Особливості роботи практичного психолога

Тип работы:
Отчет
Предмет:
Психология


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ВСТУП

Діагностико-психокорекційна практика в ЗОШ № 88 міста Харкова направлена на ознайомлення з організацією робіт практичного психолога в закладі освіти, формування та закріплення знань щодо його особливостей форм і методів роботи.

Для досягнення поставленої мети практики необхідно виконати наступні завдання:

— знати функціональні обов’язки практичного психолога закладу освіти;

— знати задачі та методи діагностики психічних станів та психічних процесів;

— ознайомитись з нормативною документацію, щодо діяльності практичного психолога в умовах освітнього закладу;

— в період практики навчитись застосовувати діагностичні методи роботи;

— засвоїти особливості використання різних методів діагностики в залежності від поставленої мети;

— знати особливості застосування тестових методик в процесі діагностики;

— на основі спостереження та результатів психодіагностичних методик скласти характеристику групи;

— продіагностувати за допомогою запропонованих на базі практики методик групу досліджуваних, обробити та проінтерпретувати результати, надати рекомендації.

Під час практики продіагностовано учнівські групи за допомогою запропонованих на базі практики методик, оброблено та проінтерпретовано результати, надані рекомендації. Результати тестів та психологічна характеристика оформлена в роздрукованому вигляді.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1.1 Графік робіт

Календарний план-графік проходження діагностико-психокорекційної практики:

Дати:

Планована робота

Відмітка про виконання

Лютий

6 лютого 2013 р.

Оформлення на практику, ознайомлення з базою практики, з засобами охорони праці та санітарії, з вимогами проходження практики, планом практики, вимогами до оформлення звітної документації.

Виконано

13 лютого 2013 р.

Відвідування бази практики. Ознайомлення з базою. Отримання індивідуального завдання. Проведення спостереження за окремим учнем та класом в цілому. Проведення психодіагностичних методик для виявлення індивідуально-психологічних особливостей учня. Детальне ознайомлення з психологічними методиками: «Моя сім'я» та «Три дерева». Використання знань про психологічні методики: «Моя сім'я» та «Три дерева» для аналізу малюнків дітей молодшого шкільного віку з метою виявлення положення дитини в сім'ї.

Виконано

20 лютого 2013 р.

Ознайомлення з діяльністю психолога та організацію його місця роботи, з нормативно-правовою базою діяльності практичного психолога, з номенклатурою і веденням психологічної документації. Форми та методи роботи шкільного психолога. Отримання індивідуального завдання. Проведення спостереження за окремим учнем та класом в цілому. Проведення психодіагностичних методик для виявлення індивідуально-психологічних особливостей учня. Детальне ознайомлення з психологічними методиками: «Неіснуюча тварина» та «Прогресивні методики Равена». Використання знань про психологічні методики: «Неіснуюча тварина» — для аналізу результатів тестування дітей молодшого шкільного віку з метою зняття психічних захисних механізмів дитини і виявлення її почуттів щодо себе та оточуючих, а також «Прогресивні методики Равена» — для аналізу результатів тестування дітей молодшого шкільного віку з метою визначення рівня розвитку візуального мислення.

Виконано

27 лютого 2013 р.

Вивчення документації та звітності діяльності психолога. Спостереження за роботою шкільного психолога з наступним аналізом проведеної роботи. Складання індивідуального плану проходження практики. Отримання індивідуального завдання. Проведення спостереження за окремим учнем та класом в цілому. Проведення психодіагностичних методик для виявлення індивідуально-психологічних особливостей учня. Детальне ознайомлення з психологічною методикою: «Опитувальник Айзенка». Використання знань про психологічну методику: «Опитувальник Айзенка»" - для аналізу результатів тестування дітей старшого шкільного віку з метою виявлення типу темпераменту та наданням рекомендацій щодо шляху корекційної роботи з дитиною.

Виконано

Березень

6 березня 2013 р.

Вивчення психологічної літератури у напрямку з актуальних питань діяльності шкільного психолога. Знайомство з класним керівником, в чиєму класі проводитиметься соціально-психологічне дослідження. Відвідування занять аналізованого класу. Отримання індивідуального завдання. Проведення спостереження за окремим учнем та класом в цілому. Проведення психодіагностичних методик для виявлення індивідуально-психологічних особливостей учня. Детальне ознайомлення з психологічною методикою: «Орієнтаційна анкета Б. Басса». Використання знань про психологічну методику: «Орієнтаційну анкету Б. Басса» — для аналізу результатів тестування дітей старшого шкільного віку з метою визначення векторів спрямованості особи.

Виконано

13 березня 2013 р.

Отримання індивідуального завдання. Проведення спостереження за окремим учнем та класом в цілому. Проведення психодіагностичних методик для виявлення індивідуально-психологічних особливостей учня. Детальне ознайомлення з психологічними методиками: «Толерантність до невизначеності» та «Опитувальник Айзенка». Використання знань про психологічні методики: «Толерантність до невизначеності» — для аналізу результатів тестування дітей старшого шкільного віку з метою визначення системи ставлень та цінностей особистості, виявлення уміння особи володіти ситуацією, прагненні давати можливість іншим мати власну думку, а головне, умінню зберігати стійкість до маніпулятивних впливів та «Опитувальник Айзенка»" - для аналізу результатів тестування дітей старшого шкільного віку з метою виявлення типу темпераменту та наданням рекомендацій щодо шляху корекційної роботи з дитиною.

Виконано

20 березня 2013 р.

Сбір інформації аналізованого класу щодо об'єктивних даних, учбової та позаучбової діяльності.

Виконано

27 березня 2013 р.

Присутність на заняттях, що проводяться шкільним психологом, для спостереження за манерою спілкування, порядком організації психологічних занять.

Виконано

Квітень

3 квітня 2013 р.

Підбір психодіагностичного інструментарію для діагностування учнів.

Виконано

10 квітня 2013 р.

Написання індивідуально-психологічної характеристики продіагностованих учнів та його соціометричного статус у класі. Аналіз зібраних даних.

Виконано

17 квітня 2013 р.

Отримання індивідуального завдання. Проведення спостереження за окремим учнем та класом в цілому. Проведення психодіагностичних методик для виявлення індивідуально-психологічних особливостей учня. Детальне ознайомлення з психологічною методикою: «Стандартизована методика для визначення рівня розумового розвитку молодших школярів Е. Замбацявічене». Використання знань про психологічну методику: «Стандартизована методика для визначення рівня розумового розвитку молодших школярів Е. Замбацявічене» — для аналізу результатів тестування дітей молодшого шкільного віку з метою визначення рівня розумового розвитку молодших школярів. Обробка отриманих результатів.

Виконано

24 квітня 2013 р.

Отримання індивідуального завдання. Проведення спостереження за окремим учнем та класом в цілому. Проведення психодіагностичних методик для виявлення індивідуально-психологічних особливостей учня. Детальне ознайомлення з психологічною методикою: «Методика вивчення рівня уваги у дітей шкільного віку (Гальперін П.Я., Кабилицька С.Л.)». Використання знань про психологічну методику: «Методика вивчення рівня уваги у дітей шкільного віку (Гальперін П.Я., Кабилицька С.Л.)» — для аналізу результатів тестування дітей молодшого шкільного віку з метою визначення рівня уваги у молодших школярів. Обробка результатів дослідження.

Виконано

Травень

8 травня 2013 р.

Отримання індивідуального завдання. Проведення спостереження за окремим учнем та класом в цілому. Проведення психодіагностичних методик для виявлення індивідуально-психологічних особливостей учня. Детальне ознайомлення з психологічною методикою: «Методика діагностики рівня шкільної тривожності Філліпса». Використання знань про психологічну методику: «Методика діагностики рівня шкільної тривожності Філліпса» — для аналізу результатів тестування дітей старшого шкільного віку з метою визначення рівня шкільної тривожності у старших школярів. Аналіз отриманих результатів. Написання індивідуально-психологічної характеристики учня.

Виконано

15 травня 2013 р.

Розробка схеми спостереження за учнем у класі. Обґрунтування та підбір комплексу методик для діагностики пізнавальної сфери учня. Аналіз виконаної роботи.

Виконано

22 травня 2013 р.

Проведення індивідуальних консультацій з учнями та класним керівником, надання рекомендацій. Складання психологічного висновку за результатами дослідницької діяльності, що включає рекомендації і прогноз розвитку. Обговорення актуальних питань з життєдіяльності шкільного колективу. Підбір матеріалу для звіту. Підведення висновків щодо проходження практики. Загальні висновки та оформлення звіту.

Виконано

29 травня 2013 р.

Підготовка до захисту: аналіз проведеної роботи, формування висновків і пропозицій

Виконано

1.2 Особливості роботи практичного психолога

Існує два напрями діяльності практичного психолога: перспективний і актуальний. Перспективний напрям націлений на розвиток, становлення індивідуальності кожної дитини, на формування її психологічної готовності до життя, і передбачає такі завдання:

1. Збереження психічного здоров’я і попередження емоційних розладів, знімання психічного напруження, яким супроводжується у дітей період адаптації.

2. Створення умов, які сприяли 6 розвитку здібностей кожної дитини; можливості для самовираження, розкриття творчого потенціалу, розвитку самостійності мислення, активізації їхньої пізнавальної активності, зацікавленості у відкритті нового.

3. Сприяння розвитку кращого розуміння дитиною себе, самоприйняття, усвідомлення власного «Я», почуття впевненості у своїх силах.

4. Формування здатності до довільної психічної саморегуляції і самоконтролю у дітей.

5. Формування групової згуртованості і навичок спілкування з однолітками та дорослими, навичок навчального співробітництва.

6. Формування в учнів умінь опановувати соціально-прийнятні норми поведінки шляхом розвитку навичок психологічної компетентності.

Актуальний напрям діяльності психолога вимагає орієнтації на вирішення сьогоденних проблем, пов’язаних з тими чи іншими труднощами у навчанні та вихованні школярів, а саме:

1. Вивчення причин неуспішності в навчанні та пошуки шляхів їх подолання.

2. Регуляція стосунків у системах: дорослий — дитина, дитина — дитина, дорослий — дорослий. Розв’язування конфліктів.

3. Виявлення труднощів, проблем індивідуального розвитку особистості та вживання відповідних заходів.

4. Розв’язування проблем особистого життя учасників навчально-виховного процесу (дітей, батьків, вчителів).

Реалізує ці завдання психолог у контакті з дітьми, педагогами, батьками.

До основних форм роботи психолога відносять: психодіагностику, психокорекцію, психопрофілактику, психологічне консультування.

1.3 Нормативна документація

Щодо нормативно-правової бази шкільного психолога, вона включає в себе наступні особисті документи:

— копія диплома про освіту за фахом;

— копія посадової інструкції;

— копії свідоцтв про проходження курсів;

— копії документів про результати попередньої атестації;

— перелік та висновки експертизи психологічного інструментарію;

— свідоцтва та сертифікати про оволодіння певними психологічними технологіями;

— етичний кодекс психолога;

— графік роботи;

— Розпорядчі документи, накази МОНУ, ОЦПП, районні, шкільні.

Інструментарій:

— Корекційно — розвивальні програми (систематизовані за віковими категоріями);

— Методики (систематизовані за експертним переліком);

— Діагностичні програми (систематизовані за віковими категоріями);

Психологічна просвіта — учнів, батьків, педагогів («облік роботи «за формою: № п/п. дата, клас або захід, (наприклад, педрада), тема, кількість осіб, використані матеріали за темами;

Індивідуальні картки:

— «Група ризику» за психологічними показниками (за формою);

— Список дітей, які знаходяться на шкільному обліку.

Профілактична робота:

— («облік роботи «за формою: № п/п. дата, клас або захід, (наприклад, педрада), тема, кількість осіб, використані матеріали за темами.

Зведені таблиці: папки за віковими категоріями, які містять зведені таблиці та аналітичні звіти.

Практичні психологи навчальних закладів ведуть таку документацію:

Ш план роботи на рік (затверджений директором та погоджений методистом РМК)

Ш план роботи на місяць (за потребою закладу)

Ш журнал щоденного обліку роботи практичного психолога

Ш документацію на дітей з психофізичними вадами, якщо це є в посадових обов’язках та згідно наказу по закладу;

Ш журнал індивідуальних і групових консультацій,

Ш журнал корекційно — розвивальної і реабілітаційної роботи,

Ш журнал психологічного аналізу уроків (занять);

Ш статистичні та аналітичні звіти (до 25 грудня та 25 травня затверджений директором та погоджений методистом РМК),

Директор навчального закладу:

Ш затверджує графік роботи (погоджує методист),

Ш затверджує посадові обов’язки,

Ш контролює систематичне ведення документації,

Ш контролює своєчасну здачу статистичного та аналітичного звітів про роботу навчального закладу освіти за семестр, які подаються в РМК методисту, що відповідає за психологічну службу до 25 грудня; до 25 травня.

РОЗДІЛ 2. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

2.1 Результати діагностики учбових груп

13. 02. 13

Я ознайомилась з місцем проходження практики — зі школою № 88. Далі шкільний психолог ознайомила групу студентів з необхідними інструкціями щодо поведінки у школі, правилами та витягами з техніки безпеки, розпорядку уроків тощо та видала завдання для роботи з учнями. Завдання полягало у тому щоб з цілого класу учнів молодшої школи обрати собі для проведення проективної методики «Три дерева» одного з учнів 2-А класу, який складається з 26 школярів.

Далі шкільний психолог ознайомила студентів з 2-А класом, а вихователька класу представила нам учнів. Після ознайомлювальної частини кожен студент обрав собі одного з учнів для проведення методики «Три дерева». Суб'єктом мого дослідження стала дівчинка — Віка Буковцева, віком 8 років. Шкільний психолог коротко розповіла учням інструкцію щодо виконання методики-малюнка.

Далі я ближче познайомилася з дівчинкою щоб краще розуміти яка вона дитина. Спочатку я запитала дівчинку як її звуть, а також представилась їй сама. Потім я розпитала Віку про те, як вона навчається у школі та які саме предмети їй подобаються, чим вона полюбляє займатися у вільний час, чи є в неї яке-небудь хобі, чи полюбляє вона прогулянки та спілкування зі своїми однолітками, які мультфільми вона полюбляє, яка в неї родина та як вона проводить час зі своєю сім'єю. Розповідь Віки про себе дуже допомогла мені при аналізі методики «Три дерева» та малюнку на вільну тему, який дуже нагадував проективну методику «Моя сім'я». Також я дізналася що Віка дуже сором’язлива, добра дівчинка, вона полюбляє веселі мультфільми, англійську мову, прогулянки з родиною, але не любить спілкуватися з однолітками і в неї майже немає друзів, а також вона мріє стати лікарем. Родина Віки в основному складається з трьох її членів: мами, молодшого братика Богдана, якому 4 роки та самої дівчинки Віки (8 років). Батько не живе з родиною але інколи навідує дітей.

Далі дівчинка намалювала малюнок, який складається з трьох дерев, кожне з яких підписане, чи молоде воно, чи старе, чи маленьке, чи велике, чи гарне та яким членом родини воно є: мати, братик, донька. Після цього я похвалила малюнок дівчинки, а шкільний психолог запропонувала учням намалювати другий малюнок на вільну тему. Другий малюнок, який намалювала Віка за своїм змістом дуже нагадував мені проективну методику «Моя сім'я», тому що на аркуші був намальований будинок та родина Віки. Після того, як обидва малюнки були намальовані я подякувала дівчинці та розпитала її чи сподобалося їй малювати. Потім я спитала Віку, чи можна мені забрати малюнки та попрощалася з дівчинкою та іншими учнями класу.

Проективна методика «Три дерева», малюнок:

Інтерпретація проективної методики «Три дерева»:

З наведеного вище малюнка ми бачимо, що всі дерева однаково виглядають за кольоровою гамою, але різняться за розмірами, що говорить про те, що для дівчинки Віки головною, самою старшою за віком у сім'ї є її мама Олена, а наймолодшим — її братик Богдан (4 роки). З того, як саме розташовані дерева (у якій послідовності) на малюнку, ми можемо бачити, що у родині є конфлікт між Вікою (8 років) та її молодшим братиком Богданом (4 роки). Дерево-мати розташована близько до Богдана і зовсім далеко від Віки, тобто мати-дерево розташована від дерева-доньки через дерево-сина. Це може казати нам про те, що мати більше уваги приділяє молодшій дитині у сім'ї, а більш старша дитина потребує такої ж уваги, яку вона не отримує або отримує замало. Таке ставлення до старшої дитини (Віки) призводить до конфлікту з її братом Богданом, тобто «боротьби» за увагу та любов матері. Також про конфлікт можна казати судячи з того, що дівчинці більш за все сподобалося дерево-мати, тобто дівчинка дуже любить свою матір, потребує її уваги, любові та бажає більше часу проводити разом із нею і не сподобалося — дерево-братик, тому що братику приділяється більше уваги і любові на думку Віки. Судячи з кольорової гами малюнка, можна казати, що зелений колір у даному випадку характеризує незрілість, зростання, надію. Я вважаю, що таким чином дівчинка показує цим малюнком, що хоча зараз її братик маленький (незрілий) і йому приділяється більше уваги та любові, він все одно виросте (зростання), і тоді вона теж отримує бажану увагу та любов від матері (надія). Коричневий колір у даному випадку символізує материнство, родючість, тобто любов до матері (материнське «тепло», турбота).

У висновку необхідно відзначити, що враховуючи множинність детермінації, багатозначність, багатоплановість і амбівалентність символу, ми не можемо робити однозначних висновків на підставі лише одного тільки конкретного малюнка. Інтерпретація допускається тільки на рівні гіпотези, ступінь імовірності якої в подальшому або буде підвищуватися, або знижуватися — в ході інтерпретації інших малюнків, сновидінь, а також аналізу історії життя і актуальною особистісної ситуації людини. Як правило, проблема чи внутрішній конфлікт особистості відбиваються в різних формах майже в кожному його малюнку.

Проективна методика «Моя сім'я», малюнок:

Інтерпретація проективної методики «Моя сім'я»:

При подальшому розгляді малюнку я побачила, що члени сім'ї, розташовані на малюнку в одну лінію, але ближче до матері знаходиться молодша дитина (Богдан, 4 роки), а старша дитина (Віка, 8 років) віддалена від матері на деяку відстань. Малюнок розфарбований здебільшого тьмяними кольорами, але є і яскраві кольори (наприклад, оранжевий), холодні - фіолетовий. Також на малюнку є присутніми елементи інтер'єру: наприклад, будинок. Родина розташована зліва на право у такій послідовності: сама дівчина (що малювала малюнок), молодший братик Богдан і мати. Лінії тиску олівця на аркуш дуже сильні, члени родини звичайно промальовані, але погано промальований будинок.

З даного малюнку родини, згідно з методикою «Моя сім'я», можна зробити наступні висновки: так як малюнок намальований з присутністю тьмяних кольорів, то можемо казати про існуванні депресивного стану, розчарування дитини, невпевненість у собі або відчуття себе непотрібною. Будинок намальовано звичайним олівцем без промальованого декору та інтер'єру, що може свідчити про те, що у родині не все складається успішно та щасливо. Мати дівчинки розфарбована яскравим оранжевим кольором, що свідчить про любов дитини до своєї матері, про світлі почуття до неї. А от братик Богдан розфарбований холодним фіолетовим кольором, що може свідчити про неприязнь, ворожість, емоційну віддаленість та не дружнє відношення до брата. Сильний натиск олівця каже про напружений стан дитини, стурбованість. Хоча родина розташована у порядку відліку зліва від дівчинки, але все ж таки першою дитина намалювала мати, що нам каже про те, що дитина вважає матір самим головним, важливим членом родини. Мати знаходиться поруч із сином, що свідчить про їх емоційну близькість, розуміння одне одного, прив’язаність та віддаленість матері від своє доньки. Сама дівчинка намалювала себе віддалено від матері, що може свідчити про непорозуміння дитини з матір'ю, її емоційну віддаленість від матері у соціальному плані, у плані підтримки, співчуття, недостатнього приділення уваги до дитини, любові, яку отримує її брат, від чого дитина може страждати та перейматися. Братик Богдан на малюнку намальований останнім, що може свідчити про погане ставлення до нього, відсутність нормального дружнього контакту, заздрість. За розмірами мати та братик дівчинки на малюнку вийшли однакового зросту, а сама дівчинка намалювала себе меншою за них, хоча братик молодше її на 4 роки. Така не відповідність зросту віку дівчинки та хлопчика на малюнку, може свідчити про те, що Віка відчує себе непотрібною у сім'ї.

Тобто бачимо, що дитина проявляє ревнощі та знаходиться у постійній боротьбі з братом за увагу та любов батьків. З даного малюнку можна також зробити висновок, що дівчинка виховувалась за типом «гіпоопека», тобто батьки недостатньо приділяли уваги, турботи та любові дитині.

20. 02. 13

Шкільний психолог ознайомила студентів з інструкціями щодо проведення у 3-А класі проективної методики «Неіснуюча тварина» та тесту «Прогресивні матриці Равена». Завдання полягало у тому, щоб з одним із учнів 3-А класу виконати запропоновані шкільним психологом методики.

Суб'єктом мого дослідження став хлопчик — Дехніч Ігор, віком 8 років. Спочатку я познайомилася з хлопчиком ближче, щоб краще розуміти яка він дитина. Запитала хлопчика як його звуть, а також представилась йому сама. Розпитала у нього що він полюбляє робити у вільний час, які мультфільми дивиться.

Розповідь Ігоря про себе дуже допомогла мені при аналізі проективної методики «Неіснуюча тварина» та тесту Равена. Я дізналася, що Ігор добрий, веселий хлопчик, доволі розумний для свого віку.

Далі я розповіла хлопчику стимульний матеріал проективної методики «Неіснуюча тварина» та запропонувала намалювати таку тварину. Після того, як малюнок було намальовано, я попрохала хлопчика дати ім'я тварині, а також написати що вона їсть та де живе. Далі я похвалила малюнок хлопчика і запропонувала йому пройти наступну методику: тест «Прогресивні матриці Равена». Я розповіла хлопчику стимульний матеріал для проходження тесту і запропонувала сам тест. Коли відповіді були готові, я похвалила хлопчика, розпитала чи сподобалося йому проводити час за виконанням методик та спитала його дозволу забрати матеріали виконаних ним методик. Потім я попрощалася з хлопчиком та іншими учнями класу.

Проективна методика «Неіснуюча тварина», малюнок:

Інтерпретація проективної методики «Неіснуюча тварина»:

З наведеного вище малюнка ми бачимо, що весь малюнок розташований майже на середній лінії вертикально до аркуша. Також малюнок розташований чітко по середині відносно до кожної з сторін аркуша. Таке розташування малюнка на аркуші являє собою норму. Але все ж таки малюнок блище розташований до верхнього краю аркуша, що може говорити про високу самооцінку, як невдоволення своїм становищем у соціумі, недостатність визнання з боку оточуючих, як претензія на просування і визнання, тенденція до самоствердження. Малюнок гарно промальований, з великою кількістю деталей, він займає велику частину аркушу, тобто малюнок по відношенню до аркуша нормальних розмірів (не дуже маленький та не великий). Голова тварини розташована анфас, що може казати про наявність егоцентризму. Рот з зубами може вважатися проявом вербальної агресії, в більшості випадків — захисна (огризається, задирається, грубить у відповідь на звернення до нього з осудом, осудженням). Вії на малюнку, можуть вказувати на наявність істероідно-демонстративні манери поведінки. Вії - також вказують на зацікавленість у замилуванні оточуючих зовнішньою красою і манерою одягатися, надання цьому великого значення. Збільшений (відповідно до фігурою в цілому) розмір голови тварини говорить про те, що випробуваний цінує раціональний початок (можливо, і ерудицію) в собі і оточуючих. Опорна частина фігури (ноги) являє собою грунтовність цієї частини по відношенню до розмірів всієї фігури і за формою: поверховість суджень, легковажність у висновках і безпідставність суджень, іноді імпульсивність у прийнятті рішення. Ноги тварини чітко з'єднані з тулубом, що може бути проявом контролю за своїми судженнями, висновками, рішеннями з боку хлопчика. Різноманіття форми та розташування ніг, може казати про своєрідність установок і суджень, самостійність і не банальність; іноді навіть творче начало (відповідно незвичайності форми) або інакомислення (ближче до патології). Контури фігури тварини дуже акуратні та рівні, з невеличким закругленням, натиск олівця середній, що свідчить про те, що при проходженні методики хлопчик знаходився у спокійному, розслабленому стані, його ніщо не турбувало. Також середній натиск на олівець та промальовані лінії малюнку говорять про те, що хлопчик має позитивний настрій та енергію. Уподібнення мальованої тварини людині, починаючи з постановки тварини в положення прямоходіння на дві лапи замість чотирьох або більше і закінчуючи одяганням тварини в людський одяг (штани, банти, пояси), включаючи схожість морди на обличчя, ніг і лап — на руки, — свідчить про інфантильність, емоційну незрілість, відповідно ступеня вираженості олюднення тварини. Тварина за малюнком більш схожа на нейтральну, тобто можемо говорити про те, що дитина ідентифікує себе за значимістю, як нейтральну особу, але, все ж таки, присутність кликів звертає тварину і в бік загрозливої, що теж є показником характеру дитини та її відношення до себе та оточуючих. Назва тварини: «Жовта мочалка», те чим тварина харчується: «їсть папір» та те де саме мешкає тварина: «мешкає в пеналі», є показником раціональності, конкретної установки при орієнтуванні та адаптації.

У висновку необхідно відзначити, що враховуючи множинність детермінації, багатозначність, багатоплановість і амбівалентність символу, ми не можемо робити однозначних висновків на підставі лише одного тільки конкретного малюнка. Інтерпретація допускається тільки на рівні гіпотези, ступінь імовірності якої в подальшому або буде підвищуватися, або знижуватися — в ході інтерпретації інших малюнків, сновидінь, а також аналізу історії життя і актуальною особистісної ситуації людини. Як правило, проблема чи внутрішній конфлікт особистості відбиваються в різних формах майже в кожному його малюнку.

Відповіді на тест «Прогресивні матриці Равена»:

Інтерпретація тесту «Прогресивні матриці Равена»:

За підрахунком балів тесту «Прогресивні матриці Равена» (сирі бали — 103 з максимальних 143, «стени» — 6 з максимальних 9) бачимо, що дитина має хороший розвиток базових характеристик візуального мислення, здатність успішно оперувати малюнками і схемами та співвідносити їх зі словесними схемами. Дитина також здатна виявляти внутрішні закономірності розвитку у наочно представленій інформації.

Таким чином, можемо казати, що дитина має вищу за середній потенціал здатність до навчання, хлопчик може самостійно (творчо) мислити без суттєвого впливу інших людей та має вище середнього рівень розвитку візуального мислення.

Необхідно зазначити, що враховуючи результати з одного джерела рівня розвитку візуального мислення, тесту «Прогресивні матриці Равена», ми не можемо робити однозначних висновків. Інтерпретація допускається тільки на рівні гіпотези, ступінь імовірності якої в подальшому або буде підвищуватися, або знижуватися — в?? ході інтерпретації інших методик, а також аналізу історії життя.

27. 02. 13

Шкільний психолог ознайомила студентів з інструкціями щодо проведення у 10-А класі тесту «Опитувальник Айзенка». Завдання полягало у тому, щоб з одним із учнів 10-А класу виконати запропонований шкільним психологом тест.

Суб'єктом мого дослідження стала дівчина — Мєльнікова Марина. Спочатку я познайомилася з дівчиною ближче, щоб краще розуміти яка вона людина. Запитала дівчину як її звуть, а також представилась їй сама. Розпитала у неї що вона полюбляє робити у вільний час, які хобі має.

Розповідь Марини про себе дуже допомогла мені при аналізі тесту «Опитувальник Айзенка». Я дізналася, що Марина активна, ексцентрична, цілеспрямована та розумна дівчина.

Далі я розповіла дівчині стимульний матеріал тесту «Опитувальник Айзенка» та запропонувала пройти тест. Після того, як тест було пройдено, я подякувала дівчині і розпитала чи сподобалося їй проводити час за виконанням тесту.

Відповіді на «Опитувальник Айзенка»:

Інтерпретація тесту «Опитувальник Айзенка»:

За підрахунком балів тесту «Опитувальник Айзенка» (І. Екстраверсія (Е): 16 балів, ІІ. Нейротизм (Н): 16 балів, ІІІ. «Брехня»: 2 бали), бачимо, що дитина за шкалою «Екстраверсії» та «Нейротизму» має бали трохи вищі за середні показники, що може свідчити про те, що дівчинці властивий емоційно бідний або емоційно обмежений тип, такий тип людини не вміє або не схильний співпереживати, співчувати ні у спілкуванні, ні на відстані. Дуже велика демонстративність примушує дівчинку протиставляти себе колективу (свої знання, вміння, навички, досягнення та ін.), що доставляє їй не аби яке задоволення. Задля досягненні своїх цілей або значимих цінностей, дівчина готова майже до будь-якого вчинку, проявляє цілеспрямованість, напористість, впертість, енергійність та активність у діях та вчинках, що може говорити про виражену престижність даного типу особистості. Невдачі у діях або ділах не знижують впевненості в собі. Можливо, що дівчинка в більшості свого спілкування та для досягнення певної мети або цілей проявляє «фальшивість» (використовує соціальні «маски»), цінує тільки інформативність, являє собою практичний тип особистості, проявляє егоїзм. Схильність до конфліктів заважає адекватно оцінювати ситуацію, і в своїй більшості призводить до сварок та суперечок, при цьому дівчинка може не поступатися своїми ідеями та світоглядом, навіть якщо вона напевно знає, що не права та не зазнавати мук совісті.

Таким чином, можемо казати, що дівчині властивий холеричний тип особистості, що може свідчити про підвищену збудливість особистості, не стриманість, запальність, приривістість та різкість дій, неврівноваженість — схильність діяти покладаючи усі сили і як наслідок цього подальше перевтомлення, чванливість та честолюбство. Високий показник нейротизму свідчить про нестабільність, не урівноваженість нервово-психічних процесів, імпульсивність особистості, емоційну нестійкість та, можливо, лабільність вегетативної нервової системи. А високий показник екстраверсії - про комунікабельність, недостатній самоконтроль та високу адаптивність до нових обставин середовища.

Шляхами корекції для такого типу особистості є: м’який, терпимий режим взаємодії у суспільстві щоб уникнути конфлікту та загострення негативних рис особистості.

Для переведення активності й енергетики особистості у позитивне русло, а також потреби до боротьби у прийнятну форму, рекомендується втягувати таку дитину у спортивні або технічні заняття, залучати в позитивні соціальні групи з сильним впливовим лідером. Бажаним також є естетичне виховання та вплив на особистість через честолюбство.

06. 03. 13

Шкільний психолог ознайомила студентів з інструкціями щодо проведення у 11 класі тесту «Орієнтаційна анкета Б. Басса». Завдання полягало у тому, щоб з одним із учнів 11 класу виконати запропонований шкільним психологом тест.

Суб'єктом мого дослідження стала дівчина — Авраміді Елєніка (16 років). Спочатку я познайомилася з дівчиною ближче, щоб краще розуміти яка вона людина. Запитала дівчину як її звуть, а також представилась їй сама. Розпитала у неї що вона полюбляє робити у вільний час, які хобі має.

Розповідь Елєніки про себе дуже допомогла мені при аналізі тесту «Орієнтаційна анкета Б. Басса». Я дізналася, що Елєніка активна, ексцентрична, цілеспрямована і працьовита дівчина.

Далі я розповіла дівчині стимульний матеріал тесту «Орієнтаційна анкета Б. Басса» та запропонувала пройти тест. Після того, як тест було пройдено, я подякувала дівчині і розпитала чи сподобалося їй проводити час за виконанням тесту.

Відповіді на тест «Орієнтаційна анкета Б. Басса»:

Інтерпретація тесту «Орієнтаційна анкета Б. Басса»:

За підрахунком балів тесту «Орієнтаційна анкета Б. Басса»:

Спрямованість

на себе (Я)

на спілкування і взаємодію (О)

на справу і її результат (Д)

1

1

0

2

2

2

0

1

3

1

0

2

4

1

2

0

5

2

1

0

6

0

1

2

7

0

2

1

8

2

1

0

9

2

1

0

10

1

0

2

11

1

0

2

12

2

1

0

13

0

1

2

14

0

1

2

15

2

1

0

16

0

1

2

17

1

2

0

18

1

0

2

19

0

1

2

20

0

1

2

21

0

2

1

22

1

2

0

23

1

0

2

24

0

1

2

25

0

1

2

26

1

2

0

27

1

2

0

Сума балів:

23

27

31

Бачимо, що дівчина за шкалою «Спрямованість на справу і її результат (Д)» має трохи вищі бали (31 бал), ніж за шкалами «Спрямованість на спілкування і взаємодію (О)» (27 балів) та «Спрямованість на себе (Я)» (23 бали). Це може свідчити про те, що дівчинка сприймає діяльність, тобто сам процес і його результат, як сенс всього життя або надає велике значення діяльності у своєму житті. Діяльність при цьому представляє для дівчинки джерело натхнення і власної значущості. Саме тому, якщо при виконанні діяльності або конкретної справи виникли несподівані перешкоди або перешкоди на шляху виконання задуманого дівчинка може реагувати хворобливо, не адекватно.

При виконані якоїсь важливої справи дівчина орієнтована не тільки на результат діяльності, а й на співпрацю. Саме тому вона одержує задоволення від спілкування з вчителями та учнями, від сумісної співпраці та отриманого результату цієї співпраці. Але більше задоволення дівчинка отримує не стільки від спілкування з вчителями і учнями, скільки від того, що своєю активністю і енергією переконує їх в правоті своїх пропозицій і підходів, примушує їх слідувати запропонованому їм курсу. Така позиція надає їй енергію та задоволення від того що вона робить.

Захищаючи свою позицію, випробовувана уміє висловити свої думки в переконливій і емоційно привабливій формі, особливо коли йдеться про плани на майбутнє і постановці завдань на проміжні етапи. Це говорить нам про те, що дівчина являє собою сильну, значущу особистість, з умінням домінувати і переконувати решту людей. При цьому вона уміє слухати і чути співбесідників, готова не тільки очолити справу, але і узяти відповідальність за її успіх на себе, що свідчить також, і про лідерські якості особистості, уміння керувати справою або діяльністю у цілому.

В цілому для дівчинки можуть бути характерні: захопленість в оволодінні новими навиками і технологіями, здатність на користь справи визнати і обстоювати перспективні думки і пропозиції.

Проте, така позиція є вразливою, бо на жаль, ради успіху або кінцевого результату дівчинка може мало обертають уваги на моральну сторону справи. Що може характеризувати її як черству, не чутливу особистість, або здатність заради справи «йти по головах». Таким чином, вільно або мимоволі, дівчина може давати привід іноді віднести її до тих людей, хто орієнтується на сумнівні принципи: «Переможець завжди прав», «мета виправдовує засоби», «ліс рубають -- тріски летять».

Отже, можемо зазначити, що спрямованість випробовуваної на справу і її результат визначає всю поведінку її особистості, відношення до себе, оточуючих, до справи. Спрямованість виявляється в потребі, інтересах, ідеалах, переконаннях, домінуючих мотивах діяльності і поведінці дівчинки.

Необхідно зазначити, що враховуючи результати з одного джерела: векторів спрямованості особи «Орієнтаційної анкети Б. Басса», ми не можемо робити однозначних висновків. Інтерпретація допускається тільки на рівні гіпотези, ступінь імовірності якої в подальшому або буде підвищуватися, або знижуватися — в ході інтерпретації інших методик, а також аналізу історії життя.

13. 03. 13

Шкільний психолог ознайомила студентів з інструкціями щодо проведення у 10-А класі тесту опитувальник «Толерантність до невизначеності». Завдання полягало у тому, щоб з одним із учнів 10-А класу виконати запропонований шкільним психологом тест.

Суб'єктом мого дослідження стала дівчина — Головня Катерина (16 років). Спочатку я познайомилася з дівчиною ближче, щоб краще розуміти яка вона людина. Запитала дівчину як її звуть, а також представилась їй сама. Розпитала у неї що вона полюбляє робити у вільний час, які хобі має.

Розповідь Катерини про себе дуже допомогла мені при аналізі тесту опитувальник «Толерантність до невизначеності». Я дізналася, що Катерина активна, життєрадісна дівчина.

Далі я розповіла дівчині стимульний матеріал тесту опитувальник «Толерантність до невизначеності» та запропонувала пройти тест. Після того, як тест було пройдено, я подякувала дівчині і розпитала чи сподобалося їй проводити час за виконанням тесту.

Відповіді на тест опитувальник «Толерантність до невизначеності»:

Інтерпретація тесту опитувальник «Толерантність до невизначеності»:

За підрахунком балів тесту опитувальник «Толерантність до невизначеності» бачимо, що загальна сума балів дорівнює 51 бал, а за шкалами «Новизна проблеми» 11 балів, «Складність проблеми» 29 балів, «Невирішеність проблеми». 11 балів. Такі показники являють собою норму у даному випадку, бо не виходять за рамки середнього значення за субшкалами і тільки сумарний показник є трохи меншим за норму (норма становить 57,55, а у нашому випадку маємо показник 51). Дані отримані за субшкалами свідчать про те, що основним джерелом інтолерантності до невизначеності є саме складність проблеми.

Це може свідчити про те, що дівчинка сприймає незвичайні і складні ситуації як ті, що дають нові можливості, поповнюють життєвий досвід. Недолік інформації або її двозначність не визивають у дівчинки дискомфорту, а навпаки збільшують її інтерес до подій, тобто дівчинка почуває себе відносно комфортно навіть у ситуації високої напруги. Саме тому незвичній ситуації вона бачить можливість розвитку і прояву своїх здібностей і навичок.

Дівчинка здатна продуктивно діяти у незнайомій ситуації і за недоліком інформації брати на себе відповідальність, здатна ухвалювати рішення без довгих сумнівів та боязні невдачі. Це свідчить про те, що випробовувана являє собою «сильну» особистість, яка готова вирішувати складні завдання у ситуаціях невизначеності, при цьому вона добре володіє ситуацією та контролює її, а також уміє зберігати стійкість до маніпулятивних впливів. Тобто, як бачимо, дівчинка готова йти на «розумний ризик» у деяких життєвих обставинах.

Необхідно зазначити, що враховуючи результати з одного джерела: тесту опитувальник «Толерантність до невизначеності», ми не можемо робити однозначних висновків. Інтерпретація допускається тільки на рівні гіпотези, ступінь імовірності якої в подальшому або буде підвищуватися, або знижуватися — в ході інтерпретації інших методик, а також аналізу історії життя.

Після проведення тесту опитувальник «Толерантність до невизначеності», шкільний психолог ознайомила студентів з інструкціями щодо проведення у 7-А класі тесту «Опитувальник Айзенка». Завдання полягало у тому, щоб з одним із учнів 7-А класу виконати запропонований шкільним психологом тест.

Суб'єктом мого дослідження став хлопчик — Тимин Володимир. Спочатку я познайомилася з хлопчиком ближче, щоб краще розуміти, що він за людина. Запитала хлопчика як його звуть, а також представилась йому сама. Розпитала у нього про те, що він полюбляє робити у вільний час, які хобі має.

Розповідь Володимира про себе дуже допомогла мені при аналізі тесту «Опитувальник Айзенка». Я дізналася, що Володимир активний, запальний хлопчина.

Далі я розповіла Володимиру стимульний матеріал тесту «Опитувальник Айзенка» та запропонувала пройти тест. Після того, як тест було пройдено, я подякувала хлопчику і розпитала чи сподобалося йому проводити час за виконанням тесту.

Відповіді на «Опитувальник Айзенка»:

Інтерпретація тесту «Опитувальник Айзенка»:

За підрахунком балів тесту «Опитувальник Айзенка» (І. Екстраверсія (Е): 18 балів, ІІ. Нейротизм (Н): 11 балів, ІІІ. «Брехня»: 1 бал), бачимо, що показники знаходяться у рамках норми. Такі дані за субшкалами «Екстраверсія» та «Нейротизм», можуть свідчити про те, що хлопчик являє собою товариську людину, дуже щиру і уважну у спілкуванні та взаємодії з людьми, завдяки чому він користується довірою і щирою повагою оточуючих. Такі якості допомагають хлопчикові лідирувати і бути організатором у певних ситуаціях. Він може «взяти ініціативу у свої руки» і з великим захопленням довести справу до кінця. При цьому випробовуваний дуже честолюбива дитина, він полюбляє коли його цінують та вихваляють його дії.

Активність, ініціативність та легка захопленість подіями допомагають випробовуваному власними зусиллями добиватися поставленої цілі. Незважаючи на велику схильність до захопленості та прояву інтересу до справи, хлопчик вміє управляти собою, контролювати свої дій та передбачувати результат.

Таким чином, можемо казати, що взагалі хлопчику притаманний легкий характер, естетичний та в міру живий.

Таким чином, можемо казати, що хлопчику властивий сангвінічний тип особистості, що може свідчити про швидке пристосування до нових обставин, інтерес до всього нового та незвичайного, захопливість. У плані спілкування хлопчик проявляє допитливість, інтерес до особистості співбесідника, але може швидко переключатися на різні теми або взагалі, на іншого співрозмовника. Дуже товариський та комунікабельний, легко та швидко збігається з людьми. У компанії веселий, завжди має чим зацікавити, багато сміється.

У емоційному плані нестримний, але почуття легко з’являються та зникають або змінюються іншими, тому емоційні переживання, як правило, не глибокі, не зациклюється на внутрішніх переживаннях. Міміка багата, виразна.

Не вміє сидіти на одному місці, швидко захоплюється, але може так само швидко і переключатися на захоплення іншою справою, тому постійно потребує нових вражень, емоцій, подій. Регулювання своїх імпульсів та емоційних поштовхів дається хлопчикові великими зусиллями. Це заважає йому успішно виконувати ті справи, які потребують рівної затрати зусиль, тривалої методичної напруги, посидючості, старанності, надмірної уваги, терпіння. Особистості з таким типом темпераменту протипоказане займатися монотонними, статичними справами, бо люди такого типу потребують постійної активності, зміни обставин, нових подій і почуттів.

За відсутності серйозних цілей, глибокого мислення та творчої діяльності у хлопчика можуть виробитися поверховість мислення та розуміння подій, а також непостійність у виборі, діях та поведінці у цілому.

Шляхами корекції для такого типу особистості є: створення умов для активної, емоційно насиченої діяльності, надання можливості вирішувати індивідуальні, цікаві, творчі завдання, але при цьому допомагати в рішенні групових і індивідуальних задач, а також слідкувати за тим, щоб навантаження (учбове, виробниче і громадське) було в розумних межах. Бажаним також є створення умов для лідирування, прояву організаторських якостей.

17. 04. 13

Шкільний психолог ознайомила студентів з інструкціями щодо проведення у 2-А класі «Стандартизованої методики для визначення рівня розумового розвитку молодших школярів Е. Замбацявічене». Завдання полягало у тому, щоб з одним із учнів 2-А класу виконати запропонований шкільним психологом тест.

Суб'єктом мого дослідження стала дівчина — Шейка Катерина (8 років). Спочатку я познайомилася з дівчиною ближче, щоб краще розуміти яка вона людина. Запитала дівчину як її звуть, а також представилась їй сама. Розпитала у неї що вона полюбляє робити у вільний час, які хобі має.

Розповідь Катерини про себе дуже допомогла мені при аналізі «Стандартизованої методики для визначення рівня розумового розвитку молодших школярів Е. Замбацявічене». Я дізналася, що Катерина активна, життєрадісна дівчина з великою і дружньою сім'єю.

Далі я розповіла дівчині стимульний матеріал «Стандартизованої методики для визначення рівня розумового розвитку молодших школярів Е. Замбацявічене» та запропонувала пройти тест. Після того, як тест було пройдено, я подякувала дівчині і розпитала чи сподобалося їй проводити час за виконанням тесту.

Відповіді на «Стандартизовану методику для визначення рівня розумового розвитку молодших школярів Е. Замбацявічене»:

Інтерпретація «Стандартизованої методики для визначення рівня розумового розвитку молодших школярів Е. Замбацявічене»:

За підрахунком балів «Стандартизованої методики для визначення рівня розумового розвитку молодших школярів Е. Замбацявічене», що зазначені у протоколі обстеження:

Бачимо, що дівчинка має середній рівень розумового розвитку (76,5 балів). Майже гармонійно розвинені інтелектуальні уміння за I, II та IV субтестами (26,1, 23,1 та 18,2 балів відповідно), суттєво погіршує результат параметр III субтесту (9,1 балів). Такі дані за субшкалами, можуть свідчити про те, що дівчинка вміє правильно диференціювати суттєві ознаки предметів або явищ від несуттєвих, другорядних, тобто має доволі багаті знання для свого віку. Гарно володіє операціями узагальнення й абстрагування і здатна чітко виділяти суттєві ознаки предметів або явищ, а також доволі непогано уміє узагальнювати. Але на противагу цьому завдання на умовиводи з аналогією даються дівчинці набагато складніше, тобто можемо казати про те, що дитині ще складно встановлювати логічні зв’язки і відносини між поняттями.

Необхідно зазначити, що враховуючи результати з одного джерела: тесту опитувальник «Стандартизованої методики для визначення рівня розумового розвитку молодших школярів Е. Замбацявічене», ми не можемо робити однозначних висновків. Інтерпретація допускається тільки на рівні гіпотези, ступінь імовірності якої в подальшому або буде підвищуватися, або знижуватися — в ході інтерпретації інших методик, а також аналізу історії життя.

24. 04. 13

Шкільний психолог ознайомила студентів з інструкціями щодо проведення у 3-А класі «Методики вивчення рівня уваги у дітей шкільного віку (Гальперін П.Я., Кабилицька С.Л.)». Завдання полягало у тому, щоб з одним із учнів 3-А класу виконати запропонований шкільним психологом тест.

Суб'єктом мого дослідження став хлопчик — Дехніч Ігор (8 років). Спочатку я познайомилася з ним ближче, щоб краще розуміти що він за дитина. Запитала хлопчика як його звуть, а також представилась йому сама. Розпитала у нього що він полюбляє робити у вільний час, які хобі має.

Далі я розповіла хлопчику стимульний матеріал «Методики вивчення рівня уваги у дітей шкільного віку (Гальперін П.Я., Кабилицька С.Л.)» та запропонувала пройти тест. Після того, як тест було пройдено, я подякувала хлопчику і розпитала чи сподобалося йому проводити час за виконанням тесту.

Відповіді на «Методику вивчення рівня уваги у дітей шкільного віку (Гальперін П.Я., Кабилицька С.Л.)»:

Інтерпретація «Методики вивчення рівня уваги у дітей шкільного віку (Гальперін П.Я., Кабилицька С.Л.)»:

За підрахунком пропущених помилок «Методики вивчення рівня уваги у дітей шкільного віку (Гальперін П.Я., Кабилицька С.Л.)» — у сумі 3 помилки, бачимо, що хлопчик має середній рівень уваги та самоконтролю. Методика була пройдена за 15 хвилин, при цьому дитина уважно роздивлялася і читала вголос 3 рази наданий текст, зберігаючи самоконтроль і рівновагу поведінки. Такі дані можуть свідчити про те, що хлопчик вміє правильно розподіляти увагу у потрібний час, а також володіє стриманістю в поведінці у робочих, учбових ситуаціях. Також результати методики можуть свідчити і про рівень відповідних знань у школяра.

Необхідно зазначити, що враховуючи результати з одного джерела: «Методики вивчення рівня уваги у дітей шкільного віку (Гальперін П.Я., Кабилицька С.Л.)», ми не можемо робити однозначних висновків. Інтерпретація допускається тільки на рівні гіпотези, ступінь імовірності якої в подальшому або буде підвищуватися, або знижуватися — в?? ході інтерпретації інших методик, а також аналізу історії життя.

08. 05. 13

Шкільний психолог ознайомила студентів з інструкціями щодо проведення у 10-А класі тесту «Методика діагностики рівня шкільної тривожності Філліпса». Завдання полягало у тому, щоб з одним із учнів 10-А класу виконати запропонований шкільним психологом тест.

Суб'єктом мого дослідження стала дівчина — Головня Катерина (16 років). Спочатку я познайомилася з дівчиною ближче, щоб краще розуміти яка вона людина. Запитала дівчину як її звуть, а також представилась їй сама. Розпитала у неї що вона полюбляє робити у вільний час, які хобі має.

Розповідь Катерини про себе дуже допомогла мені при аналізі тесту «Методика діагностики рівня шкільної тривожності Філліпса». Я дізналася, що Катерина активна, життєрадісна дівчина.

Далі я розповіла дівчині стимульний матеріал тесту «Методика діагностики рівня шкільної тривожності Філліпса» та запропонувала пройти тест. Після того, як тест було пройдено, я подякувала дівчині і розпитала чи сподобалося їй проводити час за виконанням тесту.

Відповіді на тест «Методика діагностики рівня шкільної тривожності Філліпса»:

Інтерпретація тесту «Методика діагностики рівня шкільної тривожності Філліпса»:

За підрахунком балів «Методики діагностики рівня шкільної тривожності Філліпса»: кількість збігів за кожним з 8 факторів тривожності, виділених у тесті, склали: «Загальна тривожність у школі» — 16 балів, «Переживання соціального стресу» — 9 балів, «Фрустрація у потребі досягнення успіху» — 9 балів, «Страх самовираження» — 4 бали, «Страх ситуації перевірки знань» — 4 бали, «Страх не відповідати сподіванням оточуючих» — 2 бали, «Низький фізіологічний опір стресу» — 5 балів та «Проблеми та страхи у відносинах з вчителями» — 5 балів, у сумі 54 бали; кількість розбігів: «Загальна тривожність у школі» — 6 балів, «Переживання соціального стресу» — 2 бали, «Фрустрація у потребі досягнення успіху» — 4 бали, «Страх самовираження» — 2 бали, «Страх ситуації перевірки знань» — 2 бали, «Страх не відповідати сподіванням оточуючих» — 3 бали, «Низький фізіологічний опір стресу» — 0 балів та «Проблеми та страхи у відносинах з вчителями» — 3 бали, у сумі 22 бали. Загальний рівень тривожності дитини склав за формулою: ().

Такі дані можуть свідчити про те, що дівчинка має приблизно середній рівень тривожності 41%. Загалом рівень і характер тривожності пов’язаний з вираженням «Загальної тривожності у школі» — 16 балів (максимальна кількість балів 22), а також з «Переживанням соціального стресу» — 9 балів (максимальна кількість балів 11), «Фрустрацією у потребі досягнення успіху» 9 балів (максимальна кількість балів 13), «Страх самовираження» — 4 бали (максимальна кількість балів 6), «Проблеми та страхи у відносинах з вчителями» — 5 балів (максимальна кількість балів 5) і «Низький фізіологічний опір стресу» — 5 балів (максимальна кількість балів 8). Тобто бачимо, що тривожність та стрес у дитини, перш за все, викликає стурбованість, пов’язана з різними формами включення дитини у життя школи, а також налагодження соціальних контактів (перш за все з однолітками). Дитина має несприятливий фізичний фон, що не дозволяє їй розвивати свої потреби у успіху, досягненні високого результату. Також заважає дівчинці і її негативні емоційні переживання ситуацій, сполучених з необхідністю саморозкриття, пред’яви себе іншим, демонстрації своїх здібностей; її загальний емоційний фон спілкування з дорослими у школі, що знижує успішність навчання дитини. Ще й «Низький фізіологічний опір стресу» знижує рівень адаптації дитини до ситуацій стресогенного характеру, що підвищує вірогідність не адекватного, деструктивного реагування на тривожний фактор середовища.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой