Особливості експертизи якості шоколаду, дослідження асортименту, класифікація за УКТ ЗЕД та оформлення при переміщенні через митний кордон України

ЗМІСТ

Вступ

Приблизно 2000 років тому на плоскогір'ях Гватемали і мексиканської провінції Чіапас в Америці мешкала цивілізація майя, які по здогадкам науковців і винайшли шоколад. Майя шоколадний напій називали «xocolatl», а ацтеки — «cacahuatl»: у мові мексиканських індіанців слово «шоколад» виникає з комбінації слів «choco» («піна») і «atl» («вода»). Можливо, це відбулося тому, що спочатку шоколад уживався тільки як напій. Невірно було б вважати, що індіанці майя володіли одним-єдиним рецептом шоколадного напою. Вони знали добре відпрацьовані методи готування шоколадних напоїв різних видів з використанням різних добавок і компонентів. Інша добавка, яку майя часто використовували в шоколаді - «piment». У багатьох книгах це слово переведене як «перець», але це не відповідає реальності. Справжнім значенням цього слова є «гвоздикове дерево». Перець не був відомий у Новому Світі до його завоювання Іспанією.

Христофор Колумб привіз какао-боби королю Фердинанду зі своєї четвертої експедиції в Новий Світ, але ні сам король, ні його придворні так і не звернули на чудовий дарунок особливої уваги через велику кількість інших привезених скарбів. Однак протягом наступних ста років після повернення Колумба шоколад з’явився і став популярний у Європі. Коштував він по 10−15 шилінгів за фунт і вважався напоєм для найвищого світу. У шістнадцятому сторіччі іспанський історик Овієдо писав: «Тільки багатий і шляхетний міг дозволити собі пити шоколад, тому що він буквально пив гроші. Какао-боби використовували як валюту всі нації, за 100 насінин какао цілком можна було купити гарного раба.» Шоколад застосовується також і як лікувальний засіб провідними цілителями того часу. Так, Христофор Людвіг Хоффман рекомендував шоколад як засіб проти багатьох хвороб, посилаючись на досвід лікування кардинала Рішельє[9,17].

Пізніше шоколад проникає в Європу, швидко витісняючи мексиканські солодощі, виготовлені з тростникового цукру і ванілі. Уряд німецького імператора Карла V, усвідомлюючи комерційну важливість какао, вимагає введення монополії на цей продукт. Однак, вже в XVII столітті, загони контрабандистів активно ввозять його в Нідерланди. Перші ліцензії на створення шоколадного виробництва застосовують італійці. В Англії «Chocolate Houses» у ті часи більш відвідувані, чим кавові і чайні салони. У XIX столітті з’являються перші шоколадні плитки, а Жан Неаус винаходить першу цукерку з начинкою. 24]За те, що сьогодні кожен має змогу придбати шоколадну плитку, людство має дякувати:

вождю ацтеків Монтесуму — великий шанувальник шоколаду, який шоденно вживав понад 50-ти чашок шоколадного напою і змушував свій народ збільшувати врожаї какао-бобів

іспанцю Ернандо Кортесу — був першим європейцем, який приготував напій за оригінальним рецептом ацтеків, додав цукор і довів до відома співвітчизників думку, що шоколад — це смачно і корисно для здоров’я

швейцарцю Данієлю Петеру — вперше збагатив рецептуру шоколаду згущеним молоком, винайшовши молочний шоколад

австрійцю Рафаеле Линде — він винайшов апарат, який випаровує з какао-маси зайву вологу, що робить шоколад м’яким, ніжним, що тане у роті

англійцю Джону Кедбері — котрий вперше випустив у продаж дешевий шоколад, тим самим маючи на меті відучити співвітчизників від пристрасті до вживання пива[A]

Отже, об'єктом дипломної роботи є шоколад. Метою даної дипломної роботи є вивчення особливостей експертизи якості шоколаду, дослідження асортименту, класифікації за УКТ ЗЕД та оформлення при переміщенні через митний кордон України.

Усі знають шоколад і вживають його у будь-якому вигляді (цукерки, печиво із шоколадом, ізюм і горіхи у шоколаді тощо). Але не кожен знає, що підробити даний вид продукції досить легко. Український ринок наповнений шоколадом вітчизняного і зарубіжного виробництва, щороку поставляється мільйони тон цього продукту, і, на превеликий жаль, дуже часто цей товар є не таким якісним, як зазначається у нормативних і товаросупровідних документах. Проблема полягає в тому, що нещодавно Європа прийняла закон, який дозволяє вводити до шоколадної маси до 5% замінників какао-масла. Український стандарт дозволяє введення таких компонентів до 2 — 3%. З — закордону надходить величезна кількість шоколаду за євронормами, які поки що несумісні з вітчизняними. Саме тому одним із завдань даної дипломної роботи є визначення основних особливостей товарознавчої експертизи шоколаду. Дослідження особливостей товарознавчої експертизи шоколаду на даний час є дуже актуальним, так як нещодавно було введено на європейському рівні вищезазначений закон. Ось чому проблема експертизи шоколаду стала дуже популярною насьогодні.

У зв’язку з несумісністю законодавчих баз на шоколад України та Євросоюзу несумлінні виробники шоколаду досить часто вдаються до фальсифікації шоколадних виробів. Найпростішим способом є асортиментна фальсифікація — виробникові достатньо лише додати побільше подібних до какао-масла жирів і ви вже маєте не шоколад, а солодку плитку. Методів фальсифікації шоколаду багато, від чого так часто страждає неуважний споживач. Ось чому наступним завданням дипломної роботи є дослідження якості зразків шоколаду вітчизняної та зарубіжної продукції з метою виявлення фальсифікації, а також вивчення основних методів фальсифікації шоколаду.

За класифікатором «Український класифікатор товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності» (УКТЗЕД) шоколад належить до 18 групи. Для більш детального визначення кількісних та якісних характеристик шоколаду, для встановлення їх асортиментних приналежностей до належної товарної групи, або підгрупи, дозволяється тлумачити всі товарні групи указані у УКТЗЕД за російським «ТН ВЄД СНГ 2000г». Проблема у тому, що УКТЗЕД не має власного детального тлумачення товарних груп на українській мові, тому для чіткого визначення приналежності часто користуються російським «ТН ВЄД СНГ 2000г».

У звязку з вищесказаним основними завданнями дипломної роботи є:

Визначення мети і завдань діяльності товарознавців — експертів Дослідження асортименту шоколаду на ринку України Вивчення методів проведення товарознавчої експертизи шоколадних виробів Дослідження процедури визнання фальсифікації шоколадної продукції та ідентифікації

Вивчення процедури митного оформлення шоколаду в режимі «експорт» та «імпорт»

Визначення порядку нарахування платежів при митному оформленні шоколаду.

Україна лише нещодавно стала на шлях захисту вітчизняної продукції від неякісної, тобто фальсифікованої продукції. Так 23 липня 2004 року в рамках програми «Україні - безпечне харчування!», ініційованої Інститутом Споживача, відбувся перший круглий стіл, ціль якого — почати відкрите обговорення проблеми фальсифікації і порушення прав на інтелектуальну власність у харчовій промисловості України. Величезна кількість фальсифікованого товару надходить на вітчизняний ринок із-за кордону. Велика роль у вирішенні даного питання відводиться митним органам України, які можуть і мають захищати внутрішній ринок від неякісної закордонної продукції Безопасность потребителя — дело государственного уровня // Товар лицом, — 2004. — № 6. — С.22. Справа в тому, що вітчизняний шоколадний стандарт на шоколад містить досить високі вимогт до якості. ДСТУ не допускає додавання замінників какао-масла. Євронорми ж дозволяють додавати до 5% сторонніх жирів. Іноземні компанії - дуже закриті, свою рецептуру вони приховують, а дізнатися фактичне співвідношення інгредієнтів майже неможливо. Якщо судити по етикетці, нічого недозволеного в іноземному продукті немає. Виробники не зобов’язані зазначати кількість окремих інгредієнтів в продукті. Часто іноземні компанії економлять на какао. Справжній шоколад повинен містити не менше 35−37% какао-продуктів. Проте какао-масло коштує настільки дорого, що економія навіть десятої частки відсотка дає великий прибуток. Західне устаткування дозволяє заощадити 2−3% Газета «World discussions» — «Європа вводить нові стандарти для шоколаду» від 4.08.2003.

Метою даної роботи є ідентифікація зразків шоколаду при перетині митного кордону України. При проведенні експертизи відповідності з метою ідентифікації виду шоколаду експерт повинен визначити для себе завдання, які мають бути вирішені, методи і методики, якими він володіє досконало.

Такий корисний і смачний продукт, як шоколад, є одним із товарів, який підроблюють частіше за все. При експорті шоколаду найчастіше використовують асортиментну, якісну та інформаційну фальсифікацію. Провести експертизу якості шоколадних виробів досить складно, так як більшість фізико — хімічних показників якості, що нормуються державним стандартом, залежать від рецептури шоколаду. Рецептура зазвичай є конфіденційною інформацією, на розголошення якої погодиться не кожен виробник. Тому при перетині митного кордону України можливо провести ідентифікацію лише за певними показниками якості шоколадних виробів.

Для ідентифікації зразків буде обрано по два зразки вітчизняного і зарубіжного виробництва, так як при написанні дипломної роботи потрібно буде розглядати об'єкт дипломної роботи з митної точки зору. На даний час проводиться як експорт, так і імпорт шоколадної продукції. Тому я буду досліджувати зразки імпортної та експортної шоколадної продукції. До того ж, як було зазначено вище, існує несумісність закордонних і вітчизняних нормативних документів і я буду досліджувати переваги і недоліки обох стандартів.

Ідентифікацію зразків шоколаду потрібно починати з аналізу маркування даних зразків за ДСТУ 3924 -2000 ДСТУ 3924 — 2000 «Шоколад. Загальні технічні умови.». Результати дослідження занести до таблиці 1.

Таблиця 1

Порівняльна характеристика маркування зразків шоколаду вітчизняного і зарубіжного виробництва

Після оцінки маркуванняпотрібно провести органолептичну оцінку якості даних зразків згідно ДСТУ 3924 — 2000 (табл. 2).

Таблиця 2

Органолептичні показники якості шоколаду зарубіжних і вітчизняних виробників

Враховуючи те, що майже кожен виробник шоколаду має власну рецептуру виробництва даного виду продукції і тримає її у секреті, для ідентифікації і визначення фальсифікату потрібно брати показники якості, які нормуються у ДСТУ 3924−2000 і не залежать від рецептури шоколадних виробів. До таких показників відносяться: ступінь подрібнення шоколадної маси ГОСТ 5902– — 80 «Методи визначення ступеня подрібнення і щільності пористих виробів»., масова частка золи, що не розчиняється у 10%-му розчині соляної кислоти ГОСТ 5901– — 87 «Методи визначення масової частки золи і металомагнітних домішок»., і масова частка цукру. Ступінь подрібнення шоколадної маси було обрано для визначення якості виробничого процесу з метою визначення фальсифікації. Другий показник було обрано для визначення складу шоколаду, при невірних показниках масової частки золи буде відомо, чи справді склад шоколаду відповідає вимогам рецептури. Кількісні показники масової частки цукру дадуть змогу віднести шоколад до тієї чи іншої асортиментної групи шоколаду. Результати досліджень будуть наведені в таблиці 3.

Таблиця 3

Фізико-хімічні показники якості зразків шоколаду

Для ідентифікації шоколадних виробів дуже важливим показником є визначення температури плавлення шоколадної маси. Справжній шоколад тане в роті - температура плавлення какао-масла близька до температурі людського тіла (28 — 36? С). Найчастіше у фальсифікатах замінюють какао-масло пальмовим, кокосовим маслом, температура плавлення яких вища за температуру плавлення какао-масла. Наприклад температура плавлення пальмового масла 32 — 42? С. Такий шоколад повністю не тане і в роті після нього залишається присмак рослинного жиру Сирохман І.В., Задорожний І.М., Пономарьов П. Х. Товарознавство продовольчих товарів. Підручник. — К.: Лібра, 2000. — 308с.

. Температури плавлення зразків визначали шляхом розплавлювання шоколадних виробів на водяній бані. Результати потрібно навести у таблиці 4.

Таблиця 4

Температура плавлення зразків шоколаду зарубіжного і вітчизняного виробництва

Аналізуючи результати проведених досліджень, потрібно зробити висновок, чи відповідають вимогам ДСТУ 3924 — 2000 за органолептичними, фізико-хімічними показниками, за вимогами до маркуваннящодо зразки і чи відносяться вони до тієї асортиментної групи, яка зазначена у товаросупровідних документах.

РОЗДІЛ І. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЗАКОНОДАВЧОЇ І НОРМАТИВНОЇ БАЗИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ТОВАРОЗНАВЦЯМИ-ЕКСПЕРТАМИ В МИТНІЙ СПРАВІ В УКРАЇНІ.

1.1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРОЗНАВЦІВ-ЕКСПЕРТІВ З МИТНОЇ СПРАВИ В УКРАЇНІ.

На сучасному етапі розвитку економіки України особливого значення набуває необхідність створення цивілізованого товарного ринку. Метою товарознавців-експертів з митної справи євизначення якості продукції, яка має вирішальне значення на конкурентному ринку товарів. Товарознавець-експерт визначає сукупність факторів, що впливають на конкурентоспроможність товарів, зокрема їх споживчі властивості, безпечність, відповідність нормативним документам, умовам договорів, за якими вони закуповувалися.

Діяльність товарознавців-експертів — експертиза (зокрема товарознавча), спрямована на об'єктивне, компетентне вивчення товару, є реальним бар'єром на шляху надходження до каналів товаропросування, а в деяких випадках запобігання розробки та виробництва товарів низької якості, фальсифікованих. Поняття «експертиза» (походить від латинського expertus — дослідний) — це дослідження будь-якого питання чи об'єкта, яке вимагає спеціальних знань, з наданням мотивованого висновку. Термін експертиза щодо товару або партії товару є товарознавча експертиза, яка застосовується здебільшого в діяльності торгово-промислових палат, Центральній митній лабораторії та науково-дослідних лабораторіях Міністерств охорони здоров’я, органів захисту прав споживачів.

Саме товарознавча експертиза — це дослідження якості споживчих властивостей, нешкідливості, харчової цінності, правильності визначення коду товара, кількості та відповідності умовам нормативної документації, умовам договору (контракту) партії (або окремого) товару з наданням мотивованого, об'єктивного (незалежного), кваліфікованого висновку, є основною метою товарознавців-експертів. 6]

Завдання діяльності товарознавців-єкспертів з митної справи спрямованно на питання особливості технології при проведенні експертиз з диференціацією на експертизу якості, кількості та за іншими специфічними ознаками, документальному оформленню їх результатів, вимог та характеристикою стану маркування товарів відповідно до чинних норм. Враховуючи велику кількість різноманітних товарів нового асортименту з використанням харчових добавок, у нетрадиційному споживчому оформленні, товарознавець-експерт у своїй роботі повинен чітко виконувати рекомендації документів, які супроводжують товар (у разі їх правильного оформлення) або нормативних актів, які регламентують властивості цього чи аналогічного (в разі відсутності стандартів) товару. Саме тому завданням товарознавця-експерта має бути кваліфіковане знання і вміння користуватись всією законодавчою базою держави з питань митного оформлення, стандартизації, сертифікації, нормативних документів

Найбільш розповсюдженою в проведенні товарознавчих експертиз документацією є стандарти, технічні умови, правила приймання, відбору проб, маркування, зберігання харчових продуктів. В актах експертизи товарознавці-експерти використовують наступні терміни: партія товару, зразок, проба, виїмка, вихідний зразок, середній зразок, несортний товар, брак, кількість.

Головною частиною завдання діяльності товарознавців-експертів є дослідження будь-якої партію товару, товарознавець-експерт працює з різноманітними документами, які відносяться до неї. Окрім транспортних документів (вантажних, авіата інших накладних) у першу чергу товарознавець-експерт повинен оцінити правильність складання, відповідність фактичному стану і насиченість документів, які засвідчують якість товару. Поки в Україні відсутня єдина форма сертифіката якості товару, тому товарознавці-експерти досить часто зустрічаються з сертифікатами, які оформлені без врахування специфіки товару, критеріїв його нешкідливості та повноти відповідності споживчим вимогам. Основні товаросупровідні документи щодо якості партії товару, які можуть (і повинні) бути надані товарознавцю-експерту і які портібні для його роботи є:

Сертифікат якості (від латинського serto — вірно, fasere — робити) документ, що засвідчує якість товару.

Сертифікат відповідності документ, що засвідчує відповідність товару вимогам певних стандартів та норм. Видається органами Держстандарту України як результат проведення сертифікаційних заходів.

Сертифікат походження — документ, що вказує з якої країни експортується товар. У міжнародній торгівлі вважається за необхідне наявність в пакеті документів, які супроводжують продовольчий товар, різних видів карантинних посвідчень.

Ветеринарне посвідчення пред’являється митниці при ввезенні живої худоби, продукції її переробки і свідчить про те, що товар вивозиться із місць, де відсутні гостроінфекційні хвороби і худоба пройшла необхідну обробку.

Санітарне посвідчення також необхідне на митниці при ввезенні плодів, овочів, фруктів, тютюну-сирцю та інших товарів і засвідчує, що товари не заражені шкідниками, хворобами і походять з епідеміологічно благополучних районів.

Необхідність отримання компетентної товарознавчої експертизи та незалежної думки товарознавця-експерта виникає або під час закупівлі товару іноземного виробництв на території країни-постачальника або на митниці під час перетинання партії товару кордону України. Експертиза можлива тільки за умови піднесення до необхідного рівня ролі товарознавців-експертів у комерційній діяльності фірм, установ та інших суб'єктів підприємницької діяльності. Товарознавцями-експертами з митної справи можуть виступати особи, як мають відповідну освіту, знання, обов’язково досвід роботи з того питання, для дослідження якого вони залучаються. Враховуючи специфіку та велику відповідальність за результати експертизи, сформулювати обов’язки товарознавця-експерта можна таким чином: компетентність, об'єктивність, моральна стійкість. Останнє визначення характеризує такі непрості духовні і моральні категорії, як совісність, принциповість, відмова від особистих інтересів задля суспільних, непідкупність, чесність.

Виходячи із нагальних проблем сьогодення, однією з яких є підробка та зниження якості товарів, і відповідно до цього зростання значення товарознавчої експертизи, провідними завдяннями товарознавців-експертів є визначення і можливість охарактеризувати види та засоби фальсифікації товарів. Товарознавці-експерти з митної справи повинні вміти оцінювати якість, споживчі переваги товарів, їх відповідність стандартам, нормам, вимогам законів, відрізняти товари-фальсифікати, товари-сурогати, нестандартні, несортні товари; консультувати по данним питанням зацікавлені сторони, впливати на створення громадської думки щодо певних товарів на ринку, спираючись на знання про їх високу якість; надавати реальну допомогу споживачеві у виборі товару, привінтивно формулювати та забезпечувати створення сучасних споживчих властивостей товарів. Здійснити і вирішити всі вищевизначені питання товарознавцю-експерту без знаня про властивості товарів, експертизи їх якості неможливо. На сьогодні експертна функція товарознавців-експертів є найактуальнішою і поширюється, крім торгівлі, на митну справу, сферу стандартизації, сертифікації, сферу захисту прав споживачів.

1.2. МОНІТОРИНГ РИНКУ ШОКОЛАДУ В УКРАЇНІ.

Минулий 2004 рік, як і 2003 був вдалим для виробників шоколадних солодощів. У 2004 році ємність шоколадного сегменту виросла на 10%. При цьому істотних змін серед лідерів ринку не спостерігалося. За оцінками виробників щорічно в Україні продається більше 85 тис. тон шоколаду. У грошовому еквіваленті даний об'єм складає близько 1,5 млрд грн. Якщо не буде підвищення цін, об'єм шоколадного ринку зможе помітно збільшитися, оскільки українці поки споживають не більше 1 кг шоколадних виробів в рік на душу населення, тоді як, наприклад, в сусідній Росії цей показник досягає 2 кг Перспектива є, але зараз у Верховній Раді знаходиться законопроект, що передбачає підвищення акцизного збору на продукти, що містять какао, що призведе до підвищення цін на 10 — 15% і можливого скорочення об'ємів продажів. 1]

На ринку України існує декілька крупних виробників шоколадної плитки. Як і раніше в сегменті плиткового шоколаду за обсягами виробництва в Україні лідирує міжнародна компанія Kraft Foods з виробничими потужностями у місті Тростянець (Сумська обл.) і торговими марками «Корона» і «Мілка»; КФ «Світоч» з однойменною торговою маркою і ТМ «Колекція 1882»; український проект «Рошен», який виробляє шоколад радянських брендів — «Алёнка», «Гвардейский», «Театральный» і «Чайка», торгову марку «Кабаре»; Rainford с ТМ Millennium, Millennium Gold, «Золотой орешек», «Дамское счастье» та ін. 2] Назви основних вытчизняних виробників шоколаду, а також основні потужності цих підприємств наведені у таблиці 1.

Таблиця 1

Основні виробники шоколаду в Україні

Аналізуючи дані, наведені у таблиці, можна зробити висновки щодо потужностей цих підприємств і вирахувати масову частку кожного підприємства у шоколадному сегменті ринку України (див. рис.1).

Рис. 1. Основні виробники шоколаду в Україні

За відомостями Укркондитер за останній рік на українському ринку з’явилась нова національна марка «Dominik» від ЗАТ «Полтавакондитер». За загальними об'ємами по виробництву шоколаду головні позиції займає трійка лідерів: «Крафт Фудз Україна», ЗАТ «АВК», та «Nestle-Світоч» (по виробництву, в основному, шоколаду з начинками). Значну частку (не менш 10%) сектора шоколаду без начинки утримують шоколадна фабрика Rainford і російська КФ «Русский шоколад». 3]

Щоб простежити відповідність попиту і пропозиції на шоколадному ринку, були проведені опитування споживачів шоколаду в плитках у віці 12 — 65 років, які проживають у містах України з населенням більше 50 тисяч.

Найбільш популярним в Україні є шоколад з добавками (горіхи, родзинки), які споживають 44,1% споживачів шоколадної плитки. Наступне місце у рейтингу популярності займає пористий шоколад — 14,8% споживачів. Потім — чистий шоколад без добавок (11,8%). Дослідження показують, що найменшим попитом користуються шоколад з наповнювачами (4%), зменшується попит на традиційний молочний шоколад, що миттєво відобразилося на пропозиції кондитерів, які замінюють молочну продукцію новинками — з різноманітними видами горіхів та хрусткими наповнювачами (див. рис.2).

Рис. 2. Переваги споживачів щодо вибору виду шоколаду Аналізуючи переваги споживачів щодо вибору типу шоколаду можна простежити певні тенденції: 44,5% споживачів віддають перевагу молочному шоколаду, 33,3% - чорному і 5,7% - білому (див. рис.3).

Рис. 3. Переваги споживачів щодо вибору типу шоколаду Чинник, що істотно впливає на ринок шоколаду, — співвідношення ціни попиту і ціни пропозиції. Знаючи про зміни цін на сировину, яка складає 60 — 70% вартості кінцевого продукту, можна передбачати рівень купівельного попиту на різні групи шоколаду у різних груп населення. Так в Києві, при вищому рівні доходів, об'єм продажів в порівнянні з середньостатистичним по Україні, досить високий. І кияни віддають перевагу якості, не дивлячись на ціну. Серед найбільш забезпеченої верстви населення масова плитка втратила популярність. Цього сезону модними стали дорогі шоколадні набори, які чудово доповнюють імідж забезпеченої людини. Але, взагалом, зменшився продаж елітного шоколаду. Стрімкий ріст цього сегмента у 2002 році складав 12,0%, а в цьому році частка преміум-категорії не перевищила 10,0%, причому 5,0% з них складає імпортна продукція. Найбільш перспективний на сьогоднішній день розвиток марок, які відносяться до сегменту premium. Конкуренція даного шоколаду на ринку України поки невисока, але у ньому присутнє менше в порівнянні з іншими сегментами, число конкурентів. В той же час частка потенційних споживачів цієї продукції також невелика.

Одним із завдань опитувань було визначення марок плиткового шоколаду, які найкраще реалізуються в торговельних мережах найбільших міст України. Результати опитування наведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Попит на марки шоколаду у найбільших містах України

Згідно з даними таблиці 2 можна зробити висновок, що найкраще реалізується на внутрішньому ринку шоколаду продукція Кгаft Foods International (93,0%). Друге місце посідає Світоч (78,0%), а третє - Рошен. Кгаft Foods International лідирує за продажами і окремо в Києві і Харькові (100% і 95%), а Світоч — у Львові та Києві (100% і 90%).

Шоколадний сектор українського ринку є сьогодні нецікавим для закордонних «кондитерів», тобто для імпортерів. Якщо проаналізувати реалізацію шоколаду без начинки і наповнювачів у торговельних мережах міста Києва, то можна помітити, що на українському ринку досить слабо, але ще тримаються німецькі ірландські і швейцарські марки шоколаду, в основному з елітним асортиментом шоколадної продукції. Закордонні виробники досить мало знають про переваги українських споживачів у виборі шоколаду, що заважає їм конкурувати з вітчизняними виробниками. Згідно митної статистики зовнішньо-торговельних операцій України з 2000 по 2004 рік включно можна визначити основних імпортерів та покупців української продукції (див. табл.3)[5 — 9]

Таблиця 3

Митна статистика експорту та імпорту шоколадних виробів з 2000 по 2004 рік

З даних митної статистики можна зробити відповідні висновки. Впродовж років в нашій країні залишалися сталими три найбільші імпортери шоколадної продукції - Росія, Німеччина, Польща, але у 2004 році на вітчизняний ринок вийшли Литва і Великобританія, обігнавши за об'ємами поставок Польщу і Німеччину. Щодо експорту, то останнім часом Україна експортує продукцію В Росію, Казахстан і Азербайджан. Взагалом, як обсяги імпортної продукції так і експорної збільшуються з кожним роком. Для економіки кожної країни позитивним є збільшення експорту продукціїї, що і простежується на шоколадному ринку України. З 2000 року обсяги експорту продукції збільшилися з 62 тис. тон до 195 тис.тон.

Основним стратегічним партнером України на зовнішньому ринку шоколаду залишається Росія. Статистика свідчить, що в 2003 році, в порівнянні з 2002 роком імпорт до України російського шоколаду у вартісному виразі, при світовому подорожчанні сировини і відповідно кінцевого продукту, не змінився: за перше півріччя 2003 року до України ввезено російській шоколадній продукції на 5,5 млн. доларів. При цьому український експорт подорожчав на 4,4% (за перше півріччя 2003 року з України до Росії ввезено шоколадній продукції на 42,5 млн. доларів). Об'єми поставок з Росії в Україну і навпаки наведені на рисунку 4.

Рис. 4. Показники експорту та імпорту об'ємів шоколаду Росії в Україну З даних рисунку видно, що об'єми експорту значно перевищують показники імпорту. Частка російського шоколаду на нашому ринку невелика. Україна не відчуває лідерів шоколадної промисловості Росії. І справа тут не тільки в обмежувальних митах. Головні виробники на шоколадному ринку і в Україні і в Росії — швейцарський «Nestle» і американський «Рhilip Моrris Саs. Inc.» (у Україні і Росії це Кгаft Foods International". Але, все ж таки вільний від корпоративності «Русский шоколад» займає певні позиції на українському шоколадному ринку і за об'ємами продажу намагається наздогнати єдиного виробника чистого шоколаду Rainford.

1.3. ЗАКОНОДАВЧА ТА НОРМАТИВНА БАЗА, ЩО РЕГЛАМЕНТУЄ

ПОРЯДОК І ПРАВИЛА ПЕРЕПУСТКИ ШОКОЛАДУ ПРИ

ПЕРЕМІЩЕННІ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ.

Основоположні закони, якими керується державна митна служба в Україні - це закон «Про митну справу», закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність України», Митний кодекс України, закон України «Про митний тариф» .

Для захисту національного товаровиробника, стимулювання експорту товарів, сприянню зміцнення системи митних органів, удосконалення процедур митного контролю, посилення боротьби з незаконним переміщенням предметів та іншими правопорушеннями кожна держава визначає комплекс заходів, що регулюють порядок та умови пропуску через митний кордон товарів, послуг, транспортних засобів та інших предметів.

Митний кодекс України введено в дію Постановою Верховної Ради України від 11 липня 2002 року. Визначаючи правові, економічні та організаційні основи митної справи в Україні, він спрямований на захист економічного сувернітету та економічної безпеки України, активізацію її зовнішньоторговельної діяльності. Кодекс має на меті забезпечити виконання митними та іншими державними органами, громадянами, суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності прав та обов`язків у галузі митної справи[9].

Ряд Указів Президента України спрямовано на регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Даними Указами в Україні введено в дію правила «Інкотермс-2000», розроблено державну політику регулювання імпорту, введено в дію систему валютного та експортного контролю, обліку окремих видів зовнішьоекономічних договорів (контрактів), регулювання бартерних (товарообмінних) операцій, визначено основні механізми та порядок проведення деяких зовнішньоекономічних операцій.

Перш за все, це наказ ДМСУ від 14 жовтня 2002р. № 561 «Про порядок здійснення митного оформлення товарів та транспортних засобів із застосуванням вантажно-митної декларації», який дозволяє вдосконалити організацію митного контролю та визначає послідовність дій посадових осіб митних органів при здійсненні митного оформлення шоколаду, що прискорює їх пропуск через митний кордон України[16].

Основні положення тарифного регулювання в Україні викладено в Законі «Про Єдиний митний тариф» від 5 лютого 1992 року, а ставки імпортного мита затверджено Декретом Кабінету Міністрів України від 11 січня 1993року за № 4−93 «Про Єдиний митний тариф України». Законом України «Про Єдиний митний тариф» визначено, що ввізне мито нараховується на товари, в тому числі і на шоколад, які підлягають митному оподаткуванню на базі їх митної вартості. Митний тариф за своїм економічним складом та характером дії належить до вартісних ринкових регуляторів зовнішньоторговельного обороту[1,2].

Законом України від 23.09.94 р. за № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено термін проведення розрахунків у іноземній валюті при здійсненні зовнішньоекономічних операцій суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності[4].

Документом, який регулює зовнішньоекономічну діяльність в Україні, є Закон України від 16 квітня 1991року за № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність», який запровадив правове регулювання видів зовнішньоекономічної діяльності, визначив коло фізичних і юридичних осіб, що мають право займатися нею, заклав основи зовнішньоекономічного законодавства України як незалежної держави[5].

Крім того, з метою захисту національного товаровиробника, стимулювання експорту шоколадних виробів, а також для забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання при ввезенні на митну територію України, вивезенні за її межі та транзиті даних виробів користовується також комплекс інших документів, які визначені нашою державою і регламентують порядок і правила пропуску шоколаду .

Інструкція ДМСУ від 9 грудня 1999р. № 1178/145/90 «Про визначення переліку документів, необхідних для митного оформлення товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України в режимах імпорт, експорт, транзит» дозволяє визначити сукупність документів, які будуть необхідні для здійснення митного оформлення шоколаду в різних митних режимах[20].

Наказ ДМСУ від 8 грудня 1998р. № 771 «Про затвердження Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення» дозволяє встановити надійний контроль за переміщенням шоколадних виробів між митницями України, оперативно відреагувати у разі виникнення ускладень чи непередбачених ситуацій під час такого переміщення, підвищення рівня відповідальності осіб, що здійснюють перевезення вантажів, а також для ведення статистичної обробки та аналізу інформації про вантажі, які переміщуються.

Дія цього документу поширюється на переміщення тих шоколадних виробів, які перебувають під митним контролем та переміщуються між митницями на території України всіма юридичними та фізичними особами[15].

Наказ ДМСУ від 24 квітня 1999р. № 240 «Про затвердження порядку заповнення та використання попереднього повідомлення» забезпечує здійснення контролю за доставкою виробів шоколаду, які ввозяться на митну територію України в митному режимі імпорт та переміщуються з будь-якою метою, крім транзиту[18].

Відповідно до Наказу ДМСУ від 9 липня 1997р. № 307 «Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації» визначається загальний порядок заповнення граф вантажної митної декларації, які містять відомості про товар та мету його переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо нього, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики і нарахування митних платежів[17].

Нарахування митних платежів, в тому числі мита та митних зборів, при митному оформленні та перміщенні шоколадних товарів через митний кордон України здійснюється відповідно до таких законодавчих актів, як постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 1997р. № 65 «Про ставки митних зборів», № 363 «Про затвердження порядку справляння митних зборів, які нараховуються за ВМД».

Керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 1999р. № 1598 «Про затвердження порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення через митний кордон України» проводиться визначення митної вартості шоколаду. Митна вартість є основою для нарахування мита, митних зборів та інших митних платежів, а також для встановлення вартості товарів для інших митних цілей, включаючи стягнення штрафів та застосування інших санкцій за порушення митних правил, передбачених законодавчими актами України, і для ведення митної статистики[7].

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1.

1.1. На сьогоднішній день основною метою діяльності товарознавців-експертів є проведення товарознавчої експертизи з метою запобігання насичення ринку України неякісною закордонною продукцією. Експертна функція товарознавців-експертів є на даний момент дуже актульною. Однією з нагальних проблем сьогодення є підробка та зниження якості товарів, і відповідно до цього зростання значення товарознавчої експертизи, а, зокрема, визначення і можливість охарактеризувати види та засоби фальсифікації. Товарознавці-експерти з митної справи повинні вміти оцінювати якість, споживчі переваги товарів, їх відповідність стандартам, нормам, вимогам законів, відрізняти товари-фальсифікати, товари-сурогати, нестандартні, несортні товари; консультувати по данним питанням зацікавлені сторони, впливати на створення громадської думки щодо певних товарів на ринку, спираючись на знання про їх високу якість; надавати реальну допомогу споживачеві у виборі товару, привінтивно формулювати та забезпечувати створення сучасних споживчих властивостей товарів.

1.2. Аналізуючи стан ринку шоколаду в Україні, слід зазначити широкі перспективи для розвитку вітчизняної шоколадної галузі,, оскільки існуючий на даний момент у країні рівень споживання на душу населення має великий потенціал для зросту (з поліпшенням добробуту населення). Український ринок насичений вітчизняним товаром даного виду продукції і має широкий асортимент. Крім того, щороку Україна експортує значно більше шоколаду, ніж ввозить з-за кордону, Експорту шоколаду вказує на широкі можливості сучасного виробництва і збуту українського продукту за кордон. Іноземний асортимент шоколаду, представлений на вітчизняному ринку, вирізняється вузькою спеціалізацією, тобто, іншими словами, розрахований лише для заможної верстви населення, що позитивно впливає на конкурентоспроможність вітчизняних виробників шоколаду. Україна, нажаль, не має власної сировинної бази дл виробництва шоколаду і змушена завозити какао продукти з інших країн. Зріст цін на імпортні какао-боби, какао-продукти негативно впливає на цінову політику у шоколадній галузі і змушує вітчизняних виробників підвищувати ціни на шоколад. Збільшення цін на шоколадну продукцію зменшить попит на даний вид продукції та дасть змогу закордонним виробникам посилити свій вплив на українському ринку. На мою думку, вітчизняний ринок шоколаду є досить перспективним, але головною проблемою є те, що майже усі українські виробники шоколаду працюють за рахунок іноземних інвестицій. Іноземні інвестиції сприяють розвитку підприємств, але ставлять їх у залежність від політики і стратегій іноземних партнерів.

1.3. Україна має фундаментальну законодавчу базу, що регулює порядок і правила перепустки шоколаду при переміщенні через митний кордон України. Основоположними законами, якими керується державна митна служба в Україні - це закон «Про митну справу», закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність України», Митний кодекс України, закон України «Про митний тариф». Для правильного оформлення та перепустки товару через митний кордон України, митник повинен добре знати законодавчу базу щодо цього товару. Спрощує це завдання повна комп’ютеризація законодавчої бази, митний працівник може з легкістю дістати з баз даних будь-який документ.

РОЗДІЛ 2. ТОВАРОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ШОКОЛАДУ.

2.1. ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ

ШОКОЛАДУ.

Споживчі властивості товару залежать від багатьох факторів, які діють комплексно чи ізольовано. Ці фактори можна поділити на три групи:

· Які безпосередньо впливають на формування споживчих властивостей — властивості сировини і матеріалів, якість технологічних процесів

· Які стимулюють якість споживчих властивостей — ефективність виробництва, матеріальна зацікавленість працівників тощо.

· Які забезпечують зберігання споживчих властивостей при доставці товару від виробника до споживача — умови зберігання, транспортування, реалізації та експлуатації товарів. 22]

На формування споживних властивостей шоколаду впливає, в першу чергу, технологія виробництва.

Шоколадну масу готують із какао тертого, цукрової пудри, какао масла з додаванням ароматизаторів. Багато видів шоколадної маси включають інші речовини, що поліпшують органолептичні властивості, склад і харчову цінність шоколаду: горіхи смажені терті і подрібнені, молоко і вершки сухі, молоко згущене, ізюм, фосфатиди, глюкозу, вафлі подрібнені, коньяк, лікер тощо. 19]

Приготування шоколадних мас починається зі змішування тонко подрібнених напівфабрикатів: нагрітого до температури 55—60° С какао тертого і цукрової пудри — потім до них додають близько половини передбаченого рецептурою какао масла. Якщо не дотриматися умов змішування, то шоколадна маса бути мати неоднорідний склад, що погано вплине на якість готового продукту. Тому для тонкого подрібнення змішаних компонентів і утворення ніжного і приємного смаку шоколадну масу пропускають крізь багатовалкові млини. Одержану порошкоподібну масу вимішують із залишками какао масла у підігрітій місильній машині. Для більш рівномірного розподілу жиру в шоколадній масі, зниження в’язкості і створення міцнішої емульсії додають розчинений у какао маслі соєвий або соняшниковий фосфатидний концентрат, який є одночасно емульгатором і розріджувачем. Після перемішування з ароматизаторами маса для звичайного шоколаду готова і її направляють на формування. 20]

Шоколадну масу для десертних видів шоколаду піддають додатково механічній і тепловій обробці у коншмашинах. Завдяки цьому суттєво поліпшується якість шоколаду, з’являється ніжний смак, приємний і добре виражений аромат.

Готову масу перед формуванням темперують охолодженням до температури початку затвердіння (тобто до 32° С), інтенсивно перемішуючи. Якщо шоколадну масу охолодити при звичайній температурі, Для отримання якісних виробів важливо також стабілізувати температуру відтемперованої шоколадної маси до заповнення нею форм для рівномірного утворення центрів кристалізації стійкої? — форми какао — масла. Якщо ж темперування було недостатнім, то це призведе до жирового посивіння і утворення із частинок какао тертого і цукру конгломератів, закріплених какао маслом. У виробах воно з’являється не одразу після виготовлення, а пізніше.

Розлитий у форми шоколад надходить на вібротранспортер, завдяки чому він добре заповнює всі заглибини форми і з нього виділяються дрібні пухирці повітря. В результаті шоколад набуває темного кольору, а його поверхня стає блискучою. 21]

Цілий ряд харчових продуктів, до яких відносять кондитерські вироби, цінують і люблять у першу чергу за їхній смак й аромат. Як формуються ці показники кондитерських виробів і що варто враховувати при підборі основної й додаткової сировини у виробництві шоколадних виробів?

Відомо, що смак й аромат харчовим продуктам надається з індивідуальних хімічних сполук, які в комплексі створюють образ харчового продукту. Ці речовини утворюються безпосередньо в продукті протягом технологічного процесу, вносяться у виріб з основними сировинними компонентами або безпосередньо у вигляді багатокомпонентних сумішей — харчових ароматизаторів.

З метою одержання продукту з вираженим, гармонічними стабільними смаком й ароматом, необхідно створити збалансовану комбінацію смакоароматичних з'єднань, що є присутнім у продукті й внесених з додатковою сировиною. Найбільш ефективне рішення поставленого завдання — використання різноманітного асортименту ароматизаторів, які дозволяють виробляти виріб стабільної якості з оригінальними ароматом і смаком.

Шоколад являє собою продукт переробки бобів какао із цукром і різноманітними ароматичними й смаковими речовинами або без останніх. До інгредієнтів, що визначають смак й аромат шоколадних виробів, можна віднести молочні й жирові продукти, какао-боби, ваніль і навіть цукор. Компоненти ці природні й органолептичні властивості їх залежать від багатьох факторів: місця вирощування сировини, сорту, способу обробки й зберігання й ін. Високий зміст ароматичних з'єднань у шоколадній масі не завжди дозволяє додати їй бажаний напрямок смаку. 10]

Основні інгредієнти, що надають шоколадній масі оригінальні виражені смак й аромат, — ферментовані, висушені, обсмажені, терті какао-боби. Какао-боби, що ростуть в різних регіонах, мають різні відтінки смаку й аромату, що обумовлено комбінацією ароматичних з'єднань, що втримуються в какао (табл.4).

Таблиця 4

Смако-ароматичні характеристики бобів різних регіонів вирощування

Варто звернути увагу на особливості какао-бобів, пов’язані із сортовими розходженнями. Основні сорти какао-бобів: Кріолло, Форастеро, Тріні-таріо (виведені шляхом схрещування попередніх сортів). Смак какао-бобів сорту Кріолло солодкий зі слабовираженим гірким відтінком, Форастеро — з вираженим гірким відтінком.

Обсмажування какао-бобів — одна з головних стадій підготовки сировини, що визначають надалі якість шоколадних виробів. У результаті обсмажування інтенсивно протікають хімічні реакції з утворенням різних ароматичних з'єднань. Вміст амінокислот і цукрів, що редукуються, внаслідок протікання реакції Майяра зменшується й утворюються альдегіди й меланоідини, які також беруть участь у формуванні аромату й смаку. При порушенні технологічного процесу обсмажування какао-боби не будуть мати належного аромату, що надалі позначиться на якості шоколадної маси. 11, 13]

Власний запах шоколадної маси формується на стадії конширування, що супроводжується зміною фізико-хімічних властивостей, випарюванням води й летучих кислот, утворенням комплексних хімічних сполук.

При технологічній обробці, наприклад обсмажуванні, у какао-бобах утворяться ароматичні з'єднання — піразини, які знижують виразність інших ароматичних компонентів продукту. Це ускладнює підбір ароматизаторів й інших добавок, внесених у шоколадну масу з метою додавання їй оригінальних смаку й аромату.

При виробництві шоколадної маси традиційно використовують такий компонент, як ванілін, як підсилювач і модифікатора смаку. Натуральний ванілін одержують зі стручків ванілі. За допомогою ферментації й інтервального сушіння намагаються отримати їхнє тривале зберігання. Після цього з ванільних стручків екстрагують ванілін. Для виготовлення ідентичного натуральному ваніліну як вихідна сировина часто застосовують гваякол. У результаті окислювання й гідролізу останній перетворюється у ванілін, молекулярна структура якого ідентична структурі природного ваніліну. Повне відтворення аромату ванілі досить складно. Відомо, що різні сорти ванілі містять оригінальні аромоутворюючі з'єднання, що обумовлюють індивідуальні властивості кожного сорту.

У цей час на ринку харчових інгредієнтів представлений різноманітний асортимент ванільних ароматів, що не завжди відбивають повною мірою органолептичні властивості натуральної ванілі.

Традиційно при виробництві шоколадних виробів використовують ванілін кристалічний, показники якості якого залежать від способу одержання, вихідної сировини, ступеня очищення. Дослідження показали, що кристалічний ванілін надає шоколаду основний напрямок аромату — природну ванільну насолоду. Інші відтінки, на жаль, практично не простежуються.