Механізми регуляції ринку

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Экономика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Міністерство фінансів України

Український державний університет фінансів і міжнародної торгівлі

Донецька філія

Кафедра економіки та права

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Політекономія»

за темою: «Механізм функціонування ринку»

студента: Панковец А. В.

ФК-10−1

керівник: Матушевіч Г. М.

Донецьк — 2011

Зміст

  • Вступ
  • 1. Попит та пропозиція: сутність, обсяг
  • 1.1 Попит: зміст, функція, закон попиту
  • 1.2 Сутність пропозиції, функції та закони
  • 1.3 Ринкова рівновага
  • 2. Еластичність попиту
  • 2.1 Поняття еластичності
  • 2.3 Еластичність попиту і витрати споживача
  • 2.4 Еластичність попиту за доходом
  • 2.5 Перехресна еластичність
  • 3. Еластичність пропозиції
  • Висновки
  • Література

Вступ

Економічний механізм функціонування ринку — це механізм формування ринкових цін і розподілу ресурсів, взаємодії суб'єктів господарювання щодо встановлення та застосування цін, обсягу виробництва та застосування цін, обсягу виробництва і продажу товарів та послуг. Його основними складовими елементами є попит, пропозиція, ринкова ціна. [11; 128]

Мікроекономіка визначає ринок як інститут чи механізм де взаємодіють покупці та продавці.

Проблемі визначення попиту та пропозиції та їх взаємодії приділяється увага вже близько двох століть. Американські економісти К. Макконнелл та С. Брю визначають попит, як кількість продукту, який споживачі готові та мають можливість придбати. Пропозиція, на їхню думку, — це шкала, котра показує різні кількості продукту, які виробник спроможний виготовити й запропонувати для продажу на ринок за конкретну ціну.

Отже попит — це платоспроможна потреба або сума грошей, яку покупці можуть і мають намір заплатити за необхідні товари і послуги за відповідну ціну. А пропозиція — сукупність товарів на ринку і послуг з певними цінами, які готові продати виробники.

Попит і пропозиція — головний чинник ринкової системи, її рушійні сили. Водночас взаємодія попиту, пропозиції і ціни є визначальною у формуванні економічної поведінки споживачів (покупців) і виробників (продавців). Аналіз попиту і пропозиції стосується конкурентного ринку, який характеризується великою кількістю покупців і продавців, отже, йдеться про ринковий попит і пропозицію за умов вільної конкуренції. [7; 376]

Покупцями є домогосподарства, споживачі. А продавці - це підприємства, виробники.

регуляція ринок попит пропозиція

На ринку покупці й продавці повинні мати особливу поведінку в досягненні особистої цілі. Але поведінка їх виявляється під впливом різноманітних факторів.

Метою моєї курсової роботи є аналіз ринку товарів з позицій покупців та виробників, співвідношення попиту і пропозиції, вплив на них цін, нецінових факторів, а також міру впливу однієї змінної величини на зміну іншої - тобто еластичність.

Таким чином об'єктом дослідження у курсовій роботі є економічні категорії: попит, пропозиція, ринкова ціна, нецінові фактори, еластичність її коефіцієнт, ринкова рівновага.

Головним завдання, що я повинна виконати у курсовій роботі - це:

— розкрити сутність дії економічного закону попиту та пропозиції;

— на основі мікроаналізу зробити висновки про механізм дії ринкових відносин між споживачами та виробниками;

— графічно зобразити дію економічних законів ринку, вплив цінових та нецінових факторів на попит та пропозицію;

— переконатись в тому, що усіх економічних процесів є дія об'єктивних економічних законів.

1. Попит та пропозиція: сутність, обсяг

1.1 Попит: зміст, функція, закон попиту

Аналіз ринкового механізму слід розпочати з тлумачення сутності такої категорії сфери обміну ринку як попит. Але по-перше необхідно з’ясувати поняття «потреба» — яке вже вивчалось як взаємодія потреб та інтересів, як рушійна сила соціально-економічного прогресу.

Академік УАН Федоренко В. Г. Дає таке визначення потреб: потреба — це природний та постійний потяг людини до визначених умов життя, відсутність яких викликає негативні відчуття і прагнення змінити такий стан речей. Вони є об'єктивною основою «ідеальних спонукань» — інтересів, бажань, цілей людини. [11; 32]

Необхідність у товарах представлена як потреба в них. Пропонується розрізняти природну потребу — нестачу будь-чого, яку відчуває людина, та похідну потребу — продукт, або кілька продуктів, необхідних для задоволення природної потреби людини чи групи людей.

За товарною формою виробництва суспільний зв’язок між виробництвом і споживанням опосередковується товарно-грошовими відносинами, що регулюються ринковим механізмом.

Тобто для того, щоб мати продукт, який задовольнив би природну потребу людини, мало мати необхідність і бажання — слід мати ще й можливість його придбати.

Таким чином, як економічна категорія попит розглядається лише як потреба в товарах, забезпечену грошовими коштами покупця, тобто платоспроможний попит.

Звідси попит — це форма прояву потреб покупців у певних товарах і послугах, забезпечена відповідними грошовими засобами. [11; 128]

Попит і потреба кількісно не збігаються, оскільки попит є лише грошовим вираженням потреби. Але існують і такі потреби, котрі не можна виміряти грошима. Вони не є сутністю попиту. Це є суспільні потреби людей.

Отож, сутність попиту становлять тільки ті похідні потреби людей, які можна виміряти грошима.

Таким чином попит в економічній літературі розглянуто як економічна категорія і як елемент ринкового механізму.

В ринкових відносинах попит зазвичай розглядають у взаємозв'язку з другою економічною категорією — ціною. Тобто з погляду вигідності ціни. Вона є фактором, який впливає на величину попиту. Попит на той чи інший товар (послугу) залежить від неї. Марно намагатися визначити попит без ціни. Оскільки він змінюється саме залежно від неї. Це пов’язано з тим, що кількість продуктів, які люди купують на ринку практично завжди залежить від цін на товари і послуги. Чим вища ціна на товар, тим менше його придбають покупці. І навпаки: чим нижча ціна на товар, тим більшу кількість його буде куплено за інших рівних умов. Тобто це означає, що збільшення ціни на будь-який товар зумовить зменшення величини попиту на нього і навпаки, зменшення ціни сприятиме підвищенню попиту.

Зв’язок між ціною і величиною попиту є сталим. Причиною зміни попиту є зміна ціни. Цей зворотний причинно-наслідковий зв’язок між ціною товару і величиною попиту є законом попиту. [6; 60]

Закон попиту — внутрішній (суттєвий), сталий, обернено пропорційний зв’язок між ціною і величиною попиту, згідно з яким за незмінності всіх інших факторів зниження ціни зумовлює відповідне зростання попиту і навпаки.

Дія закону попиту розкривається через індивідуальний попит і загальний ринковий попит споживча.

Індивідуальний попит — це попит окремого суб'єкта.

Ринковий попит — це сума індивідуальних попитів, які пред’являються на окремий товар за різних цін за певний проміжок часу. [6; 57]

Його величина на певний товар за кожного значення ціни дорівнює сумі обсягів попиту окремих споживачів за її конкретного значення. Якщо загальний попит збільшується за зменшення ціни це є свідченням зростання обсягу попиту кожного окремого споживача, а також появи нових споживачів, які не могли раніше купувати цей товар за високою ціною. Як правило це буває за розпродажу товарів, коли фірми, вдаючись до зниження цін, намагаються швидко їх реалізувати.

Закон попиту виявляється через економічну поведінку споживача. Чим пояснити те, що споживач готовий купити більше товару за нижчою ціною?

По-перше, дохід споживача завжди обмежений, тому об'єктивно за меншу ціну він може купити більше товару.

По-друге — в економіці діє закон спадної граничної корисності згідно з яким кожна наступна одиниця продукту приносить все менше задоволення, тому споживачі купують її лише за умови зниження ціни.

Крім цього, поведінка споживача пояснюється ефектом доходу — зниження ціни на споживчі товари рівнозначне зростанню доходу. Зі зростанням реального доходу він може купити більше товарів.

Ефект заміщення — поведінка споживача пояснюється тим, що споживач зацікавлений у тому, щоб замінити споживання дорожчих товарів дешевшими. Тобто споживачі мають мотивацію заміщувати дорогі товари дешевшими. Таким чином дію закону попиту і закономірності поведінки споживачів можна пояснити за допомогою двох відомих в економічній теорії ефектів: ефекту доходу та ефекту заміщення. Залежність між ціною і кількістю товару, який може купити споживач за певний період часу, справедливо для більшості товарів і послуг. Це залежність є всеохоплюючою, тому економісти називають її законом попиту.

Графічним зображенням закону попиту є крива попиту. Тобто обернено пропорційну залежність між ціною продукту і величиною попиту можна подати у вигляді графіка.

Мал.1.1.1 Крива попиту. [1; 26]

Ця крива є низхідною, оскільки між ціною і попитом існує обернена залежність.

Попит є не просто кількістю благ, а певною сукупністю, набором цін і кількостей величин блага, яке люди прагнуть купити за кожною із пропонованих цін. У цьому сенсі попит постає як перелік цін і перелік відповідних кількостей товарів. Взявши до уваги, що всі його детермінанти (фактори) крім ціни є незмінними можна отримати функцію залежності попиту від ціни. Це функція має назву функції попиту — математичного вираження закону попиту, що показує, як обсяги попиту на товар (Q) залежать від його ціни (P). [9; 24]

Використовується також обернена функція попиту (функція ціни по попиту) — залежність ціни товару від обсягу попиту на нього.

[9; 24]

Попит динамічний. Він постійно змінюється під впливом багатьох чинників. Наприклад:

а) економічних — зміни реальних потреб, реальних грошових доходів населення, цін на взаємодоповнюючі (комплементарні) товари (автомобілі та паливо) на товари замінники (субститути) (масло, маргарин);

б) соціальних — рівня загальнолюдської культури, субкультури, традицій і звичаїв, економічної та політичної культури;

в) психографічних — належності до певного суспільного класу, способу життя (смаків і уподобань традиціоналістів, життєлюбів, естетів) типу особистості (запальна, схильна поступати «як усі», авторитарна натура);

г) демографічних — зміна в структурі населення.

Це слід тлумачити таким чином. Припущення про те, що споживач, приймаючи рішення про купівлю товару, орієнтується лише на ціни є спрощеним. В реальному житті споживач враховує ще й інші фактори. Тобто в загальному випадку функція попиту є функцією декількох змінних. Розглядаючи функцію як функцію ціни, припускається, що всі інші фактори є постійні (незмінні). Таке припущення має назву «за інших рівних умов». [9; 24]

Вище вже вказано на приклади, що є чинниками які впливають на попит.

Тобто це є нецінові детермінанти попиту:

1. Доход.

2. Ціни на суміжні товари, комплементарні товари.

3. Смаки й уподобання.

4. Число споживачів на ринку.

5. Цінові очікування та інші.

Графік попиту буде таким.

Тобто відбувається зсув усієї лінії попиту D0 вгору (лінія D1), або вниз (лінія D2).

Можливо розглянути це на прикладі.

Наприклад, збільшення грошових доходів споживачів зумовить підвищення попиту і зрушення кривої з позиції D1 до D3, і навпаки. Така ситуація характерна для всіх товарів, за винятком неякісних — їх споживання із збільшенням доходу зменшується.

Якщо два товари є взаємозамінними (субститутами), то зростання цін на один із них підвищує попит на інший (масло, маргарин; білі і червоні троянди). Якщо два товари є взаємодоповнюваними (комплементарними), то між ціною на один із них і попитом на інший існує обернений зв’язок (бензин і автомобілі).

Ринковий попит — сума індивідуальних попитів, які відповідають певному рівню цін. Як видно на мал.1.1.4 при ціні Р4 тільки споживач D4 придбає пропонований на ринку товар, а при зниженні ціни кількість споживачів, які придбають товар, зростає.

Мал.1. 13. Зміна попиту [2; 26]

Мал.1.1.4 Ринковий попит [2; 27]

Таким чином крива ринкового попиту показує загальний обсяг попиту усіх споживачів при будь-якій ціні. Ринковий попит, як і індивідуальний, залежить від ціни конкретного товару, ціни на альтернативні і доповнювальні товари, рівня доходів і купівельної спроможності окремих споживачів, характеру особистих потреб залежно від соціальних, національних умов і суспільних цінностей.

Розглядаючи закон попиту, тобто вплив ціни на попит, а також вплив нецінових чинників, слід навести інші приклади, які також мають місце у ринковому механізму.

Це є «Парадокси закону попиту». Парадокси дії закону попиту пов’язані із збігом нелогічних для поведінки суб'єктів ринку обставини, які спотворюють сталий обернений причино-наслідковий зв’язок між ціною товару і величиною попиту на нього.

Наприклад «Ефект Гіффена» — тобто така ситуація в економіці, коли зменшення ціни призводить до скорочення попиту на товар, а зростання ціни — до його зростання.

Сутність цього «парадоксу» розкрив англійський економіст Р. Гіффен. В період голоду, коли стрімке зростання цін на картоплю супроводжувалося стрімким зростанням попиту на неї. Таке відбувається коли ціни інших товарів зростають ще швидше, таки товари стають недосяжними. Доктор економічних наук, професор В.О. Рибалкін затверджує, що такими товарами в Україні, тобто «товарами Гіфена» є картопля і хліб. [7; 380]

До парадоксів закону попиту можливо навести приклади:

— штучного підвищення ціни на товари, які на короткий час покупцями сприймаються як кращої якості;

— ефект наслідування (приєднання до більшості), коли з впливом моди на споживчі смаки та вподобання, збільшується попит;

— ефект «скоба» — протилежний ефекту наслідування (люди, які не хочуть поживати те, що споживають усі);

— ефект Веблена — ефект «демонстративного споживання», тобто збільшення споживчого попиту відбувається у зв’язку з тим, що товар має вищу, а не нижчу ціну. Тобто є пряма пряма залежність між попитом та ціною;

— ефект очікуваних цін створює ілюзію порушення дії закону попиту — якщо ціни в майбутньому повинні збільшуватися, то споживач буде збільшувати поточне споживання.

1.2 Сутність пропозиції, функції та закони

Пропозиція як і попит є категорією сфери обміну і ринку. Пропозиція — це кількість товарів і послуг, яку виробники готові продати на певному ринку за певною ціною за конкретний період.

Сутність категорії пропозиції аналізується через попит бо більше значення мають потреби, споживання.

Тобто на пропозицію, як безпосередньо функцію виробництва впливають потреби споживання; саме попит визначає обсяг, структуру виробництва товарів, а відповідно — обсяг і структуру пропозиції.

І ще одне важливе, що має значення в аналізі суті пропозиції - це те, що у взаємодії пропозиції і попиту формуються ринкові ціни на товари і послуги. За різних обставин вони можуть по-різному відхилятися від вартості товарів і послуг. Тут тлумачення таке — якщо попит існує на ринку у грошовій формі, то пропозиція — у товарах і послугах. Попит формує структуру та обсяг пропозиції - тобто кількість товару, яку продавець прагне продати на ринку протягом одиниці часу і за певних умов.

Формула функції пропозиції від ціни [9; 25] аналізує сутність пропозиції, її залежність від ціни. Слід сказати про закон пропозиції - як внутрішній (суттєвий) стійкий прямо пропорційний причинно-наслідковий зв’язок між ціною і обсягом пропозиції товару, згідно з яким зростання ціни на товар зумовлює збільшення обсягу його пропозиції, а зменшення ціни зменшує кількість товару, що пропонується на ринку.

Графічно закон пропозиції зображується за допомогою кривої пропозиції, залежно від ціни. Тобто що виражає залежність між ціною товару і його кількістю, яку продавці прагнуть і можуть поставити на ринок за певної ціни.

Мал.1.2.1 Графік функції пропозиції.

Мал.1.2.2 Графік руху кривої.

Малюнок 1.2.1 показує залежність пропозиції від ціни. Малюнок 1.2.2 показує рух по кривій пропозиції під впливом ціни.

Згідно із законом пропозиції зростання ринкової ціни на товар збільшує обсяги його пропозиції на ринку, тобто позитивний нахил кривої пропозиції S свідчить про прямо пропорційний зв’язок між ціною товару, запропонованого на ринку, і його кількістю.

Крива пропозиції виражає різні кількості продукту, які виробник спроможний виробляти і постачати на ринок, під впливом зовнішніх факторів (детермінантів), тобто нецінових факторів:

1. Об'єктивні

a. Економічні.

Рівень технологічної досконалості виробництва (механізація, автоматизація, комп’ютеризація процесів); здешевлення і заміна компонентів (факторів) виробництва; організаційно-інфраструктурне забезпечення сфери обігу; державне стимулювання ринкової конкуренції; переміщення капіталів.

б. Соціальні.

Професійно-кваліфікаційний склад робочої сили; суспільна престижність підприємництва; розміри і активність класу підприємців, їхня економічна самостійність; рівень культури і спеціальної освіти учасників виробництва.

в. Демографічні.

Масштаби і характер залучення у виробництво і вивільнення робочої сили; розподіл праце здатного населення по території.

2. Суб'єктивні

a. Психологічно-тардиційні

Зміни уподобань і смаків споживача; місцеві традиції та принципи виховання; особливості релігійного впливу на повсякденне споживання.

б. Естетичні.

Зміни у моді; розвиток промислового дизайну.

в. Природно-кліматичні.

Клімат; рельєф і місцезнаходження; флора і фауна.

Таким чином в процесі виробництва можливо виділити такі фактори:

— технологічний прогрес — зміни в технології, вдосконалення її означає, що кожну одиницю продукції можна виробляти з меншими витратами ресурсів, а отже, продуктивніше. Це як наслідок зниження витрат виробництва і зростання пропозиції товару. Крива пропозиції зсувається праворуч — S1S1;

— зміна цін на ресурси, які використовувані для виробництва товару, зростання цін на ресурси призводить до збільшення витрат виробництва, зростання собівартості продукції, що змушує підприємця скорочувати пропозицію свого товару. В такому випадку крива пропозиції зсувається ліворуч — S2S2;

— ціни на споріднені товари. Якщо, наприклад ціна на масло зростає, а на маргарин залишається незмінно, то підприємець, що виробляє маргарин шукатиме альтернативний спосіб застосування своїх ресурсів і, вірогідно, спрямує їх на виробництво масла, зменшивши тим самим виробництво маргарину. При цьому крива SS зрушиться ліворуч — S2S2;

— податки на підприємництво, тобто зміни у бюджетно-податковій політиці. Посилення податкового тиску, зростання ставки оподаткування розглядається як додаткові витрати, що веде до зменшення пропозиції товару. І навпаки, якщо ж знижуються податки та зростатимуть трансферти бізнесу. Крива SS зрушиться ліворуч, або праворуч (S2S2, S1S1);

— кількість фірм на ринку, що пропонують один і той самий вид продукції. Появлення на ринку більше виробників одного товару (гостріша конкуренція) приводить до збільшення обсягу пропозиції. Графічне зображення — зсув кривої праворуч S1S1.

Взаємозв'язок між пропорцією і чинниками, що її визначають, виражено в загальній функції пропозиції:

[2; 28]

де P — ціна продукції;

P2 — ціна ресурсів виробництва;

K — технологія виробництва;

N — податки і субсидії;

B — інші.

Зсув кривої пропозиції відображено на малюнку 1.2.3.

Мал.1.2.3 Графік зсуву кривої пропозиції [1; 69]

1.3 Ринкова рівновага

Однак і попит, і пропозиція міняються не тільки під впливом ціни, але і під впливом їхніх нецінових факторів. Тому важливо з’ясувати, яким чином будуть поводитися ціна й обсяг купівлі-продажу, коли стануть мінятися попит та пропозиція.

Аналіз попиту та пропозиції з боку впливу цін, нецінових факторів, індивідуальних, та величин цих категорій, в економічної науки доповнюється такими напрямами: взаємодія попиту і пропозиції, ринкова ціна, рівноважна ціна, ринкова рівновага. Тобто ці явища слід розкривати найбільш поглиблено, теоретично і графічно.

Економічні закони попиту і пропозиції відображають інтереси протилежних суб'єктів ринку — споживачів (покупців), виробників (продавців). Тобто на ринку проявляється взаємозв'язок між виробництвом і споживанням.

Ринок інформує покупців і продавців завдяки цінам, за якими продається та купується товар.

Якщо суб'єкти ринку мають бажання, то їх цікавить інформація про ринкові ціни. На основі такої інформації покупці і продавці планують свою економічну діяльність.

Кожний покупець і продавець планують індивідуально, відособлено від інших. Але вони зустрічаючись на ринку, часто переконуються, що їхні сподівання виявилися марними, іноді близькими до реалій ринку, і лише в окремих випадках сподівання та плани збігаються з реальною ринковою ситуацією. Ці відхилення від очікувань можуть проявитися так, що покупці хотіли б придбати більше товарів, ніж виробники готові їм запропонувати, за ціною, що склалася на ринку. І тоді покупці змушені коригувати власні плани.

А може скластися протилежна ситуація, коли на ринок запропоновано більше товарів, ніж споживачі здатні купити за такими цінами. Навпаки, це змусить виробників коригувати свої плани.

Але на ринку може скластися ситуація, коли плани покупців і продавців збігаються, ринок перебуває в рівноважному стані.

Коли пропозиція дорівнює попиту, тоді ціна (при незмінності купівельної здатності грошей) є стабільною до того часу, коли в цих ринкових силах не відбудеться яка-небудь зміна. Ціна, яка відображає рівність попиту й пропозиції із приводу даного товару, називається його рівноважною ціною. Рівноважна ціна як би фіксує гармонію попиту та пропозиції [2; 133] на ринку встановлюється рівноважний обсяг.

Якщо ж попит перевищить пропозиція, ціна відповідно зростає щодо колишнього рівноважного рівня. Це встановлює їхню нову рівність в ціновому відображені й одночасно (за інших рівних умов) буде стимулювати збільшення пропозиції, тому що більше висока ціна зацікавлює постачальників товару, що через якийсь час викличе інше співвідношення попиту та пропозиції, а також новий рівень ціни й т.д.

Але як тільки пропозиція із приводу даного товару здійметься вище попиту на нього, то ціна опуститься, забезпечуючи іншу цінову рівність цих ринкових чинностей. Більш низька ціна може знову збільшити попит на цей товар і зменшити його пропозицію, внаслідок чого ціна знов здійметься, фіксуючи іншу цінову рівність попиту та пропозиції т.п.

В економіці досягнення ринкової рівноваги ілюструється за допомогою таблиць. У табл.1 зведені гіпотетичні дані, а також вказана різниця між пропозицією та попитом по п’ятьох варіантах. У варіантах «A» й «B» пропозиція перевищує попит (надлишок), що штовхає ціну вниз. Навпроти, в варіантах «D» й «F» попит перевищує пропозиція (дефіцит), що штовхає ціну вгору. Тільки у варіанті «C» існує рівність попиту та пропозиції, а отже, ціна в триста гривень за одну одиницю товару є рівноважною.

Взаємодія попиту та пропозиції

Табл.1. Співвідношення між попитом та пропозицією. [2; 134]

Варіант

Можлива ціна за од. товару

Об'єм попиту

Обсяг пропозиції

Характер співвідношення

A

50

15

65

Надлишок (+50)

B

35

25

55

Надлишок (+30)

C

25

40

40

Рівновага (0)

D

15

55

20

Дефіцит (-35)

F

10

65

0

Дефіцит (-65)

Це ж ілюструється графічно, коли на двомірному графіку (мал.1.3. 1) одночасно проводяться криві попиту та пропозиції. Для цього на вертикальній осі відкладаються значення цін (за даними табл. 1), а на горизонтальній — обсяги й продажі покупок по кожній із цін. На базі цих оцінок будуються відомим образом спадна крива попиту Д і висхідна крива пропозиції С. Крапка їхнього перетинання демонструє рівність попиту та пропозиції.

Провівши від її перпендикуляр на вертикальну вісь, знайдемо рівноважну ціну, а на горизонтальну вісь — рівноважний обсяг купівлі-продажу.

Надлишок пропозиції - ситуація на ринку, коли обсяг пропозиції товару за певної ціни перевищує обсяг попиту на цей товар. [1; 106]

Якщо споживачі очікують, що товар продаватиметься за ціною, нижчою від рівноважної, і планують купити більше товару, ніж підприємства готові за такої ціни запропонувати, то в економіці виникає дефіцит. Цю ситуацію називають надлишковим попитом. [1; 107]

З аналізу ринкової рівноваги можливо зробити висновок участі державного регулювання. Тобто на ринку можливі також ситуації зміну стану ринкової рівноваги пов’язані з державним регулюванням.

Цей аналіз пропонує зробити к. е. н.С. М. Будаговська в підручнику «Мікроекономіка і макроекономіка». Розглянуто запровадження акцизного податку на певне благо. Введення податку еквівалентне зростанню витрат фірми, а тому крива пропозиції S зсувається праворуч.

Зміни попиту або пропозиції, як й їх обох, звичайно ведуть до зміни також в співвідношення цих двох протилежних ринкових чинностей. У таких випадках (в умовах конкуренції й вільного ціноутворення) відбувається відновлення рівноважної ціни й рівноважного обсягу купівлі-продажу. Виділяються наступні основні випадки таких метаморфоз.

1. Зміна попиту при стабільній пропозиції (мал.1.3. 2). Коли при незмінній пропозиції ПП під впливом нецінових факторів збільшується попит (CC1 правіше СС), тоді росте рівноважна ціна й рівноважний обсяг купівлі-продажу, тому що нова крапка перетинання кривих Р1, вище й правіше первісної Р. Якщо ж при стійкій пропозиції ПП попит зменшується (СС2 лівіше СС) під впливом нецінових факторів, то рівноважна ціна й рівноважний обсяг купівлі-продажу падає (Р2 лівіше й нижче Р).

2. Зміна пропозиції при стабільному попиті (мал. 1.3. 3). Коли при незмінному попиті СС під впливом нецінових факторів зростає пропозиція (ПП1 правіше ПП), тоді знижується рівноважна ціна, але підвищується рівноважний обсяг купівлі-продажу (Р1 нижче, але правіше Р). Якщо ж при стійкому попиті СС під впливом нецінових факторів пропозиція скорочується (ПП2 лівіше ПП), то рівноважна ціна підвищується, а рівноважний обсяг купівлі-продажу падає (Р2 вище, але лівіше Р).

3. Пропозиція збільшується, а попит зменшується (1.3. 4). Коли під впливом нецінових факторів пропозиція зростає (ПП1, і ПП2 правіше ПП), а попит одночасно знижується (СС1 і СС2 лівіше СС), тоді рівноважна ціна падає (Р1, Р2 і Р3 нижче Р). Що стосується рівноважного обсягу, то його зрушення визначається тим, що більше змінилося (попит або пропозиція):

а) коли пропозиція збільшується на стільки ж, на скільки зменшався попит, тоді обсяг стає стабільним (Р1 нижче, але під Р);

б) якщо ж пропозиція збільшиться більше, ніж зменшиться попит, то обсяг зростає (Р2 нижче й правіше Р);

в) як тільки пропозиція збільшиться менше, ніж знизиться попит, то обсяг впаде (Р3 нижче й лівіше Р).

4. Попит збільшується, а пропозиція зменшується (мал. 1.3. 5) під впливом нецінових факторів попит зростає, а пропозиція одночасно скорочується (СС1 і СС2 правіше СС, а ПП1 і ПП2 лівіше ПП), то рівноважна ціна наймається (Р1, Р2 і Р3 вище Р). Що стосується зрушення рівноважного обсягу купівлі-продажу, то він залежить від ступеня зміни попиту або пропозиції:

якщо попит збільшиться на стільки ж, на скільки зменшилося пропозиція — обсяг залишиться колишнім (Р1 вище, але прямо над Р);

якщо попит збільшиться більше, ніж зменшилась пропозиція, — обсяг зросте (Р2 вище, але правіше Р);

як тільки попит збільшиться менше, ніж знизиться пропозиція, — обсяг скоротиться (Р3 вище, але лівіше Р).

5. Одночасне збільшення попиту та пропозиції (1.3. 6). Якщо під впливом нецінових факторів разом зростають пропозиція та попит (ПП1 і ПП2 правіше ПП, а СС1 і СС2 правіше СС), то в кожному разі рівноважний обсяг купівлі-продажу підвищується (Р1, Р2 й Р3 правіше Р). Що стосується рівноважної ціни, то її поведінка залежить від того, що здійнялося більше (попит або пропозиція):

а) якщо вони збільшилися рівною мірою, — ціна залишиться колишньою (Р1, правіше, але на одному рівні з Р на вертикалі);

б) якщо попит зросте більше, ніж пропозиція, — ціна здійметься (Р2 правіше й вище Р);

в) як тільки попит підвищується менше, ніж пропозиція, — ціна впаде (Р3 правіше але нижче Р).

6. Одночасне скорочення попиту та пропозиції (мал.1.3. 7). Якщо під впливом нецінових факторів знижуються разом попит та пропозиція (СС1 і СС2 лівіше СС, а ПП1 і ПП2 лівіше ПП), то в кожному рівноважний обсяг купівлі-продажу впаде (Р1, Р2 і Р3 лівіше Р). Що стосується рівноважної ціни, то її зрушення залежить від того, що більше скоротилося (попит або пропозиція):

а) якщо попит та пропозиція зменшуються рівною мірою — ціна залишається колишньої (Р1 лівіше, але на однаковому рівні з Р по вертикалі);

б) якщо пропозиція зменшується в порівнянні з попитом — ціна підніметься (Р2 лівіше й вище Р);

в) як тільки попит знижується більше, ніж пропозиція, то ціна впаде (Р3 лівіше й нижче Р).

Отже, графічна характеристика впливу зрушень у попиті й пропозиції на рівноважну ціну й рівноважний обсяг купівлі-продажу відрізняєте нахабністю й дохідливістю. У цьому складається перевага графічних ілюстрацій. Однак варто особливо підкреслити, що при всій важливості взаємодії попиту та пропозиції воно не може детермінувати саме по собі процес ціноутворення. Останнє припускає обов’язковий облік закону вартості.

2. Еластичність попиту

2.1 Поняття еластичності

Перша частина моєї курсової роботи посвячена аналізу таких елементів ринкового механізму, як попит, пропозиція, рівноважна ціна, ринкова рівновага. Тобто визначені зв’язки між ціною та попитом, і ціною та пропозицією як відповідні закони попиту і пропозиції.

В економічній науці існує аналіз такої проблеми — як криві попиту реагують на зміни деяких змінних чинників. Для виробника важливим є реакція що до оцінки попиту на товар в поточному моменті і на перспективу.

Тобто існують розрахунки конкретної величини впливу зміни фактора на результат. Ця проблема вирішується за допомогою еластичності.

Міра впливу однієї змінної величини на зміну іншої називається еластичністю. [2; 74] Вона показує на скільки змінюється один економічний показник при зміні іншого на одиницю.

Кількісно еластичність вимірюється показником — коефіцієнтом еластичності (E).

Коефіцієнт еластичності - це числовий показник, відображаючий процентні зміни однієї перемінної в відповідність на проценту зміну другої.

Еластичність попиту і пропозиції означає ступінь відносної змінюваності попиту і пропозиції під впливом відносної зміни ринкової ціни.

Розглядають еластичний попит і пропозицію. Якщо обсяги збільшення попиту і пропозиції перевищують обсяги зростання ринкової ціни, виражені у відсотках, то вони є еластичними.

Якщо ж приріст обсягів попиту та пропозиції (у відсотках) менший за приріст ринкової ціни (у відсотках), то вони є нееластичними. Нееластичними називають, якщо за істотної зміни рівня ринкової ціни обсяги попиту та пропозиції залишилися без змін.

Можливо навести такий приклад:

попит на продовольчі товари (хліб, молоко, м’ясо, сіль, цукор тощо) вважається нееластичним, бо це товари першої необхідності й повсякденного вжитку, і споживачі будуть купувати ці товари, якою б високою ринкова ціна на них не була.

Існує і інша група товарів — це товари розкоші, вироби з коштовних металів, попит на них буде еластичним.

Тобто ступінь чутливості споживча буде різним як для різних товарів, так і при певних змінах ціни на один і той же товар.

Як відомо, на величину попиту впливає ціна. Еластичність попиту за ціною — показник відсоткової зміни обсягу попиту при зміні ціни на товар на 1%.

Існує п’ять різновидів еластичності попиту за ціною.

Еластичний попит — величина попиту змінюється на більший процент, ніж ціна, тому загальний дохід продавця при зниженні ціни зростає.

Зменшення ціни від 5 до 3 грн., зумовлює зростання попиту від 3 до 6 одиниць. При цьому дохід, як добуток ціни і кількості товару, зростає від 15 грн. до 18 (рис. 2.2. 1).

Рис. 2.2.1 Еластичний попит [4; 43]

Нееластичний попит — ситуація, при якій велична попиту змінюється на менший процент, ніж ціна, тому загальний дохід продавця при зниженні ціни зменшується. Зменшення ціни від 5 до 3 грн. зумовлює зростання попиту від 3 до 4 одиниць. Дохід визначається від 15 до 12 грн. (рис. 2.2. 2).

Попит з одиничною еластичністю — ситуація, при якій ціна і величина попиту змінюються на однаковий процент, і відповідно загальний дохід залишається незмінним. Еластичність попиту дорівнює одиниці.

Рис. 2.2.2 Нееластичний попит.

Зменшення ціни від 5 до 3 грн. обумовлює зростання попиту від 3 до 5 одиниць. Дохід при цьому залишається незмінним — 15 грн. (рис. 2.2. 3).

Рис. 2.2.3 Попит з одиничною еластичністю [4; 44]

Абсолютно еластичний попит — ситуація, при якій крива попиту є горизонтальною лінією, тобто будь-яка кількість товару буде реалізовуватися, якщо ціна не перевищуватиме заданого рівня. Абсолютно нееластичний попит — ситуація, при якій крива попиту є вертикальною лінією, тобто кількість реалізованого товару не змінюється за будь-якої ціни (мал.2.2. 4).

Рис. 2.2.4 Абсолютно еластичний та абсолютно нееластичний попит [4; 44]

2.2 Еластичність попиту за ціною та її вимірювання.

Вище було описано сутність еластичності.

Найбільш часто в економіці використовується поняття «еластичність попиту» за ціною і еластичність попиту за доходом.

По-перше аналізується еластичність попиту за ціною.

Чинники, що впливають на еластичність попиту за ціною:

— якщо товар має багато товарів-замінників, попит на такий товар буде еластичним;

— на коротких проміжках часу попит є менш еластичним, тому що в тривалий проміжок часу існує можливість змінити споживчий кошик, налагодити виробництво товарів-замінників, або пристосувати смаки до споживання інших товарів;

— значимість товару для споживача, тобто товар першої необхідності (нееластичний), попит на предмети розкоші (еластичний).

— питома вага доходів споживача, тобто чим більше місце займає товар в бюджеті споживача, за інших однакових умов, тим вища еластичність попиту на нього.

Еластичність попиту за ціною показує, наскільки змінюється обсяг попиту на благо при зміні його ціни на один відсоток.

Коефіцієнт еластичності попиту за ціною, як правило є величиною від'ємною, оскільки ці дві змінні найчастіше перебувають в оберненому зв’язку.

Графічне зображення приймає від точкової еластичності, та дугової.

Розрізняють точкову та дугову еластичність попиту. Точкова еластичність може бути розрахована, якщо провести дотичну до кривої попиту (мал.2.2. 5).

Рис. 2.2.5 Точкова еластичність. [4; 45]

Дугова еластичність є показником середньої реакції попиту щодо зміни ціни товару на певному відрізку кривої попиту D.

Еластичність має більш високий рівень для високих цін і більш низький рівень для низьких цін. Це означає, що попит є еластичним на відрізку високих цін і нееластичним — на відрізку низьких цін.

Розрахунки еластичності попиту за ціною мають вагоме практичне значення для проведення цінової політики фірми. Для продавця важливо знати, яку суму грошей споживач готовий витратити на придбання даного товару при різному рівні ціни на нього, адже витрати споживача є не чим іншим, як сукупним доходом продавця.

Крім ціни, еластичність попиту залежіть від цілого ряду факторів:

— наявність замінників: чим більше товарів-субститутів, тим еластичніший попит на даний товар;

— питома вага товару в бюджеті споживача: чим вища питома вага, тим вища цінова еластичність попиту;

— якість товару: для предметів розкоші попит, як правило, є еластичним. Для більшості товарі повсякденного попиту і стандартних промислових товарів попит є нееластичним;

— запаси товару: чим більший запас, тим більш еластичніший попит.

Виконує практичну функцію: можливо твердження, що економічна теорія, аналізом еластичності попиту створює умови для розробки цінової політики підприємства.

2.3 Еластичність попиту і витрати споживача

Витрати споживача завжди пов’язані з цінами які існують на ринку, і які споживач вимушений сплачувати за товар, тобто нести витрати.

При аналізі витрат споживача на купівлю товару може бути використаний показник цінової еластичності попиту. Одночасно це величина є виручкою виробника, або продавця.

Економістами (Светланою Будаговською та ін.) для аналізу змін витрат споживача при еластичному і нееластичному попиту використана таблиця.

Табл.3.2 Еластичність і витрати споживача на купівлю товару (виручка виробника).

Зміна сукупних витрат (виручки)

При зниженні ціни ()

При зростанні ціни ()

Еластичний попит

Витрати збільшуються ()

Витрати зменшуються ()

При еластичному попиті ціна і витрати змінюються у протилежних напрямках

Нееластичний попит

Витрати зменшуються ()

Витрати збільшуються ()

При нееластичному попиті ціна і витрати змінюються в одному напрямку

Одинична еластичність

Витрати не змінюються

Витрати не мінюються

Аналіз еластичності попиту має велике значення при розробці цінових політики підприємства, так як існує залежність між ціновою еластичністю попиту та виручкою виробника.

Еластичний попит. Якщо попит еластичний, зменшення ціни призведе до збільшення загальної виручки, тому що навіть за меншої ціни, що сплачується за одиницю продукції, приріст продажу виявляється більш ніж достатнім для компенсації витрат від зниження ціни. Правильним є і зворотне: при еластичному попиті збільшення ціни приведе до зменшення загальної виручки.

Таким чином, якщо попит еластичний, зміна ціни викликає зміну загальної виручки в протилежному напрямку.

Нееластичний попит. Якщо попит нееластичний, зменшення ціни приведе до зменшення загальної виручки. Розширення продажу виявляється недостатнім для компенсації зниження виручки, одержаної з одиниці продукції, і в результаті загальна виручка зменшується. Зворотне твердження також вірне.

Таким чином. Якщо попит нееластичний, зменшення ціни викликає зміну виручки в тому ж напрямку.

Одинична еластичність. Збільшення або зменшення ціни залишить загальну виручку незмінною. Графічно це виглядає так:

Мал.2.3.1 Витрати споживача при еластичному та нееластичному попиті

2.4 Еластичність попиту за доходом

Еластичність попиту за доходом показує ступінь зміни попиту на товар, зумовлений зміною доходу споживача.

Аналіз еластичності попиту за доходами робиться з нормальних товарів вищої якості, нейтральних товарів та товарів нижчої якості. Тобто еластичність попиту за доходом, подібно еластичності попиту за ціною, залежить від оцінки товару споживачем.

Нормальні товари — товари, попит на які збільшується при зростанні доходів. До них належать насамперед ті, що забезпечують основні потреби людини: продукти харчування, стандартні промислові товари. При початковому збільшенні доходів попит на них досить швидко підвищується, але потім швидкість зростання попиту зменшується. Прискореними темпами зростає попит на послуги, пов’язані з мандрівками, розвагами та отриманням освіти. Високу еластичність попиту за доходом мають високоякісні товари тривалого користування.

Нейтральні товари — обсяги споживання цих товарів не залежать від доходу споживача, це в основному дешеві товари, які не мають ефективних субститутів.

Неякісні товари — їх споживання зменшується за умови зростання доходу споживача.

Але нормальні, неякісні і нейтральні товари — це не властивості речей, а оцінка споживачів. Причому в одних країнах це благо є нормальним, в інших — неякісним або предметом розкоші. Це залежить від життєвих стандартів, які визначаються загальним економічним розвитком країни.

2.5 Перехресна еластичність

Перехресна еластичність попиту — це чутливість споживчого попиту на товар, А до змін, що відбулися в ціні спорідненого товару В.

Вона визначає ступінь впливу на обсяг попиту на даний товар зміни ціни на інший товар.

Визначається вона як показник відсоткової зміни обсягу на певний товар, при зміні на 1 відсоток ціни іншого товару.

Коефіцієнт перехресної еластичності попиту — це відношення відсоткової зміни обсягу попиту на товар, А до відсоткової зміни ціни товару В.

Перехресна еластичність за ціною має важливе значення для виявлення щільності зв’язку між спорідненими товарами та для визначення меж галузі.

Для товарів субститутів обсяг попиту на товар, А змінюється прямо пропорційно зміні ціни на товар В (мал.2.5. 1).

Для товарів-комплементів обсяг попиту на товар, А перебуває в оберненій залежності від зміни цін на товар В (мал.2.5. 1).

Існують незалежні товари. Наприклад, зміна ціни на цукор не впливає на попит на бензин.

Перехресна еластичність попиту може бути асиметричною. Наприклад — зниження ціни на товар В приведе до збільшення попиту на товар А, але зменшення ціни товару, А може не спричинити зміни попиту на товар В, або же величина зміни попиту виявляється зовсім не такою, як очікувалося. [6; 86]

Графічне зображення перехресної еластичності.

Мал.2.5.1 Перехресна еластичність попиту для товарів-субститутів.

Мал.2.5.2 Перехресна елсастичність попиту для товарів-комплементів.

3. Еластичність пропозиції

Поняття еластичності можна застосувати і для пропозиції.

Еластичність пропозиції - це ступінь зміни кількості пропонованих товарів і послуг у відповідь на зміну ціни.

На кількість товару, який пропонують виробники для продажу, діє багато факторів, і тому можна визначити реакцію зміни кількості проданого товару на зміну цих факторів.

Еластичність пропозиції за ціною — показник відсоткової зміни обсягу пропозиції при зміні ціна на 1%.

Важливо визначити фактори, які впливають на еластичність пропозиції. Реакція виробників на підвищення ціни товару залежить від дії таких факторів:

— можливість переходу від виробництва інших товарів до виробництва даного виду товару: якщо цей процес переходу буде легким, то пропозиція товару буде високо еластичною;

— мобільність факторів виробництва: легкість, з якою потрібні ресурси можуть бути залучені до виробництва;

— витрати виробництва: якщо збільшення обсягу виробництва товару пов’язане з різким подорожчанням виробництва, то еластичність пропозиції цього товару буде невисокою;

— фактор часу: в умовах досить короткого періоду часу пропозиція є абсолютно нееластична. Тому зміна попиту (підвищення або зниження) зумовлює зміну цін (підвищення або зниження), але не відображається на величині пропозиції. Із зростанням ринкового періоду пропозиція стає більш еластичною. Це зумовлено тим, що підвищення попиту спричиняє не тільки зростання цін, а й збільшення обсягів виробництва. В умовах тривалого періоду часу пропозиція майже абсолютно еластична.

На еластичність пропозиції, як було вказано вище, впливають наступні чинники:

— чинник часу;

— особливості виробничого процесу;

— можливість тривалого зберігання і вартість зберігання.

По-перше — виробник повинен пристосуватись до певної зміни ціни. Чим більше часу має фірма для пристосування, тим більше зміниться обсяг продукції і тим більшою буде еластичність пропозиції.

Розрізняють найкоротший ринковий період, короткостроковий і довгостроковий.

Коли період часу найкоротший, то виробники не можуть відреагувати на зміну величини попиту та ціни. У такому випадку крива пропозиції буде повністю нееластичною, тобто на графіку — вертикальною.

У короткостроковому періоді еластичність пропозиції буде вищою, крива пропозиції буде мати додатний нахил. Це можливо пояснити так — виробничі потужності індивідуальних виробників і всієї галузі залишаються незмінними. Фірма має час для більш або менш інтенсивного використання своїх потужностей за рахунок варіювання кількості використовуваних змінних факторів виробництва.

У довгостроковому періоді є можливість змінювати кількість абсолютно всіх ресурсів, цінова еластичність пропозиції буде найвищою.

По-друге — особливості виробничого процесу. Виробник може переключатися на виробництво іншого товару при падінні ціни. Виробництво підприємства є гнучким. У такому випадку пропозиція буде еластичною.

По-третє - коли продукція не може довго зберігатися, вартість такого зберігання може бути високою, то еластичність пропозиції буде низькою. [1; 54]

Таким чином виробник повинен пристосуватись до змін економічної кон’юнктури з метою отримання прибутку.

Висновки

Розкрита проблема теми курсової роботи. У першій частині вказано, що ринок — це інститут, де взаємодіють покупці, поведінка яких проявляється через попит, та продавці, поведінка яких проявляється через пропозицію. А також дане визначення попиту як потреб, задоволення яких суб'єкт здатен оплатити. Важливим є твердження, що величина попиту перебуває в оберненій залежності від величини ціни на товар. Тобто обернений, стійкий повторюваний зв’язок величини попиту і ціни товару є законом попиту.

Надано аналіз впливу нецінових чинників на попит. Побудовані графіки закону попиту, та впливу нецінових чинників.

Далі розкрито сутність пропозиції - як обсяг товарів і послуг, який виробники хочуть і можуть виробити і запропонувати на ринок, за певний проміжок часу за різною ціною. Графічно стійкий прямий зв’язок між величиною пропозиції та ціною зображується у вигляді кривої пропозиції, яка має висхідний характер. Також розглянутий вплив нецінових чинників.

З допомогою графіків розкрита ринкова рівновага та її зміни під впливом факторів, та зміни ринкової ціни.

Попит і пропозиція на різні товари має різну чутливість до змін ціни. Сутність такого явища називають еластичністю попиту та пропозиції за ціною. Наведені формули коефіцієнтів еластичності попиту за ціною, за доходом, за витратами.

Еластичність пропозиції за ціною залежить від часового інтервалу — найкоротший, короткостроковий, довгостроковий періоди.

Таким чином, щоб адекватно реагувати на зміну ринкової ситуації і споживач і виробник повинні вміти оцінити попит та пропозицію на товари з урахування ціни, зміни цін та впливу інших чинників. Споживачі та виробники повинні мати таку поведінку на ринку, яка сприяє їх задоволенням та досягненню цим підприємницької діяльності.

Також вміння визначити закони ринку має важливе значення як для підприємства так і для політики держави та для ефективного функціонування економіки в цілому.

Використання еластичності в мікроекономічних моделях:

— аналіз поведінки споживача;

— визначення цінової політики фірми;

— визначення стратегії фірм і ділових підприємств, максимізуючи їх прибуток;

— розробка засобів державного регулювання економіки і, особливо, політики зайнятості;

— розробка структури оподаткування;

— прогнозування змін в розходах споживачів та доходів споживачів через змінення ціни продукту.

Знання проблем що визначені в курсовій роботі необхідні. Наприклад, мікроаналіз еластичності використовується в мікроекономічних моделях.

Література

1. Базілінська О.Я., Мініна О.В. Мікроекономіка: навчальний посібник / За редакцією О.Я. Базілінської. Видання 2-ге, перероблене та доповнене. — Київ: Центр навчальної літератури, 2005 р. — 325с.

2. Вініченко І.І., Дацій Н.В., Горецька С. О. Мікроекономікаа: навчальний посібник. — Київ: Центр навчальної літератури 2005р. — 272с.

3. Кулішов В.В. Мікро-, макроекономіка. Підручник. — Львів: Магнолія, 2008. — 488с.

4. Косік А.Ф., Гротковська Г. Е. Мікроекономіка: Навчальний посібник. — Київ: Центр навчальної літератури, 2004. — 416с.

5. Мельникова В.І., Яременко В. Г., Мельникова О. П. Мікроекономіка: Навчальний посібник. — Київ: Професіонал, 2005. — 400с.

6. Мікроекономіка: Підручник / За редакцією В. Д. Базилевича. — Київ: Знання, 2007. — 677с.

7. Політична економія: Навчальний посібник / За редакцією д. е. н., професора В. Г. Бодрова. Київ: Академвидав, 2007.

8. Рудий М. М. Мікроекономіка: Навчальний посібник. — Київ: Центр учбової літератури, 2008. — 360с.

9. Свіітлана Будаговська, олександр Кілієвич, Інна Луніна, Тетяна Пахамова, Ольга Романюк, Андрій Сніжко, Оксана Сніжка. Мікроекономіка і макроекономіка. Підручник у двох частинах. Видання четверте. 2007.

10. Старостенко Г. Г. Мікроекономіка: Навчальний посібник. — Київ: Центр навчальної літератури, 2006. — 152с.

11. Федоренко В. Г. Дідеенко О. М. Руженський М.М. Політична економія: Підручник / За редакцією д. е. н., професора В. Г. Федоренка. — Київ: Алерта, 2008. — 487с.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой