Облік касових операцій

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Зміст

Вступ

Розділ 1. Економічний зміст розрахунків, нормативне регулювання та завдання їх обліку

Розділ 2. Облік касових операцій

2.1 Документування операцій за розрахунками готівкою

2.2 Синтетичний та аналітичний облік касових операцій

2.3 Удосконалення (особливості) обліку касових операцій

Розділ 3. Інвентаризація каси

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Актуальність теми. Функціонування підприємств у ринкових умовах передбачає безперервний рух грошових коштів, тому їх слід розглядати як важливий ресурс та результат діяльності підприємств. Будь-яке підприємство щоденно здійснює велику кількість розрахункових операцій зі своїми контрагентами, бюджетом, працівниками, власниками.

В умовах ринкової економіки підприємства постійно підтримують фінансові взаємовідносини з іншими підприємствами, організаціями та робітниками підприємства і окремими особами. Для цього кожне підприємство має касу для розрахунків готівкою і відкриті в установах банків розрахункові рахунки для безготівкового обігу, а також зберігання власних коштів умови існування підприємств, а також процеси, що протікають в економіці України ще раз підтверджують важливість і необхідність грошових коштів для здійснення фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємництва. Тому на кожному підприємстві повинні створюватися всі умови для ретельного контролю за оприбуткуванням, видачею та рухом грошових коштів.

У курсовій роботі висвітлюється сутність організації і методику проведення аудиту касовий операцій, порядок документального оформлення операцій з ними, процедури проведення аудиторської перевірки, а також розкривається потреба і значимість аудиту грошових коштів і розрахунків в сучасних умовах господарювання. Важливим елементом нової економічної системи повинен стати бухгалтерський облік, без знання якого неможливо ефективно керувати сучасними підприємствами. Тільки добре налагоджена система обліку зможе своєчасно забезпечити органи управління необхідною і достовірною інформацією для проведення якісно обґрунтованого аналізу і забезпечення надійного контролю за господарською діяльність і зміцненням фінансового стану.

Бухгалтерський облік відображає господарські операції систематично і забезпечує суцільне і безперервне спостереження. Виходячи з цього, бухгалтерський облік виконує інформаційну і контрольну функції. Одним із елементів господарських засобів є засоби у сфері обігу, складовою частиною яких є грошові кошти. Грошові кошти, необхідні підприємству для нормальної виробничо-господарської діяльності, в процесі свого існування.

Мета та завдання дослідження. Мета дослідження — обґрунтування теоретичних положень і розробка практичних рекомендацій з удосконалення обліку та контролю за рухом грошових коштів на підприємстві, а також ознайомлення з організацією, методикою проведення аудиту касовий операцій та вивчення законодавчо-нормативної бази.

Для досягнення поставленої мети в курсовій роботі визначені для вирішення наступні завдання:

— виявити сутність економічних категорій щодо поняття «касова операція», узагальнити позиції провідних науковців щодо трактування данного поняття;

— систематизувати положення нормативних документів щодо обліку касових операцій;

— висвітлити організацію та методику інвентаризації касових операцій;

— визначити методичні прийоми проведення аудиту касових операцій з руху грошових коштів, що уможливить встановлення єдиних підходів до розробки методик контролю та процедур управління грошовими коштами.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є процеси документального оформлення руху коштів в касі підприємства та на рахунках в банку, господарські операції пов’язані з надходженням і видатками грошових коштів.

Об'єкт дослідження — організація і методика проведення аудиту касових операцій та методика заповнення грошових документів.

Розділ 1. Економічний зміст розрахунків, нормативне регулювання та завдання їх в обліку

облік операція каса грошовий

У процесі господарської та іншої діяльності підприємства постійно вступають у взаємовідносини з іншими суб'єктами господарювання при здійсненні угод, що оформлюються і закріплюються договорами: з постачальниками — за одержані від них товарно-матеріальні цінності, з покупцями — за придбані ними товари, з банками — з одержання коштів і погашення кредитів, з іншими юридичними та фізичними особами — за транспортні та інші послуги, електроенергію, паливо тощо, з працівниками — із заробітної плати, наданих їм позик тощо. Відносини між підприємствами, які виникають внаслідок кругообігу господарських засобів, називаються розрахунками. Вони опосередковують розподіл і перерозподіл суспільного продукту, перехід його з товарної форми в грошову, і навпаки. Початковою і кінцевою ланкою кругообігу засобів, який включає придбання товарів, виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, а також їх продаж і отримання виручки, виступають грошові кошти, які є найбільш ліквідними активами. Згідно з П (С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів» під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на рахунках в банках і депозити до запитання [14].

Готівка (готівкові кошти) — це грошові знаки національної валюти України — банкноти та монети.

Платежі готівкою підприємств, підприємців і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна, називаються готівковими розрахунками.

Розрахунки можуть здійснюватися не тільки в готівковій, але й в безготівковій формі.

Безготівкові розрахунки — це перерахування грошових коштів з рахунку підприємства-платника на рахунок підприємства-отримувача. Фінансовим посередником у цих розрахунках виступає банк, який надає послуги своїм клієнтам-підприємствам.

За економічним змістом безготівкові розрахунки бувають товарного та нетоварного характеру. До товариних відносять розрахунки між підприємствами за реалізовані товарно-матеріальні цінності, виконанні роботи і надані послуги, до нетоварних — розрахунки з бюджетом, з платежів і податків, погашення банківських позик, відсотків, розрахунків з дебіторами, крім розрахунків за товариними операціями.

Порядок безготівкових розрахунків суворо регламентований законодавством. Здійснення розрахункових операцій через банк знижує потребу в готівці, сприяє концентрації в банку вільних грошових коштів для кредитування, забезпечує їх збереження і ефективніше використання, оптимізує й прискорює грошовий обіг держави.

Готівковий і безготівковий грошовий обороти органічно пов’язані між собою, що реалізується через перехід однієї форми в іншу. Наприклад, виручка надходить до каси підприємства, а потім здається до установи банку для зарахування на поточний або інший рахунки. З цих рахунків у банку проводяться розрахунки між господарюючими суб'єктами та надходить готівка в кас підприємства для видачі заробітної плати, авансу підзвітним особам тощо.

У ході опрацювання періодичних видань виявлено, що у контексті даної теми значна увага авторів зосереджена на руху грошових коштів, а саме надходження і вибуття готівки та порядок ведення касових операцій на підприємстві.

Основними завданнями бухгалтерського обліку грошових коштів і розрахунків є:

— правильна організація, своєчасне й законне проведення безготівкових і готівкових розрахункових операцій;

— своєчасне та правильне документування операцій з руху грошових коштів і розрахунків;

— забезпечення збереження грошових коштів і цінних паперів у касі підприємства;

— контроль за витрачанням грошових коштів;

— своєчасне та точне ведення розрахунків з дебіторами та стягнення заборгованості;

— періодичне проведення інвентаризацій грошових коштів і дебіторської заборгованості [2, с. 431].

Кожне підприємство для здійснення розрахунків готівкою повинно мати касу. Касою називається спеціально обладнане та ізольоване приміщення, або місце, призначене для приймання, видачі і тимчасового зберігання готівки.

У касі підприємства може зберігатися готівка, цінні папери, придбані у підприємств (акції, облігації тощо), грошові документи, які є бланками суворого обліку (трудові книжки та вкладні листки до них, квитанції подорожніх листів автотранспорту, бланки довіреностей тощо). Грошовими документами вважаються документи, які знаходяться в касі підприємства: оплачені путівки в санаторії, пансіонати та будинки відпочинку; поштові марки; проїзні квитки тощо.

Керівники підприємств зобов’язані обладнати касу і забезпечити зберігання грошей у приміщенні каси, а також у разі доставки їх з установи банку і здавання в установу банку. Вони несуть у встановленому відповідним законодавством порядку відповідальність у тому разі, якщо з їх вини не були створені необхідні умови, що забезпечують схоронність коштів під час їх зберігання і транспортування.

Посадова матеріально відповідальна особа, яка завідує касою, видачею та прийманням грошей і цінних паперів на підприємстві, називається касиром. Цю посаду працівник призначається наказом керівника підприємства, який зобов’язаний під розписку ознайомити новопризначеного касира з Порядком касових операцій і укласти з ним договір про повну матеріальну відальність за збереженість всіх прийнятих ним цінностей.

Касир несе відповідальність за збереженість грошових коштів, цінних паперів та інших цінностей, які знаходяться на зберіганні в касі. Касиру забороняється передовіряти виконання дорученої йому роботи іншим особам.

На підприємствах, які мають одного касира, у разі потреби тимчасової його заміни, виконання обов’язків касира покладається на іншого працівника за письмовим наказом керівника підприємства. З цим працівником укладається договір, про повну матеріальну відповідальність, на час виконання ним обов’язків касира.

У разі раптового залишення касиром роботи (з причини хвороби тощо) цінності, що знаходяться у нього під звітом, негайно перераховуються іншим касиром, якому вони передаються, у присутності керівника і головного бухгалтера підприємства або у присутності комісії у складі осіб, призначених керівником підприємства. Про результати перерахування і передачі цінностей складається акт за підписами вказаних осіб.

Каси підприємств у разі потреби можуть бути застраховані страховою організацією.

Приміщення каси має бути ізольовано, а двері до каси під час здійснення операцій — замкнуті з внутрішнього боку. Доступ до приміщення каси особам, які не мають відношення до її роботи, забороняється.

Уся готівка на підприємствах зберігається, як правило, у вогнетривких металевих шафах, а в окремих випадках — у комбінованих і звичайних металевих шафах, які після закінчення роботи каси замикаються ключем і опечатуються сургучевою печаткою касира. Ключі від металевих шаф і печатки зберігаються у касирів, яким забороняється передавати стороннім особам або виготовляти невраховані дублікати.

Враховані дублікати ключів в опечатаних касирами пакетах, скриньках тощо зберігаються у керівників підприємств. Не рідше одного разу на квартал проводиться їх перевірка комісією. У разі виявлення втрати ключа керівник підприємства повідомляє про цей інцидент в органи внутрішніх справ і вживає заходів щодо негайної заміни замка металевої шафи. Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать цьому підприємству, забороняється.

Перед відкриттям приміщення каси і металевих шаф касир зобов’язаний оглянути схоронність замків, дверей, віконних ґрат і печаток, переконатися у справності охоронної сигналізації.

У разі пошкодження або зняття печатки, поломки замків, дверей або ґрат касир зобов’язаний негайно доповісти про це керівнику підприємства, який повідомляє про цю подію в органи внутрішніх справ і вживає заходів щодо охорони каси до прибуття працівників міліції.

У цьому разі керівник, головний бухгалтер або особи, які їх замінюють, а також касир підприємства після одержання дозволу органів внутрішніх справ проводять перевірку наявності коштів та інших цінностей, що зберігаються в касі. Ця перевірка має бути проведена до початку касових операцій. Про наслідки перевірки складається акт у чотирьох примірниках, який підписується всіма особами, що брали участь у перевірці. Перший примірник акта передається в органи внутрішніх справ, другий — надсилається до страхової компанії, третій — надсилається до вищестоящої організації (у разі її наявності), а четвертий — залишається у підприємства.

На підприємствах, де за штатним розписом не передбачена посада касира, обов’язки останнього можуть виконуватися бухгалтером чи іншими працівниками за письмовим розпорядженням керівника підприємства за умови укладання з ними договору про повну матеріальну відповідальність.

При перевезенні готівки в національній валюті, що належить підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності, від кас підприємств до установ банків та у зворотньому напрямку керівник такого підприємства, установи чи організації має забезпечувати касира охороною та транспортним засобом.

Підприємства та індивідуальні підприємці, які мають поточні рахунки в банку, зобов’язані зберігати свої кошти в установах банків. Готівка, яку вони одержують з власних поточних рахунків (як з основного, так і додаткових) в установах банків у межах наявних на них коштів, має витрачатися виключно на визначені в чеку цілі, що не суперечать чинному законодавству (у т.ч. нормативним актам НБУ). Питання нормативно-правового регулювання обліку касових операцій регламентується нормативними документами.

Готівкові розрахунки підприємств та індивідуальних підприємців між собою, а також з громадянами можуть проводитись як за рахунок коштів, одержаних з каси банків, так і за рахунок виручки, а також інших касових надходжень [15].

Сума платежу готівкою одного підприємства (індивідуального підприємця) з іншим підприємством (індивідуальним підприємцем) не повинна перевищувати 10 тис. грн. протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами. При цьому кількість підприємств (індивідуальних підприємців), з якими проводяться розрахунки, протягом дня не обмежується. Платежі підприємства (індивідуального підприємця) іншому підприємству (індивідуальному підприємцю) понад установлену граничну суму (10 тис. грн.) проводяться виключно в безготівковому порядку.

У разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими підприємствами (підприємцями) понад установлену граничну суму, кошти у розмірі перевищення встановленої суми додаються до фактичних залишків готівки у касі на кінець дня, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси.

Під час здійснення готівкових розрахунків підприємства (індивідуальні підприємці) отримувачі готівкового платежу зобов’язані надати підприємствам (індивідуальним підприємцям) платникам обліковий розрахунковий документ (податкову накладну, рахунок-фактуру, товарний чек, акт виконаних робіт), які б підтверджували здійснені платниками витрати готівки. Розрахунки готівкою підприємств усіх форм власності, а також індивідуальних підприємців з громадянами мають проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів, касового чи товарного чека, квитанції, договору купівлі-продажу, актів закупівлі, виконання робіт (надання послуг) або інших документів, що засвідчують факт купівлі товару, виконання роботи, надання послуг.

Підприємства та індивідуальні підприємці, які здійснюють розрахунки зі споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за готівку через належним чином зареєстровані електронні контрольно-касові апарати (ЕККА), повинні обов’язково видавати споживачеві касовий чек, а під час виходу з ладу ЕККА або на період тимчасового відключення електроенергії - товарний чек. Умови застосування ЕККА, порядок видачі споживачам касових і товарних чеків, відомості, які вони мають містити, контроль за проведенням вищевказаних розрахунків із споживачами регламентуються «Положенням про порядок реєстрації і застосування електронних контрольно-касових апаратів при розрахунках готівкою у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» [3].

Отже, установлений порядок для здійснення операцій з готівкою — це касова дисципліна. Касові операції - це операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов’язані з прийманням і видачею готівкових коштів при проведенні розрахунків через касу підприємства з відображенням цих операцій у касовій книзі, книзі обліку розрахункових операцій [5].

Розділ 2. Облік касових операцій

2.1 Документування операцій за розрахунками готівкою

Касові операції оформлюються документами, типової форми яких затверджені наказом Міністерства статистики України за згодою Національного банку України та Міністерства фінансів України, і які повинні застосовуватися без змін на всіх підприємствах, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форми власності. Даним наказом затверджено до використання по обліку касових операцій наступні форми документів:

— КО-1 «Прибутковий касовий ордер»;

— КО-2 «Видатковий касовий ордер»;

— КО-3, 3а «Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів»;

— КО-4 «Касова книга»;

— КО-5 «Книга обліку прийнятих та виданих касиром грошей».

Гроші в касі оприбутковують за прибутковими касовими ордерами (ф. № КО-1), підписаними головним бухгалтером або особою, на те уповноваженою. Про приймання грошей видається квитанція за підписами головного бухгалтера або особи, на те уповноваженою, і касира, завірена печаткою підприємства.

З метою своєчасного одержання в установі банку необхідної суми готівки підприємство повинно у встановлені банком терміни (як правило, за день до одержання коштів) попередити (письмово або усно) установу банку про суму коштів у банкнотах і розмінній монеті, яка передбачається для одержання.

Видача готівки з каси підприємства провадиться за видатковими касовими ордерами (ф. № КО-2) або платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями. Документи на видачу грошей повинні бути підписані керівником та головним бухгалтером підприємства або уповноваженими ними особами. До видаткових ордерів можуть додаватися заявки на видачу готівки, рахунки і т. ін. У тому разі, якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявках, рахунках тощо є довільний надпис керівника підприємства, підпис керівника на видаткових касових ордерах є необов’язковим.

При видачі окремій особі грошей за видатковим документом касир вимагає пред’явлення документа, який засвідчує особистість одержувача (паспорт громадянина України, військовий квиток, службове посвідчення військовослужбовця тощо), записує його найменування і номер, ким і коли він виданий і забирає розписку одержувача.

Якщо видатковий документ складено на видачу готівки на декількох осіб, то одержувачі також пред’являють документи, що засвідчують їх особистість, і розписуються у відповідній графі платіжних документів.

Касир видає готівку лише особі, вказаній у видатковому документі. Якщо видача грошей проводиться за довіреністю, оформленою у встановленому порядку, в тексті ордера після прізвища, імені, по батькові одержувача грошей бухгалтерією записується прізвище, ім'я, по батькові особи, якій доручено одержання готівки. Якщо готівка видається за відомістю, перед розписом в отриманні грошей касир робить надпис «За дорученням». Довіреність залишається у касира і додається до видаткового касового ордера або відомості.

Оплата праці, виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності, стипендій і премій здійснюється касиром за платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями без складання видаткового касового ордера на кожного одержувача. На титульній сторінці платіжної (розрахунково-платіжної) відомості робиться довільний надпис про видачу грошей за підписами керівника та головного бухгалтера підприємства, із зазначенням термінів видачі готівки і суми прописом. Після закінчення встановлених термінів видачі оплати праці та інших виплат касир повинен: у платіжній відомості напроти прізвищ осіб, яким не виплачена зарплата, допомога, премії поставити штамп або зробити відмітку від руки «Депоновано»; скласти реєстр депонованих сум; у кінці відомості зробити напис про фактично виплачену суму і суму, яку необхідно депонувати; звірити суми із загальним підсумком за платіжною відомістю і завірити надпис своїм підписом; проставити на відомості штамп «Видатковий касовий ордер №».

Депоновані суми підлягають здаванню до установ банку, і на здані суми складається один загальний видатковий касовий ордер.

Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові документи повинні бути заповнені бухгалтерією тільки чорнилами темного кольору, пастою кульковоь ручки, за допомогою друкарської машинки, принтеру та іншими способами, які б забезпечили збереженість цих записів протягом встановленого терміну зберігання документів (3 роки). У прибуткових і видаткових касових ордерах вказується підстава для їх складання і перераховуються додані до них документи. Видачу касових ордерів і видаткових документів на руки особам, які вносять або одержують гроші, заборонено. Приймання і видача готівки за касовими ордерами може здійснюватися лише в день їх складання. Прибуткові касові ордери або видаткові документи одразу ж після одержання чи видачі на їх підставі грошей підписуються касиром, а додані до них документи погашаються штампом або надписом «Оплачено» із зазначенням дати (число, місяць, рік).

Під час одержання прибуткових касових ордерів або видаткових документів касир зобов’язаний перевірити:

— наявність і справжність на документах підпису головного бухгалтера, а на видатковому документі - дозвільного підпису керівника підприємства або осіб, ним уповноважених;

— правильність оформлення документів;

— наявність перелічених у документах додатків.

У разі недотримання хоча б однієї з перелічених вимог касир повертає документи до бухгалтерії для належного оформлення. Прибуткові касові ордери або видаткові документи одразу ж після одержання або видачі за ними грошей підписуються касиром, а долучені до них документи погашаються штампом або надписом «Оплачено» із зазначенням дати (число, місяць, рік) [7].

У прибуткових та видаткових касових ордерах, які оформляються на загальну суму проведених підприємством касових операцій (видача готівки за платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями, за платіжними картками, здавання готівки до банку, отримання готівки з банку за чеком та оприбуткування її в касі тощо), реквізит «Отримувач» або «Від кого» не заповнюється [2, С. 438].

Усі прибуткові й видаткові касові ордери та документи, що їх замінюють, до передачі в касу реєструються бухгалтерією в Журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (ф. № КО-3 або № КО-За). Видаткові касові ордери, які оформляються на основі платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей на виплату зарплати, реєструються після її видачі.

Реєстрація прибуткових і видаткових касових документів може здійснюватися з використанням технічних засобів. При цьому в машинограмі «Вкладний аркуш журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів», яка складається за відповідний день, забезпечується також формування даних для обліку руху коштів за цільовим призначенням.

Касові документи, після складання звіту касира та його оброблення в бухгалтерії, комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються переплітаються в окремі папки та зберігаються протягом 36 місяців після закінчення календарного року матеріально відповідальною особою, на яку покладено обов’язок зберігання документів, в окремому сейфі або спеціальному приміщенні, які передаються під охорону.

Винесення з приміщення, що охороняється, касових документів дозволяється лише в окремих випадках і тільки за письмовим дозволом керівника або головного бухгалтера підприємства. До кінця робочого дня документи мають бути обов’язково повернені. Довідки за касовими документами видаються відповідним органам за їх вимогами у випадках, передбачених чинним законодавством, що підписані керівником і головним бухгалтером.

Усі надходження і видачі готівки в національній валюті підприємства враховують у касовій книзі, типова форма якої затверджена наказам Міністерства статистики України від 15. 02. 96 р. № 51 [7, С. 215].

Кожне підприємство, що має касу, веде одну касову книгу, аркуші якої мають бути пронумеровані, прошнуровані і опечатані сургучною або мастичною печаткою. Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера цього підприємства.

У разі, якщо підприємства — юридичні особи мають відокремлені підрозділи, які здійснюють касові операції з готівкою з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, і розташовані окремо від юридичної особи, то незалежно від того, виділені ці підрозділи на самостійний баланс чи ні, з метою повного врахування здійснюваних касових оборотів вказані підрозділи мають також вести касову книгу, яка оформлюється за взірцем касової книги підприємства і видається цим підрозділам.

Записи в касовій книзі проводяться у двох примірниках через копіювальний папір кульковою ручкою або чорнилом темного кольору.

Кожний аркуш касової книги складається з двох рівних частин: одна з них (з горизонтальним лініюванням) заповнюється касиром як перший примірник та залишається у книзі, друга (без горизонтального лініювання) заповнюється з лицьового та зворотного боку через копіювальний папір і як звіт касира є відривною частиною аркуша. Перші та другі примірники аркушів нумеруються однаковими номерами.

Записи касових операцій починаються на лицьовому боці невідривної частини аркуша (після рядка «Залишок на початок дня»).

Спочатку аркуш згинають по лінії відрізу, підкладаючи відривну частину аркуша під частину, яка залишається у книзі. Для ведення записів після «Перенос» відривну частину аркуша накладають на лицьовий бік невідривної частини та продовжують записи по горизонтальному лініюванню зворотного боку невідривної частини аркуша.

Бланк звіту до кінця операцій за день не відривається.

Підчистки та невмотивовані виправлення в касовій книзі забороняються. Зроблені виправлення завіряються підписами касира, а також головного бухгалтера підприємства або особи, що його заміщує.

Записи в касову книгу проводяться касиром відразу після одержання або видачі грошей за кожним прибутковим касовим ордером і видатковим документом. Щодня в кінці робочого дня касир підбиває підсумки операцій за день, виводить залишок грошей у касі на наступне число і передає до бухгалтерії як звіт касира другий відривний аркуш (копію записів у касовій книзі за день) з прибутковими касовими ордерами і видатковими документами під розписку в касовій книзі.

Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера підприємства.

Видача грошей з каси, не підтверджена розпискою одержувача у видатковому документі, на вмотивування залишку готівки в касі не приймається. Ця сума вважається нестачею і стягується з касира. Готівка, не виправдана прибутковими касовими ордерами, вважається надлишком каси і зараховується в дохід підприємства.

При наявності на підприємстві кількох касирів, старший касир перед початком робочого дня видає іншим касирам авансом необхідну для видаткових операцій суму готівки під розписку в книзі обліку прийнятих і виданих касиром грошей. Касири в кінці робочого дня зобов’язані скласти звіт перед старшим касиром в одержанні авансу і грошей, прийнятих за прибутковими документами, і здати залишок готівки і касові документи за проведеними операціями старшому касиру під розписку в книзі обліку прийнятих і виданих касиром грошей.

За аванси, одержані для оплати праці і виплати стипендій, касир зобов’язаний скласти звіт в строк, вказаний у платіжній відомості для їх виплати. До закінчення цього строку касири зобов’язані щоденно здавати в касу залишки готівки, не виданої за платіжними відомостями. Ці гроші здаються в опечатаних касирами сумках, пакетах тощо старшому касиру під розписку з зазначенням оголошеної суми.

За наявності на підприємстві тільки одного касира, облік прийнятих і виданих грошей ведеться цим кассиром [7, С. 219]. У кінці кожного робочого дня касир підбиває підсумки операцій за день, виводить залишок грошей в касі на наступне число та передає до бухгалтерії звіт касира.

Звіт касира — це документ, який передається касиром підприємства і бухгалтерію, і є відривним листком Касової книги з додатком прибуткових і видаткових касових документів [2].

Бухгалтерія після одержання звіту касира здійснює перевірку обґрунтованості всіх записів у звіті, проставляє кореспонденцію рахунків на кожному документі і заповнює Журнал-ордер № 1 по кредиту рахунка 30 «Каса» і відомість № 1 по дебету цього рахунка, в яких реєструє одержані і видані кошти за цільовим призначенням. Крім того, у відомості вказується залишок готівки на початок і кінець місяця. Операції з однаковою кореспонденцією рахунків об'єднують і записують в обліковий регістр однією сумою. Кожному касовому звіту відводиться окремий рядок. По закінченні місяця підводять підсумки за дебетом і кредитом рахунка 30 «Каса» і звіряють з оборотами кореспондуючих з ним рахунків, що відображені в інших журналах-ордерах і відомостях. Після цього кредитові обороти по касі за місяць із журналу-ордера № 1 переносять у Головну книгу (рис. 2. 1).

Рис. 2.1. Схема обліку касових операцій за журнально-ордерною формою

Обороти за дебетом рахунка 30 «Каса» в Головну книгу будуть відображені при рознесенні даних інших журналів-ордерів (№ 2, 3, 4, 7, 8, 11 та ін.). Залишок готівки на кінець місяця за відомістю повинен відповідати залишку останнього в даному місяці касового звіту касира і даним Головної книги [8, С. 90].

2.2 Синтетичний та аналітичний облік касових операцій

Рахунок 30 «Каса» призначений для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів у касі підприємства [10]. Це рахунок активний, балансовий, основний, призначений для обліку оборотних активів. Рахунок 30 «Каса» має такі субрахунки:

301 «Каса в національній валюті»;

302 «Каса в іноземній валюті».

За дебетом рахунка 30 «Каса» відображається надходження грошових коштів до каси підприємства, за кредитом — виплата (витрачання) готівки.

На підприємствах, де працюють операційні каси (продаж квитків, оплата послуг зв’язку, обмін валют тощо), відкриваються субрахунки 303 «Операційна каса в національній валюті» та 304 «Операційна каса в іноземній валюті».

Аналітичний облік може вестися за кожною операційною касою або касиром, що забезпечує реалізацію функції збереження майна власника, а також за видами валют. Найбільш достовірний аналітичний облік ведеться в звіті касира, де відображається кожна господарська операція з руху грошових коштів у касі.

Касова книга є регістром аналітичного обліку. Кожне підприємство веде одну касову книгу (ф. № КО-4), аркуші якої повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені сургучною або мастиковою печаткою. Кількість аркушів у касовій книзі завіряється підписами керівника та головного бухгалтера цього підприємства. Але якщо на підприємстві є інші види валют, крім національної, то касові книги відкриваються на кожну валюту окремо.

Записи у касовій книзі здійснюються в день одержання або видачі грошей за кожним документом під копірку у двох примірниках. Другі примірники відриваються і є звітами касира. Перші примірники залишаються в касовій книзі. Перші і другі примірники нумеруються однаковими номерами. Наприкінці кожного робочого дня касир підсумовує операції за день, визначає залишок готівки в касі на наступний день і передає до бухгалтерії відривний листок касової книги з копіями записів за день та доданими прибутковими й видатковими касовими документами під розписку в касовій книзі.

Загальна схема організації бухгалтерського обліку касових операцій наведена на рис. 2.2.

Рис. 2.2. Загальна схема бухгалтерського обліку касових операцій

Відокремлені підрозділи, що мають каси і здійснюють розрахунки готівкою, проводять при цьому касові операції з видачі (приймання) готівки на будь-які потреби з оформленням видаткових (прибуткових) касових ордерів або застосовують РРО (РК) при розрахунках зі споживачами, самостійно здають готівкову виручку до каси установи банку (інкасаторам банку), повинні також вести касові книги, які видаються і оформляються підприємством — юридичною особою, до складу якої вони входять.

Підприємства, за умови забезпечення належного зберігання касових документів, можуть вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп’ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, має забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги («Вкладний аркуш касової книги» та «Звіт касира»), які за формою і змістом мають відтворювати форму та зміст касової книги в паперовій формі.

Записи в касовій книзі здійснюються на підставі відповідної інформації з касових документів. Записи в касовій книзі мають робитися до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містити всі реквізити, що передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги мають нумеруватися автоматично в порядку зростання з початку року.

У разі роздрукування «Вкладного аркуша касової книги» наприкінці місяця має автоматично роздруковуватися загальна кількість аркушів касової книги за цей місяць, а в разі роздрукування наприкінці року — їх загальна кількість за рік.

Після роздрукування «Вкладного аркуша касової книги» і «Звіту касира» касир зобов’язаний перевірити правильність складання цих документів, підписати їх і передати «Звіт касира» разом із відповідними касовими документами до бухгалтерії за власноручним підписом у «Вкладному аркуші касової книги».

«Вкладний аркуш касової книги» протягом року зберігається касиром окремо за кожний місяць. Після закінчення календарного року (або залежно від потреби) «Вкладний аркуш касової книги» формується в підшивки в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства — юридичної особи, а підшивки формуються в книгу, яка скріплюється відбитком печатки підприємства (юридичної особи).

Після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях має передаватися для зберігання відповідно до законодавства України.

Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

За наявності в підприємства кількох касирів старший касир перед початком робочого дня видає іншим касирам авансом потрібну для видаткових операцій суму готівки за власноручним підписом у книзі обліку прийнятих та виданих касиром грошей.

Касири наприкінці робочого дня зобов’язані скласти звіт про одержання авансу і готівки, прийнятих (виданих) за відповідними касовими документами, і здати залишок готівки та касові документи за проведеними операціями старшому касиру за власноручним підписом у книзі обліку прийнятих та виданих касиром грошей [11, С. 88].

Для забезпечення збереження грошових коштів бухгалтерія повинна здійснювати раптові перевірки не менше одного разу на квартал з перерахуванням усіх цінностей, що знаходяться в касі, й складати відповідні акти. Виявлені перевірками лишки грошових коштів оприбутковуються до каси на користь бюджет, а нестача стягується з касира [16, С. 250].

2.3 Удосконалення (особливості) обліку касових операцій

Готівка до каси може надходити з різних джерел. Це, перш за все, готівка підприємств, які здійснюють розрахункові операції зі споживачами в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за готівку; виручка від реалізації продукції(робіт, послуг), від реалізації основних засобів та інших активів; операції з купівлі-продажу іноземної валюти.

Усі підприємства, незалежно від форм власності, зобов’язані зберігати вільні кошти на рахунках у банках. У касі підприємства зберігають готівку лише в межах встановленого ліміту. Ліміт залишку готівки в касі - це граничний розмір готівки, що може залишатися в касі підприємства на кінець робочого дня.

З набранням чинності «Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» № 637 від 15. 12. 2004 р. установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі, що підписується головним бухгалтером та керівником підприємства або уповноваженою ним особою [13].

Установлення ліміту каси проводитися підприємствами самостійно на підставі розрахунку установлення ліміту залишку готівки в касі, який встановлюється на підставі середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі, та підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). Відповідно до положення про касові операції ліміт каси встановлюється за надходження, або вибуттям готівки з каси [12]. Для розрахунку ліміту каси беруть показники готівкової виручки (вибуття готівки) за будь-які 3 місяці поспіль із 12 останніх місяців, що йдуть перед строком установлення ліміту (положення). Визначаючи, скільки готівки надійшло за період обраних 3-х місяців до каси підприємства, беруть показники готівкової виручки з касової книги. Як стверджує п. 1.2 Положення про касові операції, готівкова виручка — це сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і позареалізаційні надходження. До позареалізаційних надходжень записують: надходження від операцій, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (включаючи основні засоби, нематеріальні активи, продукцію допоміжного та обслуговуючого виробництв), у тому числі погашення дебіторської заборгованості, заборгованості за позиками (поворотна фіндопомо-га), безоплатно одержані кошти, відшкодування матеріальних збитків, внески до статутного капіталу, платежі за надане в лізинг (оренду) майно, роялті, доход (проценти) від володіння корпоративними правами, повернення невикористаних підзвітних сум, інші надходження (наприклад, кошти, що надійшли з філії в головну касу). До розрахунку ліміту за надходженням не включають готівкових коштів, що надійшли з банку. Наступний крок розрахунку ліміту — визначення середньоденного надходження та видачі готівки. Показники надходження та видачі готівки за вибрані 3 місяці ділять на кількість робочих днів за цей період. Отримані суми й будуть середньоденним надходженням чи вибуттям готівки. І саме вони — той граничний розмір ліміту каси (за надходженням чи вибуттям), який затвердить своїм наказом керівник (п. 5.3 Положення про касові операції). Усі отримані дані заносять до форми Розрахунку. Обрати, який установити ліміт — за середньоденним надходженням чи вибуттям, досить просто. Яка сума більше, такий ліміт і буде встановлений [6].

До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його окремого підрозділу складається окремий розрахунок установлення ліміту залишку готівки в касі.

Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Інформація про затверджений ліміт каси подається у банк за допомогою документа «Розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі». Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства — юридичної особи.

Підприємства, що розпочинають свою діяльність, на перші три місяці їх роботи ліміт каси встановлюють відповідно до прогнозних розрахунків. Установлений з урахуванням прогнозних розрахунків ліміт каси переглядається за фактичними показниками діяльності.

Кожне підприємство визначає ліміт каси з урахуванням режиму і специфіки його роботи, віддаленості від банку, обсяг касових оборотів (надходжень і видатків) за всіма рахунками, установлених строків здавання готівки, тривалості операційного часу банку, наявності домовленості підприємства з банком на інкасацію тощо:

— для підприємств, які розташовані в населених пунктах де є банки, та які мають строк здавання готівкової виручки (готівки) в банк щодня (у день її надходження до каси) або наступного дня від дня її надходження до каси (зважаючи на правила внутрішнього розпорядку, що не дають змогу забезпечити здавання готівки в день її надходження), — у розмірах, що потрібні для забезпечення їх роботи на початку робочого дня, але не більше розміру середньоденного надходження готівки до каси (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти);

— для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де немає банків і здають готівку не рідше ніж один раз на п’ять робочих днів — у розмірах, що залежать від установлених строків здавання готівкової виручки (готівки) та її суми, але не більше п’ятикратного розміру середньоденних надходжень готівки (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти) [9].

Підприємства, у яких відповідний середньоденний показник, обчислений на підставі касових оборотів (дорівнює нулю або не більше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, можуть встановлювати ліміт каси в розмірі, що перевищує обчислений середньоденний показник, але не більше десяти неоподаткоиа них мінімумів доходів громадян.

Якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого не встановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до вимін цього Положення, вважається понадлімітною. При цьому повинні дотримуватися певні вимоги (додаток И).

Якщо ліміт каси встановлений з перевищенням граничних розмірів, то він уважається встановленим на рівні зазначених граничних розмірів. У цьому разі сума зазначених перевищень уважається понадлімітною.

Підприємства, що виробляють та перероблюють сільськогосподарську продукцію, різних організаційно-правових форм (акціонерні товариства, агрофірми тощо) можуть установлювати (переглядати) ліміт каси на період заготівлі та перероблення сільськогосподарської продукції згідно з фактичними показниками їх касових оборотів (надходжень або видачі готівки) за будь-які три місяці сезону виробництва (перероблення) сільськогосподарської продукції попереднього року.

Готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були витрачені підприємством (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на господарські потреби.

Не вважаються понадлімітними в день їх надходження і ті готівкові кошти, що надійшли до кас підприємств у вихідні та святкові дні та були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків наступного робочого дня банку та підприємства або були використані підприємством (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного робочого дня на господарські потреби (додаток К).

Вся готівка понад суми встановлених лімітів підприємства повинна здаватися для зарахування на поточний рахунок у порядку і в строки, встановлені та узгоджені з установою банку, в якому відкрито поточний рахунок одним із наступних способів:

— до денних і вечірніх кас банківських установ;

— інкасаторам Національного банку України або установ комерційних банків до наступної здачі до банків;

— до об'єднаних кас при підприємствах для подальшої здачі до відповідних банківських установ.

Гроші, здані до банку або інкасаторам, але не зараховані на поточний рахунок (до 24-ої години наступного дня), є грошовими коштами в дорозі.

Установлений ліміт каси може бути переглянутий на підприємстві враховуючи зміни із надходженням і видачею готівки. В цьому випадку до банку передається новий «Розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі».

Розділ 3. Інвентаризація каси

При інвентаризації каси на підприємствах, організаціях, установах треба керуватися «Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15. 12. 2004 р. № 637.

У строки, встановлені керівником підприємства, але не рідше одного разу на квартал, на кожному підприємстві проводиться інвентаризація каси з покупюрним перерахуванням усіх грошей і перевіркою інших цінностей, що знаходяться в касі. Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку по касовій книзі. Для проведення інвентаризації каси наказом керівника підприємства призначається комісія, яка складає акт. Комісія перевіряє наявність коштів шляхом повного перерахування всіх готівкових коштів, що є в касі, цінних паперів, чекових книжок тощо. До початку інвентаризації всі матеріально відповідальні особи (особи, які відповідають за збереження коштів) дають розписку. У разі виявлення в процесі інвентаризації нестачі або лишку цінностей в касі в акті вказується сума нестачі або лишку і обставини їх виникнення.

На зворотній стороні акта у випадку лишків або нестач робиться пояснення даної розбіжності і завіряється підписом матеріально відповідальної особи. Нижче зазначається рішення керівництва щодо висновків проведеної інвентаризації.

Акт складається у двох примірниках і підписується членами інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальною особою.

Один примірник акта передається до бухгалтерії підприємства (організації), другий — залишається у матеріально відповідальної особи.

У разі зміни матеріально відповідальних осіб акт складається у трьох примірниках (для матеріально відповідальної особи, яка здала цінності, матеріально відповідальної особи, яка прийняла цінності, і бухгалтерії).

Засновники підприємств, вищестоящі організації (у разі їх наявності), а також аудитори (аудиторські фірми) відповідно до укладених угод під час проведення документальних ревізій на всіх підвідомчих підприємствах в обов’язковому порядку проводять ревізію каси і перевіряють дотримання касової дисципліни. Під час проведення ревізій особлива увага має приділятися питанню забезпечення схоронності грошей і цінностей.

У господарських товариствах, де це передбачено їх статутом, такі ревізії проводяться ревізійними комісіями.

Особи, звинувачені в порушенні касової дисципліни, притягуються до відповідальності у встановленому чинним законодавством порядку.

Виявлені при інвентаризації розходження між фактичними залишками грошових коштів і інших цінностей, що знаходяться у касі, з даними бухгалтерського обліку регулюються в наступному порядку:

— грошові кошти та інші цінності, які виявлені у надлишку, підлягають оприбутковуванню та зарахуванню відповідно на збільшення доходу підприємства з подальшим встановленням причин виникнення надлишків і винних у цьому осіб;

— недостачі грошових коштів і інших цінностей, які виявлені при інвентаризації каси, стягуються з матеріально-відповідальних осіб, а за умов, коли винні не встановлені або у стягнені винних осіб відмовлено судом, зараховуються до витрат підприємства.

Типову кореспонденцію бухгалтерських рахунків, яка здійснюється за результатами проведення інвентаризації грошових коштів та інших цінностей, що знаходяться у касі підприємства, представлено у таблиці 3.1 [7, С. 223].

Таблиця 3.1. Кореспонденція бухгалтерських рахунків за результатами інвентаризації каси

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Дебет

Кредит

1.

Виявлено надлишки грошових коштів в результаті інвентаризації

30 «Каса»

719 «Інші доходи від операційної діяльності»

2.

Відображено суму нестачі грошових коштів у касі, яку не відшкодовує матеріально-відповідальна особа

947 «Нестачі і втрати від псування цінностей»

30 «Каса»

3.

Відображено суму, яка підлягає відшкодуванню винною особою

375 «Розрахунки за відшкодуванням заданих збитків»

30 «Каса»

4.

Внесено до каси суму недостачі грошових коштів матеріально-відповідальною особою

30 «Каса»

375 «Розрахунки за відшкодуванням заданих збитків»

Метою аудиту касових операцій є встановлення законності, достовірності і доцільності здійснених операцій з грошовими коштами підприємства і правильності їх відображення в обліку. Метою аудиту касових операцій є встановлення відповідності застосовуваної в організації методики обліку та оподаткування операцій з руху готівки, що діють в Україні в періоді, коли відбувається перевірка, нормативним документам, для того щоб сформувати думку про достовірність бухгалтерської звітності в усіх суттєвих аспектах.

Аудитори застосовують різні методи фактичного та документального контролю за грошовими коштами. Насамперед перевіряють наявність системи внутрішнього аудиту і ефективність їх функціонування. Метод вивчення бухгалтерських документів залежить від обсягу документообігу: у невеликих підприємствах їх розглядають у хронологічному порядку, а у невеликих — в систематизованому.

Аудит касових операцій передбачає перевірку операцій підприємства, пов’язаних з обігом готівки в процесі здійснення фінансової господарської діяльності, правильності їх проведення відповідно до чинного законодавства.

Перевірка касових операцій починається з перевірки надходження готівки в касу. Звертають увагу від кого надійшли ці кошти, на яку суму за що конкретно. Важливим моментом є встановлення наявності фактів фіктивних перерахувань коштів за насправді непродані товари, виконані роботи і надані послуги. Особливо ретельно слід вивчати операції з видачі готівки, які списують на виробничі та інші рахунки без наступного подання звітів про їх використання. Важливим елементом аудиту касових операцій є перевірка правильності їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку, в журналі-ордері № 1 та у відомостях до нього. Для цього арифметичним підрахунком по кожному рядку журналу-ордера та у відомостях до нього визначають правильність підсумку.

Джерелом інформації для аудиту грошових коштів у касі можуть бути первинні документи з обліку грошових коштів, облікові регістри, акти інвентаризації касової готівки, Головна книга, бухгалтерські баланси, касова книга, звіт касира, прибуткові і видаткові касові ордери, відомість № 1, виписки з банку.

Вивчення касових операцій найкраще робити в такій послідовності: перевірка дотримання касової дисципліни, перевірка записів в Касовій книзі і в звіті касира, правильність оформлення прибуткових і видаткових касових ордерів, інвентаризація готівки в касі. Також можна проводити аудит касових операцій підприємства в кілька етапів.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой