Облікові принципи відображення господарських операцій по нарахуванню, сплаті та подання звітності в системі бухгалтерського обліку підприємства ТОВ "А-РЕАЛ

Тип работы:
Дипломная
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Вступ

За сучасних вимог до облікової роботи підприємств ставляться підвищені вимоги, з огляду на те, що в умовах ринкової економіки все більшу роль відіграє своєчасно отримана інформація щодо податків та внесків до державних соціальних фондів, які сплачує підприємство що гарантує підприємство від непродуктивних витрат, пов`язаних з сплатою санкцій за несвоєчасне перерахування коштів та несвоєчасну подачі звітності підприємства до Фондів. Підприємства мають дещо менший обсяг господарської діяльності, менший склад працівників, меншу організаційну структуру підприємства, а відтак мають певні особливості побудови бухгалтерського та податкового обліку, хоча застосовують загальну форму оподаткування.

Побудова та належне функціонування обліку передбачає органічне поєднання методологічних та організаційних принципів його здійснення. Дотримання основ організації та здійснення проведень господарських операцій по оплаті праці працівників в бухгалтерському обліку повинні відповідати діючому законодавству, забезпечити відповідність загальнодержавним вимогам і потребам самого підприємства в забезпеченні інформації щодо нарахованих сум внесків до державних соціальних фондів з метою оперативного управління, контролю та складання звітності. Принципи побудови обліку повинні відповідати господарському механізму, процеси якого облік відображає і контролює.

Бухгалтерський облік є складною системою інформаційного забезпечення користувачів достовірними й повними даними про діяльність підприємства та відповідно до нарахованих та сплачених сум внесків соціального страхування, а також використаних сум для оплати лікарняних листків як за рахунок коштів підприємства так і за рахунок коштів Фонду. Інформація використовується для прийняття управлінських рішень. Керівник підприємства зобов`язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечення неухильного виконання всіма підрозділами та службовими особами правомірних вимог головного бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та обліку первинних документів. У зв`язку з цим підприємствам надано широкі методологічні та методичні повноваження відносно визначення облікової політики, вибору форм бухгалтерського обліку, порядку й способу реєстрації та узагальнення інформації з урахуванням особливостей діяльності і технологій обробки облікових даних.

В залежності від обсягу діяльності на підприємстві щоденно здійснюється велика кількість різноманітних господарських операцій, особливої уваги потребують операції по нарахуванню заробітної плати, так як вони виступають базою для нарахування внесків соціального характеру з боку підприємства і з боку працівників підприємства. Недоліки в організації бухгалтерського обліку та здійсненні облікового процесу можуть викликати відставання в здійсненні облікових процедур, і як наслідок, затримання подання звітних даних, що призведе до нарахування та сплати штрафних санкцій. Організація роботи з первинними документами являє собою важливу частину процесів управління і прийняття управлінських рішень, що суттєво впливає на оперативність та якість управління та якість складання та своєчасного подання відповідної звітності. Процес прийняття управлінського рішення на підприємстві включає в себе отримання інформації, її обробку, аналіз, підготовку та прийняття рішення і залежить від документального забезпечення управління. Якщо на підприємстві не налагоджена чітка робота з документами, то, як результат, погіршується і саме управління, оскільки воно залежить від якості та достовірності, оперативності приймання-передачі інформації, вірної постановки довідково-інформаційної служби, чіткої організації пошуку, зберігання і використання документів, дотримання графіку документообігу та чіткому виконанню посадових обов`язків не тільки облікових працівників, а всіх працюючих на підприємстві.

Значення своєчасного отримання документації, що підтверджує господарські операції, важко переоцінити. Правильно оформлений документ засвідчує відповідні права і обов`язки фізичних та юридичних осіб. Неоціненне значення має документація для забезпечення збереження майна підприємства — необоротних і оборотних активів, коштів. Достовірність даних про стан дебіторської і кредиторської заборгованості визначається тільки на підставі первинних документів. Це стосується і власного капіталу, отриманих кредитів в банках тощо, а також здійснення планування платежів до бюджету та їх своєчасне перерахування.

Крім обробки отриманих документів бухгалтерія здійснює нарахування оплати праці працівників підприємства. Оскільки заробітна плата є базою для нарахування внесків до ПФУ, збору на обов’язкове соціальне страхування, важливе значення має своєчасність визначення та перерахування сум до державного бюджету, з огляду на те, що у тісному зв’язку з заробітною платою перебувають розрахунки по обов’язковому державному пенсійному страхуванню, соціальному страхуванню на випадок тимчасової непрацездатності, соціальному страхуванню на випадок безробіття. Особливість полягає в тому, що відсотки нарахування сум на ФОП не мають сталої величини і дуже часто змінюються в зв’язку з прийняттям Закону України Про державний бюджет відповідного року, теж стосується і утримань вказаних зборів з працівників підприємства.

Основами законодавства України про загальне державне соціальне страхування визначено, що загальнообов’язкове державне соціальне страхування — це система прав, зобов’язань і гарантій, які передбачають надання соціального захисту, яка включає матеріальне забезпечення громадян у разі захворювання, повної, часткової або тимчасової непрацездатності, втрати годувальника, безробіття за незалежними від них причинами, а також за віком та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (роботодавцем), а також з бюджетних та інших джерел, передбачених законом. Загальнообов’язкове державне страхування включає: пенсійне страхування; соціальне страхування; страхування на випадок безробіття; страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що викликали втрату працездатності, медичне страхування; та інші види страхування, передбачені законодавствам України. Загальнодержавному страхуванню підлягають як особи, які працюють на умовах трудової угоди на підприємствах усіх форм власності, так і особи, які забезпечують себе роботою самостійно (творчі та інші працівники), а також громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності.

Актуальність теми полягає в відсутності системних теоретичних досліджень організації відображення господарських операцій в системі бухгалтерського обліку підприємств в умовах функціонування ринкової економіки і розробки на цій основі методичних рекомендацій з удосконалення процесу організації відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку. Потреба вдосконалення організації відображення облікового процесу господарських операцій, відсутність єдиних рекомендацій щодо процесу організації обліку зумовили вибір теми бакалаврської роботи та засвідчують її актуальність.

Мeтoю бакалаврської poбoти є дocлiджeння організації та відображення операцій за розрахунками з фондами в системі бухгалтерського та податкового обліку підприємства та пoшyк напрямків вдосконалення організації документування таких операцій. Для дocягнeння дaнoї мeти в poбoтi пocтaвлeнi i виpiшeнi нacтyпнi зaдaчi:

ў дocлiджeння теоретичних аспектів організації відображення операцій по нарахуванню, сплаті зборів на ФОП в системі бухгалтерського обліку на підприємстві;

ў визначення та систематизації законодавчих та нормативних актів, що регулюють вказані операції;

ў залежності організації відображення господарських операцій від організаційної структури підприємства, графіку документообігу, обраної облікової політики, розміру підприємства та його організаційної структури;

ў аналізу тexнiкo-eкoнoмiчних показників, що характеризують ТОВ «А-РЕАЛ»;

ў визначені загальні принципи нарахування внесків до соціальних фондів в бухгалтерському обліку підприємства;

ў проведена класифікація господарських операцій в бухгалтерському обліку на ТОВ «А-РЕАЛ»";

ў визначення залежності та взаємозв`язку своєчасного і якісного складання податкової та фінансової звітності підприємства;

ў визначення залежності прийняття управлінських рішень від результатів здійснення контролю за господарськими операціями по нарахуванню оплати праці та соціальних фондів та господарської діяльності підприємства в цілому, яка знаходить своє відображення в фінансовій, податковій, бухгалтерській звітності.

Oб'єктoм дocлiджeння в бакалаврській poбoтi є пiдпpиємcтвo ТОВ «А-РЕАЛ»;

Предметом розгляду є зобов’язання підприємства по розрахунках з ПФУ за ЄСВ, які знаходять своє відображення в балансі підприємства. Пpeдмeтoм дocлiджeння є облікові принципи відображення господарських операцій по нарахуванню, сплаті та подання звітності в системі бухгалтерського обліку підприємства ТОВ «А-РЕАЛ» тa визначення заходів щодо здійснення контролю за господарськими процесами підприємства.

В процесі написання роботи були використані законодавчі та нормативні акти, які регулюють порядок нарахування та використання сум по загальнодержавних зборах соціального характеру, навчальні посібники та підручники, а також монографії вітчизняних авторів, які досліджували в своїх роботах проблеми організації бухгалтерського обліку — відображення господарських операцій по оплаті праці в системі бухгалтерського обліку підприємства, та зокрема операцій, які регулюють відносини в сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування — А. Алексєєвої, Ю. Бакун, Ф. Ф. Бутинця, Т. Войтенко, С. Ф. Голова, Р. Гуменюка, Н.Г. Горицької, Н.М. Грабової, В. Н. Добровського, П.І. Камишанова, Ю. Г. Кривоносова, М. В. Кужельного, В.Г. Лінника, В. В. Сопка.

Питання облікової політики підприємств перебували в полі зору О. М. Левченко, М. С. Пушкара, а проблемами аналізу господарської діяльності підприємства опікувались Є.М. Мних, В. С. Рудницький, Г. В. Савицька, М. Г. Чумаченко та інші.

Методи дослідження, які використані в процесі написання бакалаврської роботи: eкoнoмiкo-cтaтиcтичний; мeтoди aнaлiзy i cинтeзy; мeтoд aбcтpaкцiї, фiнaнcoвoгo aнaлiзy. Викopиcтaнo мeтoди пopiвняльнoгo aнaлiзy, yгpyпувaнь, вибipкoвиx oбcтeжeнь, poзpaxyнкoвo-aнaлiтичнoгo, cтaтиcтичнoгo тa cитyaцiйнoгo aнaлiзy, eкcпepимeнтyвaння тa aпpoбaцiї y виpoбничиx yмoвax.

Джерелом інформації для проведення досліджень є: річні бухгалтерські статистичні звіти, матеріали первинного обліку валютних операцій, матеріали аналізу, результати перевірок, статистичні дані, матеріали періодичних видань, літературні джерела.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання теоретичних і практичних розробок та рекомендацій в практичний діяльності підприємств.

Інформаційною базою дослідження є: економічна теорія дебіторської і кредиторської заборгованості, законодавчі та нормативні акти, що регламентують платіжно-розрахункові відносини суб'єктів господарювання, методичний та інструктивний матеріали з бухгалтерського обліку, звітності та аналізу, праці вітчизняних і зарубіжних вчених та фахівців із теорії і практики бухгалтерського обліку і аналізу дебіторської та кредиторської заборгованості, офіційна фінансова звітність: Баланс Ф. 1, Звіт про фінансові результати Ф. 2, Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсацій) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України (Додаток 4) і Звіт про дебіторську та кредиторську заборгованість (Ф. № 1-Б термінова).

1. Теоретичні основи обліку та аналізу розрахунків підприємства за єдиним соціальним внеском

1.1 Економічна суть, визначення, класифікація законодавчо-нормативного регулювання обліку та аналізу розрахунків підприємства за ЄСВ

Нормами прямої дії ст. 46 Конституції [1] - Основного закону України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, який включає право на забезпечення їх в разі повної чи тимчасової втрати працездатності, в разі безробіття за не залежних від них обставин, а також по старості та в інших випадках, передбачених законом. Це правило гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхування за рахунок внесків громадян, підприємств, установ, організацій, а також бюджетних і інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними особами.

Законодавством України, яке регулює відносини в сфері загальнодержавного страхування, встановлює гарантії відносно захисту громадян на отримання матеріального забезпечення і соціальних послуг при настанні страхового випадку. Структура системи соціального страхування — це система прав, обов`язків і гарантій, які передбачає надання соціального захисту що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом. Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов`язкового державного страхування, яка представлена на рис. 1.1.

/

/

Рис. 1.1 Система загальнообов`язкового державного страхування

Систему державного соціального страхування становлять чотири цільові фонди. Кожний з цих фондів має закріплені доходи та видатки і відповідну систему управління. При цьому між ними чітко розмежовані сфери функціонування [77, с. 239]. Пенсійний фонд відображає страхування на випадок постійної втрати працездатності. Формою страхового відшкодування є пенсії. Фонд соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності характеризує страхування на випадок тимчасової непрацездатності. Формою страхового відшкодування виступають допомоги на період втрати працездатності та відшкодування частини витрат на відновлення працездатності. Фонд страхування на випадок безробіття забезпечує страхування на випадок безробіття забезпечує страхування на випадок втрати місця роботи. Формою страхового відшкодування виступають допомоги по безробіттю, перекваліфікацію, на працевлаштування. Фонд соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань забезпечує страхування від нещасних випадків та професійних захворювань. Облік отриманих відомостей здійснюється органами всіх Фондів в межах Єдиного реєстру страхувальників фонду. Кожному страховику в межах кожного із Фондів при постановці на облік [47] в якості страховика присвоюється персональний цифровий реєстраційний номер. Приклад реєстраційних документів підприємства в Фондах приведено в таблиці 1. 1

Таблиця 1.1. Реєстраційні документи фондів для підприємств

№ пп

Найменування документу

Форма

Реєстраційний номер

1

Повідомлення про взяття на облік юридичної особи в Пенсійному фонді України

Додаток 1

№ 26. 09. 10−18 235

2

Повідомлення про взяття на облік страхувальника в Київському міському відділенні Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Додаток

№ 800 050 047 451

3

Повідомлення про взяття на облік як платника страхових внесків до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

Додаток 4

№ 26 927 960

4

Повідомлення про взяття на облік № 4. 1493 Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

Страхове свідоцтво

№ 2 604 115 479

облік бухгалтерський соціальний внесок

Обов`язкове взяття на облік в дирекціях Фондів суб`єктів підприємницької діяльності здійснюється:

Ш юридичних осіб за їх місцезнаходженням;

Ш фізичних осіб-підприємців за їх місцем проживання;

Ш відокремлених підприємств (філіалів) юридичних осіб за місцем знаходження цього підрозділу;

Ш фізичних осіб, які не мають статусу підприємницької діяльності та які використовують працю найманих працівників за місцем їх проживання.

На основі отриманих даних оформляється документ, який свідчить про категорію та персональний номер, який буде зазначатися на всіх документах, який направляється підприємству одним із зазначених способів:

v передається органом реєстратору для видачі підприємству заразом з свідоцтвом про державну реєстрацію;

v направляється по почті з повідомленням про вручення;

v надається підприємству працівником відповідного фонду.

При внесенні змін до установчих документів підприємства фонд вносить зміни в персональну справу на основі отриманого повідомлення органу державної реєстрації. При цьому персональний номер підприємства зберігається.

Право на матеріальне забезпечення і соціальні послуги по страхуванню в зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи.

Застрахована особа — найманий працівник, а у випадках, передбачених законодавством Законом України № 2240 [22], також інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства і члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, погодження на обов`язковість якого надано Верховній Раді України), на користь яких здійснюється страхування в зв`язку з тимчасовою втратою працездатності [22, п. 2 ст. 2].

Якщо міжнародними договором України, погодження на обов`язковість якого надано Верховній Раді України, встановлені інші норми, чим передбачені законодавством України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування в зв`язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими іншими випадками, застосовуються норми міжнародного договору.

Підприємство має бути застрахованим у всіх фондах соціального страхування, так як воно вважається страхувальником, а обов`язки наданню і оплаті найманим працівникам відповідних видів матеріального забезпечення і соціальних послуг покладена на страхувальника. Згідно Закону України № 2240 [22] страховиками є роботодавці, які підлягають взяттю на облік в виконавчих дирекціях Фондів:

o підприємства, установи, організації, їх об`єднання, бюджетні, установи і організації, об`єднання громадян і інші юридичні особи, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання в особи власника або уповноваженого ним органу;

o філіали, відділення і інші відокремлені підрозділи вказаних вище страховиків, які не мають статусу юридичної особи і самостійного здійснення розрахунки по оплаті праці, інші суб`єкти господарської діяльності, які використовують найману працю і не мають статусу юридичної особи;

o фізичні особи, які використовують працю найманих працівників;

o розташовані в Україні іноземні підприємства, установи, організації (в т.ч. міжнародні), філіали і представництва, які використовують працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;

Відповідно до ст. 6 Закону України № 2240 [22] загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню в зв`язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими іншими випадками, підлягають:

§ особи, які працюють на умовах трудового договору на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або фізичної особи, в тому числі в іноземних дипломатичних і консульських установах, інших нерезидентів, а також вибрані на посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування і інших органах;

§ члени колективних підприємств, сільськогосподарських і інших виробничих кооперативів.

Іншими словами, ЗОДСС ТВП, обумовленими іншими випадками підлягають наймані працівники — фізичні особи, які працюють по трудовому договору (контракту) на підприємстві, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання чи у ФОП [23, п. 6 ст. 2].

В інших випадках страхування є добровільним. Добровільне страхування громадяни будуть мати право на матеріальне забезпечення і соціальні послуги згідно Закону № 2240 [22,] при умові сплати страхових внесків в Фонд по тимчасовій втраті працездатності. До осіб, які згідно мають Закону № 2240 [22] і Інструкції № 16 [34] можуть добровільно застрахуватись відносяться:

· громадяни України, які працюють за межами території України і не застраховані в системі соціального страхування держави, в якій вони знаходяться, якщо інше не передбачене міжнародними угодами України [22, п. 2 ст. 6];

· особи, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою і іншою діяльністю, пов`язаною з отриманням доходів безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок) [22, п. 3 ст. 6];

· фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно цивільно-правових договорів [34, п.п. 2.3.3. ];

Застрахованій особі видається свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яке є єдиним документом для всіх видів страхування. Порядок видачі і зразок свідоцтва про загальнообов`язкове державне соціальне страхування затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 22. 08. 2000 р. № 1306. Страхове свідоцтво зберігається у застрахованої особи і надається ним в випадках отримання послуг і матеріальної забезпечення по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, укладення трудового договору (контракту), договору цивільно-правового характеру, предметом якого є виконання робіт і надання послуг, при прийнятті на навчання, а також у інших випадках, передбачених законодавством. Страхове свідоцтво дійсне тільки за одночасного надання паспорту, або іншого документу, що засвідчує особу.

З метою організаційного процесу обліку нарахування та перерахування внесків до Фондів необхідно визначитися з законодавчими та нормативними актами, які регулюють загальні питання обліку, питання обліку нарахувань внесків до кожного Фонду окремо, які стосуються підприємства та його працівників. Визначені нормативні акти згруповані в таблицю 1.2.

Таблиця 1.2. Основні законодавчі та нормативні акти по зобов`язаннях підприємства

№ з/п

Назва нормативного (законодавчого) акта

Дата прийняття

Короткий зміст

Загальні нормативні акти

1

Конституція України

від 28. 06.

1996 р.

Основний закон України

2

Кодекс законів про працю України

від 10. 12. 1971 р.

3

Цивільний кодекс України

від 16. 01. 2003 р. № 435-IV

Забезпечує правове регулювання відносин

4

Господарський кодекс України

від 16. 01. 2003 р. № 435-IV

Забезпечує правове регулювання господарської діяльності в Україні

5

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців»

від 15. 05. 2003 р. № 755 — IV

Викладений порядок державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців

6

Положення про державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності, затверджене постановою КМУ

від 25. 05. 1998 р. № 3740, зі змінами від 16. 03. 2000 р. № 501

Викладені правила державної реєстрації суб`єктів підпри-ємницької діяльності

7

Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту

від 22. 10. 1993 р. № 3551-ХІІ

Викладені гарантії та соціальний захист ветеранів війни

Продовження табл. 1. 2

8

Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в результаті Чорно-бильської катастрофи»

від 28. 02. 1991 р. № 796 — ХІІ

Визначає соціальний захист громадян, які постраждали в резуль-таті Чорнобильської катастрофи

9

Закони України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»

16. 07. 1999 р. № 996 — XIV-ВР

Визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності підприємств-вами, установами

10

Закон України «Про систему оподаткування»

від 25 червня 1991 року

Визначає всі податки в державі

11

Закон України «Про банкрутство»

від 14. 05.

1992 р. № 2343

Визначає порядок обліку господарських операцій підприємства в стадії банкрутства

12

Закон України «Про порядок погашення зобов `язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами»

від 21. 12. 2000 р. № 2181

Визначає порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами, передбачає «конфлікт інтересів», який вирішується на користь платника податків

13

Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб»

від 16. 01. 2003 р. № 889-IV зі змінами та доповненнями

Визначає порядок обчислення і сплати податку з доходів фізичних осіб

14

Закон України «Про державний бюджет України на 2007 рік»

20. 12. 2006

№ 3235-IV

Встановлює розмір мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму на 2007 рік

15

Закон України «Про здійснення розрахунків в іноземній валюті»

від 31. 05. 2007 р. № 1108-V

Встановлює порядок розрахунків в валюті

16

Закон України «Про державний бюджет України на 2008 рік»

від 20. 12. 2007

№ 107-VІ

Встановлює розмір мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму на 2008 рік

17

Закон України «Про державний бюджет України на 2009 рік»

від 26. 12. 2008

№ 835-VІ

Встановлює розмір мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму на 2009 рік

18

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік»

від 06. 11. 2009

№ 1715-VІ

Змінює розмір мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму з листопада 2009 р.

19

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції Закону України

від 22. 05. 1997 р. № 283/97-ВР, зі змінами і доповненнями

Визначає порядок нарахування і сплати податку на прибуток підприємств

20

Закон України «Про податок на додану вартість»

від 03. 04. 1997 р. № 168/97-ВР, зі змінами і доповненнями

Визначає порядок нарахування і сплати податку на додану вартість

21

Закон України «Про оплату праці»

від 24. 03. 1995 р. № 108/95-ВР

Закріплює право на працю

22

Закон України «Про відпустки» із змінами та доповненнями

від 15. 11. 1996 р.

Визначає види відпусток та порядок їх надання

23

Закон України «Основи законодавства України про загальнообов `язкове державне соціальне страхування»

від 14. 01. 1998 р.

№ 16/98 — ВР

Визначені принципи та загальні правові засади загальнообов`язкового державного соціального страхування

24

Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Мінфіну України

від 11. 08. 1994 р. № 69, зі змінами і доповненнями, внесеними наказом МФУ від 05. 12. 1997 року № 268

Визначає порядок проведення інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків на підприємстві

25

Положення про документальне забез-печення записів в бухгалтерському обліку", затверджене наказом МФУ

від 24. 05. 1995 р. № 88

Визначає порядок відповідальності посадових осіб підприємства за складені та підписані первинні документи

26

Порядок нарахування середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ

від 08. 02. 1995 р. № 100

Визначає порядок нарахування середньої заробітної плати

27

«План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов `язань і господарських операцій підприємств і організацій», затверджений наказом МФУ

від 30. 11. 1999 р. № 291

Визначає рахунки обліку для відображення господарських операцій в системі бухгалтерського та управлінського обліку на підприємствах

28

«Інструкція про застосування «Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов `язань і господарських операцій підприємств і організацій», затвердженого наказом МФУ

від 30. 11. 1999 р. № 291

Визначає кореспонденцію рахунків для відображення господарських операцій в системі балансового та позабалансового обліку

29

Інструкція про порядок обчислення і сплати внесків на загально-обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загаль-нообов'язкового дер-жавного соціального страхування України на випадок безробіття"

Затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18. 12. 2000 р.

№ 339

Визначає порядок обчислення, утримання і сплати внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття

30

Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджені наказом МФУ

від 29. 12. 2000 р. № 356

Регламентує порядок застосування регістрів бухгалтерського обліку

31

«Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затверджена постановою Правління НБУ

від 29. 03. 2001 р. № 135

Визначає порядок здійснення безго-тівкових розрахунків в Україні в національній валюті юридичними і фізичними особами

32

Положення (стандарти) бухгалтерського обліку

11 «Зобов `язання»

від 31. 01. 2000 р. № 14

Визначають порядок відображення зобов`язань підприємства

33

Положення (стандарти) бухгалтерського обліку

16 «Витрати»

від 31. 12. 1999 р. № 318

Визначають порядок відображення витрат підприємства

34

Положення (стандарти) бухгалтерського обліку

1−34

Визначають порядок відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку та порядок складання фінансової звітності

35

Інструкція по статистиці заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України

від 13. 01. 2004 р. № 5

Визначає порядок статистики заробітної плати

36

Інструкція по статистиці кількості працівників, затверджена наказом Державного комітету статистики України

від 28. 09. 2005 р. № 286

Визначає порядок статистики кількості працівників

37

Порядок оформлення почтових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затверджена постановою КМУ

від 28. 07. 1997 р. № 799

Визначає порядок подачі звітів через поштові відділення

Законодавчі акти, що регулюють питання внесків і виплат ПФУ

38

Закон України «Про збір на `язкове державне пенсійне страхування»

від 26. 06. 1997 р. № 400/97 — ВР

Визначає порядок обчислення і сплати збору на обов`язкове ДПС

39

Закон України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування»

від 09. 07. 2003 р. № 1058. -IV ВР.

Визначає порядок обчислення і сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування

40

Інструкція про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями і громадянами збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України"

Затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19. 12. 2003 р. № 21−1 зі змінами і доповненнями

Визначає порядок обчислення і сплати підприємствами і громадянами внесків до Пенсійного фонду України

41

Постанова КМУ «Про затвердженні Порядку нарахування і сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб»

від 25. 08. 2004 р. № 1092

Визначає Порядку нарахування і сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування

42

Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затверджене постановою правління ПФУ

від 05. 11. 2009 р. № 26−1

Визначає порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків

Законодавчі акти, що регулюють питання внесків і виплат ФСС ТВП

43

Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням та похованням»

18. 01. 2001 р.

№ 2240-ІІІ

Визначає порядок нарахування виплат за рахунок фонду державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності - оплата лікарняних, допомоги при народженні дитини, допомоги на поховання

44

ЗУ «Про розмір внесків на окремі види загальнообов’язкового державного соціального страхування»

11. 01. 2001 р.

№ 2213-ІІІ

Встановлює розмір внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в зв’язку з втратою працездатності та на випадок безробіття

Постанова КМУ «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням»

26. 09. 2001 р.

№ 1266

Встановлює порядок обчислення середньої заробітної плати

45

Інструкція про порядок надходження, обліку і витрачання коштів Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності, затверджена постановою правління Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності

від 26. 06. 2001 р. № 16

Визначає порядок надходження, обліку і витрачання коштів Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності

46

Положення про комісії (уповноваженого) підприємства, установи, організації по загально-обов'язковому державному соціальному страхуванню в зв`язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими похованням, затверджене постановою правління Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності

від 23. 06. 2008 р. № 25

Визначає порядок роботи комісії підприємства, установи, організації по загально-обов'язковому держав-ному соціальному страхуванню в зв`язку з тимчасовою втратою працездатності

47

Порядок оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасного випадку на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затвердженої постановою КМУ

від 96. 05. 2001 р. № 439

Визначає порядок оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності

48

Постанова правління ФСС з ТВП «Про розміри допомоги по догляду за дитиною до досягнення їх трирічного віку»

від 12. 03. 2003 р. № 6

Встановлені розміри допомоги по догляду за дитиною до досягнення їх трирічного віку

49

Постанова правління ФСС з ТВП, «Про форму звітності по коштах Фонду і Порядок її представлення і обліку»

від 04. 03. 2004 р. № 21

Затверджено форму звітності по коштах Фонду і Порядок її представлення і обліку

50

Методичні рекомендації по заповненню звіту по формі Ф-4ФСС з ТВП та додатки до нього по формі Ф 14, затверджені постановою Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності

від 18. 05. 2006 р. № 48

Встановлено порядок по заповненню звіту по формі Ф-4ФСС з ТВП

Законодавчі акти, що регулюють питання внесків і виплат ФССБ

51

Закон України «Про загальнообов’язкове дер-жавне соціальне страхування на випадок безробіття»

02. 03. 2000 р.

№ 1533-ІІІ

Визначає правові, організаційні та фінансові засади загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття

52

Інструкція про порядок обчислення і сплати внесків на загально-обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загаль-нообов'язкового дер-жавного соціального страхування України на випадок безробіття"

Затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18. 12. 2000 р.

№ 339

Визначає порядок обчислення, утримання і сплати внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття

Законодавчі акти щодо питання внесків і виплат ФСС НВВПЗ

53

Постанова КМУ «Про затвердження переліку професійних захворювань»

від 08. 11. 2000 р. № 1662

Затверджений перелік професійних захво-рювань

54

ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захво-рювання, які спричинили втрату працездатності»

від 23. 09. 1999

№ 1105-ХІV

Визначає порядок нарахування виплат за рахунок фонду держа-вного соціального стра-хування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання

55

ЗУ «Про страхові тарифи на загально-обов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, які привели до втрати працездатності»

від 22. 02. 2001 р.

№ 2272-ІІІ

Встановлює розмір страхових тарифів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і профе-сійних захворювань, які привели до втрати працездатності

56

Постанова КМУ «Про затвердження Переліку виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, роботи в яких дають право на скорочений за терміном робочий тиждень»

від 21. 02. 2001 р.

№ 163ІІ

Затверджений Перелік виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці

Відповідно до Конституції в Україні встановлені і діють закони про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян країни визначені Законом України «Основи законодавства України про загальнообов `язкове державне соціальне страхування» від 14 січня 1998 р. № 16/98 з внесеними змінами та доповненнями, також іншими законодавчими актами України [12,13,19,20,21,22,23,24].

В зв’язку з прийняттям Закону України від 08. 07. 2010 р. № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» по новому визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

В статті 1. Наведені визначення термінів, які вживаються в такому значенні, табл. 1. 3

Таблиця 1.3. Визначення та значення термінів

Терміни

Коментар

Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування

організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб;

єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок

консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування

застрахована особа

фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок;

максимальна величина бази нарахування єдиного внеску

максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок

мінімальний страховий внесок

сума єдиного внеску, що визначається розрахункове як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця;

недоїмка

сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом;

Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд)

орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом;

посвідчення застрахованої особи в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі - посвідчення застрахованої особи)

спеціальний документ у вигляді електронної смарт-картки з візуальними персоніфікованими ознаками, який забезпечує документування, збереження і використання індивідуальної інформації про набуті застрахованою особою права у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування, на якому може зберігатися інша інформація для забезпечення захисту прав застрахованих осіб на отримання коштів та послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням;

страхові кошти

кошти, які формуються за рахунок сплати єдиного внеску та надходжень від фінансових санкцій (штрафів та пені), що застосовуються відповідно до закону;

страхувальники

роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов’язані сплачувати єдиний внесок.

Даним законом визначаються такі складові, рис. 1.2.

/

/

Рис. 1.2 Вимоги до порядку нарахування та сплати внесків

Принципи збору та ведення обліку єдиного внеску представлено на рис. 1.3.

/

/

Рис. 1.3 Принципи збору та ведення обліку єдиного внеску

Єдиний внесок нараховується:

1) для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, — на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, — на суму грошового забезпечення, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності; допомоги або компенсації відповідно до законодавства.

Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у пунктах 10, 12, 13 та 14 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому КМУ, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу;

2) для платників, зазначених у пункті 4 (крім ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, — на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї ФОП, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). До членів сімей ФОП, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, належать дружина (чоловік), батьки, діти та інші утриманці, які досягли 15-річного віку, не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою фізичною особою — підприємцем, але спільно з ним провадять підприємницьку діяльність і отримують від цього частину доходу;

3) для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, — на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу;

4) для платників, зазначених у пункті 11 частини першої статті 4 цього Закону, — на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності. Платники, зазначені у пунктах 10, 12, 13 та 14 частини першої статті 4 цього Закону, звільняються від сплати єдиного внеску із сум отриманих ними грошового забезпечення, допомоги або компенсації.

2. Для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Зазначений порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду — середню заробітну плату за вимушений прогул.

3. Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

4. Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов’язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача.

5. Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

6. Нарахування єдиного внеску за платників, зазначених у пунктах 2, 3, 6, 7, 8, 9 та 11 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється платниками, зазначеними у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, за рахунок сум, на які єдиний внесок нарахований.

7. Перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Установлена відповідальність за несплату обов`язкових платежів на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

1.2 Порядок документування операцій по нарахуванню та сплаті внесків

Нарахування та сплата внесків в фонди соціального страхування нерозривно пов`язана з оплатою праці працівників підприємства, а тому збори в фонди соціального страхування здійснюються лише на підставі законів де визначені: платник збору, об'єкт внесків, база, розмір ставки, податковий період та строк сплати збору, строки поданні звітності. Платник збору на державне соціальне страхування — це юридична або фізична особа, на яку, згідно з чинним законодавством, покладається зобов’язання сплачувати збори (податки). Об'єкт оподаткування — це кількісно виміряний економічний феномен, що підлягає оподаткуванню, в даному випадку фонд оплати праці підприємства та заробітна плата кожного працівника підприємства (доход). База нарахування зборів в Фонди — це частка об'єкта оподаткування, на яку нараховується збір, яка як правило, менша за об'єкт оподаткування, оскільки законодавством може бути встановлений розмір збору. Ставка збору на державне соціальне страхування (норма оподаткування) — це частка бази, що вилучається у вигляді податків і вимірюється у процентах. Нараховані суми внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування обліковуються підприємством в складі поточних зобов`язань. З метою організації бухгалтерського обліку зобов `язання підприємства у вигляді обов’язкових податків, зборів, платежів, які сплачує підприємство, поділяються у відповідності до статті 6 П© БО 11 [43] на: довгострокові, рис. 1.2. та поточні, рис. 1.4 [67, с. 31].

Заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди і є зобов`язаннями підприємства. Для визнання зобов`язань повинні бути дотримані дві обов`язкові умови:

Ш оцінка їх може бути достовірно визначена;

Ш існує ймовірність зменшення економічних вигод внаслідок їх погашення.

/

/

Рис. 1.4 Довгострокові зобов`язання

Головними завданнями організації бухгалтерського обліку податків є:

1. чітке документування розрахунків по державних зборах;

2. своєчасна та повна реєстрація даних первинного обліку визначених сум внесків у регістрах;

3. правдиві відображення інформації щодо зборів у звітності та примітках до неї [92, с. 202].

Поточні зобов`язання підприємства представлені на рис. 1.5.

Етапи організації бухгалтерського обліку державних зборів тісно пов`язані між собою та повністю залежать від якості первинних даних, відображених в документах по нарахуванню та сплати податків [97, с. 97]. Організацією обліку нарахувань та сплати податків опікується бухгалтерія підприємства, яка здійснює контроль за дотриманням: строків поданням звітності; своєчасністю розрахунків з бюджетом по податках, зборах і платежах; термінів подання звітності органам соціального страхування; розрахунків з працівниками з оплати праці [82, с. 20].

/

/

Рис. 1.5 Поточні зобов`язання

Сучасне підприємство не може обходитись без найманих працівників. Питання оплати праці займають особливе місце в роботі бухгалтерії кожного підприємства. З одного боку, це пов`язане з відношенням до оплати праці власне працівників, для яких це основне джерело матеріальних благ. З іншої сторони, суми, які направлені підприємством на оплату праці, так чи інакше, є мірою, яка визначає надходження податків і обов`язкових зборів в бюджет і цільові фонди. Методологія відображення виплат працівникам в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності встановлена П© БО 26 «Виплати працівникам» [88]. Веденням кадрової документації на підприємстві займається його кадрова служба, функції кадрової служби: оформлення документів по особовому складу; ведення облікових документів по кадрах. Типові форми первинного обліку особового складу, затверджені наказом від 9. 10. 95 р. № 253 «Про затвердження типових форм первинного обліку» та наказом Міністерства статистики України від 27. 10. 95 р. № 277 «Про затвердження типових форм первинного обліку особового складу», які введені в дію з 01 січня 1996 року [82, с. 79], таблиця 1. 4

Таблиця 1.4. Типові форми первинної документації

З обліку особового складу підприємства

Ф №П-1

Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу

Ф №П-2

Особова картка

Ф №П-3

Алфавітна картка

Ф №П-4

Особова картка фахівця з вищою освітою, який виконує науково-дослідні, проектно-конструкторські і технологічні роботи

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой