Облік операцій з цінними паперами та довгострокових вкладень банку

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ ТА ДОВГОСТРОКОВИХ ВКЛАДЕНЬ БАНКУ

1. Класифікація операцій комерційного банку з цінними паперами

Законом України «Про цінні папери та фондову біржу» передбачено, що в Україні можуть випускатися і обертатися такі види цінних паперів:

* акції;

* облігації внутрішніх республіканських і місцевих позик;

* облігації підприємств;

* казначейські зобов’язання республіки;

* ощадні сертифікати;

* векселі;

* приватизаційні папери.

Крім зазначених вище, в обігу можуть перебувати похідні цінних паперів (форвардні та ф’ючерсні контракти, опціони тощо) і цінні папери іноземних інвесторів, які допущені до обігу на території України.

Відповідно до законів України «Про банки і банківську діяльність» від 0712. 2007 р. № 2121-ІП і «Про цінні папери та фондову біржу» від 18. 06. 2001 р. № 1201-ХП (зі змінами і доповненнями) банки можуть здійснювати операції з випуску та обігу цінних паперів, а також комісійну та комерційну діяльність з цінними паперами, надавати послуги щодо зберігання цінних паперів, здійснювати депозитарний облік і ведення розрахунків за операціями з цінними паперами, а також інші операції з цінними паперами згідно з чинним законодавством України.

Загалом операції комерційних банків із цінними паперами з позиції їх відображення в балансі банку можна розділити на такі групи: активні, пасивні й позабалансові. До активних операцій належать вкладення банку в цінні папери, до пасивних — операції з емісії цінних паперів власного боргу, позабалансове обліковуються довірчі операції з цінними паперами, що здійснюються за рахунок третіх осіб, операції щодо зберігання цінних паперів тощо.

Наведена класифікація дає змогу чітко розмежувати підходи до визначення методики обліку окремих груп операцій банку з цінними паперами.

Традиційно найбільша питома вага у складі операцій комерційних банків із цінними паперами належить вкладенням банків у цінні папери. Згідно з Інструкцією з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами установ комерційних банків України, затвердженою постановою Правління НБУ від 30. 12. 2007 р. № 466 (зі змінами) вкладення банку в цінні папери класифікуються таким чином.

Вкладення банку в цінні папери:

> портфель цінних паперів на продаж;

> портфель цінних паперів на інвестиції;

> портфель пайової участі (вкладень в асоційовані компанії); * портфель вкладень у дочірні компанії.

Різниця між цінними паперами на продаж та цінними паперами на інвестиції полягає в намірі інвестора під нас їх придбання (а саме, на який період та з якою метою вони придбані), в характеристиці самого цінного папера (чи обертається він на активному ринку) та фактичному періоді його зберігання у портфелі банку (цінні папери, що зберігаються більше ніж календарний рік, слід відносити до портфеля цінних паперів на інвестиції),

Слід зауважити, що цінні папери у кожному з названих портфелів за видами сплати доходу переділяються на дві категорії:

1) цінні папери з визначеним прибутком, що дають процентний дохід (купонні цінні папери) або не дають процентного доходу (цінні папери з нульовим купоном);

2) цінні папери з невизначеним прибутком, до яких належать акції та цінні папери, які засвідчують право на паї, а також інші цінні папери з невизначеним прибутком.

Належність цінного папера до того чи того портфеля та його категорія за видом сплати доходу визначають методику обліку кожного виду вкладень банку в цінні папери.

2. Принципи та базові засади обліку операцій банку з цінними паперами

Порядок обліку операцій банків з придбання, продажу, рефінансування, розміщення та випуску цінних паперів визначений Інструкцією з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами установ комерційних банків України, затвердженою постановою Правління НБУ від 30. 12. 2007 р. № 466 (зі змінами).

* неперервності діяльності установи банку;

* стабільності правил бухгалтерського обліку;

* обережності;

* нарахування та відповідності доходів і витрат;

* дати операції;

* окремого відображення активів і пасивів;

* переваги змісту над формою;

* оцінки.

Фінансовий облік операцій з цінними паперами здійснюється за відповідними рахунками 1-го, 3-го, 4-го та 9-го класів Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України.

Слід зауважити, що в рамках цієї теми не розглядається облік операцій з емісії, розміщення та обігу власних акцій банку.

Усі цінні папери, придбані банком, обліковуються за балансовими рахунками згідно з портфелем, до якого їх віднесено.

За кожним придбаним цінним папером банк заводить справу про характеристику його ринку, на підставі якої було здійснено класифікацію цінного папера. У цій справі вказується така інформація: сума та обсяг емісії цінного папера; наявність і кількість брокерів, що забезпечують котирування; оцінка фінансового стану емітента; рішення керівництва банку про ліквідність ринку цінного папера. Цінні папери, що придбані та зберігаються за дорученням клієнтів, а також цінні папери, придбані згідно з договорами про довірче управління, обліковуються за позабалансовими рахунками. Позабалансове, на спеціальних рахунках ДЕПО, також здійснюється облік прав власності за цінними паперами, що випущені у формі записів на рахунках у системі електронного обігу цінних паперів.

3. Облік вкладень банку в акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком з метою їх подальшого продажу

Придбані з метою продажу акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком обліковуються за балансовими рахунками групи 310 «Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж».

Операції з купівлі-продажу цінних паперів відображаються в бухгалтерському обліку за датою операції (датою укладення угоди) незалежно від дати розрахунку за цією операцією або дати валютування (зміни прав власності на цінні папери).

Дата операції - це дата здійснення операції, тобто дата виникнення активів або зобов’язань.

Дата розрахунку — це дата зарахування або списання активів за операцією.

Дата валютування — це дата, коли відбувається передання права власності згідно з вимогами контракту щодо купівлі-продажу цінних паперів.

У випадку, коли вказані дати збігаються, придбані цінні папери відображаються за дебетом відповідних рахунків 310-ї групи.

Якщо дата передання прав власності не збігається з датою укладення угоди, то зобов’язання щодо купівлі-продажу цінних паперів за датою угоди обліковуються за позабалансовими рахунками груп 935-ї «Активи до отримання», 936-ї «Активи до відсилання». За цими рахунками обліковуються зобов’язання та вимоги за угодами з цінними паперами від дати укладення угоди до дати валютування. Починаючи від дати валютування здійснюють нарахування доходів чи витрат за цінними паперами.

В аналітичному обліку за балансовими рахунками 310-ї групи відкриваються особові рахунки в розрізі емітентів акцій та випусків цінних паперів.

Вкладення банків в цінні папери обліковуються за їхньою первісною вартістю.

Первісна вартість цінного папера — ціна придбання цінного папера, що містить комісії за брокерські, юридичні, консультаційні послуги, біржовий збір, державне мито тощо.

Згідно з принципом обережності, наприкінці кожного місяця балансова вартість портфеля акцій на продаж коригується за правилом нижчої вартості.

Правило нижчої вартості - метод оцінки активу за меншою з двох вартостей — балансовою чи ринковою.

За цим правилом на суму різниці між балансовою та ринковою вартістю акцій, якщо ринкова вартість наприкінці місяця стає нижчою від їхньої балансової вартості, створюється спеціальний резерв під нереалізований збиток.

Цей резерв обліковується за балансовим рахунком 3190 «Резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж» (на окремому аналітичному рахунку — «Резерв під знецінення акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж»). Рахунок є контрактивним.

При оцінці портфеля ринкова вартість акцій зменшується на передбачені витрати під час продажу акцій (наприклад, комісійні за брокерські, юридичні послуги, біржовий збір, державне мито). Якщо портфель акцій на продаж містить пакети акцій різних компаній, правило нижчої вартості застосовується за окремими складовими частинами портфеля (пакетами акцій окремих компаній) без взаємної компенсації між нереалізованими прибутками та збитками від різних пакетів акцій.

Зниження вартості портфеля акцій на продаж відображається проведенням:

Дт 7703 «Відрахування в резерв під знецінення цінних паперів на продаж»

Кт 3190 «Резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж».

Якщо наприкінці наступного місяця за результатами корегування балансової та ринкової вартості акцій необхідно зменшити залишок створеного спеціального резерву, то в бухгалтерському обліку це відображатиметься так:

Дт 3190 «Резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж»

Кт 7703 «Відрахування в резерв під знецінення цінних паперів на продаж»

Перевищення ринкової вартості цінних паперів над їхньою балансовою вартістю бухгалтерським проведенням не супроводжується.

За реалізації акцій, що перебували у портфелі банку на продаж, реалізований прибуток чи збиток (різниця між ціною реалізації та балансовою вартістю) відображається у банку-продавцеві за окремим аналітичним рахунком балансового рахунка 6203 «Результат від торгівлі цінними паперами на продаж».

Зокрема, у випадку реалізації акцій з отриманням прибутку банк-продавець виконує такі бухгалтерські проведення (за умови, що резерв за цими цінними паперами не формувався).

ДТ Кореспондентський рахунок — на суму отриманих коштів

Кт Рахунок групи 310 «Акції та інші цінні папери з нефіксова-ним прибутком у портфелі банку на продаж» — на суму балансової вартості цінних паперів

Кт 6203 «Результат від торгівлі цінними паперами на продаж» -на різницю між сумою отриманих коштів та балансовою вартістю цінних паперів

Якщо в період перебування акцій у портфелі на продаж за ними було оголошено дивіденди, то дохід отриманий у вигляді дивідендів, обліковується за балансовим рахунком 6300 «Дивідендний дохід за акціями та іншими вкладеннями».

4. Облік вкладень банку в боргові цінні папери з метою продажу

Вкладення банків у боргові цінні папери Уряду України та місцевих органів державного управління, що рефінансуються НБХ відображаються за балансовими рахунками груп 141 «Боргові цінні папери, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку на продаж» та 142 «Боргові цінні папери, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку на інвестиції». Облік їх здійснюється аналогічно облікові боргових цінних паперів, придбаних на продаж та на інвестиції, що відображаються за рахунками 3-го класу.

Вкладення банку з метою продажу в боргові цінні папери, випущені центральними та місцевими органами державного управління, банками та іншими юридичними особами, обліковуються за рахунками групи 311 «Боргові цінні папери в портфелі банку на продаж» (окрім тих, що рефінансуються НБУ).

В аналітичному обліку ведуться особові рахунки в розрізі емітентів.

Боргові цінні папери у портфелі банку на продаж відображаються в обліку за вартістю їх придбання та переоцінюються наприкінці місяця згідно з правилом нижчої вартості.

Облік боргових цінних паперів на продаж банк здійснює у розрізі кожної складової частини цінних паперів: номінальної вартості, дисконту і премії. Для цього відкриваються окремі балансові рахунки групи 311. Так, рахунки 3110,3111,3112,3113,3114 служать для обліку боргових цінних паперів у портфелі банку на продаж різних емітентів [центральних і місцевих органів державного управління; банків; фінансових (небанківських) установ; нефінансових підприємств].

Рахунок 3116 КА «Неамортизований дисконт за борговими цінними паперами у портфелі банку на продаж» служить для обліку дисконту, а рахунок 3117А «Неамортизована премія за борговими цінними паперами у портфелі банку на продаж» — для обліку премій за цим видом цінних паперів.

Придбання боргових цінних паперів з дисконтом чи премією відображається такими бухгалтерськими проведеннями

Балансова вартість боргових цінних паперів визначатиметься шляхом приєднанням до номіналу цінних паперів (рахунки 3110, 3111,3112,3113,3114) залишку премії (рахунок 3117) або навпаки -вирахуванням залишку дисконту (рахунок 3116).

Щомісяця, протягом періоду від дати придбання до погашення цінних паперів, необхідно здійснювати амортизацію дисконту та премії з віднесенням нарахованих сум на збільшення чи зменшення процентних доходів банку (рахунок 6052 «Процентні доходи за іншими цінними паперами у портфелі банку на продаж»).

Величина амортизації дисконту чи премії за період розраховується за двома методами:

1) метод прямої ставки процентів (рівномірний метод). Амортизація розраховується таким чином, щоби залишок неамортизова-ного дисконту (премії) на день погашення цінних паперів був нульовим.

2) метод ефективної ставки процентів (ринкової ставки на час придбання). Величина амортизації за кожен період визначається множенням поточної балансової вартості цінного папера на його ринкову ставку та вирахуванням суми нарахованих процентів за офіційно встановленою процентною ставкою.

Дозволяється застосовувати один із методів, якщо різниця між величинами амортизації за період, яку розраховано за цими двома методами, не є суттєвою.

Сума амортизації дисконту збільшує процентний дохід банку (цінні папери з дисконтом), а сума амортизації премії зменшує його (цінні папери з премією). Бухгалтерські проведення, що виконуються для амортизації дисконту та премії за борговими цінними паперами в портфелі банку на продаж, наведено в таблиці.

Наприкінці місяця за борговими цінними паперами, що враховані в портфелі банку на продаж, необхідно здійснювати нарахування процентного доходу, що відображається в обліку таким проведенням.

ДТ 3118 «Нараховані доходи за борговими ЦП в портфелі банку на продаж

Кт 6052 «Процентні доходи за іншими ЦП в портфелі банку на продаж»

Результат (прибуток або збиток) від торгівлі цінними паперами відображається за балансовим рахунком 6203 «Результат від торгівлі цінними паперами на продаж». Якщо здійснюється переведення цінних паперів з портфеля цінних паперів на продаж до інвестиційного портфеля, вказана операція відображається в обліку за ринковою ціною на час переведення в порядку продажу цінних паперів. Отриманий результат відображається за балансовим рахунком 6203 «Результат від торгівлі цінними паперами на продаж» як прибуток чи збиток від торгівлі цінними паперами. Переведені цінні папери обліковуються за рахунками інвестиційних цінних паперів як придбані.

комерційний банк акція цінний папери

5. Облік вкладень банку в боргові цінні папери на інвестиції

Вкладення банку в боргові цінні папери на інвестиції, випущені центральними та місцевими органами державного управління, банками та іншими юридичними особами, обліковуються за рахунками групи 321 «Боргові цінні папери у портфелі банку на інвестиції» (крім тих, що рефінансуються НБУ).

В аналітичному обліку ведуться особові рахунки в розрізі емітентів.

Банки можуть купувати боргові цінні папери на дату їх випуску або після цієї дати протягом терміну їхньої дії.

Боргові цінні папери можуть бути придбані за номіналом, з надбавкою (премією) або знижкою (дисконтом). Це залежить від того, яке співвідношення фактично склалося між офіційно встановленою і ринковою ставкою процентів за цими цінними паперами. Якщо ринкова ставка вища, ніж офіційно встановлена, то цінні папери продаються з дисконтом, і навпаки, якщо ринкова ставка процентів нижча, ніж офіційно встановлена, — з премією.

Залежно від цього боргові цінні папери можна класифікувати таким чином.

Облік боргових цінних паперів на інвестиції здійснюється в розрізі кожної складової частини цінних паперів: номінальної вартості, дисконту і премії. Для цього в групі 321 відкриваються окремі балансові рахунки для обліку номіналу цінних паперів, дисконту і премії за ними.

Номінал обліковується за рахунками 3210,3211,3212,3213,3214 в розрізі емітентів цінних паперів. Для обліку неамортизованого дисконту служить рахунок 3216 «Неамортизований дисконт за борговими цінними паперами у портфелі банку на інвестиції».

Класифікація боргових цінних паперів в портфелі банку на інвестиції в залежності від умов їх придбання обліку неамортизованої премії - рахунок 3217 «Неамортизована премія за борговими цінними паперами у портфелі банку на інвестиції». Відкриття рахунків та облік за складовими частинами цінних паперів, а також амортизація премії чи дисконту здійснюються аналогічно облікові цих операцій за борговими цінними паперами у портфелі банку на продаж.

Нарахування процентів за купонними цінними паперами проводиться щомісяця згідно з методом нарахування, за процентною ставкою купона, починаючи від дати їх придбання.

Якщо боргові цінні папери купляються в період між датами сплати купонів, то банк-покупець може сплачувати суму накопиченого процента, який входить до вартості цінного папера.

Накопичений процент — сума процентів, які нараховані від дати випуску цінних паперів або дати останньої сплати купона до звітної дати.

Накопичений процент входить до первісної вартості цінного папера за його придбання чи продажу.

Сплачений накопичений процент обліковується за рахунком 3218 «Нараховані доходи за борговими цінними паперами у портфелі банку на інвестиції» За цим рахунком також здійснюється нарахування процентів за купонними цінними паперами.

Сплачені накопичені проценти за купонними цінними паперами списуються на час фактичного отримання купона.

Нарахування процентів здійснюється з віднесенням їх сум на рахунок 6053 «Процентні доходи за іншими цінними паперами в портфелі банку на інвестиції».

Придбання боргових цінних паперів між датами сплати процентів, нарахування та отримання доходів за ними відображається в обліку так.

Придбання цінних паперів

Нарахування процентів за цінним паперами за період від дати IX придбання до звітної дати

Отримання процентного доходу за даними цінними паперами (за звітний період]

ДТ 3110 (3111. 3112. 3113. 31 14) -на суму номіналу

Дт 3218 — на суму накопиченого процента Кт Кореспондентський рахунок — на суму номіналу та накопиченого процента

ДТ3218 Кт 6053

— на суму нарахованих доходів за період від дати придбання цінних паперів до звітної дати

Дт Кореспондентський рахунок КТ3218 — на суму накопиченого процента і нарахованих доходів

Боргові цінні папери у портфелі банку на інвестиції обліковуються за вартістю придбання і переоцінюються наприкінці року згідно з правилом нижчої вартості.

Для відшкодування можливих утрат від зниження протягом року ринкової ціни інвестиційних цінних паперів наприкінці року створюється резерв під їх знецінення. При цьому виконується бухгалтерське проведення:

Дт 7704 «Відрахування в резерв під знецінення ЦП на інвестиції»

Кт 3290 «Резерв під знецінення ЦП у портфелі банку на інвестиції».

Слід зауважити, що правило нижчої вартості діє відносно інвестиційного портфеля в цілому, що дає змогу здійснювати взаємну компенсацію між нереалізованими прибутками та збитками від пакетів акцій різних емітентів.

Перевищення ринкової ціни цінних паперів над їхньою балансовою вартістю бухгалтерським проведенням не супроводжується.

Сума зменшення резерву внаслідок підвищення вартості цінних паперів, за якими було створено резерв, обліковується за кредитом рахунка 7704 «Відрахування в резерв під знецінення цінних паперів на інвестиції».

Також у кредит цього рахунка зараховується сума резерву внаслідок продажу інвестиційних цінних паперів, за якими такий резерв було сформовано.

Позитивний (негативний) результат від продажу цінних паперів на інвестиції розраховується як різниця між ціною продажу та балансовою вартістю, що визначається з урахуванням сум неамортизованої премії та дисконту. Він обліковується за балансовими рахунками 6394 «Позитивний результат від продажу цінних паперів на інвестиції, вкладень в асоційовані та дочірні компанії», або 7394 «Негативний результат від продажу цінних паперів на інвестиції, вкладень в асоційовані та дочірні компанії».

Облік операцій з інвестиційними цінними паперами в іноземній валюті здійснюється аналогічно облікові операцій з інвестиційними цінними паперами в національній валюті з використанням рахунків валютної позиції.

В окремих випадках керівництво банку ухвалює рішення про продаж інвестиційних цінних паперів або переведення їх з інвестиційного портфеля до портфеля цінних паперів на продаж. Такі переведення здійснюються лише за відповідним наказом керівництва і повинні бути обґрунтованими.

При цьому цінні папери переводяться за ринковою вартістю на день переведення і в подальшому обліковуються як цінні папери на продаж. Зі зменшенням їхньої ціни (ринкова вартість нижча від балансової) на різницю між балансовою та ринковою вартістю цінних паперів створюється резерв у день переведення.

З підвищенням ціни облік різниці між балансовою та ринковою вартістю не здійснюється.

Прибуток отриманий від реалізації цінних паперів, відображається за рахунком 6203 «Результат від торгівлі цінними паперами на продаж» як прибуток від їх продажу.

6. Облік довгострокових вкладень банку в акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, а також вкладень в асоційовані та дочірні компанії

Довгострокові вкладення банку в акції класифікуються залежно від ступеня контролю інвестора над оперативною та фінансовою діяльністю компанії, в яку було здійснено інвестиції.

Довгострокові вкладення банку в акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у статутний фонд компаній, в яких банк не має ні контрольного, ні значного впливу, обліковуються за балансовими рахунками групи 320 «Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком у портфелі банку на інвестиції».

Облік вкладень в асоційовані та дочірні компанії здійснюється за балансовими рахунками груп 410 «Вкладення в асоційовані компанії», 420 «Вкладення в дочірні компанії» відповідно.

Довгострокові інвестиції відображаються в обліку за вартістю їх придбання, що містить ринкову ціну придбаних акцій з урахуванням витрат, пов’язаних із придбанням.

В аналітичному обліку за балансовими рахунками груп 320,410 і 420 ведуться особові рахунки в розрізі емітентів акцій та інших цінних паперів із нефіксованим прибутком.

Оцінка та відображення в обліку довгострокових вкладень в акції здійснюється за правилом нижчої вартості.

Коригування балансової вартості та створення спеціального резерву за акціями у портфелі банку на інвестиції здійснюється один раз наприкінці року. Резерв обліковується на балансовому рахунку 3290 «Резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку на інвестиції» (рахунок контрактивний).

Якщо портфель акцій на інвестиції містить пакети акцій різних компаній, правило нижчої вартості застосовується відносно загальної вартості портфеля. Тобто, визначається балансова і ринкова вартість інвестиційного портфеля в цілому, і на суму перевищення балансової вартості над ринковою здійснюється проведення:

Дт 7704 «Відрахування в резерв під знецінення цінних паперів на інвестиції»

Кт 3290 «Резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку на інвестиції».

Дохід від вкладень банку в акції на інвестиції, у вигляді дивідендів, обліковується за балансовим рахунком 6300 «Дивідендний дохід за акціями та іншими вкладеннями».

Довгострокові вкладення банку в асоційовані компанії відображаються за рахунками групи 410 «Вкладення в асоційовані компанії» за ціною, визначеною пайовим методом.

Довгострокові вкладення банку в дочірні компанії враховуються за балансовими рахунками групи 420 «Вкладення в дочірні компанії». Володіючи контрольним пакетом акцій дочірніх компаній, банк, як головна компанія, складає консолідовану фінансову звітність за принципом консолідації.

Зведена фінансова звітність складається лише тоді, коли задовольняються дві основні вимоги:

1) можливість контролю дочірнього підприємства;

2) вкладення здійснено в банк або інші небанківські установи та підприємства, що доповнюють діяльність банку.

Якщо вказані вимоги не виконуються, то придбані акції відображаються за балансом банку як вкладення в асоційовані компанії (рахунки групи 410).

Пайовий метод оцінки інвестицій полягає у визначенні пропорційної частки відображеного у звіті прибутку компанії, в яку вкладається капітал, як доходу інвестора.

Використовуючи цей метод, банк-інвестор зараховує оголошений емітентом дохід від інвестиції, в еквівалентній частці власності, на збільшення цієї інвестиції.

При цьому виконується бухгалтерське проведення: Дт рахунку групи 410 «Вкладення в асоційовані компанії» Кт 6300 «Дивідендний дохід за акціями та іншими вкладеннями».

Після оголошення та сплати дивіденди розглядаються як повернення частки інвестицій. При цьому здійснюється проведення:

Д7 Кореспондентський рахунок

Кт рахунок групи 410 «Вкладення в асоційовані компанії».

Якщо дивіденди оголошені в одному році, а сплачуються в наступному, то дивіденди визначаються інвестором тоді, коли оголошуються. При цьому здійснюються такі бухгалтерські проведення.

За датою оголошення дивідендів

На кінець звітного періоду

За датою отримання дивідендів

Дт Рахунок групи 410 «Вкладення в асоційовані компанії» КТ 6300 «Дивідендний дохід за акціями та іншими вкладеннями»

ДТ 3578 «Інші нараховані доходи» Кт Рахунок групи 410 «Вкладення в асоційовані компанії»

Дт Кореспондентський рахунок Кт 3578 «Інші нараховані доходи»

Якщо асоційована компанія має збиток, то у відповідності з пайовим методом його необхідно відобразити в обліку за дебетом рахунку 7399 «Інші операційні витрати» та кредитом рахунку групи 410 «Вкладення в асоційовані компанії».

Номінальна вартість придбаних банком акцій враховується за позабалансовим рахунком 9819 «Інші цінності і документи» в розрізі емітентів.

7. Облік цінних паперів, емітованих банком

Банк як емітент цінних паперів випускає їх і повинен виконувати обов’язки, що випливають з умов їх випуску. Права і обов’язки щодо цінних паперів виникають від часу їх передання емітентом або його уповноваженою особою одержувачеві (покупцю) або його уповноваженій особі. При цьому комерційні банки можуть емітувати акції, векселі та ощадні сертифікати.

Порядок обліку акцій, випущених банком, розглянуто в темі «Облік власного капіталу банку».

Власні боргові зобов’язання банки можуть випускати у вигляді векселів та ощадних сертифікатів.

Вексель — цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей векселедержателеві.

Банки можуть емітувати прості й переказні векселі.

Ощадний сертифікат — цінний папір, випущений банком як письмове свідоцтво про депонування коштів, що засвідчує право вкладника на отримання після закінчення встановленого строку суми депозиту і процентів за ним.

Ощадні (депозитні) сертифікати випускаються строкові (наперед оговорено процент і термін) або до запитання, іменні та на пред’явника.

Дохід за ощадними сертифікатами виплачується за умови зед’явлення їх для сплати в банк, який їх випустив.

Дозволи, отримані на випуск цінних паперів, обліковуються за позабалансовим рахунком 9811 «Отримані дозволи на випуск цінних паперів» у сумі виданого свідоцтва про реєстрацію. Списання з цього рахунка здійснюється після виконання або відкликання дозволів.

Бланки цінних паперів обліковуються за номінальною вартістю або в умовній оцінці за позабалансовим рахунком 9820 «Бланки цінних паперів».

Бланки, видані під звіт, враховуються за рахунком 9890 «Бланки цінних паперів у підзвіті». Відіслані бланки на період знаходження їх у дорозі обліковуються за рахунком 9891 «Бланки цінних паперів в дорозі».

Цінні папери власного боргу за їх розміщення враховуються за балансовими рахунками груп:

* 330 «Цінні папери власного боргу, емітовані банком»;

* 332 «Короткострокові ощадні (депозитні) сертифікати, емітовані банком»;

* 333 «Довгострокові ощадні (депозитні) сертифікати, емітовані банком».

Боргові зобов’язання можуть продаватися за номіналом, з дисконтом (знижкою) або з премією (надбавкою).

Облік боргових зобов’язань здійснюється в розрізі кожної складової частини цінних паперів: номінальної вартості, дисконту, премії.

З цією метою кожна із зазначених груп рахунків містить окремі балансові рахунки для обліку номіналу цінного папера, неамор-тизованого дисконту та неамортизованої премії. Неамортизована премія збільшує балансову вартість цінного папера, а неамортизо-ваний дисконт — відповідно зменшує її.

Розміщення боргових цінних паперів відображається в обліку таким чином (наведені бухгалтерські проведення виконуються у випадку розміщення короткострокових ощадних сертифікатів банку).

Враховані банком суми премії та дисконту амортизуються щомісяця протягом періоду від дати продажу цінного папера до дати його погашення з віднесенням нарахованих сум на процентні витрати банку (рахунки групи 705 «Процентні витрати за цінними паперами власного боргу»). Розмір амортизації дисконту чи премії розраховується за методом прямої ставки процентів.

Слід зауважити, що вплив амортизації дисконту та премії за борговими цінними паперами власної емісії на чистий процентний дохід банку за своїм економічним змістом є протилежним тому, як впливає амортизація дисконту та премії за борговими цінними паперами в портфелі банку на вказаний показник. З амортизацією дисконту збільшуються процентні витрати і відповідно зменшується чистий процентний дохід банку. З амортизацією премії - навпаки: зменшується сума процентних витрат, що приводить до збільшення чистого процентного доходу установи.

Бухгалтерські проведення, що виконуються при амортизації дисконту та премії за цінними паперами власного боргу, наведені в таблиці.

Амортизація дисконту

Амортизація премії

Дт Рахунок групи 705 «Процентні витрати за цінними паперами власного боргу» Кт 3306 (3326, 3336)

ДТ 3307 (3327, 3337) Кт Рахунок групи 705 «Процентні витрати за цінними паперами власного боргу»

Погашення цінних паперів здійснюється через їх викуп. За дострокового викупу боргових цінних паперів власної емісії ціна їх викупу буде нижчою від балансової вартості цих цінних паперів. Вказана різниця відображається в обліку як позитивний результат від торгівлі цінними паперами — за кредитом рахунка 6203 «Результат від торгівлі цінними паперами на продаж».

Облік погашених цінних паперів здійснюється за позабалансовим рахунком 9812 «Погашені цінності». Цінні папери враховуються в сумі їх погашення або в номінальній оцінці, якщо вони погашені у зв’язку з технічним браком або зіпсовані та списуються на підставі акта про їх знищення.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой