Організація цивільної оборони на об'єктах господарської діяльності

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Военная наука


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ПЛАН

  • Вступ
  • 1 Мета створення цивільного захисту на ОГД (державні, приватні підприємства)
  • 2 Структура керівництва цивільного захисту на об`єкті
  • 3 Обов`язки начальника цивільного захисту його заступників (помічників)
  • 4 Сили цивільного захисту об`єктів
  • 5 Документи, які розробляються на об`єкті у сфері захисту
  • Висновок
  • Список літератури

Вступ

Об'єкт господарської діяльності -- це підприємства (державні і приватні), установи і організації, навчальні заклади та інші. На всіх об'єктах Цивільна оборона організовується з метою завчасної підготовки їх до захисту від наслідків надзвичайних ситуацій, зниження втрат, створення умов для підвищення стійкості роботи об'єктів та своєчасного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РІНР). Відповідальність за організацію та стан Цивільної оборони, за постійну готовність її сил і засобів до проведення РІНР несе начальник цивільної оборони (НЦО) об'єкта -- керівник підприємства, установи та організації.

На об`єктах господарської діяльності задіяні досить багато людей та використовується величезна кількість різноманітного обладнання, тому питання організації цивільної оборони на таких об`єктах є досить важливим моментом в загальному обсязі питань цивільної оборони.

1 Мета створення цивільного захисту на ОГД (державні, приватні підприємства)

Попередження виникнення надзвичайних ситуацій техногенного походження і впровадження заходів для зменшення збитків і втрат у випадку аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж і стихійного лиха.

З метою виконання завдання:

— вчасно розробляються і проводяться інженерно-технічні заходи щодо зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій і захисту населення від впливу їх наслідків;

— готується науково-обґрунтований прогноз наслідків можливих надзвичайних ситуацій;

— здійснюється безупинне спостереження за станом потенційно-небезпечних об'єктів і навколишнього середовища;

— підтримуються в готовності до негайного використання засоби оповіщення й інформаційного забезпечення населення, створюються локальні системи виявлення місць зараження і локальні системи оповіщення;

— створюються спеціалізовані формування і здійснюється їх підготовка до дій за призначенням;

— здійснюється забезпечення працівників підприємств, установ, організацій індивідуальними засобами захисту, а також ведеться будівництво захисних споруд відповідно до норм і правил інженерно-технічних заходів Цивільної оборони.

Оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний час та постійне інформування його про обстановку, що складається.

З метою виконання завдання в усіх ланках міських і позаміських пунктів управління на основі автоматизованих систем централізованого оповіщення, ліній зв’язку і радіомовлення, а також спеціальних засобів, створюється система оповіщення й інформаційного забезпечення. Це комплекс організаційно-технічних засобів для передачі відповідних сигналів і розпоряджень органам державної виконавчої влади адміністраціям підприємств, установ і організацій, силам Цивільної оборони і населенню.

Автоматизована система оповіщення й інформаційного забезпечення створюється на базі загальнодержавної мережі зв’язку і радіомовлення, підрозділяється на державну і регіональну. Система повинна забезпечити циркулярне оповіщення посадових осіб з використанням для цього міської телефонної мережі, засобів радіомовлення і телебачення. Система оповіщення й інформаційного забезпечення використовується централізовано.

Захист населення від наслідків аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж і застосування засобів ураження.

З метою виконання завдання здійснюється комплекс заходів щодо забезпечення укриття населення в захисних спорудах, його евакуацію, медичний, радіаційний і хімічний захист, а також захист від впливу біологічних засобів ураження.

Організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха й у воєнний час.

Завдання передбачає заходи, здійснювані центральними і місцевими органами державної виконавчої влади, виконкомами місцевих рад народних депутатів, штабами Цивільної оборони, адміністрацією підприємств, установ і організацій завчасно, а також у випадку надзвичайної ситуації з метою створення умов для виживання населення, що може опинитися (опинилося) у вогнищах ураження.

Заходами життєзабезпечення населення, спрямованими на задоволення мінімуму життєвих потреб громадян, які потерпіли (можуть потерпіти) від наслідків надзвичайних ситуацій, надання їм побутових послуг і реалізації соціальних гарантій на період проведення рятувальних та інших невідкладних робіт є:

· тимчасове розселення громадян у безпечних районах;

· організація харчування в районах лих і тимчасового розселення,

· організація забезпечення потерпілого населення одягом, взуттям і товарами першої необхідності;

· організація надання фінансової допомоги потерпілим;

· забезпечення медичного обслуговування і санітарно-епідеміологічного нагляду в районах тимчасового розселення.

Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лих і місцях ураження.

Це завдання полягає у виконанні заходів, передбачених чинним законодавством з питань ліквідації наслідків стихійних лих, аварій і катастроф, епідемій, епізоотії, що загрожують життю і здоров’ю населення, а також у випадках:

— розвідування вогнищ ураження і визначення їх меж;

— проведення робіт, пов’язаних з пошуком і порятунком людей;

— надання допомоги потерпілим;

— евакуація населення з небезпечних районів;

— карантинно-обсерваційних заходів;

— ізоляції вогнищ ураження;

— забезпечення суспільного порядку в районах лих і у вогнищах ураження;

— здійснення заходів життєзабезпечення населення;

— соціально-психологічної реабілітації населення;

— здійснення санітарно-гігієнічних і протиепідеміологічних заходів.

Створення систем аналізу і прогнозування управління, оповіщення і зв’язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримка їх готовності для стійкого функціонування в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу.

Організатором діяльності цих систем є постійно діючі органи управління зі справ Цивільної оборони, у тому числі створені в складі підприємств, установ та організацій силами і службами Цивільної оборони.

Підготовка і перепідготовка керівного складу Цивільної оборони її органів керування і сил, навчання населення умінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях.

Контроль за виконанням вимог Цивільної оборони, станом готовності сил і засобів Цивільної оборони, проведенням РІНР у випадку виникнення надзвичайних ситуацій здійснює центральний орган виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій і справ захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

2 Структура керівництва цивільного захисту на об`єкті

До складу керівництва ЦО об'єкта входять: начальник ЦО (НЦО), заступники: по евакуації, якому підпорядкована евакокомісія; по заміській зоні; по технічній частині, якому підпорядковується комісія з підвищення сталості роботи підприємства; начальник штабу, який є першим заступником НЦО підприємства.

Тільки йому надане право віддавати розпорядження з питань ЦО від імені НЦО. Штаб Ц О підприємства є основним органом управління ЦО підприємства.

Склад штабу залежить від категорії об'єкта по ЦО (особливої важливості, 1 і 2 категорії), а також від чисельності робітників та службовців. Він комплектується як штатними працівниками ЦО, так і за рахунок посадових осіб, не звільнених від основних обов’язків, і складається з начальника штабу та його заступників (помічників) по оперативно-розвідувальній частині, бойовій підготовці, а також інших спеціалістів на розсуд начальника ЦО.

Штаб ЦО здійснює заходи щодо захисту робітників, службовців і населення підвідомчих робітничих мікрорайонів і селищ при стихійних лихах, виробничих аваріях і катастрофах, а також від сучасних засобів ураження. Організовує і забезпечує безупинне управління ЦО. Розробляє плани ЦО об'єкта на мирний і воєнний час, періодично коректує й організовує їх виконання. Організовує і контролює навчання робітників та службовців з Цивільної оборони і підготовку формувань ЦО об'єкта.

Керівництво службами здійснюється їх начальниками, що призначаються наказом начальника ЦО об'єкта з числа керівників відділів, цехів, на базі яких створені ці служби.

При начальникові ЦО об'єкта створюється штаб ЦО -- орган управління начальника Цивільної оборони. Склад штабу залежить від значення підприємства. Штаб Ц О комплектується як штатними працівниками ЦО, так і за рахунок посадових осіб, не звільнених від виконання основних обов’язків, та складається із начальників штабу, його заступників (помічників) з оперативно-розвідувальної роботи, бойової підготовки, а також інших спеціалістів (виходячи із специфіки виробництва чи обстановки).

Схема 1. Організація Цивільної оборони

Робота штабу організовується на підставі наказів, розпоряджень та вказівок начальника ЦО об'єкта, старшого штабу та рішень місцевої державної адміністрації (органу виконавчої влади). Начальник штабу є першим заступником начальника ЦО об'єкта. Йому надається право від імені начальника ЦО віддавати накази та розпорядження з питань Цивільної оборони на об'єкті.

Штаб Цивільної оборони здійснює заходи щодо захисту робітників і службовців та забезпечує своєчасне оповіщення населення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій. Організовує і забезпечує безперервне управління Цивільної оборони. Розробляє план дій органів управління і сил ЦО об'єкта з запобігання та ліквідації НС, періодично коригує та організовує його виконання. Організовує та контролює навчання робітників, службовців з Цивільної оборони та підготовки невоєнізованих формувань об'єкта.

На об'єкті залежно від характеру його виробничої діяльності створюються служби ЦО: оповіщення і зв’язку; медична; радіаційного та хімічного захисту; охорони громадського порядку; протипожежна; енергопостачання та світломаскування; аварійно-технічна; сховищ і укриттів; транспортна; матеріально-технічного постачання та інші. На них покладаються виконання спеціальних заходів і забезпечення дій формувань при проведенні РІНР.

Керівництво службами здійснюють їх начальники, які призначаються наказом начальника ЦО об'єкта, з числа начальників відділів, цехів, на базі яких вони створені. Начальники служб зобов’язані підтримувати в постійній готовності сили та засоби служби, знати політичні, моральні і ділові якості підлеглих і проводити з ними виховну роботу, заняття та навчання. Начальники служб беруть участь у розробленні плану дій органів управління і сил із запобігання і ліквідації НС та самостійно розробляють необхідні документи служб. На них покладається своєчасне забезпечення підлеглих формувань спеціальним майном і технікою.

Служба оповіщення та зв’язку створюється на базі вузла зв’язку об'єкта (диспетчерського зв’язку, електроцеху). На службу покладається: організація своєчасного оповіщення керівного складу, робітників та службовців, населення про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій; організація зв’язку та підтримування її у постійній готовності. Крім того, служба усуває аварії на мережах і спорудах зв’язку, що знаходяться в осередках ураження, районах лиха.

Медична служба організовується на базі медсанчастини (поліклініки) об'єкта. Начальник служби -- головний лікар. Служба забезпечує комплектування, навчання і підтримування в готовності медичних формувань; накопичення запасів медичного майна та медичних засобів індивідуального захисту; медичну розвідку і санітарно-епідемічне спостереження.

Надає медичну допомогу ураженим та евакуйовує їх у лікарняні установи, здійснює медичне забезпечення робітників, службовців і членів їх сімей у місцях розміщення евакуйованих.

Служба радіаційного і хімічного захисту розробляє і здійснює заходи щодо захисту людей, харчоблоків, складів продуктів від дії радіоактивних та отруйних речовин: створює і навчає формування і установи радіаційного та хімічного захисту; здійснює контроль за станом засобів індивідуального захисту, приладів і спеціальної техніки. Веде радіаційну та хімічну розвідку, здійснює контроль за опроміненням та зараженням особового складу, проводить заходи щодо ліквідації радіоактивного і хімічного зараження.

Служба охорони громадського порядку створюється на базі підрозділів охорони та народних дружин. Вона забезпечує надійну охорону об'єкта; підтримування громадського порядку в районах лиха та під час проведення РІНР; сприяє своєчасному укриттю працюючих за сигналами ЦО; контролює дотримання режиму світломаскування.

Служба енергопостачання та світломаскування створюється на базі відділу головного енергетика. Начальник служби -- головний енергетик об'єкта. Служба розробляє заходи щодо забезпечення безперебійного постачання газу, тепла, електроенергії на об'єкт. Здійснює оснащення уразливих ділянок енергетичних мереж різного роду системами та засобами захисту. Планує проведення заходів зі світломаскування та підготовчі заходи першочергових відновлюваних робіт. Проводить невідкладні аварійно-відновлювальні роботи на енергомережах.

Аварійно-технічна служба організовується на базі виробничого, технічного відділів або відділу головного механіка. Вона розробляє і здійснює заходи щодо захисту унікального обладнання, підвищення стійкості основних споруд, спеціальних інженерних мереж і комунікацій; проводить невідкладні роботи по розбиранню завалів, локалізацій і ліквідації аварій на комунікаціях та спорудах об'єкта.

Служба сховищ і укриттів створюється на базі відділу капітального будівництва, житлово-комунального відділу, будівельних бригад (цехів). Вона займається: відпрацюванням розрахунків укриття робітників, службовців, населення; забезпеченням готовності сховищ і укриттів та контролем за правильністю їх експлуатації; організацією будівництва захисних споруд. На її особовий склад покладається забезпечення своєчасного заповнення сховищ і укриттів за сигналами оповіщення ЦО. Крім того, служба бере участь у рятувальних роботах при розкритті завалених сховищ і укриттів.

Транспортна служба створюється на базі транспортного цеху (гаража). Вона розробляє і здійснює заходи щодо забезпечення перевезень евакуйованих; організовує перевезення сил і засобів до осередку ураження (в районах лиха); готує транспорт для перевезення людей, евакуації уражених і для інших цілей ЦО; проводить роботи щодо знезараження транспорту.

Служба матеріально-технічного постачання створюється на базі відділу матеріально-технічного постачання об'єкта. Вона розробляє план матеріально-технічного постачання; своєчасно забезпечує формування усіма видами оснащення і продовольства; організовує ремонт техніки і різного майна, підвезення його до ділянок (місць) робіт, зберігання та облік; забезпечує продуктами та предметами першої необхідності персоналу як на об'єкті так і в місцях розселення (евакуації).

На невеличких об'єктах господарської діяльності служби ЦО не створюються, їх функції при проведенні необхідних заходів виконують структурні органи управління цих об'єктів.

В склад керівництва Цивільної оборони об'єкта входять також керівники громадських організацій.

3 Обов`язки начальника цивільного захисту його заступників (помічників)

Відповідальність за організацію і стан ЦО за постійну готовність її сил і засобів до проведення РІНР несе начальник ЦО, підприємства, установи, організації - їх перший керівник.

Начальник ЦО об'єкта підпорядковується відповідним посадовим особам міністерства (відомства), у підпорядкуванні якого знаходиться об'єкт, а також начальнику ЦО міста (району), на території якого розташований об'єкт. На допомогу начальнику ЦО об'єкта призначається заступник, або декілька. Як правило, призначаються заступники з: інженерно-технічної частини, евакуації, матеріально-технічного постачання.

Заступник начальника ЦО з евакуаційних заходів керує розробленням плану евакуації на кожну можливу надзвичайну ситуацію, організовує підготовку місць для розміщення евакуйованих; керує службою охорони громадського порядку і організовує перевезення робітників та. службовців в райони розселення і до місця праці (на об'єкті).

Заступник начальника ЦО з інженерно-технічної частини -- головний інженер об'єкта -- керує розробленням плану переведення підприємства на особливий режим роботи, здійснює заходи щодо підвищення стійкості роботи підприємства в умовах надзвичайних ситуацій, керує аварійно-технічною, протипожежною службами та службою сховищ і укриттів. Він же здійснює технічне керівництво рятувальними та невідкладними аварійно-відновлювальними роботами в районі лиха, аварії, в осередку ураження.

Заступник начальника ЦО з матеріально-технічного постачання -- заступник або помічник директора з постачання -- забезпечує накопичення та збереження спеціального майна, техніки, інструментів, засобів захисту і транспорту. На нього покладається матеріально-технічне забезпечення: будівництва (пристосування) укриттів, евакозаходів, проведення РІНР та інші заходи.

4 Сили цивільного захисту об`єктів

Сили Цивільної оборони створюються для захисту населення і територій, попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Силами Цивільної оборони є її війська, спеціалізовані та невоєнізовані формування. Правові основи створення і діяльності сил Цивільної оборони складають: Конституція України, Закон і Положення про Цивільну оборону України, інші Закони та нормативно правові акти України.

Війська Цивільної оборони. Спеціалізовані військові формування, призначені для захисту населення і території у разі виникнення надзвичайних ситуацій, спричинених аварією, катастрофою, стихійним лихом, великою пожежею, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат, ліквідації їх наслідків та виконання інших поставлених завдань згідно з законодавством.

Війська ЦО України утворюються відповідно до Закону України «Про війська Цивільної оборони» і складають ядро найбільш підготовлених і мобільних сил. Кількість і чисельність частин і підрозділів цих військ визначається з урахуванням потреб і особливостей району призначення. Війська ЦО підпорядковуються керівникові центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

До 1992 року військові частини ЦО входили до складу Збройних Сил і підпорядковувались Міністру оборони. 28 січня 1992 року Постановою Кабінету Міністрів України «Про війська ЦО» частини ЦО були підпорядковані Штабу Ц О України. У склад військ ЦО України входять:

-- чотири окремі мобільні механізовані бригади, одна з них навчальна;

-- чотири окремі мобільні механізовані полки;

-- дев’ять окремих аварійно-рятувальних батальйони;

-- об'єднаний загін оперативного рятування;

-- регіональний рятувально-координаційний центр;

-- два вузли зв’язку МНС України.

Військові частини мають свої зони відповідальності і дислокуються у великих містах та промислових центрах -- у містах Київ, Донецьк, Кіровоград, Вінниця, Хмельницький, А Р Крим, Київська, Дніпропетровська, Харківська, Запорізька, Одеська, Луганська, Львівська, Сумська та Рівненська області.

Згідно з Законом «Про цивільну оборону України» на війська ЦО покладено завдання щодо організації та проведення РІНР в районах лиха та осередках ураження. Маючи на оснащенні сучасну техніку і володіючи високою маневреністю, вони здатні швидко проводити рятувальні роботи у будь-який час року і доби та будь-якій погоді. Свої завдання військові частини ЦО виконують, як правило, при взаємодії з формуваннями ЦО, а також з відомчими спеціальними формуваннями, що залучаються до проведення заходів по ліквідації наслідків НС чи самостійно.

Основними завданнями військ ЦО є:

-- здійснення заходів щодо підтримання органів управління, сил і засобів військ ЦО в стані постійної готовності до виконання поставлених завдань;

-- накопичення, розміщення, зберігання та своєчасне відновлення військової та спеціальної техніки, інших матеріально-технічних засобів, призначених для проведення аварійно-рятувальних робіт у мирний і воєнний часи;

-- проведення РІНР у зонах надзвичайної екологічної ситуації, осередках ураження та районах стихійного лиха;

-- проведення піротехнічних робіт, пов’язаних із знешкодженням вибухонебезпечних предметів;

-- участь в обороні України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності в межах її компетенції.

Діяльність військ ЦО базується на принципах:

-- гуманізму і милосердя, пріоритетності завдань врятування життя та збереження здоров’я людей і природного середовища в разі виникнення надзвичайних ситуацій;

-- поваги до людини, її прав і свободи;

-- забезпечення безпеки людей у разі проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

-- дотримання екологічної безпеки;

-- поєднання засад добровільності комплектування та загального військового обов’язку.

Війська ЦО базуються на засадах централізованого керівництва, колегіального розроблення рішень і єдиноначальності під час їх виконання, додержання військової дисципліни, законності гласності та збереження державної таємниці. У військах ЦО не допускається створення і діяльність організаційних структур політичних партій.

Створення сил ЦО здійснюється за принципом достатньої необхідності для ліквідації наслідків однієї передбачуваної аварії, катастрофи, великої пожежі, стихійного лиха певної категорії.

Війська ЦО під час виконання поставлених завдань зобов’язані:

-- брати участь у заходах, спрямованих на попередження надзвичайних ситуацій;

-- готувати сили і засоби для попередження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

-- виконувати аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи щодо оперативної локалізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у тому числі на територіях держав, з якими укладено відповідні угоди;

-- брати участь у локалізації та ліквідації великих лісових та торф’яних пожеж;

-- проводити роботи із санітарної обробки населення, спеціальної обробки техніки та іншого майна, знезаражування будівель, споруд і територій;

-- забезпечувати збереження вантажів, які перевозять у зону надзвичайних ситуацій як гуманітарну допомогу;

-- забезпечувати населення, яке потерпіло від наслідків надзвичайних ситуацій, продуктами, водою, предметами першої необхідності, тимчасовим житлом, послугами та матеріальними засобами, а також наданням медичної допомоги; -- брати участь у здійсненні заходів щодо евакуації населення, матеріальних і культурних цінностей із зон надзвичайної ситуації;

-- проводити радіаційну, хімічну та неспецифічну бактеріологічну (біологічну) розвідку в осередках ураження, зонах забруднення (зараження) і катастрофічного затоплення, а також на маршрутах до них;

-- брати участь у проведенні науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт пов’язаних із створенням, випробуванням і впровадженням нових технічних засобів, необхідних для захисту території держави та її населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, а також технології проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

-- брати участь у здійсненні карантинних заходів під час епідемій, епізоотій та епіфітотій;

При цьому Військам ЦО надається право:

-- вимагати від посадових осіб і громадян здійснення заходів щодо захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій, припинення дій, що перешкоджають їм виконувати поставлені завдання;

-- проводити оточення (блокування) певних територій, окремих будівель, споруд чи об'єктів під час аварій, катастроф, стихійного лиха та пожеж;

-- користуватися позачергово у разі необхідності всіма видами пасажирського транспорту приміського та міжміського сполучення;

-- користуватися у разі необхідності засобами зв’язку юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування;

-- тимчасово забороняти або обмежувати рух транспорту та пішоходів поблизу та в межах зони надзвичайної ситуації.

Комплектування Військ ЦО здійснюється на основі Закону України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу», а також за контрактом.

Спеціалізовані формування ЦО є складовою частиною сил ЦО, що призначена для виконання спеціальних робіт, пов’язаних із радіаційною та хімічною небезпекою, значними руйнуваннями, аварійними ситуаціями на нафто-газо-добувних промислах та продуктопроводах, проведенням профілактичних робіт.

У центральних органах державної виконавчої влади спеціалізовані формування Цивільної борони створюються згідно з рішенням Кабінету Міністрів України за поданням відповідних міністерств, відомств та суб'єктів господарської діяльності, узгоджених із Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, уповноваженим на вирішення завдань у сфері захисту населення та території від надзвичайних ситуацій та іншими зацікавленими центральними органами виконавчої влади.

В А Р Крим, областях, містах Києві і Севастополі спеціалізовані формування ЦО створюються Радою Міністрів А Р Крим, місцевими державними адміністраціями відповідно до законодавства України.

На об'єктах господарської діяльності, на яких передбачена обов’язкова наявність формувань, спеціалізовані формування ЦО створюються керівництвом суб'єктів господарювання за узгодженням з органами управління Міністерства України з питань НС та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, які уповноважені на вирішення завдань у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

За підпорядкованістю формування можуть бути: центрального підпорядкування, територіального та об'єктового, при цьому формування центрального підпорядкування та територіальні створюються, як правило, як самостійні підприємства різних організаційно-правових форм діяльності, що мають права юридичної особи, власний баланс і рахунок, а об'єктові -- як структурні підрозділи підприємств, що обслуговуються.

Спеціалізовані формування безпосередньо підпорядковуються його засновнику, а для застосування у випадку надзвичайної ситуації -- начальнику ЦО, начальнику управління (відділу) з питань НС у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Основними завданнями спеціалізованих формувань є:

-- надання екстреної допомоги радіаційно, — хімічно, — біологічно та іншим потенційно небезпечним об'єктам у локалізації аварій і катастроф з викидом СДОР та інших агресивних речовин, попередження виникнення вторинних факторів;

-- ведення рятувальних робіт в осередках ураження і районах стихійного лиха, як правило, при наявності радіоактивного забруднення і хімічного зараження, інших екстремальних умов;

-- проведення специфічних робіт при ліквідації наслідків аварій, катастроф та наслідків стихійного лиха;

-- здійснення на підприємствах, що обслуговуються, комплексу спеціальних попереджувальних та профілактичних заходів, які спрямовані на попередження аварійних ситуацій, зниження втрат і збитків у випадку їх виникнення.

За окремими договорами спеціалізовані формування можуть виконувати:

-- роботи неаварійного характеру, направлені на підсилення протиаварійного захисту потенційно небезпечних об'єктів (ПНО);

-- підготовку персоналу потенційно-небезпечних об'єктів до дій у НС. Для виконання покладених завдань спеціалізовані формування мають у своєму складі -- оперативні, допоміжні підрозділи, науково-дослідні організації та виробничі підприємства.

Комплектування спеціалізованих формувань ЦО здійснюється за контрактом із числа спеціалістів, які мають досвід роботи у надзвичайних ситуаціях.

До центральних спеціалізованих формувань відносяться воєнізовані формування, призначені для ведення аварійно-рятувальних робіт при ліквідації великих виробничих аварій, в тому числі при наявності СДОР, аварій на залізничному транспорті, наслідків стихійного лиха, а також наслідків пожеж, загазування, обвалів тощо. Крім того, цими частинами виконуються певні ліквідаційні, пошуково-рятувальні, монтажно-відновлювальні (під водою, в зонах лісових пожеж) роботи енергозабезпечення, надання медичної допомоги та інше.

До територіальних спеціалізованих формувань відносяться зведені рятувальні підрозділи, призначені для проведення специфічних робіт, пов’язаних з аваріями технологічного і природного характеру, а також для аварійно-відновлювальних робіт на об'єктах господарської діяльності.

Об'єктові спеціалізовані формування створюються на об'єкті господарювання і складаються із спеціалізованих підрозділів, які виконують завдання щодо ліквідації аварій та виконують аварійно-відновлювальні роботи у випадку надзвичайних ситуацій безпосередньо за профілем даного підприємства.

До спеціалізованих формувань та аварійних служб міністерств та відомств відносяться:

-- пошуково-рятувальні формування (гірничорятувальні, газорятувальні, спеціалізовані буксири-рятувальники, водолазно-рятувальні та ін.);

-- аварійно-відновлювальні формування (відновлювальні поїзди Укрзалізниці, державний аварійно-технічний центр Державного департаменту з питань атомної енергетики, аварійно-відновлювальні бригади у складі підприємств з обслуговування автошляхів, об'єктів електрозв’яку, електроенергетики, трубопровідного транспорту, комунального та водного господарств;

-- формування та служба протипожежної охорони (державне протипожежне формування, позаштатні протипожежні формування);

-- служба охорони громадського порядку -- установи МВС України;

-- служба медицини катастроф -- державна служба медицини катастроф (ДСМК).

Основне призначення медичної служби:

-- надання громадянам безоплатної медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях природного та техногенного характеру;

-- організовування і проведення комплексу санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у районах НС;

-- координування роботи, спрямованої на забезпечення готовності лікувальних закладів, системи зв’язку та оповіщення, медичних та спеціалізованих формувань і закладів ДСМК до дій в екстремальних ситуаціях;

-- здійснювати збір, аналіз, облік і надання інформації про медико-санітарні наслідки НС;

-- забезпечувати збереження здоров’я персоналу, який бере участь у ліквідації наслідків НС;

-- забезпечувати створення та раціональне використання резервів матеріально-технічних ресурсів для проведення заходів ДСМК;

-- брати участь у підготовці медичних і немедичних працівників, на яких відповідно до законодавства покладено надання медичної допомоги у випадках виникнення НС;

-- проводити науково-дослідну роботу, пов’язану з удосконаленням форм та методів організації надання екстреної медичної допомоги постраждалим у НС.

Для виконання цих завдань передбачається створити ДСМК на двох рівнях: державному та територіальному.

5 Документи, які розробляються на об`єкті у сфері захисту

Керівними документами, за якими на ОГ організовується підготовка з ЦО, є:

— наказ начальника ЦО району (міста) за підсумками підготовки за минулий рік і завдання на новий навчальний рік;

— програми підготовки і навчання з ЦО;

— виписки з плану комплектування курсів ЦО і навчальних установ підвищення кваліфікації.

У відповідності з цими документами на ОГ розробляються:

— наказ начальника ЦО об'єкта за підсумками підготовки з ЦО за минулий рік і завдання на новий навчальний рік.

До наказу додаються:

— перелік навчальних груп;

— перелік тем навчання і тренувань з ЦО;

— тематика підготовки з ЦО;

— план підготовки керівного складу невоєнізованих формувань, робітників і службовців об'єкта;

— розклад занять для кожної навчальної групи.

Крім того, на об'єкті може розроблятися графік використання об'єктів навчально-матеріальної бази.

Облік підготовки і навчання з ЦО на об'єкті ведеться постійно. До облікових документів на ОГ відносяться:

— журнал обліку занять з ЦО (на кожну групу);

— журнал обліку підготовки керівного і командно-начальницького складу на курсах ЦО і навчальних установах підвищення кваліфікації.

Після вивчення теоретичної частини необхідно закріпити отримані знання в ході різних тренувань і навчань.

Особливо важливими документами, які повинні бути розроблені головним інженером та підписані начальником ОГ є:

1. перспективний план захисту об`єкту,

2. план евакуації працівників,

3. план забезпечення фінансування евакуаційних та рятувальних робіт,

4. технічна документація ОГ щодо правил експлуатації,

5. висновки комісії щодо стійкості ОГ.

Висновок

Організація цивільної оборони на об`єктах господарювання (ОГ) покладається головним чином на начальника цивільного захисту та його помічників.

Мета створення цивільного захисту на ОГ полягає в проведенні попереджувальних заходів виникнення НС і впровадження заходів на зменшення збитків і втрат у випадках аварій, розробка інженерно-технічних заходів.

До складу керівництва ЦО об'єкта входять: начальник ЦО (НЦО), заступники: по евакуації, якому підпорядкована евакокомісія; по заміській зоні; по технічній частині, якому підпорядковується комісія з підвищення сталості роботи підприємства; начальник штабу, який є першим заступником НЦО підприємства.

Штаб ЦО здійснює заходи щодо захисту робітників, службовців і населення підвідомчих робітничих мікрорайонів і селищ при стихійних лихах, виробничих аваріях і катастрофах, а також від сучасних засобів ураження. Організовує і забезпечує безупинне управління ЦО. Розробляє плани ЦО об'єкта на мирний і воєнний час, періодично коректує й організовує їх виконання. Організовує і контролює навчання робітників та службовців з Цивільної оборони і підготовку формувань ЦО об'єкта.

Особливо важливими документами, які повинні бути розроблені головним інженером та підписані начальником ОГ є: перспективний план захисту об`єкту, план евакуації працівників, план забезпечення фінансування евакуаційних та рятувальних робіт, технічна документація ОГ щодо правил експлуатації, висновки комісії щодо стійкості ОГ.

Список літератури

Атаманюк В. Г. Гражданская оборона. — М.: Высш. шк., 1986.

Безопасность жизнедеятельности. Учебник / Под ред. Э. А. Арустамова. — М., 2000.

Безпека життєдіяльності. Підручник / За ред. Я. Бедрія. — Львів: Афіша, 1998.

Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона. Навчальний посібник. Видання друге. — Львів.: Афіша, 2001.

Заплотинський В. М. Безпека життєдіяльності.: Навчальний посібник. — К., 2000. — 280 с.

Желібо Е. П. Безпека життєдіяльності.: Навчальний посібник. — К.: Каравела, 2001. — 320 с.

Лапін В. М. Безпека життєдіяльності людини: Навчальний посібник. — Л., 2000. — 186 с.

Пістун І.П. та інші. Безпека життєдіяльності. — Львів, 1995.

Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. — К., 2004. — 439 с.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой