Основні способи словотвору в сучасній українській мові

Тип работы:
Конспект урока
Предмет:
Иностранные языки и языкознание


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Основні способи словотвору в сучасній українській мові

Вічним двигуном у мові є словотвір, який діє без перепочинку щохвилини, щосекунди. Двигун словотвору діяв, діє і діятиме повсякчас, поки з’являтимуться нові предмети, народжуватимуться нові слова і мислі. Іван Вихованець

Комунікативна розминка.

На засіданні круглого столу мовознавці провідних вищих навчальних закладів обговорюють проблему «Літературна мова у просторі національної культури». Тебе і твоїх однокласників теж запросили взяти участь. Продовжіть дискусію. Які питання української літературної мови в культурному житті народу є, на ваш погляд, найперспективніші і найболючіші?

Лариса Іванівна Шевченко, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри історії української мови Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

— Йдеться про літературну мову як критерій, що ідентифікує українців як націю, еволюційно та цивілізаційно сформовану етнічну і духовну цілісність серед народів світу. Сьогодні ми маємо започаткувати цикл проблемних зустрічей, присвячених статусу, нормі, функціям мови, вербалізації нашої культурної свідомості та присутності в духовному просторі України літературної мови…

Світлана Яківна Єрмоленко, доктор філологічних наук, професор, завідувач завідувач відділу стилістики і культури мови Інституту української мови НАН України.

— Сьогодні відбувається не тільки демократизація суспільства, а й демократизація літературної мови. Мабуть, коли ми говоримо про культивовані норми, про культуру мови, маємо говорити й про поняття моди. Окрема проблема — це культивування норми літературної і вироблення термінологічних стандартів у певній галузі…

Лариса Максимівна Паламар, доктор педагогічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

-Якби ми того не хотіли, у зв’язку з глобалізацією є тенденція до поширення одиниць розмовної мови…

Флорій Сергійович Бацевич, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри загального мовознавства Львівського національного університету імені І.Я. Франка.

— Говорячи про літературну мову, про зміни, які відбуваються в ній, мабуть, треба говорити і про зрушення і в граматиці української мови, яка дуже активно переймає аналітизм…

О. Тараненко, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри загального та українського мовознавства Київського національного лінгвістичного університету.

— Якщо українці не будуть культивувати національну мову, то українська мова й далі буде розчинятися в могутньому океані російської мови…

Л. Мацько, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри стилістики української мови Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.

— У суспільстві інтерес до української мови зростає…Поширюймо нашу мову територіально в усіх регіонах України, в усі прошарки суспільства, види ЗМІ, в усі життєві ситуації…

Л. Шевченко, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри історії української мови Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

— Поки нам болить українське слово, поки ми дискутуємо, шукаючи найбільш раціонального і фахово виваженого розв’язання питань буття літературної мови в сучасному світі - живе наша мова, живе в нашому слові український народ, і має перспективу національна філологія.

?«Розшифруйте» підкреслені слова. Про що і про кого йдеться? Що вам відомо про діяльність цієї організації чи особистості? Виконайте морфемний аналіз виділених слів. Знайдіть у тексті слова, утворені шляхом осново- чи словоскладання.

У лінгвістичній літературі існує кілька визначень поняття «спосіб словотворення». Ми обираємо визначення, яке пропонує мовознавець Іван Іванович Ковалик:

Способи словотвору - структурно різні шляхи і прийоми творення нових слів у результаті використання всіх наявних у цій мові словотворчих ресурсів.

Іван Іванович Ковалик (1907−1989) — доктор філологічних наук, професор, фундатор української дериватологічної школи, автор праць «Про деякі питання слов’янського словотвору» (1958), «Вчення про словотвір» (1958) та ін.

Способи словотворення поділяються на морфологічні і неморфологічні. Способи словотворення встановлюються відповідно до того, які засоби використовуються для вираження словотвірного значення похідного слова.

До морфологічних способів відносять способи творення слів, при яких похідне слово утворюється за допомогою морфем. Сюди належать суфіксальний, префіксальний, постфіксальний, суфіксально-префіксальний та ін.

До неморфологічних способів відносять морфолого-синтаксичний, лексико-семантичний, лексико-синтаксичний способи.

Прокоментуйте таблицю. З’ясуйте, у чому суть постфіксального способу? У чому різниця між основоскладанням і зрощенням? У поданих прикладах визначіть граматичну і твірну основи.

Таблиця 1 — Творення слів в українській мові

Спосіб словотвору

У чому полягає спосіб творення

Приклади

Морфологічний

суфіксальний

префіксальний

постфіксальний

префіксально-суфіксальний

суфіксально-постфіксальний

префіксально-постфіксальний

префіксально-суфіксально-постфіксальний

безсуфіксний

складання (осново-

і словоскладання)

нове слово утворюється за допомогою суфіксів;

нове слово утворюється за допомогою префікса;

нове слово утворюється за допомогою постфіксів;

похідні слова утворюються одночасним приєднанням до твірної основи префікса і суфікса;

до твірної основи одночасно приєднуються суфікс і постфікс —ся;

творення похідних, при якому до твірної бази одночасно приєднуються префікс і постфікс —ся;

нове слово утворюється шляхом одночасного приєднання до твірної основи префікса, суфікса і постфікса —ся;

нове слово утворюється за допомогою нульових суфіксів;

нове слово утворюється шляхом об'єднання в одне ціле двох чи більше основ або слів за допомогою інтерфіксів о, е або сполученням компонентів із сурядним зв’язком;

шляхом скорочення твірних слів,

враховуються то букви, то звуки

низьк-ий > низьк-о

день > перед-день

знати > знати-ся

сніг > за-сніж-и-ти

гнізд-о > гнізд-и-ти-ся

кричати > роз-кричати-ся;

щедр-ий > роз-щедр-и-ти-ся

добирати > добірШ

сухофрукти, працездатний,

чорно-синій

педучилище,

ДАІ, АТС

Неморфологічні

морфолого-синтаксичний

лексико-синтаксичний

(зрощення)

лексико-семантичний

охоплює похідні слова, які виникають унаслідок переходу слів або словоформ з однієї частини мови до іншої;

спосіб творення нових слів шляхом зрощення двох або більшої кількості слів одного словосполучення;

спосіб, при якому звукова оболонка твірного слова залишається незмінною, але набуває нового значення

біг-ом (ім.) і бігом (присл.).

добра ніч > добраніч, не чуй вітер > Нечуйвітер (прізвище).

свобода (воля) і «Свобода» (назва газети)

Способи словотвору, які ґрунтуються на використанні афіксів для творення похідних, називаються афіксальними. Якщо афікси при творенні похідного участі не беруть, це безафіксні способи словотворення. Наприклад: словоскладання, абревіація, нульсуфіксація та ін.

Прочитайте текст. Визначте його стильову приналежність. Що нового ви дізнались? Що вам відомо про дотримання мовної культури у зарубіжних країнах? Знайдіть на сайтах Інтернету інформацію про німецького філософа Г. Гадамера, якою можна доповнити цей текст.

Встановіть твірні основи та словотворчі чи формотворчі афікси у підкреслених словах. Запишіть виділені слова у вигляді словотворчого ланцюжка, щоб кожне попереднє слово було твірним для наступного. Назвіть слова, утворені префіксально-суфіксальним способом, а також шляхом осново- чи словоскладання.

Випишіть слова, де пропущені літери, поясніть орфограми. Виконайте синтакчиний аналіз останнього речення.

У США, в д… ржаві, яку визнають центром світової лінгвістики, виховання високої мовної культури є пр… ор…тетним. С… нат пильно стежить за розвитком англійс…кої мови як єдиної офіційної мови. З метою досягн… ння високих стандартів якості освіти 48 штатів у 2000 році запровадили підсумкове тестува… ня випускників. Підвищені вимоги до володіння нормативним англійс…ким мовленням зумовили появу числе… них радіомовних студій, мовознавчих інститутів, де працюют… над технологією виправлення небажаного акценту для забезпечення успішної професійної кар…єри. Тим часом від американс… ких мовознавців лунає засторога: «чим чистішою стає мова і чим більше вона обмежується колом інтелектуальної еліти, тим швидше зростає ймовірність відчуження від неї решти населення».

У Франції теж добре шануют… ся мовно-культурні цінності. Це підтверджують і слова мовотворця Жана Дютура: «Якщо існує загроза для мови народу, це означає, що є загроза і для існування держави». І дотепер захист і розвиток націонал…ної мови узакон… но у сфері мовної політики. Відомо, що авіакомпанію British Airways, яка друкувала авіаквитки англійс…кою мовою, у 1977 р. було притягнуто до судової відповідальності та сплати величезного штрафу за нев… конання цього закону.

Щорічно в державі проводят… ся Націонал…ні диктанти; систематично розглядают… ся звіти уряду про мовну ситуацію у Франції. А гімн Франції - «Марсел…єзу» згідно державних настанов напамять мають знати навіть шестирічні мовці.

Рідне мовотворення культивують у Німеччині. Кодифікована літературна мова завойовує провідне місце в німец…кому суспільстві. Тут добре пам… ятають застереження німец…кого філософа Г. Гадамера про те, що саме «…в рідній мові струменит… уся близькість до свого, у ній — звичаї, традиції і знайомий світ» (О. Семеног «Культуромовна підготовка в зарубіжній школі»).

Центральне місце в системі українського словотвору, як і словотвору інших слов’янських мов, займає афіксація. Найбільша кількість неологізмів (учені називають до 56 відсотків) утворюється суфіксальним способом. Особливо розвинена вона в іменниках і прикметниках.

При творенні іменників значну активність виявляють зокрема суфікси _ість, -ств-, -ізм, -ацій-, -нн-, -енн-, -ик-, -ник: заідеологізованість, позаблоковість, спонсорство, бестселерство, кравчукізм, ваучеризація, клонування, роздержавлення, бомжик, бюджетник.

Що означають ці слова? В яких стилях вони вживаються? Від яких слів утворилися? Знайдіть у засобах масової інформації приклади речень з поданими словами.

Серед чинників утворення нових слів лінгвісти називають розширення кола позначуваних об'єктів. Наприклад, «Словник української мови» в 11 томах (К., 1970−1980) подав лексему стиліст тільки зі значенням «той, хто володіє мистецтвом літературного стилю, майстер літературного стилю».

Яке сьогодні значення цього слова? Наведіть приклади слів, де суфікси набули нової якості.

В яких стилях використовуються слова, подані нижче? Яким способом вони утворені, яких значень словам надають суфікси? Побудуйте гумористичний діалог із залученням цих слів.

Чубище, ручисько, кулацюга, каменюка, кулацюра, костуряка, котяра, костомаха.

Сьогодні стали доволі вживаними відносні прикметники, утворені за допомогою суфіксів _н- (-ичн-/_ічн-, -альн-, -ивн-), —ов-, —ев, -ськ-. Яких значень словам надають суфікси? В яких галузях виробництва, техніки, науки, освіти тощо функціонують ці слова? Виділіть твірні основи.

Про одне із слів підготуйте повідомлення, скориставшись тлумачними словниками.

Дивідендний, ексклюзивний, бартерний, інавгураційний, менеджментний, чартерний; демпінговий, маркетинговий, пейджинговий, попсовий, трастовий, файловий авдиторський, продюсерський.

Цікаво знати

Словник української мови свого часу зафіксував переносне значення фізичного терміна резонанс «відгомін, відгук, дія як відповідь на що-небудь». Проте похідні від нього прикметники зафіксовано в цьому джерелі тільки в прямих значеннях, успадкованих від твірного слова, пор.: резонансна частота «частота резонансу — різкого зростання частоти коливань». Натомість засвідчені в сучасних публіцистичних текстах сполуки з цими прикметниками на зразок резонансний фільм, роман, концерт, засвідчують їхнє вживання в переносному значенні «який має гучний розголос, викликає активну реакцію суспільства, можливо, навіть з відтінком скандальності». У такому новому значенні прикметник резонансний синонімізуються зі словами гучний, скандальний, сенсаційний, приголомшливий і новотвором піарний.

З’ясуйте, від яких основ і за допомогою яких суфіксів утворено подані слова.

Веселіти, білити, гаряче, гарно, ясніше, яснішати, конкретизувати, начитаний, переписуючи, Ольжин, Андріїв, сторожова, лисичий, четвертувати, передмова, матусенька, мовленнєвий.

Зразок: без межі > безмежний, горд-ий > горд-и-ти-ся. кричати > роз-кричати-ся; щедр-ий > роз-щедр-и-ти-ся

Префікс приєднується не до основи, а до граматично оформленого слова, тому похідні слова, утворені префіксальним способом, належать до однієї і тієї ж частини мови, що й мотивуючі. Під час префіксації не спостерігається помітних фонетичних змін. Лише окремі префікси української мови мають варіанти з-, зо-: мліти > зо-мліти, рвати > розі-рвати (роз-розі) та ін.

У часи швидкого оновлення лексичного складу української мови префікси (питомо українські й запозичені) активно включаються в процес творення слів. До того ж у неологізмах іншомовні префікси мають набагато вищу частотність, ніж питомі. Чому?

Доведіть це. Випишіть з газет і журналів, інтернет-видань приклади речень зі словами, що мають префікси анти-, —, екс-, супер-, пост-, недо-, не-, зверх-, поза-, над-, не-, перед-, за-, з-.

Зразок: Однак уже ввечері цю скромну, на думку західних антиглобалістів, забаву… центральні телеканали оголосили масовими заворушеннями (Політика і культура, 18−24. 01. 2003, с. 15).

Префікс без- (російська паралель без- (бес-) — дуже давній у нашій мові і надзвичайно продуктивний. Багато слів з цим префіксом є точними відповідниками російських, тож перекладачам клопоту не завдають. Особливо це стосується слів іншомовного походження: безаварійний, безатомний, безапеляційний, безідейний, безініціативний тощо. Але є такі слова, до яких треба бути значно пильнішими.

Перекладіть подані слова. Скористайте при потребі словниками.

Безбоязненный, безбрачный, безвестный, безвкусица, безвредный, безвылазный, беззлобный, безмерный.

До вашої уваги!

Пояснення цих та інших слів ви можете знайти також і у книзі «А українською кажуть так…» (Одеса, 2008). Автори — В. Островський, Г. Островська. Подаємо уривок з книги:

Ще одна типова неправильність у сучасному слововжитку — безкоштовний. Пишуть: «Виділено кілька безкоштовних путівок для літнього відпочинку дітей». Або: «В їдальні № 10 організовано безкоштовні обіди для пенсіонерів».

Щоб зрозуміти неправильність, розгляньмо антитезу «коштовна річ — безкоштовна річ». «Коштовна річ» — це (кожному зрозуміло) річ, яка має свою ціну. «Безкоштовна річ» — це (знов таки кожному зрозуміло) річ, яка жодної ціни не має.

Тепер спитаймо себе: дітям виділено путівки, які жодної ціни не мають? Неправда. Путівки ціну мають, але батьки, що посилають дітей на літній відпочинок, за них не платять. Отже, путівки безплатні. Так їх і треба називати.

У реченні знайдіть улюблений префікс автора. Яке його значення? Якого відтінку він надає словам?

Ректор — це найкращий лектор, найкращий науковець, найкращий організатор, найбойовитіший захисник їхніх інтересів і … найгірший диктатор. Усе це, поєднане в одній людині, уможливлює педагогічний авторитет (І. Зязюн).

Найбільш продуктивним при творенні неологізмів-прикметників лінгвісти вважають префіксально-суфіксальний спосіб словотвору. Регулярно використовуються такі морфеми: анти—  —н-, —ов-, —івськ-; , без— … -н-; між— … -н-, —івськ-; перед- … -н-; під- … -н-; поза- … -н- (-ичн-); пост— … -ськ-, —ницьк-, —ов-.

Утворіть слова на основі таких пар.

Поміркуйте над наведеними словами. У їх складі є префікси. Чи можна вважати, що ці слова утворилися префіксальним способом?

Викуп, викрут, виплеск, вимір, з'їзд, відклик, відкол, відкуп, від'їзд, відплив, засланець, засідання, начитаність, нашивка.

При безсуфіксальному способі шляхом усічення частини твірної основи від прикметників, дієприкметників, дієслів утворюються тільки іменники (блакитний > блакить, зарослий > зарослі; ходити > хід, вибирати > вибори). Це відбувається як без фонетичних змін (бігати > біг, насипати > насип), так і з фонетичними змінами, які полягають здебільшого в чергуванні голосних або приголосних (вивозити > вивіз, зав’язати > зав’язь). Допоміжним засобом безсуфіксного творення іменників може виступати також перенесення наголосу: закликбти > збклик.

Прочитайте текст. Визначте його стильову приналежність, основну думку автора. Які метафоричні і метонімічні образи створює письменник? З якою метою?

Чи є у вірші слова, утворені безсуфіксним способом? Яке їх смислове і стилістичне навантаження?

Поясніть уживання тире в реченнях.

…Я тут родивсь. І просто жив. І горе знав. І щастя пив. І в сизу паморозь ожин За перший полудень ступив.

І так же просто, слід у слід, За предком звіривши ходу, Як мій безсмертний, чесний рід, Свої натруджені складу.

Скажу лиш: де б ти не ходив, Та — хай засвідчує перо! — Що не знайти дивніше з див, Як Україна і Дніпро (Б. Олійник).

Визначте, яким шляхом утворилися подані похідні слова.

Збоку, листуватися, добудитися, звітуватися, знизу, любуватися, вгорі, вдуматися, золотавитися; осмілитися, усамітнитися, спереду колоситися, загулятися, скупитися, спізнитися, по-нашому, женихатися, родичатися, солідаризуватися, виспатися, приземлитися, розпогодитися.

При постфіксації (постфіксальному способі словотворення) формантом є постфікс (-ся, —сь, —будь, —небудь, —то), що приєднується до цілого слова. Постфікси, змінюючи лексичне значення похідного слова, не змінюють його частиномовну належність, наприклад: знати (дієсл.) > знати-ся (дієсл.); де (присл.) > де-сь (присл.), де-небудь (присл.). Цей спосіб функціонує у сфері дієслова, рідше — займенника, прислівника.

Прочитайте текст. Визначте його стильову приналежність, основну думку автора. Правопис яких слів викликає у вас здивування? Чому автор вживає такі слова? Що вам відомо про автора цього тексту?

Поміркуйте, як утворилися підкреслені слова? Яке їх смислове навантаження?

Державність української мови покликала до життя цілу низку лексикографічних праць. Укладання лексикографічних словників — це словотворчість: попередні політичні режими робили все, щоб українська мова не мала практичного вжитку в техніці, медицині, діловому світі, фінансах, природничих науках. Ця політика призвела до того, що українську наукову та спеціальну термінологію належно і якісно не розроблено. А це значить, що сучасні автори термінологічних праць мусять великою мірою вдаватися до словотворчости.

Якщо деяку термінологію можна запозичити з «допогромних» (до 1933 р. і «донезалежницького» (до 1991 р.) видань, то тисячі термінів, що виникли за кілька останніх років потребують свого втілення в українську мовну плоть.

Лексикографічні праці - словники — містять тисячі слів. І в такому «натовпі» серед «новоспечених» термінів трапляються і словесні шедеври. І словесні покручі.

Наше завдання — знайти шляхи й засоби, щоб покручів було якнайменше, а шедеврів якнайбільше (С. Караванський. Пошук — це творчість). С. Караванський

Це важливо

З кінця 80-х років ХХ ст. в Інтернеті (сайт — http: // www. m-w. com/thesaurus. htm) функціонує електронний варіант найбільш повного тлумачного словника англійської мови Merriam-Websters collegiate dictionary, який оновлюють щодня. Цей словник подає найповнішу інформацію про нові слова. Електронна словникова стаття включає: реєстрове слово із транскрипцією, що передає вимову й наголошування, та поділом на морфеми; частиномовну характеристику; етимологічну довідку про слово; дату фіксації (для найновіших день, місяць, рік); систему значень із мінімальною текстовою ілюстрацією до кожного з них. Окрім того, подано синоніми та антоніми до слова в кожному із значень, що сприяє повному їх тлумаченню.

Словоскладання - це поєднання кількох слів в одному складному слові. Утворюються на основі словосполучень прикладкового типу і виражають одне поняття. Наприклад: салон-перукарня, далеко-далеко, лікар-онколог, фільм-опера.

У межах цього способу словотвору на сьогодні помітно активізувалися іншомовні елементи кореневого походження: авіа-, арт-, біо-, гео-, енерго-, кіно-, макро-, міні-, парто-, психо-, теле-, термо-, транс-, -крат, -кратія, -фобія, -фоб. Серед них є такі, що набули статусу пре- або постпозитивної частини складних слів протягом останніх років: веб-, відео-, еко-, євро-, нарко-, -шоу, -мен. Власне українські основи: багато-, взаємо-, державо-, україно— беруть участь у творенні нових композитів із нижчою частотністю. У новотворах-прикметниках складання найчастіше супроводжується суфіксацією.

Розподіліть абревіатури за словотвірними типами. Чи чи можна перевірити ці слова за морфемним словником? Яке призначення морфемного словника? Підготуйте повідомлення про одне із слів з морфемного словника.

Вуз, ВАК, дот, рагс, АПН України, США, начдив, ООН, завуч, універмаг, агітпункт, стінгазета, зарплата, райвно, військкомат, ХДУ.

У словнику Полюга Л. М. Словник українських морфем подано понад 45 000 слів з різних галузей знань, поділених на морфеми.

Описано майже всі відомі в українській мові префіксальні, суфіксальні та кореневі морфеми, наведено приклади слів, утворених нерегулярним способом, чергувань голосних і приголосних, компоненти складних слів.

Новотворами останніх років можна вважати такі слова, як євробанк, євробанкноти, євровалюта, євровізи, єврозона, євроімідж, євроінтеграція, євроклас, євроколія, єврократи, єврокубок, європарламент, європоцентризм, європростір, євросоюз, євротунель, євроуніверситет, євроодяг, єврокухня, євродискотека. У цю тематичну групу природно вписується неологізм євро як назва грошової одиниці.

Однак в окремих утвореннях не відчувається логіки. Про які слова в цьому випадку йдеться?

Тенденція до економії засобів мовного вираження — значний стимул до появи таких слів, як подані нижче. В яких функціональних стилях української мови вони вживаються? Що означають?

страхагент; політтехнолог, турагент, арт-дилер, автодилер; офіс-менеджер, креатив-менеджер, топ-менеджер, бренд-менеджер.

Складіть із цими словами речення, увівши також і такі сполуки: наше майбутнє, майбутній рік, учений, учений чоловік, прибулі з інших країн, сходив вздовж і впоперек, кінець місяця, кінець села, приїхав на вихідні, сидяча робота, цілий світ, певна мелодія, прибіг стрілою, народу — сила.

Знайдіть у реченні слова, утворені морфолого-синтаксичним способом. Поясніть його різновиди.

Морфолого-синтаксичний спосіб має кілька різновидів:

1) субстантивація — явище переходу слів з різних частин мови в іменники: майбутнє, чайна, бобові, вихідні;

2) ад'єктивація — перехід у прикметники: учений, освічена людина, сидяча робота;

3) прономіналізація — вживання в ролі займенників: цілий світ (у зн. весь), певна мелодія (у зн. якась);

4) адвербіалізація — перехід у прислівники: часом, стрілою, йти не поспішаючи;

5) нумералізація — перехід у числівники: тисяча, сила;

6) інтер'єктивація — перехід у вигуки: Боже, горенько, Матінко моя та інші різновиди.

«Цей спосіб називається морфолого-синтаксичним тому, що в процесі його реалізації новоутворене слово набуває нових морфологічних категорій і як таке виконує нові синтаксичні функції у реченні» (Іван Ковалик).

Прочитайте текст. Визначте його стильову приналежність, основну думку автора. За що болить душа в автора? Яка ваша думка стосовно українського радіомовлення? Які радіопередачі ви найчастіше слухаєте? Які радіопередачі присвячуються питанням мовної культури? Що цікавого ви для себе почули в таких передачах?

Знайдіть слова, утворені неморфологічними способами словотвору? Яке їх смислове навантаження? Яким способом утворилося підкреслені слова?

Виконайте морфемний і словотвірний аналіз виділених слів.

Громадське мовлення має відповідати інтересам всієї, у нашому випадку — української, громади. Ми працюємо в Європейській мовній спілці і бачимо, скільки здійснюється різноманітних заходів щодо обміну програмами, європейськими цінностями. І цей програмний продукт, передусім, має саме національно-ідентичні особливості. Це наше майбутнє.

Змістовне наповнення українського ефіру — одна з дуже серйозних загроз для нашого соціуму. Що я маю на увазі, говорячи про змістовне наповнення? Насамперед — духовність, за духовністю — ідеологія, за ідеологією — світогляд, за світоглядом — патріотизм, за патріотизмом — розуміння інтересів своєї держави. Хто б тут не жив — українці, татари чи росіяни, — але всі ми маємо любити цю землю, цей край, його історію. Це зрозумілі речі, які не вимагають жодних дискусій.

Не можу тут не назвати бодай кілька наших знакових передач: «Відверто і вголос!», «Тиждень», циклові програми під загальною назвою «Радіородина», історико-драматичний радіосеріал «Пам'ятаймо!», радіожурнал «Слово», передачі «Золоті ворота», «Українські скрижалі», «Сторінки класики» тощо. Українське радіо здійснює найрізноманітніші акції - мистецькі, просвітницькі. Серед них — Загальноукраїнський радіодиктант національної єдності, спрямований саме на молодь. У ньому щороку беруть участь тисячі слухачів. Радіодиктант відбувся вже ввосьме, і ми сподіваємося, що рано чи пізно він по-справжньому об'єднає українську націю довкола того, що робить націю нацією, — довкола державної мови. Сподіваємося, що наш радіодиктант писатимуть усі державні діячі на чолі з президентом України і прем'єр-міністром, як це щороку відбувається в тій же Польщі (В. Набруско «Національний інформаційний простір: виклики і перспективи»).

Увага! Не можна плутати словотворчий аналіз з морфемним. При словотворчому аналізі не може бути елементів морфемного і навпаки. Ці два види аналізу переслідують різну мету, тому їх треба чітко розмежовувати.

Спосіб словотвору встановлюється на основі визначення того, як утворене похідне слово. Напр.: якщо слово утворене за допомогою словотвірного суфікса зелений > зеленіти, то спосіб творення дієслова зеленіти визначається як суфіксальний; якщо слово утворене поєднанням двох основ за допомогою інтерфікса (природничий і географічний > природничо-географічний), то визначається спосіб творення основоскладання з інтерфіксацією.

Лексико-семантичним способом утворюються переважно іменники, серед них: терміни: лопатка; найменування нових предметів, понять: супутник; власні назви (закладів, установ, періодичних видань, дитсадків, цукерок тощо): «Киянка» (назва швейної фабрики), «Дзвін» (журнал).

Поміркуйте, яким способом утворилися прізвища.

Панібудьласка, Нетудивітер, Затуливітер, Вернигора, Нагнибіда, Перебийніс, Убийвовк, Нетудихата, Держиморда.

Знайдіть слово, утворене лексико-синтаксичним способом.

Безмежний, вищезазначений, птахоферма, китолов, восьмиструнний.

Лексико-синтаксичний спосіб, або зрощення, — це спосіб творення нових слів шляхом зрощення двох або більшої кількості слів одного словосполучення: добра ніч > добраніч, не чуй вітер > Нечуйвітер (прізвище).

До речі, слово спасибі походить від давніх слів спаси і бог. Слово «добрий» походить від індоєвропейського слова «dhabh» — «форма, посуд, рiч, знаряддя, iнструмент». З цього семантичного комплексу кореня доб-, розширеного суфіксами -р (о), випливає значення спільнослов'янського іменника «добро» — «майно», «щастя» і прикметника «добрий» — «заможний, знатний, родовитий». Тобто маємо цілковите злиття афіксальної морфеми з кореневою. Мова йде про опрощення.

Учені-мовознавці констатують, що у процесі історичного розвитку мови морфологічна будова слова могла змінюватися, чим зумовлені такі явища, як опрощення, перерозклад, ускладнення. Основними причинами називають зникнення з мови споріднених непохідних слів, фонетичні зміни у структурі слова, зміни у семантиці слів непохідних і похідних.

Опрощення (спрощення) — це зміна у морфемній структурі слова, внаслідок якої у процесі розвитку мови похідна основа, що мала у своєму складі афікси, перетворюється на непохідну, кореневу. Наприклад: жир — жи+р, дар — да+р, подушка (від по- + душ (< дух «дути») + -к-а, отже, подушка буквально — «надута»), завтра (від за- + утра +а).

Перерозклад — це така зміна в морфемній структурі слова, внаслідок якої звуковий елемент однієї морфеми переходить до сусідньої морфеми і у складі похідного слова змінюються межі між твірною основою і словотворчим афіксом: праслов. рука-мъ, рука-ми, рука-хъ сучасній мові звук а став усвідомлюватись як закінчення); не-доварений і недо-варений, з-невіра і зне-віра.

Первісна основа годувальн-ик була прикметникового походження, межі афікса помінялися, коли основа стала дієслівною годува-льник.

Суфікси — ільник, -ність, -енець, -івець, -лець сформувалися внаслідок перерозкладу: попільник, готовність, біженець, жилець; між префіксом і основою: При перерозкладі основа залишається подільною, але ускладнюються афікси.

Ускладнення — це перетворення колись непохідної основи, що не членувалась на морфеми, у похідну. Це явище здебільшого спостерігається у словах запозичених, які за аналогією до слів рідної мови починають членуватися на морфеми: хімій-а (з грецького хємейа) під впливом споріднених слів членується хім-ій-а, хім-ік, хім-ізація.

Неподільна основа слова електрик-а після появи слів електрифікація, електроносії та інших стала поділятися на електр-ик-а.

Кожен із цих процесів відіграє важливу роль у розвитку словотвірної системи української мови: завдяки опрощенню в українській мові з’являються нові кореневі морфеми і зникають непродуктивні афікси; перерозподіл зумовлює формування похідних афіксів і твірних основ нової структури; ускладнення сприяє засвоєнню українською мовою іншомовних морфемних ресурсів.

Прокоментуйте діалог дідуся й онучки. Який виховний прийом використав дідусь?

Знайдіть слова, в яких зафіксовані історичні зміни в морфемному складі слова.

Маленькій Іринці треба рано-рано вставати, до школи йти — а не хочеться, ой як не хочеться!

Увечері запитує Іринка у дідуся:

— Дідусю, чого вранці вставати не хочеться? Навчіть мене, дідусю, спати так, щоб хотілося вставати і до школи йти…

— Це подушка у тебе ледача, — відповідає дідусь.

— А що ж їй зробити, щоб ледачою не балу?

— Знаю я секрет, — пошепки сказав дідусь. — Ось якраз тоді, коли вставати не хочеться, візьми подушку, винеси на свіже повітря і добре вибий її кулачками — вона і не буде ледачою.

— Справді? — зраділа Іринка. — Я так і зроблю завтра.

Ще ні світ ні зоря, а до школи треба збиратися. Не хочеться вставати Іринці, та треба ж нарешті подушку провчити, лінощі з неї вибити. Схопилася Іринка швиденько, одяглась, взяла подушку, винесла у двір, поклала на лавку — і кулачками її, кулачками. Повернулась у хату, поклала подушку на ліжко і посміхається.

Кішка на порозі нявкає, за вікном завірюха, а дідусь у вуси посміхається… (В. Сухомлинський)

Рефлексія і самоперевірка

Яке з наведених слів поділене на морфеми неправильно: пере-стриб-ува-ти, со-вість, перед-ов-ич-к-а, за-гроз-а?

В якому із слів суфікс —ин- не має значення одиничності: цибулина, картоплина, хатина, жарина.

В якому з наведених слів спосіб словотворення визначено неправильно: щоденик — префіксально-суфіксальний; передплатник — суфіксальний; винахідник — суфіксальний; заклад — нульова суфіксація.

Тема для розмови. Які освітянські газети ви читаєте? Чи знайомі ви з газетою «Освіта»? У цьому тижневику завжди можна знайти корисну інформацію для вчителя і філолога. Відомий українознавець Петро Кононенко написав статтю, присвячену головному редактору щотижневика «Освіта» Ользі Степанівні Коноваленко.

Ознайомтеся з уривком статті. Якою ви уявляєте головну героїню? Іван Вихованець пише про те, шо «вічним двигуном у мові є словотвір». А яким має бути сучасний редактор, журналіст, учитель, філолог? Це теж двигун, рушій? Підтвердьте або спростуйте думку, виконавши огляд кількох газет «Освіта».

Кожна людина — окремий світ. Але світи є різні: маленькі й великі; романтично-високі й приземлено-низькі; осяяні величчю і красою й блякло-похмурі; сповнені людського тепла і холодні байдужістю… Аналогічно і з людьми: вони є джерелами радості, мудрості, любові, а є свідченнями, що ніщо на землі не є вічним. Як і громади людей: є рушії історії, а є, за словами Т. Шевченка, «капуста головата… «

Коли зустрінетеся з Ольгою Коноваленко, одразу відчуєте: людина — це таки світ вічності й добра, бо вона — справжня! — безмежна глибиною почуттів, мірою всезагального інтересу, системного мислення і - осяйної любові. Несподіваної, як на наш «ринковий» час, любові: до цього суперечливого світу, до людей, до праці, до високого мистецтва й незмірне важких, рутинних умов реалізації обов’язків, до колег і дітей. До перемог над обставинами і над собою. І особливо до України…

Завдання додому.

Напишіть твір-роздум «Мусимо бути європейцями на ґрунті українському». У роботі використайте слова, утворені шляхом різних способів словотвору.

Стилістичне використання засобів словотвору. Синонімія словотвірних афіксів

Я народився в україномовному світі, і найперші для мене слова були словами українськими. Я їх чув від Мами, Батька, братів, друзів. Для мене, малого, весь земний світ був українським. Що з того, що тепер я знаю кілька мов і користуюся ними щоденно (така вже в мене робота)? Вони ніколи не замінять мені Рідної Мови, в якій за кожним словом тягнеться багатющий шлейф асоціацій, емоцій, спогадів, подій, людей!.. С. Ткаченко

Комунікативна розминка.

Слово може бути бадьоре, дотепне, пестливе, привітне, сентиментальне, сердите, вразливе, необережне, жорстоко-точне, смарагдове, смугляве. Продовжіть цей ряд, прочитавши рядки з творів.

Люлі, люлі, люлечки, шовкові вервечки, мальовані бильця, пішли до Кирильця (з колискової). Жили собі мишка-шкряботушка, жаба-скрекотушка та зайчик-лапанчик (з української народної казки). Приплентався до лікаря поважний дядило … (П. Глазовий).

Скористайтеся також «Словником етіптетів української мови» за редакцією Світлани Єрмоленко (К., 1998). Поміркуйте, що саме в цих реченнях, у словах створює відповідний настрій? Яких значеннєвих відтінків надають суфікси? Обговоріть це в класі.

Українська мова відзначається багатством словотворчих ресурсів, які володіть яскравим стилістичним забарвленням. Це зумовлюється розвинутою системою українського словотвору, продуктивністю оцінних афіксів, які надають словам різноманітних експресивних відтінків.

Серед словотворчих засобів найактивніше використовуються з інформаційно-експресивною та естетичною метою суфікси, префікси, складні форми. Стилістичний інтерес викликають слова, що набувають з допомогою афіксів стилістичного забарвлення (синулечка (зменш. -пест.), уживаються в розмовному (гречка — гречиха), жаргонному мовленні (мультфільм — мультик, мультяшка), використовуються як джерело мовленнєвої експресії в публіцистичному (державити, націєтворчий) стилі чи виступають авторським новотвором (впередзорець, марнотратник). Цінність стилістично забарвленого слова залежить від семантики твірної основи, значення мовотворчого засобу та загальної наснаженості контексту.

Прочитайте текст, написаний студентами-філологами про викладача і відомого вченого — дериватолога Василя Ґрещука. Визначіть його стильову приналежність, основну думку авторів. Як схарактеризовано розділ мовознавства — словотвір? А яким вам видається словотвір — нудним чи цікавим? Від кого або від чого це залежить? Як розкривається образ мовознавця? Які риси притаманні вченому? Які частини мови найчастіше використані в тексті?

Здійсніть редагування тексту. Замініть деякі слова і словосполучення прислівниками, при цьому збережіть зміст тексту. Яких семантичних, смислових відтінків додають прислівники? Яким способом вони утворені? Яких семантичних відтінків надають афікси у підкреслених словах?

У дитинстві, коли в людині з дивовижно легко виявляються найрізноманітніші таланти, він теж був сповнений всіляких поривів і бажань. Тим паче, що вдався в батька, який (хоч мав усього чотири класи) був майстром на всі руки і виконував роботу не будь-як.

У студентські роки подався в напрямі сухої й нудної для стороннього ока лінгвістики, де його чекали ще нудніші словотвірні гнізда, ланцюжки, парадигми. Причому в досягненні цілі виявляв неабияку наполегливість і впертість.

З’ясувалося, що «суха й нудна» теорія словотвору має свої приваби й цікавість. Важлива не так наукова проблема сама по собі, а спосіб її розв’язання. Це доводить, власне, наукова продукція Василя Грещука та його багатолітній досвід викладання в Прикарпатському університеті ім. В. Стефаника.

Безперечно, що навчальні курси, які читає професор Грещук, не з простих, та для спраглих знань вони відкривають невичерпні джерела наукових пошуків і самореалізації. Тому й багато охочих продовжувати розпочату ним справу. …Багато хто з аспірантів зізнається, що лекції й семінарські заняття з курсів дериватології й загального мовознавства спричинили зміну пріоритетів.

Звичайно, навряд чи зумів би Василь Грещук досягти таких успіхів, якби доля не звела його свого часу з унікальною людиною й глибоко ерудованим вченим Іваном Коваликом, під науковим керівництвом якого захистив кандидатську дисертацію. Професор зацікавив його проблемами дериватології і навчив наукової етики. Повагу і вдячність до вчителя професор Грещук зберіг на все життя (Р. Піхманець, Н. Пославська «Магічна сила словотвору»).

Довідка

Цілком, виключно, відколи, всупереч, змалечку, назавжди, пліч-о-пліч, день за днем.

З якими значеннями використані словотворчі засоби в поданих словах? Від яких слів вони утворилися? З підкресленими словами складіть речення.

Володарка, скрипаль, нишком, беркутівець, красень, колотнеча, приватизатор, крадькома, зухвальство, узбіччя, мереживо, суглинок, ринковість, обмаль, інтернетник, комп’ютеризація, мерс.

Серед афіксальних іменників переважають назви осіб, що постали внаслідок використання продуктивних суфіксів -ик, -ач, -ець, -ист/-іст, -атор, -к-, а також суфіксоїдів -ман, -фоб на означення діяча — за професією, характером поведінки, поглядами, видом занять, за належністю чи прихильним ставленням до певного ідеологічного, суспільно-політичного напрямку, за процесуальною або внутрішньою ознакою. Наприклад: скрябінець, нобеліст, приватизатор, візажистка, погодоман, націєфоб.

Новою тенденцією в мові публіцистики є активізація суфіксального творення іменників-агентивів на основі власних назв, переважно прізвищ і назв організацій та абревіатур, здебільшого звукових і літерних. Наприклад: симоненківець, беркутівець, есендівець/СНДівець.

Помітно активізувалося творення іменників за допомогою суфіксів -ізацій-/-изацій- для номінування важливих опредметнених дій, процесів, станів сьогодення. Наприклад: суверенізація, маргіналізація, соборизація.

Інтенсифікувалася також деривація слів із загальним значенням абстрактної ознаки, яку передають такі суфікси, як -ість, -изм/-ізм, -щин-, -ств-/-цтв- тощо. Наприклад: ринковість, солідаризм, азійщина, європейство.

Помітно зросла кількість відприкметникових іменників, що утворені за допомогою нульової суфіксації. Наприклад: солдат або офіцер федеральних військ — федерал, муніципальний працівник — муніципал.

Новим явищем в українській мові кінця ХХ ст. є продукування розмовних субстантивів безпосередньо від іменних основ унаслідок усічення останніх. Наприклад: педуніверситет — педунівер, машина марки «Мерседес» — мерс, фестиваль — фест.

Які значення надають словам наявні в них словотворчі елементи?

мегапроект, суперзірка, проурядовий, псевдоблагодійник, квазіеліта, пост чорнобильський, офіціоз, заідеологізованість, позаблоковість, спонсорство, бестселерство, кравчукізм, ваучеризація, клонування, роздержавлення, бомжик, бюджетник, супербагатій, наддержава.

Корисно знати

Які похідні можна утворити від англіцизму мітинг? Сучасна українська граматична норма значно суворіша до активних дієприкметників на -уч (ий)/-юч (ий), що призвело до пасивізації, а то й вилучення з лексикону і їхніх форм-універбатів на позначення особи. Отже, слово мітингуючий, як і інші активні дієприкметники-субстантиви, вживані в розмовній практиці радянського часу, на зразок виступаючий, відпочиваючий, головуючий, завідуючий, керуючий, потопаючий, приїжджаючий тощо, неухильно поступаються або й уже поступилися місцем іменникам чи віддієслівним прикметникам-субстантивам на зразок мітингар, мітингувальник; промовець, доповідач, оратор; відпочивальник, відпочивалець; голова; завідувач; керівник; приїжджий, прибулець; потопельник та ін.

Отже, від слова мітинг можливі утворення мітингар, мітингувальник, цілком імовірні *мітингарство, мітингарський, мітингарськи, *по-мітингарськи (-ому) або *мітингувальництво, *мітингувальницький, *мітингувальницьки, *по-мітингувальницьки (-ому)

(Є. Карпіловська «Тенденції розвитку сучасного українського лексикону»).

Серед тенденцій сучасного українського словотворення відомий мовознавець Олександр Стишов називає тенденцію творення нових слів на базі питомих способів словотвору і словотворчих засобів, наголошує на відродженні значної кількості питомих мотиваційних основ держава, незалежність, тризуб, етнос, соборність, віра, Бог. Зокрема лінгвіст фіксує словотвірну парадигму слова держава — державити, державництво, державознавець, державотворець, державотворчий.

Продовжіть цей ряд, прочитавши текст. Визначіть стильову приналежність тексту. Що вам відомо про Михайла Гушевського? На основі історичних матеріалів та Інтернет-ресурсів напишіть коротке повідомлення «Михайло Гушевський — державобудівник».

Визначте спосіб словотвору підкреслених слів, з’ясуйте особливості їх написання. Виконайте фонетичний, морфемний і словотвірний аналізи виділених слів.

Як історик-державник Михайло Грушевський формувався певною мірою і в результаті та під впливом дослідження української словесності, вивчати яку забов’язав себе ще зустрічаючи свій 15 новий рік від народження, а напередодні 16 нового року додав собі обов`язок — вивчати й рідну історію.

Наступною надзвичайно важливою можна вважати ідею М. Грушевського про націєтворчу роль літературної мови. Світовий, а особливо західноєвропейський суспільно-історичний досвід показував, що нації розвиваються з розвитком національних культур і національних мов. Іншого не дано.

Михайло Грушевський був визначним стилістом — теоретиком і практиком. Він бачив і розумів, що в ситуації бездержавності і територіальної роз`єднаності українських земель і заборони української мови, (коли, як писав П. Житецький, «з 60-х років минулого віку ми вже не маємо ні одної теоретичної праці, писаної книжною, малоруською мовою»), були відсутні життєво-вирішальні чинники для висхідного розвитку української літературної мови. Вона не зможе задовольняти інтелектуальні потреби суспільства, якщо не буде повносило функціонувати в ньому, якщо не виробляти в ній науковий, діловий, публіцистичний стилі.

Історико-мовознавчі погляди Михайла Грушевського, його мовотворча діяльність мали значний вплив на вироблення єдиної української літературної мови (що на той час ще не було таким очевидним фактом, як нині), в якій злилися західний і східний плин мови, на прискорений розвиток і унормування української мови у 20-их — 30-их роках, зрештою й на удержавлення української мови у незалежній Україні (Л. Мацько «Михайло Грушевський про українську мову»).

Яке стильове забарвлення характерне для цих прикметників? За допомогою яких словотворчих засобів вони утворюються? Складіть тези для теленовин, використовуючи подані слова.

Іміджевий, кілерський, бартерний, новоєвропейський, східновекторний, постприватизаційний, післяреферендумний.

Високою словотвірною продуктивністю відзначаються відносні прикметники із суфіксами -н-, -ов-/-ев-, -ськ-, що утворилися переважно від іншомовних субстантивів (екзистенційний, пейджинговий, МВФівський), а також композити, сформовані на основі підрядних словосполучень (високопосадовий, тіньоринковий,).

Помітно зросла продуктивність запозичених та деяких питомих префіксів і префіксоїдів, особливо супер-, пост-, анти-, про-, над-, після- тощо (супервинахідливий, пострадянський, антирухівський, проринковий, надінтегрований, післязастійний,).

Розгалужений словотвірне гніздо складають слова спонсор — спонсорський, спонсорство, спонсорів, спонсорка, спонсоровий, спонсорувати, заспонсорувати, проспонсорувати, спонсоризація.

На основі матеріалів електронних засобів масової інформації складіть словникові статті до цих слів.

Поміркуйте, чи можливі такі слова? Якого значення надає префікс най-? В яких стилях можливе використання поданих слів?

наймасовіші фільми, найкоханіша дружина, найрейтинговіші трансляції, найрозрекламованіший кандидат, найспортивніше село.

Сучасна мовленнєва практика вносить суттєві корективи у префікс най-. Слова з цим префіксом надзвичайно активні у всіх стилях. Вражає легкість, з якою утворюються слова з най- від найнесподіваніших прикметників, — наголошує мовознавець Олександра Сербенська і наводить приклади з газет:

Протягом семи десятиліть населенню накидають переконання про великоросійський народ як найінтернаціональніший, готовий все зробити заради відродження і розквіту інших народів (газ.). Цензура не прихована, а найсправжнісінька (газ.). Явище пікардійців, мабуть, одне з найсуперечливіших в українській естраді (газ.).

З допомогою таких утворень привертають увагу слухача.

Придумайте рекламу вашої школи, вашого міста, газети вашого міста тощо, використовуючи Слова з цим префіксом най-.

«…кожний письменник, особливо талановитий, виробляє собі свою окрему мову, має свої характерні вислови, звороти, свою будову фраз, свої улюблені слова. Письменник, у якого нема своєї індивідуально забарвленої мови, — слабкий письменник, він пише безбарвно, мляво і не може числити на довшу, тривку популярність», — писав Іван Франко.

Індивідуальний стиль (ідеостиль та ідіолект) — це така системність виразових засобів мови окремого письменника, діяча культури чи іншого індивіда, яка вирізняє, виділяє його мову серед інших мовців.

Доведіть думку автора, проаналізувавши мову і стиль тексту. З’ясуйте метафоричний образ дороги у різних ментальних і часопросторових вимірах: українському, американському, японському; дитячому, юнацькому, дорослому, зрілому; соціально-політичному і народному; хліборобському, мистецькому, дипломатичному. Поміркуйте, як словотворчі засоби урізноманітнюють художню палітру письменника.

Стугонить дорога. Справді мовби нічого вже для нас не існує, тільки ця швидкісна траса, її нескінченність, її гудучий, зникаючий у темряві бетон. Гуде й гуде під нами серед досвітніх просторів, розшматовує тумани, розтинає навпіл зоряні тауни і сіті, влітає в стугонливі тунелі й стрілою вилітає з них … При виїзді з міста перед нами виникла ціла сув’язь доріг, вони тут сплелися гігантським вузлом, — суцільний який ієрогліф із заліза й бетону

Естакади, віадуки, химерна геометрія дорожних споруд. Дуги доріг вигинаються увсебіч, діляться і єднаються, поскручувавшись, мов рептилії, проходячи одна крізь одну і знову пружинно випростовуються, шукаючи простору, невідь — звідки виникаючи, невідь — куди ведучи…

Дорога має свій голос. … Ні вдень, ні вночі не знаючи спокою, дорога все жене й жене себе кудись.

— І тут нічогенька собі Гася, — всміхається у далеч траси Заболотний — Кінця — краю їй немає… Вона єднає, вона й розлучає. Про щось запитує, на щось відповідає. І що цікаво: для всіх існує вона — як небо і як повітря… Будь ласка: мчаться тут містери добрі й недобрі, білі, чорні, старі, молоді. Правдиві, брехливі. Сучасні донкіхоти й, може, сучасні собакевичі. Поруч у потоці летить витончена душа й рило свиняче, зірка екрана й гангстер, геній і вбоге ніщо… Для всіх вона, друзі, ця траса летюча, для всіх (О. Гончар «Твоя зоря»).

У пошуках виражальних засобів художнього мовлення письменники створюють індивідуально-авторські неологізми, що зазвичай пов’язано з використанням словотворчих ресурсів рідної мови. Наприклад: Не дивися так привітно, яблуневоцвітно (П. Тичина).

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой