Облік основних засобів підприємства

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ЗМІСТ

Вступ 4

1 Загальна характеристика основних засобів 5

1.1 Поняття основних засобів та завдання обліку 5

1.2 Класифікація і оцінка основних засобів 6

2 Документування операцій обліку основних засобів, їх амортизація (знос) 12

2.1 Організація первинного обліку основних засобів 12

2.2 Амортизація (знос) основних засобів 14

3 Організація бухгалтерського обліку основних засобів 18

3.1 Облік надходження основних засобів 18

3.2 Облік вибуття основних засобів 20

Висновки 25

Перелік літератури 26

ВСТУП

Нажаль в нашому економічному житті багато незрозумілого і ми не завжди можемо дати чітку відповідь на досить просте і природнє запитання: про них чують, але не прислуховуються, про них говорять, але не аналізують, про них думають, але не прогнозують, і, як наслідок, їх не вирішують.

Коло застосування бухгалтерського обліку надзвичайно широке, але в будь-якому випадку його можна назвати одним словом — бізнес. Усі учасники ринку, займаючись певним ділом, бажають знати, скільки вони витрачають, скільки вкладають в діло, скільки віддають державі у вигляді податків, а скільки залишається їм особисто. Вони бажають мати цю інформацію постійно. І саме бухгалтерський облік надає їм таку можливість.

Бухгалтерський облік, як структуризована система, будується в межах підприємства, яке є господарчою одиницею, має адміністративно-господарську самостійність та право юридичної особи.

Головне завдання бухгалтерського обліку — забезпечити фінансовою інформацією діюче підприємство.

Отже, правильно організований та грамотно побудований бухгалтерський облік є передумовою ефективного функціонування підприємства, адже даними про стан підприємства та про окремі господарські операції є саме бухгалтерські документи та звіти. Ось чому важливо, щоб не тільки бухгалтер, але і менеджери всіх рівнів уміли «читати» бухгалтерські документи та звіти, «розуміти» їх мову, могли визначити їх достовірність.

Метою даної курсової роботи є детальний розгляд основних засобів: їх загальних характеристик, нарахування амортизації, а також організації бухгалтерського обліку основних засобів на підприємствах.

Завданням роботи являється оволодіння способами та методами ведення обліку та документації за основними засобами.

1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

1.1 Поняття основних засобів та завдання обліку

Основні засоби — це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-правових дій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року.

Об'єкт основних засобів — це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначень, що мають для обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, певну роботу тільки у складі комплексу.

Якщо один об'єкт основних засобів складається із частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.

Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від йогов икористання та вартість його може бути достовірно визначена.

Бухгалтерський фінансовий облік основних засобів повинен забезпечити:

1) контроль за зберіганням основних засобів;

2) своєчасне, правильне документальне оформлення відображення в бліку надходження основних засобів (фондів), їх внутрішнього переміщення (з цеху в цех, зі складу на склад, з відділу у відділ тощо), ефективного використання, вибуття (ліквідація, реалізація, безкоштовна передача);

3) своєчасне (щомісячне) відображення в обліку (амортизації) основних засобів;

4) визначення результатів від ліквідації, а також збитків від списування не повністю амортизованих об'єктів основних засобів;

5) виявлення зайвих та морально застарілих основних засобів.

Крім цього, бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечити контроль за ефективним використанням виробничих майданчиків, обладнання, машин, транспортних заосбів та інших засобів праці.

Характерною особливістю засобів праці є те, що вони не мають тієї загальної взаємозамінюваності, яка характерна, наприклад, для потенційної робочої сили. Тому ефективність їх різна по галузях, підприємствах, окремих видах. Ця різниця для кожного конкретного засобу праці залежить від його технічного стану, ступеня фізичного й морального зносу.

Промислові підприємства постійно поповнюються новими засобами праці відповідно до вимог, досягнутого рівня технології виробництва, характеру й обсягу виготовлюваної продукції.

Поінформованість про наявність засобів праці та постійний контроль за їх ефективним використанням мають велике значення в управлінні виробничою діяльністю кожного підприємства. Цьому має сприяти добре побудований їх облік.

1.2 Класифікація і оцінка основних засобів

Для чіткого обліку основних засобів необхідно насамперед їх правильно класифікувати.

Основні засоби в Україні можна згрупувати за їх функціональним призначенням, за галузевою ознакою, за використанням, за ознакою належності, за натурально-матеріальним складом (рис. 1. 1).

За функціональним призначенням:

1) виробничі - основні засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесіабо сприяють його здійсненню (будови, споруди, силові машини та обладнання, робочі машини та обладнання), що діють у сфері матеріального виробництва;

Рисунок 1.1 — Групування основних засобів

2) невиробничі основні засоби, що не беруть безпосередньої або побічної участі у процесі виробництва ій призначені в основному для обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб трудящих;

3) будови, споруди, обладнання, які використовуються у невиробничій сфері.

За галузевою ознакою основні засоби поділяються на: промислові, будівельні, сільськогосподарські, транспортні, зв’язку.

Більша частина основних засобів належить до галузі «Промисловість». Вона безпосередньо пов’язана з процесом виробництва продукції. Але наявність інших видів господарської діяльності (ведення підсобного сільського господарства, будівельно-монтажні роботи, утримання дитячих установ тощо) зумовлює необхідність обліку основних засобів, що належать до інших галузей господарства (екскаватори, підйомні крани, бульдозери тощо), які перебувають на балансі промислового підприємства, належуть до галузі «Будівництво», підсобного сільського господарства — до галузі «Сільське господарство».

У зв’язку з цим у бухгалтерському обліку основні засоби інших галузей поділяються на промислово-виробничі, виробничі та основні засоби інших галузей народного господарства.

До промислово-виробничих основних засобів належать: будови, споруди, передавальні пристрої, машини та устаткування, робочі машини та обладнання, вимірювальні й регулюючі прилади, лабораторне устаткування, обчислювальна техніка, інші машини та обладнання, транспортні засоби, інструмент, виробничий інвентар та приладдя, господарський інвентар, робочі та продуктивні тварини, багаторічні насадження, меліорація земель і водойоми, інші основні засоби.

Невиробничі основні засоби безпосередньо не беруть участі у процсі виробничтва. До невиробничих основних засобів належать: будови і споруди житлово-комунального та культурно-побутового призначення, транспортні засоби, обладнання, інструменти та іші основні засоби невиробничого призначення для обслуговування житлових, комунальних та культурно-побутових потреб населення.

За використанням основні засоби поділяють на діючі (усі основні засоби, що використовуються у господарстві), недіючі (ті, що не використовуються у даний період часу у зв’язку з тимчасовою консервацією підприємств або окремих цехів), запасні (різне устаткування, що знаходиться в резрві й призначенп для зміни об'єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються).

Істотне значення в обліку основних засобів має розподіл їх за ознакою належності на власні й орендовані. Власні засоби можуть складатися із Статутного (пайового, акціонерного) капіталу, додаткового капіталу з відповідних джерел на розширення роботи підприємства, власних прибутків, цільового фінансування і цільових надходжень.

Орендовані основні засоби показуються у балансі орендодавця, тим самим виключається можливість подвійного обліку одний і тих самих засобів.

Залежно від характеру, стану основних засобів, часу оцінки розрізняють такі види вартості (за Національним стандартом бухгалтерського обліку № 7 «Основні засоби):

1) первісна вартість;

2) переоцінена вартість;

3) залишкова вартість;

4) вартість, яка амортизується;

5) ліквідаційна вартість.

Первісна вартість — історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необборотних активів.

Переоцінена вартість — вартість необоротних активів після їх переоцінки.

Залишкова вартість — різниця між первісною (переоціненою) вартістю та сумою зносу основних засобів.

Справедлива вартість — ринкова вартість, визначена шляхом експертної оцінки, яку, як правило, визначають професійні оцінювачі.

Вартість, яка амортизується — первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість — сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство чікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.

Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

1) суми, що сплачують постачальникам активів за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

2) реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язк з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

3) суми ввізного мита;

4) суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємством);

5) вирати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

6) витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;

7) інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.

Первісна вартість об'єктів основних засобів, зобов’язання за які визначені загальною сумою, визначається розподілом цієї суми пропорційно до справедливої вартості окремого об'єкта основних засобів.

Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання.

Первісною вартістю основних засобів, що внесені до Статутногок апіталу підприємства. Визначається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Первісна вартість об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний б’жкт, дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об'єкта основних засобів, отрианого в обмін на подібний об'єкт, є справедлива вартість переданого об'єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду.

Первісна вартість об'єкта основних засобів, придбаного в обмін на неподібний об'єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об'єкта основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об'єкта. Первісна вартість основних засобів зменшується у зв’язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів.

Витрати, що здійсгюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх вигід від його використання, включаються до складу витрат.

2 ДОКУМЕНТУВАННЯ ОПЕРАЦІЙ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ, ЇХ АМОРТИЗАЦІЯ (ЗНОС)

2.1 Організація первинного обліку основних засобів

Типова форма № 03−1 «Акт прийому — передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів» застосовується для оформлення внутрішнього переміщення основних засобів з одного цеху (відділу, дільниці) до іншого, а також для виключення їх зі складу основних засобів при передачі іншому підприємству (організації). При отриманні (купівлі) основних засобів акт складає комісія, яка призначається розпорядженням (наказом) керівника підприємства. Акт складається в одному примірнику на кожний об'єкт. Складання загального акту, яким оформляється приймання декількох об'єктів основних засобів, дозволяється лише при обліку господарського інвентарю, інструментів, обладнання тощо, якщо ці об'єкти однотипні, мають однакову вартість та прийняті в одному календарному місяці.

При передачі основних засобів іншому підприємству акт складається у двох примірниках (для підприємства, яке отримує, і підприємства, яке передає основні засоби).

При оформленні внутрішнього переміщення основних засобів акт також складається у двох примірниках у тому відділі, який здає основні засоби.

Типова форма № 03−2 «Акт прийому — здачі відремонтованих, реконструованих та модернізованих об'єктів» застосовується для оформлення приймання — здачі основних засобів з капітального ремонту, реконструкції та модернізації. Якщо ремонт, реконструкцію та модернізацію виконує інше підприємство, то акт складається у двох примірниках (другий примірник передається підприємству, що здійснило ремонт основних засобів).

Типові форми № 03−3 «Акт на списання основних засобів» та № 03−4 «Акт на списання автотранспортних засобів» застосовують для оформлення вибуття окремих об'єктів основних засобів при повній або частковій їх ліквідації.

Акт складається у двох примірниках комісією, що затверджена наказом керівника підприємства (організації).

Витрати з ліквідації, а також вартість отриманих матеріальних цінностей від розбору будівель демонтажу обладнання тощо відображають в акті у розділ «Розрахунок результатів списання об'єкта».

Типова форма № 03−5 «Акт про установку, пуск та демонтаж буудівельної машини, що взята напрокат» складається при установці, пуску і демонтажі будівельної машини, яку було взято напрокат. Підписується представником машинопрокатної бази та механіком будівельної дільниці. В даній формі також відображаються відомості про стан машини до її здачі у прокат та після повернення.

Типова форма № 03−6 «Інвентарна картка обліку основних засобів» застосовується для аналітичного та узагальнення інформації про всі типи основних засобів на підприємстві. Форма містить дані про технічні особливості об'єкта, норми амортизаційних відрахувань та ін. Традиційно ведеться в одному примірнику бухгалтерією, проте існує варіант побудови обліку з веденням двох примірників цих форм: один у бухгалтерії, другий — у місцях експлуатації основних засбів замість форми № 03−9 «інвентарний список основних засобів».

Типова форма № 03−7 «Опис інвентарних карток з обліку основних засобів» застосовується для реєстрації інвентарних карток. Ця форма складається в одному примірнику в бухгалтерії з метою контролю за збереженням карток.

Типова форма № 03−8 застосовується при ручній обробці блікової інформації для обліку руху основнх засбів за класифікаційними групами. Відкривається в бухгалтерії в одному примінику.

Типові форми № 03−14 «Розрахунок амортизації основних засобів» (для промислових підприємств), № 03−15 «Розрахунок амортизації основних засобів» (для будівельних організацій), № 03−16 «Розрахунок амортизації по автотранспорту» використовуються для розрахунку амортизації основних засобів. Ці реєстри є єдиними для розрахунку амортизації.

Поряд з інвентарними картками аналітичний облік основних засобів здійснюється у книзі обліку основних засобів, або у Відомості 4-М при спрощеній формі обліку. У книзі або у відомості обліку основних засобів реєстрацію об'єктів основних засобів здійснюють у розрізі конкретних підрозділів підприємства з розмежуванням їх за обліково-класифікаційними групами.

2.2 Амортизація (знос) основних засобів

Під впливом часу, сил природи та в процесі експлуатації основні засоби поступово зношуються. Вони втрачають свої первинні фізичні якості, знижуються їх техніко-експлуатаційні можливості в результаті зменшується реальна балансова вартість основних засобів.

Амортизація — це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, протягом строку корисного використання активу.

Знос основних засобів — сума амортизації об'єкта основних засобів, накопичена з початку строку їх корисного викорастання.

Земля та інші основні засоби, які мають необмежений строк корисного використання, не є б'єктом амортизації.

Строк корисної експлуатації основних засобів — це період, протягом якого підприємство передбачає використовувати відповідний об'єкт або кількість одиниць продукції (послуг), яку підприємство очікує отримати від його використання.

Строк корисної експлуатації визначає само підприємство з урахуванням наступних чинників:

1) очікувальної потужності або фізичної продуктивності об'єкта;

2) очікуваного фізичного зносу;

3) очікуваного морального зносу (внаслідок технічного прогресу або зміни попиту на продукцію);

4) правових або аналогічних обмежень одо використання об'єкта (наприклад, строк оренди, передбачений угодою або законодавством, що визначає граничний строк безпечної експлуатації певних об'єктів тощо).

Оскільки строк корисної експлуатації визначають, виходячи з користі об'єкта основних засобів для конкретного підприємства, він може бути коротший за нормативний (технічний, економічний) строк експлуатації.

Строк користного використання може змінюватися:

1) у разі зміни технології виробництва або попиту на ринку продукції, що виробляється за допомогою цього активу;

2) у разі капіталізації наступних витрат, пов’язаних з використанням активу, що покращують його стан.

Результати зміни строку корисного використання об'єкта впливають на величину амортизації об'єкта в поточному та майбутньому періодах, а накопичена амортизація за попередній період не коригується.

Метод амортизації основних засобів обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу використання активу.

Можна виділити наступні основні вимоги до амортизації основних засобів:

1) вартість об'єкту, що амортизується, повинна списуватись систематично протягом строку корисної служби;

2) метод амортизації, який використовується, повинен відображати процес споживання підприємством економічних вигід, що одержуються від об'єкта;

3) амортизаційні відрахування за кожний період часу повинні визнаватись як дохід, крім випадків, коли вони включаються до балансової вартості іншого активу.

Згідно з П (с)БО № 7 амортизація основних засобів нараховується із застосуванням методів, показаних на рисунку 2.1.

За методом рівномірного (прямолінійного списання вартість об'єкта, що амортизується, рівномірно списується (розподіляється) протягом строку його служби. При цьому річна норма амортизації та річна сума амортизації залишаються постійними на весь строк корисної служби об'єкта, накопичена амортизація збільшується, а балансова вартість об'єкта зменшується.

Виробничий метод заснований на передбаченні, що функціональна корисність об'єкта залежить не від часу, а від результатів його використання. При цьому строк корисної служби визначається кількістю продукції та обсягом послуг, які підприємство планує виготовити або надати з використанням об'єкта. При застосуванні цього методу амортизація розраховується шляхом розподілу вартості об'єкта, що амортизується, прямо пропорційно кількості продукції (обсягу послуг), виготовленої за відповідні періоди протягом строку його корисної служби.

Списання його вартості по сумі чисел (кумулятивний метод) визначається сумою років строку служби відповідного об'єкта за допомогою коефецієнтів, у чисельнику яких зазначаються роки, що залишаються до кінця строку служби об'єкта (у зворотньому порядку), а в знаменнику — загальна сума років експлуатації. Перемноживши кожен дріб на вартість об'єкту, що амортизується, визначають загальну суму амортизації.

Метод залишку, що зменшується, виходить з того, що корисність і продуктивність основних засобів у перші періоди використання є зтого, що корисність і продуктивність основних засобів у перші періоди використання є значно вищими, ніж наступні. Норма амортизації застосовується не до вартості, що амортизується, а до балансової (залишкової) вартості об'єкта на кінець попереднього періоду. Фіксована норма амортизації приймається рівною річній номрі амортизації за прямолінійним методом, помноженої на коефіцієнт прискорення, який, як правило, дорівнює двом.

Якщо компоненти оснонвих засобів мають різні строки технічного використання, відмінні від терміну корисного використання активу в цілому, томожуть застосовуватись різні норми та методи амортизації цих компонентів. Наприклад, літак та його двигуни повинні розглядатись як окремі об'єкти, які амортизуються, якщо вони мають різні строки корисного використання.

Метод амортизації основного засобу переглядається, якщо відбулися суттєві зміни в очікуваному способі надходження економічних вигід від використання цих активів. Необхідність зміни методу амортизації може бути пов’язана, наприклад, з прискоренням морального старіння обладнання через пяву на ринку нового виду обладнання, яке здатне ефективніше виконувати ті самі функції.

Аналітичний облік зносу основних засобів ведеться за видами основних засобів.

Амортизаційні відрахування відносять на витрати виробництва та обігу як частину вартості основних виробничих засобів, що відповідпє їх зносу.

Нарахування зносу виробничих основних засобів оформляється наступними записами на рахунках бухгалтерського обліку (таблиця 2. 1).

Таблиця 2.1 — Типові проводки з нарахування амортизації

№ оп.

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Дебет

Кредит

Нараховано амортизацію:

а) об'єктів виробничого призначення

23 «Виробництво» або

91 «Загальновиробничі витрати»

131 «Знос основних засобів»

б) об'єктів, що забезпечують збут продукції

93 «Витрати на збут»

?

в) об'єктів, що використовуються для виконання наукових досліджень та розробок

941 «Витрати на дослідження та розробки»

?

г) об'єктів загальногосподарського призначення

92 «Адміністративні витрати»

?

д) об'єктів житлово-комунального та соціально-культурного призначення

949 «Інші витрати операційної діяльності»

?

3 ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

3.1 Облік надходження основних засобів

Основні засоби можуть надходити на підприємство як внески засновників до статутного фонду або безоплатно від інших підприємств. При цьому надходження основних засобів оформляється наступними бухгалтерськими проводками (таблиця 3. 1).

Таблиця 3.1 — Бухгалтерські проводки у обліку основних засобів

№ оп.

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Дебет

Кредит

Внески до статутного фонду основних засобів

Відображено внесок до статутного фонду

46 «Неоплачений капітал»

40 «Статутний капітал»

Одержано основні засобя як внесок до статутного фонду

10 «Основні засоби»

46 «Неоплачений капітал»

Безоплатне отримання основних засобів

Відображено вартість безоплатно отриманих основних засобів

15 «Капітальні інвестиції»

424 «Безоплатно одержані необоротні активи

Зараховано до складу основних засобів

10 «Основні засоби»

15 «Капітальні інвестиції»

Бугалтерські проводки, що використовуються при придбанні підприємством у постачальників основних засобів за плату показані у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 — Бухгалтерські проводки у обліку основних засобів

№ оп.

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Дебет

Кредит

Відображено вартість основних засобів за договором постачання

15 «Капітальні інвестиції»

63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками»

Відображено суму ПДВ

641 «Розрахунки за податками»

63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками»

Відображено суму за консультаційні, інформаційні, посередницькі, реєстраційні, транспортні послуги та інші витрати, пов’язані з придбанням основних засобів

15 «Капітальні інвестиції»

685 «Розрахунки з іншими кредиторами»

Відображено суму ПДВ

641 «Розрахунки за податками»

685 «Розрахунки з іншими кредиторами»

Відображено відрахування до Пенсійного фонду при придбанні основних засобів (автомобіль)

949 «Інші витрати операційної діяльності»

952 «Розрахунки по пенсійному забезпеченню»

Зараховано об'єкт до складу основних засобів

10 «Основні засоби»

15 «Капітальні інвестиції»

Об'єкт основних засобів може бути придбаний в результаті обміну на інший неподібний об'єкт основних засобів або інший актив. Собівартість такого активу оцінюється за справедливою вартістю отриманого активу, що дорівнює справедливій вартості переданого активу з поправкою на будь-яку суму грошей або грошвоих еквівалентів, що була передана. При цьому складаються наступні бухгалтерські проводки (таблиця 3. 3).

Таблиця 3.3 — Бухгалтерські проводки у обліку основних засобів

оп.

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Дебет

Кредит

Одержано основні засоби в обмін на готову продукцію

15 «Капітальні інвестиції»

701 «Дохід від реалізації готової продукції»

Зараховано до складу основних засобів

10 «Основні засоби»

15 «Капітальні інвестиції»

Собівартість відвантаженої готової продукції

90 «Собівартість реалізації»

26 «Готова продукція»

Крім того, основний засіб може бути обміняний на подібний об'єкт, який використовується при виробництві такої ж продукції та має таку ж справедливу вартість.

3.2 Облік вибуття основних засобів

Основні засоби списуються з балансу підприємства у разі їх вибуття або коли активи перестають відповідати критеріям визнання активу.

У разі, коли об'єкт основних засобів вибуває з експлуатації та зберігається для продажу, його відображають у балансі в складі оборотних активів за нижчою з двох оцінок — за балансовою вартістю або чистою вартістю реалізації.

Фінансовий результат від списання основних засобів розраховують як різницю між балансовою вартістю об'єкта та очікуваною чистою сумою надходжень від його продажу або ліквідації.

Прибуток або збиток від вибуття основних засобів була надзвичайна подія (аварія, пожежа тощо), відповідну суму прибутку або збитку відображають як фінансовий результат від надзвичайних подій.

Реалізація, ліквідація, безоплатна передача та передача основних засобів як внесок до статутного фонду іншого підприємства оформляється бухгалтерськими проводками, відображеними у таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 — Бухгалтерські проводки у обліку основних засобів

№ оп.

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Дебет

Кредит

1

2

3

4

Відображено дохід від реалізації основних засобів

31 «Рахунки в банках» або 37 «Розрахунки з різними дебіторами»

742 «Дохід від реалізації необоротних активів»

Списано знос реалізованих основних засобів

131 «Знос основних засобів»

10 «Основні засоби»

Відображено залишкову вартість реалізовани основних засобів

972 «Собівартість реалізованих необоротних активів»

10 «Основні засоби»

1.

Списано витрати, пов’язані з реалізацією основних засобів

972 «Собівартість реалізованих необоротних активів»

31 «Рахунки в банках» або 37 «Розрахунки з різними дебіторами»

2.

Відображено суму податкових зобов’язань з ПДВ (у випадку реалізації виробничих основних засобів)

742 «Дохід від реалізації необоротних активів»

64 «Розрахунки за податками і платежами»

3.

Відображенофінансовий результат від реалізації основних засобів

972 «Собівартість реалізованих необоротних активів»

793 «Результат від звичайної діяльності

Ліквідація основних засобів

4.

Списано знос ліквідованих основних засобів

131 «Знос основних засобів»

10 «Основні засоби»

5.

Відображено залишкову вартість ліквідованих основних засобів

976 «Списання необоротних активів»

10 «Основні засоби»

6.

Відображено витрати, пов’язані з ліквідацією основних засобів

976 «Списання необоротних активів»

66 «Розрахунки з оплати праці та інші розрахунки»

Продовження таблиці 3. 4

1

2

3

4

Відображенодоходи від ліквідації основних засобів

20 «Виробничі запаси»

746 «Інші доходи від звичайної діяльності»

Відображеносуму податкових зобов’язань з ПДВ

976 «Списання необоротних активів»

64 «Розрахунки за податками і платежами»

Відображено фінансовий результат від ліквідації основних засобів

976 «Списання необоротних активів»

793 «Результат іншої звичайної діяльності»

793 «Результат іншої звичайної діяльності»

746 «Інші доходи від звичайної діяльності»

Безоплатне передача основних засобів

Списано знос переданих основних засобів

131 «Знос основних засобів»

10 «Основні засоби»

Відображено залишкову вартість переданих основних засобів

976 «Списання необоротних активів»

10 «Основні засоби»

7.

Відображено суму податкових зобов’язань

976 «Списання необоротних активів»

746 «Інші доходи від звичайної діяльності»

Безоплатне передача основних засобів

Відображено знос переданих основних засобів

131 «Знос основних засобів»

10 «Основні засоби»

Відображено залишкову вартість переданих основних засобів

14 «Довгострокові фінансові інвестиції»

10 «Основні засоби»

Відображено різницю між залишковою вартістю переданих основних засобів і справедливою вартістю інвестицій

14 «Довгострокові фінансові інвестиції»

746 «Інші доходи від звичайної діяльності»

П (С)БО7 визначені наступні види оцінки основних засобів:

Чиста балансова вартість основних засобів визначається як сума, за якою об'єкт основних засобів обліковується на балансі підприємства за вирахуванням суми накопиченої амортизації.

Вартість, яка амортизується; представляє собою фактичну собівартість об'єкта основних засобів або іншу його оцінку, відображену у фінансовій звітності замість фактичної вартості за вирахуванням ліквідаційної вартості. Якщо величина ліквідаційної вартості є незначною, то при розрахунку вартості, що амортизується, її можна не враховувати.

Ліквідаційна вартість визначається як чиста сума, яку підприємство розраховує отримати за об'єкт основних засобів в кінці періоду використання, що передбачений, за вирахуванням очікуваних витрат на ліквідацію цього об'єкту.

Показники ліквідаційної вартості та вартості, що амортизується, є розрахунковими, оскільки їх значення визначаються на підставі приблизних розрахунків, а не за допомогою безпосереднього вимірювання. Використання показників ліквідаційної вартості та вартості, що амортизується, дозволяє більш обґрунтовано визначити ту частину вартості об'єкту, яка повинна бути віднесена на витрати протягом періоду його використання підприємством.

ВИСНОВКИ

Будь-яке виробниче підприємство створюється з метою виготовлення продукції та її реалізації. Але здійснення процесу виробництва неможливе без наявності обладнання, устаткування, будівель, без сировини, матеріалів, які в процесі обробки перетворюються на готовий продукт.

Таким чином, процес придбання засобів виробництва є важливою передумовою для здійсненння основної діяльності підприємства.

Основні засоби — це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-правових дій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року. Основні засоби відіграють важливу роль в діяльності будь-якого суб'єкта господарювання.

Характерною особливістю засобів праці є те, що вони не мають взаємозамінюваності і тому ефективність їх різна по галузях, підприємствах, окремих видах.

Бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечити контроль за ефективним використанням виробничих майданчиків, обладнання, машин, транспортних заосбів та інших засобів праці.

За галузевою ознакою основні засоби поділяються на: промислові, будівельні, сільськогосподарські, транспортні, зв’язку.

Метою бухгалтерського обліку основних засобів є сприяння раціональному використанню засобів і предметів праці у підприємницькій діяльності для одержання найбільшого прибутку, спрямового на задоволення соціальних потреб працівників підприємства.

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України від 16. 07. 99 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Міністерством фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затверджене наказом Міністерством фінансів України від 18. 10. 99 № 242.

4. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30. 11. 99 р. № 291.

5. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств та організацій, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291

6. Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку підручник — Київ, 2000рік, 690с.

7. Бутинець Ф. Ф. Теорія бухгалтерського обліку: підручник для студентів вузів спеціальності 7. 50 106 «Облік і аудит"/ Вид. 2-е, доп. і перероб. -Житомир: ЖІТІ, 200. — 640с.

8. Бутинець Ф. Ф «Бухгалтерський фінансовий облік» підручник — Житомир 2000 рік — 608 с.

9. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник для студентів вузів екон. спец. — 5-те вид, доп. і перероб. — К.: А.С. К, 2000, с. 126 — 140.

10. Методичний посібних «Альбом бухгалтерських проводок» серії «Бібліотека Фактора», Х.: Фактор, 2000.

11. Навчально-практичний посібник «Курсом реформ — 2000». Дніпропетровськ, ТОВ «Баланс — Клуб», 2000. -336с.

12. Павленко Н. С. Выбытие основных средств: бухгалтерский учет и налогообложение. // Налоги и бухгалтерский учет: Блиц-библиотека. — Х.: Фактор, 2000. — 69 с.

13. Пархоменко В. М., Баранцев П. П. Реформування бухгалтерського обліку в Україні. План рахунків. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку. — Луганськ: «Промдрук» ДСД" Лугань", 2000 — 272 с.

14. Примакова Е. «Основные средства». Харьков «Фактор», 2001 год- 146с.

15. Ткаченко Н.М." Бухгалтерський фінансовий облік" Київ «А.С.К. «, 2000. 770 с.

16. Фінансова звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Практичний посібник — К.: Лібра, 1999. — 336с.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой