Процес автоматизації та інформатизації управлінської діяльності на промисловому підприємстві (на прикладі ВАТ "Полтавський ГЗК")

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Менеджмент


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ВСТУП

Актуальність дослідження. Одним з найважливіших завдань теперішнього часу можна назвати вдосконалення процесів управління, в числі яких застосування сучасних інформаційних технологій, яке є запорукою результативності роботи практично будь-яких організацій. Інтерес до проблем менеджменту з боку керівників постійно зростає. Ефективні методи управління все більше усвідомлюються як необхідний інструмент грамотного ведення бізнесу, фактора росту конкурентоспроможності організації. У сучасних умовах ефективне управління являє собою цінний ресурс організації, поряд з фінансовими, матеріальними, людськими та іншими ресурсами. Отже, підвищення ефективності управлінської діяльності стає визначальним у вдосконаленні діяльності підприємства в цілому. Ефективне управління організацією сьогодні неможливе без управління її інформаційною діяльністю, всією системою корпоративної інформації.

У сучасних умовах світового соціально-економічного розвитку зросла роль інформаційного забезпечення процесу управління, що складається зі збору і переробки інформації, необхідної для прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Протягом останніх років значна частина дискусій, що стосуються розвитку корпоративного менеджменту, протікає в ракурсі практичного застосування сучасних інформаційних технологій. Інформаційні технології тісно пов’язані з інформаційними системами, які є для неї основним середовищем. Різноманітність завдань, що вирішуються за допомогою ІС, призвело до появи безлічі різнотипних систем, що відрізняються принципами побудови і закладеними в них правилами обробки інформації.

Під автоматизованими інформаційними системами розуміють цілеспрямоване і узгоджене використання технічних засобів інформатизації, програмних засобів, баз даних і людської праці в цілях управління підприємством. В даний час всі ці системи умовно можна розділити на ERP-системи (управління і планування діяльністю підприємства), CRM-системи (управління взаєминами з клієнтами), фінансово-аналітичні системи, системи захисту інформації, довідкові системи, системи проектування і т. д.

В останні роки, за оцінкою різних експертів, спостерігається значне зростання ринку системної інтеграції корпоративних інформаційних систем масштабу підприємства. Зростання ринку автоматизованих систем у світі становить 47% на рік, зростання ринку консалтингових послуг з впровадження інформаційних систем ще більше 65%. Однак вражають не тільки темпи зростання ринку але і витрати на впровадження інформаційних систем: найдешевший проект впровадження ERP системи рідко обходитися дешевше ніж 50 тис. дол., а найдорожчі можуть коштувати понад 30 млн. дол.

Корпоративна інформаційна система (КІС) це відкрита інтегрована автоматизована система реального часу по автоматизації бізнес-процесів підприємства і, в тому числі, процесів розробки і прийняття управлінських рішень. КІС за своєю суттю є «нервовою системою» системи управління підприємством і забезпечує узгоджену роботу всіх її компонентів.

Основним засобом подолання кризи управління є застосування сучасних інформаційних технологій у вигляді впровадження корпоративних систем управління класу ERP, MRP-II.

MRP-II (Manufacturing Resources Planning) комплексна система фінансового планування і управління виробництвом. Завданням інформаційних систем класу MRP-II є оптимальне формування потоку матеріалів (сировини), напівфабрикатів (у тому числі що знаходяться у виробництві) і готових виробів. Система класу MRP-II має на меті інтеграцію всіх основних процесів, що реалізуються підприємством, таких як постачання, запаси, виробництво, продаж, планування, контроль за виконанням плану, витрати, фінанси, основні засоби.

ERP-система (Enterprise Resources Planning) це інформаційна система, яка використовується для контролю і планування всіх ресурсів, які використовуються на підприємстві; здійснення продажу та виробництва продукції; закупівель і обліку сировини, а також всіх засобів, що беруть участь в процесі виконання сторонніх замовлень і виробництва основної продукції. Як правило, враховують можливість як наскрізного, так і оперативного контролю, що робить їх виключно зручними для використання топ-менеджментом. В даний час це найбільш поширений і затребуваний тип КІС. Найголовніше призначення ERP-систем полягає в знаходженні взаємозв'язків між усіма відділами, а також створення єдиного інформаційного сховища даних, що містить всю необхідну інформацію про підприємство, про послуги, про вироблену продукцію, про роботу всіх служб підприємства і т. д.

Оскільки зазвичай в багатьох підрозділах компанії є власні автономні системи для обробки даних, то завдання ERP-системи консолідувати інформацію, що поступає до єдиної бази даних, дати можливість відділам обмінюватися даними, скоротити час, що витрачається на рутинні операції, максимально збільшити прозорість роботи і, зрозуміло, полегшити контроль і управління на вищому рівні корпоративної ієрархії [1, с. 138].

Ефективне управління промисловими підприємствами в сучасних умовах вимагає застосування сучасних концепцій управління, швидкого реагування на мінливу ситуацію, що в свою чергу, неможливо без точної і повної інформації про стан виробничої, фінансової діяльності і ресурсах підприємства, налагоджених бізнес-процесів і грамотного управлінського менеджменту. Все це можливо реалізувати тільки завдяки впровадженню корпоративних систем управління класу ERP, MRP-II.

Об'єкт дослідження. Процес автоматизації та інформатизації управлінської діяльності на промисловому підприємстві.

Предмет дослідження. Шляхи впровадження корпоративної інформаційної системи на промисловому підприємстві.

Проблема дослідження. Процес впровадження корпоративної інформаційної системи на промисловому підприємстві.

Мета курсової роботи. Дослідження переваг від впровадження корпоративної інформаційної системи «ІТ-Підприємство™» на ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат»,

Завдання курсової роботи. Завданнями є:

Ознайомлення зі структурою управління ВАТ «Полтавський ГЗК».

Дослідження стану автоматизації та інформатизації управлінської діяльності на ВАТ «Полтавський ГЗК».

Ознайомлення з можливостями корпоративної інформаційної системи «ІТ-Підприємство™».

Розробка пропозицій щодо впровадження корпоративної інформаційної системи «ІТ-Підприємство™» на ВАТ «Полтавський ГЗК».

Методологія та методи курсової роботи. Для вирішення поставлених завдань використовувався комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження: порівняння; методи теоретичного аналізу літератури з досліджуваної проблеми; методи вивчення, узагальнення та аналізу досвіду існуючих результатів практики управління; кількісні та якісні методи збору емпіричної інформації; метод синтезу; гіпотетичний метод.

Достовірність результатів дослідження забезпечена вихідними теоретико-методологічними позиціями, (базою експериментальної роботи), репрезентативністю вихідних даних, застосуванням адекватних цілям і завданням методів дослідження та обробки отриманих результатів, валідних методик збору емпіричної інформації,

РОЗДІЛ 1. ОПИС ПІДПРИЄМСТВА

1. 1 Короткий опис ВАТ «Полтавського ГЗК»

«Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (ПГЗК) заснований в 1970 р. під назвою «Дніпровський ГЗК» як державне підприємство. У 1994 р. підприємство було перетворено у відкрите акціонерне товариство, а в період 1995−2001 рр. воно було повністю приватизовано.

ВАТ «Полтавський ГЗК» займає територію в 5453 га, яка відведена комбінату в постійне користування. Підприємство має вигідне економіко-географічне положення.

У цьому регіоні є висока концентрація сировинної бази, що виключає виникнення додаткових витрат на транспортування.

ВАТ Полтавський ГЗК має код ЄДРПОУ 191 282 та знаходиться за адресою м. Комсомольськ, Полтавська обл., вул. Будівельників, буд. 16.

Структура власності: Ferrexpo AG (Швейцарія)? 85,85%, Decometal? 10,6%, мінорітарні власники? 3,55%.

Вид діяльності? видобуток залізної руди. ВАТ Полтавський ГЗК? підприємство, що спеціалізується на виробництві та експорті залізорудних окатишів, вживаних в чорній металургії у процесах виробництва чавуну і виробництві сталі.

Полтавський ГЗК має повний технологічний цикл? від видобутку руди до виробництва залізорудних окатишів? підготовленої сировини для металургійних заводів.

Переробка руди, виробництво концентрату і окатишів проводиться на переробному комплексі, що складається з дробильної і збагачувальної фабрик та цеху виробництва окатишів.

Проектні потужності підприємства у 2012 році: видобуток сирої руди? 24 000 тис. тонн, виробництво концентрату? 7750 тис. тонн, виробництво окатишів? 7500 тис. тонн, вскриші роботи? 26 000 тис. м куб., виробництво щебеню? 2000 тис. м куб [2].

Сировинна база комбінату? два родовища Кременчуцької магнітної аномалії (Горішне-Плавнінское і Лавріковське), що розробляються одним кар'єром Дніпровського рудника.

У жовтні 2007 р. підприємство отримало всі необхідні дозволи для початку розробки Єристівського залізорудного родовища і вже приступило до робіт.

Необхідні для будівництва нового кар'єру $ 100 млн. К. Жеваго виручив влітку 2007 року, розмістивши 25% акцій компанії Ferrexpo Plc на Лондонській фондовій біржі. Компанія Ferrexpo (Ferrexpo Рlc) спеціалізується на виробництві та експорті залізорудних окатишів. Є найбільшим експортером окатишів в СНД. Основний актив компанії знаходиться в Україні ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (ВАТ «ПГЗК»). Штаб квартира розташована у Швейцарії. Ferrexpo Plc об'єднує швейцарську групу Ferrexpo AG і що входять до її складу дочірні компанії.

Продукція: окатиші залізорудні не офлюсовані, щебінь із гірських порід та відходів сухого магнітного збагачення залізистих кварцитів, вироби з чавунного лиття, вироби із сталевого литва, бруківка гранітна, втулки, відливки зі спеціального чавуну, виливки зі сталі, труби корозійностійкі (нержавіючі).

Послуги: транспортні; ремонтно-будівельні; відпуск теплової енергії для промислових споживачів; передача через свої мережі електроенергії субабонентам (невеликим промисловим споживачам).

Галузі: геологія та розвідка надр; геодезична і гідрометеорологічна служби; машинобудування і металообробка; чорна металургія.

Полтавський ГЗК контролюється групою банку «Фінанси та кредит» К. Жеваго і О. Жеваго, зокрема, через компанію Ferrexpo AG.

ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» у 2012 р. отримав чистий прибуток у розмірі 431,595 млн. грн., в той час як за підсумками 2011 р. він становив 2137,035 млн. грн.

Нерозподілений прибуток на кінець 2012 р. становив 477,957 млн. грн.

Згідно з документами, ПГЗК у 2012 р. наростив поточні зобов’язання на 13,1%? до 469,016 млн. грн., довгострокові? на 62,6%, до 4028,897 млн. грн.

Сумарна дебіторська заборгованість підприємства зросла на 2,8%? до 2,426 млрд. грн., в тому числі основні кошти? на 59,1%, до 5,247 млрд. грн.

Чисельність працівників підприємства за рік збільшилася на 1%, до 8,282 тис. чол.

За підсумками 2012 ВАТ «Полтавський ГЗК» збільшив виробництво товарних окатишів з власної сировини на 2,6%? до 9,3 млн. тонн, тоді як із стороннього? скоротив на 47,9%, до 389,1 тис. тонн.

В цілому це призвело до зниження сумарного виробництва окатишів у 2012 р. на 1,2% у порівнянні з попереднім роком? до 9,690 млн. тонн. При цьому випуск концентрату зріс на 3%, до 11,830 млн. тонн.

ПГЗК є основним активом котируваної на Лондонській фондовій біржі британської гірничорудної компанії Ferrеxpo Plc: вона володіє 100% акцій швейцарської Ferrexpo AG, якій, у свою чергу, належить 97,34% акцій Полтавського ГЗК.

Статутний капітал ПГЗК? 1 млрд. 902,36 млн. грн.

З квітня 2007 р. Лотоус Віктор Вікторович? голова правління? генеральний директор ВАТ «Полтавський ГЗК"[3].

1.2 Характеристика внутрішнього та зовнішнього середовища організації ВАТ «ПГЗК»

Вищим органом управління ВАТ «Полтавський ГЗК» є збори акціонерів. У компетенцію зборів входить: прийняття рішень про затвердження змін та доповнень до Статуту; прийняття рішень про реалізацію і ліквідацію товариства; обрання членів Ради директорів; обрання голови Ради директорів; обрання та затвердження членів ревізійної та лічильної комісій; затвердження аудитора; санкціонування збільшення розміру статутного капіталу шляхом додаткової емісії акцій та прийняття рішення про розподіл чистого доходу (прибутку), направляючи частину на інвестиції та частина на виплату дивідендів власникам акцій.

Контроль за фінансово-господарською та правовою діяльністю здійснюється ревізійною комісією.

Організаційна структура ВАТ «Полтавський ГЗК» має яскраво виражений лінійно-функціональний характер (рис. 1.1.). Характерною рисою таких організацій є угруповання персоналу за окремими напрямами діяльності, таким як, виробництво, збут, фінанси, правові питання і т.д. У відповідності з цими напрямами формується директорат та структурні підрозділи підприємства.

У минулому році середня заробітна плата працівників ВАТ «Полтавський ГЗК» склала 4450 гривень. З початку 2012 р. вона підвищилася до 5342 гривень.

Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв облiкового складу станом на 2012 р.? 8031 чол. Середньооблiкова чисельнiсть позаштатних працiвникiв та осiб, якi працюють за сумiсництвом? 53 чол., в тому числі? зовнiшнi сумiсники? 1 чол., працiвники, якi працюють за цивiльно-правовими договорами (трудовими угодами)? 23 чол., студенти? 29 чол. Працiвникiв, якi працюють на умовах неповного робочого часу немає [4].

Рис. 1.1 — Організаційна структура ВАТ «Полтавський ГЗК»

Основою для роботи українських підприємств чорної металургії є власна сировинна база, в першу чергу родовища залізної руди. Українські залізорудні родовища є унікальними. Оскільки, наприклад, у країнах Європи більшість залізорудних родовищ або значно віддалені від центрів металургійного виробництва, або виснажені. У той же час українські залізорудні родовища, особливо Криворізького і Полтавського басейну, мають значні запаси сировини і розташовані відносно близько до кінцевого споживача.

У 2011 р. найбільшими експортерами руди в країні були «Полтавський ГЗК»? 16,52 млн. тонн і «Північний ГЗК»? 7,90 млн. тонн. З 2006 р. стали нарощувати експорт також Південний ГЗК і ГЗК «Суха Балка», які раніше орієнтувалися переважно на внутрішній ринок. Основний виробник концентрату в Україні «Інгулецький ГЗК» традиційно працює на українські підприємства.

Найбільшим виробником залізорудного концентрату виступає «Інгулецький ГЗК», який має найбільший обсяг потужностей. Лідером у галузі за обсягами виробництва товарної продукції є «Північний ГЗК», який крім концентрату, виробляє і окатиші, 11% яких відправляються на експорт, переважно до Росії.

На протязі останніх п’яти років понад третину українського ринку залізорудна сировина (ЗРС) утримує «Полтавський ГЗК», який в 2007 р. поставив на вітчизняні підприємства більш 3,53 млн. тонн товарної продукції.

Найменшу частку в сукупному обсязі виробництва має ГЗК «Суха Балка»? близько 4%. Це насамперед пов’язано з обсягом виробничих потужностей.

Найкраща виробнича динаміка відзначена у «Полтавського ГЗК» і «Південного ГЗК»: у 2011 р. комбінати спрацювали на повну потужність по позиціях окатиші і агломерат відповідно. Причиною зростання виробництва і пов’язаної з цим стовідсоткової завантаженості потужностей виступає зростання попиту на продукцію і поліпшення партнерських відносин зі споживачами [5]. Далі у табл. 1.1 буде наведена коротка характеристика основних залізорудних підприємств України станом на 2011 р.

Таблиця 1.1 — Характеристика основних залізорудних підприємств України (2011 р.)

Компанії

Товарна продукція

Запаси руди, млрд. тонн

Доля в виробництві, %

Основні покупці

Доля експорту, %

«Ингулецький ГЗК»

Залізорудний концентрат

2,8

22,7 концетрату

«Запоріжсталь», «Алчевський металургійний комбінат», «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча «

6,15 концентрату

«Північний ГЗК»

Залізорудний концентрат, окатиші

1,97

22 концентрату;

20 окатиші

«Макіївський металургійний комбінат», «Алчевський металургійний комбінат»,"Азовсталь", «Запоріжсталь»,"Міттал Стіл" Кривий Ріг", «Донецький металургійний комбінат»,"Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Дзержинського", «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», «Єнакіївський металургійний комбінат», «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського»

59 концентрату;

11

окатишів

«Полтавський ГЗК»

Залізорудний концентрат, окатиші

2,43

33 концентрату;

46 окатиші

«Міттал Стіл Кривий Ріг», «Алчевський металургійний комбінат», «Запоріжсталь»

82,6 товарної продукції

«Південний ГЗК»

Залізорудний концентрат, доменний агломерат

1,12

8,61 концентрату;

40 агломерату

«Дніпропетровський металургійний комбінат імені Петровського»,

«Макіївський металургійний завод», «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського»,"Азовсталь","Єнакіївський металургійний комбінат"

16,03

«Центральний ГЗК»

Залізорудний концентрат, окатиші

1,52

10 концентрату;

9 окатишів

«Міттал Стіл Кривий Ріг», «Азовсталь», «Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Дзержинського», «Дніпропетровський комбінат ім. Петровського», «Єнакіївський металургійний завод «

11,96

ГЗК «Суха Балка»

Залізорудний концентрат

1,17

3,69 концетрату

«Маріупольський металургійний завод ім. Ілліча»,"Азовсталь","Єнакіївський металургійний завод", «Арселор Мітал Кривий Ріг»

36,78

Сьогодні основні залізорудні родовища України розробляють шість ГЗК, з яких п’ять знаходяться у Криворізькому басейні і тільки один? Полтавський ГЗК? експлуатує родовище Полтавського басейну. Всі інші гірничорудні підприємства мають порівняно невеликі потужності і істотно не впливають на український ринок ЗРС [6].

Продукція підприємства завойовує ринки Європи та Азії завдяки новітній техніці і передових технологіям, а також грамотному менеджменту.

У 2011 р. практично 95% продукції було експортовано. Причому як на традиційні ринки в Австрію, Чехію, Словаччину, Сербію, так і на так звані зростаючі ринки: в Японію, Китай. Освоюються і перспективні ринки в Туреччині, Німеччині. ВАТ «Полтавський ГЗК» відправляє на експорт найбільші обсяги окатишів серед вітчизняних підприємств (понад 40%). Більше 85% своєї продукції «Полтавський ГЗК» експортує в Австрію, Румунію, Польщу, Болгарію, Чехію, Словаччину, Сербію і Чорногорію, Італію та інші країни [7].

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ВИЯВЛЕННЯ ПРИОРІТЕТНОЇ ПРОБЛЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВА

2. 1 Опис існуючих проблем менеджменту на ВАТ «Полтавський ГЗК» та оцінка їх впливу на результати його діяльності

За останні роки практично у всіх галузях вітчизняної промисловості підприємства зіткнулися з наступними тенденціями:

Різке збільшення номенклатури та модифікацій випускаємої продукції.

Збільшення кількості споживачів продукції та постачальників сировини, матеріалів і комплектуючих.

Збільшення кількості одночасно виготовлених у виробництві замовлень.

Насичення ринкового попиту і, як наслідок, зниження норми прибутку і балансування на рівні мінімальної рентабельності.

Наближення рівня завантаження виробничих потужностей до граничних значень.

Необхідність різкого підвищення якості продукції, що випускається і одночасно зниження її собівартості для витримування ринкової конкуренції, в першу чергу з боку закордонних виробників.

Ці тенденції призводять до кризи управління і вже не дозволяють ефективно управляти старими «ручними» методами. Ефективне управління промисловими підприємствами в таких умовах вимагає застосування сучасних концепцій управління, швидкого реагування на мінливу ситуацію, що в свою чергу, неможливо без точної і повної інформації про стан виробничої, фінансової діяльності і ресурси підприємства, без налагоджених бізнес-процесів і грамотного управлінського менеджменту [8, с. 150].

Відсутність комплексної автоматизації на промисловому підприємстві не сприяє налагодженню оперативного обліку в режимі «сьогодні на сьогодні» або «сьогодні на вчора». Звідси випливає і відсутність єдиного інформаційного простору на підприємстві, який формується в результаті безпосереднього введення документів з робочих місць нижчого і середнього персоналу, тобто в момент здійснення операції. Якщо всі документи на підприємстві будуть створюватися в єдиному електронному середовищі, то перша ціль? облік? буде досягнута автоматично. Ця інформація негайно після її введення в систему може бути доступна будь-якому керівникові. Також оперативно документи як в «паперовому», так і в електронному вигляді повинні надходити і в бухгалтерію, яка зобов’язана «провести» ці документи в бухгалтерському обліку.

Проблема ведення локального, в основному, бухгалтерського обліку або його окремих ділянок у багатьох підприємств уже вирішена. Але практично скрізь автоматизація бухгалтерського обліку або автоматизація окремих відділів підприємства була виконана виходячи з пріоритетів бухгалтерії та інтересів конкретних відділів, а не з пріоритетів управління. Це відбувається з причини неузгодженості різних видів обліку (наприклад, бухгалтерського і оперативного) та цілей діяльності різних відділів. Відсутність контрольних точок у процесі виробничо-фінансової діяльності підприємства які характеризують процес діяльності як «нормальний», не дозволяє визначати дії персоналу з приведення процесу діяльності в цей стан, або іншими словами, визначення бізнес-логіки системи. Тут вже потрібні плани, облік виконання планів, конкретні відповідальні і т.д.? починається управління діяльністю підприємства. Деталізація управління призводить до необхідності автоматизації управління виробництвом і витратами, фінансовим і техніко-економічним плануванням, закупівлями та плануванням потреб у ресурсах, збутом продукції, управління якістю і т.д.

Негативно впливає на ефективність управління підприємством відсутність комплексної автоматизованої системи для вищого керівництва підприємства. Якщо керівнику підприємства на його робочому місці доступна вся інформація про реальний поточний стан підприємства, то ця інформація структурована і відфільтрована слугує для виявлення вузьких місць, що означає підконтрольність всієї діяльністї підприємства. Всім іншим (виробникам, постачальникам, збуту, бухгалтерам і т.д.) система повинна допомагати виконувати розпорядження керівництва або затверджені плани діяльності [9, с. 247].

У самому загальному сенсі, існуючі проблеми ВАТ «Полтавський ГЗК» створюються за рахунок недосконалого реального контролю господарсько-фінансової діяльності підприємства з боку вищого керівництва.

2. 2 Аналіз проблемної ситуації на ВАТ «Полтавський ГЗК»

Найбільш пріоритетною проблемою на ВАТ «Полтавський ГЗК» є подолання кризи управління шляхом застосування сучасних інформаційних технологій у вигляді впровадження автоматизованих систем управління промисловими підприємствами класу ERP і MRPII. Відсутність корпоративної інформаційної системи не дає можливості найбільш ефективного управління наступними напрямками діяльності, які наведені нижче.

Щодо матеріально-технічного постачання і складського обліку, то можна очікувати такий ефект:

Зниження рівня запасів можливість планування потреб у матеріалах і оперативний облік залишків на складах дозволяють вже через 2−3 місяці після запуску системи визначити АВС-групи, встановити методики управління запасами, усунути необґрунтовані покупки і надалі оперативно контролювати рівень запасів. Через 5−6 місяців на підставі набраної статистики з’являється можливість контролювати неліквіди. Зазвичай досягається зниження рівня запасів на 10−14%.

Усунення неврахованих недостач? оперативне порівняння реальних складських залишків і даних бухобліку часто дозволяє виявити невраховані нестачі, які виникли в своїй масі через втрату документів. Зазвичай складає 3−5% від рівня запасів, але на одному з об'єктів будь-яке джерело може перекрити вартість всієї автоматизованої системи.

Контроль цін на закупівлю матеріалів? порівняння цін закупівель одних і тих же матеріалів за певний період дозволяє виявити на деяких позиціях різницю в 2−3 рази.

Планування потреб матеріалів і оперативне лімітування? перерахунок лімітно-забірних карт для цехів при різких змінах планів виробництва іноді дозволяє знизити необґрунтовану видачу матеріалів в цех на 10−15%.

Аналіз використання лімітів? контроль фактичної видачі матеріалів в цех і порівняння його з величиною ліміту дозволяє виявити і практично виключити необґрунтовану перевитрату матеріалів. Контроль видачі матеріалів зі складів до цехів? при визначенні величини страхових запасів матеріалів часто наводиться аргументація, що запас на 1−1,5 місяця недостатній. Аналіз ритмічності видачі матеріалів дозволяє виявити практично одну і ту ж картину на всіх промислових підприємствах? в перших числах місяця цехи вибирають весь місячний ліміт. При встановленому нормативному запасі в 1−1,5 місяця на складі не залишається запасів, що призводить до термінових додаткових закупівель. Контроль ритмічності дозволяє потижнево або подекадно контролювати видачу матеріалів і не перевищувати зазначену величину складського запасу.

Управління заявочною потребою допоміжних матеріалів? дозволяє різко знизити неконтрольоване списання допоміжних матеріалів. У деяких випадках дозволяє знизити витрату допоміжних матеріалів на 20−30%.

Планування закупівель за групами матеріалів? дозволяє уникнути необґрунтованих закупівель, насамперед, закупівель за бартером допоміжних матеріалів, які виконуються за принципом «може колись пригодиться» [10, с. 198].

Щодо виробництва:

1. Скорочення на 10−30% часу проходження замовлення у виробництві за рахунок застосування APS-планування і відповідно зниження на 10−30% втрат від простоїв обладнання за рахунок календарного планування завантаження виробничих потужностей, що призводить до зменшення переналадок, обґрунтованої серійності випуску та своєчасному завезенні матеріалів в цеха. Зниження на 5−10% обсягу незавершеного виробництва в цехах за рахунок наскрізного і вчасного оперативно-виробничого планування та обліку виробництва, перерахунків подетально-поопераційних планів при зміні планів випуску продукції.

2. Зниження на 10−15% частки надурочних робіт, ліквідація авралів за рахунок подетально-поопераційного календарного планування трудових і матеріальних ресурсів до рівня виробничих ділянок.

3. Скорочення запасів готової продукції на складах на 10−15% за рахунок позамовного планування та обліку виробництва.

4. Підвищення на 10−15% коефіцієнтів готовності обладнання та відповідно зниження аварійності обладнання за рахунок управління технічним обслуговуванням і ремонтами.

Планування та облік витрат по підрозділах, напрямках і джерелах? дозволяє планомірно знизити собівартість продукції на 3−5% за рахунок скорочення цехових і загальногосподарських витрат.

Щодо фінансового і техніко-економічного планування:

1. Бюджет руху грошових коштів? дозволяє реально контролювати фінансові потоки підприємства, забезпечувати поточну платоспроможність.

2. Бюджет доходів і витрат? дозволяє ефективно контролювати затрати і фінансові результати за центрами фінансової відповідальності (цехам, службам, напрямам) в реальному масштабі часу.

3. Варіантні калькулювання нормативної і фактичної собівартості продукції? дозволяють оцінити рентабельність одиниці продукції по різним методикам та спрогнозувати економічний результат діяльності підприємства.

4. Планування собівартості і визначення точки беззбитковості підприємства? дозволяє прогнозувати рентабельність діяльності підприємства на період за методиками «що буде, якщо…» і вибрати оптимальний план виробництва.

5. Фінансовий аналіз діяльності підприємства? дозволяє отримати об'єктивну точну картину фінансового стану підприємства, прибутків і збитків, змін у структурі активів і пасивів, розрахунків з дебіторами і кредиторами і т.д.

Ціноутворення.

По-перше: постійне відстеження змін цін на продукцію підприємства? система дозволяє швидко проводити перерахунок цін на продукцію на підставі інформації про ціни матеріалів? планових, фактичних на складах, фактичного списання у виробництво, перспективних цін з договорів на поставку матеріалів. Це дозволяє реально перейти до оперативного моніторингу прямих змінних витрат і цін на продукцію на кілька місяців вперед.

По-друге: аналіз цін підприємств-конкурентів? можливість швидко проаналізувати картотеку цін конкурентів на продукцію в сукупності за рівнем витрат підприємства на продукцію дозволяє з великою достовірністю спрогнозувати рівень попиту і встановити ринково обґрунтовані ціни.

В управлінні розрахунками з організаціями:

1. Контроль зведеної заборгованості в розрізі відповідальних і ініціаторів? присвоєння кожному «зовнішньому» документу відвантаження коду відповідального та коду ініціатора дозволяє керівнику швидко отримати зведену інформацію про заборгованість у розрізі конкретних осіб персоналу управління. Контроль цих показників керівництвом дозволяє реально знизити дебіторську заборгованість на десятки відсотків.

2. Контроль заборгованості по строках виникнення? дозволяє мінімізувати платежі в бюджет за прострочену заборгованість, а також швидко встановити відповідальних за виниклу заборгованість.

3. Контроль абсолютної і відносної дебіторської заборгованості? дозволяє оперативно контролювати розрахунки за договорами з відстрочкою платежів (договорами «під реалізацію») [11].

В управлінні збутом продукції:

1. Наскрізне планування, облік і диспетчеризація замовлень покупців дозволяють жорстко формалізувати основний ланцюжок діяльності підприємства: прийом, оформлення, оплату, виробництво і відвантаження продукції покупцю. Наскрізне планування та облік дозволяють значно скоротити час від прийому замовлення до його відвантаження і, як наслідок, повною мірою виконати умови договору на поставку продукції. Як результат? зменшення штрафних санкцій за договорами, підвищення якості роботи з покупцями, мінімізація незавершеного виробництва і зменшення запасів готової продукції.

2. Можливість використовувати гнучкі системи знижок цін на продукцію залучення додаткових покупців.

3. Оформлення замовлень на поставку продукції підприємства через Internet (рішення В2В) дозволяє прискорити процес оформлення замовлень.

4. Контроль цін відвантаження порівняння фактичних цін відвантаження з базовими затвердженими цінами дозволяє виключити навмисне заниження цін при відвантаженні і, як наслідок, втрату прибутку підприємством. На підприємствах 3−5% відвантажень отримують необґрунтовані знижки від персоналу відділу збуту.

5 Зведений аналіз структури і динаміки відвантаження дозволяє прогнозувати ринкові тенденції і своєчасно вживати заходи щодо зміни структури випуску.

Все перераховане вище має місце тільки лише за умови, якщо вищий рівень керівництва підприємством буде реально брати участь у процесі впровадження комплексної автоматизованої системи. Якщо ж впровадження системи віддається «на відкуп» персоналу, то використовуються тільки ті частини системи, які вигідні персоналу та ігнорується все те, що вигідно підприємству. Обов’язковим має бути щоденне використання системи керівником у своїй безпосередній роботі. При цьому інформація надходить із системи керівнику саме в тому вигляді, в якому вона доступна персоналу. Якщо ж керівник самоусувається від роботи з системою, то між інформацією і керівником з’являється персонал підприємства, що одразу починає самостійно фільтрувати та інтерпретувати інформацію в своїх інтересах [12, с. 85].

РОЗДІЛ 3. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМНОЇ СИТУАЦІЇНА ПІДПРИЄМСТВІ ШЛЯХОМ ВПРОВАДЖЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ НА ВАТ «П ОЛТАВСЬКИЙ ГЗК»

3. 1 Теоретичні шляхи розв’язання пріоритетної проблеми менеджменту

Бурхливий розвиток в останнє десятиліття обчислювальної техніки, програмних засобів та технологічних платформ комп’ютеризації призвели до того, що у більшості фахівців промислових підприємств немає сформованого однозначного уявлення про те, якою б вони хотіли бачити сучасну комплексну автоматизовану систему управління господарсько-фінансовою діяльністю свого підприємства, які вимоги повинні бути пред’явлені до розробників і чим така система принципово повинна відрізнятися від тиражного програмного продукту. Охарактеризуємо альтернативні підходи до комп’ютеризації промислових підприємств.

1. Купівля окремих «коробкових» продуктів.

На даний час ринок програмних засобів заповнений численними програмними продуктами для комп’ютеризації окремих сторін господарсько-фінансової діяльності підприємств, кожен з яких може бути використано для комп’ютеризації окремих відділів, груп і видів діяльності підприємства.

По-перше, такі системи практично не пов’язані між собою в силу їх різного «походження», орієнтації на різні технології обробки інформації та охоплення окремих сторін обліку (в основному, бухгалтерії). В результаті придбання декількох таких систем на підприємстві утворюються острівці автоматизації з ручним перенесенням інформації між ними.

По-друге, фірми-виробники багатотиражних продуктів не працюють з замовниками в індивідуальному порядку? продаж ведеться через дилерів. Дилер може виконати установку і міні-налаштування системи (в основному, налаштовується план рахунків), побажання змінити схеми обробки інформації, або внести виправлення в програми, не буде почуте.

По-третє, в силу того, що тиражний продукт повинен підходити великій кількості покупців, такий продукт ігнорує сформовану специфіку та особливості підприємства, автоматизуючи, як правило, тільки частину функцій обліку.

Такий підхід можна рекомендувати для автоматизації окремих ділянок обліку на початкових стадіях комп’ютеризації, який вже закінчився для більшості промислових підприємств [13, с. 97].

2. Розробка комплексних систем власними силами.

Такий підхід до недавнього часу був прийнятий на багатьох промислових підприємствах, але зараз неприйнятний з наступних причин: По-перше, різка зміна технологій обробки інформації, істотне зростання складності розробки сучасних програмних засобів, відтік найбільш кваліфікованих програмістів з промислових підприємств і постійна плинність кадрів призвели, на більшості підприємств до відставання груп програмування відділів АСУ на п’ять-десять років від сучасного рівня розробок. Практично, власних сил вистачає тільки на супровід комплексу задач з розрахунку заробітної плати і «латання дірок» у вже працюючому програмному забезпеченні. Створення нових комплексів зазвичай виконується в «авральному» порядку. Через необхідність постійного вирішення поточних проблем у спеціалістів відділів АСУ відсутні можливості для перегляду загальної концепції системи, зміни технології обробки інформації, впровадження комплексного підходу, узагальнення досвіду вирішення аналогічних завдань на інших підприємствах. Це призводить до постійного відставання діючих систем від сучасного рівня. Більшість розроблених власними силами автоматизованих систем являють собою конгломерат абсолютно різних технологій і є класичними реалізаціями «клаптикового» принципу створення системи.

По-друге, створення потужної команди розробників «з нуля», забезпечення її необхідною мотивацією в роботі і розробка такою командою ефективної системи потребують значних коштів, займають 3−4 роки і, тому не підходить для більшості промислових підприємств. При залишковому принципі фінансування відділу АСУ на більшості підприємств про створення такої команди не може бути й мови.

На великих підприємствах метою відділу АСУ є організація і підтримка працездатності всього комплексу інформаційних технологій, розробка (доопрацювання) окремих програм, адміністрування бази даних, надання допомоги в освоєнні комп’ютерів фахівцями підприємства, підбір і впровадження готових технологій і т.д. [14, с. 234].

3. Купівля «західних» систем комплексної автоматизації

На вітчизняному ринку широко представлені західні системи, які можна розділити на фінансово-управлінські, середні інтегровані і великі інтегровані системи.

Хоча просування західних систем на нашому ринку ведеться з середини 90-х років, можна знайти лише поодинокі факти їх впровадження (причому впроваджені тільки окремі модулі). Це пов’язано з проблемами локалізації західних систем для урахування особливостей вітчизняних реалій виробничо-фінансової діяльності підприємств, а не просто перекладом інтерфейсу на національну мову. Причому основними проблемами є не тільки впровадження методів бухгалтерського та податкового обліку. Головна відмінність у схемах і методах оперативного управління. У конструкторській та технологічній підготовці виробництва у нас прийняті стандарт ЕСКД і ЕСТД. На західних підприємствах прийнята предметно-замкнута організація виробництва, у нас же більш звична технологічна спеціалізація з практично повним циклом виготовлення на кожному підприємстві. На Заході? безцехова структура підприємств, в Україні? цехова. Західні системи більш детерміновані в рішеннях, наші? вимагають урахування можливих відхилень від нормального перебігу подій. Всі ці моменти практично не зачіпаються при локалізації. Це не говорячи вже про те, що система повинна відпрацьовувати такі реалії вітчизняного господарювання, як бартер, заліки, давальницька сировина, оплата в не грошовій формі, вексельні операції, наряди, цехо заходи і т.д.

Крім функціональності системи більш важливим фактором є кваліфікація команди впровадження, досвід успішних проектів виконаних даною командою.

Слід зазначити, що успішність проекту десь в Німеччині чи США не є гарантією того, що проект буде доведений до кінця в Україні абсолютно іншою командою консультантів [15, с. 178].

Корпорація «Інформаційні технології»? провідний російський розробник програмного забезпечення для автоматизації великих та середніх промислових підприємств. Колектив корпорації працює на ринку інформаційних технологій з 1987 р.

Флагманський продукт? система ІТ? Підприємство™ акумулює досвід успішних впроваджень на підприємствах різного профілю. Функціональна повнота системи, гнучкість налаштування і адаптації дозволяють отримати індивідуальне рішення для кожного підприємства в максимальному ступені враховує особливості його організації і діяльності.

«IT-Підприємство™»? повнофункціональна ERP, MRPII? система, що охоплює всі сторони діяльності промислового підприємства.

З системою «IT-Підприємство™» працюють відомі вітчизняні промислові підприємства, які постійно входять до престижного рейтингу «ТОП 100 найкрупніших підприємств України» та в перші п’ятірки галузевих рейтингів. Серед них хотілося б відзначити Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»? «Машпроект» м. Миколаїв, Чернігівське «Хімволокно», Корюківська Фабрика технічних паперів, «Український графіт» м. Запоріжжя, Єнакіївський металургійний завод, Нікопольський завод безшовних труб «Ніко-Тьюб», Кременчуцький колісний завод і багато інших.

Ефективність роботи «ІТ-Підприємство™» підтверджується оцінками вищих керівників промислових підприємств, що впровадили систему.

Корпорація «Інформаційні технології» приділяє велику увагу питанням забезпечення якості виробництва, впровадження та супроводу системи «ІТ-Підприємство™» [16].

Система менеджменту якості в НПП «Інформаційні технології» сертифікорована на відповідність міжнародному стандарту якості ISO 9001: 2000 фірмою Bureau Veritas Quality International (Бюро Верітас) за трьома напрямками діяльності:

Виробництво програмних продуктів.

Впровадження програмних продуктів.

Супровід програмних продуктів.

Організація Bureau Veritas Quality International світовий лідер по сертифікації.

Отримано сертифікати відповідності від сертифікаційних товариств RAB (США) і DAR (Німеччини).

Система менеджменту якості процесів розробки, впровадження та супроводження програмних продуктів також сертифікована на відповідність ДСТУ ISO 9001: 2001 (ISO 9001: 2000) Федеральною державною установою «Центр стандартизації, метрології і сертифікації» Держстандарту Росії (Росстандарт).

Система менеджменту якості процесів розробки, впровадження та супроводження програмних продуктів також сертифікована на відповідність вимогам ДСТУ 9001−2001 (ISO 9001: 2000) в системі УкрСЕПРО.

Система менеджменту якості процесів розробки, впровадження та супроводження програмних продуктів також сертифікована Міжнародною асоціацією? якості «СовАсК» на відповідність вимогам ISO 9001: 2000 [17].

У порівнянні з іншими постачальниками систем управління для промислових підприємств корпорація «Інформаційні технології» має незаперечні конкурентні переваги, серед яких:

Система «ІТ-Підприємство™»? єдина вітчизняна ERP, MRP II? система, орієнтована на комплексну автоматизацію промислових підприємств.

Кількість успішних впроваджень системи «ІТ-Підприємство™» на промислових підприємствах перевищує загальну кількість впроваджень в Україні конкуруючих продуктів.

Система «ІТ-Підприємство™» орієнтована на автоматизацію промислових підприємств України та Росії.

Робота безпосередньо з розробником системи дозволяє оперативно врахувати специфічні особливості підприємства, виконати розробку індивідуальних модулів під замовлення.

Відкрита архітектура побудови системи «ІТ-Підприємство™» забезпечує можливість супроводу системи силами відділу АСУ підприємства.

Цілями впровадження системи «ІТ-Підприємство™» на промислових підприємствах є:

Скорочення витрат виробництва, ефективне управління ресурсами підприємства за рахунок впровадження сучасних стандартів управління виробництвом MRPII.

Оперативний контроль фінансового стану підприємства, створення умов для зростання доходів і керованого скорочення витрат виробництва, оперативне управління собівартістю продукції.

Формалізація і контроль всіх бізнес-процесів підприємства, підвищення координації та оперативності діяльності служб і підрозділів підприємства.

Підвищення якості та конкурентоспроможності продукції підприємства досягається за рахунок автоматизації таких задач:

Надання керівництву підприємства і користувачам системи можливості отримання повної і достовірної інформації про стан виробничого процесу та фінансової діяльності підприємства для проведення аналізу та оцінки діяльності підприємства і прийняття рішень.

Підвищення якості та мотивації праці персоналу підприємства за рахунок автоматизації задач.

Досягнення зазначених цілей виконується за рахунок:

? забезпечення комплексного автоматизованого обліку в усіх сферах діяльності підприємства в рамках єдиної інформаційної бази впровадження сучасних стандартів і концепцій управління ресурсами підприємства (ERP, MRPII), планування виробництва, фінансового планування і бюджетування;

? створення єдиного інформаційного простору підприємства, підвищення оперативності збору, передачі та обробки інформації, підвищення продуктивності праці персоналу в результаті звільнення його від трудомістких ручних робіт, підвищення достовірності інформації;

? підвищення якості розрахунку фінансових показників і характеристик результатів діяльності підприємства;

? підвищення наочності, зручності використання та інформативності отримуваних даних;

? отримання доступу керівного персоналу підприємства до всіх інформаційних ресурсів системи;

? автоматизації інформаційного пошуку, отримання інформації безпосередньо на робочих місцях кінцевих користувачів, автоматизації контролю помилок.

ERP-система «ІТ-Підприємство™» охоплює всі сторони виробничої, фінансової та господарської діяльності підприємства і складається з підсистем (або модулів), кожна з яких автоматизує певні завдання.

Умовно всі підсистеми групуються в наступні контури управління:

Оперативне управління підприємством.

Фінансове планування та аналіз.

Управління персоналом.

Бухгалтерський і податковий облік.

Адміністрування системи.

Кожен контур управління складається з декількох підсистем. Допускається як ізольоване функціонування підсистем, так і їх комбінації, необхідні конкретному підприємству.

Така компонентна архітектура має наступні переваги:

Можливість поетапного впровадження системи і швидке одержання віддачі від інвестицій.

Можливість для підприємства закупити тільки необхідні йому підсистеми і не платити за надлишкову функціональність.

Можливість нарощування функціональності системи в подальшому в міру зміни потреб підприємства [18].

Функціональна структура системи показана на рис. 3.1.

автоматизований управління підприємство менеджмент

Рис. 3.1 — Функціональна структура системи «ІТ-Підприємство™»

Таким чином, єдина система «ІТ-Підприємство™» працює на підприємствах різної галузевої приналежності і в різному законодавчому полі (рис. 3.2.). Відмінності тільки в налаштуванні параметрів, настройці алгоритмів і методик, комплектах форм документів, галузевих конфігураціях і в переліку підсистем в постачанні. Підсистеми, створені «під замовлення», після їх параметризації включаються в склад загальної системи

Рис. 3.2 — Конфігурація параметрів системи

Як показує досвід впровадження автоматизованих систем на промислових підприємствах, найбільш реальними термінами впровадження комплексної системи являються 0,5−2 роки (окремі підсистеми можна впровадити за 1−3 місяці). Більш стислі терміни нереальні в силу наступних причин:

Охоплення великої кількості ділянок обліку.

Необхідність послідовного поетапного впровадження пов’язаних підсистем.

Необхідність значних витрат не тільки на програмне забезпечення, але і на комплекс технічних засобів [19].

3. 2 Система заходів щодо впровадження автоматизованої системи управління на підприємстві

Кожне велике промислове підприємство являє собою організм з безліччю усталених інформаційних потоків, конкретним розподіленням функцій між персоналом управління, особливостями виробничого процесу, своїми методиками планування та обліку витрат, схемами внутрішньозаводського обліку і т.д.

Цей «живий організм» прагне до стану спокою і відштовхує будь-які зовнішні впливи. Тому для таких підприємств необхідним є не тільки і не стільки саме по собі впровадження сучасних концепцій виробничого і фінансового менеджменту, скільки перехід підприємства зі стану «неефективного управлінського спокою» до використання в щоденній діяльності сучасних ефективних концепцій ERP і стандартів MRPII.

Для подолання цього шляху і впровадження системи управління необхідна галузева ERP-система, яка може бути швидко впроваджена і потім гнучко і поетапно переконфігурована на нові управлінські стандарти з мінімальними витратами. При цьому впровадження повинно бути комплексним і охоплювати всі сторони діяльності підприємства.

Використання тільки частини «підходящих» функцій з комплексної системи приводить до розриву функціональних ланцюжків і різкої якісної втрати функціональності всієї системи [20, с. 169].

Отже розглянемо впровадження галузевої версії ERP-системи «IT-Підприємство™». Останнім часом різко зріс попит на системи комплексної автоматизації з боку вітчизняних «просунутих» середніх підприємств із самих різних галузей. Під «просунутістю» мається на увазі, як сфера діяльності підприємства, так і темпи зростання обсягів виробництва, рівень керівництва, технічна оснащеність виробництва, його технологічність і т. п. Серед них підприємства харчової, хімічної та електротехнічної промисловості, машинобудування і радіоелектроніки, промисловості будматеріалів та багато інших. Для таких підприємств практично недоступні в силу великої вартості варіанти 2,3 і 4. Варіант 1 також не підходить в силу відсутності комплексності в охопленні функцій управління. Тому єдиним реальним варіантом є впровадження галузевої виробничо-орієнтованої автоматизованої системи управління класу ERP і MRPII вітчизняної розробки, яка успішно зарекомендувала себе на ряді споріднених підприємств. Під впровадженням тут розуміється як придбання системи, так і обов’язковий консалтинг на етапі впровадження системи. Цей підхід дозволить поряд із впровадженням системи використовувати в управлінні підприємством досвід як галузевих лідерів, так і сучасні концепції виробничого менеджменту.

Етапи проекту впровадження системи.

Впровадження кожної черги системи «ІТ-Підприємство™» складається з наступних етапів:

Попередній етап.

Постачання і установка системи.

Навчання команди проекту.

Моделювання системи.

5. Конфігурування та дослідна експлуатація.

Введення в промислову експлуатацію.

Удосконалення.

Система «ІТ-Підприємство™» функціонує в дворівневій або трирівневій архітектурі клієнт-сервер в залежності від параметрів конфігурування.

При дворівневій архітектурі клієнт звертається безпосередньо до SQL-сервера бази даних (рис. 3.3.). На клієнті в цьому випадку виконується бізнес-логіка і призначений для користувача інтерфейс.

Рис. 3.3 — Дворівнева архітектура клієнт-сервер

При трирівневій архітектурі бізнес-логіка виноситься на сервер додатків, який може бути налаштований або на окремому комп’ютері, або на комп’ютері з SQL-сервером бази даних (рис. 3.4.).

Рис. 3.4 — Трирівнева архітектура клієнт-сервер

«ІТ-Підприємство™» підтримує дві серверні платформи.

Microsoft SQL Server 2000. В даний час MS SQL Server 2000 є безумовним лідером серед СУБД на платформі Windows, володіючи гарною захищеністю, масштабованістю і простотою в освоєнні. Крім того, важливими факторами є невисока вартість, наявність численної літератури і тісна інтеграція з Windows 2000 Server. Враховуючи той факт, що в останні роки практично всі рекорди продуктивності поступово переходять до SQL Server 2000, а також те, що цю СУБД просуває провідна софтверна корпорація в світі, цю платформу можна рекомендувати для абсолютної більшості вітчизняних промислових підприємств.

Oracle9i в рекомендаціях не має потреби. Ця СУБД працює на численних апаратних і програмних платформах (від Wintel до численних клонів Unix) і має відмінну масштабованість і надійність. Oracle9i можна рекомендувати тим промисловим підприємствам, які мають кваліфікований обслуговуючий персонал, добре знайомі з технологіями Oracle9і готові нести великі фінансові витрати в обмін на надійність і потужність системи.

Вимоги до операційної системи Windows Server 2000 або будь-яка інша ОС на якій функціонує СУБД Oracle 9і (клони Unix, Linux і т.д.).

В якості основної клієнтської платформи система «ІТ-Підприємство™» використовує Microsoft Visual FoxPro версії 8.0. Будучи сучасним об'єктно-орієнтованим середовищем розробки клієнтських додатків і додатків середнього рівня, Visual FoxPro 8 володіє зворотною сумісністю з широко поширеними на вітчизняних промислових підприємствах попередніми версіями цієї популярної СУБД і численними середовищами розробки Dbase-клона. Практично в будь-якому відділі АСУ промислового підприємства є підготовлені програмісти, здатні розробляти програмне забезпечення на Visual FoxPro. Дана обставина дозволяє проводити доопрацювання системи «ІТ-Підприємство™» силами відділу АСУ з мінімальними витратами на навчання [21, с. 148].

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой