Організація та планування роботи контактно-компресорного відділення

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Экономика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Курсова робота

Дисципліна: «Економіка, організація та планування виробництва»

Тема: «Організація та планування роботи контактно-компресорного відділення»

Завдання

Для написання курсової роботи з предмету «Економіка, організація та планування виробництва» студента групи А-41 Янюка А. А. на тему «Організація та планування роботи контактно-компресорного відділення «.

1. Вступна частина до курсової роботи.

2. Провести розрахунок вартості капітальних вкладень:

— розрахунок загальної вартості капітальних вкладень;

— розрахунок вартості технологічного обладнання;

— витрати на утримання обладнання (будівлі, споруди);

— витрати на поточний ремонт обладнання (будівлі, споруди);

— амортизаційні відрахування за кожним найменуванням обладнання (будівлі, споруди);

3. Провести розрахунок чисельності робітників за всіма категоріями.

4. Розрахувати фонд заробітної плати працюючих.

5. Провести розрахунок матеріальних та паливно-енергетичних витрат.

6. Провести розрахунок витрат на утримання та експлуатацію обладнання і загальноцехових витрат.

7. Розрахувати собівартість продукції.

8. Визначити показники ефективності роботи цеху (відділення, дільниці)

9. Звести всі техніко-економічні показники роботи.

10. Зробити відповідні висновки з отриманих результатів.

Керівник курсової роботи Ярмульська Ю. М.

Варіант 20

L (м)

32,7

W (м)

47,8

В1(грн.)

137

Ві(грн.)

Воб+15%

На

Нр

Ну

Будівлі(%)

1,6

4,9

4,6

Споруди (%)

2,2

4,4

5

Обладнання (%)

2,6

3,6

5,5

Тст

тарифна ставка всіх робітників

(15,60грн. -22,10 грн) студент обирає самостійно.

N (шт)

22 874

ЗМІСТ

планування виробництво капітальний собівартість

Вступ

1. Теоретико-методичні засади організації виробництва

1.1 Організація виробництва

1.2 Планування виробництва

2. Організаційний розділ

2.1 Розрахунок вартості капітальних вкладень

2.2 Визначення чисельності робітників за категоріями

2.3 Розрахунок фонду заробітної плати працюючих

3. Економічний відділ

3.1 Розрахунок матеріальних та паливно-енергетичних витрат

3.2 Розрахунок витрат на утримання та експлуатацію обладнання і загальноцехових витрат

3.3 Розрахунок собівартості продукції

4. Визначення показників ефективності роботи цеху

5. Техніко-економічні показники роботи

Висновок

Список використаної літератури

ВСТУП

Планування виробництва — передбачає прийняття рішення про експлуатацію операційної системи з врахуванням зміни сукупного попиту. На промисловому підприємстві планову діяльність доцільно зосередити на чотирьох найважливіших напрямах: збут, фінанси, виробництво продукції, закупівля.

Організація виробництва-- це комплекс заходів, спрямованих на раціональне поєднання процесів праці з речовинними елементами виробництва в просторі й часі з метою підвищення ефективності виробництва, тобто досягнення поставлених завдань у найкоротший строк за найкращого використання виробничих ресурсів.

Компреесор -- машина для стискування повітря або іншого газу до надлишкового тиску не нижче 0,2 МПа, компресії і переміщення газів під тиском. Розрізняють поршневі і ґвинтові компресори.

Загальноприйнята класифікація механічних компресорів за принципом дії, під принципом дії розуміють основну особливість процесу підвищення тиску, що залежить від конструкції компресора. За принципом дії всі компресори можна розділити на дві великі групи: динамічні та об'ємні.

Продуктивність компресорів зазвичай виражають в одиницях об'єму газу стисненого в одиницю часу (м і / хв, м і / год). Продуктивність зазвичай вважають за показниками наведеними до нормальних умов. При цьому розрізняють продуктивність по входу і по виходу, ці величини практично рівні при маленькій різниці тисків між входом і виходом, але при великій різниці, наприклад, у поршневих компресорів, вихідна продуктивність може при тих же оборотах падати більш ніж у два рази в порівнянні з вхідний продуктивністю, виміряної при нульовому перепаді тиску між входом і виходом. Компресори називаються дотискати, якщо тиск всмоктуваного газу істотно перевищує атмосферний.

1. Теоретико-методичні засади організації виробництва

1.1 Організація виробництва

Організація виробництва -- це комплекс заходів, спрямованих на раціональне поєднання процесів праці з речовинними елементами виробництва в просторі й часі з метою підвищення ефективності виробництва, тобто досягнення поставлених завдань у найкоротший строк за найкращого використання виробничих ресурсів.

Організація виробництва охоплює проектування, здійснення на практиці, удосконалення виробничого процесу, тобто це діяльність, пов’язана з розробкою, використанням і удосконаленням виробничих систем, на основі яких виробляються основна продукція або послуги підприємства. Організацію виробництва можна також розглядати як сукупність дій із планування, координації та виконання виробничо-технологічного циклу для створення продуктів і сервісу.

Як уже зазначалося, організація виробництва охоплює всі складові виробничої системи та аспекти її виробничо-господарської діяльності та включає:

-- організацію праці робітників підприємства як процес установлення й удосконалення способів виконання й умов протікання процесів праці;

-- організацію виробничих процесів у часі та просторі як процес функціонального, просторового і тимчасового поєднання і зв’язку речовинних та особистісних чинників виробництва;

-- організацію потокових методів виробництва як процес предметного сполучення робочих місць на ділянці, що поєднує різні групи устаткування для закінченого циклу обробки деталей або збирання виробів;

-- організацію автоматичного і гнучкого автоматизованого виробництва як процес комплексної механізації й автоматизації не тільки технологічних операцій, а і допоміжних прийомів

праці (настановних, контрольних, обслуговуючих, транспортних, командних, тобто управляючих);

-- організацію допоміжних цехів і обслуговуючих господарств підприємства як процес комплексного обслуговування основних цехів підприємства за всіма функціями, що виходять за межі їх основної спеціалізації;

-- організацію технічного контролю якості продукції як процес установлення якості продукції, що випускається на підприємстві, забезпечення конкурентоспроможності виробів і економії суспільної праці;

-- організацію технічного нормування праці як процес установлення ступеня витрат праці на виготовлення одиниці продукції або виконання заданого обсягу роботи за визначений період часу;

-- організацію і планування створення й освоєння нової техніки і нової технології як процес створення нової і поліпшення діючої техніки та технології з обліком технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів;

-- організацію управління як процес створення й удосконалювання систем управління і способів їх функціонування.

Раціональна організація виробництва полягає в тому, щоб інтегрувати всю сукупність різнорідних компонентів, що реалізують процес виробництва, у цілісну і високоефективну виробничу систему, всі елементи якої ретельно «підігнані» один під одного за всіма аспектами їх функціонування.

Організація виробництва й оптимальне управління ним є найважливішими чинниками прискорення науково-технічного прогресу. Вони забезпечують найбільш повне й ефективне використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів підприємства, зниження собівартості та підвищення якості продукції, зростання продуктивності праці й ефективності виробництва, істотне скорочення тривалості циклу «дослідження -- проектування -- виробництво -- реалізація» і підвищення темпів відновлення продукції та технічного розвитку виробництва.

Основні завдання, що розв’язуються організацією виробництва, такі:

-- скорочення часу запуску нової продукції у виробництво;

-- створення гнучких виробничих систем, що дають змогу в масовому обсязі виробляти і пропонувати послуги за індивідуальними замовленнями споживачів;

-- управління глобальними виробничими мережами;

-- розробка нових технологічних процесів і впровадження їх в наявні виробничі системи;

-- швидке досягнення високої якості продукції та збереження досягнутого рівня в період, що передує реструктуризації;

-- управління різнорідною робочою силою;

-- дотримання обмежень, пов’язаних з охороною навколишнього середовища, етичних норм і державного законодавства.

Закономірності, основні принципи організації виробництва. Системна концепція організації виробництва

Системна концепція організації виробництва передбачає поділ принципів організації на принципи організації структури управління та принципи організації процесу управління.

До принципів організації структур управління належать:

-- економність і гнучкість структури управління;

-- відповідність генеральним і територіальним схемам управління;

-- скорочення кількості рівнів і ланок у структурі;

-- скорочення витрат на склад апарату управління;

-- чітке розмежування лінійного та функціонального управління;

-- єдність розпорядливості та відповідальності;

-- дотримання норм керованості;

-- відповідність прав і обов’язків.

Принципи організації процесу управління включають:

-- забезпечення максимальної керованості, тобто зведення до мінімуму некерованих об'єктів;

-- орієнтація на досягнення поставлених цілей, а не па усунення впливів, що обурюють;

-- визначення ступеня раціональності централізації управління;

-- рівномірність розподілу робіт;

-- забезпечення необхідних характеристик управління;

-- спрощення процедурної частини;

-- зведення до мінімуму зворотно-поступальних дій по горизонталі та вертикалі;

-- максимальне виключення впливу суб'єктивних чинників;

-- узгодження процесів у просторі й часі;

-- раціональне сполучення регламентування, нормування й інструктування;

-- відповідність організаційних форм використання технічних систем організації процесу управління;

-- використання стандартизації в управлінні.

Системна концепція організації виробництва дає змогу підвищувати якість і ефективність управління на підприємстві, адаптувати параметри функціонування організації до зовнішнього або внутрішнього середовища, підтримувати стійкість організації, забезпечувати упорядкованість параметрів структури організації.

Сутність і суспільне значення виробництва

Джерелом існування, розвитку та підвищення життєвого рівня людини є виробнича діяльність, яка спрямована на задоволення потреб. У широкому розумінні «виробництво» — це цілеспрямована діяльність зі створення будь-якого корисного продукту.

Виробництво можна охарактеризувати як систему, де здійснюється цілеспрямований процес перетворення вхідних елементів (сировини, матеріалів) у корисну продукцію.

Виробництво не може бути не організованим, без цього воно розпадеться і перестане існувати. Тому організація виробництва — це невід'ємна складова будь-якої системи, і є такою ж змінною, як і розвиток системи.

Організація виробництва означає внутрішнє упорядкування й координування всіх елементів і ресурсів виробництва, як єдиного цілого, спрямованих на ефективне господарювання і досягнення позитивного результату в діяльності підприємства. Тобто під організацією виробництва розуміється координація й оптимізація в часі і просторі всіх матеріальних, трудових елементів виробництва з метою випуску в певні строки необхідної споживачам продукції з найменшими витратами за умови належної якості й отримання достатнього прибутку від її реалізації для подальшої продуктивної діяльності.

Об'єктивна неминучість організації виникає з того, що виробництво постійно перебуває в стані змін і розвитку, який не може бути хаотичним, оскільки ніколи не приведе до досягнення певного результату і мети діяльності.

Специфічними завданнями організації виробництва є:

* Поглиблення спеціалізації, удосконалення форм організації виробництва, швидка переорієнтація виробництва на інші види продукції, забезпечення безперервності і ритмічності виробничого процесу, удосконалення організації процесів праці та виробництва в просторі і часі.

* Відповідність асортименту машинного парку, пропорційність виробничих потужностей, оптимальна спеціалізація підприємства, реконструкція і переозброєння підприємства.

* Інструментальне та енергетичне обслуговування виробництва, нормування витрат ресурсів, вибір оптимальних систем забезпечення, * Оптимізація експлуатаційних режимів роботи устаткування, раціоналізація методів ремонту і профілактичних робіт, виявлення причин простою та їх усунення.

* Визначення рівня незавершеного виробництва, запасів матеріальних ресурсів і готової продукції, організація їх транспортування та збереження.

* Організація забезпечення підприємства сировиною, матеріалами в разі зменшення їх запасів та запасів готової продукції. * Створення і освоєння нової продукції та технології, формування якості і забезпечення конкурентоспроможності виробів.

1.2 Планування виробництва

Планування виробництва передбачає прийняття рішення про експлуатацію операційної системи з врахуванням зміни сукупного попиту. На промисловому підприємстві планову діяльність доцільно зосередити на чотирьох найважливіших напрямах: збут, фінанси, виробництво продукції, закупівля.

Основна мета організації (підприємства та його підрозділів) реалізується виконанням виробничої програми, якою визначаєтьсяперелік, кількість, терміни та вартість виготовлення продукції.

Основою для формування виробничої програми є стратегічний план виробництва, який розробляється за результатами вивчення кон’юнктури ринку та збуту продукції. Ця сфера діяльності стосується вищого рівня менеджменту: тут великого значення набуває стратегічне мислення керівників, яке дозволяє обгрунтувати основні напрями розвитку, надати цілеспрямованості та гнучкості в роботі. Гнучкість виявляється у завчасному передбаченні можливості подальшого розвитку підприємства та його підрозділів у зв’язку із зміною ринкової ситуації. Враховуючи це, при формуванні виробничої програми також визначаються заходи реконструкції або вдосконалення організації та управління виробництвом, формуються зв’язки із зовнішнім середовищем.

Для кожного періоду планування необхідно визначити дві змінні:

1. Обсяг виробництва.

2. Кількість робітників, задіяних в даний період.

У менеджменті виділяють три основні стратегії планування обсягу виробництва:

1. Постійний обсяг виробництва при постійній чисельності робочої сили. Цей варіант стратегії передбачає стабільність обсягів виробництва продукції незалежно від коливань попиту. У цій ситуації кількість найманих робітників також залишається незмінною. Різницю між обсягом сукупного попиту та обсягом виробництва компенсують збільшенням або зменшенням запасів виготовленої продукції чи портфеля відкладеного пориту клієнтів. Такий принцип найчастіше використовують у капіталомістких виробництвах з відносно низькими питомими затратами на зберігання продукції або створення портфеля відкладених замовлень (рис. 1):

2. Змінний обсяг виробництва при постійній чисельності робочої сили. При такому варіанті планування обсяги виробництва змінюються залежно від попиту, але чисельність робочої сили залишається стабільною. Диспропорції між обсягом виробництва та чисельністю робочої сили регулюють організацією понадурочної роботи, наданням відгулів або передачею частини обсягу робіт субпідрядникам. Цей варіант стратегії реалізується у трудомістких «галузях, де використовується висококваліфікована робоча сила, а створення запасів готової продукції або портфеля відкладених замовлень обходиться дорого чи зовсім неможливе.

Змінний обсяг виробництва при змінній чисельності робочої сили. Цей варіант планування передбачає найм та звільнення робітників залежно від зміни обсягів виробництва.

Планування виробництва і реалізації продукції визначає склад, якість і обсяг продукції, яка повинна бути виготовлено в планованому періоді і поставленаспоживачеві. Він відображає головну задачу господарської діяльності підприємства і є провідним розділом перспективного і поточного (річного) плану. Всі іншірозділи плану перспективного і поточного розробляються саме для його обґрунтування і спрямовані на забезпечення умов його виконання.

Планування виробництва і реалізації продукції розробляється в натуральному і вартісному виразі за показниками:

* виробництво продукції в натуральному виразі;

* чиста нормативна продукція;

* товарна продукція.

Основною задачею плану виробництва і реалізації продукції є максимальне задоволення замовників, споживачів високоякісною продукцією при якнайкращому використанні всіх видів ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових та ін.)

Розробка плану здійснюється в наступній послідовності:

1) визначається номенклатура і асортимент продукції, що випускається. При цьому підставою служить портфель замовлень і обсяг вільного продажу;

2) на підставі обсягів поставок і передбачуваного продажу визначається обсяг виробництва кожного виробу в натуральному виразі;

3) обсяг випуску за окремими виробами обґрунтовується виробничою потужністю;

4) виходячи з натурального обсягу виробництва розраховується обсяг продукції у вартісному виразі -- товарній, реалізованій, нормативний чистий і іноді валовий. 1, стр. 395]

Розробка завдань з випуску продукції в натуральному виразі є початковою частиною розробки плану. Замовникові і споживачеві потрібна продукція не взагалі, а певні її види, здатні задовольняти їх потреби. На підставі натурального виразу продукції встановлюються виробничі зв’язки між підприємством і базою основних техніко-економічних розрахунків. Розробка виробничої програми в натуральному виразі передбачає:

* визначення номенклатури і асортименту продукції, що випускається;

* розрахунок обсягу виробництва і поставок, окремих видів продукції у відповідних натуральних вимірниках (шт., т, м2);

* розподіл обсягу виробництва продукції за календарними періодами;

* обґрунтування планованих обсягів виробництва продукції, виробничою по тужністю, матеріальними і трудовими ресурсами.

Номенклатура продукції -- це склад продукції, що виготовляється, за її видами, найменуваннями.

Асортимент -- характеризує склад даного виду продукції за її типами, марками, профілями, умовами, якістю.

Виробнича програма, перш за все, повинна задовольняти потреби замовника, але і в той же час відповідати ресурсам підприємства, враховуючи його госпрозрахункові інтереси. Виробнича програма, що забезпечує якнайкращі результати діяльності підприємства, називається оптимальною.

Заключним етапом розробки плану виробництва в натуральному виразі є доведення планових завдань до виконавців.

Для узагальненої характеристики діяльності підприємства і для ув’язки виробничої програми з фінансовими показниками визначається обсяг продукції увартісному виразі за показниками товарної, реалізованої, і нормативної частини продукції. Базою цих показників є товарна продукція.

Товарна продукція -- включає вартість промислової продукції підприємства, яка буде випущена в планованому періоді і підготовлена до реалізації. В неї включаються: готові вироби, запчастини і напівфабрикати свого виробництва, продукція допоміжних цехів, що поставляється на сторону; роботи промислового характеру, виконувані на сторону і для непромислових господарств свого підприємства (для капбудівництва, ЖКО, підсобного господарства); капремонт і модернізація устаткування, виконувані силами підприємства; тара, не включена в оптову ціну виробу і роботи по НТП, що фінансується за рахунок фондів накопичення (прибутку).

2. Організаційний розділ

2.1 Розрахунок вартості капітальних вкладень

Загальна вартість капітальних вкладень складається з вартості будівлі (В буд), вартості споруди (В сп), вартості обладнання (Воб):

137*32,7*47,8=214 139,22 грн.

В1 — вартість 1 м² площі, грн.;

L — довжина цеху (відділення), м;

W — ширина цеху (відділення), м.

Площа цеху = 32,7*47,8=1563,06 м²

Вартість споруди (фундаменту технологічних агрегатів, сушарок, устаткування енергопостачання та ін.) визначається за кошторисною вартістю або аналогічно В буд.

Балансова вартість обладнання (В об), складається з витрат на купівлю, транспортування та монтаж. Витрати на транспортування та монтаж складають 15% від загальної вартості обладнання.

Амортизаційні відрахування за кожним найменуванням обладнання (будівлі, споруди) визначаються за формулою:

В і - балансова вартість обладнання (будівлі, споруди), грн.;

Н, а — норма амортизаційних відрахувань обладнання (будівлі, споруди), %.

Витрати на поточний ремонт обладнання (будівлі, споруди) визначається за формулою:

Н р — норма відрахування на поточний ремонт (будівлі, споруди), %.

Ну — норма відрахувань на утримання обладнання (будівлі, споруди),%.

Таблиця 1

Найменування обладнання

Кіль

кість

Купівельна ціна, грн.

Загальна вартість обладнання, грн.

Вартість транспортування та монтажу, грн.

Балансова вартість обладнання, грн.

Амортизаційні відрахування, грн.

1

2

3

4(2×3)

5 (4×0,15)

6 (4+5)

7

Манометр

Лічильник.е.

Компресор

1

1

1

453,50

630,36

5320,00

453,50

630,36

5320,00

68,02

94,55

798

521,52

724,91

6118

13,55

18,84

159,06

Усього

3

6403,86

6403,86

960,57

7364,43

191,45

Вартість технологічного обладнання

Розрахунок таблиці 1

(5 колонка) (6 колонка) (7 колонка)

453,5*0,15=68,02 453,5+68,02=521,52 521,52*2,6/100=13,55

630,36*0,15=94,55 630,36+94,55=724,91 724,91*2,6/100=18,84

5320*0,15=798 5320+798=6118 6118*2,6/100=159,06

Загальна вартість капітальних вкладень визначається як:

В к. в = 214 139,22 + 263 391,24+ 7364,43=484 894,89 грн.

В сп = 214 139,22 + 214 139,22*0,23 = 263 391,24

Таблиця 2

Зведені розрахункові дані

Амортизація

Поточний ремонт

Утримання

На, %

сума, грн.

Нр, %

сума, грн.

Ну, %

сума, грн.

1

2

3

4

5

6

7

1. Будівлі

1,6

3426,22

4,9

10 492,82

4,6

9850,40

2. Споруди

2,2

5417,72

4,4

10 835,44

5

12 313

3. Обладнання

2,6

191,47

3,6

265,11

5,5

405,04

Усього

-

9035,41

-

21 593,37

-

22 568,44

Амортизація

А. буд. = 214 139,22*1,6/100 = 3426,22

А. спор. = 246 260,10*2,2/100 = 5417,72

А. обл. = 7364,43*2,6/100 = 191,47

Поточний ремонт

Вр. буд. = 214 139,22*4,9/100 = 10 492,82

Вр. спор. = 246 260,10*4,4/100 = 10 835,44

Вр. обл. = 7364,43*3,6/100 = 265,11

Утримання

Ву. буд. = 214 139,22*4,6/100 = 9850,40

Ву. спор. = 246 260,10*5/100 = 12 313

Ву. обл. = 7364,43*5,5/100 = 405,04

2.2 Визначення чисельності робітників за категоріями

Завданням планування чисельності персоналу є визначення потреби у всіх категоріях працівників, потрібних для забезпечення безперебійного виробничого процесу й виконання виробничих планів. При цьому треба забезпечити раціональне використання трудових ресурсів, оптимальне співвідношення різних категорій персоналу. Для цього розрахунки необхідно здійснювати за категоріями персоналу.

Усіх працівників підприємства розподіляють на дві групи:

· персонал основної діяльності (промислово-виробничий персонал);

· персонал неосновної діяльності (непромислових організацій, які перебувають на балансі підприємства).

Під час планування чисельності працівників підприємства розрізняють явочну, облікову та середньооблікову чисельність.

Явочну чисельність -- кількість робітників, які повинні для забезпечення нормального процесу виробництва щодня перебувати на робочих місцях --визначають під час планування робітників.

Облікова чисельність охоплює загальну кількість усіх працівників підприємства (постійних, сезонних, тимчасових), у тому числі фактично працюючих працівників, які перебувають у відрядженні, у відпустках, хворіють, виконують державні обов’язки, відсутні на роботі з дозволу адміністрації тощо.

Для розрахунку облікової чисельності робітників необхідно використовувати баланс робочого часу робітника.

Таблиця 3

Норма робочого часу на 2013 рік

Показники

Безперервне

виробництво

1

2

1. Календарні дні

365

2. Вихідні та святкові дні

114

3. Номінальний фонд часу (Fн)

251/251*10 =2510

4. Планові невиходи на роботу

46

4.1. Чергові та додаткові відпустки

27

4.2. Відпустки за навчанням

-

4.3. Відпустки, пов’язані з вагітністю

-

4.4. За хворобою

16

4.5. Виконання державних обов’язків

3

5. Дійсний (ефективний) фонд часу в днях (Fд)

251−46=205

6. Тривалість робочої зміни

10

7. Дійсний (ефективний) фонд часу в годинах

2050

При складанні балансу робочого часу робітника враховують режим роботи підприємства чи підрозділу (перервний, безперервний), тривалість робочого дня, особливості даного підприємства.

Відпустка (24, 18, 15 днів) та інші невиходи на роботу складають 1,5 — 2,5% номінального фонду часу або за даними підприємства.

Загальна чисельність виробничого персоналу цеху (відділення, дільниці), що проектується, складається з чисельності основних робітників, допоміжних робітників, спеціалістів та службовців.

Чисельність кожної групи працюючих визначається окремо. Чисельність основних робітників визначають від кількості робочих місць з врахуванням ступеня завантаження робочих місць, норм обслуговування обладнання одним робітником, прийнятого режиму роботи.

Облікова чисельність основних робітників визначається від явочної чисельності:

5*1,22 = 6,1

де: К пер — коефіцієнт переводу явочної чисельності в облікову;

К пер = F н / F д;

2510 / 2050 = 1,22

Rяв = S I x K зм / Н обс;

3*2 / 1,2 = 5

S I — кількість технологічного обладнання і - ого виду;

K зм — кількість змін роботи;

Н обс — норма обслуговування обладнання одним робітником.

Чисельність допоміжних робітників (слюсарів, наладчиків, ремонтників та ін.) складає 35−40% від чисельності основних робітників.

Чисельність спеціалістів (технологів, механіків, контролерів та ін.) та службовців (начальник цеху чи відділення, майстер) складає 8−10% від загальної чисельності основних та допоміжних робітників.

Таблиця 4

Відомість чисельності працюючих

Професія

Розряд

Н обс

Чисельність за змінами

Разом

(Rяв)

Облікова чисельність

(R обл.)

1

П

Ш

1

2

3

4

5

6

7

8

Основні робітники

?

Слюсар

5

1. 2

3

3

6

?

Усього

6

Допоміжні робітники

?

Наладчик

4

1. 2

1

1

2

?

Усього

2

Спеціалісти та службовці

?

Майстер

3

1. 2

1

1

?

Усього

1

Загальна кількість

9

2.3 Розрахунок фонду заробітної плати працюючих

Плановий фонд заробітної плати повинен відповідати обсягу та трудомісткості робіт, рівню кваліфікації і складу персоналу.

Загальний річний фонд заробітної плати складається з фонду основної (Фз.о.) та додаткової заробітної плати (Дз):

Фз.р. = 326 048,4 + 39 125,80 = 365 174,2 грн.

Фз.р. = 90 724,8 + 10 886,97 = 101 611,77 грн.

Фз.р. = 41 795,4 + 5015,44 = 46 810,84 грн.

Фонд основної заробітної плати враховує прямий фонд заробітної плати (Фз. пр.) за відпрацьований час згідно з тарифом, а також премії та доплати (ПД):

Фз.о. = Фз. пр.+ ПД

Фз.о. = 271 707 + 54 341,4 = 326 048,4 грн.

Фз.о. = 75 604 + 15 120,8 = 90 724,8 грн.

Фз.о. = 34 829,5 + 6965,9 = 41 795,4 грн.

Фз. пр. = Тст. х Fд х Rі

Фз. пр. = 22,09*2050*6 = 271 707 грн.

Фз. пр. = 18,44*2050*2 = 75 604 грн.

Фз. пр. = 16,99*2050*1 = 34 829,5 грн.

де: Тст — тарифна ставка за годину згідно з розрядом робіт, грн.;

Fд — дійсний фонд часу, год.;

Rі - кількість робітників і - ої професії.

ПД = Фз. пр. х (ПД / 100)

ПД = 271 707*0,2(20%) = 54 341,4 грн.

ПД = 75 604*0,2(20%) = 15 120,8 грн.

ПД = 34 829,5*0,2(20%) = 6965,9 грн.

де ПД — встановлений процент премій та доплат за даними підприємства або 20%.

Додаткова заробітна плата, яка враховує оплату відпусток, лікарняних, виконання держобов’язків та ін., складає 8 — 12% фонду основної заробітної плати:

Дз = 326 048,4 *0,12(12%) = 39 125,80 грн.

Дз = 90 724,8 *0,12(12%) = 10 886,97 грн.

Дз = 41 795,4 *0,12(12%) = 5015,44 грн.

Середньомісячна заробітна плата певної категорії робітників розраховується за формулою:

Зс.р. = 365 174,2 / 6*12 = 5071,86 грн.

Зс.р. = 101 611,77 / 2*12 = 4233,82 грн.

Зс.р. = 46 810,84 / 12 = 3900,90 грн.

де: Rі - число працівників даної категорії;

12 — число місяців у році.

Таблиця 5

Розрахунок заробітної плати основних робітників

Професія

Розряд

Кількість

Дійсний фонд часу, год

Тарифна ставка, грн.

Фонд заробітної плати, грн.

1

2

3

4

5

6

Прямий фонд заробітної плати (Фз. пр.)

Премії та доплати (ПД)

Фонд основної заробітної плати (Фз.о.)

Додаткова заробітна плата (Дз)

Загальний річний фонд зарплати (Фз.р.)

271 707

54 341,4

326 048,4

39 125,80

365 174,2

Заробітна плата середньомісячна

5071,86

Таблиця 6

Розрахунок заробітної плати допоміжних робітників

Професія

Розряд

Кількість

Дійсний фонд часу, год

Тарифна ставка, грн.

Фонд заробітної плати, грн.

1

2

3

4

5

6

Прямий фонд заробітної плати (Фз. пр.)

Премії та доплати (ПД)

Фонд основної заробітної плати (Фз.о.)

Додаткова заробітна плата (Дз)

Загальний річний фонд зарплати (Фз.р.)

75 604

15 120,8

90 724,8

10 886,97

101 611,77

Заробітна плата середньомісячна

4233,82

Таблиця 7

Розрахунок заробітної плати спеціалістів та службовців

Професія

Розряд

Кількість

Дійсний фонд часу, год

Тарифна ставка, грн.

Фонд заробітної плати, грн.

1

2

3

4

5

6

Прямий фонд заробітної плати (Фз. пр.)

Премії та доплати (ПД)

Загальний річний фонд зарплати (Фз.р.)

34 829,5

6965,9

46 810,84

Заробітна плата середньомісячна

3900,90

Таблиця 8

Загальний фонд заробітної плати персоналу

Категорії персоналу

Кількість чоловік

Річний фонд заробітної плати, грн.

Середньомісячна заробітна плата, грн.

1

2

3

4

1. Основні робітники

2. Допоміжні робітники

3. Спеціалісти та службовці

6

2

1

365 174,2

101 611,77

46 810,84

5071,86

4233,82

3900,90

Взагалі по цеху (відділенню)

9

513 596,81

13 206,58

3. Економічний відділ

3.1 Розрахунок матеріальних та паливно-енергетичних витрат

Сировина, основні та допоміжні матеріали являють собою основу продукції і використовується в процесі її виготовлення. До них відносять: глину, воду, золу, суглинок та інші згідно з технологією виробництва продукції. Потреба в них та питома норма витрат (на калькуляційну одиницю) визначена у матеріальному балансі курсової роботи з технології виробництва. Вартість річної програми визначають множенням ціни за одиницю продукції на річну потребу.

Вартість потрібної силової електроенергії на рік визначається за формулою:

98,36*4,5*4600 *0,7*1*0,9 = 1 282 712,76 год.

98,36*0,6*4600 *0,7*1*0,9 =171 028,36 год.

де: В1 — вартість 1 кВт/год, грн.; (98. 36)

Рі - потужність і - го виду обладнання, кВт;

Fд — дійсний фонд часу роботи обладнання;

Кп — коефіцієнт попиту (0,7);

S — кількість обладнання і -го виду;

0,9 — cos.

Дійсний фонд часу роботи обладнання розраховується за формулою:

[365 — (114+21)]*2*10 = 4600 год.

де: Кр — число календарних днів у році; (365)

В — число вихідних і святкових днів; (114)

Рк — число днів зупинки обладнання на капітальний ремонт; (21)

С — число змін за добу; (2)

Д — тривалість роботи в годинах. (10)

Таблиця 9

Розрахунок вартості електроенергії

№ з/п

Найменування обладнання

Кількість обладнання

Потужність кВт

Потреба на рік з врахуванням попиту, кВт/год

Вартість спожитої за рік електроенергії, грн.

1

2

3

4

5

6

1

2

Компресор

Лічильник

1

1

4,5

0,6

11 500

600

1 282 712,76

171 028,36

Усього

1 453 741,12

3.2 Розрахунок витрат на утримання та експлуатацію обладнання і загальноцехових витрат

Кошторис — це загальні витрати за економічними елементами, пов’язані з виготовленням річного обсягу продукції

Таблиця 10

Кошторис витрат на утримання та експлуатацію обладнання

№ з/п

Статті витрат

Сума, грн.

Порядок розрахунку

1

2

3

4

1

Заробітна плата допоміжних працівників

101 611,77

Фз.р., табл. 6

2

Відрахування на соціальні заходи

37. 27%

Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

37 870,70

% від п. 1

37. 27%

3

Амортизація обладнання

191,47

Табл. 2

4

Поточний ремонт обладнання

265,11

Табл. 2

5

Утримання обладнання

405,04

Табл. 2

6

Інші витрати

14 034,40

10% від суми пп. 1−5

Усього

154 378,49

Таблиця 11

Кошторис загальноцехових витрат

№ з/п

Статті витрат

Сума, грн.

Порядок розрахунку

1

2

3

4

1

Заробітна плата персоналу

513 596,81

Табл. 8

2

Відрахування на соціальні заходи

37. 27%

Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

191 417,53

% від п. 1

37. 27%

3

Амортизація будівлі (споруди)

8843,94

Табл. 2

4

Поточний ремонт будівлі (споруди)

21 328,26

Табл. 2

5

Утримання будівлі (споруди)

22 163,4

Табл. 2

6

Витрати на раціоналізацію та винахідництво

(365 174,2+

101 611,77)

*2%=9335,71

1−2% (Фз.р. основних + Фз.р. допоміжних робітників), табл. 8

7

Витрати на охорону та безпеку праці

186,71

(2)-4% (див. п. 6)

8

Інші витрати

38 343,61

3-(5) % від суми статей 1−7

Усього

805 215,97

3.3 Розрахунок собівартості продукції

Таблиця 12

Планова собівартість продукції

№ з/п

Статті витрат

Сума, грн.

Порядок розрахунку

1

2

3

4

1

Сировина та матеріали

-

2

Паливо на технологічні цілі

-

3

Енергія на технологічні цілі

1 453 741,12

Табл. 9

4

Основна заробітна плата основних робітників

326 048,4

Табл. 5

5

Додаткова заробітна плата основних робітників

39 125,80

Табл. 5

6

Відрахування на соціальні заходи

136 100,42

% від (п. 4 + п. 5)

37. 27%

Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

7

Витрати на утримання та експлуатацію обладнання

154 378,49

Табл. 10

8

Загальноцехові витрати

805 215,97

Табл. 11

Усього

2 914 610,2

Таблиця 13

Планова калькуляція собівартості продукції

№ з/п

Статті витрат

Сума, грн.

За курсовою роботою

1

2

3

1

Сировина та матеріали

-

2

Паливо на технологічні цілі

-

3

Енергія на технологічні цілі

1 453 741,12

4

Основна заробітна плата основних робітників

326 048,4

5

Додаткова заробітна плата основних робітників

39 125,80

6

Відрахування на соціальні заходи

136 100,42

Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

7

Витрати на утримання та експлуатацію обладнання

154 378,49

8

Загальноцехові витрати

805 215,97

Усього

2 914 610,2

4. Визначення показників ефективності роботи цеху (відділення, дільниці)

1. Продуктивність праці працюючих

22 874/9 = 2541,55

де: Np — річна програма випуску (шт., м2 та ін.)

Rп — чисельність працюючих.

2. Продуктивність праці робітників

22 874/8 = 2859,25

3. Умовно-річна економія

Е у.р. = (С 1 — С 2) х Np, грн.

(3 019 610,2−2 914 610,2)*22 874= 2 401 770 000 грн.

де: С1 — собівартість калькуляційної одиниці продукції на діючому підприємстві грн.;

С 2 — собівартість калькуляційної одиниці продукції за курсовою роботою, грн.

4. Строк окупності капітальних вкладень від впровадження нової технології: 13 930 266 000/ 2 401 770 000 = 5,8 років

Впровадження нової технології вважається доцільним (ефективним) за умови:

Ток.р. Ток.н. ,

де Ток.н. — нормативний строк окупності капітальних вкладень (6, 3 років).

5. Техніко-економічні показники роботи

Таблиця 14

№ з/п

Показники

Одиниця виміру

Цифрова характеристика

1

2

3

4

1

Річний випуск деталей

шт.

22 874

2

Кількість обладнання

шт.

3

3

Плоша цеху

М2

1563,06

4

Кількість виробничого персоналу

чол.

9

а) основних робітників

чол.

6

б) допоміжних робітників

чол.

2

в) спеціалістів та службовців

чол.

1

5

Річний фонд ЗП дільниці всього,

в т.ч.

грн.

513 596,81

а) основних робітників

грн.

365 174,2

б) допоміжних робітників

грн.

101 611,77

в) спеціалістів та службовців

грн.

46 810,84

6

Середньомісячна зарплата цеху:

грн.

13 206,58

а) основних робітників

грн.

5071,86

б) допоміжних робітників

грн.

4233,82

в) спеціалістів та службовців

грн.

3900,90

7

Продуктивність праці працюючого

шт.

2541,55

8

Продуктивність праці робітників

шт.

2859,25

9

Цехова собівартість

грн.

2 914 610,2

10

Умовно-річна економія

грн.

2 401 770 000

11

Строк окупності

років

5,8

ВИСНОВОК: Згідно результатів розрахунків, проект є актуальним, так як строк окупності цеху становить 5,8 років, що є менше ніж 6 років.

Висновок

Організація виробництва охоплює проектування, здійснення на практиці, удосконалення виробничого процесу, тобто це діяльність, пов’язана з розробкою, використанням і удосконаленням виробничих систем, на основі яких виробляються основна продукція або послуги підприємства. Організацію виробництва можна також розглядати як сукупність дій із планування, координації та виконання виробничо-технологічного циклу для створення продуктів і сервісу.

Як уже зазначалося, організація виробництва охоплює всі складові виробничої системи та аспекти її виробничо-господарської діяльності та включає:

-- організацію праці робітників підприємства як процес установлення й удосконалення способів виконання й умов протікання процесів праці;

-- організацію виробничих процесів у часі та просторі як процес функціонального, просторового і тимчасового поєднання і зв’язку речовинних та особистісних чинників виробництва;

-- організацію потокових методів виробництва як процес предметного сполучення робочих місць на ділянці, що поєднує різні групи устаткування для закінченого циклу обробки деталей або збирання виробів;

-- організацію автоматичного і гнучкого автоматизованого виробництва як процес комплексної механізації й автоматизації не тільки технологічних операцій, а і допоміжних прийомів

праці (настановних, контрольних, обслуговуючих, транспортних, командних, тобто управляючих);

-- організацію допоміжних цехів і обслуговуючих господарств підприємства як процес комплексного обслуговування основних цехів підприємства за всіма функціями, що виходять за межі їх основної спеціалізації;

-- організацію технічного контролю якості продукції як процес установлення якості продукції, що випускається на підприємстві, забезпечення конкурентоспроможності виробів і економії суспільної праці;

-- організацію технічного нормування праці як процес установлення ступеня витрат праці на виготовлення одиниці продукції або виконання заданого обсягу роботи за визначений період часу;

-- організацію і планування створення й освоєння нової техніки і нової технології як процес створення нової і поліпшення діючої техніки та технології з обліком технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів;

-- організацію управління як процес створення й удосконалювання систем управління і способів їх функціонування.

Список використаної літератури

1. Економіка підприємства: Структурно — логійчний навч. посібник/ За ред. проф. С. Ф. Покропивного — К.: КНЕУ, — 2001.

2. Економіка та організація виробництва: Підручник/ За ред. В. Г. Герасимчука, А. Е. Розенплентера. — К.: Знання, 2009.

3. Грішанова О. А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: підручник / О. А. Грішанова. — К.: Знання, 2011.

4. Данілов О. А. Податкова система та шляхи її реформування: навч. посіб. / О. А. Данілов, Н. П. Фліссак. — К.: Парламентське видавництво, 2010.

5. Глобалізація і безпека розвитку / О. Г. Білорус (кер. авт. кол.). — К.: КНЕУ, 2009.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой