Порядок обліку і контролю витрат на оплату праці на підприємстві (на прикладі ТОВ "Бучанське")

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Вступ

Облік та аудит витрат на оплату праці є однією з найважливіших складових системи обліку та контролю на підприємстві.

Облік витрат на оплату праці додатково ускладнюється тим, що різні види оплати праці мають різні джерела фінансування. Це ж саме стосується і оплати праці різним категоріям працівників.

Законодавство України встановлює норми мінімальної оплати праці та певних доплат за роботу в позаурочний час, в святкові та вихідні дні тощо. Через це з метою дотримання чинного законодавства необхідно і важливо правильно здійснювати облік витрат на оплату праці. Важливим є правильний облік витрат на оплату праці і з точки зору податкового обліку.

В сучасних умовах правильний і головне дієвий облік витрат повинен стати не лише як засіб дотримання вимог чинного законодавства, а й як джерело надійної інформації для подальшого контролю та управління витратами на оплату праці. Проблема управління витратами на оплату праці полягає в тому, що кожен власник прагне мінімізувати будь-які витрати, адже це збільшить його прибуток. Та й об'єктивно на кожному підприємстві є свій максимальний рівень витрат на оплату праці, при перевищенні якого підприємство просто стає збитковим. З іншої сторони надмірне скорочення витрат на оплату праці призводить до послаблення мотивації працівників, зниженню трудової дисципліни, недобросовісному виконанню персоналом своїх обов’язків і, навіть, відтоку найбільш сумлінних і кваліфікованих працівників. Тому основна задача управління витратами на оплату праці - це знайти оптимальний рівень таких витрат, що забезпечував би і прибутковість підприємства і достатню мотивацію працівників.

Важливе місце в управлінні витратами на оплату аналіз та контроль витрат на оплату праці. Облік витрат на оплату праці має бути організований таким чином, щоб не лише забезпечувати складання фінансової, статистичної та інших видів звітності, а й подавати інформацію про витрати на оплату праці у вигляді, придатному для подальшого аналізу та обґрунтування управлінських рішень. На жаль на більшості підприємств бухгалтерія виконує роль простого центру обліку інформації. Проте в сучасних умовах функції бухгалтерського обліку повинні не обмежуватися обліком тієї чи іншої інформації, а й доповнюватися аналізом її та контролем.

При цьому повинна бути налагоджена взаємодія бухгалтерської, планової, фінансової та інших служб підприємства, щоб забезпечити облік, аудит і управління витратами на оплату праці. Облік витрат в цій системі виступає як один з головних елементів, як інформаційна база на основі якої розробляється стратегія і тактика контролю та управління за витратами на оплату праці. На жаль на багатьох підприємствах весь процес управління та контролю витратами на оплату праці зводиться просто до механічного їх обліку. Рішення в цій сфері часто приймаються спонтанно, необґрунтовано, що часто призводить до грубих управлінських помилок.

Все вищезгадане і визначає актуальність теми обраної курсової роботи.

Метою курсової роботи являється розгляд теоретичних положень, які визначають порядок обліку і контролю витрат на оплату праці на підприємстві та на прикладі конкретного підприємства ТОВ «Бучанське» зробити аналіз побудови системи обліку і аудит витрат на оплату праці.

Предметом даної курсової роботи є сукупність теоретичних положень побудови обліку та аудиту витрат на оплату праці.

При написанні роботи вирішувався ряд завдань:

· Розглянути теоретичну основу побудови системи обліку витрат на оплату праці на підприємстві;

· Розглянути теоретичну основу побудови системи аудиту за витратами на оплату праці;

· На прикладі підприємства ТОВ «Бучанське» дослідити діючу системи обліку та аудиту витрат на оплату праці;

· Проаналізувати шляхи вдосконалення обліку та аудиту витрат на оплату праці на досліджуваному підприємстві.

Об'єктом досліджень є сукупність теоретичних, методичних та практичних аспектів обліку і аудиту витрат на оплату праці ТОВ «Бучанське».

Інформаційною базою роботи є фінансова звітність ТОВ «Бучанське» та нормативно-правові акти, що регулюють облік та аудит витрат на Україні.

Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків та додатків.

Актуальність написання роботи полягає в тому, що витрати на оплату праці є на кожному підприємстві, а це потребує постійного дослідження і детального розгляду відповідно до змін у законодавстві.

оплата праця облік аудит

Розділ 1. Економічна суть затрат праці та її оплати

1.1 Економічна суть витрат на оплату праці

Заробітна плата — є однією з найскладніших економічних категорій і одним з найважливіших соціально-економічних явищ. Вона з одного боку є основним (і часто єдиним) джерелом доходів найманих працівників, основою матеріального добробуту членів їхніх сімей, а з іншого боку, для роботодавців є суттєвою часткою витрат виробництва і ефективним засобом мотивації працівників з метою досягнення цілей підприємства. Саме тому питання організації заробітної плати і формування її рівня разом з питаннями забезпечення зайнятості складають основу соціально-трудових відносин у суспільстві, адже вони включають нагальні інтереси всіх учасників трудового процесу.

Сутність поняття «заробітна плата» є досить багатогранним тому його значення необхідно розглядати з декількох позицій:

— згідно з Законом України «Про оплату праці», заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства [1];

— заробітна плата — це складна економічна категорія, що відображає відносини між роботодавцем і найманим працівником з приводу розподілу новоствореної вартості. В цьому розумінні доречнішим є поняття «оплата праці», яка, крім власне заробітної плати, включає і інші витрати роботодавця на робочу силу;

— заробітна плата для найманого працівника — це основна частина його трудового доходу, який він отримує в результаті реалізації здатності до праці і який забезпечує об'єктивно необхідне відтворення робочої сили, а також певна сума коштів, що компенсує витрати праці працівника і забезпечує йому певний рівень задоволення особистих потреб, а також потреб членів його сім'ї;

— заробітна плата для роботодавця — це елемент витрат виробництва і водночас головний чинник забезпечення матеріальної зацікавленості працівників у досягненні високих кінцевих результатів праці;

— заробітна плата в умовах ринкової економіки — це елемент ринку праці, що складається в результаті взаємодії попиту на працю та її пропозиції й відтворює ринкову вартість використання найманої праці. Заробітна плата, попит і пропозиція вимірюються залежними змінними величинами. Реальною величиною заробітної плати є реальна вартість усього того, що можна придбати за неї при існуючому рівні цін (рис. 1. 1).

Рис. 1.1 — Підходи до визначення сутності заробітної плати

Отже, виходячи із запропонованих вище трактувань, можна сформулювати таке визначення: заробітна плата — це об'єктивно необхідний для відтворення робочої сили та ефективного функціонування виробництва обсяг вираженої в грошовій формі основної частини життєвих засобів, що відповідає досягнутому рівневі розвитку продуктивних сил і зростає пропорційно підвищенню ефективності праці працівників [2].

1.2 Форми і види оплати праці

Для підприємства-роботодавця заробітна плата його працівників є однією з найбільших статей витрат. Основним нормативним документом, що визначає склад витрат з оплати праці є Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державним комітетом статистики України від 13. 01. 2001 р. № 5. Відповідно з нею фонд на оплату праці включає:

1) основну заробітну плату;

2) додаткову заробітну плату;

3) інші заохочувальні і компенсаційні виплати [3].

Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбаченні чинним законодавством, премії пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні і компенсаційні виплати, до них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами та положеннями, компенсаційні та інші грошові та матеріальні виплати, які передбачені актами чинного законодавства, або проводяться понад встановленні зазначеними актами норми [4].

Важливими складовими організації заробітної плати є її форми і системи, які забезпечують зв’язок між оплатою праці та її результатами (індивідуальними і колективними) (Рис. 1. 2). Форми і системи оплати праці встановлюються підприємствами та організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням вимог і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Рис. 1.2 Форми і системи оплати праці

Найчастіше застосовують дві основні форми оплати праці - відрядну й почасову. Кожна з них відповідає певній мірі кількості праці: перша — кількості виробленої продукції, друга — кількості відпрацьованого часу [5].

Погодинну форму оплати праці застосовують для нарахування зарплати керівникам, спеціалістам, службовцям.

При простій погодинній оплаті заробіток визначається виходячи з кількості відпрацьованого часу та кваліфікації працівника [6]. Робітникам з почасовою заробітною платою сума заробітку визначається виходячи з тарифної ставки та кількості відпрацьованих годин. Розрахунок проводиться за формулою (1. 1).

З = Тф* Тс, (1. 1)

де З — заробітна плата;

Тф — фактично відпрацьований час;

Тс — тарифна ставка.

При погодинно-преміальній системі зарплату нараховують шляхом помноження фактичного часу на тарифну ставку і додаванням премії [7].

Вона є продовженням простої почасової. Розрахунок проводиться за формулою (1. 2).

З = Тф* Тс+Пр, (1. 2)

де, З — заробітна плата;

Тф — фактично відпрацьований час;

Тс — тарифна ставка;

Пр — премія.

Відрядна форма оплати праці використовується для нарахування зарплати основної праці. Вона має такі системи: пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, акордна, непряма відрядна.

При прямій відрядній формі оплати праця працівника винагороджується по відрядних розцінках за одиницю обігу незалежно від рівня виконаних норм виробки. Заробіток визначається помноженням обсягу якісно виконаних робіт на відрядну розцінку.

При відрядно-преміальній виплачуються премії по відрядних розцінках понад заробітку за досягнення результатів роботи.

При відрядно-прогресивній формі оплати праці зарплата нараховується так: продукція встановлена у межах плану оплачується по звичайних розцінках, а продукція виготовлена понадпланово, оплачується по розцінках вищих, причому вони прогресивно зростають.

При акордній системі зарплату нараховують за весь обсяг виконаної праці (без визначення розцінок). Проте на практиці дана система застосовується рідко.

Непряму відрядну систему застосовують для нарахування зарплати допоміжним робітникам зайнятих в автоматизованих виробництвах.

Контрактна система оплати праці ґрунтується на заключенні договору між роботодавцем і виконавцем, в якому обумовлюється режим та умови праці, права і обов’язки сторін, рівень оплати праці та інше. Договір може оплачувати час знаходження виконавця на підприємстві, фірмі (погодинна оплата праці) або конкретне виконане завдання (відрядна оплата).

Порядок нарахування деяких виплат з оплати праці наведено в табл.1. 1

Таблиця 1.1 Порядок нарахування деяких виплат з оплати праці

Характер виплат

Методика (спосіб, порядок) розрахунку

Оплата праці за сумісництвом

Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу

Оплата праці при виконанні робіт різної кваліфікації

При виконанні робіт різної кваліфікації праця погодинних робітників, а також службовців оплачується за роботою вищої кваліфікації, праця робітників-відрядників — за розцінками, встановленими для роботи, яка виконується

Оплата праці при суміщенні професій (посад) і виконанні обов’язків тимчасово відсутнього працівника

Працівникам, які виконують, поряд зі своєю основною роботою, роботу за іншою професією або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, проводиться доплата за суміщення професій або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника. Розмір доплат встановлюється на умовах, передбачених у колективному договорі

Оплата роботи в надурочний час

При погодинній системі оплати праці робота в понадурочний час оплачується у подвійному розмірі, а при відрядній — виплачується доплата у розмірі 100% від тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації за всі відпрацьовані години

Оплата роботи у нічний час

Робота в нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановленому генеральною (колективною) угодою та колективним договором. Цей розмір не повинен бути нижчим, ніж 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час

Порядок оплати праці при невиконанні норм виробітку

При не виконанні норм виробітку не з вини працівника оплата праці проводиться за фактично виконану роботу. Проте місячна заробітна плата не може бути нижчою 2/3 тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу)

Оплата праці за незакінченим відрядним нарядом

В разі, коли працівник залишає відрядний наряд незакінченим з незалежних від нього причин, виконана частина роботи оплачується за оцінкою, визначеною за погодженням сторін відповідно до існуючих норм і розцінок

Порядок оплати праці при виготовленні продукції, що виявилась браком

При виготовленні продукції, яка виявилася браком не з вини працівника, оплата праці здійснюється за заниженими розцінками. Проте місячна заробітна плата не може бути нижчою 2/3 тарифної ставки

Витрати на оплату праці як складові собівартості впливають на результати фінансово-господарської діяльності підприємства. За нормальної організації виробничого процесу збільшення цих витрат свідчить про підвищення якості продукції, рівня продуктивності праці та доходу.

Витрати на оплату праці на підприємстві визначаються виходячи з відрядних розцінок, тарифних ставок і посадових окладів, що встановлюються залежно від результатів праці, її кількості і якості, стимулюючих і компенсуючих виплат, системи преміювання робітників, керівників, спеціалістів, службовців за виробничі результати.

Заробітна плата робітників, зайнятих у виробництві продукції (робіт, послуг), безпосередньо включається до собівартості відповідних видів продукції. Частина основної зарплати робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг), віднесення якої безпосередньо до собівартості окремих видів продукції ускладнене, включається до собівартості на основі розрахунку кошторисної ставки цих витрат на одиницю продукції.

Структуру витрат на оплату праці наведено на рис. 1.4. Ці витрати входять також до валових витрат підприємства.

Додаткова заробітна плата робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг), безпосередньо включається до собівартості окремих видів (груп однорідних видів) продукції.

Отже, в цьому підрозділі було розглянуто структуру витрат на оплату праці, форми і системи оплати праці, які можуть використовуватися на підприємстві.

Рис. 1.4 Структура витрат на оплату праці

1.3 Оцінка нормативно-правового обґрунтування обліку витрат на оплату праці

За допомогою нормативно-правової бази та через систему законодавчих інститутів держава регулює бухгалтерський облік, в тому числі i облік, аналіз та контроль витрат на оплату праці.

Нормативні документи обліку праці:

1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. Забезпечення діяльності підприємства.

2. Кодекс законів про працю України. Кодекс введено в дію з 1 червня 1972 року Законом Української РСР від 10 грудня 1971 року № 322-VIII. При здійсненні розрахунків з оплати праці.

3. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23. 09. 1999 р. № 1105-ХІV. Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 21 грудня 2000 року № 2180-III. При здійсненні утримань із заробітної плати.

4. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02. 03. 2000 р. № 1533-ІІІ. Із змінами і доповненнями, внесениими Законами України від 11 січня 2001 року № 2213-III. При здійсненні утримань із заробітної плати.

5. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тирча-совою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18. 01. 2001 р. № 2240-ІІІ. Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 11 січня 2001 року № 2213-III. При здійсненні утримань із заробітної плати.

6. Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26. 06. 1997 р. № 400/97-ВР. Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 3 грудня 1997 року № 680/97-ВР. При здійсненні утримань із заробітної плати.

7. Закон № 77/97 ВР «Про внесення змін до Закону України «Про систему оподаткування».

8. Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Постанова правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21−1. При здійсненні утримань із заробітної плати.

9. Закон України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22. 02. 2001 р. № 2272-ІІІ (зі змінами та доповненнями). При здійсненні утримань із заробітної плати

10. Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14. 01. 1998 р. № 16−98-ВР (із змінами та доповненнями). При здійсненні утримань із заробітної плати

11. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту багатодітних сімей» від 19. 05. 2009 р. № 1343-VІ. При здійсненні утримань із заробітної плати

Розділ 2. Стан організації та методика обліку витрат на оплату праці

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

Згідно Закону «Про реформування сільськогосподарських підприємств» КСП АК «Бучанський» був реформований 06. 03. 2000р. на чотири підприємства: ТОВ «Рено», ТОВ «Промінь», ТОВ «Новий шлях», СТОВ «Бучанське»

Місце розташування СТОВ «Бучанське»: юридична адреса — Київська область, Києво — Святошинський район, с. Тарасівка, вул. Шпімне 3/29; адреса здійснення діяльності щодо якої подається звіт (фактична адреса): Київська область, смт. Гостомель, вул. Молодіжна 9.

Господарство СТОВ «Бучанське» знаходиться в зоні із сприятливими умовами для вирощування різних видів сільськогосподарських культур. Середньорічна температура повітря близько 7 °C, максимальна — 38 °C, мінімальна — -34°C; клімат — помірно-континентальний і він є сприятливим для вирощування високих врожаїв районованих сільськогосподарських культур.

Середньорічна кількість опадів — 575 мм, в тому числі у вегетаційний період — 310 мм, товщина снігового покриву — від 3 до 11 см. Рельєф місцевості - малохвиляста рівнина, яка пересічена ярами, що дає змогу на всіх полях розміщувати просапні культури і ефективно використовувати сільськогосподарську техніку невисокої потужності.

Загальна площа земель СТОВ «Бучанське» становить 778 га, в тому числі: рілля — 695 га, багаторічні насадження — 83 га.

Землі господарства — це різного виду чорноземи, причому економічна оцінка його грунтів значно вища, ніж в середньому по району, що свідчить про наявність додаткових можливостей для одержання вищих врожаїв.

Господарство СТОВ «Бучанське» розташоване не далеко від баз постачання і ринку збуту продукції. Таке зручне місце розташування сприяє організацію виробництва сільськогосподарської продукції з незначним терміном зберігання (овочі, молоко тощо).

Напрям господарства — овоче-молочний, з розвитком зернових культур та картоплярства.

Основними виробничими підрозділами є: рільнича, садова, польова бригади, теплична, тракторна, МТФ, цех реалізації, торгівлі (два магазини).

Кількість працюючих становить 100 чоловік. З них 46 зайнятих в тваринництві та 54 — в рослинництві. В сезон польових робіт в господарстві працюють наймані працівники з інших областей України.

В господарстві не вистачає техніки для збирання врожаю та різних сільськогосподарських робіт. Тому господарство також орендує техніку та автотранспорт.

Господарство одержує протягом року дотацію на реалізоване молоко, а також на посів зернових. Також повертає держава 50% використаної електроенергії на полив сільськогосподарських культур.

Господарство СТОВ «Бучанське» прибуткове завдяки галузі рослинництва.

Галузь тваринництва в господарстві збиткова. Але саме господарство не рентабельне.

Високі ціни на корма, електроенергію, техніку, і низькі ціни на реалізовану сільськогосподарську продукцію (молоко, м’ясо) — є основними факторами збитковості господарства.

Основним джерелом надходження коштів на підприємстві є реалізація овочів, картоплі.

Господарство працює з фірмою «КРАФТ Фудз Україна» по вирощуванні чіпсової картоплі.

Реалізація картоплі є основним джерелом надходження коштів.

Кожного року навесні СТОВ «Бучанське» у банку «АВАЛЬ» бере кредити 400−500 тис. грн.

Також фірма «КРАФТ» надає товарний кредит у сумі 600 тис. грн. Завдяки цим коштам, виручкою, господарство закупляє всі необхідні сировину та матеріали, техніку, обладнання для ведення прибуткового господарства.

Господарство працює на основі статуту, який затверджений Києво-Святошинською Райдержадміністрацією Київської області.

Організаційно-правові основи діяльності ТОВ «Бучанське»:

Таблиця 2.1 Анкета нового клієнта

1.

Повна назва підприємства

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Бучанське»

2.

Ідентифікаційний код підприємства

3 222 487 401

3.

Юридична адреса

Юридична адреса — 8 105, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Горенка вул. Радгоспна 3. Адреса здійснення діяльності - 8 290 смт. Гостомель, вул. Радгоспна 65.

4.

Банківські реквізити

Код ЄДРПОУ: 30 796 323

5.

Телефон

тел. /факс (4 555) 99 370

6.

Адреси електронні

-

7.

Керівник

Гаврилюк Р.С.

8.

Головний бухгалтер

Степанова Г. П.

9.

Дата реєстрації

20. 03. 2000 року

10.

Орган реєстрації

Управління агропромислового розвитку Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області.

11.

Форма власності

Приватна

12.

Організаційно-правова форма підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю

13.

Дата початку функціонування

20. 03. 2000 року

14.

Кількість працівників, осіб.

49 осіб

15.

Види діяльності (із зазначенням коду зовнішньоекономічної діяльності)

Виробництво овочів — за КВЕД: 23 409

16.

Система оподаткування (перелічити податки, що сплачуються)

Сплачують наступні податки і збори: Фіксований сільськогосподарський податок; ПДВ (Податок на додану вартість); ПДФО (Податок з доходів фізичних осіб); ЄСВ (Єдиний соціальний внесок); Збір за першу реєстрацію транспортного засобу; Екологічний податок.

17.

Орган Державної податкової служби, у якому підприємство зареєстроване як платник податків

Державна податкова інспекція Київської області

18.

Дата останньої перевірки органами Державної податкової служби та перевірений період

19. 04. 2012 Перевірений період: 2010 — 2012 роки

19.

Вид діяльності із зазначенням відповідних кодів

Виробництво овочів — за КВЕД: 23 409

20.

Частка іноземних інвесторів у статутному капіталі

-

21.

Виручка від усіх видів реалізації за звітний рік

3431 тис. грн.

22.

Частка експортних операцій у загальному обсязі виручки

85% (2916 тис. грн.)

23.

Наявність структурних підрозділів, філіалів тощо із зазначенням їх фактичних адрес

Адміністративний підрозділ смт. Гостомель, вул. Радгоспна 65; Виробничий підрозділ — вул. Радгоспна 71

24.

Підрозділи, що здійснюють ведення бухгалтерського обліку (кількість, найменування, кількість працівників)

Бухгалтерія — 3 особи: головний бухгалтер, бухгалтер, головний економіст.

25.

Форма бухгалтерського обліку, ступінь його автоматизації, регістри обліку

Автоматизована форма обліку, низький ступінь автоматизації, Журнально-ордерна форма обліку

26.

Наявність підрозділу (служби) внутрішнього контролю, його структура, кількість працівників

-

27.

Наявність фінансових вкладень, їх структура (депозитні вклади, цінні папери, внески у статутні фонди інших підприємств)

-

28.

Наявність одержаних кредитів із зазначенням виду (довготермінові, короткотермінові) та валюти одержання (національна, іноземна)

Останній короткостроковий кредит кредит надавався в 2010 на суму 40 000 гривень, відсотки по якому були успішно сплачені

29.

Дата останньої аудиторської перевірки із зазначенням аудиторської фірми

Не проводилась

30.

Валюта балансу

7280 тис. грн.

31.

Резервний капітал

-

32.

Статутний капітал

7 тис. грн.

Виробничий, економічний та технічний рівень розвитку підприємства за останні 3 роки:

Таблиця 2.2 Структура сільськогосподарських угідь СТОВ «Бучанське»

Види угідь

Звітний рік 2012 р.

Минулий рік 2011 р.

Базисний рік 2010 р.

Відхилення звітного року від базисного

Площа, га

Структура %

Площа, га

Структура %

Площа, га

Структура, %

+, —

%

Рілля

665

98,2

665

98,2

665

98,2

-

100

Сінокоси

-

-

-

-

-

-

-

-

Пасовища

-

-

-

-

-

-

-

-

Багаторічні насадження

-

-

-

-

-

-

-

-

Разом с/г угідь

665

98,2

665

98,2

665

98,2

-

100

Інші землі

83

1,8

83

1,8

83

1,8

-

100

Всього земельних угідь

748

100

748

100

748

100

-

100

З даної таблиці видно, що земельні угіддя на протязі трьох років залишилося незмінним і складає 748 га земельних угідь, з них 98,2% займає рілля, а 1,8% - інші землі. Так, як майже всі землі СТОВ «Бучанське» знаходяться в оренді, то відповідно структура земельних угідь диференційована. Земельні площі сільськогосподарського призначення в основному використовують для вирощування с. -г. культур.

Не менш важливим показником є забезпечення господарства трудовими ресурсами (табл. 2. 2). Від ефективності їх використання залежать обсяги і своєчасність виконання сільськогосподарських робіт, ефективність використання техніки, і як результат, обсяги виробництва продукції, її собівартість, прибуток та інші економічні показники.

Таблиця 2. 3

Показники

2010р.

2011р.

2012р.

Відхилення 2012р. від 2010р.

Середньорічна чисельність робітників, осіб

78

58

42

-36

Витрати на оплату праці, тис. грн.

783,90

762,00

415,00

-368,90

Середня тривалість робочого дня, год.

7

7

7

-

Забезпеченість господарства трудовими ресурсами СТОВ «Бучанське»

Проаналізувавши дану таблицю можна зробити такі висновки, що кількість працюючих робітників в 2012 році знизилась на 36 чоловік ніж було у 2010 році, але відпрацьовані дні робітником за рік збільшились на 3%, це обумовлено тим, що витрати праці зменшились у 2012р. на 368, 90 тис. грн.

Таблиця 2.4 Основні економічні показники ТОВ «Бучанське»

Показник

Один. виміру

2010 р.

2011 р.

2012 р.

І. ФІНАНСОВИЙ РЕЗУЛЬТАТ

Прибуток, збиток

тис. грн.

-706

68

-645

Рентабельність

%

-13,7

1

-

Виробництво валової продукції с/г-ства в порівняльних цінах 2005 р. — всього

тис. грн.

1775

4604

2928

В т.ч. рослинництва

тис. грн.

1641

4483

2928

— тваринництва

тис. грн.

134

121

-

Продуктивність праці

грн.

33 213

68 716

69 714

Середня чисельність працівників, всього

чол.

75

67

45

В т.ч. зайнятих в с/г виробництві

чол.

75

67

42

Фонд зарплати

тис. грн.

1139

1155

855

ІІ. ВИРОБНИЦТВО ОСНОВНИХ ВИДІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

Зерно (після доробки)

Тонн

212

174

105

Картопля

«-»

1413

1809

522

Овочі - всього

«-»

1177

3033

2421

Ягоди

«-»

1

1

3

Силос

«-»

427

-

-

Молоко

«-»

123

52

-

Вирощування ВРХ — всього

«-»

13

10

-

В т.ч. привіс ВРХ

«-»

11

9

-

Приплід телят

гол.

82

53

-

ІІІ. ПЛОЩА

Зерно (після доробки)

Га

120

110

125

Картопля

Га

85

82

30

Овочі закритого ґрунту

Га

1000

1000

-

Овочі відкритого ґрунту

Га

42

94

57

ІV. ПРОДУКТИВНІСТЬ ТВАРИН

Удій молока від корови:

Кг

— в розрахунку на поголів'я на початок року

Кг

1504

1576

-

— на середньорічне поголів'я

Кг

2740

-

-

Середньодобовий привіс молодняка ВРХ

Грам

214

265

-

Кормо-дні молодняка ВРХ

Грам

51 444

34 011

-

Оцінка фінансово-майнового стану ТОВ «Бучанське»:

Таблиця 2.5 Аналіз показників фінансового стану товариства

Показник

Значення показника станом на

31. 12. 2011 р.

31. 12. 2012 р.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (К а.л.)

0,007

0,03

Коефіцієнт загальної ліквідності (К з.л.)

1,21

0,78

Коефіцієнт автономії (К авт.) (фінансової стійкості)

0,79

0,83

Коефіцієнт покриття зобов’язань власним капіталом (К з.в.к.) (структури капіталу (фінансування))

0,23

0,19

Коефіцієнт рентабельності активів (К р.а.)

-0,085

0,009

Коефіцієнт зносу основних засобів

0,48

0,52

Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів

8,89

17,34

Коефіціємнт абсолюмтної ліквімдності (платоспроможності) -- покамзник, що характеризує ту частину короткотермінових фінансових зобов’язань підприємства, яка може бути сплачена за рахунок першокласних ліквідних активів (грошових коштів та їх еквівалентів), тобто спроможність підприємства негайно погасити свою короткотермінову кредиторську заборгованість. Теоретичне оптимальне значення цього показника становить приблизно 0,2--0,25.

Коефіцієнт загальної ліквідності (коефіцієнт покриття) — характеризує здатність підприємства забезпечити свої короткострокові зобов’язання з найбільше легко реалізованої частини активів — оборотних коштів. Цей коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку ліквідності активів. Оскільки поточні зобов’язання підприємства погашаються в основному за рахунок поточних активів, для забезпечення нормального рівня ліквідності необхідно, щоб вартість поточних активів перевищувала суму поточних зобов’язань (ця вимога також випливає з «модифікованого золотого фінансового правила»). Нормальним значенням даного коефіцієнта вважається 1,5…2,5, але не менше 1 однак на його рівень впливає галузева належність підприємства, структура запасів, стан дебіторської заборгованості, тривалість виробничого циклу й інші фактори.

Коефіціємнт автономмії (фінансової незалежності) -- показує, яку частину у загальних вкладеннях у підприємство складає власний капітал. Він характеризує фінансову незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування його діяльності. Оптимальне значення більше 0,5.

Коефіцієнт покриття зобов’язань власним капіталом — обчислюється як співвідношення залучених та власних засобів і характеризує залежність підприємства від залучених засобів.

Коефіцієнт рентабельності активів — розраховується як відношення чистого прибутку (збитку) підприємства до середньорічної вартості активів і характеризує ефективність використання активів підприємства.

Коефіцієнт зносу основних засобів — коефіцієнт рівний відношенню суми нарахованої амортизації до первісної вартості основних засобів. Даними для його розрахунку служить бухгалтерський баланс. Коефіцієнт зносу основних засобів показує, наскільки амортизовані основні засоби, тобто якою мірою профінансована їхня можлива майбутня заміна по мірі зносу.

Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів — розраховується як відношення собівартості реалізованої продукції до середньорічної вартості матеріальних запасів і характеризує швидкість реалізації товарно-матеріальних запасів підприємства.

Оцінку облікової політики СТОВ «Бучанське» наведено у табл. 2.6.

Таблиця 2.6 Анкета вивчення облікової політики

Елемент, що перевіряється

Пункт наказу про облікову політику

Область застосування

Наявність порушень та їх вплив на достовірність звітності

1.

Наявність наказу про облікову політику

Наданий

Регулює діяльність підприємства

-

2.

Застосований метод оцінки вибуття запасів

9

Списання запасів у виробництво

-

3.

Визначення одиниці запасів

-

— найменування

9

Облік запасів

-

— однорідна група

9

Облік запасів

-

— інше (навести)

-

4.

Метод визначення суми резерву сумнівних боргів

11

На основі групування простроченої дебіторської заборгованості

-

5.

Метод амортизації основних засобів

— прямолінійний

8

Нарахування амортизації

-

— зменшення залишкової вартості

— прискореного зменшення залишкової вартості

— кумулятивний

— виробничий

6.

Вартісна межа між ОЗ та МНМА

7

500 грн

-

7.

Метод нарахування амортизації МНМА

8

прямолінійний

-

8.

Метод амортизації та строк корисного використання НА

8

— рівномірного нарахування

9.

Наявність змін облікової політики у досліджуваному періоді та правильність їх відображення у звітності

-

-

-

10.

І т.д.

-

-

-

Організація системи обліку СТОВ «Бучанське»:

Таблиця 2.7 Вивчення структури бухгалтерської служби підприємства

Найменування посади в бухгалтерській службі згідно зі штатним розписом

Фактичний розподіл завдань, обов’язків, повноважень та відповідальності

Наявність затверджених посадових інструкцій в бухгалтерській службі

Так

Ні

Головний бухгалтер

Керівник бухгалтерської служби (бухгалтерії), який забезпечує ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, розподіляє обов`язки між іншими бухгалтерами. Забезпечує складання на основі даних бухгалтерського обліку фінансової звітності підприємства, підписання її та подання в установлені строки користувачам. Здійснює заходи щодо надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Бере участь у підготовці та поданні інших видів періодичної звітності, які передбачають підпис головного бухгалтера. Знайомить працівників із нормативно-методичними документами та інформаційними матеріалами, а також із змінами в чинному законодавстві.

+

Головний економіст

Керує науково-економічним та організаційно-економічним забезпеченням діяльності підприємства. Розробляє заходи щодо підвищення продуктивності, ефективності та рентабельності виробництва, якості продукції, зниження собівартості, забезпечення зростання продуктивності праці. Координує діяльність економічних підрозділів підприємства щодо складання бізнес-планів, перспективних планів роботи в умовах ринкової економіки та конкуренції з необхідними обґрунтуваннями і розрахунками. Організовує проведення економічних розрахунків та аналізу ефективності впровадження нової техніки і технології, а також нових видів продукції під час їх створення і освоєння. Керує роботою з підвищення рівня економічних знань працівників.

+

Касир

Здійснює операції, пов’язані з прийманням та видаванням готівкових грошових коштів через касу підприємства, зберігає всі прийняті цінності. Перевіряє наявність і достовірність підпису головного бухгалтера, а на видаткових документах -- дозвільного напису керівника або уповноважених ним осіб, наявність всіх інших реквізитів на прибуткових касових ордерах та видаткових документах, а також зазначених у цих документах додатків (заяви, накладні, рахунки, довідки та ін.). Щоденно в кінці робочого дня виводить залишок грошових коштів у касі підприємства та передає у бухгалтерію підприємства звіт касира.

+

Внутрішній контроль СТОВ «Бучанське»:

Таблиця 2.8 Оцінка системи внутрішнього контролю підприємства

Запитання

Варіанти відповіді

Примітки

Так

Ні

Інф. відсутня

1.

Чи існує на підприємстві служба внутрішнього контролю.

+

2.

Кому підпорядкована ця служба? — головному бухгалтеру;

— раді директорів;

— керівництву;

— інше.

+

3.

Хто розробляє політику внутрішнього контролю?

— рада директорів;

— керівництво;

— інше.

+

4.

Чи існує на підприємстві взаємозамінність?

+

5.

Як часто здійснюється підвищення кваліфікації фахівців?

+

6.

Укажіть вимоги до фахівців внутрішнього контролю.

+

7.

На підприємстві служба внутрішнього контролю використовує:

— типові форми документів;

— розроблені самостійно;

— інші (указати).

+

8.

Чи перевіряється фінансова звітність до затвердження службою внутрішнього контролю, керівництвом

+

9.

Чи формуються та надаються керівництву звіти служби внутрішнього контролю (Якщо «так», указати періодичність звітності).

+

10.

Чи здійснюються перевірки системи обліку та фінансової звітності ревізійною комісією? (Якщо «так», вкажіть періодичність перевірок)

+

Копія акту

11.

Чи затверджується звітність на річних загальних зборах акціонерів (засновників)?

+

Копія протоколу

Бухгалтерський облік Бібліотека бухгалтерського обліку http: //pro-u4ot. info/

Рівень аудиторського притаманного (історичного) ризику, вплив факторів на середовище контролю СТОВ «Бучанське» наведено в табл. 2.9.

Таблиця 2.9 Аудиторська фірма Підприємство СТОВ «Бучанське». Період, що перевіряється 2010, 2011, 2012 тест для оцінки ризику

Запитання

Варіанти відповіді

Примітки

Так

Ні

ЗОВНІШНІ ФАКТОРИ

Загальне становище економіки і галузі

1

Чи постраждали внутрішні ринки підприємства від високого рівня інфляції?

+

2

Чи було ухвалено закони і підзаконні акти, що негативно впливають на бізнес клієнта?

+

3

Чи є процентні ставки високими щодо потреби підприємства в кредитах

+

4

Чи негативно вплинули на бізнес клієнта такі чинники:

збільшення кредитних ставок;

збільшення рівня безробіття;

зміна грошової маси в обігу;

курс у НБУ іноземних валют

+

+

+

+

Економічне і фінансове становище галузі

5

Чи є продукція даної галузі швидко старіючою?

+

6

Чи має галузь високу конкурентоспроможність?

+

7

Чи зафіксовано в галузі незвичайну кількість банкрутств?

+

Користувачі фінансової звітності

8

Чи буде фінансова звітність надаватися до Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку?

+

9

Чи буде фінансова звітність надаватися власникам (акціонерам)?

+

10

Чи існують інші адреси подання фінансової звітності? Якщо «так», указати їх.

+

ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ

Керівництво підприємства

1

Чи прагне керівництво одержувати прибуток із огляду на необхідність виправдання прогнозів, одержання частки від прибутку тощо?

+

2

Чи прагне керівництво зменшити прибуток задля зниження податку на прибуток?

+

3

Домінуюча роль в управлінні належить:

одній людині (указати кому)

кільком людям.

+

4

Чи схильна адміністрація до невиправданого ризику?

+

5

Чи відзначається плинність кадрів у адміністрації підприємства?

+

Організаційна структура підприємства

+

6

Чи є на підприємстві служба внутрішнього аудиту?

+

7

Чи є на підприємстві система документування бухгалтерського обліку?

+

8

Чи є на підприємстві посадові інструкції, що визначають кваліфікаційні вимоги?

+

9

Чи здійснюється документування операцій за допомогою електронної системи опрацювання інформації?

+

10

Чи відзначається плинність бухгалтерських кадрів?

+

11

Мають місце ворожі (недоброзичливі) відносини між персоналом підприємства і персоналом аудиторської фірми

+

12

Чи створювало підприємство у звітному періоді дочірні підприємства?

+

Фінансовий стан підприємства

13

Чи має підприємство достатній обсяг оборотних коштів?

+

14

Чи має підприємство можливість одержати кредити?

+

15

Чи залежить підприємство від невеликої кількості:

— покупців;

— постачальників

якщо «так», додати їх перелік із зазначенням питомої ваги в обсязі продаж чи закупівель

+

+

16

Чи мають місце порушення боргових зобов’язань?

+

17

Чи мають місце збитки протягом звітного періоду чи попереднього року?

+

18

Чи має підприємство тривалий операційний цикл?

+

19

Чи має підприємство високі постійні витрати?

+

Характер угод

20

Чи здійснює підприємство велику кількість продаж і закупівель за готівку?

+

21

Чи здійснює підприємство операції зі зв’язаними сторонами?

+

22

Чи здійснює підприємство велику кількість товарообмінних операцій?

+

23

Чи здійснює підприємство велику кількість зовнішньоекономічних операцій?

+

Розрахунок гранично-допустимого рівня (суттєвості) помилок на основі даних досліджуваного підприємства СТОВ «Бучанське»:

Таблиця 2. 10 Оцінка суттєвості помилок

Показник

Сума по звітності, тис. грн.

Значення базового показника, грн.

Критерії, %

Значення для визначення рівня суттєвості, грн.

2011

2012

Виробничі запаси

428

172

300

2

6

Кредиторська за товари, роботи, послуги

381

316

348,5

5

17,4

Незавершене виробництво

79

114

96,5 *2=193

2

3,9

Готова продукція

99

23

61*2=122

2

2,4

Товари

107

78

92,5*2=185

2

3,7

Поріг суттєвості:

На підприємстві СТОВ «Бучанське» є такі працівники:

- головний бухгалтер підприємства СТОВ «Бучанське» Степнова Галина Петрівна забезпечує виконання покладених завдань щодо організації бухгалтерського обліку і контролює за дотримання правил його ведення йому підпорядковані всі працівники бухгалтерії. В бухгалтерському відділі СТОВ «Бучанське» працює двоє бухгалтерів кожен з яких виконує певні обов’язки.

- функції економіста Маліжонок Марії Дорофіївни зводяться до прогнозування, визначення ефективності виробництва, розподілу ресурсів, знаходження оптимальних шляхів поліпшення рентабельності підприємства.

- до відділів рослинництва підприємства СТОВ «Бучанське» входять агроном та головний інженер. Агроном складає таблиці мінеральних та органічних добрив, пропонує певні сорти і гібриди. Обов’язки головного інженера полягають у підтриманні належного стану технічної бази підприємства, забезпечення необхідною технікою галузей.

- до тваринницького відділу цього підприємства належать: бригадир та зоотехнік. До обов’язків зоотехніка входить нагляд за здоров’ям тварин, складання раціону годівлі, профілактика захворювань. Бригадир відповідає за роботу наданого йому підрозділу, розподіляє обов’язки належним працівникам тощо.

Таким чином можна зробити висновки, що підприємство працюватиме активніше, якщо воно матиме в своїй організаційній структурі висококваліфіковані кадри, які будуть виконувати покладені на них обов’язки на високому рівні.

2.2 Первинний облік витрат на оплату праці

Розглянемо систему первинного обліку оплати праці на підприємстві, на якому застосовується погодинно-преміальна система оплати праці. Підставою для нарахування заробітної плати на підприємстві є первинні документи з обліку особового складу, використання робочого часу, виконання планових завдань та норм виробітку.

Підприємства застосовують типові форми документів, що підтверджують використання робочого часу (табл. 2. 11)

Таблиця 2. 11 Типові форми з обліку використання робочого часу

Типові форми

Назва документу

П-12,13,14,15

Табель обліку використання робочого часу

П-12

— застосовується для обліку використання робочого часу всіх категорій працівників

П-13

— застосовується в умовах автоматизованої системи управління підприємством, вона пристосована до різних умов організації виробництва і може бути доповнена необхідними даними

П-14

— використовується тільки для обліку робочого часу при твердих місячних окладах або ставках

П-15

Для обліку відпрацьованого часу при понаднормовій роботі

Форма № т-65

Відомість на виплату різних премій і інших видів оплат

Розрахунок на виплату винагород за результатами роботи за рік

Заробітна плата кожного робітника знаходиться в прямій залежності від кількості відпрацьованого часу. Для контролю за дотриманням працівниками підприємства встановленого режиму роботи, а також для отримання даних про відпрацьований ними час складається табель обліку використання робочого часу. Облік явок на роботу здійснюється в табелі методом суцільної реєстрації. В ньому ж на основі відповідних документів (листів тимчасової непрацездатності, посвідчень про відрядження, наказів, розпоряджень) враховують також види відпусток, перерв, передбачених законом, які зараховуються в робочий час, виконання державних та суспільних обов’язків.

Існують встановлені норми тривалості робочого часу, по показникам яких здійснюється правильне нарахування заробітної плати працівникам незалежно від форм власності. Вони визначаються щорічно Міністерством праці і соціальної політики України.

З врахуванням встановлених норм створюються табеля. Табель виходу на роботу складається щоденно в одному екземплярі. Табель може вестися як по окремому підрозділу, так і в цілому по підприємству. Обов’язковою графою, що заповнюється в усіх формах табелів, є графа «Професія (посада)». Заповненню цієї графи слід приділити особливу увагу, оскільки найменування професії, на яку приймається працівник, і посада за штатним розкладом повинні відповідати наведеним у Класифікаторі професій ДК-003, затвердженому Наказом № 257.

Існує декілька форм Табеля обліку використання робочого часу. Вибір типової форми табеля залежить від порядку розрахунку з працівниками та службовцями, а також техніки його заповнення. На базовому підприємстві застосовується форма П-12.

Згідно зі статтею 50 КЗпП тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень, а окремим категоріям працівників (наприклад, неповнолітнім, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами, учителям, лікарям та ін.) відповідно до статті 15 КЗпП установлена скорочена тривалість робочого часу.

Крім того, напередодні святкових і неробочих днів, установлених законодавчо, робочий день скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні. Якщо святкові дні збігаються з вихідними, вихідний день переноситься на наступний після святкового.

Облік обліку розрахунків з працівниками оплати праці Наказом № 144 затверджені типові форми, які представлені в табл. 2. 12.

Таблиця 2. 12 Типові форми з обліку заробітної плати

Типові форми

Назва документу

П-49

«Розрахунково-платіжна відомість»

П-50

«Розрахункова відомість»

П-51

«Розрахункова відомість»

П-52

«Розрахунок заробітної плати»

П-53

«Платіжна відомість»

П-54, П-54а

«Особовий рахунок»

П-55

«Накопичувальна картка виробітку і заробітної плати»

П-56

«Накопичувальна картка обліку заробітної плати»

Для одержання даних про заробіток працівника за минулі періоди рекомендується вести особистий рахунок, у якому, крім загальних відомостей про працівника, щомісячно відображаються суми нарахованої заробітної плати за видами. У цих документах безпосередньо розраховуються суми, що підлягають нарахуванню і виплаті робітникам.

Суми, які підлягають видачі (а також ті, які видаються у вигляді авансу за першу половину місяця), переносять у платіжну відомість, яку передають до каси підприємства для виплати заробітної плати. Платіжну відомість складають на основі розрахунково-платіжної відомості в одному екземплярі. Після видачі заробітної плати її прикладають до касового звіту.

На титульному листі платіжної відомості вказується загальна сума виданої та депонованої заробітної плати.

На суму депонованої заробітної плати, яку не отримали протягом трьох днів касир підприємства в двох екземплярах під копірку складає реєстр депонованих сум. Перший екземпляр реєстру прикладають до звіту касира. Він є підставою для перерахування сум на субрахунок 662"Депонована заробітна плата". Другий екземпляр передають в бухгалтерію, його використовують для обліку розрахунків з депонентами. При видачі депонованих сум в двох останніх графах реєстру вказують дату та номер видаткового касового ордеру. Видатковий касовий ордер передається касиру для реєстрації в касовій книзі.

Інформація, яка міститься в вище перерахованих облікових регістрах переноситься у згрупованому вигляді до бухгалтерських звітів (Головну книгу та Баланс).

Ще одна група документів — це документи, що є підставою і підтверджують правомочністю утримань із заробітної плати. До таких документів відносяться:

* розрахункові відомості, у яких фіксуються суми прибуткового податку й обов’язкових зборів у фонди;

* наказ власника або уповноваженої їм особи (наприклад, про утримання сум, зайво виплачених унаслідок розрахункових помилок; про погашення невитраченого і своєчасно не повернутого авансу);

* виконавчі документи (наприклад, на утримання аліментів).

Остання група — документи на виплату заробітної плати:

* платіжна (розрахунково-платіжна) відомість;

* видатковий ордер.

Рух документів з обліку оплати праці можна представити схемою (рис 2. 1).

Рис. 2.1 Рух документів з обліку оплати праці

Виходячи з вищевказаного, можна відмітити, що на базовому підприємстві для обліку витрат на оплату праці застосовуються уніфіковані форми первинної документації, рух документів з оплати праці відбувається згідно чинного законодавства.

2.3 Синтетичний та аналітичний облік витрат на оплату праці

Облік витрат на оплату праці ведеться за допомогою синтетичних та аналітичних розрахунків.

Синтетичний облік витрат на оплату праці ведеться на рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам». Даний рахунок є балансовим, пасивним. На рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» ведеться узагальнення інформації про розрахунки за виплатами працівникам, які належать як до облікового, так і до необлікового складу підприємства, — з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо), за не одержані в установлений строк з каси підприємства суми з виплат працівникам, за іншими поточними виплатами.

За кредитом рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» відображаються нарахована працівникам підприємства основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога по тимчасовій непрацездатності, інші належні до нарахування працівникам виплати, за дебетом — виплата основної та додаткової заробітної плати, премій, допомоги по тимчасовій непрацездатності тощо; вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів у рахунок заробітної плати (погашення заборгованості перед працівниками за іншими виплатами); утримання податку з доходів фізичних осіб, відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, платежів за виконавчими документами та інші утримання з виплат працівникам.

Аналітичний облік розрахунків СТОВ «Бучанське» з оплати праці ведеться за кожним працівником, за підрозділами, цехами, за видами виплат та в розрізі утримань.

Згідно з внутрішнім планом рахунків на підприємстві СТОВ «Бучанське» рахунок 66 має такі субрахунки:

— 661 «Розрахунки по зарплаті»;

— 662 «Розрахунки з депонентами»;

— 663 «Розрахунки за іншими виплатами».

Облік заробітної плати в системі рахунків — це облік нарахування і розподілу заробітної плати, визначення належної суми працюючим і віднесення нарахованої оплати праці на відповідні рахунки витрат за статтями і об'єктами калькулювання.

При нарахуванні заробітної плати на підприємстві роблять запис по кредиту рахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою» в розрізі необхідних субрахунків і дебіту рахунків:

— 23 «Виробництво»;

— 91 «Загальновиробничі витрати»;

— 92 «Адміністративні витрати»;

— 93 «Витрати на збут»;

— 94 «Інші витрати операційної діяльності».

Суми утримань із заробітної плати працівників відображаються записом по дебету рахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою» з кредитом рахунків:

— 641 «Розрахунки за податками»;

— 651 «За розрахунками із загальнообов’язкового державного соціального страхування»;

— 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».

Отже, організація с синтетичного та аналітичного обліку на підприємстві ТОВ «Бучанське» ведеться з дотриманням чинного законодавства вручну.

Розділ 3. Організаційні аспекти та методичні засади аудиту витрат на оплату праці

3.1 Методичні прийоми та джерела аудиту

Мета аудиту праці та заробітної плати — встановити дотримання підприємством чинного законодавства з оплати праці та правильність відображення господарських операцій в обліку.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой