Організація віддаленого моніторингу за відділеннями банку

Організація віддаленого моніторингу за відділеннями банку

1. Характеристика об'єкта та основні технічні вимоги до системи

Система відеоспостереження замкнутого типу встановлюється для банку з віддаленими від центрального офісу відділеннями.

Приведемо плани відділень з розмірами та нумерацією приміщень.

Таблиця 1.1 — Місце розташування філіалів

Площа Білгород-Дністровського філіалу становить 294 кв. м. Довжина кожної із сторін дорівнює: 26 м, 11,5 м, 26 м, 11,5 м.

Кількість працівників відділення — 9 чоловік.

Призначення приміщень відділення наведено в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 — Призначення приміщень відділення

Площа Біляївського відділення становить 342,5 кв. м. Довжина кожної із сторін дорівнює: 15,3 м, 7,4 м, 11,6 м, 11,1 м, 25,5 м, 18,1 м.

Кількість працівників філіалу — 6 чоловік.

Призначення приміщень відділення наведено в таблиці 1.3

Таблиця 1.3 — Призначення приміщень відділення

Площа Овідіопольського філіалу становить 418,5 кв. м. Довжина кожної із сторін дорівнює: 26,4 м, 16,7 м, 26,4 м, 16,7 м.

Кількість працівників відділу — 8 чоловік.

Призначення приміщень відділення наведено в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4 — Призначення приміщень філіалу

Площа Розділянського відділення становить 408,5 кв. м. Довжина кожної із сторін дорівнює: 23,5 м, 16,4 м, 23,5 м, 16,4 м.

Кількість працівників філіалу — 6 чоловік.

Призначення приміщень відділення наведено в таблиці 1.5.

Таблиця 1.5 — Призначення приміщень відділення

Площа Татарбунарського філіалу становить 410 кв. м. Довжина кожної із сторін дорівнює: 32 м, 12,8 м, 32 м, 12,8 м.

Кількість працівників відділення — 7 чоловік Призначення приміщень відділення наведено в таблиці 1.6.

Таблиця 1.6 — Призначення приміщень відділення

1.1 Основні вимоги до відеоспостереження в банку

Особливістю системи відеоспостереження замкнутого типу для банку з віддаленими від центрального офісу відділеннями є велика кількість територіально розподілених систем відеоспостереження при невеликій кількості технічного персоналу, що обслуговує систему охоронного телебачення. Тому на перший план виходять функції системи, перераховані нижче.

1. Централізація управління системою відеоспостереження, яка передбачає як самостійне функціонування телевізійних систем територіальних відділень, так і централізоване управління всіма системами відеоспостереження.

2. Віддалений доступ до системи відеоспостереження територіального відділення, який забезпечує:

— контроль працездатності та забезпечення правильного функціонування систем відеоспостереження;

— оперативність в отриманні необхідної інформації відеоспостереження;

— скорочення термінів налаштування та технічного обслуговування систем відеоспостереження.

3. Обмеження доступу до ресурсів систем відеоспостереження. Це забезпечує:

— безпеку інформації та виключення несанкціонованого доступу до відеоінформації незареєстрованих користувачів і з незареєстрованих робочих місць;

— розподіл дозволів на перегляд інформації відеоспостереження між робочими місцями і між користувачами.

— виключення несанкціонованого доступу до управління телевізійними системами відеоспостереження, приміром, включення і виключення режиму запису, в тому числі з локальних пультів управління;

4. Автоматична синхронізація за часом. Цим забезпечується точна прив’язка відеозаписів за часом до подій в інших системах, наприклад, до часу зняття готівки в банкоматі.

5. Автоматичне формування повідомлень в телевізійних системах територіальних відділень при всіх нештатних події та передача їх в центр управління. Це дозволяє в належний час виявити порушення або загрозу порушення в роботі телевізійних систем відеоспостереження, приміром, пропажа сигналу від телекамери або збій при записі на жорсткий диск.

1.2 Вимоги до проектованої СКС

— Структурна організація кабельної системи повинна бути виконана у вигляді топології «ієрархічна зірка» відповідно до вимог розділу 5.4.2 Міжнародного стандарту ISO/IEC 11 801 Second Edition 2002;09.

— СКС повинна бути спроектована т.ч., щоб підтримувати широкий набір існуючих застосувань, що з’являються, і тим самим забезпечити тривалий термін експлуатації.

— Відповідно до вимог розділу 5.4.2 Міжнародного стандарту ISO/IEC 11 801 Second Edition 2002;09, горизонтальна підсистема повинна складатися з наступних функціональних елементів:

— Горизонтальні кабелі;

— Комутаційні кабелі;

— Механічні закінчення гір. кабелів в розподільних пунктах;

— Механічні закінчення гір. кабелів в телекомунікаційних розетках;

— Підсистеми робочого місця;

— Адміністративної підсистеми;

— Підсистеми активного мережевого устаткування;

— Організація і розміщення пункту розподілу повинно відповідати рекомендаціям Міжнародного стандарту ISO/IEC 11 801 Second Edition 2002;09.

— Для ГП використовувати кабель і телекомунікаційні роз'єми категорії 6, відповідно до специфікаціям розділу 10 Міжнародного стандарту ISO/IEC 11 801 Second Edition 2002;09.

— Кабелі ГП повинні розлучатися:

— У коридорах — в металевому лотку під підвісною стелею;

— У приміщеннях — в гофрованій трубі необхідного діаметру під підвісною стелею і стінами, обшитими листами гипсокартона;

— В цілях забезпечення захисту інформації необхідно передбачити:

— Екранування кабелів і телекомунікаційних роз'ємів ГП;

— Екранування всіх крайових шнурів;

— Систему контролю доступу для персоналу;

— Кабельні короби, металеві лотки і правила монтажу кабельної системи повинні відповідати вимогам Міжнародного стандарту ISO/IEC 18 010.

— Маркування елементів СКС виконати відповідно до Міжнародного стандарту ISO/IEC 14 763−1:1999 (Е) «Information Technology — Implementation».

— Для забезпечення безпеки монтажу, дотримання правил охорони праці і правил експлуатації технічного устаткування необхідно передбачити телекомунікаційне заземлення комутаційних шаф.

2. Розробка кабельної системи підприємства

2.1 Принцип побудови СКС

Структурована кабельна система, це система, що відповідає трьом основним ознакам:

— структуризація (припускає розбивку кабельної проводки і її аксесуарів на окремі частини, чи підсистеми, кожна з який виконує строго визначені функції і постачена стандартизованим інтерфейсом для зв’язку з іншими підсистемами і мережним устаткуванням);

— універсальність (виявляється в тім, що вона споконвічно створюється на принципах відкритої архітектури з заданим стандартним набором основних технічних характеристик, призначених для забезпечення роботи будь-якої мережної топології);

— надмірність (являє собою введення до складу СКС додаткових інформаційних розеток, кількість і місце розташування яких визначається площею і топологією робочих приміщень, а не планами розміщення співробітників і розташуванням офісних меблів).

Основні переваги СКС над звичайними кабельними системами:

— капіталовкладення виправдовуються за рахунок тривалого використовування й експлуатації мережі;

— для передачі даних, голосу й відеосигналу використовується єдина кабельна система;

— використовування універсальних розеток на робочих місцях дозволяє підключати до них різні види обладнання;

— модульна структура дозволяє внесення змін і нарощування без заміни всієї існуючої мережі;

— одночасне використовування декількох різних мережних протоколів і незалежність від змін технологій і постачальника обладнання;

— використовування стандартних компонентів і матеріалів;

— управління й адміністрування мінімальною кількістю обслуговуючого персоналу;

— комбінування в одній мережі волоконно-оптичного й мідного кабелю.

— забезпечення швидкої локалізації несправності, відновлення зв’язку або перехід на резервні лінії за рахунок модульного принципу побудови.

2.2 Архітектурна фаза проектування

Основною задачею архітектурної стадії проектування є визначення загальної структури СКС, оптимальної по комплексу техніко-економічних характеристик в процесі створення і подальшої експлуатації. Вона здійснюється на етапі розробки проекту нової або реконструюється будівлі. На цій стадії в проект закладаються вертикальні стояки, приміщення кросових і апаратних, шляхи і способи прокладки кабелів як всередині, так і зовні будівлі (кабельна каналізація).

Основним нормативним документом, що регламентує виконання архітектурної стадії проектування, є стандарт ISO/IEC 11 801 «Стандарт комерційних будівель на кабельні шляхи і застави телекомунікаційних кабелів». Використовуються також стандарти TIA/EIA-569 і EN 50 173. Стандартами регламентуються правила організації:

— апаратних;

— кросових;

— кабельних трас горизонтальної підсистеми;

— кабельних трас підсистеми внутрішніх магістралей;

— області введення в будівлю кабелів підсистеми зовнішніх магістралей;

— кабельних трас підсистеми зовнішніх магістралей.

2.2.1 Технічні приміщення

Виходячи з того, що відділення знаходяться у різних містах, необхідно організувати одну КП у кожному них.

У кожному з філіалів банку є приміщення відведені під кросову поверху.

У Білгород-Дністровському філіалі під кросову поверху вибрано приміщення № 10, у Біляїському — № 5, в Овідіопольському — № 3, в Розділянському — № 6, в Татарбунарському — № 6.

Ці приміщення, вибрані під кросові, оскільки вони:

— практично не використовуються відділами банку;

— мають площу 14 м² і більше, що задовольняє рекомендованим вимогам;

— знаходяться на відстані не більше 90 м від найдальшої ІР своєї обслуговуваної робочої зони.

2.2.2 Кабельні канали різного призначення

Кабельні канали в різноманітних формах їх конструктивного виконання застосовуються у тих випадках, коли:

— виникає необхідність забезпечення захисту окремого кабелю чи їх сукупності від механічних та інших впливів навколишнього середовища;

— вимагається добитися високих естетичних параметрів приміщень різного призначення та у першу чергу приміщень для розташування персоналу;

— згідно діючим нормам та правилам повинно бути забезпечено захист кабелів від прямого доступу до них не уповноваженого персоналу та сторонніх осіб.

Основні вимоги, які перед’являються к будь-якому кабельному каналу поза залежністю від різновиду його реалізації, полягає в наступному:

— кабельний канал повинен бути міцним та довговічним, а також економічним по капітальним та експлуатаційним витратам;

— конструкція кабельних каналів повинна забезпечувати у них зусилля протягання, які відповідають необхідному значенню цього параметру для кабелів, що прокладаються по цим каналам;

— кабельні канали повинні вироблятися з недефіцитних матеріалів й не впливати на кабелі й навколишнє середовище.

Для прокладки кабелів горизонтальної підсистеми використовуватимуться декоративні короби. В коридорі усіх поверхів за підвісною стелею встановлюються кабельні лотки.

Уведення кабелю в робочі приміщення виконується в гофрованих трубах, прокладених крізь перегородки.

2.2.3 Розміщення обладнання

У даних технічних приміщеннях комутаційне обладнання встановлюватиметься в 19-дюймових конструктивах. Це дозволить компактно розмістити комутаційне обладнання СКС і мережні пристрої різного призначення на обмеженій площі кросових і апаратних, в поєднанні із зручністю адміністрування й експлуатації СКС. Оскільки в технічних приміщеннях, вибраних під кросові, немає спеціальних систем підтримки клімату, то використані закриті монтажні шафи, а не у відкриті стійки.

Закриті монтажні шафи додатково дозволяють забезпечити:

— обмеження доступу сторонніх осіб до змонтованого обладнання;

— ефективний захист установленого в них обладнання від попадання пилу, бруду, сторонніх предметів і води;

— екранування від зовнішніх електромагнітних полів;

— хороші естетичні показники.

2.3 Телекомунікаційна фаза проектування

На телекомунікаційній стадії проектування розробляється конкретна структура СКС, складається перелік необхідного обладнання, плани його розміщення і т.д. Для полегшення проектування доцільно застосувати дещо відмінне від стандарту ISO/IEC 11 801 і більш дрібний розподіл СКС і обладнання, що безпосередньо взаємодіє з нею, на окремі підсистеми:

1) підсистема робочого місця;

2) горизонтальна підсистема;

3) підсистема внутрішніх магістралей;

4) адміністративна підсистема.

Проектування окремих підсистем СКС виконується послідовно. Черговість їх розробки співпадає з указаним у списку порядком.

2.3.1 Підсистема робочого місця

З метою забезпечення відвертості кабельної системи всі використані розеткові модулі мають категорію 6. Залежно від запланованого використовування застосовані двох портові і однопортові (WM Outlet, 78×78, 2 Port, w) розетки. В розетки встановлюються розеткові модулі Outlet Connection Module 2xRJ45/u cat. 6.

Усього використано:

— 1-портові розетки — 45 шт.;

— 2-портові розетки — 11 шт.;

— 1-портові розеткові модулі категорії 6 — 45 шт.;

— 2-портові розеткові модулі категорії 6 -22 шт.;

Виготовлювач даного обладнання підсистеми робочого місця — R&M

2.3.2 Горизонтальна підсистема

Типи використаних кабельних каналів — 2-секційні короби, кабельні лотки;

Інформаційні розетки — 1-портові, 2-портові

Номери робочих приміщень.

Для забезпечення універсальності кабельної системи вся горизонтальна підсистема проектованої СКС будується на неекранованому чотирипарному кабелі категорії 6. Використовується неекранований кабель із причин, приведених при виборі розеткових модулів. Кожний 4-х парний кабель прокладений від КП до одного розеткового модуля. В даних будівлях відсутні великі зали і компактні відособлені групи користувачів. На підставі цього в ньому не застосовуватиметься прокладка кабелів під килимом і не доцільна реалізація окремих ділянок і деяких трас горизонтальної підсистеми на багатопарному кабелі. Це означає, що в СКС не потрібні точки переходу.

Оскільки ІР розподілені по робочій зоні дуже нерівномірно, то розрахунок горизонтального кабелю проводитиметься підсумовуванням усього кабелю, що затрачується на кожне приміщення.

На підставі ескізу плану поверху будівлі визначені довжини кабельних кидків для кожного приміщення. При цьому враховувалися наступні значення параметрів ділянок кабельних трас:

— підйом у монтажній шафі - 3 м.;

— ділянка шафа-стіна в технічному приміщенні КП — 1 м.;

— підйом до кабельного лотка в технічному приміщенні - 3 м.;

— величина спуску в кімнаті - 0.2 м.

Користуючись вище переліченими даними, а також планами складеної вище кабельної розводки поверхів, складемо таблицю:

Таблиця 2.1 — Загальна кількість горизонтального кабелю

Усього для створення горизонтальної підсистеми необхідні 1147 м кабелю із загальною кількістю кабельних кидків — 67. Для підрахунку середньої довжини кабельного кидка скористаємося формулою:

(2.1)

де Lc — середня довжина кабельного кидка;

Lз — загальна кількість витраченого кабелю;

Nк — загальна кількість кабельних кидків.

Lc = 1147 / 67 =17,1 м Така величина середнього кабельного кидка свідчить про ефективний вибір приміщень під кросові поверхів, топології прокладки горизонтальної підсистеми. Слід зупинитися на даному варіанті організації горизонтальної підсистеми.

Кабель поставляється в катушках по 305 м., 500 м. і 1000 м. Необхідно використовувати 4 котушки по 305 м. Виготовлювач кабелю UTP cat.6 4P — «Одескабель».

2.3.3 Вибір типу комутаційного обладнання і схеми підключення мережних пристроїв

Як комутаційне обладнання СКС використані наступні типи комутаційних панелей:

— модульні патч-панелі категорії 6 з портами RJ-45, в які заводяться кабелі горизонтальної підсистеми;

Модульні патч-панелі вибрані у зв’язку із зручністю обслуговування і адміністрування СКС.

Використовуються наступні типи комутаційного обладнання R&M:

— 19″ 1U Patch Panel, 16xRJ45/u cat.6

Як схема підключення мережних пристроїв вибрана схема комутаційного підключення. При такій схемі канали передачі інформації утворюються комутацією між роз'ємами на корпусі мережного пристрою і роз'ємами комутаційного обладнання за допомогою комутаційних шнурів відповідного типу. Ця схема на відміну від комутаційного з'єднання (відображення портів активного обладнання на додаткову комутаційну панель) вимагає для реалізації удвічі менше число комутаційних панелей, тобто економічно більш виправдана.

2.3.4 Розрахунок кількості пристроїв комутаційного обладнання і їх аксесуарів

Розрахунок комутаційного обладнання для кожної кросової, напряму залежить від кількості інформаційних портів, обслуговуваних даною кросовою.

— КП (Білгород-Дністровський філіал) — 14 к портів:

Необхідні 1?16-и портова патч-панель.

— КП (Біляївський філіал) — 16 к портів:

Необхідні 1?16-и портова патч-панель.

— КП (Овідіопольський філіал) — 14 к портів:

Необхідні 1?16-и портова патч-панель.

— КП (Розділянський філіал) — 11 к портів:

Необхідні 1? 16-и портова патч-панель.

— КП (Татарбунарський філіал) — 12 к портів:

Необхідні 1? 16-и портова патч-панель.

2.3.5 Розрахунок 19-дюймових комутаційних шаф і їх аксесуарів

Розміри комутаційних шаф напряму залежать від типу й кількості встановлюваного в них обладнання. Комутаційне обладнання кожної кросової розраховано вище. Окрім нього в шафи встановлюється активне мережне обладнання, організатори кабелю, полиця вентилятора, мережний фільтр.

Приведемо докладний склад кожної шафи:

Шафа КП (Білгород-Дністровський філіал):

Організатор — 1U

Патч-Панель 16-п. — 2U

Організатор — 1U

Комутатор 16-п. — 3U

Організатор кабелю — 1U

Маршрутизатор — 4U

Полиця вентилятора — 1U

Мережний фільтр 5 р. — 1U

Відео-сервер — 8U

Усього 22U

Шафа КП (Біляївський філіал):

Організатор — 1U

Патч-Панель 16-п. — 2U

Організатор — 1U

Комутатор 16-п. — 3U

Організатор кабелю — 1U

Маршрутизатор — 4U

Полиця вентилятора — 1U

Мережний фільтр 5 р. — 1U

Відео-сервер — 8U

Усього 22U

Шафа КП (Овідіопольський філіал):

Організатор — 1U

Патч-Панель 16-п. — 2U

Організатор — 1U

Комутатор 16-п. — 3U

Організатор кабелю — 1U

Маршрутизатор — 4U

Полиця вентилятора — 1U

Мережний фільтр 5 р. — 1U

Відео-сервер — 8U

Усього 22U

Шафа КП (Розділянський філіал):

Організатор — 1U

Патч-Панель 16-п. — 2U

Організатор — 1U

Комутатор 16-п. — 3U

Організатор кабелю — 1U

Маршрутизатор — 4U

Полиця вентилятора — 1U

Мережний фільтр 5 р. — 1U

Відео-сервер — 8U

Усього 22U

Шафа КП (Татарбунарський філіал):

Організатор — 1U

Патч-Панель 16-п. — 2U

Організатор — 1U

Комутатор 16-п. — 3U

Організатор кабелю — 1U

Маршрутизатор — 4U

Полиця вентилятора — 1U

Мережний фільтр 5 р. — 1U

Відео-сервер — 8U

Усього 22U

Враховуючи склад обладнання й кількість кабелів, що заводяться, вибрані наступні типи комутаційних шаф:

Ці розміри шаф дозволяють бути їм заповненими обладнанням не на 100%, що позитивно впливає на внутрішню вентиляцію й можливість розширення СКС (і, отже, на додавання в шафу нового обладнання).

Для поліпшення естетичних характеристик, у вільні отвори комутаційних шаф установлюються заглушки з розмірами 1 і 2 юнита. У всі шафи обов’язково встановлюється набір заземлень, який підключається до основного заземлення будівлі.

Виготовлювач використаних типів шаф — ОРТІМАL

2.3.6 Розрахунок кількості і визначення довжин крайових, кросових і комутаційних шнурів у технічних приміщеннях

Всі використані комутаційні шнури виготовлені в заводських умовах, оскільки вони володіють більш високими експлуатаційною надійністю й електричними характеристиками.

Абонентські шнури служать для підключення крайового обладнання до СКС. У зв’язку з тим, що для забезпечення універсальності кабельної системи всі розетки мають порти RJ-45, абонентні шнури використовуються наступних типів:

— Patch cord, cat. 6, UTP 4P, 3.0m, PVC — для підключення камер відеоспостереження, їх кількість — 67 шт.;

Виробник шнурів — R&M.

2.4 Розрахунок декоративних коробів і їх аксесуарів

Декоративні настінні кабельні короби призначені для укладання інформаційних і силових кабелів різного призначення й установки розеток. Декоративні короби використовуються в тих випадках, коли:

— прокладка кабелів іншими способами неможлива або недоцільна;

— виникає потреба в захисті кабелів від механічних пошкоджень, попадань на них бризок води й інших рідин;

— необхідне забезпечення високих естетичних характеристик внутрішньої обробки офісних приміщень.

2.4.1 Визначення габаритних розмірів коробів

Оскільки для прокладки кабелю усередині приміщень ми використовуємо декоративні кабель-канали, то необхідно вибрати розміри короба, напряму залежні від числа кабелів, що лежать у ньому. Площа поперечного перетину короба визначається по формулі:

(2.2)

де S_к — площа поперечного перетину короба, мм²;

S_каб — площа поперечного перетину кабелю (для сat.6 S_каб=21,5 мм²);

K1 = 0.5 — коефіцієнт використовування;

К2 = 0,8 — коефіцієнт заповнення короба кабелем.

Для прикладу розрахуємо площу поперечного перетину для короба у Білгород-Дністровському філіалі:

Отже для цього приміщення підійде короб розміром 40×20 мм.

Таким же чином проводиться розрахунок коробів і для інших приміщень.

Для підвищення естетичних характеристик усередині кожного приміщення прокладаються короби одного формфактора, рівного коробу, що йде уздовж стіни з максимальною кількістю кабелів. Після розрахунку одержані наступні розміри коробів, що використовуються:

— короб 40×16 — прокладається усередині робочих приміщень, має вбудовану розділову планку;

— короб 20×12,5 — прокладається усередині робочих приміщень.

Уздовж стін робочих приміщень короб прокладається під фальш-потолками, а інформаційні розетки вмонтовуються біля короба.

2.4.2 Розрахунок кількості короба і аксесуарів

Кількість короба, прокладеного в робочих приміщеннях, неоднорідна й використані різні типи коробів. Тому підрахунок короба статистичним методом приводить до великої погрішності. З метою зменшення економічних витрат на реалізацію проекту, розрахунок короба проведений методом підсумовування по планах кабельної розводки. Загальну кількість використаних у проекті короба й аксесуарів у кожному філіалі банку зведемо в таблиці 2.3−2.7.

Таблиця 2.2 — Кількість використаних коробів і їх аксесуарів Білгород-Дністровського філіалу

Таблиця 2.3 — Кількість використаних коробів і їх аксесуарів Біляївського філіалу

Таблиця 2.4 — Кількість використаних коробів і їх аксесуарів Овідіопольського філіалу

Таблиця 2.5 — Кількість використаних коробів і їх аксесуарів Розділянського філіалу

Таблиця 2.6 — Кількість використаних коробів і їх аксесуарів Татарбунарського філіалу

Загальна довжина короба рівна підрахованій довжині короба помноженої на технологічний запас К=1.1. Цей запас дозволяє компенсувати вироблювані в процесі установки втрати, а також округлення необхідних довжин коробів до необхідної кількості 2-метрових відрізків (стандартна довжина).

Виготовлювач всіх типів використаних в проекті коробів — Legrand.

3. Проектування системи віддаленого моніторингу

Відеоспостереження в сьогоднішньому світі - така ж звична річ, як телевізор. Однак усій заслуженою популярністю воно ще не досягло. Приміром, такі зручні інструменти, як системи відеоспостереження через інтернет, практичним інтересом споживача поки що не користуються.

Обладнання даного класу характеризується низкою спільних переваг, таких, як оперативність доступу (через веб-інтерфейс доступні онлайн-трансляція і запис за звітні періоди — останній день, останній тиждень тощо), простота установки (найбільше часу потрібно на монтаж середовища передачі даних) і можливість інтеграції з будь-якими інтернет-сервісами (наприклад, за допомогою такої системи відеоспостереження можна організувати портал з потоковим мовленням відео). Технічно віддалене відеоспостереження здійснюється за допомогою передачі інформації через Інтернет, до якого підключається безпосередньо камера або базовий елемент системи. Підключення може здійснюватися різними способами: кабелем, по радіоканалу з протоколом Wi-Fi, по каналу мобільного зв’язку та ін.

Приклади розв’язання відеоспостереження через інтернет:

Рисунок 3.1 — Віддалене відеоспостереження по Wi-Fi мережі

Рисунок 3.2 — Віддалене відеоспостереження по 3G мережі

Рисунок 3.3 — Віддалене відеоспостереження по WiMAX мережі

3.1 Система відеоспостереження VideoNet Bank Defender

Можливі такі варіанти побудови системи відеоспостереження:

— із записом відеозображень на відеосервері в центральному офісі;

— із записом відеозображень на відеореєстраторові в віддаленому відділенні.

Система VideoNet Bank Defender призначена для організації підвищених заходів безпеки на об'єктах банківського сектора економіки. Спеціальні технології захисту інформації та даних, багатоступінчасті системи захисту від навмисних збоїв, системи архівації і дублювання інформації виділяють VideoNet Bank Defender в окремий клас систем з підвищеним рівнем надійності і безпеки. Можливість «гарячого» резервування, інтеграції в існуючі банківські мережі, централізовані моніторинг і охорона мережі філій, спеціальні рішення для банкоматів — все це властивості цифрової системи безпеки для фінансових інститутів VideoNet Bank Defender.

3.1.1 Відеорегістрація і спостереження

Типові вимоги для банків — це запис відеоінформації з високою якістю протягом досить тривалого часу. За відгуками служб безпеки, що використовують VideoNet, швидко і однозначно розібратися з інцидентом можна за допомогою швидкого пошуку потрібного моменту в записаному відео.

Одночасний перегляд будь-яких камер на будь-яких робочих місцях на повному екрані, в режимі квадратора або мультиекран, дозволяє повністю відмовитися від використання аналогових матричних комутаторів і квадраторів, знижуючи витрати на кабельні комунікації.

Перегляд камер на декількох моніторах у різних режимах і зручне управління купольними камерами роблять роботу операторів максимально комфортною. Крім цього, вбудовані в VideoNet кошти цифрового збільшення, поліпшення і контрастування дозволяють отримати максимум з транслюється і записаної відеоінформації.

3.1.2 Архітектура системи VideoNet Bank Defender

Цифрова система безпеки VideoNet Bank Defender є мережну систему, що забезпечує віддалений моніторинг, запис і роботу з архівом через IP-мережі. Вбудовані засоби управління відео / аудіо потоками дозволяють вести одночасний перегляд, реєстрацію, відтворення і пошук в архіві, як безпосередньо на місці, так і віддалено, забезпечуючи розслідування інцидентів в реальному часі. VideoNet Bank Defender може бути інтегрована в існуючу систему безпеки, для ведення повного контролю над відеоспостереженням, транзакціями, системами контролю доступу і охоронно-пожежною сигналізацією. Її мережна функціональність забезпечує централізоване конфігурування для управління будь-якою кількістю камер в банку, філіях та банкоматах, забезпечуючи масштабованість, багатокористувацький доступ, необхідні рівні захищеності і розмежування доступу.

3.1.3 Відеодетектор руху

Детектор руху VideoNet забезпечує високу вибірковість при аналізі відеосигналу, значно зменшуючи вірогідність помилкових тривог. Селекція рухомих об'єктів не тільки за розміром, а в тому числі і за їх геометричній формі дозволяє налаштувати систему для автоматизації роботи персоналу. Наприклад, поява людей у?? закритих для відвідування приміщеннях викличе сигнал тривоги, а їх поява в місці, де заборонено паркування машин — немає. У той час як поява там машини буде автоматично зафіксовано.

Статистика роботи системи на відкритих просторах при різних погодних умовах підтверджує перспективність використання детектора руху для охорони периметрів.

Постійно записуються камери можуть автоматично перемикатися на запис з найкращою якістю і швидкістю при спрацьовуванні детектора руху. При такій схемі роботи службам безпеки вдається різко зменшити витрату дискового простору при збереженні режиму стовідсоткової цілодобової реєстрації всіх камер, одночасно маючи необхідну за якістю запис для всіх важливих подій.

3.1.4 Автоматичне розпізнавання осіб

Ряд проблем внутрішньої безпеки банків може бути успішно вирішене при використанні у складі VideoNet Bank Defender системи автоматичного розпізнавання осіб. Доступ в особливо важливі приміщення можна обмежити не тільки за допомогою класичної системи контролю доступу, але і за допомогою системи автоматичного розпізнавання осіб. Система бере зображення з камери і порівнює його із зображеннями з бази даних. Тільки у разі збігу зображення з камери з зображенням обличчя в базі даних, відповідного картці або жетону класичної системи контролю доступу, буде поданий сигнал на відкриття дверей, шлюзу і т. п. Результати тестування та експлуатації системи автоматичного розпізнавання осіб для банківських систем контролю показали, що система вміє розрізняти навіть візуально важко помітних близнюків. Використання системи автоматичного розпізнавання осіб дозволяє захистити особливо важливі об'єкти на новому технічному рівні.

3.1.5 Вимоги до рекордеру

В якості центрального пристрою для побудови телевізійної системи повинен застосовуватися цифровий дисковий рекордер, що забезпечує високу надійність роботи і зберігання записаної інформації, що має великі можливості з налаштування режимів запису і роботи, а також з організації доступу до управління системою Повинна бути можливість віддаленого управління рекордером по каналах обчислювальної мережі, а програмне забезпечення повинне дозволяти керувати великою кількістю рекордерів.

При налаштуванні рекордера повинні вводитися як мінімум два користувача: один для співробітника служби безпеки з повним доступом до всіх функцій, а другий — для співробітника охорони із забороною з доступу до налаштування системи, перегляду відеоархіву та низкою інших обмежень. Рекордер повинен бути налаштований так, щоб при його включенні здійснювалася автоматична реєстрація користувача з правами співробітника охорони.

При визначенні телекамер, які не повинні бути доступні для перегляду користувачеві з правами співробітника охорони, слід врахувати, що в цей список входять телекамери, розташовані в місцях зберігання та операцій з цінностями.

При налаштуванні запису рекомендується встановити такі режими: в години роботи банку і його відділень запис повинна здійснюватися «за розкладом», в неробочий час — «по детектору руху». У цьому випадку вимикання запису в ручному режимі, наприклад з передньої панелі рекордера, буде неможливо. Ємність дискової пам’яті рекордера повинна забезпечувати період перезапису відеозображень не менше 1 місяця.

Рекордер слід розмістити або в приміщенні з обмеженим доступом, або в металевому ящику. В обох випадках місце знаходження реєстратора рекомендується оснастити датчиками системи охоронної сигналізації з виведенням на пункт централізованої охорони. Для управління рекордером з робочого місця центру управління його необхідно підключити до обчислювальної мережі. Для виведення зображення з відеокамер на пост охорони можна використовувати:

— монітор, що працює в багатоекранному режимі;

— додатковий мультиплексоре одним або двома моніторами;

— комп'ютер, підключений до рекордеру по локальної обчислювальної мережі.

Для обмеження доступу до рекордерів по мережі з незареєстрованих робочих місць (комп'ютерів) в рекордерах необхідно вказати список всіх IP-адрес, з яких дозволено підключення. У цей список обов’язково повинен бути включений комп’ютер центру управління.

Живлення рекордерів слід здійснювати від джерел безперебійного живлення. В обов’язковому порядку до джерел безперебійного живлення повинен бути підключений кабель управління. Джерела безперебійного живлення виключать перезавантаження рекордерів при короткочасних перебоях в електричній мережі живлення, а підключення кабелю управління дозволить здійснити безпечне вимикання рекордера і забезпечить передачу рекордером повідомлень про збої в мережі електроживлення в центр управління.

3.1.6 Встановлення відеокамер

Рекомендуються застосовувати відеокамери з варіфокальним об'єктивом. Це дозволить оптимально налаштувати зону огляду телекамер в місці їх установки. Відеокамери повинні встановлюватися для перегляду наступних зон:

— вхід до територіального відділення;

— вхід в зону цілодобового обслуговування;

— операційні зали;

— операційні каси;

— банкомати.

Відеокамери на вході до територіального відділення призначені для контролю і фіксації часу проходу працівників, клієнтів та інших осіб, в тому числі прибулих в недозволений час, наприклад інкасаторів. Функцією відеокамери, встановленої на вході в зону цілодобового обслуговування, додатково є контроль правильності входу в зону і працездатності СКУД.

Відеокамерами в операційних залах повинен забезпечуватися контроль переміщення клієнтів по залу і спостереження за підходами до робочих місць операціоністів та інших працівників. Ці телекамери у разі необхідності можуть допомогти ідентифікації особи за записами в журналах реєстрації клієнтів або операцій.

Запис зображень відеокамер в операційних касах допоможе з’ясувати причини недостачі через помилку касира або викрити шахрая. У зоні огляду відеокамери повинен знаходитися лоток для передачі цінностей і вікно, за яким знаходиться клієнт.

При обладнанні відеокамерами банкоматів в обов’язковому порядку повинні бути передбачені «портретна» відеокамера, відеокамера для контролю операцій з пластиковою картою і з банкнотами. Рекомендується також переглядати зону завантаження банкомата і зону перед банкоматом. Допускається суміщення функцій відеокамер.

При розстановці відеокамер слід взяти до уваги, що потрапляння в зону їх огляду клавіатури банкомату і клавіатурних пультів охоронної сигналізації неприпустимо. Враховуючи це, у разі розміщення в одному місці двох і більше банкоматів їх рекомендується розташовувати уздовж однієї лінії. Крім зазначених вище зон відеокамерами можуть бути оснащені, наприклад, периметр будівлі, автостоянка, вхід в депозитарій та інші зони.

3.1.7 Організація центру управління

Забезпечення контролю та стійкої працездатності систем відеоспостереження віддалених відділень, а також оперативне отримання необхідної відеоінформації при територіальної розкиданості віддалених відділень неможливі без організації глобальної системи відеоспостереження з центром управління. З цією метою всі реєстратори у віддалених відділеннях підключаються до спеціально організованого сегменту обчислювальної мережі банку. У цей же сегмент включається комп’ютер центру управління зі спеціалізованим програмним забезпеченням. Така схема дозволяє здійснювати не тільки оперативний перегляд зображення будь-якої відеокамери глобальної системи відеоспостереження банку, але і працювати з будь-яким відеоархівом, записаним у рекордери.

При виборі обладнання (рекордерів) для побудови телевізійної системи банку слід віддавати перевагу моделям з можливістю дистанційного налаштування. Бажано, щоб програма дистанційного налаштування дозволяла створювати шаблони і резервні копії, а також давала можливість тиражувати налаштування.

Комп’ютер центру управління необхідно налаштувати для роботи в якості NTP-сервера для автоматичної синхронізації за часом всіх рекордерів. Відповідні налаштування для автоматичної синхронізації за часом повинні бути зроблені і на рекордерах.

Автоматичний контроль роботи всієї телевізійної системи здійснюється за повідомленнями електронної пошти, що надходить з рекордерів. Для цих цілей на основному або додатковому комп’ютері центру управління встановлюється сервер поштових повідомлень (наприклад, MDaemon), а на рекордерах налаштовуються параметри передачі поштових повідомлень. Таке рішення дозволяє організувати контроль систем відеоспостереження у віддалених відділеннях банку в разі використання рекордерів різних типів, що досить актуально при організації системи відео спостереження банку на базі існуючих у віддалених відділеннях систем. Контроль наявності рекордерів в мережі може здійснюватися за допомогою утиліт Pinger. Ці утиліти у великій кількості вільно поширюються в мережі Інтернет.

3.2 Розрахунок ємності акумуляторних батарей для живлення камер

Для розрахунку ємності акумуляторних батарей системи відеоспостереження скористаємося формулою:

С_кв=I_н· 3 (3.1)

Де I_н — струм споживаний однією камерою, А.

3 — час, протягом якого повинна працювати система при відключенні електроживлення, г.

Таблиця 3.1 — Споживаний струм системою відеоспостереження Білгород — Дністровського відділення банку

Розрахуємо необхідну ємність батарей користуючись формулою (3.1)

С_кв1 =3400· 3·10^-3=10,2Аг

Таблиця 3.2 — Споживаний струм системою відеоспостереження Біляївського відділення банку

Розрахуємо необхідну ємність батарей користуючись формулою (3.1)

С_кв2=3900· 3·10^-3=11,7Аг Таблиця 3.3 — Споживаний струм системою відеоспостереження Овідіопольського відділення банку

Розрахуємо необхідну ємність батарей користуючись формулою (3.1)

С_кв1 =3400· 3·10^-3=10,2Аг Таблиця 3.4 — Споживаний струм системою відеоспостереження Розділянського відділення банку

Розрахуємо необхідну ємність батарей користуючись формулою (3.7)

С_кв1 =2450· 3·10^-3=7,35 Аг Таблиця 3.5 — Споживаний струм системою відеоспостереження Татарбунарського відділення банку

Розрахуємо необхідну ємність батарей користуючись формулою (3.7):

С_кв1 =2700· 3·10^-3=8,1 Аг

3.3 Розрахунок пропускної здатності СКС

Для того щоб правильно організувати роботу мережі необхідно оцінити навантаження, яке буде створювати система відеоспостереження, тобто оцінити обсяг трафіку який генерується.

Основний обсяг пересилається в системах відеоспостереження складає потік відеоданих. Необхідна пропускна здатність каналу зв’язку розраховується за формулою:

С= (Р· К·N·8)/1024 (3.2)

Де C — Обсяг трафіку, Мб/с;

P — Розмір стисненого кадру, кБ;

K — Швидкість, к/сек на камеру;

N — Число камер.

Розмір стисненого кадру вибирається в залежності від його дозволу і кольоровості, для обраних камер використовується дозвіл високе кольорове, з кількістю пікселів 704×576. Стиснутий кадр в цьому випадку дорівнює 5 кБ. Швидкість — 25 к/с — це запис в реальному часі.

Кількість використаних камер — 41. Зробимо розрахунок пропускної здатності для відео спостереження у кожному з відділень банку.

Розрахунок пропускної здатності для відеоспостереження у Білгород-Дністровському відділенні банку:

С= (5· 25·12·8)/1024= 11,8 Мб/с.

Розрахунок пропускної здатності для відеоспостереження у Біляївському відділенні банку:

С= (5· 25·14·8)/1024= 13,7 Мб/с.

Розрахунок пропускної здатності для відеоспостереження в Овідіопольському відділенні банку:

С= (5· 25·12·8)/1024= 11,8 Мб/с.

Розрахунок пропускної здатності для відеоспостереження в Розділянському відділенні банку:

С= (5· 25·9·8)/1024= 8,8 Мб/с.

Розрахунок пропускної здатності для відеоспостереження в Татарбунарському відділенні банку:

С= (5· 25·10·8)/1024= 9,8 Мб/с.

Для організації мережі між філіалами потрібно орендувати 5 каналів для передачі даних, з пропускною здатністю 16 Мб/с. Для цього ми орендуємо канали для передачі відеотрафіку компанії «Інфоком». Аренда одного каналу коштує 3000 грн./міс.

3.4 Розрахунок дискового простору для системи відеоспостереження

Розрахунок дискового простору на місяць здійснюється за формулою:

V=(C· N·3600·24·30)/8 (3.3)

де С — необхідна швидкість відео потоку для однієї камери спостереження (Мб/с);

N — загальна кількість камер відео спостереження у системі;

3600 — кількість сек в 1 годину;

24 — кількість годин на добу;

30 — кількість днів на місяць.

Для розрахунку дискового простору у відділеннях банку скористаємося формулою (3.3)

Розрахунок дискового простору для системи відеоспостереження у Білгород-Дністровському відділенні банку:

V=(0,98· 12·3600·24·30)/8=3 810 240 Мб.

Переведемо результат в Тб і отримаємо 3,7 Тб.

Розрахунок дискового простору для системи відеоспостереження у Біляївському відділенні банку:

V=(0,978· 14·3600·24·30)/8=4 436 208 Мб.

Переведемо результат в Тб і отримаємо 4,3 Тб Розрахунок дискового простору для системи відеоспостереження в Овідіопольському відділенні банку:

V=(0,98· 14·3600·24·30)/8=3 810 240 Мб.

Переведемо результат в Тб і отримаємо 3,7 Тб Розрахунок дискового простору для системи відеоспостереження в Розділянському відділенні банку:

V=(0,978· 9·3600·24·30)/8=2 851 848 Мб.

Переведемо результат в Тб і отримаємо 2,8 Тб.

Розрахунок дискового простору для системи відеоспостереження в Татарбунарському відділенні банку:

V=(0,98· 10·3600·24·30)/8=3 175 200 Мб.

Переведемо результат в Тб і отримаємо 3,1 Тб

3.5 Порівняльний аналіз та вибір між декількома виробниками обладнання

Таблиця 3.6 — Порівняльний аналіз і вибір системи відео спостереження між виробниками

Таблиця 3.7 — Умовні позначення

Висновки

У дипломному проекті проведено роботу над створенням системи відеоспостереження за допомогою новітніх технологій в галузі відеосистем. Місцем впровадження цієї системи було вибрано банк, який складається з центрального офісу, і п’яти відділень, які знаходяться у різних містах.

Результати роботи такі:

— впроваджено систему відео спостереження;

— оптимальні рішення щодо вибору обладнання, матеріалу, та монтажу його в приміщення;

— проведено розрахункові параметри, які будуть впливати на подальшу роботу обладнання та всієї системи;

— порахована сума затрат на придбання, монтаж та пусконалагодження, всієї системи.

Проведена робота у дипломному проекті показала, що система відеоспостереження, це важлива частина для банківської системи, так як дає можливість контролювати об'єкти і процеси будь-якої складності. Результати роботи дозволяють рекомендувати використання цієї системи для підтримання безпеки банку.

Перелік посилань

відеоспостереження банк кабельний проектування

1 Волковицкий В. Д Цифровые системы ТВ-наблюдения / В. Д Волковицкий, В. В Волхонский. — Санкт — Петербург: ИТМО, 2009. — 47 с.

2 ДСТУ ГОСТ 7.1: 2006. Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Загальні вимоги та правила складання. — Дата введення 2007 — 07 — 01. — К.: Держспоживстандарт України, 2007. — 47 с.

3 ДСТУ 3008-95. Документація, звіти, у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення: — Чинний від 1996 — 01 — 01. — К.: Держстандарт України. 1995. — 35 с.

4 ПУЭ. Правила устройства электроустановок Украины. — 2009. — 307 с.

5 Семенов А. Б. Проэктирование и расчет структуированых кабельных систем и компонентов. — М.: ДМК Пресс; М.: Компания АйТи, 2003. — 416+16 с.

6 Стаття VideoNet Bank Defender — http://www.echo-ufa.ru/video/banki.php

7 Стаття ІР-видонаблюдение в банках — http://secuteck.ru/articles2/videonabl/ip-videobludenie-v-bankah

8 Стаття Системы удаленного видеонаблюдения через интернет — http://www.grand-prix.ru

9 Стаття Телевизионная система для банка с территориально удаленными отделениями — http://www.secuteck.ru/articles2/vide-onabl/televizionnaya_sistema_dlya_banka_page85