Операції з нерухомістю

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КРИВОРІЗЬКИЙ КОЛЕДЖ НАЦІОНАЛЬНОГО АВІАЦІЙНОГО УНІВЕРСИТЕТУ Відділення комп’ютерної та програмної інженерії

Циклова комісія професійно-орієнтованих дисциплін Курсова робота з дисципліни «Основи баз даних і знань»

«Операції з нерухомістю»

для напрямків підготовки (спеціальностей):

5.5 010 301 «Програмування для електронно-обчислювальної техніки і автоматизованих систем»

Виконав:

курсант 4-го курсу 387 групи Гайдаренко В.Ю.

Керівник: Приходько І.О.

Кривий Ріг 2010

Завдання на виконання курсової роботи

Тема курсової роботи:

Администрация агентства недвижимости заказала разработку информационной системы для отдела работы с клиентами. Система предназначена для обработки данных о квартирах, которые покупает и продает агентство, расценках на квартиры, расценках на оказываемые услуги, о покупателях и совершенных сделках. Система должна выдавать отчеты по запросу менеджера: прайс-лист на квартиры (возможно с группировкой по различным признакам), на услуги, отчеты по возможным вариантам сделок для покупателей и продавцов.

Термін виконання роботи: з 01.09.2010 р. по 14.12.2010 р.

Етапи роботи над КР:

Завдання видав __________ (Приходько І.О.) «__» ______ 201___ р.

Завдання прийняв до виконання ______________________________

Курсова робота захищена з оцінкою __________________________

Голова комісії ____________ (Андрусевич Н.В.) «___» _______ 201__ р.

Члени комісії __________ ___________________

__________ ___________________

Зміст

I. Теоретична частина

1.1 Постановка завдання

1.2 Описання предметної області

1.3 Проектування бази даних

1.4 Описання функцій користувача

II. Практична частина

2.1 Інтерфейс користувача

2.2 Лістинг програми

Висновок

Література

I. Теоретична частина

1.1 Постановка завдання

Автоматизація виробництва — вищий рівень розвитку машинної техніки, коли регулювання й управління виробничими процесами здійснюються без участі людини, а лише під її контролем. Поява якісно нової системи машин з керуючими засобами, що базуються на застосуванні електронних обчислювальних машин, приладів та автоматичних засобів. Один з головних напрямів прогресу. За ступенем повноти розрізняють автоматизацію виробництва:

1)часткову — передбачає автоматизацію основних виробничих процесів,

2)комплексну — передбачає автоматизацію не тільки процесу виробництва, але й процесів керування й обслуговування,

3)повну — передбачає автоматизацію всіх основних і допоміжних процесів.

За принципом керування виробничі системи можна поділити на прості, складні та інтелектуальні. Розрізнити їх можна за видом алгоритму роботи і принципом прийняття в них рішень. В блок-схемах алгоритмів роботи простих систем використовуються тільки виконавчі блоки, а в блок-схемах алгоритмів роботи складних систем — також блоки прийняття рішень. Для інтелектуальних систем характерне існування дерева прийняття рішень.

В курсовій роботі ми будемо досліджувати можливості створення бази даних «Операцій з нерухомістю» засобами Delphi, BDE та мови SQL. Визначимо технічне завдання нашої БД: операції з нерухомістю. Необхідна інформація: інформація про кімнату, її площа, розташування; інформація про клієнта — прізвища, ім'я та по-батькові, адреси проживання, серія та номер паспорту; пошук та фільтрація необхідних клієнтів; звіт про клієнтів, а також про нерухомість.

Тема є актуальною, так як в даний час мабуть одне з найголовніших питань які турбують людину — це те де вони будуть проживати. Для того щоб пошук вільної квартира не займав багато часу доцільніше буде розробити автоматизовану систему швидкого пошуку вільного місця для проживання. Завдяки розробки автоматизованої бази даних для зберігання відомостей про вільні квартири допоможе клієнту швидше узнати інформацію про вільну квартиру.

Об'єктом нашого дослідження є каталог квартир, над якими відбуваються такі дії як: здача, купівля, продаж…

Предметом дослідження є автоматизація процесів роботи з клієнтами в агентстві нерухомості.

Метою курсової роботи є розробка програмного забезпечення для автоматизації процесів обслуговування клієнтів нашої фірми.

Для реалізації поставленої мети визначимо наступні завдання, які і будуть відображати структуру нашої роботи:

виконати описання предметної області майбутньої бази даних;

визначити основні сутності і їх атрибути;

побудувати інфологічну модель бази даних «Каталог запчастин автомобілів»

розробити фізичну структуру таблиць даних;

спроектувати вікно програми з головним меню та палітрою інструментів

спроектувати форми додавання, редагування та вилучення записів з таблиць;

організувати пошук та фільтрацію даних;

розробити форми для ведення оплати послуг телефонного зв’язку його абонентами, та форми відповідної звітності.

Для розв’язання поставлених завдань ми будемо використовувати мову програмування Object Pascal, систему керування базами даних BDE та мову запитів SQL.

1.2 Описання предметної області

Як було зазначено вище, квартири — одне з найважливіших питань у житті людини, тому в нашій курсовій роботі необхідно провести границі об'єму предметної області, який може бути неосяжним. Перед тим, як дослідити і чітко окреслити об'єкти нашого дослідження логічним вступом буде знайомство з ключовими поняттями, через які ми і будемо будувати дослідження поточного розділу.

Нормалізація схеми бази даних — покроковий процес розбиття одного відношення (на практиці: таблиці) у відповідності до алгоритму нормалізації на декілька відношень на базі функціональних залежностей.

Нормальна форма — властивість відношення в реляційної моделі даних, що характеризує його з точки зору надмірності, яка потенційно може призвести до логічно помилкових результатів вибірки або зміни даних. Нормальна форма визначається як сукупність вимог, яким має задовольняти відношення.

Таким чином, схема реляційної бази даних переходить у першу, другу, третю і так далі нормальні форми. Якщо відношення відповідає критеріям нормальної форми n, та всіх попередніх нормальних форм, тоді вважається, що це відношення знаходиться у нормальній формі рівня n.

Перша нормальна форма (1НФ, 1NF) утворює ґрунт для структурованої схеми баз даних:

Кожна таблиця повинна мати основний ключ: мінімальний набір колонок, які ідентифікують запис.

Уникнення повторень груп (категорії даних, що можуть зустрічатись різну кількість раз в різних записах) правильно визначаючи не-ключові атрибути.

Атомарність: кожен атрибут повинен мати лише одне значення, а не множину значень.

Друга нормальна форма (2НФ, 2NF) вимагає, аби дані, що зберігаються в таблицях із композитним ключем не залежали лише від частини ключа:

Схема бази даних повинна відповідати вимогам першої нормальної форми.

Дані, що повторно з’являються в декількох колонках виносяться в окремі таблиці.

Третя нормальна форма (3НФ, 3NF) вимагає, аби дані в таблиці залежали винятково від основного ключа:

Схема бази даних повинна відповідати всім вимогам другої нормальної форми.

Будь-яке поле, що залежить від основного ключа та від будь-якого іншого поля, має виноситись в окрему таблицю.

Нормальна форма Бойса-Кода

Відношення знаходиться в НФБК, тоді і лише тоді коли детермінант кожної функціональної залежності є потенційним ключем. Якщо це правило не виконується, тоді щоб привести вказане відношення до НФБК його слід розділити на два відношення шляхом двох операцій проекції на кожну функціональну залежність детермінант, якої не є потенційним ключем.

Проекція без атрибутів залежної частини такої функціональної залежності;

Проекція на всі атрибути цієї функціональної залежності.

Визначення НФБК не потребує жодних умов попередніх нормальних форм. Якщо проводити нормалізацію послідовно, то в переважній більшості випадків при досягненні 3НФ автоматично будуть задовольнятися вимоги НФБК. 3НФ не збігається з НФБК лише тоді, коли одночасно виконуються наступні 3 умови:

Відношення має 2 або більше потенційних ключів.

Ці потенційні ключі складені (містять більш ніж один атрибут)

Ці потенційні ключі перекриваються, тобто мають щонайменше один спільний атрибут.

Четверта нормальна форма (4НФ, 4NF) вимагає, аби в схемі баз даних не було нетривіальних багатозначних залежностей множин атрибутів від будь чого, окрім надмножини ключа-кандидата. Вважається, що таблиця знаходиться у 4НФ тоді, і тільки тоді, коли вона знаходиться в НФБК, та багатозначні залежності є функціональними залежностями. Четверта нормальна форма усуває небажані структури даних — багатозначні залежності.

П’ята нормальна форма (5НФ, 5NF, PJ/NF) вимагає, аби не було не тривіальних залежностей об'єднання, котрі б не витікали із обмежень ключів. Вважається, що таблиця в п’ятій нормальній формі, тоді, і тільки тоді, коли вона знаходиться в 4НФ, та кожна залежність об'єднання зумовлена її ключами-кандидатами.

В ієрархічній моделі зв’язок даних «один до одного» (1:1) означає, що кожному значенню (екземпляру) елемента даних, А відповідає одне і тільки одне значення, пов’язаного з ним елемента В. Наприклад, поміж такими елементами пар даних, як код готової продукції і її найменуванням є вищезазначений зв’язок, так як тільки кожному коду продукції відповідає одне її найменування.

Зазначимо, що ієрархічна модель даних будується на основі принципу підпорядкованості поміж елементами даних і представляє собою деревоподібну структуру, яка складається із вузлів (сегментів) і дуг (гілок). Дерево у ієрархічній структурі упорядковане за існуючими правилами розташування його сегментів і гілок: на верхньому рівні знаходиться один, кореневий (вихідний) сегмент, сегмент другого рівня, породжений, залежить від першого, вихідного; доступ до кожного породженого (крім кореневого) здійснюється через його вихідний сегмент; кожний сегмент може мати по декілька екземплярів конкретних значень елементів даних, а кожний елемент породженого сегменту пов’язаний з екземпляром вихідного і створює один логічний запис; екземпляр породженого сегменту не може існувати самостійно, тобто без кореневого сегменту; при вилученні екземпляру кореневого сегмента також вилучаються усі підпорядковані і взаємопов'язані з ним екземпляри породжених сегментів.

В сітьовій моделі зв’язок «один до багатьох» (1:В) означає, що значенню елемента, А відповідають багато (більше одного) значень, пов’язанню з ним елементів В. Наприклад, поміж елементами даних «код виробу» (елемент А) і «кодом матеріалів» (елементи В) існує такий взаємозв'язок бо на виготовлення одного виробу використовується багато різних матеріалів

В реляційній моделі зв’язок «багатьох до багатьох» (В:В) указує на те, що декільком значенням елементів даних, А відповідає декілька значені елементів даних В. Наприклад, поміж елементами даних «код операції технологічного процесу» і «табельний номер працівника» існує зазначені взаємозв'язок, так як багато операцій технологічного процесу можуть виконувати різні працівники (табельні номери) і навпаки.

Після обґрунтування основних теоретичних положень перейдемо до дослідження нашої предметної області.

Першою стержневою сутністю є «Клієнти». Вона зберігатиме інформацію про клієнтів нашої компанії, а саме: прізвище, ім'я та по-батькові, місце проживання, серію та номер паспорту, ідентифікаційний код.

В процесі проектування бази даних виникатимуть аномалії повторення та вилучення. Щоб їх уникнути необхідно правильно провести нормалізацію, у зв’язку з чим виникає необхідність створення нових таблиць — сутностей.

Тому логічно буде виділити наступні сутності.

Сутність «Вид операцій» вводиться для збереження переліку операцій, які проводяться над нерухомістю. Так як операції багато разів зустрічатимуться в особистих даних клієнтів, тому їх доцільно нумерувати і посилатися на ці номери. Для цього вводиться цілочисельний атрибут «Код_Операції», який автоматично нарощуватиметься на одиницю при введенні в базу даних нової операції.

Сутність «Назначення» вводиться для збереження переліку назначеній, для якого можна використовувати квартиру. Так як назначень багато разів зустрічатимуться в даних про квартиру, тому їх доцільно нумерувати і посилатися на ці номери. Для цього вводиться|запроваджує| цілочисельний атрибут «Код_Назначення», який автоматично нарощуватиметься на одиницю при введенні в базу даних нової операції.

Окремо необхідно виділити таблицю даних «Нерухомість», яка зберігатиме інформацію про квартиру та ціну на неї.

Сутність «Відомість» відображає номер клієнта, його квартира яку він здає або покупає, а також дата.

Сутності та атрибути предметної області «Операції з нерухомістю»

Після того як ми виконали описання предметної області досліджуваної бази даних ми отримали сім сутностей, взаємовідносини яких і будуть визначати об'єм досліджуваної області.

Перейдемо до наступної частини — проектувальної, побудуємо інфологічну модель, схему «таблиці-зв'язки» та виконаємо детальний опис типів даних всіх атрибутів кожної з таблиць.

1.3 Проектування бази даних

Размещено на /

Рис. 1.3.1

Таблиця 1.3.1

Інфологічна модель бази даних «Каталог агентства нерухомості» побудованою мовою «Таблиці-зв'язки»

З описання предметної області, побудови ЕР-діаграми та інфологічної моделі «Таблиці-зв'язки» можна перейти до побудови фізичної структури таблиць нашої бази даних за допомогою можливостей програми DataBase Desktop. Всі таблиці будуть створені у форматі dBaseIV, тому слід дотримуватися наступних правил: довжина поля не повинна перевищувати 8 символів, назва поля повинна складатися с латинських літер алфавіту та арабських цифр, першим символом в назві повинна бути буква, в назві поля не повинно бути пробілів; індексне поле є ключовим для даного типу таблиць; мова кодування даних вибирається російська, так як української таблиці кодування не має.

Створимо таблицю для відомості, яка складатиметься з шести полів:

Рис. 1.3.2 Фізична структура сутності «Відомість»

Друга таблиця зберігатиме дані вузлів

Рис. 1.3.3 Фізична структура сутності «Операція»

Рис. 1.3.4 Фізична структура сутності «Назначення»

Рис. 1.3.5 Фізична структура сутності «Власність»

Рис. 1.3.6 Фізична структура сутності «Розташування»

Рис. 1.3.7 Фізична структура сутності «Нерухомість»

Рис. 1.3.8 Фізична структура сутності «Клієнти»

1.4 Описання функцій користувача

На останок слід зупинитися на функціональності нашого майбутнього програмного забезпечення, яке повинно автоматизувати швидкий пошук квартир які на даний час вільні або здаються. Отже, наш додаток повинен виконувати наступні функції:

— додавання клієнта в базу даних, що передбачає внесення інформації про його ФІО, адрес його, паспортні дані;

— редагування інформації клієнта: у випадку зміни клієнтом адреси проживання або прізвища виникає необхідність у уточнені його даних;

— додавання та редагування інформації про нерухомість;

— додавання інформації про операцій, на значення якщо форма зайнялася новим видом діяльності;

— програма обов’язково повинна бути дружньою до інтерфейсу операційної системи — повинна мати головне меню та віконну технологію в цілому;

II. Практична частина

2.1 Інтерфейс користувача

На малюнку нижче представлена головна форма додатку по автоматизації роботи клієнтів.

Головне меню «Показать таблицы» містить команди: Вид операции, Назначение, Собственность, Расположение які відображають другорядні форми.

Друге меню «Послуги» містить свідчення про наш магазин та про послуги, що він надає.

Третє меню «Звіт» виводить звіт про клієнтів та про закази.

Рис. 2.1.1 Головне вікно програми «Форма клієнту»

Форма для роботи зі звітом має наступний вигляд:

Рис. 2.1.2 Вікно для роботи з таблицею «Звіт»

Рис. 2.1.3 Вікно для роботи з таблицею «Нерухомість»

Для додавання даних до таблиці потрібно заповнити усі поля та нажати на клавішу «Добавити». Відбудеться додавання даних у таблицю із додаванням номерну на одиницю більшого ніж був. Для позбавлення від певного запису виділяємо потрібну строку та жмемо на «Удалить».

Рис. 2.1.4 Вікно для роботи з таблицею «Назначение»

Для того, щоб добавити данні у таблицю «Нанзначения» потрібно записати потрібне нам значення до вільної строки та натиснути на додавання. Аналогічним чином відбувається додавання даних до таблиць операцій, приватності, розташування.

Рис. 2.1.5 Вікно для роботи з таблицею «Розташування»

Рис. 2.1.6 Вікно друкування звіту

Нижче приведений звіт виконаний на основі даних про клієнтів, що користуються послугами фірми.

Рис. 2.1.7 Вікно друкування звіту про клієнтів

2.2 Лістинг програми

автоматизація нерухомість атрибут інтерфейс

//Unit1.pas

procedure TForm1. DBGrid2CellClick (Column: TColumn);

begin

edit1.Text:= dm1.QKlient.FieldValues ['fam'];

edit2.Text:= dm1.QKlient.FieldValues ['name'];

edit3.Text:= dm1.QKlient.FieldValues ['name2'];

edit4.Text:= dm1.QKlient.FieldValues ['strana'];

edit5.Text:= dm1.QKlient.FieldValues ['gorod'];

edit6.Text:= dm1.QKlient.FieldValues ['yl'];

edit7.Text:= dm1.QKlient.FieldValues ['dom_kv'];

edit8.Text:= dm1.QKlient.FieldValues ['n_pasp'];

edit9.Text:= dm1.QKlient.FieldValues ['seria'];

edit10.Text:= dm1.QKlient.FieldValues ['id_nomer'];

end;

…Добавление записи та редактирование

procedure TForm1. Button2Click (Sender: TObject);

var n, s: string;

begin

dm1.Qklient.Last;

n:=inttostr (dm1.Qklient.FieldValues['n']+1);

s:='insert into klient values («'+n+'» ," '+edit1.text+'" ," '+edit2.text+'" ," '+edit3.text+'" ," '+edit4.text+'" ," '+edit5.text+'" ," '+edit6.text+'" ," '+edit7.text+'" ," '+edit8.text+'" ," '+edit9.text+'" ," '+edit10.text+'");';

dm1.Qklient.Close;

dm1.Qklient.SQL.Clear;

dm1.Qklient.SQL.Add (s);

// showmessage (s);

dm1.Qklient.ExecSQL;

dm1.Qklient.Close;

dm1.Qklient.SQL.Clear;

dm1.Qklient.SQL.Add ('select n, fam ||name ||name2 as FIO, fam, name, name2, Strana, gorod, yl, dom_kv, N_pasp, seria, ID_nomer from klient');

dm1.Qklient.Open ;

dm1.Qklient.Last;

n:=inttostr (dm1.Qklient.FieldValues['n']+1);

end;

//Удаление записи

procedure TForm1. Button5Click (Sender: TObject);

var n: integer;

begin

n:=dm1.Qklient.FieldValues ['n'];

dm1.Qklient.Close;

dm1.Qklient.SQL.Clear;

dm1.Qklient.SQL.Add ('delete from klient where n='+inttostr (n));

dm1.Qklient.ExecSQL; ;

dm1.Qklient.Close;

dm1.Qklient.SQL.Clear;

dm1.Qklient.SQL.Add ('select n, fam ||name ||name2 as FIO, fam, name, name2, Strana, gorod, yl, dom_kv, N_pasp, seria, ID_nomer from klient');

dm1.Qklient.Open ;

end; if edit1. Text= table1. FieldByName ('name').AsString then

begin

flag:=1;

end;

table1.next;

end;

//Фильтрация даннях

procedure TForm1. Button7Click (Sender: TObject);

begin

if RadioButton1. Checked=true then

begin

DM1.Qklient.Close;

DM1.Qklient.SQL.Clear;

DM1.Qklient.SQL.Add ('select n, fam ||name ||name2 as FIO, fam, name, name2, Strana, gorod, yl, dom_kv, N_pasp, seria, ID_nomer from klient where fam="'+edit14.text+'" ');

DM1.Qklient.Open;

Edit14.Text:='';

end

else

if RadioButton2. Checked=true then

begin

DM1.Qklient.Close;

DM1.Qklient.SQL.Clear;

DM1.Qklient.SQL.Add ('select n, fam ||name ||name2 as FIO, fam, name, name2, Strana, gorod, yl, dom_kv, N_pasp, seria, ID_nomer from klient where ID_nomer="'+edit14.text+'" ');

DM1.Qklient.Open;

Edit14.Text:='';

end

else

if RadioButton3. Checked=true then

begin

DM1.Qklient.Close;

DM1.Qklient.SQL.Clear;

DM1.Qklient.SQL.Add ('select n, fam ||name ||name2 as FIO, fam, name, name2, Strana, gorod, yl, dom_kv, N_pasp, seria, ID_nomer from klient where gorod="'+edit14.text+'" ');

DM1.Qklient.Open;

Edit14.Text:='';

end

else

if RadioButton4. Checked=true then

begin

DM1.Qklient.Close;

DM1.Qklient.SQL.Clear;

DM1.Qklient.SQL.Add ('select n, fam ||name ||name2 as FIO, fam, name, name2, Strana, gorod, yl, dom_kv, N_pasp, seria, ID_nomer from klient where fam BETWEEN'+quotedstr (edit15.Text)+' AND'+quotedstr (edit17.Text));

DM1.Qklient.Open;

Edit14.Text:='';

end;

end;

//пошук

procedure TForm1. Button10Click (Sender: TObject);

begin

DM1.qklient.Locate ('fam', edit18. Text,[]);

Edit18.Text:='';

end;

//Показать отче

procedure TForm1. MSWord1Click (Sender: TObject);

begin

form10.QuickRep1.PreviewModal;

end;

//фильтрация на вкладке Недвижимость

procedure TForm1. Button11Click (Sender: TObject);

begin

if RadioButton5. Checked=true then

begin

DM1.QNedv.Close;

DM1.QNedv.SQL.Clear;

DM1.QNedv.SQL.Add ('select * from nedvij where n_oper="'+inttostr (strtoint (DBLookupComboBox7.KeyValue))+'" ');

DM1.QNedv.Open;

end

else

if RadioButton6. Checked=true then

begin

DM1.QNedv.Close;

DM1.QNedv.SQL.Clear;

DM1.QNedv.SQL.Add ('select * from nedvij where n_nazn="'+inttostr (strtoint (DBLookupComboBox7.KeyValue))+'" ');

DM1.QNedv.Open;

end

else

if RadioButton7. Checked=true then

begin

DM1.QNedv.Close;

DM1.QNedv.SQL.Clear;

DM1.QNedv.SQL.Add ('select * from nedvij where n_sobstv="'+inttostr (strtoint (DBLookupComboBox7.KeyValue))+'" ');

DM1.QNedv.Open;

end;

end;

procedure TForm1. RadioButton5Click (Sender: TObject);

begin

DBLookupComboBox7.ListSource:=DM1.DSvid;

DBLookupComboBox7.KeyField:='N';

DBLookupComboBox7.ListField:='Name';

end;

procedure TForm1. RadioButton6Click (Sender: TObject);

begin

DBLookupComboBox7.ListSource:=DM1.DSNazn;

DBLookupComboBox7.KeyField:='N';

DBLookupComboBox7.ListField:='Name';

end;

procedure TForm1. RadioButton7Click (Sender: TObject);

begin

DBLookupComboBox7.ListSource:=DM1.DSSobstv;

DBLookupComboBox7.KeyField:='N';

DBLookupComboBox7.ListField:='Name';

end;

Висновок

Ця курсова робота розглядаю практичну реалізацію для підприємства нерухомості програми автоматизуючи процес додавання, пошуку та фільтрації даних за критеріями. Для реалізації цієї програми я використав можливості оболонки Borland Delphi 7, а також СУБД BDE для DB dBASE IV та мова запитів SQL.

У програмі на першому модулі розглядаюся 3 основні таблиці, які мають функції додавання, редагування та видалення інформації з них.

Предметна область мого технічного завдання може бути необмеженої, якщо до неї включити все Українську мережу нерухомості, організувати співробітництво з іншими схожими агентствами. Тому в межах моєї курсової роботи обмежена кількість сутностей, які до того ж є ключовими в даній предметній області.

Всі завдання поставлені нами на початку дослідження були виконані. Також біли реалізовані наступні функції:

ь Додавання, редагування та вилучення клієнтів та інформації про помешкання;

ь Зберігання, редагування та вилучення інформації по помешкання, а також зберігання дати ;

ь Були розроблені форми, які відповідають стандартам операційної системи Windows;

ь Було організовано фільтрацію та пошук по всій моїй базі даних;

Дана реалізована мною програма не є остаточною версією для роботи з БД нерухомості, та буде поступово змінюватися у процесі пізнання мови SQL та баз даних.

Література

1. Конспект лекцій з предмету «Основи баз даних та знань»

2. Антифеев Дм.Д. Современные средства построения корпоративных систем поддержки принятия управленческих решений «Терн», М., 2001

3. Рогач І. Ф., Сендзюк М. А., Антонюк В. А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Навч. посібник. — 2-ге вид.,

4. Савчук Т. О. Організація баз даних і знань. Вінниця: ВДТУ, 2000 р.

5. Кельдер Т. Л. Системи обробки економічної інформації. Курс лекцій.

6. Степанов Ю. Л. Разработка приложений баз данных для СУБД Sybase SQL Anywhere. Санкт-Петербургский филиал Военного университета ПВО. Электронная версия — http://www.cіtforum.elcat.kg/database/sql_any/іndex.shtml