Місце товарної біржі в сучасній економіці

Тип работы:
Контрольная
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Місце товарної біржі в сучасній економіці

Зміст

  • Вступ
    • 1. Загальна характеристика біржової торгівлі
    • 2. Аналіз діяльності товарних бірж в Україні
  • Висновки
  • Список літератури

Вступ

Біржова торгівля є однією з основних форм організації торгівлі на світовому ринку господарювання. Свідченням цього є той факт, що сьогодні понад 40% усього світового товарообороту припадає на біржовий ринок.

Біржа виникла із стихійного гуртового ринку, однак її функції внаслідок еволюції змінилися настільки, що для сучасної біржі купівля-продаж товарів не є першочерговим завданням. Головними завданнями сучасної товарної біржі стали визначення цін товарів на перспективу і забезпечення цінової гласності, узгодження планового та фактичного попиту і пропозиції, страхування від коливань цін.

Незважаючи на всі аргументи безперечної привабливості та переваги біржової торгівлі, її розвиток в Україні не відповідає світовим стандартам. Майже всі вітчизняні біржі не виконують властивої біржі як ринковому інституту регулятивної функції. Відбір та розробка відповідних заходів щодо активізації біржової ринку можливі лише на основі аналізу головних тенденцій і проблем функціонування вітчизняних товарних бірж.

Теоретичними дослідженнями проблем функціонування та подальшого розвитку біржової діяльності в Україні займаються такі вітчизняні науковці, як О. Шпичак, В. Ситник, В. Горьовий, М. Протасов, Г. Шевченко, П. Гайдуцький, Б. Губський, Г. Міщук.

Відзначаючи досягнення відомих вчених у дослідженні стану та тенденцій розвитку біржового ринку, потрібно зазначити, що сьогодні ще недостатньо вивчено проблеми функціонування товарних бірж в Україні та причини їх виникнення, що обумовлює необхідність більш глибокого дослідження діяльності вітчизняних товарних бірж та обґрунтування шляхів і напрямів їх розвитку.

1. Загальна характеристика біржової торгівлі

Теоретичні дослідження проблем функціонування та подальшого розвитку біржової діяльності в Україні вивчають вітчизняні науковці: О. М. Шпичак, В. П. Ситник, В. П. Горьовий, М. В. Протасов, Г. О. Шевченко, П. І. Гайдуцький, Б. Губський, Г. Ю. Міщук та ін.

Досить відомим є визначення біржі, яке сформулювала О. М. Сохацька: «Біржа — це постійно діючий ринок масових замінних цінностей, який функціонує з визначеними правилами» [1], який змінюється і постійно розвивається залежно від ринкової ситуації в країні.

Проблеми розвитку влучно охарактеризував академік УААН П. Т. Саблук, відзначивши, що «…проблеми біржової торгівлі на ринку продукції слід розглядати, виходячи зі спаду її активності» [8].

Відзначаючи досягнення відомих учених у висвітленні стану і проблем розвитку біржового ринку його вирішення, потрібно вказати, що сьогодні ще недостатньо вивчені причини їх виникнення. Однією з таких проблем є брак якісної статистичної інформації, тому що більшість показників вважаються комерційною таємницею бірж. Ще однією проблемою є статистичний поділ бірж на універсальні, товарні, агропромислові, фондові тощо. У Законі ж України «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991 р. біржі поділено на товарні, фондові й валютні. Дуже важко проаналізувати стан біржових операцій за їх видами (терміни дії, вид товарів тощо), динаміку цін на основні біржові товари. Як зазначають О. В. Пашкус і О. М. Мисько, проблеми в організації збору маркетингових даних, в розробці заходів організаційно-економічного і маркетингового характеру сприяють вдосконаленню біржового ринку в Україні [3].

На розвиток біржового ринку в Україні суттєво впливає раціональна система організації управління кожною біржею. У структурі управління біржею неабияке місце посідає досконала Клірингова палата.

Клірингова палата як довірчий і страховий орган дасть змогу посилити довіру до біржі, впровадити ф’ючерсні й опціонні угоди. Поєднання механізму кредитування і державної фінансової підтримки суб'єктів підприємництва дасть змогу застрахувати операції й переконати суб'єктів біржової торгівлі в необхідності впровадження строкових ф’ючерсних і опціонних угод.

Контроль за фінансово-господарською діяльністю біржі та її підрозділів здійснює контрольно-ревізійна комісія (наглядова рада). Вона також аналізує адміністративно-господарську діяльність біржі та її підрозділів, оцінює правомірність рішень, які приймають органи управління біржею, та готує пропозиції щодо їх удосконалення.

Повільний розвиток біржового ринку в Україні дає змогу встановити певний зв’язок «причини-наслідки (результат)», поданий на рис. 1.

Рис. 1. Причини уповільненого розвитку і наслідки для біржового ринку України

Аналізуючи рис. 1, слід зазначити, що первинні причини виявляються на загальнодержавному рівні й зумовлюють виникнення вторинних, які проявляються на галузевому й регіональному рівнях.

В Україні, крім біржового ринку, є й позабіржовий. Ці ринки тісно пов’язані між собою.

Для подолання недоліків і ліквідації негативних явищ, які стоять на заваді прогресивному розвитку бірж, доцільно використати маркетингові і логістичні засоби. Для цього слід залучити кредитні установи, інвестиційні фонди, фінансові і страхові організації, які, використовуючи такі ринкові інструменти й важелі, як кредит, гарантії, валютні інвестиції, зможуть підвищити роль Клірингової палати.

До основних елементів перспективної моделі маркетингового обслуговування бірж належатимуть:

— маркетингові дослідження біржового продажу;

— відбір маркетингової концепції розвитку біржі;

— відбір сфери маркетингового дослідження біржі та оцінка можливостей її продажу, реклами й пропаганди;

— відбір маркетингових моделей дослідження споживачів та їх запитів.

Упровадження маркетингово-логістичних методів і елементів та налагодження раціональних взаємозв'язків суб'єктів біржової торгівлі на перспективу означатиме зміну пріоритетів і функцій посередницької діяльності бірж в економічному розвитку України.

Найважливішим атрибутом ринкової системи господарювання є організований товарний ринок.

Його часто визначають як сферу обміну, у якій здійснюються угоди купівлі і продажу товарів і послуг.

Також можна виділити ще одне розуміння біржового товарного ринку — як форми організації і функціонування економічних зв’язків господарюючих суб'єктів, що ґрунтуються на принципах вільної купівлі-продажу, і як суспільної форми функціонування економіки, за якої забезпечується взаємодія виробництва і споживання, прямий і зворотній вплив на виробництво і споживання.

Об'єктивними умовами існування і функціонування біржового товарного ринку є товарне виробництво — основа ринкової економіки, суспільний поділ праці, економічна відокремленість виробників, базою якої є економічна конкуренція між відокремленими, самостійними суб'єктами господарювання, існування відповідної структури та інфраструктури, стійкої фінансової і грошової систем, наявність правової бази, що сприяє створенню і постійному відновленню відповідного ринкового середовища і психологічного клімату.

Важливою особливістю інфраструктури товарного ринку є те, що діяльність її суб'єктів не обмежується сферою обігу. Надаючи виробничо-технологічні й транспортно-експедиторські послуги суб'єктам господарювання, вони підвищують споживчу цінність виготовленого товару, продовжують процес виробництва у сфері обігу.

Ринкова біржова інфраструктура повинна бути пропорційна рівню розвитку виробництва на кожному етапі розвитку суспільства. Сучасна економіка вимагає наявності потужних промислових і торгово-складських комплексів, інформаційно-комерційних мереж, високоефективних засобів фінансово-кредитних розрахунків тощо. Особливо важливе значення інфраструктура відіграє в зростанні ліквідності товарообігу та економічного розвитку регіонів.

Отже, інфраструктура біржового товарного ринку — це сукупність особливих інститутів, що виконують функції надання спеціалізованих послуг суб'єктам господарювання з метою створення для них нормальних умов для функціонування, найкращої реалізації їх інтересів та подальшої інтеграції у єдину економічну макросистему. Основною визначальною її функцією є підвищення ефективності капіталу, та, відповідно, ринкової економіки в цілому.

На Заході інфраструктура біржового товарного ринку є механізмом функціонування підприємництва. Вона охоплює широкий економічний простір — від виробництва до споживання: укладення договорів, контрактів на постачання, просування товарних потоків галузями і регіонами, регулювання збуту та обслуговування економічної системи. З огляду на це, ефективність функціонування ринкової економіки передусім залежить від комплексності та ефективності її інфраструктури.

Звичайно, Україна, як нова самостійна держава, що виникла на розколотому терені колишнього СРСР зі складною інфраструктурою, створеною за багато десятиріч, не може повторити за короткий час той шлях, який пройшов ринок Заходу. Потрібно тільки розумно скористатися певним досвідом цих країн, а шлях переходу до ринкової системи має бути свій, з урахуванням усіх національних, політичних, економічних, географічних та інших особливостей історичного розвитку України.

Тому, визначальним завданням на даному етапі розвитку вітчизняної економіки повинна стати компіляція існуючого позитивного організаційного, управлінського досвіду в сфері біржової справи, що пройшов історичний шлях становлення інфраструктурних елементів, задіяних в роботі біржового товарного ринку. Реалізація даного завдання можлива, на нашу думку, лише за умов інтенсифікації самої біржової інфраструктури товарного ринку.

Тісно взаємодіючи з усією системою економічних відносин, біржова ринкова інфраструктура виступає необхідною умовою розвитку всіх суб'єктів господарювання регіональних ринків. Інфраструктура товарного організованого ринку значно впливає на розвиток економіки завдяки підвищенню ефективності процесів товарного і грошового обігу та надання суб'єктам господарювання комплексу ринкових послуг, що створюють сприятливі умови для розвитку бізнесу.

З одного боку існування середовища взаємопов'язаних та взаємоупорядкованих елементів біржового товарного ринку визначає цілісну систему, яка повинна сприяти розширенню інфраструктури біржового ринку.

З іншого боку, підвищення ефективності розвитку та функціонування структурних елементів інфраструктури полягає в процесі інтенсифікації останньої.

Нині одним із першочергових завдань для нашої держави є розроблення чіткої політики в сфері якості послуг і довготермінових програм, які б об'єднали зусилля всіх гілок влади та фахівців країни.

На сьогоднішній день пріоритетом розвитку економіки з боку держави повинен стати розвиток елементів біржової інфраструктури, їх реформування відповідно до світових стандартів, оновлення правової бази для забезпечення ефективності їх функціонування. Звичайно, період незалежності України досить короткий, щоб досягти економічного рівня країн Заходу, але використання їхнього досвіду у відповідності з особливостями вітчизняної економічної системи забезпечить розвиток усіх сфер народного господарства, а згодом, і вихід економіки України на світовий значимий рівень.

Для того щоб учасники біржового товарного ринку не тільки мали ринкову інфраструктуру, право власності на засоби виробництва і продукцію, а й могли реалізувати це право, крім економічних потрібні ще й правові передумови. Ось чому в країні йде процес відпрацювання і прийняття юридичних законів, які сприяють формуванню ринкового середовища. Проте він іде повільно, часто в прийняті закони вносяться суттєві суперечливі зміни, відсутня узгодженість законодавчих актів. Все це гальмує ринкові перетворення в сфері біржових послуг. Юридичні закони мають відображати реалії економічного життя, бути націленими на відтворення конкурентного середовища. Слід досконало відпрацювати механізм реалізації цих законів.

2. Аналіз діяльності товарних бірж в Україні

Станом на 1 січня 2010 року в Україні зареєстровано 503 біржі, з них 103 універсальних (20,5%), 318 товарно-сировинних (63,2%), 26 агропромислових (5,2%) та 19 фондових (3,8%). За 1995 — 2009 роки кількість бірж зросла на 412. В структурному розрізі найбільше зросла кількість товарних та товарно-сировинних, а також універсальних бірж — відповідно на 294 та 80 (табл. 1).

Таблиця 1 Кількість бірж України [9]

Станом

на 01. 01.

Всього бірж

У тому числі:

універсальні

товарні та

товарно-сировинні

агропромислові

фондові

біржі та їх філії

інші

кіль-кість

питома вага, %

кіль-кість

питома вага, %

кіль-кість

питома вага, %

кіль-кість

питома вага, %

кіль-кість

питома вага, %

1995 р.

91

23

25,3

24

26,4

8

8,8

14

15,4

22

24,1

2000 р.

365

88

24,1

146

40,0

28

7,7

26

7,1

77

21,1

2005 р.

458

115

25,1

244

53,3

30

6,6

19

4,2

50

10,8

2006 р.

467

114

24,4

258

55,3

29

6,2

19

4,1

47

10,0

2007 р.

479

114

23,8

272

56,8

30

6,3

18

3,8

45

9,3

2008 р.

499

118

23,7

293

58,7

30

6,0

17

3,4

41

8,2

2009 р.

503

103

20,5

318

63,2

26

5,2

19

3,8

37

7,3

Відхилення,

2008 р.

до

412

80

-12,9

294

29,8

18

-0,9

5

0,8

15

-16,8

Біржова торгівля в Україні в досліджуваному періоді характеризується такими закономірностями [9]:

— зросла як кількість, так і вартість укладених біржових угод. Так, у 2008 році вартість укладених угод збільшилась порівняно з 1995 роком у 110,1 рази, 2000 роком — 16,9 рази, 2005 роком — 2,5 рази. Однак такій оптимістичній статистиці фахівці не радіють. На їхнє переконання, щорічне зростання відбувається не стільки за рахунок розширення торгів, скільки завдяки стрімкому подорожчанню товарів;

— максимальним був обсяг біржової торгівлі у 2008 році (59 875,3 млн. грн.). Найбільшу питому вагу в структурі біржового товарообороту займають угоди на сільськогосподарську продукцію (66,8%) та паливо (20,7%);

— негативним чинником функціонування біржового ринку України є наявність у структурі біржового товарообороту небіржових товарів, зокрема транспортних засобів та нерухомості, що призводить до неможливості стандартизації біржових товарів та запровадження строкових біржових угод.

Домінуюча частка біржових угод в Україні укладається на Українській міжбанківській валютній біржі - 38,2%, Київській агропромисловій біржі - 14,8%, Українській універсальній біржі - 9,2%, ВАТ «Фондова біржа «Перспектива» — 6,7% та ТБ «Українська ф’ючерсна біржа» — 5,5% (табл. 2).

Таблиця 2 Результати діяльності найбільших бірж України за ІV квартал 2009 року [9]

Назва біржі

Обсяги укладених угод

Кількість

укладених

угод

Середня вартість

укладених угод,

тис. грн.

млн. грн.

у % до підсумку

Всього

6 702,8

100

58 660

114,3

з них:

Українська міжбанківська валютна біржа

2 563,5

38,2

449

5 709,4

Київська агропромислова біржа

992,2

14,8

1596

621,7

Українська універсальна біржа

617,5

9,2

283

2 181,9

ВАТ «Фондова біржа «Перспектива»

449,2

6,7

61

7 363,4

ТБ «Українська ф’ючерсна біржа»

371,5

5,5

75

4 953,3

Важливою характеристикою біржового ринку виступає міра його структурованості - співвідношення спотового та строкового ринків. Біржова торгівля продукцією і товарами в Україні представлена в основному спотовим ринком (укладання угод на реальний товар з негайною поставкою). На умовах спотових угод було укладено 85,7% усіх біржових угод. У структурі цих угод найбільша частка припадала на угоди з палива (52,0%) та продукції рослинництва (27,0%). Форвардні контракти (угоди на реальний товар з відстроченою поставкою) становили 14,0%. Найбільша частка їх припадала на угоди з продукції рослинництва (72,6%), харчових продуктів (17,1%), лісоматеріалів (4,8%).

Для порівняння наведемо структуру світового біржового обороту, типовий варіант якого має такі співвідношення: ф’ючерси — 78%, опціони — 20%, угоди з реальним товаром — 2%.

Похідні цінні папери, що перебувають в біржовому товарообороті, призначені для здійснення хеджевих страхових операцій та вирівнювання цінових трендів. За допомогою строкових контрактів можливе прогнозування майбутніх цін, а тому підвищується стабільність функціонування навіть тих підприємств, які самі не є учасниками біржових операцій, а використовують біржові ціни як орієнтири для укладання угод на ринку реальних активів [4].

Відсутність у структурі вітчизняного біржового обороту товарних деривативів (ф'ючерсних контрактів та опціонів) свідчить, що на сучасному етапі товарні біржі в Україні практично не виконують цінової та стабілізаційної функцій.

Крім низьких обсягів біржового товарообороту та наявності в його структурі небіржових товарів, існує проблема законодавчої неврегульованості операцій з похідними цінними паперами. На сьогодні в Україні склалася ситуація, за якої в чинних законодавчих актах і регулюючих положеннях присутні протиріччя, у тому числі й із загальноприйнятою у світі практикою визначення похідних інструментів. Такий стан законодавчої та правової бази призводить до неможливості використання товарних деривативів в Україні за їхнім безпосереднім призначенням.

Питання полягає, зокрема, у тому, щоб чітко розподіляти в процесі оподатковування операції з похідними цінними паперами, проведені з метою спекуляції та проведені з метою хеджування (тобто зниження ризику). Лише в тому випадку, якщо податковий облік операцій буде відповідати класичному підходові до такого роду операцій, які властиві провідним державам світу, у суб'єктів господарювання виникне фінансовий інтерес до хеджування з використанням похідних інструментів. На сьогодні законодавча база України цілком знищує економічний сенс операції хеджування на ф’ючерсному ринку як операції зниження ризику суб'єктами, які володіють або ж мають намір придбати деякий базовий актив у майбутньому.

Виявлені тенденції та закономірності розвитку товарного біржового ринку України дозволяють встановити певний причинно-наслідковий зв’язок проблем розвитку товарних бірж України (рис. 1).

Висновки

Отже, подальший розвиток біржової діяльності залежить від загальноекономічного стану держави, вмілого поєднання адміністративних і економічних важелів управління переважання ф’ючерсних угод.

Для успішної праці перелічених суб'єктів в умовах становлення сучасного біржового ринку необхідно налагодити механізм отримання й опрацювання достовірної, своєчасної, якісної інформації про ринкову ситуацію в регіоні та світі, ціни й біржові товари. Основна частина інформативного банку надходитиме й акумулюватиметься у спеціальних відділах і службах бірж, НАБУ і САБУ. Уся маркетингова інформація має відповідати вимогам попиту на неї з погляду аналізу властивостей товарів (якість, дизайн, упаковка, марка), цінового механізму, рекламування і стимулювання збуту.

Таким чином, у процесі розвитку біржових структур роль маркетингу і логістики зростатиме й надалі. Запобігання виникненню проблем біржової торгівлі здійснюватиметься і надалі за рахунок реалізації всіх заходів, передусім маркетингу й логістики. Логістика ще й гармонізує інтереси постачальника і споживача. Елементи маркетингової й логістичної стратегій сприятимуть максимальній пристосованості бірж та її суб'єктів і клієнтів до мінливої ситуації на ринку, де працюють чесні й добросовісні учасники.

Подальша інтеграція України у світовий біржовий ринок, розширення нашої держави участі в міжнародному розподілі праці можливі лише за умови подолання недоліків і негативних тенденцій, які відбулись останніми роками, та орієнтації на загальносвітові тенденції розвитку. Вирішення цих проблем, залучення передових досягнень маркетингу й логістики підвищить економічний потенціал бірж та економіки України загалом.

Результати аналізу сучасного стану біржового ринку України дозволяють говорити про сприятливі передумови його розвитку: зокрема, спостерігається позитивна динаміка зростання обсягів біржової торгівлі та зацікавленість економічних суб'єктів у використанні переваг біржової торгівлі.

Подолання виявлених недоліків функціонування товарних бірж України необхідно пов’язувати, в першу чергу, із запровадженням ринку товарних деривативів, що забезпечить формування реальних ринкових цін та гнучкої системи управління фінансовими ризиками як основи функціонування цілісних інвестиційно-привабливих ринків базових товарних активів.

Список літератури

1. Біржова справа: підручник / О. М. Сохацька. — Тернопіль: Карт-бланш, 2005. — 602 с.

2. Бралатан В. П. Розвиток біржового ринку в Україні / В. П. Бралатан// Економіка АПК. — 2006. — № 2.- С. 126−129.

3. Введение в бизнес / Ю. В. Пашкус, О. М. Мисько. — Д., 2002. — 212 с.

4. Кравченко С. А. Состояние функционирования товарных бирж / С. А. Кравченко // Економіка АПК. — 2006. — № 9. — С. 98−105.

5. Маркетинг: основи теорії і практики: навч. посіб. / В. В. Липчук, Р. П. Дудяк, С. Я. Бугіль; за заг. ред. В. В. Липчука. — Львів: Новий світ-2000, 2007. — 288 с.

6. Осауленко О. Г. Статистичний щорічник України за 2009 рік. Державний комітет статистики України / О. Г. Осауленко. — К.: Консультант, 2010. — С. 5−7.

7. Основи формування та функціонування аграрного ринку / за ред. І. М. Брюховецького. — Суми, 2009. — 179 с.

8. Товарні біржі в Україні: Аналіз діяльності, законодавче поле, перспективи розвитку / за ред. акад. УААН П. Г. Саблука. — К., 200. — 356 с.

9. http: //ukrstat. gov. ua/control/uk/localfiles/display/operativ/operativ. htm. — Кількість бірж (1992 — 2009 роки) Структура укладених угод на біржах [Електронний ресурс].

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой