Нові технології в інформаційному обслуговуванні бібліотек

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Культура и искусство


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

План

Вступ

Розділ 1. Бібліотечно-інформаційне обслуговування

1.1 Сутність бібліотечно-інформаційного обслуговування

1.2 Основні напрямки бібліотечно-інформаційного обслуговування

1.3 Бібліотечні інформаційні послуги

Розділ II. Нові технології в інформаційному обслуговуванні бібліотек

2.1 Електронний каталог

2.2 Мережі Інтернет в бібліотечно-інформаційному обслуговуванні

2.3 Бібліотечні сайти

2.4 Мобільний зв’язок-нова можливість інформаційного обслуговування

2.5 Перспективи модернізації обслуговування по МБА

Розділ III. Впровадження нових технологій в роботу бібліотек України

3.1 Інноваційні процеси в роботі публічних бібліотек

3.2 Нові можливості інформаційного обслуговування в бібліотеках для дітей та юнацтва

3.3 Бібліотечне обслуговування людей з особливими потребами

Висновки

Використана література

інформаційне обслуговування бібліотека інноваційний

Вступ

Актуальність теми Запровадження у повсякденну практику інформаційних технологій, створення інформаційних ресурсів на електронних носіях, розвиток Інтернету спричинили в останнє десятиріччя кардинальні зміни і відкрили грандіозні перспективи в галузі інформаційного обслуговування. Використання нових технологій для інформаційно- бібліотечного обслуговування користувачів стає звичайним напрямком діяльності бібліотек. Це дозволяє перейти на якісно новий рівень обслуговування, підвищує оперативність та забезпечує повноту задоволення інформаційних потреб користувачів. Інформатизація як інтелектуально- гуманістична перебудова всієї життєдіяльності людини й суспільства на основі більш повного використання інформації як ресурсу розвитку різко підвищила значимість формування інформаційної культури людини. Особлива, унікальна роль у формуванні інформаційної культури належить бібліотеці. Бібліотеки надають своїм користувачам інформацію, яка розповсюджує передові ідеї, створює основу для навчання, розвитку особистості і тим самим забезпечує людині свободу життєвого вибору.

Напевне, саме в цьому полягає зв’язок бібліотек з навколишнім середовищем, з тим, що ми називаємо «інформаційним суспільством». Бібліотеки прагнуть і мають всі підстави для того, щоб зайняти в ньому достойне місце й гідно виконати почесну місію служіння цьому суспільству.

Мета дослідження — теоретичне обґрунтування нових та перспективних напрямків бібліотечно-інформаційному обслуговуванню на основі комп’ютерних і телекомунікаційних технологій.

Для досягнення визначеної мети необхідно було виконати такі завдання:

1)розкрити сутність і основні напрямки бібліотечно-інформаційного обслуговування та інформаційних послуг;

2)дослідити і проаналізувати введення електронного каталогу в бібліотечне обслуговування;

3)вивчити можливості Інтернет-сервісного комунікаційного середовища, як технологічної бази обміну інформацією;

4)розглянути необхідність розкриття бібліотеками власних ресурсів на бібліотечних сайтах;

5)проаналізувати переваги -технологій в інформаційному обслуговуванні;

6)висвітлити перспективні тенденції розвитку міжбібліотечного абонементу;

7)дослідити впровадження нових технологій у бібліотечно- інформаційного забезпечення користувачів публічних, дитячих бібліотек та людей з особливими потребами.

Об'єкт дослідження — бібліотечно-інформаційне обслуговування на основі комп’ютених технологій.

Предмет дослідження — методичні та користувацькі аспекти розвитку комп’ютерних технологій у сфері бібліотечного обслуговування.

Історіографія питання — 3 кінця 1990-х років у зарубіжних та українських фахових виданнях виникає все більше публікацій, які свідчать, що бібліотекарі активно включилися в процеси бібліотечної автоматизації та побудови комп’ютерних бібліотечних систем і мереж. Місія сучасних бібліотек виражається, на думку фахівців (2,8,10,11), у забезпеченні вільного доступу до світових ресурсів інформації.

Посилення соціальної значимості бібліотечної діяльності на сучасному етапі розвитку суспільства відзначають у своїх роботах О.І. Земсков (16), М. Я. Дворкина (15), Р. Фірсов (28), Е.И. Кузьмін (19) і багато хто інші. Питання участі бібліотек у становленні інформаційного суспільства широко обговорюються не тільки в бібліотечному середовищі (23,27), але й на урядовому (11,19), а також міжнародному (1,2,5) рівнях. Я. Л. Шрайберг (16) відводить бібліотекам центральне місце при створенні цивільного суспільства на шляху входження в інформаційне. При всьому різноманітті думок автори одностайно визнають, що бібліотека як соціальний інститут покликаний виконувати свою посередницьку функцію для всіх видів інформаційних видань і бути активною в наданні допомоги всім громадянам по навігації в усе зростаючому обсязі цієї інформації, забезпечуючи рівний і вільний доступ до інформації всім громадянам.

Структура роботи складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури.

У вступі висвітлено актуальність дослідження, мета, предмет, завдання дослідження, історіографія питання.

У першому розділі «Бібліотечно-інформаційне обслуговування» розкрито сутність і основні напрямки бібліотечно-інформаційного обслуговування та інформаційних послуг.

У другому розділі «Нові технології в інформаційному обслуговуванні бібліотек» розглянуто введення електронного каталогу, можливості Інтернету, розкриття власних ресурсів на бібліотечних сайтах, переваги Л/АР-технологій, тенденції розвитку міжбібліотечного абонементу у бібліотечному обслуговуванні.

У третьому розділі «Впровадження нових технологій в роботу бібліотек України «висвітлено інноваційні процеси в роботі з інформаційного забезпечення користувачів публічних, дитячих бібліотек та людей з особливими потребами публічних.

У висновках висвітлені основні напрямки та проблеми розвитку бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів на базі нових технологій.

Розділ І. Бібліотечно-інформаційне обслуговування

1. Сутність бібліотечно-інформаційного обслуговування

Бібліотечно-інформаційне обслуговування — це діяльність, здійснювана спеціально створеними для цієї мети структурними підрозділами бібліотеки, які надають користувачам бібліографічну й фактографічну інформацію, самі документи або їхні копії, складають аналітичні огляди та інші бібліотечні послуги, що забезпечують задоволення духовних, виробничих, освітніх і інших потреб.

Обслуговування є провідною функцією сучасних бібліотек, що підкоряє, змінює й направляє роботу всіх підрозділів, а також здійснювані ними технологічні процеси, формує образ бібліотеки в очах населення й, в остаточному підсумку, визначає її місце в суспільстві й сферу соціального впливу.

Термін «бібліотечне інформаційне обслуговування» на сьогоднішній час не розкриває всього змісту різноманітної діяльності, що здійснює бібліотека для задоволення потреб користувачів в інформації. Автоматизація бібліотечно-інформаційної діяльності, яка є одним з основних проявів процесу інформатизації суспільства в цілому, забезпечує своєчасний і швидкий доступ користувачів до джерел інформації, одночасно підвищуючи ефективність операцій обслуговування читачів шляхом їх модернізації. В процесі розвитку системи інформаційних комунікацій сформувалось три види бібліотечно-інформаційного обслуговування:

*документне бібліотечне обслуговування (читачам видають необхідні їм первинні документи);

*фактографічне обслуговування (конкретні фактичні дані, які вилучаються з первинних документів і надаються у вигляді відомостей);

*концептографічне обслуговування (аналітичні довідки, які формуються з інтерпретованої інформації первинних документів і містять в собі оцінку поданих матеріалів).

Для читачів складаються тематичні і аналітичні добірки й дайджести, що сполучають ознаки бібліотечного, фактографічного й концептографічного обслуговування. Тому цей комплексний процес вірніше називати бібліотечно-інформаційним обслуговуванням (БІО).

Включення фактографічного інформаційного обслуговування до складу БІО пояснюється тим, що фактографічні довідки в бібліотеках виконуються тільки методом бібліографічного пошуку в традиційних і електронних джерелах інформації. Відповідальність бібліотеки за точність фактографічної інформації обмежена змістом і якістю цих джерел. Компетентність бібліотекаря поширюється на уточнення запиту читача, розробку стратегії пошуку фактографічних відомостей, уміння задіяти новітні довідкові видання, фактографічні БД, а якщо буде потреба й інші джерела. Але відповідальність за правильність, вірогідність і актуальність фактичних даних, відбитих у цих джерелах, бібліотекар не несе.

Комплектування фонду, обробка документів, створення ДВА, використання електронних інформаційних ресурсів повинні будуватися гак, щоб забезпечувати безперебійну роботу відділів обслуговування. Вивчення ж діяльності відділів обслуговування допомагає коректувати, виходячи з обліку поточних і перспективних потреб користувачів і «некористувачів» бібліотеки, роботу всіх інших її підрозділів.

Користувач бібліотеки — це окрема особа або організація, що звертається до її послуг. Тут маються на увазі як користувачі, які перебувають фізично в сфері обслуговування бібліотеки, так і ті, хто «входить» у неї через локальні мережі або за допомогою Інтернет і яких бібліотекар не знає особисто, а лише обслуговує їхні адресні дані на своїх серверах. Цей термін не скасовує поняття «читач». Користувач бібліотеки може бути відвідувачем виставки, учасником заходу, одержувачем довідки й т.д. Головне ж завдання бібліотеки — це формування з користувача справжнього читача. Тому справедлива формула: «у бібліотеці все починається з читача й вертається до нього». [25, с. 168]

У визначенні практичної стратегії бібліотечно-інформаційного обслуговування важливу роль грають наукові принципи й нормативні установки.

Принцип диференційованого підходу до користувачів бібліотеки на основі їх вивчення. Суть цього принципу полягає в тому, що сила впливу книги зростає, якщо вона адресується не читачеві взагалі, а певній людині, максимально відповідає його читацькій підготовці, потребам і інтересам. Бібліотекар має справу з користувачами, що розрізняються за віком, професією, освітою, психологічному складу й іншим особливостям. Ці й інші якості особистості впливають на вибір книг і характер їх читання, і виходить, інформаційне обслуговування кожного читача в кожному конкретному випадку буде неоднаковим. Реалізація цього принципу ставить перед бібліотекарями завдання вивчати користувачів і «некористувачів» бібліотеки й на цій основі вести з ними роботу. Кінцева мета — «кожному читачеві його книгу, кожній книзі - її читача».

Принцип систематичності в бібліотечно-інформаційному обслуговуванні полягає в тому, що тільки створення чіткої системи бібліотечно-інформаційного обслуговування забезпечує успіх читацької діяльності. 7] Даний принцип діє на взаємозалежних рівнях бібліотечної й читацької діяльності:

*бібліотечно-інформаційне обслуговування повинне розвиватися як невід'ємна частина всієї системи бібліотечної діяльності конкретної бібліотеки;

*кожний окремий рекомендаційний і інший бібліотечний акт повинен бути органічним елементом системи бібліотечно-інформаційного обслуговування.

В рамках вивчення якості бібліотечного обслуговування та його відповідності запитам читачів Донецькою ОУНБ проведено дослідження «Читач ОУНБ. Якій бути сучасній бібліотеці?». Основним методом дослідження було визначення якості обслуговування та мети відвідання користувачами бібліотеки для одержання необхідної інформації.

Дослідження показало, що інформаційне обслуговування читачів фондами бібліотеки — можна вважати ефективним лише за умов максимально повного задоволення їх інформаційних потреб і запитів, а основною передумовою цього є правильно сформовані фонди, що відповідають потребам і запитам та каталоги, які всебічно розкривають фонди. Реалізація дослідження в бібліотечному середовищі можлива за умов комплексного впровадження новітніх технологій з орієнтацією на інтеграцію внутрішніх та зовнішніх інформаційних ресурсів. [8,9,30]

Мета відвідання бібліотеки

Також необхідно підкреслити, що ефективність і цілеспрямованість бібліотечно-інформаційного обслуговування на кожному етапі розвитку суспільства багато в чому залежить від того, наскільки чітко розроблена національна доктрина країни (розкрита її вища ідея, проблеми, пріоритети, цінності, тобто духовне поле ідеалів і цінностей сучасного суспільного розвитку) і як вона сприйнята бібліотекарями бібліотек. Це основне правило розкрите Дж. Широй: «…Мета бібліотеки напряму залежить від цілей самого суспільства. Не один бібліотекар не зможе чітко визначити мету, до якої йому варто прагнути, якщо його країна не впевнена, у якому напрямку вона рухається; коли люди твердо знають, до якої мети вони прагнуть, стає очевидним й мета бібліотеки». [25, с. 169]

1.2 Основні напрямки бібліотечно-інформаційного обслуговування

Робота бібліотеки одержує безпосередній вихід на користувачів через три взаємозалежних, що доповнюють один одного напрямки: індивідуальне, групове й фронтальне бібліотечно-інформаційне обслуговування. Другий і третій напрямки традиційно називають масовим бібліотечно-інформаційним обслуговуванням.

Для реалізації цілей індивідуального й масового бібліотечно- інформаційного обслуговування використовуються різні способи. Кожний з них має свою чітку спрямованість, що виражається в специфічних можливостях, так чи інакше, вирішувати конкретне інформаційне й виховне завдання. Інформаційне завдання полягає в передачі інформації про літературу, надання фактів, орієнтації читача у фонді й ДБА бібліотеки або електронних ресурсах. Виховна — виробляє й розвиває в читачеві творчі навички, ініціативність, організованість, інтерес до участі в бібліотечних заходах. Єдність цих двох сторін допомагає здійснювати рекомендацію книги, спрямовану на духовний розвиток читача або його виробничу діяльність, розкривати можливості бібліотек, формувати інформаційну культуру. 12, С. 38]

Індивідуальне бібліотечно-інформаційне обслуговування — процес, що забезпечує безпосереднє й систематичне спілкування бібліотекаря з одним або одночасно декількома читачами, що враховує особистісні особливості кожного. Останнє необхідно для того, щоб читач отримав «свою» інформацію, тобто доступну йому за рівнем культури, що відповідає його інтересам і реальним потребам, що враховує індивідуально-психологічні особливості й можливості.

Коло завдань індивідуального обслуговування досить широке: допомога у визначенні тематики, виборі конкретної літератури, обговорення прочитаного з метою визначення й формування читацьких інтересів і уточнення запитів, виховання культури читання, надання допомоги в пошуку й ознайомленні з інформаційними джерелами й довідниками.

Універсальним способом індивідуального обслуговування є індивідуальна бесіда із читачами бібліотеки. Вона виступає як самостійний спосіб, а також присутня у всіх інших способах індивідуального бібліотечно- інформаційного обслуговування

Спосіб індивідуального інформування полягає в постійному оповіщенні фахівців про нову літературу за їх профілем, як про ту, що надійшла до бібліотеки, так і про виявлену за інформаційними джерелами.

Важливе місце в ряді інших способів індивідуальної роботи належить довідково-інформаційному обслуговуванню (ДІО). Воно являє собою виконання разових запитів читачів шляхом надання їм довідок. В останні роки чітко проявляються тенденції розвитку ДЮ. До них відносяться використання при виконанні довідок сукупних інформаційних ресурсів, а не тільки ДБА даної бібліотеки. Крім того, тематичні довідки все частіше стають проміжним, а не кінцевим результатом обслуговування. Бібліограф складає список публікацій, а читач одержує добірку повних текстів необхідних матеріалів (тематичну добірку) або дайджест. І, нарешті, у загальному обсязі запитів зростає питома вага фактографічних.

Групове бібліотечно-інформаційне обслуговування припускає задоволення культурно-інформаційних потреб невеликих колективів (груп) користувачів, об'єднаних спільними інтересами.

Фронтальне бібліотечно-інформаційне обслуговування будується таким чином, щоб задовольнити культурно-інформаційні потреби, які характерні для більшості користувачів і «некористувачів» бібліотеки. Таке обслуговування допомагає залучити їхню увагу до бібліотеки, читанню, конкретній книзі.

Групові й фронтальні заходи повинні проводитися так, щоб поставлені питання і їхнє розкриття були зрозумілі й цікаві й тим, хто добре знає рекомендуємо книгу, і тим, хто вперше знайомиться з нею. Орієнтирами для організації групового обслуговування є реально функціонуючі (вчителі, підприємці) або умовно об'єднані (аматори поезії, збирачі поштових марок) групи читачів; для фронтального — всі користувачі бібліотеки й «некористувачі», що проживають у районі її діяльності, — так звана читацька аудиторія бібліотеки.

Та сама інформація може стати об'єктом розгляду, як на груповому заході, так і на фронтальному. Але розкриватися вона буде по-різному. На груповому заході, що охоплює невелику кількість людей, з’являється можливість більш глибоко розкрити книгу з урахуванням інтересів більшого числа присутніх; на фронтальному заході - охопити більшу кількість представників різних груп, але розкрити тільки ті сторони, які однаково їм цікаві. Груповий захід вимагає тривалої підготовки, але тоді, коли треба швидше познайомити з інформацією, краще використовувати фронтальний захід, який готовити легше, ніж груповий. Треба відмітити, що твердої «прив'язки» того або іншого способу масового обслуговування тільки до групової або тільки до фронтальної роботи не існує.

1.3 Бібліотечні інформаційні послуги

Бібліотечна інформаційна послуга — це конкретний результат бібліотечного обслуговування (надання інформації), що задовольняє певну потребу користувача бібліотеки.

Користувач звертається в бібліотеку із запитом, по якому він хотів би:

*одержати інформацію про певну книгу, журнал, газетну статтю, нормативно-правовий документ, відеофільм і т.і. ;

*інформацію про літературу по темі, що його цікавить;

*конкретні фактичні відомості;

*інформацію про заходи бібліотеки й можливості участі в них;

*консультацію по самостійній роботі з літературою, пошуку документів у ДБА, оформленню списків літератури й т.і.

Обслуговування користувачів, яке використовує інформаційні технології, суттєво відрізняється від традиційного:

*користувачу стають доступні світові інформаційні ресурси;

*традиційне обслуговування вимагає, щоб користувач безпосередньо прийшов до бібліотеки, а нове обслуговування — саме приходить до користувача (в дім, на службу), тобто створюються індивідуальні умови використання інформації;

*традиційне обслуговування орієнтує користувача головним чином на документи, а нове — також на тексти (розкриваючи їх, надаючи концептографічну, кон’юнктурну інформацію);

*збільшуються категорії віддалених від бібліотеки користувачів — «віртуальні користувачі», характерною особливістю яких є висока інформаційна культура.

Свою інформаційну потребу читач формує у вигляді словесного запиту, що не завжди адекватно передає зміст потреби. Тому вміння уточнити невизначені читацькі запити є обов’язковим компонентом професійної підготовки бібліотекаря.

Предметом бібліотечної послуги можуть бути: документи або їхні копії; бібліографічна інформація (уточнений бібліографічний опис, списки, покажчики літератури); факт або добірка фактів; тематичні добірки й дайджести (фрагменти текстів всіляких документів, виявлені й скомпоновані відповідно за змістом й логікою читацького запиту); консультації, що полегшують читачам самостійний пошук інформації, роботу із традиційними й електронними документами й т.д.

Різні інформаційні потреби користувачів бібліотеки задовольняються за допомогою відповідних їм бібліотечних послуг. Тому можна стверджувати, що бібліотечно-інформаційне обслуговування — це система взаємозалежних між собою бібліотечних послуг. [25, с. 178]

Послугою називається лише той результат, що задовольнив певні потреби.

В останні роки в практиці роботи бібліотек всіх країн почали використовуватися платні послуги. їх введення є складною проблемою й

вимагає враховувати специфіку діяльності кожної конкретної бібліотеки. При цьому професійне бібліотечне співтовариство виходить із того, що бібліотеки, орієнтовані на реалізацію безкоштовного обслуговування на основі рівності доступу всіх до інформації незалежно від віку, етнічної приналежності, віросповідання, статі, мови або соціального статусу. До обов’язкових безкоштовних бібліотечних послуг відносяться:

*надання інформації про наявність у бібліотеці конкретного документа;

*надання інформації про склад бібліотечного фонду через систему каталогів і інші форми бібліотечної інформації;

*консультаційна допомога в пошуку й виборі джерел інформації;

*відкриті перегляди літератури, тематичні виставки в приміщенні бібліотеки;

*надання читачам у тимчасове користування документів з бібліотечних фондів, у читальних залах і на абонементі.

Платними стають головним чином ті послуги, які вимагають додаткових, не забезпечуваних державою матеріальних витрат, пов’язаних з використанням копіювально-множительної техніки, комп’ютерних мереж зв’язку, звертання до комерційних баз даних і т.д.

З точки зору ресурсів, використаних для надання послуг, розрізняють обслуговування на базі тільки власного фонду й ДБА і послуги із залученням сукупних інформаційних ресурсів суспільства. Останні займають все більше місце, незмірно розширюючи можливості бібліотек і підвищуючи їхній престиж. Однак найчастіше саме такі послуги бібліотеки змушені робити на платній основі. 15, С. 23]

Розділ II. Нові технології в інформаційному обслуговуванні бібліотек

2.1 Електронний каталог

Електронний каталог (ЕК) — це бібліотечний каталог у машиночитаємій формі, що працює в реальному режимі часу й наданий у розпорядження користувачів. У закордонній практиці замість терміна «Електронний каталог» застосовується абревіатура ОРАС, що розкривається як загальнодоступний каталог, що працює в режимі реального часу.

ЕК забезпечує доступ до ресурсів каталогу не тільки користувачам даної бібліотеки, але й віддаленим клієнтам.

Сучасним вимогам відповідає ЕК, що забезпечує: о введення бібліографічних записів у діалоговому й пакетному режимах з

віддалених або локальних терміналів; о редагування бібліографічних записів і, при необхідності, видалення їх з ЕК;

о пошук інформації в діалоговому або пакетному режимі по разових

запитах і виборче поширення інформації; о друкування бібліографічних даних у вигляді каталожних карток, бібліографічних покажчиків, звітів за управлінською інформацією й ін.; о можливість обміну інформацією з іншими бібліографічними базами даних, у тому числі й підключення до мережі Інтернет, Електронний каталог — це візитна картка бібліотечного сайта. Сам сайт створюється практично заради нього. Без цього ресурсу всі зусилля з розкриття можливостей бібліотеки фактично зводяться нанівець.

Введення бібліографічної інформації в ЕК відбувається за допомогою форматів каталогізації, призначених для перетворення бібліографічних записів у форму, зручну для обробки на ЕОМ. Формат визначає правила запису інформації в комп’ютері, внутрішню структуру даних, а також знаки й коди, за допомогою яких бібліографічні записи розділяються й ідентифікуються. У комп’ютерній технології формат виконує ті ж функції, що й ГОСТ 7.1 -2003 при складанні бібліографічного запису для ручних каталогів. [6, с. 2]

ЕК являє собою бібліографічну базу в машиночитаємій формі, що включає елементи бібліографічного запису, інформаційно-пошукову мову для відображення змісту документів і елементи, що вказують адресу зберігання документа (шифри або сігли бібліотек). Наявність у базі даних цих елементів дозволяє ЕК виконувати функції всіх видів каталогів: о по призначенню — читацького, службового, топографічного; о по способу угруповання — алфавітного, систематичного й предметного; о по виду відображених документів — на книги, статті й ін.

Крім масиву бібліографічних записів у пам’яті ЕК можуть перебувати «бази знань», що містять словники інформаційно-пошукових мов: авторитетні файли імен авторів, найменувань організацій, предметних рубрик і ін., за допомогою яких здійснюється авторитетний контроль при введенні бібліографічних записів в ЕК і проведення пошуку інформації.

Багатоаспектне відображення бібліотечного фонду в ЕК дає можливість проводити пошук інформації за будь-якими елементами бібліографічних записів, у тої числі й за тими, які не можуть бути використані при пошуку в традиційних каталогах, наприклад, по індексах, за роком видання й по будь-якій комбінації ознак. 18, С. 73−82,26]

Необхідно мати чітке уявлення про існування локальних та Інтернет- каталогів, які ще називають онлайновими. Перші - призначені для читачів бібліотеки, які у залах каталогів або читальному можуть скористатися допомогою чергового консультанта. В Інтернет-каталогах консультанта немає тому наявність допомоги («Help»), де пояснюють принципи роботи даного каталогу, є вкрай необхідною.

Повнота видачі інформації, точність пошуку і рівень комфортності роботи є головними критеріями ресурсу, стандартними показниками якості будь-якої пошукової системи.

Основними носіями інформації в ЕК є дискети, жорсткі диски (вінчестери), компактні оптичні диски — CD- ROM, CD-WORM, DVDі ін. Компакт-диски можуть містити не тільки текстову інформацію, але й відео зображення, звуковий супровід (мову або музику) і ін. мультімедійні засоби. Маючи велику інформаційну ємність, сумісністю з персональними комп’ютерами, оптичні диски є надійним довговічним засобом зберігання й пошуку інформації.

Найбільші бібліотеки світу, такі як Британська бібліотека, Бібліотека Конгресу США, Національна бібліотека Франції, Національна парламентська бібліотека Японії, маючи великий досвід використання й організації ЗК, постійно займаються його вдосконаленням. [1, 2, 5] Цей вид послуг, надаваний користувачам, як у стінах бібліотеки, так і за її межами, має тенденцію постійного відновлення, удосконалення й впровадження новітніх технологій.

Останні п’ять років на сторінках професійних видань України, Росії, Білорусії з’явилося чимало статей по даній тематиці. Активне вивчення ефективності використання ЗК, його пошукових можливостей, з урахуванням досвіду конкретної бібліотеки, дає можливість коректувати технологічні потоки, обираючи найбільш пріоритетні напрямки. [11, 17, 20 ]

У Національній бібліотеці України ім. В І. Вернадського в рамках відомчої теми «Інформаційні технології в мережі інноваційної діяльності наукової бібліотеки» продовжене дослідження ефективності використання ЗК. Здійснюється постійне спостереження за технікою роботи користувачів ЗК, виробляється збір даних про найбільш активні категорії користувачів, аналізуються динаміка їхніх інформаційних потреб і ступінь задоволення, вивчається вплив фонових факторів на тематику інформаційних запитів. Це дає можливість визначити закономірності еволюції читацьких потреб і розробити рекомендації щодо вдосконалення пошукових можливостей ЗК, політику комплектування фондів і розширення спектра послуг.

2.2 Мережі Інтернет в бібліотечно-інформаційному обслуговуванні

Наприкінці XX ст. в умовах комп’ютеризації бібліотек, розвитку комп’ютерних мереж зв’язку з’являється новий (комп'ютерний) різновид «віддалених» читачів. Вони «входять» у бібліотеку через мережі Інтернет.

Ресурси мережі Інтернет дозволяють більш повно задовольняти інформаційні потреби користувачів, покращити їх бібліотечно-інформаційне обслуговування, забезпечити всім громадянам рівний доступ до світових інформаційних ресурсів. 10, С. 171]

Дослідження ринку Інтернету свідчать про те, що Інтернет в Україні входить у нову фазу. Збільшення кількості його користувачів сприяє швидкому зростанню і розвитку сегментів ринку інформаційних технологій, так чи інакше пов’язаних з Інтернетом.

Розширюється і соціальний склад користувачів. Якщо на початковому етапі розвитку в основному це були фахівці в галузі техніки, наукові працівники, співробітники і студенти вузів, діяльність яких була пов’язана з комп’ютерами, то сьогодні цими послугами користуються і для бізнесових потреб, ділового та особистого спілкування, а також з метою отримання інформації як наукового, так і побутового характеру. Крім цього, Інтернет використовується у пізнавально-розважальних цілях представниками найрізноманітніших верств населення.

Сьогодні ми достатньо багато уваги приділяємо питанням інформаційних та телекомунікаційних технологій і ролі бібліотек у побудові інформаційного суспільства. Фактично зараз без Інтернету не реалізується жодна з функцій великих бібліотек, зокрема обслуговування, комплектування, каталогізація чи зберігання.

Навіть таке традиційне поняття, як «комплектування фондів», набуло нового значення. Зростає кількість користувачів, зацікавлених у виданнях в електронній формі, частка яких з кожним роком суттєво збільшується. Це пов’язано з тим, що задовольнити інформаційні потреби користувачів великих бібліотек лише наявними у них виданнями на традиційних носіях нині вже неможливо.

Електронні ресурси мають багато переваг, про котрі знають усі. З метою їхнього ефективного використання бібліотеки об'єднуються у консорціуми.

Учасники проекту ?,Інтас" створили консорціум, до якого увійшли понад 200 бібліотек. [23, с. 5] Таким чином, розуміння необхідності об'єднання ресурсів, включаючи і грошові, дедалі більше поширюється серед бібліотек України і стає їхньою практикою.

За останні роки активізувалося використання бібліотеками України таких баз даних, як ЕБСКО. Крім того, багато бібліотек застосовують такі вітчизняні бази даних, як «Ліга»,. Діловий світ України", «Зодчий», «Бізнес- інформація»,Виробники товарів і послуг".

Одним із цінних інформаційних ресурсів українського сегмента Інтернету є повнотекстові бази даних нормативно-правових актів України. До них є безкоштовний онлайновий доступ на сайті Верховної Ради України (наприклад, база даних «Законодавство України», що налічує 75 тис. записів). Існує і сайт «Інформотехнологія», на якому також розміщено нормативні акти України. Його обсяг — 140 тисяч записів, тобто майже вдвічі більше.

Позитивною якістю першої із згаданих БД є висока оперативність віддзеркалення документів та змін у них. Практично вже наступного дня всі прийняті на державному рівні документи презентуються в Мережі. Перевагою другої БД є наявність перекладів російською та англійською мовами.

Серед складових інформаційних ресурсів українського сегмента Інтернету варто відзначити і електронні засоби масової інформації. Сьогодні це велика кількість онлайнових газет та журналів.

Створення газетами власних Інтернет-версій сприяє збільшенню кількості читачів і друкованої продукції. Окрім того, перехід газет до віртуального простору і постійне оновлення новин на сайті дозволяє їм більш успішно конкурувати з телебаченням.

Останніми роками в українському сегменті Інтернету збільшилась і кількість електронних книжкових магазинів. їхня мета — допомогти вітчизняній книзі знайти найкоротший шлях до читачів. До послуг таких магазинів все частіше звертаються і бібліотеки різних регіонів України, завдяки чому вони тепер зможуть незалежно від місця розташування оперативно задовольняти інформаційні потреби користувачів замовляючи і одержуючи поштою за передоплатою книги, компакт-диски, відеофільми тощо. При цьому для бібліотек застосовуються знижки — 20% і більше.

Найпопулярніші Інтернет-магазини «Бамбук», «Бібліоман» ставлять перед собою мету не тільки допомогти у придбанні необхідної книги, а й надати користувачеві можливість через Інтернет знайти бібліотеку, в якій є потрібне видання.

Ресурси мережі суттєво доповнюють традиційні ресурси бібліотек, змінюють спосіб надання ними послуг, ставлять перед бібліотекарями нові завдання та вимоги. Розвиток Інтернету відкрив для бібліотек можливість вийти на обслуговування інформацією користувачів — віртуально, тобто вийти на новий етап освоєння Всесвітньої мережі бібліотеками, що надалі буде розвиватись дуже швидко.

2.3 Бібліотечні сайти

Працювати з інформацією в Інтернеті можна, по-перше, використовуючи ресурси інших генераторів інформації, і, по друге, створюючи і розміщуючи в Мережі на бібліотечних сайтах власні ресурси: електронні каталоги, повнотекстові бази даних, інформацію про бібліотеку. При цьому інформаційні ресурси, безумовно, повинні відповідати інформаційним потребам їхніх користувачів.

Бібліотечні сайти України є різними за якістю, оскільки створювалися в різні періоди, та й досвід бібліотек щодо власної презентації у Мережі не такий вже великий. Але, разом з тим, певні тенденції в удосконаленні сайтів уже можна спостерігати. Не буду тут зачіпати проблеми електронних каталогів, хоча всім зрозуміло, що це один із головних ресурсів бібліотечного сайту.

Зупинюся на такому питанні: чи зможе бібліотека впливати на формування у користувачів потреби звертатися до бібліотечних послуг.

Результати вивчення, здійсненого в обласних бібліотеках України, продемонстрували, що майже половина відвідувань бібліотечних сайтів не пов’язана з пошуком інформації в електронних каталогах. 30% відвідувачів зацікавлені в отриманні повнотекстової інформації, зокрема про регіон, 10% - про бібліотеку, 10% - звертаються до списку посилань на інші сайти. При цьому не всі користувачі знають про можливості бібліотеки. Наприклад, опитування користувачів Інтернету, здійснене в одній із ОУНБ, показало, що майже 150 закладів і організацій, розташованих в регіоні, зацікавлені в отриманні інформації про нові надходження за допомогою системи розсилання. Бібліотека визначила 22 теми і встановила періодичність розсилання інформації - один раз на місяць. І це дало позитивний результат. По-перше, користувачі почали частіше відвідувати сайт бібліотеки, по-друге, нею зацікавилися ті установи, які раніше не уявляли собі, що звичайна публічна бібліотека може бути для них корисною, отож вони не тільки почали відвідувати сайт бібліотеки, а й її саму. [23, с. 5]

Що ж іще цікавить нашого віртуального користувача? Його увагу привертають «віртуальні довідки». При цьому слід відзначити, що інтерес виявляється до готової інформації, скажімо матеріалів, пов’язаних з навчальним процесом, — рефератів, дипломних та курсових робіт тощо. В таких випадках бібліотекарі орієнтують користувачів на сайти, де така інформація міститься.

Поки що основними видами довідок віртуальних служб є уточнюючі і фактографічні. Кількість таких запитів зростає й за день досягає 20 і більше.

Запровадження у бібліотеках подібного сервісу потребує відповідного штату, високої кваліфікації фахівців, які мають досвід роботи в Інтернеті, з власними базами даних.

Незважаючи на те, що робота з віртуальним користувачем пов’язана із додатковим навантаженням, вона відкриває можливість систематичного вивчення потреб такого користувача і сприяє створенню попереджувальної

інформації.

Дослідження показало, що на тих сайтах, де є розділ «віртуальна довідка», кількість відвідувачів зросла майже вдвічі, а в деяких випадках і більше.

Слід відзначити, що найчастіше на бібліотечних сайтах розміщується інформація про регіон, календарі знаменних і пам’ятних дат, персоналії, бібліографічні покажчики, різноманітні бази даних.

Ще кілька років тому бібліотеки обмежувалися розміщенням готових покажчиків на сайтах, що набагато простіше, ніж розробляти систему пошуку в ресурсі, створювати, редагувати і оновлювати базу даних.

Сьогодні багато фахівців уже зрозуміли недосконалість такої практики. Бо ж для того, щоб БД користувалася попитом, треба забезпечувати глибокий і оперативний пошук у ній. Не примушувати користувача продивлятися інформацію від початку до кінця, а надати йому можливість швидко вибрати те, що необхідно, попередньо пояснивши правила пошуку.

Безумовно, вдосконалення сайтів бібліотек- процес нескінченний, і він буде продовжуватися стільки, скільки цей електронний ресурс знаходитиметься в Мережі. Зараз ми лише на початку цього шляху.

Попереду ще багато складних завдань — створення архівів електронних документів, забезпечення за допомогою телекомунікаційних технологій доступу до віддалених розпорошених різноманітних ресурсів і т. ін.

Головне сьогодні - усвідомити, що треба робити першочергово, а що у перспективі.

2.4 Мобільний зв’язок -нова можливість інформаційного обслуговування

Крім Інтернету сьогодні у світі існує ще одна індустрія, що стрімко розвивається, це — бездротова телекомунікація.

Останніми роками ці дві індустрії почали об'єднуватися. Завдяки запровадженню стандартизованих > ^АР-технологій створюється велика кількість нових бездротових сервісів, які забезпечують доступ до необхідної інформації за допомогою портативних пристроїв.

Це, у свою чергу, дає можливість брати інформацію з веб-сайту чи з корпоративної Інтернет-мережі і робити її доступною для користувачів мобільних телефонів. Переваги №АР-технологій полягають у тому, що для доступу до Інтернету абоненту не потрібен ні комп’ютер, ні модем.

Було б наївно вважати, що зараз будь-яку інформацію в Інтернеті можна отримати і прочитати за допомогою звичайного мобільного телефону в тому ж обсязі, що і з допомогою комп’ютера.

WAP-тexнoлoriп дозволяють мобільним користувачам зчитувати інформацію лише з тих сайтів, на яких таку можливість передбачено. Проте кількість УАР-сайтів у Всесвітній мережі щодня збільшується, що надає абонентам супутникового зв’язку нові можливості.

Поки що цей вид сервісу в Європі найбільш розповсюджений при здійсненні бізнесових операцій. За його допомогою абоненти дізнаються про котирування цінних паперів, фінансові новини, відслідковують рух коштів на банківських рахунках, керують платіжними системами, здійснюють електронні продажі і купівлі, дізнаються про стан справ у власних компаніях. Не залишаються без інформації й інші категорії користувачів. Вони можуть дізнатися про останні новини, прогноз погоди, розклади руху транспорту, бронювати місця у готелях і замовляти квитки.

Враховуючи запити на інформаційні послуги, все більше компаній створюють в Інтернеті два ресурси: звичайний веб-сайт та АҐАР-сайт.

Виникає питання: «До чого тут бібліотеки?».

Не так давно одна з обласних універсальних наукових бібліотек України зареєструвала першу в країні ҐАР-версію бібліотечного сайту. Інформацію про це було опубліковано на пошукових сайтах, на сайтах Міністерства культури і мистецтв України, інших організацій. За перші три місяці ҐАР-сайт бібліотеки відвідало близько тисячі користувачів. Найбільш популярними були сторінка новин, афіша культурних подій регіону тощо. Але мотивами більшості відвідувань було отримання інформації щодо сервісних можливостей бібліотеки. [23, с. 4]

Виникає питання: невже справді бібліотека може вписатися у ті процеси, про котрі ще кілька років тому користувачі і мобільного зв’язку, і Інтернету навіть не здогадувалися? Будемо відвертими. Далеко не завжди бібліотеки сприймаються суспільством як заклади, що здатні оперативно реагувати на зміни в навколишньому світі.

Тож, мабуть, скрізь знайдуться скептики, які скажуть: «У нас і веб- сайтів, які на високому професійному рівні доводять інформацію до користувачів, недостатньо, навіщо ж створювати ще й якісь ЧУАР-сайтиТ

З одного боку, може й не варто. А з іншого — чому читачі бібліотек, які володіють мобільними телефонами, не можуть скористатися цим видом сервісу? Адже це характеризує бібліотеку як соціальний інститут, який не тільки не відстає, а й якоюсь мірою випереджає інші установи і організації в інноваційних процесах суспільного розвитку.

Напевне, для молоді, яка складає 66% користувачів мобільного зв’язку, подібний вид сервісу с привабливим. Застосовуючи мобільний телефон, можна з’ясувати, де знаходиться бібліотека, ознайомитися з переліком її послуг, дізнатися про заходи, що плануються, та в цілому одержати оперативну інформацію про її діяльність.

На поточний момент пілотний проект ШАР-версії тестується. Його технічне вирішення, можливо, буде розповсюджено серед регіональних бібліотек України. Час усе розставить по своїх місцях.

2.5 Перспективи модернізації обслуговування по МБА

МБ, А як відкрита система завжди відігравала значну роль у виконанні бібліотекою комунікативних функцій, сприяла активному просуванню документа до користувача, дозволяла забезпечити доступ до будь-якого видання в оригіналі чи копії, незалежно від місця його зберігання і часу публікації.

В умовах зростання попиту на оперативну інформацію традиційні методи її доставляння виявилися недостатніми. Невідповідність між доступністю інформації і тривалим очікуванням на її одержання гальмують процеси обслуговування.

До цього, недостатнє фінансування протягом попередніх років майже на всій території СНД спонукало бібліотеки до вибіркового комплектування своїх фондів та до зменшення екземплярності. У цій ситуації найактуальнішою є проблема збереженості фондів бібліотек, що в свою чергу негативно впливає на виконання головної мети МБА — якомога повніше задовольняти інформаційні потреби користувачів.

Нагальним стало завдання модернізації служби МБА, впровадження електронної доставки документів (ЕДД)

Термінологічні словники та ГОСТ 7. 26−80 «Библиотечное дело. Основные термины и определения» засвідчують, що протиставляти традиційний МБА та ЕДД не слід, оскільки абоненти та предмети- замовлення, оригінали видань та копії, за допомогою яких відбувається процес, — ті самі; мета та завдання — оперативне забезпечення необхідною інформацією — однакові. Функції цих двох форм обслуговування — ідентичні: одержати замовлення, зареєструвати, знайти потрібне джерело, вирішити питання про вид надання документа абоненту, оплату та спосіб направлення. ЕДД — це той же МБА, але на більш якісному рівні: іншими стали можливості, прийоми, способи. Втілення ЕДД в роботу МБА — розширяє його кордони.

Зараз у США, Великій Британії, Нідерландах і інших зарубіжних країнах діє велика кількість сучасних служб розповсюдження електронної інформації, яка використовує новітню інформаційну техніку. Доставка копій замовнику здійснюється протягом незначного проміжку часу (від кількох хвилин до кількох годин), незалежно від місцезнаходження оригіналу, — у книгосховищах Англії або Австралії. Сучасний МБА у ряді зарубіжних країн вже перетворився на галузь електронної доставки документів.

Багато зроблено в питаннях доставки електронних копій документів користувачам і в Росії. Останні досягнення в цій області відображені в публікаціях Міжнародних конференцій, що відбувалися в Криму протягом останніх 9−10 років, у періодичних виданнях. Безперечно, це передовий досвід роботи бібліотек в напрямку підвищення якості обслуговування користувачів. [14, С. 68,27]

Та, крім позитивного, як відзначає періодична преса, незважаючи на широку практичну реалізацію, система ЕДД Росії не є універсальною за

рядом об'єктивних причин. Якість комунікаційних мереж для автоматизованої передачі файлів є невисокою, технічне забезпечення недостатнє, відсутня необхідна програмна база для користувачів бібліотек, не вся інформація зберігається в електронних сховищах. Серйозним питанням є захист авторського права при копіюванні та скануванні повнотекстових джерел і т. ін.

Сьогодні все більша кількість бібліотечних установ України, зокрема системи МБА національних, державних та вузівських бібліотек, намагаються розвивати нові напрямки діяльності.

Використання електронних систем, забезпечення швидкого доступу до інформації та пошук її в електронних каталогах через Інтернет, передача повідомлень електронними каналами (E-mail), сканування й електронна доставка копій з оригіналів книжок та журналів — усі ці послуги надаються з 2002 року користувачам ХДНБ ім. В. Г. Короленка, в т. ч. і віртуальним, з використанням, в основному, тільки власних фондів.

Якщо точніше сказати, бібліотека приймає замовлення, на своєму технічному обладнанні сканує документи, копії відсилає користувачам.

Це перші кроки роботи за цим напрямком, дуже сподіваємося, що в подальшому вони будуть більш впевненішими.

Метою модернізації МБА і забезпечення у провідних бібліотеках України умов для електронної доставки документів потрібно буде здійснити ряд заходів, які допоможуть об'єднати зусилля у вирішенні першочергових організаційних питань координації та співробітництва, визначити функції та структуру МБА в нових умовах обслуговування користувачів, прийняти та затвердити, нарешті, «Положення про єдину державну систему МБА та ЕДД в Україні до якого внести всі ці найактуальніші зараз питання. Необхідно активно розробляти і впроваджувати програми з організації взаємовикористання інформаційних ресурсів бібліотек, головною метою яких с створення віртуальної глобальної бібліотеки, доступної кожному.

Розвиток віртуального простору Інтернет є значним кроком вперед в області доставки документів, ию дозволяє відмовитись від надання друкованих оригіналів та перейти до обміну копіями матеріалів у вигляді файлів, а використовуючи Web-сайти Інтернет та засоби електронної пошти користувач одержує ше одну перевагу — пряме замовлення.

Проте, незважаючи на розвиток електронних засобів доставки документів, традиційні форми МБА не вичерпали себе, особливо тоді, коли користувачеві необхідне видання в цілому, наприклад, монографія, а не її фрагмент. Але коли йдеться про невеликі обсяги, то електронна доставка документів є найкращим і най коротшим шляхом задоволення потреб користувачів.

Розділ ІІІ. Впровадження нових технологій в роботу бібліотек України

3.1 Інноваційні процеси в роботі публічних бібліотек

Динамічний розвиток суспільства, а також комп' ютерних технологій потребує від всіх нас постійного і активного впровадження інновацій в свою діяльність. У наш час одним із актуальних завдань бібліотек, архівів і музеїв світу є відтворення у цифровому середовищі змісту рукописів і стародруків та організація онлайнового доступу до них. В історико-культурних фондах цих закладів зберігається величезна кількість інформації, яка не тільки потенційно необхідна нащадкам, але й вкрай важлива для сучасних наукових досліджень і культурного розвитку кожної країни.

У фондах Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського (НБУВ) знаходяться унікальні колекції стародруків, рукописів, у тому числі рукописні нотні і картографічні матеріали, а також колекції тривимірних об'єктів музейного типу. Для збереження цих раритетів та надання до них доступу широкому загалу фахівців НБУВ разом з колегами з Українського мовно-інформаційного фонду (УМІФ) Національної академії наук України та інших організацій здійснюють оцифрування різних видів документів з історико-культурних фондів бібліотеки. [4, с. 20]

Актуальність діяльності з оцифрування документів пов’язана з необхідністю запобігти впливу низки негативних факторів, що загрожують історико-культурним колекціям у фондах. Незадовільний фізичний стан раритетів і необхідність їхньої охорони від кримінального доступу змушують обмежувати та навіть забороняти надання користувачам таких документів.

Одним із найбільш прийнятних шляхів розв’язання проблеми одночасного збереження рукописних і друкованих пам’яток та забезпечення до них доступу для широкого кола користувачів незалежно від локалізації оригіналу є застосування сучасних інформаційних технологій з метою відтворення і збереження в цифровому середовищі всього масиву стародруків і рукописних матеріалів.

Загалом їх можна поділити на такі групи:

*текстові об'єкти;

*образотворчі об'єкти (або предметно-зображувальні);

*тривимірні об'єкти (наприклад макетування особливостей місцевості за стародавніми картами), для яких використовують ЗО- технології.

Сучасні технології оцифрування дозволяють створити цифрові копії сторінок рукописів і стародруків необхідної якості. Варто враховувати і перспективи подальшого (локального і/чи мережевого) використання цифрових копій, різні дослідницькі завдання та потреби користувачів, а також питання захисту національної спадщини. Організація матеріалу для використання в цифровому середовищі може відбуватися за трьома напрямами: Інтернет-презентація, СО-копії, факсиміле чи майстер-копії.

Першу спробу оцифрування стародруку з фондів НБУВ — Львівського Апостола («Діяння і послання апостольські», 1574 р.) — було здійснено у 1999 році. Це перша українська точно датована книга, видана першодрукарем Іваном Федоровим у власній друкарні, у Львові. Електронна копія Львівського Апостола складається з 456 зображень сторінок у форматі IPG. Вона представлена у гіпертекстовому вигляді, споряджена довідковим матеріалом і призначена для широкої аудиторії користувачів Інтернету, надається у вільному онлайновому доступі.

При оцифруванні рукописних «нетекстових» документів — старовинних нот, карт, інших матеріалів — разом із графічним зображенням необхідно створювати мультимедійні додатки, що є однією з форм цифрової інтерпретації. Це дозволяє користувачеві одержати найбільш повне уявлення як про зовнішній вигляд першоджерела, так і про його вміст.

Важливим технологічним аспектом є цифрова реставрація пошкоджених зображень і відтворення відсутніх фрагментів. У НБУВ завдання цифрової реставрації й створення паперових копій картографічних матеріалів постало у зв’язку з поганим фізичним станом деяких примірників колекції рукописних карт Києва ХІІ-ХШ ст. Серед труднощів, що виникають при оцифруванні таких документів, — великі розміри оригіналів, котрі можуть перевищувати формат А1. Ця проблема вимагає застосування таких цифрових форматів та інтерфейсів, які дозволяють масштабування зображень.

Для значної кількості першоджерел, які руйнуються, оцифрування є практично єдиним засобом збереження.

Можна стверджувати, що перед інформаційним суспільством ще раз постало завдання подати інформацію в новому технологічному середовищі. Якщо першодрукарі перетворили в нову — друковану — форму ту інформацію, що обслуговувала суспільство в рукописній формі, то цифрові технології дозволяють зберегти в цифровому середовищі не тільки вміст, але й історичну форму сприйняття інформації, тобто візуальні образи першоджерел.

Неможливо не відзначити впровадження нових технологій в своїй роботі Бібліотеки Технологічного університету Поділля.

Головна мета всіх новацій, які впроваджуються в Бібліотеці Технологічного університету Поділля — це високоефективне, якісне та комфортне обслуговування користувачів бібліотеки.

В сучасному обслуговуванні читачів відбуваються великі зміни. Змінюються потреби користувачів, з’являються нові послуги, які зумовлюють структурні зміни. Змінюється і технологія окремих процесів обслуговування.

В бібліотеку, як завжди, звертаються за книгою та періодичним виданням, але вже питають і електронну інформацію, бажають переписати її на свої дискети. Традиційно бібліотека виконує бібліографічні довідки, але збільшується кількість запитів на тематичні бібліографічні та фактографічні довідки. Існує тенденція зростання кількості запитів на правову, економічну та гуманітарну інформацію. Виконати такі довідки вже не можливо, опираючись тільки на свої картотеки, не використовуючи юридичні та інші БД. На допомогу виконання довідок приходять і диски CD-ROM.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой