Психолого-педагогічні особливості формування самоконтроля у розумово відсталих дітей дошкільного віку

Тип работы:
Дипломная
Предмет:
Педагогика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СЛОВ’ЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра корекційної педагогіки та спеціальної психології

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ САМОКОНТРОЛЯ У РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Дипломна робота

студентки 5 курсу

дефектологічного факультету

Юмашевої Ірини Петрівни

Слов’янськ -2007

ВСТУП

Актуальність дослідження. Успіх виховання і навчання розумово відсталих дітей в значній мірі залежить від ранньої корекції їх інтелектуального дефекту і особистості в цілому. В дошкільному віці закладається фундамент психічного становлення особистості, її активних початків, у зв’язку з чим особливе значення набуває проблема формування самостійності і довільності дій дитини при виконанні нею діяльності.

За думкою вчених (А.М. Богуш, М.І. Боришевський, О.І Бугриненко, В. В. Давидов, З.П. Плохій, Д.Б. Єльконин та ін.), саме в дошкільному віці маються найбільш резервні можливості в освоєнні дій самоконтролю шляхом передачі через допоміжні стимули (уявлення, відчуття) функцій управління і контролю від дорослого до дитини. Дитина вчиться «порівнювати чужий досвід з показниками власного"(Л.С. Виготський), фіксувати і виправляти на основі обраної корекційної програми помилок. Тим самим удосконалюючи свою діяльність. Доказано, що самоконтроль забезпечує не тільки якісне виконання діяльності в цілому, а й сприяє розвитку і удосконаленню психічних функцій дитини, її волевих та емоційних якостей [15, 17, 19, 42, 148].

У зв’язку з цим процес формування самоконтроля виступає одним з діючих засобів корекційної роботи, направленої на покрашення пізнавальних можливостей розумово відсталих дітей.

Проблема самоконтролю знайшла відображення в спеціальних досліджуваннях (І.Д. Бех, В.І. Бондар, Г. М. Дульнєв, С. Д. Максименко, Г. М. Мерсиянова, С. Л. Мирський. Б.І. Пінський та ін.), які свідчать про те, що у розумово відсталих школярів дія самоконтролю не виникає спонтанно, а вимагає цілеспрямованого формування. Встановлено, що учні допоміжної школи стикаються із значними труднощами в процесі виконання завдання, з однієї сторони та із-за відсутності операційних навичок, з іншої-у зв’язку з недостатнім уявленням про сутність перевірочної роботи в цілому. Крім того, у більшості розумово відсталих дітей відмічається не сформованість відповідних мотивів самоконтролю [49,83, 84, 90, 91, 104].

Це свідчить про об'єктивну необхідність даного дослідження і визначає його актуальність.

Мета дослідження складається в аналізі можливостей і визначені психолого-педагогічних передумов розвитку дії самоконтроля у розумово відсталих дошкільників.

Об'єкт дослідження-формування самоконтроля у розумово відсталих дітей дошкільного віку.

Предмет дослідження-визначення і експериментальне обосновання психолого-педагогічних умов розвитку самоконтроля у розумово відсталих дітей дошкільного віку.

Гіпотезою дослідження явилося припущення про те, що оволодіння розумово відсталим дошкільником діями самоконтроля буде здійснюватися значно продуктивніше, якщо в системі корекційно-виховної роботи з таким контингентом дітей буде забезпечена реалізація наступних психолого-педагогічних умов:

— послідовна передача на основі врахування динаміки прояву самоконтроля в онтогенезі функцій контроля від педагога до розумово відсталої дитини шляхом виділення і поступового розширення дитині «зон компетентності» для самостійного контроля над власною діяльністю та поведінкою;

— формування у розумово відсталих дошкільників мотивів і уявлень про сутність і необхідність самоконтроля шляхом включення їх в спеціально розроблені ситуації;

— переорієнтація дітей з контроля по результату виконання завдання на контроль по способу дії;

— формування поопераційного компонента контрольної дії повинна попереджувати спеціальна корекційна робота, направлена на усвідомлення розумово відсталими дошкільниками функції зразка як засобу самоконтроля і оволодіння конкретним вмінням користуватися їм.

Завдання дослідження:

Виявити і проаналізувати стан розробки проблеми формування самоконтроля в теорії і практиці навчання і виховання розумово відсталих дітей дошкільного віку.

Визначити особливості спонтанного прояву контрольної дії у розумово відсталих дітей дошкільного віку в умовах користування ними функції зразка як засобу самоконтроля.

Обосновати та експериментально перевірити ефективність певних психолого-педагогічних умов формування самоконтроля у розумово відсталих дошкільників.

Методологічною основою дослідження явилося вчення о закономірностях і рухових силах психічного розвитку дитини (Л.С. Виготський, А. В. Запорожец, Н.М. Леонтьєв, С. Л. Рубинштейн, Д.Б. Ельконін та ін.), концепція планомірного формування діяльності (П.Я. Гальперин). Визначення змісту й загальної стратегії корекції самоконтроля у розумово відсталих дітей дошкільного віку здійснювалось на основі врахування загальних принципів корекції: «нормативності розвитку», «системності розвитку психічної діяльності».

Для рішення поставлених завдань застосовувался комплекс взаємозв'язаних методів:

— теоретичний аналіз науково-літературних джерел з загальній, спеціальній, віковій психології і педагогіки та методик, в яких висвічувалась проблема самоконтроля;

— спостереження за корекційно-виховним процесом у спеціальному дошкільному закладі для розумово відсталих дітей;

— опитування педагогів, індивідуальний і груповий констатуючий і формуючий експерименти, узагальнення і систематизація отриманих даних на основі кількісного та якісного аналізу результатів дослідження.

Новизна і теоретичне значення дослідження заключається в тому, що вперше на основі урахування психофізіологічного механізму самоконтроля експериментально визначені специфічні особливості і вікова динаміка розвитку контрольних дій у розумово відсталих дошкільників, розроблені критерії, показники і рівні сформованості у них самоконтролю; виявлені психолого-педагогічні умови, забезпечуючи ефективність корекційної роботи, направленої на формування дій самоконтроля в даної категорії дітей.

Матеріали дослідження будуть сприяти подальшій розробці складної комплексної проблеми-корекції дефектів саморегуляції у розумово відсталих дітей.

Практичне значення дослідження. Матеріали дослідження, а саме критерії і рівні сформованості самоконтроля, можуть бути використані як діагностичні показники при психолого-педагогічному вивченні розумово відсталої дитини педагогічними працівниками спеціальних дошкільних закладів для удосконалення змісту і форм корекційно-виховної роботи в даних закладах; при визначенні педагогічної стратегії забезпечення приємності в роботі дитячого садку і допоміжної школи по формуванню самоконтроля у дітей.

Дослідницькою базою дослідження служили Харківський спеціальний дошкільний заклад № 55 для розумово відсталих дітей і дошкільне відділення допоміжній школі-інтернат № 1 для дітей — сиріт з розумовою відсталістю.

В проведенні експерименту приймали участь 120 дітей з діагнозом «олігофренія в ступені дебільності» віком від чотирьох до семи років.

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ САМОКОНТРОЛЯ РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1.1 Завдання, зміст та методика констатуючого експерименту

При визначені завдань констатуючого експерименту ми виходили з того, що контрольна дія, як і все інше, може реалізуватися в різних формах (матеріальній, перцептивній, зовнішньо-мовленнєвій) і являється основою орієнтуючого, текучого, заключного виду самоконтроля. Рівень сформованості дії контроля в значній мірі залежить від предпосилок самоконтроля у розумово відсталих дітей дошкільного віку. Вивчення особливостей самоконтроля розумово відсталих дітей має важливе значення для визначення основного напрямку корекційної роботи по підготовці дошкільників з олігофренією в ступені дебільності до навчання в школі, а також для організації занять, що передбачають на ряду з формуванням вмінь та навичок пізнавальної, ігрової, продуктивної та інших видів діяльності, розвиток власно перевірочної діяльності в умовах спеціального дошкільного закладу.

Метою дослідження явилося виявлення особливостей здійснення контрольних дій розумово відсталими дошкільниками різних вікових груп.

В досліджені були поставлені наступні завдання:

1. Визначення рівня сформованості самоконтроля у розумово відсталих дошкільників.

2. Виявлення особливостей виконання контрольних дій розумово відсталими дошкільниками при наявності опори на зразок, представлений в матеріальній і матеріалізованій формі.

Для реалізації поставлених завдань були проведені три експериментальні серії. Вони суттєво відрізняються тим, що в першій дітям пропонують завдання, виконати яке можливо лише при наявності розумової форми самоконтроля, в другій та третій-виконання двох завдань при наявності опори на матеріальний і матеріалізований зразок, коли в своєму контролі дитина опирається на еталон. Пропонуючи досліджуваним завдання в послідовності від складного до простого, ми керувалися слідуючими думками. Як зазначалося раніше, дія контроля в своєму розвитку проходить через три стадії, найбільш важкою і узагальненою із яких являється стадія внутрішнього контроля, коли дитина на думці здійснює операцію порівняння, знаходить різницю між еталоном і результатом, виявльє причини невідповідності, а потім здійснює корекцію результатів. В стислій і узагальненій формі такий контроль здійснювати неможливо непомітно для оточуючих, так як дитина одразу реагує на помилку, знає орієнтири для перевірки, самостійно здійснює корегуючі дії. Пропонуючи розумово відсталим дошкільникам експериментальні завдання в даній послідовності, ми пропонуємо виявити проявлення у них самоконтроля на всіх стадіях його розвитку і освоєння в якості окремих дій.

Як відомо, суть самоконтроля заключається не тільки в текучій, а й в попередній та ігровій перевірці дитиною своєї діяльності. З метою якісного її протікання необхідно відтворювати попередні контрольні дії, які орієнтують дитину на попередження помилок, а також звершуючі контрольні дії, направлені як на пошук відмінностей з еталоном, так і на їх корекцію. Тому нами виділені наступні види самоконтроля: попереджуючий, текучий і заключний, маючі свої специфічні особливості і загальну ціль застосування: установлення факту відповідності завдання еталону.

Особливістю попереджуючого самоконтроля є попередження можливих помилок перед початком виконання завдання; текучого — швидке реагування на розбіжність будь якої дії, направленої на досягнення результату; заключного — визначення розбіжності результату і еталону на основі аналізу причин помилкової дії, реалізація програми виправлення помилок.

Змістовно-операційна характеристика самоконтроля відображена нами в табл. 2.1.1. На її основі були виділені загальні критерії визначення рівня самоконтроля:

-вміння цілеспрямовано спланувати власні перевірочні дії;

-вміння спостерігати за ходом і результатом своєї роботи;

-оволодіння прийомами співвідношення з ціллю знаходження ррозбіжностей хода і результату своєї роботи із зразком;

-вміння шляхом співвідношення із зразком оцінити правильність виконання своєї роботи;

-враховуючи оцінку власного результату чи ходу роботи, виправити помилки, вміти дати словесний звіт про хід своєї діяльності.

Змістовно-операційна характеристика самконтроля Таблиця 2.1.1.

Види самоконтроля

Форма здійснення контрольних дій

Матеріальна

Перцептивна

Зовнішньо-мовленнєва

Розумова

Попереджуючий

Дитина підгодовує матеріал до роботи, систематизує його, розмічує простір для майбутньої діяльності.

Дитина підготовлюється до роботи на основі зорового співвідношення матеріалу для виконання завдання і порівняння з еталоном

Дитина спочатку обговорює з дорослим можливі неточності та помилки, планує в голос як виконавчі так і перевірочні дії

Дитина наперед продумує хід виконання завдання, виконує аналіз умов виконання і перевірки завдання

Текучий

У випадку фіксації помилки дію зупиняє; виконує порівняння шляхом накладання, прикладання; виправлення помилки

Опирається на опізнавальні признаки невідповідності результата еталону; наочно слідкує за процесом виконання завдання; фіксує помилки чи точності виконання завдання; виконує операції зорового порівняння

Задає дорослому чи самому собі уточнюючі питання відносні існуючими розбіжностями з еталоном, коментує виконані дії

Виконує аналіз якості виконання операцій, встановлює причинно-наслідкові зв’язки помилкових дій

Заключний

Виконує дію порівняння результату із зразком; виконує коригуючі дії

Помічає помилки визначає місце їх знаходження на підґрунті признаків розбіжності результату з еталоном

Проявляє в мовленні подальшу зацікавленість в корегуючих діях, уточнює з дорослим подальшу програму виправлення помилок

Виконує аналіз існуючих помилок і неточностей на основі операції порівняння з еталоном, зазначає подальшу програму корекції

У відповідності із критеріями самоконтроля нами були розроблені настуюпі рівні сформованості самоконтроля: нульовий, перший, другий, третій.

З врахуванням вище зазначених еталонних рівнів самоконтроля ми виділили наступні специфічні критерії наявності самоконтроля у розумово відсталих дошкільників:

1) вміння заміняти і виправляти помилки;

2) вміння прослідкувати за ходом власних дій;

3) наявність чи відсутність помилок в результаті виконання завдання.

Розроблена методика констатуючого експерименту мала завдання, метою яких було встановлення фактів фіксації і виправлення розумово відсталими дошкільниками своїх помилок. Завдання, що пропонувалися дітям враховували вікові особливості і виконувались індивідуально.

Перед тим, як приступити до виконання роботи, з кожною дитиною проводилась бесіда, направлена на вияснення розуміння нею суті експериментальних завдань. Дії, мовлення і поведінки дитини під час проведення дослідження фіксувалися в протоколах.

В констатуючому експерименті приймали участь 60 дошкільників чотирьох-семилітнього віку з діагнозом «олігофренія в ступені дебільності», які навчаються в спеціальних дошкільних закладах. При відборі дітей до дослідження враховували сформованість в них розмовного мовлення, навичок спілкування з дорослими, направленість на виконання пропонованих завдань, можливість виконувати певні виконавчі дії.

Вибір в якості досліджуваних дошкільників чотирьох-семилітнього віку зумовлений тим, що навчання розумово відсталих дітей в спеціальному дошкільному закладі починається з чотирьох літнього віку і предбачає створення предумов для формування дії самоконтроля. В цей період відбувається розвиток сенсорної сфери дитини, формування рухливих навичок дії, прийомів ігрової діяльності. З кожним роком навчання в дитячому садку дитина здобуває нові навички довільної поведінки, самостійного виконання завдань. І головне для нас в виборі саме цих вікових ланок є положення про ранню корекцію всього психічного розвитку аномальної дитини і про те, що навчання постійно повинно попереджувати розвиток дитини.

При підборі завдань враховувалося наступне:

-матеріал, що пропонується розумово відсталим дітям, був представлений в доступній і розважальній формі;

-завдання, які пропонувалися в кожній віковій групі, були відмінні один від одного за змістом, мали однакові завдання;

-кожне завдання було направлене на виявлення: специфічних термінів самоконтроля: «зразок», «перевірка», «помилка», «порівняння», установчих дій: «уважно подивись», «запам'ятай», «зроби так, як я», «знайди помилку», «виправ помилку»; вербальних дій дітей при перевірці.

Зміст завдань першої серії дослідження заключався в підборі дитиною одних елементів до інших без опори на зразок, перевірка завдання на тих самих умовах що і у другій перевірці результату вже з опорою на зразок-еталон.

Для дошкільників чотирьохлітнього віку показували дві картинки, на одній було зображено левеня, а на іншій мавпа. Поза кожної зображеної тварини на малюнку говорить про те, що вони грають якимось предметом. Але зображення предметів, з якими грають звіри, на представлених картках нема. Спочатку експериментатор в цікавій ігровій формі підводить дитину до себе з метою виявлення його знань про екзотичних тварин, що зображенні на картках. Потім показуються картинки із зображенням предметів (м'яч та бутилка), які являються матеріалом виконання завдання. Дві картинки на яких зображені ті ж мавпа і левеня, які грають в м’яч та бутилочку, повинні служити еталоном виконання завдання. Після розглядання еталони прибиралися, а після стверджувальної відповіді дитини про те, що він запам’ятав зображення на картинці, дитина отримує завдання: «Дай мавпі та левеняті пограти їх улюбленими іграшками».

По закінченню завдання дитині пропонують перевірити правильність своєї роботи самостійно без опори на зразок.

Після цього дитина повинна була здійснити вторинну перевірку на основі запропонованого зразка.

Методика пред’явлення завдань цієї серії була однакова для всіх вікових груп, але їх зміст був різний.

Для п’ятилітніх дітей суть заняття складалась у тому, що їм пред’являвся зразок, на якому зображені дві геометричні фігури-коло і квадрат. В колі горизонтально розміщена смужка, а в квадраті точка.

Потім дитина отримує індивідуальну картку, на якій зображені квадрат і коло, що поперемінно чергуються. Дитині необхідно вставити в ці квадрати і кола відповідно зразку-відрізок чи точку.

В якості зразка шестирічним дітям пропонується три геометричні фігури, А семилітнім-чотири фігури (квадрат, коло, трикутник, прямокутник) з відповідно вставленими в них точкою, рискою, хвилястою лінією, хрестиком.

Для виконання завдання дитині пропонують картки: для шестирічних-з десятьма геометричними фігурами, для семилітніх-з дванадцатьма.

В процесі експерименту фіксувалось:

1) на етапі орієнтування в завданні (етап випереджаючого самоконтроля):

— чи зверталась дитина до експериментатора за уточненнями, просив ще раз повторити вимоги;

— чи спланував процес виконання завдання; правильно обрав значки (предмети), промовляє в голос план своїх дій;

2) на етапі виконання завдання (етап текучого самоконтроля):

— починає і закінчує: правильно, неправильно-з помилками та пропусками, зовсім не виконує;

— вербально супроводжує свої дії;

— просить допомоги, задає питання;

3) етап заключної перевірки за зразком:

— йде, коли експериментатор показує зразок, щоб порівняти з ним свою роботу: порівнює, виправляє помилки;

— фіксує процес перевірки якимось способом: по геометричним фігурам (чи зображенню звірів), по значкам, які зустрічаються в цих фігурах;

— задає питання про правильне виконання чи тільки виконує співвідношення із зразком;

— емоційне відношення дитини до завдання на перевірку: виконує з задоволенням, виконує як нове завдання, індиферентний до процесу перевірки, не розуміє, що від нього вимагають.

Основним критерієм виконання завдання стало вміння розумово відсталого дошкільника здійснювати перевірку і виправлення допущених помилок при вторинному показі зразка.

Основними передумовами формування перевірочних дій являються: перцептивні, розумові і практичні дії. Це проявляється в умінні дивлячись контролювати весь процес виконання завдання, фіксувати неточності і відхилення віз заданого результату; аналізувати і співвідносити у внутрішньому плані причини помилки і неточності, а потім приступати до пошуку і реалізації способу виправлення помилок.

На виявлення цих передумов були направлені завдання другої серії експерименту, в яких необхідно визначити:

особливості перевірочних дій розумово відсталих дошкільників на всіх етапах виконання завдання з опорою на зразок;

визначити форми контрольної дії у розумово відсталих дошкільників.

Сутність першого завдання другої серії експерименту складалася в конструюванні з опорою на матеріальний зразок «беззмістовні» фігури. Вибір форми зразка був не випадковий, оскільки виключалось включення асоціативних зв’язків (похожий на дім, потяг, міст та ін.), які звичайно направляють дитину до мінімального звернення до зразку.

Дитині кожного віку пропанували свій зразок, що послідовно ускладнюється за кількістю в ньому елементів. Чотирьохлітнім дітям пропанували зразок з трьох елементів; п’ятилітнім-з п’яти; шестилітнім-з восьми; семилітнім-з десяти елементів.

Перед початком проведення завдання з кожною дитиною проводилась бесіда для виявлення знань про колір, розмір елементів.

Після бесіди дитина отримала інструкцію: «Зроби так як я».

Під час виконання завдання експериментатор не втручається в дії дитини, не допомагає йому.

Після виконання завдання дітям пропонували, звернув увагу на зразок, перевірити за допомогою питань чи правильно виконано завдання:

Ти отримав теж, що й я?

Які помилки ти знайшов?

Де ти припустив помилку?

Як зробити, щоб було правильно?

Як ти перевірив роботу?

Чому у тебе вийшло вірно?

Ми вважаємо, що дана система питань допоможе вияснити не тільки усвідомлення дітьми перевірочних дій, розуміння їх значимості, але і вміння відповісти на них.

Для виконання завдання дитина може задіяти і зовнішню (матеріальну) форму контроля. Для цього він співвідносить довжину і кількість паличок, накладаючи, прикладаючи їх один до другого.

Присутність цих форм ми можемо виявити на першому етапі-етапі попереджуючого контроля.

В процесі виконання завдання на другому етапі-етапі текучого самоконтроля-ми можемо виявити предпосилки розумової форми контроля, якщо відбувається розбіжність із зразком.

Дитина повинна відмітити, що конструкція не відповідає зразку (перцептивна форма), задати собі чи дорослому питання:

Чому виникла розбіжність? (мисленнєва форма)

Де помилка?

Як її одразу виправити? (мовленнєва зовнішня чи внутрішня форма і мислення).

Відповівши не всі ці питання, дитина виправляє далі свої помилки, тобто здійснює текучий самоконтроль.

На третьому етапі виконання завдання-етапі заключного самоконтроля, коли потрібно співвідносити побудовану конструкцію із зразком що пропонується, дитина повинна задіяти перцептивну дію самоконтроля і вміти зафіксувати:

результат відповідає зразку;

результат не відповідає зразку.

У випадку не відповідності результата зразку дитина повинна вміти зафіксувати:

1) де відбулась розбіжність (форма, колір конструкції, розмір відрізків, їх кількість);

2)причину розбіжності.

На даному етапі виявлення перцептивних передумов контроля ми можемо говорити про те, чи вміє розумово відстала дитина знайти помилку.

Останній етап виконання завдання є етапом виправлення припущених помилок, на якому дитина повинна здійснювати:

адекватне виправлення помилок;

повне завершення завдання.

В процесі виконання дитиною завдання в протоколі фіксувалось:

1) кількість елементів конструкцій обраних: правильно, неправильно;

2) відповідність за розміром та кольором;

3) відповідність результата (побудовані дитиною конструкції) зразку;

4) характер виконання:

— кількість звернення до зразка;

— вміння утримувати в пам’яті зразок;

5) характер перевірочних дій:

— помітив помилку;

— виправив помилку;

— працює самостійно;

— здійснює перевірочні дії за допомогою дорослого;

6) у випадку невдачі:

— залишає роботу;

— просить допомоги;

— виконує вірно за допомогою дорослого;

— звертається до зразка.

Основні критерії при аналізі результатів другої серії:

вміння прослідкувати за ходом своєї діяльності;

вміння зафіксувати розбіжність між зразком і результатом; вміння виправити помилку.

В третій серії констатуючого експерименту еталоном для виконання було запропоновано зразок в матеріалізованій формі.

Змінюючи форму зразка, ми виходимо з того, що «головна зміна дії зв’язана з його формою» (Н.Ф. Тализіна). Вивчаючи перевірочні дії у розумово відсталих дошкільників, ми виявляємо, чи впливає форма зразка на якість виконання дії. Це необхідно, як зазначалося раніше, для того, щоб знати, при яких умовах зразок стане для розумово відсталих дошкільників реальним засобом реалізації контрольних дій. Як відмічає Н.Ф. Тализіна, характеризуючи різницю між матеріальною і матеріалізованою формами зразка, операції в тому і іншому випадку виконуються руками, носять матеріальну форму. У випадку матеріалізованій формі об'єктом дії служить не сам предмет, а його замісник, модель.

Крім того, вибір матеріального зразка базується на тому, що в практиці формування пізнавальної діяльності розумово відсталих дошкільників і в подальшому-в школі-зразки будуть представлені у вигляді схеми, моделі, таблиці.

Суть завдання третій серії для чотирьох і п’ятилітніх дітей складалася в тому, що досліджуваним необхідно було з опорою на зразок, наданий в індивідуальній карточці дитини, виконати роботу, а потім перевірити результат своїх дій. Матеріалом для виконання дітьми завдань служила картка з таблицею, на якій відображалися різні предмети. Таблиця складалася з 45 клітинок, вверху зліва розміщується зразок. В кожній клітинці зразка намальовані знайомі дітям предмети: м’яч, будинок, ялинка. Такі ж зображення предметів є і в таблиці, але, крім них, зображені ще квітка, людина і машина. Після попереднього ознайомлення з таблицею дитина отримує інструкцію: «Закрий чистою карткою тільки ті малюнки, які є на зразку» (інструкція супроводжується показом експериментатора). Далі експериментатор демонструє спосіб дії дитини, тобто те, що потрібно накрити необхідний малюнок, а також звертати увагу дитини на зразок і разом з ним уточнювати, які малюнки необхідно закрити. Після виконання завдання експериментатор пропонує дитині перевірити і виправити помилки.

Завдання для дітей шести-семилітнього віку було поставлено на карточці з таблицею, що складається з 64 клітинок з намальованими в різній послідовності геометричними фігурами. Після попередньої бесіди по таблиці дитина отримує інструкцію: «Синім олівцем закресли тільки ті фігури, які представлені в зразку». Після виконання завдання дитина отримує наступну інструкцію: «Ще раз уважно подивись на зразок і закресли червоним тільки ті фігури, що зображені на зразку». В процесі перевірки у випадку необхідності дитині надається допомога у вигляді вербальних побуджень: «Знайди помилку», «Виправи помилку».

Оцінка якості самоконтроля у розумово відсталих дітей проходила за наступними показниками:

Самоконтроль на етапі прийняття завдання (попереджуючий самоконтроль):

-дитина приймає завдання;

-частково приймає завдання;

Самоконтроль в процесі виконання завдання (текучій самоконтроль):

-дитина орієнтує процес виконання завдання на всі вимоги, помічає і виправляє помилки по ходу виконання роботи, задає уточнюючі питання;

-дитина орієнтує процес виконання на неповний набір вимог, помічає і виправляє окремі помилки, допускає помилкові дії;

-не орієнтує процес виконання завдання на вимоги, виконує роботу по-своєму, помилок не помічає, не виправляє їх.

Самоконтроль результату виконання завдання (заключний самоконтроль):

-дитина визначає правильність роботи опираючись на вимоги, потім і виправляє помилки, може указати причини помилок;

-встановлює відповідність результату тільки окремим вимогам, виправляє окремі помилки, не може вказати причину появи помилки;

-не встановлює відповідності виконання роботи встановленим вимогам, не помічає помилок, не володіє засобом перевірки і самоперевірки роботи.

Ці критерії являються на наш погляд, найбільш значущими при визначені рівня і особливості самоконтроля у розумово відсталих дітей дошкільного віку.

1.2 Особливості виконання контрольних дій розумово відсталими дітьми в умовах наявності опори на зразок

Результати проведеного констатуючого експерименту повністю підтвердили теоретичні данні присутності у розумово відсталих дітей чрезмірно низького рівня оволодіння перевірочними діями.

До нульового рівня самоконтроля віднесені діти, що характеризуються відсутністю намірів до здійснення контрольних дій на всіх етапах виконання завдання. У визначаючім контролі вони не ставлять перед собою завдання «перевірити», не планують майбутні контрольні дії, не уточнюють умови, при яких майбутня діяльність може протікати без помилок. В процесі роботи допускають велику кількість помилок, не помічають їх і продовжують виконувати завдання. В підсумку-результат зовсім не відповідає зразку.

До отриманого результату індиферентні, на прохання експериментатора знайти і виправити помилки не реагують, до корекційної частини підсумкового самоконтроля не приступають навіть при вторинному показі зразка. Діти даного рівня ні самостійно, ні при підказках дорослого не здібні встановити, що зразок є допоміжним засобом для корекції помилок. Більш того, вони не розрізнюють зразок від отриманого ними результату. Операцією порівняння не володіють. Словесний звіт про зроблену роботу не можуть дати.

Таблиця 2.2.1.

Розподіл розумово відсталих дітей різних вікових груп за рівнями сформованості дій самоконтроля (у %)

Рівні

Вік дітей

4 роки

5 років

6 років

7 років

Нульовий

20

17

13

6

Перший

70

63

61

57

Другий

10

20

22

29

Третій

0

0

0

0

З табл. 2.2.1. видно, що найбільша частина дітей, що приймала участь в констатуючому експерименті, належить до першого рівня сформованості самоконтроля. Основною особливістю школярів даного рівня є присутність у них орієнтації на контроль за своєю діяльністю. Це виявляється в проявлені самоконтроля, а саме: в випереджаючому-дитина задає експериментатору уточнюючі запитання відносно засобів виконання завдання, в текучому-в деяких випадках зупиняє виконання операцій при помилковій дії. Разом з тим дошкільники виявленого нами першого рівня, володіючи прийомами злічення й порівняння, не здійснюють вербальний аналіз розбіжностей.

У процесі заключного контролю даного рівня намагаються пригадати зразок, що свідчить про виділення ними зразка в якості засобу перевірки. Звертаються за допомогою дорослого, за звичкою знаючи, що саме він повинен виправити помилки. Не здійснивши ніяких контрольних дій, звертається за підказкою: «Це так потрібно зробити?». Відмітивши про себе відсутність реакції зі сторони дорослого, звертається до нього: «Допоможи мені зробити вірно». Не отримавши й в цьому випадку допомоги, припиняє роботу, засмучується.

Характер помилок, що допускають розумово відсталі дошкільники даного рівня, складається в пропущені значків. Цей факт говорить про те, що діти розставляють значки в таблиці тільки в тому випадку, якщо впевненні в правильності виконання. Отже, навіть на першому рівні самоконтроля діти здібні наперед попередити помилки там, де вони не впевнені в правильності виконання. Це в свою чергу є розумовою передумовою до формування самоконтроля у дітей даного рівня при проведенні заключного самоконтроля, маючи зразок для перевірки здійснюють перевірочні дії хаотично, що призводить до неповного виправлення помилок. Не супроводжують корегуючих дій мовою.

Дошкільники першого рівня самоконтроля не усвідомлюють важливість самоконтроля, не намагаються самостійно здійснити його.

У процесі експерименту діти даного рівня постійно орієнтувалися на реакцію дорослого і, коли не бачили її, при помилковій дії негайно припиняли роботу. Не дивлячись на те, що дана група показала низький рівень самоконтроля, у дітей всіх віків відмічається потреба у наявності дії контроля при виконанні завдання.

Другий рівень самоконтроля, виявлений у незначної кількості розумово відсталих дошкільників, характеризується загальною зацікавленістю їх у якісному виконані завдання, з мотивацєю, заданою на отримання результату, відповідного зразку. Однак у процесі виконання завдання, самостійно помітивши помилки або нечіткості, вони не можуть виправити їх повністю з наступних причин: не усвідомлення функцій зразка як засобу контроля, відсутність знань та навичок засобів виправлення. Вербально можуть виявити причини розходжень із зразком, звертаються із проханням до дорослого показати зразок для перевірки. Емоційно реагують на існуючі помилки. Після виконання завдання ще перевіряють результат, використовуючи перцептивну форму самоконтроля, можуть здійснити злічення в зовнішньо-мовленнєвій формі на основі аналізу зразка і результату.

Показним у сформованості дій перевірки є третій рівень самоконтроля у дітей, що характеризується загальною готовністю дитини систематично спостерігати за своїми діями, а у випадку виникнення помилок вміти їх виправляти. Діти даного рівня діють в більшості у розумовому плані, наперед визначаючи можливі помилки. Їм властива довготривала підготовка до виконання завдання, звертання до дорослого за додатковим поясненням, попереднє відпрацювання майбутніх дій, самостійний пошук засобів фіксації точності виконання завдання. Працюють вони не поспішаючи, продумують процес виконання, здійснюючи контроль за кожним своїм кроком, використовуючи всі форми контролю. У випадку невдачі не припиняють роботу, а проводять аналіз причин помилок і самостійно їх виправляють. Адекватно оцінюють свою роботу, намагаються в процесі заключного самоконтроля покращити результат, отримати похвалу дорослого.

Третього рівня сформованості самоконтроля у розумово відсталих дошкільників не було виявлено. Тому, у подальшому в роботі по формуванню контрольних дій цей рівень використовується як еталонний.

Таким чином, розумово відсталі дошкільники, що навчаються у спеціальному дитячому садку, характеризуються наявністю нульового і першого рівня самоконтроля при виконанні завдання без спирання на зразок. Однак, як показує таблиця 2.2.2., зразок, показаний повторно, вже з вказівкою зі сторони дорослого знайти і виправити присутні помилки, в середньому для 50% дітей може сприяти рішенню завдання їх корекції.

Інші 50% дітей не приймають функцію зразка в якості особистої діяльності, що направлена на виправлення присутніх помилок.

Таблиця 2.2.2.

Розподіл досліджуваних за показниками виконання контрольно-коррекційних операцій (у %)

Контрольні дії

4 роки

5 років

6 років

7років

Всього дітей

абс.

%

абс.

%

абс.

%

абс.

%

Помітили помилку

0

0

0

0

3

8,3

5

14,7

Виправив помилку

0

0

0

0

0

0

3

8,8

Одразу зафіксував і виправив

0

0

0

0

2

5,5

2

5,8

Помітив і виправив помилки при повторному показанні зразка

3

20

4

22

7

30,5

6

27,5

Як показують дані табл. 2.2.2. при повторному показанні зразка для проведення контрольно-корегуючої роботи у даній віковій групі дітей відмічається незначна динаміка самоконтроля. Звідси виходить, що наявність зразка у якості опори для самоконтроля і наступних корегуючих дій по виправленню помилок є обов’язковим, але не усвідомленим розумово відсталими дітьми компонентом самоконтроля. Вони не вміють злічувати на його основі результат своїх дій, інколи повністю ігнорують його.

Крім того, дослідження показали не сформованість перевірочних дій на етапі текучого самоконтроля. Це пояснюється насамперед тим, що дошкільники на етапі випереджаючого самоконтроля не мають можливості орієнтуватися на ряд умов, за допомогою яких забезпечується точність виконання завдання без опори на зразок.

Наступним фактором, що визначає низький рівень самоконтроля у розумово відсталих дітей, є бажання скоріше виконати завдання. Звідси, на наш погляд, і виникають помилки і нечіткості при виконанні дій.

Повна відсутність уявлень про самоконтроль і засоби його перевірки привело до того, що на етапі заключного самоконтроля дитина не змогла відірвати своїх дій від дій дорослого, потребуючи від останнього виконання зовнішніх контрольних функцій.

Не сформованість корегуючих дій у розумово відсталих дітей пояснюється індиферентністю до перевірки, надзвичайно слабкою диференціацією сприйняття, невмінням злічувати зразок з результатом і головне, відсутністю побуджень до подальшого удосконалення результату.

Перша серія констатуючого експерименту довела повну нездібність розумово відсталих дітей здійснювати контрольні дії у процесі випереджаючого, текучого, заключного самоконтроля в процесі виконання заданої роботи без спирання на зразок. Отриманні в першій серії експерименту дані дозволяють утверджувати, що саме вікова динаміка передумов самоконтроля (розвиток перцептивних процесів, мовлення, мислення, пам’яті) сприяють відповідній віковій динаміці розвитку контрольних дій у якості нового предмету діяльності дітей.

Для виявлення особливостей контрольних дій у розумово відсталих дошкільників була проведена друга і третя серії констатуючого експерименту, що складається з ряду послідовно ускладнюючих ся завдань.

Відмінною ознакою виконання дітьми завдання другої серії констатуючого експерименту виявилася відсутність у процесі діяльності факту перевірки при наявності зразка і орієнтації на текучий і заключний самоконтроль. На основі порівняння результатів між рівними віковими групами можна зробити висновок про те, що під впливом педагогічного врегулювання характер помилок декілька міняється.

У розумово відсталих дітей спостерігається порушення регуляції всієї діяльності і на основі цього відмічається факт ігнорування ними самоконтроля як одного із її компоненту. Тобто, самоконтроль практично був відсутній на всіх етапах виконання завдання.

Так, дошкільники з цікавістю очікували, коли зможуть почати виконувати його, але задавали мало запитань прогнозуючого характеру, що є зовнішньо мовленнєвою і мисленнєвою формою випереджаючого виду самоконтроля. На запитання експериментатора-чи все їм зрозуміло-відповідали стверджуючи. Розумово відсталі дошкільники не зверталися до дорослого за допомогою, у них не виникало запитань про засоби виконання завдання, були повністю відсутні орієнтири відносно результату.

Звідси видно, що у розумово відсталих дошкільників всіх вікових груп при пред’явленні незнайомого завдання вже на етапі випереджуючого самоконтроля виникає індиферентне відношення до майбутнього результату: відсутнє прагнення наперед спланувати свою діяльність у матеріальній формі, уточнити деталі ходу завдання і умови його виконання.

На етапі текучого самоконтроля у процесі побудови фігури за зразком вони, не замислюючись, приступають до виконання. З п’яти хвилин, відведених їм на виконання завдання, зразок був використаний у середньому 0. 3−0.6 хв. Перцептивна форма контролю у плані співвідношення із зразком використовується дитиною у процесі виконання завдань у недостатньому ступені. Найменшу кількість помилок діти допускають при виборі елементів за кількістю, що відповідає еталону. Це пояснюється тим, що традиційне навчання у спеціальному дитячому садку передбачає велику вагу роботи над розвитком навиків рахування (показник у дітей першого року навчання значно нижчий). Дошкільники п’яти-семи років мають можливість здійснювати самоконтроль у матеріальній формі за допомогою виділення необхідних для виконання завдання елементів. Однак, виконувати ці орієнтуючі дії дитина повинна на етапі випереджаючого, а не текучого самоконтроля. Крім того, відмічається тенденція до покращення кількісних показників виконання дій за зразком у віковому аспекті. Це є передумовою до того, що діти шести-семи років найбільш підготовленні до навчання контрольним діям.

Якісний аналіз даних першого завдання показав, що більшість дітей всіх вікових груп у процесі виконання завдання допускають велику кількість помилок у результаті важкості при виконанні завдань з спиранням на зразок.

Розумово відсталі діти у процесі роботи виконують дії наступного вигляду: будують схожу на зразок фігуру; будують ідентичну зразку фігуру; присвоюють зразку будівельні елементи; руйнують зразок і знову відновлюють (часто неправильно).

Окрім загальних операційних особливостей, розумово відсталим дітям притаманне наступне: вони руйнують власну конструкцію, руйнують зразок; маніпулюють елементами конструкції; не здійснюють взагалі операційних дій.

Данні таблиці 2.2.3. дозволяють визначити особливості виконання дій за зразком: розумово відсталі діти не можуть отримати результат ідентичний зразку; найбільший показник ідентичності результату по відношенню до зразку в групі дітей семи років; діти чотирьох-п'ятилітнього віку не сприймають зразок як фігуру, за якою необхідно виконувати і перевіряти завдання. Це підтверджується тим, що вони не звертають увагу на зразок, добудовують до нього елементи, будують схожу на зразок фігуру, але не співвідносять з ним результат.

Крім того, дослідження показало, що навіть володіючи операцією співвідношення (таблиця 2.2.4.), діти у значній кількості випадків не можуть у текучому контролі оцінити свою діяльність. Відомо, що дуже впливають на якість контролю особливості мисленнєвих процесів, коли дитина зупиняється, замислюється, сам собі в голос задає запитання; розмислюючи, відповідає на них; емоційне відношення дитини до виконання завдання, а саме: з цікавістю розпочинає роботу, радіє що знайшов і виправив помилку та продовжує хід виконання.

Таблиця 2.2.3.

Показники виконання завдання розумово відсталими дошкільниками з опорою на матеріальний зразок (%)

Вік дітей

Кількість дітей

Кількість елементів зразка

Побудовано

Побудована інша, схожа на зразок фігура

Добудовано

Не виконано

Ідентично

Неохайно

Порушена орієнтація

Не відповідає зразку

Ідентично

Безсистемно

Не вийшло

Індиферентні до роботи

4роки

15

3

-

20

20

-

-

12

23

20

5років

15

5

-

21,8

12,5

12,7

-

12,5

21,8

18,7

6років

15

8

50

20

20

10

-

-

-

-

7років

15

10

78,7

22,3

-

-

-

-

-

-

Розумово відсталим дітям у процесі текучого самоконтроля притаманні імпульсивність виконуючих операцій, неадекватність емоційних реакцій по відношенню до нечіткостей, швидкий темп виконання завдання, з наявною орієнтацією скоріше закінчити процес виконання. Все це призводить до того, що розумово відсталий дошкільник повністю індиферентний до якості результату своєї роботи. Однією з причин відсутності у досліджуваних мотивації до здійснення заключного самоконтроля є практика, що нерідко зустрічається по розподілу функцій в діяльності між дитиною і дорослим, коли дорослий є не тільки носієм, зразком оцінки, але і єдиним авторитетом.

Дані табл. 2.2.4. показують, що у великої кількості помилок, виявлених в результаті виконання дітьми завдання з опорою на зразок виправлено було невелику їх кількість. Це говорить про те, що розумово відсталі дошкільники навіть не розуміють слів «перевірка», «перевірити», так як від них не потребували цього, а орієнтували лише на процес досягнення мети. Тому в усіх серіях експерименту ми спостерігали загальну для всіх дітей картину: скоріше виконати завдання, уловивши лише частину інструкції; не витрачати часу на звертання до зразку («Я його запам’ятав»); закінчити роботу, не турбуючись про результат.

Отже, показники текучого самоконтролю в умовах виконання завдання з спиранням на матеріальний зразок у розумово відсталих дошкільників значно вище, ніж показники випереджаючого і заключного, що само по собі є передумовою для навчання розумово відсталих всім видам самоконтролю.

Аналізуючи характер помилок, допущених розумово відсталими дошкільниками у третій серії, можна відмітити, що він визначається порушенням орієнтації у виконанні завдання, тобто відсутністю у досліджуваних певного способу виконання і одночасно контролю виконуваних дій.

Таблиця 2.2.4.

Показники виконання самоконтроля за його основними видами

Вік дітей

Випереджаючий самоконтроль

Текучий самоконтроль

Заключний самоконтроль

За кількістю

За кольором

За величиною

За структурою

Загальний

Всього помилок

З них виправлено

4 роки

0

0,4

0,2

0,3

0,1

1

28

0

5 років

0,1

0,7

0,4

0,3

0,4

1,8

32

3

6 років

0,1

0,8

0,6

0,5

0,6

2,5

18

5

7 років

0,1

1

0,7

0,8

0,8

3,3

9

4

Показники третьої серії констатуючого експерименту наступні: чим доросліше розумово відстала дитина, тим успішніше на етапі прийняття завдання він сприймає нові вимоги, що пред’явили йому, впевненіше і швидше розпочне роботу, адекватно зберігаючи орієнтуючу основу її виконання. На етапі виконання завдання гірші результати показали діти першого і останнього років навчання. У всіх інших групах середній груповий показник виконання завдання хоча й не високий, але має тенденцію до збільшення.

Причини, на наш погляд, заключаються у тому, що діти семи років розпочали навчання в дитячому садку рік тому, п’яти-шести років-два роки тому, і лише інші навчалися з чотирьохлітнього віку. Аналіз протоколів підтвердив, що саме ця третя частина дітей, яка навчалась в дитячому садку з самого початку, і показала при виконанні завдання найбільш високі результати.

В цілому, по всім групам розумово відсталих дітей, що виконували завдання третьої серії (таблиця 2.2.5.), можна зробити наступні висновки:

1. Рівень виконання завдання по схематичному зразку надзвичайно низький.

2. Також, як і в перших двох серіях, діти мають на меті скоріше виконати завдання, не вникаючи у якість його виконання. Також, як і в першій серії, ми констатуємо повну нездібність розумово відсталих дошкільників до процесуального самоконтроля.

3. Мисленнєві операції у процесі виконання дітьми практично не впливають, наприклад, не замислюючись, виконують виконавчі операції, роблячи при цьому помилки.

4. І головне-практично ніхто з дітей, навіть затрудняючись під час виконання завдання не звернувся до зразка.

Дія контроля, що здійснюється розумово відсталими дошкільниками. розвивається своєрідно, уповільнено і характеризується недостатньою розгорнутістю, засвоєністю й точністю. Про відсутність самостійності контроля говорить і те, що без експериментатора перевірочна діяльність одразу ж розпадається: розумово відсталі діти застряють на помилці і не відкидають невірні варіанти дій; при перевірці завдань не помічають помилок, так як орієнтуються на незначні ознаки.

Наше дослідження виявило наступні особливості самооцінки розумово відсталих дошкільників при перевірці власного результату:

1. Діти, що дали адекватну оцінку своєму результату, складають 32%, але вона обмежується лише двома позиціями: «Зробив правильно», «Зробив неправильно». На основі цієї самооцінки корегуючі дії не виникають. 68% дітей, що допустили помилки, або які не виконали завдання, відповіли: «Зробив правильно». Тут у наявності мається таж причина, яка була виявлена нами у першій і другій серіях-не вміння співвідносити результат із зразком, недостатня диференціація зразка і власного результату.

2. Особливість самооцінки розумово відсталої дитини полягає в тому, що вона не є пусковим механізмом (стимулом) для самоперевірки вже лише з тієї причини, що вона не адекватна.

3. Оцінка не викликає ніяких емоційних переживань у розумово відсталого дошкільника: він ніяк не реагує ні на свою власну, ні на отриману зі сторони дорослого. Отже, і в емоційному аспекті вона не може бути стимулом для виникнення потреби повернутися до результату і проконтролювати його.

Таким чином, аналіз отриманих результатів третьої серії експерименту (таблиця 2.2.5.) свідчить про те, що для значної частини розумово відсталих дітей чотирьох-семилітнього віку труднощі самоконтроля пов’язані:

— з невмінням орієнтувати свою діяльність на повний набір вимог, запропонованих для її виконання;

— з недостатнім засвоєнням конкретних прийомів перевірки в процесі текучого самоконтроля;

— з відсутністю мотивації, що забезпечує здійснення перевірки результату;

— з невмінням зафіксувати свої дії і дати їм оцінку.

Таблиця 2.2.5.

Розподіл дітей за результатами виконання завдання у третій серії

Вік дітей

Кількість дітей, що приймали участь у експерименті

Попереджуючий самоконтроль

Текучий самоконтроль

Заключний самоконтроль

Засоби досягнення мети

Засоби виконання завдання

Засоби перевірки завдання

Планують свою діяльність

Задають уточнюючі запитання

Просять ще раз показати зразок

Факт засвоєння мети на перевірку

Використання функцій зразка

Реалізація завдання

Оцінка свого результату після показу зразка

Реалізація перевірки

Не засвоїли мети

Засвоїли мету

Постійно зберігають зразок у пам’яті

Частково зберігають зразок у пам’яті

Розмислюють щоб згадати зразок

Автоматично виконують завдання

Почергово

Фрагментарно

Неадекватно

Адекватно

Не впоралися з завданням

4 роки

15

-

-

-

88

12

-

88

12

20

-

80

92

3

52

5 років

15

-

-

-

87,5

12,5

-

81,2

18,8

21,9

15,6

62,5

91,6

9,4

53,2

6 років

15

-

-

-

83,3

16,7

20

60

20

16,6

13,4

70

100

10

50

7 років

15

6,1

15,2

30,3

78,8

21,2

39,4

39,4

21,2

15,2

12,1

72,7

91

9

42,4

Всього

60

Розумово відсталі діти, зберігаючи в пам’яті зразок, можуть допускати значну кількість помилок, не вміючи використовувати його як засіб контроля.

Матеріали проведеного дослідження доводять необхідність формування у розумово відсталих дошкільників дії контроля засобом залучення їх у спеціально створені для цього ситуації.

Однак позитивним результатом виконання цих всіх серій експериментальних завдань розумово відсталими дошкільниками є висновок про те, що розумово відсталі дошкільники, починаючи з шести років, мають певні передумови для виконання завдання за зразком.

Таким чином, спираючись на отримані в нашому досліджені дані, встановлено, що характерною особливістю освоєння перевірочних дій розумово відсталими дошкільниками є недорозвинутість потребо-мотиваційної і операційної сфери самоконтроля і діяльності.

Розумово відсталі діти чотирьох-семи років знаходяться на надзвичайно низькому рівні спонтанного самоконтроля, який визначається як перший і характеризується відсутністю результативності. Розумово відсталі діти не усвідомлюють значення і необхідність самоконтроля, не оперують відповідними контрольними діями, не проявляють достатньої самостійності і активності у процесі планування, виконання, корекції завдання.

Глава 2. Психолого-педагогічні умови формування самоконтроля у розумово відсталих дошкільників

Експериментальне навчання проходило у два етапи, кожний із яких включав в себе три серії завдань. Перші дві серії носили формуючий характер, третя (контрольна)-передбачала певні ефективності проведеного навчання.

На першому етапі робота була направлена на усвідомлення дітьми факту необхідності застосування самоконтроля у різноманітних ситуаціях. На другомурозумово відсталі дошкільники навчались за системою завдань пізнавального характеру виконанню дії перевірки.

У навчанні приймали участь розумово відсталі шести-семилітні дошкільники у кількості 40 чоловік. При цьому ми враховували, що включення розумово відсталих дітей у перевірочну діяльність можливо, за нашими даними, з шестилітнього віку, так як цей вік визначився їх наступними якісними особливостями: у розумовому розвитку-наявністю достатньо високого рівня прийняття завдання, прагненням до його виконання і закінчення; в сенсорному розвитку-в умінні за допомогою дорослого з’ясовувати основні сенсорні ознаки, які можуть бути сигналами для орієнтирів контроля; у мовленнєвому розвитку-у засвоєні нових вербально оформлених понять, необхідних для перевірочної діяльності, активного збільшення словника; здібності до відображеного коментування своїх дій; у фізичному розвитку- наявність достатнього рівня працездатності, що є важливим фактором в процесі отримання нових знань і виконання перевірочної діяльності в цілому.

2. 1 Завдання, зміст та методика формуючого експерименту

Мета експериментального навчання-з'ясувати ефективні шляхи формування дії контроля в діяльності розумово відсталих дошкільників.

Виходячи з цього, були виділені наступні завдання:

— визначення системи педагогічної роботи, спрямованої на формування у розумово відсталих дошкільників психологічної готовності до здійснення перевірочної діяльності;

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой