Опалення промислового приміщення в місті Чернівці

Опалення промислового приміщення в місті Чернівці

1 Загальний розділ

1.1 Коротка характеристика будівлі

Приміщення гуртожитку розташоване у місті Чернівці. Розрахункова температура зовнішнього повітря в цьому місті приймається рівною середній температурі найбільш холодної п’ятиднівки і вона складає -200С. Будинок має два поверхи, висота кожного складає 3 метри.

Стіни виконані з залізобетону, цементно-піщаного розчину, руберойду та теплоізоляційної плити.

Стеля виконана з бетону чаруночного, вапняно-піщаного розчину та плити зі спученого перліту.

Підлога розташована над неопалювальним підвалом.

Світові пройоми — подвійне засклення в дерев’яних окремих перетинок розміром 22. Двері розміром 1,52,4.

1.2 Характеристика системи опалення

У приміщенні гуртожитку запроектована вертикальна двотрубна система опалення з нижною розвідкою. Опалювальні прилади — алюмінієві радіатори Global моделі VOXR.

Гаряча магістраль та зворотня прокладається відкрито. Для видалення повітря з системи опалення у кожного опалювального приладу встановлені спеціальні спускні крани. В системі опалення передбачені труби сталеві водогазопровідні діаметром від 15 до 25 мм.

Вузол керування має обладнання:

запірна арматура;

регулятор перепаду тиску;

регулюючий клапан;

датчик температури носія;

датчик температури зовнішнього повітря;

регулятор температури;

насос;

фільтр;

зворотній клапан та інше.

Джерелом теплопостачання являється котельня. Температура теплоносія в подающому трубопроводі 950С, в зворотньому 700С.

2. Розрахунок системи опалення

2.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішніх огороджень

Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни Необхідний опір огороджуючи конструкцій, м2К / Вт

(1)

м2К / Вт Де tв — температура повітря у будинку

tн — розрахункова зимова температура зовнішнього повітря приймається рівною середній температурі найбільш холодної п’ятиднівки. З коефіцієнтом 0,92 за БНіП (1);

?tн — нормативний температурний перепад між температурою приміщення та допущеною температурою внутрішньої поверхні, приймається за таблицею 2 методичних вказівок;

n — поправочний коефіцієнт до розрахункової різниці температур бв — коефіцієнт тепловіддачі стін, підлоги, стелі, Вт/м2

Товщину шуканого шару огороджуючих конструкцій розташовують при умові виконання залежності

м2К / Вт. (2)

(3)

де бн — коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні огороджуючих конструкцій, Вт/м2 К бв — коефіцієнт тепловіддачі стін, підлоги, гладких стель, Вт/м2К д — товщина шару огородження, м л — коефіцієнт теплопровідності матеріалу огородження, Вт/м2К невідома товщина шару огородження визначається для зовнішньої стіни, горища та перекриття над холодним підвалом за формулою:

(4)

))0,6 м

(5)

Визначається кількість градусодіб опалювального періода за формулою:

(6)

де S — кількість градусодіб опалювального періоду;

С — розрахункова температура внутрішнього повітря;

— середня температура ° С і термін опалювального періоду БНіП (1)

Таблиця 1. Розрахунок зовнішньої стіни.

Теплотехнічний розрахунок перекриття Необхідний опір огороджуючих конструкцій визначається за формулою (1), м2К / Вт:

м2К / Вт Невідома товщина шару огородження визначається за формулою (3):

м Фактичний термічний опір огородження визначається за формулою (3):

1,2 м2К / Вт Визначення коефіцієнта теплопередачі здійснюється за формулою (5):

Визначається кількість градусодіб опалювального періоду за формулою (6):

Таблиця 2. Розрахунок перекриття

Теплотехнічний розрахунок вікон Необхідний опір теплопередачі, заповнення світових прорізів (вікон) приймається БНіП (1), ізм.3.

Для подвійного засклення в дерев’яних окремих перетинках:

2К / Вт Коефіцієнт теплопередачі для вікон визначається за формулою:

Вт/м2К

Вт/м2К Теплотехнічний розрахунок дверей Розрахунковий опір теплопередачі зовнішніх дверей приймається таким, що дорівнює:

м2К / Вт де — необхідний опір теплопередачі зовнішніх стін

м2К / Вт Коефіцієнт теплопередачі для дверей визначається за формулою (5):

2.2 Розрахунок тепловитрат

Витрати теплоти крізь кожний вид огородження розраховуються за формулою теплопередачі, Вт:

(8)

Результат розрахунку втрат теплоти приміщення зводять до таблиці.

Назву огороджень позначають:

ЗС — зовнішня стіна;

ДО — подвійне вікно;

ПЛ — перекриття над холодним підвалом (підлога);

ПТ — горищне перекриття (стеля);

ДВ — подвійні двері.

Приклад розрахунку однієї кімнати

1. Зовнішня стіна:

ЗС=21,6

ЗС=

2. Подвійне скло:

ДО=

3. Підлога:

Пл1=32,4

Пл2

Пл3

Пл4=

4. Стеля:

ГП=

Розрахунок опалювальних приладів При розрахунку нагрівального приладу необхідно знати його необхідну тепловіддачу, Вт:

(9)

де Qном — тепловитрати приміщення, які повинен компенсувати прилад, Вт

Qтр — сумарна тепловіддача окремих ділянок трубопроводів систем, які знаходяться у приміщенні, Вт, знаходяться за формулою:

Qтр=в (10)

Витрата води, кг/ч:

(11)

Розрахунок комплексного коефіцієнта приведення:

цк=ц1 ц2 (12)

де ц1, ц2 — поплавкові коефіцієнти

= (13)

(14)

н=tср-tв (15)

tср = (16)

Для першого за рухом води приладу:

(17)

Для другого за рухом води приладу

t ср2 =- (18)

Для третього за рухом води приладу

tср3=tг — (19)

Кількість секцій секційних радіаторів визначається за формулою:

N = (20)

де Qн. у=185 — номінальний умовний тепловий потік однієї секції радіатора;

Нев’язка визначається за формулою:

A = (21)

Результати розрахунків заносяться до таблиці 4 розрахунків.

Гідравлічний розрахунок схеми опалення Гідравлічний розрахунок системи опалення виконується з метою визначення діаметрів дільниці, їх уніфікації при умові забезпечення розрахункових витрат води по опалювальним приладам.

Гідравлічний розрахунок системи водяного опалення можливий кількома методами. Найбільш точним є метод розрахунку за питомими лінійними витратами тиску на тертя.

Послідовність виконання розрахунку:

На викреслену аксонометричну схему системи опалення наноситься теплові навантаження кожного опалювального приладу, які відповідають тепловій потужності приміщення Qпр і послідовним підсумуванням визначається навантаження кожного стояка.

Необхідна витрата теплоносія на ділянці, кг/ч:

(22)

де — теплове навантаження ділянки, Вт.

За знайденим значенням користуючись таблицею (5, ст. 212) знаходять діаметр ділянки (d), швидкість теплоносія (w) та витрати на тертя на ньому ®, знайдені дані заносять в таблицю 5.

Діаметр труб треба брати так, щоб швидкість (w) збільшувалась без різких стрибків за збільшенням та не перебільшувала дозволених величин. Користуючись аксонометричною схемою та таблицею (5, ст. 258) визначають суму коефіцієнтів місцевих опорів на ділянці та втрати тиску на місцеві опори (5, ст. 235).

Підбір обладнання вузла керування Циркуляційний насос Визначаємо розрахункову витрату теплоносія в системі опалення, кг/ч:

Визначаємо тиск циркуляційного насосу, кПа:

) (26)

Підбираємо насос по розрахунковим даними:

Насос фірми «GRUNDFOSS» UPE25−80FB:

— діаметр під'єднання 32 мм

— довжина 220 мм

— потужність 40 — 250 Вт

— оптимальна подача 6 м³/год

— оптимальний напір 4 м Визначаємо розмір клапану за формулою м3/ч:

=10 (27)

=3,1м3/ч

3. Теплоенергозбереження

Визначаємо величину розрахункового річного тепло споживання системою опалення будинку, ГДж:

Qріч = (28)

Qріч = = 392ГДж Умови тепло енергозбереження виконано.

Список літератури

опалення будівля теплоносій витрата

1. БНіП 2.01−82. Будівельна кліматологія і геофізика М:1986;34с

2. БНіП 2−3/79. Будівельна теплотехніка М: Стройиздат, 1986;34с

3. БНіП 2.04.05.86. Опалення, вентиляція і кондиціювання повітря. М: Стройиздат, 1986;64с

4. Методичні вказівки по курсовому проекту

5. Довідник проектувальника. Опалення, водопровід, каналізація. В2-х4., під редакцією Старовєров І.Г.: Стройиздат, 1976 г.

6. Сканавін А.Н. 2.01−82. Будівельна кліматологія і геофізика М: 1986;34с