Організація економічної служби ТОВ "Агрофірма Хлібна нива"

Тип работы:
Отчет
Предмет:
Сельскохозяйственные науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ЗМІСТ

Вступ

1. Економічна характеристика ТОВ «Агрофірма Хлібна нива»

2. Організація економічної служби ТОВ «Агрофірма Хлібна нива»

3. Економічна ефективність виробництва продукції рослинництва. Шляхи та резерви її ефективності

4. Економічна ефективність виробництва продукції тваринництва. Шляхи та резерви її ефективності

5. Організація роботи машино-тракторного парку, авто майстерні, ремонтної майстерні та інших обслуговуючих та переробних підрозділів ТОВ «Агрофірма Хлібна нива»

6. Результати виробничо-фінансової діяльності. Можливості її підвищення, розподіл прибутку підприємства

Висновок

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Сільське господарство відіграє винятково важливу роль як каталізатор розвитку ринкової економіки. Ринкова економіка -- це одне з найвидатніших досягнень світової цивілізації, це природне середовище людства і взаємодії товаровиробників, середовище, якому притаманні певний порядок і саморегуляція завдяки дії основного закону -- попиту і пропозиції. В становленні ринкової економіки України ця галузь, враховуючи її масштаби, може відіграти (і вже частково відіграє) виключно важливу роль завдяки своїм специфічним властивостям:

1. Сільське господарство є висококонкурентною галуззю, оскільки в ній діє багато незалежних підприємств, що виробляють переважно ті самі товари. За значної кількості підприємств кожне з них поставляє на ринок лише невелику частку певного виду сільськогосподарської продукції від загального обсягу її продажу. Це і є тією першопричиною, що породжує високу конкуренцію між сільськими товаровиробниками і водночас ставить заслін будь-якому монополізму в аграрній сфері. В результаті створюється ринкове середовище, що стимулює розвиток також в інших секторах економіки.

2. Сільське господарство України в недалекій перспективі може стати одним з головних джерел й експорту. Цьому сприяють і великі масштаби сільськогосподарського землекористування і родючі землі. У поєднанні з працьовитістю українського народу це виводить Україну на одне з провідних місць за аграрним потенціалом. У перспективі Україна може не лише повністю забезпечити власні потреби в сільськогосподарській продукції, а й істотно збільшити свій експортний потенціал. Таким чином, сільське господарство може і повинно стати галуззю, що відіграватиме винятково важливу роль у процесі входження України у світовий ринок.

Об'єктом дослідження звіту про виробничу практику виступає товариство обмеженої відповідальності «Агрофірма Хлібна нива».

Під час проходження практики на ТОВ «Агрофірма Хлібна нива» мною було розглянуто та проаналізовано багато виробничих та організаторських питань по відношенню до рослинницької та тваринницької галузей підприємства, фінансових результатів підприємства, його конкурентоспроможності та ін.

Особливістю сільськогосподарського виробництва є також використання створеної продукції як вихідного матеріалу в подальшому процесі виробництва.

На відміну від промисловості, в сільському господарстві виробництво розосереджене на великій території, що призводить до додаткових витрат праці і засобів при виконанні різних виробничих процесів.

Врахування особливостей сільського господарства при організації і плануванні виробництва дає змогу більш повно використати виробничі ресурси підприємств та об'єднань.

З розвитком ринкових відносин в Україні зростає все більша необхідність оцінки ефективності діяльності та знаходження перспективних шляхів розвитку підприємства та планування його діяльності, тому, на даний момент посада «Економіста» є необхідною на кожному підприємстві.

1. ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТОВ «АГРОФІРМА ХЛІБНА НИВА»

Товариство обмеженої відповідальності «Агрофірма Хлібна нива» зареєстрована в селі Мирони, Балтського району, Одеської області. Має приватну форму власності. Відстань до обласного центру — міста Одеси 220 км., а до районного — міста Балти 3 км. В даний час керівником підприємства виступає Герасименко Юрій Федорович.

Рельєф підприємства переважно рівнинний, але подекуди є крупні схили, інколи яри, а це спричинює в деяких випадках не високопродуктивне використання сільськогосподарської техніки. Весняні та дощові води змивають родючий шар ґрунту, іноді й посіви, що призводить до збільшення в господарстві матеріальних затрат. Трапляються влітку випадки граду, що також не дуже сприяє виробництву.

Помірно-континентальний клімат сприятливий для сільськогосподарського виробництва. Середньорічна кількість опадів від 270 мм до 360 мм. Найхолодніший місяць — січень (-30−35ос), найтепліший — липень (+36+40ос). Зими малоснігові, сніговий покрив нестабільний. Низька температура взимку, без достатнього снігового покриву призводить до вимерзання озимих, висока температура влітку — до швидкого висушування, що знижує урожайність зернових в період наливу і достигання зерна. Нерівномірність опадів також негативно позначається на врожаї, а під час збирання останнього надмірні дощі заважають проведенню робіт, призводять до великих втрат.

Середня тривалість вегетації до 220 днів, а період активної вегетації - 165−175 днів. Опади випадають нерівномірно.

Залягання вод на території господарства коливається від 15 до 150 м. наявність ставків дещо поліпшує мікроклімат, а це сприяє підвищенню врожайності сільськогосподарських культур.

Для загального ознайомлення із економічною характеристикою ТОВ «Агрофірма Хлібна нива» наведена інформація чистий дохід (виручку) від реалізації, собівартість реалізованої продукції та чистий прибуток даного підприємства в таблиці 1. 1

Таблиця 1. 1

Загальні фінансові результати ТОВ «Агрофірма Хлібна нива» у 2008−2010 роках

Показники

2008 рік

2009 рік

2010 рік

Відхилення 2010 від 2008 рр. (+,-)

Валова продукція в співставних цінах 2005 року, тис. грн

4185,5

5085,3

7653,8

3468,3

— на 1 середньріч. працівника, тис. грн

35,17

45,81

85,99

50,82

— на 100га с/г угідь тис. грн

92,27

112,38

187,63

95,36

Чистий дохід (виручка) від реалізації тис. грн

18 187

17 836

21 075

2888

Собівартість реалізованої продукції тис. грн

14 626

12 402

15 777

1151

Чистий прибуток, тис. грн

2736

1691

2825

89

Рівень рентабельності, (збитковості), %

18,71

13,63

17,91

-0,8 в.п.

Як представлено у таблиці 1.1 вартість валової продукції у ТОВ «Агрофірма Хлібна нива» у перерахунку на спів ставні ціни 2005 року виросла на 3468,3 тис. грн. і у 2010 році склала 7653,8 тис. грн.

У розрахунку на одного середньорічного працівника вартість валової продукції також виросла на 50,82 тис. грн., та у 2010 році склала 85,99 тис. грн. А відповідно на 100 га угідь у 2010 році 187,63 тис. грн.

Чистий дохід від реалізації у 2008 році становив 18 187 тис. грн., а у 2010 році 21 075 тис. грн. Собівартість реалізованої продукції у 2010 році також виросла на 1151 тис. грн., та склала 15 777 тис. грн. Темпи росту собівартості менші, ніж виручки від реалізації, тому чистий прибуток у 2010 році 2825 тис. грн. Рівень рентабельності виробництва у 2008 році становив 18,71%, у 2009 році 13,63%, а у 2010 році 17,91%.

Варто відмітити, що підприємство є рентабельним та прибутковим.

Далі розглянемо площу сільськогосподарських угідь господарства у таблиці 1.2.

Таблиця 1. 2

Площа сільськогосподарських угідь ТОВ «Агрофірма Хлібна нива»

у 2008−2010 роках

Площа

2008 р.

2009 р.

2010 р.

Відхилення 2010 від 2008 рр. (+,-)

Всього угідь, га

4536

4525

4079

-457

У тому числі рілля, га

4394

4214

4079

-315

Сіножаті та пасовища, га

142

311

-

-

Загальна площа угідь у господарстві зменшилася на протязі досліджуваного періоду на 457 га, у тому числі зменшилася площа ріллі на 315 га. У 2010 році всі землі використовувалися під ріллю.

Далі розглянемо середньорічну чисельність працівників та продуктивність праці у господарстві у таблиці 1.3.

Середньорічна чисельність працівників у господарстві скоротилася на 30 чоловік, та у 2010 році склала 89 чоловік. Річна продуктивність праці виросла на 50,83 тис. грн., та склала 86 тис. грн.

Таблиця 1. 3

Середньорічна чисельність працівників та продуктивність праці у ТОВ «Агрофірма Хлібна нива» у 2008−2010 роках

Середньооблікова чисельність працівників

2008 р.

2009 р.

2010 р.

Відхилення 2010 від 2008 рр. (+,-)

Всього, чол.

119

111

89

-30

В т.ч. у рослинництві, чол.

106

92

65

-41

У тваринництві

13

19

24

11

Валова продукція в порівняльних цінах, тис. грн.

4185,5

5085,3

7653,8

3468,3

В т.ч. у рослинництві

4006,2

4160,2

6793,6

2787,4

У тваринництві

561

919,6

859,1

298,1

Річна продуктивність праці, тис. грн.

35,17

45,81

86

50,83

В т.ч. у рослинництві, чол.

37,79

45,22

104,52

66,72

У тваринництві

43,15

48,40

35,80

-7,36

У рослинництві річна продуктивність праці виросла на 66,72 тис. грн., та склала 104,52 тис. грн., а у тваринництві навпаки скоротилася на 7,36 тис. грн., та у 2010 році склала 35,80 тис. грн.

Далі я пропоную розглянути наявність та забезпеченість використання основних засобів ТОВ «Агрофірма Хлібна нива» у 2008−2010 роках у таблиці 1.4.

Отже, як видно із таблиці вартість основних засобів виросла на 5214 тис. грн., та у 2010 році склала 16 017 тис. грн.

Таблиця 1. 4

Склад та структура основних фондів ТОВ «Агрофірма Хлібна нива» у

2008−2010 роках

Група засобів

2008 рік

2009 рік

2010 рік

Відхилення 2010 від 2008 рр. (+,-)

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис. грн.

%

Будинки, споруди та передавальні пристрої

3554

32,90

3554

28,55

3721

23,23

167

3,20

Машини та обладнання

4659

43,13

5230

42,01

5735

35,81

1076

20,64

Транспортні засоби

2430

22,49

3562

28,61

6361

39,71

3931

75,39

Тварини

160

1,48

104

0,84

200

1,25

40

0,77

Разом

10 803

100,00

12 450

100,00

16 017

100,00

5214

100,00

У 2010 році левову частку основних засобів зайняли транспортні засоби (39,71%) — 6361 тис. грн., далі йдуть машини та обладнання у розмірі 35,81%, або ж 5735 тис. грн. Найменшу частку займають тварини — 1,25%.

У 2009 році вартість основних засобів становила 12 450 тис. грн., з яких 42,01% машини та обладнання, 28,61% транспортні засоби, 28,55% будинки та споруди і передавальні пристрої. Тварини знову ж лише 0,84%.

У 2008 році Загальна вартість була меншою за вартість 2010 року на 5214 тис. грн., та становила 10 803 тис. грн.

Машини та обладнання знову ж таки займають найбільшу частку — 43,13% (4659 тис. грн.), будинки та споруди 32,90% (3554 тис. грн.), а транспортні засоби 22,49% (2430 тис. грн.).

У таблиці 1.5 розглянемо показники ефективності використання основних виробничих фондів господарства.

Таблиця 1. 5

Показники забезпеченості та ефективності використання основних фондів в ТОВ «Агрофірма Хлібна нива» у 2008−2010 роках

Показники

2008 р.

2009 р.

2010 р.

Відхилення 2010 від 2008 рр. (+,-)

Валова продукція, тис. грн.

4185,5

5085,3

7653,8

3468,3

Чистий прибуток, тис. грн.

2736

1691

2825

89

Чисельність працівників, чол.

119

111

89

-30

Площа с-г угідь, га

4536

4525

4079

-457

Виробничі основні фонди, тис. грн.

10 803

12 450

16 017

5214

Виробничі оборотні фонди, тис. грн

8929

9551

9577

648

Фондоозброєність, тис. грн

90,78

112,16

179,97

89,18

Фондозабезпеченість, тис. грн

238,16

275,14

392,67

154,51

Фондоємність, грн.

2,58

2,45

2,09

-0,49

Фондовіддача, грн.

0,39

0,41

0,48

0,09

Норма прибутку, %

13,87

7,69

11,04

-2,83 в.п.

Показник фондоозброєності у 2010 році виріс на 89,18 тис. грн., та склав 179,97 тис. грн. на одного працюючого. Фондозабезпеченість у розрахунку на 100 га також виросла та склала 392,67 тис. грн.

Показник фондоємності у 2008 році склав 2,58 грн., а у 2010 році 2,09 грн., що на 0,49 грн. менше.

Фондовіддача у 2008 році становила 0,39 грн., у 2009 році 0,41 грн., а у 2010 році 0,48 грн. Проте не зважаючи на те, що більшість показників зросла показник норми прибутку знизився на 2,83 в.п. Так у 2008 році він становив 13,87%, у 2009 році 7,69%, а у 2010 році 11,04%.

На сам кінець розглянемо склад та структуру оборотних засобів господарства у таблиці 1.6.

Таблиця 1. 6

Склад та структура оборотних засобів в ТОВ «Агрофірма Хлібна нива» у 2008−2010 роках

Групи оборотних засобів

2008 р.

2009 р.

2010 р.

Відхилення 2010 від 2008 рр. (+,-)

Тис. грн.

%

Тис. грн.

%

Тис. грн.

%

Виробничі запаси

1067

11,95

1114

11,66

1076

11,24

9

Поточні біологічні активи

184

2,06

388

4,06

273

2,85

89

Незавершене виробництво

2085

23,35

2139

22,40

2855

29,81

770

Готова продукція

3355

37,57

5251

54,98

4922

51,39

1567

Товари

6

0,07

6

0,06

3

0,03

-3

Дебіторська заборгованість

1743

19,52

361

3,78

333

3,48

-1410

Інша поточна дебіторська заборгованість

48

0,54

31

0,32

49

0,51

1

Грошові кошти

247

2,77

20

0,21

49

0,51

-198

Інші оборотні активи

194

2,17

241

2,52

17

0,18

-177

Усього оборотних активів

8929

100,0

9551

100,0

9577

100,0

648

У 2010 році вартість оборотних виробничих фондів виросла на 648 тис. грн., та склала 9577 тис. грн.

Найбільше зросла вартість готової продукції - на 1567 тис. грн., а найбільше зменшилася дебіторська заборгованість на 1410 тис. грн.

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ СЛУЖБИ В ТОВ «АГРОФІРМА ХЛІБНА НИВА»

Організацією роботи по діяльності підприємства в галузі економіки з метою ефективного працевикористання доведення планових завдань по виробництву і обліку результатів виробничої діяльності, дотримання режиму економії, досягнення найвищих результатів при найменших затратах матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, розробці виконанню заходів по удосконаленню організації і нормуванню праці, управління виробництвом і використання трудових ресурсів, здійснення обліку і складання звітності займається економічна служба. У галузі служби створено планово-економічний відділ і відділ організації праці і заробітної плати, а також інформаційна група на базі двох персональних комп’ютерів.

Головним економістом у господарстві є Фоміна Наталія Олександрівна, яка у своїй роботі керується посадовою інструкцією:

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ ГОЛОВНОГО ЕКОНОМІСТА на ТОВ «Агрофірма Хлібна нива»

I. Загальні положення

Головний економіст належить до професійної групи «Керівники».

Призначення на посаду головного економіста та звільнення з неї здійснюється наказом керівника підприємства з дотриманням вимог Кодексу законів про працю України та чинного законодавства про працю.

Головний економіст безпосередньо підпорядковується керівнику підприємства.

II. Завдання та обов’язки

Головний економіст:

Керує науково-економічним та організаційно-економічним забезпеченням діяльності підприємства.

Розробляє і організує впровадження заходів щодо підвищення продуктивності, ефективності та рентабельності виробництва, якості продукції, зниження собівартості, забезпечення зростання продуктивності праці, досягнення ефективних результатів за умов раціоналізації витрат матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Координує діяльність економічних підрозділів підприємства щодо складання перспективних планів роботи в умовах конкуренції згідно з укладеними господарськими договорами, розробки поточних планів з необхідними обґрунтуваннями і розрахунками, організаційно-технічних заходів з удосконалення господарського механізму, економічної діяльності, виявлення і використання резервів виробництва.

Сприяє підвищенню обґрунтованості економічних розрахунків, установленню планових показників на основі прогресивних техніко-економічних нормативів матеріальних і трудових витрат з урахуванням досягнень науки і техніки, організації виробництва та праці.

Проводить роботу з удосконалення планування економічних показників діяльності підрозділів підприємства, досягнення високого рівня їх обґрунтованості, створення і поліпшення нормативної бази планування, норм витрат товарно-матеріальних цінностей, обігових коштів і використання виробничих потужностей.

Організує розробку методичних матеріалів з техніко-економічного планування роботи виробничих підрозділів підприємства, розрахунків економічної ефективності капітальних вкладень, необхідності впровадження раціоналізаторських пропозицій та винаходів, нової техніки і технології.

Здійснює методичне керівництво і організацію роботи з упровадження, удосконалення та підвищення ролі економічних методів управління, розширення сфери дії внутрішньогосподарського розрахунку.

Забезпечує суворе додержання режиму економії матеріальних, трудових і фінансових ресурсів на усіх напрямах господарської діяльності підприємства.

Бере участь у роботі з удосконалення організації виробництва, готує пропозиції, спрямовані на підвищення продуктивності праці та ефективності виробництва, зміцнення господарської самостійності підприємства та економічної відповідальності працівників.

Організує розробку раціональних форм первинної планової, облікової та звітної документації, яка застосовується на підприємстві, а також бере участь у впровадженні автоматизованих систем управління і обчислювальної техніки для проведення економічних розрахунків у галузі планування, обліку і аналізу господарської діяльності.

Організує проведення комплексного економічного аналізу і оцінки наслідків виробничо-господарської діяльності підприємства та його підрозділів, розробку заходів щодо використання внутрішньогосподарських резервів, проведення атестації та раціоналізації робочих місць.

Керує економічними дослідженнями, що проводяться на підприємстві, укладає договори про творче співробітництво з науково-дослідними установами та вищими навчальними закладами, організує розробку методів економічної оцінки заходів, спрямованих на розвиток техніки, удосконалення організації виробництва, а також пропозицій щодо практичного використання результатів наукових досліджень у галузі економіки.

Здійснює заходи щодо впровадження в практику досягнень економічної науки.

Сприяє розвитку громадської економічної роботи на підприємстві, подає методичну допомогу творчим громадським об'єднанням працюючих, які здійснюють економічний аналіз та пошук резервів виробництва, залучає їх до вирішення питань, пов’язаних з розвитком економіки підприємства.

Організує проведення економічних розрахунків та аналізу ефективності впровадження нової техніки і технології, а також нових видів продукції під час їх створення і освоєння.

Керує проведенням порівняльного аналізу показників роботи підприємства та інших підприємств, упровадженням передового досвіду економічної роботи.

Бере участь у розробці та впровадженні заходів з поліпшення економічних показників роботи підприємства (щодо обсягу виробництва, підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції, збільшення прибутку тощо), в реалізації прогресивних форм і методів економічної роботи.

Керує роботою з підвищення рівня економічних знань працівників.

Контролює своєчасність подання звітів про результати економічної діяльності у відповідні органи.

Керує структурними підрозділами підприємства, які виконують економічну роботу, сприяє впровадженню економічно доцільних рішень з управління виробництвом.

III. Права

Головний економіст має право:

Представляти інтереси підприємства у взаємовідносинах зі структурними підрозділами підприємства та іншими організаціями.

Перевіряти діяльність структурних підрозділів підприємства.

В межах своєї компетенції підписувати та візувати документи.

Вносити пропозиції керівнику підприємства про притягнення до матеріальної та дисциплінарної відповідальності посадових осіб за результатами перевірок.

В межах своєї компетенції повідомляти керівнику підприємства про всі виявлені недоліки в діяльності підприємства та вносити пропозиції щодо їх усунення.

Вимагати та отримувати у керівників структурних підрозділів та фахівців інформацію та документи, необхідні для виконання його посадових обов’язків.

Залучати фахівців усіх структурних підрозділів до виконання покладених на нього завдань.

IV. Відповідальність

Головний економіст несе відповідальність:

За неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов’язків, що передбачені цією посадовою інструкцією, — в межах, визначених чинним законодавством України про працю.

За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, — в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

За завдання матеріальної шкоди — в межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України.

V. Головний економіст повинен знати:

Закони, постанови, укази, розпорядження, рішення, інші нормативно-правові акти органів державної влади і місцевого самоврядування, які регулюють порядок діяльності підприємства.

Керівні, методичні і нормативні матеріали з організації економічної роботи на підприємствах.

Профіль, спеціалізацію і особливості структури підприємства.

Перспективи технічного і економічного розвитку галузі.

Виробничі потужності підприємства.

Основи технології виробництва продукції.

Порядок розробки та затвердження програм і планів виробничо-господарської діяльності.

Економічні методи управління і керування підприємством.

Організацію, форми і методи планової роботи на підприємстві.

Порядок розрахунку економічної ефективності від упровадження нових видів продукції, техніки, технології, раціоналізаторських пропозицій та винаходів.

Порядок розробки нормативів матеріальних, трудових і фінансових витрат.

Порядок укладання та виконання господарських договорів.

Вітчизняні та світові досягнення науки і техніки у відповідній галузі виробництва та досвід передових підприємств з організації і вдосконалення економічної роботи.

Економіку, організацію виробництва, праці та управління.

Чинне господарське законодавство.

Основи трудового законодавства.

Правила та норми охорони праці.

VI. Кваліфікаційні вимоги

Повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Післядипломна освіта в галузі управління. Стаж економічної роботи за професіями керівників нижчого рівня: для магістра — не менше 2 років, спеціаліста — не менше 3 років.

Керівник підприємства _____________

3. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА. ШЛЯХИ ТА РЕЗЕРВИ ЇЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

У сільському господарстві, як і в інших сферах економіки, економічну ефективність слід розглядати в органічному зв’язку з досягненням соціальних результатів, соціального ефекту. Будь-які заходи, спрямовані на підвищення ефективності виробництва, необхідно оцінювати не тільки з економічних позицій, а й з урахуванням соціального результату (поліпшення умов праці, соціально-культурного обслуговування на селі, підвищення оплати праці тощо). При цьому велике значення має збереження навколишнього середовища, дотримання рівноваги в природі, що особливо важливо в зв’язку з прискоренням науково-технічного прогресу [2 С. 435].

Організація рослинницьких галузей у ТОВ «Агрофірма Хлібна нива» передбачає систему заходів, спрямованих на забезпечення виконання договірних зобов’язань по реалізації продукції, а також створення необхідних фондів для внутрішньогосподарського використання (продаж працівникам підприємства, насіннєвий і фуражний основний та страховий фонди, громадське харчування, фонди допомоги, тощо). При цьому головна увага приділяється організації використання земельних угідь на основі впровадження наукової системи землеробства, яка передбачає інтенсифікацію виробництва, відповідає ґрунтовим і кліматичним умовам підприємства, з метою одержання найбільшої кількості високоякісної продукції при наявному виробничому потенціалі і з мінімальними сумарними витратами на її одиницю.

Ефективність системи рослинництва у ТОВ «Агрофірма Хлібна нива» залежить від організації використання земельних угідь, правильності обґрунтування структури посівних площ і комплексу організаційно-економічних та агротехнічних заходів щодо використання виробництва продукції [7 С. 528].

Обґрунтування виробничої програми з рослинництва передбачає:

1. використання земельних угідь та підвищення їхньої родючості;

2. врожайність сільськогосподарських культур;

3. обґрунтування посівних площ, виробництва і використання продукції рослинництва;

4. внесення насіння, нагромадження і внесення добрив, захисту рослин, тощо.

Розглянемо структуру посівних площ досліджуваного господарства у таблиці 3.1.

Таблиця 3. 1

Склад та структура посівних площ основних сільськогосподарських культур у ТОВ «Агрофірма Хлібна нива» в 2008—2010 роках

Культури

2008 р.

2009 р.

2010 р.

Відхилення 2010 від 2008 року (+,-)

В середньому за 3 роки

га

%

га

%

га

%

Озима пшениця

1835

43,45

1615

41,09

1962

52,18

127

1804

Жито

162

3,84

47

1,20

49

1,30

-113

86

Кукурудза на зерно

513

12,15

100

2,54

140

3,72

-373

251

Озимий ячмінь

92

2,18

356

9,06

263

6,99

171

237

Ячмінь ярий

617

14,61

530

13,49

80

2,13

-537

409

Горох

37

0,88

523

13,31

503

13,38

466

354,33

Сорго

-

-

86

2,19

44

1,17

-

65

Соняшник

487

11,53

508

12,93

279

7,42

-208

424,67

Соя

272

6,44

-

-

202

5,37

-70

237

Ріпак озимий

208

4,93

165

4,20

238

6,33

30

203,67

Разом

4223

100,00

3930

100,00

3760

100,00

-507

3971

Посівні площі основних сільськогосподарських культур у господарстві зменшилися у 2010 році на 507 га, та склали 3760 га. При цьому варто відзначити, що на протязі досліджуваного періоду значно збільшилася площа гороху, та у 2010 році вона склала 503 га, при тому, що у 2008 році вона становила лише 37 га.

Найбільше зменшили площу ярого ячменю — на 537 га. Так у 2010 році його посівна площа склала всього 80 га. Площу озимої пшениці збільшили на 127 га, та у 2010 році вона становила1962 га. Також збільшили посівну площу озимого ячменю на 171 га, так у 2010 році його площа склала 263 га.

Зменшення посівних площ також зазнали жито на 113 га, кукурудза на зерно на 373 га, соняшник на 208 га, соя на 70 га. А така культура, як сорго у 2008 році взагалі не вирощувалася, у 2009 році її посіяли 86 га, а у 2010 році 44 га.

Показники середньої посівної площі кожної з культур я пропоную відобразити на рисунку 3.1.

Рис. 3.1 Середня посівна площа основних сільськогосподарських культур у ТОВ «Агрофірма Хлібна нива» у 200−2010 роках

Далі у таблиці 3.2 розглянемо урожайність основних сільськогосподарських культур у господарстві.

Таблиця 3. 2

Урожайність основних сільськогосподарських культур у ТОВ «Агрофірма Хлібна нива» у 2008−2010 роках

Урожайність культур, ц/га

2008 р.

2009 р.

2010 р.

В середньому за 3 роки, ц/га

Відхилення 2010 від 2008 рр. (+,-)

Озима пшениця

38,82

23,01

18,11

26,65

-20,71

Жито

31,73

8,45

13,98

18,05

-17,75

Кукурудза на зерно

42,03

25,33

36

34,45

-6,03

Озимий ячмінь

32

14,16

15,6

20,59

-16,4

Ячмінь ярий

29,3

11,69

12,21

17,73

-17,09

Горох

31,3

9,16

12,4

17,62

-18,9

Сорго

-

12,53

20

16,27

-

Соняшник

18,99

11,06

13,32

14,46

-5,67

Соя

7,31

-

11,94

9,63

4,63

Ріпак озимий

11,05

13,05

15,55

13,22

4,5

Як видно із таблиця 3.2 урожайність культур є досить невеликою, що свідчить про погані валові збори. Також спостерігається тенденція до зниження рівня урожайностей. Так за останні три роки урожайність озимої пшениці знизилася на 20,71 ц/га, та у 2010 році була 18,11 ц/га. Так само і жито зменшило урожайність на 17,75 ц/га, що в результаті склало 13,98 ц/га.

Варто відмітити, що зросла лише урожайність сої на 4,63 ц/га, що в 2010 році склало 11,94 ц/га, проте і це не позитивний результат, адже за нормального валового збору урожайність даної культури повинна становити не менше 17−19 ц/га.

Що ж, виходячи із цього варто проаналізувати валові збори культур у господарстві у таблиці 3.3.

Таблиця 3. 3

Виробництво валової продукції основних сільськогосподарських культур у ТОВ «Агрофірма Хлібна нива» у 2008−2010 роках

Валові збори культур, ц

2008 р.

2009 р.

2010 р.

В середньому за три роки

Відхилення 2010 від 2008 року (+,-)

Озима пшениця

71 233

37 176

35 526

24 234,00

-35 707

Жито

5140

397

685

360,67

-4455

Кукурудза на зерно

21 562

2533

5039

2524,00

-16 523

Озимий ячмінь

2944

5042

4099

3047,00

1155

Ячмінь ярий

18 077

6194

977

2390,33

-17 100

Горох

1158

4793

6239

3677,33

5081

Сорго

-

1078

880

979,00

-

Соняшник

9246

5616

3716

3110,67

-5530

Соя

1988

-

2411

1205,50

423

Ріпак озимий

22,99

2153

3701

1951,33

3678,01

Як ми бачимо, зменшення урожайності відбулося також і через зменшення валового збору переважно усіх культур. Так валовий збір збільшився лише у озимого ячменю на 1155 ц, у сої на 423ц, та у ріпаку озимого на 3678,01 ц.

Дуже великий спад спостерігається у озимої пшениці на 35 707 ц. Так у 2008 році валовий збір даної культури становив 71 233 ц, а вже у 2010 році 35 526ц. Кукурудза на зерно також не відстала від пшениці. У 2008 році валовий збір даної культури становив 24 562 ц, а у 2010 році лише 5039 ц.

Подібна негативна тенденція спостерігається і в інших культурах.

Ми бачимо негативну тенденцію до зниження валового збору за рахунок зниження урожайності та посівної площі, тож варто провести факторний аналіз впливу даних факторів на зміну валового збору у ТОВ «Агрофірма Хлібна нива» у таблиці 3.4.

Таблиця 3. 4

Факторний аналіз валового збору продукції рослинництва у ТОВ «Агрофірма Хлібна нива»

Види продукції

Площа, га

Урожайність, ц/га

Валовий збір, ц

Відхилення валового збору

2009 р.

2010 р.

2009р.

2010 р.

2009 р.

При фактичній площі і звітній урожайності

2010 р.

Всього

В т.ч. за рахунок зміни

Площі

Урожайності

1

2

3

4

5

6=2*3

7

8=7−5

9=6−5

10=7−6

Озима пшениця

1615

1962

23,01

18,11

37 176

45 145,62

35 526

-1650

7969,62

-9619,6

Жито

47

49

8,45

13,98

397

414,05

685

288

17,05

270,95

Кукурудза на зерно

100

140

25,33

36

2533

3546,2

5039

2506

1013,2

1492,8

Озимий ячмінь

356

263

14,16

15,6

5042

3724,08

4099

-943

-1317,9

374,92

Ячмінь ярий

530

80

11,69

12,21

6194

935,2

977

-5217

-5258,8

41,8

Горох

523

503

9,16

12,4

4793

4607,48

6239

1446

-185,52

1631,52

Сорго

86

44

12,53

20

1078

551,32

880

-198

-526,68

328,68

Соняшник

508

279

11,06

13,32

5616

3085,74

3716

-1900

-2530,3

630,26

Ріпак озимий

165

238

13,05

15,55

2153

3105,9

3701

1548

952,9

595,1

Факторний аналіз валового збору продукції рослинництва у господарстві показав нам, що в 5 з 9 культур валовий збір зменшився через зменшення посівної площі тієї чи іншої культури.

Так збільшення посівної площі у озимої пшениці лише покращило її валовий збір, проте зменшення урожайності в результаті призвело до зменшення валового збору на 1650 ц.

А зменшення посівної площі ми бачимо у ярого ячменю. Тут через даний фактор валовий збір знизився на5258,8 ц, збільшення урожайності підвищило валовий збір лише на 41,8ц. Така ж ситуація і у інших культур.

Досить важливим є аналіз та відображення товарної продукції господарства для того, щоб на далі проаналізувати економічну ефективність тих культур, котрі займають найбільшу частку у реалізації.

Таблиця 3. 5

Склад та структура товарної продукції ТОВ «Агрофірма Хлібна нива» у 2008−2010 роках

Види продукції

2008 рік

2009 рік

2010 рік

В середньому за 2008−2010 рр.

Сума, тис. грн

%

Сума, тис. грн.

%

Сума, тис. грн.

%

Сума, тис. грн.

%

Рослинництво, всього

3642

87,72

3782

81,90

6176

88,77

4533,33

86,48

Озима пшениця

74

1,78

73,11

1,58

59

0,85

68,70

1,31

Кукурудза на зерно

837

20,16

328

7,10

825

11,86

663,33

12,65

Ячмінь ярий

808

19,46

420

9,09

100

1,44

442,67

8,44

Горох

66

1,59

191

4,14

572

8,22

276,33

5,27

Соняшник

529

12,74

1124

24,34

2070

29,75

1241

23,67

Соя

259

6,24

8

0,17

602

8,65

289,67

5,53

Ріпак озимий

556

13,39

456

9,87

993

14,27

668,33

12,75

Інша продукція галузі

513

12,36

1181,89

25,59

955

13,73

883,3

16,85

Тваринництво, всього

510

12,28

836

18,10

781

11,23

709

13,52

жива вага свиней

471

11,34

673

14,57

650

9,34

598

11,41

Інша продукція галузі

39

0,94

163

3,53

131

1,88

111

2,12

Разом по рослинництву і тваринництву

4152

100,00

4618

100,00

6957

100,00

5242,33

100,0

ТОВ «Агрофірма Хлібна нива» в більшій мірі спеціалізується на рослинництві. Так у 2010 році частка тваринництва у товарній продукції господарства займала всього 11,23%, а рослинництва 88,77%.

Тваринництво у господарстві представлене свинарством — 650 тис. грн., рослинництво ж займає більшість загально вирощуваних культур: соняшник — 2070 тис. грн., ріпак озимий — 993 тис. грн., кукурудза на зерно — 825 тис. грн., соя — 602 тис. грн., горох — 572 тис. грн., ячмінь ярий — 100 тис. грн., озима пшениця 59 тис. грн. та інша продукція галузі - 955 тис. грн.

Виходячи із середніх показників за останні три роки ми можемо визначити спеціалізацію нашого господарства через коефіцієнт.

Кс=100/(23,67*(2*1−1)+16,85*(2*2−1)+12,75*(2*3−1)+12,65*(2*4−1)+ 11,41*(2*5−1)+8,44*(2*6−1)+5,53*(2*7−1)+5,27*(2*8−1)+2,12*(2*9−1)+ 1,31*(2*10−1))= 0,16

Отже, ТОВ «Агрофірма Хлібна нива» є широко спеціалізованим господарством з напрямком спеціалізації технічно-зерновим із розвинутим свинарством.

Далі, у таблиці 3.6 розглянемо показники оплати праці працівників зайнятих у рослинництві.

Таблиця 3. 6

Оплата праці в рослинництві ТОВ «Агрофірма Хлібна нива» в 2008—2010 роках

Групи

2008 р.

2009 р.

2010 р.

Відхилення 2010 від 2008 рр. (+,-)

Витрати на оплату праці, тис. грн

494

563

778

284

Відрахування на соціальні заходи, тис. грн

106

154

231

125

Всього витрат, тис. грн

600

717

1009

409

У розрахунку на одного працівника зайнятого у рослинництві, тис. грн.

5,66

7,79

15,52

9,86

Як видно із таблиці 3.6 фонд оплати парці працівників зайнятих у рослинництві збільшився на протязі 2008−2010 років на 284 тис. грн., та склав 778 тис. грн. Відрахування на соціальні заходи також виросли на 125 тис. грн. У розрахунку на одного працюючого витрати на оплату праці у 2008 році становили 5,66 тис. грн., у 2009 році 7,79 тис. грн., а у 2010 році 15,52 тис. грн.

У формуванні прибутку будь-якого господарства відіграє роль декілька факторів, одним із яких є собівартість. У нашому випадку це собівартість продукції рослинництва у ТОВ «Агрофірма Хлібна. Так далі, у таблиці 3.7 розглянемо собівартість продукції у 2008−2010 роках.

Таблиця 3. 7

Собівартість продукції рослинництва ТОВ «Агрофірма Хлібна нива» у 2008−2010 роках

Елементи витрат

Витрати на виробництво, тис. грн

Відхилення 2010 від 2008 рр. (+,-)

2008 р.

2009 р.

2010 р.

Тис. грн

%

Тис. грн

%

Тис. грн

%

Витрати на оплату праці

494

7,54

563

7,80

778

9,93

284

Відрахування на соціальні заходи

106

1,62

154

2,13

231

2,95

125

Витрати на насіння та посадковий матеріал

851

12,99

777

10,77

1100

14,05

249

Мінеральні добрива

1250

19,08

1413

19,58

1090

13,92

-160

Нафтопродукти

1184

18,07

1148

15,91

1252

15,99

68

Електроенергія

24

0,37

28

0,39

29

0,37

5

Запасні частини

1158

17,68

361

5,00

256

3,27

-902

Оплата послуг стороннім організаціям

444

6,78

1224

16,96

372

4,75

-72

Амортизація основних засобів

358

5,46

409

5,67

1195

15,26

837

Орендна плата

682

10,41

1138

15,77

1528

19,51

846

Усього витрат

6551

100,00

7215

100,0

7831

100,0

1280

Як уже було вище зазначено, витрати на оплату праці у 2010 році виросли на 284 тис. грн. та склали 778 тис. грн. Відрахування на соціальні заходи зросли з 106 тис. грн. до 231 тис. грн.

Вартість насіння та посадкового матеріалу у 2008 році була 851 тис. грн., а вже у 2010 році1100 тис. грн. Вартість нафтопродуктів також виросла на 68 тис. грн., електроенергії на 5 тис. грн., та орендної плати на 846 тис. грн.

А зменшилася вартість наступних категорій витрат: мінеральні добрива у 2010 році на 160 тис. грн., запасні частини на 902 тис. грн. та оплата стороннім організаціям на 72 тис. грн. В загальному ж витрати на рослинництво у 2010 році виросли у порівнянні з 2008 роком на 1280 тис. грн., та склали 7831 тис. грн.

Для завершення аналізу галузі рослинництва розглянемо загальні фінансові результати реалізації кількох сільськогосподарських культур, котрі складають основну частину товарної продукції. Фінансові результати реалізації зернових розглянемо у таблиці 3.8.

Таблиця 3. 8

Фінансові результати від реалізації продукції зернових в ТОВ «Агрофірма Хлібна нива» у 2008−2010 роках

Показники

2008 р.

2009 р.

2010 р.

Урожайність, ц/га

36,89

14,50

17,58

Товарність, %

26,99

61,71

40,34

Виробнича собівартість 1 ц, грн.

43,54

123,35

124,31

Повна собівартість 1 ц, грн.

60,96

110,98

105,13

Ціна реалізації 1ц зернових, грн.

56,27

75,16

115,17

Прибуток (збиток) на 1 ц, грн.

-4,68

-35,82

10,04

Прибуток (збиток) на 1 га, грн.

-46,68

-320,38

71,19

Рівень рентабельності (збитковості), %

-7,69

-32,27

9,55

Як видно із таблиці, зернові стали прибутковими аж у 2010 році. Тоді урожайність склала лише 17,58 ц/га, товарність 40,34%. Повна собівартість реалізації 1 ц зернових склала 105,13 грн., ціна реалізації 115,17 грн. Звідси отримуємо 10,04 грн. прибутку, та рівень рентабельності 9,55%.

Далі у таблиці 3.9 розглянемо фінансові результати реалізації продукції соняшника.

Таблиця 3. 9

Фінансові результати від реалізації продукції соняшника в ТОВ «Агрофірма Хлібна нива» у 2008−2010 роках

Показники

2008 р.

2009 р.

2010 р.

Урожайність, ц/га

18,99

11,06

13,32

Товарність, %

55,31

101,00

181,51

Виробнича собівартість 1 ц, грн.

79,06

168,98

137,84

Повна собівартість 1 ц, грн.

81,93

169,04

174,58

Ціна реалізації 1ц зернових, грн.

103,44

198,16

306,89

Прибуток на 1 ц, грн.

21,51

29,12

132,31

Прибуток на 1 га, грн.

225,87

325,19

3198,57

Рівень рентабельності, %

26,25

17,23

75,78

Урожайність соняшника також дещо зменшилася, та у 2010 році становила 13,32 ц/га. Особливим є те, що у 2010 році рівень товарності продукції соняшника склав аж 181,51%. Ціна реалізації 1 ц на протязі років дещо відрізнялася: у 2008 році 103,44 грн., у 2009 році 198,16 грн., а у 2010 році 306,89 грн.

Рівень прибутку отриманого від реалізації продукції соняшника в розрахунку на 1 ц у 2008 році складав 21,51 грн., у 2009 році 29,12 грн., а у 2010 році 132,31 грн. Це досяглося шляхом зниження у 2010 році повної собівартості.

Рівень рентабельності у 2008 році становив 26,25%, у 2009 році 17,23%, а у 2010 році 75,78%.

У таблиці 3. 10 розглянемо фінансові результати від реалізації продукції ріпаку озимого.

Таблиця 3. 10

Фінансові результати від реалізації продукції ріпаку озимого в ТОВ «Агрофірма Хлібна нива» у 2008−2010 роках

Показники

2008 р.

2009 р.

2010 р.

Урожайність, ц/га

11,05

13,05

15,55

Товарність, %

100

87,92

93,16

Виробнича собівартість 1 ц, грн.

76,55

198,33

78,62

Повна собівартість 1 ц, грн.

76,55

211,83

87,61

Ціна реалізації 1ц зернових, грн.

241,85

240,87

287,99

Прибуток на 1 ц, грн.

150,94

29,04

200,38

Прибуток на 1 га, грн.

1668,27

333,33

2902,94

Рівень рентабельності, %

166,03

13,72

229,70

Ріпак озимий є однією з найприбутковіших культур. Так прибуток від реалізації 1 ц культури у 2010 році склав 200,38 грн., а рівень рентабельності 229,70%.

Це все стало можливим завдяки ціни реалізації 1 ц ріпаку по 287,99 грн., та повної собівартості 87,61 грн. Товарність даної культури у 2010 році становила 93,16%, а урожайність 15,55 ц/га.

Важливим напрямом зростання ефективності сільськогосподарського виробництва є підвищення рівня забезпеченості господарств основними і оборотними фондами та поліпшення їх використання. Із зростанням фондооснащеності сільськогосподарського виробництва відбувається підвищення його ефективності, проте спостерігається деяке зниження фондовіддачі. Тому очевидне значення раціонального використання машинно-тракторного парку, автомобілів, виробничих приміщень і їх обладнання, кормів, насіння, мінеральних добрив та інших засобів виробництва. На рівень ефективності виробництва в господарствах істотно впливають склад виробничих фондів, співвідношення основних виробничих фондів і оборотних засобів, частка технічних засобів в основних виробничих фондах. Підвищення віддачі основних фондів є одним з головних факторів інтенсивного розвитку сільськогосподарського виробництва і зростання його ефективності.

Ще одним джерелом підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва є раціональне використання трудових ресурсів і зростання продуктивності праці на основі застосування прогресивних форм її організації та відповідних методів матеріального і морального заохочення працівників у досягненні високих кінцевих результатів. У зв’язку з цим очевидна необхідність всіх господарств та їх виробничих підрозділів на господарський розрахунок, самофінансування і самоуправління. В сучасних умовах лише наукова організація виробництва і праці в змозі створити умови для високоефективного використання трудових ресурсів і всіх елементів сільськогосподарського виробництва.

Також варто відзначити, ще один напрям збільшення обсягів виробництва продукції: це підвищення її якості та окупності витрат є перехід до виробництва продукції за інтенсивними технологіями.

Інтенсивна технологія — це комплекс агротехнічних заходів та прийомів вирощування сільськогосподарських культур, технологічних засобів і операцій, які направленні на максимальне використання ресурсів.

Інтенсивні технології передбачають [1 С. 214]:

® розміщення посівів в науково обґрунтованих сівозмінах після кращих попередників;

® використання високоврожайних сортів і гібридів інтенсивного типу;

® внесення норм добрив, розрахованих на запрограмований врожай;

® застосування регуляторів росту;

® своєчасне та якісне виконання всіх операцій;

® забезпечення захисту ґрунтів від ерозії.

4. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА. ШЛЯХИ ТА РЕЗЕРВИ ЇЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

Агропромисловий комплекс — один з найбільших i найважливіших секторів економіки України. Від рівня розвитку, стабільності його функціонування залежить стан економіки і продовольча безпека держави, розвиток внутрішнього і зовнішнього ринків, матеріальний рівень життя населення. Агропромисловий комплекс — складова структурна частина господарського комплексу України. Він повинен являти собою структурно завершену, збалансовану, зінтегровану, взаємозв'язану, високоефективну систему, здатну повністю забезпечити населення продуктами харчування, а зовнішню торгівлю — експортними товарами. Основною складовою агропромислового комплексу є сільське господарство. Другою його важливою галуззю є харчова і переробна промисловість. До неї належать галузі і підгалузі харчової промисловості (мукомельно-круп'яної, хлібопекарської, плодоовочево-консервної, цукрової, олійно-жирової, виноградарсько-виноробної, м’ясо-молочної, рибної та інших галузей). Третьою складовою частиною агропромислового комплексу є галузі промисловості, що виробляють для сільського господарства і харчової промисловості основні засоби виробництва [2 С. 434].

Тваринницький комплекс — один із найбільш важливих структуризованих, збалансованих і економічно розвинених під комплексів агропромислового комплексу. Він охоплює сукупність цілих галузей сільськогосподарського виробництва, харчової і переробної промисловості, які займаються виробництвом і переробкою продукції тваринництва. Він представляє собою великий комплекс галузей, що виробляють високопоживні, калорійні і дієтичні продукти харчування (м'ясо, молоко, яйця) та цінну сировину (вовну, шкіри, хутро та інші види продукції). Отже, розвиток тваринництва є однією із вирішальних умов підвищення матеріального і культурного рівня життя народу.

Спочатку розглянемо поголів'я тварин, котрі вирощуються у ТОВ «Агрофірма Хлібна нива» у 2008−2010 років у таблиці 4.1.

Таблиця 4. 1

Поголів'я тварин у ТОВ «Агрофірма Золота нива» у 2008−2010 роках

Показник

2008 рік

2009 рік

2010 рік

Відхилення 2010 від 2008 рр. (+,-)

Поголів'я ВРХ, гол.

11

-

7

-4

Поголів'я свиней, гол

790

-

1067

277

Як видно із таблиці 4.1 стан тваринництва у товаристві не показує позитивної тенденції. Так у 20 098 році у господарстві вирощували 11 голів ВРХ, та 790 голів свиней, а у 2010 році лише 4 голови ВРХ, та 1067 голів свиней. Варто відзначити, що свині є по суті одним та основним напрямком тваринницької діяльності господарства.

У таблиці 4.2 відобразимо виробництво продукції тваринництва у натуральних одиницях у 2008−2010 роках.

Таблиця 4. 2

Виробництво продукції тваринництва у ТОВ «Агрофірма Золота нива» у 2008−2010 роках

Показник

2008 рік

2009 рік

2010 рік

Відхилення 2010 від 2008 рр. (+,-)

Приріст ВРХ, ц.

21

-

2

-19

Приріст свиней, ц

675

499

644

-31

Як ми бачимо приріст ВРХ у господарстві в 2008 році становив 21 ц, а у 2010 році лише 2ц. Приріст свиней у 2008 році також становив 675 ц, а вже у 2010 році 644 ц, що на 31 ц. менше.

Для подальшого аналізу галузі тваринництва на ТОВ «Агрофірма Хлібна нива» необхідно проаналізувати затрати на голову тварин та на центнер виробленої продукції тваринництва.

Аналіз витрат на голову та на центнер наведений у таблиці 4.3.

Таблиця 4. 3

Витрати понесені на виробництво продукції тваринництва

Показники

2008 р.

2009 р.

2010 р.

Витрати на голову

Витрати на центнер

Витрати на голову

Витрати на центнер

Витрати на голову

Витрати на центнер

Продукція ВРХ, грн.

545,46

285,71

-

-

2428,57

8500

Продукція свинарства, грн.

596,20

697,78

-

1839,68

691,65

1145,96

На одну вирощену у 2008 році голову ВРХ витратили 545,46 грн., а відповідні витрати на 1 ц склали 285,71 грн. У винарстві витрати, котрі припадають на 1 голову склали 596,20 грн., а на 1 ц 697,78 грн.

У 2010 році витрати на 1 голову ВРХ склали 2428,57 грн., на 1 голову свиней 691,65 грн. Витрати на 1 центнер свинини 1145,96 грн., ВРХ 8500 грн.

Так, як свинарство є головним напрямком діяльності ТОВ «Агрофірма Хлібна нива» варто навести шляхи підвищення ефективності вирощування свиней у господарстві [4 С. 268].

Шляхи збалансування раціонів свиней за протеїном

Інтенсифікація тваринництва неможлива без повноцінної годівлі скоту. Своєю чергою, годівля сільськогосподарських тварин повинна бути раціональною. За найменших витрат кормів треба одержувати потрібну кількість продукції високої якості, забезпечувати високу життє- і відтворну здатність тварин. Для цього потрібно збільшити в кормах вміст найважливіших поживних та біологічно активних речовин, розширити виробництво й використання кормових добавок та стимуляторів. Забезпеченість сільськогосподарських тварин кормовим протеїном -- одне з важливих завдань сільського господарства і тих промислових підприємств, які виробляють білкові корми або одержують їх у вигляді відходів своїх підприємств. Кормам із відходів виробництва давно приділяють велике значення в програмах годівлі тварин. Уведення відходів у раціон сільськогосподарських тварин для деяких видів промисловості частково вирішує проблему утилізації вибракувань, а також знижує потреби господарств у фуражному зерні, кормах тваринного походження та в інших дорогих компонентах, які використовують у годівлі.

Добавку амінокислотну кормову (ДАК) виробляють на основі пекарських дріжджів. Основне її призначення -- підвищення кормової цінності білка. Добувають її у такий спосіб: дріжджова суспензія після двох-трьох ступенів сепарації піддається автолізу, який протікає за використання фізіологічно-активних дріжджів при температурі 45… 50 °C протягом 8−24 годин із дальшим розпилювальним сушінням. Продукт нагадує гігроскопічний порошок світло-коричневого кольору з приємним дріжджовим запахом.

У протеїні добавки амінокислотної кормової ідентифіковано 18 амінокислот, у тому числі незамінних (метіонін, лізин, гіотидин, триптофан цистин, валін, лейцин, ізолейцин, фенілаланін) та оптимально збалансованих.

Щоб визначити можливість використання ДАК для нормованої годівлі свиней, ми провели науково-господарські досліди, під час яких вивчали можливості балансування раціонів свиней завдяки введенню розробленої добавки амінокислотної кормової.

Досить важливим у аналізі продукції тваринництва є аналіз собівартості продукції тваринництва у таблиці 4.4.

Таблиця 4. 4

Собівартість продукції тваринництва у ТОВ «Агрофірма Хлібна нива» у 2008−2010 роках

Елементи витрат

Витрати на виробництво, тис. грн

2008 р.

2009 р.

2010 р.

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис. грн.

%

Витрати на оплату праці

77

16,01

145

14,86

251

27,40

Відрахування на соціальні заходи

17

3,53

41

4,20

62

6,77

Корми

285

59,25

315

32,27

364

39,74

Нафтопродукти

1

0,21

9

0,92

9

0,98

Електроенергія

52

10,81

50

5,12

52

5,68

Запасні частини

-

-

356

36,48

39

4,26

Амортизація основних засобів

1

0,21

2

0,20

5

0,55

Орендна плата

48

9,98

58

5,94

134

14,63

Усього витрат

481

100,00

976

100,00

916

100,00

У 2010 році левову частку у собівартості продукції тваринництва зайняли корми (39,74%) витрати на які становлять 364 тис. грн., далі йдуть витрати оплату праці (27,40%) — 251 тис. грн. Також досить велику частину (14,63%) займають витрати на орендну плату — 134 тис. грн.

Загалом же варто сказати, що собівартість продукції тваринництва у 2008 році становили 481 тис. грн., у 2009 році 976 тис. грн., а у 2010 році 916 тис. грн.

Також варто відмітити, що ще одним шляхом підвищення ефективності вирощування продукції тваринництва є створення високоефективної кормової бази. Створити міцну кормову базу підприємства можна при чіткому дотриманні принципів її раціональної організації, основними з яких є:

Ш дотримання відповідності природно-економічним умовам раціональної спеціалізації підприємства;

Ш ефективне використання головного засобу виробництва — землі, раціональна організація посівного і лукопасовищного кормовиробництва;

Ш пропорційне співвідношення між кормовими ресурсами і перспективами ефективного розвитку галузей тваринництва відповідно до потреб господарства в їх продукції. План трансформації земельних угідь має передбачати поліпшення їх за допомогою системи організаційно-економічних заходів з метою забезпечення випереджаючих темпів зростання кормової бази темпам збільшення поголів'я тварин при досягненні їх продуктивності згідно з породними характеристиками;

Ш раціональне використання трудових ресурсів, засобів виробництва як у виробництві кормів, так і в галузях тваринництва. Дотримання цього принципу можливе при впровадженні прогресивних форм організації виробництва і праці, системи машин для забезпечення комплексної механізації виробничих процесів на всіх стадіях кормовиробництва;

Ш висока економічна ефективність при повному забезпеченні тваринництва високоякісними кормами і науково обґрунтованих нормативних витратах на одиницю продукції.

Високу ефективність кормовиробництва забезпечує організація його на інтенсивній основі. Додаткові капітальні вкладення мають бути пов’язані із впровадженням наукових досягнень, досвіду кращих підприємств. Застосування врожайних сортів кормових культур, розміщення їх посівів у науково обґрунтованих сівозмінах після належних попередників, раціональне підживлення ґрунту, боротьба з шкідниками і хворобами сприяють одержанню необхідної кількості продукції високої якості при зниженні трудових і матеріальних витрат.

Проаналізуємо структуру собівартості 1 центнера приросту свинини у ТОВ «Агрофірма Хлібна нива» у таблиці 4.5.

Таблиця 4. 5

Структура собівартості 1 центнера приросту свинини у ТОВ «Агрофірма Хлібна нива» у 2008−2010 роках

Стаття витрат

2008 рік

2009 рік

2010 рік

грн.

%

грн.

%

грн.

%

Виробнича собівартість усього

697,78

100,00

1840

100,00

1146

100,00

Прямі матеріальні витрати,

489,33

70,13

1385

75,27

736

64,22

у тому числі

— корми

413,33

59,24

585

31,79

531

46,34

— нафтопродукти

1,48

0,21

18

0,98

12,4

1,08

— решта матеріальних витрат

74,52

10,68

782

42,50

193

16,84

Прямі витрати на оплату праці

111,11

15,92

267

14,51

326

28,45

Інші прямі витрати

97,33

13,95

188

10,22

83,9

7,32

у тому числі

— амортизація необоротних активів

1,48

0,21

4,01

0,22

3,11

0,27

— відрахування на соціальні заходи

24,74

3,55

76,2

4,14

79,2

6,91

— решта інших прямих та загальновиробнича витрат

71,11

10,19

108

5,87

1,55

0,14

Отже, як уже було сказано вище, левову частку у собівартості 1 ц свинини зайняли корми 46,34%, та прямі витрати на оплату праці 28,45%. Також варто відмітити, що прямі матеріальні витрати у 2008 році становили 70,13% (489,33 грн.), у 2009 році 75,27% (1385 грн.), та у 2010 році 64,22% (736 тис. грн.).

Так у 2008 році собівартість 1 центнера свинини складала 697,78 грн., у 2009 році 1840 грн., у 2010 році 1146 грн., що свідчить про те, що у 2010 році було вжито заходів по зниженню собівартості.

Враховуючи собівартість виробництва продукції тваринництва у ТОВ «Агрофірма Хлібна нива» можна визначити і прибуток або ж збиток, який ми отримаємо від її реалізації. Розглянемо прибуток (збиток) у таблиці 4.6.

Таблиця 4. 6

Прибуток (збиток) галузей тваринництва на ТОВ «Агрофірма Хлібна нива» у 2008−2010 роках

Прибуток (збиток) отриманий від реалізації, тис. грн

2008 р.

2009 р.

2010 р.

Живої маси ВРХ

18

-

-

Живої маси свиней

111

-190,2

-72,1

Галузь тваринництва була прибутковою лише у 2008 році: прибуток отриманий від реалізації живої маси ВРХ склав 18 тис. грн., а від реалізації живої маси свиней 111 тис. грн.

У 2009 році ВРХ не реалізовувалось, а в свинарстві був збиток на суму 190,2 тис. грн. У 2010 році також було тільки свинарство, яке принесло збиток на суму 72,1 тис. грн.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой