Правове регулювання діяльності фондової біржі

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Государство и право


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний педагогічний університет

ім Г. С. Сковороди

Інститут економіки і права

Кафедра цивільного права та цивільно-правових відносин

Курсова робота

з Цивільного права

за темою: Правове регулювання діяльності фондової біржі

Виконала студентка

2 курсу, гр. 31

юридичного факультету

заочного відділення

Ципіна Наталя Петрівна

Харків, 2011

Вступ

На сьогоднішній день правове забезпечення діяльності фондовох біржі не можна назвати до кінця сформованим та тим, що сприяє ефективній її діяльності. Раніше біржа виглядала як місце або будівля, де збиралися в певні години торговці і посередники для укладання угод між собою з приводу цінних паперів або товарів. Сьогодні ж торги на біржі відбуваються вже в електронному вигляді, з використанням спеціальних програм. Тому існує нагальна потреба в забезпеченні правового поля і врегулюванні цієї діяльності. Практично вся законодавча база по врегулюванні функціонування фондової біржі знаходиться в стадії розрабки або корекції, тобто вона не є досконалою. Біржові торги в Україні існують з 1992 року. Біржі представляли собою дошки оголошень і систему обміну повідомленнями.З початку 2009 року з’явилися системи гарантій виконання угод. Для приватного інвестора при таких технологіях існували деякі складнощі пов’язані з додатковими тимчасовими і фінансовими витратами. Все змінилося з початком роботи деяких бірж. В Україні на сьогодні функціонують наступні фондові біржі: ПАТ «Українська біржа», ПрАТ «Українська фондова біржа», ПрАТ «Фондова біржа «ІННЕКС», ПрАТ «Українська Міжнародна Фондова Біржа», ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа», ПрАТ «Придніпровська фондова біржа», Фондова біржа ПФТС, ПАТ «Київська міжнародна фондова біржа», Дочірне підприємство Асоціації «Південноукраїнська торгівельно-інформаційна система» — «Південь-Сервер», Фондова біржа «Перспектива» (Дніпропетровськ).

Все ж в деяких питаннях система правого забезпечення спрощує деякі моменти. Наприклад, зараз приватному інвестору достатньо один раз відвідати брокера для оформлення необхідних документів та отримання доступу до торгів, і потім здійснювати операції, торгуючи через інтернет за допомогою систем інтернет-трейдингу.

Регулювання діяльності фондовиї бірж забезпечується окрім основних законодавчих актів, й другорядними, такими як Закон України «Про акціонерні товариства» [3], Господарський кодекс України [1] та інші.

Сьогодні законом визначаються такі інструменти як акції, облігації, облігації внутрішньої державної позики, інвестиційні сертифікати, ф’ючерси, опціони.

Всі ці операції, які відбуваються на біржі, суворо регулюються державою. В Україні фондовий ринок регулюється спеціальним органом — Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, яка видає ліцензії та регулює правила взаємодії між усіма учасниками фондового ринку країни. Так само вона здійснює державний контроль з випуску та обігу цінних паперів та їх похідних.

1. Поняття, функції, права та обов’язки фондової біржі

З точки зору правового становища фондова біржа являє собою організаційно оформлене, постійно діюче підприємство у формі акціонерного товариства, яке зосереджує в собі попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу, на якому здійснюється торгівля цінними паперами, що можуть вільно продаватися і купуватися, та виконує інші функції, пов’язані з обігом цінних паперів. Саме фондова біржа здійснює діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку, тобто діяльність професійного учасника фондового ринку (організатора торгівлі) із створення організаційних, технологічних, інформаційних, правових та інших умов для проведення регулярних торгів фінансовими інструментами за встановленими правилами, централізованого укладення і виконання договорів щодо фінансових інструментів, у тому числі здійснення клірингу та розрахунків за ними, та розв’язання спорів між членами організатора торгівлі [9]. Фондова біржа не є фондовим ринком, це два різні явища: фондовий ринок є абстрактне поняття, що служить для позначення сукупності дій і механізмів, що роблять можливими торгівлю цінними паперами, а фондова біржа — це організація, яка надає можливість для здійснення торгових операцій і зведення разом покупців і продавців цінних паперів.

Об'єктами операцій фондової біржі є акції; облігації місцевих позик, державні облігації України, облігації підприємств; казначейські зобов’язання України; інвестиційні сертифікати, ощадні сертифікати; векселі.

Правову основу діяльності фондової біржі на сьогоднішній день становить Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» вiд 23. 02. 2006 № 3480-IV [9], інші акти законодавства України, статут та правила фондової біржі. З 1991 основну роль правового регулятора виконував Закон України «Про цінні папери та фондову біржу» вiд 18. 06. 1991 № 1201-XII, який втратив чинність на підставі Закону № 3480-IV від 23. 02. 2006. Цим законом визначалися умови і порядок випуску цінних паперів, а також регулювалася посередницька діяльність в організації обігу цінних паперів.

Основні засади функціонування фондової біржі визначає Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про функціонування фондових бірж» від 25. 02. 2011 № 1542 [10].

До них належать:

· створення умов щодо конкурентного ціноутворення на цінні папери та інші фінансові інструменти шляхом зосередження попиту та пропозицій на їх купівлю-продаж;

· підтримання цілісності та стабільності ринку цінних паперів шляхом запровадження справедливих та рівних для всіх учасників біржових торгів правил поведінки;

· забезпечення прозорості ринку цінних паперів через оприлюднення інформації, що характеризує кон’юнктуру ринку;

· забезпечення інформування учасників біржових торгів та інвесторів щодо емітентів та їхніх цінних паперів;

· застосування ефективних технологій укладання біржових угод та виконання біржових контрактів, що відповідають міжнародним стандартам та інші.

До функцій фондової біржі належать:

· установлення правил проведення біржових торгів цінними паперами та іншими фінансовими інструментами;

· організація та проведення регулярних біржових торгів;

· організаційне, технологічне та технічне забезпечення проведення біржових торгів;

· установлення процедур лістингу та делістингу, допуску до торгівлі на фондовій біржі;

· ведення переліку учасників торгів, фіксація поданих заявок, укладених біржових угод та контроль за виконанням біржових контрактів;

· ведення переліку цінних паперів та інших фінансових інструментів, унесених до біржового списку;

· обмін інформацією з депозитарними та розрахунково-кліринговими установами для забезпечення виконання біржових контрактів та інші.

· зберігання паперових та/або в електронному вигляді документів щодо укладення біржових угод і виконання біржових контрактів в депозитарній системі

· оприлюднення інформації та обмін інформацією відповідно до законодавства України [14].

Фондова біржа згідно ст. 23 України «Про цінні папери та фондовий ринок» вiд 23. 02. 2006 № 3480-IV [9] зобовязана оприлюднювати та надавати Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) інформацію про: перелік торговців цінними паперами, допущених до укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів на фондовій біржі; перелік цінних паперів, які пройшли процедуру лістингу; обсяг торгівлі цінними паперами (кількість цінних паперів, загальну вартість укладених договорів, курс цінних паперів щодо кожного емітента окремо) за період, установлений (НКЦПФР) [9].

Згідно ст. 26 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» вiд 23. 02. 2006 № 3480-IV [9]фондовій біржі забезпечує здійснення організації торгівлі на фондовому ринку як виключної діяльності, яку їм дозволяється поєднувати лише з діяльністю з проведення клірингу та розрахунків за договорами щодо похідних (деривативів), які укладаються на відповідній біржі.

Існують спеціальні вимоги щодо членів біржі: 1) членами фондової біржі можуть бути виключно торговці цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому рийку та взяли на себе зобов’язання виконувати всі правила, положення і стандарти фондової біржі; 2) у разі анулювання отриманої торговцем цінними паперами ліцензії на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку його членство у фондовій біржі тимчасово зупиняється до поновлення ним ліцензії або надання на біржу листа щодо виключення його з членів біржі; 3) членство у фондовій біржі припиняється у разі анулювання ліцензії на право провадження професійної діяльності та фондовому ринку, виданої торговцю цінними паперами; 4) інші підстави припинення або тимчасового зупинення членства у фондовій біржі визначаються правилами фондової біржі; 5) кожний член фондової біржі мас рівні права щодо організації діяльності фондової біржі як організатора торгівлі.

2. Державно-правове регулювання фондової біржі

Оскільки фондова біржа є складною сукупністю суспільних відносин з приводу цінних паперів, то його регулювання має загальний та конкретний аспекти. Загальний аспект правового регулювання означає впровадження правил, критеріїв, стандартів, обов’язкових для всіх учасників фондового ринку; конкретний — обов’язкових тільки для певних учасників цього ринку.

Як правило, загальнообов’язкове правове регулювання здійснюється органами держави, тобто правила, критерії та стандарти фондового ринку встановлюються державними органами, і вони є обов’язковими для всіх індивідуальних або інституційних учасників. Більше того, вони також є обов’язковими і для самих державних органів.

Що стосується інституційно-правового регулювання, то правила, критерії і стандарти, визначені інститутами-регуляторами, є обов’язкові лише для певних (конкретних) учасників фондового ринку. Наприклад, «Правила допуску цінних паперів до котирування на Українській фондовій біржі» є обов’язковими лише для тих емітентів, цінні папери яких котируються на цій біржі.

Державно-правове регулювання фондового ринку в Україні здійснюється низкою державних органів, які складають систему державних органів регулювання в цій сфері. Між зазначеними органами існує певний ієрархічний та галузевий поділ. В сучасну систему органів державно-правового регулювання фондового ринку України входять, зокрема, такі: орган законодавчої влади — Верховна Рада України; органи центральної виконавчої влади — Президент України, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України, Міністерство економіки України та деякі інші. Крім того, важливу роль у цій системі відіграють інститути, які не є органами законодавчої або виконавчої влади, але підзвітні Верховній Раді України, наприклад Національний банк України, Фонд державного майна України тощо; а також місцеві органи державної влади, головним чином місцеві державні адміністрації (до їхньої компетенції належать питання реєстрації юридичних осіб або реєстрації іноземних інвестицій тощо) і органи судової влади, у тому числі арбітражні суди.

Практично жодний з названих органів системи державно-правового регулювання не здійснює упорядкування відносин винятково на фондовому ринку України.

Особливістю державно-правового регулювання є те, що воно виконується державними органами і здійснюється головним чином на основі застосування принципу субординації та примусовості. У більшості країн світу існують спеціальні органи центральної виконавчої влади, які узагальнено називаються комісіями з цінних паперів. Деякі з функцій, які звичайно виконуються такими комісіями, в Україні здійснює Міністерство фінансів. Зокрема, це стосується реєстрації випусків акцій та облігацій підприємств, реєстрації інформації про відкритий випуск акцій, надання дозволу на здійснення посередницької діяльності з цінними паперами тощо. Проблема створення органу, який буде виконувати функції комісії з цінних паперів, актуальна і для України.

Відносини на біржовому фондовому ринку упорядковуються самоврядними інститутами-регуляторами. Фондові біржі є дуже специфічними самоврядними інститутами. Тут варто зазначити, що в різних країнах рівень самоврядності фондових бірж різний. Наприклад, в Італії та Японії - це майже державні установи, а у Франції та Німеччині - ринкові інститути, діяльність яких номінальне не підпорядковується державі, однак суворо регламентується законодавством і внутрішніми правилами, що відпрацьовувались століттями. Необхідність такого регулювання зрозуміла, адже діяльність фондової біржі має особливе значення не лише для фондового сектора-економіки, а й для функціонування економічного механізму країни в цілому. Як правило, на фондовій біржі котируються цінні папери найреспектабельніших та визнаних компаній, що складають ядро національної економіки. Водночас котирування цінних паперів на фондовій біржі є показником солідності емітента, підтверджує його репутацію і характеризує як надійного партнера. Звідси фондові біржі традиційно встановлюють набагато суворіші і більш досконалі процедури допуску цінних паперів до котирування, що полягають у перевірці господарського та фінансового стану емітентів, а також підвищені вимоги щодо контролю за угодами, які укладаються на біржових торгах [17, c. 289].

Останнім часом окреслилась тенденція до наближення окремих вимог щодо участі в біржовому ринку. Проте зазначимо, це вимагає наявності на ринку певних інститутів, які в Україні поки що відсутні. Крім того, емітенти мають бути надійними компаніями з певними перспективами розвитку та посідати міцні господарські та фінансові позиції. Водночас вони повинні слідувати принципу «відкритості» щодо своїх дійсних інвесторів.

Необхідно проте зазначити, що в переважній більшості країн світу в силу високого рівня організованості саме фондова біржа виступає стабілізуючим фактором ринку цінних паперів. Особливість інституційно-правового регулювання фондового ринку полягає в тому, що воно грунтується, з одного боку, на законодавчих засадах і державному контролі, який, однак, обмежений певними рамками, з іншого — на принципах самоврядування, раціональності та моралі.В останні десятиліття у багатьох країнах, де раніше існувало декілька фондових бірж, окреслилась тенденція до їх об'єднання. Внаслідок цього процесу інститутом, який зосереджує весь біржовий сектор національного ринку, стає одна, провідна фондова біржа. Інші фондові біржі в цих країнах не були ліквідовані, але вони фактично перетворилися в філіали центральних фондових бірж. Навіть якщо об'єднання організаційно і не відбувається, певні біржі фактично виконують функції центральних фондових бірж. Тенденцію до централізації біржових національних фондових ринків, очевидно, слід вважати об'єктивною.

Державне регулювання щодо фондових бірж (як учасників ринку цінних паперів), включаючи й контроль за їх діяльністю, здійснюється НКЦПФР, Антимонопольним комітетом України, іншими державними органами у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством. Відповідно до ст. 7 Закону «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» вiд 30. 10. 1996 № 448/96-ВР [6], Положення про державних представників на фондових біржах, у депозитаріях та торговельно-інформаційних системах (затверджене Рішенням ДКЦПФР від 14. 08. 2007 № 1824) [12], НКЦПФР призначає державних представників та фондових біржах, уповноважених здійснювати контроль за додержанням положень статуту і правил фондової біржі та брати участь у роботі керівних органів фондових бірж.

Законом «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» вiд 30. 10. 1996 № 448/96-ВР [6] визначено правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні. Цим законом визначені повноваження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку відповідно до покладених на неї завдань. Слова «Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку» була нещодавно замінена словами «Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку» у відповідному відмінку Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо національних комісій, що здійснюють державне регулювання природних монополій, у сфері зв’язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг» від 07. 07. 2011 № 3610-VI [5].

Основними завданнями НКЦПФР в частині здійснення контролю за діяльністю фондових бірж, зокрема, є:

· здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, додержання законодавства у цій сфері;

· захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства та рийку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень;

· узагальнення практики застосування законодавства України з питань випуску та обігу цінних паперів в Україні, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до покладених на неї завдань:

· реєструє правила функціонування організаційно оформлених ринків цінних паперів;

· встановлює порядок та видає дозволи на здійснення діяльності з випуску та обігу цінних паперів, на депозитарну, реєстраційну, розрахунково-клірингову діяльність з цінними паперами та інші передбачені законодавством спеціальні дозволи (ліцензії) на здійснення окремих видів професійної діяльності на ринку цінних паперів, а також анулює ці дозволи (ліцензії) у разі порушення вимог законодавства про цінні папери;

· встановлює порядок складання звітності учасників ринку цінних паперів відповідно до чинного законодавства України;

· визначає за погодженням з Міністерством фінансів України, а щодо діяльності банків на ринку цінних паперів — також з Національним банком України особливості ведення обліку операцій з цінними паперами;

· встановлює порядок і здійснює державну реєстрацію фондових бірж і призначає державних представників на фондових біржах та інше;

Комісія під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з іншими центральними органами виконавчої влади, відповідними органами Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади і відповідними органами самоврядування.

3. Утворення фондової біржі

Фондова біржа утворюється та діє в організаційно-правовій формі приватного або публічного акціонерного товариства (крім повного, командитного товариства і товариства з додатковою відповідальністю) або дочірнього підприємства об'єднання торговців цінними паперами, та провадить свою діяльність відповідно до Господарського кодексу України [1], законів, що регулюють питання утворення, діяльності та припинення юридичних осіб, з особливостями, визначеними цим Законом, у тому числі Законом України «Про акціонерні товариства» від вiд 17. 09. 2008 № 514-VI [3].

Фондова біржа утворюється не менше ніж двадцятьма засновниками — торговцями цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, або їх об'єднанням, що налічує не менше ніж двадцять торговців цінними паперами. Частка одного торговця цінними паперами не може бути більшою ніж 5 відсотків статутного капіталу фондової біржі.

Розмір статутного капіталу фондової біржі має становити не менш як 15 мільйонів гривень. Розмір власного капіталу фондової біржі, що здійснює кліринг та розрахунки, має становити не менш як 25 мільйонів гривень. Така організаційна діяльність повністю відповідає вимогам чинного законодавства України [4]. Наприклад, статутний капітал Українскої фондової біржі поділено на прості іменні акції у кількості 25 000 штук, кожна з яких має номінальну вартість у розмірі 1000,00 гривень [16]. Також має бути не комерційний характер діяльності (прибуток фондової біржі спрямовується на її розвиток та не підлягає розподілу між її засновниками (учасниками).

Фондова біржа набуває статусу юридичної особи з моменту державної реєстрації. Державна реєстрація фондової біржі здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» вiд 15. 05. 2003 № 755-IV [7]. Підставою здійснення діяльності фондовою біржею є Свідоцтво про реєстрацію фондової біржі, яке видається терміном на 2 роки і діє на всій території України.

Ліцензування професійної діяльності на ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до законів України, що регулюють ринок цінних паперів, нормативно-правових актів, прийнятих згідно з цими законами, та з урахуванням вимог статей 13 та 19 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01. 06. 2000 № 1775-III [8]. Фондова біржа має право провадити діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку з моменту отримання ліцензії Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Порядок та умови видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку, переоформлення ліцензії, видачі дубліката та копії ліцензії затвердженні Рішенням ДКЦПФР «Про затвердження Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку — діяльності з організації торгівлі та фондовому ринку» від 26. 05. 2006 № 347 [11] (у тому числі вимоги до розміру статутного і власного капіталу порядку його визначення, ліквідності, кваліфікаційні вимоги до фахівців професійного учасника фондового ринку, необхідні умови договорів, які укладаються під час провадження професійної діяльності на фондовому ринку, інші вимоги та показники, що обмежують ризики професійної діяльності на фондовому ринку).

Діяльність фондової біржі як організатора торгівлі тимчасово зупиняється також Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у випаду, коли кількість її членів стала менш ніж 20, а якщо фондову біржу утворено у формі дочірнього підприємства об'єднання торговців цінними паперами — коли кількість членів такого об'єднання стала менше ніж 20. Якщо ж протягом шести місяців прийняття нових членів не відбулося, діяльність фондової біржі припиняється зовсім.

4. Статут та правила фондової біржі

Правила фондової біржі, а також зміни до них затверджуються біржовою радою та реєструються Комісією. Правила фондової біржі, а також зміни до них є дійсними після їх реєстрації в Комісії згідно з вимогами законодавства України. Правила фондової біржі є обов’язковими для виконання членами фондової біржі, учасниками біржових торгів, емітентами, цінні папери яких унесені до біржового реєстру згідно ст. 22 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» вiд 23. 02. 2006 № 3480-IV [9].

Фондова біржа самостійно встановлює розміри оплати за послуги, що надаються фондовою біржею. Перелік видів послуг, що надаються фондовою біржею, із зазначенням розміру оплати за ними, обов’язково оприлюднюється на власному веб-сайті фондової біржі (у цілодобовому режимі), а також може бути оприлюднений в періодичному друкованому виданні фондової біржі та/або офіційному друкованому виданні Комісії.

У статуті фондової біржі визначаються:

1) її найменування і місцезнаходження;

2) найменування і місцезнаходження засновників;

3) розмір статутного фонду;

4) умови і порядок прийняття в члени і виключення з членів фондової біржі;

5) права та обов’язки членів фондової біржі;

6) організаційна структура;

7) компетенція і порядок створення керівних органів;

8) порядок і умови відвідування фондової біржі;

9) порядок і умови застосування санкцій, встановлених фондовою біржею;

10) порядок припинення діяльності.

У статуті можуть передбачатися інші положення, що стосуються створення і діяльності фондової біржі, наприклад, мета та предмет діяльності, склад засновників та акціонерів. Правила фондової біржі є локальним нормативним актом, що регламентує її діяльність, пов’язану з торгівлею цінними паперами. У зв’язку з цим правила повинні передбачати:

1) види угод, що укладаються на фондовій біржі;

2) організації та проведення біржових торгів;

3) умови допуску цінних паперів на фондову біржу;

4) умови і порядок передплати на цінні папери, що котируються на фондовій біржі;

5) порядок формування цін біржового курсу та їх публікації;

6) обов’язки членів біржі щодо ведення обліку та інформації, внутрішній розпорядок роботи комісій фондової біржі, порядок їх діяльності;

7) систему інформаційного забезпечення фондової біржі;

8) види послуг, що надаються фондовою біржею, і розмір плати за них;

9) правила ведення розрахунків на фондовій біржі;

10) лістингу та делістингу цінних паперів

11) розкриття інформації про діяльність фондової біржі та її оприлюднення;

12) інші положення, що стосуються діяльності фондової біржі. Наприклад, Правила Української фондової біржі (УФБ) охоплюють такі питання як порядок допуску членів УФБ та інших осіб до біржових торгів; порядок допуску цінних паперів та інших фінансових інструментів до торгівлі, призупинення та припинення торгівлі на біржі; порядок організації та проведення біржових торгів; порядок котирування цінних паперів та оприлюднення біржового курсу; порядок розкриття інформації про діяльність УФБ та її оприлюднення; порядок накладення санкцій за порушення цих Правил та розв’язання спорів між учасниками торгів [15].

Правила фондової біржі повинні передбачати можливість проведення біржових торгів за участю державних органів для випадків, передбачених законодавством.

фондовий біржа державний регулювання

5. Порядок організації та проведення біржових торгів

Порядок проведення торгів на фондовій біржі значною мірою подібний до порядку торгів на товарній біржі. Фондова біржа створює організаційні умови для укладання договорів з цінними паперами шляхом котирування цінних паперів на основі даних попиту і пропозицій, отриманих від учасників торгів на фондовій біржі згідно ст. 24 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» вiд 23. 02. 2006 № 3480-IV [9]. На фондовій біржі можуть укладатися вищезгадані види біржових угод — форвардні контракти та ф’ючерси контракти.

Отже, біржові торги — організоване укладання на фондовій біржі угод щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів відповідно до законодавства та правил фондової біржі [10].

У торгах на фондовій біржі мають право брати участь члени фондової біржі та інші особи відповідно до законодавства. Торгівля на фондовій біржі здійснюється за правилами фондової біржі, які затверджуються біржовою радою та реєструються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Професіна діяльність фондової біржі пов’язана з наданняи фінансових та інших послуг у сфері розміщення та обігу цінних паперів, обліку прав за цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, що відповідає вимогам, установленим до такої діяльності законодавством:

· діяльність з торгівлі цінними паперами;

· діяльність з управління активами інституційних інвесторів;

· депозитарна діяльність;

· діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку.

Професійна діяльність з торгівлі цінними паперами включає: брокерську діяльність;

· дилерську діяльність;

· андеррайтинг;

· діяльність з управління цінними паперами [9].

Фондова біржа забезпечує організацію та проведення регулярних торгів цінними паперами та іншими фінансовими інструментами, реєструє угоди купівлі-продажу цінних паперів та інших фінансових інструментів, визначає умови і порядок виконання укладених угод та здійснює контроль за їх виконанням. Фондова біржа забезпечує організацію та проведення біржових торгів кожного торговельного дня, який є робочим згідно із законодавством України:

· у формі торгів «з голосу» за технологією одностороннього аукціону;

· з використанням СЕЛТ за технологіями безперервного подвійного аукціону та одностороннього аукціону.

Укладання біржових угод здійснюється на підставі зареєстрованих заявок учасників торгів шляхом їх виконання в порядку, який при проведенні торгів «з голосу».

Порядок організації та проведення біржових торгів фінансовими інструментами, які згідно з законодавством України та нормативно — правовими актами НКЦПФР запроваджуються в обіг шляхом реєстрації біржею в НКЦПФР специфікації такого фінансового інструмента, визначається окремим документом, який підлягає реєстрації в НКЦПФР. Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про функціонування фондових бірж» від 25. 02. 2011 № 1542 [10] визначаєсья електронна торговельна система, яка повинна забезпечувати: приймання, обробку та передачу від учасників біржових торгів заявок на купівлю-продаж допущених до торгівлі цінних паперів та інших фінансових інструментів, фіксацію укладених біржових угод; підготовку та передачу інформації, необхідної для виконання біржових контрактів; захист інформації (у тому числі на електронних носіях), що стосується укладання біржових угод та виконання біржових контрактів, від втрати або несанкціонованого доступу. Захист має відповідати вимогам законодавства про електронний документообіг та забезпечувати неможливість витоку, знищення та блокування інформації, порушення цілісності та режиму доступу до інформації та інше [9].

Згідно законодавства виконання біржових контрактів щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів, укладених на фондовій біржі, здійснюється виключно за принципом «поставка цінних паперів проти оплати», крім:

· виконання біржових контрактів, укладених під час розміщення цінних паперів або інших фінансових інструментів;

· виконання біржових контрактів, укладених при проведенні торгів з продажу акцій, що належать державі;

· виконання біржових контрактів, предметом яких є купівля-продаж державних облігацій, інших фінансових інструментів.

Допуск цінних паперів та інших фінансових інструментів до торгівлі на фондовій біржі здійснюється шляхом їх внесення до біржового списку та згідно Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про функціонування фондових бірж» від 25. 02. 2011 № 1542 [10].

Цінні папери та інші фінансові інструменти, обіг яких здійснюється на фондовій біржі, можуть перебувати у біржовому списку цієї фондової біржі не більше 60 календарних днів без проведення за ними біржових торгів. У разі не проведення біржових торгів протягом 60 календарних днів за цінними паперами та іншими фінансовими інструментами такі цінні папери та інші фінансові інструменти виключаються із біржового списку, крім цінних паперів, що знаходяться у процесі розміщення або пропонуються до продажу на фондових біржах у процесі приватизації, акцій публічних акціонерних товариств, 100 відсотків акцій яких належать одномуакціонеру, тому числі державі, інших фінансових інструментів.

До біржового списку можуть бути внесені цінні папери в процесі їх відкритого (публічного) розміщення. Допуск до торгівлі без внесення до біржового реєстру може здійснюватися за ініціативою емітента, члена фондової біржі, фондової біржі, компанії з управління активами (щодо цінних паперів інститутів спільного інвестування, які містяться в управлінні компанії з управління активами), іншої особи, у тому числі державного органу, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством.

Вимоги щодо внесення цінних паперів та інших фінансових інструментів до біржового списку без унесення до біржового реєстру установлюються фондовою біржею відповідно до правил фондової біржі [10].

Згідно Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Змін до Положення про функціонування фондових бірж» № 246 від 05. 03. 2009 [13] не допускається внесення до біржового списку цінних паперів та інших фінансових інструментів, емітенти яких визнані банкрутом або щодо яких застосовується ліквідаційна процедура крім цінних паперів, які пропонуються до продажу в процесі приватизації [13].

ФБ забезпечує умови для проведення регулярних біржових торгів на постійно діючій основі кожного торговельного дня, який є робочим згідно із законодавством України; торговельний день не може починатися пізніше 10−00 години і закінчуватися раніше 16−00 години за київським часом; протягом торговельного дня може відбуватися кілька торговельних сесій.

Припинення торгівлі цінним папером або іншим фінансовим інструментом здійснюється фондовою біржею за таких обставин на підставі Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Змін до Положення про функціонування фондових бірж» № 619 від 21. 05. 2010 [14] у разі:

припинення емітента, про що інформація оприлюднена у порядку, встановленому законодавством;

· невідповідності емітента та його цінних паперів вимогам цього Положення, правиламфондово біржі, що визначають умови перебування в біржовому реєстрі за відповідним рівнем лістингу;

· невідповідності вимогам правил фондової біржі, що визначають умови перебування у біржовому списку як позалістингових цінних паперів;

· прийняття Комісією рішення про анулювання випуску;

· визнання емісії недобросовісною;

· призупинення, припинення Комісією обігу та укладання угод за цінними паперами емітента;

· закінчення строку обігу цінних паперів та інше.

Висновки

Ринок цінних паперів в Україні розпочав своє становлення у 1991 році з прийняттям Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» (поновлено Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» «вiд 23. 02. 2006 № 3480-IV [9]. Тоді Україна на законодавчому рівні отримала інструменти та професійних учасників ринку цінних паперів, які брали активну участь у створенні вітчизняного фінансового сектору економіки.

Найбільш важливим при визначенні правових засад здійснення державного регулювання ринку цінних паперів став Указ Президента України, яким 12 червня 1995 року утворено Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку. Відповідно до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів» від 30. 10. 1996 № 448/96-ВР [6] в Україні визначено її завдання, функції, повноваження, права, відповідальність та відносини з іншими державними органами з питань регулювання та контролю на ринку цінних паперів.

В цілому правове регулювання фондового ринку України полягає у впорядкуванні взаємодії та захисті інтересів його учасників шляхом встановлення певних правил, критеріїв і стандартів стосовно відносин з приводу цінних паперів. Порушення правил, критеріїв або стандартів з боку окремих учасників створює загрозу для існуючого порядку на ринку, а відтак зачіпає інтереси інших учасників. У зв’язку з цим до порушників можуть застосовуватися заходи впливу та примусу. Для того щоб мати характер правового, регулювання фондового ринку повинно здійснюватися на законних підставах. Це означає, що, по-перше, таке регулювання можуть здійснювати лише ті державні органи та інститути, регулятивні повноваження яких закріплені в законі або підзаконних актах, по-друге, при здійсненні регулювання державні органи та інститути-регулятори повинні діяти в межах своєї компетенції і в рамках встановлених процедур.

Правову основу діяльності фондової біржі становить комплекс нормативно-правових актів різної юридичної сили: Господарський кодекс України [1] (статті 356−361), що визначає основні засади посередництва, пов’язаного з випуском та обігом цінних паперів (ст. 356), ліцензування (ст. 357) та умови здійснення цієї діяльності (ст. 358), вимоги до укладення угод щодо цінних паперів (ст. 359), основи правового статусу фондової біржі як торговця цінними паперами (ст. 360−361). Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23. 02. 2006 р. (статті 20−27) [9]: визначає поняття та основні засади створення та функціонування фондової біржі як організації, метою діяльності якої є організація торгівлі на фондовому ринку (укладання угод купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних). Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку — діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку, затверджені Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку — діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку» від 26. 05. 2006 № 347 [11]. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про розрахунково-клірингову діяльність за договорами щодо цінних паперів» від 17. І0. 2006 № 1001; Положення про функціонування фондових бірж, затверджене Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19. 12. 2006 № 1542 [10].

Фондова біржа має дуже складний статус, оскільки вона є професійним учасником фондового ринку й одночасно — здійснює діяльність з організації торгівлі на ринку.

Список літератури

1. Господарський кодекс України, України вiд 16. 01. 2003 № 436-IV, Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, № 18, № 19−20, № 21−22, ст. 144

2. Цивільний кодекс, ВР України вiд 16. 01. 2003 № 435-IV, Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, № 40−44, ст. 356.

3. Закон України «Про акціонерні товариства» від 17. 09. 2008 № 514-VI, Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2008, № 50−51, ст. 384.

4. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення вимог до професійних учасників фондового ринку» від 01. 07. 2010 № 2393-VI, Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, № 38, ст. 505.

5. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо національних комісій, що здійснюють державне регулювання природних монополій, у сфері зв’язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг» від 07. 07. 2011 № 3610-VI. Верховна Рада України. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //zakon. rada. gov. ua/cgi-bin/laws/main. cgi? page=1&nreg=3610−17

6. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів Україні» від 30. 10. 1996 № 448/96-ВР, Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 51, ст. 292.

7. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» вiд 15. 05. 2003 № 755-IV, Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, № 31−32, ст. 263.

8. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01. 06. 2000 № 1775-III, Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, № 36, ст. 299.

9. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» вiд 23. 02. 2006 № 3480-IV, Відомості Верховної Ради України (ВВР) від 2006, № 31, ст. 268.

10. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про функціонування фондових бірж» від 25. 02. 2011 № 1542. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //zakon. rada. gov. ua/cgi-bin/laws/main. cgi? nreg=z0035−07

11. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку — діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку» від 26. 05. 2006 № 347. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //zakon1. rada. gov. ua/cgi-bin/laws/main. cgi? nreg=z0974−06

12. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Змін до Положення про державних представників на фондових біржах, у депозитаріях та торговельно-інформаційних системах» від 14. 08. 2007 № 1824. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //zakon. rada. gov. ua/cgi-bin/laws/main. cgi? nreg=z1135−07

13. Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Змін до Положення про функціонування фондових бірж» № 246 від 05. 03. 2009. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //zakon1. rada. gov. ua/cgi-bin/laws/main. cgi? nreg=z0478−09

14. Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Змін до Положення про функціонування фондових бірж» № 619 від 21. 05. 2010. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //zakon. rada. gov. ua/cgi-bin/laws/main. cgi? nreg=z0572−10

15. Правила Української фондової біржі. Українська фондова біржа.- [Електронний ресурс]. — 2011. — Режим доступу: http: //www. ukrse. kiev. ua/docs/

16. Статут публічного акціонерного товариства «Українська біржа». — Українська біржа. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //www. ux. ua/s87

17. Берлач А. І. та ін. Організаційно-правові основи біржової діяльності: Навч. посібник/А. І. Берлач, Н. А. Берлач, Ю. В. Ілларіонов. — К.: Фенікс, 2000. — 336 с.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой