Організація господарської діяльності на прикладі ТОВ «Лаіра»

ЗМІСТ ВСТУП.

1. ОЗНАЙОМЛЕННЯ ІЗ ПІДПРИЄМСТВОМ

1.1 Ознайомлення із структурою підприємства та організацією його діяльності

1.2 Ознайомлення із функціональними обов`язками керівників і спеціалістів різних рівнів

1.3 Аналіз основних показників господарської діяльності підприємства

1.4 Ознайомлення із організацією охорони праці на підприємстві

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАКУПІВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

3. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДАЖУ ТОВАРІВ ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ ПОКУПЦІВ

4. СУТЬ РОБОТИ ТОВАРОЗНАВЦІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ

5. ОРГАНІЗАЦІЯ РЕКЛАМУВАННЯ ТА ІНФОРМУВАННЯ ПОКУПЦІВ ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ ВСТУП Звіт є результатом практики на базі ТОВ «Лаіра». В роботі використано знання, отримані в процесі вивчення ряду товарознавчих дисциплін. Ціль практики — закріплення раніше отриманих знань на практиці.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лаіра» одне з багатьох підприємств оптової торгівлі Вінниці. Його було засновано 17 лютого 1993 року на приватній власності його власника з правом найму працівників.

Метою діяльності підприємства є ведення виробничо-господарської та іншої діяльності, спрямованої на створення нових робочих місць, на отримання прибутку на вкладений капітал; а також на задоволення на її основі соціально-економічних інтересів власника та членів трудового колективу підприємства, участь в благодійницькій діяльності, виконання, у випадках передбачених законодавством, державних програм і замовлень, здійснення посередницької діяльності.

Предметом діяльності підприємства є:

— оптова торгівля побутовими електротоварами й електрону апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворення звуку і зображення;

— оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткування, деталями до нього;

— будівництво житлових і не житлових будівель.

— виробництво будівельних матеріалів та їх реалізація;

— закупівля, купівля, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції, у тому числі продуктів народного споживання, рослинництва і тваринництва;

— ремонтно-будівельні роботи в усіх галузях народного господарства;

— надання транспортно-експедиційних послуг, у тому числі вантажні та пасажирські перевезення на замовлення населення і підприємств по Україні та за її межами;

— оптова торгівля у т. ч.: продуктами харчування, добавками до продуктів харчування, горілчаними, тютюновими виробами, промисловими виробами, будівельними матеріалами, устаткуванням машинобудування, нафтопродуктами, металопрокатом, включаючи торгівлю по бартеру;

— роздрібна торгівля у т. ч.: продуктами харчування, добавками до продуктів харчування, горілчаними, тютюновими виробами, промисловими виробами, будівельними матеріалами, устаткуванням машинобудування, нафтопродуктами, металопрокатом.

Трудовий колектив підприємства складається з 20 осіб, які зайняті в діяльності на основі трудового договору.

Річний обсяг продажу в 2012 р. реалізації продукції склав 3110,6 тис. грн. Чистий прибуток підприємства склав 193,8тис. грн. Середня рентабельність продукції - 6.8 відсотки.

Підприємство володіє значним інтелектуальним потенціалом, має дружні, тісні стосунки з партнерами, оснащене сучасними інформаційними засобами діяльності і управління, облік і управління діяльністю здійснюються при допомозі комп’ютерної мережі.

1.ОЗНАЙОМЛЕННЯ ІЗ ПІДПРИЄМСТВОМ

1.1 Ознайомлення із структурою підприємства та організацією його діяльності

Товариство з обмеженою відподальностю «Лаіра» засноване на приватній власності його власника. Діяльністю підприємства управляє його засновник — генеральний директор та його заступники: комерційний директор, фінансовий директор, менеджер по збуту.

Організаційна структура підприємства: функції відділів, служб, провідних фахівців.(рис.1)

Структура в широкому сенсі слова, є сукупність складових систему елементів і стійких зв’язків між ними. Альтернативні варіанти формування організаційної структури підприємства повинна базуватися на стратегічні плани, оскільки саме стратегія визначає структуру, а не навпаки. У зв’язку з цим під організаційною структурою підприємства ми розуміємо весь пакет взаємних домовленостей про розподіл завдань і повноважень всередині підприємства.

Статут підприємства, установчий договір. Принципи формування статутного капіталу, розподіл прибутку.

Створення підприємства фіксується відповідними документами.

Перш за все, оформляється основний документ — Статут підприємства, в якому вказуються: юридичний статус нового підприємства, завдання, обґрунтування та засади його створення, засновники, їх адреси, грошовий внесок кожного засновника, організаційна структура підприємства, його керівні органи, права та обов’язки підприємства як юридичної особи.

У статуті позначається розмір статутного капіталу та джерела його освіти, вказуються вид і сфера діяльності підприємства, даються гарантії охорони навколишнього середовища і здоров’я людей, встановлюється форма управлінням підприємства та його філіями, вказуються система обліку та звітності, адресу та назви підприємства.

Статут підприємства затверджується засновниками і разом із заявкою реєструється місцевими органами влади. Після цього підприємство отримує право на власну печатку і відкриває розрахунковий рахунок у банку. Установа, яка не має печатки та розрахункового рахунку, не є юридичною особою і не відноситься до категорії підприємств.

Установчий договір — договір між засновниками про створення юридичної особи. В установчому договорі засновники зобов’язуються створити юридичну особу, визначають порядок спільної діяльності з його створення, умови передачі йому свого майна та участі в його діяльності, а також умови і порядок розподілу між учасниками прибутку і збитків, управління діяльністю юридичної особи, виходу засновників з її складу.

Рішення про створення нового підприємства приймає власник капіталу. На першому етапі капітал потрібен для будівництва та організації підприємства, закупівлі необхідної сировини і матеріалів, обладнання, найму робочої сили.

На базі первинних капітальних вкладень, витрачених або призначених на вказані цілі, утворюється статутний капітал підприємства.

Збільшення статутного капіталу відбувається за рахунок прибутку, що залишається на підприємстві для розвитку виробництва, а в окремих випадках — за рахунок асигнувань з бюджету. Крім того, підприємство може отримати кошти за рахунок випуску і продажу акцій та інших цінних паперів, а також отримати кредити, що погашаються в наслідок з прибутку. Додаткові кошти можуть бути отримані також від продажу зайвого майна.

Рада засновників вирішує питання про розподіл чистого прибутку. Частина цього прибутку може спрямовуватися на виробничий і соціальний розвиток суспільства. Визначається частка прибутку на виплату відсотків за облігаціями.

Виробляються відрахування до резервного і спеціальних фондів. Рада засновників виходячи з фінансового стану суспільства, його конкурентоспроможності продукції і перспектив розвитку ухвалює рішення про конкретний співвідношенні розмірів чистого прибутку, що розподіляється за вказаним напрямком.

ТОВ «Лаіра» діє на підставі установчого договору. Магазин є юридичною особою — товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ).

ТОВ «Лаіра» діє на підставі Статуту.

Статут затверджено засновниками, зареєстрований місцевими органамивлади. Він має право на власну печатку і розрахунковий рахунок у банку.

Директор ТОВ «Лаіра» разом з його засновниками є власниками статутного капіталу. Рада засновників вирішує питання про розподіл чистого прибутку. За рахунок залучення додаткових грошових коштів, підприємство збільшує свої основні й оборотні фонди, нарощує випуск продукції, поліпшує її якість, збільшує дохід.

1.2 Ознайомлення із функціональними обов`язками керівників і спеціалістів різних рівнів Опис функцій головних спеціалістів підприємства Опції касира і його посадова інструкція Касир, безпосередньо підпорядковується директору магазину і головному бухгалтеру. Додаткові розпорядження може отримувати від генерального директора.

Касир повинен:

. Уміти працювати на касовому апараті

. Знати правила заповнення документів бухгалтерської звітності та касових операцій

. Знати правила прийому, видачі, обліку і зберігання грошових коштів і цінних паперів.

У своїй діяльності керується касир:

. Нормативними документами, що відносяться до виконуваної роботи

. Правилами трудового розпорядку

. Наказами та розпорядженнями безпосереднього керівника і директора підприємства

.Інструкцією

Цілі касира полягають у:

. Здійснення внутрішньо фірмових розрахунків

. Ведення рублевої каси Касир несе відповідальність за:

. Збереження грошових сум і своєчасне інформування директора

. Нестачі щоденної виручки і загальної каси

. Недбале і недбале ставлення до своїх обов’язків

. Помилки при веденні касових операцій

. Несвоєчасне і недоброякісне виконання доручених посадових обов’язків

. Неправомірні дії з документами про діяльність підприємства, зберігати комерційні таємниці підприємства

. З метою безпеки знаходиться в касовій кімнаті протягом усього робочого дня, виключаючи перерви на обід і в разі потреби.

Опції головного бухгалтера та його посадова інструкція Головний бухгалтер, безпосередньо підпорядковується виконавчому директору .

Додаткові розпорядження може отримувати від генерального директора.

Головний бухгалтер повинен знати:

. Законодавчі акти, що регламентують підприємницьку та комерційну діяльність

. Форми і методи бухгалтерського обліку на підприємстві

. План рахунків

. Організацію документообігу по ділянках бухгалтерського обліку

. Порядок документального оформлення та відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій, пов’язаних з рухом основних засобів, товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів

. Методи економічного аналізу господарсько-фінансової діяльності підприємства

. Правила і норми охорони праці

У своїй діяльності керується бухгалтер:

. Законодавчими та нормативними актами, що стосуються виконуваної роботи

. Правилами внутрішнього трудового розпорядку

. Наказами та розпорядженнями безпосереднього керівника

.Інструкцією

Цілі головного бухгалтера полягають в:

. Ведення всієї бухгалтерської звітності підприємства

. Оптимізація оподаткування діяльності компанії

Опції посади:

. Веде бухгалтерський облік

. Своєчасно готує платіжні доручення та передає їх касиру для оплати зовнішнім організаціям

. Оптимізує податки

. Контролює та несе відповідальність за наявність усіх податкових документів

. Контролює наявність всіх прибуткових накладних на весь товар.

. Працює з перевірками різних державних контролюючих організацій

. Працює за зміну форми власності, перереєстрації і т.д.

Опції продавця роздрібного відділу і його посадова інструкція Продавець роздрібного відділу, безпосередньо директору магазину.

Додаткові розпорядження може отримувати від адміністратора торговогозалу.

Продавець роздрібного відділу:

. Асортимент, класифікацію, характеристику трикотажних виробів

. Шкалу розмірів, правила розміщення товарів на вітринах

. Порядок визначення шлюбу в товарі, правила прийому бракованого товару

. Методи вивчення попиту покупців Мета посади:

. Залучення й утримання клієнтів

. Підтримка іміджу фірми

. Консультування клієнтів по товару

. Якісне та швидке обслуговування клієнтів Опції продавця роздрібного відділу:

. Консультування клієнтів по товару фірми;

. Набір товарів клієнтам;

. Розміщення товару в торговому залі і на вітринах за видами, моделями, розмірами і фасонів з урахуванням частоти попиту;

. Надавати допомогу у розбиранні товару з парафії. Під керівництвом наставника брати участь у сортуванні та маркування товару;

. Прикріплювати ярлики цін із зазначенням найменування, артикулу, ціни, розмірів;

. Зустрічати клієнтів роздрібного відділу і консультувати їх за асортиментом. Демонструвати всі види моделей найменування;

. Рекомендувати нові товари. При відсутності у продажу окремих виробів пропонувати інші, близькі за властивостями товари;

. Доводити до відома директора магазину про попит покупців на окремі товари;

. Стежити за наявністю цінників, акуратністю оформлення вітрин у роздрібному відділі, чистотою і порядком на робочому місці. Раз на тиждень переоформляти вітрину (товару «на очах» і товару в погано доступних місцях для огляду);

. Дотримуватися правила трудової дисципліни, встановленої у фірмі.

. Вивчає новий асортимент

. Здійснює розміщення товарів на складах

. При виборі товару клієнтом виробляє виписку, де вказується поточна дата, короткий найменування товару, кількість одиниць товару і ціни. Перевіряє чек на куплений товар і разом з випискою віддає товар клієнту

. Приймає товар за накладними, розписується у другому примірнику і передає його директору магазину

. Заносить накладні в Зошит реєстрації накладних, де записується:

№ № накладних, сума і підпис продавця та адміністратора торгового залу

. Кожну виписку заносить Зошит реєстрації виписок і в кінці дня підводить підсумкову суму продажів, виділяючи окремо роздрібний і бракований товар. Дані передаються оператору ПК. Наприкінці дня проводить звірку цін і суми по комп’ютеру та контрольному чеку.

. Доводить до директора оптової торгівлі інформацію про попит покупців на окремі товари

. Виявляє в процесі обслуговування клієнтів їх побажання до обслуговування і асортименту і доводить інформацію до відома директора магазину

. Спостерігає за збереженням товару у відділі. У випадках спроби крадіжки негайно повідомляє директору магазину і охоронцеві.

. Своєчасно відстежує переоцінку нереалізованого бракованого товару, складає накладну, підписує її у заступника директора магазину

. Обдзвонює клієнтів під час приходу товару та проведення рекламних акцій

. Виконує разові доручення адміністрації

. Під керівництвом директора магазину бере участь в обліку товару на складах і в роздрібному відділі

. Дотримується правила трудової дисципліни, встановлені в фірмі

Продавець роздрібного відділу несе відповідальність за несвоєчасне і недоброякісне виконання доручених посадових обов’язків Посадова інструкція головного економіста Загальні положення

1. Заступник директора з загальних економічних питань здійснює керівництво організацією і вдосконаленням економічної діяльності підприємства, спрямованої на досягнення найбільших результатів при найменших витратах матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

2. На посаду заступника директора з економічних питань призначають особу з вищою економічною або інженерно-економічною освітою і стажем економічної роботи на керівних посадах не менше років.

Обов’язки

1. Методичне керівництво і координація діяльності підприємства з розробки перспективних і поточних планів, а також заходів щодо вдосконалення господарського механізму, економічної роботи, виявлення та використання внутрішньогосподарських резервів.

2. Проведення роботи з удосконалення планування економічних показників діяльності підприємства, по створенню і поліпшенню нормативів трудових витрат.

3. Забезпечення контролю за ходом виконання договірних завдань, дотримання фінансової дисципліни, господарського розрахунку, організація проведення комплексного економічного аналізу.

4. Керівництво проведення аналізу конкурентоспроможності підприємства, впровадження передового досвіду в області економічної роботи.

5. Організація розробки статистичної та бухгалтерської звітності та контроль за звітністю.

Права

1. Представляти підприємство в усіх державних і громадських організаціях з питань економіки та організації виробництва

2. Здійснювати перевірку діяльності всіх підрозділів підприємства в галузі економіки та організації виробництва, давати їм відповідні вказівки, спрямовані на підвищення його ефективності.

3. Вимагати від підрозділів підприємства представлення матеріалів, необхідних для виконання обов’язків, передбачених цим Положенням.

Відповідальність Заступник директора з економічних питань несе відповідальність за якість і своєчасність виконання покладених на нього справжнім Положенням обов’язків.

Посадова інструкція керівника відділу з маркетингу та збуту продукції.

Загальні положення.

1.Руководітель підрозділу з маркетингу та збуту продукції належить до категорії керівників спеціалізованих підрозділів підприємств оптової та роздрібної торгівлі.

2.Основні завданнями керівників підрозділів з маркетингу та збуту продукції є здійснення керівництва діяльністю з вивчення ринків збуту з метою отримання найбільшого прибутку при реалізації товарів, організації процесу збуту продукції,

3. На посаду керівника з маркетингу та збуту призначаються особи, які мають вищу освіту і стаж роботи на керівних посадах не менше 3-х років.

Посадові обов’язки.

1. Визначення постановка завдань і цілей, пов’язаних з маркетингом і збутом продукції

2. Організація проведення маркетингових досліджень

3. Розробка та організація планів по збуту продукції

4. Визначення цін на товари і послуги

5. Підготовка пропозицій щодо придбання того чи іншого виду продукції

6. Розробка прогнозів продажів

7. Здійснення контролю за розподілом і раціональним використанням ресурсів у процесі збуту продукції

Права

1. Керівник відділу з маркетингу та збуту продукції має право готувати документи за напрямом діяльності відділу і направляти їх на розгляд та затвердження керівництву.

2. Видавати накази і розпорядження про встановлення працівникам відділу посадових окладів, надбавок до заробленої плати та питання преміювання, розглядаються і погоджуються з керівником відділу з маркетингу та збуту продукції.

Відповідальність за:

1. Недбале, недбале ставлення до своїх обов’язків

2. Нетактовну ставлення до підлеглих

3. Організацію роботи відділу з маркетингу та збуту продукції

4. Нечітке та несвоєчасне виконання посадових обов’язків передбачених цією інструкцією

5. Неправильні дії з документами та інформацією про діяльність підприємства.

6. Дисциплінарна і матеріальна відповідальність керівника відділу маркетингу і збуту визначається відповідно до чинного законодавства.

Організаційна структура підприємства є лінійно-функціональною. Лінійному керівнику в розробці відповідних рішень, програм, планів допомагають його функціональні замісники. Вони проводять свої рішення через вище керівництво ї доводять їх до виконавців нижчого рівня, їх роль на підприємстві дуже значна, оскільки вони здійснюють технічну підготовку діяльності, розробляють варіанти рішень питань, пов’язаних з керівництвом діяльності, звільняють генерального директора від планування, фінансових розрахунків, матеріально-технічного забезпечення і т. ін.

Управління фінансовою діяльністю здійснює фінансовий директор. Разом з генеральним директором він несе відповідальність за фінансовий стан підприємства. Збутово-маркетингова діяльність належить менеджеру по збуту. Облік діяльності фірми здійснює головний бухгалтер.

Комерційний директор здійснює оперативне планування, реалізацію поставлених завдань, вносить відповідні корективи та здійснює контроль за процесом виконання плану. Взагалі, економічна служба побудована на принципі максимального врахування динаміки навколишнього середовища. Виходячи з цього, комерційний директор здійснює ціноутворення, прогнозування, економічний аналіз та управління персоналом. Свою діяльність, виходячи з стратегії розвитку підприємства, що визначає генеральний директор, він будує на основі інформації, отриманої від фінансового директора, менеджера по збуту та головного бухгалтера.

Організаційна структура постійно вдосконалюється, все більше пристосовується до ринкових умов господарювання, але головним напрямком вдосконалення є перехід до стратегічного менеджменту. В зв’язку з цим в перспективі все більше приділятиметься уваги управлінню маркетингом, що включає в себе не тільки прогноз розвитку ринку, але і можливість впливати на майбутнє.

1.3 Аналіз основних показників господарської діяльності підприємства Проаналізувати господарську діяльність підприємства «Лаіра» можна за допомогою даних табл. 1, яка дає змогу дослідити показники господарської діяльності в динаміці за 2010;2012 роки. (Додаток В, Г, Д)

Таблиця 1

Основні показники фінансово-господарської діяльності ТОВ «Лаіра» за 2010;2012 роки (тис. грн.)

оптовий торгівля показник спеціаліст Таблиця побудована на основі даних звіту про фінансові результати за відповідні роки.

Фінансові результати діяльності підприємства характеризуються двома основними показниками, такими, як сума отриманого прибутку та рівень рентабельності. Основою діяльності будь-якого підприємства є отримання прибутку, а оскільки дане підприємство є торговельним, то прибуток головним чином отримує від реалізації готової продукції. Він формується як різниця між виручкою від реалізації продукції (після справлення ПДВ) і повною собівартістю реалізованої продукції.

Що стосується такого показника, як дохід від реалізації, то згідно з даними табл. 1 з кожним роком його величина зростає. У 2011 році відбувся колосальний ріст доходу від реалізації - він збільшився на 2211,8тис. грн., або на 268,7% порівняно з 2010 роком.

Звичайно, по мірі зростання доходу під реалізації пропорційно збільшуються і непрямі податки та інші нарахування з доходу, оскільки вони є прямо залежними від попереднього показника.

Чистий прибуток — це та частина прибутку, яка залишається у підприємства після сплати податків та можливих штрафів (фінансових санкцій). Він використовується на підприємстві як джерело формування цільових фондів, або спрямовується безпосередньо на фінансування витрат. Тобто чистий прибуток використовується для фінансування капітальних вкладень, є одним з основних джерел на основі яких формується стратегія розвитку підприємства. Сума прибутку характеризує абсолютний ефект на підприємстві. Міру ефективності, тобто відносний ступінь прибутковості підприємства, характеризує такий показник як рентабельність. Зокрема, рентабельність реалізованої продукції характеризує ефективність витрат на її реалізацію. Нами розраховано рентабельність як відношення чистого прибутку до повної собівартості реалізованої продукції.

Позитивну роль в управління діяльністю підприємством відіграє інформаційно-комп'ютерне забезпечення персоналу.

3. Маркетингова діяльність на підприємстві.

Маркетингова діяльність на підприємстві являє собою систему з 3-х елементів: організаційно-управлінського, дослідницького та контрольного. Завдання організаційно-управлінського елементу — забезпечення необхідною інформацією та координування роботи з орієнтацією на вимоги ринку. Функції: збір, обробка та зберігання інформації, підготовка даних для прийняття управлінських рішень, формування попиту і стимулювання збуту продукції.

Маркетингові функції на підприємстві виконує менеджер по збуту, комерційний директор та сам генеральний директор. Основні функції маркетингу можна виділити, як:

— аналіз та прогнозування ринку збуту;

— аналіз конкуренції, попиту, цінової політики в галузі;

— оцінка конкурентоспроможності продукції;

— обґрунтування та проведення рекламних заходів.

Управління діяльністю на ПП розділяється на 3 рівні: стратегічний, тактичний та оперативний. Вид стратегії, тактики та оперативні рішення розробляються менеджером по збуту і затверджуються генеральним директором.

Стратегією маркетингової діяльності ТОВ «Лаіра» є завоювання лідируючих позицій на ринку постачання будівельних матеріалів та електротоварів, довіри споживачів.

Вивчення попиту на продукцію здійснюється шляхом його аналізу на ринку міста і регіону. Важлива роль при цьому приділяється газеті «РИА», звідки черпається інформація про попит, ціни та конкурентів. Розташування ж рекламних об’яв в цій газеті допомагає знайти мілко-оптового споживача.

Оперативне вивчення ринку та прогноз розвитку його потреб здійснюється систематично, взаємопов'язане і узгоджено, щоб одна інформація доповнювала іншу. Тільки це сприяє ефективній діяльності, швидкому обігу та повному споживанню.

Аналіз ринкових можливостей підприємства, дослідження попиту на продукцію в різний період часу дає можливість визначити сезонну продукцію і на основі цього максимізувати прибутки. Так, наприклад, в осінньо-зимовий період зростає попит на меблі, а весняно-літній — на будівельні матеріали, послуги будівництва. Роблячи ставку на визначені види продукції в певний сезон підприємство найменше ризикує заморозити оборотні кошти.

Отже, виходячи з аналізу маркетингової діяльності підприємства, можна сказати, що на сьогоднішній день роль маркетингової діяльності значно зросла, а конкурентоспроможність продукції підприємства на внутрішньому ринку досить висока.

4.Система управління діяльністю ТОВ «Лаіра» та економічне обґрунтування господарських рішень.

Торгівля — широка область підприємницької діяльності і сфера прикладення праці - в останні роки отримала нові імпульси свого розвитку, значно розширила «поле і правила гри17 в економіці перехідного періоду. В неї влилося багато підприємницьких людей і фірм, втому числі і ТОВ «Лаіра». Керівництво підприємства вимушене кожного дня вирішувати багато проблем організаційного, економічного та фінансового характеру, які вимушені вирішувати інтуїтивно, методом «проб і помилок», отримуючи постійно практичний досвід. Процес насичення споживчого ринку товарами і зростання, а конкуренції вимагає глибоких і всебічних знань його основ в розрізі різних аспектів торгової діяльності, комплексного підходу до багато аспектної торгової діяльності, нових цільових орієнтирів розвитку торгових підприємств, сучасного методичного апарату аналізу, планування і контролю. Управління підприємством здійснюється за допомогою різних методів торгового менеджменту, який формує раціональні управлінські рішення з питань розвитку конкретного підприємства, координацію різних напрямків його діяльності і забезпечення ефективності кінцевих результатів.

Механізм діяльність торгового підприємства має свої особливості:

1. Державно-правове і нормативне регулювання.

2. Ринковий механізм регулювання торгової діяльності підприємств проявляється в сфері споживчого ринку, оскільки попит формує рівень цін на товари, визначає можливість знаходження ринкової ніші чи розширення обсягу діяльності, дозволяє сформувати нову систему господарчих відносин з постачальниками і т. д. Роль ринкового механізму регулювання торгової діяльності постійно росте.

3. Внутрішній механізм регулювання окремих аспектів господарської діяльності торгового підприємства формується в його рамках, узгоджуючи з регламентом ті чи інші оперативні управлінські рішення. Ряд аспектів регламентується статутом торгового підприємства, системою цільових показників, внутрішніх нормативів і т. д.

4. Механізм інформаційного забезпечення торгового підприємства направлений на формування повної та якісної інформації, що необхідна для підготовки обґрунтованих управлінських рішень по всім аспектам діяльності, і базується на оперативній та статистичній звітності функціональних служб.

5. До числа методів розробки управлінських рішень по окремих аспектах діяльності торгового підприємства відносять: техніко-економічні розрахунки; балансовий; економіко-статистичні; економіко-математичні; мережне планування; моделювання; соціологічні; експертні і т. д.

6. Ефективність всієї системи управління торговим підприємством визначають методи внутрішнього контролю, що базуються на прийомах економічного аналізу та аудиту і визначаються організацією системи моніторингу економічних та фінансових результатів.

Ефективний механізм торгової діяльності дозволяє в повному обсязі реалізувати цілі і задачі, що стоять перед підприємством, сприяє результативному здійсненню всіх функцій на підприємствах-торгівлі.

Управління діяльністю ТОВ «Лаіра» здійснює управлінський персонал, що складається з генерального директора, комерційного та фінансового директорів, та менеджера по збуту, які відповідно до своїх функціональних завдань приймають виробничі рішення, розробляють процес їх реалізації та здійснюють контроль за їх виконанням. Процес управління торгівельною діяльністю — сукупність дій управлінського персоналу стосовно визначення цілей для об'єкту управління та їх фактичного стану на основі реєстрації та обробки відповідної інформації, прийняття, економічно обумовлених програмою діяльності та оперативними завданнями, рішень, в яких намічаються шляхи організаційного забезпечення для виконання завдань. Оперативне управління виробництвом характеризується прийняттям рішень в реальних умовах, що склалися, В цих умовах визначаються планові завдання чи рішення, розробляються оперативно-календарні плани, змінно-добові завдання, здійснюється координація та мотивація їх виконання, контролюються і аналізуються їх результати, приймаються рішення стосовно подальшої діяльності, здійснюється розробка та реалізація рішень стосовно попередження відхилень і збоїв в ході діяльності.

Розробка та прийняття рішень включає: формування альтернативних варіантів рішень; встановлення строків їх виконання; вибір виконавців; обробку додаткової інформації; узгодження та затвердження строків та виконавців; затвердження варіанту рішення; виділення ресурсів для реалізації рішення.

Формування асортименту торгового підприємства являє собою процес підбору для реалізації різних груп товарів, їх видів і різновидів, виходить з його товарної спеціалізації і повинен бути направлений на задоволення попиту споживачів і забезпечення високого прибутку. При цьому слід звернути увагу на ряд принципів:

— забезпечення відповідності характеру попиту споживачів, що пов’язано з пошуком певної ніші на ринку, формування певного асортименту;

— забезпечення достатньої широти і глибини;

— забезпечення стабільності асортименту;

— забезпечення умов рентабельності — необхідна умова функціонування будь-якого торгового підприємства. Тому слід враховувати витратоємкість, податкоємкість, оберненість запасів та інші економічні фактори.

Товарообіг забезпечує економічну основу всієї діяльності торгового підприємства, оскільки реалізує основний об'ємний показник цієї діяльності і досягнуті маркетингові позиції. Функціонування потребує постійної розробки управлінських рішень на всіх рівнях діяльності. В процесі реалізації даної функції проводиться аналіз і прогнозування торгової кон’юнктури, здійснюється планування обсягу і складу товарообіг, нормування і планування товарного запасу, планування обсягу і складу закупок.

Підприємство, що досліджується, здійснює оптовий товарообіг шляхом продажу товарів оптовим покупцям свого регіону та інших регіонів України. Продаж товарів здійснюється і підприємствам роздрібної торгової мережі в порядку мілкого оту. Розрахунки за реалізований товар відбуваються як відразу після відвантаження товару, так з відстрочкою платежу, за готівкові та безготівкові кошти.

Продаж товарів на підприємстві «Лаіра» як і на інших підприємствах цієї галузі, характеризується такими показниками:

— загальний обсяг товарообігу, що характеризує обсяги продажу товарів в розрізі окремих видів товарообігу;

— склад товарообігу, що характеризує структуру загального обсягу товарообігу окремих видів в розрізі його форм,

— структура товарообігу, що характеризує товарно-груповий склад реалізації товарів.

Показники товарообігу пов’язані з іншими важливими показниками діяльності торгового підприємства.

Основна ціль управління товарообігом полягає в забезпеченні високих темпів розвитку торгового підприємства і задоволення попиту контингенту споживачів. У відповідності з ціллю перед управлінням стоять наступні завдання:

1. Ув’язка темпів розвитку товарообігу з розвитком регіонального споживчого ринку та змінами його кон’юнктури.

2. Планування обсягу реалізації товарів, що забезпечує отримання необхідної суми прибутку.

3. Забезпечення в процесі планування товарообігу ефективного використання наявних ресурсів.

4. Забезпечення планування структури товарообігу, що відповідає структурі попиту споживачів.

5. Планування обсягу і структури поставок товарів і суми товарних запасів, що забезпечить ритмічну роботу і стабільний асортимент.

Виходячи з основної цілі та завдань будується система управління товарообігом підприємства: оцінка і прогнозування кон’юнктури споживчого ринку, планування обсягів і структури реалізації товарів, нормування і планування товарних запасів, планування надходжень і закупок товарів.

Найбільш відповідальним етапом в системі економічного управління товарообігом ТОВ «Лаіра» є планування обсягу та структури реалізації товарів:

1. Вибір приоритетних цілей розвитку товарообігу;

2. Аналіз обсягу і структури реалізації товару в передплановому періоді;

3. Визначення планового обсягу реалізації товарів;

4.Визначення планової структури реалізації товарів;

5.Оцінка напруги розробленого плану реалізації;

6.Розробка мір по здійсненню плану реалізації товарів.

Планування виробничо-господарської та фінансової діяльності, підприємство здійснює самостійно. Визначення перспектив свого розвитку відбувається виходячи з попиту на продукцію, роботи, послуги і необхідності забезпечення виробничого і соціального розвитку, підвищення особистих прибутків працівників. Постачання продукції, надання послуг, виконання робіт відбувається на бартерній та кредитній основі.

Плануючи обсяг і структуру реалізації, підприємство виходить з досягнення таких показників товарообігу, що максимально забезпечили б ефективність використання наявного ресурсного потенціалу підприємства, максимально забезпечили б раніше обумовлений обсяг прибутку, достатнього для реалізації цілей розвитку в плановому періоді.

Саме остання цільова установка пріоритетна для ТОВ «Лаіра» на ранній стадії його життєвого циклу. Реалізація її не обмежує можливості ні асортиментної, ні регіональної диверсифікації торгівельної діяльності підприємства в процесі планування товарообігу.

Виходячи з пріоритетної цільової установки, формуються задачі проведення аналізу обсягу і структури реалізації товарів. В ході такого аналізу розглядаються загальні та частинні показники розвитку реалізації товарів в передплановому періоді. Враховуючи Індекс інфляції забезпечується співставлення цін. Взагалі, в системі загальних показників найбільшу роль відіграють:

а) показники динаміки реалізації товарів;

б) показники рівномірності реалізації товарів;

в) показники структури реалізації товарів;

г) показники, що характеризують вплив окремих факторів на зміну обсягів реалізації товарів.

Система частинних показників будується довільно в залежності від цільової установки розвитку товарообігу і покликана доповнити вихідну базу розрахунків планових показників.

Плановий обсяг реалізації розраховується різними методами, відповідно обраній цільовій установці. Наданому підприємстві розрахунки ведуться беручи за основу цільову суму прибутку та ряд інших фінансових показників. Обсяг реалізації розраховується по формулам:

(Vпц):V пц = (Зпост +Пц)(1-ДЗмінл) х (100+ПДВ)100

де Пц — сума запланованого цільового прибутку.

де ДЗМІН — частка мінливих витрат у виручці від реалізації продукції (робіт, послуг) без ПДВ; Пц — цільова сума балансового прибутку; ПДВ — сума податкових витрат, що входять до ціни товару, які плануються;

Визначення планової структури реалізації товарів здійснюється на основі коефіцієнту еластичності реалізації окремих груп товарів від обсягу товарообігу.

Напруженість плану реалізації оцінюється при його орієнтації на можливості споживчого ринку чи досягнення цільової суми прибутку і визначає рівень ефективності використання ресурсного потенціалу підприємства.

Розробка заходів по здійсненню плану реалізації товарів включає заходи організаційного, економічного та фінансового характеру.

Отже, плануючи обсяг і структуру реалізації товарів в умовах ризику керівництво передбачає результати різних альтернатив. Невідома лише ймовірність досягнення кожного результату. Задача полягає в тому, щоб виявити ймовірність кожного результату і на цій основі приймати рішення, маючи на увазі кінцевий стан бажаного результату. Основним планом діяльності підприємства є бізнес-план, де визначається план ресурсного забезпечення, оціночні показники діяльності, плани фінансових результатів та соціального розвитку.

Висновок Комерційне торгове підприємство ПП «ВіКо» працює в складних умовах конкурентної боротьби, боротьби за споживача з метою отримання прибутку. Його положення ускладнює економічна криза в Україні, що зумовлюється багатьма факторами перехідної економіки, в число яких слід віднести і недосконалість системи управління організацією підприємства.

Це призводить до ускладнень в управлінні товарообігом продукції та пояснює те, що побудова моделей прийняття рішень по управлінню організацією по цілям і результатам в умовах антикризового управління є досить складною процедурою, яка включає ряд формалізованих та неформалізованих етапів. Не варто керуватися дещо спрощеними підходами в управлінні організацією коли вважається, що певним чином обраний єдиний критерій за яким проводиться оцінка ефективності і треба лише відшукати максимум (мінімум) деякого показника ефективності. Важливим моментом при такому управлінні повинен стати аналіз програми діяльності підприємства та динаміки його товарообігу.

Засобами грамотного вирішення задач, що стоять перед підприємством, мають стати економіко-математичні методи, що базуються на теорії конфліктних ситуацій. В той же час виникає необхідність в неординарних підходах використання математичних методів прийняття раціональних рішень, при коригуванні виробничої діяльності підприємства.

Алгоритм прийняття управлінських рішень, що покликаний забезпечити відповідний рівень управління організацією по цілям і результатам в умовах невизначеності можна представити послідовністю етапів:

1. Визначення інформаційної ситуації щодо вибору економічним середовищем своїх станів.

2. Визначення методу нормалізації та співвідношення пріоритету альтернатив.

3. Контроль обрання методів нормалізації та співвідношення пріоритету альтернатив.

4. Вибір критеріїв щодо узагальнення елементів матриці ефективності теоретико-ігрової моделі.

5. Розрахунок ймовірностей змішаної стратегії виробничої діяльності підприємства.

Таким чином, аналіз економічних ситуацій в сфері вирішення задач управління виробничою діяльністю підприємства є дуже важливим моментом при визначенні стратегії управління підприємством в цілому. Проте, певна складність полягає також в тому, що виробнича стратегія не є незмінною, а шмагає періодичного коригування з урахуванням змін в зовнішньому середовищі і нових можливостей щодо зростання підприємства.

Запропонований підхід в прийнятті управлінських рішень є спробою пошуку найефективніших шляхів реалізації стратегічних цілей діяльності ПП ВіКо" під час якої вирішуються задачі:

— Визначення співвідношень оптимальних пропорцій реалізації продукції;

— Визначення раціональної спрямованості фінансової діяльності підприємства.

В умовах перехідної економіки в Україні посилюється конкуренція, невизначеність, ризик. Щоб вижити за цих умов, менеджерам слід впроваджувати нові технології і технічні нововведення, йти на сміливі, нетрадиційні дії, які, в свою чергу, підвищують ризик. Отже, необхідно навчитися прогнозувати події, оцінювати економічний ризик; йти на нього, але це переходити допустимих меж. Основні завдання під час прийняття економічних рішень — це врахування ризику, керування ним, зведення його до прийнятних меж, зниження можливих збитків. З метою запобігання кризовим ситуаціям на підприємстві створена програма фінансового оздоровлення, що включена до останнього розділу бізнес-плану.