Облік заробітної плати

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Содержание

  • Вступ
  • 1. Економічна сутність оплати праці, види, форми заробітної плати
  • 2. Облік розрахунків з оплати праці готівкою
  • 3. Облік натуральної заробітної плати
  • 4. Облік видачі заробітної плати через банкомат
  • 5. Облік депонованої заробітної плати
  • 6. Порядок складання звітності за рахунками із заробітної плати
  • 7. Особливості розрахунків з оплати праці в умовах використання комп’ютерної техніки
  • Висновки
  • Список використаних джерел

Вступ

На сучасному етапі розвитку ринкова трансформація економіки України вимагає проведення комплексу взаємопов'язаних і взаємообумовлених змін у відносинах між людьми у процесі виробництва, розподілу, привласнення і споживання результатів праці. Важливе місце щодо таких змін відноситься саме реформі заробітної плати як основної складової системи мотивації праці.

В сучасних умовах господарювання заробітна плата є єдиним факторам мотивації праці людини і чим краще вона працює, чим більший у неї стаж роботи, тим більшу суму вона буде отримувати в результаті своєї діяльності.

Заробітна плата є одним із джерел доходів населення, і чим більший він, тим краще може жити людина, використовуючи в своїх потребах, а також населення певної країни в цілому.

Актуальною проблемою сьогодення з наукового і практичного погляду є вдосконалення мотиваційних систем із метою підвищення продуктивності та ефективності праці в різних галузях народного господарства.

Дана тема широко розповсюджена, її описують багато науковців, до них можна віднести: Бутинець Ф. Ф., Коблянська О.І., Ткаченко Н. М., Хом’як Р.Л. та багато інших.

Сучасне підприємство не може обійтися без залучення найманих робітників, з якими укладаються так звані трудові угоди. З цього моменту і виникає необхідність нарахування і виплати заробітної плати та інших видів оплати працівникам, праця яких використовується в господарській діяльності підприємства.

Метою написання цієї курсової роботи було висвітлення актуальності даної теми в сучасних умовах господарювання.

Завданням даної курсової роботи є розкриття економічної сутності оплати праці, види і форми заробітної плати, обліку розрахунків з оплати праці готівкою, обліку натуральної заробітної плати, обліку видачі заробітної плати через банкомат, обліку депонованої заробітної плати, описати порядок складання звітності за рахунками із заробітної плати та особливості розрахунків з оплати праці в умовах використання комп’ютерної техніки.

Предметом вивчення є облік заробітної плати на конкретному підприємстві, а саме підприємство ВАТ «Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство», яке знаходиться за адресою: м. Ірпінь, вул. Північна 54. Вид економічної діяльності - загальне будівництво будівель. Проводить свою діяльність згідно зі Статутом підприємства (дод. А. 1), наказу № 1 «Про облікову політику» (дод. А. 2).

Таблиця 1

Основні економічні показники діяльності ВАТ «Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство» за 2008−2009рік

Показники

За 2008р.

За 2009р.

Відносне відхилення

+/-

Статутний капітал, тис. грн.

1103,0

1103,0

0

Дохід від реалізації продукції, тис. грн.

13 961,2

7193,3

-6767,9

Чистий дохід від реалізації продукції, тис. грн.

11 634,3

5994,4

-5639,9

Залишкова вартість ОЗ, тис. грн.

1372,8

1543,7

+170,9

Середня чисельність працівників на підприємстві

66

70

+4

Відрахування на соціальні заходи, тис. грн.

186,5

298,0

+111,5

Витрати на оплату праці, тис. грн.

488,8

798,0

+309,2

Поточна кредиторська заборгованість з оплати праці, тис. грн.

0

148,7

+148,7

Середньомісячна з/п, грн.

617,17

950,0

+332,83

Аналізуючи таблицю 1, можна зробити висновок: статут підприємства за 2008 р. і за 2009 р. не змінився, дохід від реалізації продукції зменшився на 6767,9 тис. грн., чистий дохід від реалізації продукції також зменшився на 5639,9 тис. грн., залишкова вартість порівняно з 2008 р. у 2009р. зросла на 170,9 тис. грн., середня чисельність працівників збільшилась на 4 особи, відрахування на соціальні заходи збільшились на 111,5 тис. грн., витрати на оплату праці також збільшились на 309,2 тис. грн. та ін. При цьому поточна кредиторська заборгованість з оплати праці зросла порівняно з попереднім роком на 148,7 тис. грн. Оскільки були збільшені витрати на оплату праці середньомісячна з/п зросла на 332,83 грн.

Джерелами інформації про діяльність підприємства для написання курсової роботи стали документи: Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за 2008 і 2009 роки (дод. А. 3, А. 4), а також первинні документи — відомості операцій по рахункам, табель обліку робочого часу, видатковий касовий ордер, 1ДФ; розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування; звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані з загальнообов’язковим соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності; розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

1. Економічна сутність оплати праці, види, форми заробітної плати

В умовах переходу України до ринкової економіки й водночас в умовах економічної кризи, спаду виробництва, зниження продуктивності праці, звільнення з виробництв значної кількості працівників відбуваються значні зміни в організації праці та її оплати.

Заробітна плата — це винагорода, обчислена як правило у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган сплачує працівникові за виконану ним роботу відповідно до трудового договору.

Заробітна плата формується на межі відносин сфери безпосереднього виробництва і відносин обміну робочої сили, вона має забезпечувати об'єктивно необхідний для відтворення робочої сили й ефективного функціонування виробництва обсяг життєвих благ, який працівник має отримати в обмін на свою працю.

Заробітна плата — це важливий складник виробництва, її рівень пов’язаний як із потребами працівника, так і з процесом виробництва, його результатом, оскільки джерела коштів на відтворення робочої сили створюються у сфері виробництва і їх формування не виходить за межі конкретного підприємства [16].

Розміри заробітної плати залежать від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Держава здійснює регулювання оплати праці шляхом встановлення мінімальної заробітної плати, яка фіксується з урахуванням рівня економічного розвитку, продуктивності праці, середньої заробітної плати і вартості величини мінімального життєвого бюджету. Розмір мінімальної заробітної плати на кожен рік встановлюється Кабінетом Міністрів України і затверджується Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» [11].

заробітна плата облік розрахунок

Мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт).

Розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня по 31 березня 2010р. складає 869 грн (з 1 квітня — 884 грн, з 1 липня — 888 грн, з 1 жовтня — 907 грн, з 1 грудня — 922 грн) [11] і визначається з урахуванням: вартісної величини мінімального споживчого бюджету з поступовим зближенням рівнів цих показників в міру стабілізації та розвитку економіки країни; загального рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці, рівня зайнятості та інших економічних умов.

Мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому за вартісну величину межі малозабезпеченості в розрахунку на працездатну особу.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання.

Фонд оплати праці складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат [16].

Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу працівникам за тарифними ставками чи окладами і за відрядними розцінками за обсяг роботи [17].

Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад установлені норми, трудові успіхи, винахідливість, особливі умови праці. Всі види додаткової заробітної плати обліковуються за середнім заробітком, за табелем та відповідними документами [14].

До інших заохочувальних і компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами та положеннями, компенсаційні й інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або здійснюються понад встановлених зазначеними актами норм [5].

Основними показниками заробітної плати, що підлягає обліку чисельності працівників є їх професія і кваліфікація, витрати в годинах і годино-днях, кількість виготовленої продукції, виконаних робіт, розмір фонду оплати праці різним категоріям працівників за видами нарахувань, преміальні виплати, розмір сум використаних на оплату відпусток і на соціальне страхування, розмір відрахувань за їх видами. Ці дані необхідні для обчислення економічних показників, як рівень забезпеченості робочою силою заробітку, рівня продуктивності праці та ін.

Джерелами коштів на оплату праці на підприємствах є кошти, одержані в результаті їх господарської діяльності.

Основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики.

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників — залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі: тарифної ставки робітника першого розряду, що встановлюється у розмірі, не нижчому ніж визначений генеральною (галузевою) угодою, міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Ще одним елементом організації заробітної праці є система оплати праці, яка складається з двох підсистем — погодинної та відрядної [16].

При відрядній оплаті праці заробітна плата робітників прямо залежить від обсягу виконаної роботи і розміру розцінки. Цю форму використовують при оплаті тим робітникам, праця яких підлягає нормуванню. Відрядна оплата праці зацікавлює людей в ефективній продуктивності праці. Вона складається з таких систем: прямої, прогресивної, акордної і преміальної. Вона може бути індивідуальна і бригадна [16].

Пряма відрядна система — це система, при застосуванні якої заробіток нараховується тільки за виконану роботу (виготовлену продукцію).

Відрядно-преміальна система — це різновид відрядної форми оплати праці, при якій понад заробітної плати, належної за виконану роботу, виплачуються премії.

Відрядно-прогресивна система оплати праці - це різновид відрядної форми оплати праці, при якій робота, виконана в межах встановлених норм, оплачується за звичайними розцінками, а частина роботи, виконаної понад норм, — за прогресивно-зростаючими розцінками та залежно від відсотку перевиконання норм.

Акордна система оплати праці - це різновид відрядної системи, при якій норма та розцінка для виконавця або груп виконавців встановлюється не за кожною окремою операцією, а на весь комплекс робіт.

Відрядна бригадна система оплати праці - це оплата, яку визначають шляхом множення розцінки за одиницю роботи на фактично виконаний обсяг робіт бригадою.

При погодинній формі оплати праці заробіток працівника залежить від відпрацьованого ним часу. Коло працівників визначається наявністю таких систем, як проста погодинна і погодинно-преміальна.

Проста погодинна форма оплати праці - це оплата праці, яка залежить від кількості відпрацьованих годин і тарифної ставки за одну годину.

Погодинно-преміальна система оплати праці - це різновид погодинної оплати праці, при якій понад заробітної плати, належної за фактично відпрацьований час, сплачується преміальна винагорода за досягнення високих кількісних і якісних показників [5].

Таким чином, облік заробітної плати є одним із найважливіших і складних ділянок роботи, що потребує точних і оперативних даних, у яких відбивається зміна чисельності робітників, витрат робочого часу, категорії робітників, виробничих витрат.

У наступних розділах буде розкрито облік розрахунків з оплати праці у різних її формах.

2. Облік розрахунків з оплати праці готівкою

Першим способом виплати заробітної плати є виплата через касу підприємства. Цей спосіб є найпоширенішим. Для виплати зарплати через касу на базовому підприємстві, ВАТ «Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство», відводять спеціально обладнане приміщення — касу, до якої з банку завозять готівку для виплати зарплати.

Для нарахування заробітної плати на базовому підприємстві використовують табель обліку робочого часу (дод. Б. 1).

На даному підприємстві проводяться розрахунки з оплати праці працівників у готівковій формі.

Бухгалтерія ВАТ «Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство» на кожного працівника відкриває особовий рахунок із зазначенням додаткових даних про працівника з наступним накопиченням інформації про нарахування заробітної плати, утримання з неї, виплачені суми.

На базовому підприємстві організований табельний облік робочого часу.

Табель — це первинний документ з обліку відпрацьованого часу. Використовується при погодинній оплаті праці [14].

В табель заносяться прізвища всіх працівників, незалежно від форми оплати праці. В ньому відмічаються випадки відхилення від нормального використання робочого часу. В кінці місяця в табелі по кожному працівнику підраховують і показують загальний календарний фонд робочого часу, кількість неявок за причинами та інші втрати, а також фактично відпрацьований час. Остаточно оформлений табель використовується для розрахунку заробітної плати працівникам підприємства [3].

Заробітна плата працівникам ВАТ «Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство» з каси видається за: платіжною відомістю (дод. Б. 2) із зазначенням на титульній сторінці дозвільного підпису керівника або головного бухгалтера на видачу готівки, термінів видачі готівки та суми літерами; видатковими касовими ордерами (дод. Б. 3), як правило, тільки за одноразовими виплатами. При видачі працівникам грошей із каси за ордером касир вимагає пред’явити паспорт або інший документ, що засвідчує особу, яка отримує кошти за ордером, та записати до видаткового касового ордера найменування документа, серію, номер, ким і коли виданий. Працівник ставить свій підпис про отримання готівки та зазначає отриману суму літерами; довіреністю — готівка видається іншій особі, ніж та, що зазначена в ордері або відомості, за нотаріально посвідченою довіреністю, замість особи, яка не має змоги через хворобу чи з інших поважних причин поставити підпис власноруч [6].

Документи на видачу готівки на базовому підприємстві підписують керівник і головний бухгалтер або особи, які на це уповноважені. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

Видача готівки з каси, що не підтверджена розписом одержувача у видатковому документі, для виведення залишку готівки в касі не приймається [18].

У бухгалтерському обліку оплата праці здійснюється на рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам». На цьому рахунку ведеться узагальнення інформації про розрахунки з персоналом, який відноситься до облікового складу підприємства, з оплати праці, а також розрахунки за неодержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці.

За кредитом рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» відображаються нарахована працівникам підприємства основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога за тимчасовою непрацездатністю, інші нарахування, за дебетом — виплата заробітної плати, премії, допомоги тощо, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими документами, вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів в рахунок заробітної плати та інші утримання із сум оплати праці персоналу [13].

На базовому підприємстві не використовують автоматизовану форму обліку, тому всі господарські операції беруться з оборотних відомостях по рахунках (дод. Б. 4).

Нарахована основна заробітна плата працівникам базового підприємства ВАТ «Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство»:

Дт 92 «Адміністративні витрати»

Кт 661 «Розрахунки за заробітною платою"262,344. 80 грн. (Оборотна відомість № 661) (дод. Б. 4);

Утримано із заробітної плати кошти до фондів соціального страхування:

Дт 661 «Розрахунки за заробітною платою»

Кт 65 «Розрахунки за страхування» 28,100. 70 грн. (Оборотна відомість № 661);

Видано заробітну плату:

Дт 661 «Розрахунки за заробітною платою»

Кт 30 «Каса» 531,540. 72 грн. (Оборотна відомість № 661).

Отже, однією із форм розрахунку оплати праці на базовому підприємстві ВАТ «Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство» є готівковий розрахунок, який проводиться для виплати заробітної плати працівникам, в основному, при погодинній оплаті праці. Розрахунок оплати праці проводять за допомогою табеля, що є первинним документом, в якому відображається відпрацьований час.

Обліковується заробітна плата на рахунку 66 «Розрахунки за виплатою працівникам», на якому по дебету відображається виплата і утримання, а по кредиту — нарахування.

На даному підприємстві використовується розрахунок з оплати праці готівкою і на жаль цей вид розрахунку є єдиною формою розрахунку з оплати праці на цьому підприємстві.

Окрім розрахунку оплати праці готівкою існує ще декілька видів розрахунку. Одним із них є натуральна оплата праці, яка буде висвітлена в наступному розділі.

3. Облік натуральної заробітної плати

Заробітна плата працівникам підприємства на території України виплачується у грошових знаках, які мають законний обіг на території України. Виплата заробітної плати у формі боргових зобов’язань і розписок або в будь-якій іншій формі заборонена. Виняток становить передбачена в колективному договорі підприємства часткова виплата заробітної плати натурою [8].

Натуроплата — складова трудових правовідносин між роботодавцем і працівником. Це своєрідна виплата зарплати в натуральній формі продукцією власного виробництва чи товарами сторонніх виробників, коли немає грошової компенсації працівникам вартості такої продукції. Між тим натуроплата регламентована й має обмежену сферу застосування. Її використовують здебільшого у сільськогосподарських, лісозаготівельних та рибних господарствах [14].

Натуроплата має винятковий характер і її можна використовувати лише в окремих галузях або за певними видами професії; натуроплата є добровільним і бажаним для працівника способом розрахунку за його роботу; можливість натуроплати обов’язково згадують у колективному договорі; натуроплата не може перевищувати 50% нарахованої за місяць заробітної плати, решта повинна виплачуватись коштами; оцінюють натуральні виплати за цінами, не вищими за собівартість.

Перелік товарів, дозволених для виплати заробітної плати дуже обмежено до категорії «недозволених» товарів віднесено більшість видів промислової і сільськогосподарської сировини, продовольчі й непродовольчі товари, мастильні матеріали, алкогольні та тютюнові вироби тощо). До заборонених товарів можна віднести: зброя, боєприпаси та інша продукція військового призначення, які випускаються підприємствами оборонної промисловості; продукція, яка має стратегічне значення за переліком, установленому актами законодавства; вибухонебезпечні і отруюючі препарати, наркотичні засоби; товари виробничо-технічного призначення; нафта та нафтопродукти; будівельні матеріали і вироби із них; всі види алкогольних напоїв, враховуючи спирт і виновироби; тощо [12].

Лише у разі дотримання усіх перелічених умов виплату можна кваліфікувати як «натуроплатою».

Оскільки натуроплата є формою виплати заробітної плати, на неї поширюються вимоги щодо термінів виплати: «У терміни, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів» [15].

Бухгалтерський облік натуроплати проводять за нормами П © БО та Інструкції про План рахунків, зокрема: з використанням рахунків 9-го класу заробітну плату нараховують за дебетом рахунків обліку витрат (23 «Виробництво», 91 «Загально виробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут») та кредитом рахунка 66 з віднесенням до складу витрат на працю за П © БО 16 «Витрати»; виплату здійснюють за дебетом балансового рахунка 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» та кредитом рахунків обліку реалізації, оскільки за видача натуроплати спричиняє зменшення зобов’язання. Відповідно її кваліфікують як одержання доходу [14].

На базовому підприємстві розрахунки натуроплатою з працівниками не проводяться, тому господарські операції, які вказані нижче, будуть умовними.

Нараховано заробітну плату робітникам основних цехів:

Дт 23 «Виробництво»

Кт 661 «Розрахунки за заробітною платою»; (Оборотна відомість № 661)

Відображення загальної суми нарахування заробітної плати працівникам:

Дт 23 «Виробництво»

Кт 65 «Розрахунки зі страхування»; (Оборотна відомість № 65)

Видана натуральна заробітна плата:

Дт 661 «Розрахунки за оплатою праці» (Оборотна відомість № 661)

Кт 70 «Доходи від реалізації»

Таким чином натуроплата є одним із видів розрахунку з працівниками за виконану ними роботу, але цей вид розрахунку є не досить розповсюдженим, на даному підприємстві він не проводиться, здебільшого його використовують в сільському господарстві, лісозаготівельних та рибних промисловостях. В наступному розділі буде розглянуто розрахунки по оплаті праці через банкомат.

4. Облік видачі заробітної плати через банкомат

Сьогодні все більшого поширення набувають розрахунки за допомогою банківських платіжних карток.

Платіжна картка — спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому порядку пластикової чи іншого виду картки. Вона використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі у касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором [14].

Розрізняють декілька етапів виплати заробітної плати за безготівковими платіжними картками: підприємство та банк укладають основний договір та договір про розрахунково-касове обслуговування підприємства щодо видачі зарплати з використанням платіжних карток.

Договір містить права, обов’язки, відповідальність обох сторін і регулює відносини між сторонами щодо розрахунково-касового обслуговування при видачі зарплати працівникам підприємства з використанням платіжних карток.

Підприємство зобов’язує кожного працівника укласти договір з банком на відкриття касового рахунка. Це дозволяє працівникові одержувати заробітну плату не лише в установах банку, а й через банкомат, обслуговування якого забезпечує відповідний банк, або через торгівельний (платіжний) термінал. Карткові рахунки працівникам підприємства банк відкриває з поданням таких документів: заяви; копії паспорта чи документів, що його замінюють; копії ідентифікаційного коду; договору про відкриття та обслуговування рахунка між установою банку та працівником підприємства; картки зі зразком підписів [8].

Кошти, призначені для виплати зарплати працівникам, підприємство перераховує на так званий транзитний рахунок банку — рахунок, що використовується для обліку платежів на певний термін до перерахування їх за призначенням відповідно до нормативних документів чи угод.

Перерахування зарплати працівникам. Для цього підприємство надає: реєстр зарахування на рахунки працівників коштів (розрахунково-платіжну відомість) до банку, що, в свою чергу, є підставою для зарахування банком коштів на карткові рахунки працівників; платіжне доручення на сплату податків, зборів та інших обов’язкових платежів, пов’язаних з нарахуванням заробітної плати; платіжне доручення на перерахування зарплати працівникам підприємства [2].

Розрахунки з оплати праці за допомогою пластикових карток мають свою виправдану доцільність, як для працівників, так і для роботодавців.

Для працівників особиста пластикова картка є засобом захисту власних коштів, оскільки при її втраті власник такої картки може відразу сповістити про це свій банк, який заблокує використання картки і видасть своєму клієнту нову; особиста карточка — це в своєму роді засіб накопичення річних відсотків; власник карточки може розраховуватись нею за товари, виконані роботи, надані послуги [7].

Для роботодавців це вигідна форма оплати праці, в бухгалтера підприємства втрачається актуальність поняття «депонування заробітної плати»; відпадає необхідність зберігання заробітної плати в касі; підприємство забезпечує конфіденційність інформації про величину заробітної плати різних категорій працівників [12].

На даному підприємстві ВАТ «Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство» розрахунок із заробітної плати через банкомати не використовується, тому деякі проводки будуть умовними.

Нараховано заробітну плату працівникам:

Дт 91 «Загальновиробничі витрати»

Кт 661 «Розрахунки за оплатою праці»; (Оборотна відомість № 661)

Утримано із заробітної плати податок з фізичних осіб:

Дт 661 «Розрахунки за оплатою праці»

Кт 641 «Розрахунки з податків» (Оборотна відомість№ 661);

Нараховано внески:

Дт 92 «Адміністративні витрати»

Кт 651 «За пенсійним забезпеченням» (Оборотна відомість № 92);

Перераховано суму зарплати, що підлягає зарахуванню на карткові рахунки працівників:

Дт 661 «Розрахунки за оплатою праці»

Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті» (Оборотна відомість № 661).

Отже, в сучасних умовах господарювання безготівковий вид розрахунку є найбільш поширений, тому що найзручніший. Для цього підприємства укладають договори з банками та з працівниками. Далі буде розглядатись депонована заробітна плата на підприємстві.

5. Облік депонованої заробітної плати

Підприємство може зберігати в своїй касі понад встановлений ліміт готівкових коштів, отримані в банку на виплату заробітної плати, протьогом трьох робочих днів. В цей термін включається і день отримання готівки в установі банка. Для виплати заробітної плати робітникам окремих підрозділів підприємств залізничного транспорту і морських портів готівка може зберігатися в їх касах понад встановлений ліміт каси протягом п’яти робочих днів, включаючи день отримання готівки в установі банку.

Готівкові кошти, призначені для оплати праці і не виплачені в установлений термін окремим працівникам, являються депонованою заробітною платою [19].

Суми готівки, отриманої в банку і не використаної для виплати заробітної плати протягом цього терміну, повертається підприємством в банк не пізніше наступного робочого дня установи банку і підприємства. Вони також можуть залишатися в його касі (але в рамках установленого ліміту) і видаватися на ті ж цілі (виплату заробітної плати).

Відповідно, якщо джерелом коштів на виплату заробітної плати є виручка від реалізації, то в межах установленого ліміту не виплачена вчасно зарплата також може зберігатися в касі підприємства.

Після виплати заробітної плати при наявності невиплаченої (депонованої) суми, касир: в платіжній відомості навпроти фамілії осіб, яким не виконана виплата, ставить штамп або робить запис: «Депоновано», а також повинен скласти реєстр депонованих сум.

Отримати депоновану заробітну плату робітники можуть вже в найближчий термін виплати заробітної плати.

Аналітичний облік розрахунків з депонентами ведеться в реєстрі депонованої заробітної плати.

Робітник підприємства, який веде облік депонованої заробітної плати на основі видаткових касових ордерів, платіжних доручень і бухгалтерських довідок про списання заборгованості, по якій минув термін позивної давності: робить відмітку про сплату; своїм підписом підтверджує кожну відображену операцію.

На початок року невиплачені суми депонованої заробітної плати із реєстрів за попередній рік переносяться в реєстр за поточний рік.

Бухгалтерський облік коштів, призначених для оплати праці і не виплачених у встановлений термін, ведеться на рахунку 662 «Розрахунки з депонентами» і відображається в балансі на рядку 580 «Поточні зобов’язання по рахункам, пов’язаних з оплатою праці» [12].

На даному підприємстві ВАТ «Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство» залишки готівки в касі, які призначені для виплати заробітної плати і не видані працівникам у встановлений термін, не депонуються, а залишаються до їх повної видачі, тому використані проводки, які вказані далі, умовні.

Отримано кошти з банку для виплати заробітної плати:

Дт 301 «Каса в національній валюті»

Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті» (Оборотна відомість № 311)

Виплачено заробітну плату:

Дт 661 «Розрахунки за заробітною платою»

Кт 301 «Каса в національній валюті» (Оборотна відомість № 661)

Депонована заробітна плата:

Дт 661 «Розрахунки за заробітною платою»

Кт 662 «Розрахунки з депонентами» (Оборотна відомість № 662)

Таким чином депонована заробітна плата — це сума готівкових коштів, які призначені для оплати праці працівника, не видані в установлений термін. Депонована заробітна плата вказується в платіжній відомості навпроти прізвища особи, яка її не отримала, а потім касиром складається реєстр депонованої заробітної плати. Депонована сума коштів повертається на рахунок банку. Депонування заробітної плати на підприємстві ВАТ «Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство» не проводиться.

6. Порядок складання звітності за рахунками із заробітної плати

Статистичним дослідженням у сфері праці та зайнятості населення приділяється значна увага. В Україні існує ціла система показників, які використовують уповноважені державні органи, вивчаючи: зайнятість робочої сили та рівень доходів і заробітної плати за видами діяльності, секторами економіки і формами власності, стан ринку праці, попит і пропозиції на робочу силу, міграцію робочої сили, умови праці, вартість робочої сили.

Більшість таких показників міститься в спеціалізованих формах статистичної звітності з праці, заробітної плати, обліку робочого часу.

Закон України «Про державну статистику» поширюється на всіх юридичних осіб, розташованих на території України, а також на юридичних осіб України, що знаходяться за її межами; на всі розташовані на території України структурні одиниці, що не є юридичними особами і головні організації яких розташовані за її межами; на всіх фізичних осіб, які проживають на території України, незалежно від їх громадянства.

Первинні статистичні дані використовуються, як правило, для зведених статистичних робіт, складання збірників, оглядів соціально-економічного становища і проведення наукових досліджень.

Як відомо, статистичну звітність складають за встановленими формами. Одними з обов’язкових форм такої звітності для підприємств є типова форма № 1-ПВ «Звіт з праці» (дод. В. 1), «Звіт про дебіторську і кредиторську заборгованість».

При заповненні статистичної звітності за формою № 1-ПВ слід керуватися: Інструкцією зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України; Інструкцією зі статистики заробітної плати; Інструкцією щодо заповнення форм державної статистичної звітності про використання робочого часу; наказами Державного комітету статистики.

При складанні та аналізі статистичної звітності застосовується показник середнього рівня заробітної плати всього персоналу та окремих категорій працівників в цілому по підприємству, який покладається в основу для визначення рівня доходів зайнятого населення, за регіонами, відомчою підпорядкованістю тощо.

Статистична звітність форма № 1-ПВ «Звіт з праці» подається до 7-го числа після звітного періоду підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності і господарювання до районних, міських або обласних органів державної статистики.

Порушення термінів подання статистичної звітності може призвести до накладання адміністративних штрафів на посадових осіб підприємства. Розмір штрафу за це порушення становить від 10 до 15 неоподаткованих мінімумів.

Звіт з праці має наступну структуру.

В розділі 1 «Чисельність працівників та фонд оплати праці» форми статистичної звітності № 1-ПВ показані такі дані: середньооблікова чисельність усіх працівників в еквіваленті повної зайнятості; фонд оплати праці усіх працівників, які перебували у трудових відносинах у звітному періоді; середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу; кількість людино-годин, за які працівникам здійснені нарахування з фонду оплати.

Розділ 2 «Заборгованість перед працівниками із виплати заробітної плати та допомоги по соціальному страхуванню» форми статистичної звітності № 1-ПВ заповнюється тільки тими підприємствами, які своєчасно не розрахувались з працівниками по заробітній платі на 1-ше число місяця, наступного після звітного періоду.

Внесення неправдивих даних до статистичної звітності - це порушення законодавства з фінансових питань, яке тягне за собою стягнення з посадових осіб адміністративного штрафу.

Як і кожне підприємство, згідно чинного законодавства, ВАТ «Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство», складає і подає звіти про нарахування і виплату заробітної плати працівникам. До таких звітів належать:

розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Ставка внеску становить 33,2% від суми фактичних витрат на оплату праці. Цей вид звітності складається щомісячно, протягом двадцяти календарних днів, наступних за попереднім календарним днем звітного місяця і подається до органу пенсійного фонду за місцем реєстрації (дод. В. 2);

звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані з загальнообов’язковим соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. За найманих робітників роботодавці сплачують внесок за ставкою 1,5% від суми фактичних витрат на оплату праці працівникам. Складається не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним періодом і подається до фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності (дод. В. 3);

розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України. Сума внеску становить 2,32% від суми витрат на оплату працівників. Складається щоквартально до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня поточного року і до 25 січня року, наступним за звітним. Подається до робочого органу виконавчої дирекції Фонду по місці реєстрації страхувальника (дод. В. 4);

розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Збір на випадок безробіття в 2010 році нараховується по ставці 1,6% від суми фактичних витрат на оплату праці найманих робітників. Розробляється щоквартально в терміни: 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня і 25 січня. Пред’являється фонду загальнообов’язкового державного страхування України на випадок безробіття за місцем реєстрації (дод. В. 5);

податковий розрахунок податку, нарахованого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку. Розмір податку з фізичних осіб складає 15%. Складається щоквартально, протягом 40 календарних днів, наступних за звітним періодом і подається до ДПС по місцю реєстрації (дод. В. 6) [12].

Основою складання цих звітів є нарахована працівникам підприємства заробітна плата, з якої потім ідуть відрахування до різних фондів.

Звітність на підприємстві складається на підставі уніфікованих форм первинної облікової документації, які характеризують кількість працівників та їх дохід у грошовій формі, а також розміри пільг і компенсацій.

Також стан розрахунків з працівниками по оплаті праці відображаються в Балансі, де в IV розділі пасиву відображаються розмір заборгованості підприємства за розрахунками з оплати праці. Станом на 01. 01. 2010р. заборгованість ВАТ «Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство» перед працівниками по заробітній платі становить 148,7 тис. грн. (дод. А. З. 2).

Таким чином, по заробітній платі складаються різні звіти, одні з них направляються до органів державної статистики, наприклад, звіти форми № 1-ПВ «Звіт з праці» і «Звіт про дебіторську і кредиторську заборгованість», а інші до різних фондів — Пенсійний фонд, Фонд загальнодержавного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд загальнодержавного соціального страхування на випадок безробіття, Фонд від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань. Також подається звіт до ДПС про податок з фізичних осіб.

7. Особливості розрахунків з оплати праці в умовах використання комп’ютерної техніки

Облік праці та її оплати — це важлива та складна ділянка обліку, оскільки потребує точних і оперативних даних, у яких відображаються зміни в кількості працівників, затратах робочого часу, категоріях працівників, кодах виробничих витрат і здійснюються контроль використання трудових ресурсів [1].

Задачі з обліку праці та її оплати в умовах автоматизованого оброблення даних групуються в такі комплекси: облік відпрацьованого часу та неявок на роботу; облік і контроль виробітку та заробітної плати робітників-відрядників; облік і нарахування погодинної та інших видів оплати; розрахунки різних видів утримань із заробітної плати; аналітичний облік за працівниками (за видами нарахувань та утримань); складання зведень розподілу заробітної плати за відповідними групувальними ознаками; формування зведених регістрів; розрахунок оподаткованої бази з фонду оплати праці; облік депонованої заробітної плати.

Для ведення автоматизованого обліку використовують як вітчизняні, так і зарубіжні розробки. До них можна віднести: «1С: Підприємство», «Інтелект-Сервіс», «Парус», «Галактика», «Діасофт» та інші.

Типова конфігурація «1С: Бухгалтерія 8.0 для України» містить окрему та досить розгалужену систему обліку розрахунків з оплати праці.

Доступ до підсистеми обліку заробітної плати у конфігурації можна отримати з меню «Зарплата» (рис. 7. 1). Як основні функції, що виконуються підсистемою, виокремимо чотири:

облік даних про фізичних осіб кадрової системи та рух кадрів (традиційний кадровий облік);

розрахунок оплати праці працівникам відповідно до кількості відпрацьованого часу, виконаних робіт, прийнятої системи тарифів і посадових окладів (зокрема зі складним розрахунком преміальної частини);

нарахування, утримання і сплата до бюджету податку на доходи фізосіб (з урахуванням пільг), а також усіх обов’язкових страхових внесків з цих доходів;

підготовка регламентованої законодавством (а також внутрішніми регламентами) персоніфікованої інформації про персонал підприємства.

Рис. 7.1 Меню «Зарплата». Конфігурація «1С: Бухгалтерія 8.0 для України»

Підсистема зарплати і кадрів у типовій конфігурації «1С: Бухгалтерія 8. 0» включає необхідну для розрахунків інформацію (рис 7.2.). Вона зберігається у різних об'єктах конфігурації: особисті дані - у довіднику «Физические лица», дані про нарахування, а також податки і внески, що розраховуються, — у регістрах відомостей «Работники» і «Плановые начисления работников организаций». Для обліку нарахування та виплати зарплати підсистема включає відповідні документи. Так, для відображення даних про нараховану зарплату в податковому і бухгалтерському обліку передбачено окремий документ «Отражение зарплаты в учете». Крім того, стандартною стала можливість виплачувати зарплату за зарплатними картками. До підсистеми входить облік кадрів, за допомогою документів якого фіксують прийняття, звільнення, перехід, а також зміну зарплат працівникам. Вона містить регламентовані законодавством розрахунки і звіти, пов’язані з персоналом, а також низку інших зручних звітів.

Рис 7.2 Підсистема меню «Зарплата»

У типовій бухгалтерській конфігурації для платформи 7.7 сам розрахунок оплати праці (нарахування «чистої» зарплати) практично представлений не був. Усе розраховувалося на основі погодинного місячного посадового окладу, що, поза сумнівом, є можливим, якщо найпопулярнішим способом оплати є «конверт» із договірною сумою.

Потенційно до конфігурації закладено серйозний механізм розрахунку (рис 7.3.). Він базується на новому понятті видів розрахунків, що призначаються кожному працівникові, кількість яких може бути довільною. Ці розрахунки можуть бути як первинними, так і похідними від них до третього рівня (що дозволяє будувати і преміальні, і опосередковано преміальні системи оплати праці). Проте на сьогодні реалізовано лише два види розрахунку: погодинну систему за окладом та погодинну тарифну систему.

Рис 7.3 Система прийняття працівників на роботу і розрахунку його зарплати.

Під час реєстрації прийняття на роботу працівника вводяться дані про оплату його праці. Йому вказуються ті види розрахунків, які нараховуватимуться. Це може бути оплата за окладом, персональна надбавка, премія тощо (рис 7.4.)

Рис 7.4 Нарахування заробітної плати працівникам

Використання автоматизованих систем для полегшення розрахунків з оплати праці є досить розповсюдженою системою обліку зарплати і кадрів на підприємстві.

На базовому підприємстві ВАТ «Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство» використовується типова конфігурація «1С: Бухгалтерія 8. 0»

Висновки

В сучасних умовах господарювання широко використовується наймана праця. Мотивацією роботи працівників є заробітна плата, яка виплачується, згідно трудового договору, за виконаний обсяг робіт і в установлений термін. Розмір заробітної плати не може бути нижчим за мінімальну заробітну плату — це законодавчо встановлений розмір оплати праці за некваліфіковану, просту працю, нижче якої не може проводитись розрахунок з працівниками.

Кожне підприємство має фонд плати праці, який складається з основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Джерелами їх формування є кошти, одержані в результаті господарської діяльності, в бюджетних установах — асигнування з бюджету, а також частка доходів, одержаних у результаті їх господарської діяльності.

Основою організації оплати праці є тарифна система, яка використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників — залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Тарифна система складається з: тарифної сітки, тарифної ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційної характеристики.

Одним із важливих елементів організації заробітної плати є система оплати праці, яка складається з двох видів — погодинної і відрядної.

При відрядній оплаті праці заробітна плата робітників прямо залежить від обсягу виконаної роботи і розміру розцінки, а погодинна форма оплати праці залежить від відпрацьованого ним часу.

Наймані працівники можуть отримувати винагороду за свою діяльність у різному вигляді, тобто як у готівковій, безготівковій так і у натуральній формі.

На базовому підприємстві ВАТ «Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство» використовується тільки готівкова форма розрахунку.

Для виплати заробітної плати готівкою на базовому підприємстві відводять спеціальне приміщення — каса, до якої надходить готівка з банку.

Первинними документами обліку розрахунків із заробітної плати готівкою, які використовувались при написанні даної курсової роботи, є прибуткові і видаткові касові ордери, а також табель обліку робочого часу підприємства ВАТ «Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство».

Основою для розрахунків з працівниками є табель, в якому зазначається кількість відпрацьованих днів. Він використовується при погодинній оплаті праці.

Видача з каси заробітної плати оформлюється як правило видатковим касовим ордером, видатковою відомістю чи довіреністю, в яких повинен розписатися керівник, чи уповноважена ним особа, головний бухгалтер, касир, а також особа, яка отримала кошти.

В бухгалтерському обліку оплата праці обліковується на пасивному рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам», де по кредиту відображається нарахована заробітна плата, премії, допомога, а по дебету — утримання і видача заробітної плати, премії, допомоги.

Ще одним видом розрахунків з оплати праці працівникам є виплата заробітної плати натурою.

Натуроплата — це своєрідна виплата зарплати в натуральній формі продукцією власного виробництва чи товарами сторонніх виробників. Натуроплата має винятковий характер і її можна використовувати лише в окремих галузях або за певним видом професії. Вона виплачується за згодою працівників і не може перевищувати 50% нарахованої за місяць заробітної плати.

Дуже багато підприємств використовує оплату праці за допомогою банківських платіжних карток, оскільки це дуже зручно як для працівників підприємства так і для роботодавців.

Для отримання працівником банківської платіжної карточки між ним і банком укладається договір на відкриття касового рахунка.

На кожному підприємстві, де ведеться розрахунок з оплати праці працівникам готівкою можливе депонування не отриманої в зазначені терміни заробітної плати. Після 3−5 днів виплати заробітної плати при наявності невиплаченої касир в платіжній відомості навпроти фамілії осіб, яким не виконана виплата, ставить штамп або робить запис «Депоновано», а також повинен скласти реєстр депонованих сум. На базовому підприємстві заробітна плата не депонується, оскільки вона видається повністю без залишку.

Обліковується депонована заробітна плата на пасивному рахунку 662 «Розрахунки з депонентами».

Підприємство ВАТ «Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство» відповідно до законодавства складає звіти про нараховану заробітну плату і надає їх у відповідні органи.

Один з таких звітів складається і подається до органів державної статистики, це може бути типова форма № 1-ПВ «Звіт з праці». При складанні та аналізі статистичної звітності застосовується показник середнього рівня заробітної плати всього персоналу та окремих категорій працівників в цілому по підприємству, який покладається в основу для визначення рівня доходів зайнятого населення.

Статистична звітність форма № 1-ПВ «Звіт з праці» подається до 7-го числа після звітного періоду підприємствами, установами, організаціями до міських або обласних органів державної статистики.

Також базове підприємство ВАТ «Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство» складає: розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування; звіт про нараховані внески, перерахування та видатки, пов’язані з загальнообов’язковим соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності; розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків і витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України; розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків в Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; 1ДФ.

При несвоєчасному поданні звітів на підприємство накладається штраф у відповідному розмірі.

У зв’язку з розвитком комп’ютерної техніки більшість підприємств свою бухгалтерію веде в автоматизованому вигляді, не є виключенням і базове підприємство ВАТ «Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство».

Для ведення автоматизованого обліку розрахунків з оплати праці використовують спеціальні програми, вони можуть бути як вітчизняними так і зарубіжними розробками. До них можна віднести: «1С: Підприємство», «Парус», «Галактика» та багато інших. Завданням таких програм є облік розрахунків з працівниками за заробітною платою, облік відпрацьованого часу. Вхідною інформацією є суми нарахованої та виплаченої заробітної плати, утримань із заробітної плати, вихідною — тарифні ставки, оклади, кількість відпрацьованого часу, норми вироблення, норми утримань і нарахувань, фактичне вироблення. На базовому підприємстві використовується типова конфігурація «1С: Бухгалтерія 8. 0».

Роблячи висновок по підприємству ВАТ «Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство» можна зазначити, що воно є прибутковим, оскільки величина прибутку його зростає з кожним роком, але щодо ведення обліку на підприємстві є свої мінуси, наприклад ведення обліку із заробітної плати.

Моїми пропозиціями щодо цього, є введення безготівкової форми розрахунків з працівниками підприємства, застосовуючи банківські платіжні картки, які дали б змогу усунути ряд незручностей що виникають при готівковій формі розрахунку.

Список використаних джерел

1. Бирюкова И. Х., Випих Г. Т. Бухгалтерский учет и аудит в Украине — К: Экономика и Право. — 2004, 356с.

2. Виплата заробітної плати натурою і реалізація в рахунок зарплати // Все про бухгалтерський облік — 2004. — № 115 — С. 3−5;

3. Домбровський Л. М. Автоматизація виплати заробітної плати: методи та практичні підходи // Бухгалтерський облік і аудит. — 2006. — № 6. — С. 52−55.

4. Заєць О.В. Безготівковий розрахунок по оплаті праці // Все про бухгалтерський облік — 2001. — № 55. — С. 21−26.

5. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. Затв. нак. Мінфіну України від 30. 11. 99 № 291 і зареєстрована Міністерством юстиції України 21. 12. 99 за № 893/4186 // Бухгалтерія. — 2001. — № 52/2. — С. 14−64.

6. Коблянська О.І. Фінансовий облік — К: Знання. — 2000. — С. 274−277

7. Кодекс законів про працю України вiд 10. 12. 1971 зі змінами № 322-VIII

8. Натуроплата — один з розрахунків з працівниками // Дт. Кт. — 2004. — № 25. — С. 18−19

9. Облік зарплати і кадрів // Дт. Кт. — 2006. — № 21. — С. 40−43.

10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід». Затв. наказом Мінфіну України від 31. 03. 99 № 87 і зареєстровано Міністерством юстиції України 21. 06. 99 за № 396/3689 // Все про бухгалтерський облік. — 2002. — № 22. — С. 10−22.

11. Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати: Закон України від 20. 10. 2009 № 1646-VI // Голос України. — 04. 11. 2009 — № 208, С. 12−14.

12. Телішук Л. О Заробітна плата та питання її трансформації - К: КНЕУ — 2003. — С. 101−102;

13. Терещенко Л. О., Матієнко-Зубенко І.І. Інформаційні системи і технології в обліку — К: КНЕУ. — 2005. — 453с;

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой