Облік касових операцій в національній валюті (на матеріалах ПОСП "Дніпро" с. Стайки Кагарлицького району Київської області)

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА"

Факультет економіки АПК

Кафедра обліку, аналізу та аудиту в АПК

Спеціальність 6509 «Облік і аудит»

Денна форма навчання

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Фінансовий облік»

на тему: ОБЛІК КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ВАЛЮТІ

(на матеріалах ПОСП «Дніпро» с. Стайки Кагарлицького району Київської області)

Калінкіна Марія Сергіївна

Київ — 2012

Зміст

Вступ

1. Економічна сутність грошових коштів та розрахунків

2. Нормативно-правове забезпечення обліку касових операцій

3. Організаційно-технологічна характеристика підприємства, особливості побудови обліку касових операцій

4. Документальне оформлення обліку касових операцій

5. Організація та вдосконалення синтетичного та аналітичного обліку касових операцій

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Робота будь-якого підприємства або колективу значною мірою залежить від розвитку бухгалтерського обліку, що є інформаційною базою управління та контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємств, фірм, об'єднань. Завдання розширення меж діяльності, зміцнення режимів економії та бережливості, завоювання нових ринків, перехід на ринкові відносини, зміна форм власності передбачають покриття витрат за рахунок власних коштів і отримання прибутку. Бухгалтерський облік при цьому сприяє зміцненню принципів господарського розрахунку та самоокупності, за його допомогою здійснюється спостереження за правильністю використання господарських засобів, здійснюється контроль за витратами і доходами підприємств, визначаються фінансові результати їх фінансово-господарської діяльності.

Будь-яке підприємство, яке має поточні рахунки в установах банків, зберігає на цих рахунках свої кошти на договірних умовах і здійснює розрахунки за своїми зобов’язаннями в безготівковій та готівковій формі в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України. Розрахунки готівкою підприємств між собою та з підприємцями і фізичними особами проводяться як за рахунок коштів, одержаних з кас банків, так і за рахунок готівкової виручки і здійснюються через касу підприємств з веденням касової книги встановленої форми. Крім цього розрахунки готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб здійснюються також через установи банків згідно з вимогами Інструкції з організації емісійно-касової роботи в установах банків України.

Дослідженням особливостей обліку касових операцій займалися такі науковці, як: Ф. Ф. Бутинець, В. Г. Швець, В. В. Сопко, О.І. Коблянська, Л. К. Сук. Серед літературних джерел окремо можна виділити наступні праці: Бутинця Ф. Ф. «Організація бухгалтерського обліку», Кім Г. М., Сопко В. В., Кім С. Г. Бухгалтерський облік: первинні документи та порядок їх заповнення, Головко Т. В. «Фінансовий облік — 1», Бабіч В.В., Сагова С. В. «Фінансовий облік», Швеця В. Г. «Теорія бухгалтерського обліку» та ін.

Метою курсової роботи є вивчення обліку та порядку документування касових операцій, ознайомлення з нормативно-правовою базою забезпечення обліку касових операцій та особливостями побудови обліку касових операцій на підприємстві ПОСП «Дніпро».

Предметом дослідження є теоретико-методологічні і прикладні проблеми організації обліку касових операцій в національній валюті.

Об'єктом дослідження є ПОСП «Дніпро» та особливості обліку касових операцій на ньому.

У ході дослідження використовувалися загальнонаукові методи, методи аналогії, конкретизації, угруповань, спостереження, системного аналізу, комплексної оцінки, аналітичні процедури тощо.

1. Економічна сутність грошових коштів та розрахунків

Гроші -- особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів. Гроші виконують функції міри вартості та засобу обігу. Крім того, вони є засобами нагромадження та платежу. З утворенням світового ринку деякі національні гроші виконують функції світових (табл.1. 1).

В економічній теорії виділяють дві основні концепції походження грошей [9, с. 45]:

· Раціоналістична -- гроші виникли як наслідок певної раціональної угоди між людьми через необхідність виділення спеціального інструменту для обслуговування сфери товарного обігу.

· Еволюційна -- гроші виділяють із загальної товарної маси, оскільки вони найпридатніші для виконання функціональної ролі грошового товару. Той чи інший товар стає грішми лише в межах певної особливої суспільної форми, товарного виробництва й обігу.

За критерієм матеріально-речового змісту розрізняють такі види грошей: повноцінні (товарні та металеві) і неповноцінні (паперові та кредитні) [14, с. 23]:

· Повноцінні - це гроші, номінальна вартість яких відповідає вартості благородного металу, що міститься в них. До повноціних відносять товарні та металеві гроші.

· Неповноцінні гроші - це гроші, які не мають власної субстанціональної вартості. До них відносяться паперові, кредитні гроші та білонна монета.

Товарні гроші - це різновид грошей, які є товаром (наприклад худоба, зерно, ракушки, хутра). Тобто предмети, які можна безпосередньо використовувати, проте одночасно, вони виступають і як еквівалент вартості інших товарів. Купівельна спроможність товарних грошей ґрунтується на вартості, властивій конкретному товару, який виступає в ролі грошей.

Металеві гроші спочатку з’явилися як шматки металу різної форми та ваги, з часом вони трансформувались у форму монет.

Паперові гроші - це гроші, що не мають самостійної вартості. Вони випускаються державою для покриття своїх (бюджетних) витрат і наділяються нею примусовим курсом, визнаються законним платіжним засобом на всій території.

Кредитні гроші - це права вимоги до фізичних або юридичних осіб, спеціальним чином оформлений борг, зазвичай у формі переданого цінного паперу, які можна використовувати для покупки товарів (послуг) або оплати власних боргів. Оплата по таким зобов’язанням зазвичай проводиться у визначений термін, хоча є варіанти, коли оплата проводиться в будь-який час на першу вимогу. Кредитні гроші несуть в собі ризик невиконання вимоги. Кредитні гроші пройшли наступний шлях розвитку: вексель, банкнота, чек, електронні гроші, кредитні картки.

Коротко еволюцію форм грошей можна проілюструвати таким чином:

Рис. 1.1. «Еволюція форм грошей»

Прагнення дати вичерпну відповідь на запитання про гроші як економічну категорію пронизує усю історію наукової думки.

Представники школи меркантилізму У. Стаффорд (1554−1612), Т. Ман (1571−1641) та Д. Норса (1641−1691), обґрунтовуючи металістичне розуміння грошей, визначали гроші як багатство держави, яке ототожнювали з коштовними металами. На цій підставі сутність грошей вони пов? язували з природними властивостями золота і срібла. Представники номіналістичної теорії грошей Дж. Берклі (1685−1753) і Дж. Стюарт (1712−1780) сутність грошей зводили до виконання суто технічних функцій засобу обміну товарів та ідеальної одиниці обміну. Австрійський економіст Ф. Бендиксен у праці «Про цінність грошей» визначав гроші, як свідоцтво про надання послуг членам суспільства, що дає право на отримання зустрічних послуг.

К. Маркс у праці «Капітал» гроші тлумачив як особливий товар, загальний вартісний еквівалент та уречевлені виробничі відносини. Він вважав, що в процесі розвитку суспільного поділу праці виникла потреба у регулярному обміні результатами праці. Товари обмінюються, бо на їх виробництво затрачено відповідну кількість суспільно-необхідної праці, що становить їх вартість. Гроші є товаром-еквівалентом для виразу вартості. Вони виникли еволюційним шляхом, є виразом золота, яке зберегло свою товарну природу.

Після демонетизації золота проблема визначення природи і суті сучасних грошей переважно обмежується виконуваними ними функціями. Цей підхід сформував англійський економіст Дж. Гікс у книзі «Вартість і капітал». Л. Гарріс у праці «Грошова теорія» гроші тлумачить як суспільний феномен, тому грошима стає будь-який товар, що здатний виконувати функції засобу обігу, платежу й обміну вартості. Аналогічне визначення дав і Е. Дж. Долан. У своїй книзі «Гроші, банки і грошово-кредитна політика» він зазначає: «Гроші - це засіб оплати товарів і послуг, засіб обміну вартості та засіб збереження (нагромадження) вартості».

Отже, у цих та інших визначеннях сучасних грошей наголос робиться на суто прикладних аспектах ролі грошей і відкидається їх товарна природа. Використання сучасних грошей як загальновизначеного засобу обміну пояснюється неокласичною школою традиційними звичаями людей мати в якості грошей паперові купюри. Їх вартість для людей визначається цінністю. На їх думку, люди цінують гроші, тому виготовляють їх з паперу. Якщо люди домовляться вважати щось грошима, то воно і буде грошима[11, с. 12−15].

Функція грошей — це певне призначення грошей щодо обслуговування руху цінності в процесі відтворення.

Традиційно в економічній науці виділяють п’ять основних функцій грошей (табл. 1. 1): міра вартості, засіб обігу, засіб платежу, засіб нагромадження та світові гроші.

Таблиця 1.1 Функції грошей

Функція

Суть

Міра вартості

Гроші забезпечують вираження і вимірювання цінності товарів, надаючи їй форму ціни;

Засіб обігу

Гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг;

Засіб платежу

Гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб'єктами економічних відносин;

Засіб нагромадження

Гроші обслуговують нагромадження цінності в її загальній абстрактній формі в процесі розширеного відтворення;

Світові гроші

Гроші обслуговують рух цінності в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.

Акт реалізації товару на ринку або акт перетворення товару в гроші - центральний, найважливіший у ринковому господарстві. Процес товарно-грошового обміну здійснюється за формулою: Т — Г — Т'; де Т — Г — продаж товару; Г — T' - купівля іншого товару на гроші. Ця формула відображає ту реальність товарного обміну, що в умовах ринкових відносин гроші важливіші, ніж товар. У краще становище потрапляє той господарський суб'єкт, хто має гроші (покупець), а не той, хто має товар (продавець).

Функції міри вартості та засобу обігу найбільше зумовлюють сутність грошей. Функція грошей як засобу обігу доповнює функцію грошей як міри вартості, а ідеальна міра вартості перетворюється у господарському обороті в реальний засіб обігу.

На підприємстві гроші є найліквіднішою частиною активів, від них залежить ліквідність підприємства та його рентабельність. Гроші використовуються для здійснення розрахунків готівкою, також як засіб взаємодії між товаровиробниками тощо.

Грошові розрахунки можуть набирати як готівкової, так і безготівкової форми. Безготівковим грошовим розрахункам, як правило, віддають перевагу. Це пояснюється тим, що за використання безготівкових розрахунків досягають значної економії витрат на їх здійснення. Широкому застосуванню безготівкових розрахунків сприяють банківські установи, у них також зацікавлена держава — не тільки з погляду економного витрачання коштів, а й з погляду вивчення, регулювання і контролю грошового обороту.

Сферу готівкових і безготівкових розрахунків розмежовано. Готівкова форма розрахунків застосовується за обслуговування населення — виплата заробітної плати, матеріального заохочення, дивідендів, пенсій, грошової допомоги. Отримуючи грошові доходи, населення витрачає їх на купівлю товарів, продуктів харчування, оплачує послуги і здійснює інші платежі.

Безготівкові розрахунки — це грошові розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках у банках, коли гроші (кошти) списуються з рахунка платника і переказуються на рахунок отримувача коштів.

Між готівковою і безготівковою формами розрахунків існує тісний зв’язок. Так, одержуючи виручку за реалізовану продукцію в безготівковій формі, підприємство повинно отримати в установленому порядку в банківській установі готівку для виплати заробітної плати, покриття різних витрат, на господарські потреби тощо. У цьому разі гроші, що надійшли в безготівковій формі, можуть бути отримані в банку в готівковій формі.

2. Нормативно-правове забезпечення обліку касових операцій

Основним документом, що регулює порядок ведення касових операцій є Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затверджене ухвалою Правління Національного банку України від 15. 12. 2004 р. № 637 [5].

Таблиця 2.1 Нормативні документи, що регламентують облік касових операцій

Назва нормативного документа

Що регламентує

Постанова «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15. 12. 2004 року № 637

Визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами та окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Указ Президента України від 12 червня 1995 р. № 43 695 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»

Застосовується з метою вдосконалення організації готівкового обігу, підвищення ефективності контролю за додержанням суб'єктами господарської діяльності порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, посилення відповідальності за додержання ними норм з регулювання обігу готівки та виконання своїх зобов’язань

Постанова «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку» від 09. 02. 2005 року № 32.

Встановлює граничну суму готівкового розрахунку одного підприємства з іншим підприємством протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами у розмірі 10 000 гривень.

Методичні рекомендації щодо порядку проведення перевірок з питань дотримання суб'єктами господарювання касової дисципліни, повноти оприбуткування виручки від реалізації товарів (послуг)

Застосовуються з метою забезпечення ефективного контролю за правовими, організаційними та фінансовими відносинами у сфері торгівлі (послуг), порядку проведення розрахунків, повноти оприбуткування виручки від реалізації товарів та попередження фактів ухилення від виконання зобов’язань перед бюджетами і державними цільовими фондами.

Лист НБУ щодо особливостей ведення касових операцій суб'єктами господарювання № 11−117/982−3354 від 09. 03. 2011 р

Роз’яснює, що за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі штрафні санкції до підприємства застосовуються в терміни, передбачені ст. 102 Податкового кодексу України.

Розрахунки готівковими коштами підприємства між собою і з громадянами можуть здійснювати як за рахунок коштів, отриманих з кас банків, так і за рахунок виручки, отриманої від реалізації товарів (робіт, послуг) і інших касових надходжень.

Прийом, зберігання і витрачання наявних грошових коштів на підприємстві здійснюється тільки через касу.

Касою називається приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також прийому, видачі, зберігання наявних засобів, інших цінностей і касових документів.

Бухгалтер-касир підписує Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність касира відповідно до ст. 134 Кодексу законів про працю, тим самим бере на себе повну матеріальну відповідальність за збереження довірених йому адміністрацією матеріальних цінностей і у встановленому законом порядку відповідає за їх збереження.

Ліміт залишку готівки в касі (далі - ліміт каси) — це граничний розмір готівки, яка може залишатися в касі підприємства у неробочий час. Тобто зберігати в своїй касі готівку у неробочий час, підприємство має право тільки в межах затвердженого ліміту каси. Вся готівка, яка є в касі понад встановлений ліміт, в кінці дня обов’язково повинна бути здана в банк.

Відособлені підрозділи підприємств -- можуть здавати готівку безпосередньо в каси такого підприємства або в будь-який банк для її перекладу і зарахування на банківські рахунки.

Ліміт каси підприємство встановлює собі самостійно. Ліміт каси встановлюється на підставі «Розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі». Такий Розрахунок (його форма затверджена додатком 2 до Положення № 637) підписується головним (старшим) бухгалтером і керівником підприємства (або уповноваженою особою).

Кожне підприємство визначає ліміт каси з урахуванням режиму і специфіки його роботи, віддаленості від банку, об'єму касових оборотів (надходжень і витрат) по всіх рахунках, тривалості операційного часу банку, наявності домовленості підприємства з банком на інкасацію. Крім того, ліміт каси розраховується з обліком термінів здачі підприємством готівки для її зарахування на рахунки в банках. Такі терміни узгоджуються з банком і визначаються в договорах банківського рахунку між підприємствами і банками. При цьому повинні дотримуватися певні вимоги (див. табл. 2. 2).

Таблиця 2.2. Визначення термінів здачі готівки в банк

Особливості підприємств

Терміни

1. Розташовані в населених пунктах, де є банки

щодня (в день надходження наявної готівки в каси)

2. Час закінчення робочого дня (зміни), встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності, не дає можливість забезпечити здачу готівки в день її надходження

наступного дня після дня надходження готівки в касу

3. Розташовані в населених пунктах, де немає банків

не рідше одного разу в п’ять робочих днів

4. Працюють у вихідні і святкові дні і не мають нагоди, за відсутністю відповідної домовленості з банком на інкасацію, здати отриману ними за ці дні готівка

протягом операційного часу наступного робочого дня банку і підприємства.

5. Підприємства (юридичні особи), які здійснюють страхову діяльність і діяльність по випуску і проведенню лотерей для страхових агентів і розповсюджувачів лотерей, які діють на підставі укладених договорів встановлюють терміни здачі наявної виручки (готівки)

з урахуванням специфіки діяльності (режиму роботи у вечірні години, вихідні і святкові дні) і об'ємів виручки, але не рідше ніж один раз в п’ять робочих днів.

Розрахунок ліміту каси підприємство складає окремо по підприємству і по кожному його відособленому підрозділу.

Встановлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відособлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх зведення відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства.

Підприємства, що починають свою діяльність, на перші три місяці їх роботи ліміт каси встановлюють згідно прогнозним розрахункам. Надалі встановлений з урахуванням прогнозних розрахунків ліміт каси переглядається вже по фактичних показниках діяльності.

Ліміт каси підприємства встановлюють собі на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки в касу або їх середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої їм особи.

При визначенні ліміту каси потрібно ураховувати наступне (див. табл. 2. 3).

Таблиця 2.3 Вимоги до визначення розміру ліміту каси

Характеристика підприємства

Вимоги до розміру ліміту каси

Для підприємств, які здають готівку в банк щодня (в день її надходження в касу) або наступного дня з дня її надходження в касу

Ліміт встановлюється в розмірах, необхідних для забезпечення їх роботи на початок робочого дня, але не більш розміру середньоденного надходження готівки в касу (за три будь-яких місяця підряд з останніх дванадцяти)

Для підприємств, які здають готівку в банк не рідше одного разу в п’ять робочих днів. Понадлімітну готівку ці підприємства здають в банк не пізніше за наступний робочий день не залежно від встановленого терміну здачі готівки)

Ліміт встановлюється в розмірах, залежних від встановлених термінів здачі наявної готівки і її суми, але не більш п’ятикратного розміру середньоденних надходжень готівки (за три будь-кого місяця підряд з останніх дванадцяти)

Для підприємств, ліміти каси яким встановлюються згідно фактичним витратам готівки (окрім виплат, пов’язаних з оплатою праці, стипендій, пенсій, дивідендів)

Ліміт встановлюється не більш розміру середньоденної видачі готівки (за три будь-яких місяця підряд з останніх дванадцяти)

Якщо ліміт каси встановлений з перевищенням граничних розмірів, то він вважається встановленим на рівні граничних розмірів. В цьому випадку сума такого перевищення вважається понадлімітною.

Якщо підприємством ліміт каси не встановлений (незалежно від причин), то ліміт такої каси вважається нульовим. В цьому випадку вся готівка, що знаходиться в його касі на кінець робочого дня і не здані підприємством, вважається понадлімітними.

За перевищення встановленого ліміту каси, згідно ст. 1 Указу № 436, до підприємства застосовуються санкції у вигляді штрафу в двократному розмірі суми виявленої понадлімітної готівки за кожний день[4].

Наявні кошти, отримані підприємством в установі банку для виплат, що відносяться до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів можуть зберігатися понад встановлений ліміт каси протягом 3 робочих днів включаючи день отримання готівки в банку (в сумі, вказаній в переданих в касу платіжних (розрахунково-платіжних) відомостях).

Суми готівки, отримані в банку і не використані за призначенням протягом встановлених вище термінів, повертаються підприємством в банк не пізніше за наступний робочий день банку або можуть залишатися в його касі (в межах встановленого ліміту).

Наявні кошти видають під звіт для здійснення витрат, пов’язаних з виробничими (господарськими) потребами підприємства, на закупівлю сільськогосподарської продукції, а також на відрядження.

Підзвітна особа — працівник підприємства, якому видані наявні грошові кошти на виробничі (господарські) потреби, на закупівлю сільськогосподарської продукції або на витрати по службових відрядженнях.

Видача готівки під звіт може проводитися з коштів, що знаходяться в касі підприємства або надійшли до каси у вигляді виручки, за рахунок отриманих касиром по чеку грошових коштів з поточного рахунку підприємства в банку і т.п.

Терміни повернення наявних, отриманих підзвітними особами, і надання звіту встановлені Положенням № 637 і Законом про податок з доходів фізичних осіб (додаток К).

Крім того, за порушення перевищення термінів використання виданої під звіт готівки Указом № 436 передбачено застосування штрафних санкцій до підприємства у розмірі 25% від виданих під звіт сум.

3. Організаційно-технологічна характеристика підприємства, особливості побудови обліку касових операцій

ПОСП «Дніпро», розміщене в с. Стайки Кагарлицького району Київської області. Площа сільськогосподарських угідь складає 6295 га, з яких 6291 га, взяті в оренду, з яких рілля складає 5665 га.

Основний напрямок сільськогосподарського виробництва — рослинництво і тваринництво.

Середньооблікова чисельність працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві - 159, з них у рослинництві - 102, у тваринництві - 57. Фонд оплати праці всіх працівників становить 3272 тис. грн. Середньорічна заробітна плата одного працівника за 2010 р. складає 1714,9 грн.

Рис. 3.1 Організаційно-економічна структура ПОСП «Дніпро»

ПОСП «Дніпро» вирощує пшеницю озиму та яру, кукурудзу на зерно, ячмінь, овес, соняшник, сою та ріпак, а також цукровий буряк. Крім того «Дніпро» має чимале поголів'я ВРХ, свиней та займається продажем молока.

Зокрема у 2010 році поголів'я великої рогатої худоби було 522 гол., свиней — 608 гол. Зібрана площа продукції рослинництва зернобобових складала 2438 га, соняшнику — 400 га, цукрових буряків — 750 га. У порівнянні з 2008 роком, площа зернобобових зменшилась майже на 800 га, а цукрових буряків — зросла на 250 га, соняшнику не змінилась. Поголів'я худоби зменшилось, так, великої рогатої худоби — на 400 гол., свиней — на 190 гол.

Як юридична особа ПОСП «Дніпро» самостійно:

Ш визначає облікову політику.

Ш розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підпис бухгалтерських документів.

Бухгалтерія — це самостійний структурний підрозділ апарату управління, який здійснює бухгалтерський облік господарської діяльності підприємства. Вона тісно пов’язана зі всіма виробничими підрозділами підприємства, отримує від них необхідну для обліку і контролю документацію та надає їм економічну інформацію. Таким чином, бухгалтерія здійснює безпосередній вплив на виконання плану постачання, виробництва і збуту продукції, рентабельність та інші показники діяльності підприємства.

Організація бухгалтерського обліку потребує системного підходу. При цьому обов’язковим є додержання таких принципів: цілісності, всебічності, системоутворюючих відносин, динамічності, субординації, адаптивності, ритмічності, безперервності та пропорційності.

Відповідальність за організацію роботи облікового процесу на підприємстві ПОСП «Дніпро» несе директор підприємства, якому безпосередньо підзвітний головний бухгалтер, який здійснює організацію облікового процесу на підприємстві, розробляє посадові інструкції, несе відповідальність за достовірність і повноту відображення господарських операцій, правильність складання та своєчасність подання періодичної і річної звітності та розробляє орієнтовані графіки облікових робіт у бухгалтерії ПОСП «Дніпро».

Головному бухгалтеру підпорядковується бухгалтер-касир. Відповідно до статуту ПОСП «Дніпро», на підставі штатного розпису бухгалтер-касир безпосередньо веде облік касових операцій.

Для характеристики діяльності будь-якого підприємства та забезпечення зовнішніх та внутрішніх користувачів необхідною інформацією використовують показники фінансового стану. Фінансовий стан підприємства — це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Аналіз фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення, фінансової стратегії підприємства, яка є основою формулою реалізації його цілей.

Для аналізу широко застосовуються показники ліквідності, платоспроможності, ділової активності (див. додаток А), рентабельності діяльності, фінансової діяльності (див. додаток Б) та багато інших.

Ліквідність підприємства — це його здатність швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов’язань. Ліквідність характеризується співвідношенням величини його високоліквідних активів та короткострокової заборгованості. Основні показники ліквідності ПОСП «Дніпро» наведені в таблиці 3. 1

Аналізуючи показники таблиці 3.1., робимо висновок, що загальна ліквідність за три роки зросла, а коефіцієнт загальної ліквідності за ці роки весь час вищий норми. Тоді як коефіцієнт швидкої ліквідності знизився, і є нижчим за норму, що говорить про не стійкий стан підприємства. Коефіцієнт покриття вищий за норму, тобто вартість оборотних активів вища поточної вартості зобов’язань. Хоча за даними таблиці слід сказати, що у 2010 році показники нижчі за 2009 рік, а тому підприємство має звернути на це уваги та спрямувати свої сили на підвищення ліквідності та ефективність використання оборотних фондів.

Таблиця 3.1 Показники ліквідності ПОСП «Дніпро»

№ п/п

Показник

Нормативне значення

2008

2009

2010

1.

Коефіцієнт загальної ліквідності

1,5−2,5 збільшення

3,549

4,357

4,706

2.

Коефіцієнти покриття

> 1,0 збільшення

2,305

3,957

2,981

3.

Коефіцієнт швидкої (проміжної, поточної) ліквідності

0,6 — 0,8збільшення

0,669

0,437

0,450

4.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,2−0,25збільшення

0,006

0,005

0,013

Для оцінки платоспроможності підприємства використовують показники фінансової стійкості. Їх аналіз дозволяє визначити величину та структуру активів та пасивів підприємства і вже на основі них визначити фінансову стабільність та незалежність. Основні показники фінансової стійкості розраховані у таблиці 3.2.

Проаналізувавши показники, можна зробити висновок, що коефіцієнт маневреності зменшувався за період 2008−2010, що говорить про те, що частка вкладених коштів в оборотні засоби зменшилась, а частка капіталізованих коштів зросла за ці роки. Досить хороша тенденція спостерігається у забезпеченні поточних зобов’язань оборотними засобами, в порівнянні з 2008 у 2010 році вона зросла на 1,157. Схожа ситуація і з забезпеченістю оборотних активів власним оборотним капіталом, даний показник вищий норми. Це дає підстави стверджувати, що підприємство здатне ефективно управляти власними коштами.

Крім того у ПОСП «Дніпро» зросла забезпеченість власним капіталом і на кінець 2010 року вона становила 0,827. В той же час коефіцієнт фінансової стійкості знизився на 0,164 пункти порівняно з 2008 роком. Спостерігається також зменшення чистого оборотного капіталу.

Таблиця 3.2 Показники платоспроможності ПОСП «Дніпро»

№ п/п

Показник

Нормативне значення

2008

2009

2010

1.

Коефіцієнт забезпеченості власним капіталом (автономії; платоспроможності)

> 0,5 збільшення

0,728

0,814

0,827

2.

Коефіцієнт фінансової стійкості (фінансування; співвідношення залучених і власних коштів)

0,5−1,0 зменшення

0,373

0,228

0,209

3.

Чистий оборотний капітал (сума власних оборотних коштів; робочий капітал), тис. грн.

>0 збільшення

17 293

16 788

16 358

4.

Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власним оборотним капіталом

0,4−0,6 збільшення

0,718

0,770

0,788

5.

Коефіцієнт забезпеченості поточних зобов’язань власними оборотними засобами

> 0,1 збільшення

2,549

3,357

3,706

6.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу

>0 збільшення

0,618

0,558

0,490

Узагальнюючими показниками оцінки фінансового стану підприємства є показники ділової активності, яку оцінюють за 11 показниками, які для підприємства «Дніпро» розраховані у Додатку А.

Аналіз коефіцієнтів показує, що за період з 2009 по 2011 рік пришвидшився оборот капіталу, що показує зростання коефіцієнта загальної оборотності активів з 0,504 до 0,750. Також пришвидшився оборот кредиторської та дебіторської заборгованості, запасів. Крім того за три роки зменшився час обороту оборотних засобів, дебіторської та кредиторської заборгованостей та запасів, зокрема оборотних засобів з 460 днів до 268, а дебіторської заборгованості з 80 до 26.

Економічна доцільність функціонування будь-якого підприємства, результативність його фінансової діяльності багато в чому оцінюється прибутком, отриманим в результаті діяльності. Часто для оцінки результатів діяльності підприємств застосовують показник рентабельності, який показує скільки прибутку приносить 1 грн. вкладених витрат, активів, капіталу і т.д. Показники рентабельності ПОСП «Дніпро» наведені в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3. Показники рентабельності ПОСП «Дніпро»

№ п/п

Показник

2008

2009

2010

1.

Коефіцієнт рентабельності активів

0,101

0,055

0,085

2.

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу

0,137

0,072

0,104

3.

Коефіцієнт рентабельності діяльності

0,200

0,083

0,114

4.

Коефіцієнт рентабельності продукції

0,095

0,111

0,065

Так, рентабельність у період з 2008 по 2010 рік зменшилась по всіх показниках, як це показує таблиця 3.4. Зокрема рентабельність активі зменшилась на 0, 016, власного капіталу — 0,033, діяльності - 0,086, а продукції на 0,03. Отже, ПОСП «Дніпро» має більш детально проаналізувати ситуацію з прибутковістю активів і капталу та вжити заходів щодо більш ефективного їх використання.

4. Документальне оформлення обліку касових операцій

Документальне оформлення здійснюється на підставі Положення про ведення касових операцій в національній валюті [5]. Згідно вимог Положення розробляються прибуткові касові ордери, видаткові касові ордери, журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів, касова книга та розрахунково-платіжна відомість (див. табл. 4. 1).

Таблиця 4.1 Характеристика первинних документів

Назва документа

Суть документа

Прибутковий касовий ордер

Використовується для оформлення надходження готівкових грошових коштів безпосередньо в касу підприємства

Видатковий касовий ордер

Використовується для оформлення видачі готівкових грошових коштів з каси підприємства

Касовий чек

Розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Товарний чек

Документ, що виписується продавцем і підтверджує факт оплати та продажу.

Розрахункова квитанція

Застосовується при реєстрації розрахункових операцій за продані товари (надані послуги) або при видачі коштів покупцеві у разі повернення товару, рекомпенсації послуги, прийняття цінностей під заставу та в інших випадках.

Рахунок-фактура

Документ, що надається продавцем покупцеві і вміщує перелік товарів, їх кількість і ціну, по якій вони будуть поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага і т. д.), умови постачання і зведення про відправника і одержувача.

Об’ява про внесення готівки

На її підставі приймаються гроші від суб'єктів господарської діяльності для зарахування внесених сум на їхній поточний рахунок, а також від громадян для оформлення вкладів (про що робиться запис у вкладній книжці).

Зразки документів наведено в додатках.

Готівкові грошові кошти, що надходять до каси підприємства, повинні своєчасно і в повній сумі оприбутковуватися в касі підприємства. Будь-яке надходження наявних коштів до каси оформляється прибутковим касовим ордером (ф. №КО-1) (див. Додаток Д).

Оформивши надходження наявної виручки прибутковим касовим ордером потрібно також зробити прибутковий запис в касовій книзі в день надходження грошових коштів.

Прибуткові касові ордери повинні бути підписані головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Виправлення в прибуткових документах не дозволяються.

В прибутковому ордері обов’язково указується підстава для його складання (див. табл. 4. 2).

Таблиця 4.2 Документи, які служать підставою для оформлення прибуткових касових ордерів

Господарська операція

Підстава

Надходження торгової виручки

--

Отримання грошових коштів з банку

Корінець чеки чекової книжки

Оплата покупцем за реалізовану йому продукцію

Накладна, акт, рахунок

Повернення невикористаних підзвітних сум

Звіт про використовування засобів

Погашення недостач за наслідками інвентаризації

Акт результатів інвентаризації і виписування з протоколу збору комісії

Оприбутковування надлишку засобів за наслідками інвентаризації каси

Акт результатів інвентаризації і виписування з протоколу зборів комісії

Внесення до статутного фонду підприємства готівки

Статут або протокол зборів учасників

Прибутковий касовий ордер повинен заповнюватися в одному екземплярі. Особі, що здає грошові кошти в касу, видається завірена відтисненням печатки цього підприємства квитанція (є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, уповноваженого на це керівником. Прибутковий касовий ордер по якому отримана готівка, залишається в касі, реєструється в Журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів.

Видача готівки з каси здійснюється на підставі видаткових касових ордерів (типова форма № КО-2) або відповідним чином оформлених розрахунково-платіжних відомостей, підписаних керівником і головним бухгалтером підприємства або працівником підприємства, уповноваженим на це керівником (див. Додаток Е).

До видаткових ордерів можуть додаватися документи (заяви на видачу готівки, рахунки, звіти про використовування засобів, розрахунки і т. п.).

Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не є обов’язковим.

Видача готівки окремим фізичним особам (як працівникам, не так і не працівникам підприємства) по видатковому касовому ордеру або видаткової відомості здійснюється тільки при пред’явленні ними паспорта або документа, що його замінює. При цьому у видатковому ордері обов’язково повинні бути записані його назва, номер, ким і коли він виданий.

Фізична особа розписується у витратному касовому ордері або витратній відомості про отримання готівки з вказівкою отриманої суми (гривень -- словами, копійок -- цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо витратна відомість складена на видачу готівки декільком особам, то одержувачі також пред’являють паспорти або документи, що їх замінюють і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Особи, яких немає в штатному розкладі підприємства, наявні видаються по видаткових касових ордерах, що виписуються окремо на кожну особу або по окремій видатковій відомості.

У видаткових ордерах, що оформляються на загальну суму проведених підприємством касових операцій (видача готівки по витратних відомостях, здача готівки в банк), реквізит «Отримав» не заповнюється.

Видачу готівки касир здійснює тільки особі, вказаній у видатковому документі. Виняток становлять випадки, коли готівка видається за дорученням. При цьому в тексті видаткового ордера після прізвища, імені і по батькові одержувача готівки, бухгалтер вказує прізвище, ім'я і по-батькові особи, якій довірено отримати готівку. У разі видачі готівки по витратній відомості перед підписом в отриманні грошей касир робить в ній напис «За дорученням».

Видаткові документи відразу ж після видачі по них готівки підписує касир, а на прикладених до них документах ставить штамп або напис «Сплачено» з вказівкою дати (число, місяць, рік).

У видатковому ордері обов’язково указуються документи, які є підставою для його складання (див. табл. 4. 3).

Таблиця 4.3 Документи, які є підставою для оформлення видаткових касових ордерів

Господарська операція

Підстава

Здача наявної виручки в банк:

-- самостійно

Оголошення на внесення готівки

-- шляхом інкасації

Супровідна відомість

Видача під звіт на господарські потреби

Наказ керівника підприємства

Видача під звіт на відрядження

Наказ керівника підприємства

Виплата заробітної плати, матеріальної допомоги

Платіжна (розрахунково-платіжна) відомість

Видача готівки по видатковому касовому ордеру може проводитися тільки в день складання документа. Виправлення не допускаються.

Видача з каси коштів на оплату праці своїм найманим працівникам підприємство може проводити із засобів, отриманих в банку або з виручки.

Виплати, пов’язані з оплатою праці, проводяться касиром підприємства або за видатковими касовими ордерами на кожного одержувача чи за видатковими відомостями.

Розрахунки з підзвітними особами виникають в основному при оплаті дрібних господарських витрат і витрат у відрядженнях. Перелік осіб, яким видається аванс під звіт, встановлюється наказом керівника (див. додаток Ж), що служить документом на видачу авансу на господарські потреби.

Фактичні витрати, оплачені підзвітними особами, підтверджуються товарними і фіскальними чеками магазинів, квитанціями відділень зв’язку, актами купівлі-продажу -- на підтвердження господарських витрат; проїзними документами, квитанціями готелів тощо -- на підтвердження витрат на відрядження. Зведеним документом витрат, оплачених підзвітними особами, є Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (див. додаток И), який складається не пізніше 3-х робочих днів після повернення з відрядження і на наступну добу після одержання авансу на господарські потреби.

Реєстрація касових ордерів і видаткових відомостей може здійснюватися за допомогою комп’ютерних засобів, які забезпечують формування і друк потрібних касових документів. Водночас у документі «Вкладний аркуш журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів» забезпечується також формування даних для обліку руху коштів.

Під час одержання касових ордерів або видаткових відомостей касир зобов’язаний перевірити:

· наявність і справжність на документах відповідних підписів, а на видатковій відомості дозвільного напису керівника підприємства або осіб, які ним уповноважені;

· правильність оформлення документів, наявність усіх реквізитів;

· наявність перелічених у документах додатків.

У разі невиконання хоча б однієї із зазначених вимог касир повертає документи для відповідного оформлення.

Касові ордери або видаткові відомості одразу ж після одержання або видачі за ними готівки підписуються касиром, а на доданих до них документах ставиться відбиток штампа або напис «Оплачено» із зазначенням дати (число, місяць, рік).

Касова книга — це зброшуровані касові аркуші, що складаються з відривної і невідривної частини (див Додаток В). Невідривні частини касового аркуша залишаються в касовій книзі, а відривні є звітом касира.

Під час оформлення касової книги в ній обов’язково повинні бути вказані назва підприємства й ідентифікаційний код.

Якщо підприємство має штамп з найменуванням підприємства і його ідентифікаційного коду, то замість запису літерами вказаних реквізитів у цих рядках може стояти відбиток такого штампа.

Аркуші касової книги нумеруються (відривні і невідривні частини касової книги при цьому нумеруються однаковими номерами), касова книга прошнуровується й опечатується.

Після того як аркуші касової книги пронумеровані, книга прошнурована, кількість аркушів у касовій книзі завіряється підписами керівника і головного бухгалтера підприємства і печаткою підприємства.

Перед початком роботи касир зобов’язаний записати на першому незаповненому аркуші касової книги дату поточного дня, протягом якого будуть здійснюватися касові операції.

Касир заповнює всі необхідні реквізити: залишок на початок першого дня (періоду), залишок на кінець останнього дня (періоду) і т. д., також вказує дані з первинних касових документів.

Касові документи після складання касиром звіту комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються, переплітаються в окремі папки та зберігаються відповідно до законодавства України відповідальною особою, на яку керівником покладено обов’язок щодо їх зберігання.

Виносити з приміщення підприємства касові документи дозволяється тільки за наявності письмового дозволу керівника або головного бухгалтера. У цьому разі до кінця робочого дня зазначені документи обов’язково мають бути повернуті до приміщення підприємства.

Наприкінці робочого дня касир зобов’язаний дооформити касову книгу за поточний день, при цьому в усіх незаповнених рядках повинні стояти прочерки.

По закінченні робочого дня касир повинен передати в бухгалтерію відривну частину аркуша або кілька відривних частин аркушів касової книги разом з ПКО і витратними касовими документами, за якими оприбутковувалися і видавалися готівкові грошові кошти з каси за робочий день. Для підтвердження прийняття звіту касира і доданих до звіту документів бухгалтер повинен перевірити кількість документів, що здаються, з вказаними в касовому звіті і поставити свій підпис про прийняття на невідривній і відривній частинах аркуша касової книги, після чого повернути касиру касову книгу.

У касових документах під час позначення сум національної грошової одиниці гривні може використовуватись її графічний знак.

Довідки за касовими документами (підписані керівником і головним бухгалтером) видаються відповідним органам на їхню вимогу у випадках, передбачених законодавством України.

Касові документи можуть вилучатися у випадках, передбачених законодавством України.

5. Організація та вдосконалення синтетичного та аналітичного обліку

Для обліку касових операцій Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачено рахунок 30 «Каса» — активний, балансовий, основний, грошовий. За дебетом рахунку 30 «Каса» відображається надходження грошових коштів у касу підприємства, за кредитом — виплата грошових коштів із каси підприємства[7].

Рахунок 30 «Каса» має такі субрахунки:

301 «Каса в національній валюті»

302 «Каса в іноземній валюті»

Основним каналом надходження грошових коштів на підприємстві є виручка від реалізації продукції, виконання робіт та надання послуг на сторону. Крім того, кошти на рахунки підприємств можуть надходити у вигляді бюджетних асигнувань, виручки від ліквідації основних засобів, реалізації майна, продажу валюти та валютних цінностей, здачі майна в оренду, страхових відшкодувань, пені, штрафів, недоплат за порушення господарських договорів, бюджетних дотацій, субвенцій тощо.

Кореспонденцію господарських операцій з обліку надходження грошових коштів відображено в табл. 5.1.

Основними каналами вибуття грошових коштів з каси підприємства є: витрати на оплату товарів (робіт, послуг), витрати на оплату авансів, витрати на оплату повернення авансів, витрати на відрядження та ін.

Таблиця 5.1. Кореспонденція господарських операцій з обліку надходження готівки

№ з/п

Зміст господарських операцій

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

1

З поточного рахунку одержано в касу кошти для виплати заробітної плати за попередній місяць

301

311

2

Внесено в касу підзвітною особою залишок невикористаних підзвітних сум

301

372

3

Одержано готівку від вітчизняного покупця в оплату раніше відвантаженої продукції

301

361

4

Внесено підзвітною особою в касу кошти в погашення заборгованості за нестачу палива і мастила

301

375

5

Від засновників товариства в касу одержано готівку в погашення заборгованості за внесками до статутного капіталу

301

462

6

В касу надійшли кошти від мешканців квартир за проживання (квартплата)

301

377

7

Надійшли в касу внески батьків за утримання їх дітей в дитячому садку

301

377

8

Одержано в касу від бухгалтера часткове відшкодування путівки, придбаної за кошти підприємства

301

377

9

Від працівників в касу одержано готівку за реалізовану їм продукцію зі складу підприємства

301

377

Кореспонденцію з обліку вибуття грошових коштів відображено в таблиці 5.2.

Таблиця 5.2 Кореспонденція господарських операцій з обліку видачі готівки

№ з/п

Зміст господарських операцій

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

1

З каси внесено на поточний рахунок в національній валюті кошти

311

301

2

Виплачено з каси заробітну плату/аванс за першу половину місяця

661

301

3

Виплачено з каси працівникам підприємства депоновані суми зарплати

662

301

4

Переказано стипендію студентам

663

301

5

Переказано аліменти

685

301

6

Виплачено з каси працівникам нараховані дивіденди

671

301

7

Видано з каси кошти під звіт підзвітній особі на покриття витрат на відрядження

372

301

Синтетичний облік здійснюється у журналі-ордері № 1 с.г. та відомості по рахунку «Каса».

Записи господарських операцій в журнали-ордери здійснюють за шаховим принципом, який полягає в тому, що за один робочий прийом суму господарської операції записують одночасно по дебету і кредиту кореспондуючих рахунків. Це дає змогу значно скоротити кількість облікових записів, зменшити обсяг облікової роботи і підвищити якість самого обліку. Всі кредитові обороти по синтетичному рахунку збираються в одному журналі-ордері. Дебетові обороти по цьому рахунку одержують відображення в тих журналах-ордерах, у яких роблять записи на рахунках, що кореспондують з дебетом даного рахунка. Тому загальна сума дебетового і кредитового обороту по кожному синтетичному рахунку може бути одержана тільки шляхом вибірки з відповідних журналів-ордерів.

Застосування журналів-ордерів по групі взаємопов'язаних рахунків робить записи більш наочними, сприяє скороченню обсягу облікової роботи, полегшує складання звітності. У зв’язку з використанням здебільшого журналів-ордерів для облікових записів по групі взаємопов'язаних рахунків загальна кількість журналів-ордерів значно менша за кількість синтетичних рахунків, передбачених планом рахунків.

Особливістю журнально-ордерної форми обліку є поєднання в одному обліковому регістрі (журналі-ордері) кількох взаємопов'язаних синтетичних рахунків з метою забезпечення наочності, скорочення обсягу облікової роботи та полегшення складання звітності.

По рахунках, які охоплюють велику кількість об'єктів, аналітичний облік ведуть так само, як і при інших формах обліку — на картках або в книгах. Аналітичний облік касових операцій, як і при інших формах обліку, здійснюється у Касовій книзі[12, с. 164−168].

Рис. 5.1 Схема обліку касових операцій в умовах журнально-ордерної форми

Однією із суттєвих переваг журнально-ордерної форми обліку перед іншими формами є пристосованість облікових регістрів для складання звітності. Для цього в журналах-ордерах завчасно передбачають перелік показників звітності, за якими і здійснюється поточний облік. Це дає змогу без додаткових вибірок і розрахунків одержувати безпосередньо із облікових регістрів інформацію для складання звітності.

Наприкінці місяця по кожному журналу-ордеру підводять підсумки зроблених записів, які обов’язково звіряють з документами, які послужили підставою для записів (див. рис. 5. 1). Загальний підсумок по кредиту рахунка в журналі-ордері порівнюють з підсумками кореспондуючих по дебету рахунків. Це забезпечує перевірку правильності облікових записів без складання оборотних відомостей. Оборотні відомості складають тільки по тих рахунках, по яких ведуть картки (книги) аналітичного обліку.

Після закінчення місяця журнали-ордери і допоміжні відомості до них підписуються працівниками бухгалтерії, що складали їх, і головним бухгалтером. Місячні обороти журналів-ордерів переносять у Головну книгу, про що роблять відповідні позначки (див. рис. 5. 1).

Головна книга призначена для щомісячного узагальнення даних поточного обліку журналів-ордерів, перевірки правильності облікових записів і складання балансу. Для кожного синтетичного рахунка в Головній книзі відводять окрему сторінку, а для запису місячних оборотів журналів-ордерів — окремий рядок. Кредитові обороти журналів-ордерів у Головну книгу переносять загальним підсумком (оскільки розгорнуто за кореспондуючими рахунками вони відображаються у журналі-ордері); дебетові обороти записують окремими сумами із різних журналів-ордерів (щоб показати кореспонденцію дебетового обороту). Таким чином, журнали-ордери і Головна книга взаємно доповнюють одне одного і дають розгорнуту кореспонденцію по дебету і кредиту кожного синтетичного рахунка[15, с. 201−202].

Наприкінці місяця по кожному синтетичному рахунку Головної книги виводять залишок (сальдо), який записується в окрему графу. За даними Головної книги складають бухгалтерський баланс. Складати оборотну відомість по синтетичних рахунках при цій формі обліку немає потреби.

Оскільки підприємство досить часто здійснює розрахунки по реалізації продукції, то актуальним є визначення податку на додану вартість. Тому пропоную внести зміни до Журналу реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів та Заявки на переказ готівкових коштів. Я пропоную для вдосконалення обліку доопрацювати ці документи шляхом внесення в них додаткових колонок, де буде розташована інформація про нарахований податок на додану вартість.

В формі журналу реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів ця колонка повинна бути розташована після колонки інше, це дозволить контролювати правильне нарахування податку на додану вартість по документам, які реєструються по касі та дозволить шляхом підведення підсумків в журналі реєстрації провести звірку з журналом-ордером № 1 та відомістю.

Якісні зміни в організацію обліку грошових коштів має внести використання підприємством автоматизованих систем управління (АСУ).

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой