Місце людського фактору у процесі прийняття управлінських рішень

Тип работы:
Статья
Предмет:
Менеджмент


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Місце людського фактору у процесі прийняття управлінських рішень

На розробку та прийняття рішення впливає значна кількість факторів. Серед них велике значення мають людські фактори (особисті якості людини, відносини у його родині, віросповідання, майновий статок, наявна власність, суспільна (субкультурна) думка та ін.). Саме вони визначають, що відбувається з людиною (з менеджером) на шляху до вибору й у момент вибору. Хоча за висловом президента Кеннеді «Ніхто не знає, що відбувається в голові керівника в момент вибору».

Існує така красива думка, що лідери — це далекоглядні творці рішень, але зізнання Кеннеді свідчить, що це дуже часто не так. Іноді людина не знає, чому приймає саме таке рішення, а не інакше.

Часто люди завершують аналізувати рішення вже після того, як воно прийняте, і чим далі, тим більше усвідомлюють, що причини, від яких вони відштовхувались, навряд чи могли б на щось вплинути. Усвідомлення цього в жодній мірі не перешкоджає приймати рішення, але й не полегшує їх, однак дає зрозуміти, що відповідальні за прийняття рішень це реальний тягар, який кожен несе сам.

Об'єкт та предмет дослідження. Об'єктом дослідження є безпосередньо процес прийняття управлінського рішення та вплив на нього особистісних якостей керівника. Предметом дослідження виступає аналіз «людського фактору», та таких його складових як психічна індивідуальність, світоглядна позиція та життєвий досвід з більш детальним розглядом психічних явищ (процесів, станів та властивостей), які безпосередньо впливають на управлінця в процесі прийняття рішення.

Постановка завдання. Подальше ускладнення управлінських завдань потребує вдосконалення методів і прийомів їх виконання, врахування суб'єктами управлінського процесу багатьох нюансів у підготовці та розробці управлінських рішень. Дослідження місця людського фактору в процесі прийняття рішення відіграють важливу роль в удосконаленні методів та прийомів прийняття управлінських рішень. Так як психічна індивідуальність, світоглядна позиція та життєвий досвід є досить суб'єктивними поняттями дуже важливо визначити їх вплив на того чи іншого управлінця в процесі прийняття рішень.

Результати та їх обговорення. Процес прийняття управлінських рішень порівняно з іншими видами психічних процесів людини дуже складний. Усі люди приймають рішення по-різному. Немає двох людей, які мислять і поводяться зовсім однаково навіть при розв’язанні однієї проблеми. Ці розбіжності пояснюються широким розмаїттям особистісних факторів, що впливають на процес прийняття управлінських рішень.

До особистісних факторів належать психічні процеси, психічні стани й психічні властивості (рис. 1. 1), що впливають на процес прийняття рішень.

Рис. 1.1. Класифікація психічних явищ, що впливають на прийняття управлінських рішень

Психічні процеси:

— динамічне відображення дійсності в різних формах психічних явищ;

— це перебіг психічного явища, що має початок, розвиток і кінець.

Психічні процеси поділяють на три основних види: пізнавальні, емоційні та вольові. Найважливіше значення серед них у ході прийняття рішень мають пізнавальні, або когнітивні, процеси, а саме: інтуїція, сприйняття, пам’ять, мислення, уява й увага.

Психічні стани — це певний в даний час відносно стійкий рівень психічної діяльності, який проявляється підвищеною або зниженою активністю особистості. Вони лежать в основі реакції особистості на зовнішні та внутрішні стимули, спрямовані на досягнення деякого корисного результату. Психічні стани дуже мінливі, залежать як від конкретної ситуації, так і від індивідуальних психологічних особливостей людини. Прикладами таких станів є бадьорість, утома, інформаційне перевантаження, депресія, стрес тощо.

Психічні властивості - це стійкі утворення, що забезпечують певний якісний і кількісний рівень діяльності та поведінки, типовий для даної людини. Психологічні властивості бувають інтелектуальні, емоційні та вольові, також їх можна розділити на два класи: загальні й індивідуальні.

До перших належать найбільш типові й фундаментальні особливості психіки, властиві всім людям. Наприклад, обмежена швидкість переробки інформації людиною. Одна з причин цього явища полягає в тому, що короткочасна пам’ять людини має обмежений обсяг, а це впливає на прийняття рішень. Як показали експерименти, людина одночасно може тримати в короткочасній пам’яті не більше 7±2 змістовних одиниць інформації, що призводить до явища «діагностичного збідніння».

До індивідуальних властивостей зараховують, наприклад, індивідуальні пороги відчуттів, особливості сприйняття, пам’ять, мислення, емоційну реактивність, вольові якості, темперамент, характер тощо.

Вплив індивідуальних якостей на процеси прийняття рішень має дві важливі закономірності:

1. Індивідуальні якості людей сильніше впливають на процес розробки, ніж на результат прийняття рішення. Якість рішень людини залежить не тільки від її окремих психічних процесів, але й від інших факторів. Вважають, що інтелект лише на 15% визначає якість управлінських рішень.

2. Усі індивідуальні якості людей реально взаємозалежні й невіддільні одна від одної.

Будь-які економічні відносини між людьми, будь-який процес, спрямований на вибір дій людини чи групи осіб, набувають рис психологічного процесу, в якому наявні такі аспекти, як логіка, інтуїція, судження, раціональність, емоційність тощо.

Очевидно, що людська поведінка не завжди має логічний характер. Почуття й емоції «конкурують» з розумом і логікою. Тому стає зрозумілим «амплітудне» прийняття рішень людиною — рішення коливаються від спонтанних і несподіваних до логічних і розрахованих. Процес прийняття рішень — поєднання розрахунку, інтуїції, почуттів на певний момент часу.

Приймаючи рішення інтуїтивного характеру, менеджери віддають перевагу відчуттю правильного вибору. Використовується так званий «дар божий», «шосте чуття». Але важливо не переоцінювати фактор інтуїції, не зловживати його використанням у практиці прийняття управлінських рішень.

Рішення, що ґрунтуються на судженні, багато в чому схожі з інтуїтивними методами. Але в їх основі лежать знання й достатньо осмислений досвід минулого. Однак здоровий глузд не виявляється «системно» й «автоматично», тому даний спосіб прийняття рішень теж не дає «гарантій».

Досвід менеджера є певним бар'єром для зайвого виявлення в управлінській роботі «інтуїтивного», «емоційного» та інших підходів, водночас будь-який досвід моделює ситуацію в параметрах минулого. Питання в тому, чи здатний управлінець об'єктивно й точно виявити ступінь «збігу ситуацій» — минулої та теперішньої, і на цій основі визначити доцільність використання фактора досвіду.

Розглядаючи феномени впливу особистісних якостей керівника на процес розробки управлінського рішення, слід ураховувати склад та різний ступінь прояву окремих особистісних якостей.

Одна з важливих складових моделі успішного менеджера — темперамент, що має специфічний вплив на якість управлінських рішень:

Холеричний тип. Характеризується швидкістю, оперативністю та індивідуалізмом під час розробки управлінського рішення. Рішення часом мають спонтанний характер, характеризуються високим рівнем ризику, рішучістю і безкомпромісністю.

Сангвінічний тип. Характеризується швидкістю, оперативністю і колективним обговоренням ключових проблем у розробці управлінського рішення.

Флегматичний тип. Характеризується бажанням отримати великий (надлишок) обсяг інформації та думок щодо проблеми. Рішення характеризуються високим рівнем безпеки й обдуманості.

Меланхолійний тип. Характеризується високою відповідальністю щодо розробки управлінського рішення. Рішення, прийняте меланхоліком, відрізняється детальним опрацюванням і реальністю виконання. Меланхоліки приймають ефективні рішення в галузі стратегічного планування, конструювання тощо. Робота в напружених ситуаціях їм протипоказана.

Висновок. Управлінець — індивідуальна особистість, тому в його діяльності можуть виявитися такі риси, як «відрив від реальності», домінування власного бачення ситуації. У результаті рішення можуть прийматися на основі не стільки об'єктивного аналізу, скільки суб'єктивного уявлення про дійсність. Менеджеру, як нікому іншому, потрібен самоконтроль, уміння організовувати насамперед себе, бути психологом, уміти «читати» і формувати психологічні портрети підлеглих, володіти прийомами самоорганізації, самоконтролю та самоврядування для ефективного управління людьми й досягнення поставлених цілей.

Аналіз людського фактору в процесі прийняття рішення дозволить управлінцю дізнатися як саме особисті якості, переконання та досвід впливають на його основний вид діяльності - прийняття управлінських рішень, та дозволить мінімізувати вплив негативних факторів, й ефективно застосовувати свої позитивні якості.

Список використаної літератури

людський рішення керівник

1. Петруня Ю.Є., Говоруха В. Б., Літовченко Б.В. та ін. Прийняття управлінських рішень. Навч. посіб. /за ред. Ю. Є. Петруні. — 2-ге вид. — К.: Центр учбової літератури, 2011. — 216 с.

2. Учитель Ю. Г. Розробка управлінських рішень. 2-ге вид., Перероб. і доп., ЮНІТІ-ДАНА, 2008−383 с.

3. Фатхутдінов Р.А. Управлінські рішення. 6-е вид., Перероб. і доп., М.: ІНФРА-М, 2008−344 с.

4. Агапов В. С. Проблема особистості керівника у вітчизняній психології. // «Психологія і життя». Збірник наукових праць. Випуск № 1. — М.: МОСУ, РПО, 2000.С. 78−85.

Приймак В. М. Прийняття управлінських рішень: Навч. посібник для вузів. — К.: Атака, 2008. — 240 с

Василенко В.О. Теорія і практика розробки управлінських рішень: навчальний посібник для студентів вузів. К.: ЦУЛ, 2003. — 419 с.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой