Особливості формування власного капіталу товариств з обмеженою відповідальністю

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Финансы


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра фінансів

Курсова робота

З дисципліни фінансова діяльність

На тему

«Особливості формування власного капіталу товариств з обмеженою відповідальністю»

Виконала: студентка ОФПД 4−6

Коваль Н. Г

Перевірила: Еш С. М

Київ-2011р.

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЯК ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВА ФОРМА ПІДПРИЄМСТВА В УКРАЇНІ

1.1 Сутність статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю

1.2 Особливості фінансової діяльності товариств з обмеженою відповідальністю

1.3 Особливості формування власного капіталу товариств з обмеженою відповідальністю

2. РОЗДІЛ ІІ АНАЛІЗ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ТОВ АГРОФІРМИ «ІМПУЛЬС»

2.1. Організаційно-правовий статус, напрями діяльності та основні показники діяльності

2.2 Оцінка ефективності управління структурою власного капіталу

РОЗДІЛ ІІI ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФОРМУВАННЯ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ТОВАРИСТВ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

3.1 Заходи для забезпечення оптимальної структури капіталу товариств з обмеженою відповідальністю

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Товариство з обмеженою відповідальністю -- це правова форма, що дає змогу більш гармонійно поєднувати особистий і матеріальний інтерес, залучати для забезпечення діяльності товариства внески від досить великої кількості вкладників-учасників. При цьому самі учасники ризикують лише повною частиною, внесеною при вступі до товариства. Повною мірою захищені й інтереси кредиторів. Саме товариство несе повну майнову відповідальність за своїми зобов’язаннями перед кредиторами, а обмежений характер відповідальності учасників є персоналізацією їх відповідальності в межах внесків у статутний фонд. Разом з тим закон вимагає, щоб найменування і вид товариства були визначені в установчих документах і документах ділових відносин з партнерами.

Мета курсової роботи — провести аналіз формування власного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю та привести варіанти його вдосконалення, застосувавши критерії оптимізації структури капіталу.

Досягнення поставленої цілі вимагало рішення наступних задач:

1. Визначити основні завдання управління структурою капіталу підприємства;

2. здійснити аналіз структури капіталу;

3. вивчити та провести аналізу методів управління структурою капіталу за різними критеріями;

4. сформувати заходи щодо покращення управління структурою капіталу товариства з обмеженою відповідальністю.

Об'єкт дослідження — механізм управління структурою капіталу ТОВ Агрофірми «Імпульс».

Предмет дослідження — теоретичні та методичні аспекти управління цільовою структурою капіталу підприємств з метою її оптимізації для забезпечення фінансової стабільності ефективного функціонування підприємств різних галузей економіки.

РОЗДІЛ І. ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЯК ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВА ФОРМА ПІДПРИЄМСТВА В УКРАЇНІ

1.1 Сутність статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю

Особливістю товариства з обмеженою відповідальністю є наявність статутного капіталу (статутного фонду), розмір якого повинен бути не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, на основі ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю.

Статутний капітал виконує ряд найважливіших для діяльності товариства функцій, зокрема матеріальне забезпечення підприємницької діяльності товариства. Важливою функцією статутного капіталу є і те, що він є гарантією захисту інтересів кредиторів за рахунок встановлення мінімального розміру статутного фонду, що значною мірою перешкоджає зниженню вартості майна товариства нижче гарантованої мінімальної величини статутного капіталу.

До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожний з учасників зобов’язаний внести в статутний фонд не менше ЗО відсотків зазначеного в установчих документах внеску. Внесення в статутний фонд грошей підтверджується документами, виданими банківською установою.

Учасник зобов’язаний повністю внести свій внесок не пізніше року після реєстрації товариства. У випадку невиконання цього зобов’язання у визначений термін учасник сплачує за час прострочення 10 відсотків річних з недовнесеної суми.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за згодою учасників віддати свою частку одному або декільком учасникам цього ж товариства, якщо інше не передбачене установчими документами.

Передача частки третім особам можлива лише після повного внесення вкладу учасником, що її відступає. При цьому третій особі одночасно переходять усі права й обов’язки.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник має право в будь-який час замінити свого представника в зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розмірові їх частини в статутному фонді. Збори учасників товариства обирають голову товариства.

До компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належать:

* визначення основних напрямків діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання;

* внесення змін у статут товариства;

* встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових внесків;

* вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

* виключення учасника із товариства.

* обрання і відкликання членів виконавчого органу і ревізійної комісії;

* затвердження річних результатів діяльності товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, термінів та порядку виплати частини прибутку, визначення порядку покриття збитків;

* створення, реорганізація і ліквідація дочірніх підприємств, філій і представництв, затвердження їх статутів і положень;

* винесення рішень про притягнення до майнової

відповідальності посадових осіб органів управління товариством;

* затвердження правил процедури й інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства;

* визначення умов оплати праці посадових осіб товариства, його дочірніх підприємств, філій і представництв;

* затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті товариства;

* ухвалення рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), які володіють у сукупності більше ніж 60 відсотками голосів, а з питань, що вимагають одноголосності, -- всі учасники.

Збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликають не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачене установчими документами.

Позачергові збори учасників скликаються головою товариства за наявності обставин, зазначених в установчих документах, у випадку неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього вимагають його інтереси.

Виконавчим органом товариства з обмеженою відповідальністю є колегіальний або одноосібний директор. Дирекцію очолює генеральний директор, а членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства.

Дирекція вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, котрі належать до виняткової компетенції зборів учасників. Збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень дирекції. Дирекція підзвітна зборам учасників і організує виконання їх рішень.

Контроль за діяльністю дирекції товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється ревізійною комісією, що створюється зборами учасників товариства з їх числа, у кількості, передбаченій установчими документами, але не менше трьох осіб.

Ревізійна комісія складає висновок щодо річних звітів і балансів. Без висновку ревізійної комісії збори учасників товариства не мають права затверджувати баланс товариства.

Більшість із викладених положень щодо правового регулювання діяльності товариств з обмеженою відповідальністю стосується також і товариств із додатковою відповідальністю. Разом з тим, у цій категорії господарських товариств є певні особливості.

Статутний капітал ТОВ можна збільшувати шляхом здійснення додаткових внесків чи реінвестування прибутку. Здійснюючи внески в статутний капітал, учасники не змінюють свого юридичного статусу (не відбувається ні реорганізації, ні ліквідації). До основних витрат, пов’язаних із залученням власного капіталу ТОВ, можна віднести такі:

державне мито;

вартість нотаріальних послуг;

плата за перереєстрацію засновницьких документів.

При збільшенні статутного капіталу товариства слід враховувати те, що, викупивши додаткову частку, новий учасник стає співвласником раніше створених підприємством резервів. Саме тому, окрім номінальної вартості частки, учасник повинен сплатити ажіо, яке відповідає належному на цю частку еквіваленту раніше сформованих резервів. Величина ажіо може встановлюватися за результатами оцінки вартості підприємства та узгоджуватися зборами учасників. Перевищення фактичної ціни продажу частки над її номіналом належить до іншого додаткового капіталу.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за згодою решти учасників уступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам цього ж товариства, а якщо інше не передбачено установчими документами, то і третім особам.

Учасники товариства користуються переважним правом на здійснення додаткових внесків у статутний капітал чи на придбання частки учасника, який її уступив пропорційно їх часткам у статутному капіталі товариства або в іншому погодженому між ними розмірі.

Зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю може здійснюватися двома основними способами:

в результаті виходу одного або кількох учасників зі складу товариства;

на основі зменшення частки у статутному капіталі всіх чи окремих учасників.

Повернення частки учасникові може означати для підприємства або зменшення статутного капіталу, або зміну учасника без зменшення розміру статутного капіталу. Згідно із Законом України «Про господарські товариства» при виході учасника з ТОВ йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Такого роду зміни (а також будь-які інші зміни, пов’язані зі зміною розміру статутного капіталу) вимагають внесення змін у засновницькі документи з відповідною перереєстрацію підприємства.

Виплата відповідної частки здійснюється після затвердження звіту за рік і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства внесок може бути повернено повністю або частково в натуральній формі.

Досить суперечливим моментом є те, що згідно зі статтею 57 згаданого Закону у разі недостатності майна учасника ТОВ для покриття його боргів кредитори вправі вимагати виділення частки учасника-боржника в майні підприємства. У такому разі розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню. Однак зменшення статутного капіталу ТОВ може відбуватися лише за рішенням зборів засновників. Що слід вчинити, якщо засновники не винесуть відповідного рішення? Крім того, зменшення статутного капіталу за наявності заперечень будь-кого з кредиторів товариства не допускається.

Що робити кредиторам одного з учасників товариства, якщо кредитори самого товариства не погоджуються зі зменшенням статутного капіталу? У разі внесення до установчих документів змін, пов’язаних зі зміною складу засновників (учасників) суб'єкта підприємницької діяльності, до державного органу реєстрації подаються оформлені відповідно до вимог законодавства документи, що засвідчують:

добровільний вихід юридичної особи зі складу засновників (учасників) подається копія рішення засновника, а фізичної особи -- нотаріально посвідчена заява;

примусове виключення засновників (учасників) -- рішення уповноваженого на це органу.

Орган державної реєстрації у 5-денний термін з дня державної реєстрації змін (доповнень) в установчих документах подає до органу державної статистики та органу державної податкової служби по одній копії реєстраційної картки з відміткою про державну реєстрацію внесених змін.

У разі зменшення статутного капіталу на основі зменшення часток окремих учасників товариство має надати органу державної реєстрації такі документи:

а) реєстраційну картку встановленого зразка;

б) нотаріально посвідчені зміни до установчих документів (два оригінали та одну копію);

в) протокол загальних зборів учасників;

г) документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію.

1.2 Особливості фінансової діяльності товариств з обмеженою відповідальністю

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) так само, як і акціонерне товариство, є суб'єктом колективної власності, має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається статутними документами. Згідно із законодавством України у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний капітал, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам. Для порівняння: у більшості країн Європейського Союзу (ЄС) мінімальний розмір статутного капіталу ТОВ встановлено на рівні 25 тис. євро; у Швейцарії -- 20 тис. франків.

На відміну від Росії чи Німеччини ТОВ в Україні не можуть створюватися однією особою, для цього потрібно мінімум 2 особи. Власниками (учасниками, засновниками) ТОВ можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Державні підприємства не можуть бути засновниками господарських товариств.

До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов’язаний зробити до статутного капіталу внесок не менше 30% зазначеного в установчих документах розміру, що підтверджується документами, виданими банківською установою.

Учасник зобов’язаний внести необхідні кошти у повному обсязі не пізніше року після реєстрації товариства. У разі невиконання цього зобов’язання у визначений строк учасник, якщо інше не передбачено установчими документами, сплачує за час прострочки 10% річних з недовнесеної суми. Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю сплатив свій внесок, видається свідоцтво товариства.

Відповідальність учасників ТОВ за борги підприємства обмежується їх внесками у власний капітал. Такий статус полегшує залучення власного капіталу ТОВ із зовнішніх фінансових джерел. У разі ліквідації товариства вимоги його власників задовольняються в останню чергу, після погашення претензій кредиторів.

Недоліком в організації фінансування ТОВ є складність і витратність передачі права власності на частки. На відміну від акцій АТ, частки ТОВ є не досить мобільними, оскільки відсутній організований ринок торгівлі ними. Окрім цього, операція купівлі-продажу (переуступлення) часток має бути нотаріально посвідчена. Якщо фізична чи юридична особа викуповує частку у статутному капіталі ТОВ, яка належить іншій особі, така операція оформлюється у формі договору купівлі-продажу частки. При оплаті частки у повному розмірі зазначена угода підтверджується не тільки платіжними документами, а й відповідним свідоцтвом, що видається товариством з обмеженою відповідальністю.

Для ТОВ, як і для інших підприємств, корпоративні права яких не мають обігу на фондовій біржі, характерним є загострення проблематики інформаційної асиметрії під час торгівлі частками, що ускладнює їх продаж третій стороні. Потенційний покупець частки може виходити з того, що учасник прагне продати корпоративні права через очікувану збиткову діяльність чи конфліктну ситуацію між власниками. Отже, продавець вимушений запропонувати мінімальну ціну продажу частки. Враховуючи перелічені чинники, пов’язані зі складністю реалізації часток, вклади у статутний капітал ТОВ здійснюються на максимально тривалий період.

Учасника ТОВ (на відміну від АТ) може бути виключено з товариства на підставі одностайного рішення зборів учасників товариства у разі систематичного невиконання своїх обов’язків або якщо він своїми діями перешкоджає досягненню цілей товариства. До числа типових зобов’язань, які на практиці не виконуються, можна віднести неповне внесення необхідних коштів (внеску) у статутний капітал згідно із засновницьким договором.

Законодавством передбачені певні особливості при передачі прав власності на частки ТОВ у разі правонаступництва. На відміну від інших форм організації бізнесу, правонаступники мають лише переважне (а не автоматичне) право вступу до товариства. Збори учасників мають право відмовити правонаступникові окремого учасника у прийнятті до товариства.

У разі виходу учасника (чи його правонаступника) з ТОВ йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Також виплачується належна частка прибутку, одержаного товариством у звітному році до моменту виходу. Звернення стягнення на частку учасника у товаристві з обмеженою відповідальністю по його власних зобов’язаннях не допускається.

Реалізація права учасника ТОВ на участь в управлінні підприємством аналогічно, як і для АТ, здійснюється на основі його участі у зборах власників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі. Повнота впливу окремого учасника на діяльність та управління підприємством залежить від величини його частки. Разом з тим власники ТОВ мають більше можливостей участі в управлінні, ніж акціонери АТ. Це зумовлено тим, що визначення основних напрямів діяльності ТОВ, затвердження його планів та звітів про їх виконання, внесення змін до статуту відбувається на основі одностайного голосування на зборах власників.

Фінансування товариства може здійснюватися на основі додаткових внесків учасників, тезаврації прибутку, залучення банківських і комерційних позичок, у т. ч. шляхом емісії облігацій (за певних обставин). У разі, якщо кредитоспроможність товариства та його активи є недостатніми для залучення необхідних розмірів кредитних ресурсів, окремі учасники ТОВ можуть надавати поручительства чи інші види кредитного забезпечення під позички, які виділяються цьому товариству. Завдяки цьому розширюються можливості фінансування підприємства. У такому разі відповідальність учасників за зобов’язаннями ТОВ не обмежується їхніми вкладами у статутний капітал, а додатково поширюється на майно, надане у кредитне забезпечення.

Досить часто з метою економії на податках учасники ТОВ замість фінансування товариства на основі збільшення статутного капіталу надають підприємству довгострокові позички. В цьому разі учасники розглядатимуться одночасно як власники і кредитори підприємства. Ризик втрати капіталу для учасника-кредитора буде меншим, оскільки згідно із законодавством про банкрутство претензії кредиторів задовольняються в першочерговому порядку порівняно з власниками. З метою запобігання зловживань з позичками власників у законодавствах європейських країн, зокрема в Німеччині, Швейцарії, Австрії, передбачено положення, відповідно до якого у разі банкрутства товариства претензії учасників-кредиторів задовольняються в тому самому порядку, що й інших власників, тобто в останню чергу.

1.3 Особливості формування власного капіталу товариств з обмеженою відповідальністю

В умовах ринкової економіки для підприємств усіх форм власності й організаційно-правового статусу основними джерелами формування фінансового капіталу виступають як власні, так і позикові кошти.

Утворення власного капіталу, відбувається за рахунок зовнішніх і внутрішніх джерел власних коштів.

До зовнішніх джерел формування власного капіталу належать, по перше, кошти, що формуються як за рахунок особистих внесків, так і за рахунок можливостей фінансового ринку; по-друге, кошти, що формуються у порядку розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів у масштабах економічної системи держави.

Рис. 1.2. Зовнішні джерела створення власного фінансового капіталу підприємства

До внутрішніх джерел формування власного капіталу належать фінансові ресурси, які формуються в процесі виробничо-фінансової діяльності підприємства (Рис. 1.3.).

Рис. 1.3 Внутрішні джерела створення власного фінансового капіталу підприємства

При рішенні питання обґрунтування схеми формування структури капіталу та вибору джерел його, фінансування власник підприємства стикається з проблемою вибору фінансування свого підприємства.

Існує дві основні схеми:

· Змішане фінансування передбачає формування капіталу як за рахунок власних, так і за рахунок позичкових коштів, що залучаються у різних пропорціях.

· Повне самофінансування передбачає формування капіталу підприємства виключно за рахунок власних його видів, що відповідають організаційно-правовій формі підприємства.

При виборі кожної зі схем необхідно враховувати переваги те недоліки джерел фінансування.

Переваги власного капіталу:

· власний капітал є фінансовою основою підприємства;

· залучення власного капіталу є більш простим порівняно з залученням позикового капіталу, що пов’язане з тим, що рішення, пов’язані із збільшенням капіталу приймає власники та менеджери підприємства без необхідності отримання згоди інших господарюючих суб'єктів;

· власний капітал забезпечує більш високу можливість генерування прибутку в усіх сферах діяльності.

Переваги позичкового капіталу:

· достатньо широкі можливості залучення, особливо при високому кредитному рейтингу підприємства;

· забезпечує ріст фінансового потенціалу підприємства при необхідності суттєвого розширення його активів та зростанню темпів росту обсягів його господарської діяльності;

· більш низька вартість порівняно до власного капіталу за рахунок забезпечення ефекту «податкового щита»;

· можливість генерувати приріст фінансової рентабельності (коефіцієнт рентабельності власного капіталу).

РОЗДІЛ ІІ АНАЛІЗ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ТОВ АГРОФІРМИ «ІМПУЛЬС»

2.1 Організаційно-правовий статус, напрями діяльності та основні показники діяльності

ТОВ Агрофірма «Імпульс» було створено в процесі реорганізації шляхом перетворення сільськогосподарського підприємства «Путь Леніна». Підприємство є правонаступником його правовідносин, прав та обов’язків.

ТОВ Агрофірма «Імпульс» зареєстроване як юридична особа у Державній реєстраційній палаті свідоцтвом від 16 березня 2000 року.

Станом на 31 грудня 2007 року на підприємстві зареєстровано 28 працівників. Статутний фонд підприємства становить 38 тисяч гривень.

Основний вид діяльності - змішане сільське господарство. Підприємство також спеціалізується на зовнішньо економічній діяльності. Це здійснення прямих виробничих, науково-технічних зв’язків, проведення експортно-імпортних операцій, в тому числі товарообмінних або бартерних, здійснення основного порядку зовнішньо економічної діяльності.

Важливим елементом санаційного аудиту є аналіз основних техніко-економічних показників виробничо-господарської діяльності У процесі аналізу виявляються також сильні та слабкі сторони виробничої сфери підприємства з метою виробити рекомендації щодо їх мобілізації чи усунення.

Таблиця 2.1 Основні техніко-економічні показники виробничо господарської діяльності

Показник

2006 рік

2007 рік

2008 рік

Абсолютне відхилення, тис. грн

Відносне відхилення, %

2007

2006

2008

2007

2008

2006

2007

2006

2008

2007

2008

2006

1. Випуск продукції в діючих цінах

2122

2200

5110

78

2910

2988

3,68

132,27

140,81

2. Чистий дохід від реалізації продукції

16 402

17 964

18 654

1562

690

2252

9,52

3,84

13,73

3. Кількість промислово-виробничого персоналу

133

140

140

7

0

7

5,26

0,00

5,26

4. Фонд оплати праці

716

805

1077

89

272

361

12,43

33,79

50,42

5. Продуктивність праці на одного працівника ПВП

15,95

16,07

36,5

0,12

20,43

20,55

0,75

127,13

128,84

6. Середньорічна оплата праці

5,38

5,75

7,69

0,37

1,94

2,31

6,88

33,79

42,99

7. Середньорічна вартість основних фондів

5436

6745

10 851

1309

4106

5415

24,08

60,87

99,61

8. Фондовіддача

2,41

3,52

1,40

1,11

-2,12

-1,00

46,06

-60,13

-41,77

9. Середньорічні залишки обігових коштів

28 079

24 713

21 748,5

-3366

-2964,5

-6330,5

-11,99

-12,00

-22,55

10. Коефіцієнт оборотності обігових коштів

0,58

0,73

0,86

0,14

0,13

0,27

24,44

18,00

46,83

11. Середньорічна вартість активів

0,08

0,09

0,23

0,01

0,15

0,15

17,80

163,93

210,91

12. Власний капітал

23 558

33 634

45 119

10 076

11 485

21 561

42,77

34,15

91,52

13. Собівартість реалізованої продукції

9205

8571

10 922

-634

2351

1717

-6,89

27,43

18,65

14.В т.ч. прямі матеріальні витрати

4052

5067

6528

1015

1461

2476

25,05

28,83

61,11

15. Частка прямих матеріальних витрат в собівартості

44,02

59,12

59,77

15,1

0,64

15,74

34,30

1,10

35,78

16. Витрати на 1 грн. реалізованої продукції

0,56

0,48

0,59

-0,08

0,11

0,02

-14,29

21,98

4,55

17. Валовий прибуток

7197

9393

7732

2196

-1661

535

30,51

-17,68

7,43

18. Прибуток від основної діяльності

8506

10 449

7912

1943

-2537

-594

22,84

-24,28

-6,98

19. Чистий прибуток

8131

9716

6785

1585

-2931

-1346

19,49

-30,17

-16,55

20. Рентабельність продукції

78,19

109,59

70,79

31,40

-38,80

-7,39

40,17

-35,40

-9,46

21. Рентабельність капіталу

34,51

28,89

15,04

-5,63

-13,85

-19,47

-16,30

-47,94

-56,43

Загалом техніко-економічний стан підприємства являється стабільним, діяльність ефективною. Наприклад випуск продукції збільшувався на протязі 3 років, спочатку на 3,68%, а в 2008 році на 132,27%. Продуктивність праці збільшилася, це може бути пов’язано зі збільшенням фонду оплати праці та збільшенням складу персоналу. Вартість основних фондів теж збільшувалася, але в 2008 році продуктивність використання обладнання була менш ефективною, про це свідчить зниження показника фондовіддачі на 60,13% (в порівнянні з 2007 роком) та 41,77% (в порівнянні з 2006 роком). Незважаючи на тенденцію зниження в залишках обігових коштів, їх оборотність збільшувалася з кожним роком і в 2008 році відсоток збільшення в порівнянні з 2006 роком становив 46,83% що свідчить про підвищення ефективності користуванням обіговими коштами. І активи і власний капітал з кожним роком збільшувалися, що теж є позитивним фактором. Збільшення частки прямих матеріальних витрат в собівартості продукції може свідчити про збільшення ринкової вартості продукції. Рентабельність продукції за розглянутий період була нестабільною вона знизилася в порівнянні 2006 року з 2009 на 9,46%, хоч в 2007 році даний показник становив 109,59%, тобто здатність продукції приносити прибутки є фактором нестабільним. Як видно з розрахунків, рентабельність капіталу теж знижувалася з кожним роком: у 2007 році на 16,3%, у 2008 на 47. 94% це свідчить про низьку ефективність використання власного капіталу ТОВ Агрофірми «Імпульс».

2.2 Оцінка ефективності управління структурою власного капіталу

Для уявлення про стан власного капіталу та зміни, які з ним відбувалися на протязі трьох досліджуваних років, проаналізуємо структуру капіталу ТОВ Агрофірми «Імпульс» (Табл.2. 5)

Таблиця 2.5 Структура власного капіталу

Баланс

2006 рік

2007 рік

2008 рік

Структура капіталу (%)

Абсолютне відхилення (тис. грн.)

Відносне відхилення (%)

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2007 2006

2008 2007

2008 2006

2007 2006

2008 2007

2008 2006

Необоротні активи всього:

6564

9509

38 727

23,52

25,30

71,52

1,78

46,23

48,01

7,57

182,73

204,13

Незавершенбудівництво

374

199

0

1,34

0,53

0,00

-0,81

-0,53

-1,34

-60,49

-100,0

-100,00

Основні засоби

5436

8054

13 648

19,48

21,43

25,21

1,95

3,78

5,73

10,02

17,64

29,42

Інші фінансові інвестиції

754

1256

831

2,70

3,34

1,53

0,64

-1,81

-1,17

23,69

-54,07

-43,19

Довгострокова дебіторська заборгованість

0

0

24 248

0,00

0,00

44,78

0,00

44,78

44,78

0

0

0

Оборотні активи всього:

21 347

28 079

15 418

76,48

74,70

28,48

-1,78

-46,23

-48,01

-2,33

-61,88

-62,77

Виробничі запаси

1277

1282

1761

4,58

3,41

3,25

-1,16

-0,16

-1,32

-25,45

-4,64

-28,91

Поточні біологічні активи

153

130

150

0,55

0,35

0,28

-0,20

-0,07

-0,27

-36,91

-19,90

-49,46

Незавершене виробництво

1303

1966

2761

4,67

5,23

5,10

0,56

-0,13

0,43

12,04

-2,51

9,23

Готова продукція

2122

2200

5110

7,60

5,85

9,44

-1,75

3,58

1,83

-23,02

61,25

24,13

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги

1303

3267

5381

4,67

8,69

9,94

4,02

1,25

5,27

86,18

14,34

112,88

Дебіторська заборгованість за розрахунками з:

з бюджетом

319

60

131

1,14

0,16

0,24

-0,98

0,08

-0,90

-86,03

51,57

-78,83

за виданими авансами

0

0

6

0

0

0,01

0

0,01

0,01

0

0

0

із внутрішніх розрахунків

14 797

19 166

0

53,01

50,99

0,00

-2,03

-50,99

-53,01

-3,82

-100

-100,00

Інша поточна дебіторська

9

0

7

0,03

0,00

0,01

-0,03

0,01

-0,02

-100,00

-59,91

Грошові кошти в національній валюті

64

8

111

0,23

0,02

0,21

-0,21

0,18

-0,02

-90,72

863,22

-10,60

Актив

27 911

37 588

54 145

100

100,0

100,0

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

Власний капітал всього:

23 558

33 634

45 119

84,40

89,48

83,33

5,08

-6,15

-1,07

6,01

-6,87

-1,27

Інший додатковий капітал

15 427

23 918

38 334

55,27

63,63

70,80

8,36

7,17

15,53

15,12

11,26

28,09

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

8131

9716

6785

29,13

25,85

12,53

-3,28

-13,32

-16,60

-11,27

-51,52

-56,98

Найбільшу питому вагу в структурі активу балансу займали в 2006—2007 роках оборотні активи, а в 2008 році - необоротні активи, розглядаючи пасив балансу можна побачити стабільну ситуацію — власний капітал має найбільшу частку, причому в 2007 році (в порівнянні з 2006 роком) він зріс на 6,01%. Стрімкому зростанню частки необоротних активів сприяло підвищення рівня дебіторської заборгованості на 44,78%.

Необоротні активи підприємства за досліджувані роки збільшилися в 2007 році (порівняно з 2006 роком) на 7,57%, а в 2008 році (в порівнянні з 2007 роком) на 182,73%. Слід зауважити, що в 2007 році активи зросли завдяки рівномірному зростанню як оборотних, так і необоротних активів, а в 2008 році такий відсоток зростання зумовлений зростанням необоротних активів на 182,73%.

Згідно вищенаведеним даними Таблиці 2.5 можна зробити висновок про збільшення власного капіталу. Взагалі, якщо розглядати структуру пасивів, можна побачити, що власний капітал займає найбільшу питому вагу і це є позитивним моментом, оскільки свідчить про невелику залежність господарства від позикових коштів та самостійність. Завдяки взятому довгостроковому кредиту в 2008 році підприємство збільшило свої довгострокові зобов’язання на 38 984% у порівнянні з 2007 роком, але саме цей кредит дозволив підвищити необоротні активи на 182,73%. Значно збільшився рівень поточних зобов’язань на 19,05%, на це вплинуло: взятий короткостроковий кредит (збільшився у 2008 році в порівнянні з 2007 роком на 21,28%), а також збільшення кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги в 2008 році на 99,5% (в порівнянні з 2008 роком).

Розглянемо більш детально динаміку позикового та власного капіталу ФГ «ОАЗИС» за період 2006−2008 роки, і визначимо темпи зростання (%) даних показників, а також абсолютне відхилення (тис. грн.) в Таблиці 2.6. А в Таблиці 2. 7, визначимо структуру капіталу за допомогою коефіцієнтів власного та позикового капіталу за період 2006−2008 роки. Таким чином визначивши ефективність управління капіталом.

Таблиця 2.6 Динаміка власного капіталу

Показник

2006 рік

2007 рік

2008 рік

Абсолютне відхилення, тис. грн.

Відносне відхилення, %

2007 2006

2008 2007

2008 2006

2007 2006

2008 2007

2008 2006

Власний капітал

23 558

33 634

45 119

10 076

11 485

21 561

42,77

34,15

91,52

Як видно з Таблиці 2.6 власний капітал зростав з кожним роком поступово, а його зростання, порівнюючи 2008 та 2006 роки становило 91,52%, але на цьому фоні зростання позикового капіталу більш помітніше, воно становило 107,35%. Отже, позиковий капітал зростав за аналізований період більш інтенсивно ніж власний капітал.

Таблиця 2. 7

Коефіцієнти структури капіталу ТОВ Агрофірми «Імпульс»

Коефіцієнт

2006 рік

2007 рік

2008 рік

Абсолютне відхилення

2007−2006

2008−2007

2008−2006

Коефіцієнт позичкового капіталу (Кз)

0,16

0,11

0,17

-0,05

0,06

0,01

Коефіцієнт власного капіталу (Кв)

0,84

0,89

0,83

0,05

-0,06

-0,01

ТОВ Агрофірма «Імпульс» за всі три роки підтримувало баланс між позиковим та власним капіталом, слід зазначити, що підприємство користується переважно власним капіталом, частка позикового капіталу найбільшою була в 2008 році - 0,17, що на 0,06 більше ніж в 2007 та на 0,01 більше ніж в 2006 році. Це свідчить про стабільність підприємства і його низьку залежність від зовнішніх джерел фінансування.

3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФОРМУВАННЯ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ТОВАРИСТВ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

3.1 Заходи для забезпечення оптимальної структури капіталу підприємства

Щоб дізнатися потенційну можливість впливати на прибуток шляхом зміни обсягу і структури власного і позикового капіталу, розрахуємо сферу впливу операційного та фінансового важелів (Таблиця 3. 1):

Таблиця 3.1 Сфера впливу операційного і фінансового важеля

Показник

2006 рік

2007 рік

2008 рік

Абсолютне відхилення

Відносне відхилення, %

2007 2006

2008 2007

2008 2006

2007 2006

2008 2007

2008 2006

Сфера дії операційного важеля

29 058

32 945

32 677

3887

-268

3619

13,38

-0,81

12,45

Сфера дії фінансового важеля

17 510

21 107

17 076

3597

-4031

-434

20,54

-19,10

-2,48

Сила дії операційного важеля

1,81

1,23

1,53

-0,59

0,30

-0,29

-32,39

24,59

-15,77

Сила дії фінансового важеля

1,04

1,07

1,12

0,03

0,05

0,08

2,60

5,07

7,81

Отже, за аналізований період підприємство підвищило свої можливості щодо впливу на темп зміни операційного прибутку шляхом зміни операційних витрат, порівнюючи 2006 рік з 2008 роком. Найефективніша сила впливу операційного важеля просліджувалася у 2006 році, операційний прибуток в цьому періоді при зміні виручки на 1%, міг змінитися на 1,81%.

Потенційна можливість впливу підприємства на темп зміни чистого прибутку шляхом зміни обсягів та структури власного та позикового капіталу з кожним роком зменшувалася, що є негативним фактором, оскільки підприємство втрачало силу впливу на формування чистого прибутку. Темп зміни операційного прибутку, порівнюючи 2008 з 2006 роком, перевищував темп зміни чистого прибутку на 2,48%.

Розрахуємо фактичну і граничну середньозважену вартість капіталу (Табл. 3. 3), за допомогою даних Таблиці 3. 2:

Таблиця 3.2 Вартість та структура власного капіталу

Джерела фінансування

2008 рік

2007 рік

Структура каіталу, %

Вартість капіталу, %

Структура каіталу, %

Вартість капіталу, %

Фактична

Цільова

Поточна

Прогнозована

Фактична

Цільова

Поточна

Прогнозована

Нерозподілений прибуток

83

80

99,6

99,6

89

85

75,08

75,08

Таблиця 3.3 Фактична та гранична середньозважена

№ п/п

Середньозважена

Розрахунок

2008 рік

2007 рік

2008 рік

2007 рік

1

Фактична

17*0,4+83*99,6

11*24,92+89*75,08

8273,6

6956,24

2

Гранична

20*0,4+80*99,6

15*24,92+85*75,08

7976

6755,6

Як видно з Таблиці 2. 8, ефективнішою буде структура капіталу гранична, тобто зі співвідношенням довгострокових кредитів до нерозподіленого прибутку 20: 80 в 2008 році та 15: 85 в 2007 році.

Отже, можна запропонувати підприємству збільшити власні позикові ресурси, тим самим залучивши до обороту більшу кількість коштів, з яких відповідно можна отримати більшу частку прибутку. В 2007 році можна збільшити частку позикового капіталу на 3%, а в 2008 році підприємство може дозволити збільшити частку довгострокових кредитів на 4%.

Розрахуємо ефект фінансового важеля при різних варіантах формування структури капіталу (без врахування оподаткування) за допомогою даних Таблиці 3. 4:

Таблиця 3.4 Ефект фінансового важеля (без врахування оподаткування)

№ п/п

Варіанти структури

Середня ставка % з урахуванням премії за ризик

Економічна рентабельність активів

Ефект фінансового важеля (ЕФЛ)

Рентабельність власного капіталу

Частка власного капіталу

Частка позикового капіталу

1

100

0

-

14,6

-

14,6

2

80

20

12

14,6

0,5

15,1

3

60

40

14

14,6

0,3

14,9

4

50

50

15

14,6

-0,3

14,3

5

40

60

17

14,6

-2,7

11,9

Отже, найефективнішою являється структура, де частка власного капіталу 80%, а позикового 20%. В розглянутому випадку ефект фінансового важеля буде мати позитивне значення, доки рівень фінансових витрат не первищить рівень економічної рентабельності активів, тобто 14,6%.

Отже, в даному випадку слід орієнтуватися на середню ставку відсотка по позиці, яка не повинна перевищувати рентабельність активів. Підприємство може дозволити внести в загальну частку капіталу до 40% позикового капіталу.

Розглянемо ефект фінансового важеля та схему його дії при різній структурі капіталу, з врахуванням оподаткування (Таблиця 3. 5):

Таблиця 3.5 Ефект фінансового важеля (з врахуванням оподаткування)

№ п/п

Показники

Варіанти структури капіталу по частці позикового капіталу

0%

25%

50%

1

2

3

4

5

1

Власний капітал

45 119

33 839,25

22 559,5

2

Позиковий капітал

0

11 279,75

22 559,5

3

Всього капіталу

45 119

45 119

45 119

4

Вартість позикового капіталу в відсотках

-

13

15

5

Річні фінансові витрати

-

4399,10

3383,93

6

Прибуток від операційної діяльності

7912

7912

7912

7

Прибуток до оподаткування

7912

3512,90

4528,08

8

Податок з прибутку

1978

878,22

1132,02

9

Чистий прибуток

5934,00

2634,67

3396,06

10

Рентабельність власного капіталу

0,13

0,08

0,15

11

Сила фінансового важеля

1,00

2,25

1,75

12

Ефект фінансового левериджу

-

0,40

-0,30

При врахуванні оподаткування ефективною є структура капіталу 25% позикового та 75% власного.

Як показав аналіз структури власного капіталу ТОВ Агрофірми «Імпульс» за період з 2006 по 2008 рік, обсяг позичкового капіталу що використовувався за цей період не перевищував 16% від загального обсягу капіталу. Згідно з показником фінансового левериджу використання певної частки позичкових коштів дозволяло підвисити рентабельність власного капіталу підприємства.

Отже, можна запропонувати слідуючі варіанти для поліпшення якості управління структурою капіталу ТОВ Агрофірми «Імпульс»:

1. Мінімізувати середньозважену вартість капіталу. При аналізі підприємства ми розрахували середньозважену вартість капіталу, при якій ефективність управління капіталу підвищиться, це для 2007 року 15: 80 (позиковий капітал: власний капітал), та для 2008 року 20: 80 (позиковий капітал: власний капітал).

2. Підвищити рентабельність власного капіталу за рахунок позикового, скориставшись ефектом фінансового левериджу. В розглянутому випадку ефект фінансового важеля буде мати позитивне значення, доки рівень фінансових витрат не первищить рівень економічної рентабельності активів, тобто 14,6%. Підприємство може дозволити внести в загальну частку капіталу до 40% позикового капіталу.

3. Скористатися спонтанним фінансуванням. Це один з ефективних економічних методів управління дебіторською заборгованістю, за допомогою якого можна розширювати обсяги продажів і контролювати рівень дебіторської заборгованості. Спонтанне фінансування передбачає встановлення знижок покупцям за скорочення термінів розрахунків, яке стимулює покупців здійснювати розрахунки в строк, таким чином знижувати дебіторську заборгованість і підвищувати стабільність підприємства.

капітал товариство обмежений відповідальність

ВИСНОВКИ

Товариство з обмеженою відповідальністю є статутним товариством, установчими документами якого є установчий договір.

Особливістю товариства з обмеженою відповідальністю є наявність статутного капіталу (статутного фонду), розмір якого повинен бути не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, на основі ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю.

Утворення власного капіталу, відбувається за рахунок зовнішніх і внутрішніх джерел власних коштів.

Управління капіталом — це управління структурою і вартістю джерел фінансування (пасивів) з метою підвищення рентабельності власного капіталу та здатності підприємства платити дохід кредиторам і співвласникам (акціонерам) підприємства.

Управління структурою капіталу розглядалося на прикладі ТОВ Агрофірми «Імпульс». Загалом техніко-економічний стан підприємства являється стабільним, діяльність ефективною. Рентабельність продукції за розглянутий період була нестабільною вона знизилася в порівнянні 2006 року з 2009 роком на 9,46%, хоч в 2007 році даний показник становив 109,59%, тобто здатність продукції приносити прибутки є фактором нестабільним.

Підприємство має стійкий фінансовий стан, оскільки має високі рівні коефіцієнтів фінансової стійкості, фінансової стабільності та фінансової незалежності, але негативним є те, що всі ці коефіцієнти в 2008 році знизилися, в порівнянні з 2007 роком. Негативним є і збільшення коефіцієнту фінансової залежності, але оскільки значення цього показника знаходиться нижче нормативного значення, то для ТОВ Агрофірми «Імпульс» це не являється дуже поганим фактором. Динаміка всіх показників ділової активності підприємства заслуговує негативної оцінки — всі коефіцієнти знижуються, що є негативним моментом і свідчить про погіршення використання капіталу (загального і власного), готової продукції, матеріальних оборотних коштів, дебіторської та кредиторської заборгованостей.

ТОВ Агрофірма «Імпульс» за аналізований період підтримувало баланс між позиковим та власним капіталом, слід зазначити, що підприємство користується переважно власним капіталом, частка позикового капіталу найбільшою була в 2008 році - 0,17, що на 0,06 більше ніж в 2007 та на 0,01 більше ніж в 2006 році. Це свідчить про стабільність підприємства і його низьку залежність від зовнішніх джерел фінансування.

Управління структурою капіталу ми розглядали з допомогою двох показників: середньозваженої вартості капіталу та з допомогою вивчення впливу показника фінансового левериджу.

Після розрахунку середньозваженої вартості капіталу можна запропонувати підприємству збільшити позикові ресурси, в 2007 році можна збільшити частку позикового капіталу на 3%, а в 2008 році підприємство може дозволити збільшити частку довгострокових кредитів на 4%. Таким чином структура капіталу (відношення власний капітал до позикового) буде складати 80: 20 у 2008 році та 85: 15 у 2007 році.

Після вивчення показника фінансового левериджу ми зробили висновки:

1. При визначенні Ефекту фінансового важеля (без врахування оподаткування). Найефективнішою являється структура, де частка власного капіталу 80%, а позикового 20%. В розглянутому випадку ефект фінансового важеля буде мати позитивне значення, доки рівень фінансових витрат не первищить рівень економічної рентабельності активів, тобто 14,6%.

2. Ефект фінансового важеля (з врахуванням оподаткування). При врахуванні оподаткування ефективною є структура капіталу 25% позикового та 75% власного.

Враховуючи все вищевказане, ми можемо запропонувати слідуючі варіанти для поліпшення якості управління структурою капіталу ТОВ Агрофірми «Імпульс»:

1. Мінімізувати середньозважену вартість капіталу.

2. Підвищити рентабельність власного капіталу за рахунок позикового, скориставшись ефектом фінансового левириджу.

3. Скористатися спонтанним фінансуванням.

4. Скористатися лізингом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України Про акціонерні товариства (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2008, N 50−51, ст. 384)

2. Баканов И. И., Шеремет А. Д. Теория экономического анализа: Учебник. 4-е изд.; доп. и перераб. — М.: Финансы и статистика. 2002.- 416с.

3. Батурин В. М., Керимов В. Э. Финансовый леверидж как эффективный инструмент управления финансовой деятельностью предприятия Менеджмент в России и за рубежом. — 2000. — № 2.

4. Бланк И. А. Управление формированием капитала. — К.: «Ника-Центр», 2000. — 512 с.

5. Бланк И. А. Финансовый менеджмент: Учебный курс. — К.: Ника-Центр, Эльга, 2001. — 528с.

6. Воробйов Ю. М. Особливості формування фінансового капіталу підприємств // Фінанси підприємства, № 2, 2002

7. Воробйов Ю. М. Формування власного фінансового капіталу підприємств // Фінанси підприємства, № 6, 2002

8. Воробьев С. Ю. Стратегия финансирования деятельности предприятия на основе показателей риска. Научные труды IV Международной научно-практической конференции «Фундаментальные и прикладные проблемы приборостроения, информатики, экономики и права». Секция «Экономика», ч. 2 / МГАПИ. — Москва, 2001. — С. 10.

9. Дем’яненко І. В., Т. А. Говорушко Фінансовий менеджмент: Курс лекцій ден. Та заочної форм навчання К.: НУХТ, 2009. — 195 с.

10. Дж К. Ван Горн. Основы управления финансами. — М.: Финансы и статистика, 1996. — 800с.

11. Економіка підприємства: Підручник/За заг. ред. С. Ф. Покропивного. Вид-2-ге ,-К. :КНЕУ, 2001. -528с.

12. Економика предприятия: Учебник под ред. проф. Н. А. Сафронова. — М.: Юристь, 2000. — 584с.

13. И Дихал Бухгалтерский учёт уставного капитала. // Баланс. — 2000. — № 50.

14. Ковалёв В. В. Введение в финансовий менеджмент / Пер. с англ. — М.: Информационно-издательский дом «Филинь», 1996. — 400с.

15. Ковалев В. В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. — М.: Финансы и статистика, 1997.

16. Коваленко фінансовий менеджмент. — К.: Ника-Центр, Эльга, 2001. — 120с.

17. Кондраков Н. П. Бухгалтерский учет. — М: «Финанси и статистика», 1997

18. Л. В. Кузьменко, В.В. Кузьмін «Фінансовий менеджмент», Херсон: 2003, 185 с.

19. Лысенко Ю. Г., Макаров К. Г., Петренко В. Л., Филипов А. В. Леверидж. Экономические приложения. ДонГУ, Юго-Восток, 1999. — 104с.

20. Мельник В. М. Основи економічного аналізу: Короткий теоретично-методичний курс: Навч. посіб. — К.: «Кондор», 2003. — 128с.

21. Мойсеєнко І. П. Інвестування: Навч. Посібник. — К.: Ника-Центр, 2003. 228 с.

22. Негашев Е. В. Анализ финансов предприятия в условиях ринка: Учеб. пособие. — М.: Висш. шк., 1997. — 192с. :ил.

23. П (С)БУ № 2 от 21. 06. 99 г. № 396/3689 «Баланс»

24. Парамонов А. В. Учет и анализ предпринимательского капитала (источник: www. OPTIM. RU.)

25. Степанов Д. Эффект финансового левериджа и специфика его расчета в российских условиях (источник: www. GAAP. RU.)

26. Стоянова Е. С. Финансовый менеджмент. Российская практика. — М.: изд. «Перспектива», 1995.

27. Т. В. Теплова Финансовые решения: стратегия и тактика: Учебное пособие. — М.: ИЧП «Издательство Магистр», 1998. -284с.

28. Фінанси підприємств: Навчальний посібник: Курс лекцій / За ред. Г. Г. Кірейцева. — Київ: ЦУЛ, 2002.

29. Финансовый менеджмент: теория и практика: Учебник / Под редакцией Е. С. Стояновой. — 4-е изд., перераб и доп. — М.: Изд-во «Перспектива», 1999. — 656с.

30. Шим Джей К., Сигел Джоэл Г. Финансовый менеджмент Пер. с англ. — М.: Информационно-издательский дом «Филинь», 1996. — 400с.

ДОДАТКИ

Додаток А

Баланс За 2008 р. Форма № 1 Код за ДКУД 1 801 001

Актив

Код рядка

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

1

2

3

4

І. Необоротні активи

Нематеріальні активи:

залишкова вартість

010

первісна вартість

011

накопичена амортизація

012

Незавершене будівництво

020

199

-

Основні засоби:

залишкова авартість

030

8054

13 648

первісна вартість

031

11 921

21 128

знос

032

3867

7480

Довгострокові біологічні активи:

справедлива (залишкова) вартість

035

первісна вартість

036

накопичена амортизація

037

Довгострокові фінансові інвестиції:

які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств

040

інші фінансові інвестиції

045

1256

831

Довгострокова дебіторська заборгованість

050

-

24 248

Відстрочені податкові активи

060

Інші необоротні активи

070

Усього за розділом І

080

9509

38 727

ІІ. Оборотні активи

Виробничі запаси

100

1282

1761

Поточні біологічні активи

110

130

150

Незавершене виробництво

120

1966

2761

Готова продукція

130

2200

5110

Товари

140

Векселі одержані

150

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:

чиста реалізаційна вартість

160

3267

5381

первісна вартість

161

3267

5381

резерв сумнівних боргів

162

Дебіторська заборгованість за розрахунками:

з бюджетом

170

60

131

за виданими авансами

180

-

6

з нарахованих доходів

190

із внутрішніх розрахунків

200

19 166

-

Інша поточна дебіторська заборгованість

210

-

7

Поточні фінансові інвестиції

220

Грошові кошти та їх еквіваленти:

в національній валюті

230

8

111

в іноземній валюті

240

Інші оборотні активи

250

Усього за розділом ІІ

260

28 079

15 418

ІІІ. Витрати майбутніх періодів

270

Баланс

280

37 588

54 145

Пасив

Код рядка

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

І. Власний капітал

Статутний капітал

300

Пайовий капітал

310

Додатковий вкладений капітал

320

Інший додатковий капітал

330

23 918

38 334

Резервний капітал

340

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

350

9716

6785

Неоплачений капітал

360

Вилучений капітал

370

Усього за розділом І

380

33 634

45 119

ІІ. Забезпечення таких виплат і платежів

Забезпечення витрат персоналу

400

Інші забезпечення

410

Цільове фінансування

420

Усього за розділом ІІ

430

ІІІ. Довгострокові зобов’язання

Довгострокові кредити банків

440

-

2248

Інші довгострокові фінансові зобов’язання

450

Відстрочені податкові зобов’язання

460

Інші довгострокові зобов’язання

470

4

4

Усього за розділом ІІІ

480

4

2252

ІV. Поточні зобов’язання

Короткострокові кредити банків

500

2980

5206

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями

510

Векселі видані

5210

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

530

507

1457

Поточні зобов’язання за розрахунками:

з одержаних авансів

540

з бюджетом

550

427

83

з позабюджетних платежів

560

зі страхування

570

5

3

з оплати праці

580

27

25

з учасниками

590

із внутрішніх розрахунків

600

4

-

Інші поточні зобов’язання

610

Усього за розділом ІV

620

3950

6774

V. Доходи майбутніх періодів

630

Баланс

640

37 588

54 145

Додаток Б

Звіт про фінансові результати За 2008 р.

Форма № 2 Код за ДКУД 1 801 003

І. Фінансові результати

Статя

Код рядка

За звітний період

За попередній період

Доход (виручка)від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

010

22 386

21 554

Податок на додану вартість

015

3732

3590

Акцизний збір

020

025

Інші вирахування з доходу

030

Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

035

18 654

17 964

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

040

10 922

8571

Валовий прибуток

050

7732

9393

збиток

055

Інші операційні доходи

060

2559

1998

Доходи від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції

061

Адміністративні витрати

070

692

531

Витрати на збут

080

283

211

Інші операційні витрати

090

1404

200

Витрати від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції

091

Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток

100

7912

10 449

збиток

105

Доход від участі в капіталі

110

Інші фінансові доходи

120

Інші доходи

130

Фінансові витрати

140

1127

733

Витрати від участі в капіталі

150

Інші витрати

160

Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток

170

6785

9716

збиток

175

Податок на прибуток від звичайної діяльності

180

Фінансові результати від звичайної діяльності: прибуток

190

6785

9716

збиток

195

Надзвичайні: доходи

200

витрати

205

Податки з надзвичайного прибутку

210

Чистий: прибуток

220

6785

9716

збиток

225

Довідково:

ІІ. Елементи операційних витрат

Найменування показника

Код рядка

За звітний період

За попередній період

1

2

3

4

Матеріальні затрати

230

6528

5067

Витрати на оплату праці

240

1077

805

Відрахування на соціальні заходи

250

247

131

Амортизація

260

1038

828

Інші операційні витрати

270

3135

761

Разом

280

12 025

7592

ІІІ. Розрахунок показників прибутковості акцій

Назва статті

Код рядка

За звітний період

За попередній період

1

2

3

4

Середньорічна кількість простих акцій

Скоригована середньорічна кількість простих акцій

Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію (грн.)

Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію (грн.)

Дивіденди на одну просту акцію (грн.)

Додаток В

Звіт про фінансові результати За 2007 р.

Форма № 2 Код за ДКУД 1 801 003

І. Фінансові результати

Статя

Код рядка

За звітний період

За попередній період

Доход (виручка)від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

010

21 554

19 679

Податок на додану вартість

015

3590

3277

Акцизний збір

020

025

Інші вирахування з доходу

030

Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

035

17 964

16 402

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

040

8571

9205

Валовий прибуток

050

9393

7197

збиток

055

Інші операційні доходи

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой