Особливості світового господарства материка Північна Америка

Тип работы:
Контрольная
Предмет:
Экономика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Міністерство аграрної політики України

Львівська національна академія ветеринарної медицини ім.

С.З. Ґжицького

Кафедра Маркетингу

Модуль № 2

З дисципліни

«Економіка світового сільського господарства «

на тему

«Особливості світового господарства материка Північна Америка»

Виконав:

Студент III- курсу

Ф-ту економіки

та менджменту

8 підгрупи

Шворака Олександра

Львів — 2007

Зміст

Сільське господарство північної Америки.

а) рослинництво

б) тваринництво

Сільське господарство Північної Америки

Сільське господарство це важлива галузь Північної Америки. Як за світовими значеннями, так і за обсягами виробництва. Американське сільське господарство спершу було екстенсивним. Зараз воно інтенсивне: в середньому врожайність пшениці становить 26 ц/ га, кукурудзи 75 ц/ га, надої молока — 700 кг на одну корову. Але головною перевагою є його висока продуктивність праці в сільському господарстві досягається:

· Спеціалізацією ферм і територій

· Всебічною механізацією виробництва

· Ефективною організацією праці

· Наявністю сучасної інфраструктури (транспортне паливно-енергетичне і комунікативне забезпечення, розгалужена мережа сільськогосподарських коледжів, агрометеостанції, дослідних установ консультаційних пунктів)

Ефективність сільського господарства сприяє наявності розвиненого агропромислового комплексу, який включає виробництво сільськогосподарської техніки та хімікатів, зберігання, переробку, транспортування і збут продукції. Зайнятість безпосередньо в сільському господарстві є мінімальною і продовжує зменшуватись. Тобто зараз на кожного працюючого припадає понад 70 га орних земель і 85 га пасовищ.

Історично на півночі материка типовою була так звана «сімейна ферма» з земельним наділом в 64 га землі (¼ квадратної милі). Вона виникла в 19 ст. в процесі дарованої роздачі землі і стала свого роду «американською мрією» та уособленням американського сільського господарства за кордоном. Проте, не зважаючи на ефективне господарювання і постійну урядову підтримку, «сімейні ферми» не витримують конкуренції і розоряються. «Годують» материк тепер не сімейні ферми, а великі господарства з найманою робочою силою, 15% господарств кожне з вартістю продажу понад 100 тис дол. дають майже 83% всієї сільськогосподарської продукції.

Для Американських ферм і самого початку їх існування була характерна висока товарність. Зараз вона практично досягає 100%. Всі продукти, які споживають фермер і його родина, купують в крамниці.

Землеробство і тваринництво займають приблизно однакове місце і є багато галузевим.

В землеробстві на перше місце треба поставити виробництво кормового зерна — кукурудзи, ячменю. Важлива роль належить кукурудзі (збір 200−240млн .т) вегетаційний період вирощування кукурудзи 150−200 днів. Високілітні температури і опади 600−1000 мм на рік, багатими на азот ґрунтами сприяють високій врожайності. Американці пишаються своїм «кукурудзяним поясом «і вважають одним з найбільших сільськогосподарських районів світу.

Як продовольче зерно вирощують пшеницю (збір до 75 млн. .т) і рис (8 млн. т). «пшеничний пояс» це відомі Американські степи — прерії. Вирощують яру та озиму пшениці. Рис вирощують в долині Міссісіпі та в Каліфорнії та в інших містах.

Серед олійних — арахіс, соняшник, і бавовник.

Головна роль належить сої - культурі яка була запроваджена культурі під час II світової війни. Ареали вирощування сої - це «кукурудзяний пояс «(його стали називати навіть «кукурудзяно-савоєм»).

Вирощують і цукрові буряки і цукрову тростину. Виробництво цукру є дуже важливим його експортують в країни Європи і Азії.

Збір картоплі, як і його споживання, порівняно незначні. Проте вирощують овочі та фрукти. П’ятдесят років тому її вирощували на кожній фермі, зараз тільки на спеціальних фермах і в спеціальних зонах.

Серед технічних культур найбільше значення мають тютюн і бавовник.

Тваринництво характеризується великим поголів'ям високою продуктивністю і міцною кормовою базою (комбікорми, сіяні трави, грубі пасовища). Молочні зони формуються навколо великих метрополітенів.

Вирощування свиней спеціалізація кукурудзяного поясу.

Велику рогату худобу утримують на спеціальних ранчо і фермах, які стали відгодівельними підприємствами промислового типу — «фабриками м’яса. Також характерне бройлерне господарство. Виробництво м’яса весь час зростає.

Сучасна географія сільського господарства складалась поступово. Продовжує вона змінюватись і тепер.

Стосовно харчування американців у цьому найважливішу роль м’ясо та інші продукти тваринного походження (крім тваринного масла) риба, олія, овочі.

Список використаної літератури

1. Атлас світу.

2. Глушко В." Економіка сільського господарства", К. -99.

3. Власов П. «Глобальна продовольча проблема», К,-02.

4. Журнал «Економіка АПК».

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой