Митний контроль та митне оформлення партії кави меленої смаженої при переміщенні через митну територію України автомобільним транспортом у режимі "імпорт"

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Таможенная система


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра товарознавства та експертизи товарів

КУРСОВА РОБОТА

на тему: Митний контроль та митне оформлення партії кави меленої смаженої при переміщенні через митну територію України автомобільним транспортом у режимі «імпорт»

Студента V курсу

факультету вина, консервованих

продуктів та товарознавства

Науковий керівник,

посада

Одеса 2012

Зміст

Перелік умовних позначень

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади формування зовнішньоекономічної діяльності щодо кави

1.1 Сучасний стан експортно-імпортної політики України щодо кави

1.2 Нормативне обґрунтування та класифікація кави меленої при переміщенні через митну територію України

1.3 Порядок митного контролю партії кави меленої при переміщенні автомобільним транспортом

1.4 Документи, необхідні при митному контролі товару

Розділ 2. Розрахунково-практичні аспекти здійснення митного оформлення кави меленої натуральної смаженої

2.1 Об'єкт митного контролю та митного оформлення

2.2 Нетарифне регулювання митного контролю та митного оформлення документів на партію кави меленої

2.3 Порядок митного оформлення кави меленої натуральної смаженої

2.4 Розрахунок митних платежів

2.5 Завершення митних формальностей та митного оформлення

Висновки

Список використаних джерел

Перелік умовних позначень

ТМ — торгова марка;

ВАТ — відкрите акціонерне товариство;

ЗАТ — закрите акціонерне товариство;

ДМСУ — Державна митна служба України;

МКУ — митний кодекс України;

ТН ЗЕД — Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності;

СНД — Співдружність незалежних держав;

ГС — гармонізована система опису та кодування товарів;

УКТЗЕД — Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності;

ПП- попереднє повідомлення;

ВМД — вантажна митна декларація (МД);

ПД — попередня вантажна митна декларація;

ВТД — внутрішній транзитний документ;

Вступ

У сучасних умовах Україна постала перед об'єктивною необхідністю активізації митних відносин. Структурне та якісне оновлення виробництва та створення ринкової інфраструктури відбуваються майже повністю шляхом і за рахунок вагомого внеску митної справи. Чим масштабніші обсяги виробництва, тим швидше відбувається відтворювальний процес, здійснюються позитивні ринкові перетворення. З іншого боку, це веде до насичення внутрішнього ринку та необхідності збільшення експорту товарів[1].

Зростання якості життя, забезпечення розвитку цивілізованого ринку і демократичних реформ, захист конституційних прав громадян, в тому числі їх прав як споживачів є невід'ємною умовою вступу України до Ради Європи, Світової організації торгівлі (СОТ), інших впливових міжнародних організацій.

Законодавство України з питань державної митної справи складається з Митного кодексу України (далі - МКУ), інших законів України, що регулюють питання державної митної справи з міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання митного кодексу та інших законодавчих актів.

Об'єктом роботи є вивчення особливостей митного контролю та митного оформлення партії кави меленої смаженої при переміщенні через митну територію України автомобільним транспортом у режимі «імпорт»

Завданнями курсової роботи є:

— аналіз експорту та імпорту України щодо кави меленої;

— визначення коду кави меленої натуральної смаженої за УКТ ЗЕД;

— вивчення митних процедури при переміщенні кави меленої;

— визначення методів тарифного та нетарифного регулювання;

— розрахунок митних платежів;

— заповнення необхідних бланків документів, що оформляються при митному оформленні партії кави меленої.

Розділ 1. Теоретичні засади формування зовнішньоекономічної діяльності щодо кави

1.1 Сучасний стан експортно-імпортної політики України щодо кави

Ринок кави в Україні включає в себе декілька сегментів: натуральний (зерновий і мелений), розчинна (freeze-dried, гранульований і порошковий), кавові суміші, кавові напої. Найбільш популярним в структурі продажів кавової продукції є розчинна кава, який складає близько 40% загального обсягу продажів, мелена кава — 30%, кавові суміші - 25%. В Україні каву реалізується в основному за двома напрямками: ритейл (на який припадає близько 70% продажів, продається в основному розчинна кава) і так званий «HoReCa» — hotel, restoran, cafe (у даному напрямку продажів найбільшу питому вагу в структурі реалізації доводиться на натуральну каву). Структура ринку кави зображена на рис. 1. 1

Рис. 1.1 Структура ринку кави та кавових напоїв

Для ринку кави України характерні сезонні коливання попиту, щорічно в кінці літа продажу натуральної кави збільшуються на 15−20%, взимку — на 30−40%. За період 2010−2011 рр. ринок кави в Україні показував стабільне зростання на рівні 10−15% щорічно. За ринковими оцінками, за останні два роки загальний обсяг ринку кави в Україні становив близько 300−350 млн. дол. США.

Основна частка імпорту натуральної кави на територію Україну належить Німеччині. За І півріччя 2012 р. імпорт продукту з цієї країни склав 25% загального обсягу ввезеного натуральної кави. Значну питому вагу в обсязі імпорту належить також Росії, Польщі та Італії. Частка імпорту продукції з Фінляндії, Болгарії і Португалії склала від 10% до 20%. На інші країни-імпортери припадає менше 10% обсягу імпорту натуральної кави на територію Україну. Серед них необхідно виділити Швейцарію, Індію, Австрію, Бразилію та Португалію. На рисунку 1.2 зображені основні імпортери.

Рис 1.2 Основні імпортери кави

Імпорт натуральної кави на територію Україну у 2009 р. склав 10,7 тис. тонн. У 2010 і 2011 рр. цей показник скоротився по відношенню до 2009 р. на 5% і дорівнює 9,7 тис. тонн. У 2012 р. в порівнянні з 2011 р. спостерігається істотний приріст імпорту натуральної кави, темп якого склав 20% що дорівнює 12,7 тис. тонн. Обсяги імпорту кави зображена на рис 1. 3

Рис 1.3 Обсяги імпорту кави натуральної

За І півріччя 2012 р. обсяг виробництва натуральної кави на території Україні склав 1159 тонн, що на 37% перевищує значення цього показника за аналогічний період 2011 р. дорівнює 846 тонн За іншими показниками, які характеризують ринок натуральної кави Україні, також спостерігається помітне зростання у порівнянні з І півріччям 2011 р. обсяг виробництва кави меленої зображений на рис 1.4.

Рис 1.4 Обсяг виробництва кави меленої натуральної смаженої(на території України)

Найбільші фірми виробники кави:

— ТОВ «Nestle-Україна» (ТМ Nestle). Корпорація «Nestle» є однією з найбільших в сфері виробництва продуктів харчування і володіє більше 500 фабриками та підприємствами в 86 країнах. В Україні «Nestle» реалізує продукцію під торговими марками «Nescafe», «Nesquik», «Coffe-mate»;

— ЗАТ «Крафт Фудз Україна» підприємство, що входить до групи компаній «Крафт Фудз Інк». Група є однією з найбільших у світі з виготовлення продуктів харчування і напоїв. На українському ринку ЗАТ «Крафт Фудз Україна» має 4 заводи різних напрямків, продукція компанії представлена такими торговими марками як «Jacobs», «Maxwell House», «Carte Noire»;

— СП «Галка»: британсько-українське спільне підприємство, на якому здійснюється повний цикл виробництва розчинної кави;

— Tchibo GmbH: підприємство входить до складу Tchibo Holding AG і займає п’яте місце серед найбільших компаній — виробників кави. З появою Tchibo в кавовому бізнесі почалося формування сегмента дорогих сортів кави. На українському ринку компанія Tchibo працює з 1996 року і представлена підприємством «Tchibo-Ukraine»;

Крім того, смажений, зерновий і мелену каву в Україні виробляють близько 10 підприємств, такі як: «Панорама», ТОВ «Юнікаф», СП «ТОВ» Віденська кава «, ТОВ» Р.Е.Й.В. «,» Країна кави «,» Roastmaster «та інші.

1.2 Нормативне обґрунтування та класифікація кави меленої при переміщенні через митну територію України

Законодавство України з питань державної митної справи складається з Митного кодексу України (далі - МКУ), інших законів України, що регулюють питання державної митної справи з міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання митного кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов’язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Митним кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

При здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

Уразі якщо законодавством України передбачена можливість виконання митних формальностей без подання митної декларації, застосовуються норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день виконання таких формальностей.

Норми законів України, які пом’якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені Митним кодексом, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають.

У разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов’язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

Сучасні митні тарифи включають десятки тисяч найменувань товарів. Загальна кількість товарних позицій досягає п’яти тисяч. Крім того, кожна товарна позиція включає цілий ряд підпозицій, що є наслідком тенденції до збільшення кількості товарів, які оподатковуються митним тарифом.

УКТ ЗЕД побудована на базі Гармонізованої системи опису і кодування товарів (ГС), яка використовується у світовій практиці.

Комплексним посібником для визначення коду є Основні правила інтерпретації. Таких правил шість. Згідно з першими п’ятьма правилами визначають товарну позицію (перші 4 знаки). За шостим правилом знаходять субпозицію (5 і 6 розділи) і підсубпозицію (VII, VIII і IX розряди дев’ятизначного коду товару).

Правило 1

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться тільки для зручності користування УКТ ЗЕД в роботі; з юридичною метою класифікація товарів в УКТ ЗЕД проводиться виходячи з текстів товарних позицій і відповідних приміток до розділів або груп, якщо тільки тексти не вимагають іншого відповідно до таких положень (положення Правила 2).

Правило 2

2. Будь-яке посилання в найменуванні товарної позиції на який-небудь товар має розглядатися в тому числі і як посилання на товар в некомплектному або незавершеному вигляді за умови, що поданий у некомплектному або незавершеному вигляді цей товар має основні характеристики комплектного або завершеного товару, а також як посилання на комплектний або завершений товар в незібраному або розібраному вигляді.

На практиці багато товарів постачаються в некомплектному або незавершеному вигляді. Товар (незавершений, некомплектний, нескладений, розібраний) повинен мати основні характеристики комплектного або завершеного товару. Тобто виріб, що постачається, не готовий для негайного використання, але має приблизну форму готового виробу і може бути доопрацьований під час операції.

Іншими словами, некомплектні, незавершені товари розташовуються в тій позиції, що і комплектний (завершений, доопрацьований) товар.

Будь-яке посилання в найменуванні товарної позиції на який-небудь матеріал або речовину має розглядатись і як посилання на суміші або з'єднання цього матеріалу або речовини з іншими матеріалами або речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу або речовини має розглядатись і як посилання на товари, які повністю або частково складаються з цього матеріалу або речовини.

Класифікація товарів, що складаються більше ніж з одного матеріалу або речовини, здійснюється відповідно до положень Правила 3.

Правило З

У випадку, якщо відповідно до Правила 2 б або з яких-небудь інших причин виникає можливість віднесення товарів до двох або більше товарних позицій, їхня класифікація здійснюється у такий спосіб:

А. Перевага віддається тій товарній позиції, яка містить найбільш конкретний опис товару, ніж товарні позиції із загальним описом. Однак коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів або речовин, що входять до складу суміші або багатокомпонентного виробу, або тільки до окремих частин товару, поданого у наборі для роздрібного продажу, то дані товарні позиції мають розглядатись як рівнозначні стосовно даного товару, навіть якщо одна з них і дає повніший або точніший опис товару.

Б. Суміші, багатокомпонентні вироби, що складаються з різних матеріалів або виготовлені з різних компонентів, і товари, подані в наборах для роздрібного продажу, класифікація яких не може бути здійснена відповідно до положень Правила З Б, мають класифікуватися за тим матеріалом або складовою частиною, які визначають основні ознаки даних товарів (за умови, що цей критерій має застосування).

В. Товари, класифікація яких не може бути здійснена відповідно до положень Правила З, А і Б, мають класифікуватися в товарній позиції, останній у порядку зростання кодів серед товарних позицій, рівною мірою прийнятних для розгляду при класифікації даних товарів.

Правило 4

4. Товари, класифікація яких не може бути здійснена відповідно до положень перших трьох правил, класифікуються в товарній позиції, відповідній товарам, найбільш схожим (близьким) з розглядуваними товарами.

Правило 5

А. Пакувальна тара, що має особливу форму і призначена для зберігання відповідних виробів або набору виробів, придатна для тривалого використання і надана разом з виробами, для яких вона призначена, має класифікуватися спільно з упакованими в неї виробами (наприклад футляри для фотоапаратів або музичних інструментів).

Однак дане правило не застосовується до тари, яка складає з упакованими виробами єдине ціле, додає останньому істотно інший характер.

Б. Положення Правила 5 А не є обов’язковими, коли пакувальні матеріали цілком очевидно придатні для повторного використання (наприклад, металеві балони для транспортування стислих газоподібних речовин).

Після визначення товарної позиції необхідно визначити повний 9-значний код товару. З цією метою застосовується Правило 6.

Правило 6

6.З юридичною метою класифікація товарів у субпозиціях будь-якої товарної позиції здійснюється відповідно до найменувань субпозицій і приміток, що стосуються субпозицій. а також положень вищезазначених правил, за умови, що лише субпозиції одного рівня можуть порівнюватися. Для мети даного Правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не обумовлено інше.

Дане правило необхідно пояснити відносно порівняння субпозицій одного рівня. Річ у тому, що специфікою номенклатури ГС є наявність так званої дефісної системи. Дефісна система передбачає проставлення певної кількості рисок (дефісів) перед найменуваннями деталізованих субпозицій (під-субпозицій). Кількість дефісів дорівнює номеру рівня субпозиції. Проставлення різної кількості дефісів показує глибину деталізування і полегшує пошук відповідних товарів за певним алгоритмом: від меншої кількості рисок (дефісів) до більшої.

1. 3 Порядок митного контролю партії кави меленої при переміщенні автомобільним транспортом

Митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Він передбачає мінімум митних процедур та проводиться у пунктах пропуску через державний кордон України цілодобово.

Під час митного контролю здійснюється:

* перевірка документів та відомостей;

* митний огляд товарів і транспортних засобів, особистий огляд громадян;

* облік товарів і транспортних засобів;

* усне опитування громадян та посадових осіб підприємств;

* огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на митні органи;

* перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем;

* проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

* направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

Під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю. Товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. Товари, що переміщуються через митний кордон України, разом з транспортними засобами і документами, що їх супроводжують, пред’являються для контролю митним органам не пізніше, ніж через три години після прибуття їх у пункт пропуску.

На підставі міжнародних договорів України на митному кордоні України може здійснюватися спільний митний контроль разом з митними органами суміжних держав. З метою забезпечення здійснення митного контролю за товарами та транспортними засобами, що переміщуються через митний кордон України у пунктах пропуску на митному кордоні України, в межах прикордонної смуги на державному кордоні України, на територіях підприємств, спеціальних митних зон, а також в інших місцях, визначених митними органами, створюються зони митного контролю. Ідентифікація товарів і транспортних засобів здійснюється митним органом шляхом використання одноразових номерних запірно-пломбувальних пристроїв, печаток, голографічних міток, нанесення цифрового, літерного чи іншого маркування, ідентифікаційних знаків, проставлення штампів, взяття проб і зразків, складання опису товарів і транспортних засобів, використання товаросупровідної документації тощо. При здійсненні митного контролю запроваджуються особливі процедури митного контролю, що передбачають звільнення від окремих форм митного контролю, а саме: звільнення від митного огляду, здійснення спрощеного митного контролю, митний контроль після пропуску товарів і транспортних засобів. Спрощений митний контроль застосовується митними органами, в яких обладнано зони (коридори) спрощеного митного контролю.

Особливе місце серед різних видів транспорту займає автомобільний. Він більш мобільний по своїй природі і менш залежить від зовнішніх факторів. До характерних ознак, позитивних якостей автомобільного транспорту належить високий рівень його маневреності, рухомості, висока швидкість руху. Доставка вантажу здійснюється від складу вантажовідправника до складу вантажоодержувача без проміжних перевантажень.

Митне оформлення здійснюється з метою засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів.

Митне оформлення товарів і транспортних засобів передбачає процедуру декларування — заява за встановленою формою точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення[12].

Згідно ПКМУ № 451 від 21. 05. 2012р «Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними» митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів, що переміщуються смугами руху, позначеними символами червоного кольору («червоний коридор»), у пункті пропуску здійснюється трьома етапами:

Перший етап — попередні операції.

Для здійснення митного контролю декларант, уповноважена ним особа або перевізник надають посадовій особі митного органу документи, визначені Митним кодексом України (см. Пункт 1. 4). На прийнятих документах проставляється відбиток штампа «Під митним контролем». Після цього здійснюється перевірка комплектності наданих документів, цілісності накладеного митного забезпечення, а також загальний огляд автомобільних транспортних засобів і товарів.

Другий етап — здійснення інших видів контролю.

Відповідно до переліку товарів, що підлягають державному контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю) у разі переміщення їх через митний кордон України, та поданих товаросупровідних (товаротранспортних) документів посадова особа митного органу визначає вид (види) державного контролю та форму його проведення (попередній документальний контроль посадовою особою митного органу або державний контроль посадовими особами відповідних контролюючих органів).

Третій етап — закінчення митного контролю.

Митний контроль та митне оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів закінчується після здійснення всіх передбачених законодавством видів контролю щодо цих автомобільних транспортних засобів і товарів.

Посадова особа митного органу за результатами системи управління ризиками у порядку, визначеному Держмитслужбою, приймає рішення про проведення огляду автомобільних транспортних засобів і товарів, що перебувають під митним контролем, ручної поклажі та багажу, та обсяг його проведення.

Огляд автомобільних транспортних засобів і товарів, ручної поклажі та багажу може здійснюватися посадовими особами митного органу разом з органом охорони державного кордону із залученням посадових осіб інших контролюючих органів, які здійснюють визначені законодавством види державного контролю у пунктах пропуску, за ініціативою посадових осіб митного органу або зазначених державних контролюючих органів відповідно до вимог законодавства та міжнародних договорів України.

У разі виявлення пошкодження або втрати митного забезпечення, накладеного на автомобільні транспортні засоби і товари, чи за наявності інших видимих ознак можливого несанкціонованого доступу до товарів, що перебувають під митним контролем, а також за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення таких автомобільних транспортних засобів і товарів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної інформації від правоохоронних органів, може проводитися переогляд автомобільних транспортних засобів і товарів.

Про результати огляду та переогляду автомобільних транспортних засобів і товарів, ручної поклажі та багажу складається акт за формою, встановленою Мінфіном.

Після здійснення інших видів контролю митний орган згідно із законодавством справляє митні платежі, що підлягають сплаті в пунктах пропуску.

1. 4 Документи, необхідні при митному контролі товару

Для митного контролю та митного оформлення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності пред’являються наступні види документів:

* комерційні(торгівельні);

* транспортні;

* дозвільні;

* митні.

Комерційні документи містять вартісну, якісну та кількісну характеристику товарів і транспортних засобів. До них належать зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок (інвойс, специфікація, рахунок-фактура, пакувальний лист, сертифікат якості тощо).

До транспортних документів належать документи, які супроводжують товари і транспортні засоби, тобто документи, на підставі яких товари та транспортні засоби переміщуються через митний кордон. До таких документів відносяться товару транспортні накладні форми CMR, Carnet TIR (книжка МДП); свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення; документи, які застосовуються при підтвердженні витрат на доставку товарів.

До дозвільних документів в залежності від товару та митному режиму відносять: Довідка про проведення декларування валютних цінностей; ліцензія; висновок ДСЕК; дозвіл органів МВС України, органів екологічного контролю; дозвіл на перевезення радіоактивних товарів; сертифікати ветеринарного, фітосанітарного, екологічного, гігієнічного, радіологічного, санітарно-епідеміологічного контролів.

До митних документів відносять документи видані митними органами або подані митним органам, які використовуються виключно для митних формальностей, до них відносять: Вантажна митна декларація (МД), Декларація митної вартості (ДМВ), Облікова картка особи, що здійснює операції з товарами, Кваліфікаційне посвідчення представника митного брокеру, Ліцензія на право здійснення митної брокерської діяльності.

Розділ 2. Розрахунково-практичні аспекти здійснення митного оформлення кави меленої натуральної смаженої

2.1 Об'єкт митного контролю та митного оформлення

Об'єктом митного контролю та митного оформлення обрана партія кави меленої ТМ «Черная Карта», яке виготовлено у Російській Федерації. Кава мелена перетинає митний кордон України на замовлення підприємства ТОВ «Фудз».

Партія кави меленої масою нетто 2,5тонн у кількості 2,5 тисячі пакетів розфасованих у 500 картонних коробок.

На кожну коробку нанесені наступні данні:

— найменування продукту (Кава натуральна смажена мелена)

— назва підприємства-виготовлювача, його адреса, товарний знак при наявності (ТОВ «Штраус», Росія, Московська обл., сел. ВНІІССОК, буд. 32, Одинцовський район);

— маса нетто (5кг);

— маса брутто (5,2кг);

— кількість упакованих одиниць та маса упакованої одиниці (50 упакованих одиниць, маса упакованої одиниці 100 грам);

— дата виготовлення (1. 08. 2012);

— термін придатності (12 місяці);

Зауважень до транспортної тари відсутні. Вона відповідає усім вимогам нормативних документі до маркування транспортної тари.

Споживча тара для кави меленої - пакети картонні місткістю 100 г з багато фарбовим друком. Маркування наведене у таблиці 2.1.

Маркування повністю відповідає вимогам ДСТУ 4518: 2005. Всі банки цілі, не пошкоджені.

Таблиця 2.1 — Проведення аналізу маркування споживчої тари

Найменування продукту

Кава натуральна смажена мелена

Торгова марка

«Черная Карта»

Маса нетто

100г

Склад

Кава натуральна смажена мелена

Енергетична цінність, ккал

215

Білки, г/100г

12,1

Жири, г/100г

13,5

Вуглеводи, г/100г

2,4

Умови зберігання

Зберігати у сухому прохолодженому місті при температурі не вище 20 С та за відносної вологості повітря не вище ніж 75%

Виготовлено

1. 08. 2012

Термін придатності

12 місяці

Нормативний документ

ГОСТ Р 52 088−2003

Штриховий код

4 602 216 000 582

2.2 Нетарифне регулювання митного контролю та митного оформлення документів на партію кави меленої

імпортний кава митний контроль

Засоби державного регулювання переміщення через митний кордон України товарів поділяються на дві групи — засоби тарифного та нетарифного регулювання.

В світовій практиці під нетарифним регулюванням припускають встановлення державою кількісних обмежень на шляху переміщення товарів через митницю. Кількісні обмеження — це адміністративна форма державного нетарифного регулювання торгового обігу, яка визначає товари, експорт або імпорт яких дозволено. Такі обмеження використовуються за рішенням влади однієї держави або на підставі міжнародних угод, які координують торгівлю певними групами товарів. Головна мета кількісних обмежень полягає у захисті внутрішнього ринку від проникнення товарів іноземного виробництва. Тим самим захищається вітчизняний товаровиробник, коли застосування митно-тарифних засобів регулювання зовнішньоекономічної діяльності вичерпало себе або їхній вплив, з погляду держави, не достатньо ефективний. У цьому разі держава застосовує кількісні обмеження експорту та імпорту.

Окрім кількісних, до нетарифних засобів відносяться також ускладнення митних процедур, збільшення кількості необхідної документації, підвищення вимог до якості упаковки і маркування, встановлення різних видів контролю. До цих засобів відносяться також різноманітні податки на імпорт і експорт понад мито, валютні обмеження, пов’язані з одержанням дозволу на використання валюти для імпортної закупівлі, різноманітні адміністративні, прикордонні збори[8].

До об'єкту даної курсової роботи застосовуються непрямі методи нетарифного регулювання, а саме, технічне регулювання. Технічне регулювання — вимога з дотримання національних стандартів, одержання сертифікатів відповідності на імпортну продукцію, спеціального маркування та пакування товарів, дотримання санітарно-гігієнічних норм та інші вимоги, встановлені законодавством України кава мелена повинна відповідати вимогам, нормативної документації. Товари, що імпортуються на територію України, підлягають обов’язковій сертифікації на предмет їхньої відповідності фармакологічним, санітарним, фітосанітарним, ветеринарним та екологічним нормам, якщо відповідні норми діють стосовно аналогічних товарів національного виробництва згідно із законами України.

Для визначення переліку контролів, які обов’язкові для кави меленої натуральної смаженої розраховуємо код за УКТ ЗЕД:

Згідно УКТЗЕД кава мелена натуральна смажена отримала код0901 21 00 00. 11]

II розділ — Продукти рослинного походження

09- Кава, чай, мате, або парагвайський чай, і прянощі

0901 — Кава, смажена або несмажена, з кофеїном або без кофеїну; кавова шкаралупа та оболонки зерен кави; замінники кави з вмістом кави в будь-якій пропорції:

— кава смажена: 0901 21 00 00 — з кофеїном.

Таким чином, код кави меленої за УКТ ЗЕД є базою для визначення розмірів ставок мита. Ставка мита складає 0,1 Є за 1 кг за кодом — 0901 21 00 00. 11].

Згідно Наказу від 27. 03. 2009 N 265/211/191/210/14/147/326 «Про затвердження Переліку товарів, які підлягають обов’язковому санітарному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей у пунктах пропуску через державний кордон кава мелена підлягає видам контролю, які наведені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 — Види контролів, яким підлягає кава мелена при переміщенні через митну територію України

Код товару згідно з УКТ ЗЕД

Опис товару згідно з УКТ ЗЕД

Санітарний контроль

Ветеринарний контроль

Фітосанітарний контроль

Екологічний контроль

Контроль за переміщенням культурних цінностей

0901

Кава смажена або несмажена, з кофеїном або без кофеїну; кавова шкаралупа та оболонки зерен кави; замінники кави з умістом кави в будь-якій пропорції

+

-

-

-

-

Обов’язковим для усіх вантажів, що перетинають державний кордон України є радіологічний контроль. Радіологічний контроль здійснюється з метою контролю виконання вимог чинного законодавства при переміщенні через державний кордон радіоактивних речовин і ядерних матеріалів. При позитивних результатах радіологічного контролю в товаросупровідних документах проставляються дозвільні штампи.

Підприємства, установи, організації та громадяни можуть ввозити з-за кордону сировину, продукцію і реалізовувати чи використовувати їх в Україні лише за наявності даних щодо їх безпеки для здоров’я населення при наявності гігієнічного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи. Зазначений гігієнічний висновок видається органами, установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби. Перелік товарів (предметів), які підлягають санітарно-епідеміологічному контролю, визначається державною санітарно-епідеміологічною службою України. Під дію санітарно-епідеміологічного контролю підпадають такі товари, як продукти харчування, лакофарбові вироби, будівельні матеріали, побутові прилади та вироби, обчислювальна техніка, транспортні засоби та інше, відповідно до Закону України від 24. 02. 94 N 4004-XII «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». Висновок санітарно-епідеміологічної експертизи.

Відповідно до вимог статті 318 Митного кодексу України «Товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному та радіологічному контролю. У пунктах пропуску через державний кордон України зазначені види державного контролю здійснюються митними органами у формі попереднього документального контролю на підставі інформації, отриманої від державних органів, уповноважених на здійснення цих видів контролю, з використанням засобів інформаційних технологій. Митні органи взаємодіють з державними органами, уповноваженими на здійснення зазначених видів контролю, координують роботу з їх здійснення у пунктах пропуску через державний кордон і в зонах митного контролю на митній території України».

2.3 Порядок митного оформлення кави меленої натуральної смаженої

Кава мелена і транспортний засіб, що його перевозить перебувають під митним контролем та підлягають обов’язковому митному оформленню. Партія кави меленої «Черная Карта» масою 2,5тонни прямує з Російської Федерації в Україну. Товар займає 500 місць (ящиків) в напівпричепі Reno з держномером АА 3435ВН.

Територію України кава мелена перетинає на митному пості Бачівськ (прикордонна митниця). На цьому пості здійснюється цілодобове митне оформлення автомобільних транспортних засобів та товарів, які вони перевозять.

Митне оформлення кави меленої в даній митниці є спрощеним, так як повне оформлення проводитиме Київська Регіональна митниця, тобто митниця призначення.

За наявності достатніх підстав на кожному з етапів митного оформлення відповідальною особою може бути відмовлено у митному оформленні у порядку, встановленому чинним законодавством України [18].

На митному пості Бачівськ здійснюють митне оформлення транспортного засобу у три етапи:

I. Митний контроль та митне оформлення транспортного засобу.

У якому водій транспортного засобу надає документи:

— Паспорт водія;

— Тех. паспорт на транспортний засіб;

— Товаротранспортну накладну (форми CMR);

— Договір (Контракт);

— Інвойс;

— Сертифікат відповідності;

— Сертифікат про походження товару форма СТ-1

II. Попередній документальний контроль:

— Надання Міжнародного санітарного сертифікату;

— Проведення радіологічного та екологічного контролю та проставлення штампу на товаротранспортній накладній.

III. Прийняття рішення.

Тільки за умови позитивного результату перевірки митний пост Бачівськ дає дозвіл на переміщення через митний кордон України вантажу із кавою меленою до Київської Регіональної митниці. В центральній базі даних робиться відмітка про пропуск вантажу. Інспектор митниці відправлення, роздруковує два примірники витягу з електронної копії ПП на переміщуваний вантаж, ознайомлює під розпис особу, що приймає вантаж та документи на них до перевезення у Київську Регіональну митницю й бере зобов’язання щодо доставки цього товару у митницю призначення.

Перший примірник витягу з електронної копії ПП зберігається у митниці відправлення разом із примірниками всіх товаросупровідних документів. Другий — передається особі, що приймає заявлені товари до перевезення. Цей примірник використовується як довідковий документ упродовж усього терміну переміщення товарів, а по завершенні його засвідчується печаткою митниці призначення та залишається у перевізника як свідчення здійсненого переміщення.

При надходженні кави меленої до Київської Регіональної митниці у визначений прикордонною митницею відправлення термін доставки інспектор перевіряє відповідність вантажу відомостям про нього, зазначеним в електронній копії ПП, та проставляє в усіх товаросупровідних документах штамп «Під митним контролем». Другий примірник витягу з електронної копії ПП засвідчується відбитком особистої номерної печатки інспектора митниці призначення та записом «Вантаж надійшов». В електронній копії ПП інспектор митниці призначення робить відмітку про надходження вантажу в Київську Регіональну митницю.

У митниці призначення проводиться остаточне оформлення кави меленої натуральної смаженої. Митному органу надається:

— вантажна митна декларація (ВМД-2),

— інвойс;

— товаротранспортна накладна (CMR);

— зовнішньоекономічний контракт;

— сертифікат відповідності;

— сертифікат про походження (Форми СТ-1);

— довідка про транспортні витрати.

Також проводиться перевірка правильності нарахування та стягнення митних платежів.

2. 4 Розрахунок митних платежів

Митні платежі - платежі, що стягуються в установленому порядку митними органами при митному оформленні товарів і інших випадках передбачених законодавством України. Вони є ефективним інструментом регулювання зовнішніх економічних зв’язків. Митні платежі сплачуються безпосередньо власником переміщуваних товарів або організацією, що здійснює митне оформлення на підставі договору. Митні платежі повинні бути внесені до, або одночасно з подачею вантажно-митної декларації на розрахунковий рахунок митного органу.

Під час ввезення на територію України кави меленої сплачуються такі митні платежі:

— ввізне мито (ставка мита — 1Є за 1 кг);

— ПДВ (20% від суми митної вартості і ввізного мита);

— Митна вартість — це вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті.

Митна вартість визначається за формулою (2. 1)(згідно базисних умов поставки EXW)[контракт]:

МВ = Вк + Вп, (2. 1)

де: МВ — митна вартість;

Вк — вартість контракту[контракт];

Вп — витрати покупця (транспортні - 660 долара, з розрахунку 1 долар 10 центів за 1 км; завантажувальні - 200 доларів, витрати на страхування — 10% від ціни контракту). справка о транспортных расходах]

Вартість контракту — це ціна товару за контрактом, що визначається за формулою (2. 2):

Вк = Ц * Н, (2. 2)

де: Ц — ціна за одиницю товару, 1 долар

Н — кількість товару, 25 000шт.

Вк = 1*25 000 = 25 000 доларів.

На момент перетину кордону курс долару складав 8,15 грн

МВ=2500*8,15+660*8,15+200*8,15+(10*50 000/100)*8,15=231 134грн.

Ввізне мито розраховується за формулою (2. 3):

В в/м = (Ст. *кількість товару)(2. 3)

де: В в/м — ввізне мито;

Ст.- специфічна ставка мита, що складає 0,1 Є за 1 кг.

Вв/м= 0,1*2500*10,5 = 2625грн

Сума податку на додану вартість визначається за формулою (2. 4):

У ПДВ = ((МВ + В в/м) * ПДВ)/100%, (2. 4)

де: У ПДВ — сума ПДВ;

МВ — митна вартість;

В в/м — ввізне мито;

ПДВ — ставка податку на додану вартість (20%).

Таким чином, У ПДВ = ((231 134+2625)*20)/100 = 46 751,8грн.

Сума митних платежів включає в себе суму всіх нарахованих стягнень і в даному випадку розраховується за формулою (2. 5):

? МП = В в/м + У ПДВ, (2. 5)

де:? МП — сума митних платежів, грн. ;

В в/м — ввізне мито;

У ПДВ — сума ПДВ.

Отже, ?МП=2625+46 751,8=49 376,8 грн.

Результати нарахування та стягнення митних платежів заносяться у графу 47 ВМД.

Таким чином, тарифне регулювання при переміщенні кави меленої, є головним інструментом впливу на іноземних виробників та сприяє реалізації політики протекціонізму щодо вітчизняних виробників.

При здійсненні митного оформлення ВМД виконуються такі митні формальності:

— Перевірка дотримання строків подання ВМД;

— Перевірка наявності відміток про завершення переміщення товару;

— Перевірка правильності класифікації товару;

— Перевірка правильності визначення країни походження;

— Перевірка дотримання встановлених до задекларованого товару заходів нетарифного регулювання (відсутність визначених законодавством заборон щодо переміщення або поміщення у відповідний режим задекларованого товару; наявність відповідних документів, наявність ВМД відомостей про відповідні документи або відомостей про відмітки у товаросупровідних документах);

— Перевірка наявності задекларованого товару у митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності;

— Перевірка правильності застосування пільг до оподаткування;

— Перевірка правильності визначення митної вартості товару.

2. 5 Завершення митних формальностей та митного оформлення

Під час завершення митного оформлення посадовими особами виконуються перевірки відомостей про виконання митних формальносте за результатами оцінки ризику за ВМД із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі за допомогою УСАУР.

Перевіряють правильність нарахування митних та інших платежів, правильності заповнення графи 47 та ВМД, контроль та облік векселів, заповнення графи С ВМД згідно з порядком заповнення митних декларацій на бланку ЄАД, унесення відомостей до ЕК МД.

Завершення митного оформлення відбувається шляхом зазначення у графі D/J аркуша з позначенням «1/6» ВМД форми МД -2 часу завершення митного, прізвища й особистого підпису посадової особи, яка завершила митне оформлення. Внесення за допомогою АСМО до ЕК МД відмітки про завершення митного оформлення та номера особистої номерної печатки посадової особи. Приведення інших відомостей граф УК МД у відповідність із відомостями оформлення ВМД.

Розподіл аркушів ВМД та інших документів, що надавалися митному органу Декларантом та видача Декларанту відповідних аркушів з позначенням «2/7» та «3/8»

Висновки

Під час виконання курсової роботи були зроблені наступні висновки:

1. Аналіз експорту та імпорту кави показав що експорт становить -, імпорт становить —

2. Вивчені та засвоєні митні процедури при переміщенні через митний кордон України.

3. Визначили код кави натуральної меленої смаженої - 0901 21 00 00.

4. Визначили методи тарифного та нетарифного регулювання. Для Кави меленої смаженої натуральної застовувалися санітарно-епідеміологічний контроль, екологічний контроль. Ставка мита для кудо УКТ ЗЕД 901 210 000 складає 0,1 Є за 1 кг. ПДВ складає 20%.

5. Розрахували митні платежі, сума яких склала — 49 376, грн.

Список використаних джерел

1. Закон України від 28. 06. 1996 № 254к/96-ВР «Конституція України»

2. Наказ ДМСУ від 13. 03. 2012 № 300 «Про введення и дію Класифікатора митних органів,їх структурних підрозділів, митних органів, спеціалізованих навчальних закладів та науково-дослідної установи митної служби України».

3. Наказ ДМСУ від 31. 05. 2012 № 297 «Про створення митних постів»

4. Закон України від 16. 04. 1991 року № 959-ХII"Про зовнішньоекономічну діяльність"

5. Закон України від 23. 12. 1998 р. № 351-XIV «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності.

6. Наказ Мін. Економіки України від 17. 04. 200 р. № 47 «Про затвердження Положення про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій»

7. Постанова КМУ від 14. 05. 2008 р. № 446 «Порядок митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України та підлягають обов’язковій сертифікації в Україні»

8. Наказ Міністерства Фінансів України № 634 від 30. 05. 2021 р. «Про встановлення порядку обліку осіб, які здійснюють операції з товарами»

9. Постанова КМУ від 21. 05. 2012р. № 451 «Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними»

10. Постанова КМУ від 21. 05. 2012р. № 429 «Порядок проведення контрольного аналізу сировини, матеріалів і продуктів переробки, контрольного запуску у виробництво сировини та матеріалів»

11. Наказ від 28. 11. 2005 р. № 1167/886/824/643/655/424/858/900 ДМСУ, Адміністрації Державної Прикордонної Служби України. Міністерство транспорту та зв’язку України. Міністерство охорони здоров’я України. Міністерства аграрної політики України. Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Міністерства культури і туризму України. Державної Служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації «Часові нормативи виконання контрольних операцій посадовими особами, які здійснюють контроль осіб, товарів і транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України»

12. Наказ Державного Комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та ДМСУ № 89/445 від 13. 05. 2009р. «Ліцензійні умови провадження посередницької діяльності митного брокера».

13. Наказ ДМСУ № 767 від 18. 08. 2009 р. «Порядок прийняття іспиту у представників митних брокерів»

14. Наказ ДМСУ № 703 від 20. 10. 2003р. «Порядок відкриття вантажного митного комплексу, автопорту, автотермінала»

15. Закон України № 1775-III від 01. 06. 200 р. «про ліцензування певних видів господарської діяльності»

16. Наказ Мінфіну України 30. 05. 12 р. № 631 «Порядок виконання митних формальностей при здійснення митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа»

17. Постанова КМУ від 21. 05. 2012 р. № 450 «Положення про митні декларації»

18. Наказ Міністерства Фінансів України від 30. 05. 2012 р. № 651 «Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа»

19. Наказ Міністерства Фінансів від 24. 05. 2012 р. № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення»

20. Постанова КМУ № 446 від 21. 05. 2012 р. «Про затвердження Порядку включення суми роялті та інших ліцензійних платежів до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, під час визначення їх митної вартості»

21. Постанова КМУ від 21. 05. 2012 р. № 434 «Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України харчових продуктів для власного споживання»

22. Постанова КМУ від 21. 05. 2012 № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювелірних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження»

23. Постанови КМУ від 23. 05. 2012 р. № 458 «Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України лікарських засобів та спеціального дитячого харчування».

24. Постанова КМУ від 28. 05. 2012 р. № 468 «Про затвердження переліку товарів, вивезення (пересилання) яких громадянами за межі митної території України не допускається»

25. Наказ Мінфіну від 22. 05. 2012 р. № 581 «Порядок справлення митних платежів при ввезенні на митну територію України товарів громадянами»

26. Закон України Про гуманітарну допомогу № 1992-XIVвід 22. 10. 1999р.

27. Наказ Президента України № 738/98 544 від 05. 07. 1998р. «Про гуманітарну допомогу, що надходять в України»

28. ПКМУ № 544 від 22. 03. 200 р. «Порядок митного оформлення вантажів гуманітарної допомоги».

29. Згідно ПКМУ № 451 від 21. 05. 2012р «Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними»

30. Закон України від 24. 02. 94 N 4004-XII «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». Висновок санітарно-епідеміологічної експертизи

31. ДСТУ 4518: 2005. Продукти харчові. Маркування для споживачів.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой