Номінативний механізм походження та вживання англійської лексики моди

Тип работы:
Дипломная
Предмет:
Иностранные языки и языкознание


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ДИПЛОМНА РОБОТА

На тему: «Номінативний механізм походження та вживання англійської лексики моди«

Зміст

Вступ

Розділ 1. Номінативний механізм походження англійської лексики моди ХХ — ХХІ століть

1.1 Неологізми у фешн-індустрії

1.2 Особливості термінології моди у перекладознавчому аспекті

Розділ 2. Принципи номінації лінгвокультурем тематичної групи «одяг»

2.1 Мотивованість тематичної групи «одяг» в англійській мові

2.2 Дискурсивні характеристики дескрипцій одягу в сучасній англомовній публіцистиці

2.3 Використання тематичної групи «одяг» у фразеологічних одиницях

2.3.1 Фразеологічний вираз «bluestocking»

Висновки

Список використаних джерел та літератури

Додатки

Вступ

Лексикологія — це не просто наука, яка вивчає семантичні властивості слова, вона є невичерпним джерелом, з якого можна черпати все нові та нові знання, оскільки слово володіє неоднорідними властивостями й може утворювати різноманітні системи. Мода — це в першу чергу соціальний феномен, який притаманний виключно людині, це те, що має у певний час найбільше поширення, що користується великою популярністю і визнанням більшості. Це також і нетривале панування в суспільстві певних смаків, головним чином, у зовнішніх формах побуту, особливо, в одязі. Англійська лексика моди є надзвичайно потужною базою, яка дає можливість ґрунтовніше дослідити мову як єдине ціле. Лексико-семантичне поле моди включає в себе як активний так і пасивний словниковий запас мовця. [22,c. 17]

Актуальність дослідження лексики моди як вербального втілення цього фрагмента сучасної культури зумовлена загальною тенденцією сучасної лінгвістики до вивчення мовних явищ у контексті позамовних чинників, особливою увагою до еволюції лексичного складу англійської мови та когнітивних механізмів утворення нових лексичних одиниць.

Незважаючи на важливість дослідження даної теми та великі перспективи її розширення, дуже мало науковців були в ній зацікавлені. Тим не менше, є декілька лінгвістів, які працювали зі спорідненими сферами. Вердієва З.С. дослідила лексико-семантичні поля, серед яких є поле одягу. Кубрякова О. С. здійснила велике дослідження в морфології та етимології англійського слова, що послугувало підґрунтям для практичного аналізу лексики моди. Особливий вклад був внесений дисертанткою Коваленко Г. М., яка безпосередньо досліджувала англійську лексику моди та словотворчі процеси пов"язані з нею. Не можна не згадати дисертацію Єрмоленко Г. М., яка розглядала питання вмотивованості різних тематичних груп, зокрема «одягу». 27, c. 137]

За допомогою таких методів дослідження як аналіз та синтез вдалося систематизувати та виявити певні структурні характеристики англійської лексики моди двадцять першого століття. Об«єкт дослідження: номінативний механізм походження та вживання англійської лексики моди.

Предмет дослідження: англійська лексика моди ХХ-ХХІ століть.

Завдання дослідження:

Ш дати сучасні визначення лексики моди та визначити неологізми фешн-індустрії;

Ш охарактеризувати особливості термінології моди в перекладознавчому аспекті;

Ш визначити вмотивованість лінгвокультурем тематичної групи «одяг»;

Ш дати дискурсивні характеристики дескрипцій одягу в сучасній англомовній публіцистиці;

Ш охарактеризувати використання лексики тематичної групи «одяг» у сталих одиницях.

Основою та джерелом для лексико-семантичних груп, а значить полів, є номінальні слова. Ці слова пов"язані з постійними, властивими тільки їм сигніфікатами й виконують номінальну функцію, називають предмети, ознаки, дії, обставини та ін. Тому такі слова поділяються на різні лексико-семантичні групи. Сукупний зміст слів однієї лексико-семантичної групи, в свою чергу, становить семантичне поле, яке є мовним відображенням певної ділянки дійсності. Лексико-семантичне поле має ієрархічну будову, воно складається з лексико-семантичних груп, а лексико-семантичні групи — з менших за обсягом мікросистем (синонімічних рядів, антонімічних пар, гіперон­гіпонімів, конверсивів тощо). Мода дає величезну кількість прикладів різноманітних типів номінації. Переважна більшість нових слів, пов’язаних з модою, є похідними словами. Афіксація — найбільш продуктивний спосіб словотворення, бо значення афікса є словотворчим (bomber, jacket hipsters, boy beater). А також складання основ, як засіб номінації, використовується для називання більш складних понять (bottom dress). В результаті аналізу лексики, що вказує на різні види одягу, виявлено, що в даній лексико-семантичній групі лексеми утворюються за принципом: іменник + іменник (jumpsuit, wraparounds), прислівник + іменник (overcoat, underestimation), прикметник + іменник (stretch-twill pants). Лексико-семантичне поле має досить розгалужену структуру. Однак, незважаючи на це, можна виділити такі лексико-семантичні групи слів, як: слова, які позначають види взуття (Shoefiti, kitten heels, shoes zodiac, boots flatties); слова на позначення жіночого вбрання (sack dress, laminated dress, military shoulder dress, a pleated skirt); слова, які позначають жіночі та чоловічі брюки (jodhpurs, fisherman pants, octopus trousers, combats). [12,c. 56]

Таким чином, англійська лексика моди має досить широке лексико-семантичне поле. Саме тому вона розгалужується на різноманітні групи, підгрупи. Крім того, англомовні слова на позначення лексики моди мають різні способи творення. Дослідження таких слів має велике значення при укладанні спеціальних словників (тезаурусів), а також для подальших досліджень у сфері лексикології та лінгвістики. Методи дослідження: метод суцільної вибірки, методи ономасіологічного та семасіологічного аналізу, метод статистичного аналізу для з’ясування кількісних співвідношень засобів словотвору в лексиці моди.

Матеріалом дослідження послужили лексичні одиниці, виділені методом суцільної вибірки із джерел, присвячених моді: англомовних журналів мод, жіночих журналів, каталогів готового одягу, а також англомовних електронних видань.

Дипломна робота складається з двох розділів, додатків та відповідного списку використаних джерел. Результати дослідження апробовані на студентській міжвузівській конференції м. Умань та у Віснику науково-методичних досліджень Вінницького гуманітарно-педагогічного коледжу.

Розділ 1. Номінативний механізм походження англійської лексики моди ХХ — ХХІ століть

1. 1 Неологізми у фешн-індустрії

Лексика моди є складником сучасної англомовної картини світу. Слово fashion є центральною одиницею в складі лексики моди, виступаючи активною словотвірною основою. Основними семантичними складниками слова fashionєstyle, dress, new, wayoflife, identity, shape, behaviour, consumer,creation, designer, show, superiority, admiration,force. Семіотичні особливості елементів моди знаходять своє відображення на вербальному рівні. Кодекси вбрання (dress codes) є невербальною знаковою системою, в межах якої відбувається семіотизація об'єктів моди (предметів одягу та аксесуарів). Вербальні назви кодексів убрання та стилів (напрямків) у моді відповідають семіотичним уявленням про інтерпретанту як ланку, що поєднує означуване з матеріальним знаком.

У сучасних джерелах, присвячених моді, слово fashion вживається на позначення відповідного соціального явища (High fashion is exclusive); мода сприймається як мікросвіт (It's an elitist world, fashion is), зображується як сфера діяльності (one of fashion's most respected and imaginative talents), а також розуміється як конкретний стиль (next fall's fashions). Іменник fashion є активною словотвірною основою, за його участю утворилися зокрема слова fashionable, fashionableness, fashionably, fashioned, fashionless, fashionist, fashion-monger, fashion-mongering, fashion-forward, fashionista, fashion-speak, fashionese. [11,c. 317]

Унаслідок аналізу визначень моди було виділено 14 семантичних складників слова fashion: style, dress, new,wayoflife,identity, shape,behaviour, consumer,creation,designer, show, superiority,admiration,force. У визначеннях моди найчастіше траплялися семантичні компоненти style, dressтаclothes. Беручи до уваги результати семантичного аналізу, можна визначити моду як соціокультурне явище, в основі якого лежить сприйняття певних стилів убрання як актуальних на певний момент. Мода може бути співвіднесена з поняттям стилю, розглядатися як окремий світ чи сфера діяльності, вона асоціюється з такими полярними поняттями, як творчість та індустрія. У сфері моди одночасно реалізуються і взаємодіють діалектично протилежні прагнення людини до індивідуальності та ототожнення себе із соціумом; новизна — невід"ємний елемент та рушійна сила моди.

Теоретики моди (Weston-Thomas, Ozarda, Agnell) відзначають символічний характер цього явища, вживаючи термін fashion symbols та наголошуючи на умовній природі таких символів. Так, біле вбрання символізує наречену лише в сучасному західному суспільстві, в Японії та Китаї, наприклад, традиційний колір одягу нареченої - червоний. Сукупність об"єктів моди розглядається як мова штучних символів, які за своєю природою наближаються до семіотичної концепції коду (Barthes, 1990; Eco, 1979; Simon-Miller, 1985). Проте повноцінне спілкування за допомогою символів моди видається неможливим: «це, швидше за все, не авербальна комунікація, а особливого роду соціально-перцептивна семіотична система, здатна „втручатися“ у вербальну комунікацію» (Бєлова, 1997, с. 149). Значення символів моди оформлюються завдяки вербалізації, наприклад, hippie, wealthy, housewife. [8,c. 89]

Семіотичний характер моди виражається на вербальному рівні через використання іменників на позначення предметів одягу чи аксесуарів з дієсловами та дієслівними сполуками say, tell, communicate, sendamessage, reflect, symbolize, identify, represent, express, mean, т. ін.: Like all clothing, it says something about the wearer (Flynn, 1985). Our clothes tell who we are in the society (Noubikko). Clothing is silent but very powerful communicator (Noubikko). These sandals send a message of instant cool (Flair, 2000, р. 73). Adolescent dress differences symbolize a need for autonomy (Flynn, 1985).

Дизайнери високої моди створюють колекції вбрання, спираючись на здатність предметів одягу передавати певні значення. В центрі кожної колекції високої моди є центральна річ, що уособлює загальну ідею всієї колекції (concept item) і визначає її настрій. Узагальнені значення колекцій вербалізуються в назвах, наприклад, Couture Future Андре Куррежа, Commedes Garзons Рей Кавакубо, Anglomania Вів"єн Вествуд, Aesthetic terrorists Вальтера Ван Бейрендонка чи Tough and Tender Стелли Маккартні. Назви всіх колекцій та парфумів одного дизайнера до певної міри є вербальним відображенням його світогляду. Наприклад, Габріель Шанель відома впровадженням комфортно-утилітарного стилю одягу. Одна лише назва створеної нею сукні little black dress (яка пізніше скоротилася до абревіатури LBD) свідчить про те, що простота та доцільність були для Шанель найвищими цінностями як у житті, так і в моді. Назви парфумів від Шанель («Chanel № 5» (1921), «Chanel № 22» (1922), «Chanel № 19» (1970)) є ще одним прикладом її утилітарного світогляду. [6,c. 117−127]

Наприкінці двадцятого століття процес семіотизації одягу знайшов вираження у вигляді кодексів убрання (dresscodes) — своєрідних правил, яких слід дотримуватися в тій чи іншій соціальній ситуації. Державні установи, приватні компанії та навіть розважальні заклади вимагають, щоб співробітники та відвідувачі вдягалися відповідно до певного кодексу вбрання, що сприяє формуванню основ семіотичної поведінки. Кодекси вбрання отримують назви, в семантиці яких закладені як вимоги до одягу, так і уявлення про ситуацію, в якій цей одяг необхідно вдягати. Серед працівників ділової сфери прийнято розрізняти такі кодекси вбрання, як Tailored, Business Casual, Casual Tailored та Untailored. Вбрання для урочистих подій (весілля, вечеря на пароплаві під час круїзу, дипломатичний прийом, зустріч на високому рівні) теж розрізняється за відповідністю кодексам: Semi-Formal, Formal, Cocktail, Black Tie та White Tie.

Протягом двадцятого століття в моді утворилися різноманітні напрямки та стилі, що мають семіотичну сутність. Прикладами таких стилів є, наприклад, flapper, the Utility style, the New Look, hippy, power dressing, punk, grungeт. ін. Перелічені стилі вбрання символізують певний виток культурного розвитку, особливості світогляду носія відповідного напрямку, що відповідає уявленням про означуване в знаковій теорії Ч. Пірса. На матеріальному рівні демонстрація світогляду й культурних уподобань відбувається за допомогою вдягання тих чи інших предметів одягу та аксесуарів, які відповідають означаючому — матеріальному втіленню знака. Вербальні назви цих «знакових» предметів одягу та аксесуарів, а також стилів виконують роль інтерпретант — третього компонента знака в теорії Ч. Пірса, які є ланкою, що поєднує означаюче з означуваним. [42,c. 90]

Мода — це той механізм, що організує життя соціуму та регулює поведінку людей у ньому. Вона підкорює своєму впливові не тільки побутову сферу життя людини (вибір одягу, інтер'єру, гастрономічні уподобання і т.п.), але й ментальну (образ думок, самоідентифікація, вибір моделі поведінки). При цьому мода не лише потужний соціальний регулятор, а й значущий культурний феномен. Для сучасної лінгвістики мода — відносно новий об'єкт.

Фешн-індустрія є велетенською імперією, яка щорічно набирає багатомільярдні оберти прибутку. Ця сфера життя постійно розширюється, змінює старі тенденції, привносить нові.

Останнім часом ми можемо спостерігати, як сильно змінився вокабуляр світу моди, скільки нових слів з"явилося на позначення модної продукції - одягу, взуття, аксесуарів, парфумерії та косметики. Одні слова міцно закріплюються в мові й активно входять до складу лексики, а інші не укорінюються і з часом зовсім зникають з мови. Ще років десять тому назад такі слова, як must-have, jeggings, must-buys тільки почали з’являтися на сторінках модних журналів, у той час як сьогодні вони успішно закріпилися в англійській мові та не викликають жодних питань.

Є багато способів появи нових слів, пов’язаних з модною індустрією. Наприклад, деякі модельєри дають назви старим речам, аби не повторюватися. Це такі слова, як killer jeans — потерті джинси, whorts — зимові шорти, які носяться поверх теплих колгот. Тобто ці речі завжди існували, але стали називатися по-іншому, щоб справити враження на потенційних модників і модниць. Інші ж, навпаки, вигадують щось неординарне і нове, таке, аналогів чому поки не існує, для того щоб привернути увагу покупців і зробити прорив у світі моди. Наприклад, mankini — чоловіче бікіні. Слово, яке виникло після виходу фільму «Борат «[34, c. 156−158] за участю британського коміка Саші Барона Коена, стало доволі популярним у всьому світі. Цей неологізм навіть занесли до 12-го видання Оксфордського словника англійської мови 2011 року.

На думку деяких лінгвістів, поява нової лексики у світі моди призводить до плутанини, вона просто повторює вже існуючу термінологію. Наприклад, модне слово «leggings» позначає те ж саме, що раніше називалося лосинами, які були популярними у 90-х роках.

Покази чоловічих і жіночих колекцій надихають людей на появу великої кількості неологізмів. Редактори модних журналів часто не знаходять слів для опису чудернацьких творінь модельєрів. Наприклад, так виникло слово «poots» (від pants (штани) і boots (черевики)) — для речі з жіночої колекції Herm? s. [32,c. 67] Це шкіряні брюки, з'єднані з чобітками. За спостереженнями журналістів The Wall Street Journal, особливий вплив на словник неологізмів сфери моди зробило активне залучення чоловіків до фешн-індустрії. У результаті з"явилася ціла низка нових термінів, що позначають предмети одягу чоловічого гардероба: чоловічі труси manties («мусіки») — від двох слів man (чоловіки) і panties (трусики); чоловічі сандалі mandals («мусоножки, мушельки»); чоловічі колготки mantyhose («мулготки»); чоловічий варіант дамських сумочок murses («мумочки»); mankle (вживається на позначення оголеної чоловічої гомілки), mamil (чоловік середнього віку, який носить лайкрові колготи) і mullet dress (жіноча спідниця, коротка спереду й довга зі спини). Впливові люди в індустрії моди тепер мають свою кодифіковану назву — «модний пакет» (fash pack).

Уже сьогодні більшість слів цієї «спеціальної» термінології лінгвісти готові внести до офіційного Оксфордського словника англійської мови. Деякі вчені не виключають того, що чоловічий префікс з літери m- може стати інтернаціональним, яким вже став префікс e- на позначення всього електронного та технологічного.

Проаналізувавши Інтернет сайти з текстами, що присвячені модній тематиці, зробивши вибірку «модних» неологізмів, ми звернули увагу на закономірності способів творення цих слів. З"ясувалось, що найпоширенішими способами є зрощення і словоскладання. Зрощення — сполучення або усіченого кореня одного слова з цілим словом, або сполучення двох усічених коренів. Таке слово, як nandals — comfortable, flat sandals, such as one"s nan might wear утворене зрощенням. Наприклад, «Nandals. They’re supposed to be the season’s gladiators, so I thought I’d give them a whirl […]» [Grazia 06. 05. 11]; swaket — a union of sweater and a jacket.

Також популярним є такий спосіб творення неологізмів, як словоскладання. Наприклад, sundress (A really comfortable dress you can wear almost anywhere). «Garden parties, wedding showers, last- minute sunny getaways — like it or not, late- spring agendas tend to call for more than just simple tanks and easy sundresses»; Beach burka (an outfit or garment for women to swim in which conceals all or most of the body). «Just compare her to the awkwardness of Nigella’s „beach burka“ outing» [Grazia 13. 06. 11].

Префіксальний спосіб творення «модних» неологізмів: ultra-femme (extremely feminine). «With their ultra- femme detailing, figure-flattering silhouettes, and an oh-so-wearable color palette, these must- have pieces mirror Ferretti’s higher-end resort collections, and they’re perfect for those impromptu dress- up occasions». [42,c. 78−79]

Нові слова в модній індустрії утворюються також і суфіксальним способом: fashionista (A term used to define a woman with a penchant for shopping and a natural flair for combining both current and vintage fashionable trends).

Зустрічається ще такий спосіб творення неологізмів, як ініціальне скорочення, наприклад: K-leather (leather made from kangaroos). «Elite athletes had been passionate about the lightweight, buttery fit and the bounce of what sports brands call K leather» [ The Observer 9 Oct 2011].

Отже, сфера фешн-індустрії багата на неологізми, які безперервно виникають в мові, з часом входячи до вокабуляру або зникаючи назавжди, бо, як відомо, мода характеризується швидкоплинністю і мінливістю. Поява «модних» неологізмів свідчить про те, що мова — явище соціальне, і всі зміни в ній є показником розвитку культури та життя суспільства. [8,c. 17−18]

Найбільше неологізмів з"являється і проникає в мову за допомогою засобів масової інформації, мета нової лексики — привернути увагу потенційних читачів за допомогою яскравих, тих, що впадають в око, слів. Загалом поява неологізмів зумовлена розвитком людського суспільства, намаганням глибше пізнати й точніше позначити ті чи інші явища навколишньої дійсності, духовного життя людини. За таких умов з’являється велика кількість неологізмів, вивченням яких займалися і займаються багато видатних учених та лінгвістів. З робіт, які присвячені дослідженню історії нових слів і описують їх семантичні й словотворчі типи, слід відзначити праці А. А. Брагіної, В. В. Лопатіної, О. А. Земської, Є. В. Розен, Г. Штікель. [12,c. 157]

Як уже зазначалося вище, дослідження базуються на вибірці неологізмів з текстів реклами, яка показала, що 70,75% або 566 номінативних одиниць представлені іменниками. Це пояснюється тим, що тексти реклами представлені переважно номінативними реченнями. Ще однією причиною появи великої кількості нових лексем є потреба називати нові речі, і у зв’язку з цим ми аналізуємо лексику, пов’язану з предметами (це різні назви нових моделей одягу, тканин, форм та ін.). Другими за чисельністю виступають неологізми-прикметники, їхня частка становить 21,54% або 172 слова. Вони, як і іменники, вливаються в німецьку мову різними шляхами: шляхом запозичення (26,32% або 45 слів) та шляхом словотворення (73,68% або 127 номінативних одиниць). Прикметники вражають своєю різноманітністю та емоційністю. Щоб вплинути на підсвідомість покупця, у рекламі створюють низку нових слів для позначення, наприклад, кольору: altrosa, apricot, elfenbein, gelb-bedruckt (понад 20 слів з вибірки позначають різноманітні відтінки кольорів), особливостей тканини: mьckendicht, PU-beschichtet, ultraleicht, для переконання покупця у важливості та актуальності пропонованого товару: mega-genial, modisch-verspielt, sportlich-modisch, topmodisch, ьberlebenswichtig. [17]

1. 2 Особливості термінології моди у перекладознавчому аспекті

Сучасне життя зумовило стрімкий розвиток різноманітних галузей наук. В свою чергу розвиток науки неможливий без діалогу культур, який відбувається на даному етапі, та її глобалізації. Слід зазначити, що в контакті різних культур, на будь-якому рівні, відбувається процес обміну та взаємозбагачення в усіх аспектах людського буття і насамперед на мовному рівні. Мова є невід"ємною частиною розуміння та пізнання культурних цінностей країн світу. Саме лексичний склад мови переживає сьогодні період активного розвитку, що пов’язаний з історичними, політичними та міжнародними відносинами. Яскраве проявлення цього процесу простежується в особливому аспекті лексики — термінології, з якою пов’язана наука, техніка, мистецтво та інші галузі. Людина є основним її центром прояву, що зумовлює людську діяльність та активне пізнавання світу. Тому метою робити є дослідити специфіку перекладу термінології, а саме в індустрії моди, бо сучасне життя людини полягає з тенденцій моди, багато людей намагаються дотримуватися моди. В індустрії моди, як і в будь-якій іншій професійній сфері існують свої професійні терміни. В цьому дослідженні ми намагалися приділити достатньо уваги тим словам, що частіше за все використовуються в побуті людини, що пов’язаний з індустрією моди.

Об'єктом дослідження є термінологія моди в аспекті перекладу. В свою чергу предметом дослідження стають закономірності та особливості засобів перекладу термінології моди в англійській та українській мовах.

Дослідження проводилося на базі матеріалу лексичних одиниць, що було виділено методом суцільної вибірки із джерел, присвячених моді: англомовних та україномовних журналів мод, жіночих журналів, каталогів готового одягу. Існує небагато наукових праць, які пов’язані з лексикою моди, одне з них було проведено Коваленко Г. М., яка захистила дисертацію за темою «Англійська лексика моди ХХ — ХХI століть». [27,c. 23−25] Дослідження було присвячено аналізу лексики моди в англійській мові ХХ — ХХI століть в когнітивному та традиційному лексикологічному аспектах із урахуванням екстралінгвістичних чинників, які вплинули на її формування, а також семіотичного характеру елементів сучасного вбрання. «У двадцятому столітті внаслідок демократизації суспільства мода перестала бути надбанням вузького кола аристократії, увійшовши в життя всіх представників сучасного соціуму». Завдяки стрімкому розвитку фінансового та технічного стану країн, модними новинками тепер можуть користуватися всі, а це сприяє появі термінів моди у мові сучасної людини. Незалежно від того, наскільки окремо взята людина зацікавлена чи не зацікавлена останніми новинками моди, загальні уявлення про те, який одяг є адекватним чи неадекватним, модним або немодним у сучасному суспільстві, в будь-якому разі впливають на вибір убрання. Відбувається діалектична взаємодія протилежних прагнень людини до соціальної адаптації та індивідуальної ідентифікації. Вибір стилю вбрання часто забезпечує успіх як у неформальному спілкуванні, так і під час ділових контактів чи політичної кампанії. Предмети одягу та аксесуари від відомих виробників є ознакою високого соціального статусу. Має значення не лише висока матеріальна якість виробу, але й ім'я виробника (brand name). Стрімкий темп змін у галузі моди знаходить своє відображення на вербальному рівні, відбувається постійне утворення нових лексичних одиниць на позначення нових явищ. Мода завжди викликала особливе ставлення людей до себе з самого першого дня її появі. Як відомо, точний день появи моди не встановлено, але багато спеціалістів вважають, що саме XIV століття є століттям народження моди. Мода — це особливий інструмент, яким не кожен зможе правильно користуватися, лише деякі люди можуть вдало слідувати їй. Сфера вживання термінології моди набагато ширша, ніж окремо взята професійна галузь. Лексика цієї галузі використовується не тільки у відповідній індустрії, але і в повсякденному житті, її вживають не лише фахівці, а й ті, хто цікавиться модою, звичайні споживачі, які купують одяг в магазині, Інтернеті, або замовляють з журналу.

«Відомо, що слово «мода» (французьке «mode» та німецьке «Mode») утворилося від латинського «modus» — міра, правило, приписання, засіб, образ. Саме у значенні «засіб» та «образ» воно використовувалось століттями у французькій мові та продовжує використовуватися й досі. [17] Не випадково досить часто «наукова» думка та трактати о моді майже нічим не відрізняються від життєвих міркувань та у кращому випадку збудовані на здоровому розумі, а в гіршому — протистоять одне одному. В англійській мові також існує слово «mode», але в значенні «мода» вона використовується нечасто, ніж у німецькій та французькій.

Основним словом для відображення моди служить слово «fashion». Крім того, мода в англійській мові позначається словом «vogue», а також низкою близьких за значенням слів: «fad» (примха), «fancy» (схильність, пристрасть), «craze» (загальне захоплення, манія)" [2, с. 4].

«Сучасна теорія моди охоплює велику кількість досліджень напрацювань в різних сферах гуманітарного значення: історії, етнографії, соціології та культурології, філософії та антропології, психології, а також економічних науках. Але їх здобутки виглядають окремими калейдоскопічними елементами великої мозаїки, побачити яку можливо лише інтегральним семіотичним поглядом. Ще досі не прописаною лишається проблема відсутності епістемологічної легітимної теорії моди, що є принципово важливим, особливо в умовах сучасного наукового дискурсу міждисциплінарності. Відповідно, існує проблема ефективності взаємодії в рамках міждисциплінарного діалогу, ціль якого — встановлення інформаційного консенсусу щодо координації і релевантності обраних стратегій осмислення реальності, збагачення наукового тезаурусу і розширення горизонтів та вимірів дійсності». Взагалі, «семіотичний характер моди виражається на вербальному рівні через використання іменників на позначення предметів одягу чи аксесуарів з дієсловами та дієслівними сполуками say, tell, communicate, send a message, reflect, symbolize, identify, represent, express, mean, т. ін.: Like all clothing, it says something about the wearer (Flynn, 1985). Our clothes tell who we are in the society (Noubikko). Clothing is silent but very powerful communicator (Noubikko). These sandals send a message of instant cool (Flair, 2000, р. 73). Adolescent dress differences symbolize a need for autonomy (Flynn, 1985)» [1]. Безпосередньо широкому виміру термінології моди людство завдячує відомим та талановитим дизайнерам, без їхньої участі словниковий запас моди не був би настільки різноманітним. Дизайнери забарвлюють термінологію вишуканими новими словами, словосполученнями. Сучасний вимір моди не можна уявити без Джорджио Армані, Джанні Версаче, Карла Лагерфельда, Ів Сен Лорана, В’ячеслава Зайцева, Олександра Васильєва та багатьох інших яскравих постатей сучасності. Кожен із них зробив всій вклад у моду. Всі колекції вбрання створюються з метою, що має здатність чітко передавати певні значення одягу. Будь-яка колекція має загальну ідею та особливе ядро, що окреслює її настрій. Назви колекцій одягу, парфумів, косметики, аксесуарів одного дизайнера є вербальним відображенням його світогляду, витонченого смаку, особливого ставлення до світу, бо тільки одарована людина може створювати грандіозні вироби, від яких паморочиться розум. Взагалі, не тільки одяг чи аксесуари можуть буду елементами термінології, а й професійні команди моделі, так званий лексичний склад слів, що може зрозуміти тільки та людина, яка працює в індустрії моди. Наприклад, about face — поворот в протилежну сторону на 180 градусів; angle — ракурс; apparel — вбрання; appearance fee — плата за участь чи проявлення на будь-якому заході; client — фірма, яка наймає моделей для роботи; commentary — текст, який супроводжує показ моделей, fitting — примірювання; freelance — модель, яка працює без агента чи менеджера; full-length shot — фотографія в повний зріст, repliсa — репліка — фейк, але виповнений охайно та обережно з недорогих матеріалів, catwalk — подіум, scout — людина, яка займається пошуком нових перспективних моделей" [4]. Наведемо приклади з термінів одягу: frock-coat — сюртук, funnel neck — комір-труба, dodo — старомодний, bucket hat — панама, aigrette — прикраса на капелюшку у вигляді жмутка пір"я. Аналіз словникових дефініцій лексеми «fashion» показав, що лексема «fashion» має кілька значень, а саме: сукупність смаків і поглядів, пануючих у певному суспільному середовищі в певний звичайно недовгий час; зразки предметів, що відповідають таким смакам (звичайно про одяг); манера поведінки, звичаї. Спираючись на словник можна найти багато інших цікавих словосполучень: fashion-monger — модник, модниця; fashion plate — модно вдягнута жінка; fashion show — показ модного одягу; fashion commodities (fashion merchandise) — модні товар.

В свою чергу було встановлено, що якщо в українській мові лексема «мода» несе визначення безпосередньо саме моди, бо стиль має зовсім інше значення, то в англійській мові все навпаки, незалежно від значення, ми можемо виразити цю лексему як: fashion, style, mode, vogue.

Мода постійно змінюється, тому й лексичний запас слів теж буде змінюватися, будуть приходити в модну індустрію нові дизайнери та робитимуть новий вклад в склад термінології моди. Оскільки в нашому глобальному суспільстві нові тенденції дуже швидко проникають в різні країни, переклад нових термінів та понять буде невпинно супроводжувати появу нової лексики, отже тема дослідження має перспективи подальшого розвитку.

Актуальність звертання до проблем словоскладання (у першу чергу до його семантичних аспектів) обумовлена необхідністю розширити і укріпити теоретичну базу для подальшого дослідження семантики складного і складно похідного слова, що найбільш плідно може проводитися в рамках такого напряму, який можна назвати семантико-орієнтовна композитологія.

Дослідження вказаних найменш вивчених синхронно-релевантних лексем заповнює існуючі проблеми системного опису номінативних, експресивних і комунікативних функцій класичних та неправильних композитів у структурно-семантичній системі словоскладення і парасинтезу.

Незважаючи на величезну кількість робіт із найрізноманітніших аспектів складного слова спостерігається деяке відставання в постановці і дослідженні власне семантичних проблем складних і складнопохідних лексем із суфіксом -er.

Особа може бути названа за дією, здійснення якої не є для неї постійною ознакою. Особу можна буде назвати за цією дією тільки в момент її здійснення.

Таким чином, стадія максимальної продуктивності суфікса із значенням діяча характеризується також специфічною ознакою похідних імен — здатністю позначати діяча в момент здійснення ним дії. Хоч іменники, які утворені за допомогою суфікса -er, поділяються на ряд семантичних розрядів, ми (слідом за Т.Г. Янукян) не вважаємо цей суфікс полісемантичним.

Основну масу слів, які ми аналізуємо, складають іменники, між компонентами яких існують об'єктні відношення). Так, наприклад, в «Дополнении к Большому англо-русскому словарю» (1980) зареєстровано корпус із 124 слів моделі n + (v + er): hip-huggers вжив. з дієсл. в множ. «брюки, які облягають, з поясом нижче талії»; head-hugger «жіночий головний убір, який облягає голову»; «чалма», «тюрбан»; hum-bucker «радіоподавач фону» (гудіння); king-maker «впливова особа, від якої залежать призначення на високу посаду»; bed warmer «металева постільна грілка»; faith-healer «знахар, який лікує хворих молитвами і накладанням рук»; bean-shooter «духова гвинтівка, яка стріляє бобами» (іграшка); gas-guzzler амер. «неекономічний автомобіль»; bushwhacker «снайпер»; cattle-rustler «викрадач тварин»; doom-watcher несхв. «похмурий песиміст»; sand-bender «рослина, яка укріплює піски»; scripture-reader «людина, яка читає Біблію для неграмотних, поранених і т. ін. «; school keeper «завідувач господарством учбового закладу».

Структурно-складні слова з формантом -er функціонують в англійській мові в одному, двох (рідше в трьох) близьких або опосередкованих значеннях. Регулярними є приклади метонімічного і метафоричного переносу значень у структурно-складних лексем з формантом -er, які відбуваються за регулярними видами асоціативного зв’язку або типовими для англійської мови парними комбінаціями значень. Чим більше існує слів, значення яких розрізняються однією і тією ж семантичною асоціацією, тим регулярнішим є такий тип багатозначності. Однією з відмінних рис складних і складнопохідних лексем із кінцевим формантом -er є їх здатність поєднувати в одному слові значення особи, механізму, різних речовин, нематеріального агента (dish-washer «мийник», «посудомийна машина»; glass-cutter «скляр», «алмаз для різки скла»; left-hander 1. «лівша»; 2. «боксер-лівша»; 3. «удар лівою рукою»; bread-winner 1. «годувальник» (сім"ї); 2. «заняття». «ремесло», «джерело існування»; noise-maker 1. «шумний гуляка»; 2. 1) «джерело шуму» (фабрика, трамвай і т. ін.); 2) «пронизливо-голосний інструмент», «гудок», «свисток», «транзистор» і т. ін.; trendsetter 1. «законодавець моди» (перен.); 2. «еталон нової моди» (нова лінія, нова течія і т. ін.).

Англійська лексика моди розвивалася під сильним впливом зовнішніх соціокультурних факторів. Нові предмети одягу виникали як реакція на зміни в суспільстві, семіотизувалися й відповідно отримували назви, які відображають характер тих явищ, що спричинили до появи того чи іншого одягу. Серед основних чинників, які впливали на розвиток моди, а разом із тим — і на номінацію, такі: рух за емансипацію жінок (power suit, dress for success), політико-економічні чинники (National Standard Dress, utility garments), виникнення молодіжних рухів (hippie look, punk look), розвиток кіномистецтва та шоу-бізнесу (Sophia Loren look, Madonna wannabee), соціальні чинники та стратифікація суспільства (yuppie, status symbols, dress codes, door screening policy), зростання уваги до здорового способу життя (fitness craze, sportswear craze), розвиток інформаційних технологій та зростання значення цінності інтелекту на фоні зменшення уваги до матеріальних проявів статусу кінця ХХ століття (the nineties" style loss, Dress Down Friday, jeans-T-shirt-sneakers uniform), розвиток медичних та косметологічних технологій (facelift, nail grafting, hair grafting, silicone implants), вдосконалення технологій легкої промисловості, що дозволяє, наприклад, створювати парфумований одяг (fragrant dresses, perfumed outfits).У лексиці моди представлені одиниці, утворені за допомогою лінійної (морфологічної, зовнішньої) та нелінійної (внутрішньої) деривації. Крім того, існують деякі випадки оказіональної деривації. Найпродуктивнішим лінійним засобом словотвору в лексиці моди є суфіксація. Більшість (41%) слів, утворених шляхом суфіксації, набули словотворчого суфікса -ER, серед них: 1) назви предметів одягу із загальними значеннями «інструмент дії «(loafers, skater) та «засіб дії «(suspenders, zipper); 2) назви осіб на позначення представників модних і культурних течій (hipster, flapper), а також представників професій в індустрії моди (designer, furrier). Другим за продуктивністю є суфікс -ING (branding, leggings).

В англійській лексиці моди утворилася копулятивна модель деривації іменників із другим елементом —wear на позначення груп предметів одягу (swimwear, nightwear). Елемент —wear, маючи великий дериваційний потенціал, функціонально наближається до розряду суфіксоїдів. У термінології легкої промисловості утворилися подібні до суфіксів словотворчі елементи -tex (lastex) та -on (rayon) унаслідок відділення ініціальної (textyle) та кінцевої (cotton) частин основ іменників та вживання їх як словотворчих елементів. Елементи -tex та -on мають по декілька аломорфів: Goretex, Playtex, Spandex, lurex, Sympatex, rayon, Brilon, Ban-lon, Acrilan. Префіксація представлена в англійській лексиці моди одиницями, утвореними за допомогою префіксів over- та under- на позначення предметів одягу (overcoat, underwear), а також за допомогою префіксів латинського та давньогрецького походження. Для утворення семантичних суперлативів використовуються префікси super- (super designer), hyper- (hyper color), ultra- (ultra fashion) та запозичений із німецької мови ьber- (ьbermodel). Уживаються префікси із квантитативними значеннями mono- (mono-bosom), bi- (bi-coloured), tri- (tricolour), multi- (multicolour). Під впливом цих префіксів відбулася деривація слів trikini та monokini на основі реінтерпретації ініціальної частини іменника bikini, яка була помилково сприйнята як префікс, хоча вона є частиною кореня — назви атолу Bikini. Префікси зі значенням величини mini- (minicoat), maxi- (maxi dress), midi- (midi skirt), micro- (micro skirt) вживаються на позначення довжини предметів одягу, а префікс mid- використовується на позначення положення предмета одягу на тілі (midriff top) чи довжини відносно певної частини тіла (mid-calf length). Відбулася лексикалізація префіксів mini-, maxi- та midi- (to wear a mini). Окремо стоїть префікс anti- на позначення заперечення та вираження значень як негативної (anti-fashion), так і позитивної(anti-crease) оцінки, що зумовлено оцінними характеристиками основи. Усічення основи є менш продуктивним засобом лінійної деривації, ніж афіксація. Нові лексеми утворюються за допомогою відсікання ініціальної частини слова — аферезис — (ROOS від CangaROOS), кінцевої частини слова — апокопа — (tux від tuxedo) та відсікання кінцевої частини слова з додаванням елемента -o (Afro, boho).

Лінійна деривація може відбуватися за участю двох твірних основ.

У лексиці моди найбільш продуктивним копулятивним засобом номінації є словоскладання. Під час складання іменникових основ перший іменник виконує щодо другого різні семантичні ролі: мети (playsuit), результату (sweatband), причини (raincoat), місця (tracksuit, backpack), матеріалу (kidskin), манери (box-pleat) та частини цілого (pantyhose). Складні слова з двома іменниковими основами на позначення парних предметів одягу мають форму множини (legwarmers). Іменникові основи можуть поєднуватися з прикметниковими (petticoat) та дієслівними основами (slingbacks).

Телескопія — поєднання ініціальної частини першої основи та кінцевої частини другої основи — становить 7% від усіх копулятивних засобів деривації в англійській лексиці моди (funderwear = fun + underwear). Когнітивний механізм утворення слів шляхом телескопії полягає у відтворенні комбінованої структури чи функції предмета одягу на вербальному рівні за допомогою комбінованої лексичної одиниці. Так, предмет одягу, позначений іменником shortall (shorts + overall), має одночасно ознаки шортів та комбінезона.

Акронімізація — поєднання ініціальних частин твірних основ — є достатньо продуктивним засобом словотвору в лексиці моди. Акроніми вживаються на позначення цільових соціальних груп для виробників одягу (DINKY - Double Income No Kids), торговельних марок та ліній виробництва одягу (FUBU — for us, by us), організацій, пов’язаних із модою та модельним бізнесом (DIFFA - Design Industries Foundation Fighting AIDS), реалій світу моди (MAC - Makeup Art Cosmetics) та видань, присвячених моді (WWD - Women's Wear Daily).

Редуплікація в лексиці моди може бути повною (go-go) та частковою (zoot suit). У ЗМІ та рекламі застосовують прийом фонетичної редуплікації (disco diva, bold gold, petite fit) для привернення уваги адресата.

У сфері моди форму предметів одягу чи їх частин можна позначати за допомогою літер (S-silhouette). Мовні одиниці, утворені внаслідок збереження форми означуваного, відповідають семіотичним уявленням про іконічний знак. Ідея називати силуети за допомогою літер (A-skirt) належить Крістіану Діору. Нелінійний словотвір полягає в редистрибуції слів або переосмисленні лексичного значення слова. Віддієслівні іменники утворюються як результат конверсії (knockoff). Іменники утворюються також за допомогою компресії словосполучень із дієсловом чи іменником у функції означаючого, наприклад iron-on (< an iron-on picture), duffel (< duffel coat). Може відбутися перехід власних назв у загальні: melton (< Melton wool). Природа одиниць, утворених унаслідок переосмислення лексичного значення іменників — загальних назв на рівні денотата, метафорична (fishnets, bellbottoms). Під час трансформації конотативного значення загальної назви відбувається меліорація лексичного значення слова (punk, nerd як назви модних молодіжних течій). Частка оказіоналізмів у сучасній англійській лексиці моди становить лише 3%, проте саме за допомогою оказіональної номінації утворилися деякі лексеми на позначення ключових для світу моди явищ та предметів одягу, наприклад denim (слово утворилося внаслідок хибного прочитання кінцевої частини французького словосполучення serge de Nоmes) або keds (слово вигадане у штучний спосіб, співзвучне з латинським peds (ноги) та англійським kids).

В англійській лексиці моди як засіб простої номінації використовуються двокомпонентні та багатокомпонентні словосполучення. Вони утворюються як результат реалізації лівобічної валентності іменників на позначення явищ моди. Найбільшу сполучуваність виявляє іменник dress (41 словосполучення), на другому місці - suit, skirt, coat, та look (20−30 словосполучень), середня сполучуваність у іменників jacket, shoes, shirt, hat, pants, boots, hair, style (10−20 словосполучень).

У словосполученнях з прикметником в атрибутивній функції прикметник може бути простим або похідним. Прості прикметники позначають форму (full skirt), візуальні чи технічні характеристики одягу (floral print, soft parka), належність одягу до певного стилю (formal gown) або виражають оцінку (strappy heels). Перший компонент словосполучення може бути прикметником, який походить від власної назви (Indian beads). Похідні прикметники на —less виражають відсутність певної деталі в предметі одягу (collarless coat). Похідні прикметники на —ed, навпаки, позначають присутність певного елемента в предметі одягу (gored skirt) або інший предмет убрання, який доповнює одяг, позначений іменником (bloused jacket). Прикметник на —ed може бути результатом лексикалізації сполуки, компоненти якої пишуться через дефіс (double-breasted jacket). Пасивний дієприкметник у функції атрибута позначає спосіб вдягання речі (rolled stockings), тип крою (cropped jacket), спосіб виготовлення речі (handknit sweater). Означуваний іменник виступає в семантичній ролі патієнса. Функцію атрибута може виконувати сполука дієприкметника з агентивним іменником в ініціальній позиції (tailor-made suit). При активному дієприкметнику у функції означення означуваний іменник виконує семантичну роль агенса (enveloping parka). Якщо функцію означення виконує інфінітив, то означуваний іменник виступає в семантичних ролях інструмента (push-up bra), об'єкта (slouch socks), патієнса (wash suit), причини (hobble dress) та результату (dress coat). Іменники — означальні компоненти іменникових словосполучень мають чітко виражені семантичні ролі щодо означуваних компонентів: матеріалу (paper dress), ознаки (camouflage garments), частини цілого (peg top), цілого для частини (dolman sleeve), часу (spring bracelets), мети (bathing suit), результату (career wear), причини (utility garment), місця (head band, Eton suit, cabin hat), отримувача (beneficiary) (letterman jacket, poorboy sweater) та манери (circle skirt). Семантична роль манери може виражатися також через асоціацію з іншим предметом одягу (tunic dress) або через метафору (apple cap). Метафорична назва предмета одягу чи стилю може бути результатом номінації матеріальної метафори. Так, матеріальною метафорою можна вважати стиль мілітарі (military style), оскільки одяг у мілітаризованому стилі носять у мирний час, за допомогою використання мілітаризованих елементів відбувається перенесення семіотики агресії на одяг для мирного життя.

Багатокомпонентні словосполучення можуть мати від трьох до десяти компонентів (double breasted shirt waist slim line 1950's dress). Такі сполуки мають різну семантичну структуру та різний ступінь зв’язаності компонентів ([white tie][dress coat], [new [synthetic [fashion fabrics]). Англійська лексика моди поповнюється також за рахунок запозичень. Більшість запозиченої лексики походить із французької мови (lingerie style). [17]Серед французьких запозичень багато застарілих одиниць, що називають явища, які були в моді на початку двадцятого століття (bonnet, camisole). У двадцятому столітті відбулися запозичення із інших мов світу: італійської (stiletto), іспанської (poncho), нідерландської (duffle), німецької (dirndl), японської (muumuu), гінді (jodhpurs), тибетської (cashmere), малайської (sarong), алеутської (parka), перської (caftan), полінезійської (tattoo), турецької (turban), марокканської (djellaba). Складна взаємодія одиниць французького та англійського походження відбувається в лексиконі індустрії високої моди. Традиційно в англомовній комунікації прийнято вживати французькі назви на позначення центральних установ індустрії моди з використанням англійського означеного артикля the (The Chambre Syndicale De La Haute Couture). Зберігаються також абревіації французьких назв (INPI — Institut National de la Propriйtй Industriele), тоді як розшифрування може даватися англійською мовою (National Institute of Industrial Property). Унаслідок виникнення Будинків високої моди в США, Бельгії, Італії та Японії на позначення реалій високої моди поширюється використання питомих англійських слів паралельно з традиційними французькими запозиченнями (Maison Couture - Fashion House). Високий рівень розвитку модельного бізнесу та легкої промисловості в Сполучених Штатах сприяв закріпленню англійських номінацій на позначення професій у цих галузях (model, make-up artist, embroiderer, tailor). У США виникла традиція виготовлення колекцій готового одягу дизайнерами високої моди. Відповідний англійський термін (ready-to-wear collections) увійшов як калька до французької (prкt-а-porter) та італійської (alta moda pronta). Пізніше ці вирази були запозичені англійською мовою. Номінативні процеси в англійській лексиці моди здійснюються за допомогою різноманітних когнітивних механізмів. Меліорація лексичного значення слова відбувається як наслідок аксіологічного переосмислення семантики слова. Так утворилися назви молодіжних культурних течій у ХХ столітті (greasers). Унаслідок популяризації індустрії моди та модельного бізнесу слово model поступово витіснило слово французького походження mannequin та стало словотвірною основою для семантичних суперлативів topmodel, supermodel, ьbermodel. Як результат аксіологічного переосмислення у французькій мові замість іменника жіночого роду couturiиre (кравчиня) почала вживатися форма чоловічого роду couturier (модельєр), яка була запозичена англійською мовою. Когнітивний механізм аналогії задіяний при реінтерпретації частин коренів слів та подальшій деривації нових одиниць за моделями морфологічної деривації (частина кореня > афікс: bikini > trikini; cotton > nylon). Механізм аналогії діє й при утворенні словотвірних елементів за існуючими моделями деривації (nylon — Brilon), лексикалізації морфем (a mini) та одиниць синтаксису (Madonna wannabe), переході слів до категорії морфем (nightwear) та при відонімній номінації (to wear a Dior). Під час метафоричної номінації проводиться аналогія між двома неспорідненими явищами (shell suit, pencil skirt). За аналогією відбувається номінація й на рівні словосполучення, коли повторюється вже існуюча модель (menswear craze - sportswear craze - fitness craze). У процесі номінації задіяний когнітивний механізм опозиції. На вербальному рівні опозиція знаходить вираження в уживанні префіксів із протиставною, негативною та заперечною семантикою anti- (fashion - antifashion, aesthetics - antiaesthetics), non- (colour - non-colour), un- (fashionable - unfashionable, cool - uncool, comfortable - uncomfortable), використанні афіксів з антонімічними значеннями (mini-skirt - maxi-skirt; sleaved - sleaveless), а також у вживанні лексичних антонімів (readymade - handmade). Акцентування окремих явищ чи ознак, виділення їх з-поміж інших подібних ознак та явищ відбувається через використання семантичних суперлативів (fabulous dress, superdesigner). З метою увиразнення суперлативного значення відбувається пошук нових засобів деривації семантичних суперлативів, серед яких — запозичені одиниці деривації (superboutique — ьberboutique) та одиниці на позначення ще більшого ступеня ознаки (miniskirt - microskirt). Відтворення мовними засобами позамовної дійсності — складний когнітивний механізм, який полягає у повторенні певної структури, форми чи ідеї предметів одягу на вербальному рівні. В середовищі моди виникло явище матеріальної метафори. Наприклад, у вісімдесятих роках двадцятого століття в моді був широкий рукав, який нагадував крило. Матеріальна асоціація з крилом знайшла відображення в метафоричній назві angel sleeve. Предмети одягу, які складаються з двох частин, або комбіновані предмети одягу переважно отримують складні чи комбіновані назви (skort, Velcro, shirt-dress). Відтворення мовними засобами форми предметів одягу можна назвати іконічною номінацією (H-line).

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой