Термінова допомога студентам
Дипломи, курсові, реферати, контрольні...

Правові форми фінансової діяльності держави

КонтрольнаДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Приміщення банку, що відповідає вимогам, установленим Національним банком України, або укладену угоду на оренду приміщення на строк не менше 5-ти років, чи свідоцтво на право власності на приміщення. Національний банк України видає ліцензію функціонуючим банкам, на розширення їхньої діяльності, якщо ними дотримуються такі обов’язкові умови: — статутний капітал банку зареєстрований і фактично… Читати ще >

Правові форми фінансової діяльності держави (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Теоретична частина

1. Правові форми фінансової діяльності

Відповідь: Фінансова діяльність держави здійснюється в різних формах:

Правовою формою фінансової діяльності держави є фінансово-правові акти — це належним чином прийняті органами державної влади та місцевого самоврядування відповідні рішення з питань фінансової діяльності, що віднесені до їх компетенції та мають юридичні наслідки. Вони поділяються на: а) закони; б) підзаконні нормативні акти.

Аналіз фінансово-правових актів переконує, що застосування тих або інших правових форм фінансової діяльності не носить довільного характеру, а наповнюється сповна змістом та характером суспільних відносин, що регулюються ними. Так, у відповідності з чинною Конституцією України «Виключно законами України встановлюються: Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошовою, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску і обігу державних цінних паперів, їх види і типи».

Неправова форма — це організаційні відносини, що мають локальний характер, тобто забезпечують реалізацію окремих процедур. Часто відносини, що виникають як організаційні набувають правового оформлення.

До неправових форм у фінансовій діяльності держави слід назвати такі як: роз’яснення фінансового законодавства населенню, проведення засідань комітетів чи комісій представницьких органів влади з бюджетно-фінансових питань, різноманітних нарад в апараті фінансових органів, інструктування фінансових служб підприємств та інші види організаторської роботи держави у цій сфері. Сюди ж відносяться і фінансово-технічні операції - розрахунки платежів і асигнувань з бюджетів, обсягів фінансування і кредитування, фінансово-економічний аналіз, підготовка матеріалів до фінансового планування, прогнозування і звітності та багато інших. Неюридичні форми лише створюють передумови для здійснення правових форм фінансової діяльності.

2. Риси фінансово-правових норм

Відповідь: Загальні ознаки фінансово-правової норми:

Встановлюються державою, а тому їх виконання забезпечується примусовою силою держави;

Правило поведінки загального характеру, що скероване на всіх учасників суспільних відносин;

Носить обов’язковий характер;

Завжди виражена в певному нормативному акті.

Специфічні ознаки фінансово-правової норми, які обумовлені особливостями предмету і методу фінансово-правового регулювання:

1) Значну частину фінансово-правових норм складають компетенційні норми, тобто такі, які встановлюють компетенцію державних органів і органів місцевого самоврядування в сфері фінансової діяльності;

2) У фінансове право включаються правові норми, які встановлюють права суб'єктів фінансового права в класичному їх розумінні, тобто не обтяжуючи їх ознакою обов’язковості, однак число таких норм відносно невелике (наприклад, право платника податку на використання пільг);

3) Особливість фінансово-правових норм в тому, що вони є засобом реалізації публічних, а не приватних інтересів;

4) Деякі фінансово-правові норми мають періодичний характер, тобто відрізняються своєю нестабільністю.

Нестабільність може бути обумовлена:

а) різними економічними коливаннями, які визначаються впливом політики на економіку, перебудовами в системі управління та ін.;

б) нестабільні спочатку, оскільки бюджетні як частина фінансових норм періодично вступають в силу з прийняттям актів про бюджет і втрачають свою силу з закінченням фінансового року;

5) Фінансово-правові норми є імперативними, тобто виступають у формі категоричного припису, що виключає зміну умов норми за волевиявленням суб'єктів відносин;

6) Особливість відносин, що складають предмет фінансово-правового регулювання, обумовлюють наявність в системі фінансово-правових норм — норм-розрахунків, які являють собою показники, що містять виражені в кількісному вимірюванні об'єми діяльності й рівні розвитку .

7) Безпосереднє цільове призначення, яке визначається предметом фінансово-правового регулювання, тобто відносинами, що виникають в процесі фінансової діяльності держави по регулюванню утворення, розподілу і використання централізованих і децентралізованих грошових фондів;

3. Структура фінансово-правової норми

Відповідь:

1) Гіпотеза — це перша частина фінансово-правової норми, яка визначає умови, за яких можуть виникати у громадян і організацій передбачені нормою юридичні права і обов’язки у галузі фінансової діяльності. Як правило, вона формується з використанням слова «якщо» або «у випадку». Якщо ці слова відсутні, то вони маються на увазі. Наприклад, у випадку зміни строків виконання обов’язків по сплаті податків, обов’язок по сплаті може бути забезпечений порукою.

2) Диспозиція — є основою норми — це частина правової норми, яка вказує, якою повинна бути поведінка сторін фінансових відносин при наявності передбачених гіпотезою фактичних обставин. Містить вимоги норми, встановлює права, обов’язки суб'єктів фінансових відносин, завжди виражена в безумовно визначеній формі. Наприклад, стаття податкового закону визначає гіпотеза — умови за яких сплачується податок (наявність джерела доходів); диспозиція — приписує суб'єктам сплачувати податок.

3) Санкція — це частина правової норми, що містить вказівку на міру державного примусу, яка може бути застосована до суб'єкта, що порушує диспозицію даної правової норми. До порушників фінансової дисципліни застосовуються фінансові санкції.

4. Сутність і задачі Державної казначейської служби

Відповідь: організовує виконання Державного бюджету України та здійснює контроль за його виконанням;

здійснює управління коштами Державного бюджету України, в тому числі і в іноземній валюті і коштами державних цільових фондів в межах видатків, передбачених на відповідний період;

фінансує видатки Державного бюджету України;

веде облік виконання державного бюджету, складає звіт про стан виконання Державного і зведеного бюджетів;

управляє державним внутрішнім і зовнішнім боргом;

здійснює контроль за відповідністю платежів узятим зобов’язанням та бюджетним асигнуванням;

розробляє і затверджує нормативно-методичні документи з питань бухгалтерського обліку, звітності і організації бюджетів всіх рівнів.

9. Державна контрольно-ревізійна служба України створена в 1993 році і є системою органів державної виконавчої влади, діє в системі Міністерства фінансів України.

Завдання — здійснення державного контроль за використанням коштів і матеріальних цінностей, їх зберіганням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах, установах, організаціях, які одержують кошти з бюджетів всіх рівнів чи державних валютних фондів.

5. Контрольні повноваження Верховної Ради України у сфері фінансової діяльності

Відповідь:

1) затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього; контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;

2) усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту), встановленому статтею 111 Конституції;

3) розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

4) надання згоди на призначення Президентом України Прем'єр-міністра України;

5) здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до цієї Конституції;

6) затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням;

7) призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; заслуховування його щорічних доповідей про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні;

6. Поняття бюджетного права і його джерела Відповідь: Бюджетне право України — сукупність правових норм, що регулюють бюджетний устрій, структуру та порядок розподілу доходів і видатків між ланками бюджетної системи, повноваження держави і органів місцевого самоврядування в галузі бюджетів і бюджетний процес. Бюджетне право є центральним розділом фінансового права.

Згідно з ст. 4 БК України нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в Україні, є:

1) Конституція України;

2) Бюджетний кодекс;

3) закон про Державний бюджет України;

4) інші закони, що регулюють бюджетні правовідносини, передбачені статтею 1 Бюджетного кодексу;

5) нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу та інших законів України, передбачених пунктами 3 та 4 частини першої статті 1 Бюджетного кодексу;

6) нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу, інших законів України та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, передбачених пунктами 3, 4 та 5 частини першої статті 1 Бюджетного кодексу;

7) рішення органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, прийняті відповідно до цього Кодексу, нормативно-правових актів, передбачених пунктами 3, 4, 5 і 6 частини першої статті 1 Бюджетного кодексу.

7. Перелічить загальнодержавні податки та збори які сплачують фізичні особи Відповідь: Загальнодержавні податки та збори

1) податок на додану вартість;

2) акцизний збір;

3) податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами;

4) податок на доходи фізичних осіб;

5) мито;

6) державне мито;

7) податок на нерухоме майно (нерухомість);

8) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності);

9) рентні платежі;

10) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

11) податок на промисел;

12) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

13) збір за спеціальне використання природних ресурсів;

14) збір за забруднення навколишнього природного середовища;

15) збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

16) збір на обов’язкове державне пенсійне страхування;

17) збір до Державного інноваційного фонду;

18) плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;

19) фіксований сільськогосподарський податок;

20) збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

21) єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;

22) збір за використання радіочастотного ресурсу України;

23) збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (початковий, регулярний, спеціальний);

24) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;

25) збір за проведення гастрольних заходів;

26) збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

27) збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження.

8. Наведіть класифікацію видів державного кредиту Відповідь: 1. За характеристикою емітента:

— ті, що випускаються урядом;

— ті, що випускаються місцевими органами влади (муніципальні позики).

2. За характеристикою власників цінних паперів:

— ті, що реалізуються тільки серед населення (наприклад, Державна внутрішня виграшна позика 1982 року);

— ті, що розповсюджуються виключно серед юридичних осіб (наприклад, державна позика України 1995 року);

— універсальні - що реалізуються серед юридичних і фізичних осіб.

3. За формами сплати:

— відсоткові. Передбачається твердий щорічний дохід шляхом оплати купонів, чи один раз при погашенні позики шляхом нарахування відсотків до номіналу цінного паперу (без щорічних виплат). Наприклад, казначейські зобов’язання держави і облігації 5% позики 1990 року.

— дисконтні. Дохід з такої облігації становить різниця між ціною придбання та номінальною вартістю, що відшкодовується власникові під час погашення.

— виграшні. Весь прибуток власники облігацій одержують в момент погашення позики у вигляді виграшу. Дохід сплачується не по всіх облігаціях, а лише по тих, які потрапили в тиражі виграшів (наприклад, Державна внутрішня виграшна позика 1982 року. Умовами випуску таких відсотково-виграшних позик передбачалась виплата частини прибутку по купонах, а іншої частини — у вигляді виграшів. Безпрограшні випуски позик гарантують, що протягом терміну дії позики, виграш випаде на кожну облігацію. На сьогодні відсотково-виграшні і безпрограшні позики не випускаються).

— безвідсоткові (цільові). Сплата прибутку не передбачається, але гарантується одержання відповідного товару, попит на який не задоволений (наприклад Державна цільова позика 1990 року. Кожна облігація була випущена вартістю, що дорівнює ціні певного товару (автомобіль, комп’ютер тощо)

4. За термінами погашення:

— короткотермінові. Випускаються терміном до 1 року.

— середньотермінові. Термін погашення до 5 років.

— довготермінові. Випускаються і перебувають в обігу понад 5 років.

5. За формою залучених ресурсів:

— грошові.

— натуральні. Натуральні позики використовуються в виняткових випадках і пов’язані з нестабільністю грошової системи країни. В СРСР в 1922;1923 роках було випущено три натуральні позики — дві хлібні і одна цукрова. Всі три позики були короткостроковими і їх значення полягало в сприянні відновлення народного господарства і розвитку грошових відносин.

6. За методом розміщення:

— добровільні. За таких умов облігації вільно продаються і купуються.

— за підпискою (з відстрочкою терміну платні). Формально є добровільними, однак їх реалізація супроводжується такою масово-політичною кампанією тиску, яка робить їх по своїй суті обов’язковими. Такі підписки на державні позики є характерними для тоталітарного режиму. В СРСР вони ще називались масовими.

— примусові. В силу Постанов Уряду, що передбачали відповідальність за відхилення від купівлі певного виду цінних паперів.

7. За способом зовнішнього оформлення:

— у вигляді записів на електронних рахунках в електронному депозитарії.

— облігаційні. Супроводжуються емісією цінних паперів держави.

— безоблігаційні. Оформляються шляхом підписання угод, договорів.

9. Порядок отримання ліцензії на заняття страховою діяльністю Відповідь: Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю видає страховикам ліцензію на проведення конкретних видів страхування і перестрахування, передбачених статтею 4 Закону України «Про страхування». Страховики, які отримали ліцензію на страхування життя, не мають права займатись іншими видами страхування.

Для одержання ліцензії страховик подає до Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю заяву, до якої додаються:

— копії установчих документів та копія свідоцтва про реєстрацію;

— довідка банку або висновок аудиторської фірми (аудитора), що підтверджують розмір сплаченого статутного фонду;

— довідка про фінансовий стан засновників страховика, підтверджена аудитором (аудиторською фірмою), якщо страховик створений у формі повного чи командитного товариства, або товариства з додатковою відповідальністю;

— правила (умови) страхування;

— економічне обґрунтування запланованої страхової (перестрахової) діяльності;

— інформація про учасників страховика, голову виконавчого органу та його заступників, копія диплома керівника про вищу освіту, інформація про наявність відповідних сертифікатів у випадках, передбачених Комітетом у справах нагляду за страховою діяльністю (ст. 38 Закону «Про страхування»).

Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю зобов’язаний розглянути заяву страховика про видачу йому ліцензії у термін, що не перевищує 30 днів з часу одержання всіх передбачених цією статтею документів.

Про внесення змін у зазначені в цій статті документи страховик зобов’язаний повідомити Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю у десятиденний термін з часу реєстрації цих змін у встановленому порядку.

Підставою для відмови у видачі юридичній особі ліцензії на проведення страхової діяльності може бути невідповідність документів, що додаються до заяви, вимогам чинного законодавства України.

10. Ліцензійні умови відкриття комерційного банку Відповідь: Чим конкретнішими будуть критерії ліцензування, тим легше буде органам нагляду визначити, можлива чи ні видача ліцензії. НБУ видає новоствореним банкам ліцензії на здійснення банківських операцій за умови, що вони мають:

— професійно придатних перших керівних осіб банку (голову правління та головного бухгалтера), кандидатури яких погоджені з Національним банком України;

— підрозділ, який виконуватиме відповідні банківські операції, підрозділ внутрішнього аудиту, вкомплектовані професійно придатними, кваліфікованими кадрами

— відповідні внутрішні документи банку, що регламентують здійснення банком діяльності, яка ліцензується Національним банком України; - необхідне банківське обладнання, комп’ютерну техніку, програмні продукти та засоби зв’язку, що відповідають вимогам Національного банку України;

— приміщення банку, що відповідає вимогам, установленим Національним банком України, або укладену угоду на оренду приміщення на строк не менше 5-ти років, чи свідоцтво на право власності на приміщення. Національний банк України видає ліцензію функціонуючим банкам, на розширення їхньої діяльності, якщо ними дотримуються такі обов’язкові умови: — статутний капітал банку зареєстрований і фактично сплачений у розмірі, не меншому від установленого Національним банком України; - формування резервного фонду банку відповідає вимогам чинного законодавства та нормативних актів Національного банку України, статуту банку;

— формування резерву на покриття можливих витрат за кредитами відповідає вимогам чинного законодавства, нормативних актів Національного банку України. Внутрішні документи банку про порядок формування таких резервів не повинні суперечити вимогам Національного банку України;

— банком дотримуються економічні нормативи, які встановлені Національним банком України протягом півріччя, що передує його зверненню до Національного банку України;

— забезпечується стабільна беззбиткова діяльність банку протягом півріччя, що передує його зверненню до Національного банку України щодо надання ліцензії;

— стан кредитного портфеля банку не загрожує інтересам його кредиторів та вкладників (сума безнадійних до повернення кредитів не перевищує розмірів фактично сформованих резервного та страхового фондів банку); - формування фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідає чинному законодавству України та нормативним актам НБУ;

— позитивним є висновок зовнішнього аудитора про діяльність банку за звітний рік, що передує зверненню банку до НБУ;

— банківські операції, які ліцензуються НБУ, не можуть негативно вплинути на діяльність банку;

— відсутні порушення банком вимог чинного законодавства, нормативних актів НБУ і внутрішніх документів банку.

Практична частина

1. Інтернет-магазин «На дивані», який не застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, протягом останніх дванадцяти календарних місяців здійснив продаж товарів на суму 350 тис. грн., з яких, сплатив податку на прибуток підприємств на суму 80 тис. грн.

Зробіть юридичний аналіз та дайте Ваше бачення щодо правомірності чи неправомірності даної ситуації

Відповідь: Неправомірні. Згідно зі ст. 212 КК відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, що входять у систему оподаткування, введені в установленому законом порядку і зараховуються до бюджетів чи державних цільових фондів, настає лише в разі, коли це діяння вчинено умисно. Зазначеною статтею передбачено кримінальну відповідальність не за сам факт несплати в установлений строк податків, зборів, інших обов’язкових платежів, а за умисне ухилення від їх сплати.

2. Громадянин Пупкін має земельну ділянку розміром 6 соток в с. Дачне, в якому постійно проживає 3171 мешканець. Грошова оцінка землі не проведена. Сільрадою с. Дачне громадянину Пупкіну було встановлено податок за землю у сумі 300 грн.

Зробіть юридичний аналіз та дайте Ваше бачення щодо правомірності чи неправомірності даної ситуації

Відповідь: Ця ситуація неправомірна, тому що Пупкін повинен платити 312грн згідно зі ст. 275 Податкового Кодекса Ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються у таких розмірах передбачених цією статтею.

3. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України на тридцятий день після одержання заяви страховика про видачу йому ліцензії та всіх передбачених до неї законодавством документів видала страховику ліцензію Зробіть юридичний аналіз та дайте Ваше бачення щодо правомірності чи неправомірності даної ситуації

Відповідь: Дії правомірні. Відповідно до Закону України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження страхової діяльності» п. 3.1. Для отримання ліцензії на здійснення страхової діяльності заявник відповідно до цих Ліцензійних умов подає до Держфінпослуг документи, таким чином, документи подаються до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.

Дії правомірні. Відповідно до Закону України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження страхової діяльності» п. 4.9. Не пізніше 30 днів з дня надходження заяви та всіх необхідних документів від заявника Держфінпослуг має прийняти рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії.

4. Відповідно до ст. 16. Закону України «Основи законодавства про охорону здоров’я» аптеки визначаються закладами охорони здоров’я. Проте органи статистики України за установчими документами відносять аптеки не до закладів охорони здоров’я, а до підприємств торгівлі, що відображає характер їх економічної діяльності. Адже в більшості випадків, за установчими документами (і фактично) аптеки, аптечні бази та склади є підприємствами, товариствами з обмеженою відповідальністю, акціонерними товариствами, метою діяльності яких є отримання прибутку, в зв’язку з чим не можуть бути закладами охорони здоров’я.

Визначте, чи є аптеки платниками земельного податку? Обґрунтуйте відповідь із посиланням на нормативний акт

Відповідь: Правомірно. Згідно з Податковим Кодексом України 282.1.8. дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин у своєму листі від 26.02.2001 р. № 06−13/8−66 зазначає, що аптеки, згідно зі ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоров’я, віднесені до закладів охорони здоров’я і, відповідно, звільняються від сплати земельного податку. Та п. 4 ст. 12 Закону України від 03.07.1992 р № 2535 «Про плату за землю» було викладено у редакції Закону України від 30.11.2006 р. № 398 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування», згідно з яким від земельного податку звільняються вітчизняні заклади охорони здоров’я, які повністю утримуються за рахунок коштів з Державного або місцевих бюджетів.

Таким чином, вітчизняні аптечні заклади, які повністю утримуються за рахунок коштів з Державного або місцевих бюджетів, звільняються від сплати земельного податку.

5. Нерезидент вирішив припинити інвестиційну діяльність в Україні та здійснив спробу вивезти за межі України іноземну валюту, яку раніше було завезено для здійснення інвестиційної діяльності. Індивідуальну ліцензію НБУ для здійснення валютної операції він для цього не отримав.

Зробіть юридичний аналіз та дайте Ваше бачення щодо правомірності чи неправомірності даної ситуації

Відповідь: Дії правомірні. Згідно з частиною шостою пункту 4 статті 5 Щодо порядку повернення нерезидентам раніше здійснених ними інвестицій в Україну Декрету КМУ, вивезення іноземної інвестиції у разі її припинення не потребує одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України, оскільки таке повернення (вивезення, пересилання, переказування тощо) іноземному інвестору його інвестицій може здійснюватись у будь-якій формі незалежно від того, чи сам інвестор, чи резидент України повертає цю інвестицію шляхом оплати за кордон її вартості.

фінансовий правовий податок ліцензія фінансовий правовий податок ліцензія

Тести

1. Цілісна система суспільних відносин, пов’язаних з формуванням, розподілом і використанням централізованих та децентралізованих фондів грошових коштів, з метою виконання завдань та функцій держави — це:

а) бюджет;

+б) державні фінанси;

в) податкова система;

г) економіка країни;

д) валовий внутрішній продукт.

2. Фінансово-правова норма складається з:

а) 2 частин

+б) 3 частин в) 4 частин г) 5 частин д) норми фінансового права не діляться на частини

3. Що таке гіпотеза фінансово-правової норми?

а) визначає відповідальність за передбачені нормою порушення у галузі фінансової діяльності;

б) визначає юридичні права і обов’язки у галузі фінансової діяльності;

в) визначає обов’язки у галузі фінансової діяльності;

+г) визначає умови, за яких можуть виникати у громадян і організацій передбачені нормою юридичні права і обов’язки у галузі фінансової діяльності;

д) це застосування штрафів до правопорушників фінансової дисципліни.

4. Які державні органи є органами фінансового контролю?

а) служба безпеки України;

б) міліція;

в) державні органи захисту прав споживачів;

г) органи Державної комісії по цінним паперам та фондовому ринку;

+д) Державна казначейська служба України.

5. За який термін органи державного фінансового контролю повинні повідомляти суб'єкта підприємницької діяльності про планову виїзну перевірку (в який строк повинно бути надіслано повідомлення про перевірку)?

а) не пізніше ніж за 5 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки;

б) не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня проведення зазначеної перевірки;

+в) не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня проведення зазначеної перевірки;

г) не пізніше ніж за 2 тижні до дня проведення зазначеної перевірки;

д) не пізніше ніж за 30 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки.

6. У яких випадках можливо відмовитися від обов’язкового проведення інвентаризації?

а) при захворюванні чи зміні матеріально-відповідальної особи;

+б) при крадіжці;

+в) при пожежі;

г) при передачі у оренду державного майна;

д) при захворюванні керівника підприємства, на якому має проводитися інвентаризація.

7. Головні розпорядники бюджетних коштів — це бюджетні установи в особі:

+а) керівників установ;

б) начальників фінансових відділів;

в) головних бухгалтерів;

г) головних економістів;

д) касирів;

8. Що таке секвестр?

+а) пропорційне зменшення видатків, крім захищених;

б) це пільги;

в) це теж саме, що й преференція;

г) це дефіцит бюджету;

д) це реєстр видатків.

9. Профіцит бюджету — це

а) перевищення видатків бюджету над його доходами;

+б) перевищення доходів бюджету над його видатками;

в) перевищення доходів бюджету над сумою основного боргу;

г) перевищення розходів бюджету над сумою основного боргу;

д) перевищення видатків бюджету над сумою надміру сплачених до бюджету коштів.

10. Залежно від форми обкладання податки поділяються на:

а) самостійні та змішані;

+б) прямі та непрямі;

в) державні та місцеві;

г) головні та другорядні;

д) готівкові та безготівкові.

Список використаної літератури

1. Бюджетний кодекс України від 8 липня 2010 р., № 2456-VI, із змінами та доповненнями

2. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 р. № 2755VІ // Офіційний вісник України. — 2010. — № 92. — Том 1. — Ст. 3248.

3. Правила вивезення з України і ввезення в Україну уповноваженими банками національної та іноземної валюти, банківських металів, бланків чеків: Постанова Правління Національного банку України від 6 серпня 2003 р. № 327, зі змінами та доповненнями, станом на 27.07.2008 р. // Офіційний вісник України. — 2003. — № 36. — Ст. 1955.

4. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 р. № 2121-III, зі змінами та доповненнями, станом на 20.08.2010 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 5. — Ст. 30.

5. Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань: Закон України від 22 листопада 1996 р. № 543/96-ВР, зі змінами та доповненнями, станом на 20.02.2002 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 5. — Ст. 28.

6. Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ та організацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. № 228, зі змінами та доповненнями, станом на 24.01.2007 р. // Офіційний вісник України. — 2002. — № 9. — Ст. 414.

7. Про затвердження Правил визначення платіжності та обміну банкнот і монет Національного банку України: Постанова Правління Національного банку України від 17.11.2004 р. № 547 зі змінами та доповненнями, станом на 26.08.2006 р. // Офіційний вісник України. — 2004. — № 49. — Ст. 3221.

8. Про Положення про Державну податкову службу України: Указ Президента України від 12 травня 2011 р. № 584/201 // Офіційний вісник України. — 2011. — № 16. — Ст. 739.

9. Про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів: Постанова Правління Національного банку України від 08.09.2011 р. № 306 // Офіційний вісник України. — 2011. — № 84. — Ст. 3092.

10. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України 12 липня 2001 р. № 2664-III, із змінами та доповненнями, станом на 08.01.2012 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2002. — № 1. — Ст. 1.

11. Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг: Указ Президента України від 23 листопада 2011 р. № 1070/2011 // Офіційний вісник України. — 2011. — № 94. — Ст. 3419.

12. Фінансове право України: навч. посіб. / За заг. ред. Л. К. Воронової. — К.: Правова єдність, 2009. — 395 с.

13. Чвалюк А. М. Фінансове право (для студентів економічних спеціальностей). Курс лекцій / А. М. Чвалюк. — Донецьк: ДонУЕП, 2010. — 175 с.

14. Чвалюк А. М. Фінансове право. Курс лекцій / А. М. Чвалюк. — Донецьк: ДонУЕП, 2010. — 182 с.

15. Чвалюк А. М. Фінансове право. навч. посіб. для самост. вивч. дисц. / А. М. Чвалюк. — Донецьк: ДонУЕП, 2010. — 83 с.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою