Організація обліку власного капіталу підприємства на прикладі ТЗОВ "Нива"

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Курсова робота

Організація обліку власного капіталу підприємства на прикладі ТЗОВ «Нива»

Зміст

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ, ЙОГО ХАРАКТЕРИСТИКА, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ

1.1. Сутність і класифікація капіталу підприємства

1.2. Характеристика форм власного капіталу

1.3 Методологія аналізу власного капіталу

РОЗДІЛ ІІ. ПРОВЕДЕННЯ ОБЛІКУ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ТЗОВ «Нива»

2.1. Техніко-економічна характеристика діяльності ТЗОВ «Нива»

2.2. Облік статутного капіталу ТЗОВ «Нива»

2.3. Облік додаткового капіталу ТЗОВ «Нива»

2.4. Облік резервного капіталу ТЗОВ «Нива»

2.5. Облік нерозподіленого прибутку ТЗОВ «Нива»

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

облік статутний капітал нерозподілений прибуток

ВСТУП

Протягом приблизно сімдесятьох років в СРСР, не було іншої форми власності, крім державної. При цьому всі господарюючі суб'єкти вели свою виробничу і господарську діяльність на основі планів, кошторисів і бюджетів, що складалися як самим підприємством, так і вищестоящими керівними органами. Причому, затвердження планових показників проводилося в органах державної влади. Це привело до створення єдиної загальнодержавної мережі розподілу і перерозподіли фінансових ресурсів, вироблених товарів і послуг.

Але змінився час, змінилися і взаємини підприємств із державою. Поряд з державною утворилося багато приватних форм власності, що на даний момент не мають ніякої державної підтримки, крім окремих державних замовлень для державних потреб.

Змінилася і роль власного капіталу у житті підприємств. У зв’язку з чим відразу виникло багато питань:

· як залучити засоби при утворенні підприємства;

· куди їх направити в першу чергу на початку діяльності;

· як профінансувати свою поточну виробничу діяльність;

· які джерела й у якому обсязі використовувати при розширенні виробництва.

Поняття «капітал» асоціюється з поняттям «власність». В момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками (учасниками), і являє собою вартість майна підприємства. Майно підприємства складається з різноманітних матеріальних, нематеріальних та фінансових ресурсів — носіїв прав власності окремих суб'єктів, а також частки інвестованих коштів. Власний капітал є гарантією організації бізнесу. На етапі, коли підприємство (наприклад, акціонерне товариство) ще не має зовнішньої заборгованості, розмір активів (майна) дорівнює розміру власного капіталу.

Здійснюючи підприємницьку діяльність, підприємство неминуче використовує залучені кошти, тобто утворює борги. Боргові зобов’язання підтверджують права і вимоги кредиторів щодо активів підприємства, тому розмір активів визначається як сума власного капіталу і боргових зобов’язань.

Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою:

· створення єдиних правил ведення бухгалтерською обліку та складання фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх підприємств, гарантують і захищають інтереси користувачів;

· удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Актуальність даної теми визначається тим, що розширення та поглиблення ринкового середовища у всіх сферах діяльності цілком закономірно викликає необхідність реформування обліку та контролю.

На сучасному етапі діяльності підприємств і в майбутньому виняткове значення мають вдосконалення методики обліку реформування відносин власності та власного капіталу.

Незважаючи на те, що власний капітал як економічна категорія використовується досить часто, питання методики його обліку залишаються дискусійними, що й обумовило дослідження даного питання в курсовій роботі. Мета даної курсової дати економічну характеристику власному капіталу, розглянути теоретичні питання стосовно обліку власного капіталу, дати аналіз організації бухгалтерського обліку на ТЗОВ «Нива» зокрема детальніше розглянути облік власного капіталу на даному підприємстві.

Предметом даної курсової роботи є власний капітал ТЗОВ «Нива». Для досягнення поставлено мети треба розв’язувати наступні завдання:

· аналізується теоретичний матеріал по даній темі - підручники та наукові праці з бухгалтерського обліку;

· на основі теорії проаналізувати документаційну інформацію про підприємство;

· зробити висновки стосовно організації обліку власного капіталу на даному підприємстві.

РОЗДІЛ І. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ, ЙОГО ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ФУНКЦІЇ

1. 1 Сутність і класифікація капіталу підприємства

Майно підприємства складається із різноманітних матеріальних, нематеріальних та фінансових ресурсів — носіїв прав власності окремих суб'єктів. Права кожного власника на майно підприємства і на участь у його прибутках визначаються часткою і формою інвестованих коштів. Вони мають бути чітко відображені у бухгалтерському обліку на підставі відповідних документів. Розкриття цих прав є одним із найважливіших завдань фінансової звітності.

Акціонерні товариства — надійна, визнана у всьому світі форма організації бізнесу, в якій захищені права як їх учасників, так і кредиторів. Гарантією цього виступає власний капітал, особливо зареєстрована його частина — статутний капітал.

Поняття «Капітал» звичайно асоціюється з поняттям «власність». В момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками (учасниками) і представляє собою вартість майна підприємства. На цьому етапі, коли підприємство ще не має зовнішньої заборгованості, основна облікова формула, А = З + К набуває вигляду, А = К, оскільки З = 0, де:

А — активи;

З — боргові зобов’язання;

К — власний капітал підприємства.

Саме так трактується початковий статутний капітал Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 «Баланс».

Здійснюючи підприємницьку діяльність, підприємство неминуче використовує залучені кошти, тобто утворює борги. Боргові зобов’язання підтверджують права і вимоги кредиторів щодо активів підприємства (А = З + К) і мають вищий пріоритет порівняно з вимогами власників. 3, c 35]

Тому власний капітал підприємства визначається як різниця між вартістю його майна і борговими зобов’язаннями:

К = А — З.

Власний капітал — це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Визнання і оцінка власного капіталу безпосередньо залежить від визнання і оцінки його з складових — активів і зобов’язань.

Слід зазначити, що сума власного капіталу — це абстрактна вартість майна, яка не є його поточною чи реалізаційною вартістю, а тому не відображає поточну вартість прав власників фірми. На суму власного капіталу суттєво впливають усі умовності бухгалтерського обліку, що були застосовані при оцінці активів і кредиторської заборгованості, і вона може лише випадково співпадати із сукупною ринковою вартістю акцій підприємства чи з сумою, яку можна отримати від продажу чистих активів частинами або підприємства в цілому.

Разом з тим, власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства, він є одним із найістотніших і найважливіших показників, оскільки виконує такі функції:

1) довгострокового фінансування - знаходиться у розпорядженні підприємства необмежено довго;

2) відповідальності і захисту прав кредиторів - відображений в балансі підприємства власний капітал є для зовнішніх користувачів мірилом відносин відповідальності на підприємстві, а також захистом кредиторів від втрати капіталу;

3) компенсації понесених збитків — тимчасові збитки мають погашатись за рахунок власного капіталу;

4) кредитоспроможності - при наданні кредиту, за інших рівних умов, перевага надається підприємствам з меншою кредиторською заборгованістю і більшим власним капіталом.

5) фінансування ризику - власний капітал використовується для фінансування ризикованих інвестицій, на що можуть не погодитись кредитори;

6) самостійності і влади - розмір власного капіталу визначає ступінь незалежності та впливу його власників на підприємство;

7) розподілу доходів і активів — частки окремих власників у капіталі є основою при розподілі фінансового результату та майна при ліквідації підприємства.

1. 2 Характеристика форм власного капіталу

Будь-яке підприємство створюється з метою отримання прибутку. Реалізувати цю мету воно може лише за умови збереження свого капіталу.

Згідно з фінансовою концепцією збереження капіталу прибуток заробляється підприємством (а, відповідно, зберігається та нарощується його капітал) тільки за умови, що сума чистих активів на кінець періоду перевищує суму чистих активів на початок періоду після вилучення будь-яких виплат власникам або внесків власників протягом цього періоду. 6, c 35]

Основний зміст поелементної розшифровки власного капіталу наведено в таблиці 1. 1

Основним елементом власного капіталу є статутний капітал - один із основних показників, що характеризує розміри і фінансовий стан підприємства. Він відображається в сумі, що зареєстрована в установчих документах як сукупність внесків (часток, акцій за номінальною вартістю, пайових внесків) засновників (учасників) підприємства. Виключенням є інвестиційні проекти, в яких статутний капітал відображається в бухгалтерському обліку і звітності в міру його сплати та в розмірах, що фактично склалися на звітну дату.

Формування статутного капіталу за рахунок внесків засновників (учасників) фіксується в засновницьких документах підприємства. Розмір статутного капіталу, а також рішення про його збільшення або зменшення обов’язково реєструється в Державному реєстрі господарських одиниць. Сума статутного капіталу за балансом підприємства та сума, зареєстрована в Державному реєстрі, повинні бути тотожними.

Сума, яка на дату реєстрації підприємства заявлена, але фактично не внесена засновниками, представляє собою неоплачений капітал підприємства. Невкладені кошти засновників (учасників) зменшують реальний розмір статутного капіталу і в балансі відображаються зі знаком мінус.

Додатковий капітал складається із емісійного доходу, тобто доходу одержаного від розміщення акцій власної емісії за цінами, які перевищують номінальну вартість дооцінки активів; безоплатного одержання необоротних активів; іншого додаткового капіталу.

Таблиця 1.1 Зміст складових власного капіталу

№ п/п

Стаття власного капіталу

Зміст

1

2

3

1.

Статутний капітал

Зареєстрована вартість простих та привілейованих акцій для акціонерних товариств і сума оголошеного статутного капіталу для інших підприємств, зафіксовані в статутних документах

2.

Додатково вкладений капітал

Сума перевищення вартості продажу акцій над номінальною вартістю (емісійний дохід)

3.

Інший додатковий капітал

Сума дооцінки позаоборотних активів, вартість активів, безоплатно отриманих підприємством від фізичних або юридичних осіб, інші види додаткового капіталу

4.

Резервний капітал

Сума резервів, створених підприємством відповідно до діючого законодавства або статутних документів

5.

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

Прибуток, реінвестований у підприємство, або непокритий збиток

6.

Неоплачений капітал

Заборгованість власників (учасників) по внесках до статутного капіталу

7.

Вилучений капітал

Фактична собівартість акцій власної емісії, викуплених товариством у своїх акціонерів

Сума, яка на дату реєстрації підприємства заявлена, але фактично не внесена засновниками, представляє собою неоплачений капітал підприємства. Невкладені кошти засновників (учасників) зменшують реальний розмір статутного капіталу і в балансі відображаються зі знаком мінус.

Додатковий капітал складається із емісійного доходу, тобто доходу одержаного від розміщення акцій власної емісії за цінами, які перевищують номінальну вартість дооцінки активів; безоплатного одержання необоротних активів; іншого додаткового капіталу.

Суми вилученого капіталу відображають вартість акцій власної емісії, які на даний момент не розміщені серед акціонерів. Вилучений капітал не впливає на суму власного капіталу. Він показує, що капітал належить підприємству, але не закріплений за конкретною фізичною особою (акціонером). Вилучений капітал повинен бути перепроданий або анульований.

Кошти резервного (страхового) капіталу використовуються відповідно до напрямків, передбачених в установчих. документах: як правило, у випадку недостачі прибутку за рахунок резервного (страхового) капіталу покриваються непередбачені витрати, погашаються борги перед кредиторами при ліквідації товариства, виплачуються дивіденди за привілейованими акціями тощо.

Статтею 14 Закону України «Про господарські товариства» від 19. 09. 1991 року № 1576-XII передбачено створення в господарському товаристві резервного (страхового) капіталу у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25% статутного капіталу. Розмір щорічних відрахувань до резервного (страхового) капіталу передбачається установчими документами, але не може бути меншим 5% суми чистого прибутку.

Нерозподілені прибутки - це прибутки, одержані в результаті господарсько-фінансової діяльності підприємства, які зменшені на суму прибутків використаних у звітному році, включаючи нарахування податку на прибуток. Нерозподілений прибуток є власністю акціонерів і збільшує суму власного капіталу. Якщо фінансові результати діяльності збиткові, то сума збитку зменшує суму власного капіталу. [23, c 36]

Хоча загальна сума власного капіталу може бути визначена за відомою формулою: К = А — З, користувачі фінансової звітності потребують більш детальної інформації про його стан та зміни, що відбулися протягом звітного періоду. Це забезпечить зацікавлених осіб даними про ефективність управління підприємством і надасть кредиторам та інвесторам відомості щодо динаміки та перспективи їх економічних прав. Виходячи з цього, фінансова звітність має надавати інформацію про:

· джерела капіталу підприємства;

· правові обмеження щодо розподілу інвестованого капіталу серед акціонерів;

· обмеження щодо розподілу дивідендів серед теперішніх і майбутніх акціонерів;

· пріоритетність прав на майно підприємства при його ліквідації.

Власний капітал утворюється двома шляхами:

1) внесенням власниками підприємства грошей та інших активів;

2) накопиченням суми доходу, що залишається на підприємстві.

Сума власного капіталу може збільшуватись внаслідок конвертування зобов’язань, а також збільшення вартості активів, непов’язаного із підвищенням заборгованості перед кредиторами (дооцінка необоротних активів, дарчий капітал). [27, c 36]

Власний капітал — це власні джерела фінансування підприємства, які без визначення строку повернення внесені його засновниками (учасниками) або залишені ними на підприємстві із чистого прибутку. Тому за формами власний капітал поділяється на дві категорії:

· інвестований (вкладений або сплачений капітал);

· нерозподілений прибуток.

Інвестований капітал — це сума простих та привілейованих акцій за їх номінальною (об'явленою) вартістю, а також додатково вкладений капітал, який також може бути поділений за джерелами утворення.

Нерозподілений прибуток — це частина чистого прибутку, що не була розподілена між акціонерами.

За рівнем відповідальності власний капітал поділяється на:

· статутний капітал, сума якого визначається в установчих документах і підлягає обов’язковій реєстрації у державному реєстрі господарюючих одиниць;

· додатковий капітал (нереєстрований) — це додатково вкладений капітал, резервний капітал та нерозподілений прибуток. [1, c 35]

Статутний і додатковий капітал виконують різні функції. Так, статутний капітал — це первісне джерело інвестування і формування майна підприємства. На відміну від додаткового, він забезпечує регулювання відносин власності і управління підприємством, його розмір не може бути меншим за встановлену законодавством суму.

Дані про власний капітал наводяться в окремому розділі балансу відповідно до вимог повного розкриття інформації, у розрізі його складників, які відображаються у розділів пасиву балансу.

Таблиця 1.2 Побудова розділу і пасиву в попередній та новій формах балансу

Баланс підприємства, затверджений Мінфіном України за погодженням з Держкомстатом України для річної звітності за 1998 рік

Код рядка

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс»

Код рядка

1

2

3

4

1. Капітал, фонди і резерви

І. Власний капітал

Статутний фонд (капітал)

400

Статутний капітал

300

Додатковий капітал

405

Резервний фонд

410

Додатковий вкладений капітал

320

Фінансування капітальних вкладень

420

Інший додатковий капітал

330

Спеціальні фонди і цільове фінансування

425

Резервний капітал

1340

Амортизаційний фонд

440

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

350

Доходи майбутніх періодів

450

Резерви наступних витрат і платежів

460

Неоплачений капітал

360

Нерозподілений прибуток:

Вилучений капітал

370

минулих років

475

Усього за розділом 1

380

звітного року

480

Збитки:

минулих років

485

звітного року

490

Всього по розділу 1

495

Для обліку власного капіталу передбачені наступні рахунки:

40 «Статутний капітал», «, 42 «Додатковий капітал», 43 «Резервний капітал», 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)», 45 «Вилучений капітал», 46 «Неоплачений капітал» (схема 2).

Рисунок1. Відображення власного капіталу на рахунках бухгалтерського обліку

Рахунки 42, 43, і 44 призначені для обліку власного капіталу, який створюється в процесі господарської діяльності підприємства, але не є Статутним капіталом. Цей капітал належить власникам і направляється на задоволення потреб господарюючого суб'єкту, проте він не закріплений по частках за кожним з учасників.

Рахунки 40, 41, 45 і 46 використовують для формування стартового капіталу підприємства. В залежності від організаційної форми підприємства це може бути статутний або пайовий капітал.

1. 3 Методологія аналізу власного капіталу

Джерелами створення майна підприємства є власні і позичкові кошти, співвідношення яких розкриває сутність фінансового стану. У свою чергу, вони розподіляються на кошти тривалого і короткотермінового використання. За коштами короткотермінового використання слід здійснювати постійний оперативний контроль, який забезпечуватиме їх своєчасне повернення та оперативну мобілізацію в господарському обороті підприємства.

Кошти тривалого використання називають постійним капіталом, у який входять власний капітал і довготермінові позичкові кошти. Всякий позичковий капітал має термін повернення і тому підлягає оновленню, а, отже, перебуває у постійному русі. Крім цього, до складу власних коштів входять резерви, становлячи їхню найрухомішу частину.

Основну частину у структурі джерел фінансування займає власний капітал — це власні джерела фінансування підприємства, без зазначення

терміну повернення, які внесені засновниками підприємства, накопичені впродовж періоду його існування.

Основними джерелами інформації для аналізу власного капіталу є:

— Форма № 1 «Баланс підприємства» (Додаток А)

— Форма № 2 «Звіт про фінансові результати» (Додаток Б)

— Форма № 3 «Звіт про власний капітал» (Додаток В)

— Форма № 4 «Звіт про рух грошових коштів»

Відомо, що пасиви підприємства (тобто джерела фінансування його активів) складаються з власного капіталу і резервів, довготермінових зобов’язань, поточних зобов’язань та кредиторської заборгованості.

Узагальнено джерела коштів можна поділити на власні і позичені (прирівнюючи до останніх кредиторську заборгованість). Структуру пасивів характеризують коефіцієнт автономії, що дорівнює частці власних коштів у

загальній величині джерел коштів підприємства і коефіцієнт співвідношення позичених і власних засобів, обчислених за формулою (1. 1):

К = скориговані довготермінові зобов’язання + скориговані поточні зобов’язання / реальний власний капітал (1. 1)

Аналізуючи власний капітал, необхідно дати характеристику зміни його обсягу, структури, динаміки та відповідності до зміни нерозподіленого прибутку. Приріст обсягу і питомої ваги власного капіталу за рахунок реінвестованого прибутку є ознакою економічного зростання підприємства.

Для оцінки власного капіталу визначають зміну обсягу та співвідношення основного і оборотного капіталу. Власний основний капітал визначається як сума необоротних активів без величини довгострокового залучення капіталу, який використовують на фінансування необоротних активів.

Наявність власного оборотного капіталу можна визначити двома способами:

1) необхідно від суми власного капіталу (І розділ пасиву балансу), забезпечення майбутніх витрат і платежів (ІІ розділ пасиву балансу) та довгострокові зобов’язання (ІІІ розділ пасиву балансу) відняти суму необоротних активів (І розділ активу балансу). 2)

2) необхідно від суми оборотних активів (ІІ розділ активу балансу) відняти суму поточних зобов’язань (IV розділ пасиву балансу). Розрахунок покаже, що залишилося в обороті підприємства, якщо погасити короткострокову заборгованість (яка сума поточних активів була сформована за рахунок власного капіталу). Отже, чим більша частка власного оборотного капіталу у загальній сумі власного капіталу, тим кращий фінансовий стан підприємства, оскільки зростає величина високоліквідного капіталу. На основі аналізу визначають стратегію організації щодо нагромадження власного капіталу. Обчислюється коефіцієнт нагромадження власного капіталу. [24, c 36]

На основі аналізу визначають стратегію організації щодо нагромадження власного капіталу. Обчислюється коефіцієнт нагромадження власного капіталу за формулою (1. 2).

К = резервний капітал + нерозподілений прибуток — непокритий збиток/реальний власний капітал (1. 2)

Він показує питому вагу джерел власних засобів, спрямованих на розвиток основної діяльності. Позитивна динаміка коефіцієнта свідчить про поступове нагромадження власного капіталу, а від'ємна динаміка (при незмінному статутному капіталі) — про втрату власного капіталу в результаті збиткової діяльності. Також проводять аналіз структури і динаміки позичених коштів. У ході аналізу визначають співвідношення довготермінових і короткотермінових позичених коштів, банківських кредитів та кредиторської заборгованості. Враховуючи те, що довготермінові кредити і позики зміцнюють фінансову стійкість підприємства, корисно разом із коефіцієнтом співвідношення позичених і власних коштів розглянути коефіцієнт співвідношення короткотермінових зобов’язань і перманентного капіталу, який обчислюють за формулою (1. 3):

К= скориговані короткотермінові зобов’язання / реальний власний капітал + скориговані довготермінові зобов’язання

Співвідношення позичених і власних коштів може перевищувати одиницю за умови, що співвідношення короткотермінових зобов’язань та перманентного капіталу не перевищує одиницю.

Для оцінювання фінансової стійкості підприємства вирішального значення набуває показник чистих активів, який визначають як різницю суми активів, використовуваних для розрахунку, і суми зобов’язань, взятих до розрахунку. Активи підприємства використовують для розрахунків. Вони дорівнюють сумі підсумків розділів балансу І «Необоротні активи» і ІІ «Оборотні активи» за мінусом вартості власних акцій, викуплених в акціонерів (рядок 045 розділу І балансу), а також оцінювальних резервів за сумнівними боргами, якщо їх створювали (рядок 162 розділу ІІ балансу). Зобов’язання підприємства, взяті до розрахунку, дорівнюють сумі підсумків розділів пасиву балансу ІІІ «Довгострокові зобов’язання» і IV «Поточні зобов’язання», збільшеній на суми цільового фінансування (рядок 420, розділ II пасиву) і зменшеній на суми доходів майбутніх періодів (розділ V пасиву).

РОЗДІЛ ІІ. ПРОВЕДЕННЯ ОБЛІКУ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ТЗОВ «Нива»

2. 1 Техніко-економічна характеристика діяльності ТЗОВ «Нива»

ТЗОВ «Нива» створена з метою одержання прибутку у відповідності з Статутом від 14 жовтня 2010 р. Керівником є Трибиненко Микола Павлович.

Досліджуване підприємство знаходиться в Україні, Кіровоградська обл. Кіровоградський р-н, м. Кіровоград, с. Бережинка вул. Боженко, буд. 176. Підприємство має право здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, що не суперечить законодавству України і відповідає цілям, передбаченим Статутом. Підприємство має самостійний баланс, поточний та інші, включаючи валютний рахунок в банку, власну символіку, штамп га інші реквізити. [15, c 35]

Основним видом діяльності фірми є:

— вирощування зернових та технічних культур;

— переробка сільськогосподарської продукції;

— надання послуг населенню, агрономні роботи;

— оптова та роздрібна торгівля;

Трудовий колектив підприємства становлять усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту), а також інших фірм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством. Повноваження трудового колективу реалізуються Загальними зборами.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться згідно з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» та П (С)БО. Бухгалтерський облік ведеться згідно з Планом рахунків від 30. 11. 1999 р. № 291. Згідно з законом України «Про схвалення Стратегії застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні» від 24 жовтня 2007 року, затвердженим Кабінетом Міністрів України, ТЗОВ «Нива» перейшла на міжнародний стандарт в 2013 року. Для автоматизації обліку застосовується програмний комплекс 1С «Підприємство 7. 7».

На ТЗОВ «Нива» усі господарські операції відображаються на основі первинних документів у відомостях, довідках, листах-розшифровках, журналах з наступним перенесенням даних до Головної книги. Головна книга -- це оборотна відомість по рахункам бухгалтерського обліку, на яких відображаються протягом звітного періоду всі господарські операції. Дані такого обліку є основою для складання фінансової звітності. Бухгалтерська звітність на підприємстві являє собою систему узагальнених показників, які характеризують підсумки господарсько-фінансової діяльності підприємства за минулий період (місяць, квартал, рік).

Вона складається підрахунком, групуванням і спеціальною обробкою даних поточного бухгалтерського обліку і є завершальною його стадією. Фінансова звітність підприємства складається за єдиними формами та інструкціями Міністерства фінансів України, погодженими з Міністерством статистики України.

Головні вимоги до звітності - це реальність, ясність, своєчасність, єдність поєднання методики звітних показників, порівнянність звітних показників з минулими. За періодичністю складання і подання звітність поділяється на внутрішньорічну, місячну, квартальну, піврічну, дев’ятимісячну, та річну. Внутрішню річну називають поточною звітністю або періодичною.

Звітність на ТЗОВ «Нива» використовується самими власниками для аналізу та контролю за виконанням договірних зобов’язань, аналізу господарської діяльності, для складання планів на майбутнє. Крім того на підприємстві звітність подається: податковій інспекції для контролю за правильністю платежів до бюджету та аналізу діяльності підприємства; установам банку — для контролю за використанням банківського кредиту; органам Міністерства статистики для статистичної обробки.

Таблиця 2. 1Фінансово-економічні показники діяльності ТЗОВ «Нива»

п/п

Показник

На початок звітного року

На кінець звітного року

Відхилення (+; -)

в сумі

Відносно %

1.

Чистий дохід (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг), тис. грн.

15 138

14 560

96,18

-3,82

2.

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.

8138

6099

74,94

-25,06

3.

Чистий прибуток, тис. грн.

6987

9847

140,93

40,93

4.

Власний капітал, тис. грн.

17 777

17 240

96,98

-3,02

5.

Рентабельність власного капіталу, %

39,90

56,24

16,34

Порівнюючи дані таблиці за звітний період та за попередній період, можна зробити висновки на кінець звітного періоду приріст показали тільки чистий прибуток та рентабельність власного капіталу, в основному на кінець звітного періоду значно знизився приріст чистого доходу, собівартості реалізованої продукції та власний капітал, за останніми даними значно зменшились, та показали негативний результат

2. 2 Облік статутного капіталу ТЗОВ «Нива»

Бухгалтерський облік статутного капіталу починається з моменту реєстрації підприємства в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і припиняється в день виключення підприємства із Державного реєстру в результаті завершення діяльності у випадку банкрутства, реорганізації, ліквідації тощо. Для обліку статутного капіталу використовують три основні рахунки: рахунок 40 «Статутний капітал», рахунок 46 «Неоплачений капітал» та рахунок 45 «Вилучений капітал».

Всі операції, пов’язані з формуванням, змінами, ліквідацією статутного капіталу, відображаються на рахунку 40 «Статутний капітал». Сальдо цього рахунку повинно відповідати розміру статутного капіталу. Зміни статутного капіталу проводяться у встановленому чинним законодавством порядку з обов’язковим внесенням відповідних змін до установчих документів. [16, c 35]

Рахунок 40 «Статутний капітал» пасивний, фондовий, призначений для обліку та узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу підприємства. По кредиту рахунку 40 відображається збільшення статутного капіталу, по дебету — його зменшення (вилучення). Аналітичний облік статутного капіталу ведеться за видами капіталу по кожному засновнику, учаснику, акціонеру.

Рахунок 46 «Неоплачений капітал» регулюючий, призначений для узагальнення інформації про зміни у складі неоплаченого капіталу підприємства. По дебету рахунку 46 відображається заборгованість засновників (учасників) господарського товариства за внесками до статутного капіталу підприємства, по кредиту — погашення цієї заборгованості.

Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведеться за видами розміщених неоплачених акцій (для акціонерних товариств) та за кожним засновником (учасником) підприємства.

На рахунку 45 «Вилучений капітал» ведеться облік вилученого капіталу у разі викупу власних акцій (часток) у акціонерів з метою їх перепродажу, анулювання (зменшення статутного капіталу) тощо (рисунок 1).

По дебету рахунку 45 відображається фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених господарським товариством у його учасників. Оплата одержаних акцій може здійснюватися грошовими коштами, векселями та з позикових рахунків. По кредиту показують вартість анульованих або перепроданих акцій (часток). Якщо акції анульовані, то на цю суму зменшується статутний капітал, при перепродажу — показують зменшення вилученого капіталу та збільшення відповідних активів. При реалізації акцій своїм акціонерам заборгованість може відображатись на рахунку 46 «Неоплачений капітал».

Рисунок 2.1 Загальна схема бухгалтерського обліку вилученого капіталу

Рахунок 45 «Вилучений капітал» має такі субрахунки: 451 «Вилучені акції»; 452 «Вилучені вклади й паї»; 453 «Інший вилучений капітал».

Аналітичний облік вилученого капіталу ведеться за видами акцій (вкладів, паїв). Облік викуплених акцій показаний нижче (табл. 2. 2).

Таблиця 2.2 Облік викуплених акцій

№ оп.

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Дебет

Кредит

1

Викуплено акції за купівельною вартістю

451 «Вилучені акції»

301 «Каса в національній валюті»

2

Реалізовано акції

за купівельною вартістю акцій

301 «Каса в національній валюті»

311 «Поточні рахунки в національній валюті

451 «Вилучені акції»

на різницю між продажною і номінальною вартістю

301 «Каса в національній валюті»

311 «Поточні рахунки в національній валюті»

421 «Емісійний доход»

на різницю між номінальною та продажною вартостями

421 «Емісійний доход»

451 «Вилучені акції»

3

Анульовано акції

— за номінальною вартістю

40 «Статутний капітал»

451 «Вилучені акції»

на різницю між купівельною і номінальною вартістю

421 «Емісійний доход»

451 «Вилучені акції»

Якщо під час продажу викуплених акцій за нижчою ціною викупних коштів и

Дт 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді»

Кт 451 «Вилучені акції»

Підприємства різних організаційно-правових форм мають свої особливості щодо формування власного капіталу, які, відповідно, впливають на відображення пов’язаних з ним операцій в бухгалтерському обліку.

2. 3 Облік додаткового капіталу ТЗОВ «Нива»

Додатковий капітал включає суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість, а також суми дооцінки активів та вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу. Для обліку цих сум передбачений рахунок 42 «Додатковий капітал», по кредиту якого відображається збільшення додаткового капіталу, по дебету — зменшення. Рахунок 42 має такі субрахунки:

421 «Емісійний дохід» (відображається різниця між продажною і номінальною вартістю, первісне розміщених акцій Д-т pax. 30, 31 К-т pax. 421);

422 «Інший вкладений капітал» (обліковують інший вкладений засновниками підприємств (крім акціонерних товариств) капітал, що перевищує статутний капітал, тощо без рішення про зміни розміру статутного капіталу);

423 «Дооцінка активів» (відображається сума дооцінки (уцінки) активів, яку здійснюють у випадках, передбачених законодавством та положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку Д-т pax. 10 К-т pax. 423);

424 «Безоплатно одержані необоротні активи» (відображається вартість необоротних активів, безоплатно одержаних підприємством від інших осіб Д-т pax. 10,12 К-т pax. 424);

425 «Інший додатковий капітал"(обліковують інші види додаткового капіталу, які не можуть бути включені до наведених вище субрахунків).

Додатковий капітал може направлятись на збільшення статутного, пайового (pax. 41) та резервного (pax. 43) капіталу, на покриття збитків.

Типова кореспонденція рахунків наведена в таблиці 2. 3

Таблиця 2. 3Типові проводки з обліку додаткового капіталу.

№ оп.

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Дебет

Кредит

1

2

3

4

1

Відображено суму уцінки:

— основних засобів

42 «Додатковий капітал»

10 «Основні засоби»

— необоротних матеріальних активів

42 «Додатковий капітал»

11 «Інші необоротні матеріальні активи»

— нематеріальних активів

42 «Додатковий капітал»

12 «Нематеріальні активи»

— незавершених капітальних інвестицій

42 «Додатковий капітал»

15 «Капітальні інвестиції»

2

Збільшено суму зносу необоротних активів при здійсненні їх дооцінки

42 «Додатковий капітал»

13 «Знос необоротних активів»

3

Відображено зменшення додаткового капіталу внаслідок списання з балансу виробничих запасів

42 «Додатковий капітал»

20 «Виробничі запаси»

4

Відображено збільшення статутного капіталу за рахунок додаткового капіталу

42 «Додатковий капітал»

40 «Статутний капітал»

5

Відображено формування пайового капіталу, передбаченого статутними документами, за рахунок додаткового капіталу

42 «Додатковий капітал»

41 «Пайовий капітал»

6

Відображено збільшення резервного капіталу за рахунок зменшення додаткового капіталу

42 «Додатковий капітал»

43 «Резервний капітал»

7

Зменшено додатковий капітал та заборгованість засновників по внесках в капітал підприємства в результаті продажу акцій за ціною, нижчою від номінальної

42 «Додатковий капітал»

41 «Пайовий капітал»

8

Відображено суму первісної вартості основних засобів, інших необоротних активів, виробничих запасів, МШП отриманих в обмін на первісне розміщені акції, яка перевищує номінальну вартість таких акцій

10 «Основні засоби»

11 «Інші необоротні активи»

20 «Виробничі запаси»

22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»

421

«Емісійний дохід»

9

Відображено суму первісної вартості основних засобів, інших необоротних активів, виробничих запасів, МШП, отриманих від засновників підприємства у вигляді інших вкладень в капітал або у вигляді інших внесків, які перевищують розмір статутного капіталу без прийняття про його збільшення

10 «Основні засоби»

11 «Інші необоротні активи»

20 «Виробничі запаси»

22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»

422 «Інший вкладений капітал»

10

Відображено збільшення частки інвестора, здійснених покупцем акцій у вигляді внесків до статутного капіталу акціонерного підприємства, і номінальної вартості проданих акцій

15 «Капітальні інвестиції»

42 «Додатковий

11

Відображено суму готівки, що надійшла до каси або на поточний рахунок підприємства в обмін на первісне розміщені акції і перевищує номінальну вартість таких акцій

30 «Каса»

31 «Поточний рахунок»

421 «Емісійний дохід»

12

Відображено суму готівки, що надійшла до каси або на поточний рахунок підприємства в підприємства від засновників підприємства у вигляді інших вкладень в капітал або у вигляді інших внесків, які перевищують статутний капітал, без ухвалення рішення про його збільшення

30 «Каса» 31 «Поточний рахунок»

422 «Інший вкладений капітал»

13

Відображено збільшення поточний фінансових інвестицій на суму перевищення вартості реалізації акцій, випущених підприємством над номінальною вартістю цих акцій

35 «Поточні фінансові інвестиції»

42 «Додатковий капітал»

14

Відображено емісійний дохід від продажу акцій

31 «Поточний рахунок»

42 «Додатковий капітал»

Збільшення додаткового капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку:

Д-т 42 «Додатковий капітал» К-т 44 «Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)» 2009 тис. грн.

В основному за рік великих змін в додатковому капіталі не відбулося, на початок року сума становила 3527 тис. грн., а на кінець року за рахунок нерозподіленого прибутку становила 5536 тис. грн.

2. 4 Облік резервного капіталу ТЗОВ «Нива»

Резервний капітал — це страховий капітал, створений підприємством за рахунок відрахувань власного прибутку з метою погашення можливих збитків, здійснення виплат інвесторам і кредиторам при недостатньому забезпеченні коштами. На законодавчому рівні встановлюється обов’язковість і мінімальні розміри формування резервного капіталу для окремих видів підприємств. Наприклад, для господарських товариств така обов’язковість і мінімальний розмір встановлено ст. 14 Закону України «Про господарські товариства» від 19. 09. 91 р. № 1576-ХІІ, де відмічено, що в товаристві створюється резервний (страховий) фонд у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 15% статутного фонду. Розмір щорічних відрахувань до резервного (страхового) фонду передбачається також установчими документами, але не може бути меншим п’яти відсотків суми прибутку товариства.

Для всіх інших підприємств створення резервного капіталу є необов’язковим, але бажаним у відносинах з кредиторами елементом гарантії.

Для узагальнення інформації про стан та рух резервного капіталу підприємства Планом рахунків призначено рахунок 43 «Резервний капітал», за кредитом якого відображається створення резервів, а за дебетом — їх використання. Сальдо цього рахунка відображає залишок резервного капіталу на кінець звітного періоду, що дозволяє контролювати динаміку його зміни і дотримання мінімального розміру.

Аналітичний і синтетичний облік резервного капіталу ведеться за його видами і напрямами використання в Журналі-ордері № 7 с. -г. та в Аналітичних даних до рахунка 43 «Резервний капітал», форма яких наведена на с. 668.

У регістрах бухгалтерського обліку підприємства нарахування і використання резервного капіталу буде відображено такими записами (табл. 2. 4):

Таблиця 2.4. Відображення в бухгалтерському обліку ТОВ «Нива» операцій зі створення та використання резервного капіталу

Первинний документ

Дата

Зміст

господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума, грн

Дебет

кредит

Бухгалтерська довідка, складена

10. 02. 2012

Формування (поповнення) резервного капіталу за рахунок прибутку підприємства

443 «Прибуток, використаний у звітному періоді»

43

«Резервний капітал»

428 000

Бухгалтерська довідка

10. 03. 2013

Формування (поповнення) резервного капіталу за рахунок прибутку підприємства

44 «Нерозподілений прибуток»

43

«Резервний капітал»

492 000

Порівнюючи 2012 та 2013 роки до резервного капіталу в 2013 році надійшла більша сума на 64 000 грн., це свідчить про збільшення прибутку в 2013 році.

Політика щодо створення резервного капіталу розробляється з урахуванням ризику роботи на конкретному ринку, рівня конкуренції, перспектив подальшого росту, характеру продукції, можливостей її збуту та інших факторів. Якщо резервний капітал дорівнює статутному або навіть перевищує його, то підприємство зможе маневрувати ним, а саме -- покривати збитки, сплачувати борги при оголошенні його банкрутом. При недостатньому резервному капіталі справи підприємства можуть бути безнадійними. З іншого боку, створення резервного капіталу вимагає вилучення частини прибутку чи додаткового капіталу з обороту на тривалий період, а це означає з точки зору колективу підприємства недотримання доходів через зменшення оплати праці, дивідендів на акції та інших виплат за рахунок прибутку. Отже, необхідно вибрати оптимальний варіант для створення резервного капіталу.

У бухгалтерському обліку формування резервного капіталу відображається нарахуваннями за кредитом рахунка 43.

Використання додаткового капіталу на поповнення резервного відображається записом:

Д 42 «Додатковий капітал»; К 43 «Резервний капітал».

Крім двох зазначених джерел формування резервного фонду, інших немає. Кошти резервного капіталу можуть використовуватися тільки у двох випадках: на поповнення статутного капіталу, якщо з нього були зроблені вилучення методом викупу акцій та нарахованих дивідендів за відсутності прибутків; на покриття збитків.

На рахунках бухгалтерського обліку ці операції відображаються:

1)Використано резервний капітал на поповнення статутного: Д 43 «Резервний капітал»; К 40 «Статутний капітал».

2)За рахунок резервного капіталу списано на погашення збитків, отриманих за рік: Д 43 «Резервний капітал»; К 442 «Непокриті збитки».

У випадках, коли нараховуються дивіденди за відсутності прибутків з резервного капіталу, необхідно складати дві проводки. Перший запис робиться на суму нарахованих дивідендів за рахунок статутного капіталу: Д 40 «Статутний капітал»; К 67 «Розрахунки з учасниками».

Друга проводка -- на поповнення статутного капіталу, який зменшився на суму нарахованих дивідендів: Д 43 «Резервний капітал»; К 40 «Статутний капітал».

Синтетичний облік резервного капіталу (кредит рахунка 43) ведеться в журналі 7, аналітичний облік -- в оборотній відомості довільної форми за видами та напрямами його використання. 12, c 35]

2. 5 Облік нерозподіленого прибутку ТЗОВ «Нива»

Прибуток підприємства утворюється з надходжень від його господарської діяльності. З економічного прибутку підприємства сплачують передбачені законом податки. Прибуток, одержаний після зазначених платежів, залишається у розпорядженні підприємства, яке визначає напрями його використання відповідно до установчих документів.

Порядок розподілу прибутків і збитків визначається у статуті та засновницькому договорі і належить до компетенції загальних зборів засновників.

Нерозподілений прибуток — це сума чистого прибутку, яка залишається після всіх його вилучень, що здійснюються за рішенням власників. У момент виникнення весь чистий прибуток за звітний період може бути визначений як нерозподілений.

За рішенням зборів засновників можливі наступні варіанти розподілу прибутку:

1) вся сума прибутку (після обов’язкових відрахувань до резервного капіталу) спрямовується на виплату дивідендів;

2) частина прибутку залишається нерозподіленою, частина спрямовується на виплату дивідендів;

3) дивіденди взагалі не нараховуються.

Будь-яке рішення зборів є правомірним, за винятком товариств, у статутному капіталі яких є частка державної власності. За результатами господарської діяльності в умовах неефективного господарювання та здійснення значних вилучень підприємство «може мати непокриті збитки, що призводить до зменшення власного капіталу.

Облік нерозподілених прибутків або непокритих збитків поточного та минулих років, а також прибутку, використаного протягом поточного року, ведеться на рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» у розрізі наступних субрахунків:

— 441 «Прибуток нерозподілений»;

— 442 «Непокриті збитки»;

— 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді».

За кредитом рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» відображається збільшення прибутку від усіх видів діяльності підприємства, а за дебетом — збитки та використання прибутку на певні цілі.

На субрахунку 441 «Прибуток нерозподілений» відображається рух нерозподіленого прибутку наростаючим підсумком протягом всього терміну існування підприємства.

На субрахунку 442 «Непокриті збитки» відображають отримані від господарської діяльності збитки, списання яких здійснюється за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного, пайового або додаткового капіталу тощо. На субрахунку 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» відображається розподіл прибутку між власниками (нарахування дивідендів), відрахування до резервного капіталу та інше використання прибутку у звітному періоді. Сальдо по цьому субрахунку в кінці року закривається в кореспонденції із субрахунками 441 «Прибуток нерозподілений» та /або 442 «Непокриті збитки» з виведенням сальдо на одному з цих субрахунків.

Формування нерозподіленого прибутку супроводжується бухгалтерським записом:

— дебет субрахунку 791 «Результат операційної діяльності»;

— дебет субрахунку 792 «Результат фінансових операцій»;

— дебет субрахунку 793 «Результат іншої звичайної діяльності»;

— дебет субрахунку 794 «Результат надзвичайних подій»;

— кредит субрахунку 441 «Прибуток нерозподілений». Відображення непокритих збитків супроводжується бухгалтерським записом:

— кредит субрахунку 791 «Результат операційної діяльності»;

— кредит субрахунку 792 «Результат фінансових операцій»;

— кредит субрахунку 793 «Результат іншої звичайної діяльності»;

— кредит субрахунку 794 «Результат надзвичайних подій»;

— дебет субрахунку 442 «Непокриті збитки». Виправлення помилок за минулий рік, що виявлені у поточномуроці, відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» відображається кореспонденцією рахунка 44 «Нерозподілені прибутки (збитки)» з рахунками бухгалтерського обліку відповідних об'єктів класів 1 — 6. Нерозподілений прибуток може бути використаний на:

— збільшення статутного капіталу (у разі перереєстрації статуту);

— відрахування до резервного капіталу;

— нарахування дивідендів акціонерам (учасникам);

— покриття збитків поточного року;

— інші потреби.

Основна кореспонденція рахунків з відображення в обліку операцій з використання нерозподіленого прибутку наведена в табл. 2. 5

Таблиця 2.5 Облік використання нерозподіленого прибутку

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

Сума, грн

1.

Використання прибутку на формування резервного капіталу

443

43

492 000

2.

Використання нерозподіленого прибутку на покриття збитків

441

442

-

3.

Відображається нарахування дивідендів *

443

671

7 345 000

4.

Нарахований авансовий внесок податку на прибуток 25%

981

641

-

Підприємство з нерозподіленого прибутку, який становив на звітний період 6 987 000 грн., відрахувало з них на формування резервного капіталу 492 000 грн. та нарахувало дивіденди в сумі 7 345 000 грн., а також відрахувало до додаткового капіталу 2 009 000 грн., разом змін у капіталі 2 859 000 грн.

ВИСНОВКИ

Отже, джерелами формування активів підприємства є власні та позикові кошти. В момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками (учасниками), і представляє собою вартість майна підприємства. Здійснюючи підприємницьку діяльність, підприємство також використовує залучені кошти, в результаті чого виникають борги. Боргові зобов’язання підтверджують права і вимоги кредиторів щодо активів підприємства (А = З + К) і мають вищий пріоритет порівняно з вимогами власників. Тому власний капітал підприємства визначається як різниця між вартістю його майна і борговими зобов’язаннями: К = А — З.

Власний капітал - це загальна вартість засобів підприємства, які належать йому на правах власності і використовуються ним для формування його активів. Такі активи формуються за рахунок інвестованого в них власного капіталу і представляють собою чисті активи підприємства.

До власного капіталу відносяться: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал, вилучений капітал.

Для обліку власного капіталу передбачені наступні рахунки: 40 «Статутний капітал», 42 «Додатковий капітал», 43 «Резервний капітал», 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)», 45 «Вилучений капітал», 46 «Неоплачений капітал».

Рахунки 42, 43, і 44 призначені для обліку власного капіталу, який створюється в процесі господарської діяльності підприємства, але не є Статутним капіталом. Цей капітал належить власникам і направляється на задоволення потреб господарюючого суб'єкту, проте він не закріплений по частках за кожним з учасників. Рахунки 40, 41, 45 і 46 використовують для формування стартового капіталу підприємства. В залежності від організаційної форми підприємства це може бути статутний або пайовий капітал.

Складання Звіту про власний капітал регламентується П (С)БО 5 «Звіт про власний капітал». В цьому звіті відображаються всі зміни, які відбулися з власним капіталом за звітний період, в розрізі елементів (статей) власного капіталу. Цей звіт поєднується з іншими формами звітності.

В основі побудови Звіту про власний капітал лежить балансовий метод, тобто для кожного елементу підрахунок здійснюється наступним чином: сальдо на початок звітного періоду плюс (мінус) зміни за звітний період дорівнює сальдо на кінець звітного періоду. Результати останньої графи і останнього рядка співпадають.

Ведення рахунків бухгалтерського обліку класу 4 «Власний капітал і забезпечення зобов’язань» дозволяє переносити залишки по зазначених статтях прямо в баланс підприємства.

В процесі роботи над матеріалами по ТЗОВ «Нива» були вивчені аспекти формування фінансової звітності ТЗОВ «Нива», та дана характеристика обліку власного капіталу на підприємстві, а також дали оцінку системи обліку підприємства і проаналізований порядок складання бухгалтерського балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів і звіту про власний капітал. Для вивчення порядку складання фінансової звітності на підприємстві були використані Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва ТЗОВ «Нива», Баланс станом на 1 січня 2012−2013 року та інші бухгалтерські документи.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой