Міжнародні біржі

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Международные отношения и мировая экономика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ

Реферат

з дисципліни «Організація експортно-імпортної діяльності»

На тему: «Міжнародні біржі»

Виконав

Студент — 4 курсу

Групи М-41

Київ-2013

Зміст

1. Сутність і функції міжнародних товарних бірж

2. Типізація товарних бірж

3. Біржові товари

4. Елементи біржової інфраструктури і техніка біржових операцій

5. Тенденції розвитку міжнародних товарних бірж

6. Регулювання товарної біржі в Україні

7. Проблеми та перспективи розвитку товарних бірж в Україні

Список використаної літератури

1. Сутність і функції міжнародних товарних бірж

Міжнародні товарні біржі належать до організованих товарних ринків. Класичні визначення розглядають товарну біржу одночасно як особливий вид постійно діючого ринку, на якому здійснюються угоди з купівлі-продажу масових, сировинних і продовольчих товарів, що мають спільні родові ознаки, якісно однорідні та взаємозамінні, і як ринковий механізм, завданням якого є виконання ряду стабілізаційних функцій в економіці, а саме: ліквідності та оптимального розподілу найважливіших сировинних товарів.

За своїм статутом товарні біржі є, як правило, громадськими організаціями -- об'єднаннями торговців і біржових посередників, які спільно несуть витрати з організації торгів, встановлюють правила торгівлі, визначають санкції за їх порушення, користуються певними привілеями.

Від інших видів ринку товарні біржі відрізняють певні особливості:

· наявність чітко визначеного предмета торгівлі, який фіксується в її правилах, що сприяє концентрації біржової торгівлі, стандартизації контрактів і створює умови для високоефективної організації торговельних операцій;

· проведення торгів на постійній і регулярній основі, причому час торгів є чітко обмеженим на рівні 4--6 годин на добу, що сприяє максимальній концентрації попиту і пропозиції на визначені товари у просторі і часі;

· наявність розвинутої виробничої інфраструктури (складської і транспортної мереж);

· відсутність права укладати угоди купівлі-продажу від своєї особи (біржа виступає лише посередником);

· специфічність суб'єктів торгівлі -- ними на біржі є не кінцеві споживачі та виробники товарів, а їх представники -- брокери і дилери, які є членами біржі;

· можливість укладання угоди не тільки для купівлі-продажу товарів, а й з метою страхування від майбутньої зміни цін на ринку;

· відсутність впливу прямих дій держави на процес торгів;

· гласність як можливість отримання всіма бажаючими інформації про кількість та ціни укладених угод.

Доцільність функціонування товарних бірж в умовах ринкової економіки визначається функціями, які вони виконують (рисунок 1. 1).

Рисунок 1.1. Функції товарних бірж

Функціями біржі як організованого товарного ринку є:

1. Забезпечення високої концентрації попиту та пропозиції в одному місці. Це досягається шляхом залучення до біржових операцій якомога більшої кількості продавців і покупців оптових партій товарів. Концентрація попиту та пропозиції дозволяє виявити реальну збалансованість товарних ринків, спрямувати ресурси на забезпечення суспільства необхідними товарами, обмежити випуск товарів у міру насичення потреби в них. Для забезпечення цієї функції товарні біржі створюються, як правило, в місцях концентрації виробництва і споживання продукції.

2. Регулювання оптового товарообігу на основі ринкових законів. Ця функція дозволяє впорядкувати оптовий товарообіг,

реалізувати найефективніші шляхи розподілу товарів від виробників до споживачів, мінімізувати зумовлені цим витрати.

3. Здійснення кваліфікованого посередництва між продавцями і покупцями товарів. На товарній біржі оперують найдосвідченіші оптові посередники, що добре ознайомлені з умовами реалізації та закупівлі товарів, станом поточної біржової кон’юнктури та у стислі строки можуть з'єднати контрагентів між собою. Біржове посередництво сприяє прискоренню руху товарних і грошових потоків, подальшому піднесенню виробництва продукції, мінімізації пов’язаних з цим витрат.

4. Формування ринкових цін. Товарну біржу об'єктивно вважають інструментом формування ціни, оскільки механізм біржового ціноутворення дозволяє визначити реальне співвідношення попиту та пропозиції, врахувати умови поставки та оплати товарів та інші чинники. Окрім цього, механізм біржового ціноутворення максимальною мірою враховує економічні інтереси партнерів по угоді.

5. Зближення покупців і продавців у просторі та часі. Біржова торгівля працює поза режимом автаркії, сприяє формуванню ефективних міжрегіональних зв’язків, а також через механізм ф’ючерсних угод дозволяє пов’язати не тільки поточні, але й перспективні спільні інтереси продавців і покупців товару.

6. Боротьба з виявами монополізму на товарних ринках. Товарна біржа сприяє створенню умов для активізації різних форм цінової конкуренції. Боротьба з олігополістичними та монополістичними тенденціями на товарних ринках здійснюється шляхом залучення до біржової торгівлі зростаючої кількості продавців та покупців, забезпечення гласності і конкуренції в процесі торгів.

7. Формування умов для мінімізації комерційного та фінансового ризиків. Біржа виступає гарантом виконання укладених на ній угод, підвищує надійність їх реалізації. Окрім того, на біржі відпрацьовано особливий механізм страхування цінового ризику, що в умовах нестабільності економічної та біржової кон’юнктури дозволяє знизити до мінімуму комерційний і фінансовий ризик продавців та покупців.

8. Надання учасникам відповідних товарних ринків цінової

і комерційної інформації. Результати регулярних біржових торгів дозволяють забезпечити повну інформованість учасників як біржового, так і небіржового ринків, про стан попиту і пропозиції, ціни, рівень конкуренції на ринку того чи іншого товару. Ця інформація має відкритий характер і використовується не тільки підприємцями, але й державними регулюючими органами.

Перелічені функції вважаються основними. Поряд зі згаданими товарні біржі, як комерційні посередницькі інститути здійснюють ряд допоміжних функцій, серед яких слід виокремити такі:

· стандартизація якісних параметрів тих чи інших товарів, яка здійснюється за усіма біржовими товарами, що дозволяє організувати торгівлю ними за описом якості без пред’явлення при укладанні угоди не тільки нормативів товару, але і його зразків;

· стандартизація біржових контрактів купівлі/продажу товарів, яка полегшує здійснення угод і прискорює процес їх оформлення (типові біржові контракти на сьогодні впроваджуються в практику роботи не тільки окремих бірж, але й в міжбіржові операції);

· здійснення арбітражу між учасниками біржових угод, що допомагає забезпечити захист майнових прав і законних інтересів учасників біржової торгівлі та дотримання договірних зобов’язань, а також підвищити ефективність укладених угод;

· прискорення та раціоналізація розрахункових операцій (на товарних біржах створені розрахункові палати, що здійснюють розрахунки за укладеними угодами, займаються отриманням грошових застав, проводять клірингові операції);

· надання різноманітних додаткових послуг клієнтам, які мають інформаційний та консультативний характер і пов’язані з процесом здійснення угод і рухом товарів;

· участь у прибутковій частині державного та місцевого бюджетів (біржа та її члени є платниками податків, зборів й інших платежів, що формують прибуткову частину відповідних бюджетів).

2. Типізація товарних бірж

міжнародний товарний біржа

Розвиток біржової торгівлі впродовж тривалого часу призвів до появи великої різноманітності видів товарних бірж, які доцільно типізувати за такими ознаками, як регіон дії, характер асортименту, тип біржових угод, ступінь відкритості та організаційно-правова форма діяльності (рисунок 2. 1).

За регіонами дії виокремлюють такі біржі:

а) національні, які обслуговують операції купівлі-продажу товарів у межах окремої країни та її регіонів;

б) міжрегіональні, діапазон дії яких охоплює територію двох чи більше територіально пов’язаних країн (прикладом таких бірж можуть бути Сінгапурська, Сіднейська, Паризька);

Рисунок 2.1. Типізація товарних бірж

в) міжнародні, на яких біржові операції здійснюються представниками різних країн. Котировки цін на таких біржах являють собою світові ціни на товари, що реалізуються на них. Ознаками міжнародних товарних бірж є:

обслуговування конкретних світових товарних ринків;

· участь у біржових операціях представників ділових кіл різних країн;

· забезпечення вільного переказу прибутків, що одержуються від біржових операцій;

· проведення арбітражних операцій (спекулятивних угод з метою одержання прибутку на різниці цін, що котируються на біржах різних країн);

· відповідні валютні, торговельні і податкові режими країн розташування бірж.

Міжнародний характер бірж забезпечується саме валютним, торговельним та податковим режимами країн, де вони розташовані. Так, у США міжнародними є всі біржі Чикаго та Нью-Йорку, у Великобританії -- біржі Лондона, в Японії -- всі біржі, на яких укладаються угоди з товарами, що перебувають в обігу на світових ринках.

За характером асортименту товарів, що реалізуються на біржі, виділяють:

а) вузькоспеціалізовані, де предметом біржових торгів є один вид товару (до них можна віднести Канзаську міську біржу, що торгує пшеницею, Лондонську міжнародну нафтову біржу, Гамбурзьку кавову біржу);

б) спеціалізовані, де предметом біржових операцій є зазвичай однотипні групи товарів (до таких бірж належать, наприклад, Нью-Йоркська біржа кави, цукру та какао, Лондонська біржа металів та інші);

в) універсальні, на яких операції купівлі-продажу здійснюються за великим асортиментом різноманітних товарів (прикладами таких бірж є Чиказька товарна біржа, Центральноамериканська товарна біржа (США), Лондонська ф’ючерсна й опціонна біржа, Токійська товарна біржа та інші, які торгують сільськогосподарськими товарами, нафтою і нафтопродуктами, дорогоцінними металами тощо).

За типом біржових угод виокремлюють такі види товарних бірж:

а) реального товару, де предметом купівлі-продажу є реальний товар, який вироблено або буде вироблено в майбутньому періоді;

б) ф’ючерсні, на яких торгівля здійснюється не реальними товарами, а контрактами на них;

в) опціонні, де предметом торгів є тільки права на закупівлю або продаж реальних товарів чи контрактів на них у майбутньому періоді;

г) комплексні, на яких здійснюються угоди на реальний товар, ф’ючерсні та опціонні контракти.

За ступенем відкритості біржі бувають:

а) відкриті (публічні), на яких, окрім її членів, у біржових операціях можуть брати участь також й відвідувачі торгів (разові й постійні);

б) закриті, на яких право брати участь у біржових торгах та укладати угоди мають тільки члени даної товарної біржі.

За організаційно-правовими формами діяльності розрізняють товарні біржі, створені у вигляді:

а) акціонерного товариства відкритого типу (такі біржі мають статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, які можуть розповсюджуватися шляхом відкритої передплати і шляхом купівлі-продажу на фондовому ринку);

б) акціонерні товариства закритого типу (акції таких бірж розповсюджуються тільки між засновниками і не можуть бути об'єктом передплати і вільного продажу-купівлі на фондовій біржі);

в) товариства з колективною відповідальністю -- біржі, статутний фонд яких утворюється об'єднанням капіталів засновників;

г) решта організаційно-правових форм, що визначаються відповідними законодавствами країн місця розташування бірж.

Наведена класифікація дозволяє цілеспрямовано формувати систему товарних бірж, проводити поглиблений аналіз їх діяльності з урахуванням характерних ознак та визначати тенденції їх розвитку.

3. Біржові товари

Головною рисою біржових товарів є простота і стандартизованість асортименту та якості, завдяки чому сам товар на біржі є відсутнім, оскільки немає потреби в його пред’явленні. Фактично на біржах продаються не партії товарів, а біржові контракти, що містять встановлену біржею кількість товару певного сорту, типу, марки (біржова одиниця, партія, лот, які відповідають або місткості транспортних засобів, або є традиційними за обсягом та вагою) та регламентують строки його поставки. При цьому покупець отримує на біржі від продавця документ, що підтверджує право власності покупця на цей товар (варрант).

Крім зазначених, основними вимогами до біржових товарів є такі: товар може бути масовим і випускатися у досить великому обсязі, що дозволяє визначити попит і пропозицію, на основі яких встановлюється рівноважна ціна; він повинен відповідати жорстким вимогам до умов зберігання, транспортування та вимірювання.

Об'єктом торгівлі на міжнародних товарних біржах є майже 70 видів товарів, на які припадає 30% міжнародного товарообороту. Структурно біржовий товарооборот можна умовно поділити на дві групи: сільськогосподарські товари і товари лісової промисловості, промислова сировина і продукція.

На товари першої групи припадає понад 2/3 усього товарообороту на міжнародних товарних біржах. Основними товарами в цій групі є маслинні культури та продукти їх переробки (38% обороту першої групи), зернові культури (22%), м’ясо та живі тварини (18%). Інші товари мають менше значення: на текстиль, цукор, каву, какао та інші продовольчі товари припадає в сумі 20%, пиломатеріали -- 1,3%, каучук -- 1%.

Серед товарів другої групи більше половини товарообороту припадає на паливні матеріали; дорогоцінні метали становлять близько 30% товарообігу, а питома вага кольорових металів (міді, алюмінію, свинцю, олова, нікелю та інших) -- приблизно 20%.

Біржові угоди з товарами широкого вжитку та машинно-технічною продукцією не відбуваються внаслідок їх якісної різноманітності, швидкої зміни технічних параметрів і високого ступеня монополізації їх виробництва та збуту.

4. Елементи біржової інфраструктури і техніка біржових операцій

Біржову інфраструктуру утворюють розрахункова палата, відділи біржі, склади, операційний зал.

Для забезпечення фінансової стабільності біржі, захисту інтересів дрібних клієнтів, посилення державного контролю за біржовими операціями та контролю взаємовідносин членів біржового кільця на більшості бірж організовані розрахункові палати. До розрахункової палати надходять дані про всі укладені угоди, причому продавці та покупці надають їх самостійно.

Розрахункова палата перевіряє їх, виправляє помилки, а коли угода визнається безпомилковою, вона реєструється. Таким чином, основною функцією палати є розрахунки по угодах, що укладаються на даній біржі її членами. Члени біржового кільця, укладаючи угоди один з одним, оформлюють їх через розрахункову палату, яка стає третьою стороною за кожним ф’ючерсним чи опціонним контрактом. Внаслідок цього продавці та покупці ф’ючерсних або опціонних контрактів беруть на себе фінансові зобов’язання не один перед одним, а перед розрахунковою палатою через посередництво фірм -- членів розрахункової палати. Розрахункова палата як учасник будь-якої угоди бере на себе обов’язок гаранта виконання угоди, збирає комісійні за здійснення угоди, страхові платежі з клієнтів, щодня підраховує залишки коштів на рахунках кожного з клієнтів. Крім того, розрахункова палата реєструє закриття угод з боку клієнта, стежить за виконанням ним договірних зобов’язань, опрацьовує механізм здійснення поставки товару за біржовими контрактами.

Розрахункова палата створюється як підрозділ біржі у вигляді окремої корпорації -- філії біржі або існуючої незалежно від неї одиниці. Одна розрахункова палата може обслуговувати одразу кілька бірж, навіть розташованих у різних країнах.

Економічні відділи біржі здійснюють моніторинг кон’юнктури товарних ринків, аналіз технічних, економічних та інших чинників, що впливають на неї, прогнозують динаміку цін тощо. Арбітражний відділ біржі виконує функції юридичного оформлення угод, контролю за їх виконанням, підготовки справ до розгляду в арбітражній комісії. Крім того, існують також транспортно-тарифний, господарський, інформаційний відділи, відділ удосконалення біржової торгівлі, які підпорядковані зазвичай безпосередньо віце-президентам біржі з питань економіки і правових питань.

Склади являють собою добре обладнані приміщення, які забезпечують зберігання продукції, відлагоджену систему обміну, прийняття та відвантаження товару. Вони знаходяться в пунктах, визначених біржею як придатні для доставки та вивезення товарів на місця. Склад повинен відповідати таким вимогам: надавати послуги, визначені біржовою радою; надавати біржі інформацію про тарифні ставки всіх витрат, пов’язаних з обробкою і зберіганням вантажів, тощо.

Біржові угоди укладаються у приміщенні біржі в спеціально відведеному місці, яке традиційно називається операційним залом. Оскільки на сьогодні на більшості бірж торгівля ведеться одразу кількома товарами, для кожного товару виділяється окремий зал чи кімната (що є характерним для західноєвропейських бірж), або в одному великому залі визначаються секції (ділянки) для проведення торгів різними товарами. Місце, де укладається угода, дістало назву біржового кільця, «ями» або «підлоги». З боків кільця або поруч з «ямою» розташовано приміщення для брокерів, де розміщуються різноманітні засоби зв’язку і комп’ютерні термінали. Велику частину операційного залу займає термінова торгівля, решта території надається під укладання угод «спот», тобто угод з реальним товаром з негайною поставкою. У тій частині залу, де ведеться торгівля реальним товаром, на столи виставляють його перевірені зразки. Ф’ючерсні угоди за кожним видом товару здійснюються «в окремому рингу», що за біржовою термінологією називається відділенням або опцією. Угоди вважаються законними, якщо вони укладаються тільки в межах цих територій.

Торгівлю на біржі здійснюють брокери і дилери, які фактично присутні там. Вони укладають угоди або за свій рахунок або за рахунок клієнтів у певній послідовності, що утворює техніку біржових операцій. Вона полягає у такому:

1. Члени біржі отримують через своїх клієнтів торгові доручення на здійснення біржових угод із зазначенням умов щодо кількості, термінів поставки та ціни. Зазвичай у торгових дорученнях вказуються точні дані щодо кількості товару або контрактів на термін поставки, а ціна визначається брокером за результатами біржових торгів. Є кілька способів укладання торгових доручень, серед яких розрізняють:

а) доручення на придбання або продаж «за ціною ринку», яке виконується за найкращою можливою ціною на момент надходження доручення на біржу (клієнт у даному разі не фіксує ціну, за якою, наприклад, бажає продати товар, а надає право брокерській фірмі виконати доручення якомога скоріше за максимальною ціною);

б) виконання торгових доручень при відкритті або закритті біржових торгів. По суті, це є доручення із зазначеними межами змін ціни, за якою вони можуть бути реалізовані (виконання доручень у момент відкриття чи закриття біржі вважається вірним за умови, якщо воно відповідає встановленим ціновим межам, навіть якщо доручення на купівлю було виконано за найбільшою ціною або доручення на продаж -- за найменшою);

в) лімітовані доручення є дорученнями на придбання або продаж за ціною, що є не гіршою за встановлену в дорученні (якщо така умова відсутня, то доручення є дійсним лише протягом одного дня). Якщо доручення видано на купівлю, операційний брокер не має права платити за товар ціну, яка перевищує обумовлену. Якщо ж доручення видано на продаж, то брокер не повинен продавати товар за ціною, нижчою за обумовлену;

г) доручення на переміщення -- це доручення на переміщення контрактів з одного місця на інше за встановленою ринковою ціною або за новою ціною, яка для нового місця поставки є вищою або нижчою за ціну попереднього місця на обумовлену кількість пунктів;

д) стоп-доручення, або доручення «стоп збитки», є дорученням купувати чи продавати товар за умов досягнення ринком визначеної ціни;

є) доручення, які здійснюються до їх відміни, -- це такі, що здійснюватимуться доти, доки їх не відмінять (вони визначаються абревіатурою GTC (Good Till Concealed -- дійсне до відміни) або словами «Відкрите доручення»). Якщо клієнт бажає відмінити доручення, визначене як «Дійсне до відміни», він повинен дати спеціальне розпорядження.

2. Доручення реєструється в брокерській конторі та передається брокеру, який здійснює потрібну операцію у біржовому кільці у певній послідовності. Брокери збираються в торговому залі біржі за півгодини до початку торгів. Кожен з них має при собі інформаційний аркуш з переліком товарів, обсягом пропозиції та ціною, номером брокерської контори, умовами розрахунків і строком поставки.

3. Торг у кожній секції веде біржовий маклер. Спочатку він провадить торг на реальний товар, а потім обслуговує форвардні угоди. Маклер оголошує список товарів, що виставлені на торги. В момент оголошення найменування товару, в якому заінтересовані брокери, вони піднімають догори свої перепустки. При цьому маклер зачитує інформацію по цьому товару.

4. Після оголошення списку брокерам надається приблизно 10 хвилин на перерву, після якої обговорюються пропозиції брокерів-покупців. Коли запропонована ціна збігається з ціною, встановленою продавцем, сторони інформують про укладену угоду маклера, який її реєструє.

5. Після здійснення угоди брокери упродовж 30 хвилин повинні здати свої картки із записами про угоди на контроль до розрахункової палати, яка перевіряє їх на наявність помилок.

6. За кожний укладений на біржі контракт розрахункова палата стягує з продавця та покупця плату, яка є не досить високою на великих біржах.

7. Оплата послуг брокера здійснюється за угодою між клієнтом і брокерською конторою та залежить від кількості контрактів, а не від їх вартості.

На міжнародних товарних біржах укладаються такі основні види угод: угоди на реальний товар, термінові (ф'ючерсні) угоди, спекулятивні операції та операції з хеджування, що оформлюються відповідними угодами (таблиця 4. 1).

Таблиця 4. 1

Характеристика біржових угод

Вид угоди

Різновид угоди

Суть і мета угоди

1. Угоди

на реальний

товар

1.1. Угоди з негайною поставкою наявного товару (кеш, спот)

Товар, що передається на біржі, знаходиться на одному з її складів і передається покупцеві негайно (до 15 днів) після укладання угоди

1.2. Угоди на товар з поставкою в майбутньому (угоди на строк, або форвардні)

Угода передбачає поставку продавцем реального товару за ціною, зафіксованою в контракті в момент його укладання, та у термін, обумовлений у контракті

2. Термінові (ф'ючерсні) угоди

Подібні угоди не передбачають обов’язків сторін поставити або прийняти реальний товар у термін, що обумовлений у контракті, а передбачають купівлю-продаж права на товар

3. Спекулятивні операції

3.1. Гра на підвищенні цін в майбутньому

Операції з реальним товаром

3.2. Гра на різниці цін на окремі товари

Операції з ф’ючерсними контрактами

3.3. Операції з ф’ючерсними контрактами

На один і той же товар з близьким і віддаленим строками

На один і той же товар на різних ринках

На різноманітні взаємозамінні товари

На товар та його похідні

4. Операції

хеджування

Страхування від можливих втрат у разі зміни цін при укладанні угод на реальний товар

5. Тенденції розвитку міжнародних товарних бірж

Останнім часом для розвитку міжнародної біржової торгівлі характерними є:

· Збільшення обсягів біржової торгівлі, що пов’язано не стільки із зростанням ролі міжнародних товарних бірж у товарообміні, скільки із збільшенням загальних обсягів світової торгівлі, в т. ч. біржовими товарами.

· Скорочення номенклатури біржових товарів, що пояснюється розширенням використання інших каналів розподілу цих товарів, таких як торгові, експортні та імпортні доми, аукціонні, спеціалізовані торговельно-посередницькі фірми. Якщо в період бурхливого розвитку бірж через них реалізовувалось понад 200 видів товарів, то на сьогодні їх кількість скоротилась до 60--70 позицій.

· Переважання ф’ючерсної біржової торгівлі. Біржі реального товару збереглися лише в окремих країнах та мають незначні обороти. Вони, як правило, обслуговують ринки товарів місцевого значення, які відрізняються низьким рівнем концентрації виробництва, збуту та споживання або створюються в країнах, що розвиваються, для захисту національних інтересів при експорті важливих для цих країн товарів. Тому найбільші біржі реального товару розташовані зараз у таких країнах, як Індія, Індонезія, Малайзія.

· Модифікація основної функції бірж: зі світових товарних ринків вони перетворюються на центри спекулятивних операцій, частка яких за багатьма товарами сягає 90% вартісного обсягу біржових угод.

· Підвищення ролі міжнародних товарних бірж у визначенні та регулюванні рівня цін на відповідних світових товарних ринках. При укладанні контрактів на поставку товарів за ціновий орієнтир дедалі частіше приймаються біржові котировки.

· Підвищення рівня концентрації міжнародної біржової торгівлі, що виявилось в укрупненні найуспішніших бірж та припиненні існування дрібних, а також у подальшому зростанні значення та впливу трьох центрів міжнародної біржової торгівлі -- США, Європа (особливо Великобританія) та Японії, питома вага яких в обсязі біржових угод за різними оцінками становить 90--98%.

· Вдосконалення техніки біржової торгівлі, що пов’язано не тільки зі стандартизацією якості продукції та розробкою уніфікованих біржових контрактів (що було характерно кілька десятиріч тому), а й впровадженням сучасних засобів зв’язку, збору, обробки та передачі комерційної інформації.

6. Регулювання товарної біржі в Україні

В Україні участь в сприянні й розвитку діяльності товарних бірж ґрунтується на законодавчо-нормативному його регулюванні, забезпеченні умов вільної конкуренції для всіх учасників біржової торгівлі, захисту їх економічних прав, свобод, правопорядку. Метою державного регулювання біржового товарного ринку в Україні є:

· формування і забезпечення єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування організованого біржового товарного ринку як чинника ринкового планування, ціноутворення і забезпечення можливої стабілізації цін при інфляційних процесах;

· координація діяльності центральних органів державної виконавчої влади з питань функціонування товарного біржового ринку;

· залучення урядових структур, державних і недержавних організацій для сприяння розвитку товарного біржового ринку;

· розгляд та затвердження Правил випуску і обігу товарних деривативів;

· упорядкування діяльності біржових посередників й реєстрація їх саморегулюючих організацій;

· сприяння створенню єдиного інформаційного простору для відкритості торгівлі та визначення ринкових цін з урахуванням перехідних запасів і потреб товарного ринку України та експортного потенціалу держави;

· координація роботи з фахової підготовки (підвищення кваліфікації) спеціалістів з питань товарного біржового ринку і біржових посередників;

· сприяння впровадженню нових для України біржових технологій — ф’ючерсних контрактів та опціонів, електронних біржових та торговельно-інформаційних систем;

· призначення на сертифіковані біржі своїх представників, які контролюють виконання біржами законодавства України;

· сертифікація суб'єктів біржового товарного ринку (товарні біржі,

· біржові посередники, біржові склади, електронні біржові торговельно-інформаційні системи, розрахунково-клірингові установи);

· здійснення контрольно-наглядових та дозвільно-реєстраційних функцій.

Органи державного регулювання біржового ринку України

· Комісія з цінних паперів і фондового ринку;

· Комісія товарних бірж;

· Міністерство економіки;

· Комітет антимонопольної політики;

· Фонд державного майна України;

· Інші державні органи.

Втручання органів державної влади і місцевого самоврядування в діяльність товарної біржі з організації і регулювання біржової торгівлі, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством, не допускається.

Рішення органів державної влади і місцевого самоврядування, що мають наслідком невиконання, часткове невиконання біржових контрактів, нанесення збитку сторонам біржових контрактів, визнаються незаконними.

Розробка правової основи державного регулювання біржової діяльності в Україні базується на діючих законах, постановах, положеннях і указах. Основними з них є:

1. Цивільний кодекс України;

2. Господарчий кодекс України;

3. Закон України «Про товарну біржу» від 10. 12. 91 (зі змінами і доповненнями від 26. 01. 1993 р);

4. Закони України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28. 12. 1994 р.(зі змінами і доповненнями від 01. 01. 2007 р.);

5. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23. 02. 2006 р.

Після прийняття 1. 01. 2004 року Господарчого кодексу України поняття біржа, біржові правила та інші положення, що стосуються діяльності бірж визначені у даному кодексу. Згідно зі ст. 280 Господарчого кодексу товарна біржа має право:

· встановлювати власні правила біржової торгівлі й біржового арбітражу, що є обов’язковими для всіх учасників торгів;

· встановлювати вступні й періодичні внески для членів біржі, розмір плати за послуги, що надаються біржею.

· встановлювати й стягувати, відповідно до статуту біржі, плату за реєстрацію угод на біржі, а також санкції за порушення статуту біржі й біржових правил;

· створювати підрозділи біржі й затверджувати положення про них;

· створювати арбітражні комісії для вирішення суперечок в торговельних угодах;

· розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти й типові контракти;

· укладати угоди з іншими біржами, мати своїх представників на біржах, у тому числі розташованих за межами України.

· видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні й рекламні видання;

· вирішувати інші питання, передбачені законом.

Товарна біржа зобов’язана:

· створювати умови для проведення біржової торгівлі;

· регулювати біржові операції;

· регулювати ціни на товари, що допускаються до обороту на біржі;

· надавати членам і відвідувачам біржі організаційні, інформаційні та інші послуги;

· забезпечувати збір, обробку та розповсюдження інформації щодо кон’юнктури ринку.

Українські біржі також використовують принцип саморегулювання. Кожна біржа розробляє певні внутрібіржові нормативні акти, що є основою її діяльності:

· Установчий договір.

· Статут.

· Правила торгівлі.

В Установчому договорі біржі перераховано склад її засновників, їх права і обов’язки, визначено: мету створення біржі, первісний розмір статутного фонду, поділ його на секції і порядок розподілу їх між учасниками, порядок розподілу прибутку і створення резервного фонду; викладено умови призупинення діяльності біржі; вказано місцезнаходження та реквізити біржі.

Статут біржі включає:

· загальні положення;

· розмір періодичних (щорічних) внесків засновників біржі;

· розмір, порядок створення й зміни статутного капіталу та фондів біржі,

прибуток біржі та його розподіл;

· права й обов’язки членів біржі; -управління біржею; -облік і звітність біржі, припинення діяльності біржі.

Правила торгівлі на біржі передбачають:

· порядок проведення біржових торгів;

· види біржових угод;

· найменування товарних секцій;

· перелік основних структурних підрозділів біржі;

· порядок інформування учасників біржової торгівлі про майбутні біржові торги;

· порядок реєстрації й обліку біржових угод, котирування цін біржових товарів;

· порядок інформування учасників біржової торгівлі про біржові угоди на попередніх біржових торгах, у тому числі про ціни біржових угод і котирування біржових цін, а також інформування членів біржі та інших учасників біржової торгівлі про товарні ринки й ринкову кон’юнктуру біржових товарів;

· взаємні розрахунки членів біржі та інших учасників біржової торгівлі при укладанні біржових угод;

· заходи щодо забезпечення безпеки реалізованих на біржових торгах біржових товарів, контроль за процесом ціноутворення на біржі з метою недопущення різкого денного підвищення або зниження рівнів цін, змови або поширення неправдивих чуток з метою впливу на ціни;

· заходи, що забезпечують дотримання членами біржі, іншими учасниками біржової торгівлі рішень органів державної влади й управління з питань, що стосується діяльності бірж, установчих документів біржі, правил біржової торгівлі, рішень загальних зборів членів біржі й інших органів управління біржі;

· перелік порушень, за які біржа стягує штрафи з учасників біржової торгівлі, а також розміри штрафів і порядок їхнього стягнення;

· розміри відрахувань і зборів та інших платежів і порядок їхнього стягнення біржею.

Підрозділи товарної біржі функціонують на основі відповідних положень про їхню діяльність, затверджених загальними зборами членів товарної біржі або уповноваженим ними органом.

7. Проблеми та перспективи розвитку товарних бірж в Україні

Біржова торгівля є однією з основних форм організації торгівлі на світовому ринку господарювання. Свідченням цього є той факт, що сьогодні понад 40% усього світового товарообороту припадає на біржовий ринок.

Біржа виникла із стихійного гуртового ринку, однак її функції внаслідок еволюції змінилися настільки, що для сучасної біржі купівля-продаж товарів не є першочерговим завданням. Головними завданнями сучасної товарної біржі стали визначення цін товарів на перспективу і забезпечення цінової гласності, узгодження планового та фактичного попиту і пропозиції, страхування від коливань цін.

Незважаючи на всі аргументи безперечної привабливості та переваги біржової торгівлі, її розвиток в Україні не відповідає світовим стандартам. Майже всі вітчизняні біржі не виконують властивої біржі як ринковому інституту регулятивної функції. Відбір та розробка відповідних заходів щодо активізації біржової ринку можливі лише на основі аналізу головних тенденцій і проблем функціонування вітчизняних товарних бірж.

Теоретичними дослідженнями проблем функціонування та подальшого розвитку біржової діяльності в Україні займаються такі вітчизняні науковці, як О. Шпичак, В. Ситник, В. Горьовий, М. Протасов, Г. Шевченко, П. Гайдуцький, Б. Губський, Г. Міщук.

Відзначаючи досягнення відомих вчених у дослідженні стану та тенденцій розвитку біржового ринку, потрібно зазначити, що сьогодні ще недостатньо вивчено проблеми функціонування товарних бірж в Україні та причини їх виникнення, що обумовлює необхідність більш глибокого дослідження діяльності вітчизняних товарних бірж та обґрунтування шляхів і напрямів їх розвитку.

Станом на 1 січня 2009 року в Україні зареєстровано 503 біржі, з них 103 універсальних (20,5%), 318 товарно-сировинних (63,2%), 26 агропромислових (5,2%) та 19 фондових (3,8%). За 1995 — 2008 роки кількість бірж зросла на 412. В структурному розрізі найбільше зросла кількість товарних та товарно-сировинних, а також універсальних бірж — відповідно на 294 та 80 (табл. 1).

Згідно з даними табл. 2 біржова торгівля в Україні в досліджуваному періоді характеризується такими закономірностями:

· зросла як кількість, так і вартість укладених біржових угод. Так, у 2008 році вартість укладених угод збільшилась порівняно з 1995 роком у 110,1 рази, 2000 роком — 16,9 рази, 2005 роком — 2,5 рази. Однак такій оптимістичній статистиці фахівці не радіють. На їхнє переконання, щорічне зростання відбувається не стільки за рахунок розширення торгів, скільки завдяки стрімкому подорожчанню товарів;

Таблиця 1

Кількість бірж України

Станом на

01. 01.

Всього бірж

У тому числі:

універсальні

товарні та товарно-сировинні

агропромислові

фондові біржі та їх філії

інші

кількість

питома вага, %

кількість

питома вага, %

кількість

питома вага, %

кількість

питома вага, %

кількість

питома вага, %

1995 р.

91

23

25,3

24

26,4

8

8,8

14

15,4

22

24,1

2000 р.

365

88

24,1

16

40,0

28

, 7

26

7,1

77

21,1

2005 р.

458

115

25,1

244

53,3

30

6,6

19

4,2

50

10,8

2006 р.

467

114

24,4

258

55,3

29

6,2

19

4,1

47

10,0

2007 р.

479

114

23,8

272

56,8

30

6,3

18

3,8

45

9,3

2008 р.

499

118

23,7

293

58,7

30

6,0

17

3,4

41

8,2

2009 р.

503

103

20,5

318

63,2

26

5,2

19

3,8

37

7,3

Відхилення, 2008 р.

412

80

-12,9

294

29,8

18

-0,9

5

0,8

15

-16,8

до 1995 р.

· максимальним був обсяг біржової торгівлі у 2008 році (59 875,3 млн. грн.). Найбільшу питому вагу в структурі біржового товарообороту займають угоди на сільськогосподарську продукцію (66,8%) та паливо (20,7%);

· негативним чинником функціонування біржового ринку України є наявність у структурі біржового товарообороту небіржових товарів, зокрема транспортних засобів та нерухомості, що призводить до неможливості стандартизації біржових товарів та запровадження строкових біржових угод.

Домінуюча частка біржових угод в Україні укладається на Українській міжбанківській валютній біржі - 38,2%, Київській агропромисловій біржі - 14,8%, Українській універсальній біржі - 9,2%, ВАТ «Фондова біржа «Перспектива» — 6,7% та ТБ «Українська ф’ючерсна біржа» — 5,5% (табл. 3).

Таблиця 2

Структура та динаміка укладених угод на біржах України за видами товарів

Непродовол ьчі товари

0,7

0,1

2,6

0,07

6,5

0,03

1,3

0,01

5,5

0,02

12,4

0,02

11,7

Сільсько-господарськ, а продукція

220,8

40,6

989,7

27,9

10

568,2

55,7

11

905,2

48,8

9

596,8

34,2

40

020,0

66,8

39

799,2

Продукти харчування

5,3

1,0

73,3

2,1

416,1

2,2

754,3

3,1

1

228,5

4,4

751,1

1,3

745,8

Цінні папери

5,5

1,0

1

382,9

39,0

1

937,3

10,2

1

092,7

4,5

2

032,9

7,2

3

752,9

6,3

3 747,4

Нерухоміст ь

257,5

47,3

294,6

8,3

694,5

3,7

457,6

1,9

343,0

1,2

512,2

0,9

254,7

Земельні ділянки

0,1

0,02

0,5

0,01

9,4

0,05

8,1

0,03

1

025,2

3,7

16,7

0,03

16,6

Інші види

9,2

1,8

280,2

7,8

2

300,8

12,1

1

173,1

4,8

3

354,0

11,9

1

302,5

2,2

1 293,3

Таблиця 3

Результати діяльності найбільших бірж України за І квартал 2008 року

Назва біржі

Обсяги укладених угод

Кількість укладених угод

Середня вартість укладених угод, тис. грн.

млн. грн.

у % до підсумку

Всього

6 702,8

100

58 660

114,3

з них:

Українська міжбанківська валютна біржа

2 563,5

38,2

449

5 709,4

Київська агропромислова біржа

992,2

14,8

1596

621,7

Українська універсальна біржа

617,5

9,2

283

2 181,9

ВАТ «Фондова біржа «Перспектива»

449,2

6,7

61

7 363,4

ТБ «Українська ф’ючерсна біржа»

371,5

5,5

75

4 953,3

Важливою характеристикою біржового ринку виступає міра його структурованості - співвідношення спотового та строкового ринків. Біржова торгівля продукцією і товарами в Україні представлена в основному спотовим ринком (укладання угод на реальний товар з негайною поставкою). На умовах спотових угод було укладено 85,7% усіх біржових угод. У структурі цих угод найбільша частка припадала на угоди з палива (52,0%) та продукції рослинництва (27,0%). Форвардні контракти (угоди на реальний товар з відстроченою поставкою) становили 14,0%. Найбільша частка їх припадала на угоди з продукції рослинництва (72,6%), харчових продуктів (17,1%), лісоматеріалів (4,8%).

Для порівняння наведемо структуру світового біржового обороту, типовий варіант якого має такі співвідношення: ф’ючерси — 78%, опціони — 20%, угоди з реальним товаром — 2%. Похідні цінні папери, що перебувають в біржовому товарообороті, призначені для здійснення хеджевих страхових операцій та вирівнювання цінових трендів. За допомогою строкових контрактів можливе прогнозування майбутніх цін, а тому підвищується стабільність функціонування навіть тих підприємств, які самі не є учасниками біржових операцій, а використовують біржові ціни як орієнтири для укладання угод на ринку реальних активів.

Відсутність у структурі вітчизняного біржового обороту товарних деривативів (ф'ючерсних контрактів та опціонів) свідчить, що на сучасному етапі товарні біржі в Україні практично не виконують цінової та стабілізаційної функцій.

Крім низьких обсягів біржового товарообороту та наявності в його структурі небіржових товарів, існує проблема законодавчої неврегульованості операцій з похідними цінними паперами. На сьогодні в Україні склалася ситуація, за якої в чинних законодавчих актах і регулюючих положеннях присутні протиріччя, у тому числі й із загальноприйнятою у світі практикою визначення похідних інструментів. Такий стан законодавчої та правової бази призводить до неможливості використання товарних деривативів в Україні за їхнім безпосереднім призначенням.

Питання полягає, зокрема, у тому, щоб чітко розподіляти в процесі оподатковування операції з похідними цінними паперами, проведені з метою спекуляції та проведені з метою хеджування (тобто зниження ризику). Лише в тому випадку, якщо податковий облік операцій буде відповідати класичному підходові до такого роду операцій, які властиві провідним державам світу, у суб'єктів господарювання виникне фінансовий інтерес до хеджування з використанням похідних інструментів. На сьогодні законодавча база України цілком знищує економічний сенс операції хеджування на ф’ючерсному ринку як операції зниження ризику суб'єктами, які володіють або ж мають намір придбати деякий базовий актив у майбутньому.

Виявлені тенденції та закономірності розвитку товарного біржового ринку України дозволяють встановити певний причинно-наслідковий зв’язок проблем розвитку товарних бірж України (рис. 1).

Результати аналізу сучасного стану біржового ринку України дозволяють говорити про сприятливі передумови його розвитку: зокрема, спостерігається позитивна динаміка зростання обсягів біржової торгівлі та зацікавленість економічних суб'єктів у використанні переваг біржової торгівлі.

Подолання виявлених недоліків функціонування товарних бірж України необхідно пов’язувати, в першу чергу, із запровадженням ринку товарних деривативів, що забезпечить формування реальних ринкових цін та гнучкої системи управління фінансовими ризиками як основи функціонування цілісних інвестиційно привабливих ринків базових товарних активів.

Список використаної літератури

1. Бралатан В. П. Розвиток біржового ринку в Україні / В. П. Бралатан // Економіка АПК. — 2010. — № 2. — С. 126−129.

2. Піщейко В. О. Про діяльність бірж України за І квартал 2012 року / В. О. Піщейко [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //www. saЬu. org. ua/analitic/2008 1. doc.

3. Солодкий М. О. Біржовий ринок: навч. посіб. / М. О. Солодкий. — К.: «ДжерелаМ», 2011. — 336 с.

4. Циганкова Т. М., Петрашко Л. П., Кальченко Т. В. Міжнародна торгівля: Навч. посібник. -- К.: КНЕУ, 2010. -- 488 с.

5. Кількість бірж (1992 — 2008 роки) [Електронний ресурс]. — Режим доступуhttp: //ukrstat. gov. ua/control/uk/localfiles/display/operativ/operativ2005/sze/sze гіе/Ьіг /Ьіг и/кЬ u. htm.

6. Структура укладених угод на біржах [Електронний ресурс]. — Режим доступуhttp: //ukrstat. gov. ua/control/uk/localfiles/display/operativ/operativ2005/sze/sze гіс/Ьіг /Ьіг u/suu u. htm

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой