Облік власного капіталу банку

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

http: //www. аllbest. ru/

ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ БАНКУ

1. Склад і оцінка капіталу банку

Формування статутного капіталу банку здійснюється згідно із Законом України «Про банки і банківську діяльність» від 07. 12. 2007 р. № 2121-ІП (із змінами).

Капітал є залишковою вартістю активів банку після вирахування всіх його зобов’язань.

Статутний капітал — це сплачений та зареєстрований підписний капітал банку.

Банки в Україні створюються у формі акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю або кооперативних банків. Статутний капітал банку формується за рахунок власних коштів акціонерів або пайових внесків засновників банку у грошовій формі.

Статутний капітал державного банку на 100% належить державі. Державний банк створюється за рішенням Кабінету Міністрів України. При цьому витрати на формування статутного капіталу передбачаються в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Капітал банку разом з його зобов’язанням є джерелом коштів щя створення активів. При цьому базові принципи діяльності банне передбачають розмежування активів за джерелами їх формування або їх реальними власниками.

Ситуація змінюється в разі ліквідації банку. В цьому випадку претензії до активів стосовно черговості їх погашення переділться на дві групи:

претензїї кредиторів, які задовольняються в першу чергу;

-претензії акціонерів.

Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» *12. 2006 р. № 2121-ІП (із змінами) та Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 28. 08. 2007 р. № 68, регулятивний капітал банку (власні кошти) складається з основного та додаткового капіталу

Основний капітал або капітал 1-го рівня, містить фактично сплачений зареєстрований статутний капітал; розкриті резерви створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку; дівіденди, направлені на збільшення статутного капіталу; емісійні різниці; резервні фонди, що створюються згідно із законами України; загальні резерви, що створюються під невизначений ризик при проведенні банківських операцій; прибуток минулих років; прибуток минулих років, що очікує затвердження.

До додаткового капіталу банку (капіталу 2-го рівня) належать резерви під стандартну заборгованість інших банків; резерви під стандартну заборгованість клієнтів за кредитними операціями банків; результат переоцінювання статутного капіталу з урахуванням індексу девальвації та ревальвації гривні; результат переоцінювання основних засобів; прибуток поточного року; субордино-ваний борг, що враховується до капіталу.

Субординований борг — це звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти, які відповідно до угоди не можуть бути взяті з банку раніше п’яти років, а у випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвесторові після погашення претензій усіх інших кредиторів.

Усі статті основного й додаткового капіталу, крім резервів під стандартну заборгованість інших банків та резервів під стандартну заборгованість клієнтів за кредитними операціями банків і субор-динованого боргу, обліковуються за рахунками 5-го класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України.

Облік капіталу ґрунтується на концепції джерела. Кожне джерело капіталу відображається в обліку окремо. За таким підходом у 5-му класі Плану рахунків вирізняють три розділи рахунків:

розділ 50 — Статутний капітал та інші фонди банку;

розділ 51 — Результати переоцінки;

розділ 59 — Результат поточного року.

Розділ 50-й, своєю чергою, має такі групи:

500 «Статутний капітал банку»;

501 «Емісійні різниці»;

502 «Загальні резерви та фонди банку»;

503 «Результати минулих років»;

504 «Результати звітного року, що очікують затвердження».

Рахунки 5-го класу можуть кореспондувати з розрахунками дебіторської та кредиторської заборгованості, окремими рахунками класу та рахунками готівкових коштів або кореспондент-хунком лише у разі сплати дивідендів та отримання внесків акціонерів. У всіх інших випадках рахунки 5-го класу кореспондують між собою.

І? гати, залучені на умовах субординованого боргу, стосовно отримано дозвіл Національного банку на врахування їх до ка-л банку, обліковуються за рахунком 3660 «Субординований борг банку».

2. Облік операцій з формування статутного капіталу

Статутний капітал банку формується відповідно до вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність», інших законодавчих актів та установчих документів банку.

Формування та збільшення статутного капіталу банку здійснюється тільки грошовими внесками. При цьому грошові внески для формування і збільшення статутного капіталу резиденти України здійснюють у гривнях, а нерезиденти — в іноземній вільно конвертованій валюті або у гривнях.

Банки формують статутний капітал завдяки емісії власних акцій та оголошенню підписки на паї. Акція засвідчує пайову участь у статутному капіталі банку. Згідно з нормативними актами НБУ банківські акції можуть бути лише іменними. Обіг іменних акцій фіксується у реєстрах власників іменних цінних паперів.

За типом акції банку можуть бути простими та привілейованими. Прості акції дають їх власникам право голосу в ухваленні прийняття важливих управлінських рішень, дохід за ними залежить від результатів діяльності банку та способу їх розподілу. Такі акції не мають фіксованої дивідендної ставки, і їхня ринкова вартість може значно змінюватися.

Привілейовані акції дають власникові право на одержання дивідендів, але власники цих акцій не мають права брати участь в управлінні банком. Привілейовані акції можуть випускатися з фіксованою ставкою дивідендів (у процентах до їхньої номінальної вартості), сума яких виплачується щорічно.

Облік простих і привілейованих акцій ведеться окремо за відповідноними аналітичними рахунками балансового рахунку 5000 «Зареєстрований статутний капітал банку».

Акції банку сплачуються у гривнях або в іноземній вільно конвертованій валюті. Незалежно від того, в якій валюті внесено вклад, вартість акцій за рахунками капіталу відображається у гривнях.

Перерахування внесків до статутного капіталу банку з іноземної вільно конвертованої валюти у національну валюту України здійснюється за офіційним курсом НБУ на дату підписання установчого договору.

Облік операцій з акціями, емітованими банком, здійснюється згідно з вимогами Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами установ комерційних банків України, затвердженої постановою Правління НБУ від 30. 12. 2000 р. № 466 (із змінами).

У разі формування статутного капіталу до реєстрації комерційного банку в територіальному управлінні НБУ за місцем створення банку засновникам відкривається тимчасовий рахунок. На цей рахунок кожен засновник вносить визначену чинним законодавством і установчими документами частку статутного капіталу.

Після реєстрації банку акумульовані кошти перераховуються на його кореспондентський рахунок у відповідній установі Національного банку України.

У разі відмови в реєстрації банку кошти з тимчасового рахунку повертаються засновникам банку за їхньою заявою у тижневий термін.

Комерційний банк здійснює емісію акцій та розповсюджує їх серед акціонерів до реєстрації статутного капіталу. Внески акціонерів за не-зареєстрованим статутним капіталом обліковуються за балансовим рахунком 3630 «Внести за незареєстрованим статутним капіталом».

Статутний капітал реєструється в повній сумі оголошеної емісії, яка може охоплювати і несплачену частку капіталу. При цьому загальна сума зареєстрованого статутного капіталу банку обліковується за кредитом рахунка 5000 «Зареєстрований статутний капітал банку».

Несплачений зареєстрований статутний капітал обліковується за рахунком 5001 «Несплачений зареєстрований статутний капітал банку» (рахунок контрпасивний). За дебетом цього рахунка проводяться суми зареєстрованого, але несплаченого статутного капіталу в кореспонденції з рахунком 5000 «Зареєстрований статутний капітал банку».

Операції з формування та збільшення статутного капіталу банку відображаються в бухгалтерському обліку таким чином.

Зміст операції

Бухгалтерські проведення

Внесення сум акціонерами за ще не зареєстрованим статутним капіталом банку

на суму внеску: Дт Кореспондентський рахунок Кт 3630 «Внески за незареєстрованим статутним капіталом»

Реєстрація статутного капіталу

На суму сплаченого статутного капіталу:

Д 3630 «Внески за незареєстрованим статутним капіталом»

К 5000 «Зареєстрований статутний капітал банку»

На суму несплаченго статутного капіталу:

Д 5001 «Несплачений зареєстрований статутний капітал банку»

К 5000 «Зареєстрований статутний капітал банку»

Отримання внесків акціонерів до статутного капіталу після його реєстрації

На суму внесків у межах у межах несплаченої частини статутного капіталу:

Д кореспондентський рахунок

К 5001 «Несплачений зареєстрований статутний капітал банку»

3. Порядок обліку емісійних різниць

Акції комерційного банку можуть продаватися за ціною відмінною від їхньої номінальної вартості. Зауважимо, що банк не може реалізовувати акції за ціною, нижчою від номіналу.

У разі продажу акцій банку за ціною, вищою від їхньої номінальної вартості, виникають емісійні різниці.

Емісійні різниці - сума коштів, отриманих банком від первинної емісії власних акцій та інших корпоративних прав, що перевищує номінальну вартість таких акцій (інших корпоративних прав).

Емісійні різниці враховуються за кредитом балансового рахунку 5010 «Емісійні різниці». Розгляньмо облік емісійних різниць на прикладі.

Комерційним банком оголошено емісію простих акцій. Номінальна вартість акції -10 грн., обсяг емісії -1 000 000 грн. (100 000 акцій). Після реєстрації емісії несплачена частка статутного капіталу лала 400 000 грн. (40 000 акцій). Банк реалізував 30 000 акцій піс-м реєстрації емісії за ціною 12 грн. за акцію.

За вказаними операціями після реєстрації емісії акцій у бухгалтерському обліку виконуються такі проведення:

* на суму номінальної вартості реалізованих акцій:

Д кореспондентський рахунок — 300 000 грн.

К «Несплачений зареєстрований статутний банку» -300 000грн.

* на суму перевищення вартості реалізації акцій над їхньою номінальною вартістю:

Д кореспондентський рахунок — 60 000 грн

К 5010 «Емісійні різниці» — 60 000

Бухгалтерські проведення за рахунками групи 500 «Статутний капітал банку» відображаються в обліковій системі тільки головного банку — юридичної особи.

Комерційні банки — юридичні особи мають право надавати дозвіл своїм філіям на розміщення зазначених цінних паперів серед клієнтів банку за умови встановлення суворого контролю з боку комерційного банку і територіального управління Національного банку за здійсненням уповноваженими банківськими установами зазначених операцій.

Кошти, отримані філією банку за реалізовані акції, обліковуються на рахунку 3641 «Кредиторська заборгованість за розрахунками за цінними паперами для банку» за їхньою номінальною вартістю. Перерахування коштів головному банкові здійснюється через відповідний рахунок групи 390 «Розрахунки між філіями та іншими підвідомчими установами банку». Головний банк зараховує кошти за реалізовані філією акції на підставі отриманих від філії документів.

4. Облік розрахунків з акціонерами банку

Комерційний банк може викупляти власні акції в акціонерів з метою їх подальшого перепродажу або анулювання. Такі акції повинні бути реалізовані або анульовані протягом одного року від дня їх викупу.

Розподіл прибутку, а також головування і визначення кворуму на загальних зборах акціонерів протягом вказаного періоду проводяться без урахування викуплених банком власних акцій.

Власні акції, викуплені в акціонерів, обліковуються за балансовим рахунком 5002 «Власні акції банку, які викуплені в акціонерів». За своєю характеристикою рахунок 5002 є контрпасивним. Отже, розмір статутного капіталу банку (підсумок за рахунками групи 500 «Статутний капітал банку») зменшується на суму несплаченої його частки, а також на суму вартості власних акцій банку, що викуплені в акціонерів.

Якщо ціна викупу акцій є вищою від їхньої номінальної вартості, різниця між ціною викупу та номінальною вартістю відноситься на 50

к 5010 «Емісійні різниці» в межах залишку цього рахунка. В разі недостатності залишку першим дебетується рахунок 5030 н’оозподілені прибутки минулих років" у межах позитивного зашку, потім — рахунок 5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження».

розгляньмо приклад.

Комерційний банк реалізував 5000 власних простих акцій за ціною 6 грн. за акцію (номінал акції - 5 грн.) після реєстрації статутного капіталу.

Д кореспондентський рахунок — 30 000 грн.

К5001 «Несплачений зареєстрований статутний капітал банку» — 25 000 грн.

Кт 5010 «Емісійні різниці» — 5000 грн.

Банк викупив 4000 власних простих акцій, що перебували в обігу, за ціною 7 грн. за акцію (номінал акцій — 5 грн.).

Д 5002 «Власні акції банку, які викуплені в акціонерів» — 20 000 грн.

Д 5010 «Емісійні різниці» — 5000 грн.

Д 5030 «Нерозподілені прибутки минулих років» — 3000 грн.

(5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження»)

К кореспондентський рахунок — 28 000 грн.

У разі продажу викуплених акцій різниця між ціною продажу та їхньою номінальною вартістю відображається за балансовим рахунком 5010 «Емісійні різниці».

При цьому виконуються такі бухгалтерські проведення: Д Т Кореспондентський рахунок — на суму, отриману від реалізації акцій

5002 «Власні акції банку, які викуплені в акціонерів» — на суму номінальної вартості акцій

Ї010 «Емісійні різниці» — на різницю між вартістю реалізації та номінальною вартістю акцій.

У випадках анулювання акцій вони повинні бути списані з балансу банку з одночасною реєстрацією зменшення статутного капіталу.

При цьому виконується таке бухгалтерське проведення:

ЮО «Зареєстрований статутний капітал банку»

50 2 «Власні акції банку, які викуплені в акціонерів». Ігалом, позитивний результат від операцій з власними акціями бУДе відображений за кредитом рахунка 5010 «Емісійні різ-

№", негативний — за дебетом рахунка 5031 «Непокриті збитки минулих років» або 5041 «Збиток звітного року, що очікує затвердження».

Дивіденди за акціями визнаються та сплачуються після їх оголошення Загальними зборами акціонерів банку. Зазвичай минає певний час між датою оголошення та датою сплати дивідендів. На дату оголошення здійснюється нарахування дивідендів, що відображається таким бухгалтерським проведенням: Д 5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження» К 3631 «Кредиторська заборгованість перед акціонерами банку за дивідендами».

За датою реєстрації дивідендів визначається перелік акціонерів, яким буде сплачено дивіденди згідно з реєстром акціонерів на дану дату. Зміна власника акцій до цієї дати приведе до того, що дивіденди буде сплачено новому власникові.

За датою сплати дивідендів виконується бухгалтерський запис: Д 3631 «Кредиторська заборгованість перед акціонерами банку за дивідендами»

К кореспондентський рахунок, або Поточний рахунок СГД, або Банкноти й монети в касі банку.

5. Облік субординованого боргу банку та інших статей додаткового капіталу

Для врахування субординованого боргу в складі додаткового капіталу банку банк-боржник повинен отримати відповідний дозвіл Національного банку України. З цією метою він подає клопотання до відповідного територіального управління Національного банку або структурного підрозділу центрального апарату НБХ що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку.

Залучення коштів на умовах субординованого боргу з метою врахування їх до капіталу банку може здійснюватися у вигляді кредитів чи депозитів від банків та депозитів інших юридичних осіб -небанківських установ.

З отриманням Дозволу на врахування залучених коштів на умовах субординованого боргу до капіталу банку банк-боржник обліковує їх за пасивним рахунком 3660 «Субординований борг банку"-При цьому виконується бухгалтерське проведення: Д Т Кореспондентський рахунок Кт 3660 «Субординований борг банку».

У банку-інвесторі дані вкладення обліковуються за відповідними рахунками 4-го класу «Довгострокові вкладення, основні засоби та матеріальні активи» Плану рахунків бухгалтерського об-рубанків України.

Якщо клопотання про надання Національним банком Дозволу шахування залучених коштів на умовах субординованого борт капіталу банку відхилено, кошти, залучені на умовах суборнованого боргу, не відносяться до розрахунку капіталу банку та 5ліковуються відповідно:

банком-інвестором — за балансовим рахунком 1524 «Довгострокові кредити, які надані іншим банкам» або за балансовим оахунком І515 «Довгострокові депозити, що розміщені в інших банках»;

банком-боржником — за балансовими рахунками 1624 «Довгострокові кредити, які отримані від інших банків» (1615 «Довгострокові депозити інших банків») або за балансовим рахунком 2615 «Довгострокові депозити суб'єктів господарської діяльності».

Порядок обліку резервів під стандартну заборгованість інших банків і стандартну заборгованість клієнтів за кредитними операціями банків регламентується Правилами бухгалтерського обліку формування і використання резервів у банках України, затвердженими постановою Правління НБУ від 11. 07. 2001 р. № 268. При цьому сформовані резерви обліковуються за відповідними контрактивними рахунками 1-го та 2-го класів Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, а саме:

1591 Резерви під стандартну заборгованість інших банків; 2401 Резерви під стандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам.

Результат переоцінювання основних засобів банку обліковується за балансовим рахунком 5100 «Результат переоцінки основних засобів».

Переоцінювання основних засобів має здійснюватися з достатню регулярністю, щоби запобігти значним відхиленням балан-ї вартості даних активів від їхньої справедливої вартості, їраведлива вартість основних засобів звичайно є їхньою ринко-вартістю. Вона визначається під час проведення оцінної екс-ЄР^ИЗИ оцінювачами, які мають професійну кваліфікацію.

гтодику обліку результатів переоцінювання основних засобів ієна Інструкцією з бухгалтерського обліку основних засобів Во м^гтеріальних активів банків України, затвердженою постановою правління НБУ від 11. 12. 2006 року № 475.

6. Порядок обліку фінансових результатів діяльності банку та їх розподілу

Фінансовий результат діяльності банку визначається порівнянням доходів звітного періоду з витратами даного періоду. Метода, ка визначення фінансового результату передбачає, що він розраховується як різниця між загальною сумою всіх статей доходів банку та загальною сумою всіх статей його витрат. Фінансовий результат може виступати у формі прибутку або збитку банку.

Порядок обліку фінансового результату діяльності банку за звітний рік є таким. Наприкінці року залишки за рахунками доходів і витрат закриваються (станом на перший робочий день нового року вони дорівнюють нулеві). При цьому за умови перевищення доходів над витратами банк отримує прибуток, який відображається за кредитом рахунка 5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження»; за умови перевищення витрат над доходами — збиток, який обліковується за дебетом рахунка 5041 «Збиток звітного року, що очікує затвердження». Слід зауважити, що на розмір фінансового результату звітного року впливають також коригуючі проведення, які здійснюються вже наступного року. Така ситуація пов’язана з тим, що ряд операцій банку, проведених у звітному періоді, з різних причин банк не може відобразити за рахунками бухгалтерського обліку в даному періоді. Це стосується, насамперед, таких операцій, як переоцінювання, нарахування, рух резервів.

Коригуюче проведення здійснюється за умови, що подія, зміст якої воно відображає, стосується операції, фактично проведеної у звітному періоді.

Порядок та умови здійснення коригуючих проведень визначаються Положенням про формування коригуючих проводок, що здійснюються банками України, затверджене постановою Правління НБУ від 09. 10. 2001 р. № 427.

Суми прибутку чи збитку банку (з урахуванням результатів коригуючих проведень) обліковуються за рахунками 5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження» або 5041 «Збиток звітного року, що очікує затвердження» до їх затвердження та розподілу Загальними зборами акціонерів банку.

Слід зауважити, що бухгалтерські проведення при відображенні фінансових результатів діяльності банку за щойно наведеними рахунками не виконуються. Віднесення фінансового результату діяльності банку на вказані рахунки здійснюється автоматичне в кінці останнього робочого дня звітного року.

Напрями розподілу прибутку банку визначають та затверджу-і загальні збори акціонерів.

У бухгалтерському обліку розподіл прибутку банку відображається так:

_ формування резервного фонду

ттт 5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження» Кт 5021 «Резервні фонди»;

— нарахування дивідендів акціонерам банку

ттт 5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження»

ІСТ 3631 «Кредиторська заборгованість перед акціонерами банку за дивідендами»;

_ формування загальних резервів

дТ 5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження» Кт 5020 «Загальні резерви»;

— формування інших фондів банку

дт 5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження» Кт 5022 «Інші фонди банку»;

— здійснення капіталізації дивідендів, що спрямовуються на збільшення статутного капіталу

ДТ 5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження» Кт 5003 «Дивіденди, направлені на збільшення статутного капіталу».

Залишок нерозподіленого прибутку банку обліковується за балансовим рахунком 5030 «Нерозподілені прибутки минулих років», що відображається в обліку таким бухгалтерським проведенням: ДТ 5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження» г 5030 «Нерозподілені прибутки минулих років». В аналітичному обліку банк на власний розсуд може відкрива-и окремі аналітичні рахунки за балансовим рахунком 5030 «Не-*зподілені прибутки минулих років» для деталізації напрямів використання нерозподіленого прибутку.

банк облік акціонер капітал

аllbest. ru

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой