Організація обліку та аналіз ефективності використання основних засобів у ВАТ "Вовчанський агрегатний завод"

Тип работы:
Дипломная
Предмет:
Экономические науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ЩОДО АНАЛІЗУ ТА ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ВИРОБНИЦТВА

1.1 Економічна сутність основних засобів, їх класифікація

1.2 Облік основних засобів виробництва

1.3 Методи аналізу основних засобів та показники, що характеризують їх використання

2. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ТА ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

2.1 Техніко-економічна характеристика ВАТ «Вовчанський агрегатний завод»

2.2 Організація бухгалтерського і податкового обліку основних засобів

2.3 Бухгалтерський облік основних засобів

2.4 Податковий облік основних засобів

3. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

3.1 Аналіз фінансового стану ВАТ «Вовчанський агрегатний завод»

3.2 Аналіз забезпеченості підприємства основними засобами

3.3 Аналіз ефективності використання основних засобів

3.4 Заходи по покращенню використання основних засобів, їх ефективність

4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Загальні питання охорони праці

4.2 Виробнича санітарія

4.2.1 Параметри мікроклімату

4.2.2 Виробниче освітлення

4.2.3 Шум і вібрація

4.2.4 Електромагнітні випромінювання

4.2.5 Електробезпека

4.2.6 Пожежна безпека

4.3 Охорона навколишнього середовища

ВИСНОВКИ

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

ВСТУП

В сучасній ринковій економіці та жорстокій конкуренції, досить актуальним стало питання про використання основних засобів.

Ведення обліку основних засобів завжди вимагало і вимагає від бухгалтера підвищеної уваги. Часті за роки незалежності України зміни в законодавстві багато разів безпосередньо зачіпали і порядок обліку основних засобів. При цьому декілька разів методика ведення обліку основних засобів змінювалася практично повністю. Такі зміни в законодавстві, як розподіл обліку на бухгалтерський і податковий, ухвалення національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, зумовили виникнення низки питань щодо організації обліку основних засобів.

Зараз перед головними бухгалтерами, фінансовими директорами, а особливо перед керівниками підприємств виникла серйозна проблема відновлення основних засобів. Ігнорування цієї проблеми — прямий шлях до краху господарства на Україні, а також значний удар по національній економіці.

Виробничі потужності підтримуються, як відомо, шляхом ремонту, або заміни. При цьому витрати на капітальний ремонт поглинають велику частину спільного об'єму валових накопичень. Тому висока степінь зносу і старіння основних засобів диктує необхідність їх більш інтенсивного обновлення шляхом заміни. Заміна зношених та застарілих засобів новими, більш ефективними, зменшує потребу в ремонті, і за рахунок цього можна буде значно збільшити об'єм капітальних вкладень в технологічне оновлення підприємств сільського господарства та підвищити їх ефективність. Саме в процесі оновлення основних засобів матеріалізується науково-технічний прогрес, який є засобом економічного і соціального прогресу.

Таким чином, з вищесказаного виходить, що тема роботи вельми актуальна.

Мета роботи:

розглянути теоретичний матеріал, чинні в даний час нормативні акти у сфері обліку основних засобів (із змінами і доповненнями);

проаналізувати діяльність підприємства по даній темі, користуючись документами бухгалтерії і первинними документами по оформленню руху основних засобів;

висунути пропозиції по вдосконаленню обліку основних засобів в основному в частині автоматизації і комп’ютеризації обліку;

розглянути показники ефективності використання основних засобів.

Для реалізації мети поставлені наступні задачі:

— розглянути економічний зміст основних засобів, їх класифікацію і оцінку;

— вивчити методику обліку надходження основних засобів;

— відобразити облік вибуття основних засобів, їх реалізацію;

— відобразити податковий облік основних засобів;

— провести аналіз забезпеченості підприємства основними засобами, їх збереження і використання;

— провести дослідження організації аудиту об'єктів основних засобів;

— відобразити автоматизацію обліку основних засобів.

Об'єктом дослідження в дипломній роботі є організація обліку основних засобів у відкритому акціонерному товаристві «Вовчанський агрегатний завод».

Досліджуване підприємство має розрахунковий рахунок в банку, круглу печатку з своїм найменуванням, самостійно здійснює господарську діяльність і повністю несе відповідальність за її результати.

В дипломній роботі використовуються новітні інструктивні матеріали, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку, учбові посібники, періодичні видання, звітні, організаційні документи ВАТ «Вовчанського агрегатного заводу».

1. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ЩОДО АНАЛІЗУ ТА ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ВИРОБНИЦТВА

1.1 Економічна сутність основних засобів, їх класифікація

Для здійснення виробничої діяльності підприємствам потрібні основні засоби або, інакше кажучи, засоби праці. Від предметів праці вони відрізняються тим, що беруть участь у виробництві протягом кількох років, зберігаючи при цьому свою натуральну форму і фізичні власності. Засоби праці зношуються поступово, а отже, переносять свою вартість на виробництво продукції частинами.

Відповідно до існуючої системи обліку в Україні діє наступний порядок класифікації:

по галузевій ознаці;

по характеру участі в процесі виробництва;

по видах;

по приналежності;

по використовуванню.

Угрупування основних засобів по галузевій ознаці (промисловість, сільське господарство, транспорт і т.д.) дозволяє отримати дані про їх вартість в розрізі галузей

Залежно від характеру участі основних засобів в процесі розширеного відтворювання вони підрозділяються на виробничі і невиробничі. Виробничі основні засоби функціонують у сфері матеріального виробництва, неодноразово беруть участь в процесі виробництва, зносяться поступово і переносять свою вартість на створюваний продукт частинами, у міру зносу. Невиробничі основні засоби безпосередньо не беруть участь в процесі виробництва. В процесі експлуатації вони зносяться поступово і втрачають свою вартість у міру зносу.

Групування основних засобів за функціональним призначенням наведено на рисунку 1.1.

Рисунок 1.1 — Групування основних засобів за функціональним призначенням.

По приналежності основні засоби підрозділяються на власні і орендовані.

По ознаці використовування — на ті, що знаходяться в експлуатації (діючі); в реконструкції і технічній реконструкції; в запасі (резерві); на реконструкції.

Більш детальна класифікація основних засобів наведена на рисунку 1.2.

Рисунок 1.2 — Класифікація основних засобів

Згідно Закону про податок на прибуток [ 2 ] у податковому обліку основні фонди розділяються на 4 групи:

1) група 1 — будівлі, споруди, їх структурні компоненти і передаючі пристрої, у тому числі житлові будинки і їх частини квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;

2) група 2 — автомобільний транспорт і вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади і інструменти, інше конторське (офісне) устаткування, пристрої і приналежності до них;

3) група 3 — будь-які інші основні фонди, не включені в групи 1, 2 і 4;

4) група 4 — електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, їх програмне забезпечення, пов’язані з ними засоби прочитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Особливість основних засобів полягає у тому, що вони використовуються протягом декількох років. Вони переносять свою вартість на готовий продукт частково, у міру зносу, протягом тривалого часу, що охоплює кілька виробничо-технологічних циклів. Цей процес має назву — амортизація основних виробничих фондів.

Амортизації підлягають всі об'єкти основних засобів, окрім землі.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому було придбано ОЗ, і нараховується щомісячно. Існує декілька методів нарахування амортизації. Який саме метод використовувати, визначає підприємство самостійно:

1) прямолінійний метод, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів;

При використовуванні прямолінійного методу вартість об'єкту основних засобів, що амортизується, списується рівними частинами протягом всього терміну корисної експлуатації.

Річна сума амортизації визначається розподілом вартості, що амортизується, на термін корисного використання об'єкту:

, (1. 1)

де, А — річна сума амортизаційних відрахувань, грн. ;

Са — вартість об'єкту, грн., що амортизується. ;

Т — термін корисного використання об'єкту, літ.

Перевага цього методу є - простота використання.

Недоліком цього методу є те, що при його використанні не враховується моральний знос і він не дозволяє відбити зміну інтенсивності використання основних засобів.

2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість;

, (1. 2)

де, А — річна сума амортизаційних відрахувань, грн. ;

З — залишкова вартість об'єкту основних засобів або первинна вартість на дату початку нарахування амортизації, грн. ;

На — річна норма амортизації (в частках).

3) прискорене зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об'єкта, і подвоюється;

4) кумулятивний, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання:

, (1. 3)

де Кк — кумулятивний коефіцієнт;

Сп — вартість первинна;

Сл — вартість ліквідаційна.

Метод зменшення залишкової вартості, а також кумулятивний метод визначення суми амортизації є найпрогресивнішими з погляду методології бухгалтерського обліку.

5) виробничий, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів;

Норму амортизації по цьому методу можна розрахувати по формулі:

, (1. 4)

де На — норма амортизації;

Вп — первинна вартість об'єкту основних засобів;

Вл — ліквідаційна вартість об'єкту основних засобів;

Оп — передбачуваний об'єм виробництва з використанням цього устаткування.

6) податковий.

При визначенні терміну корисного використання об'єкту основних засобів слід враховувати такі чинники, як:

1) очікуване корисне використання об'єкту підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

2) передбачуваний фізичний і моральний знос;

3) правові або подібні обмеження використання об'єкту.

Термін корисного використання об'єкту основних засобів переглядається у разі зміни очікуваних економічних вигод від цього об'єкту.

Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного з календарних кварталів, що входять в такий звітний період (розрахункові квартали).

Сума амортизаційних відрахувань кварталу, по якому проводяться розрахунки, визначається шляхом застосування норм амортизації, до балансової вартості груп основних засобів на початок такого розрахункового кварталу.

Суми амортизаційних відрахувань вилученню до бюджету не підлягають, а так само не можуть бути базою для нарахування яких-небудь податків, зборів (обов'язкових платежів).

Об'єктом нарахування амортизації відповідно до Закону про прибуток є балансова вартість:

1) окремих об'єктів групи 1 і всієї групи 1 в цілому;

2) груп 2, 3 і 4.

Сума амортизаційних відрахувань обчислюється за кожний окремий розрахунковий квартал, відповідний календарному кварталу.

Балансова вартість групи основних засобів (окремого об'єкту основних засобів групи 1) на початок розрахункового кварталу визначається по формулі (1. 5).

Б (а) = Б (а-1) + П (а-1) — В (а-1) — A (а-1), (1. 5)

де Б (а) — балансова вартість групи (окремого об'єкту основних засобів групи 1) на початок розрахункового кварталу;

Б (а-1) — балансова вартість групи (окремого об'єкту основних засобів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;

П (а-1) — сума витрат, понесених на придбання основних засобів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій і інших поліпшень основних засобів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;

В (а-1) — сума виведених з експлуатації основних коштів (окремого об'єкту основних засобів групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому;

А (а-1) — сума амортизаційних відрахувань, нарахованих в кварталі, що передував розрахунковому.

Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних засобів на початок звітного (податкового) періоду в наступному розмірі (з розрахунку на податковий квартал):

група 1 — 2%; група 2- 10%; група 3 — 6%; група 4- 15%.

1.2 Облік основних засобів виробництва

До основних засобів відносяться матеріальні активи, якими підприємство володіє з метою використання їх в процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних функцій, очікуваний термін корисного використання яких перевищує один рік.

Аналітичний облік основних засобів ведеться по кожному об'єкту окремо.

Основні засоби враховуються по первинній вартості. Безкоштовно вилучені основні кошти оцінюються по справедливій вартості на дату отримання.

Відповідно до Плану рахунків [ 5 ] облік основних засобів ведеться на рахунку 10 «Основні засоби».

Рахунок 10 «Основні засоби» має наступні субрахунки:

Земельні ділянки

Капітальні витрати на поліпшення земель

Будівлі і споруди

Машини і устаткування

Транспортні засоби

Інструменти, прилади і інвентар

109 Інші основні засоби

По дебету рахунку 10 «Основні засоби» відображаються записи по надходженню основних засобів на баланс підприємства, які враховуються по первинній вартості; сума витрат, пов’язана з поліпшенням об'єкту, яке приводить до збільшення майбутніх економічних вигод, спочатку очікуваних від використання об'єкту; сума дооцінки залишкової вартості об'єкту основних засобів.

По кредиту відображається вибуття основних засобів унаслідок продажу, безкоштовної передачі або невідповідності критеріям визначення активом, а також, у разі часткової ліквідації об'єкту основних засобів, сума зниження ціни основних засобів.

Аналітичний облік основних засобів ведеться по кожному інвентарному об'єкту. Залежно від видів основних засобів аналітичний облік ведеться на інвентарних картках обліку основних засобів (типова форма № 03−6). На підприємствах, що мають невелику кількість інвентарних об'єктів, ведуться інвентарні книги. На даному підприємстві аналітичний облік ведеться на інвентарних картках, які відкриваються на кожний інвентарний об'єкт. Заповнення інвентарних карток проводиться на основі первинної документації: актів прийому-передачі основних засобів, технічних паспортів і інших документів по придбанню, споруді, переміщенню і ліквідації об'єктів основних засобів. Для забезпечення належного обліку основних засобів їм у момент прийому в експлуатацію присвоюється інвентарний номер на весь період експлуатації об'єкту до його списання.

Підставою для бухгалтерських записів по обліку руху і залишків основних засобів, а також операцій, пов’язаних з їх поточною експлуатацією, служать первинні документи.

В табл. 1.1 приведена кореспонденція господарських операцій по обліку основних засобів.

Таблиця 1.1 — Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку основних засобів

Зміст операції

Кореспондуючі рахунки

дебет

кредит

1

2

3

Придбання основних засоби за грошові кошти

Отримані основні засоби

152 «Придбання основних засобів»

63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»

Відображена сума податку по ПДВ

641 «Розрахунки по податках»

63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»

Відображена вартість посередницьких, транспортних і інших послуг, пов’язаних з придбанням основних засобів

152 «Придбання основних засобів»

63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»

Введені в експлуатацію об'єкти основних засобів

10 «Основні засоби»

152 «Придбання основних засобів»

Виготовлення основних засобів господарським способом

Списані матеріали

15 «Капітальні інвестиції»

20 «Виробничі запаси»

Відображені капітальні вкладення на суму оплати праці виробничого персоналу

15 «Капітальні інвестиції»

661 «Розрахунки по заробітній платні»

Відображені капітальні вкладення на суму нарахувань до Пенсійного фонду на засоби оплати праці виробничого персоналу

15 «Капітальні інвестиції»

651 «Розрахунки по пенсійному забезпеченню»

Відображені капітальні вкладення на суму нарахувань до Фонду соціального страхування

15 «Капітальні інвестиції»

652 «Розрахунки по соціальному страхуванню»

Відображені капітальні вкладення на суму нарахувань на засоби оплати праці до Державного фонду сприяння зайнятості населення

15 «Капітальні інвестиції»

653 «Розрахунки по страхуванню на випадок безробіття»

Введені в експлуатацію основні засоби

10 «Основні засоби»

15 «Капітальні інвестиції»

Амортизація основних засобів

Нарахована амортизація основних засобів:

83 «Амортизація»

131 «Знос основних засобів»

Об'єктів виробничого призначення

23 «Виробництво» або

91 Загальновиробничі витрати"

83 «Амортизація»

Об'єктів, що забезпечують збут продукції

93 «Витрати на збут»

83 «Амортизація»

Об'єктів загальногосподарського призначення

92 «Адміністративні витрати»

83 «Амортизація»

Об'єктів житлово-комунального і соціально-культурного призначення

949 «Інші витрати операційної діяльності»

83 «Амортизація»

Об'єктів, що використовуються для досліджень і розробок, здійснюваних підприємством

941 «Витрати на дослідження і розробки»

83 «Амортизація»

Витрати на поточний ремонт основних засобів

Списані витрати на ремонт на витрати звітного періоду

80 «Матеріальні витрати»

207 «Запасні частини»

91 «Загальновиробничі витрати»

92 «Адміністративні витрати»

93 «Витрати на збут»

80 «Матеріальні витрати»

941 «Витрати на дослідження і розробки»

Витрати на капітальний ремонт основних засобів

фактично понесені витрати, пов’язані з поліпшенням основних засобів:

— на суму використаних виробничих запасів

15 «Капітальні інвестиції»

20 «Виробничі запаси»

— на суму нарахованої заробітної платні

15 «Капітальні інвестиції»

661 «Розрахунки по заробітній платні»

— на суму нарахувань на засоби заробітної платні

15 «Капітальні інвестиції»

65 «Розрахунки по страхуванню»

І інші витрати

15 «Капітальні інвестиції»

63 «Розрахунки з постачальниками і

Після завершення різних видів поліпшення основних засобів понесені витрати віднесені на збільшення первинної вартості об'єкту

10 «Основні засоби»

15 «Капітальні інвестиції»

Реалізація основних засобів

Відвантажені основні засоби і відображений дохід від їх реалізації

36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»

742 «Дохід від реалізації необоротних активів»

Відображені податкові зобов’язання по ПДВ

742 «Дохід від реалізації необоротних активів»

641 «Розрахунки по податках»

Списана сума зносу реалізованих основних засобів

131 «Знос основних засобів»

10 «Основні засоби»

Списана залишкова вартість реалізованих основних засобів

972 «Собівартість реалізованих необоротних активів»

10 «Основні засоби»

Ліквідація основних засобів

Списаний знос ліквідованих основних засобів

131 «Знос основних засобів»

10 «Основні засоби»

Списана залишкова вартість ліквідованих основних засобів

976 «Списання необоротних активів»

10 «Основні засоби»

Відображені доходи від ліквідації основних засобів в частині вартості оприбутковуваних придатних до використання виробничих запасів

20 «Виробничі запаси» або інші рахунки

746 «Інші доходи від звичайної діяльності»

Облік результатів інвентаризації основних засобів

Виявлені надлишки основних засобів і оприбутковуванні в бухгалтерському обліку

10 «Основні засоби»

746 «Інші доходи звичайної діяльності»

На суму виявленої недостачі основних засобів, списаних по залишковій вартості

976 «Списання необоротних активів»

10 «Основні засоби»

Одночасно на суму зносу списаних основних засобів

131 «Знос основних засобів»

10 «Основні засоби»

На суму недостачі при визначенні винні осіб

375 «Розрахунки по відшкодуванню заподіяного збитку»

746 «Інші доходи звичайної діяльності»

На суму різниці між обліковими цінами і цінами, розрахованими для утримання з винних осіб, яка перераховується до бюджету

746 «Інші доходи звичайної діяльності»

642 «Розрахунки по обов’язкових платежах»

1.3 Методи аналізу основних засобів та показники, що характеризують їх використання

Основні виробничі фонди підприємств, які беруть участь у процесі виробництва, піддаються фізичному та моральному зносу, старіють, у результаті чого знижуються їх експлуатаційні можливості. Стан та використання основних виробничих фондів є важливою умовою, фактором забезпечення нормальних умов процесу виробництва та підвищення його ефективності. Тому на підприємствах важливе значення має як систематичне оцінювання стану основних фондів, так і аналіз ефективності їх використання. Основні об'єкти, методи та задачі аналізу основних засобів наведені у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 — Об'єкти аналізу основних засобів

Напрямки аналізу

Методи

Задачі

1

2

3

1. Аналіз і оцінка динаміки і структури основних виробничих фондів

Горизонтальний, вертикальний трендовий аналіз, абсолютні, відносні величини

Визначення впливу структури і динаміки ОВФ на фінансові результати Оцінка впливи розширення (скорочення) ОВФ на зміну вартості бізнесу

2. Аналіз стану ОВФ

Коефіцієнтний аналіз, розрахунок середньої величини

Оцінка руху ОВФ

Оцінка вікового складу ОВФ

Оцінка рівня технічної оснащеності

3. Аналіз забезпеченості підприємства ОВФ

Порівняння, розрахунок темпів зміни

4. Аналіз використання ОВФ

Факторне моделювання і аналіз, індексний аналіз, коефіцієнтний метод

Оцінка інтенсивності і ефективності використання ОВФ

Оцінка впливу інтенсивного та екстенсивного використання ОВФ на випуск продукції. Аналіз використання виробничої потужності. Оцінка міри використання технологічного устаткування

5. Резерви збільшення випуску продукції, фондорентабельності, фондовіддачі

Поліпшення використання основних засобів є одним із важливих напрямів підвищення ефективності виробництва. Характеристика цього процесу повинна супроводжуватись належною оцінкою. Для проведення кількісної оцінки використання основних засобів необхідно застосовувати систему показників. Для ґрунтовної аналітичної оцінки систему показників можна розділити на дві групи: узагальнюючі та часткові.

Узагальнюючі показники мають забезпечити отримання достатньої кількості інформації, на основі якої можна зробити висновки про ефективність використання всієї сукупності основних засобів (фондів) підприємства та виявити наявні резерви поліпшення їх використання.

До узагальнюючих показників відносять:

— фондовіддачу,

— фондомісткість,

— рентабельність виробництва,

— коефіцієнт використання виробничої потужності підприємства.

Фондовіддача (Фв) характеризує річний випуск продукції з одиниці вартості основних фондів. Зазначимо, що середньорічну вартість основних фондів визначають як середньоарифметичну величину із значень цього показника на перше число кожного місяця.

, (1. 6)

де Фв- фондовіддача;

Фм — фондомісткість;

ОФср — середня вартість основних засобів, тис грн. ;

Q — об'їм реалізації продукції, тис грн.

Отже, фондовіддачу активної частини фондів можна знайти за формулою:

, (1. 7)

де Фва — фондовіддача активної частини фондів;

ОФсра — середня вартість активної частини основних засобів, тис грн. ;

Q — об'єм реалізації продукції, тис грн.

Фондомісткість (Фм) представляє собою показник зворотній фондовіддачі, за допомогою якого можна визначити величину основних фондів, яка припадає на одиницю вартості випуску відповідного виду продукції. Показник фондомісткості продукції дає уяву про необхідну величину основних фондів, необхідних для виробництва певного виду продукції.

Рентабельність виробництва — це відносний показник ефективності роботи підприємства, який в загальній формі обчислюється як відношення прибутку до витрат (ресурсів). Цей показник має декілька модифікованих форм залежно від того, які саме прибуток і ресурси використовуються в розрахунках.

Для оцінки використання основних засобів доцільно застосовувати показник їх рентабельності, який характеризує відношення прибутку до середньорічної первісної їх вартості.

, (1. 8)

де По — прибуток від операційної діяльності, тис. грн. ;

ОФср — середня вартість основних засобів, тис грн.

Наступний важливий показник — коефіцієнт використання виробничої потужності (Квп) підприємства.

До часткових показників оцінки використання основних фондів переважно належать натуральні показники та коефіцієнти, за допомогою яких можна здійснити оцінку ефективності використання окремих груп основних фондів підприємства, а також оцінку їх використання в окремих підрозділах підприємства. Разом з цим, ці показники поділяють на дві групи: екстенсивного та інтенсивного використання основних фондів.

До показників екстенсивного використання основних засобів (фондів) належать коефіцієнти використання планового, режимного і календарного часу роботи устаткування, коефіцієнт змінності роботи устаткування, показник, який характеризує внутрішньо-змінні простої устаткування.

Найбільш вживаний в практиці аналітичної роботи підприємств є коефіцієнт змінності (Кзм) роботи устаткування. У найбільш поширеному вигляді його визначають як відношення суми машино-змін, відпрацьованих протягом доби до загальної кількості машин, наявних в даному підрозділі.

, (1. 9)

де Мзм — кількість верстато-змін, відпрацьованих у всіх змінах (згідно з режимом роботи);

n — загальна кількість встановленого устаткування, шт.

Коефіцієнт змінності показує, скільки змін протягом доби працює устаткування. Важливим показником, який дає змогу оцінити використання активної частини основних засобів устаткування в часі є коефіцієнт його завантаження (Кз) за допомогою якого можна визначити величину часу, яка планується до використання або фактичного відпрацьованого часу устаткування за певний період часу.

Коефіцієнт завантаження устаткування характеризує фактичну зайнятість устаткування:

, (1. 10)

де Р — режим роботи, год. ;

tшт — норма штучного часу, год. ;

Фд — дійсний річний фонд часу роботи одиниці устаткування, год. ;

Nв — виробнича програма виробів, шт. ;

Квн — коефіцієнт виконання норм виробітку,

Серед показників екстенсивного використання основних засобів важливе значення має показник внутрішньозмінних простоїв устаткування. Він значно доповнює два попередні показники — коефіцієнт змінності і коефіцієнт завантаження устаткування, оскільки дає змогу виявити основні причини внутрішньозмінних простоїв, зокрема вплив на них таких факторів, як низький рівень організації виробництва, несвоєчасне забезпечення робочих місць інструментами, матеріалами, заготовками, відсутність робітників відповідних професій, недоліки в організації технічного обслуговування устаткування та ін.

Для оцінки основних засобів і, насамперед, їх активної частини, застосовуються також показники інтенсивного їх використання. Серед них коефіцієнт інтенсивного використання устаткування (Кін), який характеризує його використання за потужністю (продуктивністю).

, (1. 11)

де tтех — технічно обґрунтована норма часу на одиницю продукції;

tфак — фактично затрачений час на виготовлення одиниці продукції (роботи

Для оцінки інтенсивного використання устаткування застосовують також коефіцієнт його використання по машинному часу (Км).

, (1. 12)

де tм.н. — машинний час у загальній нормі, хв. ;

tшт.ч. — норма штучного часу, хв.

Коефіцієнт інтегрального використання устаткування (Кінт) розраховується як добуток коефіцієнтів екстенсивного і інтенсивного використання.

Поряд з показниками, які характеризують екстенсивне і інтенсивне використання активної частини основних засобів — устаткування, важливе значення мають показники, які дають змогу оцінити використання виробничих площ, споруд та інших важливих складових основних засобів. Так, для оцінки використання виробничих площ можуть застосовуватись коефіцієнти екстенсивного та інтенсивного використання виробничих площ, коефіцієнти завантаження виробничих площ цехів, дільниць, показник виходу продукції з 1 кв. м. виробничої площі, коефіцієнти зайнятості виробничих площ устаткуванням тощо.

Для оцінки процесу оновлення активної частини основних засобів використовують коефіцієнти оновлення і вибуття, проводять аналіз вікового і якісного складу устаткування.

Коефіцієнт оновлення,(Кон) розраховується як відношення вартості введених в дію протягом року активної частини основних засобів до сумарної первісної їх вартості на кінець року.

, (1. 13)

де Ко — коефіцієнт оновлення основних засобів

ОФпост — сума основних коштів, які поступили за звітний період, тис. грн.

ОФкін — вартість основних засобів на кінець періоду, тис. грн.

Коефіцієнт вибуття (Квиб) визначають шляхом ділення вартості основних засобів, які вибувають протягом року, до сумарної їх первісної вартості на початок року.

, (1. 14)

де Квиб — коефіцієнт вибуття основних засобів

ОФвиб — вартість основних засобів, які вибули за звітний період, тис. грн.

ОФпоч — вартість основних засобів на початок року, тис. грн.

Порівняння величини коефіцієнтів оновлення і вибуття основних засобів дає змогу відслідковувати тенденцію в нагромадженні активної частини основних засобів і темпи заміни морально застарілих засобів.

Одним із основних факторів, які визначають обсяг продукції підприємства, є фондовіддача. Тому постає необхідність в аналізі факторів, які, в свою чергу, впливають на неї. Треба мати на увазі, що показник фондовіддачі складний, на нього впливає безліч факторів, значна частина яких пов’язана між собою.

На рівень фондовіддачі впливають різні фактори, пов’язані як зі зміною обсягу продукції, так і з ефективністю використання основних виробничих фондів, особливо активної їх частини [15].

Спочатку під час аналізу фондовіддачі вивчають вплив на неї окремих факторів, а потім визначають вплив фондовіддачі на обсяг випуску.

Детальніше факторний аналіз фондовіддачі буде розглянуто в третій частині бакалаврської роботи на прикладі ПАТ «ВАЗ».

2. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ТА ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

2.1 Техніко-економічна характеристика ВАТ «Вовчанський агрегатний завод»

Для детального розгляду організації та обліку основних засобів на підприємстві, обрано Акціонерне товариство «Вовчанській агрегатний завод», який створено на базі Державного підприємства Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України. Засновником є Держава. Як державне підприємство Вовчанській агрегатний завод утворений в 1970 році, як філія Харківського об'єднання «ФЕД».

Завод відноситься до міністерства авіаційної промисловості. Початок діяльності характеризувався виробництвом деталей для авіаційної техніки, а за тим виробництвом готових агрегатів, водяних насосів до автомобілів «Москвич».

З метою реформування економіки України відповідно до плану приватизації на 1994 рік Вовчанський агрегатний завод пройшов етап корпоратизації і отримав дозвіл на приватизацію майна Акціонерного товариства «Вовчанській агрегатний завод» (ВАТ «ВАЗ»). З квітня 2010 року завод має назву: Публічне акціонерне товариство «Вовчанській агрегатний завод» (ПАТ «ВАЗ»).

Організаційна структура управління Публічного акціонерного товариства «Вовчанський агрегатний завод» показана у додатку А.

Метою діяльності товариства є: мобілізація засобів на проведення розробок, виробництво і поставки електромеханічної продукції народного споживання і іншої продукції для потреб внутрішнього і зовнішнього ринків, розширення і оновлення асортименту продукції, здійснення комерційних операцій для отримання максимального доходу на підвищення добробуту всіх членів суспільства на подальший розвиток і удосконалення виробництва.

Підприємство виготовляє і реалізує продукцію авіаційної техніки в номенклатурі, яка визначається державним замовленням і договорами з іншими організаціями.

Основними задачами підприємства є задоволення промислових потреб його продукцією, роботах, послугах і реалізації на основі отриманого доходу, соціальних і економічних інтересів членів трудового колективу.

Приватизація заводу дозволила успішніше вирішувати проблеми технічного переозброєння виробництва закупівлі сировини і комплектуючих, навіть за вільними ринковими цінами. Самостійність і наявність грошей дали можливість використовувати нові методи матеріального і соціально-психологічного стимулювання до праці. Вкладаючи свої кошти в акції, працівники не тільки уникнули в нинішніх умовах інфляції, можливості, втратити свої грошові накопичення, але і стали власними акціонерного підприємства, процвітання якого сприятиме реалізації їх інтересів. В результаті конверсії заводу, завдяки технічним рішенням, ВАТ перевів ряд виробів на цивільну продукцію, що дозволяє скоротити профіль підприємства, освоїв і приступив до серійного виробництва виробів для автомобільної промисловості - це регулятор рівня підлоги, розподільники гальмівних сил, водяний насос до автомобіля «Таврія», проходить випробування масляний насос. Для цього автомобіля є і інші розробки. Крім того, завод уклав договори і виготовляє деталі для ряду німецьких фірм з перспективою інвестування цими фірмами збільшення виробництва цих деталей, а в подальшому і виробів.

У зв’язку з переходом авіації на нові типи літаків, виробництво гідроагрегатів і топливорегулюючої апаратури, що серійно випускається підприємством, знижується і деякі її типи знімаються з виробництва.

Підприємством почато освоєння насосних станцій для літаків ТУ-204 і МУЛ-96−300, які покликані замінити весь парк літаків країн СНГ даного типа і виробництво яких неухильно росте. Виробництво агрегатів для військової авіації, у зв’язку з конверсією знижується. Об'єми продукції, що випускається, мають ринки збуту і забезпечують завантаження робочих місць. Номенклатура товарної продукції приведена в таблиці 2. 1

Таблиця 2.1 — Номенклатура товарної продукції ВАТ «ВАЗ» за період 01. 01. 2007 — 31. 12. 2008 рр.

Показник

2007 р.

2008 р.

Зміна%

1

2

3

4

Товарна продукція всього в тому числі:

16 428

22 198

0,35

— водяний насос (в/н М-412)

298

175

-0,4

— регулятор рівня полу (РУП с МК 230)

1175

2428

1,0

— Клапан 9000

675

889,1

0,3

— пневмо-гідропідсилювач (ПГУ)

4428

6775,6

0,53

— Інша ТП

9852

11 930,3

0,2

З таблиці 2.1 бачимо що обсяг товарної продукції збільшився у 2008 році на 0,35% порівняно з 2007 р. Збільшився випуск регуляторів рівня полу 2008р. порівняно з 2007 роком на 1,0%. Випуск клапанів 9000 в 2008 р. збільшився на 0,3% порівняно з 2007 р. Структура продукції, яку випускає ВАТ «Вовчанський агрегатний завод» наведена на рисунках 2.1 та 2.2.

Рисунок 2. 1- Структура товарної продукції ПАТ «ВАЗ» в 2007 році

Рисунок 2.2 — Структура товарної продукції ПАТ «ВАЗ» в 2008 році

Основний об'єм продажів товарів промислового призначення проводиться за прямими договорами із споживачами. Експорт в західні країни здійснюється через українські і російські зовнішньоторговельні організації.

Основна маса споживацьких товарів продається через оптово-торгові організації. Частина товарів продається безпосередньо торгуючим організаціям.

Акціонерне товариство здійснює оперативний і бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, а також веде статистичну звітність і представляє її в встановленому порядку і об'ємі органам державної статистики.

Вартість основних засобів станом на 31. 12. 2008 року складає:

1) первісна вартість — 74 323,0 тис. грн. ;

2) залишкова вартість — 16 450,4 тис. грн. ;

3) знос основних засобів складає - 57 872,6 тис. грн.

Середній відсоток зносу основних засобів станом на 31. 12. 2008 року складає -77,9%.

У звітному періоді Товариством понесені наступні витрати, пов’язані з господарською діяльністю таблиця 2.2 «Витрати підприємства».

Таблиця 2.2 — Витрати підприємства

Показники

2006 р.

тис. грн

2007 р.

тис. грн

2008 р.

тис. грн

Зміна,%

2006 р.

до 2007 р.

2007р. до 2008 р.

1

2

3

4

5

6

— собівартість реалізованої продукції

20 905,6

23 600,7

30 575,0

0,13

0,30

— адміністративні витрати

2418,5

1707,4

1901,9

0,42

0,11

— витрати на збут

1262,8

1476,9

1148,8

0,17

0,29

— інші операційні витрати

17 614,7

19 260,1

19 909,2

0,09

0,03

Всього витрат:

42 201,6

46 045,1

53 534,9

0,09

0,16

Як бачимо з таблиці 2.2 в останньому році виріс показник собівартості реалізованої продукції порівняно з попередніми роками. Причиною може бути збільшення ціни на матеріали, на транспортно-перевізні послуги, підвищення заробітної платні робітникам та інше. Адміністративні та витрати на збут зменшилися, а інші операційні витратили залишилися майже на тому ж рівні з незначним відхиленням у бік збільшення.

Основні показники діяльності Відкритого акціонерного товариства «Вовчанський агрегатний завод» наведені у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 — Основні показники діяльності ПАТ «ВАЗ»

Показники

Абсолютний показник по рокам

Відхилення

2007 р.

тис. грн

2008 р.

тис. грн

Абсолютне,

(+,-)

Відносне,

(%)

1

2

3

4

5

1. Обсяг виробництва, тис. грн.

18 429,6

29 608,9

+11 179,3

60,7

2. Обсяг реалізації, тис. грн.

30 866,1

41 452,3

+10 586,2

34,3

3. Собівартість реаліз. продукції, тис. грн.

23 600,7

30 575,0

+6974,3

29,6

4. Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.

77 298,3

74 323,0

-2975,3

3,8

5. Фонд оплат праці, тис. грн.

8588

10 030

+1442

16,8

6. Чисельність працюючих, чол.

1184

1114

-70

6,3

7. Продуктивність праці одного робітника, тис. грн. /чол.

15,6

26,6

+11

70,5

8. Середньомісячна заробітна плата одного робітника, грн. /чол.

659,4

737,1

+77,7

11,8

9. Фондовітдача, грн.

0,41

0,57

+0,16

39

10. Витрати на 1 грн. виготовленої продукції, грн.

0,78

0,97

+0,19

24,4

11. Прибуток (збиток) від операційної діяльності, тис. грн.

-807,4

2744,2

+3551,6

339,9

12. Чистий прибуток (збиток), тис. грн.

-1819,0

2111,6

+3930,6

116,1

13. Рентабельність операційної діяльності,%

-1,40

3,63

+5,03

259,3

14. Рентабельність виробничо-господарської діяльності,%

-2,62

6,62

+9,24

252,7

Аналізуючи дану таблицю видно, що майже всі показники зросли у 2008 році проти 2007 року, окрім показника середньорічної вартості основних виробничих фондів, який зменшився на 3080,3 тис. грн., або 4,2% і показника чисельності працюючих, який зменшився на 70 чол., 6,3%.

2.2 Організація бухгалтерського і податкового обліку основних засобів

Основними завданнями організації обліку і контролю наявності та руху основних засобів є забезпечення:

1) контролю за збереженням основних засобів;

2) правильного і своєчасного документального оформлення та відображення в регістрах обліку надходження, внутрішнього переміщення і вибуття об'єктів основних засобів;

3) правильного обчислення та відображення в обліку сум зносу (амортизації) основних засобів;

4) контролю за витратами на ремонт основних засобів, ефективністю використання основних засобів;

5) отримання документально обґрунтованих даних про наявність та рух основних засобів за місцями їх експлуатації, а також в розрізі осіб, відповідальних за їх збереження;

6) виявлення результатів від реалізації об'єктів основних засобів або іншого їх вибуття.

Для забезпечення виконання цих завдань усі данні бухгалтерського обліку повинні бути своєчасними, точними і достовірними. Окрім того, повинне бути забезпечено єдність показників обліку на всіх рівнях управління.

Бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечити [ 6 ]:

1) своєчасне відображення на рахунках бухгалтерського обліку повної інформації про оцінку, переоцінку і надходження основних засобів, їх внутрішнє переміщення (зі складу в цех (відділ, дільницю), з цеху в цех), вибуття (реалізація, ліквідація, безоплатна передача, нестача, псування);

2) відображення даних про нарахування амортизації основних засобів за звітний період та їх зносу з початку корисного використання;

3) визначення витрат, пов’язаних з підтриманням основних засобів у робочому стані (технічні огляди, поточне обслуговування), їх ремонтом і поліпшенням;

4) визначення фінансових результатів від реалізації та іншого вибуття основних засобів;

5) інформацією для складання звітності про основні засоби і капітальні інвестиції.

Правильність обліку та контроль за його веденням на кожному підприємстві забезпечується наказом про облікову політику, який в обов’язковому порядку повинен містити розділ про облік основних засобів та інших необоротних матеріальних активів.

Облікова політика — це сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання та подачі фінансової звітності.

Фінансово-господарська діяльність Відкритого акціонерного товариства «Вовчанський агрегатний завод» виконується у відповідності з планами, що підтверджені вищим органом цього підприємства та Наказом № 93 «Про облікову політику підприємства» із змінами та доповненням.

Відповідальними за фінансово-господарську діяльність є голова правління та головний бухгалтер.

Бухгалтерський облік здійснюється бухгалтерією підприємства і очолюється головним бухгалтером. Головний бухгалтер має двох заступників.

Кількісний і якісний склад бухгалтерії визначається штатним розкладом і затверджений наказом керівника ВАТ «Вовчанський агрегатний завод».

Структура бухгалтерії ВАТ «Вовчанський агрегатний завод» представлена в Додатку Б.

Права і обов’язки головного бухгалтера і всіх посадовців бухгалтерії визначаються Законом про бухгалтерський облік, наказом про облікову політику і затвердженими посадовими інструкціями.

Розпорядження головного бухгалтера, до становлення і здійснення бухгалтерського обліку на підприємстві є обов’язковими для виконання всіма структурними підрозділами і всіма співробітниками підприємства.

Підприємство застосовує журнально-ордерну форму обліку.

Загальна схема обліку основних засобів на підприємстві наведена на рисунку 2.3.

Рисунок 2.3 — Схема організації обліку основних засобів на підприємстві ВАТ «Вовчанський агрегатний завод»

2.3 Бухгалтерський облік основних засобів

Будь-який об'єкт, придбаний (отриманий безкоштовно, виготовлений і т.д.) підприємством, повинен бути відображений в обліку [1]. Але перш ніж приступити безпосередньо до обліку, необхідно пройти етапи визнання, класифікації і первинної оцінки. Точне визнання, правильна класифікація і достовірна оцінка — застава точного, правильного і достовірного обліку.

При визначенні основних засобів необхідно виходити з того, що вони є частиною активів, тобто ресурсів, контрольованих підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому.

На етапі визнання необхідно визначити скільки об'єктів слід відобразити в обліку і чи є ці об'єкти основними засобами. Точність визнання забезпечує точність обліку. У свою чергу, визнання може бути точним тільки тоді, коли бухгалтер, що здійснює цю процедуру, має всю необхідну інформацію і упевнений в її достовірності.

Щоб мати підстави для визнання об'єкту обліку об'єктом основних засобів, бухгалтер повинен бути упевнений, що цей об'єкт:

1) призначений для використовування на підприємстві, а не, наприклад, для продажу або безкоштовної передачі в добродійній меті;

2) використовуватиметься на підприємстві більше одного року або більш одного операційного циклу (якщо операційний цикл перевищує один рік).

На етапі класифікації необхідно визначити, до яких класифікаційних угрупувань (по вигляду, призначенню, місцю використовування, приналежності і т.д.) відноситься кожний об'єкт, визнаний об'єктом основних засобів.

На етапі оцінки формується первинна вартість кожного об'єкта, тобто та вартість, по якій він буде відображений в обліку.

Особливістю основних засобів є тривалий час їх використовування, поступовий знос і перенесення вартості на собівартість знов створеного продукту (виготовленої продукції, виконаних робіт і послуг).

Одиницею обліку основних засобів є об'єкт.

Об'єкт основних засобів — це:

1) закінчений пристрій зі всіма пристосуваннями і приладдям до нього;

2) конструктивно відособлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій;

3) відособлений комплекс конструктивно сполучених предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, обладнання, управління і єдиний фундамент, унаслідок чого кожний предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно;

4) інший актив, відповідний визначенню основних засобів, або частина такого активу, контрольована підприємством.

Для оформлення операцій з основними засобами застосовуються первинні документи, типові форми яких затверджені Наказом Міністерства статистики України № 352 ще в 1995 році [ 6 ]. У їх числі:

1) ОЗ-1 «Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів» (Додаток В);

2) ОЗ-2 «Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів»;

3) ОЗ-3 «Акт ліквідації основних засобів» (Додаток Д);

4) ОЗ-4 «Акт на списання автотранспортних засобів»;

5) ОЗ-5 «Акт про встановлення, пуск і демонтаж будівельного обладнання»;

6) ОЗ-6 «Інвентарна картка обліку основних засобів»;

7) ОЗ-8 «Картка обліку переміщення основних засобів»;

8) ОЗ-9 «Інвентарний список основних засобів»;

9) ОЗ-14 «Розрахунок амортизації основних засобів (для промислових підприємств);

10) ОЗ-15 «Розрахунок амортизації основних засобів (для будівельних організацій);

11) ОЗ-16 «Розрахунок амортизації по автотранспорту».

На ПАТ «ВАЗ використовуються форми ОЗ-1, ОЗ-2, ОЗ-3, ОЗ-6, ОЗ-7, ОЗ-8, ОЗ-9 і ОЗ-14.

Господарські операції по будівництву, виготовленню, придбанню, введенню в експлуатацію, підтримці в робочому стані, поліпшенню і вибуттю основних засобів оформляються на підприємстві первинними документами, які розкривають інформацію про:

1) назву первинного документа, яка характеризує оформлену господарську операцію;

2) дату складання;

3) назву підприємства, від імені якого складений документ;

4) назву об'єкта основних засобів, його інвентарний номер, дату вводу і місце експлуатації, термін корисного використання;

5) технічну характеристику (площу, об'єм, місткість, потужність і ін.) і вартість об'єкта основних засобів, його переоцінку, ремонт і амортизацію;

6) посади осіб, які здійснювали господарську операцію і оформлення первинних документів з їх підписами;

7) перелік технічної документації, яка передається (чи приймається) разом з об'єктом основних засобів, вигляді і кількості дорогоцінних металів, що містяться в об'єкті основних засобів;

8) походження засобів (власні, цільові), використаних для придбання, будівництва і поліпшення основних засобів, і про безкоштовно вилучені основні кошти;

9) особистий підпис або інші данні, що дозволяють ідентифікувати осіб, що брали участь в здійсненні господарської операції.

Усі первинні документи, якими оформлюються операції з руху основних засобів, складаються і підписуються членами комісії, призначеної розпорядженням керівника підприємства. До складу такої комісії входять: головний інженер, головний бухгалтер, головний енергетик, головний механік, головний технолог, керівник відділу охорони праці.

Для організації обліку і забезпечення контролю збереження основних засобів кожного об'єкту основних засобів (інвентарному об'єкту) незалежно від того, чи знаходиться він в експлуатації, в запасі або на консервації, при прийнятті їх до бухгалтерського обліку привласнюється відповідний інвентарний номер, який позначається на ньому шляхом прикріплення металевого жетону, нанесення фарбою, насічки або таврування.

Інвентарний об'єкт — це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки у складі, а не самостійно.

Інвентарний номер, привласнений об'єкту основних засобів, зберігається за ним на весь період його знаходження на даному підприємстві та вказується в усіх первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку.

У таких випадках, коли інвентарний об'єкт має кілька частин, які мають різний рядок корисного використання і враховуються як самостійні інвентарні об'єкти, кожній частині привласнюється окремий інвентарний номер. Якщо по об'єкту, який складається з кількох частин, встановлений загальний для об'єкту рядків корисного використання, вказаний об'єкт обліковується за одним інвентарним номером.

Інвентарні номери списаних з бухгалтерського обліку об'єктів основних засобів не привласнюються знову прийнятим до бухгалтерського обліку об'єктам протягом п’яти років по закінченні терміну списання.

Перелік типових форм первинної документації, якими оформлюють операції з руху основних засобів на підприємстві, затверджені законодавчо.

Для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів, для обліку введення їх в експлуатацію, за винятком тих випадків, коли введення об'єктів в дію повинне відповідно до чинного законодавства оформлятися в особливому порядку, для оформлення внутрішнього переміщення основних засобів з одного цеху (відділу) в іншій, для оформлення передачі основних засобів з складу в експлуатацію — застосовують «Акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів» (форма №ОЗ-1).

Акт складається на кожний об'єкт окремо, а на декілька — лише коли об'єкти однотипні, мають однакову вартість і прийняті одночасно на відповідальне зберігання однією і тією ж персоною. Оперограма акту прийому-передачі основних засобів показана у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 — Оперограма акту прийому-передачі основних засобів

Види робіт над документами

Виконавці

Відповідальна особа

Члени комісії

Гол. інженер

Гол. бухгалтер

Бухгалтер з обліку основних засобів

Гол.

енергетик

Гол.

механік

Гол.

технолог

Нач. бюро охорони праці

1 Виписування документа

2 Оформлення

підписів

3 Передача документів в бухгалтерію

4 Обробка документів на комп’ютері

6 Передача в поточний архів

Форма №ОЗ-2 «Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів» — актом такої форми оформлюється приймання завершених робіт після добудови, реконструкції або модернізації основних засобів.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой