Опис споживачів

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України

Кафедра менеджменту

Контрольна робота з навчальної дисципліни «Маркетинг»

Тема: «Опис споживчого товару»

Слухача групи МП1−12ф

спеціальності «Менеджмент організацій і

адміністрування"

Мірошніченко Любов Олександрівна

Перевірив: к.е.н., доцент Кузнєцова Т. К.

Київ — 2012

Зміст

Вступ

1. Опис товару (за задумом, у конкретному виконанні, з підкріпленням)

2. Класифікація по основним видам призначення

3. Вид упаковки товару та зміст його маркування

4. Опис типу (сегменту) цільового ринку, де пропонується реалізувати вибраний товар

5. Вибір каналів розподілу та маркетингових посередників

6. Визначення основних підходів до ціноутворення

7.Основні заходи щодо стимулювання збуту та цінових знижок

8. Розробка проекту рекламного звернення

Висновок

Список використаних джерел

Всииуп

Маркетинг — це комплекс заходів у галузі дослідження торговельно-збутової дiяльностi підприємства по вивченню усіх факторів, які впливають на процес виробництва i просування товарів i послуг вiд виробництва до споживача. Провідний американський вчений-маркетолог Ф. Котлер дає наступне визначення маркетингу: маркетинг — це соціальний і управлінський процес, спрямований на задоволення запитів і потреб як індивідів, так і груп споживачів за допомогою створення, пропозиції й обміну товарів. Деякі автори, використовуючи визначення маркетингу, дане Ф. Котлером, у той же час вважають, що: маркетинг — це система поглядів, функція координації різних аспектів комерційної діяльності, комплекс взаємозалежних елементів ділової активності, філософія бізнесу, спрямована на пом’якшення криз надвиробництва, нарешті, процес збалансування попиту та пропозиції. Маркетинг вважає вихідним етапом діяльності компанії визначення потреб споживача.

Основні принципи маркетингу: необхідність орієнтації всієї науково-дослідної та виробничо-торгової діяльності на ринок, урахування потреб ринку; необхідність диференційованого підходу до ринку; орієнтація на нововведення; гнучке реагування на будь-яку зміну потреб ринку; постійний і цілеспрямований вплив на ринок; орієнтація на довгостроковий період часу; ефективне управління; формування маркетингового мислення у всіх співробітників фірми. Основним принципом є те, що фірма в центр своєї діяльності ставить споживача та його потреби. У маркетингу товар сприймається як комплекс відчутних та невідчутних властивостей, які можуть задовольняти потреби споживачів.

Головна ідея маркетингу — продавати не товар як такий, а продавати засіб для вирішення споживачем своїх проблем. Комплекс маркетингу є головним засобом впливу підприємства на споживача на ринку. Він включає:

1) товар;

2) ціну;

3)методи розповсюдження товару на ринку;

4) комплекс маркетингових комунікацій товару.

Товар — це продукт, послуга, цінні папери, ідеї та знання, які можуть задовольнити потребу і призначені для продажу.

Мета контрольної роботи — поглибити та закріпити теоретичні знання, набуті у процесі вивчення курсу «Маркетинг» .

1. Опис товару (за задумом, у конкретному виконанні, з підкріпленням)

Товар — поняття, що включає сукупність, багатьох властивостей, тобто спроможність товару задовольняти потреби.

Товар — центральна ланка маркетингу. Розглядаючи товар як комплексне поняття, можна сприймати на трьох рівнях: товар за задумом. Товар у реальному виконанні, товар з підкріплення.

Перший рівень відображає ту потребу, яку товар задовольняє, ту вигоду, що її отримає споживач при його використанні.

На другому рівні товар сприймається як реально створений виріб, із конкретними властивостями й характеристиками.

Третій рівень товару — Позиції товару на ринку можуть бути суттєво підкріплені додатковими послугами і вигодами .

Для опису я обрала кондитерський виріб Міжнародної Кондитерської Корпорації ROSHEN — одної з найбільших європейських виробників кондитерських виробів. Під власним «солодким знаком якості» ROSHEN виробляє до 200 видів високоякісних кондитерських виробів (шоколадні і желейні цукерки, карамель, шоколад, печиво, вафлі, бісквітні рулети і торти). Загальний обсяг виробництва продукції досягає 410 тисяч тон на рік.

Виробничі об'єкти Кондитерської Корпорації ROSHEN сертифіковані відповідно до вимог міжнародних стандартів якості та безпеки продуктів харчування ISO 22 000:2005. На підприємствах корпорації ROSHEN працює система управління якістю, яка відповідає вимогам ISO 9001:2000, що підтверджується наявністю у кожної із фабрик Корпорації «Сертифікатів відповідності».

Торт «Золотий ключик»

Опис: складається з двох шарів бісквітних коржів, світлого та темного, з'єднаних кремом; поверхня торта прикрашена малюнком з крему; бокова поверхня обсипана бісквітною крихтою.

Склад: цукор, меланж, продукт згущений «Молс» (молоко знежирене, цукор, сироватка молочна суха, жир рослинний, лактоза), борошно пшеничне в/ґ, масло солодко-вершкове «Екстра», какао-порошок, вино десертне, розпушувач: пекарський порошок (пірофосфат натрію, бікарбонат натрію, рисове борошно); пудра ванільна, ароматизатори: «Ваніль», «Ром»; коньяк, барвник натуральний бета-каротин.

Харчова (поживна) цінність 100 г продукту (в г): білків — 5,4; жирів — 15,0; вуглеводів — 49,2. Енергетична цінність (калорійність) 100 г продукту: 357 ккал.

Упаковка: 550 г, 1100 г

Строк придатності до споживання: 72 години.

Зберігати в холодильних шафах і камерах при температурі (6±2) ?С. Застерігати від ударів, при транспортуванні не кидати. Маса нетто: 0,55 кг.

2. Класифікація по основним видам призначення

цільовий ринок маркетинговий маркування

Відповідно до споживчих звичок товари поділяються на: товари повсякденного попиту; товари попереднього вибору, які споживач порівнює між собою в процесі вибору та придбання за показниками придатності, якості, ціни та дизайну; товари особливого попиту (з унікальними характеристиками або окремі марочні товари); товари пасивного попиту. Товари виробничого призначення класифікуються: за рівнем прийняття рішень, необхідних для здійснення покупки; за величиною вартості; за швидкістю споживання; за роллю в процесі виробництва. Сюди входять: сировина і матеріали; виробничі матеріали і напівфабрикати; капіталоємкі товари (будівлі, основне устаткування, допоміжне устаткування), допоміжні матеріали (папір, олівці, фарби тощо).

Товар має п’ять найістотніших характеристик: 1) рівень якості; 2) набір властивостей; 3) специфічне оформлення; 4) марочну назву; 5) специфічне упакування.

Аналізуючи взаємовідносини в системі «покупець-товар «, слід звернути увагу і на такі характеристики товару: сумісність, випробовність, спостережність, швидкість, простота, переваги, символізм.

Сумісність свідчить про ступінь відповідності товару поточним знанням, смакам і поведінці покупців.

Випробовність характеризує ступінь необхідності випробовування товару на ринку. За інших однакових умов товар, який легко перевірити до здійснення покупки, користується великою довірою і попитом. Вибираючи стратегію маркетингу для окремих товарів, необхідно їх класифікувати.

Розглянемо найпоширенішу з товарних класифікацій.

Класифікація товарів за сферою застосування.

Традиційно товари поділяють на дві великі групи:

— споживчі товари, або товари широкого вжитку (ТШВ);

— товари промислового призначення (ТПП).

Товари повсякденного попиту — це товари, які купують часто, без особливих роздумів та з мінімальними зусиллями щодо порівняння їх між собою. Це, зокрема, хліб, мило, цукерки, сигарети тощо.

Товари попереднього вибору — це товари, які покупець ретельно вибирає, порівнює між собою за показниками якості, ціни, зовнішнього оформлення тощо. До них належать, зокрема, одяг, взуття, посуд.

Товари особливого попиту — престижні дорогі товари, до придбання яких покупці ладні докласти додаткових зусиль. Такими вважають автомобілі, відеоапаратуру, предмети антикваріату.

Товари пасивного попиту — це товари, про які покупець нічого не знає, а якщо щось і знає, то, як звичайно, не думає про їх придбання. Це, приміром, страхові послуги, для реалізації яких потрібні значні зусилля з боку продавців. Принципові товарні новинки, такі, якими свого часу були мікрохвильові печі, перебувають у стані пасивного попиту доти, доки інтенсивна реклама не познайомить споживачів із вигодами їх використання.

Наведена класифікація товарів широкого вжитку допомагає маркетологам вибрати правильну стратегію просування цих товарів з урахуванням специфіки процесу прийняття споживачем рішення щодо їх купівлі.

Одні товари можуть створювати високий соціальний статус власнику, інші не можуть.

В даному випадку Торт «Золотий ключик» — це реальний товар, оскільки має такі характеристики: рівень якості; марочну назву; специфічне оформлення; характерну упаковку; набір властивостей.

Цей товар постійного попиту — його купують регулярно, короткочасного вживання, оскільки споживається за один або декілька циклів прийому в якості їжі.

3. Вид упаковки товару та зміст його маркування

Існуюча упаковка Торта «Золотий ключик» — внутрішня — торт без обгортки. Зовнішня — суцільна картонна коробка круглої форми білого кольору з намальованим золотим ключиком на коробці надпис великими літерами назви торта, зверху логотип Кондитерської Корпорації ROSHEN; транспортна — картонні коробки.

На коробці - дата виготовлення та номер партії товару, виробник, електронна адреса, місто виготовлення, адреса, телефон. Матеріал упаковки — твердий картон, щоб торти могли надійно зберігатися і не втрачати свій зовнішній вигляд. Кольори на упаковці повинні поєднуватися між собою.

Невід'ємною частиною упаковки є маркування і друкування інформації з описом товару, датою виготовлення та назвою виробника, нанесені на упаковку (збоку.

4. Опис типу (сегменту) цільового ринку, де пропонується реалізувати вибраний товар

Сегментування ринку — розподіл споживачів на групи (сегменти), які відрізняються відносною однорідністю попиту, смаків, уподобань або реакцією на ті чи інші види маркетингової діяльності.

Зазначимо, що сегментування є вимушеною формою пристосування фірми до вимог ринку, на якому вона діє.

Кінцева мета сегментування цільового ринку — вибір сегмента (або сегментів) споживачів, на задоволення потреб якого буде зорієнтована діяльність фірми. Сегментація передбачає визначення факторів, критеріїв та етапів її проведення.

Рис 2. Фактори сегментування споживчого ринку.

Маркетологи вважають, що правильне виділення ринкового сегмента — половина комерційного успіху, і постійно згадують модифікацію відомого принципу Парето: безліч прикладів, що підтверджують справедливість принципу 80/20, можна знайти в області бізнесу. 20% асортименту продукції дають звичайно 80% від загального обсягу продажів у грошовому вираженні, те ж саме можна сказати про 20% покупців та клієнтів. Крім того, 20% асортименту продукції або 20% покупців зазвичай приносять компанії 80% прибутку.

Принципи сегментації ринку

Сегментацію ринку можна здійснювати за різними змінними параметрами. Далі наведено найпоширеніші принципи сегментації ринку.

— Сегментація за географічним принципом передбачає розподіл ринку на різні географічні одиниці:

а) зовнішні і внутрішні;

б) регіональні ринка (європейський, африканський тощо);

в) ринки окремих країн (китайський, італійський тощо);

г) внутрішні регіональні ринку (крайові, обласні, міські).

Це дає змогу врахувати особливості окремих країн світового ринку, а на внутрішньому — оцінювати чисельність населення, особливості транспортної мережі району, структуру промисловості району, ступінь насиченості ринку в даному регіоні та динаміку його розвитку. а також кліматичні особливості окремих регіонів світу.

— Сегментація за демографічним принципом передбачає розподіл ринку на сегменти на основі таких демографічних змінних, як стать, вік, розмір сім'ї, етап життєвого циклу сім'ї. раса, національність, релігія.

Демографічні характеристики — найпопулярніші фактори сегментації споживчого ринку. Їх легше, ніж більшість інших змінних, виміряти. Сегментація ринку може здійснюватись за одною демографічною характеристикою або за їх комбінацією.

— Сегментація за соціально-економічними характеристиками враховує рівень доходів споживачів, приналежність до певного класу, професію, освіту тощо.

— Сегментація за психологічним принципом передбачає урахування типу особистості та стилю життя. Наприклад, споживачі-інтроверти більш консервативні й систематичні у своїй поведінці при здійсненні покупок, ніж екстраверти. Потребують різних маркетингових підходів споживачі-традиціоналісти, новатори, естети, життєлюби, ділові лідери.

— Сегментація за споживчими мотивами передбачає класифікацію споживачі залежно від ступеня їх прихильності до товарних марок, інтенсивності споживання, а також за пріоритетністю мотивів придбання (ціна, якість, добротність, зручність, після продажне обслуговування тощо).

Можуть бути використані й інші принципи сегментації ринку. Це є творчий процес, який потребує високої кваліфікації маркетолога.

Сегмент ринку — група споживачів, які однаково реагують на один і той же набір збуджуючих стимулів маркетингу (наприклад, ті, що купують товар незалежно від ціни — один сегмент, що враховують ціну — інший сегмент).

Необхідно сконцентрувати зусилля на одному або декількох сегментах, описуючи кожен із них і оцінюючи їхню привабливість (з точки зору маркетингових можливостей) для фірми.

Існує чотири способи заволодіння ринком:

— концентрація на якомусь одному сегменті;

— орієнтація на групу споживачів;

— відбіркова спеціалізація;

— повне захоплення ринку.

Виходячи на новий ринок, завжди починають з одного сегменту, і якщо є успіх — то поступово оволодівають іншими сферами.

Черговість захоплення сегменту ринку необхідно старанно продумувати і планувати (японці, звичайно, захоплюють перш за все обійдену увагою ділянку, а потім переходять на інші, завойовуючи попередньо собі авторитет). Великі компанії в кінцевому результаті прагнуть до повного захоплення ринку.

Відповідно до описуваного товару — Торт «Золотий ключик», то цей товар розрахований на людей з різним рівнем достатку.

5. Вибір каналів розподілу та маркетингових посередників

Реалізація продукції здебільшого провадиться через посередників, кожний з яких формує відповідний канал розподілу. Використання посередників у сфері розподілу вигідно передусім для виробників. Вони у цьому разі мають справу з обмеженим колом зацікавлених осіб у реалізації продукції. Крім того, забезпечується широка доступність товару під час спрямування його безпосередньо споживачу. За допомогою посередників скорочується кількість прямих контактів виробника і споживача.

Основні причини, що зумовлюють використання посередників:

організація процесу розподілу потребує наявності певних фінансових ресурсів;

створення оптимальної системи розподілу припускає, що суб'єкт ринку, який організовує і здійснює збут, володіє відповідними знаннями і досвідом щодо кон’юнктури ринку, методів розподілу і торгівлі;

завдяки контактам, досвіду і спеціалізації кваліфіковані посередники і з меншими витратами забезпечують широку доступність товару і доведення його до цільових ринків.

Різні організації - виробничі, комерційні (спеціалізовані на роздрібній чи оптовій торгівлі), транспортні фірми, страхувальники та багато інших, поєднують свої зусилля, створюючи канали розподілу, які дають їм змогу швидко, ефективно і скоординовано постачати товари промисловим підприємствам і кінцевим споживачам і, відповідно, задовольняти їхні потреби і запити.

Функції каналів розподілу

Канали розподілу переміщують товари і послуги від виробників до споживачів. Вони долають бар'єри часу, відстані і права власності, які відділяють товари і послуги від тих, хто ними користуватиметься. Учасники каналу розподілу — виробники, оптові і роздрібні торгівці та інші виконують у каналі одну або кілька функцій. До ключових функцій належать і:

Інформація — збирання і представлення результатів маркетингових досліджень і інформації щодо макроі мікросередовища маркетингу.

Просування — створення і розповсюдження в рекламних цілях переконливої інформації щодо пропозиції.

Контакт — знаходження потенційних покупців і встановлення з ними відповідних відносин.

Адаптація — формування і пристосування пропозиції до потреб споживачів, включаючи такі дії, як сортування, збирання, монтаж, пакування, маркування тощо.

Переговори — провадження переговорів щодо ціни та інших пунктів пропозиції для того, щоб передати право власності або право володіння.

Фізичний розподіл — транспортування і зберігання товарів.

Фінансування — купівля товарів і використання фондів на покриття витрат і забезпечення роботи каналу.

Перші п’ять функцій допомагають укладати угоди, останні три — виконувати укладені угоди.

Характеристики каналів розподілу

Першочерговим завданням під час створення каналів розподілу є визначення числа необхідних функцій процесу розподілу та суб'єктів, які здійснюватимуть ці функції. До характеристик каналу розподілу належить довжина і ширину каналу.

Довжину каналу розподілу визначає кількість посередників, через яких товар проходить на шляху від виробника до споживача. Кожного посередника, який перебуває між виробником і кінцевим споживачем і бере участь у розподілі товару, вважають рівнем каналу розподілу. Отже, рівень каналу розподілу — будь-який посередник, що виконує ту чи іншу роботу з наближення товару до споживача. Розрізняють канали нульового рівня, однорівневі, дворівневі та трирівневі канали розподілу.

Канал нульового рівня, або канал прямого маркетингу, складається з виробника, який продає свій товар безпосередньо споживачам (через відділ збуту, філію, мережу фірмових магазинів, посилкову торгівлю тощо).

Однорівневий канал має одного посередника — роздрібного торгівця. Це можуть бути дилери, брокери, агенти.

Дворівневий канал складається з двох посередників. На споживацькому ринку — це оптовик і роздрібний торгівець, на промисловому — промисловий дистрибутор і дилери.

Трирівневий канал складається з оптовика, дрібнооптового торгівця, роздрібного торгівця.

Рис. 2. Канали розподілу різних рівнів

Структура каналу

Структура маркетингових каналів формується під впливом зовнішніх змін і цей процес має постійний характер. Основними економічними причинами появи посередників і посередницьких структур стала необхідність обміну товарами і підвищення його ефективності, а також потреба в мінімізації невідповідності асортименту, раціоналізація торгових операцій і стимулювання процесів пошуку. Саме ці причини і впливають на формування тієї чи іншої структури каналу.

Головне у формуванні структури каналу розподілу — розуміння того, що канали складаються із взаємопов'язаних і взаємозалежних організацій і агенцій, тобто учасники каналів взаємозалежні у виконанні того чи іншого завдання. Отже, канал можна розглядати як систему взаємопов'язаних і взаємозалежних компонентів, що беруть участь у досягненні кінцевого результату. Кожний учасник маркетингового каналу в процесі досягнення своїх цілей залежить від інших учасників і, співпрацюючи з ними, досягає отримання певного прибутку. Ми розглянемо рівні каналів розподілу на даному прикладі:

Нульовий рівень — канал прямого маркетингу, складається з виробника, який продає товар безпосередньо споживачам (Кондитерська Корпорація ROSHEN (фірмовий магазин) > споживачі)

Однорівневий рівень — вмішує одного посередника та споживача (Кондитерська Корпорація ROSHEN (фірмовий магазин) > фірми, приватні підприємці, які займаються роздрібною торгівлею > споживачі)

Дворівневий рівень — вміщує одного посередника, роздрібного торговця та споживача (Кондитерська Корпорація ROSHEN > магазин (супермаркети) > споживачі).

6. Визначення основних підходів до ціноутворення

При встановлені цін на товар Кондитерської Корпорації ROSHEN можна застосувати стратегію «міцного закріплення на ринку».

Стратегія «міцного закріплення на ринку» полягає в тому,

що на новинку призначають відносно низьку ціну, щоб привабити більше покупців та захопити найбільшу частину ринку. Надалі, залежно від зменшення витрат, ціни зменшуються. Такій стратегії сприяють обставини:

¦ ринок дуже чутливий до цін, а низька ціна сприяє його розширенню;

І із зростанням обсягу виробництва його витрати, а також витрати на розподіл товару скорочуються;

¦ низька ціна неприваблива для існуючих та потенційних конкурентів.

Виділяють дев’ять варіантів можливого якісно-цінового позиціонування. Починаючи цю справу, потрібно вивчити розміри та темпи зростання ринку для кожної з дев’яти позицій діаграми і конкретних конкурентів у межах кожної з них.

Установлення цін зі знижками та заліками. Метод використовується для винагороди споживачів за певні дії, наприклад за швидку оплату рахунків, закупівлю великого обсягу товарів.

Установлення цін для стимулювання збуту. Щоб привернути покупців, фірми тимчасово встановлюють на окремі товари ціни, нижчі за прейскурантні і навіть часто нижчої вартості. Використовують також сезонні ціни, наприклад у січні сезонні зимні розпродажі ідуть за зниженими цінами.

Установлення дискримінаційних цін полягає в тому, що за однакові товари та послуги різні покупці сплачують різну суму (вхід у музей, на атракціони для студентів — дешевший).

Цінова дискримінація спрацьовує, коли ринок визначився із сегментами і немає конкурентів; коли високі ціни не обурюють покупців; якщо такі ціни не йдуть у розріз із законом.

Фірми повинні слідкувати за ринком і оперативно регулювати ціни, зменшувати їх, якщо необхідно підвищити прибуток і, головне, забезпечувати відсутність збитків.

Основна причина підвищення цін — зростання витрат. Збільшення витрат, яке не відповідає збільшенню виробництва, веде до зниження норми прибутку і змушує фірми регулярно підвищувати ціни.

Ще одна причина підвищення цін — наявність надмірного попиту Ціни можна також підвищувати відкрито і «приховано» — наприклад, випускаючи дорожчі варіанти товару.

Реакцію споживачів на зміну цін важливо враховувати тому, що покупці не завжди вірно тлумачать зміну цін.

Як потрібно самому реагувати на зміну цін? Насамперед, потрібно замислитись: чому конкурент змінив ціну? Щоб захопити ринок? Поліпшити потужності, що використовуються? Компенсувати витрати? Покласти початок заміни цін у галузі в цілому?

Потрібно вивчити життєвий цикл товару, наміри і ресурси конкурента, динаміку витрат у зв’язку зі зміною обсягу виробництва.

Оскільки все це оперативно здійснити важко, потрібно завчасно готуватися до можливих змін цін.

7. Основні заходи щодо стимулювання збуту та цінових знижок

Основними засобами щодо стимулювання збуту товару є:

Реклама — будь — яка платна форма неперсонального представлення товару через засоби масової інформації, а також застосування прямого маркетингу.

Паблік рилейшнз — діяльність спрямована на позитивного іміджу фірми (та усунення небажаної інформації щодо діяльності фірми).

Персональний продаж — вид просування який передбачає особистий контакт продавця з покупцями з метою продажу товару та налагодження тривалих стосунків клієнтів.

Стимулювання збуту — маркетингова діяльність, що включає виставки, демонстрації і стимулює покупки споживачів, підвищує ефективність роботи посередників та продавців.

Типи суб'єктів стимулювання:

1. Покупці - знижки, конкурси, лотереї, можливість повернення грошей, пільгові пропозиції.

2. Посередники — знижка ціни, поставка частини товарів безкоштовно, премії, подарунки, конкурси.

3. Продавці.

8. Проект рекламного звернення

Міжнародна Кондитерська Корпорація ROSHEN — один з найбільших європейських виробників кондитерських виробів.

Під власним «солодким знаком якості» ROSHEN виробляє до 200 видів високоякісних кондитерських виробів (шоколадні і желейні цукерки, карамель, шоколад, печиво, вафлі, бісквітні рулети і торти). Загальний обсяг виробництва продукції досягає 410 тисяч тон на рік.

До складу Корпорації входять 5-ть українських фабрик (Київська, дві Вінницькі, Маріупольська і Кременчуцька); дві виробничі площадки Липецької кондитерської фабрики (Росія), Клайпедська кондитерська фабрика (Литва), а також масло-молочний комбінат «Бершадьмолоко» та «Літинськийплемзавод», які забезпечують фабрики корпорації натуральною високоякісною молочною сировиною.

Для покращення умов зберігання сировини та готової продукції, для оптимізації поставок продукції та мінімізації затримок продукції на складі - Корпорація ввела в експлуатацію власний логістичний центр.

Виробничі об'єкти Кондитерської Корпорації ROSHEN сертифіковані відповідно до вимог міжнародних стандартів якості та безпеки продуктів харчування ISO 22 000:2005. На підприємствах корпорації ROSHEN працює система управління якістю, яка відповідає вимогам ISO 9001:2000, що підтверджується наявністю у кожної із фабрик Корпорації «Сертифікатів відповідності».

Всі кондитерські фабрики корпорації ROSHEN забезпечені обладнанням для моніторингу контролю якості продукції та відповідних досліджень. Розробкою технологій та запуском високоякісних кондитерських виробів займаються спеціалісти, які пройшли атестацію та навчання у спеціалізованих іноземних центрах.

Представлені на ринку кондитерські вироби виготовлені за найсучаснішими технологіями. Експлуатація сучасного високовиробничого обладнання, чітке дотримання технології виробництва, використання виключно високоякісної сировини та матеріалів, що застосовуються при виробництві кондитерських виробів є запорукою головних переваг продукції Roshen.

Продукція представлена в Україні, Росії, Казахстані, Білорусі, країнах Кавказу, Середньої Азії, Німеччині, США, Молдові, Ізраїлі, Литві та інших країнах.

Висновок

Комплекс маркетингу в його канонічному вигляді («4P») включає 4 складових: Продукт (Product) — це набір «виробів і послуг», які фірма пропонує цільовому ринку. Ціна (Price) — грошова сума, яку споживачі повинні сплатити для одержання товару. Дистрибуція (Place) — різноманітна діяльність, завдяки якій товар стає доступним для цільових споживачів. Просування (Promotion) — різноманітна діяльність фірми по розповсюдженню відомостей про переваги свого товару і переконанню цільових споживачів купувати його.

Таким чином, концепція маркетингу-мікс по Маккарті визначалася набором основних маркетингових інструментів, які включаються в програму маркетингу: товарна політика (product), збутова політика (place), цінова політика (price), комунікаційна політика або політика просування (promotion). Товар є першим елементом з усіх «4-"Р» маркетингового комплексу. Робота з ним є найважливішим інструментом маркетингу та конкурентної боротьби. Товари, так само, як і послуги та ідеї, є засобом задоволення фундаментальних людських потреб. Крім того, товар є центральною ланкою маркетингу. Комунікація, розподіл та ціна ґрунтуються вже на його особливостях.

У маркетингу товар сприймається як комплекс відчутних та невідчутних властивостей, тому головна ідея маркетингу — продавати не товар як такий, а продавати засіб для вирішення споживчих проблем. Тому, відповідно до постулатів маркетингу, товар — це продукт, послуга, цінні папери, ідеї та знання, що можуть задовольнити потребу та призначені для продажу.

Визначають три рівня в маркетинговому розуміння товару — товар за задумом, товар в реальному виконанні, товар з підкріпленням. Стосовно товару приймається велика кількість різних рішень, які становлять сутність маркетингової політики підприємства.

Для зручності товари класифікують за різними ознаками. За метою застосування їх поділяють на споживчі і промислові товари, в свою чергу споживчі товари поділяють за характером споживання на товари короткострокового споживання, довгострокового споживання та послуги. За поведінкою споживача виділяють товари повсякденного попиту, товари попереднього вибору, товари особливого попиту і товари пасивного попиту.

Важливе місце в товарній політиці підприємства займають проблеми формування асортименту, його оновлення. Асортимент — це упорядкована по певних ознаках товарна маса, або набір різноманітних товарів, згрупованих, наприклад, по функціональному призначенню. Товарний асортимент ділиться на асортиментні групи й асортиментні позиції і характеризується широтою, глибиною і структурою .

Маркетологи в товарній політиці використовують концепцію життєвого циклу товару, яка дозволяє визначити та розробити маркетингові інструменти стосовно чотирьох етапів — появи товари на ринку, зростання, зрілості і спаду. Ці концепція — це модель реакції ринку на товар у часі. Споживачі можуть розглядати товар як складний набір вигод, що задовольняє їхні потреби. Під час розробки товару передусім визначають основні потреби покупця, які задовольнятиме товар. Далі розробляється товар у реальному виконанні та, нарешті, здійснюється пошук способів його підсилення з метою створення набору вигод, що найповніше задовольнятимуть споживача.

Список використаних джерел

1. А. Афонін. Маркетинг: конспект лекцій.-К.:МАУП, 1994.-с.30−37.

2. Г. Багиев. Маркетинг: учебник для вузов. — М.:ОАО «Изд-во «Экономіка», 199.-с.25−27. .

3. Безкоровайна С. В. Дослідження підходів до формування цінової стратегії підприємства // Актуальні проблеми економіки. — 2003. — № 2. — С.49−52.

4. С.Гаркавенко. Маркетинг: Підручник.-4-те вид. Доп. — К.: Лібра, 2006. с.102−108.

5. В.Герасимчук. Маркетинг: теорія практика.-К.:Вища школа, 1994.-с.88−89.

6. Ф. Котлер. Основи маркетингу. — М.;СПб.;К.:изд.дом «Вильямс», 1999.-с, 72−74

7. Л.Мороз. Маркетинг.-Львів: Видавництво національного ун.-ту «Львівська політехніка», 2002.-с.102−104

8. А.Павленко. Маркетинг: підручник.-К.:-КНЕУ, 2003.-с45−49. Маркетинг 9. Павленко А. Ф., Войчак А. В. Маркетинг: Підручник. — К.: КНЕУ, 2003. — 246 с

10. Щербань В. М. Маркетинг: Навчальний посібник. — Київ: Центр навчальної літератури, 2006. — 208 с.