Особливості організації фінансів АПК в умовах формування ринкових відносин

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Финансы


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН В РІЗНИХ ФОРМАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ

1.1 Роль фінансів підприємства в сучасних умовах господарювання

1.2 Основи організації фінансів підприємства

2. АНАЛІЗ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ХАРАКТИРИСТИКИ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Історія створення підприємства та його природно кліматичні умови

2.2 Фінансовий стан підприємства

2.3. Фінансові результати господарської діяльності підприємства

3. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСІВ АПК В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ РИНКОВИХ ВІДНОСИН

3.1. Фінанси АПК — складова частина фінансової системи

3.2. Зміст та задачі управління фінансами, фінансовий механізм підприємства

3.3 Організація фінансової роботи в господарстві

3.4 Шляхи вдосконалення організації фінансів і фінансової роботи на сільськогосподарському підприємстві

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Сільськогосподарське виробництво характеризується великим розривом між часом виробництва і робочим періодом, сезонністю і значною тривалістю виробничого циклу. В зв’язку з цим виникає особливість в організації фінансів підприємств АПК. Це велика потреба в кредиті банків, визначення фінансових результатів в кінці року. Залежність від погодних умов потребує створення натуральних і грошових фондів. В основі організації фінансів підприємств АПК покладено комерційний розрахунок. В цих умовах необхідне сучасне, адекватно сучасній економіці, організація фінансової діяльності кожного підприємства. Це потребує підготовки спеціалістів — фінансистів, які мають глибокі теоретичні і практичні знання.

Поставленні задачі - організація, розподіл та управління фінансами підприємства та раціональне їх використання для прибутковості та високо рентабельності. Всі ці поставлені задачі розраховуються калькуляційним, порівняльним та балансовим методом розрахунку. Об'єктом дослідження в курсової роботі є ДГ «Токмацьке» Токмацького району. На прикладі якого показана організація фінансів та їх розподіл.

1. ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН В РІЗНИХ ФОРМАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ

1.1 Роль фінансів підприємства в сучасних умовах господарювання

Фінанси — це сукупність грошових відносин, організованих державою, в процесі яких здійснюється формування і використання загальнодержавних фондів грошових засобів для здійснення економічних, соціальних і політичних задач (6).

Фінанси представляють собою систему грошових відносин, за допомогою яких здійснюється планомірний розподіл сукупного суспільного продукту та національного доходу шляхом створення та використання фондів грошових засобів, необхідних для розвитку суспільного виробництва і підвищення його ефективності в цілях найбільш повного задоволення виростаючи матеріальних і духовних потреб, а також рішення інших задач суспільства.

Фінанси підприємств — це основа фінансів галузей народного господарства, так як у сфері матеріального виробництва створюються і первинно розподіляються сукупний суспільний продукт та національний доход (4). Фінанси є важливою частиною в організації суспільного виробництва. Використовуючи їх та інші економічні ричаги, держава впливає на розвиток матеріального виробництва та соціально-культурної сфери. За допомогою фінансів досягається планомірний розвиток економіки, активна дія на процеси виробництва, розподілу та обміну суспільного продукту, найбільш повне задоволення потреб народного господарства в матеріальних і грошових засобах.

Перехід до ринкової економіки потребує укріплення фінансів як основного ричага ефективного розвитку економіки. Тільки фінансова система гарантує успіх або невдачу всієї реорганізації господарства — затверджують С.І. Юрій та А.І. Крисоватий.

Полозенко Д.В. при розгляді цього питання робить акцент на те, що фінансування ситуація повинна передбачувати стан української економіки сільського господарства, її потенціальні можливості та реальні джерела фінансування, реальні ресурси, основним джерелом яких є внутрішній продукт.

Фінансові відносини охоплюють всі фази процесу відтворення. Тобто виробництва, розподілу, обміну, потреби. В процесі розподілу сукупного суспільного продукту він повинен бути розподілений на засоби виробництва (основні і оборотні) та предмети споживання. Від того наскільки вірно будуть вибрані пропорції цього розподілу, залежить темпи економічного росту, ефективність суспільного виробництва.

На інших стадіях суспільного відтворення також мають місце розподіл відносин та, значить, фінансові відносини. Це дуже важливо для вірного визначення ролі фінансів в економіки виробничої сфери; воно на протязі десятиріч планування командно-адміністративної системи в нашій країні не зараховувалось.

Фінансова система України, як і в іншій країні з ринковими умовами функціонування економіки об'єднує в собі централізовані (державні) фінанси і децентралізовані фінанси — фінанси підприємств і галузей народного господарства, фінанси населення.

Використання фінансів дає можливість підприємствам забезпечувати рішення виробничих та соціально — економічних проблем свого функціонування. При цьому сфера фінансових відносин підприємств включає в себе відносини:

— між підприємством та його засновниками з приводу формування статутного фонду;

— між підприємством і державою в цілях законодавства про оподаткування, соціальне страхування, формування загальнодержавних цільових грошових фондів;

— між підприємством та його постачальниками і покупцями з питань виконання господарських договорів;

— між підприємствами та банками з приводу взяття і повернення кредитів, а також виплати відсотків за їх використання;

— в середині підприємств — з приводу розподілу прибутку, який залишається в його розпорядженні після виплат податків і обов’язкових платежів;

— між підприємством та його робітниками.

Шеремет А.Д. та Сайфулін Р.С. крім вище названих відносин виділяють слідуючи:

— відносини з товарними, сировинними та фондовими біржами по операціям з виробничими та фінансовими активами;

— відносини з аудиторськими фірмами та іншими господарюючими суб'єктами.

Загальними для всіх перелічених видів відносин є те, що вони виражені в грошовій формі і представляють собою сукупність виплат і надходження грошових засобів підприємства.

Загальним елементом фінансових відносин є також те, що вони з’являються як результат господарських операцій, ініційованих самим підприємством або іншим учасником економічного процесу. Тому стан фінансових відносин або простіше стан фінансів підприємства визначається перш за все станом його виробничо — фінансових характеристик (фактів).

Але справедливе і зворотне ствердження, а саме — правильна і раціональна організація фінансів підприємства є головним фактором його успішної виробничо — господарської діяльності. В сучасних економічних теоріях бізнес розглядається як система руху капіталів. Раціональне розміщення засобів, ефективне їх використання та пошук довших джерел для фінансування — головні задачі організації фінансів підприємств.

В умовах ринку питання стану фінансів підприємства цікавить мільйони акціонерів, а також інших учасників економічного процесу. Це питання найбільш важливе для робітників самого с.г. підприємства та його адміністрації, тому що механізм ринку ясно вимальовує можливості банкрутства.

Починаючи зі складання бізнес-плану керівництво підприємства повинно чітко уявляти, за рахунок яких фінансових ресурсів воно буде здійснювати свою діяльність і які сфери вкладання капіталу будуть використовувати. Це необхідно підприємству при отриманні кредиту і при організації подальшої діяльності.

Досвід доказав життєздатність і ефективність ринкового механізму в забезпечені збалансованості економіки, в раціональному використанні трудових, матеріальних, та фінансових ресурсів, в створенні гнучких виробництв, сприятливих до запитів споживачів і досягнень научно-технічного прогресу. В умовах ринку підприємство є головним суб'єктом господарювання, незалежним товаровиробником, економічний простір для якого практично безмежний, але цілком залежить від вміння працювати беззбитково, адаптуючись до умов економічного середовища (1).

1.2 Основи організації фінансів підприємства

Перехід до ринкової економіки обумовлює збільшення ролі фінансів підприємств в системі господарювання. Конкурентно спроможність та платоспроможність с.г. підприємств визначаються організацією фінансів підприємства.

Функціонування фінансів с.г. підприємств здійснюються за допомогою цілеспрямованої їх організації. Під організацією фінансів розуміють форми, методи, способи формування та використання ресурсів, контроль за їх кругообігом для досягнення економічних цілей згідно з діючими актами законодавства.

В основі організації фінансів підприємства лежить комерційний розрахунок. В ринковій економіці господарський механізм саморозвитку базується на таких основних принципах: саморегулювання, самоокупності, самофінансування. Цим принципам відповідає комерційний розрахунок, котрий заключається в постійному порівнянні (грошовому виразі) затрат і результаті діяльності. Його метою є отримання максимального прибутку за мінімальних затрат капіталу і мінімально можливому ризику. Питання про те, що вироблять, як і для кого виробляти в ринкових умовах для підприємств визначається головним орієнтиром — прибутком. Комерційний розрахунок значно впливає на організацію підприємств. Він передбачає, що фінансові відносини підприємств регламентуються державою, головними економічними методами — за допомогою податковій, амортизаційній, валютній політиці.

Підприємства контролюються як особистими ревізійними комісіями, так і фінансово-кредитними, податковими, антимонопольними та природоохоронними органами. Важливе значення має контроль за цінами, вірним нарахунком заробітної плати, розподілом фондів економічного стимулювання.

При самофінансуванні колектив підприємства заробляє гроші не тільки на всі види поточних затрат на виробництво та реалізації продукції, але і на технічне переозброєння та реконструкцію виробництва, будівництво великих соціальних об'єктів. Таким чином, в умовах самофінансування підприємство забезпечує всі капітальні вклади виробничого та невиробничого призначення за рахунок власних основних та оборотних засобів, прибутку і кредитів банку.

Суб'єкт господарювання має фінансову незалежність, тобто право самостійно вирішувати що і як виробляти, кому реалізовувати продукцію, як розподіляти виручку від реалізації, як розпорядитись прибутком, які фінансові ресурси планувати і як їх використовувати. Але повне самостійність підприємств не означає відсутність яких-небудь правил їх функціонування. Підприємства можуть приймати рішення тільки в рамках діючих законів.

Самостійне підприємство покриває свої затрати та збитки за рахунок фінансових резервів, системи страхування і за рахунок власного прибутку. Джерелом формування фінансових ресурсів підприємств є доходи від реалізованої продукції (8).

Сільське господарство характеризується великим розривом між часом виробництва і робочим періодом. Це визначає особливості кругообігу засобів. В зв’язку з цим створюється особливості в організації фінансів: велика потреба в банківському кредиті і визначенні фінансових результатів в кінці року. Частина продукції використовується для внутрішньогосподарського обороту в натуральній формі, тому велика частина витрат йде без авансування грошових засобів, залежність с.г. від погодних умов потребує створення натуральних і грошових основних фондів (7).

2. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Історія створення підприємства та його природно кліматичні умови

ДГ «Токмацьке» Токмацького району розташований у 7 км від м. Токмака у с. Нове на відстані 6 км від залізничної станції. Господарство добре забезпечено асфальтованими дорогами, що забезпечує зв`язок з основним пунктом реалізації сільськогосподарської продукції - містом Токмаком.

Кліматичні умови притаманні зоні сухого Степу України — недостатньою кількістю опадів.

Основними показниками, які характеризують температурний режим місцевості є середньомісячна та середньорічна температура повітря, яка за декілька останніх років склала +10,2%. Середня довготривалість вегетаційного періоду дорівнює 190−200 днів. Для розвитку сільськогосподарських культур велике значення має вологість повітря за низкою останніх років була максимальною у лютні 82%, та мінімальною у серпні 57%. За кількістю опадів за низькою останніх років — 409,5 мм.

Літні опади у зв`язку із зовнішніми температурними умовами та частими вітрами швидко випаровуються. Тому їх ефективність знижується.

Сніжний покрив відмічається нестійкістю, тому захисні дії його незначні. Домінуючими вітрами у зимові місяці є панічно-східні та південно-східні вітри, які збільшують сухість повітря, прискорюють випарування вологи не тільки ґрунтом, але й самими рослинами. При зміні вітрів у суховії наступає ґрунтова та атмосферна засуха, виявляється вона з найбільшою силою у квітні або травні, коли вже посіяні ярові культури. Звичайно в цей час лютують «чорні бурі», які збільшують негативні дії. Засушливі роки повторюються досить часто.

Рельєф, гідрологія ДГ «Токмацьке» сприятливі для механічної обробки ґрунту, посіву сільськогосподарських культур, догляд за ними та збору урожаю. Рельєф території землекористування, в основному рівнинний, загальний схил спостерігається к заходу та к півдню до ріки Молочної.

Ґрунтовий покрив господарства представлений великими різницями, характерними для лівобережного агропромислового району центральної України. Ґрунтоутворюючими породами на більшій частині території ДГ «Токмацьке» є паливо-бурий карбонатний ліс та амовіальні відкладення. Ґрунтовий покрив має декілька видів ґрунтів. Більшу частку землі займають чорноземи південні, слабо солонцюваті.

В цілому природно-кліматичні умови ДГ «Токмацьке» сприятливі для ведення сільськогосподарської діяльності, а весь комплекс агротехнічних заходів повинен бути спрямований на боротьбу із накопичування та зберіганням вологи.

Розглянемо показники господарської діяльності підприємства (таблиця 2. 1).

Таблиця 2.1 — Показники господарської діяльності підприємства

Показник

2002 р.

2003 р.

2004 р.

Відхилення

+/-

%

1

2

3

4

5

6

Вартість валової продукції, тис. грн.

1688

1998,64

2123,1

434,86

125,76

Товарна продукція, тис. грн.

4079

6391

6355,5

2276,5

155,81

Площа с/г угідь

2184

2622

2997

813

131,2

Кількість робітників, чол.

35

43

45

10

128,57

Середньорічна вартість основні виробничих фондів, тис. грн

1803,28

1947,35

1949,48

146,2

108,99

Валовий прибуток, тис. грн.

1880

2635

1935

55

103,88

Чистий прибуток, тис. грн.

1488

2531

1582

94

106,32

Відпрацьовано 1 робітником, год.

334,7

279,07

307,9

-26,8

91,99

Фондовіддача, грн. /грн.

0,94

1,02

1,09

0,15

115,96

Фондозабезпеченість, грн.

0,82

0,74

0,65

-0,17

79,27

Фондоозброєність, грн. /грн.

51,54

45,28

43,32

-8,22

84,05

Коефіцієнт оборотності

1,01

1,69

1,64

0,63

162,37

Тривалість обороту, днів

356,4

213

219,5

-136,9

61,59

Рівень рентабельності, %

0,27

0,34

0,18

-0,09

66,67

Аналізуючи таблицю 2. 1, можна сказати, що відбулося збільшення по багатьом показникам, так, валова і товарна продукція збільшилися на 25,76% та 55,81% відповідно; збільшився прибуток: валовий — на 3,88%, чистий — на 6,32%; площа с/г угідь та чисельність працівників — на 37,2% та 28,57%. Фондовіддача та коефіцієнт оборотності збільшилися на — 15,96% та 62,3%. Зменшення відбулося по фондозабезпеченості - на 20,63%, фондоозброєності - на 15,95%, тривалість обороту зменшилась на 30,41%, рентабельність активів зменшилась на 33,33%.

2.2. Фінансовий стан підприємства

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі види діяльності підприємства. Перед усім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперервний випуск продукції і реалізація високоякісної продукції.

Таблиця 2.2 — Оцінка фінансової стійкості та платоспроможності ДГ «Токмацьке»

Показник

2003 р.

2004 р.

Відхилення

+/-

%

Валюта балансу

8695

8573

-122

91,59

Власний капітал

7364

8209

-155

98,15

Позиковий капітал

-

-

-

-

Довгострокові зобов’язання

-

-

-

-

Поточні зобов’язання

331

364

33

110

Необоротні активи

2378

2403

25

1,01

Оборотні активи

6317

6170

-147

97,67

Високоліквідні активи

706

721

-765

48,5

Швидкореалізуємі активи

3708

1946

-1762

52,48

Запаси і витрати

1903

3503

1600

184,07

Власні оборотні засоби

5986

5906

-80

88,66

Коефіцієнт автономії

0,96

0,96

-

-

Коефіцієнт фінансової стабільності

-

-

-

-

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

2,13

1,98

-0,15

98,96

Коефіцієнт поточної ліквідності

13,33

7,33

-6

54,99

Коефіцієнт загальної ліквідності

19,08

16,95

-2,13

88,36

Коефіцієнт маневреності

0,71

0,72

0,01

1,01

Фінансовий стан підприємства — це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Фінансова діяльність підприємства повинна бути спрямована на забезпечення системного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної політики, досягнення раціонального співвідношення власних і іноземних коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.

Для оцінки фінансового стану підприємства розглянемо таблицю 2.2.

Результати діяльності господарства свідчать про задовільний фінансовий стан. Порівнюючи його з попереднім роком, він погіршився, але не на багато.

2.3. Оцінка фінансових результатів

Для того, щоб оцінити фінансові результати діяльності підприємства, розглянемо таблицю 2.3.

Таблиця 2.3 — Фінансові результати діяльності ДГ «Токмацьке»

Показник

2002 р.

2003 р.

2004 р.

Відхилення

%

Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

4391

7092

7017

159,8

Податок на додану вартість

312

701

662

212,78

Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

4079

6391

6355

155,79

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг

2199

3756

4402

200,18

Валовий прибуток

1880

2635

1953

103,88

Інші операційні доходи

95

495

730

768,42

Адміністративні витрати

-

283

119

100

Витрати на збут

-

-

703

100

Інші операційні витрати

487

316

318

65,29

Фінансові результати від операційної діяльності прибуток

1488

2531

1545

103,83

Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування прибуток

1488

2531

1545

103,83

Податок на прибуток

-

-

10

10

Фінансові результати від звичайної діяльності після оподаткування: прибуток

1488

2531

1535

103,16

Надзвичайні доходи

-

-

47

100

Чистий прибуток

1488

2531

1582

106,32

Аналізуючи таблицю 2. 3, можна сказати, що відбулося збільшення по доходу від реалізації продукції на 59,8%, разом з тим зріс прибуток на додану вартість на 112,78%, зріс чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на 55,79%, зросла собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) на 100,18%. На протязі 2002−2004 рр. підприємство отримувало прибуток. Валовий прибуток зріс на 3,18%, інші операційні доходи на 668,42%, прибуток від операційної діяльності зріс на 3,83%. Чистий прибуток зріс на 6,32%.

Таким чином, ми визначили, що на протязі 3 років підприємство стабільно отримувало прибуток, і воно є прибутковим господарством.

3. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСІВ АПК В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ РИНКОВИХ ВІДНОСИНЬ

3.1. Фінанси АПК — складова частина фінансової системи

Серед сфер матеріального виробництва значне місце належить аграрному сектору АПК, в якому сконцентровано біля третини основних виробничих фондів. Від агропромислового комплексу в значній мірі залежить стабілізація економіки країни.

Законом Верховної Ради АПК признано пріоритетною галуззю народного господарства. Але такою АПК залишається тільки теоретично. Фактично галузь не має прямих форм фінансової підтримки. Таким чином зниження сільськогосподарського виробництва в Україні в більшій мірі відбувається із-за непродуманої фінансової політики, лібералізації цін: збільшення сплати за банківський кредит.

З часом на базі різних форм власності стали більш активно формуватись нові економічні відносини. В АПК було відмінено державний заказ і закупівельні ціни на с.г. продукцію. Замість цього стали використовувати, хоч не завжди добре, біржові та світові ціни. До таких раціональних змін сільське господарство не було готово, і тому перебудова економічних відносин на селі ще більше посилила фінансову кризу.

На стан фінансової системи впливає диспаритет цін. Розрахунки свідчать, що тільки за 1997 рік загальна сума втрат с.г. від диспаритету цін складає 7,0 млрд. грн.

Досвід країн з розвинутою економікою доказує, що аграрний сектор успішно розвивається при підтримці держави.

Фінанси підприємств, як составна частина фінансової системи, займають деяке місце в структурі фінансових відносин суспільства. Вони функціонують у сфері суспільного виробництва, де створюються валовий продукт, матеріальні і нематеріальні блага, національний доход — головні джерела фінансових ресурсів. Фінансове положення країни в значній мірі залежить від стабільності і надійності фінансового стану підприємств.

В процесі виробництва фінанси підприємств, як економічної категорії, проявляють свої внутрішні властивості через слідуючи функції:

— формування фінансових ресурсів в процесі виробничо — фінансової діяльності;

— розподіл і використання фінансових ресурсів для забезпечення поточної виробничої та інвестиційної діяльності, для виконання своїх завдань перед фінансово — банківською системою і для соціально — економічного розвитку підприємства;

— контроль за формуванням і використанням фінансових ресурсів в процесі виробництва.

Обов’язковими умовами ефективного функціонування фінансів підприємства є:

— різні форми власності;

— свобода підприємств і самостійність в прийнятті рішень;

— більш ринкове ціноутворення і конкуренція;

— самофінансування підприємств;

— правове забезпечення правил економічної поведінки всіх суб'єктів підприємницької діяльності.

Досвід доказав ефективність ринкової економіки. Ринкова економіка дозволяє створювати гнучкі виробництва, які можуть легко адаптуватись до попиту споживачів і досягненню науково — технічного прогресу.

3.2. Зміст та задачі управління фінансами, фінансовий механізм підприємства

Під час переходу до ринкової системи господарювання зароджується конкуренція як важливий механізм регулювання економічних процесів. Але в перехідний період вона ще незначна. Це дає можливість постачальникам установлювати і підтримувати більш високі ціни, ні вони могли б дозволити собі при розвинутій конкуренції, що приводить до застою в виробництві, а в кінцевому розрахунку — до соціально — економічної і політичної нестабільності. Конкурентоспроможність підприємства можливо забезпечити вірною організацією управлінням фінансами: рухом фінансових ресурсів і фінансовими відносинами. Зміст фінансового менеджменту заключається в ефективному використанні фінансових механізмів для досягнення стратегічних та тактичних цілей підприємства. (табл.). Фінансовий механізм підприємства — це система управління фінансами, призначена для організації взаємодії фінансових відносин і грошових фондів з ціллю оптимізації їх впливу на кінцеві результати виробництва. Оптимізація взаємодії фінансових відносин досягається використанням всіх фінансових категорій (виручка, прибуток, амортизація, оборотні засоби, кредит, бюджет, податки), нормативів, різного роду стимулів, пільг, санкцій та інших фінансових ричагів. До головних задач фінансового менеджменту відносяться: виявлення фінансових джерел розвитку підприємства, визначення ефективного напрямку інвестування фінансових ресурсів, накладання оптимальних відносин з фінансово-кредитною системою суб'єктами господарювання. Значення управління фінансами підприємства полягає на фінансову службу, котра дає можливість залучати додаткові фінансові ресурси на більш вигідних умовах, інвестувати їх з найбільшим ефектом, виробляти прибуткові операції на фінансовому ринку. На основі маркетингових досліджень підприємство вирішує три основних проблеми: які товари, роботи, послуги слід виробляти і в якій кількості; яким чином повинні вироблятися товари; хто одержить, купить або може використовувати ці товари і послуги? Фінансисти повинні визначити об'єм і джерела фінансових ресурсів, необхідних для інвестування в виробництво і реалізацію продукції, виконання фінансових зобов’язань перед бюджетом, банками, страховими організаціями, цільовими фондами, суб'єктами господарювання.

ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ

Фінансові

методи

Фінансові ричаги

Правове забезпечення

Нормативне забезпечення

Інформаційне забезпечення

Прогнозування Планування

Інвестування

Кредитування

Оподаткування

Самофінансування

Система розрахунків

Страхування

Фондостворення

Оренда

Лізинг

Взаємовідносини з основними суб'єктами господарювання

Прибуток

Доход

Амортизація

Відрахування

Ціна

Орендна плата

Податки

Фінансові санкції

Цільові грошові фонди

Пайові взноси

Форма розрахунків

Види кредиту

Дисконт

Валютні курси

Закони

Постанови верховної ради

Укази Президента

Постанови правительства

Укази і листи міністерств та відомств

Статус юридичної особи

Інструкції

Нормативи

Норми

Методичні вказівки

Інша нормативна документація

Звітні данні підприємств

Данні статистичних збірників

Данні одноразових досліджень

Малюнок 1 — Фінансовий механізм підприємства його забезпечення

Процес виробництва здійснюється в технологічній послідовності, коли безперервно повторюється стадія придбання сировини, матеріалів та підготовка їх до виробництва, стадія перевтілення сировини в напівфабрикат, незавершене виробництво, готову продукцію. Потреба в засобах у підприємства виникає на кожних з цих стадій ще до відшкодування виробничих затрат з виручки від реалізації продукції. Тому кожне підприємство, оформлюючи свій капітал, повинні передбачати необхідну суму оборотних засобів.

Вкладені оборотні засоби на кожній стадії виробничого процес, переходячи з однієї функціональної форми в іншу, заміщуються після реалізації продукції.

Дуже важливим в процесі управління фінансами підприємства є виявлення такої потреби в оборотних засобах, котра забезпечила мінімально необхідні розміри виробничих засобів, незавершеного виробництва, залишків готової продукції для виконання виробничої програми.

Діючим законодавством нормативними активами встановлені конкретні строки платежів по кожному виду податку і інших обов’язкових внесків.

Управління фінансами підприємства включає також сферу формування, розподілу і використання прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства після виплат обов’язкових платежів. Розподіл прибутку є однією з форм реалізації економічних інтересів учасників процесу відтворення.

Від регулювання розподілу чистого доходу залежить мотивація розвитку підприємства, можливості подальшого збільшення прибутку.

3. 3. Організація фінансової роботи в господарстві

В організаційній і управлінській роботі підприємств фінансова діяльність займає особливе місце. Ввід неї залежить своєчасність та повнота фінансового забезпечення виробничо-господарської діяльності і розвитку підприємства, виконання фінансових зобов’язань перед державою і іншими суб'єктами господарювання.

Фінансова діяльність — це система форм і методів, які використовуються для фінансового забезпечення функціонування підприємств і досягнення ними поставлених цілей.

Фінансова діяльність підприємства направлена на рішення основних задач:

— фінансове забезпечення поточної вироблено-господарської діяльності;

— пошук резервів збільшення доходів, прибутків, підвищення рентабельності і платоспроможності;

— виконання фінансових зобов’язань перед суб'єктами господарювання, бюджетом;

— контроль за ефективним, цільовим розподілом і використання фінансових ресурсів.

Фінансова робота підприємства здійснюється в таких напрямках:

1. фінансове планування;

2. оперативна фінансова робота;

3. контрольна-аналітична робота;

Відповідна структура фінансового відділу підприємства будується орієнтовано за таки принципом:

ФІНАНСОВИЙ ВІДДІЛ

Начальник фінансового відділу підпорядковується керівнику підприємства і разом з ним несе відповідальність за фінансовий стан підприємства. Всі представлені керівнику підприємства або його заступнику на затвердження або на підпис документи, пов’язані з фінансуванням і кредитуванням, повинні бути узгодженні з начальником фінансового відділу.

В підприємствах економіст-фінансист організовує фінансову роботу. Він розробляє прогнози і проекти інвестицій, виконує необхідні розрахунки, оцінює альтернативні варіанти вкладення капіталу з врахуванням ступеню ризику і розміру доходу; вибирає оптимальні варіанти. Також економіст фінансист визначає кредитні взаємовідносини, складає касові плани, кредитні договори. Оформлює фінансову документацію, аналізує фінансовий стан господарюючого суб'єкта і його підрозділів, ефективність використання фінансових ресурсів, рівень самоокупності.

Він веде облік виконання фінансового плану, плану по договорам і прибутку, сплату податків, погашення заборгованості тощо.

Таким чином фінансова робота на підприємстві - це комплекс заходів по плануванню, фінансуванню, обліку, контролю і матеріальному стимулюванню на основі принципів госпрозрахунку у співвідношенні з діючими господарсько-правовими нормами.

3. 4 Шляхи вдосконалення організації фінансів і фінансової роботи на сільськогосподарському підприємстві

З переходом до ринкової економіки підвищується роль вірної організації фінансів і фінансової роботи на с.г. підприємствах, так як підприємству приходиться розраховувати тільки на себе. Підприємства самі вирішують напрямок і розмір і використання прибутку, який залишається в його розпорядженні після виплати податків.

Фінансове прогнозування і планування — одне з найбільш важливих частин фінансової роботи підприємства. На цій стадії фінансової роботи визначається значення потреби в грошових засобах для забезпечення нормальної діяльності і можливості отримання таких засобів.

Планування виручки є необхідним для розробки плану прибутку від реалізації, визначення суми планових платежів в бюджет. Від обґрунтування і вірного розрахунку виручки в значній мірі залежить реальність основного джерела надходження засобів і розмірів запланованого прибутку.

Метою планування затрат є визначення можливості найбільш економічного використання матеріалів, трудових і грошових ресурсів на одиницю продукції. Зниження витрат виробництва і обігу є важливим фактором підвищення ефективності виробництва зниження собівартості за рахунок економії сировини, матеріалів, палива, енергії і живої праці дає можливість збільшити прибуток і рентабельність підприємства, створює реальні можливості для самофінансування.

Зміст поточної оперативної роботи на підприємстві заключається в тому: своєчасні розрахунки за поставлені товарно-матеріальні цінності і послуги з постачальником; забезпечення своєчасної виплати податків, інших зобов’язань в бюджет і цільові фонди; своєчасне проведення розрахунків по заробітній платі; своєчасне погашення банківських кредитів і відсотків на їх не виконання.

Щоб ця робота була організована на правильному рівні, необхідні висококваліфіковані робітники по управлінню фінансами, які повинні мати відповідні навики.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

В курсовій роботі описується роль фінансів підприємства з точки зору Полозенка Д. В., Юрія С.І. та фінансові відносини с точки зору Шеремет А. Д. та Сайфуліна Р.С. с переходом до ринкової економіки розглядається: комерційна і державна форма розрахунку; принципи господарської діяльності, матеріальної зацікавленості, і самофінансування підприємства.

Відбулося збільшення по багатьом показникам за період 2002−2004, так, валова і товарна продукція збільшилися на 25,76% та 55,81% відповідно; збільшився прибуток: валовий — на 3,88%, чистий — на 6,32%; площа с/г угідь та чисельність працівників — на 37,2% та 28,57%. Фондовіддача та коефіцієнт оборотності збільшилися на — 15,96% та 62,3%. Зменшення відбулося по фондозабезпеченості - на 20,63%, фондоозброєності - на 15,95%, тривалість обороту зменшилась на 30,41%, рентабельність активів зменшилась на 33,33%.

Відбулося збільшення по доходу від реалізації продукції на 59,8%, разом з тим зріс прибуток на додану вартість на 112,78%, зріс чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на 55,79%, зросла собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) на 100,18%. На протязі 2002−2004 рр. підприємство отримувало прибуток. Валовий прибуток зріс на 3,18%, інші операційні доходи на 668,42%, прибуток від операційної діяльності зріс на 3,83%. Чистий прибуток зріс на 6,32%.

В особливості організації фінансів АПК розглядається сутність фінансів, як з основних засобів виробництва, а також їх свойства та функції. Наведені задачі управління фінансами та роль фінансового механізму підприємства. Фінансова робота підприємства здійснюється в напрямках фінансового планування, оперативної роботи та контрольно аналітичної роботі.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Бандурка О. Н. «Фінансова діяльність підприємства»: підручник — К: Либідь, 1999р.

2. Барташ В. И. «Финансовые проблемы в условиях формирования рыночной економики» Економика Украины, 1995 г. № 2

3. Дем’яненко В.М. «Фінанси сільгосппідприємств», 2000р

4. Добров В. Н. «Финансирование и кредитование в промышленности»: Учебное пособие, 1991 г. — М.: Финансы и статистика.

5. Козаков М П. «Финансы и переход на рыночные отношения в АПК» // Экономика с/х предприятий, 1996 г.

6. Ковалева Л. М. «Финансовый анализ: управление капиталом» — М: Финансы и статистика, 1996 г.

7. Короб Л. М. «Фінанси промислових підприємств»: Підручник — К: Либить, 1998 р.

8. Полозенко Д. В. «Фінансова політика перехідної економіки» // Фінанси України, 1999 р. № 8.

9. Романов М. В. «Фінансовий контроль за використанням бюджетних средств АПК» // Фінанси України, 1999 р. № 8.

10. Саблук, Демьяненко «Фінансово-кредитні відносини в АПК»

11. Стефанюк І.Б. «Державне керування та фінансовий контроль в умовах ринку», 1999 р.

12. Сутереміна, Федосова «Фінанси закордонних корпорацій».

13. Тивончук І.О. «Фінанси і Підприємства: оцінка та прогнозування» // Фінанси України 2000 р, № 2

14. Шеремет А. Д. «Фінанси підприємств» — М: ІНФРА — М, 2003 р.

15. Юрій С.К. «Державне фінансування як основа суспільства» // Фінанси України, 2004р., № 4.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой