Організація системи технічного обслуговування ТОВ "Турбота"

Тип работы:
Дипломная
Предмет:
Сельскохозяйственные науки


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Зміст

  • Вступ
  • 1. Характеристика підприємства
    • 1.1 Місце розташування
    • 1.2 Аналіз розвитку господарства
    • 1.3 Ефективність використовування ресурсного потенціалу
    • 1.4 Аналіз існуючої системи технічного обслуговування МТП господарства
  • 2. Організація системи технічного обслуговування ТОВ «Турбота»
    • 2.1 Расчет оптимальної річної програми для ділянки технічного обслуговування
    • 2.2 Трудомісткість технічного обслуговування
    • 2.3 Режим роботи підприємства і фундації часу.
    • 2.4 Розрахунок основних параметрів виробничого процесу і побудова графіка циклу виробництва
    • 2.5 Розподіл загальної трудомісткості по видах робіт і відділеннях ділянки і визначення складу відділень.
      • 2.5.1 Розподіл трудомісткості на проектованій ділянці по видах робіт і відділеннях.
      • 2.5.2 Визначення складу виробничих і допоміжних ділянок.
      • 2.5.3 Розподіл трудомісткості по відділеннях проектованої ділянки.
    • 2.7 Розрахунок і підбір ремонтно-технологічного устаткування.
    • 2.8 Визначення виробничих і допоміжних площ проектованої ділянки.
    • 2.9 Загальна компоновка виробничого корпусу і технологічне планування ділянок.
      • 2.9.1 Вибір методу ремонту.
      • 2.9.2 Загальна компоновка виробничого корпусу.
      • 2.9.3 Технологічне планування ділянки.
    • 2. 10 Графік вантажних потоків
    • 2. 12 Наукова організація праці
    • 2. 13 Контроль якості ремонту
    • 2. 14 Технічне обслуговування і основні регулювання коробки передач
    • 2. 15 Технологія і організація зберігання техніки
    • 2. 16 Корозія деталей машин
    • 2. 17 Старіння неметалічних деталей
    • 2. 18 Вибір і обгрунтовування технічних засобів для підготовки машин до зберігання.
    • 2. 19 Вибір і обгрунтовування основних захисних покриттів
  • 3. Конструкторська розробка
    • 3.1 Основні технічні вимоги до саморобних тракторів, тракторних причепів і напівпричепів
    • 3.2 Експлуатаційні матеріали
    • 3.3 Показники використовування
    • 3.4 Розрахунок конічної передачі
    • 3.5 Розрахунок циліндрової передачі
  • 4. Економічне обгрунтовування проекту
    • 4.1 Економічне обгрунтовування розрахунку
    • 4.2 Розрахунок економічних показників
      • 4.2.1 Розрахунок економії витрат по заробітній платні
      • 4.2.2 Розрахунок економії витрат за змістом машини
      • 4.2.3 Визначення загальної річної економії витрат:
      • 4.2.4 Визначення ефективності
      • 4.2.5 Визначення терміну окупності:
  • 5. ОХОРОНА ПРАЦІ
    • 5.1. Умови праці на ТОВ «Турбота»
    • 5.2 Розрахунок продуктивності вентиляції для зварювальних установок.
    • 5.3 Організація пожежної безпеки ділянки.
  • Використана література

Вступ

Розвиток сільськогосподарських підприємств в даний час вимагає принципово нового підходу до організації виробництва, більш глибокої його спеціалізації і концентрації. Спеціалізація відкриває найсприятливіші можливості для упровадження індустріальної технології, інтенсифікації виробництва, забезпечує стійкий розвиток сільського господарства, збільшення виробництва його продукції, зниження її собівартості і підвищення рентабельності галузі. Рішення цих питань стає особливо актуальним в нинішніх умовах, коли намітилася тенденція зниження виробництва продукції сільського господарства.

Таким чином, відмітною особливістю аграрної політики сучасного етапу є перехід на інтенсивні методи виробництва, до отримання віддачі від вже створеного виробничого потенціалу. Такий підхід дає якнайкращі результати в умовах спеціалізації сільськогосподарського виробництва, що передбачає найраціональніше використовування природних і економічних умов в кожному регіоні.

Соціально-економічні можливості великих колективних і державних сільськогосподарських підприємств в ринкових умовах оцінюються неоднозначно. Їм протиставляються господарства достовірно ринкового типу, засновані на базі приватної власності. Безумовно, переваги крупного виробництва над дрібним очевидні: вони більш ефективно використовують можливості внутрішньогосподарчої спеціалізації, поєднання галузей, можуть більш результативно використовувати наявні виробничі ресурси і соціально-виробничу інфраструктуру, досягнення науково-технічного прогресу. За наявними літературними даними, ефективність використовування виробничого потенціалу в крупних господарствах вище в 2−3 рази, ніж в дрібних. Тому, разом з набираючим силу перетворенням колишніх колгоспів і радгоспів в підприємства з приватною, акціонерною формами власності, слід мати у вигляді значну виробничу нагоду крупних підприємств.

Ефективне сільськогосподарське виробництво неможливе без упровадження нових високоурожайних сортів і гібридів сільськогосподарських культур, тому роль господарств в отриманні високих урожаїв зараз особливо велика.

В даній роботі ми розглянемо одне з таких господарств — ТОВ «Турбота». По своїй структурі воно практично ні чим не відрізняється від більшості інших сільськогосподарських підприємств. Основною специфікою може бути високий рівень спеціалізації галузі рослинництва.

Мета даної роботи — визначити найраціональнішу виробничу структуру даної галузі, намітити заходи, направлені на підвищення її ефективності.

1. Характеристика підприємства

1.1 Місце розташування

ТОВ «Турбота» було утворено в 2003 році в результаті реорганізації КСП «Турбота». За станом на 25 січень 2007 року ЧСП агрофірмі «Світанок» передано в оренду громадянами 521 земельний пай загальною площею 5349,25 га на підставі договорів оренди земельних паїв.

ТОВ «Турбота» розташована в Станично-луганському районі Луганської області. Центральна садиба даного підприємства знаходиться в 25 кілометрах від обласного центру — міста Луганська.

За даними агрогрунтового районування клімат цієї зони помірно-континентальний з недостатнім і нестійким зволоженням. За багаторічними даними Луганської метеостанції середньорічна температура повітря складає 7,90С.

Середня багаторічна сума атмосферних опадів рівна 472 мм, коливання по роках складають 250−700 мм

Останні весняні заморожування припиняються, в середньому, в третій декаді квітня, а перші осінні починаються в першій декаді жовтня. Основна маса опадів випадає в теплий період року (близько 70%), проте вони носять переважно зливовий характер, і лише частина ефективно використовується рослинами.

Разом з цим висока температура і низька відносна вогкість повітря викликають інтенсивне випаровування грунтової вологи. Протягом вегетаційного періоду осідання випадають нерівномірно, що часто приводить до засух, які негативно впливають на зростання і розвиток рослин і, як наслідок, приводять до зниження врожайності.

Пануючі вітри — південно-східні. В грунтовому покриві ТОВ «Турбота» домінують чорноземи звичайні малогумусні повнопрофільні (близько 70%) і слабкоеродировані (близько 25%). Основна частина повнопрофільних чорноземів (68%) містить в шарі 0−30 см від 3,0 до 3,5% гумусу.

В цілому грунтово-кліматичні умови господарства сприяють обробітку всіх районуючих сільськогосподарських культур.

Існуюча дорожня мережа на території господарства забезпечує транспортне перевезення всіх вантажів і зв’язок між населеними пунктами асфальтованим і грунтовим покриттям.

Для поліпшення автоперевезень на перспективі намічається асфальтування проїздів і майданчиків поблизу виробничих об'єктів.

Виробнича база господарства також має пряме повідомлення із залізницею, на базу проведена залізнична вітка, що дає господарству можливість транспортувати продукцію не тільки по авто, але і по залізниці.

В ТОВ «Турбота» є три підрозділи рослинництв, за кожним з яких закріплені земельні площі і техніка, а так само підприємство займається вирощуванням КРС, свиней і птаха, для чого містить тваринницьку ферму.

Основними пунктами реалізації сільськогосподарської продукції є місто Луганськ.

Дане підприємство розташовано уздовж автомобільної магістралі, від якої відходять польові грунтові дороги.

В КСП «Турбота» працює 230 людини, з них в рослинництві - 108, в тваринництві - 122 люди.

Всі сільськогосподарські роботи виконуються в певній послідовності. Тому весь річний комплекс робіт роздільний на п’ять агротехнічних періодів:

I — осінньо-зимовий — з 16 жовтня по 1 квітня;

II — весняний — з 2 квітня по 20 травня;

III — міжрядної обробки просапних культур і сінокосіння — з 21 травня по 20 липня;

IV — прибирання зернових культур, очищення полів, лущення стерні, ранньої оранки — з 21 липня по 25 серпня;

V — прибирання пізніх культур, сівби озимих, оранки — з 25 серпня по 15 жовтня.

1.2 Аналіз розвитку господарства

Проаналізувавши склад і структуру товарної продукції ТОВ «Турбота» за 2004−2007 роки, ми з’ясували, що в 2004 році найбільшу питому вагу в товарній продукції займали зернові і зернобобові - 610 тис. грн. або 18,32%; соняшник — 564 тис. грн. або 16,94% і продукція власної промислової переробки 545 тис. грн. або 16,37%. Коефіцієнт спеціалізації в 2004 році був рівний 0,1548. Це говорить про те, що КСП «Турбота» не має галузі, якій би надавалася основна увага.

В таблиці 1.1 представлена що склалася на 2007 рік структура земельних угідь господарства.

Таблиця 1. 1

Розмір і структура земельних угідь

Показники

2002

2003

2004

2005

2006

2007 в % к 2002

Загальна земельна площа, га

4929

4880

4886

4898

4910

99,6

у тому числі с. -х. угіддя, га

4463

4414

4417

4425

4426

99,1

З них рілля, га

4075

4028

4032

4032

4022

98,7

Сінокоси, га

-

-

-

-

-

-

Пасовища, га

240

238

242

248

256

103,2

Площа лісу, га

265

265

265

265

265

100

Під водою, га

2

2

2

2

2

100

Зрошуваних земель, га

1379

1379

1379

1379

1379

100

За останні 5 років площа господарства зменшилася на 19 га або на 0,4%. Це зв’язано з тим, що частина земель була відлучена в резерв госзапасу. Аналізуючи зміни в структурі земельних угідь, можна сказати, що якнайбільше скоротилася площа орних земель, зовсім не змінилася площа лісових масивів і водоймищ, а площа пасовищ навіть зросла. Це з’явилося слідством залуження самих эрозионно-небезпечних ділянок схилів, яке є однією з складових частин почвозахистної системи землеробства.

Для об'єктивної оцінки підсумків діяльності сільськогосподарського підприємства і розробки перспектив його розвитку велике значення має правильне визначення виробничого напряму господарства або рівня його спеціалізації. Спеціалізація має специфіку, зв’язану з використанням землі як найважливішого засобу виробництва, тут є об'єктивна необхідність розвитку комплексу взаємозв'язаних галузей, їх певного поєднання [22].

Спеціалізація сільськогосподарського виробництва визначається основною галуззю, яка займає найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції. Додаткові галузі, як правило, теж є товарними, вони грають істотну роль в якнайповнішому використовуванні трудових і матеріальних ресурсів. Основним показником спеціалізації є структура товарної продукції.

Таблиця 1. 2

Склад і структура товарної продукції в 2007 році

Товарна продукція

тис. грн.

В % к підсумку

Зернові і зернобобові

3579

78,2

Соняшник

328

7,2

Картопля

38

0,8

Овочі відкритого грунту

149

3,3

Разом по рослинництву

4094

89,5

Плоди насіннячка, кісточкові

45

1,0

Молоко

109

2,4

М’ясо великої рогатої худоби

226

4,9

М’ясо свиней

101

2,2

Разом по тваринництву

436

9,5

Всього по господарству

4575

100,0

З таблиці 1.2 видно, що основна товарна галузь — це рослинництво (89,5% товарної продукції). Тут переважають зернові і зернобобові культури, переважно насінні ділянки, друге місце займає соняшник. На частку продукції тваринництва доводиться лише 9,5%, тут домінує продукція м’ясного скотарства.

Для визначення загального рівня спеціалізації (з урахуванням всіх галузей) використовуємо формулу:

Ki = 1 / Zi * J,

де Ki — коефіцієнт спеціалізації;

Zi — питома вага i-той галузі у вартості валової (товарної) продукції, частки одиниці;

J- порядковий номер галузі в ранжируваному ряду;

n — число галузей.

Ki = 1 / (0,782*1 + 0,072*2 + 0,049*3 + 0,033*4 + 0,024*5 + 0,022*6 + +0,01*7 + 0,008*8) = 1 / (0,782 + 0,144 + 0,147 + 0,132 + 0,12 + 0,132 + +0,070 + 0,064) = 1 / 1,591 = 0,629

Дане рішення показує, що господарство можна назвати спеціалізованим (Ki > 0,6).

В таблиці 1.3 представлена зміна структури товарної продукції за останні 5 років.

Таблиця 1. 3

Динаміка структури товарної продукції за 2002 — 2007 роки

Товарна продукція

2002

2003

2004

2005

2006

2007 + - к 2002

Зернові і зернобобові

75,6

71,5

74,3

77,2

78,2

+2,6

Соняшник

4,4

8,0

7,3

6,4

7,2

+2,8

Картопля

0,5

0,4

0,5

0,7

0,8

+0,3

Овочі відкритого грунту

1,4

1,6

2,5

2,9

3,3

+1,9

Разом по рослинництву

81,9

81,5

84,3

87,2

89,5

+7,6

Плоди насіннячка, кісточкові

3,1

4,6

2,5

1,4

1,0

-2,1

Молоко

5,1

5,7

4,3

3,5

2,4

-2,7

М’ясо великої рогатої худоби

4,2

4,4

4,1

4,6

4,9

+0,7

М’ясо свиней

5,7

3,8

4,8

3,3

2,2

-3,5

Разом по тваринництву

15,0

13,9

13,2

11,4

9,5

-5,5

Всього по господарству

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

-

Дані, представлені в таблиці 1.3 показують, що головними товарними культурами в рослинництві є зернові і зернобобові, які в структурі товарної продукції займають не менше 71,5% за останні 5 років. В структурі товарної продукції збільшується частка продукції рослинництва (на 7,6%), знижується частка продукції садівництва — на 2,1% і тваринництва — на 5,5%.

Проте слід зазначити те, що разом із зниженням частки участі продукції тваринництва в загальному об'ємі товарної продукції, збільшилося виробництво м’яса великої рогатої худоби (на 0,7%).

Розглянемо галузь рослинництва, яка дає найбільшу кількість товарній продукції.

В таблиці 1.4 представлена зміна структури посівних площ за 2002 — 2007 роки.

Таблиця 1. 4

Динаміка посівних площ сільськогосподарських культур, га

Культури

2002

2003

2004

2005

2006

2007 в % к 2002

Озимі зернові

690

564

859

1010

1150

166,7

Ярини зернові

776

857

775

702

425

54,7

Зернобобові

389

365

320

195

122

31,4

Кукурудза (ділянки гібридизації)

809

693

725

713

706

87,2

Соняшник

214

220

246

287

300

140,2

Картопля

8

8

8

8

8

100,0

Овочі відкритого грунту

6

7

36

61

80

1333,3

Кормові коренеплоди

35

35

35

35

35

100,0

Багаторічні трави

363

215

244

268

311

85,7

Однорічні трави

234

252

260

265

284

121,4

Кукурудза на силос і зелений корм

218

363

224

188

152

69,7

Аналізуючи дану таблицю, можна сказати, що спостерігається значне зростання посівних площ під озимими зерновими, соняшником, овочами відкритого грунту і однорічними травами. Ці зміни можна пояснити наступним:

1) збільшується попит на насіння озимих культур, озимі культури більш ефективно використовують грунтову вологу, накопичену в осінньо-зимний період і здатні дати більш високі урожаї в порівнянні з яровими культурами;

2) збільшилися посівні площі, як під товарним соняшником, так і під насінними ділянками, де розмножуються сорти. Товарний соняшник завжди має попит і є найвигіднішою сільськогосподарською культурою, а насіння сортів соняшнику користується попитом тому що їх можна пересівати декілька років підряд, тоді як гібридне насіння необхідно закупляти щорічно;

3) господарство знаходиться в безпосередній близькості від міста, володіє значними площами зрошуваних земель, може привертати додаткову робочу силу з міських районів, тому розвиток овочівництва цілком закономірно і продовжуватиметься.

В таблиці 1.5 представлена зміна врожайності сільськогосподарських культур за останні 5 років.

Аналізувати врожайність сільськогосподарських культур дуже важко, тому що вона по роках дуже сильно міняється через різні кліматичні умови, але аналізуючи середні значення врожайності культур можна сказати, що по цьому показнику в господарстві досягнуті непогані результати.

Аналітичне вирівнювання динамічного ряду врожайності культур зернової групи і соняшнику представлено в додатках 1−5.

Таблиця 1. 5

Динаміка врожайності сільськогосподарських культур, ц/га

Культуры

2003

2004

2005

2006

2007

Сред-нее

Озимі зернові

53,0

39,8

41,1

45,2

54,7

46,8

Ярини зернові

39,1

34,9

30,7

31,4

27,5

32,7

Зернобобові

24,3

27,8

25,5

23,6

27,1

25,7

Кукурудза (ділянки гібридизації)

8,5

9,7

13,7

12,1

20,0

12,6

Соняшник

19,5

18,2

17,2

14,0

15,5

16,9

Картопля

122,1

98,8

105,5

148,6

157,4

126,5

Овочі відкритого грунту

253,0

192,5

204,3

165,9

142,5

191,6

Кормові коренеплоди

260,0

403,5

312,5

324,2

236,7

307,4

Багаторічні трави

35,1

38,6

31,1

32,8

32,6

34,0

Зелена маса

206,5

241,0

197,3

224,5

211,2

216,1

Однорічні трави

47,9

48,3

46,6

51,2

56,0

50,0

Зелена маса

182,2

205,6

186,3

197,2

201,5

194,6

Кукурудза на силос і зелений корм

236,0

220,0

278,1

265,3

436,5

287,2

В таблиці 1.6 представлені дані про виробництво товарної продукції рослинництва в господарстві.

Таблиця 1. 6

Вироблено товарній продукції рослинництва, ц

Товарна продукція

2002

2003

2004

2005

2006

2007 в % до 2002

Зернові і зернобобові

43 648

28 343

55 724

61 385

82 931

190,0

Соняшник

3683

4455

4513

3968

4680

127,0

Картопля

824

755

776

962

1008

122,3

Овочі відкритого грунту

638

750

3849

4246

4479

702,0

Виробництво товарної продукції рослинництва коливається по роках, але можна сказати, що по всіх групах культур спостерігається тенденція до збільшення виробництва товарної продукції.

Далі розглянемо виробництво товарної продукції садівництва (таблиця 1. 7)

Таблиця 1. 7

Проведено товарній продукції садівництва, ц

Товарна продукція

2002

2003

2004

2005

2006

2007 в % к 2002

Сади насіннячка

2612

1897

1149

1492

794

30,4

Сади кісточкові

317

226

271

292

211

66,6

Горіхоплодні

39

42

47

35

40

102,6

Ягідники

23

21

17

20

19

82,6

Дані таблиці 1.7 показують, що галузь садівництва понизила об'єм виробництва продукції на 64,4%, особливо зменшився вихід продукції з садів насіннячок — на 69,6%. Це пов’язано із старінням садів насіннячок і, звідси, різким зниженням продуктивності. Щоб якийсь час підтримати продуктивність старіючих дерев необхідно проводити омолоджуюче обрізання, але, перш за все, необхідно думати про закладку нового молодого саду. Аналізуючи ціни на плодово-ягідну продукцію на ринку, можна сказати, що дана галузь при хорошій організації виробництва може бути дуже прибутковою. Для переробки падалиці яблук в господарстві налагоджено виробництво яблучного соку, який користується попитом у працівників господарства і жителів селища Досвідчений.

Дані виробництва товарної продукції тваринництва представлені в таблиці 1.8.

Таблиця 1. 8

Проведено товарній продукції тваринництва, ц

Товарна продукція

2002

2003

2004

2005

2006

2007 в % к 2002

М’ясо великої рогатої худоби

760

790

835

880

940

123,7

М’ясо свиней

590

351

322

317

298

50,5

Молоко

7720

8282

6291

5482

4919

63,7

В галузі успішно розвивається м’ясне скотарство, за 5 років виробництво м’яса великої рогатої худоби збільшилося на 23,7%, а ось виробництво свинини і молока зменшилося на 49,5 і 36,3%. Молочне скотарство і свиноводство найбільш вимогливі до високої якості змісту і годування, тому якщо забезпечити дані галузі всім необхідним, можливо вдасться підняти продуктивність тварин, і, отже, скоротити спад виробництва продукції.

Можна зробити висновок, що в господарстві домінує і успішно розвивається галузь рослинництва і наша мета в наступному розділі - запропонувати найефективнішу модель використовування ресурсного потенціалу цієї галузі.

1.3 Ефективність використовування ресурсного потенціалу

Виробництво продукції в сільському господарстві здійснюється на основі єдності таких чинників як земля, трудові ресурси, засоби і предмети праці. Засоби виробництва сільського господарства, виражені в грошовому відношенні, складають його виробничі фундації. 13]

Розвиток сільського господарства значною мірою залежить від стану матеріально-технічної бази, головною ланкою якої є основні і оборотні фундації.

Їх економічне значення полягає в тому, що вони є мірою і основою розвитку продуктивних сил сільського господарства, забезпечуючи відповідний рівень і темпи збільшення виробництва продукції і підвищення продуктивності праці [18]. В таблиці 1.9 представлені зміни складу і структури основних і оборотних фундацій за останні 5 років.

Таблиця 1. 9

Склад і структура основних і оборотних фундацій в динаміці

Показники

2003

2004

2005

2006

2007

Тис. грн.

%

Тис. грн.

%

Тис. грн.

%

Тис. грн.

%

Тис. грн.

%

Основні фонди

603

100

6955

100

948 623

100

29 875

100

32 086

100

З них: виробничі:

Сільськогосподарського призначення

521

86,4

6141

88,3

833 840

87,9

26 649

89,2

29 102

90,7

Несільськогосподарського призначення

49

7,6

417

6,0

63 558

6,7

1643

5,5

1412

4,4

Невиробничі

33

6,0

397

5,7

51 225

5,4

1583

5,3

1572

4,9

Оборотні кошти

123

20,4

1683

24,2

219 346

23,1

7848

26,3

8126

25,3

Як видно з таблиці 1.9 фонди господарства в 2003—2005 роках представлено в мільйонах карбованців, а в 2006 і 2007 роках — в гривнах, тому ми не розглядатимемо тенденцію зміни кожного показник протягом 5 років, а лише проаналізуємо за останні 2 роки. Крім того, проаналізуємо зміни в структурі фондів господарства за всі роки. Порівнюючи 2006 і 2007 роки, слід зазначити зростання виробничих фондів сільськогосподарського призначення. Це свідчить про зміцнення виробничої сфери господарства (покупці нової техніки, споруді нових господарських споруд, збільшенні поголів'я тварин).

Але також слід сказати про зменшення виробничих фондів несільськогосподарського призначення і невиробничих.

Це говорить про те, що менше засобів виділяється на будівництво житла, громадське харчування, матеріальне забезпечення дитячого саду і школи, до житлово-комунального фонду.

Аналізуючи зміни, що відбулися в структурі фондів господарства, можна відзначити тенденцію збільшення частки виробничих фондів сільськогосподарського призначення, а також оборотних коштів і зниження частки виробничих фондів несільськогосподарського призначення і невиробничих фондів.

Вирішальним чинником будь-якого виробництва є його рушійна сила — люди. Від наявності трудових ресурсів і їх використовування залежать багато економічних показників ефективності сільськогосподарського виробництва [19] (таблиця 1. 10).

Таблиця 1. 10

Трудові ресурси і їх використовування

Показники

2002

2003

2004

2005

2006

2007 в % к 2002

Середньорічна чисельність працівників, чол

326

338

371

379

394

120,9

у тому числі в с. -х. виробництві, чол

259

268

293

315

340

131,3

З них: в рослинництві, чол.

176

184

208

234

263

149,4

В тваринництві, чол.

83

84

85

81

77

92,8

Відпрацьовано тис. чол. -часов за рік, всього

616,8

630,4

683,0

714,8

752,9

122,1

Відпрацьовано чол. -часов за рік одним працівником

1892

1865

1841

1886

1911

101,0

В період з 2002 по 2007 роки відбувається постійне збільшення чисельності працівників господарства. Так кількість працівників господарства збільшилася на 20,9%, зайнятих в сільськогосподарському виробництві - на 31,3%, в рослинництві - на 49,9%. А ось число працівників у галузі тваринництва скоротилося. Ці зміни можна пояснити збільшенням об'ємів виробництва, виділенням рослинництва в пріоритетну, саму прибуткову галузь, більш раціональною організацією праці в тваринництві. Що стосується навантаження на одного працівника, то в 2007 році йому довелося відпрацювати на 19 чіл. -часов більше (на 1,0%), ніж в 2002 році. В цілому цей показник нестабільний по роках, але з 1995 року спостерігається тенденція його зростання, що говорить про більш продуктивне використовування трудових ресурсів господарства.

Найактивнішою частиною матеріально-технічною базою господарства є енергетичні ресурси (таблиця 1. 11)

Таблиця 1. 11

Забезпеченість господарства енергоресурсами в динаміці

Показники

2002

2003

2004

2005

2006

2007 в % к 2002

Забезпеченість енергоресурсами, всього, л.с.

11 872

11 425

11 974

12 586

12 741

107,3

Доводиться енергоресурсів на:

100 га сільгоспугідь, л.с.

266,0

258,8

271,1

284,4

287,9

108,2

1 середньорічного робітника, л.с.

36,4

33,8

32,3

33,2

32,3

88,7

З таблиці видно, що в цілому по господарству забезпеченість енергоресурсами за 5 років виросла на 7,3%, мінімальне значення цього показника було зафіксовано в 2003 році. В цей час господарство не мало достатньо засобів, щоб придбавати нову техніку, а стара постійно виходить з ладу і вимагає заміни. Аналізуючи представлені дані, слід зазначити, що зростання забезпеченості енергоресурсами значно відстає від збільшення чисельності працівників господарства, звідси і зменшення енергоозброєної на 11,3%. Це у свою чергу говорить, що більш високих результатів економічної діяльності господарства можна досягти, тільки роблячи наголос на використовуванні механізованих ресурсів, збільшуючи продуктивність праці і зменшуючи кількість зайнятих у виробництві працівників.

Всі вищеперелічені показники дають можливість оцінити напрям господарської діяльності підприємства, але економічний стан краще всього представляють показники рентабельності і норми прибутку (таблиця 1. 12).

Таблиця 1. 12

Основні показники господарської діяльності підприємства

Показники

2002

2003

2005

2006

2007

тис. грн.

тис. грн.

тис. грн.

тис. грн.

тис. грн.

Виручка від реалізації продукції

4119

38 804

2 313 387

4687

4877

Собівартість

1818

24 527

1 489 625

3413

3572

Валовий дохід

2526

26 172

1 356 928

1527

1689

Прибуток

1698

14 277

823 762

1274

1305

Рівень рентабельності %

93,4

58,2

55,3

37,3

36,5

Норма прибутку %

233,9

165,3

70,5

3,4

3,2

З таблиці 1. 12 видно, що показник рівня рентабельності постійно знижується, це пов’язано з невисоким рівнем цін на сільськогосподарську продукцію і більш високим на промислову продукцію (техніку, запасні частини до неї, горючий змащувальні матеріали і т.д.), а також зниженням купівельної спроможності господарств, основних покупців насіння сільськогосподарських культур, і великою кількістю бартерних операцій. Проте показник рентабельності 36,5% в цілому дозволяє вести розширене відтворювання, зберегти економічний і науковий потенціал господарства і, надалі, в кращих економічних умовах, дає передумови сподіватися на значне економічне зростання.

Отже, можна зробити наступний висновок, що в господарстві розвиваються наступні галузі: рослинництво, садівництво, м’ясне і молочне тваринництво. Переважання галузі рослинництва над іншими галузями, тобто спеціалізація Досвідченого господарства підтверджують його специфічність. Співвідношення між галузями, що склалося, дозволяє господарству, не дивлячись на кризову ситуацію в сільському господарстві країни, підтримувати рівень рентабельності і вести беззбиткове виробництво.

1.4 Аналіз існуючої системи технічного обслуговування МТП господарства

Під оптимальним складом машинно-тракторного парку в даному випадку розуміється таке поєднання тракторів і сільськогосподарських машин, яке б забезпечило виконання річного комплексу робіт в оптимальні агротехнічні терміни при мінімальній витраті пального.

За минулі два роки вартість дизельного палива збільшилася більш ніж в два рази. Світова економіка готується до чергової енергетичної кризи. За оцінками експертів вже найближчим часом вартість дизельного палива може піднятися до рівня 20 рублів за літр, тому економне його витрачання є однією з найважливіших задач сучасного сільськогосподарського підприємства в умовах ринкової економіки.

Об'єктом дослідження в нашому випадку є склад машинно-тракторного парку сільськогосподарського підприємства на прикладі ТОВ «Турбота» Станично-луганського району Луганської області.

За останніми даними в господарстві є наступний парк тракторів (таблиця 1. 13) і сільгоспмашин (таблиця 1. 14).

Таблиця 1. 13

Пеєстр тракторів

Наименование

Марка

Кол-во

1

колесный

К-701

2

2

гусеничный

Т-150

2

3

колесный

Т-150К

3

4

колесный

МТЗ-82

5

5

колесный

МТЗ-80

6

6

колесный

ЮМЗ-6

2

7

гусеничный

ДТ-75М

4

8

гусеничный

ДТ-75П

3

Таблиця 1. 14

Реєстр сільгосптехніки сельхозмашин

Наименование

Марка с/х машины

Кол-во

1

2

3

4

1

Плуг

ПЛН-4−35

3

2

Погрузчик

ПФП-1,2

1

3

Погрузчик

ПЭ-0,8

2

4

Сеялка

СОН-2,8

2

5

Сеялка

СЗТ-3,6

1

6

Сеялка

«Полесье»

1

7

Сеялка

Свек. (франц)

2

8

Культиватор

КПСС-4

5

9

Культиватор

УСМК-5,4

2

10

Культиватор

КРН-5,6

2

11

Культиватор

КОН-2,8

2

12

Борона

БДТ-3

7

13

Борона

БЗП-0,7

6

14

Жатка

КСК-100

1

15

Жатка

ДОН-1500

3

16

Косилка

КРН-2,1

4

17

Пресс

ПРЛ-1,6

2

18

Пресс

ПОФ-750

1

19

Грабли

ГВК-6

2

20

Зерномёт

ЗМ-60

2

22

Зернопогрузчик

ЗПС-100

1

Наименование

Марка с/х машины

Кол-во

23

Очиститель

ЗАВ-40

4

24

Разбрасыватель

РОУ-6

2

25

Разбрасыватель

АИР-20

2

26

Ботвоуборочная машина

БМ-6А

2

27

Протравливатель семян

ПС-10А

1

28

Опрыскиватель

ОП-2004

2

29

Разравниватель

Д-535

1

30

Транспортировщик

1-РМГ-4

1

31

Прицеп

2ПТС4

4

ТОВ «Турбота» є крупним господарством Станично-Луганського району. З таблиці видно, що у господарства техніка майже вся нова, це дає їй надійність і повішення працездатності. Недавно трактору Т-150 був проведена заміна двигуна.

6

1 — адміністративна будівля

2 — зерносховище

3- ремонтна майстерня

4 — ангар для зберігання зерна

5 — заправка

6 — залізниця

7 — миття

Мал. 1.1. План виробничої бригади

Трактори повинні зберігатися в закритих приміщеннях або під навісом. Допускається зберігання тракторів на відкритих обладнаних майданчиках при обов’язковому виконанні робіт по консервації, герметизації і зняттю частин, що вимагають складського зберігання.

Технічне обслуговування тракторів виконується при підготовці до зберігання, в процесі зберігання і при знятті із зберігання.

Технічне обслуговування трактора при підготовці до тривалого зберігання включає:

очищення і миття машини, доставку трактора до місця зберігання;

зняття з нього складових частин, які підлягають зберіганню в спеціально обладнаних складах;

герметизацію отворів (після зняття складових частин), щілин, порожнин від проникнення вологи, пилу; консервацію тракторів, складових частин (або відновлення пошкодженого лакофарбного покриття);

установку тракторів на підставки.

Трактори повинні бути обчищені від пилу, бруду, патьоків масла, рослинних і інших залишків, добрив і отрутохімікатів. Очищення тракторів від добрив, отрутохімікатів і нафтопродуктів необхідно проводити на спеціальних ділянках, що забезпечують нейтралізацію стічних вод.

Складові частини, на які неприпустимо попадання води (генератор, магнето пускового двигуна, реле-регулятор, акумуляторні батареї, стартер, вихлопна труба, фільтр грубого очищення очисника повітря), повинні бути обережені чохлами з брезенту, парафінованого паперу або полімерної плівки. Після очищення і миття трактори повинні бути обдуті стислим повітрям для видалення вологи.

При тривалому зберіганні тракторів на відкритих майданчиках повинні бути зняті, підготовлені до зберігання і здані на склад наступні вузли і агрегати:

акумуляторні батареї;

генератор;

стартер;

свічки і магнето пускового двигуна;

підігріваючий пристрій;

вентилятор кабіни;

фари;

приводні ремені;

шланги гідросистем;

інструмент.

Деталі для кріплення складових частин трактора, що знімаються, повинні бути встановлені в свої місця.

При зберіганні тракторів в закритому приміщенні складові частини, вказані вище (окрім акумуляторних батарей), допускається не знімати з тракторів за умови їх консервації і герметизації.

Акумуляторні батареї, що зберігаються на складі (були в експлуатації), повністю заливають електролітом і бережуть зарядженими в неопалювальному приміщенні. В період зберігання необхідно щомісячно перевіряти густину електроліту і при необхідності проводити заряджання.

Приводні ремені промивають теплою мильною водою або знежирюють бензином, сушать, припудрюють тальком і зв’язують в комплекти.

Щоб уникнути перекосу рам і для розвантаження пневматичних коліс і ресор трактор встановлюють в горизонтальному положенні на підставки під балку передньої осі або рукава переднього провідного моста і ззаду під рукави з гальмом і корпус трансмісії. Між шиною і опорною поверхнею просвіт повинен бути від 8 до 10 см.

Тиск в шинах при відкритому і закритому зберіганні знижують до 70% від нормального, поверхні шин і гумових шлангів покривають світозахисним складом.

Застосовуються наступні світозахисні склади:

а) суміш алюмінієвої пудри з світлим лаком або алюмінієвої пасти і уайт-спіритом в співвідношенні 1:4 або 1:5. Термін захисної дії при відкритому зберіганні - до 1,5 років.

б) склад у відсотках по масі:

мів — 75%;

казеїновий клей — 20%;

гашене вапно — 4,5%;

кальцинована сода — 0,25%;

фенол — 0,25%.

Термін захисної дії при відкритому зберіганні до 4 міс.

Заливну горловину паливних баків, отвори сапунов дизеля, трансмісії, гідросистеми, вихлопну трубу дизеля і центральну трубу очисника повітря, отвори після зняття паливного насоса, стартера, шлангів гідросистеми, а також інші отвори і порожнини, через які можуть потрапити атмосферні осідання у внутрішні порожнини агрегатів трактора, щільно закривають кришками, пробками заглушками або іншими спеціальними пристосуваннями.

Відкриті шарнірні і різьбові з'єднання навісного пристрою гідросистеми, рульовій трапеції трактора очистити і змазати; виступаючі частини штоків гідроциліндрів і амортизацій покрити захисним мастилом ЗВВД-13 або ПЕВ (термін захисної дії при відкритому зберіганні до 12 місяців), ПВК або маслом НГ-203А, (термін захисної дії при відкритому зберіганні до 1,5 років). При тривалому зберіганні паливна апаратура (паливні насоси, форсунки) повинна бути законсервований шляхом заповнення внутрішніх порожнин моторним маслом з присадкою АКОР-1 або КН.

При технічному обслуговуванні тракторів в період зберігання повинна бути перевірений:

правильність установки тракторів на підставках або підкладках (стійкість, відсутність перекосів, прогинань);

комплектність (з урахуванням знятих складових частин трактора, що зберігаються на складі);

тиск повітря в шинах;

надійність герметизації (стан заглушок і густина їх прилягання);

стан антикорозійних покриттів (наявність захисного мастила, цілість забарвлення, відсутність корозії);

стан захисних пристроїв (цілість і міцність кріплення чохлів, ящиків, щитів, кришок).

Знайдені дефекти усувають.

Технічне обслуговування тракторів при знятті із зберігання включає:

зняття тракторів з підставок;

зняття герметизуючих пристроїв; установку на трактори знятих складових частин, інструменту і обладнань;

перевірку роботи і регулювання складових частин трактора в цілому;

очищення, консервацію (або забарвлення) і здачу на склад підставок, заглушок, чохлів і т.п.

2. Організація системи технічного обслуговування ТОВ «Турбота»

2.1 Расчет оптимальної річної програми для ділянки технічного обслуговування

Розрахунок програми виконуємо по методиці І.С. Левіта. Розглянемо початкові дані для розрахунку оптимальної програми.

1) Кількісний склад машин, які піддаватимуться технічному обслуговуванню на проектованій ділянці на території ТОВ «Турбота».

СЬК-5 (Нива) — 298 шт. МТЗ-80−1200 — 79 шт. МТС — 17 шт.

2) Середній коефіцієнт обхвату капітальним ремонтом приймаємо рівним 0. 17 м (Ках=0. 17)

3) Середній коефіцієнт, вік машин і зональні умови їх експлуатації, що враховує (табл. 2. 1)

Таблиця 2. 1

Коефіцієнт вік машини, що враховує, і зональні умови їх експлуатації.

Середній вік машини, рік

1,0

1,5

2,0

2,5

3,0

3,5

4,0

4,5

5

0,20

0,20

0,60

0,70

0,80

0,90

0,95

0,97

1,00

Число машин, що підлягають капітальному ремонту на даній території, розраховується по формулі:

NM=KЧKoxЧn (2. 1)

де До — коефіцієнт, що враховує додаткові ремонти агрегатів (К=1,35. 1,50);

Кох — коефіцієнт обхвату капітальними ремонтами з урахуванням середнього терміну машини;

n — число машин на даній території.

NМ=1. 5Ч0. 17Ч387=100?шт.

2.2 Трудомісткість технічного обслуговування

Річну трудомісткість технічного обслуговування на ТОВ «Турбота» можна розрахувати, спираючись на довідкові дані. Трудомісткість загальна на технічне обслуговування однієї одиниці сільгосптехніки при програмі 100 ремонтів на ділянці складає 361.8 чіл. /часов. Знаючи, що ділянка технічного обслуговування працює в кооперації з іншими існуючими підрозділами ТОВ «Турбота» це: ділянка ремонту і ремонтно-механічна майстерня (РММ).

Технічне обслуговування включає: ремонт провідного і управляючого мостів, ремонт коліс, електроустаткуванні, радіаторів. Трудомісткість робіт складає 29.6 чіл/годинника на один комбайн.

Ділянка ремонту проводить ремонт двигуна основного і пускового, коробки передач, паливної апаратури, вузлів і деталей гідросистеми, відновлення зношених деталей, верстатні роботи, ковальсько-термічні роботи. Загальна трудомісткість ремонту одного трактора складає 109.6 чел/час.

Річну трудомісткість технічного обслуговування на ділянці, при прийнятій річній програмі (див. п. 2. 1) можна розрахувати по формулі.

Tx=Kox Ч nM Ч T (2. 2)

де, Кох — коефіцієнт обхвату капітальним ремонтом (Кох = 0. 17);

nM — кількість комбайнів експлуатованих в Станично-луганському районі

(nM=387);

Т — трудомісткість технічного обслуговування одного трактора (Т=361.8 чел/час).

Тк=0. 17 387 361.8 = 23 802. 82 чол/час.

Як довідкові дані можна привести нормативи трудомісткості технічного обслуговування трактора МТЗ і його деяких вузлів і агрегатів в табл.2.2.

Таблиця 2.2.

Нормативи трудомісткості технічного обслуговування тракторів і їх вузлів і агрегатів.

Агрегат, складальна одиниця, вузол.

Трудомісткість ремонту сільгосптехніки, чол/час.

Трактор

361,8

Камера похила

9,18

Підбирач

7,86

Міст провідних коліс

12,14

Міст управляючих коліс

4,78

Радіатор (водяний, масляний)

5,19

Двигун в зборі

86,58

2.3 Режим роботи підприємства і фундації часу

Режим роботи підприємства, тобто характер робочого тижня, число робочих днів, змін і їх тривалість залежить від характеру виробництва.

На ділянці технічного обслуговування як правило, режим роботи планують по переривчастому робочому тижню в одну зміну. Для кращого використовування дорогого устаткування роботу механічного цеху (відділення), випробувальної станції і деяких інших виробничих ділянок слід передбачити у вигляді зміни.

При п’ятиденному робочому тижні з двома вихідними днями середня тривалість зміни складає 8.2 ч. Якщо тривалість зміни встановлена 8 годин, то кожна восьма субота буде робочим днем. При шестиденному робочому тижні зміна триває 7 годин, в передвихідні і святкові дні 6 годин.

Для ділянки по технічному обслуговуванню на базі ТОВ «Турбота» можна прийняти п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними. Середня тривалість зміни складає 8 годин.

Номінальна фундація часу робочого дня для п’ятиденного робочого тижня підраховується по формулі.

нр=(dk-db-dn)t-(dnn+dnb); (2. 3)

де, dk, db, dn, dnn, dnb — річна кількість календарних, вихідних, святкових, передсвяткових, передвихідних днів;

t — тривалість зміни, ч;

нр=(365−52−10) 8-(52+10)=2070 ч.

Дійсна фундація часу робітника підраховується по формулі.

др=[(dk-db-dn-do)t-(dnn+dnb)] /р; (2. 4)

де, dо — річна кількість відпускних днів (в середньому 24 дні);

/р ?- коефіцієнт, що враховує не вихід робітника на роботу з поважної причини — хвороба, відрядження т.д., /р …

др =[(365−52−10−24)8-(+dnb)] 0. 95=1820 ч.

Окрім фундацій часу виробничих робітників необхідно визначити фундацію часу устаткування. Фундація часу устаткування, но визначається по формулі.

но=(dk-db-dn)t-(dnn+dnb); (2. 5)

но=(365−52−10)7-(52+10)= 2070 ч.

Дійсну фундацію часу устаткування можна визначити по формулі.

до=[(dk-db-dn-do)t-(dnn+dnb)] /о; (2. 6)

де /о?- коефіцієнт використовування устаткування, що враховує простої устаткування з технічних причин, тобто час на ремонт, ТО і ін., /о?.

Узагальнимо всі отримані дані в табл. 2.3 і табл. 2.4.

Таблиця 2.3.

Річні номінальні (но) і дійсні (до) фундації часу устаткування.

Тип устаткування

Однозмінна робота, година

Двозмінна робота, година.

но

до

но

до

Металоріжучі стенди для розбірно-складальних робіт

2070

0,98

2030

4140

0,97

4015

Ковальсько-пресові, контрольно-випробні стенди

2070

0,97

2010

4140

0,96

3975

Зварювальні, мийні установки

2070

0,97

2010

4140

0,96

3975

*о — коефіцієнт використовування устаткування.

Таблиця 2. 4

Річні номінальні (нр) і дійсні (др) фонди часу робітників.

Категорія спеціальності

Спеціальність робітника

нр, ч.

Тривалість відпустки

нр, ч.

I

Коваль, електрогазозварник, маляр

2070

24

0,88

1820

II

Мийник, вулканізаторник, випробувач.

2070

18

0,89

1840

III

Слюсар, токар, тесляр.

2070

15

0,90

1860

*о — коефіцієнт використовування робочого часу.

Номінальні фонди часу робітника для кожного місяця визначаються по формулі. Результат розрахунків занесемо в табл.2.5.

Таблиця 2.5.

Номінальні місячні і квартальні фонди часу при однозмінній роботі.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

Січень

Лютий

Березень

I квартал

Квітень

Травень

Червень

II квартал

Липень

Серпень

Вересень

III квартал

Жовтень

Листопад

Грудень

IV квартал

170

162

176

508

174

162

174

510

175

164

176

535

178

162

177

517

2.4 Розрахунок основних параметрів виробничого процесу і побудова графіка циклу виробництва

До основних параметрів виробничого процесу відносяться: такт ремонту, тривалість циклу ремонту, фронт ремонту, пропускна спроможність підприємства.

Такт ремонту означає час, через який на підприємство повинне поступити або вийти з ремонту черговий виріб. Такт не однаковий для робочих місць, виробничих ділянок і цехів. У зв’язку з цим розрізняють загальний такт виробничого процесу і приватні такти на робочих місцях, цехах, ділянках.

Загальний такт ремонту розраховується по формулі.

; (2. 7)

де — річний фонд часу підприємства, ч;

N — прийнята програма проведених ремонтів по підприємству.

Тривалість виробничого циклу ремонту виробу характеризує досконалість організації виробничого процесу на ділянці і означає тривалість перебування виробу в ремонті.

Тривалість циклу ремонту виробу найбільш точно визначається графічним шляхом, тобто побудовою лінійного графіка узгодження ремонтних робіт. Початкові дані для побудови графіка: — послідовний перелік робіт (операцій), становлячий технологічний процес ремонту виробу, з вказівкою норми часу (трудомісткості) і розряду по кожній роботі.

Слід пям’ятати, що чим менше такт ремонту, тим більше повинен бути диференційований технологічний процес на окремі ремонтні операції.

Побудову лінійного графіка узгодження операцій ремонту виробів виконують в такій послідовності.

1. На листі викреслюють спеціальну форму, в яку, користуючись довідковими даними, заносять номери робочих місць, найменування операцій (робіт) відповідно до прийнятої технології ремонту машин, розряди робіт і їх трудомісткість.

2. Розрахункову чисельність робітників по кожному робочому місцю визначають по формулі.

; (2. 8)

3. 1. Робочі місця комплектують в пости. Оскільки чисельність робітників по кожній укрупненій операції при розрахунку, як правило, не буде цілим числом. Прийняту кількість їх визначають комплектуванням робочих місць в пости по ознаці схожості виконуваних операцій, близьких по розряду, до якнайповнішого завантаження робітника. При цьому треба мати у вигляді, що недовантаження допускається до 5%, а перевантаження до 15%.

Завантаження робітника на кожному посту складе:

Зр=(Рр/Рпр)* 100; (2. 9)

де Рпр — прийняте число робітників на посту.

4. Дані по формуванню робочих місць заносять у відповідні графи таблиці лінійного графіка узгодження операцій.

5. Тривалість кожної операції в прийнятому масштабі відкладають на графіку у вигляді відрізків прямої, біля якої цифрою указують номер робітника, що виконує дану роботу. У разі наявності декількох виконавців на одному робочому місці тривалість виконуваної операції зображають паралельними лініями, число яких рівно чисельності виконавців. При недостатньому завантаженні робітника на одному вигляді і довантаження його іншим видом робіт зв’язок між вказаними роботами на графіку показують вертикальною пунктирною лінією. Для зменшення тривалості циклу виробництва доцільно можливо більше число робіт виконувати паралельно з урахуванням технологічної можливості.

6. По графіку визначають тривалість циклу, що відображає тільки технологічний час (tтех).

7. Для оцінки правильності організації технологічного процесу ремонту виробу, запроектованого за допомогою графіка узгодження робіт, будують ламану лінію, що є наростаючим підсумком кількості людино-годин. Ніж більше ламана лінія наближається до прямої, тим равномернее розподілені роботи.

8. Встановлюють параметр виробництва — фронт ремонту, тобто число виробів, одночасно що знаходяться в ремонті. Його визначають по формулі.

= tтех/; (2. 10)

де tтех — технологічний час.

= 105/21 = 5шт.

Скорочуючи тривалість виробничого циклу, можна зменшити фронт ремонту виробів, а отже, понизити витрати на зміст будівлі підприємства, амортизацію і т.п., тобто понизити невигідні витрати.

9. Пропускну спроможність підприємства, можна визначити знаючи площу проектованої ділянки по ремонту комбайнів. Вона складає 648 м². Для ремонту одного комбайна з урахуванням устаткування необхідно 100 м². Знаючи фронт ремонту який рівний п’ять комбайнів, коефіцієнт завантаження підприємства можна підрахувати по формулі.

, (2. 11)

де Sн — необхідна площа участку.

Sc — дана площа участку.

Коефіцієнт завантаження підприємства повинен прагне одиниці.

2.5 Розподіл загальної трудомісткості по видах робіт і відділеннях ділянки і визначення складу відділень

Основною формою організації праці в підрозділах є виробнича бригада — організований колектив людей, з'єднаних єдиним керівництвом, оснащений засобами виробництва і виконуючий своїми силами на основі кооперації і розподілу праці весь цикл робіт по виробництву продукції і несучий матеріальну і моральну відповідальність за кінцеві результати праці.

На підприємстві застосовується триступінчата структура управління, тобто на першому ступені знаходяться бригадири виробничих бригад, на другому ступені начальники цехів і на третьому ступені генеральний директор з своїми заступниками, що дозволяє більш оперативно вирішувати всі виникаючі питання.

2.5.1 Розподіл трудомісткості на проектованій ділянці по видах робіт і відділеннях

Трудомісткість технічного обслуговування розподілимо по видах робіт на проектованій ділянці показана в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5.

Розподіл трудомісткості на проектованій ділянці

Роботи

Вигляд і об'єкт ремонту

Технічне обслуговування і ремонт тракторів

%

Туч

1

2

3

Розбірні

8. 47

30. 6

Мийні

4

14. 5

Дефектация

3. 32

12

Комплектація

2. 8

10

Обкатка

7. 5

2. 7

Забарвлення

3. 04

11

Збірка

29. 36

105

Транспортування

3. 32

12

2.5.2 Визначення складу виробничих і допоміжних ділянок

Склад відділень визначають виходячи з технологічних процесів ремонту машин і даних типових проектів ремонтних підприємств.

До складу різних типів ремонтних підприємств входять наступні виробничі ділянки: зовнішнього очищення і миття; діагностика; розбірно-мийний; дефектації і комплектації; мотороремонтний; медницко-жерстяний; ремонту електроустаткуванні; ремонту паливної апаратури; ремонту гідравлічних систем; випробувальний; ремонтно-монтажний з окремим приміщенням для регулювання і забарвлення ремонтованої техніки; ковальсько-зварювальний; слюсарно-механічний; гальванічний.

Крім того, передбачаються допоміжні приміщення: інструментально-роздаточна комора; контора; санитароно-побутовий вузол (вмивальні, душові гардероби, туалети, кімнати відпочинку і їди).

Склад відділень (ділянок) проектованого корпусу по технічному обслуговуванню (на базі ТОВ «Турбота») прийнятий виходячи з технологічних процесів ремонту машин і даних типових проектів.

Проектована ділянка технічного обслуговування включає наступні виробничі відділення:

— зовнішнього очищення і миття;

— складально-розбірний;

— дефектації і комплектації;

— забарвлення;

— обкатки і усунення несправностей;

— ділянка ремонту жниварки;

— транспортне.

2.5.3 Розподіл трудомісткості по відділеннях проектованої ділянки

Знаючи склад і кількість відділень проектованої ділянки можна розподілити по них трудомісткість ділянки.

Розподіл трудомісткості по відділеннях проектованої ділянки показаний в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6.

Розподіл трудомісткості по відділеннях проектованої ділянки

Відділення

Вид об'єкту

Технічне обслуговування трактора.

%

Туч

Зовнішнього очищення і миття

4

14. 5

Дефектаїці і комплектації

6. 12

22

Ремонт жниварки

4. 4

15. 92

Розбірно-складальний

33. 29

120. 18

Забарвлення

3. 04

11

Обкатки і усунення несправностей

7. 5

27

Транспортне

3. 32

12

2.6 Визначення чисельності працюючих (промислово-виробничого підприємства)

Чисельність основних виробничих робітників по ділянках розраховуються по формулах.

; (2. 12)

; (2. 13)

де , — явочне і облікове число робітників;

Туч — трудомісткість робіт по відділенню, чіл. /ч. ;

нр, др — номінальна і дійсна фундації часу робочого, ч. ;

К — планований коефіцієнт перевиконання норм вироблення, К=1. 05.1. 15.

Відділення зовнішнього очищення і миття:

ч. ;

Відділення дефектації і комплектації:

ч. ;

Відділення ремонту жниварки:

ч. ;

Відділення забарвлення:

ч. ;

Відділення обкатки і усунення несправності:

ч. ;

Відділення транспортне:

ч. ;

Для розбірно-складального відділення необхідна чисельність робітників з урахуванням такту виробництва буде.

, (2. 14)

де Т"уч — трудомісткість робіт по ділянці на один об'єкт, чіл. /ч. ;

Ділянка розбірно-складальна:

ч. ;

Результати розрахунків зводимо в табл. 2.7.

Таблиця 2. 7

Зведені дані за визначенням чисельності виробничих робітників по ділянках.

Найменування ділянки

Трудомісткість робіт, чол.ч.

Фонд робочого часу, ч.

Число робітників явочне,

нр

др

розрахункове

прийняте

Ділянка зовнішнього очищення і миття.

1450

2090

2048

0. 66

-

Ділянка обкатки і усунення несправності.

2700

2090

2048

1. 21

-

Ділянка дефектації і комплектації.

2200

2090

2048

1

1

Ділянка ремонту жниварки.

1550

2090

2048

0. 56

-

Ділянка забарвлення.

1100

2090

2048

0. 42

-

Ділянка розбірно-складальна

1201. 8

2090

2048

5. 32

-

Транспортна ділянка.

1200

2090

2048

0. 44

-

РАЗОМ

9. 76

1

Чисельність допоміжних робітників приймають у розмірі 10−15% чисельності основних виробничих робітників.

Знаючи, що чисельність основних виробничих робочих десяти чоловік, то допоміжних робітників можна прийняти 10%, тобто однієї людини.

Штат основних виробничих і допоміжних робітників розподіляють по спеціальностях і розрядах з урахуванням лінійного графіка узгодження робіт.

По розрядах прийняту чисельність основних виробничих і допоміжних робітників можна також розподілити в наступному співвідношенні:

I — 4%; II — 9%; III — 36%; IV — 41%; V — 7%; VI — 3%.

Для ділянки по ремонту комбайнів проектованого можна прийняти:

II — 2 люди;

III — 3 люди;

IV — 4 люди;

V — 1 чоловік.

Чисельність інженерно-технічних працівників (ІТР).

Чисельність ІТР приймають 8−10% від суми чисел виробничих і допоміжних робітників. Можна прийняти для проектованої ділянки одного інженерно-технічного працівника.

Весь штат ремонтної майстерні буде рівний:

Р=Рсп+Рв+ Ри+Рс+Рм, (2. 15)

де Рсп — облікова (штатна) чисельність виробничих робітників;

Рв — чисельність допоміжних робітників;

Ри, Рс, Рм — чисельність ІТР, службовців і молодшого обслуговуючого персоналу.

Р=10+1+1=12 чоловік.

2.7 Розрахунок і підбір ремонтно-технологічного устаткування

Початкові дані для визначення кількості устаткування — це робочий технологічний процес і трудомісткість виконання окремих видів робіт або операцій.

При проектуванні необхідно розрахувати кількість основного устаткування, на якому виконують основні, найскладніші і трудомісткі технологічні операції ремонту машин, агрегатів і відновлення деталей.

На проектованій ділянці по ремонту комбайнів можна передбачити струменеву мийну установку типу ОМ-830, призначену для миття складальних одиниць, агрегатів, деталей.

Число мийних машин можна визначити по формулі:

; (2. 16)

де Q — загальна маса деталей, кг;

t — час миття однієї партії деталей. Звичайно t=0.5 години;

до — дійсний фонд часу устаткування;

М — маса деталей одного завантаження, кг. ;

о — коефіцієнт, що враховує одночасне завантаження мийної машини по масі, залежить від конфігурації і габаритів деталей, рівний 0.6.0. 8;

t — коефіцієнт використовування мийної машини за часом, рівний 0.8.0.9.

Загальну масу деталей і складальних одиниць, що підлягають миттю, визначають з виразу:

Q = 1Q`pNp+2Q`aNa; (2. 17)

де 1,2 — коефіцієнти, що враховують частку маси деталей підлягаючих миттю, 1=0. 4…0. 6, 2=0. 6…0. 8;

Q`p, Q`a — відповідно маса комбайна і двигуна;

Np, Np — відповідно число комбайнів і двигунів.

Q =0. 4*5. 92*100+0. 6*0. 55*100=236. 8+33=269.8 т. =269 800 кг.

Технологічний процес передбачає мийну машину, ми приймаємо одну машину.

Решту устаткування підбираємо за типовими проектами, виходячи з програми ремонту, отриманої чисельності виробничих робочих, встановлених робочих місць, постів і ділянок. Підібране устаткування занесемо у відомість устаткування.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой