Особливості видового різноманіття родини Розових (Rosaceae) у флорі міста Миколаєва

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Биология


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИДОВОГО РІЗНОМАНІТТЯ РОДИНИ РОЗОВИХ У МІСТІ МИКОЛАЄВІ

1.1 Фізико-географічна характеристика міста Миколаєва

1.2 Загальні відомості про родину Розові (Rosaceae)

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВИДОВОГО РІЗНОМАНІТТЯ РОСЛИН РОДИНИ РОЗОВИХ МІСТА МИКОЛАЄВА

2.1 Розподіл видів рослин родини Rosaceae у флорі м. Миколаєва

2.2 Біоморфологічна структура видів рослин родини Розових

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Фізико-географічне положення, особливості літогенної основи та геологічного розвитку, рельєфу, клімату, залягання підземних і поверхневих вод, густота річкової мережі, специфіка грунтового покриву, інтенсивність і територіальні особливості антропогенної діяльності безпосередньо впливають на географію багатого і різноманітного рослинного світу міста Миколаєва, розташованого на півдні України [3,с. 284].

Актуальність теми дослідження. На сьогоднішній день надзвичайно важливим завданням постає збереження та вивчення біологічної різноманітності України, що можливо при упорядкуванні знань про живі організми, їх видовий склад. В зв’язку з цим, вивчення фіторізноманітності окремих територій, а саме різноманітності родини Розових міста Миколаєва має не тільки наукове, але й природоохоронне практичне значення. Тому що в її складі багато дуже цінних лікарських, вітамінних, їстівних, медоносних, декоративних рослин.

Рослинність півдня України досліджували О.І. Бутейко, М.І. Косець, М. А. Голубець, Т.Л. Андрієнко, М. М. Приходько та інш. В їх дослідженнях розглядалось поширення, біологічні й екологічні особливості представників родини Розових в Миколаєві.

Об'єкт дослідження: особливості видового різноманіття родини Розових в місті Миколаєві.

Предмет дослідження: родина Розових (Rosaceae).

Мета дослідження: вивчити особливості видового різноманіття родини Розових (Rosaceae) у флорі міста Миколаєва.

Мета дослідження визначає його завдання:

— встановити видовий склад видів рослин родини Rosaceae у флорі м. Миколаєва;

— вивчити поширення та частоту зустрічності представників родини;

— проаналізувати особливості досліджуваних видів;

— дослідити практичне значення видів рослин родини Rosaceae.

Практичне значення роботи полягає у вивченні та узагальненні представників родини Розових у флорі міста Миколаєва. Матеріали дослідження можуть бути використані у навчальних цілях при підготовці семінарів та лекцій, а також у подальшому вивченні родини Розових півдня України.

Методи дослідження: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, формально-логічний та метод статистики.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновку та списку використаних джерел, який містить 15 найменувань.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИДОВОГО РІЗНОМАНІТТЯ РОДИНИ РОЗОВИХ У МІСТІ МИКОЛАЄВІ

1.1 Фізико-географічна характеристика міста Миколаєва

розові флора миколаїв

Миколаїв знаходиться на півдні степової зони України. Він розташований на півострові, що омивається водами річок Південний Буг та Інгул. Територія міста становить 260 кмІ. В даний час Миколаїв знаходиться в 2-му часовому поясі (східноєвропейський час) [1,с. 17].

Екологічні проблеми Миколаєва типові для багатьох міст України: забруднення водних об'єктів, атмосферного повітря, підземних вод, якість питної води, шум, управління відходами, збереження біологічного різноманіття на території міста. Однією з найгостріших проблем залишається питання поводження з твердими побутовими відходами.

У межах міста розташовано 18 об'єктів природно-заповідного фонду загальною площею близько 12 кмІ [4,с. 11−13]:

— Миколаївський зоопарк;

— пам'ятки садово-паркового мистецтва: Парк «Перемоги», «Парк імені Петровського», «Сквер імені 68 Десантників», «Сквер „Сиваський“», «Бульвар „Флотський“», «Парк „Ліски“», «Піонерська», «Парк імені Ленінського Комсомолу»;

— ботанічний пам’ятник природи «Сквер Пам’яті»;

— заповідне урочище «Дубки»;

— лісовий заказник «Балабанівка»;

— гідрологічний заказник «Жовтневе водосховище»;

— гідрологічний пам’ятник природи «Турецький фонтан»;

— 4 ботанічні пам’ятки природи «Дуб черешчатий».

Клімат міста помірно-континентальний з м’якою зимою і жарким літом. Середньорічна температура повітря становить 10 °C. Найбільш низька середньомісячна температура в січні (-8,1 °C), найвища — в липні (25,3 °C).

В середньому за рік в Миколаєві випадає 472 мм атмосферних опадів, найменше їх у жовтні, найбільше — в липні. Щорічно утворюється сніговий покрив, проте його висота незначна [9,с. 79].

Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 73%, найменша вона в серпні (60%), найбільша — у грудні (86%). Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша — у грудні [9,с. 80].

Найбільшу повторюваність у місті мають вітри з півночі, найменшу — з південно-сходу. Найбільша швидкість вітру — в лютому, найменша — у липні-вересні. У січні вона в середньому становить 4,1 м/с, в липні - 3,1 м/с [9,с. 80].

Ґрунтовий покрив представлений переважно чорноземами звичайними та південними, темно-каштановими ґрунтами.

Серед цих зональних ґрунтів на значно менших площах сформувалися чорноземи на щільних глинах, елювії щільних карбонатних та некарбонатних порід, пісках, а також лучно-чорноземні, лучні та інші ґрунти [4,с. 77].

Чорноземи південні бідніші на гумус і поживні речовини, ніж чорноземи звичайні. Вони в більшій мірі піддаються дії вітрової ерозії, ніж чорноземи звичайні [4,с. 77].

Поверхня рельєфу міста являє собою рівнину, нахилену в південному напрямі.

1.2 Загальні відомості про родину Розові (Rosaceae)

Родина Розові (Rosaceae) належить до відділу Магнолієподібні або Покритонасінні, класу Дводольні або Магнолієвидні, підкласу Розиди. До підкласу належать дерева, чагарники та трави з цілісними або різним чином розчленованими листками [10,с. 126].

Квітки в більшості Розид маточково-тичинкові, з подвійною оцвітиною або безпелюсткові. Андроцей, коли він складається з багатьох тичинок, розвивається в доцентровій послідовності. Гінецей складається з однієї або багато маточок. Розиди походять, ймовірно, від найближчих предків Ділленеїд. До підкласу входять порядки Розоцвіті, Бобоцвіті, Геранієцвіті, Селероцвіті та інші [10,с. 126].

До порядку Розоцвітих відносять три родини: Rosaceae, Chrysobalanaceae та Neuradaceae та ряд підродин, які включають 120 родів і близько 3800 видів. Родини відрізняються за зовнішнім виглядом та за будовою вегетативних органів [10,с. 128].

У природній флорі України поширені представники однієї родини з порядку Розоцвітих — родини Розових. Це дерева, чагарники й трави з простими або складними, здебільшого черговими, дуже рідко супротивними листками, часто з прилистками, зрощеними з основою листка, іноді рано опадаючими. Квітки актиноморфні, здебільшого маточково-тичинкові, поодинокі або зібрані в китицеподібні, волотоподібні, щиткоподібні та іншого типу суцвіття. Оцвітина подвійна, рідко чашечкоподібна. Чашолистків і пелюсток здебільшого по 5, рідше — 3−4, 6−8 або багато. Інколи чашечка доповнена під чашею, утвореною зовнішнім колом листочків чашечки. Кількість тичинок невизначена або в 2−4 рази більша за кількість чашолистків, або редукована до 1−5. Чашолистки, пелюстки і тичинки прикріплені по краю розширеного опуклого, плоского, чашо- або келихоподібного квітколожа — гіпантія [11,с. 53].

Плодолистиків один або багато, вони вільні або зрослися; зав’язь верхня, нижня або середня. Плоди різноманітні: листянка, сім'янка, кістянка. Горішок, часто плоди збірні.

Більшість рослин запилюються комахами, лише деякі вітрозапильні. В межах родини налічується близько 100 родів і 3−3,5 видів, поширених на всіх материках, крім Антарктиди, переважно в помірних зонах [11,с. 55].

В Україні зустрічаються представники 42 родів і 228 видів, що складає біля 6,8% від чисельності родини. За типом квіток, характером квітколожа і морфологією плодів родину поділяють на 7 підродин, з яких в Україні є представники чотирьох — Таволгові, Розові, Яблуневі та Сливові.

До підродини Таволгові належать 20 примітивних родів і приблизно 180 видів, серед яких найбільш представлений рід таволога — близько 100 видів. Квітки у представників підродини підматочкові, навколоматочкові з плоским або блюдцеподібним квітколожем. Чашолистків та пелюсток — по 5, тичинок багато, маточок переважно 5, але буває 3−8. Плід — збірна листянка, рідше коробочка. Найбільш поширен у флорі України роди таволога, горобинник і таволжник [12,с. 46].

Підродина Розові об'єднує чагарникові і трав’янисті рослини, які відносяться до 50 родів і близько 1700 видів. Загальні ознаки підродини — наявність прилистків і не розкривних однонасінних плодиків. Квітки підматочкові, навколоматочкові і надматочкові. Квітколоже ввігнуте, опукле або плескувате, часто зростається з основою чашечки, м’ясисте або соковите. Чашечка часто з підчашею. Зав’язь верхня або напівнижня. Плоди — багатокістянки і багатогорішки. Часто в утворенні несправжнього плоду бере участь гіпантій, тоді утворюються соковиті несправжні плоди [12,с. 47].

Найбільшим за чисельністю родом підродини є шипшина. Це — чагарники із стеблами. Звичайно вкритими шипами та шипиками. Листки чергові, непарно перистоскладні, з трав’янистими прилистками. Листочків у складному листку переважно 7 або 5. Квітки у малоквіткових щитковидних суцвіттях, рідше поодинокі, оточені приквітками; чашолистків та пелюсток по 5. Тичинки чисельні. Плодолистків багато, вони вільно сидять на дні увігнутого квітколожа Плоди — однонасінні листянки, які містяться на внутрішній стінці гіпантія — увігнутого квітколожа. Рід об'єднує близько 200 видів, з яких в Україні відомо понад 80. Існує також ряд природних гібридів, які важко визначити [12,с. 49].

Важливе місце у системі підродини займає також рід Rubus, представлений чагарниками та напівчагарниками. Найбільш поширеними представниками цього роду у флорі України є малина, ожина сиза та інші. Серед трав’янистих представників слід назвати роди перстач, суниця, приворотень, родовик, гравілат тощо.

Підродина Яблуневі включає 22−23 роди і близько 600 видів, представлених деревами і чагарниками. Характеризується наявністю надматочкових квіток, нижньої зав’язі. Плодолистків 2−5, вони зростаються між собою і із стінками увігнутого квітколожа. Плід ягодоподібний, несправжній — яблуко. На верхівці плодів зберігаються залишки чашечки. Найбільш поширеними є роди яблуня, груша, глід, горобина тощо. Представники цієї підродини мають дуже важливе значення для людини як плодові, лікарські та вітамінні рослини [7,с. 68−69].

Підродина Сливові включає 5−11 родів і понад 400 видів. Це дерева й чагарники з простими листками і рано опадаючими прилитками. На черешках та біля основи листкових пластинок, на кінцях зубчиків листків часто розташовані залозки, різні за величиною та формою. Квітки надматочкові, поодинокі або в китицях. Щитках та зонтиках. Для квіток сливових характерний трубчастий або дзвоникоподібний гіпантій Оцвітина правильна. Чашолистків п’ять, зрослих між собою, пелюсток також 5, але вони вільні. Тичинок багато, маточка утворена одним плодолистком Зав’язь верхня. Плід — соковита або суха кістянка [5,с. 103].

Найбільш поширеними є роди слива, вишня, абрикос, персик, що є дуже популярними плодовими та декоративними деревами.

Отже, представники родини Розові характеризуються різноманітністю життєвих форм: дерева, кущі, трави. Переважна більшість представників родини досить добре пристосовані до умов зростання в Україні, а саме в місті Миколаєві.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВИДОВОГО РІЗНОМАНІТТЯ РОСЛИН РОДИНИ РОЗОВИХ МІСТА МИКОЛАЄВА

2.1 Розподіл видів рослин родини Rosaceae у флорі м. Миколаєва

Види родини Розових відзначаються різноманітними еколого-ценотичними особливостями. За класифікацією життєвих форм Раункієра, види рослин родини Розових м. Миколаєва належать до [14,с. 22]:

— гемікриптофітів. Це рослини, у яких бруньки відновлення зимою розташовані на рівні ґрунту і їх захищають рештки відмерлих вегетативних органів та сніг. Це багаторічні, переважно розеткові або напіврозеткові рослини. Деякі з них мають підземні кореневища;

— фанерофітів. Це — види, у яких бруньки відновлення в зимовий період перебувають високо над землею Сюди відносять дерева й високі чагарники;

— хамефітів, тобто видами, бруньки відновлення яких взимку знаходяться невисоко над землею.

За відношенням до зволоження ґрунту серед представників родини Розових м. Миколаєва переважають [14,с. 24]:

— мезофіти, тобто види рослин, що зустрічаються на помірно зволожених ґрунтах;

— мезоксерофіти, тобто види рослин, що зустрічаються як на помірно зволожених, так і на сухих ґрунтах.

За відношенням до режиму освітленості більшість досліджуваних видів рослин належать до [14,с. 26]:

— геліофітів, тобто світлолюбних рослин відкритих місцезростань;

— факультативних геліофітів, тобто зустрічаються і на відкритих місцях і на узліссях чи по чагарниках;

— сціофітів, тобто рослин затінених лісових місцезростань.

Таблиця 1.

Екологічні особливості видів рослин родини Розових (Rosaceae) флори м. Миколаєва

пп

Вид

Відношення до світлового режиму

Вимоги до вмісту солей у ґрунті

Відношення до зволоження ґрунту

1.

Гравілат річковий

Geum rivale L.

Факультативний геліофіт

Мезотроф

Мезогігрофіт

2.

Гравілат міський

G. urbanum L.

Факультативний геліофіт

Мезотроф

Мезофіт

3.

Парило звичайне

Agrimonia eupatoria L.

Геліофіт

Мезотроф

Мезоксерофіт

4.

Груша звичайна

Pyrus communis L.

Факультативний геліофіт

Мезотроф

Мезофіт

5.

Яблуня

Maloideae або Pomoideae)

Факультативний геліофіт

Мезотроф

Мезофіт

6.

Малина

Rubus idaeus L.

Факультативний геліофіт

Мезотроф

Мезофіт

7.

Ожина шорстка

Rubus hirtus Waldst et Kit.

Сціофіт

Мезотроф

Мезофіт

8.

Шипшина чагарникова

Rosa dumalis Bechst.

Факультативний геліофіт

Мезотроф

Мезофіт

9.

Слива звичайна (Prъnus domйstica)

Сціофіт

Мезотроф

Мезофіт

10.

Терен колючий

Prunus spinosa L.

Факультативний геліофіт

Мезотроф

Мезофіт

11.

Черешня дика

Cerasus avium Moench.

Сціофіт

Мезотроф

Мезофіт

12.

Черемха звичайна

Padus avium Mill.

Сціофіт

Мезотроф

Мезофіт

13.

Вишня (Cerasus)

Сціофіт

Мезотроф

Мезофіт

14.

Пемрсик (Prunus persica)

Сціофіт

Мезотроф

Мезофіт

2.2 Біоморфологічна структура видів рослин родини Розових

В біоморфологічній структурі м. Миколаєва представлені травянисті рослини, чагарнички та напівчагарнички і дерева родини Розових. Травянисті представники відіграють досить важливу роль в будові рослинного покриву тому, що вони є домінантами пустельно-степових та солончакових фітоценозів [6,с. 71].

В біоморфологічній структурі родини Розові (Rosaceae) в Миколаєві найбільш розповсюдженими є наступні рослини:

Малина звичайна (Rubus idaeus,) -- кущ родини розових (Rosaceae).

Домен: Еукаріоти (Eukaryota), Царство: Зелені рослини (Viridiplantae), Відділ: Streptophyta, Надклас: Покритонасінні Magnoliophyta), Клас: Еудікоти (Eudicots), Підклас: Розиди (Rosids), Порядок: Розоцвіті (Rosales), Родина: Розові (Rosaceae), Підродина: Розанні (Rosoideae), Рід: Рубус (Rubus).

Кущ 1−2 м заввишки з річними вегетуючими пагонами і здерев’янілими дворічними стеблами, які утворюють квітконосні гони. Однорічні пагони сизуваті, прямі, вкриті тонкими коричнево-червоними шипами. Листки: почергові, трійчасті або непарноперисті з трьома-п'ятьма або сімома листочками. Листочки темно-зелені, зісподу білоповстисті, нерівнопилчасті. Середній листочок на довгому черешку, бічні сидячі. Квітки (до 1 см у діаметрі) в кінцевому щиткоподібно-волотистому суцвітті і в малоквіткових пазушних китицях. Чашолистків і пелюсток по 4−5, чашолистки лишаються при плодах. Віночок білий, вільнопелюстковий, тичинок і маточок багато, квітколоже опукле, зав’язь верхня. Плід -- збірна, червона або жовта соковита кістянка овальної форми (8−16 мм завдовжки, 7−10 мм завширшки).

Лікарська, харчова, медоносна, декоративна рослина [6,с. 73].

Ожина (Eubatus) — чагарник.

Домен: Ядерні (Eukaryota), Царство: Зелені рослини (Viridiplantae), Відділ: Streptophyta, Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta), Клас: Еудікоти (Eudicots), Підклас: Розиди (Rosids), Порядок: Розоцвіті (Rosales), Родина: Розові (Rosaceae), Підродина: Розанні (Rosoideae), Рід: Рубус (Rubus).

Має вигляд чагарників до 3 м заввишки і дає м’які плоди, популярні як десерт та для виготовлення варення і інколи вина.

Ягоди кислуваті, тьмяно-чорні з сизим нальотом сидять по кілька плодиків на одному ложі.

Ожина сиза має протизапальні, бактерицидні, заспокійливі, кровоочисні та загальнозміцнювальні властивості. Найчастіше ліки з цієї рослини вживають при порушеннях нервової системи (неврозах, істеріях), склерозі, недокрів'ї, застуді, а також для збільшення статевого потягу.

Ягоди, листки й корінь ожини мають жарознижувальну, потогінну, зміцнювальну й заспокійливу дію. Листя має антисептичну, в’яжучу, кровоспинну, потогінну, ранозаживляючу дію; корінь — в’яжучу, кровоспинну; сік з кореня — сечогінну дію, а настій листів характеризується закріпляючим моторику кишечнику ефектом [6,с. 98].

Яблуня (лат. Malus) -- рід листопадних дерев і кущів сімейства Розові з кулеподібними солодкими чи кисло-солодкими плодами.

Домен: Ядерні (Eukaryota), Царство: Зелені рослини (Viridiplantae), Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)

— Судинні (Tracheophyta)

— Насінні (Spermatophyta)

— Покритонасінні (Magnoliophyta)

— Еудікоти (Eudicots)

Підклас: Розиди (Rosids), Порядок: Розоцвіті (Rosales), Родина: Розові (Rosaceae), Підродина: Яблуневі (Maloideae).

Рослина 4−12 м заввишки, з щільними кронами. Листя 3−10 см завдовжки, чергові, прості, з зубчастим краєм. віти мають п’ять пелюсток, які можуть бути білими, рожевими або червоними; зазвичай з червоними тичинками. Цвітіння відбувається навесні і варіюється значно залежно від підвиду і сорту.

Фрукти (плід) кулясті з зернятками, різні за розмірами: від 1−4 см в діаметрі (в більшості видів диких рослин), і до 6 см. Плід несправжній (яблуко), соковитий, багатий на вітаміни, цінний харчовий продукт [8,с. 32].

Груша звичайна (лат.- Pyrus communis L) — рід плодових і декоративних дерев та кущів родини Rosaceae

Царство: Рослини, Відділ: Покритонасінні, Клас: Дводольні, Ряд: Розоцвіті, Родина: Розові, Підродина: Spiraeoнdeae, Триба: Pyreae Підтриба: Pyrinae, Рід: Груша.

Дерево (20−30 м заввишки). Стовбур стрункий, вкритий товстою бурою корою з глибокими поздовжніми тріщинами. Гілки бурувато-сірі, блискучі, часто з укороченими колючими пагонами. листки чергові, майже округлі або овальні (2−8 см завдовжки, 1,5−3 см завширшки), по краю дрібнопилчасті з загостреною вершиною, на довгих черешках, густоповстистоопушені, пізніше голі. Старі ластки темно-зелені, блискучі. Квітки білі або блідо-рожеві (до 3 см у діаметрі), зібрані в 2−12-квіткові щіткоподібні суцвіття. Чашечка з п’яти трикутних листочків, пелюсток п’ять, тичинок багато, маточка одна, стовпчиків п’ять зав’язь нижня.

Плоди мінливі за формою (1,5−4 см завдовжки, 1,5−2 см завширшки), зелені або жовтуваті. Насіння видовжене, з загостреною основою ї заокругленою вершиною.

Росте в другому ярусі деревостанів листяних і мішаних лісів, на галявинах, узліссях. Тіньовитривала, солевитривала, зимостійка рослина.

Цвіте у квітні, травні, плоди достигають у вересні, жовтні [9,с. 237].

Слива домашня або звичайна (Prъnus domйstica) -- плодова рослина.

Домен: Ядерні (Eukaryota), Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)

Відділ: Streptophyta

— Судинні (Tracheophyta)

— Насінні (Spermatophyta)

— Покритонасінні (Magnoliophyta)

— Еудікоти (Eudicots)

Підклас: Розиди (Rosids), Порядок: Розоцвіті (Rosales), Родина: Розові (Rosaceae), Підродина: Мигдалеві (Amygdaloideae), Рід: Prunus.

Дерево родини розових, заввишки 6--12 м. Гілки неколючі, голі, з гладенькою корою. Крона піднята або розлога, гілки прямі, в основному гладкі, але окремі форми мають невеликі колючки. Бруньки розпускаються пізніше від інших листяних дерев або водночас з ними. За слабкого приросту закладаються поодинокі бруньки, нові букетні гілки утворюються, а старі відмирають. Як у вишні, в цьому випадку скелетні гілки оголюються, і врожай помітно знижується. Листки чергові, черешкові, еліптичні або оберненояйцевидні, темно-зелені, товсті, зісподу опушені, зарубчасто-пилчасті. Квітки правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, одиничні або в пучках по 2--5, пелюстка білі або зеленувато-білі.

Плоди -- м’ясисті кістянки овальної, округлої чи яйцевидної форми, з чітко виявленою поздовжньою черевцевою борозенкою, різного (від зеленого й жовтого до червоного і синювато-чорного з восковим нальотом) забарвлення, кісточки сплюснуті, з гострими кінцями. Цвіте у квітні-- травні [15,с. 140].

Вишня (Cerasus) — дерево родини Розові.

Домен: Ядерні (Eukaryota), Царство: Зелені рослини (Viridiplantae), Відділ: Streptophyta, Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta), Клас: Еудікоти (Eudicots), Підклас: Розиди (Rosids), Порядок: Розоцвіті (Rosales), Родина: Розові (Rosaceae), Підродина: Мигдалеві (Amygdaloideae), Рід: Слива (Prunus),

Дерево з корою сіро-бурого кольору. Листки еліптичні, загострені. голі, блискучі, без залозок на черешках, короткозагострені, пилчасті. Квітки білі, запашні, з багатьма тичинками, зібрані в просту парасольку. Плоди — кулясті темно-червоні кисло-солодкі кістянки. Висота 1,5−6 м. Є багато сортів вишні. Час цвітіння: квітень — травень. Плоди дозрівають у червні - серпні [ ].

Паримло звичамйне (Agrimonia eupatoria L.) -- багаторічна трав’яниста рослина.

Домен: Ядерні (Eukaryota), Царство: Зелені рослини (Viridiplantae), Відділ: Streptophyta

— Судинні (Tracheophyta)

— Насінні (Spermatophyta)

— Покритонасінні (Magnoliophyta)

— Еудікоти (Eudicots)

Підклас: Розиди (Rosids), Порядок: Розоцвіті (Rosales), Родина: Розові (Rosaceae), Рід: Парило (Agrimonia)

Трав’яниста рослина, 60--130 см заввишки, з прямим стеблом, вкритим як і листки, волосками, від яких уся рослина здається сіропухнастою, шорсткою. Листки переривчастоперисті, листочки еліптичні, зубчасті, інколи зібрані в розетку біля основи стебла. Квітки -- жовті, розміщені вздовж верхньої частини стебла. Цвіте в червні -- серпні [6,с. 71].

Персик (Prunus persica) — фруктове дерево з підроду мигдаль (Prunus).

Домен: Еукаріоти (Eukaryota), Царство: Зелені рослини, (Viridiplantae), Відділ: Streptophyta, Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta), Клас: Еудікоти (Eudicots), Підклас: Розиди (Rosids), Порядок: Розоцвіті (Rosales), Родина: Розові (Rosaceae), Підродина: Мигдалеві (Amygdaloideae), Рід: Слива (Prunus), Підрід: Мигдаль, Вид: Персик (Prunus persica).

Персик -- листопадне дерево, що доростає до 5−10 м висоти. Листя ланцетоподібне, із зубчатою кромкою, 7−15 см завдовжки і 2−3 см завширшки. Квітки розростаються ранньою весною перед появою перших листків; вони відокремлені або спарені, 2,5−3 см діаметром, з п’ятьма пелюстками рожевого кольору.

Плід -- кісточковий, з єдиним великим сім'ям. Має гарний запах як цвіту, так і плоду. Плід кулястий, з борозенкою на одному боці. Шкірка персика бархатиста (власне персики), або ж гладка (нектарини).

Плоди персика трохи більші від абрикосів, м’якуш в них соковитий, приємний на смак. Найвеликоплідніша порода з кісточкових. У багатьох сортів плоди бувають масою в середньому 150−200 г, відрізняються ароматом, приємним освіжаючим смаком і високими дієтичними властивостями. Справжні персики мають опушені плоди з кісточкою, що легко відділяється, або невіддільною від м’якоті кісточкою [13,с. 117]. Сім'я коричневе, забарвлене червоним, овальної форми, зморшкувате, 1,5−2 см завдовжки

Гравілат міський (Geum urbanum L.)

Царство: Plantae, Відділ: Magnoliophyta, Клас: Magnoliopsida, Ряд: Rosales, Родина: Rosaceae, Підродина: Rosoideae, Рід: Geum, Вид: G. Urbanum.

Багаторічна трав’яниста рослина родини розових (Rosaceae) 40 — 60 см заввишки з прямостоячими, м’яковолосистими стеблами. Прикореневі листки ліроподібно-перистороздільні, з великою ниркоподібною верхівковою часткою і меншими округлояйцеподібними бічними частками. Стеблові листки чергові, трироздільні, як і прикореневі, притиснуто-волосисті, прилистки великі. Листочки по краю надрізано-зубчасті, з великим верхнім сегментом.

Квітки прямостоячі, дрібні (6--10 мм у діаметрі), правильні, розміщені на верхівках стебел, з подвійною вільнопелюстковою оцвітиною. Листочків підчаші й чашолистків по п’ять. Пелюсток п’ять. Вони жовті, оберненояйцеподібні. Тичинок і маточок багато, стовпчики верхівкові, зчленовані у верхній частині. Зав’язі верхні. Плід -- збірний, складається з численних горішкоподібних сім'янок, з довгим на верхівці загнутим носиком

Абрикос (лат. Armeniaca vulgaris L., синонім лат. Prunus Armeniaca) — плодове дерево.

Домен: Ядерні (Eukaryota), Царство: Зелені рослини (Viridiplantae), Відділ: Streptophyta, Надклас: Покритонасінні(Magnoliophyta), Клас: Еудікоти (Eudicots), Підклас: Розиди (Rosids), Порядок: Розоцвіті (Rosales), Родина: Розові (Rosaceae), Підродина: Мигдалеві (Amygdaloideae), Рід: Слива (Prunus).

Абрикосові дерева мають щільну міцну деревину, у центрі -- блискучу темно-коричневу, з країв -- світлішу, жовту або буру. Молоді пагони червонувато-коричневі, блискучі. Листки чергові, широкі, округлі або яйцевидні, при основі майже серцевидні, цілісні, нерівнопилчасті, майже голі, з верхнього боку темно-зелені, блискучі, з нижнього -- матові.

Квітки двостатеві, поодинокі (рідше -- по дві в листкових пазухах), майже сидячі, 5-пелюсткові, білі або рожеві (до 3 см у діаметрі), правильні, з подвійною вільнопелюстковою 5-членою оцвітиною. тичинок багато. Маточка одна з верхнею зав’яззю та одним стовпчиком. Цвіте у квітні-травні до розпускання листків, плоди дозрівають у червні -- липні.

Плід -- округла або обернено яйцевидна соковито-м'ясиста кістянка (до 3 см у діаметрі), жовтого або червонувато-жовтого кольору з червнонуватим рум’янцем та повстистим опушенням. М’якуш кістянки кисло-солодкий, нерідко з гіркуватим присмаком.

Абрикоси дуже швидко ростуть. За спрятливих умов за рік молода рослина сягає півтора метра, доросла рослина заввишки 5−10 м. Абрикоси люблять світло і добре переносять посуху. Дерева живуть до 50 і більше років.

Шипшина звичайна (лат. Rуsa) — висока, негуста, гілляста кущова рослина.

Домен: Ядерні (Eukaryota), Царство: Зелені рослини (Viridiplantae), Відділ: Квіткові, Клас: Дводольні, Порядок: Розоцвіті (Rosales), Родина: Розові (Rosaceae), Рід: Шипшина.

Це висока, негуста, гілляста кущова рослина з зігнутими дугою гілками. Кора в неї зелена або червоно-бура. Шипи рідкі, біля основи дуже широкі, серповидно загнуті. Квітки рожеві або блідо- рожеві, з непарнопірчастими листками. Плоди -- довгасто-овальні, гладенькі, яскраво- або світло-червоні, схожі на ягоди, з волохатим колючим насінням [12,с. 69].

Переважна більшість досліджуваних видів є цінними лікарськими рослинами, які використовуються науковою та народною медициною. Серед Розових є також їстівні види рослин, вітамінні, медоносні, фарбувальні та декоративні види.

ВИСНОВОК

Живий рослинний організм являє собою дуже складне створіння природи. В результаті нашого дослідження ми з? ясували, Розові (Rosaceae) -- велика родина рослин. Практичне значення родини дуже велике. До неї належать важливі плодові культури помірного клімату (яблуня, груша, айва), кісточкові (вишня, черешня, слива, абрикос, мигдаль, персик тощо), ягідні (малина, ожина, полуниці, суниці), декоративні (троянда, таволга, глід, горобина, черемха та ін.), лікарські (перстач, глід, родовик та ін.). В Україні -- 40 родів і 289 видів.

За типом квіток, характером квітколожа і плодів родину поділяють на сім підродин, з яких для флори України характерні представники тільки чотирьох: Таволгові, Розові, Яблуневі, Сливові.

Представники родини Розові характеризуються різноманітністю життєвих форм. Дерева, кущі, трави, здебільшого з черговими листками з прилистками, зрощеними з основою листка. Квітки в позатропічних форм актиноморфні, найчастіше п’ятичленні, з подвійною оцвітиною, а іноді з підчашею; тичинок багато, звичайно їх буває вдвічі більше, ніж членів оцвітини; розміщені вони циклічно. Квітколоже (гіпантій) чашоподібне, плескувате, вгнуте або опукле; всі члени квітки, крім гінецея. прикріплені до краю квітколожа; зав’язь верхня, нижня або середня, плодолистків один або багато, вони вільні або зрослися. Плід -- листянка, кістянка, сім'янка, горішок, коробочка (збірна або поодинока, справжня чи несправжня).

Для вивчення флори представників родини Rosaceae у флорі міста Миколаєва ми використовували літературні дані.

Фізико-географічні умови міста Миколаєва є сприятливими для родини Розові.

В біоморфологічній структурі м. Миколаєва представлені травянисті рослини, чагарнички та напівчагарнички і дерева родини Розових.

За відношенням до зволоження ґрунту серед представників родини Розових м. Миколаєва переважають: мезофіти,

За відношенням до режиму освітленості більшість досліджуваних видів рослин переважають геліофіти, тобто світлолюбні рослини відкритих місцезростань та факультативні геліофіти, тобто ті, що зустрічаються і на відкритих місцях і по чагарниках.

В нашій роботі було проаналізовано біоморфологічні особливості найбільш розповсюджених у флорі міста Миколаєва видів рослин родини Розові.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бондарчук-Чугуніна І.Ю. Розвиток культуро-історичного туризму на Миколаївщині. — К.: Край, 2007. — 220 с.

2. Голованов К.Є. Супутники культурних рослин. — К., 2007. — 160 с.

3. Ивченко А. С. Вся Украина. — К.: ГНПП «Картография», 2005. — 656 с.

4. Козявкін А.П. Миколаївщина. — Миколаїв: П П Шамрай, 2003. — 144 с.

5. Мир растений. В 7 томах / под ред. М. В. Горленко. — М.: «Просвещение», 2001. — 475 с.

6. Мороз І.В., Гришко-Богмако Б.К. Ботаніка з основами екології: Навч. посібник. — К.: Вища школа, 1994. — 259 с.

7. Назаренко А. В. Мій рідний край.- Київ, 2000. — 376 с.

8. Определитель высших растений Украины. — Киев: Наукова думка, 1997. — 548 с.

9. Природа рідного краю / В. М. Скляренко, М. О. Панкова. — Харків: Фоліо, 2008. — 319 с.

10. Романенко Т. Л. Рослини півдня України: Навчальний посібник для вищих навчальних закладів — Харків, 2004. — 405 с.

11. Стеблянко М.І. та ін. Ботаніка: Анатомія та морфологія рослин. — К.: Вища школа, 1995. — 384 с.

12. Флора Україні: Статистичний збірник. — К.: Держкомстат України, 2008. — 217 с.

13. Хржановский В. Г., Пономаренко С. Ф. Романская О.С. Курс общей ботаники: Учебное пособие. — М.: Высшая школа, 2009. — 472 с.

14. Хржановский В. Г., Пономаренко С. Ф. Практикум по курсу общей ботаники: Учебное пособие. — М.: Высш. Школа, 2010. — 422 с.

15. Яковлєв Г. П., Челомбитько В. А. Ботаника — М.: Высш. шк. — 1990. — 366 с.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой