Обгрунтування потреби в машинах для вирощування ячменю в СТОВ "Зоря" Талалаївського району Чернігівської області з розробкою технології культивації

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Сельскохозяйственные науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ММІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

РОМЕНСЬКИЙ КОЛЕДЖ СУМСЬКОГО НАУК

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

На тему: Обгрунтування потреби в машинах для вирощування ячменю в СТОВ «Зоря» Талалаївського району Чернігівської області з розробкою технології культивації

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

КП. 01. 010. 00. 000 ПЗ

Ромни — 2010

ЗМІСТ

Вступ

1. Загальна частина

1.1 Характеристика господарства

1.2 Характеристика механізованого розділу

2. Розрахункова частина

2.1 Планування роботи з вирощування ячменю

2.2 Розробка потреб у тракторах та сільськогосподарських машин

2.3 Визначення у паливі та мастильних матеріалах

2.4 Розробка графіка використання машин.

3. Технологічна частина

3.1 Агротехнічні вимоги до культивації поля

3.2 Вибір обґрунтування і розрахунок складу агрегату

3.3 Підготовка поля і агрегату до роботи

3.4 Розрахунок експлуатаційних показників МТА

3.5 Розробка операційно технологічної карти

4. Економічна частина

4.1 Визначення затрат праці на вирощування 1 цн ячменю

4.2 Визначаю прямі експлуатаційні затрати на культивацію

5. Графічна частина

А-1 Графік використання машин

А-2 Операційно-технологічна карта на культивацію

Список використаної літератури

Вступ

Сільське господарство — одна з основних галузей народного господарства України.

Головним завданням сільського господарства, є всебічний динамічний розвиток і значне підвищення ефективності всіх його галузей, надійне забезпечення країни продуктами харчування і сільськогосподарською сировиною з метою підвищення рівня життя народу.

Визначено також шляхи збільшення виробництва урожайності зерна — вдосконалення структури посівних площ, підвищення урожайності, ефективне використання мінеральних, органічних добрив, максимальне розширення посівів зернових культур на меліорованих землях і в районах достатнього зволоження, впровадження високоврожайних сортів і гібридів, поліпшення агротехніки зернових культур.

У сільському господарстві нашої країни вирощується понад 80 видів польових культур, які розрізняються призначенням, використанням, ботанічними і біологічними ознаками та способами вирощування.

Є кілька схем групування культур: зернові культури, технічні культури, бульбоплоди, кормові сіяні трави багаторічні.

Виробництво зерна — основа розвитку сільського господарства. Зернові культури дають продукти харчування, сировину для багатьох галузей промисловості і концентровані корми для тваринництва.

Успіх виконання накреслених планів великою мірою залежить від рівня підготовки спеціалістів, особливо керівників середньої ланки.

Ячмінь — яра зернова культура. Його вирощують майже в усіх країнах світу, і за посівними площами та валовим збором зерна він поступається тільки перед пшеницею, рисом і кукурудзою. Широка пристосованість до різних грунтово-кліматичних умов дає можливість вирощувати його майже в усіх районах землеробства.

Ячмінь — цінна кормова культура широкого використання. Зерно ячменю є одним з основних видів концентрованого корму для всіх сільськогосподарських тварин і птиці.

Ячмінь — цінна продовольча культура. Багато сортів ячменю з крупним і скловидним зерно (здебільшого голозерні) використовують для виготовлення перлової і ячмінної крупи. Він є основною сировиною пивоварного виробництва.

1. Загальна частина

1.1 Характеристика господарства

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЗОРЯ» зареєстроване 20 березня 2000 року Талалаївською районною адміністрацією Чернігівської області.

Організаційно — правова форма господарювання приватне підприємство. Форма власності - приватна власність. Види діяльності:

вирощування зернових, технічних та решти культур, не віднесених до інших класів рослинництва;

розведення великої рогатої худоби;

розведення свиней;

розведення коней;

виробництво круп;

інші види оптової торгівлі.

Керівником підприємства з моменту створення і по теперішній час є Діденко Микола Олексійович.

Агрофірма «ЗОРЯ» розташована в лісостеповій зоні південно-східної частини Чернігівської області. Клімат помірно-континентальний, характеризується недостатнім зволоженням.

В господарстві налічується всього земельних угідь 1182,75 га, з них ріллі -1119 га, що становить 94,6%, решта — пасовища та сінокоси.

СТОВ АФ «ЗОРЯ» розташоване в Чернігівській області на території Талалаївського району з центром в селі Займище. До складу товариства входять слідуючи села — Нова, Степ, Українське (частина села). На їх території проживає 102 працездатних особи, з них 86 осіб працює в товаристві.

До районного центру смт. Талалаївка віддаль становить 18 км., до обласного центру м. Чернігів — 220 км. Відстань до дороги районного значення 4 км, до залізничної станції Блошниця — 10 км. Вирощена та вироблена продукція реалізується в містах Бахмач (віддаль 40 км), Ромни (65 км), Біловодський КХП (80 км).

Матеріально-технічну базу господарства складають 8 тракторів, 5 автомобілів, 2 зернозбиральних комбайнів «СК-5» НИВА та інші сільськогосподарські машини.

Будівлі, споруди, техніка знаходяться в задовільному стані, економічний стан господарства дозволяє щорічне поновлення машинно-тракторного парку та сільськогосподарських машин.

В господарстві є дві МТФ бригади, свиноферма, одна тракторна бригада, ремонтна майстерня, кузня, пилорама, два зерносклади, один склад запасних частин, склад паливо-мастильних матеріалів.

В тракторній бригаді знаходяться токарний, слюсарний і зварювальний відділи, кран-балка.

В господарстві працює кваліфікований обслуговуючий персонал у складі 8 осіб. Серед них є головний бухгалтер, інженер-механік, зоотехнік.

Господарство СТОВ АФ «ЗОРЯ» розташоване в лісостеповій зоні, яка простягається смугою на півночі по лінії Луцьк — Житомир — Київ — Бахмач, а на півдні Кіровоград — Кременчук — Ізюм — Куп’янськ. Лісостепова зона досить різноманітна за кліматичними, гідрологічними і рельєфними умовами. На заході клімат м’який, а на сході різко континентальний з малосніжними зимами і досить низькими мінімальними температурами. Річна кількість опадів на території зони зменшується від 700 мм на заході до 300 мм на сході. Рослинність зони характеризується листяними лісами з трав’яним покривом і трав’янистою рослинністю лучних степів.

Зональний тип ґрунтів лісостепової зони — сірі лісові опідзолені гранти. Зустрічаються також дерново-підзолисті, опідзолені і вилугувані чорноземи та ін. Чорноземи утворилися під впливом степової рослинності в умовах теплого літа і помірно холодної зими. Кількість тепла зменшується із заходу на схід, в цьому ж напрямі збільшується континентальність клімату і зменшується кількість опадів.

Рельєф зони — здебільшого слабко хвиляста рівнина, в різній мірі пересічена річковими долинами, угловинами і балками.

Основними грунтоутворними породами чорноземів є карбонатні леей і лесовидні суглинки різного складу (від легких до важких).

Реакція чорноземних грунтів близька до нейтральної і нейтральна (рН 6−7).

Характерною ознакою чорноземів є чорний колір гумусного горизонту, глибина якого в окремих видів досягає 120 см і більше.

Ґрунти Агрофірми «ЗОРЯ» є звичайними чорноземами. Верхній горизонт їх темного кольору, гумусу містять 6−8%. Глибина гумусного горизонту 65−90 см. Реакція ґрунту нейтральна. Структура грудочкувато-зерниста, а наявність карбонатів у вигляді білозірки є основною морфологічною особливістю звичайних чорноземів.

Чорноземи — є найбільш родючими ґрунтами. Для дальшого підвищення родючості їх і вирощування високих урожаїв сільськогосподарських культур слід запроваджувати відповідні агрозаходи, серед яких найважливішими є боротьба за нагромадження і зберігання вологи (снігозатримання, зрошення, полезахисне лісонасадження, правильний обробіток гранту), внесення органічних і мінеральних добрив (насамперед фосфорних), вапнування опідзолених чорноземів, впровадження правильних сівозмін, глибока зяблева оранка та ін.

Структура земельних угідь

Назва угідь

Площа,

Структура,

га

%

Всього, земельних угідь

1182,75

100,0

У тому числі сільськогосподар

1182,75

100,0

ських угідь

3 них: рілля

1119,0

94,6

пасовища та сінокоси

63,75

5,4

багаторічні насадження

-

-

водойма

-

-

меліоративні землі

-

-

В господарстві налічується всього земельних угідь 1182,75 га, з них ріллі - 1119 га, що становить 94,6%, решта — пасовища та сінокоси.

Господарство займається рослинницькою галуззю, а також бере в оренду та розорює земельні паї які довгий час були під паром.

Структура посівних площ, урожайність, валовий збір основних сільськогосподарських культур на 2005 рік.

Назва культури

Площа, га

Урожайність, ц/га

Валовий збір, Ц

Озима пшениця

90

19

1710,0

Озиме жито

180

23

4140,0

Пшениця яра

60

18

1080,0

Ячмінь

110

19

2090,0

Гречка

150

8

1200,0

Віко-овес

60

18

1080,0

Кукурудза на силос

150

352

52 800,0

Цукровий буряк

60

250

15 000,0

РАЗОМ:

860

Структура посівних площ, урожайність, валовий збір основних сільськогосподарських культур на 2006 рік.

Назва культури

Площа,

Урожайність,

Валовий збір,

га

ц/га

Ц

Озима пшениця

36

20

720,0.

Озиме жито

200

19

3800,0 *

Пшениця яра

60

18

1080,0

Ячмінь

90

15

1350,0

Гречка

120

6

720,0

Віко-овес

50

20

1000,0

Кукурудза на силос

120

300

36 000,0

Цукровий буряк

25

150

3750,0

РАЗОМ:

701

Структура посівних площ, урожайність, валовий збір основних сільськогосподарських культур на 2007рік.

Назва культури

Площа,

Урожайність,

Валовий збір,

га

ц/га

ц

Озимий ріпак

35

10

350,0

Озима пшениця

116

23,4

2714,0

Озиме жито

200

23,0

4600,0

Пшениця яра

32

13,4

428,0

Ячмінь

109

9,3

1013,7

Гречка

101

616,1

Віко-овес

55

12,3

676,5

Кукурудза на силос

110

350,0

38 500,0

Кукурудза на зерно

42

52

2184,0

Цукровий буряк

35

300,0

10 500,0

РАЗОМ:

835

Агрофірма «ЗОРЯ» розташована в лісостеповій зоні південно-східної частини Чернігівської області, Клімат помірно-континентальний, характеризується недостатнім зволоженням, також залежить від якості насіннєвого матеріалу.

1.2 Характеристика механізованого підрозділу

Транспортні операції у господарстві виконуються переважно автомобілями, тракторами; частково для цього використовують живу тяглову силу.

Основним видом транспорту в товаристві є автомобільний. Рухомий склад автомобільного транспорту поділяють на вантажний, спеціальний і пасажирський.

До рухомого складу вантажного автомобільного транспорту відносяться автомобілі, їх в господарстві шість. Вантажні автомобілі залежно від будови кузова та інших конструктивних особливостей поділяють на машини загального призначення, спеціалізовані і спеціальні.

Автомобілів загального призначення, обладнаних неперекидною бортовою вантажною платформою, призначених для перевезення всіх видів вантажів, крім рідких без тари, агрофірма немає.

До спеціалізованих відносяться автомобілі, кузови яких пристосовані для перевезення окремих видів вантажів. Такий автомобіль господарство має один — бензовоз ГАЗ-53А цистерна.

Спеціальних автомобілів (автокрани, санітарні, пожежні та інші машини) господарство не має.

Крім того, агрофірма має пасажирські автомобілі. Ці автомобілі поділяють на легкові вантажопасажирські автомобілі з підвищеною прохідністю і автобуси.

Від правильної організації перевезень, оснащеності господарства сучасними транспортними засобами і їх продуктивного використання великою мірою залежатимуть своєчасність виконання сільськогосподарських робіт, їх якість, продуктивність праці і рівень собівартості продукції.

Механізований розділ складається з тракторної бригади і автопарку, які розташовані на території центральної садиби господарства. Керівником механізованого розділу є інженер-механік.

Штат автопарку складається з 11 водіїв.

Ремонтна база і обслуговуючі дільниці в господарстві спільні для тракторної бригади і автопарку.

Крім спеціального виробничого тракторного транспорту (до доставки і розкидання органічних і мінеральних добрив, роздавання кормів, боротьби з шкідниками тощо), для незалежних перевезень широко застосовують транспортні потяги на базі енергонасичених швидкісних тракторів (МТЗ різних модифікацій).

Тракторні причепи і напівпричепи за призначенням бувають універсальні і спеціальні, а за конструктивним оформленням — одновісні (напівпричепи), двовісні і тривісні. Для роботи з тракторами МТЗ-80 або МТЗ-82 призначені двовісний універсальний причіп 2-ПТС-4, яких господарство має вісім одиниць.

Сучасний етап розвитку сільськогосподарського тракторного транспорту характеризується тим, що поряд з універсальними машинами з традиційним набором органів і виконуваних технологічних операцій створюються спеціалізовані, а також транспортно-технологічні машини нового типу, які докорінно змінюють технологію механізованих сільськогосподарських робіт.

Так господарство придбало новий трактор МТЗ-1221, який має новий 6-циліндровий двигун потужністю 100 (135) кВт (к. с). Коробка передач синхронізована, 168 передач. Передній міст з електрогідравлічним управлінням.

В тракторній бригаді працює 15 механізаторів.

В тракторній бригаді є такі відділи: моторний, токарний, слюсарний, ковальський, зварювальний та склад запасних частин.

В господарстві також мається пункт для заправки пально-мастильних матеріалів на дві колонки, а також ємності для зберігання пального.

2. Розрахункова частина

2.1 Планування роботи з вирощування ячменю

Знаючи загальний обсяг виконуючих робіт у відповідних одиницях та норму виробітку на МТА визначають кількість нормозмін в об'ємі робіт так при визначенні кількості нормозмін на лущенні стерні необхідно розділить загальний обсяг виконаних робіт на змінну норму виробітку.

П зм =Qp: Wзм = 296: 52,8 = 5,6

Qp — обсяг робіт даної операції у фізичних одиницях

Wзм — змінна норма виробітку

Аналогічно виконую розрахунки по всіх операціях.

2.2 Розрахунок потреби у тракторах та сільськогосподарських машинах

Знаючи кількість виконуваних нормозмін можна визначити потрібну кількість МТА для виконання заданого обсягу робіт.

Пмта= Qp: Wзм х Др х = 296: 52,8×6×1 = 1

Qp — обсяг робіт даної операції у фізичних одиницях

Дзм — змінна норма виробітку

Др — кількість робочих днів

— коефіцієнт змінності

Після визначення розряду виконуваних робіт по кожній групі виконуваних робіт з урахуванням енергетичних засобів проводжу розрахунок потреби грошових коштів на оплату праці механізаторів.

Змп = Тс х Кзм

Тс — тарифна ставка

Кзм — кількість нормозмін

При розрахунку заробітна плата при лущенні його зарплата буде складати

Змп = Тс х Кзм= 45,78×5,6 = 256,36

зарплата повинна становити 256,36

Зрп = ТсхКзмхп

п — кількість допоміжних працівників, 1

Зрп = Тс х Кзм х п = 45,78×5,6×2 = 512,73

Затрати праці механізатора визначаються:

Тзат= Rзат X Тзм X Проб

Rзат- кількість нормозмін

Тзм — тривалість зміни

Проб — кількість робітників

На лущенні затрати праці визначаю

Тзат=Rзат х Тзм X Проб = 5,6 X 7 X 1 = 39,2

Працювало умовних еталонних тракторів.

Графа працювало умовних еталонних тракторів визначається як добуток кількості фізичних агрегатів.

Пфіз=КтрX Кпер

Ктр — кількість тракторів

Кпер — коеф. перетовення

Пфіз = Ктр х Кпер = 1×1,5 = 1,5

Об'єм робіт в умовних еталонних гектарах визначаю як добуток змінної еталонної продуктивності трактора на кількість відпрацьованих нормозмін.

Пга=Кпер тр х Тзм х Lзм

Кпер тр — кількість перетворених тракторів

Тзм — тривалість зміни

Lзм — кількість нормозмін

Пга = Кпер тр х Тзм х Lзм = 1,5×7×5,6 = 58,8

2.3 Розрахунок потреби в паливі та мастильних матеріалах

Для забезпечення машинно-тракторного підрозділу паливом та мастильними матеріалами, з метою своєчасного та якісного виконання механізованих робіт в задані періоди, необхідно створити на кожний період виконання робіт запас палива та мастильних матеріалів з метою їх відстоювання у місткостях та зниження ймовірності виходу з ладу паливної апаратури трактора.

Потрібна кількість палива в господарство за даними технологічної карти на вирощування ячменю.

Для цього необхідно в окремі таблиці по кожній марці самохідних машин визначити об'єм виконуваних робіт, норму витрати палива на одиницю роботи та загальний обсяг необхідного виду палива.

Потреба в паливі на кожну операцію визначається добутком норми витрати палива на об'єм виконаних робіт.

Після того, коли буде складено перелік виконуваних робіт та визначення потреби палива на кожну сільськогосподарську операцію проводиться складання і одержання загальної витрати палива кожною маркою самохідних машин.

Таблиця 2. 2

Розрахунок потреби в паливі

Назва та номер с/г операції

Одиниця виміру

Об'єм робіт фізичних одиниць

Норми витрати палива

Загальна потреба в

паливі

Т-150К

1

Лущення

га

296

3,1

917

Всього

917

Т-150

2

Оранка

га

296

17,9

5298

3

Ранньовесняне боронування

га

296

1,7

503

5

Культивація

га

296

4,9

1450

10

Сівба ячменю

га

296

5,5

1628

Всього

8879

МТЗ-80

12

Приготування розчину гербіциду

т

59,2

0,98

58

13

Транспортування розчину гербіциду

т

59,2

1,79

106

14

Внесення гербіцидів

га

296

1,25

370

Всього

534

ГАЗ-53

6

Транспортування і завант. сівалок

т

59,2

2,27

134

17

Транспортування зерна від комб.

т

1272

0,53

674

22

Транспортування зерна в склад

т

1272

0,53

674

Всього

1482

Т-25

7

Навантаження мін. добрив

т

20,72

0,6

12

Всього

12

Т-16

8

Доставка мін. добрив

т

20,12

1,6

32

Всього

32

ЮМЗ-6Л

11

Коткування посівів

га

296

1,5

444

Всього

444

ДОН-1500

15

Обкошування крайових смуг

га

5,92

12

71

16

Пряме комбайнування

га

148

12

1776

19

Підбір і обмолот валків

га

142

12

1704

Всього

3551

КПС-5Г

18

Скошування ячменю в валки

га

142

8,5

1207

Всього

1207

Таблиця 2. 3

Розрахунок в потребі моторної оливи, пускового матеріалу.

Марка машини

Витрата основного палива

Пусковий бензин

Моторна олива

Індустріальне мастило

трансмісійне мастило

консистентне мастило

К-сть

%

К-сть

%

К-сть

%

К-сть

%

К-сть

%

Т-150К

917

9,17

1

41,26

4,5

9,17

1

7,33

0,8

2,75

0,3

Т-150

8879

88,79

1

355,16

4

88,79

1. 0

88,79

1

8,87

0,1

МТЗ-80

534

-

-

24,03

4,5

5,87

1,1

5,87

1,1

1,33

0,25

КПС-5Г

1207

-

-

60,35

5

13,27

1,1

12,07

1,0

3,01

0,25

ДОН-1500

3551

-

-

177,55

5

-

-

28,40

0,8

17,75

0,5

ГАЗ-53А

1482

-

-

44,87

3,5

47,42

3,2

4,44

0,3

2,22

0,15

Т-25

12

-

-

0,44

3,7

0,13

1,1

0,16

1,4

0,04

0,4

Т-16

32

-

-

2,04

6,4

0,35

1,1

0,8

2,5

0,22

0,7

ЮМЗ-6Л

444

2.4 Розробка графіка відомості використання машин

Виконання робіт по вирощуванню ячменю залежить від своєчасної підготовки до роботи та підтримання технічного стану машин, які використовуються при вирощуванні.

Для забезпечення машин до роботи складається графік-відомість тракторів, комбайнів і інших сільськогосподарських машин, які зайняті на польових роботах та переробці.

Графік будую у вигляді таблиці, в якій з лівого боку записую назву та марку машини, вправо відкладаю календарні строки (дні), в продовж яких використовуються машини. Ці календарні строки повинні відповідати даним, занесеним у технологічну карту на відрізках прямих на цьому графіку, що зображує терміни, проставлено кожному з видів робіт.

В правій частині таблиці розміщують інформацію про наявність машин всіх марок в даному господарстві. Потреба в тих машинах, яких не має в господарстві, записую в колонку і треба придбати.

Кількість машин, яких потрібно придбати, необхідно взяти в оренду, визначають як позитивна різниця між максимальною потребою цих машин в господарстві.

3. Технологічна частина

3.1 Агротехнічні вимоги до культивації поля

Поверхневий шар має бути розпушений до дрібно грудкуватого стану, вирівняний, створення насіннєве ложе на глибині загортання, знищені сходи бур’янів, загорнуті гербіциди.

Агротехнічні вимоги: строки і глибину обробітку слід встановлювати залежно від конкретних ґрунтово кліматичних умов, біологічних особливостей культури.

Проміжок часу між обробітком і сівбою має бути мінімальним, напрямок руху агрегату — в поперек або під кутом 45 — 60° до напрямку зяблевого обробітку.

3.2 Вибір обґрунтування і розрахунок складу агрегату

Для виконання технологічної операції культивації поля в даному курсовому проекті вибираємо агрегат у складі.

Т-150 СП-11+2КПС-4

Розрахунок агрегату виконую в такій послідовності: користуючись довідковою літературою знаходжу тягове зусилля і швидкість руху Vа = 9… 10 км/год.

При агродопустимій швидкості V2 т = 8,62, V3 т= 9,72 відповідно номінальне гакове зусилля на цих передачах Р2 гак н = 37,0 кН, Р3 гак н = 32,2 кН.

1. Визначаємо тягове зусилля трактора на II і III передачах з урахуванням конкретних умов, кН (кут схилу приймаємо 2° (0,02)).

Р2гак= Р2гакн — Qтр х (?+ і) = 37 — 73 X (0,06 + 0,02) = 31,1

Р3 гак =Р3 гак н -Qтр х (?+ і) = 32,2 — 73 X (0,06 + 0,02) = 26,3

Ргак — номінальне гакове зусилля

Qтр — вага трактора

? — коефіцієнт опіру кочення -0,06

і - величина підйому 0,02

2. Визначаємо максимальну ширину захвату на II і III передачах.

Bmах = Ргак і - Rзч: К + К.

Зчіпка СП-11−9,15кН.

де Ргак- тягове зусилля з урахуванням величини підйому

Rзч- опір зчіпки, який визначається за формулою:

Rзч = Gзч x (? + i)

Rзч = Gзч x (? + i)= 9,15 х (0,14 + 0,02) = 1,46 кН

Gзч — вага зчіпки

? — коефіцієнт опору кочення

і - величина підйому

Питомий опір з поправкою на швидкість визначаю за формулою:

Кv=Ко[1+П (Vр-V0)]

де К — питомий опір культиватора

П — коефіцієнт приросту питомого опору

Vр — робоча швидкість агрегату

К0= 1,8кН/м

V2р= V2т (1-д: 100)

Vр — теоретична швидкість руху д-коефіцієнт буксування

V2Р= V2T (1 — д: 100) = 8,62 (1 — 4: 100) = 8,27

V3р = V3т (1-д: 100) = 9,27 (1 -4: 100) = 9,33

К2v= Кo [1 + П (V2р- V0)] = 2,1 х [1 + 0,02 (8,27 — 5)] = 2,23 кН

К3v= Кo [1 + П (V3Р- V0)] = 2,1 х [1 + 0,02 (9,33 — 5)] = 2,28 кН

Додатковий опір, який виникає при русі агрегату на підйом, визначаю за формулою:

Ri =Gm: Вк х і

Де Gm — маса культиватора — 6 кН

Вк — конструктивна ширина (4м) і величина підйому

Ri = Gm: Вк= 6: 4×0,02 = 0,03 кН/м

Отже максимальна ширина захвату:

Вmах= Ргак і - Rзч: К + R.

Вmах2 = (Ргак і - Rзч): (К + R) = 31,1 — 1,46: 2,23 + 0,03 = 13,1 кН

Вmax3= (Ргак і - Rзч): (К + R) = 26,3 — 1,46: 2,28 + 0,03 = 10,7 кН

Вmах —

3. Визначаємо кількість культиваторів в агрегаті:

2k= B2max: Bk

2k= B2max: Bk = 13,4: 4 = 3,2

приймаємо

3 k= B3max: Bk =10,7: 4 = 2,6 приймаємо 2

4. Визначаємо тяговий опір агрегату, кН.

R2агр = (К2v + Ri) Вк Пк Rзч

R2агр = (K2v + Ri) Вк пк Кзч = (2,23 + 0,03) х 4×3 + 1,46 = 28,58 кН

R3агp = (К3v + Ri) Вк пк Кзч = (2,28 + 0,03) х 4×2 + 1,46 = 19,94 кН

5. Визначаємо коефіцієнт використання тягового зусилля трактора:

тз = Rагр: Ргак

2ТЗ= R2агр: Ргак = 28,58: 31,1 = 0,91 або 91%

3тз=R3агр: Ргак = 19,94: 26,3 = 0,75 або 75%

3.3 Підготовка поля і агрегату до роботи

Підготовка поля. Для забезпечення високої якості обробітку поля треба своєчасно зібрати рослинні рештки, зорати місце з-під скирд, розмітити поле. Якщо є можливість агрегат повертати за межами поле, поворотних смуг не виділяють. Першу культивацію роблять упоперек напряму оранки, а наступні - впоперек попередніх.

Підготовка агрегату до роботи. Основне завдання культивації полягає в розпушуванні ґрунту і знищенні бур’янів. Із загального обсягу робіт на культивацію припадає 15%. Культивацію широко застосовують під час догляду за парами, а також на передпосівній підготовці ґрунту.

Для суцільної культивації застосовують як причіпні КПС-4, КПГ-4, так і начіпні парові культиватори КПН-4Г. На кам’яних ґрунтах для культивації використовують спеціальні культиватори ККН-2,25Б, КРН-К. Начіпний культиватор КРН-3,5 агрегатується з тракторами Т-150 або ДТ-75 і призначений для розпушування ґрунту на глибину 25 см. Скомплектувавши агрегат оглядають стан усіх вузлів культиваторів, виявлені несправності усувають. Підбирають робочі органи. Для обробітку забур’янених полів на культиватор встановлюють швидкісні стрілчасті лапи для вичісування коренів паросткових бур’янів — списоподібні лапи на посиленому пружинному стояку.

Культиваторний агрегат водять човниковим способом з грушоподібними поворотами на кінцях гонів. Перший прохід роблять по вішках — з перекриттям 10−15 см. Робочі органи включають у момент проходження попереднього бруса культиватора над контрольною борозною.

Після закінчення культивації поля обробляють поворотні смуги.

Під час роботи перевіряють якість культивації. Глибину культивації визначають по мітках, на несених на стояках лап, або вирівнюванням за допомогою лінійки, яку заглиблюють у пухкий шар до дна.

Робота агрегата у загінці.

Напрямок культивації повинен співпадати з напрямком посіву. Основний спосіб руху на культивації човниковий.

При човниковому способі руху культиваторних агрегатів спеціальних розміток не потрібен.

?тр — кінематична довжина трактора = 2,35 м

?зч — кінематична довжина зчіпки = 6,8 м

?м — кінематична довжина трактора 2,67 м

Rmin — мінімальний розворот агрегата Rmin — 1,2 Вр

Rmin = 1,2×2×4 = 9,6 м

Е — ширина поворотної смуги

Е = 3 Rmin +?а = 3×9,6 + 11,82 = 40,62

?а — кінематична довжина виїзду

?а= ?тр + ?зч + ?м = 2,35 + 6,8 + 2,67 = 11,82 м

?тк — кінематична схема трактора

Ширину поворотної полоси беремо кратну ширині захвату агрегату.

Е = К х Вр

Де К = Е: Вр — заокруглюємо до цілого числа

Е = К х Вр = 5×4 = 40 м

К = Е: Вр = 40,62: 8 = 5

Коефіцієнт робочих ходів показує ступінь використання на корисну роботу загального шляху агрегату в загінці і є важливою характеристикою вибраного способу руху, яка впливає на продуктивність агрегату і являє собою відношення сумарного робочого шляху агрегату на загінці до всього пройденого шляху.

ц = Lр: Lр +Lх =Lр +Сопт + 1,14 Rmin + 2 La

Lp — робоча довжина загінки.

L = L — 2 х Е = 1000 — 2×40,62 = 918,16

Сопт =

Kс — коефіцієнт пропорційності при петльовому способі руху 2

Сопт =

Тоді коефіцієнт робочих ходів

ц = Lр: Lр + Сопт +1,14Rmin +2La = 918,76: (918,76 + 122 + 1,14×9,6 + 2 х х11,82) = 0,854 або 85,4%

Контроль і оцінка якості культивації

Показник

Норматив

Оцінка і бали

1. Відхилення від заданої глибини, см

±1

3

±2

2

> 2

0

2. Кількість непідрізаних

> 2

0

бур’янів шт/м2

0−1

3

1−2

2

2−4

1

> 4

0

3. Вирівнювання порерхні - висота

3

3

гребенів, см

4

2

5

1

4. Якість розпушування — кількість

3−5

1

грудок ц> 5 см, шт/м2

5−10

0

3.4 Розрахунок експлуатаційних показників МТА

До основних експлуатаційних показників відноситься: годинна продуктивність, змінна і погектарна витрата палива. 1. Визначаємо змінну продуктивність.

Wзм=0.1 ВрVрТр га/зм

де Вр — робоча ширина захвату агрегату

вр=вкв

де Вк- конструктивна ширина захвату (Вк= Ьк nк)

в- коефіцієнт використання, ширина захвату (для культивації агрегату

в= 0,96).

Отже

В2p= Вкв = 3x4x0,96= 11,52

В3p =Вкв = 2×4×0,96 = 7,68

V2 = 8,27 робоча швидкість на II передачі

V3 = 9,33 робоча швидкість на III передачі

В2p =11,52

В3p = 7,68

ф= 0,82 коефіцієнт використання часу зміни

Тзм — чистий час робота

Тр = Тзм х ф = 7×0,82 = 5,74

Тоді змінна норма виробітку

Wзм=0,1 ВрVрТр га/зм

W2зм=0. 1х Вр х Vрх Тр= 0,1×11,52×8,27×5,74= 54,68

W3ЗМ = 0,1 х Вр х Vрх Тр= 0,1×7,68×9,33×5,74 = 41, 12

2. Знаходимо годинну продуктивність агрегату.

Wр= Wзм: Tзм

Wр= Wзм: Тзм = 54,68: 7 = 7,8 Wр=Wзм: Тзм=41,12:7 = 5,8

3. Визначаємо витрату палива на 1 га обробітку.

Qга= Qзм: Wзм

де Qзм- витрата палива за змінну кг/зм

Wзм — змінна продуктивність

Отже, QЗМ= Qр х Тр+ Qхх Тх+ Q3х Т3

QР, Qх, Qз — відповідна годинна витрата палива

Тх = Тзм-Тр:2 = 7−5,74:2 = 0,63

Qзм= QР х Тр+ Qх х Тх + Q3х Т3 = 25×5,74 + 15,7×0,63 + 3,3×0,63 =

= 155,46

Q2 га = Qзм: Wзм= 155,46: 54,68 = 2,8 кг/га

Q3 га = Qзм: Wзм= 155,46: 41,12 = 3,78 кг/га

Тх, Т3, Тр- відповідно час робочих і холостих рухів, час зупинок. Висновок: доцільно використовувати агрегат на другій передачі тому що менша витрата палива і більше продуктивності.

3.5 Розробка операційно-технологічної карти

1. Операційна технологічна карта розробляється як документ для кожної сільськогосподарської технологічної операції. В цій технологічній карті заносяться відомості з агротехнічних вимог.

Дається схема агрегату для виконання роботи.

Заноситься інформація про підготовку агрегата до роботи.

Підготовка поля до роботи.

Організація роботи в загінці.

Показую схему виконання технологічного процесу.

4. Економічна частина

4.1 Визначення затрат праці на вирощування одного центнера ячменю

Для визначення затрат праці на культивацію одного гектара необхідно розділити затрати праці, що складатиме затрати праці на 1 га.

Зп = Кнзм х Тзм: Wзм

Для порівняння затрат на технологічній операції необхідно визначити затрати загальні люд-год працюючих на цьому агрегаті і розділити на продуктивність МТА.

Зп = (nм +nq): WЗМ= (1 + 0) х 7: 41,12 = 7: 41,12 = 0,17 люд*год/га

nм — кількість механізаторів які обслуговують агрегат

nq — кількість допоміжних працівників

Wзм — продуктивність агрегата на культивацію поля за годину

4.2 Визначаю прямі експлуатаційні затрати на культивацію

Величина визначається по сумі прямих затрат на собівартість складу на нарахування заробітної плати, вартості паливо мастильних матеріалів, відрахування на технічне обслуговування ремонт, вартості на амортизацію та повне їх відновлення.

С = С1 + Спмм +Стo + Сa

Визначаю прямі затрати коштів на оплату праці обслуговуючого персоналу агрегата.

С1 = Зпл + Дкл +Дяк + Дст + Вс

де Зпл- основна заробітна плата механізатора

Дкл — доплата за класність

Дяк — доплата за якість

Дст — доплата за стаж

Вс- відрахування у фонд

Визначаю основну заробітну плату механізаторів на машинно-тракторний агрегат.

Тарифна ставка для 5 розряду 45,78 грн.

Wзм= 41,12

Wгод = 5,8 га

Змпл = 45,78: 5,8 = 7,89 грн.

Визначаю розмір доплати механізаторам за класність.

Дкл = 30 х %: 100 = 7,89×10: 100 = 0,789

Визначаю доплату механізаторам за якість виконання робіт.

Дмяк = (30 + Дкл) х 10%: 100 = (7,89 + 0,789) х 10%: 100 = 0,86

Визначаю доплату за стаж.

Дмст = (З0 + Дкл + Дяк) х 15: 100 = (7,89 + 0,789 + 0,86) х 15: 100 = 1,43

Визначаю загальні витрати у фонди соціального страхування та податок з фізичних осіб.

Вс = (Зо + Дкл + Дяк + Дст) х 37,2: 100 =

=(7,89 + 0,789 + 0,86 + 1,43) х 37,2: 100 = 4,08

Зпл = 30 + Дкл + Дяк + Дст + Вс= 7,89 + 0,789 + 0,86 + 1,43 + 4,08 = 15,04

Визначаю витрати коштів на придбання паливо мастильних матеріалів на виконання робіт.

Спмм = Цкп х qп= 5,3×2,8 = 14,84

Цкп = Цо + 0,05 Ц0 = 5,05 + 0,25 = 5,3

Витрати коштів на технічне обслуговування і поточний ремонт машин визначаю за формулою.

Сто = Бтр х Нто: Wгод х Тр х 100 + Бзч х Нто: Wгод х Тр х 100 +

+ (Бкул х Нто: Wгод х Тр х 100) х 2

Балансова вартість

Бтр — коштує трактор Т-150 — 48 928 грн.

Бзч — коштує зчіпка СП-11 — 3496 грн.

Бкул — коштує культиватор КПС-4 — 2944 грн.

Нт0 — тракторів Т-150 — 9,1%

Нто-зчіпок СП-11−7%

Нто — культиваторів КПС-4 — 12,5%

Тр — тракторів Т-150 — 1350 год.

Тр — зчіпок СП-11 — 220 год.

Тр — культиваторів КПС-4 — 230 год.

Сто = Бтр х Нто: Wгод х Тр х 100 + Бзч х Нто: WГ0Д х Тр х 100 +

+ (Бкул х Нто: WГ0Д х Трх 100) х 2 = 48 928×9,1: 5,8×1350×100 + 3496×7: 5,8×220×100 + (2944×12,5: 5,8×230×100) х 2 = 6,42

Визначаю затрати на амортизаційні відрахування.

Са = Бтрх На: 100 х Wгод х Тр + Бзч + На х 100 х Wгод х Тр + (Бк х

На: 100 х WГ0Д х Тр) х 2

На — амортизація трактора Т-150 — 18,5% = 9051 грн

На — амортизація зчіпки СП-11 — 14,2% = 496,43 грн

На — амортизація культиватора КПС-4 — 14,2% = 418 грн

Са = (Бтрх На: 100 х Wгод х Тр) + (Бзчх На х 100 х Wгод х Тр) + (Бк х На: 100 х WГ0Д х Тр) х 2 =(48 928×18,5: 100×5,8×1350) +(3496×14,2: 100×5,8×220) + (2944×14,2: 100×5,8×230) х 2 = 2,15

Визначаю загальну собівартість виконання робіт на культивацію 1 га поля.

С = С1+ Спмм + Сто+ Са = 15,04 + 14,84 + 6,42 + 2,15 = 38,45 грн/га

С1 — оплата праці обслуговуючого персоналу,

Спмм — вартість палива і мастильних матеріалів,

Сто — витрати на поточний ремонт і технічне обслуговування,

Са — амортизаційні відрахування на агрегат.

Список використаної літератури

Кузнецов Ю.И. и др. Предпосевная обработка почвы. Росагропромиздат, 1988 г — 86с.

Типові норми виробітку і витрачання палива на механізовані польові роботи. Держагропром УРСР К.: Урожай, 1991р — 472с.

Каталог. Сільськогосподарська техніка. К.: Урожай, 1991р-490с.

Ковальов Н. В. Практикум по технологии механизованных сельскохозяйственных работ, 1987г- 176с.

Гаврилюк Г. Р. Технологічна наладка та усунення несправностей сільськогосподарських машин — К.: Урожай, 1988р — 256с.

Борхаленко Ю.И. Методичні рекомендації щодо виконання курсового проекту з дисципліни машиновикористання в землеробстві, 05. 12. 2002р.

Гречковій В.Д. і др. Довідник сільського інженера. К.: Урожай, 1988р-360с.

Віденко М.К. Експлуатація МТП. Вища школа, 1983р.

Лауш П. В. Експлуатація і ремонт МТП (Курсове і дипломне проектування). — Київ: Вища школа. Головне виробництво, 1984р — 205с.

10. Сайко В. Ф. і др. Довідник по визначенню якості польових робіт — К.: Урожай, 1987р — 120с.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой