Психологічні основи застосування комп'ютерів у процесі навчання

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Психология


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

КУРСОВА РОБОТА

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЗАСТОСУВАННЯ КОМП’ЮТЕРІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАСТОСУВАННЯ КОМП’ЮТЕРІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ЯК ПРОБЛЕМА ПСИХОЛОГІЧНОЇ НАУКИ

1.1 Проблема комп’ютеризації освіти в літературі з психології й педагогіки

1.2 Психолого-педагогічні проблеми застосування комп’ютерів у процесі навчання

1.3 Роль та місце персональних комп’ютерів у індивідуалізованому навчанні

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ КОМП? ЮТЕРІВ У НАВЧАННІ

2.1 Позитиви і негативи комп’ютеризації освіти

2.2 Психологічні проблеми використання комп’ютерного посібника в навчальному процесі

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

На початку XXI століття відбуваються глибокі перетворення у всіх сферах громадського життя. Глобалізація економіки, використання новітніх технологій у виробництві і комунікаціях принципово змінили розвиток суспільних потреб і умов для їхнього задоволення Сучасний етап розвитку інформаційної цивілізації жадає від кожної країни відповідної перебудови системи використання новітніх досягнень інформаційних технологій Один з важливих компонентів цієї перебудови -- підготовка кадрів, що володіють уміннями і навичками пошуку, обробки й аналізу економічної інформації. Підготовка кадрів повинна починатися в середній школі і продовжуватися у вищих навчальних закладах, як це передбачено законом України [4]

Основний напрямок удосконалювання навчального процесу будь-якої дисципліни в майбутньому -- це застосування комп’ютерних інформаційних технологій (КІТ). КІТ ґрунтуються на сучасних апаратно-програмних засобах, інформаційних технологіях, розподіленій обробці даних у мережах, на використанні економіко-математичних методів і моделей, систем підтримки прийняття рішень і експертних систем.

Уперше в історії людства покоління речей і ідей змінюються швидше поколінь людей. Це створює складні проблеми в життєдіяльності людини, якому приходиться змінювати професійну орієнтацію неодноразово протягом свого життя. Це також створює цілий ряд психологічних проблем, зв’язаних із віком і можливостями людини.

З цього випливає, що одна з важливих проблем у майбутньому людства це проблема пошуку відповідної організаційної структури системи освіти і нових принципів утворення, що стали б одним з основних факторів розвитку людини. При цьому повинний здійснитися перехід від принципу «утворення на все життя» до принципу «утворення протягом усього життя».

Удосконалювання методів і засобів сучасних КІТ створюють реальні умови для їхнього використання в системі утворення з метою розвитку творчих здібностей людини на кожнім кроці його життя. Але використання КІТ у навчальному процесі створюють і свої психолого-педагогічні проблеми.

З новими КІТ ми сьогодні зв’язуємо реальні можливості побудови відкритої системи утворення, у якій кожна людина може вибрати свою траєкторію навчання. Використання комп’ютерів сприяє індивідуалізації навчального процесу за рахунок програмування й адаптації навчальних програм. Індивідуалізації навчального процесу допомагає також використання формалізованих методів соционики і психології.

Зовсім нові можливості для навчального процесу відкривають Internet і телекомунікаційні технології, засновані на глобальних мережах і інтелектуальних комп’ютерних системах. Об'єднання таких систем і мереж складають основу нової інформаційної цивілізації, що створює, формує власний світ присвячених. Творці цього світу вже мають інший спосіб мислення, новою етикою і культурою взаєморозуміння. Становлення інформаційного суспільства, створення якого в 1981 р. проголосили японці, уперше зіштовхує нас із феноменом над біологічних і над психологічних змін в особистості людини Це! світ відкриває новий вимір свідомості, зв’язує його в єдине ціле і створює упорядковану систему нової культури.

Використання КІТ створить принципово нові можливості для удосконалювання людиною чутливості сприйняття Створюється і швидко поширюється новий напрямок екранного мистецтва КІТ, що дає будь-якій людині з комп’ютером доступ до шедеврів світової культури Дуже великий емоційний вплив на людину, що навчається, робить художнє відображення нових створінь архітектури, скульптури, живопису в супроводі багатоаспектної текстової інформації і музичних добутків Це дає можливість розвитку в людини специфічного художнього смаку й одержання знань в області культури, мистецтва й історії розвитку людини Так, наприклад, фірма Intel уже на виставці інформаційних технологій «COMDEX/FALL 2000» у Лас-Вегасе (США) (13−17 листопаду 2000 г) провела презентацію нового комп’ютера Pentium 4 з розширеними можливостями, що дозволяє працювати з зображеннями об'єктів «реального» світу. Віртуальна дівчин-ведуча мало чим відрізнялася від живої дівчини. Комп’ютер знайшов здатність працювати з багатьма «реальними» об'єктами і програмами за законами реального світу [2] У своєму виступі на виставці Білл Гейтс заявив, що епоха персональних комп’ютерів закінчується На його думку, розроблювачі програмного забезпечення (ПО) повинні звернути увагу на мову XML, що дозволяє обмінюватися даними, незважаючи на розходження в операційних системах Інтегрування інтернет-технологій у прикладне ПО стає потребою часу. Це повідомлення дає можливість спрогнозувати, що в недалекому майбутньому нам доведеться змінювати парк ЕОМ і знову переглядати сам процес навчання з урахуванням нових можливостей комп’ютерів

Необхідність застосування обчислювальної техніки в утворенні зараз ні в кого не викликає сумніву, однак не усі задумуються над тим, що використання ЕОМ не тільки удосконалює навчальний процес, але і формує особливе сприйняття людиною навколишнього середовища, у якій присутні об'єкти фізичної реальності поряд із представленнями про них у людській свідомості й у системі представлень в інформаційному просторі. При цьому в людській свідомості реалізується взаємодія між психічними і кібернетичними просторами, що складає тих цікавих і таємниче, що вимагає визначених досліджень

Сьогодні погляди, смаки та ставлення до подій, що відбуваються, формуються у підростаючого покоління переважно під впливом засобів масової інформації, комунікації та новітніх інформаційних технологій, що викликає необхідність актуалізації питання комп’ютеризації освіти. Цій важливій проблемі пильну увагу приділяють не тільки діячі освіти, а й психологи, філософи. Комп’ютеризація, передусім, передбачає використання технічних засобів у процесі певної діяльності.

Реалії XXI століття у превалюючому поступі гуманістичного над технократичним, вимагають пильного погляду на основний чинник інформаційного суспільства -- персональний комп’ютер, його роль і місце в освітній вертикалі.

Комп’ютерне навчання повинно сприяти всебічному і гармонійному розвитку особистості кожного учня, а передусім, що є нині великою проблемою комп’ютеризації освіти, -- активізації і підвищенню творчих здібностей.

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні психологічних аспектів застосування комп’ютерів у процесі навчання і аналізі їх.

Об?єкт дослідження: учні і вчителі загальноосвітньої школи у процесі застосування комп’ютерів у навчанні.

Предмет дослідження: процес застосування комп’ютерів у навчанні.

Задачі дослідження

1. Проаналізувати наукову психолого-педагогічну літературу з проблеми дослідження.

2. Здійснити аналіз психолого-педагогічних проблем застосування комп’ютерів у процесі навчання.

3. Визначити роль та місце персональних комп’ютерів у індивідуалізованому навчанні.

4. Проаналізувати методичні аспекти застосування комп’ютерів у навчанні.

РОЗДІЛ 1. ЗАСТОСУВАННЯ КОМП? ЮТЕРІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ЯК ПРОБЛЕМА ПСИХОЛОГІЧНОЇ НАУКИ

1.1. Проблема комп’ютеризації освіти в літературі з психології і педагогіки

Беззаперечно, що процес інформатизації освіти набув незворотного характеру. Значні завдання по його інтенсифікації поставлено у доповіді Міністра освіти і науки України В. Г. Кременя на II Всеукраїнському з'їзді працівників освіти, Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті.

Разом з цим, стосовно кожного зі ступенів навчання у педагогічній пресі лунає ряд застережень. Можливі негативні наслідки використання інформаційних технологій можна підрозділити на дві основні групи:

а) погіршення фізичного здоров’я дітей та юнацтва;

б) поява психопатологічних симптомів.

Не викликає сумніву, що причини названих негативізмів заслуговують на всебічний аналіз та серйозну примітивну роботу.

Ставлячи у піднятій проблемі на терези «за» і «проти», чимало аргументів «проти» пов’язуються зі шкідливими впливами на здоров’я людей.

Президент асоціації комп’ютерної екології В. М. Бондаровська називає такі основні фактори ризику для фізичного і психічного здоров’я користувача: комп’ютерні випромінювання; якість зображення на екрані; оформлення та освітлення приміщення; кількість часу, який користувач проводить за комп’ютером; ергономічна та психологічна якість програм; стреси, що виникають у зв’язку зі специфікою застосування комп’ютерів.

На думку завідувача лабораторії гігієни дитинства Українського науково-гігієнічного центру МОЗ України п.С. Польки, всі гігієнічні вимоги і нормативи (стандарти) до організації навчання учнів молодшого, середнього і старшого шкільного віку із застосуванням комп’ютерної техніки -- аналогічні, крім нормативів безперервної праці за екраном персонального комп’ютера та особливої уваги і суворих вимог до меблевого забезпечення кабінетів комп’ютерної техніки «відповідно до зросту…».

Соціально-філософський аспект комп’ютеризації розглядали вчені Ю. Абаков, Г. Смирнова, В. Венда, К. Зуєв, В. Винокуров, А. РаКІТов, Т. Андріанова, А. Самарський, Г. Смолян та інші. Не менше значення приділяється гуманітарному аспекту комп’ютеризації. Серед учених, які займалися цією проблемою, — А. Глинн, Д. Равич, В. Зінченко, Ю. Сачков, М. Новік, Д. Поспєлов. З думкою В. Зінченко можна погодитися в тому плані, що обчислювальна техніка, яка увійшла в усі сфери людського життя, створює все нові форми людської діяльності, як окремого індивіда, так і в цілому всього нашого суспільства. Саме цей чинник значною мірою впливає на психологію людини (до його когнітивної, операційно-технічної сфер, до мотивації, до здібностей та ін.). Зрозуміло, якщо такий вплив на психіку людини не враховувати при використанні комп’ютерів у процесі навчання, розробці програмних продуктів, то це може негативно відбитися на розвитку особистості. В цьому випадку можна погодитися з думкою: «…засоби інформатики кардинально змінюють предмет людської діяльності. Вона ніби втрачає свою онтологію і стає „гносеологічною“. Це діяльність не з предметами, а з різними формами їх, модельного, знакового, символічного відображення. V такій ситуації можлива втрата не тільки побутового, предметного характеру діяльності, а й викривлення її суті, яка прискорена в бутті».

Деякі психологи відзначають, що в наше сторіччя техніки і новітніх інформаційних технологій слід говорити не тільки про соціальні, а й актуальні теми психологічних наслідків комп’ютеризації (О. Тихомиров, Н. Тализіна, Л. Федоров та Ін.). Відомий психолог О. Тихомиров виділяє такі психологічні проблеми застосування ЕОМ, що необхідно враховувати: «1) вплив інформатики, обчислювальної техніки, засобів автоматизації на психіку людини; 2) вплив їх на психологічну науку, що вивчає закони психічного життя; 3) використання наукових психологічних знань у працях з Інформатики та обчислювальної техніки».

Учений визначає комп’ютеризацію та мету її впровадження як вимогу часу. Використання техніки викликане суспільними потребами. Але тим важливішим є забезпечення пріоритетних напрямів, що сприяють позитивному розвитку суспільства. І, безперечно, за допомогою психологічної науки можна добитися кращого результату. Бо й при комп’ютеризації у першу чергу, йдеться про людину та суспільство, в якому вона знаходиться, а це -- пріоритетні напрями психології. Слід додати, що нові комп’ютерні системи надають принципово нових можливостей для упорядкування, організації та подання навчального матеріалу, що істотно впливає на педагогічну практику. ЦІ нові можливості зумовлені появою лазерних відео-дискових програвачів, цифрових синтезаторів звуків, графічних редакторів, екологічних екранів із високою чіткістю зображення та зміною архітектури комп’ютерів.

Нині спостерігається прорив у комп’ютеризації різноманітних видів діяльності, викликаний розвитком мультімедіа технологій. Графіка, анімація, фото, відео, звук, текст в інтерактивному режимі роботи створюють інтегроване інформаційне середовище, в якому користувач набуває нових можливостей. При цьому використовуються майже всі сенсорні канали людини.

Психолог М. Калашникова визначає такі актуальні психологічні проблеми комп’ютеризації навчання: «1. Дослідження І оцінка психологічних ефектів комп’ютеризації навчання І обґрунтовані рекомендації використання комп’ютера як засобу навчання і розвитку. 2. Вирішення психологічних питань при створенні програмного забезпечення для комп’ютерів з широким використанням закономірностей засвоєння різного навчального матеріалу в певний віковий період. 3. Створення психодіагностичних програм та їх використання з різною дидактичною і профконсультаційною метою».

Видатний психолог Б. Ломов відзначає, що комп’ютер є таким засобом, знаряддям людської діяльності, застосування якого якісно змінить можливості пізнання, збільшить можливості накопичування та застосування знань кожною людиною. О. Тихомиров вважає, що використання ЕОМ появу нових форм мислення, анемічної, творчої діяльності, що можна розглядати як історичний розвиток психічних процесів людини.

Застосування ЕОМ сприяє формуванню таких якостей, як експериментування, гнучкість, структурність. Вони створює можливості нового, нетрадиційного сприймання очевидних фактів, встановлення оригінальних зв’язків між новою та старою інформацією (старе сприймається з новим баченням).

При розгляді комп’ютера як засобу навчання необхідно зважити на використання цього засобу з точки зору психологічної науки і при цьому оцінювати його вплив на людину. Цьому питанню приділяли увагу психологи Н. Садовська, Л. Земцова, А. Луканкіна.

Можна виділити три підходи, що склалися в психології до проблеми «ЕОМ -- інтелектуальна діяльність людини». Звідси випливає висновок, зроблений деякими фахівцями-психологами, що програма роботи ЕОМ є теорією людського мислення, бо з допомогою машини стало можливим вирішення тих завдань, які раніше були під силу тільки людині. І природно виник фактор впливу ЕОМ на мислитель ну діяльність, враховуючи який можна зробити висновок, що ЕОМ змінює індивід в усіх сферах власної розумової праці. Це і є «теорія заміщення». Але при цьому не враховується дуже важливий чинник про «реальність відношень між мисленням людини та роботою комп’ютера», і те, як впливає комп’ютер на мислення людини. Саме тому виникла інша теорія -- «теорія доповнення». Суть її полягає в тому, що комп’ютер виступає якоюсь мірою помічником людини та доповнює її можливості чисто технічними пріоритетами (обсяг пам’яті, швидкодія та ін.). Але ще в кінці 70-х років О. Тихомировим була сформульована теорія перетворення, якою вчений доводить, що «відбувається не втрата мислення, а перетворення розумової діяльності людини, поява нових форм опосередкування, за яких ЕОМ як зброя розумової діяльності змінює цю діяльність». Саме ця концепція і визнана «методологічною основою» при вивченні всіх особливостей мислення у взаємодії користувачів та ЕОМ.

Дослідженням найважливішого аспекту комп’ютеризації навчання -- створенням психологічних основ програмування -- займалися психологи А. Раєв, П. Гальперін. Н. Тализіна та ін. Уперше Н. Тализіна і Г. Габай висловили думку про те, що використовувати електронну, обчислювальну техніку в процесі навчання необхідно тільки в тих випадках, коли це сприяє його ефективності. Головна функція при цьому відведена комп’ютеру помічнику вчителя в організації nish вальної діяльності учнів. Найбільш доцільним, на наш погляд, є перспективніша участь психолога в навчальних комп’ютерних системах.

В. Глушков, як відомо, займав дослідженням застосування та вплив комп’ютерів у різних галузях людської діяльності: медицині, економі автоматизації навчання та органі: цінного управління, проектно конструкторських роботах та ін. У своїх працях він приділив велику увагу, де впровадження комп’ютерів у різних країнах. Учений виступив за навчання за так званим «програмован підручником» і його комп’ютерну актуалізацію -- застосування ЕОМ.

Однією з основних функцій с числю вальних засобів називають використання саме як технічного: особу навчання, з допомогою яке можна значно інтенсифікувати, індивідуалізувати навчальний процес. Але при цьому обов’язково пост проблема доцільного, раціонально ефективного застосування ЕОМ, І обхідність включення технічних засобів на певному етапі вивчення, закріплення навчального матеріалу, використання необхідних розроблених методик і програмних продуктів, які максимально вичерпували можливості комп’ютерів.

У становленні шкільної та вузівської комп’ютеризації провідну роль відіграли дослідження Б. Гершунського, А. Єршова, Ю. Машбиця, В. Монахов, Б. Гершунський називає три основні чинники необхідності прискорення темпу комп’ютеризації освіти: «1) с ґрунтований об'єктивною необхідністю істотного розширення масштабу підвищення якості професійної підготовки висококваліфікованих спеціалістів… 2) … пов’язаний з необхідністю вирішення завдань масової комп’ютерної грамотності… формування специфічних якостей користувача… з внутрішніми потребами системи освіти», тобто використання ЕОМ у сфері освіти і педагогічної науки. Вчений називає чотири напрями, за якими може ви користуватися ЕОМ у навчальному процесі

-- комп’ютерна техніка та інформатика як об'єкти вивчення;

-- комп’ютер як засіб навчально — виховної діяльності;

-- комп’ютер як компонент системи педагогічного управління;

-- комп’ютер як засіб підвищення ефективності науково-педагогічні досліджень.

А. Петровський наводить деякі галузі застосування ЕОМ у навчальному процесі школи: «1) моделювання різних процесів і явищ; 2) автоматичне проектування пристроїв і систем; 3) інформаційно-довідкова служба; 4) автоматизація навчання; 5) розрахунки, обробка результатів вимірів та експериментальних досліджень».

За останній час значне використання нових інформаційних технологій пов’язане з проблемою розробки програмних продуктів, які б могли використовувати люди з різним рівнем володіння технічними засобами. Чинник вигоди і допустимості використання визначається тим, наскільки повно враховані психолого-педагогічні вимоги до розроблених засобів. Тому необхідно враховувати роль комп’ютерної мови при використанні ЕОМ. Слід відзначити, що саме комп’ютерна мова є засобом діяльності, а не сама машина. Природно, що це посилено впливає на мислення людини, може ускладнити або спростити процес роботи. Тому вибір мови програмування повинен бути обов’язково адекватний тому чи іншому застосуванню. О. Тихомиров і Н. Повякель досліджували цю проблему і визначили, що одним із важливих завдань у психології забезпечення комп’ютеризації вищої школи є саме проблема комп’ютерної мови при взаємодії з ЕОМ. Хотілося б додати, що при виборі комп’ютерної мови для навчального процесу потрібно враховувати вікові особливості учнів, їхній індивідуальний хист та рівень інтелектуального розвитку (мови бувають різної складності). На наш погляд, це питання повинно вирішуватися творчо, щоб учень мав вибір і можливість попрацювати з кількома мовами. При такому підході є можливість розкриття потенційних можливостей учень, що більш ефективно і позитивно вплине на засвоєння ним навчального матеріалу. Крім того, учень сам зможе оцінити всі переваги та недоліки тієї або іншої комп’ютерної мови. Проблеми психологічних аспектів програмних засобів досліджені ще недостатньо, залишається багато відкритих питань. Дослідженням проблем створення пакетів прикладних навчальних програм займалися Р. Андерсон, Л. Горський, Дж. Гримм, В. Коропів, Д. Корягін, С. Новиков, Н. Тализіна та багато інших учених. Питання архітектури ЕОМ, операційної системи, структури даних та алгоритмів, мов програмування, машинної графіки, штучного інтелекту досліджували зарубіжні вчені Рональд Д. Левкин, Амар Групта, Пітер Дж. Деннінг, Роберт Л. Браун, Косневськи,

Ніклас Вірт, Лоуренс Г. Теслер, Террі Виноград, Андріесван Дам та ін.

Важливе місце у вузівському процесі навчання посідає комп’ютерне моделювання, в тому числі екологічних моделей, об'єктів, явищ. Ці питання досліджували І. Кузьмін, М. Вальдман, Ю. Панов та ін.

На наш погляд, програми моделювання за допомогою комп’ютера дають унікальну можливість досліджувати складні процеси та явища, прогнозувати кінцеві результати цих досліджень. Експериментуючи з моделлю, учні багато дізнаються про властивості, недоліки конкретної моделі, одержуючи при цьому можливість реально брати участь у процесі. Це ефективно впливає на мотивацію, інтерес, пізнавальну активність учня.

Ю. Кузнецов виділяє чотири режими застосування комп’ютерів: з) режим пасивного користування. Тут комп’ютер виконує лише обчислювальні завдання; б) режим реактивного діалогу. До цього режиму можна віднести навчальні та контролюючі системи, коли комп’ютер видає завдання, а потім сам оцінює; в) режим активного діалогу. Цей режим являє собою сукупність перших двох; г) режим. інтерактивного діалогу. Тут комп’ютер «веде себе» більш активно у порівнянні з вище згаданими режимами. При цьому 'ЕОМ може вести повноправний діалог з учнем і викладачем, оскільки, за визначенням Ю. Кузнецова, з’являється нова схема «учитель -- комп’ютер -- учень». Слід відзначити, що існуючі режими можна застосувати як незалежно один від одного, так і всі разом, залежно від того, який результат ми хочемо отримати.

Велику увагу приділяють вчені використанню ЕОМ при вивченні дисциплін мовознавчого циклу (В. Редько, Г. Кияшко, Г. Мальковський, М. Фурдуй, В. Ризун). «Використовуючи ЕОМ, мовознавець може автоматизувати трудомісткі, але найнеобхідніші для його наукової і навчальної діяльності операції. Укладання словників, алфавітних і частотних, підготовка дидактичного матеріалу для навчання орфографії, пунктуації, лексиці, граматиці -- це вже зараз може взяти на себе ЕОМ». Для вивчення мов розроблено системи обробки текстів. Посилюється мотивація навчання учень не боїться зробити помилку, оскільки комп’ютер відразу ж показує її, а тому можна більше уваги приділити смисловим та стилістичним моментам при написанні певних робіт (на наш погляд, саме цим аспектам у вузі потрібно приділяти більше уваги).

Проблеми використання комп’ютерів при вивченні технічних дисциплін досліджували В. Мартинкус, П. Сторожилова, П. Кущ, Ю. Таран, Н. Акименко, К. Вузлів, І. Матюшко, М. Бугаєць та ін. А проблемами впровадження комп’ютерів при вивченні дисциплін медичного циклу (зокрема, діагностичні комп’ютерні системи, комп’ютерна томографія, комп’ютерна хірургія тощо) займалися І. Булах, Л. Добровольська, О. Шушляпін, О. Медведев, Г. Владимирова. «Програмовані ситуаційні контрольно-навчаючі завдання -- важливий елемент формування у учнів-медиків знань (умінь) в диференційно-діагностичній і диференційно-терапевтичній тактиці лікаря».

Питання екологічного навчання за допомогою комп’ютерів розглядали вчені Т. Кирієнко, В. Грискова, Л. Волкова, А. Карпюк. «Екологічна освіта із широким застосуванням комп’ютерних технологій навчання надає нового смислу сучасному освітньому процесу. Новий підхід до екологічної освіти вимагає від учнів особистої участі у вирішенні проблем, причому надійним помічником та постійним учителем служить ПЕОМ і прикладне програмне забезпечення».

Необхідною умовою інформатизації освіти є підготовка викладача до використання в навчальному процесі нових інформаційних технологій. Новітні системи дозволяють будувати процес навчання, зберігаючи основні переваги навчання під керівництвом педагога, даючи йому невичерпні творчі можливості.

ЕОМ усе більше застосовуються в медицині, народному господарстві, космосі та інших сферах людського життя. Широке використання комп’ютерів у промисловості, науці, освіті вносить кардинальні зміни в ці галузі, стимулює подальший розвиток та пропонує новітні інформаційні технології.

1.2 Психолого-педагогічні проблеми застосування комп’ютерів у процесі навчання

Впровадження комп’ютерів у сферу освіти змінює форми, зміст, засоби навчання, наближає його до реалій сучасного життя. Основним завданням викладача в такому разі є, як вважає В. Васильєв, «розвиток особистості того, хто вчиться, творчий пошук в організації навчального процесу, добір, розробка І вибір найкращих і найдоцільніших для навчання програмних продуктів». Під час роботи на ЕОМ наявні комфортні умови для активного пізнання, прийняття самостійних рішень, моделювання реальних процесів. Усе це є значним фундаментом для випускників вузів. Питання розвитку комп’ютерної техніки досліджували О. Алексеєнко, М. Брусенцов, Б. Виноградов, І. Громов, В. Котляров, Л. Корольов, Л. Левенталь, В. Бардаченко, Ю. Корольов виділяють кілька етапів комп’ютеризації освіти. Зрозуміло, що застосування ЕОМ у навчальному процесі призвело до зміни засобів та організаційних форм навчання. Є можливість використання, залежно від бажання учень, різних електронних довідників, ілюстративного матеріалу, методичних порад. Ці можливості пропонуються в будь-якому індивідуальному обсязі. Можна всіляко варіювати самостійну діяльність учень; включення його в процес мислення та засвоєння нових знань відбувається в умовах спілкування з комп’ютером; існує можливість візуалізації не тільки безпосередньо отриманого результату, а й усього ходу мислення; комп’ютерні технології можна використати в різних формах управління навчальною діяльністю. Саме комп’ютер може виступати як пасивним елементом, так і активним, все залежатиме від того, яка роль для нього відведена користувачем; виникають різні нові форми організації навчання: дистанційне навчання, електронні конференції, електронна пошта.

Діяльність учнів теж помітно зазнає змін. Вони одержують можливість самостійно приймати рішення. Не звертаючись до педагога, можуть отримати необхідну інформацію з комп’ютерної системи і навіть проекспериментувати з нею, розглядаючи різні шляхи розв’язання задачі, з частковою, повною допомогою комп’ютера або взагалі без неї. Завдяки творчого пошуку, і, що важливо -- можуть не боятися зробити помилку: комп’ютер не дозволить. Учні, таким чином, застраховані від зайвих емоційних стресів. Ще одним важливим аспектом є можливість займатися дослідницькою роботою, простежуючи в динаміці розвиток різних явищ та процесів.

З активним упровадженням комп’ютерної техніки виникають питання, пов’язані з комп’ютерною грамотністю та інформаційною культурою.

Проблему комп’ютерної грамотності деякі автори розглядають дуже вузько, як «оволодіння вміннями розв’язувати задачі на комп’ютері». З цим не можна погодитися тому, що розв’язуванням задач функції комп’ютера не обмежуються, бо, застосовуючи комп’ютери, можна продивлятися текстову інформацію, наприклад, з різних галузей знань. ЕОМ можна використовувати при прогнозуванні, моделюванні різних явищ, процесів і т. ін. Існує точка зору, що комп’ютерна грамотність включає в себе тільки знання про можливості комп’ютера, інші дослідники називають тільки практичне застосування ЕОМ при розв’язуванні складних задач. Ми вважаємо, що комп’ютерна грамотність включає в себе знання новітніх інформаційних технологій та їх функціонування; умови більш ефективного застосування тих або інших технологій; обов’язкове знання мережі Internet та уміння працювати в ній; знання застосування комп’ютерів в усіх галузях людської діяльності; знання алгоритмічних мов та уміння їх, практичного застосування (не тільки для фізико-математичного циклу навчальних дисциплін); уміння працювати з програмними продуктами, в тому числі й з текстовими редакторами; знання архітектури ЕОМ. У свою чергу комп’ютерна грамотність дає учням знання про вплив загальної автоматизації на діяльність суспільних інститутів.

Інтенсивне впровадження комп’ютерних технологій в освіту актуалізує питання змісту, форм самостійної роботи учнів. Від викладачів вищої школи вимагається якомога більше уваги приділяти різним видам самостійної роботи, бо вони є важливим чинником культури навчальної праці. Практично всі програмні засоби (комп'ютерні електронні підручники, гіпертексти, експертні системи) мають деякі елементи самостійної роботи. Питанням самостійної організації навчальної діяльності із застосуванням комп’ютерів займалися вчені В. Глушков, В. Коржуков, Н. Полякова та ін. Організація самостійної роботи учнів із застосуванням ЕОМ може водночас здійснюватися по кількох напрямах. Наприклад, Н. Полякова виділяє такі: «розробка часткових алгоритмів розв’язання типових задач; розробка евристичних приписів нетипових задач; розробка навчаючих програм, як більш вищий ступінь алгоритмізації; індивідуалізація самостійних робіт; спеціалізація самостійної роботи з урахуванням практичних задач спеціальності; розробка систем рефератів з окремих розділів лекційних курсів; розробка спеціальних методів навчання; забезпечення спеціальною й довідковою літературою, застосування ПЕОМ і т. ін.».

Практичне використання комп’ютерної техніки в навчальному процесі надає можливість вибирати різні організаційні форми роботи -- індивідуальну, групову або колективну. Це ще раз спростовує помилковість думки про те, що комп’ютерне навчання за організаційною формою завжди має тільки один певний вид. Використання колективної навчальної діяльності в навчальному процесі також має переваги. Завдяки такій діяльності учень може виступати і як викладач, і як учень. В цьому випадку також передбачається виховна мета, а саме: в учнів формуються навички спільної діяльності, з’являється почуття відповідальності за всю групу, уміння поважати думку інших при обговоренні рішення певної задачі. Колективна форма навчання дає можливість спілкування, обговорення ходу рішення задачі (при цьому кожний учень висловлює свою точку зору,) її кінцевого результату. Відбувається врахування всіх пропозицій, висловлених у процесі обговорення. Підвищується ефективність навчального процесу, особливо індивідуального навчання. Учень стає об'єктом педагогічного впливу й активним суб'єктом навчальної діяльності. Ці проблеми досліджували В. Глушков, В. Крутецький, В. Галузинський, В. Наурзоков, І. Резвицький та ін. Отже, можна зробити висновок, що ЕОМ із точки зору використання організаційних форм у навчальному процесі є універсальною.

Серед першочергових завдань, що стоять перед вищими навчальними закладами, є збільшення кількості ЕОМ з використанням сучасних обчислювальних технологій (інтегровані бази даних та знань, текстові, експертні системи, сучасне програмне забезпечення, візуальне та графічне подання інформації).

1.3 Роль та місце персональних комп’ютерів у індивідуалізованому навчанні

Умови, створювані з допомогою комп’ютера для індивідуалізації навчання, повинні сприяти формуванню зв’язків і закономірностей. Справді, ефективним можна вважати тільки таке комп’ютерне навчання, при якому забезпечуються можливості формування і підвищення мислитель них процесів в учнів. На основі сучасної педагогічної та психолого-педагогічної теорії комп’ютер як новий засіб навчання знайшов своє місце в навчальному процесі. Крім того, він дає можливість індивідуалізувати процес навчання. Працюючи за персональними ЕОМ, учні можуть працювати у своєму зручному ритмі, не зазнаючи жодного дискомфорту, ні на кого, не орієнтуючись.

Комп’ютер вносить істотні зміни й доповнення до тих завдань, що використовуються при традиційному підході. Тут можливі завдання на моделювання, планування, прогнозування, імітацію різноманітних дій, на занурення в певне середовище, де учень, виконуючи певні дії, сам змінює навчальну ситуацію. Зазнав значних змін і такий вид навчальної діяльності, як викладення нового матеріалу. З’явилися різні середовища, зокрема, такі, як гіпертексти, звукові, графічні, анімаційні, при використанні яких дуже змінюються всі види й форми навчального впливу. Дидактичні можливості графіки колосально збільшуються завдяки тому, що з’являється можливість моделювання тривимірного зображення. Діалогова взаємодія учня з комп’ютером є необхідною умовою ефективного застосування сучасних комп’ютерних систем у процесі навчання. Як і будь-яке інше спілкування, так і спілкування «учень -- комп’ютер» має відповідати певним вимогам, особливо психологічним. Потрібно домагатися, щоб навчальні системи, які застосовуються, були якомога краще адаптовані до спілкування з учням, відповідали таким умовам, як гнучкість, комфортність, простота, кольоровість, відкритість, максимальне спрощення спілкування, мінімальна витрата часу на ознайомлення з певною системою тощо.

В умовах використання сучасної інформаційної технології в навчальному процесі мінімальний обсяг знань, умінь і навичок викладачів повинен включати в себе: знання правил техніки безпеки при роботі з комп’ютером, знання призначення основних пристроїв комп’ютера -- процесора, клавіатури, дисплею, принтера, модему; уміння працювати з будь-якими видами інформації; уміння працювати з довідковими системами; уміння працювати з основними операційними системами; знати та уміти працювати з основними редакторами (текстові, графічні, музичні та ін.); знати архітектуру комп’ютера; володіти мовами програмування; уміти розібратися з новими програмними пакетами; застосовувати в навчальному процесі якомога широкий спектр навчаючих комп’ютерних систем.

Використання персональних комп’ютерів у навчальному процесі не повинно змінювати логіку, системність і цілісність матеріалу, що вивчається. Перед тим, використати ЕОМ у навчальному процесі, викладачу необхідно визначити пріоритети, за якими буде подаватися навчальна Інформація, доцільні та ефективні форми, засоби й види організації навчальної діяльності. Тільки такий підхід до вирішення найважливіших питань методичного, психологічного й педагогічного планів може гарантувати якість і ефективність використання комп’ютерної техніки.

Можна навести такі позитивні моменти застосування комп’ютерної техніки при індивідуалізованому підході до навчального процесу:

-- викладач не повинен орієнтуватися на середній рівень, оскільки його об'єктивно не Існує. Навіть у так званих середніх ученьів у кожного свої особливості пам’яті, мислення, уяви, сприймання, різні інтереси (у такому разі, звичайно, одні нудьгують, інші не встигають);

-- застосування комп’ютерів у навчанні -- це постійний і об'єктивний контроль;

-- надається можливість учням не тільки відповідати на вже сформульовані питання, а й формулювати їх;

-- за допомогою комп’ютерних тренажерів ефективно формуються навички практичної роботи з будь-яким технічним обладнанням;

-- індивідуалізована форма організації навчання для учнів є більш ефективною при оволодінні вміннями та навичками, поглибленні теоретичних знань і застосуванні їх у практичній роботі. При правильному підході до організації такого навчання формується потреба до самоосвіти;

-- персональний комп’ютер дає змогу реалізувати в навчанні довідково-інформаційні, комунікативні, конструкторські, мультімедіа функції. За допомогою, такого широкого спектру можливостей при вирішенні різноманітної складності задач підвищується інформаційна культура як окремого індивіда, так і суспільства в цілому;

-- успішне застосування сучасних комп’ютерних технологій і технічних засобів дає змогу спростити управління навчальним процесом і т.д.

Водночас є й негативні наслідки застосування персональних комп’ютерів у процесі навчання:

-- існує загроза витиснення спілкування, що може істотно вплинути на емоційний стан людини. Машина ніколи не замінить спілкування з людиною;

-- не виключається небезпека обмеження письмової комунікації, розвитку творчого мислення (характерною рисою для комп’ютерних навчальних програм є алгоритмічна структура), обміну досвідом (досвід, який набувається особисто під час навчання, не стає надбанням усіх), надмірне спілкування з комп’ютером призводить до негативних наслідків (замкненість у спілкуванні з людьми, стомленість, порушення зору й ін.);

-- потрібно пам’ятати, що процес навчання із застосуванням комп’ютерів необхідно перемежовувати з груповими та колективними формами навчання.

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ КОМПЮТЕРІВ У НАВЧАННІ

2.1 Позитиви і негативи комп’ютеризації освіти

Можна сформулювати такі переваги навчання за допомогою персональних комп’ютерів:

-- комп’ютер дозволяє контролювати індивідуальний темп навчальної діяльності: в учня є можливість самостійно вибрати момент переходу до наступної порції навчальної інформації, задавати швидкість подання задач, час розв’язання задачі. При цьому комп’ютер може служити певним регулятором, попереджаючи учня, що його темп роботи або занадто задовільний, або необґрунтоване швидкий;

-- комп’ютер дає змогу учень самостійно переходити від більш високого ступеня трудності навчального матеріалу до більш легкого і навпаки. Учень вибирає й визначає для себе ступінь складності навчальної задачі. Є можливість пробувати свої сили на різних рівнях складності І враховувати прогалини в засвоєнні навчального матеріалу;

-- образотворча роль комп’ютера -- унікальна. Велике значення мають образотворчі ефекти комп’ютера, із допомогою яких можуть демонструватися процеси і явища, що вивчаються. Комп’ютери роблять Інформацію видимою, завдяки цьому, фундаментально змінюючи людську комунікацію, бо носієм інформації стає картина (анімація, графіка);

-- комп’ютер може «особисто» спілкуватися з учням і певним чином мотивувати їхню діяльність (похвалою, оцінкою, зважаючи на помилкові дії та ін.) — Але необхідно чітко враховувати комплекс характеристик ученьів при використанні цієї можливості комп’ютера: застосування цього навчального впливу може мати як позитивні, так і негативні наслідки.

Аналіз досвіду застосування комп’ютерної техніки у вузі, зокрема, на практичних заняттях, дає змогу зробити деякі висновки з проблем застосування нових інформаційних технологій у процесі активізації пізнавальної діяльності учнів при впровадженні індивідуалізованого підходу в навчанні. Використання персональних комп’ютерів дає змогу:

1) інтенсифікувати й раціоналізувати час, що витрачається при традиційному навчанні на демонстраційні моменти, пошук інформації, на індивідуальний темп роботи з теоретичним матеріалом;

2) підвищити ефективність процесу навчання внаслідок переробки великого обсягу навчальної інформації, необхідної для кожного учня;

3) розвивати пізнавальну активність, підвищувати ефективність самостійної роботи, інтерес до теми, що вивчається;

4) установлювати взаємозв'язок, необхідний для управління навчальним процесом, систематично контролювати знання та вміння, отримані під час опрацювання навчального матеріалу, підвищувати рівень перевірки знань;

5) удосконалювати форми й засоби організації самостійної, диференційованої, індивідуальної, індивідуалізованої роботи ученьів;

6) індивідуалізувати процес навчання, застосовуючи окрему методику, заставлену в ЕОМ для моделі кожного учня, що дозволяє враховувати індивідуальні особливості учня, розвивати здібності, підвищувати якість засвоєння знань та необхідних умінь.

Працюючи на персональному комп’ютері і, освоюючи певний навчальний курс, учень водночас набуває й відпрацьовує навички роботи з електронно-обчислювальною технікою, що в останні десятиріччя набуває всезростаючої ролі в усіх сферах діяльності людини. Використання комп’ютерної техніки в навчальному процесі може виступати не тільки засобом навчання, а й предметом вивчення. Одначе не слід усі проблеми й питання в педагогічному процесі вирішувати шляхом застосування комп’ютерів. Необхідно враховувати принцип педагогічної доцільності при використанні певних засобів. Маючи відправною точкою конкретну дидактичну мету певного навчального матеріалу і конкретної моделі учня, необхідно вибирати форми й засоби навчання, які б стимулювали пізнавальну активну діяльність учнів.

Основними чинниками, що сприяють ефективному проведенню індивідуалізованої роботи з учням, є:

— проведення викладачем чіткої настанови на систематичне використання індивідуалізованої форми навчання під час занять;

— розробка теоретичного навчального матеріалу відповідно до дидактичного принципу доступності;

— розробка системи спеціальних завдань для індивідуалізованої форми навчання, які відповідають навчальним планам та програмам з урахуванням специфіки кожної навчальної дисципліни;

проведення систематичного контролю при індивідуалізованій формі навчання;

врахування комплексу індивідуально-психологічних особливостей учнів при організації індивідуалізованого навчання;

— врахування психолого-педагогічних умов у розробці комп’ютерних програмних продуктів, які будуть використовуватися при індивідуалізованому навчанні.

При цьому критеріями ефективності індивідуалізації навчального процесу є:

— стійке засвоєння знань учням із певного предмета;

— уміння використати теоретичні положення навчальної інформації у практичній роботі;

— уміння самостійно працювати з навчальною та додатковою літературою;

— уміння індивідуально проробляти та освоювати запропонований навчальний матеріал.

Складність визначення дидактичних умов ефективного використання комп’ютерів при індивідуалізованому підході до навчання зумовлена відсутністю єдиної точки зору на визначення поняття індивідуалізація навчання, специфічних особливостей, функцій та шляхів її реалізації в умовах комп’ютерного навчання.

Також відсутня єдина точка зору і на визначення специфічних ознак індивідуалізації, її навчально-виховних результатів.

Ядром теоретичної концепції індивідуалізації навчальної діяльності О. Кірсанов називає «три основні категорії: особистість, діяльність, розвиток». Основні складові, що творять процес навчання, є передача знань, досвіду діяльності, емоційно-ціннісних відношень.

Жодна з існуючих нині психолого-педагогічних теорій навчання, в тому числі П. Гальперін та Н. Тализіної (поетапне формування розумових дій), не можуть у повній мірі і належним чином пояснити закономірності комп’ютерного навчання. Одною з причин такого положення, на думку В. Панченко, є те, що комп’ютерна діяльність «накладає відбиток» на всі види пізнавальних процесів, тому цей аспект проблеми дає великі можливості для дослідницької роботи психологів і педагогів.

Серед різних аспектів вивчення комп’ютеризації (філософського соціального, методологічно та ін.) основним і істотним називають психолого-педагогічний.

Поява нових інформаційних технологій навчання, в тому числі й використання комп’ютерної техніки, зумовила і появу нових форм організації навчального процесу, за яких учень виступає об'єктом навчальної діяльності. Комп’ютер вирішує досить складні задачі за допомогою евристичних засобів. При цьому змінюється статус учня, він усвідомлює себе людиною, яка самостійно приймає певні рішення і відповідає за одержаний результат. А це розкриває нові горизонти в практичній реалізації принципу гуманізму та гуманізації у навчанні при використанні комп’ютерних технологій.

Комп’ютер як засіб навчання вже використовується майже 45 років. І за цей час його використання мінялися функції і дидактичні можливості, більш серйозний підхід отримала психологічна сторона експлуатації такого засобу. Зазвали змін і прикладні комп’ютерні продукти (навчальні системи, оболонки, середовища), змінилися і їхні можливості та функції.

Використання техніки в навчальному процесі традиційно характеризується двома шляхами:

-- взаємодією учня з комп’ютером, навчання відбувається, як правило, без утручання викладача, оскільки учень одержує всю необхідну інформацію тільки від комп’ютера, спілкуючись із ним у зручному режимі. Єдино можливе втручання викладача тоді, коли через недосконалий програмний продукт виникає непередбачена ситуація й комп’ютер неспроможний будь-що зробити;

-- взаємодією викладача з комп’ютером. У цьому разі комп’ютер може застосовуватися як помічник в організації навчального процесу або ж виконувати контролюючу функцію. Він може видавати результати після виконання учням певної роботи, порівнювати їх, вести підрахунки.

Нові інформаційні технології навчання вносять Істотні зміни і в діяльність педагога. Його місце в навчальному процесі значною мірою визначається вибраною навчальною системою, і залежно від функцій, що виконуються цією системою, зумовлюються і функції викладача. Успішне використання комп’ютерних технологій ставить нові вимоги до професійної майстерності викладача.

2.3 Психологічні проблеми використання комп’ютерного посібника в навчальному процесі

Один із варіантів розвивального навчання у дидактиці -- проблемне навчання. Його метою є не тільки засвоєння результатів наукового пізнання й системи знань, а й пошук шляхів розв’язку. За допомогою цього формується пізнавальна самостійність учня і розвиваються його творчі здібності. Проблемне навчання -- це оптимальне поєднання репродуктивної й творчої діяльності, пов’язаної із засвоєнням системи наукових понять і прийомів, способів логічного мислення. З упровадженням комп’ютера в процес навчання з’явилася можливість значно підвищити активність ученьів, забезпечити циклічність функціонування традиційного зв’язку «викладач-студент» у реальному масштабі й часі. Завдяки цьому простіше стало реалізувати головні принципи розвивального навчання: індивідуалізацію й диференціацію. Крім того, комп’ютер хоча і дозволяє помилятися, але допомагає пізнавати систему понять і знань через протиріччя.

Комп’ютер доцільно використовувати і для класичного тестування, причому в будь-якій галузі. На думку психологів, за умови грамотного підходу саме тести з інформатики можуть допомогти розкрити рівень розвитку вмінь майбутніх спеціалістів до виконання операцій змістовно-логічного мислення.

Система успішно застосовується в навчальному процесі. За її допомогою здійснюються перевірка завдань, відбувається проведення олімпіад у режимі on-line та тестування знань учнів із різних дисциплін. При чому ця система постійно поповнюється. Але банк завдань та тестів з інформатики, перевірка яких автоматизована, дозволяє вважати її комп’ютерним задачником, який можна використовувати лише для поліпшення якості викладання інформатики.

Досвід використання комп’ютерного підручника у навчальному процесі та під час підготовки до олімпіад дає змогу стверджувати про необхідність таких систем для багатьох викладачів інформатики та програмування. Вони підвищують ефективність та інтенсивність занять у декілька разів, а також активізують підвищити інтерес учнів до предмета.

Сьогодні у світі найбільш перспективними вважаються два підходи до комп’ютеризації освіти. Перший пов’язаний з «проектуванням і комп’ютерною реалізацією предметно орієнтованих навчальних середовищ, які забезпечують розширене моделювання змісту об'єктів вивчення та створення інтегрованих навчальних предметів (США, Франція, Японія). Інший підхід, пов’язаний з утворенням на основі згаданих середовищ моделей спільної та індивідуальної пізнавальної діяльності, в основі яких лежать процеси комунікації та широкої взаємодії між учнями та між учителями й учнями (США, Англія, Франція, Фінляндія, Росія, Україна).

Ми підтримуємо думку, що останній підхід сприяє реалізації діяльнішого підходу до навчання, розкриває своєрідність комп’ютера як засобу організації та розвитку пізнавальної, пошуково-дослідної, інтелектуально-творчої роботи, сприяє формуванню досвіду різних форм і видів діяльності, досвіду емоційно-ціннісного ставлення до світу, досвіду спілкування. У цьому контексті пошуково-дослідна діяльність учнів на усіх її етапах стає ефективною в умовах заміни та модернізації традиційних методів інформаційної освіти учнів при більш різноманітному та системному використанні комп’ютерних технологій. Підставами для такої позиції є розуміння нами специфічних особливостей комп’ютера та ефективності впливу комп’ютерних технологій на оптимізацію педагогічних процесів, серед яких:

-- забезпечення доступу до практично необмеженого обсягу інформації та до способів її аналітичної обробки, що забезпечує різке кількісне збільшення обсягу потенційно доступної інформації та швидкості її отримання і веде до якісно ново) сходинки -- виникнення феномена «безпосереднього включення» людини в інформаційну культуру суспільства;

-- забезпечення нової, активної форми фіксації продуктів психічної людської діяльності. На відміну від усіх попередніх засобів об'єктивації психічної діяльності людини, які створювали лише передумови для перетворень, що виконувала сама людина (аналіз

окремих аспектів змісту знань, порівняння з уже відомими даними, доповнення даних новою інформацією з інших галузей, використання конкретних дій для організації та систематизації інформації тощо), використання комп’ютерних технологій уперше дає можливість повноцінно виконувати та частково автоматизовувати ці перетворення;

-- використання комп’ютера стає наступним за значущістю, після традиційної писемності, знаковим знаряддям, яке сприяє оперативному обміну інформацією відповідно до змісту діяльності. Таким чином, з’являється принципово нова галузь використання людиною мови та знаково-символічних засобів діяльності;

-- використання комп’ютера дає можливість вступати до конструктивно змістового діалогу з користувачем і утворювати з ним єдине функціональне предметно орієнтоване середовище. Таким чином, комп’ютер не лише збільшує інтелектуальні можливості людини, впливає на її пам’ять, емоції, мотиви та інтереси, але й змінює та перебудовує саму структуру пізнавальної, а згодом і продуктивно-творчої діяльності людини.

Сучасні форми організації пізнавальної діяльності учнів та ефективної педагогічної взаємодії потребують створення відповідних умов. Серед них варто виділити такі, котрі забезпечують максимально широкий доступ до потоків інформації та до способів її обробки, що, у свою чергу, досягається ефективним та систематичним використанням комп’ютерних технологій. Ці функції може забезпечити створена у закладі освіти мережа інформаційного середовища, яка передбачає побудову логічно жорстких цілеспрямованих потоків, масивів інформації і програмних засобів для виконання освітніх, розвивальних та управлінських завдань. Серед складових мережі інформаційного середовища гімназії варто виділити такі:

-- повноцінна багатофункціональна медіатека, яка слугує базою для проведення уроків, факультативних занять, гуртків, курсів за вибором та включає в себе мультимедійні, інтерактивні навчальні програми з різних предметів, галузей науки й культури, розраховані на різні вікові категорії учнів («Кирилл и Мефодий», 1C, «Роботландия» тощо);

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой