Облік і аналіз розрахунків з постачальниками, покупцями, різними дебіторами та кредиторами

Тип работы:
Отчет
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Міністерство освіти та науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра обліку та аудиту

Звіт з магістерської переддипломної практики

на тему

«Облік і аналіз розрахунків з постачальниками, покупцями, різними дебіторами та кредиторами»

Рівне — 2010

РОЗПОРЯДЖЕННЯ НА ПРАКТИКУ

Студент ________________________________________________________

(прізвище, ім'я, по-батькові)

направляється ______________________________ практику в (вид практики)

місто ___________________________ на _____________________________

(назва підприємства)

________________________________________________________________

Термін практики: з _______________ по _________________ 200 ___ р.

Керівник практики від університету _______________________________

(посада, прізвище, ім'я, по-батькові)

_______________________________________________________________

Печатка ВНЗ

Декан факультету

___________________________________________________

(прізвище, ім'я, по-батькові)

Керівник практики від підприємства _______________________________

(посада, прізвище, ім'я, по-батькові)

_______________________________________________________________

Прибув на підприємство

Печатка підприємства

«_____» _________________________ 200___ р.

_______________________________________________________________

(посада, підпис, прізвище, ініціали відовідальної особи)

Вибув з підприємства

Печатка підприємства

«______» _________________________ 200____р.

_______________________________________________________________

(посада, підпис, прізвище, ініціали відовідальної особи)

Календарний графік проходження практики

№ з/п

Назва робіт

Тижні проходження практики

Примітки про виконання

1

2

3

4

5

Підпис керівника практики

Від ВНЗ _____________________________від підприємства

Відгук і оцінка роботи студента на практиці

________________________________________(підприємство, установа)

Підпис керівника практики від підприємства _____________________

Печатка

«_____» ________________ 200____ р.

Висновок керівника практики від кафедри про роботу студента

Підпис керівника практики від кафедри ______________________

«____» ________________ 200 ___ р.

Залікова оцінка з практики _________________________________

Підпис керівника практики _________________________________

Індивідуальне завдання ____________________________________

Керівник практики від кафедри ______________________________

(посада, прізвище, ім'я, по-батькові)

Робочі записи під час практики _____________________________

Зміст

Вступ

1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

2 Облік розрахунків з постачальниками, покупцями, різними дебіторами та кредиторами

2.1 Особливості облікової політики щодо розрахунків з постачальниками, покупцями, різними дебіторами і кредиторами на ЗАТ «Рівне-Борошно»

2.2 Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з постачальниками, покупцями, дебіторами та кредиторами

2.2.1 Облік поточної заборгованості за товари, роботи та послуги

2.2.2 Облік розрахунків з іншими дебіторами

2.2.3 Облік резерву сумнівних боргів, довгострокових та короткострокових позик

2.2.4 Облік витрат майбутніх періодів

2.3 Облік зобов’язань

2.3.1 Облік короткострокових кредитів банку

2.3.2 Облік поточних зобов’язань за розрахунками з вітчизняними постачальниками

2.3.3 Облік розрахунків з бюджетом та позабюджетними фондами

2.3.4 Облік доходів майбутніх періодів

3 Аналіз розрахунків з постачальниками, покупцями, різними дебіторами і кредиторами на ЗАТ «Рівне-Борошно»

3.1 Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості ЗАТ «Рівне-Борошно»

3.2 Аналіз стану дебіторської заборгованості на ЗАТ «Рівне-Борошно»

3.3 Аналіз фінансового стану ЗАТ «Рівне-Борошно» за 2005 — 2009 рр

4 Аудит розрахунків з постачальниками, покупцями, різними дебіторами і кредиторами

4.1 Характеристика системи внутрішнього контролю

4.2 Методика аудиту дебіторської заборгованості

4.3 Методика аудиту зобов’язань суб'єкта господарювання

4.4 Перевірка показників дебіторської та кредиторської заборгованості у фінансовій звітності

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Аналіз, облік і аудит дебіторською і кредиторською заборгованістю мають дуже велике значення для підприємств, що функціонують в умовах ринку. Вміле й ефективне управління цією частиною поточних активів є невід'ємною умовою підтримки необхідного рівня ліквідності і платоспроможності. Управління дебіторською заборгованістю необхідно як при формуванні іміджу надійного позичальника, так і з погляду забезпечення ефективної поточної діяльності підприємства.

Метою для написання даної роботи є:

закріплення, систематизація та поглиблення знань, що отримані за час навчання;

розвиток навичок науково-дослідної роботи;

оволодіння сучасними методами і формами організації підприємницької діяльності;

формування професійних умінь і навичок прийняття самостійних рішень під час роботи в реальних ринкових і виробничих умовах;

збір необхідної інформації для виконання дипломної роботи магістра.

Головними завданнями виробничої практики є:

-- ознайомлення з виробничою діяльністю суб'єктів підприємництва;

-- здобуття навичок самостійної практичної діяльності з обраної спеціальності;

-- самостійне виконання завдань керівника практики з відповідних питань;

-- отримання нових знань, умінь і навичок під час виконання конкретних практичних завдань на штатних посадах;

-- закріплення теоретичних знань, отриманих під час вивчення курсів «Організація обліку», «Звітність підприємства», «Фінансовий менеджмент», «Організація і методика аудиту», «Податковий облік і звітність», «Державний фінансовий контроль» та інших;

-- збір матеріалів для написання дипломної (магістерської) роботи та їх опрацювання.

Необхідно ознайомитись з:

-- підприємством (базою практики), з метою і завданням його створення, його призначенням, статутом суб'єкта господарювання, організаційно-правовою формою та визначити основні напрямки його діяльності. Визначити його організаційно-управлінську структуру та штатний розклад;

-- організацією внутрішньовиробничих взаємовідносин, складом та функціями окремих служб, поділом обов’язків, посадовими інструкціями. Вивчити порядок взаємодії відділів;

-- документами, які регламентують внутрішньовиробничі взаємовідносини, з матеріально-технічною базою підприємства, на якому проводиться практика;

Джерелами інформації для проведення аналізу результатів підприємницької діяльності фірми, підготовки звіту з переддипломної практики та написання магістерської дипломної роботи є: форми бухгалтерської та статистичної звітності, які складає і подає відповідним органам підприємство (фірма), дані первинних документів та реєстрів бухгалтерського обліку, оперативна і періодична інформація, дані опитування і спостереження на робочих місцях, нормативні документи тощо.

Об'єкт дослідження — теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми вдосконалення розрахунків з контрагентами.

Предмет дослідження — методики оцінювання, обліку дебіторської та кредиторської заборгованості заборгованості.

Методи дослідження. Теоретична і методологічна основа звіту з практики — економічна теорія дебіторської та кредиторської заборгованості, законодавчі та нормативні акти, що регламентують платіжно-розрахункові відносини суб'єктів господарювання, методичний та інструктивний матеріали з бухгалтерського обліку, праці вітчизняних і зарубіжних вчених та фахівців із теорії і практики бухгалтерського обліку і зобов’язань.

Проблемам розвитку теорії і практики бухгалтерського обліку дебіторської та кредиторської заборгованості присвячено ряд праць зарубіжних та вітчизняних учених — економістів: С.Д. Батехіна, І.А. Бланка, Ф. Ф. Бутинця, С. Ф. Голова, С. Грязнової, З. В. Гуцайлюка, Р. Дамарі, В. П. Завгороднього, О. Д. Заруби, В. В. Ковальова, В. Костюченко, С.І. Маслова, Є. Петрик, Г. В. Савицької, Я. В. Соколова, В. В. Сопка, С. Хенка, К. Хувера, М. Г. Чумаченка, А. Шаповалової та ін.

1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

Закрите акціонерне товариство «Рівне-Борошно» є підприємницьким господарським товариством, що підпорядковується зборам акціонерів, і створено відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, «Про власність», «Про цінні папери і фондову біржу», «Про зовнішньоекономічну діяльність» та інших нормативно-правових актів [див. дод. 2].

Юридична адреса та місце знаходження Товариства: Україна, м. Рівне, вул. Біла 35 [див. дод. 3, 4, 5].

ЗАТ «Рівне-Борошно» зареєстрований Розпорядженням Голови Рівненської райдержадміністрації № 205 від 29. 03. 2001 р. З 22. 05. 2007 р. було прийнято рішення про видачу ліцензії на внутрішнє перевезення вантажу № 75Л, а також з 01. 05. 2006 р. підприємство отримало торговий патент на право здійснення підприємницької діяльності у сферах торгівельної діяльності за готівкові кошти.

Метою діяльності Товариства є задоволення суспільних потреб у товарах народного споживання, продукції виробничо-технічного та іншого призначення, роботах, послугах та реалізації на основі одержаного прибутку економічних і соціальних інтересів акціонерів та трудового колективу Товариства.

Предметом діяльності Товариства є види діяльності, передбачені пунктом 2.3. статуту підприємства.

Основними видами діяльності ЗАТ «Рівне-Борошно» є:

— виробництво борошна;

— виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах;

— інші види оптової торгівлі;

— оптова торгівля зерном та кормами для тварин;

— роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно з продовольчим асортиментом.

Товариство може здійснювати свою діяльність самостійно або спільно з іншими суб'єктами господарювання, в тому числі і з іноземними, зовнішньоекономічну діяльність здійснює у встановленому законодавством порядку.

Річна фінансова звітність ЗАТ «Рівне-Борошно» включає:

· Баланс (форма № 1) — звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал (див. дод. 7);

· Звiт про фiнансовi результати (форма № 2) — звіт про доходи, витрати і фінансові роезультати діяльності підприємства (див. дод. 8);

· Звiт про рух грошових коштів (форма № 3) — звіт, який відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді (див. дод. 9);

· Звiт про власний капітал (форма № 4) — звіт, який відображає зміни у власного капіталу підприємства протягом звітного періоду (див. дод. 10);

· Примітки до річної фінансової звiтностi (форма № 5) (див. дод. 11).

Бухгалтерський облік на ЗАТ «Рівне-Борошно» ведеться автоматизовано за допомогою бухгалтерської програми Акцент 6. 0, мережева версія. В бухгалтерську програму заносяться первинні документи, а сама програма дозволяє формувати будь-які реєстри, звіти, форми в перерізі: бухгалтерських рахунків, кореспондентів, об'єктів обліку.

Для детальнішого представлення про товариство, охарактеризуємо його основні техніко-економічні показники за останній рік, а саме: дохід від реалізації продукції, чисельність робітників, фонд оплати праці, вартість майна, операційні витрати, чистий прибуток, продуктивність праці, фондовіддачу та заробітну плату (табл. 1. 1).

Табл. 1. 1

Основні техніко-економічні показники діяльності ЗАТ «Рівне-Борошно» за 2009 р.

№ п/п

Назва показника

Од. виміру

2008 р.

1.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

Тис. грн.

60 651

2.

Середньооблікова чисельність працюючих в еквіваленті повної зайнятості

Чол.

178

3.

Фонд оплати праці

Тис. грн.

4400,1

4.

Середньорічна вартість основних засобів

Тис. грн.

9964

5.

Середня вартість майна

Тис. грн.

35 035,5

6.

Операційні витрати

Тис. грн.

39 211

7.

Чистий прибуток (збиток)

Тис. грн.

(3832)

8.

Продуктивність праці 1 працівника

Тис. /чол.

340,74

9.

Фондовіддача основних засобів

Тис. /чол.

6,08

10.

Середня заробітна плата 1 працівника

Тис. /чол.

24,72

ПП — продуктивність праці;

Д — дохід (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг);

Ч — середньооблікова чисельність працівників в еквіваленті повної зайнятості.

Фв — фондовіддача основних засобів;

Д — дохід (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг);

— середньорічна вартість основних засобів.

— середня заробітна плата 1 працівника;

ФОП — фонд оплати праці;

Ч — середньооблікова чисельність працівників в еквіваленті повної зайнятості.

На основі таблиці 1.1. можна сказати, що ЗАТ «Рівне-Борошно» є достатньо великим підприємством, оскільки налічує 178 осіб працюючих, фонд оплати праці яких становить 4400,1 тис. грн., зокрема, продуктивність праці працівників також є досить високою 340,74 тис. грн. Проте необхідно відмітити і про велику частку операційних витрат, що становить 39 211 тис. грн., а також те, що в результаті своєї діяльності товариство у 2009 році потерпіло збиток в розмірі 3832 тис. грн.

2 Облік розрахунків з постачальниками, покупцями, різними дебіторами та кредиторами

2. 1 Особливості облікової політики щодо розрахунків з постачальниками, покупцями, різними дебіторами і кредиторами на ЗАТ «Рівне-Борошно»

Для складання фінансової звітності у відповідності до діючих нормативних актів та надання її користувачам керівництво підприємства формує облікову політику: обирає принципи, методи і процедури обліку таким чином, щоб достовірно відобразити фінансовий стан і результати діяльності підприємства та забезпечити зіставність показників фінансових звітів.

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та П (С)БО 1: облікова політика — сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання і подання фінансової звітності.

За МСБО 8, облікова політика — конкретні принципи, основи, домовленості, правила та практика, застосовані суб'єктом господарювання при складанні та поданні фінансової звітності.

Тобто, під обліковою політикою слід розуміти сукупність способів ведення бухгалтерського обліку прийняту підприємством — первинного спостереження, вартісного виміру, поточного групування та узагальнення фактів господарського життя.

Облікова політика підприємства розкривається у примітках до фінансової звітності, де підприємство висвітлює обрану облікову політику шляхом опису: а) принципів оцінки статей звітності; б) методів обліку за окремими статтями звітності.

Вона розробляється на багато років і може змінюватись лише в тому, випадку, якщо: змінюються статутні вимоги; змінюються вимоги органу, що затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку; зміни забезпечать більш достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.

Не вважається зміною облікової політики встановлення облікової політики для:

а) подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій;

б) подій або операцій, які раніше не відбувалися.

У разі зміни облікової політики у примітках до фінансової звітності слід розкривати причини і сутність зміни.

Розглянемо десять основних факторів, якими слід керуватися при визначенні облікової політики на прикладі ЗАТ «Рівне-Борошно»:

— форма власності та організаційно-правова форма (ЗАТ);

— вид діяльності чи галузеве підпорядкування (виробництво);

— обсяги виробництва, середньоспискова чисельність працівників тощо;

— відносини із системою оподаткування (загальна система оподаткування);

— можливість самостійних дій з питань ціноутворення (держава встановлює відсоткові межі рентабельності);

— стратегія фінансово-господарського розвитку (мета і завдання економічного розвитку підприємства на довгострокову перспективу, напрями інвестицій, які будуть надані, тактичні підходи до вирішення перспективних завдань);

— наявність технічного оснащення функцій управління (забезпечення ЕОМ, засобами оргтехніки, програмними засобами);

— наявність ефективної системи інформаційного забезпечення підприємства (за всіма необхідними для підприємства напрямками);

— рівень кваліфікації бухгалтерських кадрів, економічної сміливості та ініціативи керівників підприємства;

— система матеріального заохочення ефективності роботи працівників за коло обов`язків, що виконуються.

Іноді нормативні документи взагалі не містять конкретних рекомендацій щодо правил обліку окремих фактів господарського життя.

Якщо система не встановлює спосіб ведення бухгалтерського обліку з конкретного питання, то при формуванні облікової політики підприємство самостійно розробляє відповідний спосіб, виходячи з діючих положень.

Способи ведення бухгалтерського обліку, обрані підприємством при формуванні облікової політики, застосовуються з 1-го січня нового року.

Розкриття інформації про облікову політику та її зміни у фінансовій звітності є передумовою зіставленості фінансових звітів одного підприємства за різні періоди, а також фінансових звітів різних підприємств. Тобто, користувачі набувають можливості оцінити, наскільки зіставлюваними є дані окремих статей фінансової звітності того чи іншого звітного періоду, того чи іншого підприємства.

При формуванні облікової політики підприємства слід орієнтуватися на діючі стандарти та інші нормативні акти (табл. 1.1.)

Таблиця 1. 1

Основні складові та положення облікової політики

Основні складові облікової політики

Положення облікової політики

Поточна дебіторська заборгованість. До елементів облікової політики відноситься порядок її оцінки для відображення в бухгалтерській звітності за вартістю, що передбачена до отримання шляхом утворення резерву сумнівних боргів, або за вартістю, що відображена в рахунках — без утворення даного резерву.

Первісна оцінка

Встановлюється метод оцінки за первісною вартістю (П (С)БО 10)

Відображення в балансі дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги

Здійснюється за чистою реалізаційною вартістю, яка дорівнює сумі дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги за вирахуванням резерву сумнівних боргів (П (С)БО 10)

Резерв сумнівних боргів

Обирається метод створення резерву:

1. застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;

2. застосування коефіцієнта сумнівності.

За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.

Коефіцієнт сумнівності може розраховуватися такими способами: визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході; класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення; визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості у сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3 — 5 років (П (С)БО 10).

Забезпечення. До елементів облікової політики відноситься склад резервів наступних платежів і порядок їх утворення та використання

Забезпечення

Визначаються створювані резерви майбутніх витрат і платежів, наприклад, на гарантійне обслуговування, на оплату майбутніх відпусток працівників тощо (П (С)БО 2)

В наказі про облікову політику ЗАТ «Рівне-Борошно» (див. дод. 6), зазначається: «Суму резерву сумнівних боргів установлювати на підставі класифікації дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги за термінами їх непогашення».

Проте на нашу думку таким чином ми не повністю висвітлює інформацію необхідну для нарахування РСБ, тому, щоб уникнути різних неточностей, ми пропонуємо даний пункт сформувати таким чином:

«Сформувати резерв сумнівних боргів установити на підставі класифікації дебіторської заборгованості за продукцію, товари, послуги за терміном її погашення; для цього встановити коефіцієнт сумнівності щодо простроченої дебіторської заборгованості терміном:

— від 1 до 30 днів — 5%;

— від 30 до 60 днів — 20%;

— від 60 до 90 днів — 60%;

— понад 90 днів — 80%.

Величину резерву сумнівних боргів визначати як суму добутків поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи на коефіцієнт сумнівності".

Іноді суму резерву сумнівних боргів формують виходячи із платоспроможності окремих дебіторів, проте, на нашу думку метод класифікації дебіторської заборгованості для нарахування резерву, є більш ефективнішим, оскільки ми не можемо точно дізнатися на скільки платоспроможний той чи інший дебітор, а інформація, яку він надасть про себе може бути неправдивою.

2. 2 Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з постачальниками, покупцями, дебіторами та кредиторами

2.2. 1 Облік поточної заборгованості за товари, роботи та послуги

В процесі фінансово-господарської діяльності у підприємства постійно виникає потреба в проведенні розрахунків зі своїми контрагентами, бюджетом, податковими органами. Відвантажуючи виготовлену продукцію, воно, як правило, не отримує оплату одразу, тобто, відбувається кредитування покупця. Тому протягом періоду від моменту відвантаження до моменту надходження платежу засоби підприємства знаходяться у вигляді дебіторської заборгованості.

Поточна дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги визначається активом одночасно з визначенням доходу від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг і оцінюється за первинною вартістю.

У балансі ЗАТ «Рівне-Борошно» поточна дебіторська заборгованість поділяється на заборгованість покупців та іншу поточну дебіторську заборгованість.

Покупці - це фізичні або юридичні особи, які купують товари (роботи, послуги).

Порядок і форми розрахунків між постачальником і покупцем визначаються у господарських договорах. Бухгалтер повинен звернути увагу на відповідальність істотних умов договору вимогам чинного законодавства.

Основними джерелами інформації для контролю розрахункових відносин з покупцями і замовниками слугують первинні документи з обліку розрахунків. Перелік первинних документів з обліку розрахунків наведено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Первинні документи з обліку розрахунків ЗАТ «Рівне-Борошно»

Розрахунки з вітчизняними покупцями

Розрахунки з іноземними покупцями

Виникнення заборгованості

* накладні (товарно-транспортні накладні);

накладні (товарно-транспортні накладні, залізничні накладні);

* акт прийнятих робіт, послуг;

Погашення заборгованості

Виписки банку, прибутковий касовий ордер

Виписки банку

Дебіторська заборгованість як складова елементу фінансової звітності активу має визнаватися і відображатися у звітності в сумі, яка визначається з урахуванням оцінки дебіторської заборгованості в поточному обліку.

Для обліку дебіторської заборгованості покупців і замовників використовується рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» (див. дод. 32). З додатку 32 видно що на ЗАТ «Рівне-Борошно» за рахунком 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» існує розріз на субрахунки:

ь 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»:

— 3612 «Аванси за готову продукцію або послуги»;

— 3614 «Розрахунки за послуги»;

ь 362 «Розрахунки з іноземними покупцями».

По дебету рахунку 36 відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг, яка включає податок на додану вартість, по кредиту — сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, в касу та інші види розрахунків. Сальдо рахунку дебетове і відображає заборгованість покупців за одержану продукцію (роботи, послуги). Кредитове сальдо відображає суму отриманого авансу.

Субрахунок 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» призначений для обліку розрахунків з покупцями, що знаходяться в митній території України. На ньому обліковуються розрахунки по пред’явлених покупцям та замовникам та прийнятих банком до оплати розрахункових документах за відвантажену продукцію (товари), проведені роботи, надані послуги.

На субрахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» ведеться облік по кожному дебітору у валюті обумовленій договором за офіційним курсом НБУ на дату операції.

Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками повинен забезпечити отримання даних про заборгованість, строк сплати за якою ще не настав, а також заборгованість, несплачену в строк.

На ЗАТ «Рівне-Борошно» бухгалтерський облік ведеться автоматизовано за допомогою бухгалтерської програми Акцент 6. 0, мережева версія. В бухгалтерську програму заносяться первинні документи, а сама програма дозволяє формувати будь-які реєстри, звіти, форми в перерізі: бухгалтерських рахунків, кореспондентів, об'єктів обліку.

При складанні фінансової звітності слід враховувати, що на будь-якій стадії процесів продажу та придбання неминучі різні відхилення від виконання умов договорів, для вчасного виявлення яких необхідний оперативний контроль та своєчасна проінформованість управлінського персоналу про причини таких відхилень.

Поточна дебіторська заборгованість покупців та замовників за наданими їм продукцію, товари, роботи або послуги відображається в статті балансу «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» (рядки 160−162 активу балансу). До підсумку балансу включається чиста реалізаційна вартість. Зміни в розмірах дебіторської заборгованості відображаються у Звіті про рух грошових коштів підприємства.

Реалізація готової продукції на ЗАТ «Рівне-Борошно» відображається такими первинними документами, як: договір, накладна, рахунок, касовий ордер; при реалізації послуг: договір, акт прийому-передачі виконаних робіт, виписка банку.

Відобразимо в бухгалтерському обліку розрахунки з замовником наступними бухгалтерськими проведеннями, які відображаються в табл. 2.2.

Таблиця 2. 2

Облік розрахунків з покупцями та замовниками за товари, роботи та послуги на ЗАТ «Рівне-Борошно»

Зміст операції

Дебет

Кредит

Надано послуги

3614

703

Оплата розрахункових документів замовниками

311

3614

Відвантажено готову продукцію

361

701

Надійшли грошові кошти в касу від покупців за реалізацію

301

361

Покупці перерахували аванс але ще не забрали готову продукцію

311

3612

Реалізовано товар

361

702

Закрито заборгованість та аванс

3612

361

2.2. 2 Облік розрахунків з іншими дебіторами

Облік розрахунків з іншими дебіторами ведеться на рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» (див. дод. 32). На цьому рахунку ведеться облік розрахунків за поточною дебіторської заборгованістю з різними дебіторами за виданими авансами, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членам кредитних спілок і за іншими операціями.

З додатку 32 видно, що на ЗАТ «Рівне-Борошно» наявні такі субрахунки рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами»:

ь 372 «Розрахунки з підзвітними особами»;

ь 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»;

— 3771 «Дотації»;

— 3772 «Розрахунки гуртожитку».

На субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» ведеться облік розрахунків з підзвітними особами. Сальдо субрахунку може бути як дебетом, так і кредитом. Такі показники відображаються розгорнуто: дебетове сальдо — в складі оборотних активів, кредитове сальдо — в складі зобов’язань балансу підприємства.

На субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» ведеться облік розрахунків за іншими операціями, облік яких не відображується на інших субрахунках рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» [8].

Розглянемо операції з обліку розрахунків з іншими дебіторами на ЗАТ «Рівне-Борошно» (табл. 2. 3):

Табл. 2. 3

Кореспонденція рахунків з обліку іншої дебіторської заборгованості на ЗАТ «Рівне-Борошно»

Зміст операції

Дебет

Кредит

Видана позика

377

301

Повернуто грошові кошти в касу у погашення позик

301

377

Надані гроші підзвітним особам на придбання товарно матеріальних цінностей, оплату послуг

372

301

Придбання підзвітною особою матеріальних цінностей

631

372

2031

631

Оплачені послуги, відзвітованість за відрядження підзвітним особам

685

372

Можна зробити висновок, що заборгованість, яка відображається на цьому рахунку, включає в себе різні за своїм економічним змістом розрахунки з юридичними та фізичними особами.

На ЗАТ «Рівне-Борошно» розрахунки з підзвітними особами проводяться через касу і обліковуються на рахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» за кожною підзвітною особою, тому використовуються первинні документи, зокрема: видатковий касовий ордер, прибутковий касовий ордер, а також накладні від постачальників на ТМЦ та акти наданих послуг, квитки, квитанції, авансові звіти.

Готівка, що видана під звіт, але через якісь причини не витрачена (частково або в повній сумі), має бути повернена до каси підприємства протягом двох робочих днів, включаючи день отримання грошових коштів під звіт (за відрядженням — не пізніше трьох робочих днів після повернення з відрядження).

2.2. 3 Облік резерву сумнівних боргів, довгострокових та короткострокових позик

Методи нарахування резерву сумнівних боргів

Резерв сумнівних боргів формується підприємством на дату балансу за безнадійною дебіторською заборгованістю. Одночасно величина резерву збільшує витрати звітного періоду. Метод списання безнадійної дебіторської заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів відрізняється від методу прямого списання датою включення сум такої заборгованості до витрат.

П (С)БО передбачає два методи формування резерву сумнівних боргів:

1. застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;

2. застосування коефіцієнта сумнівності.

За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.

Коефіцієнт сумнівності може розраховуватися такими способами:

— визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході;

— класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення;

— визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості у сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3 — 5 років (П (С)БО 10).

Метод абсолютної суми

Найпростіший метод визначення резерву. Його доцільно застосовувати підприємствам з невеликою кількістю дебіторів. Розмір резерву визначається в сумі заборгованості тих дебіторів, платоспроможність яких викликає сумніви. Наприклад, підприємству стає відомо, що судом порушена справа про банкрутство дебітора. Заборгованість такого дебітора визнається сумнівним боргом, і на суму цієї заборгованості створюється резерв.

Оскільки, на підприємстві резерв сумнівних боргів розраховують на підставі класифікації дебіторської заборгованості за продукцію, товари, послуги за терміном її непогашення, що належить до методу застосування коефіцієнта сумнівності, то даний метод розглянемо більш детально.

Метод застосування коефіцієнту сумнівності.

Як уже говорилося вище, коефіцієнт сумнівності може розраховуватися одним з таких способів.

1. На підставі визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході.

При застосуванні цього методу аналізуються показники безнадійної заборгованості за минулі періоди. Питома вага визначається відношенням безнадійної заборгованості за минулі періоди до суми чистого доходу за ті самі періоди. Після чого питома вага множиться на суму чистого доходу за поточний період.

2. На підставі класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення (даний спосіб застосовується на ЗАТ «Рівне-Борошно»).

Для застосування цього методу необхідно згрупувати поточну дебіторську заборгованість у кілька груп за строками її непогашення. Далі визначається коефіцієнт сумнівності виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за попередні періоди. Коефіцієнт сумнівності розраховується як відношення суми списаної безнадійної заборгованості групи за період до сальдо дебіторської заборгованості відповідної групи на кінець попереднього періоду. Після чого сальдо дебіторської заборгованості відповідної групи на кінець попереднього періоду множиться на шуканий коефіцієнт.

Якщо аналізується кілька періодів, то П (С)БО 10 пропонує два шляхи визначення коефіцієнта сумнівності:

— як суму відношень списаної безнадійної заборгованості за кожний період до сальдо дебіторської заборгованості на кінець попереднього періоду, ділену на кількість періодів;

— як відношення суми безнадійної заборгованості за всі періоди до суми сальдо дебіторської заборгованості на дату балансу за періодами.

Резерв сумнівних боргів визначається як добуток сальдо дебіторської заборгованості за групою на кінець попереднього періоду та коефіцієнта сумнівності. Причому величина, отримана в результаті такого множення, і буде складати сальдо резерву на кінець звітного періоду.

3. На підставі визначення питомої ваги списаної дебіторської заборгованості в сумі дебіторської заборгованості.

Цей спосіб зовсім новий, тому ми розглянемо його детально. Відразу обумовимо, що П (С)БО 10 не пропонує нам ніяких прикладів розрахунку коефіцієнта сумнівності за цим методом.

Лаконічність, з якою Мінфін виклав новий спосіб розрахунку коефіцієнта сумнівності, дає можливість для двозначності тлумачень порядку застосування цього способу розрахунку.

Так можна запропонувати два варіанти розрахунку коефіцієнту:

1) шляхом визначення питомої ваги за кожний період окремо та виведення середньої;

2) шляхом визначення питомої ваги за всі періоди.

Часовий інтервал, показники за який піддаються аналізу, підприємство визначає самостійно -- від трьох до п’яти років [7].

Облік резерву сумнівних боргів

Резерв сумнівних боргів обліковується на однойменному рахунку 38. Аналітичний облік на рахунку 38 ведеться в розрізі окремих боржників чи за строками непогашення дебіторської заборгованості залежно від обраного методу визначення резерву. Створюється резерв сумнівних боргів в кореспонденції з дебетом рахунка 944 «Сумнівні та безнадійні борги» або 84 «Інші операційні витрати».

За даними рядка 162 Балансу ЗАТ «Рівне-Борошно» (див. дод. 7) а також оборотно-сальдової відомості (див. дод. 32) видно, що підприємство не створює резерв сумнівних боргів, відповідно і вище згаданих рахунків воно також не використовує, що є суттєвим недоліком діяльності товариства. Дана проблема пов’язана в першу чергу з тим, що:

— створення резерву сумнівних боргів вимагає вилучення з обороту коштів, що можуть бути задіяні в інших сферах діяльності;

— суми, які резервуються, не включаються до валових витрат у податковому обліку, що, в свою чергу, не впливає на зменшення податку на прибуток;

— підприємство не хочуть нести додаткові трудові витрати на створення цього резерву.

Розглянемо основні операції, що можуть відбуватися при нарахуванні резерву сумнівних боргів (таб. 2. 4).

Таблиця 2.4.

Журнал господарських операцій з обліку резерву сумнівних боргів

Дата

Найменування операції

Кореспонденція рахунків

Д-т

К-т

30. 06. 2001

Створення резерву сумнівних боргів

944

38

30. 09. 2001

Списання за рахунок створеного резерву суми безнадійної заборгованості

38

36

30. 09. 2001

Збільшення резерву до необхідної величини (7000 — (3000 — 2500)

944

38

31. 12. 2001

Зменшення величини створеного резерву (7000 — 1000)

38

719

За статтею балансу «Первісна вартість дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги» (р. 161) відображується дебетовий залишок за рахунком 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», за статтею «Резерв сумнівних боргів» (р. 162) — кредитовий залишок за рахунком 38 «Резерв сумнівних боргів».

Різниця значень р. 161 та р. 162 відображується в рядку 160 «Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості за товари, роботи та послуги».

Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображується в Звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат (р. 090).

Безнадійна заборгованість та її списання з балансу

Для того, щоб визнати в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість безнадійною, потрібно документальне підтвердження, однієї з умов:

— закінчився строк позовної давності (3 роки);

— існує впевненість у тому, що боржник не погасить свою заборгованість.

Безнадійна дебіторська заборгованість на ЗАТ «Рівне-Борошно» списується за рахунок прибутку.

Після списання безнадійної дебіторської заборгованості підприємство зобов’язане враховувати її суму на позабалансовому рахунку протягом не менше трьох років для спостереження за можливістю її стягнення. Списання зазначеної безнадійної заборгованості в бухгалтерському обліку показано в таблиці 2.5.

Таблиця 2. 5

Кореспонденція рахунків обліку списання безнадійної дебіторської заборгованості

№ з/п

Найменування операції

Бухгалтерський запис

Дт

Кт

1.

Сформований резерв сумнівних боргів

944

38

2.

Списаний безнадійний борг:

а) за рахунок резерву

б) за рахунок витрат

38

361,371,641…

944

3.

Зарахована на позабалансовий рахунок сума заборгованості покупця

071

-

4.

Відшкодована сума боргу

311

716

5.

Списана із позабалансового рахунку сума відшкодованої заборгованості

-

071

2.2. 4 Облік витрат майбутніх періодів

Облік витрат майбутніх періодів. Витрати майбутніх періодів — витрати, вироблені у звітному періоді, але які відносяться до майбутніх звітних періодів.

Основну частину витрат майбутніх періодів в організаціях становлять витрати на підготовку і освоєння виробництва. Крім того, до витрат майбутніх періодів відносять витрати з ремонту основних засобів в сезонних галузях промисловості (коли не створюється ремонтний фонд), витрати, що відносяться частково на майбутні періоди, і ін.

Рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів» призначено для узагальнення інформації щодо здійснених витрат у звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах.

На ЗАТ «Рівне-Борошно» щоб покращити діяльність, для рахунку 39, введені такі субрахунки:

— 391 «Патенти»;

— 392 «Періодичні видання».

До витрат, облік яких ведеться на рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів», відносяться витрати, пов’язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості; з освоєнням нових виробництв та агрегатів; сплачені авансом орендні платежі; оплата страхового поліса; передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання тощо.

За дебетом рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів» відображається накопичення витрат майбутніх періодів, за кредитом — їх списання (розподіл) та включення до складу витрат звітного періоду.

На ЗАТ «Рівне-Борошно» рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів» кореспондує з:

за дебетом з кредитом рахунків:

за кредитом з дебетом рахунків:

31

«Рахунки в банках»

92

«Адміністративні витрати»

63

Розрахунки з постачальниками та підрядниками"

93

«Витрати на збут»

68

«Розрахунки за іншими операціями»

Дані рахунки товариство використовує для передплати газет на рік та продовження торгового патенту.

2. 3 Облік зобов’язань

2.3. 1 Облік короткострокових кредитів банків

Для поповнення нестачі власних коштів для операційної діяльності ЗАТ «Рівне-Борошно» оформляє в банку позику строком до одного року. Для її одержання з банком укладається договір, в якому передбачається: цільове використання позикових коштів, строк користування позикою, сума і плата за позику (процент, що сплачується підприємством). Після оформлення кредитного договору банк відкриває для підприємства кредитний рахунок, на якому і обліковуються надані та погашені кредити.

Синтетичний облік розрахунків за короткостроковими позиками ведеться на рахунку 60 «Короткострокові позики». За кредитом цього рахунка обліковуються суми зобов’язань перед банком за одержані позики.

Розглянемо аналітичний облік короткострокових кредитів банку ЗАТ «Рівне-Борошно» (див. дод. 32):

· 6011 «Короткострокові кредити»;

· 6014 «Короткострокові кредити лінія 2006»;

Найчастіше одержана позика зараховується на поточні рахунки і відображається згідно з випискою банку на рахунках:

Д-т 31 «Рахунки в банках»

К-т 60 «Короткострокові позики».

Але короткострокова позика може бути направлена на погашення заборгованості перед постачальниками і підрядчиками, на погашення заборгованості перед бюджетом з податків і на інші цілі. В такому разі суми одержаної позики обліковується на рахунках:

Д-т 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»

Д-т 64 «Розрахунки з бюджетом»

та деякі інші

К-т 60 «Короткострокові позики».

За користування короткостроковими позиками підприємство згідно з кредитним договором нараховує і сплачує проценти, сума яких відображається на рахунках:

Д-т 951 «Проценти за кредит»

К-т 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками».

За дебетом рахунка 60 «Короткострокові позики» відображаються операції з погашення зобов’язань щодо позик, а також щодо переведення короткострокової позики в довгострокову в зв’язку зі змінами умов кредитування.

Погашення короткострокової позики і процентів за її користування відображається на рамках:

Д-т 60 «Короткострокові позики» (на суму самої позики)

Д-т 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками» (на суму нарахованих відсотків"

К-т 31 «Рахунки в банках».

Проценти за користування короткостроковими позиками наприкінці звітного періоду відображаються у складі фінансових результатів підприємства:

Д-т 792 «Результат фінансових операцій»

К-т 951 «Проценти за кредит».

2.3. 2 Облік поточних зобов’язань за розрахунками з вітчизняними постачальниками

У процесі здійснення підприємницької діяльності суб'єктом господарювання виникає поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, отримані послуги, необхідні для забезпечення нормального функціонування підприємства.

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги — сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та матеріальні послуги.

Господарські зв’язки з постачальниками будуються на підставі договорів (угод), в яких визначаються: найменування товарів, кількість, ціна, терміни і спосіб поставки, порядок розрахунків та ін.

Постачальник на відвантажену продукцію виписує товарні та платіжні документи, передає їх банку і направляє покупцю.

Погашається заборгованість перед постачальниками і підрядниками шляхом безготівкових або готівкових розрахунків.

Правила, форми і стандарти безготівкових розрахунків в Україні, що здійснюються за участю банків, встановлені в Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій Постановою Правління НБУ від 21. 01. 2004 № 22.

Безготівкові розрахунки передбачають перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученнями підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді у формі:

— меморіального ордера;

— платіжного доручення.

Використання банківських платіжних карток і векселів як платіжних інструментів регулюється законодавством України.

Меморіальний ордер — розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій зі списання коштів з рахунку платника, внутрішньобанківських операцій.

Платіжне доручення — розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свою рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

У бухгалтерському обліку визнання зобов’язань під час придбання підприємством матеріальних і нематеріальних цінностей, послуг здійснюється з дотриманням принципу відповідності. Для цього використовується метод нарахування, дотримання якого, з погляду визнання зобов’язань стосовно до своїх кредиторів, потребує від підприємства правильного визначення моменту переходу права власності на відповідні цінності або моменту отримання послуг. Саме на момент переказу права власності, який визначається, наприклад: умовами контракту, за відсутності одночасного розрахунку у грошовій формі з постачальниками та підрядниками виникають зобов’язання за отримані активи.

Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги ведеться на рахунку № 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».

По кредиту рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» відображається заборгованість за одержані від постачальників і підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, по дебету — її погашення, оплата, списання тощо.

Рахунок № 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» на ЗАТ «Рівне-Борошно» має такі субрахунки (див. дод. 32):

— 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»;

— 6314 «Розрахунки за зерном»;

— 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками».

На субрахунку № 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» ведеться облік розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги з вітчизняними постачальниками та підрядниками.

На субрахунку № 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» ведеться облік розрахунків з іноземними постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги.

Облік поточних зобов’язань на ЗАТ «Рівне-Борошно» за розрахунками з вітчизняними постачальниками та підрядниками наведено в таблиці 2.6.

Таблиця 2. 6

Облік поточних зобов’язань за розрахунками з вітчизняними постачальниками та підрядниками на ЗАТ «Рівне борошно»

№ п/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Дт

Кт

Виникнення заборгованості

1.

Оприбутковано від постачальника необоротні активи, які потребують додаткових витрат зі встановлення

15 «Капітальні інвестиції»

63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

2.

Оприбутковано виробничі запаси, МШП, товари від постачальників

20 «Вир. запаси», 22 «МШП»,

28 «Товари»

63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

3.

Відображено послуги, надані підряд: пов’язані з

— організацією виробництва

91 «Загальнови-робничі витрати»

685"Розрахунки з іншими кредиторами"

— пов'язані з організацією управління підприємства

92 «Адміністр. витрати»

Погашення заборгованості

1.

Оплачено рахунки постачальників:

— готівкою з каси

63 «Розрахунки з

постачальниками та підрядниками"

30 «Каса»

-з поточного рахунку в національній валюті або з валютного рахунку

311 «Поточні рахун-ки в нац. валюті»,

312 «Поточні рах. в іноземній валюті»

— з підзвітних сум

372 «Розрахунки з підзвітними особами»

2.

Видано короткостр. вексель в пога-шення заборг перед постачальником

63 «Розрахунки з

постач. та підрядн. «

62 «Короткострокові векселі видані»

3.

Списано кредиторську заборгованість, строк позовної давності якої минув

63 «Розрахунки з постач. та підрядн. «

717 «Дохід від спи сання кред. Заборг. «

Сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані кошти (крім заборгованості, забезпеченої векселями) відображається у IV розділі Пасиву Балансу «Поточні зобов’язання» за рядком «Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги».

Облік розрахунків з вітчизняними постачальниками та покупцями на ЗАТ «Рівне-Борошно» відображається за такими первинними документами, як: договір на ТМЦ, платіжне доручення, накладна, рахунок.

2.3. 3 Облік розрахунків з бюджетом та позабюджетними фондами

При організації обліку розрахунків з бюджетом та позабюджетними фондами треба враховувати перш за все, що він повинен забезпечити контроль за правильним нарахуванням та вчасною сплатою податків і зборів з метою уникнення сплати штрафів за невчасне і неповне здійснення належних платежів.

Основними нормативно-правовими документами, які врегульовують питання обрахунку і сплати податків і платежів як суб'єктами підприємницької діяльності, так і працівниками підприємств, є:

— ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28. 12. 1994 р. № 334/94-ВР;

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03. 04. 1997 р. № 168/97-ВР;

— Закон України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин» від 11. 12. 1991 р. № 1963-ХІІ;

— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22. 05. 2003 р. № 889-ІУ.

Для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, та за фінансовими санкціями, що справляються в дохід бюджету, призначено рахунок 64 «Розрахунки за податками й платежами».

Порядок справляння таких платежів регулюється чинним законодавством.

За кредитом рахунку 64 «Розрахунки за податками і платежами» відображаються нараховані платежі до бюджету, за дебетом -- належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо.

Рахунок 64 «Розрахунки за податками й платежами» має такі субрахунки:

641 «Розрахунки за податками»;

642 «Розрахунки за обов’язковими платежами»;

643 «Податкові зобов’язання»;

644 «Податковий кредит».

На субрахунку 641 «Розрахунки за податками» ведеться облік податків, які нараховуються та сплачуються відповідно до чинного законодавства (податок на прибуток, податок на додану вартість інші податки).

На субрахунку 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами» ведеться ведеться облік розрахунків за зборами (обов'язковими платежами), які справляються відповідно до чинного законодавства та облік яких не видеться на рахунку 65 «Розрахунки з страхування».

На рахунку 643 «Податкові зобов’язання» ведеться ведеться облік суми податку на додану вартість, виходячи із суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню).

На субрахунку 644 «Податковий кредит» ведеться облік

суми податку на додану вартість, на яку підприємство набуло

пораво зменшити податкове зобов’язання.

Аналітичний облік розрахунків за податками і платежами ведеться за їх видами. Зокрема, на ЗАТ «Рівне-Борошно» ведеться така аналітика по рахунку 641 «Розрахунки за податками й платежами» (див. дод. 32):

— 6411 «Податок на додану вартість»;

— 6412 «Податок на прибуток»;

— 6413 «Податок на землю»;

— 6414 «Прибутковий податок»;

— 6415 «Податок на геологорозвідувальні роботи»;

— 6416 «Комунальний податок»;

— 6417 «Податок за забруднення навколишнього середовища»;

— 6418 «Податок з транспортних засобів»;

— 6419 «Податок на воду».

А також, по рахунку 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами» відкрито аналітичний рахунок 6422 «державне мито».

Типову кореспонденцію бухгалтерських рахунків на ЗАТ «Рівне-Борошно» по обліку розрахунків за податками і платежами наведено у таблиці 2.7.

Таблиця 2. 7

Кореспонденція бухгалтерських рахунків по обліку розрахунків за податками і платежами на ЗАТ «Рівне-Борошно»

№ п/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Дт

Кт

1.

Нараховано податок на прибуток від оподатковуваного прибутку

79"Фінансові результати" 98"Податки на прибуток"

98"Податки на прибуток"

64"Розрахунки за податками й платежами"

2.

Нараховано податок на додану вартість від вартості реалізованих товарів, робіт і послуг

70"Доходи від реалізації"

64"Розрахунки за податками й платежами"

3.

Відображено утриманий прибутковий податок із заробітної плати працівників (за шкалою)

66"Розрахунки з оплати праці"

64"Розрахунки за податками й платежами"

4.

Нараховано комунальний податок (у розмірі 10% неоподатковуваного мінімуму) у розрахунку на кожного працівника підприємства

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой