Організація виробництва на металургійному підприємстві

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Менеджмент


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Міністерство освіти і науки України

Одеський регіональний інститут державного управління

Національної Академії державного управління при Президентові України

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до курсового проекту

по дисципліні

«Організація виробництва»

Одеса 2009

Вихідні дані

Об'єм виробництва, шт.

6300

4800

6600

Матеріал

чавун

Ціна металу, грн/т

3400

Вартість відходів, % від вартості металу, грн/т

65,0

Коефіцієнт транспортно-заготівельних витрат

1,16

Маса заготівлі, кг

12

19

12

Коефіцієнт використання матеріалів

0,77

0,67

0,60

Характер виробництва

масове

Кількість змін

2

Дата уведення в експлуатацію групи встаткування: місяць, рік

Токарні

5,2003

Фрезерне

6,2003

Свердлильне

3,2001

Стругальне

2,2001

Зубофрезерне

5,2002

Довбальне

8,2002

Протяжне

9,2003

Модель устаткування

Токарне

1К62П

Фрезерне

634

Свердлильне

2170

Стругальне

7110

Зубофрезерне

5А312

Довбальне

7417

Протяжне

7Б520

Норма часу на операцію, хв.

Токарна

35

25

13

Фрезерна

34

16

26

Свердлильна

10

21

39

Стругальна

30

39

20

Зубофрезерна

39

29

14

Довбальна

33

22

37

Протяжна

13

19

33

Розряд робіт

Токарна

5

4

3

Фрезерна

3

2

4

Свердлильна

5

4

3

Стругальна

3

2

2

Зубофрезерна

4

4

2

Довбальна

4

5

3

Протяжна

4

2

3

Порядковий номер операції

Токарна

1

5

2

Фрезерна

2

3

1

Свердлильна

3

7

4

Стругальна

4

1

5

Зубофрезерна

5

2

6

Довбальна

6

4

3

Протяжна

7

6

7

Коефіцієнт передчасного виходу інструмента з ладу

0,05

Кількість переточувань

Різці

11

Фрези

13

Свердла

59

Стругальні різці

5

Фрези дискові

9

Довбяки

19

Протяжки

12

Стійкість інструмента

Різці

1,6

Фрези

2,2

Свердла

3,0

Стругальні різці

2,0

Фрези дискові

3,0

Довбяки

3,0

Протяжки

1,6

Періодичність подачі інструмента до робочих місць, год.

5

Коефіцієнт резервного запасу інструмента на кожному робочому місці

1

Цикл заточення, рік

32

Період між надходженням із ЦІС до ІРК, дні

45

Коефіцієнт страхового запасу в ІРК

0,5

Період часу між моментом видачі замовлення до надходження інструмента в ЦІС, дні

7

Час між двома замовленнями на інструмент, міс

8

Коефіцієнт використання загальної площі складу

0,3

Габарити стелажів, м

Висота

2,4

Довжина

2,4

Ширина

1,8

Середній час затримки чергової партії поставки матеріалів, дні

21

Коефіцієнт заповнення обсягу стелажа

0,5

Щільність збереженого матеріалу, т/м3 (г/см3)

10

Навантаження, на 1 м2 підлоги

1,4

Інтервал поставки, дні

135

Середній час затримки чергової партії поставки матеріалів, дні

Середній час навантаження на однім пункті, хв.

5

11

Середній час розвантаження на однім пункті, хв.

18

Номінальна вантажопідйомність транспортного засобу, т

1

Коефіцієнт використання номінальної вантажопідйомності транспортного засобу

0,55

Середня швидкість руху, м/хв.

53

Норматив площі інструментально-роздавальної комори кв. м на 1 верстат

0,9

Норматив площі контрольного відділення, кв. м на 1 контролера

15

Норматив площі побутового помешкання кв. м на 1 робітника

1,8

Площа службового помешкання, кв. м

13

Тривалість відпустки, дні

15

Допоміжні робітники, % до основних

25

Місячний оклад, грн.

Майстра

880

Службовця

630

МОП

460

Тарифна ставка 1 розряду, грн. /годину

4,5

Вступ

Організація і планування виробництва — наука, що вивчає дію і прояв об'єктивних економічних законів у різнобічній діяльності підприємства.

Організація виробництва, що означає координацію (приведення в систему) всіх елементів і ресурсів виробництва для досягнення поставленої цілі, сприяє найбільше повної реалізації економічних законів у діяльності кожного підприємства.

Організація виробництва має своєю головною ціллю забезпечення безупинного науково — технічного прогресу виробництва і створення умов, що забезпечують ефективне виконання і перевиконання завдань плану кожною виробничою ланкою по всіх показниках.

Виконання курсового проекту з дисципліни «Організація виробництва» пов’язано з проблемою якості підготовки менеджерів.

Сучасна теорія та практика вивчення підприємства, з точки зору організаційного розвитку виробництва, базується на різних формах засвоєння програмного матеріалу. Серед них одна з найбільш активних та ефективних — написання курсового проекту, включаючи практику економічного обґрунтування доцільності пропозицій удосконалення організації виробництва.

Підготовка курсового проекту галузі організації виробництва це обов’язкова сторона професійно-кваліфікаційної характеристики та ділових якостей кожного менеджера, важлива умова підвищення теоретичного та практичного рівня господарювання.

В курсовому проекту розробляються найбільш актуальні питання з організації виробництва. Їх глибоке вивчення та практичне осмислення допомагає набути уявлення про конкретну діяльність підприємства, ознайомитися з законодавчими актами, нормативними документами, визначити, в яких напрямках питання повинні бути систематизовані, які основні критерії та показники повинні характеризувати організацію виробництва у взаємозв'язку з іншими напрямами розвитку підприємства та освоїти порядок їх розрахунку.

1. Виробничі розрахунки

1. 1 Розрахунок кількості устаткування

Кількість устаткування розраховується по трудомісткості (по видах робіт з обліком річної програми випуску):

, (1. 1)

де Т — річна трудомісткість по видах робіт (операціям) в годинах;

Fе — річний ефективний фонд часу роботи одного верстата в годинах;

Кв — коефіцієнт виконання норм. Кв =1,1;

Ср — розрахункова кількість верстатів по операціях.

Fе = ((Дквсв) * Тsскор) * С * (1-/100), (1. 2)

де Дк — кількість календарних днів у році;

Дв — кількість вихідних днів у році;

Дсв — кількість святкових днів у році;

Тs - тривалість робочої зміни;

Тскор — кількість годин скорочення робочої зміни в передсвяткові дні;

С — кількість змін;

— відсоток утрат часу роботи на ремонт і регламентовані перерви (3−8%).

Fe =((365−104−10)*8−4*1)*2*(1−6/100)=3767,5 год.

T = Q1·tm1 + Q2·tm2 + Q3·tm3 (1. 3)

Тток =(6300*35+4800*25+6600*13)/60=7105 год.

Тфрез =(6300*34+4800*16+6600*26)/60=7710 год.

Тсвер =(6300*10+4800*21+6600*39)/60=7020 год.

Тстр =(6300*30+4800*39+6600*20)/60=8470 год.

Тзуб =(6300*39+4800*29+6600*14)/60=7955 год.

Тдовб =(6300*33+4800*22+6600*37)/60=9295 год.

Тпрот =(6300*13+4800*19+6600*33)/60=6515 год.

Коефіцієнт завантаження дорівнює:

(1. 4)

де Спр — прийнята кількість устаткування;

Ср — розрахункова кількість верстатів по операціях;

Срток =7105/(3767,5*1,1)=1,71 шт. Спрток =2 шт. Кзток=1,71/2=0,86

Срфрез =7710/(3767,5*1,1)=1,86 шт. Спрфрез=2 шт. Кзфрез=1,86/2=0,93

Срсвер =7020/(3767,5*1,1)=1,69 шт. Спрсвер=2 шт. Кзсвер=1,69/2=0,85

Срстр =8470/(3767,5*1,1)=2,04 шт. Спрстр =3 шт. Кзстр=2,04/3=0,68

Срзуб =7955/(3767,5*1,1)=1,92 шт. Спрзуб=2 шт. Кззуб =1,92/2=0,96

Срдовб =9295/(3767,5*1,1)=2,24 шт. Спрдовб=3 шт. Кздовб=2,24/3=0,75

Српрот =6515/(3767,5*1,1)=1,57 шт. Спрпрот=2 шт. Кзпрот=1,57/2=0,79

Середній коефіцієнт завантаження устаткування визначається як відношення суми розрахункової кількості верстатів до суми прийнятої кількості верстатів.

Розрахунки необхідного устаткування зводяться в табл. 1. 1, 1.2.

Табл. 1.1 — Розрахунок необхідної кількості устаткування на ділянці

Найменування операції

Розрахункова кількість верстатів, Ср

Прийнята кількість верстатів, Спр

Річна трудомісткість по операціях

Коефіцієнт завантаження устаткування, Кз

Токарна

1,71

2

7105

0,86

Фрезерна

1,86

2

7710

0,93

Свердлильна

1,69

2

7020

0,85

Стругальна

2,04

3

8470

0,68

Зубофрезерна

1,92

2

7955

0,96

Довбальна

2,24

3

9295

0,75

Протяжна

1,57

2

6515

0,79

Табл. 1.2 — Зведена відомість устаткування

Найменування устаткування

Кількість верстатів

Модель устаткування

Габаритні розміри, м

Кількість одиниць ремонтної складності

Одного

Всіх

Токарно-гвинторізний

2

1К62П

3,44*1,42

32

64

Вертикально-фрезерний

2

634

2,89*3,17

46,5

93

Вертикально-свердлильний

2

2170

3,33*1,22

20

40

Стругальний

3

7110

7,95*3,7

27

81

Зубофрезерний

2

5А312

2,06*1,24

31

62

Довбальний

3

7417

1,88*1,41

8,5

25,5

Протяжний

2

7Б520

6,84*1,53

20,5

41

1. 2 Розрахунок чисельності робітників

Чисельність працюючих на ділянці визначається по категоріях:

виробничі робітники (основні).

допоміжні робітники.

ІТП.

службовці.

МОП.

1.2.1 Розрахунок чисельності основних робітників

Він здійснюється в залежності від річної трудомісткості по видах робіт.

(1. 5)

де: Fе раб = (Дк — Дв — Дсв — Двід) Тsскор (1. 6)

де Двід — відпустка.

Fe. раб=(365−104−10−15)*8−4*1=1884 год.

Крток =7105/(1884*1,1)=3,43=4 чол.

Крфрез =7710/(1884*1,1)=3,72=4 чол.

Кр свер=7020/(1884*1,1)=3,39=4 чол.

Кр струг =8470/(1884*1,1)=4,09=5 чол.

Кр зуб =7955/(1884*1,1)=3,84=4 чол.

Кр дов =9295/(1884*1,1)=4,49=5 чол.

Кр прот =6515/(1884*1,1)=3,14=4 чол.

Розраховується кількість робітників, необхідних для кожної операції і коефіцієнт завантаження робітників, як відношення розрахункової кількості робітників до прийнятої кількості робітників.

Визначається загальна кількість основних робітників.

1.2. 2 Розрахунок чисельності допоміжних робітників

Кількість допоміжних робітників визначається укрупнено в процентному відношенні від кількості основних виробничих робітників.

Кдоп = Косн · pвсп/100 (1. 7)

Кдоп =30*25/100 =7,5=8 чол.

Розподіляємо робітників по кваліфікаціях і зводимо в табл. 1.3.

Табл. 1.3 — Розподіл робітників по кваліфікації

Професії

Чисельність

Розряд

Зміна

2

3

4

5

1

2

Основні робітники

Токарі

4

1

2

1

2

2

Фрезерувальники

4

1

2

1

2

2

Свердлувальники

4

1

1

2

2

2

Стругальники

5

2

2

1

3

2

Зубофрезерувальники

4

1

1

1

1

2

2

Довбальники

5

1

2

2

3

2

Протяжники

4

1

1

2

2

2

Разом

30

16

14

Допоміжні робітники

Наладчики

2

6

1

1

Слюсарі — ремонтники

3

6

2

1

Контролери

2

6

1

1

Крановики

1

6

1

Разом

8

5

3

1.2.3 Розрахунок чисельності ІТП, службовців і МОП

Приймаємо по нормі однієї людини на 25 виробничих робітників.

службовці: бухгалтера — розраховувачі.

МОП (прибиральник виробничих помешкань) — 2% від загальної чисельності основних і допоміжних робітників.

Зведена відомість працюючих подана в табл. 1.5.

КСлуж, ІТП =30/25=1,2=2 роб

Кмоп =(30+8)*0,02=0,8=1 роб

Табл. 1.4 — Зведена відомість працюючих

Категорія працюючих

Кількість чол.

По змінам

У% до спільної чисельності

I

ІІ

Основні робітники

30

16

14

69,77%

Допоміжні робітники

8

5

3

18,6%

Службовці

2

1

1

4,65%

ІТП

2

1

1

4,65%

МОП

1

1

2,33%

Разом:

43

24

19

100%

1. 3 Розрахунок площі ділянки

Загальна площа ділянки Sзаг визначається з виробничої і допоміжної площі.

Sзаг = Sвир + Sдоп (1. 8)

Sвир = ?(аi * bi + Sдодi) * Спрi (1. 9)

де а, b — габаритні розміри верстата (м);

Sдодi — додаткова площа на проходи і проїзди на одиницю устаткування (м2) (приймаємо Sдод = 140% площі верстату).

Sвир ток =(3,44*1,42+1,4*3,44*1,42)*2=23,45 м2

Sвир фрез =(2,89*3,17+1,4*2,89*3,17)*2=43,97 м2

Sвир свер =(3,33*1,22+1,4*3,33*1,22)*2=19,50 м2

Sвир стр =(7,95*3,7+1,4*7,95*3,7)*3=211,79 м2

Sвир зуб =(2,06*1,24+1,4*2,06*1,24)*2=12,26 м2

Sвир довб =(1,88*1,41+1,4*1,88*1,41)*3=19,09 м2

Sвир прот =(6,84*1,53+1,4*6,84*1,53)*3=75,35 м2

Sвир =23,45+43,97+19,50+211,79+12,26+19,09+75,35=405,41=406 м2

Визначаємо загальну виробничу площу:

Sдоп — допоміжна площа, зайнята під складські помешкання, інструментально-роздавальні комори, відділення для контролерів, побутові, службові помешкання.

Sдоп = Sскл + Sірк + Sконтр + Sпобут + Sслуж, (1. 10)

де Sскл — склад заготівель і готової продукції;

Sірк — інструментально-роздавальна комора;

Sконтр — площа контрольного відділення;

Sпобут — площа побутового помешкання;

Sслуж — площа службового помешкання.

Sдоп =217+ 0,9*16+15*2+1,8*38+13=342,8=343 м2

Sзаг =406+343=749 м2

Отримане значення площі необхідно відкоригувати з обліком цілих значень довжини і ширини ділянки. Для цього необхідно виконати планування ділянки, тобто розташувати необхідне устаткування відповідно до принципів організації виробництва. Ширина ділянки вибирається з наступного ряду значень — 10, 12, 14, 16, 18, 20 м.

1. 4 Організація ремонтного господарства

При визначенні тривалості ремонтного циклу Тр. ц, міжремонтного Тмр і межосмотрового Тмо періодів варто ґрунтуватися на структурі ремонтного циклу для кожного виду технологічного встаткування.

Табл. 1.5 — Кількість ремонтних операцій у циклі

Верстатне встаткування

Число ремонтів

Формули для визначення міжремонтного циклу Трц у відпрацьованих годинниках

Середніх

nс

Малих nм

Оглядів nо

Легкі й середні металорізальні верстати масою до 10 т

1

4

6

Апмвт-де

А = 24 000, для верстатів з віком до 10 років;

А = 23 000 для верстатів з віком 10 — 20 років;

А = 20 000 для верстатів з віком понад 20 років

Великі й важкі металорізальні верстати масою від 10 до 100 т

2

6

27

Особливо важкі металорізальні верстати масою понад 100 т і унікальні

2

9

36

Коефіцієнти враховують:

п — характер виробництва; для масового й крупносерійного типу п = 1,0; для серійного п = 1,3; для дрібносерійного й одиничного п = 1,5;

м — вид оброблюваного матеріалу для металорізальних верстатів нормальної точності: при обробці стали м = 1,0; алюмінієвих сплавів м = 0,75; чавуну й бронзи м = 0,8;

в-умови експлуатації, устаткування: для металорізальних верстатів у нормальних умовах механічного цеху при роботі металевим інструментом в = 1,0; для верстатів, що працюють абразивним інструментом без охолодження 0,7;

т — особливості характеристики маси верстатів: для легких і середніх металорізальних верстатів т = 1,0; для великих і важких т = 1,35; для особливо важких і унікальних т = 1,7.

Тривалість міжремонтного періоду Тмр визначається по формулі

(1. 11)

Тривалість міжоглядового періоду Тмо розраховується формулі

(1. 12)

де Tмр — міжремонтний період, рік (мес);

Tмо — міжоглядовий період, мес;

nс і nм — кількість середніх і малих ремонтів протягом ремонтного циклу;

nоб — кількість оглядів протягом ремонтного циклу.

Для визначення тривалості ремонтного циклу в календарному часі необхідно враховувати річний фонд часу роботи встаткування (при роботі в одну зміну приймається 2000 годин, при роботі у дві зміни — 4000 годин, при роботі в три зміни — 3950 годин).

Необхідно визначити состав і обсяг ремонтних робіт на поточний рік з урахуванням часу уведення встаткування в експлуатацію (за вихідним даними) і побудувати графік обслуговування встаткування за формою, наведеної в табл. 1.8.

Табл. 1.6 — Річний обсяг ремонтних робіт із груп устаткування, нормо-год.

Види планово — попереджувального ремонту

Норма часу на роботи (нормо год.)

слюсарні

верстатні

інші (по фарбувальні, зварювальні й ін.)

Усього

Огляд (періодичний)

0,75

0,1

-

0,85

Огляд перед капітальним ремонтом

1,0

0,1

-

1,1

Ремонт: малий

4,0

2,0

0,1

6,1

середній

16,0

7,0

0,5

23,5

капітальний

23,0

10,0

2,0

35,0

Необхідна кількість ремонтників (слюсарів і верстатників) визначається як частка від розподілу річного обсягу планованих ремонтних робіт у годинниках на річний ефективний фонд часу роботи одного робітника.

Кількість верстатів, необхідне для виконання планованих ремонтних робіт, розраховується як частка від розподілу річного обсягу робіт у станко-годинниках (з урахуванням виконання норм у відсотках) на річний корисний фонд часу роботи одного верстата.

Легкі і середні Великі й важкі

А = 24 000 А = 24 000

п = 1,0 nc = 1 п = 1,0 nc = 2

м = 0,8 nм = 4 м = 0,8 nм = 6

в = 1,0 no = 6 в = 1,0 no = 27

т = 1,0 т = 1,35

Трц лег =24 000*1,0*0,8*1,0*1,0/4000=4,8 років

Тмр лег =4,8/(1+4+1)=0,8 року =9,7 міс

Тмо лег =4,8/(1+4+6+1)=0,4 року =4,9 міс

Трц важк =24 000*1,0*0,8*1,0*1,35/4000=6,48 року

Тмр важк =6,48/(2+6+1)=0,72 року=8,8 міс

Тмо важк =6,48/(2+6+27+1)=0,18 року =2,2 міс

Пояснення до таблиці.

Буква позначає вид технічного обслуговування. Індекс при букві позначає порядковий номер даного виду обслуговування у відповідності зі структурою ремонтного циклу. Цифри під рисою позначають трудомісткість ремонтних робіт.

1. 5 Організація інструментального господарства

Витрата різального інструменту визначається по формулі

, (1. 13)

де N — кількість деталей по програмі на плановий період, шт. ;

tм — машинний час на одну деталеоперацію, хв;

Тз — машинний час роботи інструмента до повного зношування, ч;

k — коефіцієнт передчасного виходу інструмента з ладу.

Витрата інструмента визначається по кожному виді встаткування.

Час зношування

, (1. 14)

де L — припустима величина сточування робочої частини інструмента при заточеннях, мм;

l — середня величина шару, що знімають при кожному заточенні, мм;

tc — стійкість інструмента, машинний час його роботи між двома переточуваннями, ч.

Тз ток =(11+1)*1,6=19,2 год. Тз зуб =(9+1)*3,0=30 год.

Тз фрез =(13+1)*2,2=30,8 год. Тз довб =(19+1)*3,0=60 год.

Тз свер =(59+1)*3,0=180 год. Тз прот =(12+1)*1,6=20,8 год.

Тз струг =(5+1)*2,0=12 год.

Кр ток =7105/(19,2*(1−0,05))=389,53=390 шт.

Кр фрез =7710/(30,8*(1−0,05))=263,5=264 шт.

Кр свер =7020/(180*(1−0,05))=41,05=42 шт.

Кр струг =8470/(12*(1−0,05))=742,98=743 шт.

Кр зф =7955/(30*(1−0,05))=279,12=280 шт.

Кр дов =9295/(60*(1−0,05))=163,07=164 шт.

Кр прот =6515,7/(20,8*(1-0,05))=329,74=330 шт.

Цеховий оборотний фонд інструмента

Fц = Qрм + Qз + Qк, (1. 15)

де Qрм — кількість інструмента на робочих місцях;

Q3 — кількість інструмента в заточенні (ремонті);

Qк — кількість інструмента (запас) в інструментально-роздавальній коморі (ІРК).

Кількість інструмента на робочих місцях при його періодичній подачі

, (1. 16)

де Тп — періодичність подачі інструмента до робочих місць, ч;

tс — періодичність зміни інструмента на верстаті, ч;

q — кількість робочих місць, на яких одночасно застосовується інструмент;

n — кількість інструментів, одночасно застосовуваних на одному робочому місці;

kзап — коефіцієнт резервного запасу інструмента на кожному робочому місці.

Кількість інструмента в заточенні

, (1. 17)

де Т3 — час від надходження інструмента з робочого місця в ІРК до повернення його із заточення (цикл заточення), год.

Qрм ток =5/1,6*2*1+2*1=8,25=9 шт. Qз ток =(32/5)*2*1=12,8=13 шт.

Qрм фрез =5/2,2*2*1+2*1=6,55=7 шт. Qзфрез=(32/5)*2*1=12,8=13 шт.

Qрм свер =5/3,0*2*1+2*1=5,33=6 шт. Qзсвер=(32/5)*2*1=12,8=13 шт.

Qрм струг =5/2,0*3*1+3*1=10,5=11 шт. Qз струг =(32/5)*3*1=19,2=20 шт.

Qрм зф =5/3,0*2*1+2*1=5,33=6 шт. Qз зф =(32/5)*2*1=12,8=13 шт.

Qрм дов =5/3,0*3*1+3*1=8 шт. Qз дов =(32/5)*3*1=19,2=20 шт.

Qрм прот =5/1,6*2*1+2*1=8,25=9 шт. Qз прот=(32/5)*2*1=12,8=13 шт.

Кількість інструмента в запасі в ІРК

, (1. 18)

де R — середня витрата інструмента за період між черговими його надходженнями із центрального інструментального складу (ЦІС), шт. ;

k3 — коефіцієнт страхового запасу в ІРК.

Rток =(390/12)*1,5=48,75=49 шт. Qк ток =49*(1+0,5)=73,5=74 шт.

Rфрез =(264/12)*1,5=33 шт. Qк фрез =33*(1+0,5)=49,5=50 шт.

Rсвер =(42/12)*1,5=5,25=6 шт. Qк свер =6*(1+ 0,5)=9 шт.

Rструг =(743/12)*1,5=92,88=93 шт. Qк струг =93*(1+0,5)=139,5=140 шт.

Rзуб =(280/12)*1,5=35 шт. Qк зф =35*(1+0,5)=52,5=53 шт.

Rдовб =(164/12)*1,5=20,5=21 шт. Qк дов =21*(1+0,5)=31,5=32 шт.

Rпр =(330/12)*1,5=41,25=42 шт. Qк прот =42*(1+0,5)=63 шт.

Fц ток =9+13+74=96 шт.

Fц фрез =7+13+29=49 шт.

Fц свер =6+13+9=28 шт.

Fц струг =11+20+140=171 шт.

Fц зф =6+13+53=72 шт.

Fц дов =8+20+32=60 шт.

Fц прот =9+13+63=85 шт.

Норми запасу інструмента в ЦІС установлюються в такий спосіб:

мінімальна норма запасу Qм — за практичним даними залежно від величини витрати інструмента;

норма запасу (крапка замовлення) при якій видається замовлення на поповнення,

, (1. 19)

де Те — період часу між моментом видачі замовлення до надходження інструмента в ЦІС, міс;

Rм — середня витрата інструмента, міс;

Qтз ток =96+7*33=327 шт.

Qтз фрез =49+7*22=203 шт.

Qтз свер =28+7*4=56 шт.

Qтз струг =171+7*62=605 шт.

Qтз зф =72+7*24=240 шт.

Qтз дов =60+7*14=158 шт.

Qтз прот =85+7*28=281 шт.

найбільша норма запасу

, (1. 20)

де Тци — час між двома замовленнями на інструмент, міс,

Qб ток =96+8*33=360 шт.

Qб фрез =49+8*22=225 шт.

Qб свер =28+8*4=60 шт.

Qб струг =171+8*62=667 шт.

Qб зф =72+8*24=264 шт.

Qб дов =60+8*14=172 шт.

Qб прот =85+8*28=309 шт.

Загальна потреба підприємства в тім або іншому типорозмірі інструмента на плановий період визначається по формулі

, (1. 21)

де Rc — сумарна витрата інструмента на плановий період;

Fр. — розрахунковий оборотний фонд інструмента;

Fн — фактичний оборотний фонд інструмента на початок періоду.

ЗП ток =390+(96+360)/2+ 0=618 шт.

ЗП фрез =264+(49+225)/2+0=401 шт.

ЗП свер =42+(28+60)/2+0=86 шт.

ЗП струг =743+(171+667)/2+0=1162 шт.

ЗП зф =280+(72+264)/2+0=448 шт.

ЗП дов =164+(60+172)/2+0=280 шт.

ЗП прот =330+(85+309)/2+0=527 шт.

1. 6 Організація складського господарства

Загальна площа складу S (м2) визначається по формулі

, (1. 22)

де Sпол — корисна площа складу, безпосередньо зайнята збереженими матеріалами, м2;

kисп — коефіцієнт використання загальної площі складу з урахуванням допоміжної площі (проїздів, проходів, для прийому й видачі матеріалів, для ваг, шафи й стола комірника й т.д.).

При зберіганні в стелажах корисна площа розраховується по формулі:

, (1. 23)

де sст — площа, займана одним стелажем, м2;

Nст. р — розрахункова кількість стелажів, визначається в такий спосіб:

, (1. 24)

де Zmax — величина максимального складського запасу матеріалів т (кг). Визначається по формулі:

Zmax = М/Драб·інтервал поставок (днів) + М/Драб·Тзат (1. 25)

М = N1·m1 + N2·m2 + N3·m3 (1/26)

де Драб — кількість робочих днів;

Тзад — середній час затримки чергової партії поставки матеріалів, дн.

N — обсяг стелажа, м3;

kз — коефіцієнт заповнення обсягу стелажа;

m — маса заготівлі, кг. ;

q — щільність збереженого матеріалу, т/м3 (г/см3).

Прийнята кількість стелажів установлюється після перевірки відповідності припустимому навантаженню. Перевірка здійснюється по формулі

, (1. 27)

де qД — допускає навантаження, що, на 1 м2 підлоги (qД = 1,0 — 2,0), т.

При будь-якому способі укладання матеріалів навантаження на 1 м2 пола не повинна перевищувати припустиму.

Драб =365−104−10=251 дні

М=6300*12+4800*19+6600*12=246 000

Zmax =246 000/251*135+246 000/251*21=152 892 кг. =153 тон

Nст. р =153/(2,4*2,4*1,8*0,5*10)=2,95=3 шт.

Nст. п =153/(2,4*2,4*1,8)=13,1=14,76=15 шт.

Sпол =2,4*1,8*15=64,80=65 м2

Sскл =65/0,3=216,67=217 м2

1.7 Організація транспортного господарства

Розрахункова кількість транспортних засобів (електро-, автокарів, автомашин) залежить від виду маршруту:

а) при маятниковому однобічному маршруті

, (1. 28)

де Q — сумарний вантаж, перевезений протягом розрахункового періоду, т;

tп — час навантажування, хв. ;

tр — час розвантаження, хв. ;

q — номінальна вантажопідйомність транспортного засобу, т;

k2 — коефіцієнт використання номінальної вантажопідйомності транспортного засобу;

tпр — час пробігу транспортного засобу в обидва кінці, хв. ,

, (1. 29)

де L — відстань в обидва кінці, м;

v-швидкість пробігу (середня), м/хв. ;

б) при маятниковому двосторонньому маршруті

, (1. 30)

в) при кільцевому маршруті із загасаючим вантажопотоком

, (1. 31)

де m1 — кількість розвантажувальних пунктів;

г) при кільцевому маршруті зі зростаючим вантажопотоком

, (1. 32)

де m2 — кількість навантажувальних пунктів;

д) при кільцевому маршруті з рівномірним вантажопотоком

, (1. 33)

де m3 — кількість вантажно-розвантажувальних пунктів.

А=(((980,08*8*(1,41+11+18))/(960*0,85*1*0,55*1000)))=0,53=1

1.8 Організація й обслуговування робочого місця

Робоче місце — зона додатка праці, визначена на підставі трудових і інших діючих норм, оснащена необхідними засобами, призначеними для трудової діяльності одного або декількох виконавців. Стосовно до машинобудівного виробництва, робоче місце — елементарна одиниця структури підприємства, де розміщені виконавці роботи, що обслуговують технологічне устаткування, частину конвеєра, на обмежений час — оснастка і предмети праці. Колективне робоче місце перебуває з індивідуальних робочих місць.

Виробнича зона бригади може перебувати як з індивідуальних (наприклад, у бригаді, що обслуговує конвеєр), так і з колективних робочих місць (наприклад, у бригаді, що обслуговує агрегат). Сукупність робочих місць, що входять у бригаду, повинна відповідати бригадній зоні обслуговування, сукупність бригадних зон обслуговування — межам виробничої ділянки, сукупність робочих місць усіх ділянок — межам цеху і т.д.

Раціональна організація робочих місць знімає зайву стомлюваність і помітно впливає на підвищення продуктивності праці. Вона часто свідчить про рівень організованості всього підприємства. Форма організації праці залежить від особливостей виконуваних робіт, ступеня їхньої механізації, форм спеціалізації і кооперування праці.

Системи організаційно-технічних заходів, що забезпечують на робочому місці необхідні умови для високопродуктивної праці при найменшій стомлюваності і повному використанні технічних можливостей устаткування, називають організацією робочого місця.

По ступені механізації виконуваних операцій робочі місця підрозділяються на автоматичні і напівавтоматичні, машинні, машинно-ручні ручні. У залежності від числа зайнятих на виконанні роботи робітників робочі місця можуть бути індивідуальні і бригадні, у залежності від числа що обслуговуються верстатів — одневерстатні і багатоверстатні, а в залежності від характеру роботи — стаціонарні і пересувні.

Раціональна організація праці і робочих місць припускає дотримання відповідних вимог до просторового розміщення всіх предметів праці, устаткування й оснастки, до обслуговування робочого місця, до конструкції устаткування й оснастки, до фізіологічних і гігієнічних умов праці, до естетичного оформлення техніки й інтер'єра й ін.

Правильна організація робочого місця вимагає: оснащення робочого місця технологічною документацією, високопродуктивним устаткуванням, пристосуваннями, інструментом, транспортними пристроями; правильного планування робочого місця; організації безперебійного обслуговування робочого місця матеріалами, заготівлями й інструментом; своєчасного ремонту устаткування і технологічної оснастки; забезпечення здорових і безпечних умов праці; дотримання на робочому місці чистоти і порядку.

При плануванні робочого місця варто враховувати деякі фізіологічні і ергономічні вимоги, якось: температуру, вологість, ступінь чистоти повітря, розташування органів керування, засоби сигналізації і т.д. При правильній організації робочого місця робітник звільнений від невластивих йому функцій (пошуки матеріалу, інструмента і т.д.), що сприяє раціональному використанню робочого часу. Трудовий процес повинний бути спроектований так, щоб були виключені всі зайві прийоми і рухи, а необхідні для виконання операції - раціоналізовані. Раціональність трудового процесу залежить від технологічних особливостей виконуваної операції, устаткування й оснастки, найкращого планування робочого місця (просторового розміщення всіх елементів робочого місця й ін.), що приводить до мінімізації трудових рухів.

2. Економічні розрахунки

2.1 Розрахунок витрат на основні матеріали

Даний розрахунок виконується на основі норм витрати матеріалу на одну деталь з обліком вартості поворотних відходів, ціни металу, транспортно-заготівельних витрат.

М = м1·Ц1/1000·Ктз — м2·Ц2/1000 = м1·Ц1/1000·Ктз — м1·(1-Кисп)·Ц2/1000 (2. 1)

де М — витрати на основні матеріали;

м1 — маса заготівлі в кг;

м2 — маса відходів у кг;

Ц1, Ц2 — ціна металу і вартість відходів;

Ктз — коефіцієнт транспортно — заготівельних витрат на доставку, навантаження.

Кисп — коефіцієнт використання матеріалів

М дет1=12*3400/1000*1,16−12*(1−0,77)*3400/1000*0,65=41,23 грн.

М дет2=19*3400/1000*1,16−19*(1−0,67)*3400/1000*0,65=61,08 грн.

М дет3=12*3400/1000*1,16−12*(1−0,60)*3400/1000*0,65=36,72 грн.

У М =41,23+61,08+36,72=139 грн.

2.2 Розрахунок фонду зарплати виробничого персоналу

Розрахунок фонду зарплати основних виробничих робітників

Розрахунок відрядної розцінки на операцію визначається:

Рсд = tшт·* Счас1разр·* Кт i, (2. 2)

де Счас1. разр — тарифна ставка першого розряду, грн. /год.

Кт i — тарифний коефіцієнт i-го розряду.

Розряд

1

2

3

4

5

6

Тарифний коефіцієнт

1,0

1,21

1,35

1,5

1,7

2,0

Далі визначається сумарна відрядна розцінка на виготовлення деталі:

Результати заносяться в табл. 2.1., 2.2. та 2. 3

Табл. 2.1.1 Таблиця розрахунку сумарної розцінки на виготовлення деталі

Найменування

Норма годин

Годинна тарифна ставка 1 розряду, грн/час

Тарифний коефіцієнт

Відрядна розцінка на операцію, грн.

N

Токарна

35

4,5

1,7

4,46

28 098

Фрезерна

34

4,5

1,35

3,44

21 672

Свердлильна

10

4,5

1,7

1,28

8064

Стругальна

30

4,5

1,35

3,04

19 152

Зубофрезерна

39

4,5

1,5

4,39

27 657

Довбальна

33

4,5

1,5

3,71

23 373

Протяжна

13

4,5

1,5

1,46

9198

Разом

137 214

Рсд ток =(35/60)*4,5*1,7=4,46 грн. N=4,46*6300=28 098 грн.

Рсд фрез =(34/60)*4,5*1,35=3,44 грн. N=3,44*6300=21 672 грн.

Рсд свер =(10/60)*4,5*1,7=1,28 грн. N=1,28*6300=8064 грн.

Рсд струг =(30/60)*4,5*1,35=3,04 грн. N=3,04*6300=19 152 грн.

Рсд зф =(39/60)*4,5*1,5=4,39 грн. N=4,39*6300=27 657 грн.

Рсд дов =(33/60)*4,5*1,5=3,71 грн. N=3,71*6300=23 373 грн.

Рсд прот =(13/60)*4,5*1,5=1,46 грн. N=1,46*6300=9198 грн.

Табл. 2.1.2 Таблиця розрахунку сумарної розцінки на виготовлення деталі

Найменування

Норма годин

Годинна тарифна ставка 1 розряду, грн/час

Тарифний коефіцієнт

Відрядна розцінка на операцію, грн.

N

Токарна

25

4,5

1,5

2,81

13 488

Фрезерна

16

4,5

1,21

1,45

6960

Свердлильна

21

4,5

1,5

2,36

11 328

Стругальна

39

4,5

1,21

3,54

16 992

Зубофрезерна

29

4,5

1,5

3,26

15 648

Довбальна

22

4,5

1,7

2,81

13 488

Протяжна

19

4,5

1,21

1,72

8256

Разом

86 160

Рсд ток =(25/60)*4,5*1,5=2,81 грн. N=2,81*4800=13 488 грн.

Рсд фрез =(16/60)*4,5*1,21=1,45 грн. N=1,45*4800=6960 грн.

Рсд свер =(21/60)*4,5*1,5=2,36 грн. N=2,36*4800=11 328 грн.

Рсд струг =(39/60)*4,5*1,21=3,54 грн. N=3,54*4800=16 992 грн.

Рсд зф =(29/60)*4,5*1,5=3,26 грн. N=3,26*4800=15 648 грн.

Рсд дов =(22/60)*4,5*1,7=2,81 грн. N=2,81*4800=13 488 грн.

Рсд прот =(19/60)*4,5*1,21=1,72 грн. N=1,72*4800=8256 грн.

Табл. 2.1.3 Таблиця розрахунку сумарної розцінки на виготовлення деталі

Найменування

Норма годин

Годинна тарифна ставка 1 розряду, грн/час

Тарифний коефіцієнт

Відрядна розцінка на операцію, грн.

N

Токарна

13

4,5

1,35

1,32

8712

Фрезерна

26

4,5

1,5

2,93

19 338

Свердлильна

39

4,5

1,35

3,95

26 070

Стругальна

20

4,5

1,21

1,82

12 012

Зубофрезерна

14

4,5

1,21

1,27

8382

Довбальна

37

4,5

1,35

3,75

24 750

Протяжна

33

4,5

1,35

3,34

22 044

Разом

121 308

Рсд ток =(13/60)*4,5*1,35=1,32 грн. N=1,32*6600=8712 грн.

Рсд фрез =(26/60)*4,5*1,5=2,93 грн. N=2,93*6600=19 338 грн.

Рсд свер =(39/60)*4,5*1,35=3,95 грн. N=3,95*6600=26 070 грн.

Рсд струг =(20/60)*4,5*1,21=1,82 грн. N=1,82*6600=12 012 грн.

Рсд зф =(14/60)*4,5*1,21=1,27 грн. N=1,27*6600=8382 грн.

Рсд дов =(37/60)*4,5*1,35=3,75 грн. N=3,75*6600=24 750 грн.

Рсд прот =(33/60)*4,5*1,35=3,34 грн. N=3,34*6600=22 044 грн.

Потім розраховується зарплата основних виробничих робітників по кожній професії і загальний фонд заробітної плати усіх виробничих робітників.

Розрахунок фонду зарплати допоміжних робітників

ЗПдоп = ЗПрем + ЗПнал + ЗПконтр + ЗПкран, (2. 3)

де ЗПдоп i = Чтар·* Ктар·* Fе·* Краб (2. 4)

Розрахунок фонду зарплати ІТП і МОП і службовців

Фонд заробітної плати цих категорій визначається множенням кількості працівників по кожній категорії на їхній місячний оклад і на кількість місяців роботи в році.

ЗПдоп нал =2*2*4,5*1884=33 912 грн.

ЗПдоп рем =3*2*4,5*1884=50 868 грн.

ЗПдоп котр =2*2*4,5*1884=33 912 грн.

ЗПдоп кран =1*2*4,5*1884=16 956 грн.

ЗПдоп =33 912+50868+33 912+16956=135 648 грн.

Відрядний тарифний фонд (ВТФ) додаткових робітників = чисельність робітників (ЧП) * кількість робочих місяців (КМ)

КМ=(365−104−10−15)/30=7,87=8 міс.

ВТФІТП=2*880*12=21 120 грн

ВТФслуж=2*630*12=15 120 грн

ВТФМОП=1*460*12=5520 грн

ВТФ основних робітників =Р1 + Р2 + Р3

ВТФток =28 098+13488+8712=50 298 грн.

ВТФфрез =21 672+6960+19 338=47970 грн.

ВТФсвер =8064+11 328+26070=45 462 грн.

ВТФстр =19 152+16992+12 012=48156 грн.

ВТФзуб =27 657+15648+8382=51 687 грн.

ВТФдов =23 373+13488+24 750=61611 грн.

ВТФпр =9198+8256+22 044=39498 грн.

Додаткова заробітна плата (ДЗП) = відрядний тарифний фонд · 0,1

ДЗПток =50 298*0,1=5029,8 грн. ДЗПнал =33 912*0,1=3391,2 грн.

ДЗПфрез =47 970*0,1=4797 грн. ДЗПрем =50 868*0,1=5086,8 грн.

ДЗПсвер =45 462*0,1=4546,2 грн. ДЗПконт =33 912*0,1=3391,2 грн.

ДЗПстр =48 156*0,1=4815,6 грн. ДЗПкран =16 956*0,1=1695,6 грн.

ДЗПзуб =51 687*0,1=5168,7 грн. ДЗПІТП =21 120*0,1=2112 грн.

ДЗПдов =61 611*0,1=6161,1 грн. ДЗПслуж =15 120*0,1=1512 грн.

ДЗПпр =39 498*0,1=3949,8 грн. ДЗПМОП =5520*0,1=552 грн.

Загальний фонд заробітної плати (ЗЗП) = ВТФ + ДЗП

ЗЗПток =50 298+5029,8=55 327,8 грн. ЗЗПнал =33 912+3391,2=37 303,2 грн.

ЗЗПфрез =47 970+4797=52 767 грн. ЗЗПрем =50 868+5086,8=55 954,8 грн.

ЗЗПсвер =45 462+4546,2=50 008,2 грн. ЗЗПкон =33 912+3391,2=37 303,2 грн.

ЗЗПстр =48 156+4815,6=52 971,6 грн. ЗЗПкран =16 956+1695,6=18 651,6 грн.

ЗЗПзуб =51 687+5168,7=56 855,7 грн. ЗЗПІТП =21 120+2112=23 232 грн.

ЗЗПдов =61 611+6161,1=67 772,1 грн. ЗЗПслуж =15 120+1512=16 632 грн.

ЗЗПпр =39 498+3949,8=43 447,8 грн. ЗЗПМОП =5520+552=6072 грн.

Середньомісячна заробітна плата (СЗП) = ЗЗП/(ЧП·12 міс.)

СЗПток =55 327,8/(4*12)=1152,66 грн. СЗПнал=37 303,2/(2*12)=1554,3 грн.

СЗПфрез =52 767/(4*12)=1099,31 грн. СЗПрем=55 954,8/(3*12)=1554,3 грн.

СЗПсвер =50 008,2/(4*12)=1041,84 грн. СЗПкон=37 303,2/(2*12)=1554,3 грн.

СЗПстр =52 971,6/(5*12)=882,86 грн. СЗПкра=18 651,6/(1*12)=1554,3 грн.

СЗПзуб =56 855,7/(4*12)=1184,49 грн. СЗПІТП =23 232/(2*12)=968 грн.

СЗПдов =67 772,1/(5*12)=1129,54 грн. СЗПслуж=16 632/(2*12)=693 грн.

СЗПпр =43 447,8/(4*12)=905,16 грн. СЗПМОП=6072/(1*12)=506 грн.

Зведену відомість річного фонду заробітної плати персоналу представимо в табл. 2.2.

Табл. 2.2 — Зведена відомість річного фонду заробітної плати персоналу

Категорія працюючих

Чисельність

Відрядний тарифний фонд

Додаткова заробітна плата 10%

Загальний фонд заробітної плати

Середньомісячна заробітна плата

Основні робітники

Токарі

4

50 298

5029,8

55 327,8

1152,66

Фрезерувальники

4

47 970

4797

52 767

1099,31

Свердлувальники

4

45 462

4546,2

50 008,2

1041,84

Стругальники

5

48 156

4815,6

52 971,6

882,86

Зубофрезерувальники

4

51 687

5168,7

56 855,7

1184,49

Довбальники

5

61 611

6161,1

67 772,1

1129,54

Протяжники

4

39 498

3949,8

43 447,8

905,16

Разом

30

344 682

34 468,2

379 150,2

7395,9

Допоміжні робітники

Наладчики

2

33 912

3391,2

37 303,2

1554,3

Слюсарі - ремонтники

3

50 868

5086,8

55 954,8

1554,3

Контролери

2

33 912

3391,2

37 303,2

1554,3

Крановики

1

16 956

1695,6

18 651,6

1554,3

Разом

8

135 648

13 564,8

149 212,8

6217,2

ІТП

2

21 120

2112

23 232

968

Службовці

2

15 120

1512

16 632

693

МОП

1

5520

552

6072

506

Разом

5

41 760

4176

45 936

2167

2.3 Техніко-економічні показники

Техніко-економічні показники зведені в табл. 2.4.

Таблиця 2.4 — Техніко-економічні показники

Найменування показника

Одиниця виміру

Значення

Річна програма випуску

Шт.

17 700

Розрахункова кількість устаткування

Шт.

16

Прийнята кількість устаткування

Шт.

16

Середній коефіцієнт завантаження устаткування

0,83

Чисельність працюючих

Чол.

43

У тому числі:

Основних робітників

Чол.

30

Допоміжних робітників

Чол.

8

ІТП

Чол.

2

Службовців

Чол.

2

МОП

Чол.

1

Фонд оплати праці

Грн.

574 299

У тому числі:

Основних робітників

Грн.

379 150,2

Допоміжних робітників

Грн.

149 212,8

ІТП

Грн.

23 232

Службовців

Грн.

16 632

МОП

Грн.

6072

Середньомісячна заробітна плата одного працюючого

Грн.

1113

У тому числі:

Основних робітників

Грн.

1053,2

Допоміжних робітників

Грн.

1554,3

Витрати на основні матеріали

Грн.

795 285

Довідкова інформація з устаткування

Модель

Габарити, м

Потужність, кВт

Ціна, грн.

Категорія ремонтної складності

Маса, т

ТОКАРНО-ГВИНТОРІЗНІ

1К62П

3,44*1,42

7,5

11 350

32

2,01

ВЕРТИКАЛЬНО-СВЕРДЛИЛЬНІ

2170

3,33*1,22

10

3500

20

3,5

ПРОТЯЖНІ

7Б520

6,84*1,53

22

5920

20,5

6

ЗУБОФРЕЗЕРНІ

5А312

2,06*1,24

5

3490

31

5,15

ВЕРТИКАЛЬНО-ФРЕЗЕРНІ

634

2,89*3,17

5,6

11 930

46,5

10,6

ПОВЗДОШНО-СТРУГАЛЬНІ

7110

7,95*3,7

40

22 870

27

27,5

ДОВБАЛЬНІ

7417

1,88*1,41

2,8

1490

8,5

2,2

Література

Косилова А. Г. Мещереков Р.К. Справочник технолога — машиностроителя. — Москва. Машиностроение; 1985. Том 2-й.

Макаренко М.В., Махалина О. М. Производственный менеджмент. Учебное пособие для вузов. М. — Издательство ПРИОР, 1988 г.

Единая система планово-предупредительного ремонта и эксплуатация оборудования машиностроительных предприятий. Под ред. М. О. Якобсона, М. — 1967

Економіка підприємств. Навч. посіб. для вузів/ Бойчик І.М., Харків — Львів, 1999. -212 с.

Кожекин Г. Я., Синица Л. М. Организация производства: Учеб. пособие. — Мн.: ИП «Экоперспектива», 1998. -334 с.

Организация, планирование и управление деятельностью промышленого предприятия/ Под ред. С. И. Бухало. — К.: Выща шк., 1989. — 472 с.

Организация, планирование и упраление машиностроительным производством: Учеб. пособие для студентов машиностроительных специальностей вузов/ Б. Н. Родионов, Н. А. Саломатин, Л. Г. Осадчий и др./ Под ред. Б. Н. Родионова. — М.: Машиностроение, 1989. -328 с.

Сачко Н. С. Теоретические основы организации производства. — Минок: Дизайн ПРО, 1997. -320 с.

Технико-экономические расчеты в машиностроении: Учеб. пособие для вузов/ Н. С. Поповенко. — К.; Одесса: Выща шк. Головное изд-во, 1987. -192 с.

Экономика предприятия: Учебник /Под ред. проф. Н. А. Сафронова. — М.: Юрист, 1998. -584 с.

Фатхутдинов Р. А. Организация производства. Учебник. -М.: ИНФРА — М, 2000. -672с

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой