Особливості діяльності транснаціональних корпорацій в Україні

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Экономика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Вступ

Найважливішим елементом розвитку світової економіки та міжнародних економічних відносин є транснаціональні корпорації (ТНК). В останні десятиріччя їм приділяється багато уваги. Сьогодні немає жодного значного процесу в світовій економіці, що відбувався без їх участі. Вони виступають основною силою, яка формує сучасний і майбутній вигляд світу, беруть пряму і непряму участь у світовому політичному процесі та політичних процесах в різних країнах. Бурхливий розвиток ТНК в останні десятиліття відбиває загострення міжнародної конкуренції, поглиблення міжнародного поділу праці.

Міжнародні корпорації, з одного боку, є продуктом міжнародних економічних відносин, які швидко розвиваються, а з іншого боку, самі представляють могутній механізм впливу на них. Активно впливаючи на міжнародні економічні відносини, міжнародні (транснаціональні) корпорації (ТНК) формують нові відносини, видозмінюють сформовані їхні форми [6].

Актуальність обраної теми визначається тим, що транснаціональні корпорації (ТНК) складають основу економік найрозвиненіших країн світу, вони є наймогутнішими суб'єктами світового господарства, на них припадає основна частина прямих іноземних інвестицій (ПІІ). ТНК створили економічну базу для глобалізації світової економіки, окрім того, вони відіграють вирішальну роль у науково-технічному прогресі.

Сучасні ТНК, їх діяльність, організаційні форми і специфіка управління є предметом наукового інтересу цілого ряду дослідників. Серед зарубіжних і вітчизняних авторів, які досліджують ТНК, слід назвати І.Г. Володимирового, І.М. Герчикова, Ф.С. Губайдулліна, Г.І. Зіменкова, Д. Л. Лисенка, Д. Мерсера, А. Г. Мовсесяна, Я. Монд, Дж.П. Райта, Е. М. Романову та ін.

Об'єктом дослідження курсової роботи є транснаціональні корпорації.

Предметом дослідження виступають особливості діяльності ТНК в Україні.

Метою даної роботи є дослідження діяльності транснаціональних корпорацій в Україні та їх вплив на соціально-економічний розвиток в країні.

Виходячи з мети роботи сформовані наступні завдання:

1) розглянути передумови виникнення, ознаки, структуру і типи ТНК;

2) визначити основні теорії виникнення ТНК;

3) виділити позитивні і негативні моменти діяльності ТНК;

4) з’ясувати роль ТНК в процесі іноземного інвестування в економіці України;

5) визначити яким чином відбувається розподіл іноземних інвестицій в Україні;

6) проаналізувати вплив діяльності ТНК на розвиток економіки України.

Для досягнення мети дослідження використані наступні методи: метод статистичного відбору, метод економічного аналізу, порівняльний метод, метод системного аналізу, табличний та графічний методи.

Завдання роботи зумовили її структуру. Дана курсова робота складається з вступу, трьох основних тематичних розділів, висновків, списку використаних джерел.

Ключові слова: ГЛОБАЛІЗАЦІЯ, ТРАНСНАЦІОНАЛЬНІ КОРПОРАЦІЇ, ПРЯМІ ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ, МАТЕРИНСЬКА ТА ДОЧІРНЯ КОМПАНІЯ.

1. Теоретичні аспекти діяльності транснаціональних корпорацій

1. 1 Загальна характеристика ТНК: поняття, еволюція розвитку, типологія, причини виникнення

Транснаціональні корпорації (ТНК) в даний час є провідними суб'єктами міжнародної господарської діяльності. Вони перетворили світову економіку в міжнародне виробництво, забезпечили розвиток НТП у всіх його напрямках: технічного рівня і якості продукції; ефективності виробництва; вдосконалення форм менеджменту, управління підприємствами. Вони діють через свої дочірні підприємства і філії в десятках країн світу за єдиною науково-виробничої та фінансової стратегії, формованої в їхній «мозкових трестах», мають величезний науково-виробничий і ринковим потенціал, що забезпечує високий динамізм розвитку.

У науковій економічній літературі єдиного поняття або чіткого визначення транснаціональної корпорації не існує. Одним з перших, якщо не найпершим, є визначення багатонаціональної фірми, даної в 1960 році Ліенталем. Воно визначає ТНК як фірму, що діє більш ніж в одній країні. Проте, з самого початку виникнення ТНК учені не можуть прийти до спільної згоди з питання про кількість країн перебування ТНК, яке дозволило б кваліфікувати фірму як транснаціональну. Тому деякі вчені припустили, що для визначення ТНК цілком достатня наявність такого факту як діяльність фірми більш, ніж в одній країні [1].

В.А. Канашевскій пропонує узагальнюючий термін «міжнародні господарські об'єднання», істотними ознаками яких є створення на основі міжнародного договору і отримання прибутку як мету діяльності [8].

М.П. Бортова пише, що «ТНК — особлива форма організації господарської діяльності фірми, заснована на кооперації праці працівників підприємств, розташованих в різних країнах світу і об'єднаних єдиним титулом власності на засоби виробництва [1].

В.Л. Толстих розглядає поняття ТНК як узагальнююче, правовими формами вираження якого виступають транснаціональні юридичні особи, що створюються в результаті домовленості держав певного регіону визнавати на своїй території статус такої юридичної особи без проходження будь-якої додаткової процедури допуску до підприємницької діяльності на національному ринку.

На нашу думку найбільш вдалим є визначення ТНК, яке було визначене на конференціі ООН із торгівлі та розвитку (ЮНКТАД). Згідно з якою, транснаціональні корпорації - це компанії з використанням переважно однонаціонального акціонерного капіталу, управлінського контролю та інтернаціональної сфери діяльності. ТНК організують головну компанію в країні базування і дочірні компанії, філії по всьому світу [7].

З моменту виникнення в кінці XIX ст. транснаціональні корпорації істотно еволюціонували.

ТНК першого покоління діяли в межах колоніальних імперій кінця XIX — початку XX ст. Це колоніально-сировинні ТНК (картелі, синдикати, трести), основною метою яких було отримати доступ до дешевих джерел сировини.

ТНК другого покоління існували в період між двома війнами початку і середини XX ст. Це військові ТНК, діяльність яких була пов’язана головним чином з виробництвом озброєння, боєприпасів, амуніції.

ТНК третього покоління з’явилися на початку 60-х років з розвитком НТР та зростанням споживчого попиту — це техніко-споживчі компанії. Їх цілями були завоювання ринків збуту, джерел сировини, сфер застосування капіталів; вони широко використовують досягнення НТР і переваги міжнародної кооперації підприємств.

ТНК четвертого покоління формуються з 80-х років — це глобальні корпорації. Стратегія їх характеризується інноваційної агресивністю і динамізмом, відходом від одногалузевої структури, постійним вдосконаленням внутрішньокорпоративної структури, націленість на завоювання вже не окремих сегментів ринку, а ключових світогосподарських позицій у виробництві та реалізації продукції [2].

ТНК виникли під впливом цілого комплексу чинників, а саме:

— інтернаціоналізації виробництва і капіталу на основі розвитку продуктивних сил;

— експансії капіталу за кордоном, створення власних відділень;

— прагнення до отримання надприбутків;

— жорсткої конкуренції, що веде до концентрації виробництва і капіталу.

Конкретними причинами виникнення ТНК слід вважати їх економічну еффективність, обумовлену великими масштабами виробництва в багатьох галузях: отримання прибутку, зниження витрат виробництва, забезпечення доступу на зарубіжні ринки.

Зупинимося, на ознаках ТНК. ООН визначає наступні:

— річний оборот (обсяг продажів) більше 1 млрд. дол. ;

— наявність філій не менш ніж у 6 країнах;

— частка зарубіжних активів повинна складати 25−30% у загальній вартості всіх активів компанії;

— 1/5−1/3 всього обсягу обороту компанії повинна припадати на зовнішні операції, тобто реалізуватися за межами країни резиденції [5].

Такі автори, як В. Л. Толстих, В.А. Канашевській, виділяють такі ознаки ТНК:

— фірма випускає та реалізує продукцію більше ніж в одній країні - це сфера обігу.

— сфера виробництва — підприємства та філії розташовані в п’яти і більше країнах.

— власники є резидентами розвинених країн.

Також, згідно з В. Л. Толстих, ТНК, притаманні такі риси:

1) великі розміри пов’язані з галузевим виробництвом, зі збільшенням розмірів виробництва, зі збільшенням чисельності персоналу, що відбивається на концентрації влади, при існуванні меж делегування влади;

2) володіння величезними матеріальним і фінансовим потенціалом;

3) ТНК є носіями передових досягнень в галузі науки та техніки;

4) інтернаціональні у сфері функціонування та застосування капіталу;

5) єдина система стратегій управління (передбачає централізацію влади і координацію діяльності підрозділу в глобальному масштабі, управління всесвітньої інтегрованої бізнес системою, інтенсивне переміщення між підрозділами капіталу і технологій, комплексну філософію бізнесу, сильну корпоративну структуру) [4, с. 434−436].

Усі транснаціональні корпорації можно поділити на интернаціональні, багатанаціональні (мультинаціональні) й глобальні корпорації.

Інтернаціональні корпорації - це національні монополії з зарубіжними активами, діяльність яких виходить за межі однієї держави. Правовий режим ТНК передбачає ділову активність, здійснювану в різних країнах за допомогою освіти в них зарубіжних філій у вигляді структурних підрозділів без юридичної самостійності і дочірніх компаній. Для інтернаціональних компаній характерний етноцентричний тип взаємовідносин. При ньому вище керівництво орієнтується на абсолютний пріоритет базової (материнської) фірми.

Багатонаціональні (мультинаціональні) корпорації (МНК) — це власне міжнародні корпорації, що об'єднують національні компанії ряду держав на виробничій та науково-технічній основі.

Для мультинаціональних корпорацій характерні поліцентричний тип взаємовідносин материнської та дочірніх компаній, тобто зовнішній ринок більш важливий сектор діяльності ТНК в порівнянні з внутрішнім ринком. У цих ТНКзакордонні філії не стільки продають продукцію материнської компанії, скільки виробляють її на місці відповідно до потреб їхніх ринків. Цей вид ТНК характеризується достатньо високим рівнем децентралізації функцій управління, делегуванням повноважень дочірнім фірмам.

До глобальної корпорації відносять таку, яка інтегрує воєдино господарську діяльність, здійснювану в різних країнах. Подібна компанія проектує виріб або схему надання послуг стосовно певного сегмента світового ринку або в різних країнах виробляє складові частини одного виробу. Ці ТНК є децентралізованою федерацією регіональних філіалів. Материнська компанія розглядає себе не як центр ТНК, а лише як одну з її частин [6].

Для ТНК характерно трирівнева організація: а) головна компанія; б) підконтрольні філії; в) конкретні підприємства.

Головна компанія, як правило, складається з холдингової та / або оперативної компанії.

Підконтрольні підрозділи пов’язані з головною компанією виробничими і технологічними відносинами, зокрема це наступні підрозділи:

1) філії та відділення, які не мають юридичної і фінансової самостійності;

2) дочірні акціонерні товариства, які є юридичними особами, зберігають певну незалежність у фінансово-господарської та дослідницької діяльності, але частково або повністю належать за капіталом холдингу ТНК;

3) конкретні підприємства — первинні ланки організаційної структури ТНК, що здійснюють виробничу, збутову, обслуговуючу, фінансово-кредитну та науково-дослідну діяльність [13].

Враховуючи існуючі точки зору можна виділити наступні джерела активізації діяльності ТНК:

— використання переваг володіння природними ресурсами, капіталом і знаннями, перед фірмами, які здійснюють свою підприємницьку діяльність в одній країні і задовольняють свої потреби в закордонних ресурсах лише за рахунок експортно-імпортних операцій;

— можливість оптимального розміщення своїх підприємств у різних країнах;

— можливість акумулювання капіталу в рамках всієї системи ТНК;

— використання у своїх цілях фінансових ресурсів усього світу;

— постійна інформованість про кон’юнктуру товарних, валютних і фінансових ринків у різних країнах, що дозволяє оперативно переводити потоки капіталів у країни, і водночас розподіляти фінансові ресурси з мінімальними ризиками;

— постійне вдосконалення раціональної організаційної структури, яка знаходиться під пильним контролем керівництва ТНК;

— досвід міжнародного менеджменту, в тому числі оптимальної організації виробництва і збуту, підтримка високої репутації фірми [8, 26].

Таким чином, ТНК відіграли провідну роль в інтернаціоналізації виробництва, у процесі розширення і поглиблення виробничих зв’язків між підприємствами різних країн.

транснаціональний корпорація інвестиція іноземний

1. 2 Основні теорії ТНК

У зв’язку зі складністю феномена ТНК, динамічністю та мінливістю форм їх діяльності в сучасній економічній літературі ще не склався єдиний теоретичний підхід до аналізу їх економічної суті. Існуючі теорії транснаціоналізації прийнято розділяти на теорії еволюції ТНК, що пояснюють закономірності їх розвитку і теорії пояснюють чинники (мотиви) транснаціоналізації. До перших відносять:

— теорія життєвого циклу продукту (Р. Вернон, Франція);

— теорія наздоганяючого циклу;

— теорія олігополістичної захисту (Ф. Ніккербоккег);

— теорія шляхів інвестиційного розвитку нації (Дж. Даннінг);

— інституціональні теорії (Ф. Перру, Р. Барр, К. Минар) [2].

Другу групу складають теорії:

— технологічна концепція (Дж. Гелбрейт, США);

— теорія монополістичних переваг або ринкової влади (С. Хаймер, США);

— теорія інтерналізації (Р. Бакклі, Англія);

— еклектична теорія (Дж. Даннінг);

— теорія конкурентної переваги націй (Хекшера-Оліна) [24].

Однак виділяються кілька основних напрямків в дослідженні передумов виникнення та економічного змісту ТНК.

Концепція Хаймера-Кінделбергера базується на припущенні, що в порівнянні з місцевими компаніями іноземні інвестори володіють конкурентними перевагами (економія витрат внаслідок масштабів виробництва, доступ до дешевих кредитів, права на результати інтелектуальної діяльності, досягнення у сфері маркетингу та менеджменту), які дозволяють їм компенсувати слабке знання місцевої економічного середовища і особливостей функціонування ринку.

С. Хаймер і його прихильники прийшли до висновку, що виникнення ТНК є закономірний результат розвитку ринкової влади, що полягає у здатності продавців впливати на ринкову ситуацію, яка складається у зв’язку з реалізацією певного виду товару за допомогою ціни або обсягу випуску. Відповідно до даної теорії, фірми на початкових етапах свого розвитку розширюють свою частку на ринку шляхом злиття і поглинань, а коли посилення ринкової влади в своїй країні стає неможливим, вони розширюють свою діяльність за національні кордони, що означає виникнення ТНК [26].

Р. Вернон у своїй теорії «циклу життя продукту» вважає, що ТНК вдаються до інвестицій за кордоном з метою підготовки грунту для збуту там своїх новинок, що розробляються спочатку в країні базування; це як би «попереджуючий удар» для запобігання можливої ??місцевої конкуренції, в тому числі в розвинених країнах. У свою чергу інвестиції в країнах, що розвиваються, такі пізніше, мають на меті збереження конкурентоспроможності цих товарів за рахунок низької ціни місцевої робочої сили [37].

Теорія інтернаціоналізції була запропонована канадським економістами Р. Дагманом, Е. Пенроузом. Вона заснована на концепції економії на масштабах, що полягає в тому, що зі збільшенням розмірів фірми виникають додаткові можливості продуктивного використання незадіяних раніше економічних ресурсів. Це обумовлює виникнення багатогалузевих компаній шляхом диверсифікації та комбінування. Такі компанії мають ряд переваг — позбавлення від ризику, пов’язаного з веденням вузькоспеціалізованої діяльності, зменшення труднощів збуту, підвищення конкурентоспроможності. Економія на використовуваних факторах виробництва і трансакційних витратах стає стимулом розширення фірми спочатку всередині, потім — за межі національних кордонів [3].

Концепція диверсифікації виходить з традиційних положень «теорії фірми», яка дуже популярна в західній економічній літературі. ТНК розглядаються як особливий випадок многозаводскіх фірми, що йде по шляху оптимальної спеціалізації свого виробництва, а також диверсифікації бізнесу, обумовленої потребами розширення фірми.

Визнання за кордоном також отримала так звана «еклектична» теорія Дж. Даннінга. У ній була зроблена спроба інтегрувати елементи різних теорій ТНК, кожна з яких відтіняє ту чи іншу сторону в становленні розглянутого феномена. З одного боку, розвиток ТНК дійсно пов’язано з об'єктивними факторами географічного місцезнаходження сировинних ресурсів, робочої сили, основних ринків збуту. З іншого боку, ТНК активно, власними діями формують нову економічну ситуацію, яка характеризується зростанням монополізації світового ринку, укрупненням виробництв [24].

Концепція конкурентоспроможності заснована на «концепції життєвого циклу товару» (Р. Вернон, Р. Стобаух). Виходить з того, що купівельний попит спочатку призводить до виникнення нового товару; в міру насичення їм ринку попит на нього стабілізується, а потім знижується і припиняється взагалі. Фірми в початковий період освоєння та випуску організують виробництво на своїй території; поступово поряд з насиченням внутрішнього ринку починають експортуватися нові вироби за кордон, а потім нове виробництво починає освоюватися в нових країнах, оскільки з метою збереження прибутку фірми змушені шукати нові ринки збуту для продукції (подовжувати цикл його життя) [2].

Бихевиористська теорія ТНК (Г. Перлмуттер). Набула широкого поширення в останні десятиліття, коли успіх фірми все в більшій мірі залежить від принципів прийняття управлінських рішень. Відповідно до цієї теорії, основним критерієм появи ТНК є характер поведінки і мислення керівників, які повинні розглядати кожну філію фірми не як незалежне підприємство, а як елемент загальної корпоративної системи, що функціонує у світовому масштабі [5].

Незважаючи на відмінності у трактуванні причин виникнення і суті ТНК, всі перераховані економічні теорії акцентують увагу на зростанні масштабів, інтернаціоналізації та нових технологіях як основних джерелах прибутків ТНК, і як засобах підвищення конкурентоспроможності і виживання фірм [2].

Що стосується моделей ТНК, то вони досить різноманітні, що обумовлено ходом історії чи особливостями економічного укладу тієї чи іншої країни. Отже, можна виділити дві моделі дії транснаціональних компаній:

1) традиційна модель поведінки ТНК, що передбачає створення товарів у країні походження, а потім їх експорт за кордон;

Ця модель поведінки ТНК більш дорога і нераціональна,

2) сучасна модель поведінки ТНК: раціональніше, територіальне розміщення виробництв, з перенесенням розробок у країни, де кращі умови їх проведення та впровадження, і де виробництво буде обходитися дешевше.

1. 3 Позитивні та негативні наслідки діяльності ТНК

Іноземний капітал, глибоко упровадившись в економіку багатьох країн світу, став складовою частиною їх відтворювального процесу.

Вивчаючи географічну структуру іноземних інвестицій, можна встановити, що основна їх частина припадає на розвинені країни — як країни експортери капіталу, так і приймаючі країни. На початку поточного десятиліття на розвинені країни припадало більше 93% експорту капіталу у формі прямих інвестицій і 73% їх імпорту [7, c. 105−108].

У сучасних умовах приймаючі країни, як правило схвалюють діяльність транснаціональних корпорацій на своїй території. При виборі країни транснаціональні корпорації оцінюють умови інвестування за такими основними критеріями: оцінка місцевого ринку з точки зору його ємності, наявності ресурсів, місцезнаходження тощо, політичної стабільності в країні, правові умови іноземних інвестицій, система оподаткування, характер торгової політики, ступінь розвитку інфраструктури, захист інтелектуальної власності, державне регулювання економіки, дешевизна робочої сили і рівень її кваліфікації, стабільність національної валюти, можливості репатріації прибутків.

Однак існує й ряд проблем, пов’язаних з діяльністю транснаціональних корпорацій в приймаючій країні.

Найбільш поширеною помилкою про наслідки діяльності транснаціональних корпорацій є думка, що в результаті міжнародних операцій транснаціональних корпорацій одна країна обов’язково виграє, а інша — несе втрати.

Крім того, приймаючі країни схильні вважати, що одержувані транснаціональними корпораціями прибутку надмірно великі. Отримуючи податки від транснаціональних корпорацій, вони переконані, що могли б отримувати набагато більше, якби транснаціональні корпорації не оголошували свої прибутки в країнах з низьким рівнем оподаткування [27].

ТНК можуть впливати на економіку приймаючої країни як позитивно, так і негативно.

У табл. 1.1 відображені найтиповіші плюси та мінуси для приймаючої країни і для країни, яка вивозить капітал.

Таблиця 1.1. Проблеми та вигоди для приймаючої країни та країни, яка вивозить капітал [32]

Суперечності

Приймаюча країна

Країна, яка вивозить капітал

ВИГОДИ

— отримання додаткових ресурсів

— стимулюваннярозвитку національної економіки (збільшення ВВП, доходу)

— отримання податків від діяльності ТНК

зарубіжні інвестиції ефективніше, ніж внутрішні

ПРОБЛЕМИ

— встановлення зовнішнього контролю з боку ТНК

— ТНК можуть маніпулювати цінами з метою несплати податків

заборона на інвестування в окремих галузях, використання місцевих п/ф, навчання місцевих кадрів, проведення НДДКР у приймаючій країні, розширення експорту виробленої продукції, втрати в торговому балансі.

Таким чином, вплив діяльності ТНК через національні фірми загалом на національну економіку може бути позитивним та негативним. Позитивний вплив діяльності ТНК на національну економіку проявляється в припливі капіталу, зміцненні зовнішньоторговельних позицій країни, розвитку внутрішньої торгівлі, підвищенні ступеню конкурентності національних ринків, поліпшення платіжного балансу, зростання виробництва, вдосконалення техніко-технологічного забезпечення виробництва.

На мікроекономічному рівні можна виділити такі позитивні наслідки: залучення коштів, залучення ресурсів ТНК, модернізація підприємств, доступ до наукових розробок та нових технологій міжнародного рівня, налагодження нових економічних зв’язків з іншими структурними елементами корпоративних систем закордону, перейняття досвіду управління, використання техніко-технологічної бази ТНК, підвищення конкурентоспроможності фірми, розширення масштабів діяльності фірмі завдяки ресурсам ТНК, поліпшення умов праці завдяки ресурсам ТНК, навчання міжнародним стандартам та правилам бізнес-поведінки (див. табл 1. 2) [31].

Діяльність ТНК в країнах-реципієнтах мають позитивне значення в такій площині:

— потужний вплив представників ТНК є каталізатором реформування бюрократичного апарату, що сприяє підвищенню прозорості економіки держави, її привабливості для іноземних інвесторів;

— ТНК впливають на місцеві органи влади з метою поліпшення податкового режиму, що позитивно позначається на економічному розвитку країни — реципієнта.

Проте діяльність ТНК у багатьох випадків суперечить інтересам приймаючих країн:

— придушення своєю потужністю місцевих фірм;

— установлення монопольних цін;

— гальмується намагання приймаючих країн приєднатися до світової ринкової економіки;

— хижацька експлуатація природних і трудових ресурсів;

— забруднення навколишнього середовища;

— організація «відтік умів» у материнську компанію [24].

Таблиця 1.2. Вплив діяльності іноземних ТНК на національну економіку [18,28]

Позитивні наслідки

Негативні наслідки

1

Зростання ефективності вітчизняного виробництва і рівня зайнятості

1

ТНК захоплюють найбільш розвинуті й перспективні сегменти національної економіки

2

Створення і модернізація діючих підприємств з використанням зарубіжного досвіду нових технологій, вищої продуктивності праці

2

ТНК зорієнтовані на поглинання місцевих компаній і таким чином сприяють посиленню нестійкості інвестиційного процесу

3

Нові можливості для налагодження техноємної та орієнтованої на експорт діяльності підприємств завдяки підрозділам ТНК

3

ТНК чинять тиск на уряд приймаючої країни та сприяють лобіюванню своїх інтересів

4

Перелив активів до національної економіки та сприяння розвитку підприємницького сектора

4

Дестабілізація цін через наслідки використання механізму трансфертних цін

5

Позитивний вплив на пропозицію, вартість, якість та асортимент товарів та послуг

5

Крупні іноземні ТНК зловживають монопольним становищем, тим самим витісняючи вітчизняні підприємства з ринку

транснаціональний корпорація інвестиція іноземний

Отже поряд із позитивними наслідками діяльність підрозділів ТНК має і негативний вплив на економіку України. Негативний вплив діяльності ТНК на національну економіку України полягає у захопленні іноземними фірмами найбільш розвинутих та перспективних сегментів промислового виробництва і науково-дослідних структур; посиленні нестійкості інвестиційного процесу; деінвестуванні, дестабілізації цін через негативні наслідки використання механізму трансфертних цін; монополізації ринків; тиски на уряд приймаючої країни та лобіюванні інтересів ТНК, еміграція робочої сили; після придбання іноземними ТНК національних підприємств заробітна плата залишається на низькому рівні [10,26].

Однак для того, щоб присутність ТНК справляла позитивний вплив на національну економіку, необхідна відповідна політика з боку парламенту та уряду країни. В даній ситуації, переважні стимулюючі дії, спрямовані на активізацію їх інвестиційної діяльності [25].

2. Аналіз й оцінка діяльності ТНК в Україні

2.1 Особливості інвестиційної діяльності в Україні

Іноземні інвестиції відіграють важливу роль в економічному розвитку будь-якої країни незалежно від рівня її економічного розвитку.

Одним з чинників залучення в Україну іноземних інвестицій є стимулювання діяльності ТНК.

Найбільше коштів зарубіжні ТНК вкладають у харчову та легку промисловість, машинобудування, банківський сектор, сільське господарство та телекомунікації

На сьогоднішній день транснаціональні корпорації є одним з основних інвесторів в Україні. Однак, найбільш активно здійснюють інвестиції в Україну транснаціональні корпорації (ТНК) індустріально розвинених країн — США (509 млн. дол.), Німеччини (232 млн. дол.), Росії, Великобританії та Франції [11].

При цьому для ТНК із країн Європейського Союзу та США найбільш інвестиційно-привабливими в Україні є такі галузі економіки: харчова промисловість та переробка сільськогосподарських продуктів — 15,7% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій, залучених до України; торгівля — 15,6%; фінансова сфера — 8,5%; машинобудування — 8,0%; транспорт — 7,6%; металургія — 5,4%; хімічна та нафтохімічна промисловість — 4,1% [12]. В саме цих галузях обіг капіталу є швидким, а комерційні ризики — мінімальні.

Україна дуже зацікавлена у притоці прямих інвестицій, оскільки вони не збільшують зовнішній борг, забезпечують ефективну інтеграцію національної економіки у світову завдяки виробничій та науково-технічній кооперації, слугують джерелом капіталовкладень, залучають вітчизняних підприємців до передового господарчого досвіду.

Таблиця 2.1. Обсяги прямих іноземних інвестицій від країн-інвесторів в 2010—2011 рр. (млн. дол.) [19]

Країни-інвестори

Обсяги ПІІ на 1. 01. 2011 р.

У% до підсумку

Обсяги ПІІ на 1. 01. 2010 р.

У% до підсумку

Абсолютне відхилення

Кіпр

9914,6

22,2

8593,2

21,5

1321,4

Німеччина

7076,9

15,8

6613

16,5

463,9

Нідерланди

4707,8

10,5

4002

10

705,8

Російська Федерація

3402,8

7,6

2674,6

6,7

728,2

Австрія

2658,2

5,9

2604,1

6,5

54,1

Франція

2367,1

5,3

1640,1

4,1

727

Сполучене Королівство

2298,8

5,1

2375,9

5,9

-77,1

Швеція

1729,9

3,9

1272,3

3,2

457,6

Вiрґiнськi Острови

1460,8

3,3

1371

3,4

89,8

США

1192,4

2,7

1387,1

3,5

-194,7

Італія

982,8

2,2

992,2

2,5

-9,8

Польша

935,8

2,1

864,9

2,2

70,9

Швейцарія

859,4

1,9

805,5

2

53,9

Інші країни

5121,1

11,5

4830,9

12,1

290,2

Усього

44 708

100

40 026,8

100

4681,2

Майже половина загального обсягу інвестицій належить інвесторам із 3-х країн: Кіпру (22,2%), Німеччини (15,8%) та Нідерландів (10,5%) (див. табл. 2. 1). Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) до України в квітні 2011 р. становили 881 млн. дол, що в 4,8 раза більше, ніж у квітні 2010 р. (183 млн дол). Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій на 1 січня 2011 р. склав 44 млрд. дол. США, що на 11,6% більше обсягів інвестицій на початок 2010 р. [28].

Серед корпорацій, які вклали прямі закордонні інвестиції в українську економіку перше місце займають американські корпорації. За останні 10 років (1999−2009 рр.) їх прямі інвестиції досягли 898 млн. дол. (16,8% від загального їхнього об'єму ПІІ залучених до України); за компаніями США йдуть інвестори з Кіпру — 603 млн. дол. (11,3%); Великобританії - 511 млн. дол. (9,6%); Нідерландів — 399 млн. дол. (7,5%); Російської Федерації - 323 млн. (6,0%); Німеччини — 312 млн. (5,8%); Швейцарії - 312 млн. (5,1%); Австрії - 273 млн. (3,9%); Республіки Корея — 171 млн. (3,2%) (рис. 2. 1).

Рис. 2.1. Географічний розподіл ТНК-інвесторів в Україну у 1999−2009 рр., % [20,21]

Серед американських корпорацій, які також інвестують Україну необхідно виділити (див. табл. 2. 2): Coca-Cola — 240 млн. дол., SigmaBleyzer — 160 млн. дол., Western NIS Enterprise Fund — 150 млн., McDonald’s — 82 млн. дол, Kargill — 60 млн. дол, Procter & Gamble — 160 млн. дол., Укрататнафта — 134,95 млн. дол., PepsiAmericas і PepsiCo — 542 млн. дол. [12].

Що стосується прямих іноземних інвестицій у конкретну галузь можна згадати про такі інвестиції ТНК в економіку України: Київська область — «Кока-Кола Аматіл», Нестле у Львівську кондитерську фабрику «Світоч» (харчова промисловість), Запорізька область — ДЕУ (машинобудування), інвестиції транснаціональної компанії JTI у розвиток тютюнової галузі, Siemens. Одним з останніх великих інвестиційних вкладень з боку Росії стала покупка українського оператора мобільного зв’язку UMC компанією «МТС» [19].

У структурі прямих іноземних інвестицій ТНК в економіку України за галузями переважають харчова промисловість та внутрішня торгівля.

На рис. 2.2 зображена галузева структура прямих іноземних інвестицій ТНК в Україну.

Рис. 2.2. Галузева структура прямих іноземних інвестицій ТНК в Україну за 2010 р., %

З поданого графіку можна зробити висновок, що найбільш іноземних інвестицій було направлено в харчову промисловість (15,7%) та торгівлю (15,6%). Водночас високі значення іноземних інвестицій говорять про те, що що іноземний інвестор віддає перевагу галузям із коротким терміном окупності.

В 2010 р. інвестиції в Україну надійшли зі 125 країн світу у розмірі 42 млн дол.

На виробництво харчової продукції, напоїв та тютюнових виробів у 2010 р. отримано інвестицій на суму 1837,2 млн. дол., металургії - 1401,2 млн. дол., хімічну і нафтохімічну — 1205,6 млн. дол., машинобудування — 1094,1 млн дол. [20].

Таблиця 2.2. Обсяги продажів іноземних корпорацій в Україні станом на 01. 01. 2010 р.

Компанія

Країна

Вид діяльності

Обсяги продажів млн. дол.

Coca — Cola

США

Виробництво безалкогольних напоїв

240

ТНК

Росія

Переробка нафти

186

Daewoo

Корея

Виробництво легкових автомобілів

160

«Procter & Gamble»

США

Інвестиції у телекомунікації, судобудівництво та інші галузі

160

Western NIS Enterprise Fund

США

Інвестиції у харчову, будівничу та ін. галузі

150

Укртатнафта

Росія

Переробка нафти

134,95

Мacdonald’s Ukraine Ltd

США

Громадське харчування

82

Cargill

США

Переробка та торгівля

57

PepsiAmericas і PepsiCo

США

Переробка та торгівля

542

Проаналізувавши табл. 2.2 бачимо, що за обсягами продажів в Україні лідирують США та Росія. США безпосередньо віддає перевагу харчовій промисловості та виробництву безалкогольних напоїв, а Росія спеціалізується на переробці нафти.

2.2 Характеристика діяльності найбільших ТНК, що представлені на території України

Найбільшими транснаціональними корпораціями, що діють на території України, є Coca — Cola, Daewoo, Sigma-Bleyzer, Western NIS Enterprise Fund, Укртатнафта, Мacdonald’s Ukraine Ltd, Cargill PepsiAmericas і PepsiCo та Nestle, «Procter & Gamble».

Крім того, в Україні зафіксовано близько 7 362 філій іноземних ТНК, водночас у світі загалом їх понад 800 000. Тобто на Україну припадає лише 0,9% їх загальної кількості [10].

Трійку лідерів у галузі харчової промисловості є компанії Coca-Cola McDonald`s й Nestle [9].

«Coca-Cola Company» — американська харчова компанія, найбільший світовий виробник і постачальник концентратів, сиропів і безалкогольних напоїв. Компанії належить 5 з 6 найбільш успішних у продажі світових брендів безалкогольних напоїв — Coca-Cola, Diet Coke, Fanta, Schweppes и Sprite. У 2009 р. чистий дохід компанії склав 31 млрд. дол. Чистий прибуток склав 6,91 млрд. дол [40].

Більш докладно показники обсягу діяльності компанії представлені у таблиці 2. 3

Таблиця 2.3. Обсяги продажів «Coca-Cola» (млн. дол., %) [40,9]

Роки

Обсяги продажів

Темп росту, %

2008 р.

31 944

110,7

2009 р.

30 990

97,01

2010 р.

33 686,13

108,7

Дані табл. 2.3 показали, що обсяги продажів компанії в 2009 р. в порівнянні з 2008 р. зменшились на 954 млн. дол. Однак, в 2009 р. знову спостерігалося зростання обсягів продажів, та в 2010 р. цей показник склав 33 686,13 млн. дол. (+2696,13).

Компанія McDonald `s є одним з найбільших іноземних инвесторів в Україні, який внес у розвиток мережи McDonald `s понад 93 млн. дол. За підсумками 2010 р. чистий прибуток McDonald `s склав 4,9 млрд. дол. (+8,6% до 2009 року), прибуток — 24,08 млрд. дол. (+5,7) [9].

Обсяги прибутку діяльності компанії наведені у таблиці 2.3.

Таблиця 2.4. Показники діяльності «McDonald `s» (млрд. дол., %) [9]

Показник

2008 р.

2009 р.

2010 р.

Чистий прибуток

4,02

4,55

4,94

Обсяги продажів

10,93

11,69

10,72

Дані табл. 2.4 свідчать, що чистий прибуток компанії в період 2008−2010 рр. зростав і в 2010 р. цей показник становив 4,94 млрдю дол. Обсяги продажів компанії в порівнянні в 2008 р. складали 10,93 млрд., потім у 2009 р. спостерігався стрімкий зріст цього показника до 11,69 млр. дол., однак у 2010 р. обсяги знову зменшились та становили 10,72 млрд. дол.

Другою компанією, діяльність якої з кожним роком також розширюється є «Nestle». Компанія є одним з найбільших інвесторів у харчову промисловість України, а також одним з найбільш платників податків. Сьогодні Nestlе є однією з найсильніших в Україні компаній у сфері продуктів харчування, а також лідером українського ринку кави. Компанія посилює свою присутність на ринку шоколадних виробів та кулінарної продукції, а також зміцнює свої позиції та розширює свою присутність в Україні за рахунок інвестицій у місцеве виробництво та промислову інфраструктуру та активного просування торговельних марок, а також постійного зміцнення й розвитку національної мережі збуту. Основний напрямок діяльності «Nestlе» пов’язан з виробництвом продуктів харчування

З 2004 року компанія «Nestlе» інвестувала в українську економіку близько 2,5 млрд. гривень [17].

Показники діяльності компанії подані у таблиці 2.5.

Таблиця 2.5. Показники діяльності «Nestle» (млн. грн., %) [39]

Показники

2009 р.

2010 р.

Відхилення «+,-»

Темп росту, %

Обсяги продажу (млн. дол.)

99 361

104 972

+5611

105,6

Прибуток до вирахування відсотків та податків

14 495

15 493

+998

106,8

а) в сегменті кулінарії

878

1 441

+563

164,1

б) кава та напої

1,021

1 164

+143

114

в) реалізовано кондитерської продукції

591

736

+145

124,5

г) готові сніданки

100

103

+3

103

д) дитяче харчування

127,84

188

+60,16

147

З даних табл. 2.5 видно, що в цілому спостерігається позитивна тенденція зростання обсягів продажу. Загальний обсяг продажів компанії на українському ринку в 2010 р. збільшився на 5,6% в порівнянні з 2009 р. і досяг 104, 972 млн. дол. Прибуток також збільшився на 6,8%, що склало в 2010 р. 15 493 млн. дол. Обсяги продажу в сегменті кулінарії також збільшилися (+563) та склали в 2010 р. 1441 млн. грн., продаж кави та напоїв також збільшився на 143 млн. грн. та склав у 2010 р. 1164 млн. грн. Крім того, в 2010 р. було реалізовано на 145 млн. грн. більше кондитерської продукції в порівнянні з 2009 р. Обсяги продажу готових сніданків збільшилися на 3 млн. грн. (103%) та склали в 2010 р. 103 млн. грн. Ми бачимо, також, зростання обсягів дитячого харчування (+60,16 млн. грн.). Обсяги продажу в 2010 р. склали 188 млн. грн., що на 47% більше показника 2009 р.

Слід також виділити американську компанію «Procter & Gamble». Сьогодні «Procter & Gamble» представляє на ринку України більш ніж 40 торгових марок, включаючи такі добре всім відомі, як Ariel, Tide, Pantene Pro-V, Safeguard, Camay, Pampers, Always, Tampax, Blend-a-med, Wella, Londa, Gala, Shandy, Gillette, Mach 3, Duracell, Oral B, Braun та інші.

Крім того, в Україні через дистриб’юторів «Procter & Gamble» продається така продукція, як чіпси Pringles, препарат від застуди Vicks, професійні стоматологічні засоби серії Blend-a-Med, косметика Max Factor, парфумерія Hugo Boss та інші відомі марки [27].

Загальний річний обіг компанії сьогодні складає більш ніж 68 млрд. дол. США. P&G є найбільшим у світі рекламодавцем, витрати компанії на рекламу перевищують 8 млрд. дол. [27].

Показники діяльності компанії подані у таблиці 2. 6

Таблиця 2.6. Показники двяльності «Procter & Gamble» (млрд. дол., %)

Показники

2008 р.

2009 р.

2010 р.

Чистий обсяг продажу

75,1

76,6

78,9

Операційний прибуток

14,8

15,3

16

Чистий прибуток

12,9

13,4

12,7

З даних табл. 2.6 ми бачимо, що чистий обсяг продажу в 2008 р. в порівнянні з 2010 р. збільшився на 3,8 млн. дол. і в 2010 р. цей показник становив 78,9 млн. дол. Також, спостерігаємо зростання операційного прибутку компанії, який збільшився в 2010 р. в порівнянні з 2008 р. на 1,2 млн. дол. і склав у 2010 р. 16 млн. дол. Ввдзначимо, що чистий прибуток компанії в 2008 р. становив 12,9 млн. дол., потім у 2009 р. цей показник зріс на 0,5 млн. дол., однак в 2010 р. знову зменшився та склав 12,7 млн. дол.

Одним з найбільших в Україні експортерів зерна, олійних культур та продуктів їх переробки є компанія «Cargill». На сьогодні Каргіллу належить два олійно-екстракційниї заводи загальною потужністю переробки біля 1 млн. т соняшнику в рік.

Каргілл створює стабільний ринок збуту для зернових і олійних культур, вирощенних українськими фермерськими господарствами. Працюючи безпосередньо з сільгоспвиробниками по всій Україні, Каргілл інвестуює значні кошти та надає фінансувову допомогу для виробництва сільгосппродукції [35].

Доходи від поточної діяльності склали 2,69 млрд. дол. США [27]. У табл. 2.7 наведені основні показники діяльності «Cargill».

Таблиця 2.7. Показники діяльності «Cargill» за 2010−2011 рр. [37]

Млн. доларів США

2008 р.

2009 р.

2010 р.

Обсяги продажів

98,7

100,8

101,3

Прибуток

3,95

3,33

2,6

Потік коштів від операцій

2,5

2,9

3,33

Дані табл. 2.7 свідчать, що в обсяги продажів компанії в період 2008−2010 рр. постійно збільшувались і в 2010 р. склали 101,3 млрд. дол. У 2008 р. компанія «Cargill» отримала прибуток в розмірі 3,95 млрд. дол. США, однак протягом 2009−2010 рр. спостерігалось зменшення цього показника на 22%, який в в 2010 р. становив 2,6 млрд. дол. Показник потіку коштів від операцій зріс на 33,2% і в 2010 р. склав — 3,33 млрд. дол. США.

Слід також відзначити дві найбільш великих американських компаній по виробництву напоїв і продуктів харчування діють на території Україні - «PepsiCo» і «PepsiAmericas».

Компанія «PepsiCo» з річним обсягом продажів понад 60 млрд. дол. випускає широкий асортимент продукції, включаючи 19 торгових марок, щорічні роздрібні продажі яких перевищують 1 млрд. дол. На український ринок вішла вперше в 2007 р. З цього часу PepsiCo в Україну — це компанія «Сандора», а компанія «Сандора» — це PepsiCo. У компанію «Сандора» за два роки було інвестовано близько 30 млн. дол. США, значно розширено її асортимент [17].

Ключові напрямки бізнесу компанії - закуски, зернові продукти і каші, газовані і негазовані напої - представлені більш ніж в 200 країнах.

PepsiAmericas виробляє і продає широкий асортимент продукції Pepsi-Cola та інших національних і регіональних брендів. PepsiCo володіє близько 40% акцій компанії PepsiAmericas.

Більш докладніше показники діяльності компанії представлені в таблиці 2. 8

Таблиця 2.8. Показники діяльності «PepsiCo» і «PepsiAmericas» (млрд. дол., %) [18]

Показники

2009 г.

2010 г.

Темп росту, %

Чистий дохід

43,23

57,84

133,7

Операційний прибуток

8,04

8,332

112,5

Чистий прибуток

5,95

6,32

126,4

Кількість співробітників (тис. чол.)

256

294

114

Обсяг продажів

60

68

113,3

Дані табл. 2. 8, свідчать, що фінансові показники обох компаній постійно зростали протягом 2009−2010 рр. Чистий дохід збільшився на 3,7% в порівнянні з 2009 р. і на кінець звітного періоду цей показник склав 57,84 млр. дол. Операційний прибуток збільшився на 12,5% до 8,332 млрд. дол. в 2010 р.; також значно зріс чистий прибуток компанії (12,5%) та склав в 2010 р. 6,32 млрд. дол. Щодо кількості працюючих, то цей показник збільшився та кінець звітного 2010 р. склав — 294 тис. чол. Відзначимо, що обсяг продажів як роздрібної, так і оптової торгівля збільшився в 2010 р. в порівнянні з 2009 р. та склав 68 млрд. дол.

Не відстає від лідерів і транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», яка входить до числа лідерів нафтопереробної промисловості України. Виробляє широкий асортимент товарної продукції, у тому числі неетилированні бензини марок А-76, А-92, А-95, літнє і зимове дизельне паливо, моторні, трансмісійні та інші види масел, ароматичні вуглеводні, нафтові розчинники, парафін, бітум, мазут, сірку. Загальний обсяг проданого зрідженого газу в 2010 р. склав 2,502

Слід також зазначити, що до 2008 р. компанія залишалася прибутковою, однак після встановлення контролю над НПЗ групою «Приват» діяльність компанії стала збитковою. Сумарний збиток компанії в період 2008−2010 рр. склав більше 3,5 млрд. грн. [16].

Таблиця 2.9. Дохід від реалізації продукції «Укрататнафта» за 2009−2010 рр. [16]

Показник (млрд. грн.)

2008 р.

2009 р.

2010 р.

Дохід від реалізації продуції

13,94

15,43

22,03

У період з 2008 по 2010 р. корпорація значно покращила свій дохід від реалізації продукції. Цей показник у 2010 р. збільшився на 8,09 млрд. грн., що в процентному відношенні склало 158% і становив в 2010 р. 22,03 млрд. грн.

Динаміка чистого прибутку компанії характеризується дуже нестабільним характером. У період 2004−2005 ситуація залишалась стабільною. Починаючи з 2006 р. темпи прибутку стали різко падати. І вже починаючи з 2008 р. діяльність корпорації почала ставати збитковою. У 2009 р. збиток склав -1468,47 млн. грн.

Однією з провідних нафтових компаній Росії, які діють в Україні є Тюменська нафтова компанія (ТНК). Загальний обсяг нафтовидобутку Тюменської нафтової компанії за підсумками 2009 р. склав 40,7 млн. т. [42].

ТНК належать в Україні мережа з понад 150 АЗС і 7 нафтобаз, а також Лисичанський НПЗ. Завод переробив за січень-червень 2011 р. 2,46 млн. т. нафтової сировини, що майже на 25% більше в порівнянні з обсягом переробки за аналогічний період 2010 р.

Таблиця 2. 10. Показники діяльності «ТНК» за 2010−2011 рр. (млн. дол., тис. т) [37]

Показники

2008 р.

2009 р.

2010 р.

Чистий прибуток

5 815

4 073

5 284

Обсяги переробки

732

675

698

Прибуток до вирахування податків

10 391

9 007

10 093

Обсяги реалізації газу

221

208

195

З табл. 2. 10 видно, що в період з 2008 по 2010 рр. простежується позитивна динаміка показників діяльності компанії. Відзначимо, що чистий прибуток збільшився в 2009 р. в порівнянні 2008 р. збільшився на 1742 млн. дол., і в 2010 р. становив 5 284 млн. дол. Обсяги переробки в 2008 р. склали 732 млн. т., однак за настіпні два рока цей показник сократився й становив у 2010 р. 698 тис. т. Прибуток до вирахування податків від діяльності компанії в 2009 р. в порівнянні з 2008 зменшилась на 1384 млн. дол., потім спостерігалось збільшення цього показника й в 2010 р. прибуток становив 10 093 млн. дол. Обсяги реалізації газу в період 2008−2010 рр. також зменшились на 26 тис. барр/доб і в 2010 р. становили 195 тис. барр/доб.

3. Особливості сучасного стану діяльності ТНК в Україні

3. 1 Роль ТНК в процесі іноземного інвестування в економіці України

Впродовж останніх років досить потужними можливостями щодо інвестиційних вливань володіють великі транснаціональні компанії, роль яких за сучасних умов безпосередньо зростає. Сумарні зарубіжні інвестиції ТНК зараз відіграють істотнішу роль, аніж торгівля [22]. Поряд з цим зростає значення малих і середніх ТНК, особливо у високотехнологічних галузях, де основний дохід підприємствам дає інтелектуальний капітал.

Причиною зарубіжного інвестування ТНК часто стає інтерес до природних ресурсів приймаючих країн.

Капіталовкладення в іноземну економіку — активний спосіб стимулювання попиту на вітчизняну продукцію. По-перше, за кордоном створюються нові ринки; по-друге, частина експорту ТНК постійно адресується їхнім закордонним філіям; по-третє, інвестиції дозволяють корпораціям оминути тарифні й нетарифні бар'єри приймаючої держави; можливість використати інші країни як своєрідний стоковий магазин для збуту товару, вже не популярного на розвинених споживчих ринках, є четвертим методом.

ТНК розміщують в різних країнах свої матеріальні і нематеріальні активи (капітал, технологію і НДДКР, організаційний і управлінський досвід, торгові ланки) з метою підвищити свою конкурентоспроможність і ефективність, що знаходить вираз у прибутку. Разом з тим діяльність ТНК зміцнює ресурсну і виробничу базу приймаючих країн, розширює їх експортні можливості, сприяє реструктуризації їх економіки і в результаті поліпшує їх економічне становище. У принципі ТНК справляють позитивний вплив і на економіку тих країн, «звідки вони родом», де знаходяться їх штаб-квартири.

Сьогодні в Україні створили свої філії та дочірні підприємства кілька десятків великих ТНК. Це Mittal Steel, Coca-Cola Company, British American Tobacco, Henkel Bautechnik, Robert Bosch, Kraft Foods, Procter& Gamble, Philip Morris, Sony, Daewoo, Samsung, LG, Nestlй SA тощо. На даний момент основними мотивами до інвестування у вітчизняну економіку іноземними ТНК є масштаби українського ринку та потенціал його зростання, доступ до нових ринків (Східна Європа, СНД), а також наявність дешевих факторів виробництва (робоча сила, сировина) [38].

Інвестиції ТНК як засіб розвитку України потрібно розглядати у контексті реальних переваг і вад. Можна виділити наступні переваги:

1) кожен прихід на наш ринок нового міжнародного гравця підвищує привабливість країни;

2) інвестований капітал стає складовою частиною відтворювального процесу України;

3) поширення міжнародних стандартів підготовки кваліфікованих кадрів і як наслідок зростання продуктивності праці;

4) ТНК змушують місцевий бізнес замислитися над ефективністю. Так Coca-Cola Company підвищила якість українських напоїв;

5) останнім часом простежується тенденція — Київ стає центром регіонального бізнесу багатьох ТНК;

6) ТНК сприяють розвитку національної науково-дослідної бази;

Хоча загалом діяльність ТНК позитивно позначається на економічному розвитку і конкурентноздатності України, існує й багато недоліків:

— придушення своєю потугою місцевих фірм та поступове витіснення вітчизняних виробників. Так, British American Tobacco ділить понад 90% внутрішнього ринку з іншими закордонними виробниками [39];

— вивезення основної частини прибутку від діяльності філій та дочірніх підприємств. Проте виведення капіталу з України транснаціональним корпораціям, поки що невигідне: весь прибуток реінвестується в завоювання українського ринку.

— багато компаній дотепер закуповують більшу частину сировини й обладнання за кордоном, у своїх власних підрозділів. Тому співпраця ТНК з місцевими виробниками є обмеженою.

— установлення монопольних цін, порушення законів (наприклад, приховування доходів від оподаткування шляхом перекачування їх з однієї країни в іншу), хижацьку експлуатацію природних і трудових ресурсів, забруднення довкілля, організацію «відпливу умів» у материнську компанію та втручання у політичну сферу.

Регулювання підприємницької діяльності ТНК на території України практично здійснюють державні органи законодавчої та виконавчої влади-Верховна Рада України, Кабінет Міністрів, Національний банк, Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі, Державне управління митного контролю [38].

На національному рівні система регулювання міжнародної спільної

підприємницької діяльності має включати такі елементи:

1) форми іноземних інвестицій;

2) вимоги до результатів діяльності іноземного партнера;

3) трансферт (репатріація) прибутку іноземного інвестора;

4) інвестиційні пільги та обмеження;

5) гарантії дотримання прав іноземного партнера.

Для України залучення іноземних інвестицій є досить важливим, тому що це приведе до:

— створення нових, високооплачуваних місць;

— кращого задоволення потреб внутрішнього ринку;

— залучення новітньої техніки і технологій, які сприяють підвищенню конкурентоспроможності країни на світвих ринках.

В цілому, стратегія залучення Україною інвестицій ТНК має базуватися на формуванні збалансованої системи умов та факторів, які роблять українську економіку привабливою для ТНК. Успіх цієї стратегії прямо залежатиме від врахування стратегічних завдань і мотивації ТНК, та від її узгодженості з глобальною стратегічною орієнтацією ТНК. При реалізації стратегії залучення інвестицій ТНК в повній мірі мають враховуватися національні інтереси України, а також як позитивні так і негативні наслідки, які несуть світові ТНК для України [10].

3.2 Наслідки діяльності ТНК для України

Для України питання впливу ПІІ на зростання економіки через її транснаціоналізацію є питаннями майбутнього, але входження у СОТ та поширення відкритості економіки є сприятливими характеристиками інвестиційного клімату країни [25].

До загальних позитивних наслідків діяльності ТНК для України слід віднести:

— збільшення ВВП;

— збільшення податкових надходжень;

— стимулювання конкуренції;

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой