Обґрунтування виробництва і оцінка ефективності діяльності ВАТ "Нікопольський пивоварний завод" за основними критеріями

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Экономика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Нікопольський інститут

«Запорізького національного університету»

Кафедра економіки, обліку і аудиту

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Економіка підприємства»

на тему «Обґрунтування виробництва і оцінка ефективності діяльності ВАТ „Нікопольський пивоварний завод“ за основними критеріями»

Нікополь — 2009

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ДОЦІЛЬНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ТА ЇЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

1.1 Дослідження ринку пивоварної продукції

1.2 Характеристика продукції за видами

1.3 Характеристика підприємства

РОЗДІЛ 2. ОБГРУНТУВАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ І ПОТРЕБИ В РЕСУРСАХ

2.1 Визначення виробничої програми

2.2 Розрахунок потреби в основних виробничих фондах

2.3 Обчислення чисельності персоналу та витрат на оплату праці

2.4 Потреба в оборотних фондах

РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ПИВЗАВОД»

3.1 Розрахунок показників рентабельності

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ринок конкурентоспроможність рентабельність персонал

ВСТУП

Як свідчить офіційна статистика, виробництво пива в нашій країні є досить прибутковою справою як для приватних інвесторів, так і для держави в цілому. Таким чином, дослідження ситуації на ринку пива, що склалася в Україні, може представляти собою не тільки теоретичний, а й практичний інтерес для фахівців в галузі фінансів та економіки, так як прогнозування тенденцій на цьому сегменті загальноукраїнського ринку дозволить більш повно врахувати всі можливості, що він дає для наповнення як державного, так і місцевих бюджетів.

Для курсової роботи з дисципліни «Економіка підприємства» на тему «Обгрунтування виробництва і оцінка ефективності діяльності підприємства за основними критеріями» я обрав ВАТ «Нікопольський пивоварний завод». Працюючі зі спеціальною літературою, довідниками, джерелами статистичної інформації буде проведено аналіз діяльності підприємства за трьома напрямками його діяльності: постачання, виробництво і збут.

Дослідимо ринок пивоварної продукції та проведемо маркетингові дослідження ємності нікопольського ринку пива. Система маркетингу передбачає вирішення таких завдань: комплексне вивчення ринку; виявлення потенційного попиту і незадоволених потреб; планування товарного асортименту і цін; розробка заходів для найбільш повного задоволення існуючого попиту; планування та здійснення збуту; розробка заходів для вдосконалення управління і організації виробництва.

Також мої дослідження дадуть можливість оцінити внутрішні можливості і ресурси підприємства, його сильні і слабкі сторони, визначити тенденції зміни зовнішнього середовища і ступінь адаптації підприємства до цих змін. Провівши всі дослідження і відповівши на питання, що цікавлять, можна узагальнювати матеріал та сформулювати висновки та пропозиції щодо роботи ВАТ «Нікопольський пивоварний завод».

РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ДОЦІЛЬНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ТА ЇЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

1.1 Дослідження ринку пивоварної продукції

Пиво — один із найбільш популярних алкогольних напоїв у світі. Про це свідчить постійно зростаючий світовий обсяг виробництва пива.

У період між 2005 і 2009 роками, обсяг світового виробництва пива зріс на 14%, до 1,9 мільярда гектолітрів (39,59 млрд. англійських галонів), щоб відповідати зростаючому обсягу споживання, особливо, в країнах, що розвиваються.

Темпи зростання виробництва пива на Україні за останні роки постійно збільшується; якщо за підсумками 2001 року темп росту склав 102%, то в 2009 р. даний показник виріс до 105,9%.

На сьогоднішній день, у країні нараховується не більше 40 заводів, що безпосередньо займаються виробництвом пива. За інформацією керівництва компанії «Укрпиво», 42 підприємства входять у «Укрпиво», але тільки 35 підприємств із названої кількості є засновниками ЗАТ «Укрпиво», на які приходиться 70% усього виробництва напою в Україні. А якщо враховувати і концерн «Оболонь», що не входить в асоціацію, те це буде вже 95%. Правда, тут необхідно уточнити, що й у цій групі ведучими виробниками є всього 6 підприємств, кожне з яких випускає більш 7 млн. дав пива в рік. Фахівці «Укрпива» виділяють три групи основних броварників: підприємство з національним капіталом — ЗАТ «Оболонь»; підприємства групи бельгійського пивоварного гіганта Іnterbrew — «САН Інтербрю Україна»; група підприємств скандинавського пивного холдингу ВBH.

Пивоварна галузь, орієнтуючись на кінцевого споживача, виробляє нові сорти пива, якість яких дуже висока і залежить від сировини — води, хмелю та ячменю. Але з цих основних компонентів вітчизняні виробники стабільно забезпечені лише вітчизняною водою. За результатами 2009 року, українська аграрна промисловість не змогла забезпечити пивоварну галузь недорогим та якісним ячменем. Врожай хмелю лише на 15% покрив потреби пивоварних заводів. Практично всі великі виробники пива визнають за краще працювати з виробниками сільгосппродукції за прямими зв’язками, що може забезпечити їм до 80% обсягів солодової та хмельової сировини. Решту сировини під виробництво елітних сортів пінного напою пивовари закуповують у країнах Європи.

Попри деякі труднощі при виготовленні пива, обсяги його виробництва зростають.

За результатами того ж 2009 року, споживання пива в Україні складає близько 21 л на душу населення (у 2005 р. — 16 л), з яких 87,5% припадає на пиво сортів «Світле» та «Преміум»; 12,5% - темних сортів. Близько 75% пива, спожитого середньостатистичним українцем, — це пиво пастеризоване, лише 25% припадає на непастеризоване, так зване «живе» пиво. Усього в Україні близько 20 млн. людей п’ють пиво з різною регулярністю. Якщо порівняти споживання пива серед європейських країн, то в Україні цей показник у 1,5 раза нижчий, ніж у сусідній Росії, у 8 — Чехії, та, як мінімум, у 10 разів — Баварії, головній пивній провінції Німеччини. Але при цьому в Україні не спостерігається ані дефіциту пива в торгівлі, ані затоварення складів пивоварних підприємств, оскільки обсяги споживання та виробництва цілком відповідають одне одному. Найбільшого рівня розвитку вітчизняна пивоварна промисловість досягла в 1985 році, коли було вироблено 146,1 млн. дал пива. Але з початком перебудови економічного устрою виробництво постійно знижувалося і досягло найнижчої точки в 1996 році - 60,3 млн. дал. Причини загальновідомі - порушення виробничих зв’язків з колишніми радянськими республіками, криза неплатежів, низька купівельна спроможність населення тощо. З 1997 р. спостерігається помітний підйом виробництва пива, а в 1999 році українська пивоварна промисловість стала лідером ринку алкогольної продукції, її питома вага досягла 68%. У 2009 році загальний обсяг виробництва пива в Україні склав понад 109 млн. дал, що є рекордним рівнем за часи незалежності.

Результати останніх років свідчать про те, що пивоварна галузь України поліпшила і стабілізувала свою діяльність. На сьогоднішній день понад половина вітчизняного виробництва пива контролюється іноземним капіталом. Головну позицію серед іноземних пивних компаній займає бельгійська компанія SanInterbrew, що володіє контрольним пакетом акцій таких великих підприємств-пивовиробників, як ВАТ «Рогань» у Харкові (з грудня 2009 р.), АТ «Чернігівський пивкомбінат «Десна», АТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» та Миколаївський пивзавод «Янтар». Обсяг спільного виробництва пива на цих заводах у 2006 році склав понад 34 млн дол.

Шведська компанія ВВН (BalticBeveragesHolding) володіє контрольними пакетами акцій ВАТ «Славутич» (Запоріжжя) та ВАТ «Львівська пивоварня» (у минулому — львівський пивзавод «Колос»). Разом вони виробили у 2009 році понад 17 млн. дал пива. У 2009 р. на ринок пива України вийшла досить потужна турецька компанія Efes Brewery International. Ставши хазяїном одеського заводу «Черномор», вона активно поширює свою присутність на українському ринку. До цього можна додати інші факти. Так, британсько-німецька компанія SanGroup вкладає гроші у Сімферопольський пивзавод, а німецька Huppmann інвестує Донецький пивоварний завод. Найбільшим українським виробником пива (в усіх розуміннях цього поняття) залишається Київське ЗАТ «Оболонь». Разом з Фастівським, Ахтирським та Севастопольським пивзаводами, що входять до групи «Оболонь», у 2009 році вироблено близько 30 млн. дол.

Основний обсяг пива, що надходить на український споживчий ринок, випускають «Оболонь» (м. Київ), «Рогань» (м. Харків), «Славутич» (м. Запоріжжя), «Десна» (м. Чернігів), Донецький пивзавод та ПЗ «Янтар» (м. Миколаїв). Це так звані «Великі виробники», ними вироблено 85,6% обсягів українського пива. Частка середніх виробників складає 7,75%, малих (потужністю менше 500 тис. дал/рік) пивзаводів — 6,65%(див. діаграму 1).

Україна має необхідні передумови для функціонування високорозвиненої пивоварної промисловості. Починаючи з 1991 року відбувся значний спад у харчовій промисловості країни та пивоварній промисловості, як частини харчової промисловості зокрема. Спад виробництва є наслідком скорочення надходження сільськогосподарської продукції на промислову переробку, падіння купівельної спроможності населення, недосконалої податкової, цінової і кредитної політики. переходу ряду галузей на роботу за давальницькою схемою, неврегульованості економічних відносин з країнами СНД, в першу чергу з Росією.

В сучасних умовах, коли в Україні здійснюється структурна перебудова економіки, докорінно поглиблюється її орієнтація на всебічне і повне задоволення потреб населення в товарах народного споживання і, зокрема, в продукції пивоварної галузі. Відбувається збільшення частки осіб пенсійного віку. В Україні чітко сформувалися два прошарки населення: багаті і бідні, проте слід зазначити, що в останні роки йде поступове створення середнього прошарку (це ще не «середній клас», але вже й не бідні). Дана тенденція дає можливість стверджувати про значний потенціал попиту на продукцію пивоварної галузі на вітчизняному ринку. В наслідок чого підприємства галузі зацікавлені в збільшенні обсягів виробництва продукції і введення в дію нових потужностей. Харчовики, зокрема, істотно потіснили на внутрішньому ринку імпортні кондитерські і лікеро-горілчані вироби, безалкогольні напої. Створюється дистриб’юторська мережа, поліпшується реклама, розширюється фірмова торгівля, яка вже нараховує понад 3 тисячі магазинів, барів, павільйонів, організовуються спеціальні відділи у великих магазинах. Наші продукти стали значно привабливішими, мають сучасний дизайн.

Особливістю споживчого ринку пива є те, що він, насамперед, являє собою ринок виробників. Вони створюють власні збутові мережі, визначають тактику та стратегію боротьби за споживача.

За способом просування пиво, яке представлено сьогодні на українському ринку, поділяється в основному, на три категорії:

Низька (нижче середньої) — пиво, вироблене заводами районного та обласного масштабів. Основну масу такого пива споживають у тому регіоні, де його виробляють.

Середня — найбільше масштабна за пропозицією, виробляється великими вітчизняними пивоварними заводами. У сезон практично всі марки середньої категорії присутні в усіх регіонах країни.

Вище середня — містить усі імпортні марки та марки великих вітчизняних виробників пива. Присутність у більшості регіонів забезпечують лише марки заводів «Оболонь», «Славутич», «Янтар». Пиво закордонних марок іноді виділяють у окрему категорію — елітна.

Висновок:

Закінчуючи аналіз ринку пива в Україні, слід відзначити деякі тенденції його формування та розвитку:

1. В Україні споживчий ринок пива ще розвивається, його місткість оцінюється близько 150 дал на рік. На сьогоднішній день український ринок пива закінчує своє формування. Вже визначилися головні виробники пива, які спільно виробляють 85,0% обсягів виробництва пива. До них належать: «Оболонь», «Рогань», «Славутич», Донецький пивоварний завод, «Десна», «Янтар».

2. Понад половину вітчизняного виробництва пива контролюють підприємства з іноземним капіталом.

3. Найбільші вітчизняні виробники під час конкурентної боротьби за ринки збуту знайшли свої ніші в загальноукраїнському ринку пива, а марки пива, що випускаються ними, поділилися на три цінові категорії: низька (нижче середньої), середня та вище середня.

4. Найбільш поширеною тарою для пива є скляна — у неї розливають не менше двох третин виробленої продукції, хоча й використання ПЕТ-тари для розливу пива себе виправдовує, особливо в літній сезон.

5. Впровадження на український ринок російських марок впливає на розвиток ринку незначною мірою. Висока ціна при якості, що не перевищує українських аналогів, дозволять російському пиву конкурувати лише з європейськими марками у порівняно невеличкому секторі «вищесередньої» категорії.

6. Середні виробники найближчими роками залишаться при своїх регіональних ринках, оскільки не мають достатньо засобів для оновлення виробничих фондів, розвитку мережі реалізації та рекламної підтримки власної марки. Долю дрібних виробників пива спрогнозувати складно, навіть на короткий строк.

1.2 Характеристика продукції за видами

Пиво — слабоалкогольний напій, що отримується шляхом спиртового бродіння солодового сусла за участю пивних дріжджів при додаванні хмелю. У більшості сортів пива міститься всього 3−6% алкоголю, 7 — 10% поживних речовин, 0,3−0,4% вуглекислого газу. Існує безліч сортів пива, включаючи і безалкогольне пиво.

У залежності від основного сусла — витяжка з сусла перед бродінням — експерти розрізняють чотири види пива: просте, розливне, чисте і міцне. Ці назви пов’язані з основним суслом. У них немає і натяку на процентний вміст напою.

Просте пиво — має щільність основного сусла не перевищує 7%. При цьому міцність пива (зміст спирту) становить 0,5−1,5% об. Воно буває темне або світле і специфічними відмінностями не володіє.

Розливне пиво — має щільність основного сусла порядку 7−10%, і його міцність (зміст спирту) при цьому становить 0,5−2,8% об. Яскравим прикладом цього виду пива може послужити Berliner Weisse (берлінське біле).

Незбиране пиво — має щільність основного сусла вже 11−16%,і його міцність (зміст спирту) при цьому становить порядку 0,5−7% об. Більше 90% проданої на ринку пива відносяться до цього виду. У цей список іноді включають безалкогольне і низькокалорійне пиво. Виходячи з деяких класифікацій, має місце виділення п’ятого виду — легкого цілісного і безалкогольного пива, де щільність основного сусла становить від 6 до 12%, а міцність (зміст спирту) може бути в межах 0,3−3% об. Спирт у безалкогольному пиві може досягати до 0,6% об.

Міцне пиво — має щільність основного сусла вище 16%, і міцність (зміст спирту) його при цьому становить 5−12%. об. Його основна відмінність полягає в насиченому й багатому смаку.

Що цікаво, але в різних країнах поділ на види не збігається. Як приклад можна навести розподіл в Німеччині, Франції і Бельгії:

У різних країнах фахівці поділяють пиво за сортами, за способом бродіння, за кольором, за міцністю, за складом інгредієнтів і ще масі характерних ознак. У російській мові пивом позначаються всі пінні напої, тоді як англійська мова ділить пиво на beer, ale, lager, stout і ще безліч різновидів. Верхове і низове бродіння пива поділяє все різноманіття світових марок пива на ель і лагер.

У елях (ale) верхове бродіння здійснюється з використанням дріжджів Saccharomycescerevisiae при досить високих температурах — 15−25 градусів. До елям відносяться Stoute, Barleywine, Trappist, Lambic, Bitter, Porter.

Лагер (lager), до якого відноситься до 90% пива в світі, варять з допомогою дріжджів низового бродіння Saccaromycescarlsbergensis. Лагер зброджують при низьких температурах 5−15 градусів і залишають на дозрівання, освітлення та насичення вуглекислим газом при 0 градусів. Перераховувати пиво лагер можна нескінченно довго, самі знамениті сорти та стилі - Pilsner, Icebeer, Rauch, Warsteiner, Bocks та інші.

Однак не всі типи пива можна віднести до цих двох видів. Існує, наприклад, бельгійське пиво мимовільного бродіння, у виробництві якого дріжджі не використовуються зовсім. Бродіння здійснюється за допомогою мікроорганізмів пивного сусла.

По кольорам пиво класифікується на світле, темне, біле і червоне. Ними можуть бути і ель, і лагер. Темне пиво виходить в результаті додавання в напій обсмаженого солоду.

За міцністю та змістом алкоголю пиво ділиться на алкогольне (від 3 до 29%) і безалкогольне (0,2 — 1% алкоголю).

Основні сорти пива слабоалкогольні - 3 — 5,5%. Проте сьогодні у світі варять пиво 6−8%, 11% і навіть 29% вмісту алкоголю.

В останньому випадку використовують дріжджі для шампанського. Міцні видів пива в Європі - «Саміхлаус» з Австрії і «X-beer 33» з Чехії. Вміст алкоголю в напої становить 14%.

У різних країнах, на різних континентах пиво поділяють на класи, види, підвиди дуже індивідуально. Приміром, у Чехії, визнаному лідеру пивної промисловості, існує таке поняття як «різане пиво». Це змішані сорти темного і світлого пива, зазвичай в пропорції 50: 50. Особливим підтвердженням кваліфікації півочерпія (по-чеськи такі люди називаються «вичерпні») є подання різаного пива так, щоб була видна чітка межа пива різних кольорів.

За способом просування пиво, яке представлено сьогодні на українському ринку, поділяється в основному, на три категорії. Низька (нижче середньої) — пиво, вироблене заводами районного та обласного масштабів. Основну масу такого пива споживають у тому регіоні, де його виробляють.

Середня — найбільше масштабна за пропозицією, виробляється великими вітчизняними пивоварними заводами. У сезон практично всі марки середньої категорії присутні в усіх регіонах країни.

Вищесередня — містить усі імпортні марки та марки великих вітчизняних виробників пива. Присутність у більшості регіонів забезпечують лише марки заводів «Оболонь», «Славутич», «Янтар». Пиво закордонних марок іноді виділяють у окрему категорію — елітна.

1.3 Характеристика підприємства

ВАТ «Нікопольський пивоварний завод»

Країна: Україна

Адреса: вул. Довгалівська, 2

Місто: Нікополь

Область: Дніпропетровська

Індекс: 53 211

Вид діяльності: Пивоварна промисловість

Виробнича потужність: 430тис. дал. /рік

Пивоварний завод було збудовано у 1885р. німцем К. К. Штекелем. Потужність заводу відмірялась у відрах готового напою. Річний випуск пива доходив до 32 600відер пива. Після революції завод був націоналізований. Пивоварний завод не припиняв випуск продукції ні в громадянську війну, ні в вітчизняну. З 1948р. почалася механізація процесів виробництва пива та солоду, що значно полегшило працю робітників. До 1956 р. була закінчена реконструкція заводу, повністю замінено обладнання солодового, варильного, бродильно-лагірного цехів, побудована котельня. У 1990роцімодернізовано цех по розливу пива, запущено цехи по розливу безалкогольних напоїв, а 2000році запущено цех розливу пива в ПЕТ пляшки та участок по розливу пива в кеги (металева бочка місткістю 50 л). Досвід літа 2006 р. засвідчив: підприємства, які вчасно перепрофілювались на кеги, мали неабиякий зиск. Так, Нікопольський пивзавод, що на початку сезону ризикнув повністю відмовитись від розливу пива в скляні пляшки і зробив ставку виключно на кег-бочки, вже у вересні розрахувався за кредити. При цьому, утримуючи низькі ціни (75 коп. /л), не лише зумів потіснити з місцевого ринку конкурентів з інших регіонів, але й сам пішов у наступ і тепер реалізує продукцію за межами області. Місячні обсяги продажів зросли в 2,5 раза. Звичайно, у боротьбі за покупця тут також не забувають і про смак пива, і про рекламу, і про сезонні знижки в ціні, і про традиційні святкування днів любителів пива. На Нікопольському пивоварному заводі вариться два сорти пива — Елітне (12%, 4,5 алк.), та Нікопольське (11%, 3,7 алк.), які реалізується в кегах по 50 л.

РОЗДІЛ 2. ОБГРУНТУВАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ І ПОТРЕБИ В ОСНОВНОМУ КАПІТАЛІ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Визначення виробничої програми підприємства

Обгрунтування виробничої програми здійснюється на основі маркетингових досліджень щодо ємності ринку. Головна мета маркетингу — орієнтація на споживача. Разом з тим завдання маркетингу — як збільшити попит, але й намагатися впливати на нього так, щоб він відповідав пропозиції. В основі маркетингу лежить ідея людських потреб. Потреба — це потреба у відповідності з культурним рівнем і особистістю індивіда. Людина буде вибирати ті товари, які доставлять їй найбільше задоволення в рамках його фінансових можливостей. Маркетинг має місце в тих випадках, коли люди вирішують задовольнити свої потреби і запити за допомогою обміну. Обмін — акт отримання від когось бажаного об'єкта шляхом пропозиції чого-небудь натомість. Концепція маркетингу стверджує, що запорукою досягнення цілей організації є визначення потреб і потреб цільових ринків і забезпечення бажаної задоволеності більш ефективними, ніж у конкурентів, способами. Компанія виробляє те, що необхідно споживачеві, і отримує прибуток за рахунок максимального задоволення його потреб.

Таблиця 2.1 — Порівняльна характеристика по продажу пива у кегах

Як видно із порівняльної таблиці 2.1 пиво Нікопольського пивзаводу доставляється в торговельні точки власним автотранспортом заводу, що дозволило знизити витрати на перевезення, а отже, і ціну на товар. Відділ збиту працює по заявкам фірмової торгівлі. Заявки, що були зібрані агентами за день заносяться в базу та обробляються. Готові документи роздруковують оператори і формують рейси для машин. Документи на завантаження віддаються на склад. Машини завантажують товаром, і віддають водієві-експедиторові всі супровідні документи. Водій розвозить товар по торгових точках міста. Маршрут руху у більшості машин кільцевої, вся доставка здійснюється централізовано. Обсяг продажу пива Нікопольського пивзаводу невеликий по-зрівнянню з заводами-гігантами, але пиво реалізується в повному обсязі та має великий попит серед місцевого населення.

Маркетингове дослідження показало, що жоден пивзавод не реалізує безтарне пиво. Пиво доставляється до торгової точки спеціалізованим автотранспортом (пивовозом), тому і називається «безтарним». Всередині сімдесятих для транспортування пива у торговельну мережу міста Нікопольський пивзавод придбав автомобіль АЦПТ-3,0 на шасі ГАЗ-53А, загальною місткістю 3000 л. Цистерна цієї машини складається з двох секцій еліптичної форми, виготовлених з нержавіючої сталі, кожна місткістю 1500 л, розташованих під загальною термоізоляцією. Заповнення цистерни і злив пива на підприємствах торгівлі проводився через трубопроводи під тиском вуглекислого газу до 0,7 кгс/см3. При заповненні на пивоварної заводі вуглекислий газ подавався із заводської магістралі, а при зливі пива в торговельній мережі - з двох балонів, розміщених в бортових ящиках цистерни. Для запобігання цистерни від пошкоджень при підвищенні тиску вище допустимого, кожна секція обладнана манометром і запобіжним клапаном. Згодам пивоварний завод відкрив заводські фірмені торгівельні точки в яких були установлені ємкості з нержавіючої сталі для продажу безтарного пива.

Висновок:

Маркетингові дослідження ємності нікопольського ринку пива показали:

1. Продаж пива Нікопольського пивзаводу невеликий по-зрівнянню з заводами-гігантами, але пиво реалізується в повному обсязі.

2. Ринок пива міста Нікополь не містить безтарне «живе» пиво.

3. ВАТ «Нікопольський пивоварний завод» має необхідне технологічне обладнання для продажу безтарного «живого» пива.

4. Доставка пива з Нікопольського заводу в торгові точки міста працює злагоджено і безперебійно, що збільшує термін реалізації пива для населення.

5. Використання спеціалізованого транспорту дозволяє різко знизити втрати і зберегти товарний вигляд продовольчого товару, скоротити витрати на тару, упаковку, експедирування та вантажно-розвантажувальні роботи, а також перейти на безтарного перевезення пива.

На підставі зроблених висновків для більш раціональної роботи Нікопольського пивзаводу виношу наступні пропозиції:

1. Нікопольському заводу необхідно збільшити потужність заводу для розширення своєї фірмової торгівлі за рахунок випуску нового безтарного пива.

2. Необхідно зайнятися рекламою продукції шляхом проведення рекламних акцій, розіграшів призів і дегустації продукції.

Характеристика «живого» пива

«Живе» пиво називається так, тому що технологія його виготовлення не включає фільтрацію і теплову обробку, зберігаючи живими клітини пивних дріжджів. Через це живе пиво завжди має осад на дні.

Коли говорять про цілющі властивості пива, мають на увазі саме живе пиво. Справжнє живе пиво не містить штучних інгредієнтів або консервантів. Пивні дріжджі несуть у собі унікальний комплекс амінокислот, білків, вуглеводів і вітамінів і дуже благотворно впливають на здоров’я.

2.2 Визначення потреби в основних виробничих фондах. Технологічний процес приготування пива

Підготовка солоду — пророщування зерен злаків, найчастіше, ячменю, сушіння і очищення від паростків.

Затираннязатору -подрібнений солод і воду змішують у заторному чані, поступово нагрівають до температури оцукрювання — 76 ° C. У результаті майже весь крохмаль розщеплюється на цукру і декстрини, які в процесі затирання розчиняються у воді.

Фільтрація затору — затор перекачується у фільтр — чан, де відбувається його поділ на неохмеленное сусло і дробину. Дробина — нерозчинні залишки ячменю, одержувані в процесі фільтрації затору.

Кип’ятіння сусла — сусло з додаванням хмелю, а також інших інгредієнтів вариться 1−2 годиниУ варочном котлі сусло нагрівають і доводять до кипіння. На цій стадії в майбутнє пиво додають хміль. Його дозування залежить від багатьох умов: від сорту та якості самого хмелю, від властивостей води і від сорту пива, який збираються варити.

Варка основного сусла триває від півтора до трьох годин.

Зварене сусло проціджують від залишків хмелю і дають йому відстоятися. При цьому на дно осідають навіть найдрібніші частинки, які не були видалені під час проціджуванні. За прискореною технологією осад видаляють на центрифузі.

Освітлення сусла — сусло перекачують у гидроциклон (вирпул) для відділення нерозчинних залишків ячменю і хмелю. Ці частинки, під дією відцентрової сили, збираються по радіусу гидроциклона. Після 20−30 хвилин відстоювання сусло відділяють від нерозчинного залишку

Охолодження й аерація сусла — сусло перекачується в бродильний танк. Протягом перекачування воно охолоджується і насичується киснем, необхідним для харчування дріжджів.

Бродіння — в отриманий розчин додаються пивні дріжджі, і він зброджується при низьких температурах кілька тижнів.

Потім очищене пивне сусло по трубах перетікає в бродильний чан. Перш ніж приступити до наступного відповідального етапу і додати в сусло останній важливий інгредієнт — дріжджі, необхідно дочекатися, поки воно охолоне. Для верхового пива необхідна температура сусла від 18 до 22 ° C, для низового — від 5 до 10 ° C.

Фільтрація — пиво фільтрується від залишків дріжджів. Фільтроване пиво відрізняється тим, що воно більш стабільно, і може зберігатися до 2-х тижнів.

Дозрівання пива. Пиво витримується у спеціальних танках від одного до трьохмісяців без доступу кисню. Після дозрівання пиво ще раз очищають і фільтрують, а потім переливають в металеві бочки, кеги, пляшки та алюмінієві банки.

Таблиця 2.2 — Норми часу на операції (Тшт)

Найменування процесу

Норми штучного часу (год)

Очищення та подріблення солоду, ячменя

2−4

Приготування затору

2

Фільтрація затору

6

Кип’ятіння сусла

1−2

Освітлення та охолодження сусла

1,5−2

Бродіння, доброджування та дозрівання пива

8

Фільтрація пива

3−5

Норма часу на основні процеси виробництва (Тшт) дорівнюю 12годин

2) Річний фонд роботи виробничого обладнання

Річний фонд роботи виробничого обладнання залежить від кількості змін роботи обладнання.

Таблиця 2.3 — Перелік технологічного обладнання

Найменування обладнання

Кількість (шт.)

Обертаємость за зміну (тривалість зміни 12год)

Кількість робочих для обслуговування за зміну

Полірувальна машина

1

1

1

Солододробилка

1

1

Заторний чан

2

1

1

Сусловарочний котел

1

1

Фільтраціонний апарат

1

1

Хмільозбірник

1

1

Відстойний чан

1

1

Фільтрапарати

2

1

2

Бродильні чани

7

1раз за сім днів

Лагерні танки

35

1раз за 30днів

Сепаратор

2

1

1

Ємкість для фільтрованого пива

2

2

Визначають фонди часу роботи устаткування: календарний, режимний і дійсний (максимально можливий). Для кожної одиниці устаткування календарний фондчасу (Фк) обчислюється як добуток числа календарних днів у розрахунковому періоді на кількість годин у добі.

Річний календарний фондстановить: Фк = 24 * 365 = 8760 год.

Режимний фонд (Фр) дорівнює календарному фонду за вирахуванням невідпрацьованого часу у вихідні, святкові, передсвяткові дні та у невідпрацьовані зміни.

Для підприємств, яким властивий неперервний характер виробництва, режимний фонд роботи устаткування дорівнює календарному фонду.

Дійсний фонд часу (Фд) -- це максимально можливий фонд роботи устаткування при заданому режимі за вирахуванням планових витрат часу на капітальний та поточний ремонти.

Висновок: Оскільки виробництво пива носить неперервний характер, то дійсний річний фонд робочого часустановить: Фк = 24 * 365 = 8760 год.

2.3 Обчислення чисельності персоналу та витрати на оплату праці

1) Чисельність основних робітників (Чор) визначена за формулою:

Чор = (Тшт х Впр)/Д, чол.

Впр — річна виробнича програма (43 200гт)

Д — дійсний річний фонд робочого часу (8760год.)

Т- норма часу на основні процеси виробництва (12год)

Чор = (12 * 43 200) / 8760 = 59 (чел.)

Оскільки Нікопольський пивоварний завод випускає пиво тільки в кегах (не всі виробничі ділянки задіяні), то чисельність основних робітників менша ніж розрахункова і складає 32чоловіка. Адміністративно — господарський персонал складає 5% від чисельності основного персоналу — 7чоловік. Чисельність допоміжного персоналу (котельня, холодильно-компресорне відділення) залежить від змін роботи обладнання. 4 зміни — по 4 посади на кожне відділення (всього 8чоловік).

Розрахунок заробітної плати

Таблиця 2.3. 1- Тарифікаційний список Нікопольського пивзаводу

Таблиця 2.3. 2- Розрахунок місячної заробітної плати

№ З/п

Найменування відділень

Місячний фонд з/п

доплати

нічні

святкові

відпускні

індексація

Всього (місячний фонд + доплати)

1

Адміністр-Господ персонал

11 550,00

1500,00

1150,00

14 200,00

2

Технологічна група

6400,00

69,20

74,15

1100

640,00

8283,35

3

Варочне відділення

10 930,00

2270,30

1297,30

1100,00

1100,00

16 697,60

4

Бродильно- лагерне відділен

13 930,00

2240,00

1280,00

1400,00

1400,00

20 250,00

5

Розлив пива в кеги

5000,00

85,00

600,00

500,00

6835,00

6

склад

4066,00

70,00

600,00

400,00

5136,00

7

Фірмова торгівля

16 195,00

1800,00

1800,00

1600,00

21 395,0

8

котельня

4400,00

320,80

500,00

440,00

440,00

6100,80

9

Холодильно- компресорн

5200,00

380,00

500,00

520,00

520,00

7120,00

10

охорона

5598,00

270,00

200,00

550,00

550,00

7168,00

Всього на місяць: 113 200,00грн

Заробітна плата на рік: 113 200,00*12=1 358 400,00грн

Таблиця 2.3.3 — Нарахування на заробітну плату

показники

% відрахувань

сума

Заробітна плата на рік

1 358 400,00

Збір на обов’язкове пенсійне страхування

33,2

451 000,00

Внески у фонд на випадок тимчасової втрати працездатності

1,4

19 020,00

Внески у фонд страхування на випадок безробіття

1,6

21 700,00

Внески у фонд страхування від нещасних випадків

0,2

2720,00

Всього нарахувань:

494 440,00

Річний фонд оплати праці

1 852 840,00

2.4 Потреба в оборотних фондах

Сировина, яка використовується у виробництві пива, повинна відповідати діючим стандартам, медико-біологічним вимогам і санітарним нормам якості продовольчої сировини і харчових продуктів.

Таблиця 2.4.1. Характеристика сировини, яку використовують в виробництві

№ з/п

Найменування сировини

Вологість, (%)

екстрактивність (%) на абсолютно суху речовину

Об'ємна маса кг/м3

1

Солод пивоварний ячмінний світлий (ОСТ 10−65−87)

5,6

76

530

2

Солод темний (ОСТ 10−65−87)

5,0

74

530

3

Ячмінь пивоварний (ГОСТ 5060−66)

15,0

75

630

4

Цукор-пісок (ГОСТ 21−78)

0,15

72

400

5

Хміль (пресований, гранульований, екстракт) (ГОСТ 21 947−76, ТУ 18

відповідно до інструкції ТІ 10−04−06−136−67

6

Рисова крупа (січка) (ГОСТ 6292−70)

15,0

85

700

7

Вода питна (ГОСТ 2874−82)

Примітка: зернова сировина (солод, ячмінь) може поставлятися в мішках або насипом.

Таблиця 2. 4.2. -Витрата сировини на 1 дал пива

Масова частка сухих речовин початкового сусла (%)

Використовувана сировина

Витрата зернопродуктів, (кг)

11

З урахуванням 15% несоложеною сировини (ячмінного борошна)

1,81

в т.ч. солод — 1,54

н / ячмінь — 0,27

12

100% солоду

З урахуванням 10% рисової крупи (січка)

2,0

1,9646

в т.ч. солод св. — 1,6699

рисова крупа — 0,1964

цукор — 0,0983

На Нікопольському пивоварному заводі вариться два сорти пива — Елітне (12%, 4,5 алк.), та Нікопольське (11%, 3,7 алк.), при потужністі 430тис. дал. /рік випуск пива в відсотках складає 50% на 50%. Річні витрати на сировину (солод, ячмінь, цукор) складають:

Для пива «Нікопольське»

Солод 1,81кг*215 000дал=389 150кг? 390т

Для пива «Елітне»

Солод 1,6699кг*215 000дал=359 030кг? 360т

Рисова крупа 0,1964кг*215 000дал=42 226кг? 43т

Цукор 0,0983кг*215 000дал=21 135кг? 21т

Витрата хмелепродуктів, розрахованапо мінімальній і максимальній нормі гірких речовин гарячого сусла для початкової масової частки сусла від 10 до 14,5%, а також норма витрати хмелю на 1 дал для сортів пива з різною масовою часткою сухих речовин початкового сусла наведено в таблиці 2.4.3.

Таблиця 2.4.3 — Норма витрати хмелю на 1 дал пива

Початкова щільність сусла, %

Допустимі межі норми гірких речовин (Гс)

Витрати на 1 дал сусла, г

Пресований хміль

Гранульований хміль

мінімальні значення Гс

максимальні значення Гс

мінімальні значення Гс

максимальні значення Гс

10,0

0,64 — 0,80

16,35

20,43

14,72

18,39

11,0

0,56 — 1,2

16,09

30,65

14,48

27,59

12,0

0,99 — 1,66

25,29

42,40

22,76

38,16

13,0

0,80 — 1,66

20,43

42,40

18,39

38,16

14,0 — 145

1,0 — 2,08

25,54

53,13

22,99

47,82

Для пива «Нікопольське» середні витрати на 1дал — (16,09+30,65)/2=23,37

Хміль 23,37г*215 000дал=5 024 550г =5025кг? 5т

Для пива «Елітне"середні витрати на 1дал — (25,29+42,4)/2=33,85

Хміль 33,85г*215 000дал=7 276 675г=7277кг ?7,3т

Таблиця 2.4.4 — Розрахунок вартості сировини для виробництва 430тис. дал пива

Найменування сировини

Річна потреба (т)

Вартість одиниці

сировини

Сума

Солод

750

10 000,00

7 500 000,00

Рисова крупа

43

5000,00

215 000,00

Цукор

21

7000,00

147 000,00

Хміль

12,7

9000,00

114 300,00

ВСЬОГО:

7 976 300,00

Норми витрати енергоносіїв (води, електроенергії, газу) для броварень визначаються залежно від прийнятої технології одержання пива, конструкції устаткування, у технічній характеристиці якого вони наводяться.

Середні питомі значення енергоресурсів представлені в таблиці 2.5. 5

Таблиця2.4.5.- Норми витрати енергоносіїв на виробництво пива

найменування

Одиниця виміру

Витрати на 1дал пива

Електроенергія

кВт

0,5−0,75

Газ

Кг

0,3−0,32

Вода

М3

0,015−0,050

Таблиця 2.4.6 — Розрахунок вартості енергоносіїв для виробництва 430тис. дал пива

Найменування

Річна потреба

Вартість одиниці енергоносіїв (грн.)

Витрати на 430тис. дал пива

Електроенергія

216 000 кВт

7,626

430 000,00

Газ

138 240 кг

6,898

3 000 000,00

Вода

14 040 м³

4,055

1 740 000,00

Разом:

5 170 000,00

Позавиробничі витрати

Таблиця 2.4.7 — Оплата послуг

Таблиця 2.4. 8-Загальногосподарські витрати

Таблиця 2.4.9.- Інші видатки

Найменування

Витрати

Збір на забруднення навколишнього середовища

300,00

Податок з власників транспортних засобів

500,00

Податок на водокористування

2000,00

Разом:

2800,00

Таблиця2.4. 10 — Розрахунок калькуляції собівартості і відпускної ціни продукції

Калькуляційній одиницею для пива є дал

№ з/п

Статті калькуляції

сума

На 1дал пива

На 430тис. дал пива

1

Сировина і матеріали

18,99

7 976 300,00

2

Паливо та енергія

12,30

5 170 000,00

3

Заробітна плата

3,23

1 358 400,00

4

Нарахування на заробітну плату

1,18

494 440,00

5

Загальновиробничі витрати

0,16

69 000,00

6

Виробнича собівартість

35,86

7

Оплата послуг

0,06

26 860,00

8

Інші видатки

0,01

2800,00

9

Повна собівартість продукції

35,93

15 090 600,00

10

Прибуток (25%)

8,98

3 771 600,00

11

Відпускна ціна

44,91

РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Розрахунок рентабельності виробництва на Нікопольському пивзаводі

Рентабельність виробництва (Рв) визначається за формулою:

Рв = П/С

Де: П — прибуток підприємства (грн.)

С — собівартість річного випуску продукції (грн.)

Рв = 3 771 600,00 / 15 090 600,00 = 0,25

3.2 Точка беззбитковості

Таблиця 3.2.1. Розрахунок постійних та змінних витрат

Статті затрат

Змінні

Постійні

На 1 дал пива

На 430 т. дал

На 1 дал пива

На 430 т. дал

Сировина та матеріали

18,99

7 976 300

Паливо та енергія

12,30

5 170 000

Нарахування на зарплату

0,45

191 235

0,73

303 205

Оплата праці:

— адміністративного персоналу

— основних робітників

— допоміжних рабітників

— спеціалістів і фахівців

1,28

525 390

0

0,41

0

0,96

0,58

170 400

404 388

158 640

Загальновиробничі витрати

0,19

49 000

0

Витрати на утрим та експлуат, будівель, споруд

0,05

20 000

Інші витрати

0,01

2800

Всього:

33,21

13 911 943

2,72

1 178 657

Точка беззбитковості це об'єм або рівень операцій при якому сукупний доход дорівнює сукупним витратам, тобто це точка нульового прибутку або нульових збитків.

Точка беззбитковості (Тб) знаходиться за формулою:

Тб = Пост.в. / (Ц-Зм. в)

Де: Пост.в. — постійні витрати на одиницю продукції, грн.

Ц — ціна за одиницю товару, грн.

Зм.в. — змінні витрати на одиницю продукції, грн.

Тб = 2,72 / (44,91 — 33,21) = 2,72/11,7 = 0,23

ВИСНОВКИ

Аналіз виробництва і оцінка ефективності діяльності ВАТ «Нікопольський пивоварний завод» за основними критеріями показала:

1. Важливою умовою успішної роботи підприємства являється собівартість продукції, яка впливає на ціну реалізованої продукції. Для цього на пивоварному заводі складається калькуляція продукції, яка є важливим документом підприємства, необхідним для обґрунтування правильного рівня цін. Вона виступає механізмом контролю рентабельності виробництва, дає багатий аналітичний матеріал, що дозволяє встановити причини відхилень у собівартості окремих видів продукції та шляхи її зниження. Основними причинами від яких залежить величина собівартості продукції є зміна цін і норм витрат сировини і матеріалів; їх якість; перевищення планових норм витрат палива та енергії внаслідок високого рівня зношеності устаткування; недоліки в організації обліку та аналізу калькуляції пива. Тому пропоную випуск нової продукції, яка зацікавить споживачів, а також значно знизить витрати на виробництво 1дал пива.

2. Такої новою продукцією повинно стати безтарне пиво. Ознакою корисності безтарного пивного напою давно стало «живе», тобто непастеризованого, нефільтрованого, неконсервованого пива. Технічні регламенти такого терміна не передбачають. Це маркетинговий хід виробників. Сьогоднішні реалії забрудненої планети натуральні продукти зводять у ранг корисних і нечисленних, тому споживання «живого» пива стає все більш популярним і затребуваним. У живого пива короткий вік. Його можна спробувати або в місцевих ресторанних пивоварнях, або в бара при пивзаводах. Саме це і робить таке пиво особливо затребуваним.

3. Безтарне перевезення продовольчого вантажу дозволяє різко знизити втрати і зберегти товарний вигляд продовольчих вантажів, скоротити витрати на тару, упаковку, експедирування та вантажно-розвантажувальні роботи, що приведе к зменшенню постійний затрат на пивоварному заводі.

4. «Живе» пиво, як правило не фільтрують, а значить воно містить пивні дріжджі і є дуже корисним. Крім того, вченими доведено, що не фільтроване пиво збуджує апетит. Живе пиво називається так, тому що технологія його виготовлення не включає фільтрацію і теплову обробку, зберігаючи живими клітини пивних дріжджів. Через це живе пиво завжди має осад на дні.

Коли говорять про цілющі властивості пива, мають на увазі саме живе пиво. Справжнє живе пиво не містить штучних інгредієнтів або консервантів. Пивні дріжджі несуть у собі унікальний комплекс амінокислот, білків, вуглеводів і вітамінів і дуже благотворно впливають на здоров’я.

Виключення фільтрації пива та теплової обробки з технологічної схеми приведе к зменшенню змінних затрат на пивоварному заводі, що приведе к зменшенню собівартості продукції.

5. В 1956 р. після закінчення реконструкції заводу проектна потужність ВАТ «Нікопольський пивоварний завод» склала 1млн. дал пива на рік. За роки радянської влади було освоєно 80% потужності. Але з початком перебудови економічного устрою виробництво постійно знижувалося. У 2009році виробнича потужність досягла 430тис. дал. на рік. Пивоварний завод має запас потужності на виробництво додаткової продукції «живого пива».

6. Для реалізації безтарного «живого» пива ВАТ «Нікопольський пивоварний завод» має власні збутові мережі, чим має можливість визначають тактику та стратегію боротьби за споживача.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Балашов В.Є., Рудольф В. В. «Техніка і технологія виробництва пива і безалкогольних напоїв». -М: Легка і харчова промисловість. 1981р.

2. Булгаков Н.І. «Біохімія солоду та пива» — 2 изд. перероблене і доповнене. — М: «Харчова промисловість», 1976р.

3. Калупянц К. А. «Хімія солоду і пива». -М: Агропромиздат, 1990

4. Колчаева Р. А., Єрмолаєва Г. А. «Виробництво пива та безалкогольних напоїв"-М.: Агропромиздат, 1985.

5. Мальцев П. М. «Технологія солоду та пива». Спец. Курс М., «Харчова промисловість», 1964.

6. Покровська Н. В., Казанер Я. Д. «Біологічна і колоїдна стійкість пива» — М.: Харчова промисловість, 1978.

7. Калуянц К. А. і Ко. Технологія солоду, пива та безалкогольних напоїв.

8. Довідник з виробництва солоду та пива. / За заг. Ред. М. Т. Партач. — М: Піщепроміздат, 1962.

9. Фертман Г.І., Муравицкая Л. В. Довідник для працівників лабораторій пивоварних заводів. -М.: Легка і харчова промисловість. 1982р.

10. Гаджинский А. М. Основи логістики: Навчальний посібник. — М.: Маркетинг, 2000

11. Гордон М. П., Карнаухов С. Б. Логістика товароруху. — М.: Центр економіки і маркетингу, 2001

12. Википедия Свободнаяэнциклопедияhttp: //ru. wikipedia. org/wiki

13. Е. П. Козлова, Н. В. Парашутин, Т. Н. Бабченко, Бухгалтерський облік

14.Е. Н. Галаніна. — М.: Фінансита статистика, 1996. — 431 с. — ISBN 5−279−1 935−6

15. Закон України «Про підприємство».

16. Закон України «Про конкуренцію».

17. Азарян О. М. Маркетинг: Навч. посібник, Донецьк.: 1997.

18. Азоєв Г. Л. Конкуренція: аналіз, стратегія і практика. М.: 1996.

19. Миколаєва М. А. Товарна експертиза. М.: Видавничий дім «Ділова література» 1998. -288с.

20. Коновалов С. А. «Біохімія бродильних виробництв» М.: Харчова промисловість, 1967.

21. Главачек Ф., Лхотскій А. Пивоваріння М.: Харчова промисловість,

22. Панкратов Ф. Г., Памбухгіянц В.К. Комерція і технологія торгівлі М.: 1994. -220с.

23. Основи підприємницької діяльності / під ред. В.М. Власової. — М.: Фінанси і статистика. 1995. -496с.

24. Панкратов Ф. Г., Серьогіна Т.К. комерційна діяльність М.: Інформаційно-впроваджувальний центр «Маркетинг», 1996. -328с.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой