Особливості функціонування соціальної інфраструктури Сумської області

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Социология


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ПОНЯТТЯ ТА ФУНКЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

2. РОЛЬ КОМПЛЕКСУ СОЦІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ У РОЗВИТКУ І РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3. СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ РОЗВИТКУ ТА ГАЛУЗЕВІ ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

4. ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА ТА РЕГІОНАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ НАСЕЛЕННЯ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5. СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ТА НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ РОЗВИТКУ І РОЗМІЩЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

«Потрібно швидко бігти, щоб йти в ногу із часом, а для того щоб рухатись вперед необхідно бігти щонайменше вдвічі швидше.» В сучасних умовах, світ динамічно розвивається: постійно змінюється світова геополітика, створюються нові технологічні засади виробництва, змінюються ринки збуту. У 1991 році Україна стала на шлях ринкових перетворень з відповідними ринковими закономірностями, тому забезпечення стабільно високих темпів економічного розвитку, а також підвищення життєвого рівня її населення, де одна з визначальних ролей відводиться розвитку соціальної інфраструктури, є пріоритетним для нашої держави.

На жаль, питанню розвитку соціальної інфраструктури відводиться не значна роль на загальнодержавному та місцевому рівні, що призводить, у свою чергу, до недостатнього фінансування та невчасній замінні застарілих фондів. Хоча соціальна інфраструктура, в першу чергу орієнтована на забезпечення певного рівня життя населення, вона також відіграє суттєву роль у розвитку господарства всієї країни. Бо комплекс соціальної інфраструктури безпосередньо пов’язаний зі створенням загальних умов для відтворення робочої сили, що є однією із складових частин продуктивних сил.

Таким чином недостатня увага до розвитку соціальної інфраструктури уповільнює, а за певних умов, і унеможливлює економічний та соціальний розвиток країни. Саме тому я і обрав об'єктом своєю курсової роботи соціальну інфраструктуру та її вплив на розвиток продуктивних сил.

Метою моєї роботи є дослідження особливостей функціонування соціальної інфраструктури Сумської області та її роль у розвитку та розміщенні продуктивних сил. Джерелом дослідження я обрав вже наявні економічні праці, а також офіційні економічні статистики Українських та іноземних сайтів, спеціалізовані економічні публікації й монографії Кінцевою моєю метою є створення підвалини для подальшого планування економічної стратегії розвитку області та практичне застосування економічних знань, отриманих внаслідок аналізу та порівняння економічних показників та тенденцій Сумської області із загальнодержавними.

Об'єктом курсової роботи була обрана саме Сумська область, бо її природно-ресурсний, економічний потенціал реалізований в недостатній мірі. Соціально-побутова і соціально-духовна складові функціонують на застарілій базі, тому потребують суттєвих змін та удосконалення, а демографічна ситуація знаходиться в катастрофічному стані і веде до старіння населення та зменшення трудового потенціалу області. Для регіонального розвитку області ці питання є пріоритетними та невідкладними, тому потребують динамічного вирішення.

1. ПОНЯТТЯ ТА ФУНКЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

соціальний інфраструктура сумський область

Соціальна інфраструктура — комплекс галузей, які безпосередньо пов’язані зі створенням загальних умов для відтворення робочої сили і забезпечення нормальної життєдіяльності людей. Загальноприйнятим (за) вважається розподіл комплексу соціальної інфраструктури за двома структурними аспектами: територіальним та галузевим. Галузевий підхід передбачає розподіл усього соціального комплексу на менші інфраструктури, а також їх групування в залежності від виконуваних функцій. Територіальний — в залежності від меж охоплюваної одиниці на такі складові: країна, регіон, автономна республіка, область, місто, сільський адміністративний район, населений пункт.

Галузевий підхід

В залежності від функцій, соціальна інфраструктура поділяється на соціально-побутову, соціально-оздоровчу, соціально-економічну, освітньо-духовну, громадсько-політичну та комунікаційну галузі (рисунок 1).

Функції галузей:

1) Соціально-побутова — створення матеріальної бази життєдіяльності населення. До її складу входять:

Житлово-комунальна інфраструктура. Вона покликана забезпечувати нормальну діяльність усіх систем життєзабезпечення житлових будинків, готелів, підприємств і установ. Ця інфраструктура містить: житлове господарство; санітарно-технічні підприємства; служби інженерних мереж і споруд; енергетичне господарство; усі види зовнішнього благоустрою; служби обрядових і спеціальних послуг.

Інфраструктура побуту. До інфраструктури побутового обслуговування належать в основному невеликі підприємства. Вони надають десятки різноманітних виробничих і невиробничих послуг. Це підприємства із ремонту та індивідуального пошиття взуття; ремонту і техобслуговування індивідуальних транспортних засобів; хімчистки; пральні; фотосалони; лазні; перукарні тощо.

Інфраструктура торгівлі та ресторанного господарства. Забезпечує просування товарів з виробничої сфери до споживача шляхом купівлі-продажу. Підприємства й установи гуртової торгівлі закуповують продукцію у виробників, зберігають і сортують товари, а потім пропонують її роздрібній торгівлі (магазини, кіоски, супермаркети, гіпермаркети тощо), звідки вона надходить до населення. Їдальні, кафе, бари, ресторани формують інфраструктуру ресторанного господарства.

2) Соціально-оздоровча — відновлення і зміцнення здоров’я населення, його фізичне виховання, а також забезпечення сприятливими умовами навколишнього середовища (природного та соціального). Вона має такі підгалузі:

Інфраструктура охорони здоров’я. Сукупність установ, організацій, які зайняті відновленням і зміцненням здоров’я людини, профілактикою захворювань. У його складі виділяють: лікувально-профілактичний, санаторно-курортний та підкомплекс аптекарських установ. Провідна роль в цьому комплексі належить лікувально-профілактичному підкомплексу. Основна функція аптечних установ — забезпечення лікарськими засобами організацій підкомплексів. У підкомплексі лікувально-профілактичної роботи вирізняють дві групи установ,

різних за характером виконуваної роботи. Перша група — це амбулаторно-поліклінічні установи (поліклініки, амбулаторії, диспансери та ін.), друга група — стаціонарні установи (лікарні, клініки, інститути, шпиталі та ін.).

Інфраструктура фізичної культури. Містить: спортивні споруди (основні споруди, в яких проводять змагання); допоміжні споруди (гардероби, кімнати відпочинку, душові, роздягальні тощо); споруди для глядачів; технічні приміщення; спортивне обладнання і знаряддя; мережа магазинів спортивного одягу; спеціалізовані навчальні заклади.

Туристично-рекреаційна інфраструктура. Це стійка сукупність матеріально-речових об'єктів, діяльність яких спрямована на задоволення туристичних потреб населення. Вона включає матеріально-технічну базу функціонально-господарських структур різного порядку. Основним функціями туристично-рекреаційної інфраструктури є задоволення потреб населення в оздоровленні, відпочинку і змістовному проведенні вільного часу. Матеріальні об'єкти поєднують: санаторії, пансіонати, будинки, бази відпочинку, готелі, нічні та більярдні клуби, атракціони та ін. об'єкти, які представляють історичне та культурне минуле країни, — музеї, пам’ятники і пам’ятні місця, пов’язані з історичними подіями, життям і діяльністю видатних представників науки, техніки, культури, а також унікальні архітектурні та етнографічні об'єкти та ін.

Інфраструктура збереження навколишнього середовища. Містить споруди та об'єкти, природоохоронні парки, заповідники, санітарно-епідеміологічні заклади призначенням яких є охорона, відтворення і поліпшення навколишнього середовища. Основним її завданням є забезпечення якісною водою, повітрям, дотримання санітарно-гігієнічних норм. Основними функціями такої інфраструктури є посилення екологічної свідомості громадян та контроль якості довкілля.

Інфраструктура охорони громадського порядку. Основне завданняполягає у створені умов, здатних сформувати певну модель соціально значимої поведінки людей, відповідно до законодавчо закріплених норм. Вона враховує заклади, які забезпечують захист прав, свобод, законних інтересів громадян, захист життя, здоров’я, майна від злочинних посягань.

3) Освітньо-духовна — задоволення духовних потреб населення, забезпечення інтелектуального розвитку індивідів, а також вироблення збереження та передача релігійної інформації. Вона складається з:

Духовної інфраструктури. Духовну інфраструктуру доцільно розглядати через розвиток релігійних організацій. Релігійні організації є складним соціальним інститутом. Основними їх функціями є вироблення, збереження та передача релігійної інформації; організація, координація релігійної діяльності; контроль за поведінкою людей.

Інфраструктури освіти. Інфраструктура освіти охоплює загальноосвітні навчально-виховні заклади та вищі навчальні заклади різних рівнів акредитації.

Інфраструктури науки. Завданням є збереження висококваліфікованих кадрів і впровадження наукових розробок і досягнень у практику. Її матеріальними об'єктами є: науково-дослідні інститути та їх філіали: наукові центри; технологічне обладнання для проведення досліджень; система інформаційного забезпечення: бібліотеки, інформаційні центри й мережі, видавництва; органи планування і координації наукових досліджень тощо.

Інфраструктури культури. Охоплює установи, підприємства, організації, які виробляють товари культурного та інформаційного призначення (кінофільми, картини, книги, газети, журнали і т. ін.), організовують демонстрування духовних цінностей для населення. До матеріальних об'єктів відносяться: бібліотеки, музеї, театри, концертні зали, кінотеатри, картинні галереї, пам’ятки культури (пам'ятники, архітектурні ансамблі і т. ін).

4) Громадсько-політична — відображає різноманітні інтереси соціальних груп, які опосередковано або через свої організації і рухи здійснюють вплив на державну владу. Розділяється на:

Передвиборчу інфраструктуру. Відноситься передвиборчу діяльність політичних партій та рухів. Їх основною функцією вбачається розвиток демократизації суспільства.

Інфраструктуру управління. До неї належить система органів державної влади, місцевого самоврядування, громадські організації.

5) Комунікаційна — створення відповідного рівня транспортних сполучень, забезпечення населення інформацією та різноманітними видами теле-, радіо- та Інтернет зв’язком. До її складу входять:

Транспортна інфраструктура. До транспортної інфраструктури відноситься: аеропорти, залізничні вокзали й автовокзали, морські й річкові порти, пасажирський транспорт.

Інфраструктура зв’язку, телебачення та радіо. Це електричний, поштовий, спеціальний і фельд'єгерський зв’язок, мережі Інтернет та стільникового зв’язку, а також мережі телевізійного і радіомовлення, враховуючи мережі розподілення програм, кабельне телебачення та аудіовізуальні системи і служби зв’язку.

Інформаційна інфраструктура. комплекс програмно-технічних засобів, організаційних систем і нормативних баз, який забезпечує організацію взаємодії інформаційних потоків, функціонування та розвиток засобів інформаційної взаємодії та інформаційного простору країни або організації.

6) Соціально економічна — акумуляція тимчасово позичених грошових ресурсів та перетворення їх на кредити, а також соціальний захист населення. Складається з:

Фінансово-кредитної інфраструктури. Це банки, фондові та валютні біржі, інвестиційні фонди та компанії, кредитні, страхові й гарантійні установи, кредитні спілки, фонди, громадських об'єднань.

Інфраструктури соціального забезпечення. Сукупність соціальних інститутів, які здійснюють посередницькі функції між працівниками і роботодавцями, забезпечують ефективну зайнятість працездатного населення та їх соціальний захист у визначеному реальному інституціональному середовищі. До таких закладів потрібно віднести інфраструктурні об'єкти департаменту праці та соціального захисту населення, територіальні центри соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, управління праці та соціального захисту населення, центри соціальної реабілітації дітей-інвалідів тощо.

2. РОЛЬ КОМПЛЕКСУ СОЦІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ У РОЗВИТКУ І РОЗМІЩЕННІ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Продуктивні сили та їх зв’язок з соціальною інфраструктурою.

Продуктивні сили — це засоби виробництва (знаряддя праці та предмети праці), за допомогою яких виробляють матеріальні блага (здійснюють матеріальне виробництво), а також люди, що здатні до праці, мають певні навички й знання і приводять у дію ці засоби та вдосконалюють їх.

Тобто продуктивні сили мають дві складові: засоби виробництва та робоча сила. Основою ж продуктивних сил людського суспільства на всіх етапах його розвитку є трудящі маси.

Таким чином, між продуктивними силами та соціальною інфраструктурою існує прямий зв’язок. Вплив її на підвищення продуктивності праці окремого працівника проявляється в різних аспектах: розвиваються здібності людини до праці через піднесення освітнього і культурного, технічного рівня працівника, скорочення витрат часу, можливе внаслідок скорочення захворюваності населення завдяки створенню сприятливих соціально-побутових та житлових умов. Необхідно зазначити, що більшість авторів визначає соціальну інфраструктуру як один з найвагоміших факторів виробництва, розвиток якої спричиняє економічні та соціальні наслідки, впливає на активність населення, якісні і кількісні показники робочої сили.

З іншої сторони забезпечення широкого спектра потреб населення є необхідним для підтримки правопорядку, також політичної, соціальної та економічно стабільності. Неспроможність соціальної інфраструктури виконувати свої функції призводить до зниження життєвого рівня громадян, а як наслідок, до занепокоєння серед населення, заворушень аж до мітингів та демонстрацій.

Розглядаючи значення соціальної інфраструктури, необхідно зробити акцент на її постійному взаємозв'язку з виробничою інфраструктурою, який носить різносторонній характер.

Вплив соціальної інфраструктури не обмежується лише розвитком трудових здібностей населення. Сфери діяльності відповідної інфраструктури відіграють не останню роль у вирішенні соціальних завдань, впливають на умови життя, формують певну структуру споживання та використання вільного часу. Формуючи і впливаючи на суспільні потреби, соціальна інфраструктура опосередковано впливає на шляхи подальшого розвитку виробництва.

Значення соціальної інфраструктури у розвитку і розміщенні продуктивних сил Сумської області.

Беручи до уваги вищенаведені зв’язки, можна зробити висновки, що розвиток і розміщення продуктивних сил в значній мірі орієнтуються на соціальну інфраструктуру.

Існують певні фактори розміщення продуктивних сил:

сировинний фактор;

Паливно-енергетичний фактор;

Водний фактор;

Фактор робочої сили;

Споживчий фактор;

Транспортний фактор;

Фактор науково-технічного прогресу;

Фактор ринкової конґюнктури;

На розміщення й розвиток більшості з них (фактор робочої сили, споживчий фактор, транспортний фактор, фактор науково-технічного прогресу та фактор ринкової конґюнктури) впливає соціальна інфраструктура.

Наприклад, містами з найбільш розвиненими продуктивними силами в Сумській області є Суми (12 великих підприємств), Шостка (3 великих підприємства), Конотоп (6 великих підприємств), Ромни (5 великих підприємств), Охтирка (4 великих підприємства), Глухів (6 великих підприємств) та Лебедина (12 промислових підприємств). За кількістю виробленої продукції, наданих послуг вони займають провідне місце, базою ж для цього є більш розвинута соціальна інфраструктура відносно інших міст. Нижче наведені показники міст-лідерів за деякими факторами.

Фактор робочої сили

Ці міста є лідерами за кількістю працездатного населення.

Суми — близько 160 тис.

Конотоп — 70 тис.

Шостка — близько 60 тис.

Охтирка — 33 тис.

2. Споживчий фактор

У них зосереджена найбільша кількість населення (потенційних споживачів):

Суми і Конотоп — понад 100 тис. населення

Шостка і Охтирка — від 50 тис. до 100 тис. населення

Ромни — близько 44 тис.

Глухів — 35 тис.

3. Транспортний фактор

Вищезгадані міста мають найкращу в області транспортну систему: вузлові залізничні вокзали (Суми, Конотоп, Шостка, Охтирка), розгалужена система автодоріг. До 2012 року в Сумах існував єдиний на всю область аеропорт, але зараз він не здійснює пасажирських перевезень у зв’язку з недостатнім фінансуванням та аварійним станом будівлі.

Також, спостерігається закономірність зменшення показника розвитку продуктивних сил при збільшені віддаленості від центрів соціальної інфраструктури. Так, наприклад, окрім Сум, Лебедина, Конотопа, Шостки, Глухова, Охтирки, Ромни та декількох міст-районних центрів (Кролевця, Тростянця та Бурині) з достатньо розвиненою інфраструктурою, немає міст, які б могли відзначитись високими показниками в господарстві (відсутні або наявні невеликі підприємства, слаборозвинені ринки та нереалізований природно-ресурсний потенціал).

Як висновок, можна казати, що в Сумській області комплекс соціальної інфраструктури має значний вплив на розвиток та розміщення продуктивних сил. Причому міста з найкращою соціальною інфраструктурою мають найбільший розвиток продуктивних сил, і навпаки.

3. СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ РОЗВИТКУ ТА ГАЛУЗЕВІ ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Для того щоб визначити сучасний рівень розвитку соціальної інфраструктури Сумської області я використаю порівняльний аналіз на прикладі середньо обласних економічних показників по Україні та показників Сумської області. Для розрахунку я взяв такі показники:

Житловий фонд;

забезпеченість лікарняними ліжками;

доходи населення;

заклади культури і мистецтва;

роздрібний товарооборот на душу населення;

Порівняння за:

1. Житловий фонд

1.1. Забезпеченість житлом

Сумська область — 23,6 м² / душу населення

Середній показник — 23,7 м² / душу населення

1.2. Водопроводом

Сумська область — 49,8%

Середній показник — 61,1%

1.3. Каналізацією

Сумська область — 47,8%

Середній показник — 59%

1.4. Газом

Сумська область — 68,1%

Середній показник — 64,1%

1.5. Опаленням

Сумська область — 88,4%

Середній показник — 83,2%

1.6. Гарячим водопостачанням

Сумська область — 34,3%

Середній показник — 44,6%

2. Забезпеченість лікарняними ліжками

Сумська область — 90,6 лікарняних ліжок / 10 тис. населення

Середній показник — 89,1 лікарняних ліжок / 10 тис. населення

3. Доходи населення (наявний)

Сумська область — 1916 грн. / місяць

Середній показник — 2181 грн. / місяць

4. Роздрібний товарооборот на душу населення

Сумська область — 3 365 грн. / місяць

Середній показник — 4 507 грн. / місяць

5. Заклади культури і мистецтва

5.1. Кількість клубних закладів

Сумська область — 634

Середній показник — 740

(за кількістю місць на 100 тис. населення)

Сумська область — 14 714

Середній показник — 10 338

5.2. Кількість відвідувачів кіносеансів за рік

Сумська область — 219,7 тис.

Середній показник — 640 тис.

(у перерахунку на 100 тис. населення)

Сумська область — 19 323

Середній показник — 35 194

Виходячи з цих показників можна сказати, що:

1) У Сумській області забезпеченість житлом є середньою по відношенню до інших областей України (23,6 м2). Але існує проблема щодо забезпечення цього житла відповідним оснащенням (водопостачання, опалення, каналізація). Тільки 2 із 5 показників перевищують середній рівень по Україні - це газифікація та опалення. Суттєвою мірою це можна пояснити тим, що через Сумську область проходить міжнародний газопровід між Росією та Центральною, Західною Україною «Уренгой — Помари — Ужгород» (який був побудований у1983 р.), що значно спрощувало проведення газових труб до житлових будинків, а також зменшувало витрати на газифікацію (у Ромнах знаходиться контрольна станція), хоча потрібно звернути увагу на те, що більшу частину робіт з газифікації були проведенні ще за радянських часів (). Станом на перший квартал 2014 року вартість на підключення до газопостачання одна з найбільших по Україні (), що свідчить про намагання газових компаній отримати максимальних прибуток. За 20 років незалежності газифікація області збільшилась лише на 8%, відповідно близько 80% було проведено ще за СРСР.

Картосхема 1

Другим фактором є те, що на території Сумської області та сусідніх областей наявні поклади нафти та природного газу. Така територіальна близькість значно зменшує ціну на газ для виробників, але через намагання виробників отримати більший прибуток тарифи на газ для населення такі як і в інших регіонах — 75,24 копійки за м3 ()

2) Беручи ж до уваги таки показники як забезпеченість житла каналізацією, водопроводом та тепловодопостачанням, спостерігається явне відставання Сумької області. Тільки половина (а в категорії гарячого водопостачанням — третина) житла долучена до систем каналізації та водопроводу. Якщо паралельно проаналізувати дані щодо середньої заробітної плати та товарообороту, які суттєво нижчі за середні по іншим областям країни, можна зробити висновок, що при однакових тарифах на підключення до відповідних централізованих систем () та тарифах, населення менш спроможне у фінансовому плані забезпечити своє житло водопровідними системами і каналізацією. Що у свою чергу вказує на нижчий рівень життя та забезпеченість населення Сумської області у порівняні із середніми показниками.

3) Сумська область в достатній мірі забезпечена лікарняними ліжками (показник близький до середнього). Загалом, медичне обслуговування знаходиться на достатньому рівні про що, окрім показника 2.1. може свідчити середня тривалість життя, яка знову ж таки відповідає середньому, загальнодержавному показнику (). Але потрібно зазначити, що з урахуванням того, що Сумська область є однією з найбільш чистих в Україні, то з урахуванням однакового рівня медичного обслуговування тривалість життя повинна бути більшою.

4) Категорія доходів населення та товарообороту на душу населення свідчить про недостатні капіталовкладення в економіку області. За відсутністю реального плану розвитку регіону, Сумська область з наявними паливними ресурсами, достатньою кількістю землі, трудових ресурсів (рівень безробіття близько 10% за даними ()), іншими природними ресурсами не реалізовую їх у повну міру, що веде до відставання Сумської області в економічних показниках і, у свою чергу, веде до меншої платоспроможності населення. А цей показник суттєвою мірою відображає ефективність роботи соціальної інфраструктури.

5) Аналізуючи показники щодо забезпеченості Сумської області закладами культури і мистецтва, можна зробити висновки, що дана область в достатній мірі забезпечена клубами, але існує певна диспропорція у кількості театрів, концертних організацій (станом на сьогоднішній день у Сумській області діє лише одна), музеїв, а також кількістю демонстраторів відео, фільмів та кіно (). Тобто, забезпеченість закладами культурами, у порівнянні із іншими областями України, є недостатньою.

Виходячи з аналізу, можна стверджувати, що Сумська область у певній мірі є середньостатистичною для України та за деякими критеріями (забезпеченість житлом, кількість лікарняних ліжок на душу населення, тривалість життя, тощо) відповідає середньо обласним показниками, але з іншої сторони, за рядом важливих критеріїв (дохід населення, товарооборот, за кількістю закладів культури і мистецтва на душу населення (окрім клубів), забезпеченість житла такими благами як водопостачання (холодної і гарячої), каналізація) спостерігається суттєве відставання області. Як висновок, сучасний рівень розвитку соціальної інфраструктури Сумської області є нижчим за середній.

4. ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА ТА РЕГІОНАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННОСТІ НАСЕЛЕННЯ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ефективність та економічна доцільність територіальної організації соціальної інфраструктури можливі лише при врахуванні сукупності факторів, які впливають на зосередження об'єктів, їх груп і сфер діяльності.

Територіальна організація соціальної інфраструктури має задовольняти такі критерії: збалансованість системи з іншими структурами в регіоні; комплексність як на рівні регіону, так і окремого населеного пункту; оптимальність розмірів об'єктів; відповідність потужностей та технічного оснащення об'єктів до потреб населення.

У Сумській області чітко спостерігається залежність рівня розвитку соціальної інфраструктури від територіального структури. Так, найбільш розвиненим центром соціальної інфраструктури є обласний центр Суми та районні центри — це спостерігається і в бюджеті, який виділяється на розвиток соціальної інфраструктури (). З інформації наведеної в таблиці видно, що 7 міст: Суми, Конотоп, Лебедин, Ромни, Шостка, Охтирка і Глухів — мають додаткове фінансування з місцевого бюджету, що свідчить про особливе значення цих міст, як культурних осередків області.

5. СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ТА НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ РОЗВИТКУ І РОЗМІЩЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сумщина — скарбниця історико-культурних пам’яток. Вона є одним із найбільш насичених історико-культурною спадщиною регіонів України. Її пізнавально-туристський потенціал невичерпний, оскільки через Сумщину пролягла межа з «Диким полем», де синтезувалася культура багатьох народів і епох від часів Київської Русі. З глибини тисячоліть випливає історія заснування міст Путивля, Глухова, Ромен, які входять до списку найважливіших історичних міст України.

Сумська область володіє значним культурним потенціалом, представленим закладами культури клубного типу, бібліотеками, музеями, яких в області станом на початок 2012 р. налічувалося відповідно 634, 590 і 14 одиниць. Зазначені установи виконують важливі суспільно виховні функції. На жаль, негативні прояви реформування економіки мали вплив на функціонування всіх ланок сфери культури, ресурсний потенціал яких залежить передусім від бюджетного фінансування. Кількість масових та універсальних бібліотек з 1995 р. скоротилася на 30,4%. Фізичне і моральне старіння книжкового фонду, незадовільні темпи його оновлення і поповнення, низька технічна оснащеність бібліотек спричинили зменшення контингенту читачів. За 1995−2002 рр. значно скоротилася мережа закладів культури клубного типу на 169 од., або на 18,7%. Забезпеченість же населення області місцями у відповідних закладах залишилася на рівні 1995 р. і становить 16 од. на 100 чол.

Проаналізувавши різноманітні економічні й соціальні показники можна стверджувати, що соціальна інфраструктура Сумської області відстає за рівнем розвитку по відношенню до середньо обласних показників. З урахуванням сучасного положення речей цей процес відставання є закономірним, а саме:

нестачею бюджетного фінансування галузі, яке тільки на 30% забезпечує її потребу в коштах;

недостатністю виділення коштів на здійснення капітальних ремонтів і реставрацію приміщень (по області 260 закладів потребують проведення капітальних ремонтів, а 16 — перебувають в аварійному стані);

потребою впорядкування мережі закладів культури згідно з затвердженими нормативами;

необхідністю матеріально-технічного переоснащення галузі (потребує оновлення світлове та звукопідсилювальне оснащення клубних закладів, поповнення музичними інструментами шкіл естетичного виховання, покращання охорони музейних закладів, забезпечення сучасною оргтехнікою тощо);

погіршенням умов для надання платних послуг населенню на рівні європейських стандартів, неможливістю їх урізноманітнення, а, отже, й отримання за надані послуги достатніх доходів для розвитку галузі;

погіршенням соціального захисту працівників культури (65% працівників галузі працюють на неповні ставки).

Пріоритетними напрямами розвитку умов культурного та естетичного відпочинку є:

сприяння духовному відродженню українського народу, особливо творчому становленню талановитої молоді;

створення належних умов для розвитку та відтворення творчого потенціалу громади;

підтримка розвитку сільської культури;

формування системи моніторингу стану та використання пам’яток історії та культури, збереження предметів музейного, архівного, бібліотечного фондів та кінофондів, ефективності роботи галузі;

оновлення бібліотечних фондів та формування на їх основі електронних інформаційних ресурсів;

створення в державних музеях нових експозицій, які б відповідали сучасним науковим і технічним вимогам;

оптимізація мережі закладів культури та мистецтва;

укрупнення організацій, які займаються реставрацією пам’яток історії і культури, охорона, збереження і використання предметів та об'єктів культурної спадщини (облаштування пам’ятних місць, пам’ятників та прилеглих територій);

створення належної матеріально-технічної бази, зокрема, через суттєве покращання цільового фінансового забезпечення, прискорення масштабів будівництва нових закладів культури та капітального ремонту діючих;

реалізація регіональних програм, соціально-економічного і культурного розвитку області, а саме: «Програми збереження бібліотечних та архівних фондів Сумської області»; «Програми розвитку краєзнавства в області»; «Регіональної програми поліпшення кінообслуговування населення Сумської області» та інших;

створення умов для залучення до галузі культури та мистецтва ресурсів із недержавного сектора, а також розвиток меценатства та спонсорства;

соціальний захист працівників культури перш за все шляхом суттєвого підвищення рівня оплати праці.

Забезпеченню даних пріоритетів сприятиме реалізація заходів щодо:

створення можливостей для широкого доступу до творів мистецтва всіх прошарків населення;

залучення поряд із державними коштів українського та закордонного підприємництва, банківського капіталу, прибутків від платних форм діяльності закладів культури;

відродження, збереження та зміцнення ресурсної бази закладів культури та мистецтва, їх технічне переоснащення;

розроблення та реалізації комплексної програми паспортизації пам’яток історії та культури Сумської області;

створення сприятливих умов для творчої діяльності письменників, композиторів, художників, майстрів народного мистецтва, музичних і театральних діячів регіону шляхом формування регіональної програми підтримки творчих спілок;

сприяння передачі в державну власність об'єктів культури, які знаходились при підприємствах та інших структурах, забезпечення їх фінансування за рахунок відповідних бюджетів;

формування максимально сприятливих умов для розвитку недержавних закладів культури.

Отже, Сумщина — це територія яка володіє значним потенціалом для розвитку комплексу соціальної інфраструктури і на данному етапі розитку потенціал реалізованний не в повній мірі. Також, наявні певні проблемні питання у зв’язку з існуючим соціально-економічним станом області, але їх можливо вирішити за умов виконання рекомендацій, зазначених у даному розділі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Соціальний розвиток України: сучасні трансформації та перспективи / С.І. Бандур, Т.А. Заєць, В.І. Куценко та ін. // За заг. Ред Б. М. Данилишина. — 2-ге вид. допов. і переробл. — Черкаси: Брама-Україна, 2006. — 620с.

2. Лишиленко В.І. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Навчальний посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 325 с.

3. Павлов О.І. Концептуальні засади розвитку соціальної сфери села в умовах його реформування // Статистика України. — 2005. — № 3. — С. 77−80.

4. Гейц В. М. Соціально-економічний стан України: наслідки для народу та держави [Текст]: національна доповідь/ В. М. Гейц, А.І. Даниленко, М. Г. Жулинський; за заг. ред. Гейца. — К.: НВЦ НБУВ, 2009. — 687 с.

5. Колосієць І.Ф. Соціальна інфраструктура регіону в умовах розвитку ринкових відносин: дис. Кандидата екон. наук І.Ф. Коломієць — Львів 1993. — 128 с.

6. Головне управління статистики Сумської області - http: //www. sumy. ukrstat. gov. ua/?menu=210&level=3

7. Державна служба статистики України — http: //www. ukrstat. gov. ua/

8. Департамент економічного розвитку і торгівлі Сумської області - http: //www. gue. sm. gov. ua/index. php/uk/2013−04−18−21−50−12

9. «Україна сьогодні», інформація щодо Сумської області - http: //www. rada. com. ua/ukr/RegionsPotential/Sumy/

10. Web — ресурс научно практичних конференцій — http: //www. confcontact. com/20 110 531/ej5_salivon. htm

11. Електронна бібліотека «Pidruchniki» — http: //pidruchniki. ws/13 371 018/rps/prirodno-resursniy_potentsial

12. Електронна бібліотека «Info — Library. com» — http: //info-library. com/content/168_Naivajlivishi_principi_rozmishennya_prodyktivnih_sil_Viznachalna_rol_ekonomichnih_i_socialnih_faktoriv_rozmishennya_virobnictva. html

13. Наукова бібліотека Буковини BukLib. net — http: //buklib. net/books/32 876/

14. Електронна бібліотека StudentBooks. com. ua — http: //studentbooks. com. ua/content/view/977/76/1/1/

15. Тарифи по країні та областям за надання комунальних послуг — http: //newtariffs. ru/taxonomy/term/134/tariff

16. Електронне видання «Тиждень. ua» — http: //tyzhden. ua/Economics/20 364

17. Електронна монографія Пересадько І. О., Козолуп І. Ф., Лапіна Ю. Г. на тему: «Соціально-економічний розвиток Сумщини: культурне середовище, його розвиток, інновації та перспективи.» — http: //mmi. fem. sumdu. edu. ua/sites/default/files/mmi20112_196205. pdf

ДОДАТОК А

ДОДАТОК Б

ДОДАТОК В

ДОДАТОК Г

ДОДАТОК Д

ДОДАТОК Є

ДОДАТОК Ж

ДОДАТОК З

ДОДАТОК І

ДОДАТОК К

ДОДАТОК Л

ДОДАТОК М

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой