Організація роботи митних підрозділів при здійсненні контролю за доставкою вантажів (на прикладі Бориспільської митниці)

Тип работы:
Дипломная
Предмет:
Таможенная система


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра менеджменту

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

на тему:

" ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МИТНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ КОНТРОЛЮ ЗА ДОСТАВКОЮ ВАНТАЖІВ"

(на прикладі Бориспільської митниці)

Київ 2012

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Теоретичні підходи до організації роботи митних підрозділів при здійсненні контролю за доставкою вантажів

1.1 Сутність та технологія митного контролю при перетині вантажами митного кордону України

1.2 Організаційний механізм роботи митних підрозділів при здійсненні контролю за доставкою вантажів

1.3 Технологія здійснення контролю за доставкою вантажів при перетині митного кордону України

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Дослідження процесів організації роботи митних підрозділів при здійсненні контролю за доставкою вантажів

2.1 Організаційно — технологічні аспекти роботи митних підрозділів при здійсненні контролю за доставкою вантажів

2.2 Оцінка ефективності організації роботи митних підрозділів при здійсненні контролю за доставкою вантажі

Висновки до розділу 2

Розділ 3. Підвищення ефективності організації роботи митних підрозділів при здійсненні контролю за доставкою вантажів на Бориспільській митниці

3.1 Вдосконалення технології митного контролю при перетині вантажами митного кордону України

3.2 Інформаційне забезпечення роботи митних підрозділів (з використанням ЕОМ)

3.3 Обґрунтування ефективності організації роботи митних підрозділів Бориспільської митниці

Висновки до розділу 3

Висновки і пропозиції

Список використаних джерел

ВСТУП

Сьогодні перед Україною, як суверенною державою, що вже має певний досвід самостійного перебування у світовому економічному просторі, постають питання не тільки стосовно розбудови державності, переходу від адміністративно-командних методів господарювання, скільки якісного виміру — сталого розвитку господарства, раціоналізації економічної та соціальної структури, входження України до СОТ та до складу країн- учасниць ЄС. Вирішенню цих питань повинні сприяти процеси зміцнення внутрішнього ринку, утвердження інвестиційно-інноваційної моделі розвитку української економіки, реструктуризація господарства, утвердження держави на зовнішньому ринку в якості повноправного члена світової спільноти. Реструктуризація і економічна модернізація в Україні повинна спиратись на ті галузі, виробництва, товарні групи, що спроможні забезпечити міцні конкурентні позиції як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках.

Завдяки участі у зовнішньоторговельних відносинах Україна одержує необхідні для задоволення її потреб засоби виробництва та споживчі товари, а також реалізує надлишки своєї продукції. Залучення молодої української держави в міжнародну торгівлю виявилося досить проблемним, оскільки на світовому ринку вона представлена переважно як експортер сировини, напівфабрикатів, товарів низького ступеня обробки, а в імпорті значною мірою залежить від поставок енергоносіїв. Останнє протягом багатьох років змушувало державу розширювати експорт і завдяки цьому отримувати кошти для оплати критичного імпорту і отримувати на належному рівні зовнішньоторговельний баланс. Внаслідок цього відбулися небезпечні зрушення у зростанні спрямованості виробництва на зовнішній ринок.

За таких умов невід'ємною складовою функціонування незалежної держави є формування та реалізація нею державної політики у сфері митно — правового регулювання суспільних відносин. Перед українською державою постало об'єктивна потреба переосмислення на методологічному рівні загальних проблем формування та здійснення митної політики як елементу загальної політики держави.

Незважаючи на те, що проблеми, пов’язані зі з’ясуванням сутності, мети та пріоритетних напрямків митної політики, а звідси й розвитком митної служби України, є предметом аналізу та обговорення в наукових колах, а також на державному рівні, нажаль, цілісного уявлення щодо цих проблем та напрямків діяльності митних органів, визначальних для країни, поки що не склалося. Здійснювана митна політика у такому вигляді, як вона зараз інтерпретована в політико — правових актах, виявляється неадекватною реаліями, такою, що не сприяє формуванню оптимальної структури національної економіки, не визначає напрямки модернізації митних органів України. Відсутній системний підхід до розвитку митної служби не тільки у стратегічному, але й у тактичному планах.

Зовнішньоекономічна діяльність і насамперед зовнішня торгівля пов’язані з переміщенням через митний кордон країни як юридичними, так і фізичними особами товарів і транспортних засобів. При цьому товари і транспортні засоби підлягаю митному контролю та оформленню — держава зацікавлена, щоб зовнішньоекономічна діяльність здійснювалася відповідно до встановленого порядку, який мають знати і якого повинні додержуватися учасники зовнішньоекономічної діяльності. Передусім це стосується правильного митного оформлення товарів і транспортних засобів, що стають предметом митного контролю.

Проте практика свідчить, що поряд з переважною більшістю учасників зовнішньоекономічної діяльності, що намагаються сумлінно виконувати вимоги встановлені державою стосовно порядку здійснення зовнішньоекономічної діяльності, є певна частина учасників цієї діяльності, які з наміром або через незнання припускаються помилок або не виконують окремі норми і правила. Це призводить до великих втрат державних прибутків, деорганізації роботи митних органів та інших відомств.

Оскільки держава зацікавлена в реалізації зовнішньої і внутрішньої економічної, фінансової, податкової, зовнішньоторговельної, митної, військової політики, а також політики в галузі забезпечення державної, економічної та інших видів безпеки, вона здійснює відповідні заходи не тільки з надання прав усім учасникам зовнішньоекономічної діяльності, але й із забезпечення сумлінного виконання покладених на них обов’язків, у тому числі за допомогою митних органів, що здійснюють митний контролю та митне оформлення.

Митна служба України забезпечує виконання цього важливого державного завдання через чітку організацію роботи митних підрозділів при здійсненні контролю за доставкою вантажів. Це завдання є пріоритетним для усіх підрозділів митної служби України нині та буде залишатися таким й на далі.

Велика значимість визначенного завдання призвело до постійної уваги до цього питання з боку законодавчої та виконавчої гілок влади держави, науковців та усіх зацікавлених сторін. Неабиякий інтерес та перспективи вироблення прогресивних рішень цього завдання призводить до активного вивчення його основ, складових та шляхів удосконалення, що і зумовило вибір теми.

Особливості організації митного оформлення та контролю на даний момент малодосліджені, поки що цьому питанню присвячені поодинокі наукові статті, де висвітлюються окремі аспекти здійснення митного контролю та оформлення. Разом з тим окремі моменти, що стосуються проблематики даного дослідження, знайшли своє відображення в працях цілого ряду як вітчизняних, так і закордонних дослідників — правознавців. Так, наприклад, окремі питання, що відносяться до проблеми здійснення митного та оформлення, як однієї з функцій контрольної діяльності держави

(як у загальнотеоретичному, так і галузевому аспектах) знайшли своє відображення в дослідженнях Габричидзе Б. М., Жарова В. А., Гаращука В. М., Додіна Є.В., Ківалова С.В., Козиріна А.Н., Кормича Б. А., Корнєвої Т.В., Пахомова С.І., Сандровського К. К., Шульги М. Г., Терещенко С. С. та ін. Не применшуючи ролі і значущості доробку зазначених науковців, необхідно визнати, що в Україні досі не має спеціальних монографічних досліджень організаційно — правового забезпечення засобами митного контролю та оформлення товарів, які переміщенні через митний кордон України.

Отже, метою нашого дослідження є вивчення на основі законодавчих актів, відповідних пошукових джерел та аналізу роботи Бориспільської митниці, розроблення пропозицій щодо підвищення ефективності роботи підрозділів при здійсненні контролю за доставкою вантажів.

Досягнення нашої мети здійснюватиметься через виконання наступних завдань:

— розглянути теоретичні підходи до організації роботи митних підрозділів при здійсненні контролю за доставкою вантажів;

— здійснити дослідження процесів організації роботи митних підрозділів при здійсненні контролю за доставкою вантажів;

— проаналізувати процеси підвищення ефективності організації роботи митних підрозділів при здійсненні контролю за доставкою вантажів на Бориспільській митниці. Такі, як процес комп’ютеризації оформлення та зменшення документообороту, оформлення вантажів в спрощенному режимі єдиного митного вікна, створення внутрішніх митних лабораторій та здійснення внутрішнього контролю.

Предметом дослідження є процеси організації роботи митних підрозділів Бориспільської митниці при здійсненні контролю за доставкою вантажів.

Об'єктом нашого дослідження є робота митних підрозділів Бориспільської митниці.

Бориспільська митниця є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі митної справи, який безпосередньо забезпечує дотримання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України.

Бориспільська митниця підпорядковується Київській регіональній митниці та Державній митній службі України.

Бориспільська митниця у своїй діяльності керується Конституцією України, Митним кодексом України, іншими законами України, міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, актами Президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, рішеннями колегії та наказами Державної митної служби України та положення про Бориспільську митницю.

Положення про Бориспільську митницю розробляється на підставі Митного кодексу України, Положення про Державну митну службу України, Примірного положення про митницю, погоджується начальником Київської регіональної митниці, керівниками відповідних структурних підрозділів центрального апарату Державної митної служби України й затверджується наказом Державної митної служби України.

Положення про структурні підрозділи Бориспільської митниці затверджуються наказом митниці, а посадові інструкції їх працівників затверджуються начальником митниці на підставі типових положень та інструкцій, розроблених Державною митною службою України.

Положення про службу митної варти та організації боротьби з порушеннями митного законодавства, про відділ власної безпеки митниці та посадові інструкції їх працівників розробляються та затверджуються у порядку, визначеному Державною митною службою України.

Створення, реорганізація та ліквідація митниці здійснюються згідно з чинним законодавством.

Структура, гранична чисельність, штатний розпис та кошторис митниці погоджуються начальниками відповідних управлінь Державної митної служби України й затверджуються Головою Служби. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення митниці здійснюється за рахунок державного бюджету.

Місце розташування та зона діяльності митниці визначаються наказом Державної митної служби України.

Бориспільська митниця є контрольним підрозділом міжнародного повітряного пункту пропуску через державний кордон України «Бориспіль» з постійним режимом функціонування, вантажно-пасажирським характером транспортних перевезень.

За 2011 рік митницею перераховано до Держбюджету України 691 247,3 тис. грн.

Бориспільська митниця є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України й своїм найменуванням та інші печатки, штампи, бланки, відповідні рахунки в територіальному відділенні Державного казначейства та банку.

В даній роботі були використані наступні методи аналізу: монографічний, порівняння, узагальнений та статистичний.

РОЗДІЛ 1. Теоретичні підходи до організації роботи митних підрозділів при здійсненні контролю за доставкою вантажів

1.1 Сутність та технологія митного контролю при перетині вантажами митного кордону України

У чинному Митному Кодексі поняття митного контролю визначено таким чином: митний контроль — це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно — правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів, укладених в установленому законом порядку (п. 15 ст. 1 МК) [2].

Основна мета митного контролю — перевірка та виявлення за допомогою різних форм контролю відповідності проведених митних операцій та дій митному законодавству; дотримання фізичними та юридичними особами, які беруть участь у митній діяльності, встановлених митних правил і процедур, тобто порядку переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів.

Відповідно до ст. 70 Митного Кодексу метою митного оформлення є засвідчення відомостей одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту її територію товарів і транспортних засобів.

Таким чином, митне оформлення — виконання митним органом дій (процедур), які пов’язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів (п. 14 ст. 1 МК).

На думку О.Ю. Бакаєвої, Г. В. Матвієнко, «митне оформлення є стадією митного процесу… митний процес включає в себе декілька стадій: митне оформлення, стягнення митних платежів, митний контроль, провадження у справах про порушення митних правил …» [29].

Питання існування такої категорії є дещо спірним, оскільки ця пропозиція практично вводить новий різновид процесу, що потребу додаткового обґрунтування.

Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовується під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Митне оформлення та митний контроль між собою тісно пов’язані. Подання до митного органу ВМД, а також пакета документів тягне за собою перевірку, а також догляд товарів та транспортних засобів. Без процедур митного контролю процес митного оформлення мав би сумнівні юридичні наслідки.

Митне оформлення та митний контроль здійснюються особовим складом підрозділів регіональних митниць і є його повсякденною роботою. Як і будь — яка діяльність, робота з виконанням митного контролю та митного оформлення потребує належної організації. Всі операції, які здійснюються в процесі митного оформлення та контролю, мають бути належним чином упорядковані та відображені в нормативних актах (документах), технологічних схемах, порядках, що визначають правову основу та послідовність дій співробітників митниці. Така робота проводиться в митних органах України Управлінням організації митного контролю та оформлення Держмит службу України та відділами організації митного контролю та оформлення регіональних митниць. У митницях функція з організації митного контролю та оформлення покладається на одного із заступників начальника митниці або на один чи декілька спеціально створених підрозділів.

Організація митного контролю і митого оформлення — це комплекс заходів, вжитих митними органами у зв’язку з переміщенням через митний кордон товарів і транспортних засобів. Цей комплекс містить створення митної інфраструктури, що дає змогу забезпечити митний контроль і митне оформлення як у передбачених місцях їх здійснення, так і в інших місцях, де можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, або здійснювати діяльність контроль за якою покладено на митні органи [30].

Крім того, організація митного контролю і митного оформлення передбачає вирішення питань щодо:

конкретних місць і часу перетину митного кордону;

місць і часу здійснення митного контролю і митного оформлення;

порядку повідомлення учасниками ЗЕД про наміри здійснити експортну або імпортну операцію;

часу, місць і засобів доставки, обліку і пред’явлення товарів і транспортних засобів і передачі митному органу документів на них;

порядку взяття товарів і транспортних засобів під митний контроль, розміщення їх СТЗ тощо.

На основі аналізу інтенсивності і характеру товаропотоків у місцях дислокації митного органу, видів і кількості використовуваного учасниками ЗЕД транспорту, а також наявних можливостей митного органу (кадрових, технічних тощо) у процесі організації митного контролю і оформлення розробляються технологічні схеми їх здійснення. Працівники митного органу розставляються по робочих місцях між ними розподіляються конкретні функції, організовується взаємодія, вирішуються питання координації роботи і контролю за ходом здійснення митного контролю і митного оформлення, стимулювання учасників цих процесів.

Організація митного контролю і митного оформлення є досить складним, багатогранним процесом. Його особливості залежать від багатьох чинників.

Місця і час перетину митного кордону. Митним законодавством і відомчими нормативними актами визначаються місце і час перетину товарами і транспортними засобами митного кордону, здійснення митного контролю і митного оформлення, а також час перебування товарів під митним контролем. Так, перетин товарами і транспортними засобами митного кордону допускається в місцях, обумовлених митними органами, і під час їх роботи. Водночас товари і транспортні засоби можуть перетинати митний кордон в інших місцях і поза часом роботи митних органів, але тільки за погодженням з ними.

Законодавство встановлює, що моментом перетину митного кордону є:

для авіаперевезень: при експорті - завершення митного оформлення в аеропорту, де відбувається навантаження; при імпорті - початок або здійснення митного оформлення в першому аеропорту на території України, в якому відбувається розвантаження чи перевантаження товарів, якщо факт перевантаження підтверджено митним органом цього аеропорту;

для морських і річкових перевезень: при експорті - здійснення або завершення митного оформлення в порту навантаження на території України; при імпорті - початок або здійснення митного оформлення в першому порту розвантаження чи перевантаження на території України якщо факт перевантаження підтверджено митним органом цього порту;

для товару, що доставляється поштою: здійснення митного оформлення в пункті міжнародного поштового обміну;

для перевезень іншими видами транспорту (в т.ч. залізничним або автомобільним): при експорті - здійснення або завершення митного оформлення у пункті пропуску на митний кордон України на шляху переміщення товару; при імпорті - початок або здійснення митного оформлення у пункті пропуску на митному кордоні на шляху переміщення товару [31].

Місця і час митного контролю і митного оформлення. Саме в місцях перетину митного кордону (пунктах пропусках) ввезені товари і транспортні засоби приймають під митний контролю, а при їх вивезенні за межі митної території здійснюється контролю за фактичним перетином митного кордону.

Переміщення товарів і транспортних засобів проводиться відповідно до їх митних режимів, правом вибору і застосування яких наділені декларанти. Процедура декларування поданих митному органу товарів і транспортних засобів є основною частиною митного оформлення.

Митне оформлення проводиться у визначених для цього місцях у регіоні діяльності митного органу в якому перебуває відправник або одержувач товарів або їх структурний підрозділ, і під час роботи митного органу. Водночас на прохання і за рахунок зацікавленої особи за згодою митного органу, у регіоні діяльності якого знаходиться така особа, митне оформлення може здійснюватися в інших місцях і поза часом роботи митного органу, що дав згоду на це.

Місця доставки й пред’явлення товарів і транспортних засобів. Місцями пред’явлення товарів і транспортних засобів митному органу з метою їх декларування і збереження до випуску або наданні особі в розпорядження відповідно до обраного митного режиму є склади тимчасового зберігання, засновані митними органами або вітчизняними юридичними особами. Державна митна служба України має право встановлювати порядок, за якого митне оформлення окремих категорій товарів може проводитися тільки визначеними митними органами. Наприклад, подібний порядок визначено стосовно електроенергії, дипломатичних вантажів тощо.

Місцем прибуття на митну територію і доставки товарів і транспортних засобів відповідно до митного законодавства може бути тільки склад тимчасового зберігання. Ця вимога поширюється і на випадки митного оформлення в пунктах пропуску. Тому в аеропортах і портах, відкритих для міжнародного сполучення, на вантажних терміналах складах і майданчиках залізничних станціях, що здійснюють прийом, навантаження, розвантаження і видачу товарів, що переміщуються через митний кордон, у пунктах пропуску через державний або митний кордон, де здійснюється міжнародне автомобільне сполучення, наявність складів тимчасового зберігання є обов’язковою.

Склад тимчасового збереження (СТЗ) — це спеціально виділене та обладнане приміщення або інші місця, призначені для збереження товарів і транспортних засобів під митним контролем, з моменту пред’явлення митному органу і до їх випуску або надання особі в розпорядження відповідно до обраного митного режиму контролю, їх збереження, переміщення, обліку тощо; розпорядження товарами після випуску їх у вільний обіг або розміщення у інший режим.

Операція розміщення на склад тимчасового зберігання товарів і транспортних засобів належить до процесів, що передують основному митному оформленню, тобто їх декларуванню і застосуванню до них визначеного митного режиму. Попередні операції покликані полегшати і прискорити здійснення цих процедур і спрямовані на недопущення ввезення і вивезення заборонених товарів і транспортних засобів, а також на їх ідентифікацію для митних цілей. Товари і транспортні засоби набувають статусу таких, що знаходяться на тимчасовому зберіганні автоматично з моменту їх пред’явлення митному органу.

При ввезені пред’явленням є повідомлення прикордонного митного органу перевізником або уповноваженою ним особою про прибуття товарів і транспортних засобів на митну територію або в місце доставки (митницю призначення).

При вивезенні товарів і транспортних засобів пред’явлення виражається в прийнятті митним органом відправлення митної декларації або в повідомленні митного органу призначення про їх прибуття в місце доставки. Оскільки транспортні засоби декларуються в складі перевезених ними товарів, то їх митне оформлення здійснюється в місцях митного оформлення товарів. Безпосередньо на митному кордоні митному оформленню підлягають морські, річкові і повітряні судна, порожні транспортні засоби і транспортні засоби, що перевозять пасажирів. Їх декларування здійснюється за допомогою надання митному органу транспортних документів, що підтверджують факт державної реєстрації цього транспортного засобу і право на керування ним.

Відповідно до митного законодавства місця перетину митного кордону і місця здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів є зонами митного контролю, а переміщення товарів, транспортних засобів і осіб, включаючи посадових осіб інших державних органів, через межу таких зон допускаються тільки з дозволу митних органів і під їх контролем.

Основні напрямки вдосконалення типової і принципової схеми організації митного контролю та оформлення в Україні полягають у:

вдосконаленні організації механізму митного контролю та оформлення;

скорочення термінів і підвищення якості огляду товарів і транспортних засобі;

скороченні термінів сплати митних платежів;

попередженні заподіяння збитку економіці і загрози загальній безпеці країни;

зменшенні витрат на здійсненні контролю за допомогою розробки гнучких технологій залежно від категорій товарів і осіб, що їх переміщують;

забезпеченні доставки товарів у повному обсязі до місць митного оформлення;

поліпшенні взаємодії з транспортними організаціями за допомогою розробки і впровадження спільних технологій, що забезпечують здійснення ефективного митного контролю і оформлення товарів з урахуванням необхідності забезпечення безперервності перевізного процесу і необхідності скорочення простою транспортних засобів;

розробці і впровадженні заходів щодо вдосконалення основних напрямків взаємодії митної служби з іншими правоохоронними органами;

вдосконаленні контролю на напрямках незаконного переміщення товарів і транспортних засобів.

З вищевикладеного випливає, що тільки в результаті вдосконалення організаційної структури митних органів та організаційного механізму роботи митних підрозділів при здійсненні митного контролю на кожній ділянці здійснення цього процесу може бути забезпечена висока результативність функціонування митної системи в цілому.

1.2 Організаційний механізм роботи митних підрозділів при здійсненні контролю за доставкою вантажів

В попередньому параграфі роботи вже було визначено важливість вдосконалення організаційної структури митних органів та організаційного механізму роботи митних підрозділів при здійсненні митного контролю, високої організації митного контролю на кожній ділянці здійснення цього процесу. Саме вище зазначенні умови забезпечать високу результативність функціонування митної системи в цілому

За сучасних умов економічного розвитку України, розширення зовнішньоекономічних зв’язків особливого значення набуває митна справа, основу якої становить митне законодавство і митний контроль за процесом переміщення товарів. Останнє визначає принципи організації митної справи в Україні з метою, з одного боку, створення сприятливих умов для розвитку економіки, зовнішньоекономічних зв’язків, а з іншого — захисту та забезпечення конституційних прав і свобод громадян, держави, суб'єктів підприємницької діяльності всіх форм власності й дотримання ними правил, встановлених у цій важливій сфері правового регулювання.

Організаційні основи митної справи визначаються у Конституції, законах України (серед них особливе місце належить Митному кодексу — комплексному закону в сфері митної справи), нормативних актах Президента України і Кабінету Міністрів України, актах Державної митної служби України та інших центральних органів виконавчої влади. Виключно законами України визначаються засади митної справи [4, с. 28].

Митний Кодекс становить основу митного законодавства України. У Митному кодексі визначені: функції митних органів; принципи переміщення товарів і транспортних засобів (право на ввезення та вивезення, заборона на ввезення та вивезення, обмеження на ввезення та вивезення); митні платежі; митне оформлення; митний контроль; відповідальність за порушення митних правил, а також правила провадження в справах про такі порушення та їх виконання.

Митний Кодекс України (МКУ) був прийнятий Верховною Радою України 12 грудня 1991 року і введений в дію з 1 січня 1992 року. До нашого часу декілька разів вносилися зміни, які регулюють економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України. Діючий кодекс набрав чинності з 1 січня 2004 року, крім частини із Закону № 2285-IV (2285−15) від 23. 12. 2004, № 2505-IV (2505−15) від 25. 03. 2005). Останні зміни, внесені Законом України від 28 грудня 2009 року № 107-VI діють до моменту набуття Україною членства в Світовій організації торгівлі. Він визначає принципи організації митної справи в Україні з метою створення умов для формування ринкової економіки і зростання активності зовнішньоекономічної діяльності на основі єдності митної території, митних правил і митних зборів. Кодекс, направлений на забезпечення дотримання митними, іншими державними органами, суб'єктами зовнішньоекономічної і господарської діяльності, а також громадянами прав і обов’язків в області митної справи.

Закон України «Про митну справу в Україні» був прийнятий Верховною Радою України на початку 1991 року. Втратив чинність 01 січня 2004 року документом Митний Кодекс України від 11 липня 2002 року № 92-IV.

Після розпаду СРСР і створення суверенної держави Україна в цей Закон були внесені поправки Законом від 28 січня 1994 року «Про внесення змін і доповнень в деякі законодавчі акти України з митних питань».

Закон «Про митну справу в Україні» регулює питання про митну територію і митний кордон.

Також цей Закон визначає:

— функції митних органів України;

— основні питання прийняття на службу до митних органів України;

— питання обкладення митом товарів і інших предметів, переміщуваних через митний кордон;

— питання митного законодавства і міжнародних договорів України.

Указ Президента України «Про державну митну службу України» від 29 листопада 1996 року був створений з метою посилення митного контролю, боротьби з контрабандою та іншими порушеннями митного законодавства.

Згідно з цим Указом на базі Державного митного комітету була створена Державна митна служба України.

Закон «Про єдиний митний тариф» був прийнятий 5 лютого 1992 року. Останні зміни до якого були внесені 9 травня 2011 року. Сферою дії даного Закону є єдина митна територія України.

Закон складається з 4 розділів і 26 статей.

У 1 розділі обумовлені: сфера дії закону; його мета; органи, регулюючі митно-тарифну політику України.

У 2 розділі розглядаються види мита; процедури використання спеціального антидемпінгового і компенсаційного мита; нарахування і оплата мита і визначення країни походження товару.

У 3 розділі обумовлені випадки, коли вантажі або транспортні засоби звільняються від оплати мита; тарифні преференції; умовно-безмитне ввезення і вивіз, повернення мита.

У 4 розділі мова йде про правила використання міжнародних договорів, укладених Україною.

Надаючи коротку характеристику основних відомчих документів хотілося б злупитись на деяких з них, і в першу чергу з огляду їхньої важності для формування організаційного механізму роботи митних підрозділів при здійсненні контролю за доставкою вантажів

Положення «Про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів в митниці призначення» затверджене Наказом № 771 Державної митної служби України від 8 грудня 1998 року. Зміни до цього Наказу Держмитслужби України остайнній раз вносились 20 червня 2009 року.

Дане положення складається з 8 розділів.

1- й розділ. У ньому викладена мета положення; визначення термінів, що використовуються в положенні; правила перевезення товарів і негабаритних вантажів; обов’язки інформаційно-аналітичного митного управління Державної митної служби України; на кого лягає обов’язок по заведенню справи при порушенні митних правил.

2- й розділ. У ньому обумовлений термін доставки вантажу; випадки, при яких вантаж не може бути доставлений на митницю призначення вчасно (форс-мажорні обставини); правила продовження терміну доставки.

3- й розділ. У ньому перераховані правила надання вантажної митної декларації і розміщення вантажної митної декларації після прийняття вантажу митницею призначення, в режимі експорту.

4- й розділ. У цьому розділі вказані правила використання попередньої акцизної вантажної митної декларації і попередньої вантажної митної декларації для товарів, переміщуваних в режимі імпорту на території України, для особливих видів товарів; правила використання попереднього повідомлення у випадках перевезення вантажів, на які не складають попередню акцизну вантажну митну декларацію і попередню вантажну митну декларацію.

5- й розділ. Тут обумовлені правила заповнення вантажної митної декларації при переміщенні вантажу в режимі транзиту; перелік інформації, що передається в митницю, після пропуску вантажу.

6- й розділ. Правила проведення контролю за доставкою товарів, які переміщаються між митницями на митній території України.

7- й розділ. У ньому позначені правила для зміни митного режиму, якщо виникає така необхідність, або переадресація товару, а також документи, що видаються при зміні режимів.

Положення «Про вантажну митну декларацію «затверджене Кабінетом Міністрів України від 9 червня 1997 року № 574.

Воно визначає форму вантажної митної декларації і встановлює порядок її подачі, оформлення і використання.

Інструкція «Про порядок заповнення вантажної митної декларації» затверджена Указом Державної митної служби України від 9 липня 1997 року за № 307 і визначає загальний порядок заповнення граф вантажної митної декларації.

У 1-у розділі описані правила використання вантажної митної декларації; використання зворотної сторони вантажної митної декларації або додаткового листа або специфікації; моменти визначення митної вартості; розрахунок витрат на транспортування.

У 2-у розділі описані призначення граф вантажної митної декларації; хто повинен їх заповнювати; що необхідно вказувати у кожній графі.

Наказ «Про порядок заповнення граф митної декларації відповідно до митних режимів експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввезення (вивозу), митного складу, магазину безмитної торгівлі» затверджений 30 червня 1998 року Державною митною службою України за № 380. Складається з 8 розділів, в яких детально визначається порядок заповнення граф вантажно митної декларації в залежності від митного режиму

У 1-у розділі розглянутий порядок заповнення граф вантажної митної декларації в залежності від митного режиму.

У 2-у розділі розглянутий порядок заповнення граф вантажної митної декларації при митному режимі експорту.

У 3-у розділі - порядок заповнення граф вантажної митної декларації в режимі імпорту.

У 4-у розділі - порядок заповнення граф вантажної митної декларації в режимі транзиту.

У 5-у розділі - порядок заповнення граф вантажної митної декларації в режимі тимчасового ввезення (вивозу).

У 6-у розділі - порядок заповнення граф вантажної митної декларації в режимі митного складу.

У 7-у розділі - порядок заповнення граф вантажної митної декларації при декларуванні товарів, які переміщуються через магазини безмитної торгівлі.

У 8-у розділі - порядок заповнення граф вантажної митної декларації при митному оформленні запасів, призначених для вживання.

Згідно статей 16 і 17 Митного кодексу України митні органи взаємодіють з підприємствами і громадянами, а також з різними правоохоронними органами.

У разі виявлення під час митного контролю ознак злочину (що не відносяться до контрабанди), митниця повідомляє дані органам попереднього слідства. У свою чергу правоохоронні органи повідомляють митниці факти про порушення митних правил. Така взаємодія здійснюється на декількох рівнях. На вищому рівні голова ДМСУ бере участь в роботі координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю, який утворений відповідно до указу президента від 30. 12. 94 р.

На рівні регіональних митниць діє закон України «Про організаційно-правові основи по боротьбі з організованою злочинністю».

Згідно з цим законом митні органи взаємодіють з МВС, СБУ, Нацбанком, державним комітетом з охорони державного кордону та іншими організаціями. Митниця взаємодіє з іншими організаціями, що не являються правоохоронними, але володіють значними повноваженнями і контрольними функціями.

В документі передбачається організація взаємодії митних органів з СБУ.

Мета взаємодії митних органів з СБУ: підвищення ефективності в попередженні і розкритті злочинів в сфері ЗЕД. Попередження незаконного ввезення або вивозу наркотичних засобів, сильнодіючих отруйних речовин, боєприпасів і зброї. Виявлення причин і умов, які сприяють даним правопорушенням.

Основні напрями взаємодії: розробка і проведення спільних заходів щодо розкриття злочинів в сфері ЗЕД, обмін інформацією про наміри та спроби незаконного переміщення через кордон наркотиків, зброї і т.д., а також про джерела їх переміщення через митний кордон. Здійснення спільних заходів і документальне фіксування фактів злочинної діяльності. Внесення у відповідні інстанції спільних пропозицій для усунення причин і умов, які сприяють злочинній діяльності на кордоні.

В документі передбачається організація взаємодії митних органів з прикордонними військами.

При виконанні своїх функцій в пунктах пропуску через митний кордон і за межами цих пунктів державні органи взаємодіють з метою виявлення і затримки порушників кордону з нелегальною еміграцією і іншими правопорушеннями на кордоні.

В документі передбачається організація взаємодії митних органів з органами прокуратури.

Прокуратура виконує загальний нагляд за повним і точним виконанням законодавства всіма міністерствами і відомствами, органами державного і господарського управління, в тому числі і органів митниці. Оскільки підрозділи по боротьбі з контрабандою і порушенням митних правил являють собою органи дізнання, то прокуратура виконує нагляд за діяльністю даних підрозділів.

В документі передбачається організація взаємодії митних органів з органами МВС.

Органи міліції, згідно із законом, мають право оглядати багаж пасажирів повітряних, морських, річкових і інших суден, органи міліції тісно взаємодіють з митними органами, так як на них покладене проведення схожих обов’язків. Міліція має право безперешкодно входити в будь-який час на територію і приміщення підприємства, організації, в тому числі і митниці і оглядати їх з метою припинення злочинів.

Джерелами митного права є також закони, основним змістом яких є самі митні питання, та інші закони, в яких містяться норми митного права. До першої групи належать Закон України від 5 лютого 1992 р. «Про Єдиний митний». Декрет Кабінету МіністрівУкраїни від 11 січня 1993 р. «Про Єдиний митний тариф»; до другої - Декрет Кабінету Міністрів України від 11 січня 1993 р. «Про порядок обкладання митом предметів, що ввозяться (пересилаються) громадянамив Україну», закони України від 5 травня 1996 р. «Про звільнення від обкладання митом предметів, що вивозяться (пересилаються) громадянами за митний кордон України», від 3 квітня 1997 р. «Про внесення змін у деякі законодавчі акти з питань обкладання ввізним митом товарів та інших предметів, що ввозяться на митну територію України», від 15 серпня 1995 р. «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» [34,32].

Оперативне регулювання митних відносин забезпечують укази Президента і постанови Кабінету Міністрів України, наприклад, Указом Президента України від 10 лютого 1996 р. було затверджено Положення про індикативні ціни у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Митний контроль за міжнародними перевезеннями товарів здійснюється митними органами у взаємодії з іншими відповідальними контрольними службами.

Крім того, товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати санітарно — епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю за переміщенням культурних цінностей. Взаємодія митних органів з органами державної влади, що здійснюють зазначені види контролю, здійснюється за технологічними схемами з визначенням часу та послідовності виконання кожною службою своїх безпосередніх обов’язків, у порядку встановленому законодавством України, та також потребує чіткого визначення їх повноважень, прав та обов’язків тощо [32].

Залежно від об'єкта націленості митних контрольних процедур митний контроль можна поділити на митний контроль товарів і митний контроль транспортних засобів. Відповідно до напрямку руху товарів і транспортних засобів можна виділити особливості технології митного контролю товарів, що ввозяться і вивозяться, і тих, що переміщуються через митну територію України транзитом. Щодо товарів митний контроль поділяється на митний контроль ручної поклажі та митний контроль супроводжуваного і несупроводжуваного багажу [33, с. 65].

Митний контроль транспортних засобів визначається видом цих засобів і поділяється на: митний контроль морських суден (у тому числі й військових кораблів); митний контроль річкових суден; митний контроль залізничного транспорту; митний контроль повітряних суден; митний контроль автотранспортних засобів.

На нашу думку митний контроль та митне оформлення потребує відповідної організації роботи. Операції, які здійснюються в процесі митного контролю та митного оформлення, підлягають упорядкуванню та відображенню в законодавчих та нормативно — правових актах, які передбачають організацію митного контролю та митного оформлення у вигляді технологічних схем, порядків, положень та правил, які визначають правову основу та послідовність дій посадових осіб митних органів.

Доцільно почати розгляд питання управління митного контролю зі знайомства з функціями та організацією роботи Управління організації митного контролю, яке є одним із головних у структурі Держмитслужби. Завдання, функції визначені в Митному кодексі України, гл. 1 — «Особливі режими контролю», ст. 21 — 26; гл. 2 — «Здійснення митного контролю», ст. 27 — 33; гл. 3 «Особливі режими митного конролю», ст. 34 — 36 [32].

Управління не тільки безпосередньо організовує проведення митно — контрольної діяльності на території України, але й здійснює методичне керівництво митним контролем у межах своєї компетенції.

/

Рис. 1.2.1.- Структура Управління організації митного контролю

У кожній митниці є відділи митного контролю, які конкретизують методичні рекомендації і вимоги Державної митної служби відповідно до конкретних місцевих умов.

Управління працює на підставі вимог чинного законодавства, перш за все — Митного кодексу України та наказів Держмитслужби, має своє Положення (про права, завдання, функції), яке затверджується Головою Держмитслужби.

Управління планує діяльність митних органів по здійсненню митного контролю, розробляє технологію митного контролю різних видів товарів, транспортних засобів; взаємодіє з прикордонними військами, санітарно — карантинними, ветеринарними та іншими державними контрольними службами при здійсненні митного контролю за переміщенням через митний кордон товарів, ручної поклажі, багажу фізичних осіб, транспортних засобів, вантажів та інших предметів.

Правила проведення митного контролю відпрацьовані в конкретних технологіях митного контролю з урахуванням особливостей кожної митниці чи митного поста [32, с. 37].

Митниці за погодженням з органами Державної податкової адміністрації мають право призначати перевірку фінансово — господарської діяльності осіб, що переміщують товари через митний кордон, суб'єктів підприємницької діяльності, брокерів та інших осіб, причетних до зовнішньоекономічної діяльності.

Уся отримана в ході митного контролю інформація є комерційною таємницею і може бути використана тільки для цілей митної справи, що, безумовно, допомагає захищати особисті права громадян.

Таким чином можна зробити висновок, що ефективність організаційного механізму роботи митних підрозділів при здійсненні контролю за доставкою вантажів забезпечується досконалим управлінням процесом переміщення товарів через митний кордон України, і є запорукою успішного та повноцінного виконання покладених державою функцій на митну службу України.

1.3 Технологія здійснення контролю за доставкою вантажів при перетині митного кордону України

В попередньому параграфі роботи вже визначалася важливість правил проведення митного контролю. За роки практичної роботи у митній службі України ці правила відпрацьовані в конкретних технологіях митного контролю з урахуванням особливостей кожної митниці чи митного поста [32, с. 37].

Розглянемо загальні положення митного контролю, що складають основу для формування технологій. Митний контроль здійснюється з метою забезпечення дотримання державними органами, підприємствами та громадянами порядку переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів. Якби державні органи, підприємства та громадяни були достатньо свідомими у правовому відношенні і чесними в цьому питанні, то митний контроль був би формальним, а то й зовсім не потрібним.

Але на даний час митний контроль залишається важливим та ефективним засобом забезпечення митної політики держави. Реалізується він шляхом здійснення комплексу заходів, забезпечуючи своєчасне виявлення порушень митного законодавства України та взятих нею міжнародних зобов’язань, контроль за виконанням яких покладено на митні органи, а також чітке дотримання юридичними та фізичними особами митних процедур і правил.

Митний контроль, як правило, здійснюється митними органами сусідніх держав автономно, незалежно одна від одної, за своїми технологіями. Але за домовленістю можливий і спільний митний огляд визначених транспортних засобів чи партій товару. Митний контроль здійснюється службовими особами митних органів шляхом перевірки документів і відомостей, необхідних для митних цілей, митного огляду (огляд транспортних засобів, товарів та інших предметів, особистого огляду), переогляду, обліку предметів, які переміщуються через митний кордон.

При цьому службова особа, що проводить митний контроль, має право: перевіряти відомості, заявлені громадянином у наданій декларації та інших документах, необхідних для митного контролю; опитувати громадян, що підлягають митному оформленню; робити огляд територій і приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон і магазинів безмитної торгівлі, інших місць, де можуть перебувати товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, або здійснюється діяльність, контроль за якою покладено на митні органи.

Митний Кодекс України передбачає можливість інших форм митного контролю, крім передбачених ним та іншими актами законодавства України. Такою формою можуть бути контрольовані поставки, організація і проведення яких регламентується окремо. При проведенні митного контролю можуть бути застосовані технічні засоби, безпечні для життя і здоров’я людини, тварин, рослин і які не спричиняють шкоди особам, товарам і транспортним засобам.

Загальним правилом здійснення митного контролю є недопустимість заподіяння неправомірної шкоди особам, їх товарам і транспортним засобам. Якщо така шкода заподіяна, то митні органи та їх посадові особи несуть відповідальність відповідно до законів України із відшкодуванням шкоди.

Митним органам надано право використовувати будь-які форми митного контролю, але, як правило, вони використовують тільки ті з усіх можливих, які, на погляд службової особи, що здійснює контроль, є достатнім для дотримання вимог законодавства, міжнародних договорів України та забезпечують ефективний огляд товарів, речей, транспорту, які переміщуються через митний кордон.

Митний інспектор має право: огляду речей; вимагання розпакування багажу, розвантаження транспортного засобу; вилучення без повернення і відшкодування вартості предметів, заборонених законодавством України до переміщення через митний кордон. Вилучення таких предметів оформлюється актом установленого зразка; оцінки на свій розсуд предметів, що підлягають митному оподаткуванню (якщо не буде цінників, накладних, чеків та інших документів, що підтверджують вартість товару); при виявленні предметів контрабанди або порушень митних правил складання відповідного протоколу та вилучення цих предметів; у виняткових випадках, при наявності достатніх підстав, вважати, що громадянин приховує на собі предмети контрабанди або предмети, які є об'єктом порушення митних правил, за письмовим рішенням начальника митниці проводити особистий огляд; в разі відмови пропуску через митний кордон товарів і предметів, давати вичерпні роз’яснення вимог митного законодавства. У встановленому порядку інформувати громадян про митні правила, що діють на території України [32].

Службова особа, яка здійснює митний контроль, не повинна допускати дій, що принижують честь і гідність громадян, можуть завдати їм, їхнім тваринам, товарам і транспортним засобам неправомірної шкоди.

Громадяни, що переміщують через митний кордон товари і транспортні засоби, теж мають певні права та обов’язки.

До обов’язків громадяни при здійсненні митного контролю: подавати митному інспектору (до митниці) для митного контролю декларацію та інші необхідні документи, в яких усе вказувати чесно, чітко. Зайве є підставою для порушення адміністративної справи; на вимогу інспектора самостійно розпаковувати та запаковувати предмети, що підлягають митному контролю, відкривати ручну поклажу, багаж, місткості та інші місця, де можуть знаходитися такі предмети, розвантажувати транспортні засоби, що перевозять товар; виконувати інші законні вимоги посадових осіб митних органів.

Таким чином, можна зробити висновок, що ефективність організаційного механізму роботи митних підрозділів при здійсненні контролю за доставкою вантажів забезпечується досконалим управлінням процесом переміщення товарів через митний кордон України, і є запорукою успішного та повноцінного виконання покладених державою функцій на митну службу України.

Технологія здійснення контролю за доставкою вантажів при перетині митного кордону України визначається в типових технологіях оформлення вантажів під митний контроль, які затверджуються наказами керівників митниць. Основою для типових технологій являються накази ДМСУ.

Наказ ДМСУ № 592 від 21. 12. 96 р. визначає вимоги до «Типової технології оформлення вантажів під митним контролем на митних ліцензйних складах та в митних зонах». В технології визначаються вимоги та порядок дій посадових осіб з питань:

— порядок розміщення вантажів на МЛС;

— порядок випуску вантажу з МЛС у вільне використання на митній території України;

— порядок тимчасового випуску вантажів з МЛС з наступним поверненням вантажу на МЛС;

— порядок переміщення вантажів з МЛС на МЛС у зоні діяльності митниці;

— порядок переміщення вантажів з МЛС в зону діяльності іншої митниці з метою проведення подальшого митного оформлення;

— порядок випуску вантажу з МЛС з метою повернення товару нерезиденту — власнику вантажу або за дорученням цього нерезидента вивезення в іншу країну;

— порядок розміщення на МЛС товарів з метою їх подальшого експорту за межі митної території України;

— порядок передекларування вантажів, що зберігаються на МЛС;

— порядок розміщення на МЛС вантажів, що доставляються транспортно-експедиційними організаціями.

Наказ ДМСУ № 198 від 06. 05. 95 р. визначає вимоги до «Типової технології оформлення вантажів під митним контролем у зонах митного контролю при транзитно-вантажних відділах». В технології визначаються вимоги та порядок дій посадових осіб з питань:

— порядок оформлення документального підтвердження для пропуску через митний кордон України сільськогосподарської продукції (1−24 групи ТН ЗЕД).

Наказ ДМСУ № 4 від 05. 01. 99 р. визначає вимоги до «Типової технології оформлення вантажів під митним контролем на складах підприємств, які відповідають вимогам Порядку зберігання підприємствами товарів під митним контролем». В технології визначаються вимоги та порядок дій посадових осіб з питань:

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой