Нові макроекономічні показники: рівень економічної свободи, рівень глобалізації та інші

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

КИЇВСКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра економічної кібернетики

Реферат на тему:

«Нові макроекономічні показники: рівень економічної свободи, рівень глобалізації та інші»

Виконавець:

студент 3 курсу 2 групи

Ковтун Дмитро Олександрович

Науковий керівник:

кандидат економічних наук, доцент

Єгоров Валентин Олександрович

Київ — 2012

ВСТУП

В даному рефераті розглядається така тема, як нові макроекономічні показники Загалом було обрано 9 різних індексів, усі з яких базуються на новітніх даних (не більш ніж як 3-річної давності).

Завданням було проаналізувати існуючі макроекономічні показники, об'єктивно оцінити їх та почати вводити до майбутніх праць, звісно, за умов актуальності. Другою частиною завдання було визначення ролі даних показників при прийнятті рішень на міжнародній політичній арені, їх ефект на економічні, соціальні, медійні та інформаційні сфери.

Джерелами дослідження слугували наукові напрацювання комерційних та некомерційних організацій, навчальних установ, іноді колективів, а іноді - окремих осіб, також власне самі звіти та рейтинги різноманітних індексів.

Аналізуючи суть дослідження, воно повинно консолідувати в стислій формі різні підходи та висвітлити, окрім фактичних методів розрахунку, ті організації та персони, що стоять за існуючими вимірниками, прояснити, по мірі можливості та необхідності, джерела фінансування та минулі дії, що можуть свідчити про об'єктивність або недостовірність чи недобросовісність дослідників та керівних осіб.

За умов все більшої світової інтеграції дана тема є дуже актуальною, так як нові макроекономічні показники є прямим наслідком даного процесу та водночас його ж вимірником.

РОЗДІЛ 1. THE GLOBAL COMPETITIVNESS INDEX

Індекс глобальної конкурентоспроможності (The Global Competitiveness Index — GCI) — глобальне дослідження країн світу за показником економічної конкурентоспроможності та утворення рейтингу на основі отриманих результатів. Вперше представлений у 1979 році, проте з тих пір методика двічі змінювалась. Теперішня методика розрахунків базується на розробці американського економіста Ксав'єра Сала-і-Мартіна, за якою індекс створюється з комбінації загальнодоступних статистичних даних і результатів глобального опитування керівників компаній — великого щорічного дослідження, що проводиться Всесвітнім економічним форумом (ВЕФ) разом з мережею партнерських організацій — провідних дослідницьких інститутів і організацій у країнах, аналізованих у звіті з 2004 року.

За своєю суттю даний індекс оцінює здатність країн забезпечити високий рівень забезпечення своїх громадян. Перш за все, це залежить від ефективності використання наявних у країні ресурсів. Водночас, необхідне постійне підвищення рівня продуктивності праці та якості товарів і послуг.

Всесвітній економічний форум (ВЕФ) — міжнародна неурядова організація, діяльність якої спрямована на розвиток міжнародної співпраці. Членами форуму є більше 1000 великих компаній та урядових організацій з різних країн світу. Штаб-квартира організації знаходиться в пригороді Женеви. Бюджет формується за рахунок членських внесків та засобів учасників Форуму. Склад учасників щорічно переглядається.

Головним заходом ВЕФ є щорічні зустрічі на всесвітньо відомому гірськолижному курорті Давос в кінці січня — початку лютого. За традицією тут, в неформальному тоні, обговорюються ключові питання сучасності, перспективи економічного розвитку, укріплення стабільності та миру, положення в «гарячих точках». В рамках цих зустрічей проводиться близько 300 пленарних засідань, семінарів та «круглих столів», а також «міні-зустрічей у верхах» — за участі державних діячів. Тут не приймаються резолюції або інші документи, але на Форумі є можливість зустрітись та обговорити в неформальній обстановці багато ключових для світової економіки питань, встановити нові ділові контакти, провести неофіційні зустрічі «один на один».

З 1979 року спеціалісти ВЕФ складають щорічний звіт «Глобальна конкурентоспроможність», в якому оцінюють понад 100 країн світу за двома головними показниками — індексу потенціального зросту та індексу конкурентоспроможності.

Критерії

Індекс глобальної конкурентоспроможності складений зі 113 змінних, які характеризують конкурентоспроможність країн світу, що знаходяться на різних рівнях економічного розвитку. Дві третини змінних складаються з результатів глобального опитування керівників компаній (щоб охопити широке коло факторів, що впливають на бізнес-клімат в досліджуваних країнах), а одна третина із загальнодоступних джерел (статистичних даних та результатів досліджень, що здійснюються на регулярній основі міжнародними організаціями). Всі змінні об'єднані в 12 контрольних показників, що визначають національну конкурентоспроможність:

1) Якість інститутів.

2) Інфраструктура.

3) Макроекономічна стабільність.

4) Здоров’я і початкова освіта.

5) Вища освіта і професійна підготовка.

6) Ефективність ринку товарів і послуг.

7) Ефективність ринку праці.

8) Розвиненість фінансового ринку.

9) Рівень технологічного розвитку.

10) Розмір внутрішнього ринку.

11) Конкурентоспроможність компаній.

12) Інноваційний потенціал.

Критика

Критика визначення самого поняття «національної конкурентоспроможності» була висунута відомим економістом Полом Кругманом. Загалом, поняття «конкурентоспроможність» по відношенню до країн не надто коректне, так як міждержавні відносини суттєво відрізняються від мікроекономічних, тому скоріше більш правильним буде визначення як «національна продуктивність».

РОЗДІЛ 2. FREEDOM IN THE WORLD

макроекономічний міжнародний глобальний конкурентоспроможність

Свобода у Світі (Freedom in the World) — щорічне дослідження і доповідь американської організації Freedom House, яка намагається визначити статус свобод в кожній країні та значний спірних територіях по всьому світу за двома критеріями — рівнем громадських свобод та політичних прав.

Дослідження було розпочато у 1973 році Раймондом Гастилем. Воно відображає щорічні оцінки рівнів політичних прав та громадянських свобод в кожній країні та території, за шкалою від 1 (абсолютно вільні) до 7 (як найменш вільні). В залежності від цих оцінок, країни класифікуються як «вільні», «частково вільні» або «не вільні».

Критерії

Також визначається рівень дієвості виборчої системи. Щоб територія вважалася територією з «виборню демократією», необхідно, щоб задовольнялися наступні критерії:

1) Конкурентна, багатопартійна політична система;

2) Загальне виборче право для всіх дорослих громадян (за винятком санкцій до громадян за кримінальні злочини);

3) Регулярне проведення виборів в умовах таємниці голосування, безпеки голосування та відсутність масових фальсифікацій виборів, які не відображають суспільну волю;

4) Доступний вплив політичних партій на виборців через ЗМІ та відкриті політичної агітації.

Критика

У 2004 році уряд США фінансував організацію на 12 млн. дол., у 2005 — 20 млн. дол. Хоча в 2007 році фінансування зменшилось до 10 млн., державне фінансування все ще складає 80% бюджету Freedom House.

Дієго Жанонея, італійський професор політології, писав, що переважання державного фінансування досить незвичайне, адже основний принцип організацій, які беруть участь в оцінці та моніторингу прав та свобод людини у всьому світі - відсутність державного фінансування, який порушується Freedom House.

РОЗДІЛ 3. PRESS FREEDOM INDEX

Індекс свободи преси (англ. Press Freedom Index, фр. Reporters Sans Frontiиres) — рейтинг країн, що публікується щорічно організацією Репортери без кордонів (англ. Reporters Without Borders) та базується на її оцінці власних відомостей щодо свободи преси у світі. Індекс за 2010 рік було опубліковано 20 жовтня 2010.

Щодо організації. Згідно фінансовим звітам організації, її річний бюджет складає € 4,000,000, більша частина яких отримується від продажу фотоальбомів (автори яких безкоштовно надають свої авторські права організації), а також від таких доповнень, як продаж футболок та ін. [1]

Понад 20% фінансування приходиться від приватних груп, таких як Sanofi-Aventis, Франсуа Піно, Fondation de France, Відкрите Товариство Джорджа Сороса, Sigrid Rausing Trust, Benetton, Center for a Free Cuba та ін.

Частина фінансування поступає від державних організацій, проте ця частка не значна та не перевищує 15% [2].

Критерії

Індекс базується на анкеті, що надсилається організаціям-партнерам Репортерів без кордонів (14 груп на п’яти континентах) та її 130 кореспондентам по всьому світі, а також журналістам, науковцям, юристам та громадським правозахисним організаціям.

Опитувальник з’ясовує чи наявні у державі прямі напади на журналістів та ЗМІ, а також чи застосовуються інші непрямі засоби тиску на пресу. Репортери без кордонів обачливо зазначають, що індекс вимірює лише свободу преси і не є оцінкою якості журналістики. Через методологію укладення індексу, що базується на особистому сприйнятті, окремі країни можуть мати досить контрастні спади та злети у індексі із року в рік. В опитувальнику міститься 40 питань, згрупованих по категоріям:

1) Фізичні напади, тюремне ув’язнення та прямі погрози.

2) Непрямі погрози, тиск і доступ до інформації.

3) Цензура і самоцензура.

4) Громадські медіа.

5) Економічний, правовий та адміністративний тиск.

6) Інтернет і нові медіа.

7) Число журналістів вбитих, затриманих, підданих фізичним нападам або під загрозою та роль уряду в цьому.

8) Державні ЗМІ.

Таблиця 3.1 Свобода преси

Рік дослідження

Вільні,%

Частково вільні,%

Не вільні,%

Загалом

2012

33,5

36,5

30

197

2011

34,7

33,2

32,1

196

2010

35,2

32,7

32,1

196

2009

35,9

31,3

32,8

195

2008

37

30

33

195

2007

38

30

32

195

2006

37,6

27,8

34,5

194

2005

38,7

25,8

35,6

194

2004

37,8

24,9

37,3

193

2003

40,4

24,4

35,2

193

2002

40,3

26,9

32,8

186

2001

38,5

28,3

33,2

187

2000

37,1

27,4

35,5

186

1999

36,6

28

35,5

186

1998

36

29

34,9

186

1997

34,2

32,6

33,2

187

1996

34,2

33,7

32,1

187

1995

33,7

33,7

32,6

187

1994

36

33,9

30,1

186

1993

37,9

33,9

28,2

177

1992

41,4

30,2

28,4

162

1991

38,9

21,7

39,5

157

1990

35,2

18,2

46,5

159

1989

35,8

11,9

52,2

159

Джерело: Reporters Without Borders.

Критика

Журналіст Фолкнер Бройтігам вказував на те, що організація критикує тільки ворожі до США країни, такі як Куба, Білорусь або Росія. В той же час, режими, дружні США не часто критикуються [3]. Критика західних країн також стримана.

Одна з публікацій RWB [4] про непродовження ліцензії на мовлення приватної телестанції RCTV зі сторони венесуельської державної телекомунікаційної компанії CONATEL зустріла гостру критику через свою нечесність, суперечливість та ангажованість. Телеканал teleSUR під назвою «Закріплення медійної брехні через 39 пунктів» (ісп. La consolidaciуn de una mentira mediбtica a travйs de 39 embustes) привів 39 недобросовісних пунктів звіту [5].

Гостру критику викликав факт, що організація роками замовчувала факт викрадення в Пакистані у грудні 2001 року оператора «Аль-Джазіри» Самі Аль-Хаї, якого катували та ув’язнили 13 липня 2002 до тюрми Гуантанамо [6].

Питання щодо фінансування також досить суперечливе. Наприклад, некомерційна організація Center for a Free Cuba, яка робила значні пожертви до фонду, сама фінансувалася з бюджету США.

РОЗДІЛ 4. DEMOCRACY INDEX

Індекс демократії - класифікація 167 країн світу, складена Economist Intelligence Unit за рівнем розвитку в них демократії. При складанні класифікації враховуються 60 різних показників, згрупованих по 5 категоріях, а також 12 додаткових питань, що відрізняються в залежності від країни, де проводиться опитування. Вперше індекс був складений 2007 року, доповнений у 2008, 2010 та 2011 роках.

Організація The Economist Intelligence Unit (EIU) являє собою незалежний підрозділ The Economist Group та займаються дослідженням та аналізом, пропонують прогнози та поради своїм клієнтам.

The Economist Group проводить аналіз бізнес-діяльності у всьому світі, поставляючи інформацію у багатьох формах: через газети та журнали, конференції та електронні джерела. Публікації та послуги постачаються під брендами The Economist: The Economist magazine, The Economist online, Economist Intelligence Unit, Economist Conferences, Economist Corporate Network, серією The World In та журнал Intelligent Life, що виходить раз на 2 місяці.

The Economist Group знаходиться в асоціації, проте не є дочірньою компнією з Pearson PLC. The Financial Times Limited, дочірня компанія Pearson subsidiary, при цьому володіє 50% акціонерного капіталу The Economist Group, але не має контролюючого впливу. Інша частина розподілена між окремими акціонерами та деякими з теперішніх та колишніх працівників компанії. The Economist Group діє як окремий та незалежний бізнес.

Таблиця 4.1 Фінансові дані The Economist Group

КатегоріяРік

2007

2008

2009

2010

2011

Річний оборот, млн. $

248

266

313

320

347

Прибуток, млн. $

36

44

56

58

63

Критерії

Показник індексу демократії визначається на основі відповідей на 60 питань, кожне з яких має два або три варіанти відповіді. Більшість відповідей дають т. зв. «експерти з оцінювання» демократії; у доповіді не вказується, якого роду фахівці, ні їх кількість, ні те, чи експерти є співробітниками Economist Intelligence Unit, чи вони є незалежними науковцями, не вказується також національність експертів. Деякі відповіді отримуються шляхом опитування громадської думки з відповідних країн. У випадку, коли відсутні результати опитування в деякій країні, використовуються результати опитування у подібних країнах та оцінки експертів.

Питання розділені на п’ять категорій. Кожній відповіді відповідає певна кількість балів — 0 або 1, у питаннях з трьома варіантами можливий також варіант, що має вартість 0,5 бала. Отримується сума балів, отриманих на всі запитання в кожній категорії, яка множиться на десять і ділиться на загальну кількість питань у категорії. У деяких випадках за відповідь дається 0 балів. Наприклад, якщо вибори національного законодавчого органу і глави уряду, не вважаються вільними, то на відповідь на наступне запитання: «Чи є вибори справедливими …? «автоматично позначається нулем. Крім того, є кілька питань, що вважаються настільки важливими, що низька оцінка за них дає штраф на загальну суму оцінок для відповідних категорій, а саме:

· «Чи є національні вибори вільними і справедливими».

· «Безпека виборців».

· «Вплив іноземних держав на уряд».

· «Можливості державних службовців для здійснення політики».

П’ять категорій показників потім усереднюються, щоб знайти індекс демократії для даної країни. Ці категорії:

1) вибори та плюралізм;

2) діяльність уряду;

3) політична активність населення;

4) демократична політична культура;

5) громадянські свободи.

Нарешті, індекс демократії з округленням до однієї десятої, вирішує класифікацію країни, а саме:

· Якщо індекс для країни становить 8−10 балів, то це країна з повноцінною демократією;

· при індексі. від 6 до 7,9 балів демократія в країні вважається неповною;

· 4−5,9 балів — у країні панує перехідний режим;

· Менше 4 балів — авторитарний режим у країні.

У доповіді розглядаються інші показники демократії, наприклад, від Freedom House, та заперечує деякі з них на користь власних, проведених Economist Intelligence Unit. В загальному порівнянні, більший акцент був зроблений на громадську думку, але, з іншого боку, економічний рівень життя не враховувався, як один з критеріїв демократії (як зробили деякі інші дослідники).

Жодна з країн пострадянського простору не має повноцінної демократії. Україна до 2010 року включно перебувала в статусі «неповноцінної демократії», проте вже в 2011 рейтинг був знижений на клас нижче до «перехідного режиму». Падіння на клас також відбувся в Росії - від «перехідного режиму» до «авторитарного».

Критика

Як вже зазначалося, компанія не пояснює, хто саме відповідає на запитання в анкеті та не розкриває таким чином повної методики. Водночас, індекс складається комерційною організацією, а тому вже тут можна резонно очікувати певну ангажованість.

РОЗДІЛ 5. INDEX OF ECONOMIC FREEDOM

Індекс економічної свободи -- показник, який щорічно розраховується Wall Street Journal і Heritage Foundation для більшості країн світу з 1995 року. У 2012 році в рейтингу 184 країни, але для 3-х з них відсутні достовірні дані [7].

За визначенням самої організації економічна свобода — це фундаментальне право кожної людини управляти її власною працею та майном. В економічно вільних суспільствах, особи вільні у виборі роботи, виробництві товарів, витратах та інвестиціях будь-яким шляхом, яким забажають. Всі ці свободи підтримуються і захищаються державою. В економічно вільних суспільствах, також, уряд дозволяє праці, капіталу і товарам вільно переміщатися і утримується від примусу і тиску на свободи, втручається лише у разі необхідності збереження і функціонування самого себе

Критерії

Індекс економічної свободи базується на 10-ти індексах, які оцінюються за шкалою від 0 до 100, причому, показник 100 відповідає максимальній свободі: [8].

1) Свобода бізнесу

2) Свобода торгівлі

3) Податкова свобода

4) Державні витрати

5) Грошова свобода

6) Свобода інвестицій

7) Фінансова свобода

8) Захист прав власності

9) Свобода від корупції

10) Свобода трудових стосунків

Вага кожного з 10 факторів вважається однаковою, через це загальний індекс являє собою середнє арифметичне від показників. Усі країни за цим індексом діляться на такі групи:

· Вільні - з показником 80−100

· В основному вільні - з показником 70−79,9

· Помірно вільні - з показником 60−69,9

· В основному невільні - з показником 50−59,9

· Деспотичні - з показником 0−49,9

Критика

Критики, такі як Джеффрі Сакс, не згідні з припущенням про те, що індекс вільності економіки неминуче призводить до кращого росту. У своїй книзі «Кінець бідності», Сакс порівняв рейтинг країн за індексом та за відношенням ВВП на душу населення між 1995 та 2003 роками, щоб продемонструвати відсутність кореляції між рейтингом країни та темпом її економічного зростання. Сакс зауважив, що в країнах з хорошими рейтингами, таких як Швейцарія та Уругвай, мали слабкий економічний зріст, а інші, такі як Китай, з нижчим рейтингом мали дуже високі темпи економічного зростання [9, с. 320−321].

Але, подивимось правді у вічі, у визначенні економічної свободи не сказано про пряму кореляцію з темпом економічного зросту. Автор реферату сміливо зауважує, що видавати цілу книгу з критикою неіснуючого твердження — щонайменше дивне рішення.

ОАЕ критикують рейтинг економічної свободи у своїй країні, приміром, в 2008 році вона мала середній індекс, в той час як інші показники, такі як оцінки організацій Transparency International та Moody`s демонстрували високий рівень. Вони також стверджували, що індекс є «ненадійним», оскільки його методологія на той момент змінювалася двічі за останні два роки.

Знову ж таки, ця критика також не може вважатися цілком конструктивною, адже рейтинги вищезгаданих агентств мають ціллю відобразити інші аспекти, а тому не зобов’язані прямо корелювати.

Нарешті, без сумніву індекс піддається критиці, так як створюється організацією з США. Джон Міллер різко критикує індекс: «Wall Street Journal і Heritage Foundation, в першу чергу, відображають точку зору Вашингтонського аналітичного центру, а сам індекс більшою мірою відображає свободу компаній від відповідальності. «[10]

РОЗДІЛ 6. NATIONAL POWER INDEX

Індекс Національної Потужності є продуктом об'єднання зважених факторів ВВП, витрат на оборону, чисельності населення та технологій. Результати розраховуються за комп’ютерною моделлю International Futures і виражаються як частка держави (у відсотках) до всіх світових сил (потужностей).

International Futures (IFS) — глобальною інтегрована модель, розроблена, щоб допомогти в стратегічному і систематичному мисленні щодо ключових глобальних питань (економіки, демографії, освіти, охорони здоров’я, охорони навколишнього середовища, технологій, внутрішнього управління, інфраструктури, сільського господарства, енергетики і навколишнього середовища), розміщена в Центрі Міжнароднього Майбутнього Фредеріка С. Парді. Спочатку створена Баррі Б. Х’юзом при школі Міжнародних Досліджень Джозефа Корбела при Університеті Денвера в штаті Колорадо, модель є безкоштовною для громадського використання як в Інтернеті, так і у завантажувальній формі.

У розділі аналізу даних IFs являє собою колекцію з більш ніж 2000 серій даних з усіх основних міжнародних джерел даних та постійно поповнюється новими серіями.

Дана модель використовувалась у звітах «Глобальні тренди 2020», «Глобальні тренди 2025» та буде наводитись у звіті «Глобальні тренди 2030», що створюються Радою Національної Розвідки США — підрозділом Розвідувальної Спільноти США — об'єднання 16 розвідувальних державних установ США, куди входить у тому числі ЦРУ та ФБР.

За прогнозами при стабільному розвитку вже у 2015 році ВВП на душу населення Китаю та України зрівняється, а у 2029 році потужність США, Європи та Китаю одночасно стане однаковою, при стабільному зростанні потужності найбільшої економіки континентальної Азії та падінні відносної потужності Європи та США. У 2060 році населення України за прогнозами зменшиться до 26 млн. осіб, Китаю залишиться незмінним, а Індії - перевищить 1,5 млрд. осіб.

РОЗДІЛ 7. HUMAN DEVELOPMENT INDEX

Індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП, англ. Human Development Index, HDI) — індекс для порівняльної оцінки бідності, грамотності, освіти, середньої тривалості життя й інших показників країни [11]. Махбуб ель Хак розробив даний індекс у 1990 році, а з 1993 року даний індекс використовує ООН у своїх щорічних звітах до розвитку людського потенціалу. Складові індексу наведено на рис. 7.1.

Критерії

Розраховуючи ІРЛП, до уваги беруть три показники, використовуючи базову формулу:

,

де — найнижче, а — відповідно найвище з можливих значень, яке може приймати x.

· Індекс освіти (EI). Враховується рівень грамотності дорослого населення країни (віком 15 років і більше) та відношення тих, хто навчаються років до населення у віці 6−24.

де ALI (Adult Literacy Index) — індекс грамотності дорослого населення;

GEI (Gross Enrolment Index) — індекс частки тих, хто навчається.

де ALR — рівень грамотності дорослого населення (від 15 років).

де СGER (Combined Gross Enrolment Ratio) — сукупна частка усіх, хто навчається до населення віком від 6 до 24 років.

· Індекс довголіття (LEI). Визначається через очікувану тривалість життя новонародженого:

де LE (Life Expectancy) — очікувана тривалість життя новонародженого;

· Рівень життя. Розраховується через ВВП на душу населення з урахуванням паритету купівельної спроможності (ПКС) в доларах США.

де II (Income Index) — індекс доходу;

Така система оцінювання використовувалась до 2011 року, а згідно з доповіддю про розвиток людського потенціалу, опублікованої 4-го листопада 2010 року [11], починають використовувати нові формули вимірювань, які ми й розглянемо:

(7. 1)

(7. 2)

де MUSI (Mean Years of Schooling Index) — індекс середньої тривалості освіти;

EYSI (Expected Years of Schooling Index) — індекс очікуваної тривалості освіти.

(7. 3)

де MYS (Mean Years of Schooling) — середня тривалість освіти.

(7. 4)

де EYS (Expected Years of Schooling) — очікувана тривалість освіти.

(6. 5)

де GNIpс (Gross National Income per capita) — ВНД на душу населення.

Варто зазначити, що формули можуть модифікуватися кожного року. Це може бути спричинено зміною одного або декількох граничних показників (тривалість життя, очікувана тривалість освіти і ін.), так і модифікацією формул розрахунків. Прикладом другого варіанту є заміна в Індексі Доходу мінімально зафіксованого показника ВВП на душу населення зі 163 дол. США (Зімбабве, 2008 р.) на абстрактні 100 дол. США.

Табл. 7.1 дає обґрунтування коефіцієнтів у формулах (7. 2−7. 5)

Таблиця 7.1 Граничні значення для розрахунку індексів ІРЛП

Вимір

Зафіксований максимум

Мінімум

Очікувана тривалість життя

83,4

(Японія, 2011)

20,0

Середня тривалість освіти

13,1

(Чехія, 2005)

0

Очікувана тривалість освіти

18,0

(обмеження)

0

Індекс освіти

0,978

(Нова Зеландія, 2010)

0

ВВП на душу населення (дол. США)

107,721

(Катар, 2011)

100

Джерело: За даними ЮНЕСКО [12].

Джерела

Безумовно, для правильної оцінки необхідно мати достовірні дані. Джерелами таких даних слугують звіти організацій:

· Тривалість життя при народженні: Департамент ООН з економічних та соціальних питань (ДЕСП).

· Середня тривалість освіти: Використовується методика організації Barro and Lee.

· Очікувана тривалість освіти: Інститут статистики ЮНЕСКО.

· ВНП на душу населення: Світовий банк, МВФ, Статистичний відділ ООН та ДЕСП ООН.

Критика

· Не приймаються до уваги екологічні фактори.

· Не розглядається духовний та моральний розвиток людини.

· Неможливо по-різному оцінювати розвиток в різних групах країн.

За словами Брайана Каплана [13], фактично, країна безсмертних з нескінченним ВВП на душу населення отримає ІРЛП = 0,666 (нижче, ніж Таджикистан і Південна Африка), якби її населення було неписьменним і ніколи не ходило до школи.

Для того, щоб максимізувати ІРЛП за рахунок освіти, необхідно всіх людей в країні зробити студентами, що абсурдно.

ВВП на душу населення фантастично зріс протягом останніх двох століть і буде продовжувати рости. Збільшувати рівень розвитку людського потенціалу можна до нескінченності, навіть в розвинених країнах і для цього є можливості, але ІРЛП не дозволяє цього. Багаті країни вже близькі до верхньої межі, тому за допомогою ІРЛП не здійснити стратегію планування розвитку.

Автор реферату у своїй курсовій роботі досліджував залежність тривалості освіти та ВВП на душу населення і прийшов до висновку, що кореляція є слабкою, а тому резонність розгляду її як складової рівня потенціалу — сумнівна.

РОЗДІЛ 8. HUMAN HAPPINESS INDEX

12 липня 2006 року [14] некомерційна організація New Economics Foundation (NEF) запропонувала альтернативу існуючому ранжуванню країн за критерієм ВВП на душу населення та за Індексом Розвитку Людського Потенціалу. Міжнародний Індекс Щастя (Human Happiness Index) покликаний поєднати фактори впливу на навколишнє середовище з добробутом населення для оцінки екологічної ефективності, за якої країни забезпечують довге і щасливе життя. Рейтинг країн відображений в додатку А.

Основні аргументи такі:

1) Рейтинг країн за ВВП на душу населення не є доречним, адже кінцева мета більшості людей полягає не в багатстві, а в тому, щоб бути щасливими та здоровими.

2) Люди не повинні споживати ресурси планети швидше, ніж вона здатна їх відновити. Фактично, чим вищий екологічний слід — тим менше ми залишаємо для наших нащадків.

Критерії

Тривалість життя.

Тривалість життя при народженні береться за даними досліджень та розрахунків Департаменту ООН по економічним та соціальним питанням (United Nations Department of Economic and Social Affairs).

Задоволеність життям

Дані для розрахунку індексу обиралися за результатами двох організацій: Gallup Inc. (Інститут Геллапа) та World Values Survey (WVS — Огляд Світових Оцінок), які провели опитування сумарно у 143 країнах, одним з пунктів опитування було питання про рівень щастя індивідів.

Інститут Геллапа провів опитування близько 95% дорослого населення світу, включаючи таке питання:

«All things considered, how satisfied are you with your life as a whole these days? Use a 0 to 10 scale, where 0 is dissatisfied and 10 is satisfied"[15].

Переклад:

«Враховуючи усі аспекти, наскільки ви задоволені своїм життям загалом на сьогодні? Дайте відповідь по 10-бальній шкалі, де 0 — абсолютно незадоволені, а 10 — абсолютно задоволені».

Питання WVS досить схоже:

«All things considered, how satisfied are you with your life as a whole these days? Using this card on which 1 means you are „completely dissatisfied“ and 10 means you are „completely satisfied“ where would you put your satisfaction with your life as a whole?» [16]

Переклад:

«Враховуючи усі аспекти, наскільки ви задоволені своїм життям загалом на сьогодні? Якщо 1 — абсолютно незадоволені та 10 — абсолютно задоволені, як би ви оцінили рівень своєї задоволеності життям?»

Екологічний слід

Екологічний слід є мірою людських потреб у ресурсах екосистеми Землі. Термін «екологічний слід» був введений в 1992 році Вільямом Різом. Основний принцип створення такого показника описаний так: «Кожне покоління повинно успадковувати достатній рівень природнього капіталу, який не повинен бути меншим за запаси відповідних ресурсів у попереднього покоління» [17, c. 125].

Виходячи з чисельності народонаселення, розвитку виробництва й рівня життя, можна стверджувати, що переважна частина держав світу використовує більше природних багатств, ніж має на своїй власній території. Таким чином, навантаження на навколишнє середовище в одних країнах, більше, ніж в інших [11].

Вимірюється вплив екологічного сліду, для зручності, у гектарах. Вважається, що природа здатна самовідновлювати 2,1 га території на особу.

Показники екологічного сліду в результаті досліджень поділяються на вуглець, їжу, житло, товари і послуги, а також зазначається загальний показник екологічного сліду планети, необхідний для підтримки населення світу на чинному рівні споживання. Цей підхід може бути застосований до таких видів діяльності, як виробництво продуктів або викиди від водіння автомобіля. «…середній громадянин світу має екологічний слід близько 2,7 га, в той час як на душу населення припадає лише 2,1 га біопродуктивних земельних і водних ресурсів на планети. Це означає, що людство вже перевищує споживання допустимих самовідтворюючих ресурсів на 30 відсотків і тепер живе за рахунок виснаження запасів „природного капіталу“ (наприклад, риби, лісу та ґрунту), а також підриває критичні життєзабезпечувальні функції» [18, c. 4].

Формула розрахунку

де де

HPI — Happy Planet Index (Міжнародний Індекс Щастя);

HLY — Happy Life Index (Кількість років щасливого життя);

EF — Ecological Footprint (Екологічний слід);

LE — Life Expectancy (Тривалість життя);

LS — Life Satisfaction (Задоволеність життям);

б = 3,35 В = 6,42

Критика

На відміну від ІРЛП даний індекс включає в себе виключно суб'єктивний фактор задоволеності життям, який може виявитися досить мінливим у залежності від політичної ситуації в країні або у зв’язку з кліматичними негараздами (урагани, посухи, землетруси). Тобто одиничні ситуації можуть сильно вплинути на індекс в короткостроковій перспективі, залишаючи без змін реальний стан країни у більш тривалому вимірі. Фактор «екологічного сліду», правду кажучи, загалом має суперечливий за своєю значимістю вплив, адже високорозвинені країни експлуатують значною мірою не свої ресурси, а інших держав, тобто не є виміром власне самої країни.

РОЗДІЛ 9. KOF INDEX OF GLOBALIZATION

Індекс глобалізації був представлений вперше у 2002 (Дрейер, опублікованій в 2006) та оновлений і докладно описаний Дрейером, Гастоном і Мартенсом в 2008. Загальний індекс охоплює економічні, соціальні та політичні аспекти глобалізації. За визначеннями Кларка (2000), Норріса (2000) та Кеохана і Ная (2000), він визначає глобалізацію як процес створення мережі зв’язків між суб'єктами на міжконтинентальні відстані, через різні потоки, включаючи людей, інформацію та ідеї, капітали і товари.

Україна 44 з 181, Росія — 47, лідери — Бельгія, Ірландія, США — 35, Естонія — 26.

Глобалізація розуміється як процес, який руйнує національні кордони, об'єднує національні економіки, культури, технології та політичне керівництво і виробляє складні взаємозалежні відносини.

Проводиться Швейцарським Економічним Інститутом (KOF Swiss Economic Institute; KOF — акронім німецького «Konjunkturforschungsstelle», що означає інститут дослідження бізнес циклів)

Критерії

Три виміри індексу KOF визначаються як:

1) економічна глобалізація, характеризується як відстань від виробника до споживача товарів, капіталу і послуг, а також як інформація та взаємосприйняття, що супроводжують ринкові обміни;

2) політична глобалізація, що характеризується розповсюдженням політики уряду; і

3) соціальна глобалізація, виражена в поширенні ідей, інформації, знань.

На додаток до трьох показниках вимірювання індексу, обчислюється також загальний індекс глобалізації та суб-індекси:

1) економічні потоки;

2) економічні обмеження;

3) дані про рух інформації;

4) відомості про особисті контакти;

5) дані про культурну близькість.

ВИСНОВКИ

Були проаналізовані існуючі макроекономічні показники, об'єктивно оцінені та засвоєні. Набуті знання дозволяють почати вводити їх до майбутніх праць, звісно, за умов актуальності. Також була визначена роль даних показників при прийнятті рішень на міжнародній політичній арені, їх ефект на економічні, соціальні, медійні та інформаційні сфери. Індекси виявили високий рівень цитувань у економічних та політичних колах. Уряди держав виявляють реальну зацікавленість у здобутті добрих оцінок у рейтингу, до того ж, мають можливість оцінити власні слабкі та сильні сторони.

Виявилось, що показники мають абсолютно різні підходи, в залежності від наявного фінансування та принципово відмінні точки зору на подібні питання. Разом з тим, переважна більшість показників отримує критику на свій рахунок з різних приводів. Це свідчить про складність та важливість подальшого дослідження з можливістю створення власного підходу або моделі розрахунків.

Здебільшого були виявленні джерела фінансування організацій, що проводять дослідження та в окремих випадках була виявлена деяка сумнівна діяльність відповідальних осіб. Ряд факторів свідчить не на користь тих чи інших створених індексів. Проте, це не означає, що вони абсолютно хибні. За умов визначення корелюючих факторів, є можливість нівелювати потенційні відхилення, до того ж, є можливість комбінувати різні показники, так як було помічено подібність країн-лідерів у цих списках. Важливо зауважити, що світова криза серйозно змінила позиції деяких країн протягом кількох років, проте за умов відносної стабільності сильних «стрибків» не спостерігається, або вони присутні здебільшого в малорозвинених країнах через постійну нестабільність. Була виявлена актуальність даної теми та перспективність подальшої еволюції у вигляді власних напрацювань.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1) Marie-Christine Tabet, Rйvйlations sur le financement de RSF, Le Figaro, 21 April 2008: [Електронний ресурс]. — Режим доступа:

http: //www. lefigaro. fr/actualites/2008/04/21/1 001−2 008 0421ARTFIG00365-revelations-surlefinancement-de-reporters-sans-frontieres. php

2) Income and expenditure: [Електронний ресурс]. — Режим доступа:

http: //www. rsf. org/article. php3? id_article=27 672

3) Volker Brдutigam: Reporter ohne Scham-Grenzen, 4. Mai 2006: [Електронний ресурс]. — Режим доступа:

http: //www. rundfunkfreiheit. de/meldung_volltext. php3? si=45b8c616552aa&id=445cacbfad690&akt=brancheninfos_medienpolitik&view=&lang=1

4) Reporters Without Borders Venezuela: Closure of Radio Caracas Televisiуn paves way for media hegemony: [Електронний ресурс]. — Режим доступа:

http: //www. reporter-ohne-grenzen. de/fileadmin/rte/docs/2007/Venezuela_0706. pdf

5) teleSUR: La consolidaciуn de una mentira mediбtica a travйs de 39 embustes: [Електронний ресурс]. — Режим доступа:

http: //www. telesurtv. net/secciones/noticias/nota/index. php? ckl=12 810

6) Voltairenet. org: Reporters without Borders remembers (lately) Sami Al Haj, 2. Mдrz 2006: [Електронний ресурс]. — Режим доступа:

http: //www. voltairenet. org/article136229. html

7) Рейтинг країн Heritage Foundation [Електронний ресурс]. — Режим доступа:

http: //www. heritage. org/Index/Ranking. aspx Ranking of countries 2011

8) Methodology for the 10 Economic Freedoms [Електронний ресурс]. — Режим доступа: http: //www. heritage. org/Index/PDF/Index09_Methodology. pdf

9) Jeffrey Sachs, The End of Poverty: Economic Possibilities for our Time — Penguin Books, 2005.

10) John Miller «Dollars & Sense» [Електронний ресурс]. — Режим доступа: http: //www. dollarsandsense. org/archives/2005/0305miller. html

11) Вікіпедія, інтернет-енциклопедія: [Електронний ресурс]. — Режим доступа: http: //uk. wikipedia. org

12) UNESCO Institute for statistics: [Електронний ресурс]. — Режим доступа:

http: //stats. uis. unesco. org

13) Against the Human Development Index, Bryan Caplan, EconLog, Library of Economics and Liberty [Електронний ресурс]. — Режим доступа:

http: //econlog. econlib. org/archives/2009/05/against_the_hum. html#

14) The new economic foundation: [Електронний ресурс]. — Режим доступа:

http: //www. neweconomics. org

15) Gallup Inc.: [Електронний ресурс]. — Режим доступа: http: //www. gallup. com

16) The World Values Survey Association: [Електронний ресурс]. — Режим доступа: http: //www. worldvaluessurvey. org

17) Ситник О. Ю. Стаття — Соціальне партнерство як одна з головних передумов розвитку людського капіталу в Україні УДК 331. 105. 6

18) Скуратівський В.А., Палій О. М. Основи соціальної політики: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2002. — 200 с.

19) «Економічна правда» — інтернет джерело: [Електронний ресурс]. — Режим доступа: www. epravda. com. ua

20) Базилевич В. Д. Економічна теорія: Політекономія. Підручник / За ред. В. Д. Базилевича. — 7-ме вид. — К.: Знання, 2008. — 719 с.

21) Газета «Обозреватель»: [Електронний ресурс]. — Режим доступа:

http: //ukr. obozrevatel. com

22) Мірошниченко О.Ю. Актуальні питання оцінки рівня життя населення // Науковий вісник Національного аграрного університету. — К. — 2005. — Вип. 82. — С. 82−88.

23) OCLC Research: [Електронний ресурс]. — Режим доступа: http: //www. oclc. org

ДОДАТКИ

Додаток А

Рейтинг країн за показниками свобод

Назва країни (англійською)

Freedom House 2011

Economic Freedom 2011

Press Freedom 2011

Democracy Index 2011

1

Albania

Часткова свобода

Помірно вільна

Помітні проблеми

Гібрижний режим

2

Algeria

Несвобода

Переважно не вільна

Складна ситуація

Авторитарність

3

Angola

Несвобода

Репресована

Помітні проблеми

Авторитарність

4

Argentina

Свобода

Репресована

Задовільна ситуація

Неповна демократія

5

Armenia

Часткова свобода

Помірно вільна

Помітні проблеми

Гібрижний режим

6

Australia

Свобода

Вільна

Задовільна ситуація

Повна демократія

7

Austria

Свобода

Переважно вільна

Добра ситуація

Повна демократія

8

Azerbaijan

Несвобода

Переважно не вільна

Погана ситуація

Авторитарність

9

Bahrain

Несвобода

Переважно вільна

Погана ситуація

Авторитарність

10

Bangladesh

Часткова свобода

Переважно не вільна

Помітні проблеми

Гібрижний режим

11

Belarus

Несвобода

Репресована

Погана ситуація

Авторитарність

12

Belgium

Свобода

Помірно вільна

Добра ситуація

Повна демократія

13

Benin

Свобода

Переважно не вільна

Помітні проблеми

Неповна демократія

14

Bhutan

Часткова свобода

Переважно не вільна

Помітні проблеми

Гібрижний режим

15

Bolivia

Часткова свобода

Переважно не вільна

Помітні проблеми

Гібрижний режим

16

Bosnia and Herzegovina

Часткова свобода

Переважно не вільна

Помітні проблеми

Гібрижний режим

17

Botswana

Свобода

Помірно вільна

Задовільна ситуація

Неповна демократія

18

Brazil

Свобода

Переважно не вільна

Помітні проблеми

Неповна демократія

19

Brunei

Несвобода

Помірно вільна

Складна ситуація

Авторитарність

20

Bulgaria

Свобода

Помірно вільна

Помітні проблеми

Неповна демократія

21

Burkina Faso

Часткова свобода

Помірно вільна

Помітні проблеми

Авторитарність

22

Burundi

Часткова свобода

Репресована

Складна ситуація

Гібрижний режим

23

Cambodia

Часткова свобода

Переважно не вільна

Помітні проблеми

Гібрижний режим

24

Cameroon

Несвобода

Переважно не вільна

Помітні проблеми

Авторитарність

25

Canada

Свобода

Переважно вільна

Добра ситуація

Повна демократія

26

Cape Verde

Свобода

Помірно вільна

Добра ситуація

Неповна демократія

27

Central African Republic

Несвобода

Переважно не вільна

Помітні проблеми

Авторитарність

28

Chad

Несвобода

Репресована

Помітні проблеми

Авторитарність

29

Chile

Свобода

Переважно вільна

Помітні проблеми

Неповна демократія

30

People’s Republic of China

Несвобода

Переважно не вільна

Погана ситуація

Авторитарність

31

Colombia

Часткова свобода

Помірно вільна

Складна ситуація

Неповна демократія

32

Comoros

Часткова свобода

Репресована

Задовільна ситуація

Авторитарність

33

Costa Rica

Свобода

Помірно вільна

Добра ситуація

Повна демократія

34

Cфte d’Ivoire

Несвобода

Переважно не вільна

Помітні проблеми

Авторитарність

35

Republic of the Congo

Несвобода

Репресована

Помітні проблеми

Авторитарність

36

Democratic Republic of the Congo

Несвобода

Репресована

Складна ситуація

Авторитарність

37

Croatia

Свобода

Помірно вільна

Помітні проблеми

Неповна демократія

38

Cuba

Несвобода

Репресована

Погана ситуація

Авторитарність

39

Cyprus

Свобода

Переважно вільна

Задовільна ситуація

Неповна демократія

40

Czech Republic

Свобода

Помірно вільна

Задовільна ситуація

Повна демократія

41

Denmark

Свобода

Переважно вільна

Добра ситуація

Повна демократія

42

Djibouti

Несвобода

Переважно не вільна

Складна ситуація

Авторитарність

43

Dominican Republic

Свобода

Помірно вільна

Помітні проблеми

Неповна демократія

44

East Timor

Часткова свобода

Репресована

Помітні проблеми

Неповна демократія

45

Ecuador

Часткова свобода

Репресована

Помітні проблеми

Гібрижний режим

46

Egypt

Часткова свобода

Переважно не вільна

Складна ситуація

Гібрижний режим

47

El Salvador

Свобода

Помірно вільна

Задовільна ситуація

Неповна демократія

48

Equatorial Guinea

Несвобода

Репресована

Погана ситуація

Авторитарність

49

Eritrea

Несвобода

Репресована

Погана ситуація

Авторитарність

50

Estonia

Свобода

Переважно вільна

Добра ситуація

Неповна демократія

51

Ethiopia

Несвобода

Переважно не вільна

Складна ситуація

Авторитарність

52

Fiji

Несвобода

Переважно не вільна

Складна ситуація

Авторитарність

53

Finland

Свобода

Переважно вільна

Добра ситуація

Повна демократія

54

France

Свобода

Помірно вільна

Задовільна ситуація

Неповна демократія

55

Gabon

Несвобода

Переважно не вільна

Помітні проблеми

Авторитарність

56

Gambia

Несвобода

Переважно не вільна

Складна ситуація

Авторитарність

57

Georgia

Часткова свобода

Помірно вільна

Помітні проблеми

Гібрижний режим

58

Germany

Свобода

Переважно вільна

Добра ситуація

Повна демократія

59

Ghana

Свобода

Помірно вільна

Задовільна ситуація

Неповна демократія

60

Greece

Свобода

Переважно не вільна

Помітні проблеми

Неповна демократія

61

Guatemala

Часткова свобода

Помірно вільна

Помітні проблеми

Гібрижний режим

62

Guinea

Несвобода

Переважно не вільна

Помітні проблеми

Авторитарність

63

Guinea-Bissau

Несвобода

Переважно не вільна

Помітні проблеми

Авторитарність

64

Guyana

Свобода

Переважно не вільна

Помітні проблеми

Неповна демократія

65

Haiti

Часткова свобода

Переважно не вільна

Задовільна ситуація

Гібрижний режим

66

Honduras

Часткова свобода

Переважно не вільна

Складна ситуація

Гібрижний режим

67

Hong Kong

Часткова свобода

Вільна

Задовільна ситуація

Гібрижний режим

68

Hungary

Свобода

Помірно вільна

Помітні проблеми

Неповна демократія

69

Iceland

Свобода

Переважно вільна

Добра ситуація

Повна демократія

70

India

Свобода

Переважно не вільна

Помітні проблеми

Неповна демократія

71

Indonesia

Свобода

Переважно не вільна

Складна ситуація

Неповна демократія

72

Iran

Несвобода

Репресована

Погана ситуація

Авторитарність

73

Ireland

Свобода

Переважно вільна

Добра ситуація

Повна демократія

74

Israel

Свобода

Помірно вільна

Помітні проблеми

Неповна демократія

75

Italy

Свобода

Переважно не вільна

Помітні проблеми

Неповна демократія

76

Jamaica

Свобода

Помірно вільна

Добра ситуація

Неповна демократія

77

Japan

Свобода

Переважно вільна

Задовільна ситуація

Повна демократія

78

Jordan

Часткова свобода

Помірно вільна

Помітні проблеми

Авторитарність

79

Kazakhstan

Несвобода

Помірно вільна

Складна ситуація

Авторитарність

80

Kenya

Часткова свобода

Переважно не вільна

Помітні проблеми

Гібрижний режим

81

Korea, North

Несвобода

Репресована

Погана ситуація

Авторитарність

82

Korea, South

Свобода

Помірно вільна

Задовільна ситуація

Повна демократія

83

Kuwait

Часткова свобода

Помірно вільна

Помітні проблеми

Авторитарність

84

Kyrgyzstan

Часткова свобода

Помірно вільна

Помітні проблеми

Гібрижний режим

85

Laos

Несвобода

Переважно не вільна

Погана ситуація

Авторитарність

86

Latvia

Свобода

Помірно вільна

Задовільна ситуація

Неповна демократія

87

Lebanon

Часткова свобода

Помірно вільна

Помітні проблеми

Гібрижний режим

88

Lesotho

Часткова свобода

Репресована

Помітні проблеми

Неповна демократія

89

Liberia

Часткова свобода

Репресована

Помітні проблеми

Гібрижний режим

90

Libya

Несвобода

Репресована

Складна ситуація

Авторитарність

91

Lithuania

Свобода

Переважно вільна

Задовільна ситуація

Неповна демократія

92

Luxembourg

Свобода

Переважно вільна

Добра ситуація

Повна демократія

93

Macedonia

Свобода

Помірно вільна

Помітні проблеми

Неповна демократія

94

Madagascar

Часткова свобода

Помірно вільна

Помітні проблеми

Авторитарність

95

Malawi

Часткова свобода

Переважно не вільна

Складна ситуація

Гібрижний режим

96

Malaysia

Часткова свобода

Помірно вільна

Складна ситуація

Неповна демократія

97

Mali

Свобода

Переважно не вільна

Задовільна ситуація

Неповна демократія

98

Malta

Свобода

Помірно вільна

Помітні проблеми

Повна демократія

99

Mauritania

Часткова свобода

Переважно не вільна

Помітні проблеми

Гібрижний режим

100

Mauritius

Свобода

Переважно вільна

Помітні проблеми

Повна демократія

101

Myanmar (Burma)

Несвобода

Репресована

Погана ситуація

Авторитарність

102

Mexico

Часткова свобода

Помірно вільна

Складна ситуація

Неповна демократія

103

Moldova

Свобода

Переважно не вільна

Помітні проблеми

Неповна демократія

104

Mongolia

Свобода

Помірно вільна

Помітні проблеми

Неповна демократія

105

Montenegro

Свобода

Помірно вільна

Помітні проблеми

Неповна демократія

106

Morocco

Несвобода

Помірно вільна

Складна ситуація

Авторитарність

107

Mozambique

Часткова свобода

Переважно не вільна

Помітні проблеми

Гібрижний режим

108

Namibia

Свобода

Помірно вільна

Добра ситуація

Неповна демократія

109

Nepal

Часткова свобода

Переважно не вільна

Помітні проблеми

Гібрижний режим

110

Netherlands

Свобода

Переважно вільна

Добра ситуація

Повна демократія

111

New Zealand

Свобода

Вільна

Добра ситуація

Повна демократія

112

Nicaragua

Часткова свобода

Переважно не вільна

Помітні проблеми

Гібрижний режим

113

Niger

Часткова свобода

Переважно не вільна

Задовільна ситуація

Гібрижний режим

114

Nigeria

Несвобода

Переважно не вільна

Складна ситуація

Авторитарність

115

Norway

Свобода

Помірно вільна

Добра ситуація

Повна демократія

116

Oman

Часткова свобода

Помірно вільна

Помітні проблеми

Авторитарність

117

Pakistan

Часткова свобода

Переважно не вільна

Складна ситуація

Гібрижний режим

118

Panama

Свобода

Помірно вільна

Помітні проблеми

Неповна демократія

119

Papua New Guinea

Свобода

Переважно не вільна

Задовільна ситуація

Неповна демократія

120

Paraguay

Свобода

Помірно вільна

Помітні проблеми

Неповна демократія

121

Peru

Свобода

Помірно вільна

Помітні проблеми

Неповна демократія

122

Philippines

Часткова свобода

Переважно не вільна

Складна ситуація

Неповна демократія

123

Poland

Свобода

Помірно вільна

Задовільна ситуація

Неповна демократія

124

Portugal

Свобода

Помірно вільна

Задовільна ситуація

Неповна демократія

125

Qatar

Часткова свобода

Переважно вільна

Помітні проблеми

Авторитарність

126

Romania

Свобода

Помірно вільна

Помітні проблеми

Неповна демократія

127

Russia

Несвобода

Переважно не вільна

Складна ситуація

Авторитарність

128

Rwanda

Несвобода

Помірно вільна

Погана ситуація

Авторитарність

129

Saudi Arabia

Несвобода

Помірно вільна

Погана ситуація

Авторитарність

130

Senegal

Часткова свобода

Переважно не вільна

Помітні проблеми

Гібрижний режим

131

Serbia

Свобода

Переважно не вільна

Помітні проблеми

Неповна демократія

132

Sierra Leone

Часткова свобода

Репресована

Помітні проблеми

Гібрижний режим

133

Singapore

Часткова свобода

Вільна

Складна ситуація

Гібрижний режим

134

Slovakia

Свобода

Помірно вільна

Задовільна ситуація

Неповна демократія

135

Slovenia

Свобода

Помірно вільна

Задовільна ситуація

Неповна демократія

136

South Africa

Свобода

Помірно вільна

Задовільна ситуація

Неповна демократія

137

Spain

Свобода

Помірно вільна

Задовільна ситуація

Повна демократія

138

Sri Lanka

Часткова свобода

Переважно не вільна

Погана ситуація

Гібрижний режим

139

Suriname

Свобода

Переважно не вільна

Задовільна ситуація

Неповна демократія

140

Swaziland

Несвобода

Переважно не вільна

Складна ситуація

Авторитарність

141

Sweden

Свобода

Переважно вільна

Добра ситуація

Повна демократія

142

Switzerland

Свобода

Вільна

Добра ситуація

Повна демократія

143

Syria

Несвобода

Переважно не вільна

Погана ситуація

Авторитарність

144

Taiwan

Свобода

Переважно вільна

Задовільна ситуація

Неповна демократія

145

Tajikistan

Несвобода

Переважно не вільна

Складна ситуація

Авторитарність

146

Tanzania

Часткова свобода

Переважно не вільна

Задовільна ситуація

Гібрижний режим

147

Thailand

Часткова свобода

Помірно вільна

Складна ситуація

Неповна демократія

148

Togo

Несвобода

Репресована

Помітні проблеми

Авторитарність

149

Trinidad and Tobago

Свобода

Помірно вільна

Задовільна ситуація

Неповна демократія

150

Tunisia

Часткова свобода

Переважно не вільна

Складна ситуація

Гібрижний режим

151

Turkey

Часткова свобода

Помірно вільна

Складна ситуація

Гібрижний режим

152

Turkmenistan

Несвобода

Репресована

Погана ситуація

Авторитарність

153

Uganda

Часткова свобода

Помірно вільна

Складна ситуація

Гібрижний режим

154

Ukraine

Часткова свобода

Репресована

Складна ситуація

Гібрижний режим

155

United Arab Emirates

Часткова свобода

Помірно вільна

Помітні проблеми

Авторитарність

156

United Kingdom

Свобода

Переважно вільна

Задовільна ситуація

Повна демократія

157

United States

Свобода

Переважно вільна

Задовільна ситуація

Повна демократія

158

Uruguay

Свобода

Помірно вільна

Задовільна ситуація

Повна демократія

159

Uzbekistan

Несвобода

Репресована

Погана ситуація

Авторитарність

160

Venezuela

Часткова свобода

Репресована

Помітні проблеми

Гібрижний режим

161

Vietnam

Несвобода

Переважно не вільна

Погана ситуація

Авторитарність

162

Yemen

Несвобода

Переважно не вільна

Погана ситуація

Авторитарність

163

Zambia

Свобода

Переважно не вільна

Помітні проблеми

Неповна демократія

164

Zimbabwe

Несвобода

Репресована

Складна ситуація

Авторитарність

Додаток Б

Рейтинг країн за національною конкурентоспроможністю

Country/Economy

GCI 2012 Rank

GCI 2009 Rank

GCI 2005 Rank

Switzerland

1

1

4

Singapore

2

3

5

Finland

3

6

2

Sweden

4

4

7

Netherlands

5

10

11

Germany

6

7

6

United States

7

2

1

United Kingdom

8

13

9

Hong Kong SAR

9

11

14

Japan

10

8

10

Qatar

11

22

46

Denmark

12

5

3

Taiwan, China

13

12

8

Canada

14

9

13

Norway

15

14

17

Austria

16

17

15

Belgium

17

18

20

Korea, Rep.

19

19

19

Australia

20

15

18

France

21

16

12

Luxembourg

22

21

24

New Zealand

23

20

22

United Arab Emirates

24

23

32

Malaysia

25

24

25

Israel

26

27

23

Ireland

27

25

21

China

29

29

48

Iceland

30

26

16

Chile

33

30

27

Estonia

34

35

26

Bahrain

35

38

50

Spain

36

33

28

Kuwait

37

39

49

Thailand

38

36

33

Czech Republic

39

31

29

Panama

40

59

65

Poland

41

46

43

Italy

42

48

38

Turkey

43

61

71

Lithuania

45

53

34

Azerbaijan

46

51

62

Malta

47

52

44

Brazil

48

56

57

Portugal

49

43

31

Indonesia

50

54

69

Kazakhstan

51

67

51

South Africa

52

45

40

Mexico

53

60

59

Mauritius

54

57

55

Latvia

55

68

39

Slovenia

56

37

30

Costa Rica

57

55

56

Cyprus

58

34

41

India

59

49

45

Hungary

60

58

35

Peru

61

78

77

Bulgaria

62

76

61

Jordan

64

50

42

Philippines

65

87

73

Russian Federation

67

63

53

Sri Lanka

68

79

80

Colombia

69

69

58

Morocco

70

73

76

Slovak Republic

71

47

36

Ukraine

73

82

68

Uruguay

74

65

70

Vietnam

75

75

74

Georgia

77

90

86

Romania

78

64

67

Botswana

79

66

72

Macedonia, FYR

80

84

75

Croatia

81

72

64

Armenia

82

97

81

Guatemala

83

80

95

Trinidad and Tobago

84

86

66

Cambodia

85

110

111

Ecuador

86

105

87

Bosnia and Herzegovina

88

109

88

Albania

89

96

100

Honduras

90

89

97

Namibia

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой