Особливості обслуговування однієї із читацьких груп (спеціалістів)

Тип работы:
Дипломная
Предмет:
Культура и искусство


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ЗМІСТ

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ

РЕФЕРАТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАКОНОДАВЧА БАЗА

РОЗДІЛ 2. ДИФЕРЕНЦІЙОВАНЕ ІНФОРМУВАННЯ СПОЖИВАЧІВ

2.1 Створення системи диференційованого інформування споживачів (ДІС)

2.2 Особливості інформаційного забезпечення фахівців у галузі бібліотекознавства (на прикладі бібліотек Росії)

2.3 Інформаційне забезпечення АПК

РОЗДІЛ 3. ІННОВАЦІЇ В ОБСЛУГОВУВАННІ СПЕЦІАЛІСТІВ

3.1 Міжбібліотечний абонемент (МБА)

3.2 Реферативні ресурси

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТОК № 1

ДОДАТОК № 2

ДОДАТОК № 3

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ

ІКС — консультаційна та впроваджувальна служба сільського господарства

ІКЦ — інформаційно-консультаційних регіональних (обласних) центрів

ДІС — диференційоване інформування споживачів

НТІ - науково-технічна інформація

ІАД — інформаційно — аналітичне дослідження

НІР — науково-інформаційні роботи

БД — бази даних

РДБ — Російська державна бібліотека

ВРІ - система вибіркового розповсюдження інформації

АПК — агропромисловий комплекс

РЕФЕРАТ

Кошляк І.П. Особливості обслуговування однієї з читацьких груп (спеціалістів): Дипломна робота. — Рівнен. держ. гуман. ун-т. — Рівне, 2005. — 56 с.

Диференційоване інформування споживачів -- це вид інформаційного обслуговування, який направлений на задоволення постійно діючих інформаційних потреб спеціалістів та науковців для ефективного здійснення їх професійної діяльності. Система диференційованого інформування споживачів інформації тісно пов’язана із диференціацією самих споживачів.

Основою організації системи диференційованого обслуговування читачів — cпеціалістів є закріплення підприємств, організацій і установ за всіма бібліотеками й органами НТІ у відповідності з їхньою спеціалізацією і з врахуванням можливостей координації їх діяльності.

З метою задоволення професійних запитів спеціалістів на високому професійному рівні, бібліотеки стали впроваджувати нову форму обслуговування -- організацію регіональних читальних залів технічної літератури чи відділень-філій науково-технічних бібліотек. В основі формування фондів таких структурних підрозділів -- оригінальні чи дублетні екземпляри, тимчасові тематичні комплекти книг з фондів науково-технічних, наукових, масових бібліотек. На їхній базі широко організовується індивідуальне і масове інформування (виставки-перегляди, дні інформації, дні фахівця і т.д.) з використанням бібліотечних та інформаційних ресурсів всіх бібліотек та органів НТІ певного регіону.

Результати вивчення професійних потреб та інформаційних запитів окремих читацьких груп узагальнюються й обговорюються на бібліотечних семінарах. Розробляються рекомендації для удосконалення диференційованого обслуговування читачів, ставляться конкретні заходи в цій області інформаційного обслуговування.

ДІС надає фахівцям бібліотечної справи інформаційні послуги. Активно використовується і система вибіркового розповсюдження інформації (ВРІ) в режимі теледоступу. ДІС надається платним абонентам. До них належать спеціалісти, фахівці із певних галузей, науковці. Щодо систематичного інформування, то активно використовується система інформування споживачів у галузі культури, а також у галузі новинок науки та техніки в органах НТІ.

На сучасному етапі інформаційне обслуговування АПК здійснюється без деталізації знань і врахування ситуації, яка склалася у конкретних виробників на даний момент.

Мета МБА — забезпечити користувачів літературою та інформацією, що є у фондах бібліотек України та поза її межами; створити таку систему програмно — технічного обслуговування, яке б дало змогу оперативно знаходити інформацію про необхідні джерела, швидко доставляти документи користувачам в їх первинному вигляді і в електронному варіанті; у формі ксерокопій, мікрофільмів.

Інформаційні ресурси — це документи та масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних).

ВСТУП

Актуальність теми. Беззаперечна. В умовах розвитку науки та техніки, інформатизації всіх сфер суспільного життя та чіткої диференціації інформаційних потреб різних груп споживачів інформації, тема яка розкриває сутність, доцільність та практичну методику інформування певної групи споживачів, в даному випадку спеціалістів різних галузей -- є дійсно актуальною на сучасному етапі.

Набуває актуальності проблема створення диференційованої за галузями знання та інтегрованої у межах країни системи реферування вітчизняної наукової інформації. Її завдання -- дати змогу науковцям швидко і в повному обсязі дізнаватися про нові досягнення вітчизняної науки, а також інформувати вчених інших країн про розвиток української науки і техніки.

Стан наукової розробленості теми. Найголовнішими теоретичними та практичними джерелами літератури по даній темі є періодичні видання: «Вісник книжкової палати України», «Бібліотека», «Науково-технічні бібліотеки», «Бібліографія», а також інші журнали та газети із певних видів суспільної діяльності, яка пов’язана із активним використанням нової інформації, це наприклад: «Бібліотека. Наука. Культура. «, «Бібліотечний вісник «та ін. Цікава і монографія американського вченого Майкла Бакленда «Реконструкція (перебудова) бібліотечного обслуговування». В ній викладені основні положення бібліотечно-інформаційного обслуговування в США.

Мета роботи полягає в розкритті сутності поняття «обслуговування споживачів інформації», практичне функціонування різних видів інформаційного обслуговування на конкретних прикладах російських та українських інформаційних установ. Необхідно вказати всі особливості інформування спеціалістів різних галузей, практичну цінність для них різних видів інформаційного обслуговування; звернути увагу на певні труднощі здійснення цих видів обслуговування: об'єктивність інформації, задоволення конкретних, постійнодіючих інформаційних потреб певної групи споживачів інформації.

Завдання дослідження

— Розглянути законодавчу базу бібліотек;

— Розкрити диференційоване інформування споживачів;

— Проаналізувати особливості обслуговування фахівців у галузі бібліотекознавства (наприкладі бібліотек Росії);

— Охарактеризувати інформаційну забезпеченість агропромислового комплексу;

— Ознайомитися з інноваціями в обслуговуванні (інформування) спеціалістів.

Об'єктом дослідження виступає обслуговування (інформування) споживачів інформації.

Предметом дослідження являються сучасні системи обслуговування споживачів інформації, які спрямовані на задоволення конкретних, постійнодіючих та довготривалих потреб в інформації певної групи споживачів.

Теоретична та практична цінність даного дослідження полягає в тому, що обслуговування споживачів інформації, буде розглядатися в різних аспектах, на конкретних прикладах інформаційного забезпечення різних груп споживачів.

База дослідження. В даній роботі використовується досвід Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, Російської державної бібліотеки, органів науково-технічної інформації.

РОЗДІЛ 1. ЗАКОНОДАВЧА БАЗА

Закон про бібліотеки і бібліотечну справу визначає загальні засади бібліотечної справи і бібліотечну систему України, встановлює вимоги до формування і збереження бібліотечних фондів, бібліотечного обслуговування з метою задоволення інформаційних, наукових і культурних потреб суспільства, збагачення духовного потенціалу народу. Бібліотечна справа — складова частина інформаційної, виховної, культурно-освітньої діяльності, що включає комплекс державних, громадських, наукових та практичних заходів, які забезпечують організацію діяльності бібліотек, їх науково-дослідну і методичну роботу, а також підготовку бібліотечних фахівців.

Бібліотека — це бібліотечно-бібліографічний, культурно-просвітницький і науково-допоміжний соціальний інститут, що забезпечує акумуляцію і загальнодоступність документально-інформаційних ресурсів (книг, документів та інших носіїв інформації), які містять і зберігають знання, набуті в процесі розвитку людства, сприяють піднесенню інтелектуального та культурного потенціалу суспільства.

Бібліотеки можуть мати статус юридичної особи або входити до складу юридичної особи.

Основними напрямами бібліотечної діяльності є формування, зберігання документально-інформаційних ресурсів та бібліотечне обслуговування.

Громадяни незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, віку, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання, а також підприємства, установи і організації мають право на доступ до бібліотечних фондів та одержання бібліотечних послуг. Це право забезпечується створенням мережі загальнодоступних бібліотек, заснованих на державній формі власності, та шляхом державної підтримки загальнодоступних бібліотек, які засновані на інших формах власності і забезпечують безплатне надання основних видів бібліотечних послуг.

Основні види безплатних бібліотечних послуг, а так само розмір оплати та перелік окремих видів платних послуг, що надаються бібліотеками, заснованими на державній формі власності, визначаються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Забороняється використовувати дані про користувачів бібліотеки та їх читацькі інтереси з будь-якою метою, крім наукової.

Відносини у сфері бібліотечної діяльності регулюються Конституцією України, Основами законодавства України про культуру, цим Законом, іншими актами законодавства, прийнятими відповідно до нього.

У розділі 5 Бібліотечне обслуговування закону про бібліотеки і бібліотечну справу сказано, що формами бібліотечного обслуговування є: абонемент, читальний зал, обслуговування поза бібліотекою (бібліотечні пункти, пересувні бібліотеки), а також інші форми.

Користувачами бібліотечних послуг є: юридичні і фізичні особи України, зарубіжних країн та особи без громадянства.

Користування бібліотечними послугами є добровільним і здійснюється на умовах і у порядку, передбачених правилами, що встановлюються власником бібліотеки.

Типові правила користування бібліотеками затверджуються Міністерством культури України.

Правилами користування бібліотекою може передбачатися грошова застава за особливо цінні книги та об'єкти користування.

Бібліотеки в порядку, передбаченому їх статутами (положеннями), мають право: визначати зміст, напрями і конкретні форми своєї діяльності; визначати структуру бібліотеки, штати, форму оплати праці бібліотечних працівників; здійснювати співробітництво з бібліотеками та іншими установами зарубіжних країн, розпоряджатися коштами, отриманими від надання платних послуг, благодійних внесків тощо; залучати додаткові кошти для розвитку статутної діяльності та стимулювання працівників бібліотек.

Бібліотеки зобов’язані: надавати користувачам доступ до бібліотечного фонду та довідково-інформаційних матеріалів і можливість користування ними згідно із встановленими правилами; виконувати інші вимоги щодо обслуговування користувачів, встановлені правилами користування бібліотеками.

В свою чергу, користувачі мають право одержувати у користування книги, документи та інші носії інформації з бібліотечних фондів відповідно до правил користування бібліотекою; користуватися послугами довідково-інформаційного, бібліографічного характеру та отримувати інші послуги (в тому числі платні).

Користувачі бібліотек зобов’язані дотримувати правил користування бібліотекою.

Обмеження у наданні бібліотечних послуг, що стосуються доступу до бібліотечних фондів, допускаються у випадках, передбачених законодавством України.

РОЗДІЛ 2. ДИФЕРЕНЦІЙОВАНЕ ІНФОРМУВАННЯ СПОЖИВАЧІВ

Диференційоване інформування споживачів -- це вид інформаційного обслуговування, який направлений на задоволення постійнодіючих інформаційних потреб спеціалістів та науковців для ефективного здійснення їх професійної діяльності. Система диференційованого інформування споживачів інформації тісно пов’язана із диференціацією самих споживачів.

До диференціації СІ існує багато підходів, та найчастіше розрізнення при формуванні системи ДІС відбувається в залежності від сфери професійної діяльності СІ та інших соціально-демографічних особливостей конкретних груп споживачів, а саме: посадовий статус, демографічний, індивідуальний та ін.

За цими критеріями стратифікуються наступні великі групи СІ:

1. Керівники всіх рівнів.

2. Спеціалісти різних сфер народного господарства, науки, культури, спеціалісти технічного та гуманітарного профілю.

За характером праці: науковці, виробники-практики (інженери, винахідники, раціоналізатори), педагоги та ін.

3. Робітники та працівники сфери народного господарства (колгоспники, фермери, агрономи).

4. Викладачі, лектори, пропагандисти знань.

В результаті аналізу інформаційного забезпечення даних груп споживачів інформації постає той факт, що ДІС різних професійних груп є неоднозначним та вимагає індивідуальних прийомів роботи. Крім того, при ДІС постає першочергове завдання: вивчення інформаційних потреб спеціалістів, відображення та надання об'єктивної інформації під проблему, високих професійних вмінь та навичок інформаційного працівника та узагальненні знання ним тої галузі, яку він інформує.

2.1 Створення системи диференційованого інформування споживачів (ДІС)

Диференційоване інформування споживачів -- це вид інформаційного обслуговування, який направлений на задоволення постійнодіючих інформаційних потреб спеціалістів та науковців для ефективного здійснення їх професійної діяльності.

Основою організації системи диференційованого обслуговування читачів — cпеціалістів є закріплення підприємств, організацій і установ за всіма бібліотеками й органами НТІ у відповідності з їхньою спеціалізацією і з врахуванням можливостей координації їх діяльності.

При розподілі підприємств використовуються «Єдині міжвідомчі плани бібліотечного обслуговування населення регіону». Порядок розподілу закріплений у «Положенні про єдину систему бібліотечного й інформаційного обслуговування працівників народного господарства міста (регіону)». У додатку до нього подається список підприємств, закріплених за бібліотеками й іншими учасниками кооперативного об'єднання. Цей список щорічно уточнюється та доповнюється членами координаційної ради.

Координуючі функції регламентуються всім бібліотекам і органам НТІ регіону. Тому кожна бібліотека, виконуючи запити своїх читачів, має можливість використовувати систему бібліотечних і інформаційних фондів всього об'єднання. Крім того, відповідно до «Положення про єдину систему бібліотечного й інформаційного обслуговування працівників народного господарства міста (регіону)» виділяється певна група бібліотек (масових державних і профспілкових, науково-технічних, навчальних і ін.) та органів НТІ, яким:

По-перше, доручається обслуговування працівників підприємств, що не мають своїх бібліотек і органів НТІ;

По-друге, дається право залучати інших учасників об'єднання до виконання запитів цих читачів.

Найбільш великі бібліотеки й органи НТІ, а також бібліотеки зі спеціалізованими фондами призначаються головними для бібліотек і органів НТІ своїх систем і відомств, а також по цілому об'єднанні, де вони адмініструють обслуговування переважаючих груп читачів-спеціалістів бібліотеками інших систем і відомств. Наприклад, науково-технічна бібліотека може бути головною у регіональній системі бібліотечного обслуговування раціоналізаторів і винахідників, масові бібліотеки регіону, задовольняючи професійні запити цієї групи читачів, повинні координувати і кооперувати свою роботу з головною бібліотекою.

Беручи участь у єдиній системі обслуговування, кожна бібліотека регіону, крім обслуговування свого підприємства, мікрорайону задовольняє запити інших категорій працівників народного господарства, незалежно від галузевої і відомчої приналежності підприємств, організацій і установ.

З метою задоволення професійних запитів спеціалістів на високому професійному рівні, бібліотеки стали впроваджувати нову форму обслуговування -- організацію регіональних читальних залів технічної літератури чи відділень-філій науково-технічних бібліотек. В основі формування фондів таких структурних підрозділів -- оригінальні чи дублетні екземпляри, тимчасові тематичні комплекти книг з фондів науково-технічних, наукових, масових бібліотек. На їхній базі широко організовується індивідуальне і масове інформування (виставки-перегляди, дні інформації, дні фахівця і т.д.) з використанням бібліотечних та інформаційних ресурсів всіх бібліотек та органів НТІ певного регіону.

Бібліотеки, працюючи в рамках координаційного об'єднання, забезпечили вільний доступ для фахівців до фондів технічних бібліотек міста. У міськвиконкомі на нараді керівників підприємств, що мають технічні бібліотеки, приймаються угоди про запис у ці бібліотеки фахівців-читачів масових бібліотек. В результаті близько 40% читачів державних масових бібліотек користуються тепер фондами технічних бібліотек.

Державні обласні масові бібліотеки впроваджують іншу форму обслуговування працівників галузі виробництва та спеціалістів -- по попередньому замовленню читачі-фахівці мають можливість одержувати книги з фондів технічних бібліотек у вихідні дні.

Розподілити обов’язки по обслуговуванню різних груп читачів-фахівців доцільно в такий спосіб:

— державні масові бібліотеки забезпечують диференційоване обслуговування робітників і фахівців на місці проживання, а також працівників підприємств, організацій і установ, які не мають своїх бібліотек та органів НТІ розташованих у мікрорайоні обслуговування бібліотек;

— профспілкові бібліотеки (централізовані профспілкові бібліотечні системи) обслуговують робітників і фахівців, профспілковий актив своїх підприємств, а також робітників і фахівців міста за місцем проживання;

— науково-технічні бібліотеки обслуговують фахівців своїх підприємств, організацій, а також раціоналізаторів, винахідників, висококваліфікованих робочих своїх підприємств і регіону;

— спеціальні бібліотеки організовують диференційоване обслуговування фахівців і працівників своїх організацій та установ, груп працівників народного господарства відповідного профілю.

Удосконалення системи диференційованого обслуговування працівників народного господарства вимагає постійного вивчення їхніх професійних запитів та постійнодіючих інформаційних потреб.

Робота бібліотек і органів НТІ в рамках об'єднань дозволяє найбільш ефективно вивчати запити читачів за допомогою уніфікованих форм і методик.

Результати вивчення професійних потреб та інформаційних запитів окремих читацьких груп узагальнюються й обговорюються на бібліотечних семінарах. Розробляються рекомендації для удосконалення диференційованого обслуговування читачів, ставляться конкретні заходи в цій області інформаційного обслуговування.

2. 2 Особливості інформаційного забезпечення фахівців у галузі бібліотекознавства (на прикладі бібліотек Росії)

Сучасна соціально-економічна ситуація в Росії формує нові інформаційні потреби фахівців у бібліотечному середовищі. Результати досліджень по інформуванню ринкових відносин у бібліотечній справі, «Бібліотекар як читач», підбили прихильність фахівців бібліотечної справи в практичній роботі до різних форм інформаційного обслуговування: аналітичним оглядам, рефератам, важливим фактографічним повідомленням, інформації вирішального характеру про стан проблеми в цілому, про результати ІАД і т.д.

Вищезгадані дослідження виявили тенденцію -- значна частина бібліотечних фахівців губиться в потоці інформації. Їм потрібні орієнтири. Так що ж тоді говорити про фахівців які вимагають спеціалізовану інформацію? Чи є конкретна інформаційна служба чи вид послуг, що відслідковують інформацію і поставляють її під конкретну проблему, конкретному споживачу?

Така служба є. Вона працює в Російській державній бібліотеці протягом багатьох років, тоді був організований інформаційний центр із проблем культури і мистецтва. Система інформації в області бібліотечної справи і бібліографії являла собою сукупність галузевих підсистем, що функціонують у різних відомчих бібліотечних мережах і інформаційних органах, що мають, на різних територіальних рівнях (всесоюзному, республіканському, обласному і т.д.). В основі її організаційної структури, так само як і всієї бібліотечної системи, лежав територіально-галузевий принцип -- функціональний спецінформцентр.

Інформаційне обслуговування фахівців в окремих відомствах здійснювали бібліотеки -- методичні центри відповідного профілю. Найбільш значними з них були ДПНТБ СРСР, Державна українська бібліотека ім. В.І. Вернадського. Видавнича діяльність цих бібліотек в області інформації, як правило, обмежувалася випуском бібліографічних покажчиків. У такий спосіб фахівці бібліотечної справи забезпечувалися інформацією із широкої тематики, що представляє міжвідомчий характер.

Незважаючи на розпад сформованої в СРСР державної системи НТІ, підгалузь диференційованого інформування збереглася в рамках Російської системи науково-інформаційного забезпечення (в основному, культурної діяльності).

Бібліотечна справа із підгалуззю ДІС формує свої інформаційні ресурси на основі цілеспрямованого виявлення, збору, наукового аналізу й узагальнення вітчизняної і закордонної літератури, неопублікованих документів, перекладів; постійно вивчає інформаційні потреби і запити користувачів, проводячи самостійні НІР (науково-інформаційні роботи). Створено автоматизовану БД по бібліотечній справі і бібліографії, у яку починаючи з 1982 р. вводяться зведення про опубліковані і неопубліковані документи, а з 1993 р. -- іноземні джерела (зараз тут зібрано понад 15 тис. документів).

По бібліотекознавству і бібліографознавству видається бібліографічний покажчик (із 1974 р.). Його ціль -- інформувати фахівців про нову літературу по теорії, методиці, історії й організації бібліотечної справи і бібліографії в Росії і за кордоном. У ньому відбиваються зведення про нові публікації, що відбираються з поточних надходжень літератури в РДБ. Зведення про книги, статті з журналів, видань, що продовжуються, збірників, що виходять на мовах народів СНД, надходять з державних бібліотек країн СНД.

При доборі матеріалу враховуються роботи науково-дослідного (в окремих випадках науково-популярного) характеру, монографії, автореферати, статті зі збірників, журналів і видань, що продовжуються, бібліографічні довідники й інформаційні видання, автореферати дисертацій, рецензії.

ДІС надає фахівцям бібліотечної справи інформаційні послуги. Активно використовується і система вибіркового розповсюдження інформації (ВРІ) в режимі теледоступу. ДІС надається платним абонентам. До них належать спеціалісти, фахівці із певних галузей, науковці. Щодо систематичного інформування, то активно використовується система інформування споживачів у галузі культури, а також у галузі новинок науки та техніки в органах НТІ.

Інформація подається у вигляді сигнальних карт, що містять бібліографічний опис першоджерел мовою оригіналу, чи анотацію, короткий реферат російською мовою. Абоненти системи ДІС одержують повну інформацію про нові вітчизняні і закордонні публікації.

Інший вид інформаційної послуги -- ретроспективний пошук. Абонент має можливість замовити тематичну добірку ретроспективної бібліографічної інформації з різних проблем бібліотечної справи і бібліографії.

З 1991 р. ведеться розробка локальної інформаційно-пошукової системи для персональних комп’ютерів. Ця робота спрямована на вирішення задач децентралізації формування БД і забезпечення користувачів зручним і доступним за ціною засобом пошуку і збереження інформації, що може поповнюватися як за рахунок їх власного введення, так і шляхом одержання записів з центрального банку даних у комунікативному форматі. Ці розробки дозволили формувати БД за допомогою організацій-партнерів; Наукової музичної бібліотеки їм. Танєєва, а також передавати інформацію з БД, виділену по тематичній і хронологічній ознаках, у великі бібліотеки. Наприклад, у 1995 р. розроблений варіант локальної ІПС переданий в Самарівську ОУНБ.

Основним інформаційним виданням підсистеми став збірник «Світ бібліотек сьогодні», універсальний за змістом і характером використовуваних джерел. В ньому висвітлюються найбільш актуальні проблеми бібліотечної справи Росії. У збірнику друкуються статті, огляди реферати, переклади, надаються описи видань як вітчизняного, так і закордонного досвіду.

Значне місце в збірнику приділяється публікаціям про стан і перспективи обслуговування читачів у бібліотеках. Оцінюючи цей напрямок діяльності, слід зазначити позитивний досвід дитячих бібліотек Росії. Саме вони інтенсивно шукають нові методи у організації ДІС.

У підсистему документального інформування фахівців бібліотечної справи входить видання «Бібліотечна справа. Інформаційні матеріали». Починаючи з другої половини 1992 р. РДБ переводить і видає практичні посібники закордонних авторів, тематичні науково-реферативні збірники (уже вийшло 7 видань).

Сьогодні світовий досвід в галузі диференційованого інформування споживачів все більше включається в оборот професійної діяльності. Одним з найважливіших напрямків в інформуванні фахівців стає відстеження й аналіз потоку найбільш значимих для перекладу, реферування та багато аспектного аналізу необхідних матеріалів. Вперше в Росії цілеспрямовано формується банк даних по перекладах іноземної бібліотекознавчої літератури і документації. Сьогодні у фонді перекладів більше 300 одиниць документів. Видано покажчик по бібліотечній справі за кордоном. Він вперше акумулює опубліковані і неопубліковані російською мовою матеріали про бібліотечну справу в закордонних країнах за 1990--1993 р. Саме в цей період з’явилася можливість більш об'єктивно, без певних ідеологічних критеріїв, відібрати й оцінити бібліотечний досвід закордонних країн. Покажчик допомагає виявити рівень інформаційної забезпеченості відповідними матеріалами російською мовою конкретних груп споживачів.

Матеріали для покажчика виявлялися на основі широкого кола джерел: каталогів і картотек, архівів і фондів неопублікованих документів РДБ, БД ВИНИТИ, професійних бібліотечних журналів і збірників.

У 1995 р. бібліотекознавці і практики одержали кілька цінних видань. Одне з них -- «Обслуговування дорослих публічними бібліотеками США», збірник, підготовлений Американською бібліотечною асоціацією -- результат загальнонаціонального дослідницького проекту. Проблеми обслуговування дорослих даються тут у нерозривному зв’язку із соціальною роллю і функціями публічних бібліотек. У Росії, як і в інших країнах, публічні бібліотеки в силу своєї численності, поширеності, наближеності до місця проживання людей повинні бути головним каналом забезпечення права особистості на доступ до інформації, знанням. Це визначає теоретичне і практичне значення книги для російських фахівців. В основі книги лежить концепція, обумовлена самим трактуванням поняття «обслуговування дорослих».

Американські бібліотекознавці включають сюди всі аспекти і види роботи із фахівцями, при цьому визнається специфіка роботи кожної окремої бібліотеки по обслуговуванню читачів. Розглядаються обслуговування різних груп читачів -- людей з обмеженими фізичними можливостями, безробітних, людей похилого віку, бізнесменів, робітників, науковців; окремі види наданих послуг -- довідкове обслуговування, використання комп’ютерів у різних видах обслуговування, в тому числі й у ДІС, підняли рівень не тільки швидкості надання інформації, але й -- рівень об'єктивності й значимості наданої інформації. Такий вид обслуговування підняв на належний рівень соціокультурну роль публічної бібліотеки.

Для бібліотекарів, що займаються обслуговуванням спеціалістів, кращий спосіб проникнути в його сутність і навчитися передбачати інформаційні потреби користувачів -- це мати доступ до інформативних потоків та вміти вибирати з них інформацію під конкретну проблему. Різні види обслуговування відповідають потребам різних груп користувачів, а не створюваним теоріям по обслуговуванню. Обслуговування спеціалістів у майбутньому вимагає активної інтеграції бібліотек у процеси розвитку соціуму, достатньої гнучкості і далекоглядності в роботі, а також прогресивність та реформацію застарілих форм роботи.

В умовах різкого скорочення фінансування російські бібліотеки шукають нових партнерів. Такими є широкі ділові кола, що приходять до розуміння цінності інформації. Обслуговування їх відкриває перед публічними бібліотеками великі можливості. На думку американських колег, обслуговування даної групи населення не йде на шкоду іншим групам читачів. Участь у задоволенні потреб ділового співтовариства сприяє розвитку економіки, що в кінцевому рахунку необхідно всьому населенню.

Представлені в книзі матеріали по обслуговуванню дорослих створюють загальне уявлення про бібліотечні ресурси і програми для спеціалістів у США. Зроблено спробу виявити те загальне, що є рушійною силою обслуговування фахівців. Ця робота залишається і зараз у центрі уваги публічних бібліотек США.

У 1996 р. у цій же серії -- «Бібліотечна справа. Інформаційні матеріали» -- видана книга Майкла Бакленда «Реконструкція (перебудова) бібліотечного обслуговування». У передмові до американського видання відзначається, що практичне значення і цінність цієї книги полягає в тому, що вона містить оцінки, розраховані на середньострокову перспективу. Актуальна реформація ДІС полягає в тому, що бібліотекам доведеться надавати доступ до електронних документів. Автор справедливо не називає точного кількісного співвідношення таких документів і традиційних. У недалекому майбутньому бібліотеки будуть працювати з документами усіх видів.

Інший важливий аспект, який розглядається у даній книзі -- це значення всіх видів інформаційного обслуговування груп споживачів. Бібліотеки існують, щоб обслуговувати споживачів та активно використовувати свій потенціал. Майкл Бакленд ясно вказує шляхи розширення сфери обслуговування, наданого бібліотеками, а також можливі вимоги бібліотечного користувача в майбутньому. Автор не тільки привів переконливий аналіз минулого, сучасного і можливого майбутнього бібліотек, але і вказав практичні наслідки змін.

Таким чином, можна зробити висновок, що описані вище теоретико-практичні підходи у налагодженні інформаційної служби в масових бібліотеках, які активно інформують конкретні групи споживачів інформації (на прикладі інформаційного забезпечення бібліотекознавців в Росії) підвищують фаховий рівень спеціалістів усіх галузей; дозволяють відповісти на будь-який запит, документально забезпечити проект, програму будь-якого споживача інформації. Основним завданням такої служби є постійне вивчення інформаційних потреб певних фахівців (в конкретному випадку -- фахівців бібліотечної справи); забезпечити різні тематичні напрямки необхідними актуальними виданнями та ін.

2.3 Інформаційне забезпечення АПК

Певні надії на вихід із ситуації, в якій опинилося сільськогосподарське виробництво, дають нові підходи до формування і здійснення державної аграрної політики. Проте її реалізація залежатиме переважно від безпосередніх учасників економічної діяльності. За цих умов сільським товаровиробникам, підприємствам, котрі обслуговують їх діяльність, та управлінцям для прийняття обгрунтованих рішень відповідно до ситуації на ринку необхідна своєчасна, вичерпна, пов’язана з їх діяльністю інформація.

Проблема інформування стала настільки очевидною, що не викликає будь-яких сумнівів у виробника щодо її актуальності. Так, опитування 280 працівників селянських (фермерських) господарств Чернівецької, Тернопільської та Івано-Франківської областей показали, що 90% респондентів поряд із дефіцитом матеріальних і фінансових ресурсів дедалі більше відчувають дефіцит інформації.

На сучасному етапі інформаційне обслуговування господарств здійснюється без деталізації знань і врахування ситуації, яка склалася у конкретних виробників на даний момент. В Україні існує достатня кількість інформаційних ресурсів, проте їх попит серед виробників перебуває на низькому рівні. Ринок товарів і послуг, включаючи інформаційний і консультаційний сервіс на селі, є нерозвиненим.

Із метою виправлення ситуації з 1995 р. створюється інформаційно — консультаційна та впроваджувальна служба сільського господарства (ІКВС), яка увійде складовою частиною до інформаційної системи України. На першому етапі формування служби проводяться роботи щодо організації інформаційно-консультаційних регіональних (обласних) центрів (ІКЦ) у Львівській, Тернопільській, Вінницькій, Житомирській та Полтавській областях. Однією з проблем цих робіт є виявлення видів даних, яких на сучасному етапі найбільше потребують виробники. Це дасть змогу розпочати роботи по створенню інформаційного фонду ІКВС.

Відсутність відповідних даних є істотним інформаційним недоліком, а тому стримує вивчення інших більш важливих для організації служби питань, пов’язаних з роботою консультантів.

Виходячи з цього, під час експерименту проводилось анкетування та опитування в різних агрокліматичних регіонах України основних категорій виробників: керівників обслуговуючих і виробничих підприємств сільськогосподарського профілю, головних спеціалістів цих організацій, фермерів та управлінців, а також надавалися консультації абонентам ІКЦ. Метою робіт було виявити інформацію, якої найбільше потребують товаровиробники в умовах переходу до ринкової економіки. Так, в ІКЦ при Західноукраїнському центрі фермерства протягом 1995 р. надано 156 консультацій. Найбільший інтерес проконсультовані (39,7%) виявили до організаційно-правових питань. Ці проблеми насамперед заінтересували тих фермерів, які не могли реалізувати своє право землекористувача.

Консультації технологічного характеру (37,1%) переважно стосувались агротехніки одержання гібридів насіння кукурудзи, енергозберігаючих технологій вирощування зернових культур, особливостей підбору сортового складу саду та ін.

Серед комерційної інформації найбільший попит мала інформація щодо збуту сільськогосподарської продукції, цін на ринках, купівлі ресурсів, засобів праці.

Опитування в Житомирській, Рівненській та Волинській областях показали, що в обстежених господарствах найбільшу потребу в пальному й мастильних матеріалах виявило 75% респондентів, у добривах -- 72%, у запасних частинах -- 57%, у гербіцидах -- 55%. Серед пропонованої на продаж лідирують продукція тваринництва і хмелярства, зерно пшениці.

На думку опитаних, для розв’язання проблем господарювання та прийняття обгрунтованих управлінських рішень доцільно, щоб ІКЦ інформували (у тому числі і через консультаційні послуги) з усіх питань аграрного виробництва, а також виконували посередницькі функції для налагодження ділової активності виробників.

Консультації, надані абонентам у Львівській області, стосувалися селекції, агрохімії, вирощування зернових і зернобобових, приватизації землі й реформування колективних господарств, Опитування в цьому регіоні представників 326 суб'єктів економічної діяльності сільськогосподарського профілю дали можливість виявити частоту використання інформації. Так, кожного дня стають у пригоді дані метеорологічних прогнозів. Наприклад, агрономів цікавили короткострокові (декадні) та довгострокові (місячні, квартальні) прогнози запасів вологи. Щотижня оновлюється інформація про ринки продукції та ресурси, їх реалізацію, хід сільськогосподарських робіт; два рази на місяць -- дані про можливості постачальних і заготівельних організацій. Відомості про фінансовий стан регіону та країни, рекомендації наукових закладів, використання основних і матеріальних засобів, витрати на виробництво одержують раз на рік. Така ж інформація потрібна управлінцям.

Усіх респондентів цікавлять біржові ціни у світі, в Україні та країнах СНД на сільськогосподарські культури й техніку, пальне й мастильні матеріали, добрива, засоби захисту рослин, курси валют тощо.

В ІКЦ при Полтавському науково-виробничому об'єднанні «Еліта» одержали консультації представники 30 господарств 2-х районів Полтавської області. Виробники зверталися з питаннями, які переважно стосувалися голландської технології вирощування картоплі.

Результати опитувань у згаданому регіоні свідчать, що існують проблеми у придбанні запасних частин, хімічних речовин, пального й мастильних матеріалів, елітного насіння та в реалізації сільськогосподарської продукції.

Отже, аналізуючи результати опитувань і характер наданих консультацій, можна зробити висновок, що організації, підприємства, котрі отримують інформацію агропромислового характеру досягають значних успіхів у веденні господарства відповідно до завдань, видів робіт і функціональних обов’язків. Проте проблеми інформаційного забезпечення перед ними стоять однакові. Тобто, незважаючи на відмінності у спеціалізації виробничої діяльності та природно-кліматичних зон, інформаційна залежність господарств однаково гостра в різних регіонах України. Найбільший дефіцит існує на правові, комерційні та науково-технічні дані. Велику потребу в правових матеріалах можна пов’язати з позитивними змінами у виробничих відносинах суспільства в напрямі побудови правової держави. Щодо комерційної та науково-технічної інформації, то можна відзначити, що, враховуючи посилення економічної активності та фінансової відповідальності суб'єктів господарювання йде дедалі більше впровадження у виробництво досягнень науки і техніки, попит на ці види даних зростатиме.

Таким чином, при комплектуванні інформаційного фонду консультаційної служби агропромислового комплексу доцільно розпочати формування баз даних із правових, комерційних питань і досягнень науки й техніки в цій галузі. Ці види інформації будуть використовуватися насамперед для проведення консультацій і вибірково-довідкового розповсюдження інформації в органах НТІ, що сприятиме економічному та інтелектуальному відродженню українського АПК.

РОЗДІЛ 3. ІННОВАЦІЇ В ОБСЛУГОВУВАННІ СПЕЦІАЛІСТІВ

На межі XX і XXI ст. у зв’язку з пошуком оптимальних шляхів входження до інформаційного суспільства, в якому домінуючими продуктами виробництва є інформація та знання, і переосмисленням завдань діяльності його інституцій почали активно дискутуватися питання про роль і місце бібліотек. Потреба в швидкій та оперативній інформації призвело до переходу на нові носії інформації, які забезпечують (порівняно з паперовими) більш високу інформаційну ємність, оперативність тиражування та розповсюдження документів, меншу вартість їх виробництва, можливість актуалізації даних і відтворення мультимедійної інформації обсяг знань людства зберігався в документах на паперових носіях, до ери електронних інформаційних комунікацій. Інтеграційні тенденції, що посилюватимуться з розвитком комп’ютерних мереж, приведуть до об'єднання бібліотек та інших інституцій, які приймають участь у створенні інформаційних ресурсів, у інфополіси. В їх рамках здійснюватимуться не лише традиційні для бібліотек процеси кумуляції, обробки та використання наукової, технічної, економічної та іншої інформації, отриманої в процесі науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та громадської діяльності суспільства, а й продукування нових знань на базі цієї інформації. Одним з таких видів є міжбібліотечний абонемент.

3.1 Міжбібліотечний абонемент (МБА)

МБА — це один з видів обслуговування, який дозволяє в доступній та ефективній формі забезпечувати СІ якісною та оперативною інформацією. Мета МБА — забезпечити користувачів літературою та інформацією, що є у фондах бібліотек України та поза її межами; створити таку систему програмно — технічного обслуговування, яке б дало змогу оперативно знаходити інформацію про необхідні джерела, швидко доставляти документи користувачам в їх первинному вигляді і в електронному варіанті; у формі ксерокопій, мікрофільмів.

Проблеми функціонування міського МБА, особливістю якого у системі взаємовідносин НБУВ з іншими бібліотеками Києва є обслуговування колективних абонентів розглянула зав сектором НБУВ Н.І. Московська (доповідь — «Міський МБА в системі забезпечення інформаційних запитів читачів-науковців»). Ця система є досить стабільною, хоча спостерігається тенденція до збільшення замовлень колективними абонентами, в основному, на наукову літературу.

Згідно з вибірковим опитуванням читачів абонемента, виявлено, що перспективним було б створення зворотнього зв’язку з бібліотеками — абонентами.

З метою його реалізації слід здійснити такі заходи:

1. Організувати у відділі абонемента титульну інформаційну базу, що містила б інформацію про всі бібліотеки, які складають комплексний фонд наукової, науково — технічної та навчальної літератури міста Києва.

2. Створити комп’ютерний сайт з інформацією про нові надходження до фондів бібліотек міста.

Відповідно до вищезазначеного, доцільно популяризувати інформацію про можливість і умови доступу, отримання необхідних документів та обслуговування потенційних користувачів у системі МБА.

3.2 Реферативні ресурси

Інформаційні ресурси — це документи та масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, депозитаріях, музейних сховищах та ін.).

Серед інформаційних ресурсів чільне місце посідає реферативна інформація.

Реферативні інформаційні ресурси -- інтеграційна основа наукової інфосфери. У всьому світі визнано, що саме реферативні бази даних і реферативні журнали здійснюють оперативне інформування різних категорій споживачів інформації про літературу, яка видається, надають найсуттєвіший фактографічний матеріал, сприяють ретроспективному пошуку публікацій, зменшують негативний вплив пов’язаного з диференціацією наук розсіяння публікацій, інформують про досягнення в суміжних галузях наук, інтеграцію наукових напрямів і дисциплін тощо. Слід відзначити також, що реферативні бази даних і журнали крім подання інформації про книжкові видання, розкривають зміст статей з періодичних та продовжуваних видань, збірників наукових праць, матеріалів конференцій тощо. А цей масив документів складає майже дві третини наукової інформації, не відображеної в каталогах бібліотек.

Відсутність в Україні цілісної системи реферування наукових джерел призводить до втрат інформації, перешкоджає якісному обслуговуванню споживачів, а також участі нашої країни в міждержавному обміні НТІ. Значна кількість реферативних видань зарубіжних країн та Росії, що надходить до України, знайомить вітчизняних учених з новими напрямами світової науки і утворює більш-менш повну систему інформаційного забезпечення наукових досліджень. Але у ній майже не представлений вітчизняний потік наукової літератури.

Реферативні бази даних (БД) і реферативні журнали (РЖ) оперативно інформують споживачів про літературу, яка видається, надають істотний фактографічний матеріал, сприяють ретроспективному пошуку публікацій, зменшують негативний вплив пов’язаного з диференціацією наук розсіяння публікацій, інформують про досягнення у суміжних галузях знань, забезпечують інтеграцію наукових напрямів і дисциплін тощо. Крім того, реферативні БД та РЖ розкривають зміст статей, опублікованих у періодичних і продовжуваних виданнях, збірниках наукових праць, матеріалах конференцій тощо. А цей масив документів становить майже дві третини наукової інформації.

ВИСНОВКИ

Внаслідок всього вищенаведеного можна зробити висновок, що реалії сучасного суспільства висувають необхідність розробки теоретичних основ і механізмів формування професійної етики і майстерності.

Протиріччя між завданнями, які стоять перед суспільством і кожною людиною, з одного боку, і рівнем готовності (чи неготовності) фахівців до їхнього рішення -- з іншого, дозволяють зробити висновок про своєрідний дефіцит компетентності, що виявляється в різних формах. У фахівців з великим стажем і досвідом роботи -- це часто відсутність готовності й уміння працювати в нових умовах, що виражається в такому феномені, як «бар'єр до інновацій». У молодих працівників -- це низький рівень компетентності, професійних умінь і навичок, відсутність сформованих позитивних умінь для праці. Названі протиріччя по-різному виявляються у вже сформовану і давню традиційну проблему, яку мають всі без виключення організації: брак необхідної інформації для професійної діяльності. Вирішити дану проблему здатні вирішити такі види інформаційного обслуговування як ДІС, МБА, РЖ.

B процесі роботи стало зрозуміло, що під час обслуговування (інформування) ефективно можна використовувати мережеві технології та принципи електронних бібліотек (на прикладі РАН та інформування науковців). Усвідомлення необхідності прискорення розвитку незалежної України та її визнання світовим загалом як повноправного суб'єкта міжнародного співробітництва, запорукою якого мають стати високі досягнення певного рівня у виробничих і новітніх технологіях, спонукає до залучення в нашу державну систему інформаційного обслуговування, інформаційних та авангардних продуктів інтелектуальної власності. Це відкриє доступ вітчизняним ученим, інженерам, раціоналізаторам та винахідникам до новітніх науково-технічних і технологічних досягнень світової інтелектуальної еліти, а також надасть можливість узагальнити й найефективніше використати інтелектуальні ресурси держави.

Ефективне обслуговування надасть споживачам можливість використовувати ресурси науково-технічної, економічної і патентної інформації, а це, в свою чергу -- одна з обов’язкових умов виходу з економічної кризи за рахунок науково-технічного потенціалу нашої держави. Активне використання інформаційних ресурсів вищезгаданих мереж та БД органів НТІ та фондів бібліотек, володіння повною й достовірною інформацією дасть змогу українським виробникам, насамперед вітчизняної наукомісткої продукції, опанувати світовий ринок і сприятиме становленню в Україні ринку інтелектуальної власності, дозволить перевести процес міжнародного обміну інформацією в галузі промислової власності, новітніх технологій та рості професійного рівня вітчизняних фахівців на більш якісний рівень.

У цілому, бібліотека інформаційного суспільства буде не лише важливим, а й визначальним структурним елементом цього суспільства, від розвитку якого значною мірою залежатиме прогрес цивілізації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Видання нормативного характеру

1. Основи законодавства України про культуру від 14 лютого 1992 р. № 2117-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. -1992. -№ 21. -С. 294.

2. Про бібліотеки і бібліотечну справу: Закон України // Відомості Верховної Ради України. -1996. -№ 7. -С. 121−131.

3. Про внесення змін до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу»: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 2000.- № 23. -С. 403−413.

4. Законодавчі та нормативні документи України у сфері інформації, видавничої та бібліотечної справи: Темат. добірка: У 2 ч. / Кн. палата України; [Уклад. Т.Ю. Жигун]. — К., … 2002. 2. Ч. 2: Правове регулювання у сфері видавничої та бібліотечної діяльності, 2002. — 220 с.

1. Автоматизация информационного сопровождения целевых комплексных научно-технических программ / А. Н. Курбатов. — М., 1985. — 55 с.

2. Амлинский Л. З. Взаимодействие органов НТИ и специальных библиотек в информационном обеспечении целевых комплексных прохрапи. — Киев: О-во «Знание» УССР, 1984. — 127 c.

3. Борисова Р. А. Грабченко А.М. Организация информационного обеспечения целевых комплексных научно-технических программ на базе единого республиканского Съезда // НТИ. Сер. I, Орг. и. методика информ. работы. — 1983. — 87 с.

4. Васильєв О. Нові форми інформаційного обслуговування -- бібліотекам. Вісник книжкової палати України. -- № 9, 1999. -- С. 20 — 21.

5. Галуга М. В. Особенности информирования учителей. // Библиография. -- № 5, 1996. -- С. 12 — 16.

6. Воронова Л. Проблеми інформаційного забезпечення діяльності банківської системи України. // Вісник НБУ. -- № 12, 1998. -- С. 45 — 49.

7. Добко Т. Інновації в системі бібліотечного сервісу / Т. Добко, Н. Каліберда, Т. Коваль // Бібл. Вісник -2003. — № 6 -С. 13−17.

8. Захаров А., Козлова Е. Проблемы информационного обслуживания ученых в централизованной библиотечной системе РАН. // Бібліотечний вісник. -- № 5, 2001. -- С. 2 — 5.

9. Мельник Л. Бібліотечне обслуговування сьогодні: тенденції і проблеми. // Вісник книжкової палати України. -- № 9, 1999. -- С. 4 — 6.

10. Мельник Л. Диференційоване інформування споживачів в органах НТІ. // НТБ. -- № 6, 1997. -- С. 17 — 21.

11. Хайцева Л. Информационная служба готова выполнить любой запрос. // Библиотека. -- № 5, 1997. -- С. 5 — 8.

12. Шкарбан І.Д. Шляхи інформаційної забезпеченості підприємств АПК. // Вісник аграрної науки. -- № 2, 1997. -- С. 77 — 78.

13. Яценко О. Система інформаційного забезпечення бібліографічної діяльності. // Вісник книжкової палати України. -- № 10, 1999. -- С. 23−28.

14. Рябова С. В. Основы информационного поиска: Учеб. пособие для студ. всех специальностей. Ч. 1. /С.В. Рябова.- Луганск: Изд-во ВНУ им. В. Даля, 2003. — 44 с.

15. Шрайберг Я. Л. Современные тенденции развития библиотечно-информационных технологий: ежегодный доклад // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: 8-я Междунар. конф. «Крым 2001»: Материалы конф. -- 2001. -- Т. 1. -- С. 9−11.

16. Суворова В. Дистанционное консультирование — оперативная помощь специалиста. // Библиотека. — 2000. -- № 2. -- С. 16−18.

17. Кирш В. Анкетирование, как способ анализа востребованность // Библиотека. — 2000. -- № 11. --С. 43−44.

18. Терещенко О. Электронный каталог глазами читателя // Библиография. --М., 2003. -- № 3. — С. 23−26.

19. Междубиблиотечный абонемент в системе библиотечно-библиографического обслуживания науки и производства: Сборник материалов научно-практической конференции. — М., 1972.

20. Брежнева В. В. Информационное обслуживание — сервисный подход // Библиотековедение. — 2004. -- № 4. — С. 27−31.

21. Рядькина Н. С. Научные библиотеки в информационном обеспечении управления наукой. // Библиотековедение. — 2004. -- № 3. --С. 47−53.

22. Слуцкая К. К. Удовлетворение запросов читателей — критерий качества обслуживания. //Науч. и техн. б-ки СССР. -- 1987. -- № 3. -- С. 3−5.

23. Кожевникова Л. Библиотечное обслуживание в изменившейся системе экономических отношений. //Библиотековедение. -- 1999. -- № 3. -- С. 53-

24. Зотова В. Формування системи інформаційно--бібліографічного обслуговування в режимі «запит--відповідь» у Національній бібліотеці імені Вернацького (1918−1924). // Вісн. Кн. Палати. --2004. -- № 3. --С. 36−38.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой