населення, подолання наслідків стихійних лих і соціальних потрясінь) мають свою специфіку:

— цілі тільки намічаються і мають коригуватися у міру досягнення проміжних результатів;

— кількісна та якісна оцінки проектів істотно ускладнені;

— строки і тривалість проекту залежать від імовірних факторів або тільки намічаються та згодом підлягають уточненню;

— витрати на проект, як правило, залежать від бюджетних асигнувань;

— ресурси виділяються у міру потреби в межах можливого.

Соціальні проекти найбільш невизначені.

Змішані проекти — проекти, які поєднують декілька вище перерахованих типів проекту.

* За видом (характером предметної галузі проекту) — інвестиційні, інноваційні, дослідження і розвитку, освітні, комбіновані.

До інвестиційних, як правило, належать проекти, головною метою яких є створення чи реновація основних фондів, що вимагає вкладення інвестицій. Будівництво нового підприємства, реконструкція виробництва чи спорудження греблі - це проекти, до яких визначаються та фіксуються: мета (обсяг виробництва продукції, розміри греблі), тривалість та строк завершення будівництва, витрати на проект. Потрібні ресурси та фактична вартість проекту залежатимуть передусім від ходу виконання робіт та просування кожного проекту. Для цього виду проектів необхідні потужності мають надаватися відповідно до графіка і строку готовності на кожному етапі, аж до завершення проекту.

До інноваційних належать проекти, головна мета яких полягає в розробці й застосуванні нових технологій, ноу-хау та інших нововведень, що забезпечують розвиток систем.

Проекти дослідження і розвитку. Розробка нового продукту, дослідження у галузі будівельних конструкцій чи розробка нової інформаційно-керівної системи характеризуються такими особливостями:

— головна мета проекту чітко визначена, але окремі цілі мають уточнюватися у міру досягнення часткових результатів;

— строк завершення і тривалість проекту визначені завчасно, але можуть коригуватися залежно від отриманих проміжних результатів і загального просування проекту;

— планування витрат на проект часто залежить від виділених асигнувань і менше від дійсного просування проекту;

— основні обмеження пов’язані з лімітованою можливістю використання потужностей і ресурсів (устаткування і спеціалістів).

Як правило, наявні можливості визначають витрати на проект і строк його готовності.

Менш поширені, проте теж застосовуються освітні та комбіновані типи проектів.

* За тривалістю (періодом здійснення проекту) — короткострокові (до 3 років), середньострокові (від 3 до 5 років), довгострокові (понад 5 років).

* За масштабом (розмірами самого проекту, кількістю учасників та ступенем впливу на навколишнє середовище) — дрібні, середні, великі, дуже великі.

Такий поділ проектів дуже умовний.

Масштаби проектів можна розглядати й у більш конкретних формах — міждержавні, міжнародні, національні, міжрегіональні та регіональні, міжгалузеві та галузеві, корпоративні, відомчі, проекти одного підприємства тощо.

* За складністю (ступенем складності) — прості, складні та дуже складні.

Критерії складності визначають характер і новизну завдань, які необхідно вирішити, ступінь ретельності підготовки та розробки всіх аспектів аналізу проектів, вимоги до рівня професіоналізму та досвіду управлінської команди. Мега- та мультипроекти належать до складних чи дуже складних проектів.

1. 3 Концепція вартості грошей в часі

Даний принцип породжує концепцію оцінки вартості грошей у часі. Суть концепції заключається в тому, що вартість грошей з плином часу змінюється з врахуванням норми прибутковості на грошовому ринку і ринку ЦП. В якості норми прибутковості виступає норма позичкового процента або норма виплати дивідендів по звичайним і привілейованим акціям.

Величина доходу, що отримується (величина процентів), визначається виходячи з:

§ величини вкладеного капіталу;

§ строку, на який він надається в позику чи інвестується;

§ розміру і виду процентної ставки (ставки доходності).

Фінансовий менеджмент потребує постійного здійснення розрахунків, пов’язаних з надходженням грошових коштів в різні періоди часу. Ключову роль в цих розрахунках відіграє оцінка вартості грошей в часі. У відповідності з концепцією вартості грошей в часі однакова сума грошей в різні періоди часу має неоднакову вартість: ця вартість в теперішній час завжди є вищою, ніж в будь-якому майбутньому періоді.

Зміну часової вартості грошей можна пояснити наступним чином. Грошова одиниця в попередньому році була такою ж, як і в поточному. Але наслідки інфляції чітко ілюструють, що купівельна спроможність грошей змінюється з плином часу.

Розглядаючи реальну вартість грошей, підприємці повинні брати до уваги не тільки руйнівні дії інфляції, а також і здатність інвестування, адже мета фінансового менеджмента — це можливість з грошей робити додаткові гроші. Багато підприємств мають декілька варіантів вкладення грошей, їх мета на цей час — обрати з цих варіантів найбільш прибутковий.

Основними причинами втрачання вартості грошей є: інфляція, наявність ризику і віддання підприємцями переваги наявним грошам.

Інфляція пов’язана із загальним підвищенням цін у країні. Коли зростають ціни, падає вартість грошової одиниці. Враховуючи те, що в майбутньому ціни зростатимуть, вартість грошової одиниці в наступні роки буде ще нижчою, ніж в попередні. Таким чином, купівельна спроможність грошової одиниці сьогодні вища, ніж буде завтра.

Ризик або невпевненість у майбутньому також зменшують вартість грошей. Через невпевненість у майбутньому ризик з часом зростає. Більшість підприємців хоче уникнути ризику, тому вище цінує гроші, які є сьогодні, аніж ті, що мають бути в майбутньому. Ті суб'єкти підприємницької діяльності, які погоджуються віддати свої наявні гроші сьогодні в обмін на їх більшу кількість у майбутньому, жадають більш високої компенсації у вигляді певної винагороди за цей ризик.

Всі суб'єкти господарювання віддають перевагу наявним грошам, ніж очікуваним у майбутньому, тобто «симпатизують» високій ліквідності. Втіленням ліквідності і є наявні гроші. Якщо підприємець інвестує ці гроші, сподіваючись доходів у майбутньому, тобто міняє гарантовані «живі» гроші на ризикованіші доходи у майбутньому, то цей «обмін» можливий за умови, що майбутні доходи повинні бути достатньо високі. Це необхідно, щоб виправдати ризик, на який погоджується інвестор, оскільки він сподівається на високу винагороду як компенсацію за втрату ліквідності.

Таким чином, із вищевикладеного можна зробити наступні висновки:

1. Сьогодні гроші дорожчі, ніж завтра.

2. Гроші втрачають свою вартість через інфляцію, ризик, схильність до ліквідності.

Перехід до ринкової економіки супроводжується появою нових для підприємств України видів діяльності. До них можна віднести вибір варіантів вкладання грошових коштів, оцінка ефективності інвестицій, тощо. Відкрито нові можливості використання капіталу: участь в різноманітних ризикових проектах, придбання цінних паперів, нерухомості; вкладання грошей на депозитні рахунки комерційних банків. Розміщуючи капітал в один з обраних проектів, фінансовий менеджер планує не тільки з часом повернути вкладені гроші, а й отримати бажаний економічний ефект. Таким чином, гроші набувають такої об'єктивно існуючої характеристики, як часова вартість. В нашій країні інвестиційна діяльність для багатьох суб'єктів підприємницької діяльності є дещо новим видом діяльності, тому, коли фінансовий менеджер збирається обрати той чи інший варіант вкладення грошових коштів, він повинен чітко визначити відповіді на основні запитання для здійснення інвестиційного проекту: який початковий капітал, процентна ставка, період вкладення коштів, можливість нарахування складного процента раз на рік чи частіше (з якою частотою?), репутація фірми, в справу якої інвестуються кошти, економічна та політична стабільність в країні, тощо.

2. Проект

Проект Фонду В. Пінчука «Заповідник». Передбачає роботу волонтерів з благоустроїв заповідників, культурно-історичних місць, архітектурних пам’яток в м. Києва. Фінансується із Фонду Пінчука та Фонду Відродження (Україна). Тривалість 2 роки.

1. На проект «Заповідник» з Фонду В. Пінчука було виділено 3 млн. євро. Даний проект за розміром відноситься до великих і являється короткостроковим.

2. Організаційна структура проекту наведена на рис. 1

Рис. 1. Організаційна структура проекту

1. 3. Оточення проекту

Оточення проекту -- це чинники впливу на його підготовку та реалізацію. Розрізняють зовнішні і внутрішні чинники.

В даному проекті до зовнішніх чинників політичного характеру відноситься Департамент заповідної справи, Юридичний департамент.

Що стосується економічного чинника, то за цей фактор відповідає Фонд В. Пінчука. Додатковим джерелом коштів є спонсори, а саме: «Київзеленбуд» «UDP-Україна», «Еволюшен Медіа», «Марс», «UDP» тощо.

Суспільний чинник в даному проекті відіграє також не менш важливу роль. Справа в тому, що в кожному районі м. Києва знайдеться чимало людей-добровольців, яким не байдуже місце і оточення в якому вони живуть. Завдяки акціям і рекламним компаніям планується заохочувати жителів задля здійснення спільної мети.

За науково-технічний вплив відповідальні Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА Шелоков В. В., головний спеціаліст відділу організаційного та матеріально-технічного забезпечення управління організаційного забезпечення. Департамент житлово-комунальної інфраструктури КМДА Новицький Д. Ю., директор Департаменту. Дані структури спрямованні на впровадження в даний проект сучасні технології, спираючись на рівень розвитку енергетики, транспорту та комунікацій. Дана діяльність забезпечить якісні результати з благоустрою заповідників, культурно-історичних місць та архітектурних пам’яток в м. Києві.

Сучасний стан екології висуває перед нами вимоги до захисту навколишнього середовища. Хоча Київ лежить у помірній кліматичній зоні, не слід забувати, що в цьому житті нічого не вічне. Тому задачею даного проекту є максимальна підтримка і збереження історичних місць задля збереження культурної спадщини для наших нащадків.

До внутрішніх чинників для виконання даного проекту відносяться ініціатор проекту, його замовник, керуючий проектом, інвестор, яким являється власне Фонд Віктора Пінчука. У складі спецкомісії заступник голови Київської міської державної адміністрації Володимир Головач, начальник Головного управління контролю за благоустроєм Києва Сергій Неклюдов, перші заступники, заступники голів районних у столиці державних адміністрацій з питань благоустрою, керівники Головних управлінь житлового господарства, комунального господарства, з питань надзвичайних ситуацій, екології та охорони природних ресурсів, головного державного санітарного лікаря Києва, а також представники Головного управління МВС, МНС, керівників комунального підприємства Київавтодор, підприємства Київзеленбуд, К П Плесо. Будь — які дії по впровадженню даного проекту лежать в рамках Закону України.

4. Екологічний аналіз проекту

4.1. Благоустрій і озеленення населених міста набуває особливого значення за умов підвищених антропогенних навантажень, дискомфортності середовища, через забруднення повітряної середовища викидами автотранспорту та промислових підприємств.

4.2. За виконання комплексу заходів вони можуть помітно поліпшити екологічний стан і зовнішній вигляд, створити комфортніші мікрокліматичні, санітарно-гігієнічні й естетичні умови в громадських місцях (парках, бульварах, скверах, майданами тощо.).

4.3. Рівень благоустрою і озеленення територій — одне із показників якості довкілля, від рівня розвитку сфери благоустрою і озеленення міста залежить якість життя городян.

4.4. Провідна цільова функція благоустрою міста — забезпечення населення оптимальними умовами життєдіяльності, праці, спілкування, відпочинку тощо у межах можливостей суспільства.

4.5. Зелені насадження є головними елементами художнього оформлення населеного пункту. Об'єктами озеленення називається земельну ділянку, у якому складові ландшафту (рельєф, водойми, рослини) й будівельні споруди взаємозв'язані й призначені задоволення потреб у відпочинку на свіжому повітрі.

4.6. Благоустрій архітектурних пам’яток ніяк не зашкодить навколишньому середовищу, безпосередньо повітрю, а навпаки вдихне нове життя у місце і людей, не тільки тих, хто їх буде відвідувати, а й людей-волонтерів, котрим небайдуже оточення в якому вони живуть.

4.7. Позитивний плив проекту на заповідники в м. Києві зумовлюють збереження існуючих територій, підтримання їх у належному стані. Захист заповідників необхідний не лише для підтримання екології у належному стані, але й для збереження тієї частки природи Землі первозданного вигляду для пам’яті і культурного виховання людства.

4.8. Благоустрій історичних місць дозволить одночасно поліпшити екологічну ситуацію, за рахунок зелених насаджень і в той же час збільшить відвідування жителів, що в свою чергу дає право на думку про їх культурно-історичне збагачення.

4.9. Дані роботи по проекту «Заповідник» створенні перш за все на поліпшення екологічного стану м. Києва, тому головні роботи проводитимуться по усуненню негативних наслідків.

4. 10. Під час виконання проекту проводитимуться додаткові дослідження і моніторинг екологічної ситуації і вплив на неї проекту.

5. Соціальний аналіз

5.1. За даний проект перш за все несе відповідальність ініціатор, оскільки саме від його рішень залежить ефективність проекту.

5.2. Не меншу відповідальність несуть громадяни. В їх обов’язки входить брати активну участь по благоустрою свого міста. Також головною проблемою на сьогоднішній день лишається питання про збереження місць відпочинку, історичних місць, заповідників і т.д. від вандалізму. Громадяни мають пам’ятати про людяність і повагу до всього, що для них створено.

5.3. Участь влади у збереженні порядку передбачається у створенні заохочувальних акцій і заходів спрямованих на виховання цінностей і дбайливості у громадян. (звичайно, що за рахунок МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ)

5.4. Виконавці проекту повинні відповідально ставитись до виконання своїх обов’язків, не розкрадати бюджет. Саме від дій виконавців залежить кінцевий результат і його наслідки.

5.5. Фонд В. Пінчука створивши такий проект залучає до його участі чималу кількість учасників-людей. Те що основна відповідальність за проект полягає саме на нього це безперечно, проте, не слід забувати, що підписавши цей проект він несе відповідальність і за учасників цього проекту.

Список використаної літератури

1. Верба В Л. Проектний аналіз: підручник / В. А. Верба, О.А. Загородніх. — К.: КНЕУ, 2000. — 322 с.

2. Волков И. М. Проектный анализ / И. М. Волков, М. В. Грачева. — М.: ЮНИТИ, 1998.

3. Воркута Т. А. Проектний аналіз: навч. посіб. / Т. А. Воркут. — К.: Укр. центр духовної культури, 2000. — 428 с.

4. Ковалев В. В. Введение в финансовый менеджмент / В. В. Ковалев. — М.: Финансы и статистика, 2000. — 768 с.

5. Колтынюк Б. А. Инвестиционные проекты: учебник / Б. А. Колтынюк. — СПб.: Изд-во Михайлова В. А., 2000.

6. Колтынюк Б. А. Инвестиционное проектирование объектов социальной сферы: учебник / Б. А. Колтынюк. — СПб.: Изд-во Михайлова В. А., 2000. — 432 с.

7. Мир управления проектами / под ред. X. Решке, X. Шелли // Патцак Г. Парадигма управления проектами. Системно ориентированная модель управления проектами / Г. Патцак. — М.: Алане, 1993.

8. Управление инвестициями: в 2 т. / В. В. Шеремет, В. М. Павлюченко, В. Д. Шапиро и др. — М.: Высш. шк., 1998. — Т. 2.- 512 с.

9. Рясних Є.Г. Основи фінансового менеджменту. Хмельницький. ТОВ «Тріада-М», 2000, 210 с.

10. Електронний ресурс (режим доступу) — Екологічний аналіз http: //ubooks. com. ua/books/237/inx37. php

11. Електронний ресурс (режим доступу) — відповідальність за порушення правил благоустрою http: //www. kmr. gov. ua/decree_poryadki. asp? Id=6068

12. Електронний ресурс (режим доступу) — Оцінка впливу внутрішніх факторів на проект http: //life-prog. ru/ukr/1496_otsinka-vplivu-vnutrishnih-faktoriv-na-proekt. html

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой