Підвищення платоспроможності та ліквідності підприємства на базі ТОВ "Молочний Дім"

Тип работы:
Дипломная
Предмет:
Финансы


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи ліквідності та платоспроможності підприємства

1.1 Аналіз ліквідності балансу підприємства

1.2 Аналіз платоспроможності підприємства

1.3 Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства

2. Аналіз ліквідності та платоспроможності ТОВ «Молочний Дім»

2.1 Загальна характеристика ТОВ «Молочний Дім»

2.2 Аналіз доходів та витрат підприємства

2.3 Аналіз ліквідності та платоспроможності ТОВ «Молочний Дім»

2.4 Аналіз ліквідності та платоспроможності конкурента

3. Покращення ліквідності та платоспроможності ТОВ «Молочний Дім»

3.1 Можливі причини неплатоспроможності підприємства

3.2 Шляхи підвищення ліквідності та платоспроможності підприємства

3.3 Рекомендації щодо збільшення ліквідності та платоспроможності ТОВ «Молочний Дім»

3.4 Прогнозне підвищення ліквідності та платоспроможності ТОВ «Молочний Дім»

4. Охорона праці та навколишнього середовища на ТОВ «Молочний Дім»

4.1 Загальні положення

4.2 Управління охороною праці на підприємстві ТОВ «Молочний Дім»

4.3 Промислова санітарія

4.4 Електробезпека

4.5 Пожежна безпека

4.6 Охорона навколишнього середовища

Висновки

Список джерел інформації

Додатки

Вступ

У сучасних умовах кожне підприємство повинно чітко орієнтуватись у складному лабіринті ринкових відносин, правильно оцінювати виробничий та економічний потенціал, стратегію подальшого розвитку, фінансовий стан як свого підприємства, так і підприємств-партнерів.

Фінансовий стан — це здатність (спроможність) підприємства фінансувати свою діяльність. Він характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, які необхідні для нормального функціонування підприємства, доцільністю їх розміщення та ефективністю використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними та фізичними особами, платоспроможністю та фінансовою стійкістю. Основні фактори, що визначають фінансовий стан, — це, по-перше, виконання фінансового плану і поповнення в міру потреби власного оборотного капіталу за рахунок прибутку і, по-друге, швидкість оборотності оборотних коштів. Сигнальними показниками, в яких проявляється фінансовий стан, є платоспроможність підприємства, тобто його здатність своєчасно задовольняти платіжні вимоги постачальників сировини, матеріалів, техніки згідно з господарськими угодами, повертати банківські кредити, проводити оплату праці персоналу, вносити платежі в бюджет, та ліквідність підприємства, тобто можливість швидкого переводу активу у готівку без істотної втрати його вартості.

Теоретико-методологічним питанням фінансового аналізу підприємств присвячено низку робіт таких вчених, як Кононенко О., Костирко Р. А., Долгоруков Ю. О., Літвіненко Т.М., Кулішов В.В., Котляр М. Л., Шеремет А. Д., Устінова В.М., Будіщева І.О. Проблеми дослідження ліквідності та платоспроможності в умовах фінансової кризи залишаються для підприємств особливо важливими.

Метою проекту є підвищення платоспроможності та ліквідності підприємства на базі ТОВ «Молочний Дім».

Основними завданнями для досягнення даної мети є дослідити сутність та необхідність підвищення ліквідності та платоспроможності підприємства, а також методичні та теоретичні аспекти оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства, проаналізувати фінансово-господарську діяльність ТОВ «Молочний Дім», здійснити аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства та розробити заходи з підвищення ефективності його діяльності.

Об'єктом дослідження дипломної роботи є фінансово-господарський стан підприємства ТОВ «Молочний Дім».

Предметом даної роботи виступають платоспроможність та ліквідність ТОВ «Молочний Дім».

В роботі використані загальні та спеціальні методи дослідження, такі як вертикальний та горизонтальний аналіз, трендовий аналіз, групування, порівняння та узагальнення.

Практична значимість роботи полягає у розробці аспектів підвищення ліквідності та платоспроможності на підприємстві машинобудування, які можуть бути враховані на об'єкті дослідження під час фінансової кризи.

1. Теоретичні основи ліквідності та платоспроможності

підприємства

1.1 аналіз ліквідності балансу підприємства

В умовах ринкових відносин питанню ліквідності суб'єктів господарської діяльності приділяється особлива увага.

Керівники підприємств повинні мати достовірну інформацію про наявність коштів, необхідних для розрахунків із заробітної плати з персоналом, за платежами в бюджет з фінансовими органами, за позиками з установами банків, за товарно-матеріальні цінності з постачальниками. Така інформація потрібна і для прогнозування фінансової діяльності на майбутнє.

В оцінці платоспроможності зацікавлені й підприємства-партнери, які надають комерційний кредит або вирішують питання про відстрочення платежів, й установи банків при визначенні кредитоспроможності позичальників.

Під платоспроможністю розуміють наявність у підприємства коштів для погашення ним у встановлений термін і в повному обсязі своїх боргових зобов’язань, які випливають із кредитних та інших операцій грошового характеру. Показником платоспроможності підприємства на визначену дату є відсутність прострочених боргів банку, бюджету, постачальникам, робітникам та службовцям. Оцінка платоспроможності проводиться на основі характеристики ліквідності поточних активів [6, с. 254].

Ліквідність активів — це величина, зворотна ліквідності балансу за часом перетворення активів у грошові кошти. Що менше необхідно часу для перетворення того чи іншого активу в грошову форму, то вища його ліквідність.

Цей показник свідчить про те, як швидко підприємство може продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов’язань.

Поняття платоспроможності та ліквідності за своїм змістом дуже близькі, але ліквідність більш містке поняття, оскільки від ліквідності балансу залежить платоспроможність. Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів за активом, згрупованих за ступенем їх ліквідності і розміщених у порядку зменшення ліквідності, із зобов’язаннями за пасивом, згрупованими за термінами їх погашення і розміщеними в порядку зростання термінів [7, с. 89].

Ліквідність балансу, або платоспроможність, забезпечується в тому разі, коли менш ліквідні активи покриваються відносно стійкими пасивами, а короткостроковим борговим зобов’язанням відповідає найбільш ліквідна частина активів.

Ліквідність характеризує не лише поточний стан розрахунків, а й їх перспективу.

Важливість ліквідності краще за все можна усвідомити лише тоді, коли оцінюються можливі результати недостатньої спроможності підприємства покрити свої короткострокові зобов’язання [11, с. 355].

Розрізняють кілька ступенів ліквідності, зокрема — недостатню ліквідність та високий рівень недостачі ліквідності.

Недостатня ліквідність означає, що підприємство не в змозі скористатися перевагами надання йому знижок і вигідними комерційними можливостями. На цьому рівні недостатня ліквідність означає, що керівництво підприємства не має свободи вибору і це обмежує його дії.

Високий рівень недостачі ліквідності означає, що підприємство неспроможне погасити свої поточні борги і зобов’язання. Це може спричинити його неплатоспроможність і навіть банкрутство.

Для власників підприємства недостатня ліквідність може означати зменшення прибутковості, втрату контролю, часткову або повну втрату вкладень капіталу.

Для кредиторів такий стан ліквідності в боржника може означати затримку в сплаті відсотків та основної суми боргу або часткову чи повну втрату позичених коштів. Стан ліквідності підприємства може вплинути на його взаємовідносини з партнерами, оскільки підприємство може бути неспроможним виконувати умови контрактів, а це, у свою чергу, призводить до втрат зв’язків підприємства з постачальниками. Ось чому аналізу ліквідності приділяється така велика увага.

Залежно від того, які зобов’язання підприємства приймають у розрахунок, розрізняють короткострокову і довгострокову платоспроможність [10, с. 312].

Оцінка платоспроможності проводиться за даними балансу на основі розрахунку таких показників:

— розміру власного оборотного капіталу;

— коефіцієнтів ліквідності;

— співвідношення позикового та власного капіталу;

— коефіцієнта довгострокового залучення позикових коштів;

— коефіцієнта забезпеченості процентів за кредитами.

У складі показників ліквідності розрізняють:

— коефіцієнт абсолютної (миттєвої) ліквідності;

— коефіцієнт поточної ліквідності (проміжний коефіцієнт покриття);

— коефіцієнт загальної ліквідності.

Розраховуючи всі ці показники, до уваги беруть один і той же знаменник — короткострокові зобов’язання: короткострокові кредити, позики, не погашені в строк, короткострокові позикові кошти та кредиторську заборгованість (ІІІ розділ пасиву балансу).

Розглянемо кожний з цих показників.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кабс. лікв.) — це відношення найбільш ліквідної частини оборотних коштів грошових коштів та короткострокових фінансових вкладень (швидкореалізовуваних цінних паперів) до поточних зобов’язань.

Він показує, яка частина поточної заборгованості може бути погашена за необхідності негайно. Його значення вважається теоретично достатнім, якщо воно перевищує 0,2 — 0,3%. Тобто якщо підприємство на даний момент може на 20 — 30% погасити всі свої борги, то його платоспроможність вважається нормальною.

Коефіцієнт поточної ліквідності (Кп.л.) — це відношення грошових коштів, поточних фінансових інвестицій, коштів, вкладених у дебіторську заборгованість, строк оплати якої не настав, та готової продукції до поточних зобов’язань (короткострокової заборгованості)

Теоретично виправдана оцінка цього коефіцієнта — 0,7 — 0,8, хоча світова практика і допускає значення 1,0 [5, с 81].

Деякі фахівці рекомендують обчислювати коефіцієнт швидкої ліквідності (Кшв.л.) як відношення величини поточних активів мінус запаси і незавершене виробництво (Нзв.) до величини поточних зобов’язань.

Бажано, щоб цей показник дорівнював одиниці. Оскільки на практиці це буває нечасто, можна задовільнитися його значенням 0,8 — 0,9.

Слід враховувати, що достовірність висновків за результатами розрахунків цього коефіцієнта залежить від «якості» дебіторської заборгованості (термін її виникнення, фінансового стану боржників та інше). Значна питома вага сумнівної дебіторської заборгованості може створити загрозу фінансовій стійкості підприємства [12, с. 113].

Найбільш узагальнюючим показником платоспроможності є коефіцієнт загальної ліквідності.

Коефіцієнт загальної ліквідності (Кз.л.) — це відношення оборотного капіталу (ІІ розділ активу балансу) до поточних зобов’язань (короткострокової заборгованості).

Він дозволяє встановити, у скільки разів поточні активи покривають короткострокові зобов’язання. Нормальним значенням для цього показника вважається 2−3. Це означає, що на кожну гривню короткострокових зобов’язань повинно припадати не менше ніж дві гривні ліквідних коштів. Деякі фахівці вважають задовільним значення коефіцієнта 1,5−2,0.

Для того, щоб висновки за результатами аналізу платоспроможності були адекватними і щоб можна було інтерпретувати одержані коефіцієнти, необхідно фактичні значення коефіцієнтів платоспроможності аналізованого підприємства за звітний рік порівняти з фактичними значеннями їх:

— за минулий рік, а також за кілька попередніх років;

— з нормативами, які прийняті підприємством;

— з показниками платоспроможності підприємств-конкурентів;

— з галузевими показниками.

Для внутрішньої оцінки фінансового стану підприємства важливим є оперативний аналіз поточної платоспроможності. Він здійснюється за допомогою платіжного календаря, в якому, з одного боку, підраховуються очікувані надходження коштів за всіма напрямами, а з іншого — спроможність підприємства своєчасно і повністю виконувати свої зобов’язання [15, с. 158].

Платіжний календар, як правило, розробляється на місяць з розбивкою на декади або тижні. Для його складання використовують:

— матеріали щодо випуску й реалізації продукції (робіт, послуг);

— кошториси витрат на виробництво;

— договори на поставку матеріальних ресурсів;

— строки виплати заробітної плати, премій (узгоджені відповідно до чинного законодавства);

— узгоджені з податковою інспекцією строки внесення платежів до державного бюджету та позабюджетних державних фондів;

— кредитні угоди з банками в частині строків одержання та повернення кредитів і сплати процентів за користування ними;

— дані бухгалтерського обліку про стан дебіторської та кредиторської заборгованості;

— витяги з банківських рахунків;

— оперативні дані відділів постачання, збуту, інших підрозділів про надходження коштів на підприємство у відповідні строки або потребу в коштах, яка виникає в даний період.

Балансуючою величиною при складанні платіжного календаря є залишок (сальдо) розрахункового рахунку в банку, оскільки саме стан цього рахунку визначає на кожний даний момент платоспроможність підприємства, або від'ємна величина, що утворюється в разі недостачі поточних надходжень коштів для покриття очікуваних платежів.

Незбалансованість платіжного календаря спонукає підприємство негайно шукати резерви збільшення обсягу фінансових ресурсів як за рахунок прискорення відвантаження продукції, ліквідації недоліків у сфері розрахунків зі споживачами продукції, так і за рахунок зменшення (або тимчасового відкладення) певних витрат, налагодження партнерських відносин з комерційними банками. Якщо ж дані оперативного фінансового планування показують, що в той чи інший період підприємство забезпечує стале перевищення коштів над потребами в них, є сенс внести певну суму вільних грошей на банківський депозит, що приносить підприємству відповідний дохід. Наявність сталого значного сальдо грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства недоцільна [16, с. 327].

Оцінка платоспроможності підприємства передбачає вивчення та аналіз причин фінансових ускладнень підприємства. Вивчається, як часто виникають неплатежі, тривалість прострочених боргів. Як правило, причинами неплатоспроможності бувають:

— невиконання плану з випуску та реалізації продукції;

— недотримання режиму економії, перевитрати по собівартості;

— недовиконання плану прибутків і як результат — нестача власних джерел самофінансування;

— високий процент оподаткування;

— відвернення коштів у наднормативні запаси сировини, матеріалів, готової продукції.

1.2 Аналіз платоспроможності підприємства

Сьогодні, нажаль, більшість підприємств не можна характеризувати як стабільними та такими, що мають стійкий фінансовий стан. Саме в такий час особливо гостро постає питання аналізу та дослідження фінансового стану підприємства, пошуку нових підходів до цієї проблеми. Фінансовий стан підприємства — це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. Отже, фінансовий стан можна характеризувати з позиції його ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості, рентабельності, прибутковості, ділової активності та оборотності [16, с. 234].

Фінансовий стан підприємства з позиції короткострокової перспективи оцінюється показниками ліквідності й платоспроможності.

Платоспроможність підприємства відбиває наявність у нього коштів та їх еквівалентів, достатніх для розрахунків за кредиторською заборгованістю, що потребує негайного погашення. Характерними ознаками платоспроможності підприємства є наявність у нього достатніх коштів на розрахунковому рахунку та відсутність простроченої кредиторської заборгованості. Про неплатоспроможність свідчать такі статті у звітності: «Збитки», «Кредити і позики, не погашені в строк», «Прострочена кредиторська заборгованість», «Векселі видані, прострочені». Іншим індикатором фінансового стану підприємства являється його стійкість. Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечити запаси і витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватись зі своїми зобов’язаннями. Поняття фінансової стійкості підприємства тісно пов’язане із поняттям його перспективної платоспроможності. Її аналіз дає змогу визначити фінансові можливості підприємства на відповідну перспективу.

Фінансова стійкість — це визначений стан рахунків підприємства, що гарантує його постійну платоспроможність. Знання граничних меж зміни джерел засобів для покриття вкладень капіталу дозволяє генерувати такі потоки господарських операцій, що ведуть до поліпшення фінансового стану підприємства, до підвищення його стійкості [16, с. 236].

У ринкових умовах, коли господарська діяльність підприємства і його розвиток здійснюється за рахунок самофінансування, а при недостатності власних фінансових ресурсів — за рахунок позикових засобів, фінансова стійкість підприємства є важливою аналітичною характеристикою.

Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті проведення об'єктивного аналізу величини та структури активів та пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності [16, с. 237].

Загальновідомо, що абсолютна сума прибутку, отримана підприємством, у тім числі прибуток від основної діяльності, є дуже важливими показниками фінансового становища підприємства, наявних тенденцій його розвитку. Однак вони не можуть характеризувати рівень ефективності господарювання. За інших однакових умов більшу суму прибутку отримає те підприємство, яке володіє більшим капіталом, використовує більше живої та матеріалізованої праці, більше виробляє та реалізує продукції (робіт, послуг). Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи підприємства, отриманий прибуток необхідно порівняти зі здійсненими витратами. Як доводить практика, фінансовий стан більшості підприємств України не можна охарактеризувати «стійким» та «стабільним». Для того, щоб визначити причини даної тенденції, необхідно визначити головні причини та проблеми, з яким стикається сьогоднішнє підприємство. Так, основні проблеми, з якими зіштовхуються і які не можуть вирішити більшість неблагополучних промислових підприємств це низька ліквідність та низька рентабельність власного капіталу підприємства [8, 131].

Ще декілька років тому не існувало детальної загальноприйнятої, офіційної методики оцінки фінансового стану промислового підприємства. Однак, нещодавно було проведено спроби створити систему показників, які б забезпечували однозначність підходів при оцінці фінансово-господарського стану підприємств.

1.3 Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства

Тепер розглянемо показники ліквідності та платоспроможності.

За даними балансу ліквідності можна розрахувати узагальнюючий показник (коефіцієнт) ліквідності (Кл):

, (1. 1)

де а1, а2, а3 — вагові коефіцієнти; А1, А2, А3; П1, П2, П3 — підсумки за першою, другою та третьою групами відповідно активів та пасивів (вплив четвертої групи досить не значний, тому ми її не враховуємо).

Узагальнюючий коефіцієнт ліквідності відносний; він показує, скільки ліквідних активів припадає на зобов’язання з урахуванням вагових коефіцієнтів за групами активів і пасивів [7, с. 85]. Ці коефіцієнти відображають значущість тієї чи іншої групи; задаються аналітиком з огляду на конкретні обставини. Збільшення значення Кл свідчить про зміцнення платоспроможності підприємства, і навпаки. Для оцінки рівня ліквідності та платоспроможності підприємства необхідно також розрахувати сукупність відносних аналітичних показників — коефіцієнтів ліквідності. Основними з них є коефіцієнти поточної ліквідності. швидкої ліквідності та абсолютної ліквідності [15, с. 115].

Знаменник в усіх наведених показників один і той самий — поточні пасиви. тобто термінові невідкладні зобов’язання. Аналітик поступово зменшує розмір чисельника до абсолютно ліквідного (грошові кошти).

1) Коефіцієнт ліквідності поточної (покриття, загальної платоспроможності)

(1. 2)

Значення Кл. п показує, скільки грошових одиниць обігових коштів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових, тобто невідкладних зобов’язань. Критичне значення Кл. п = 1. Значення Кл. п = 1 — 1.5 свідчить про те, що підприємство вчасно ліквідовує борги.

Коефіцієнт ліквідності швидкої.

; (1. 3)

Коефіцієнт характеризує скільки одиниць найбільш ліквідних активів припадає на одиницю термінових боргів. Його значення має дорівнювати, або бути більше 1. В міжнародній практиці Кл. ш = 0.7 — 0.8.

2) Коефіцієнт ліквідності абсолютної

; (1. 4)

Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності повинно перебувати в межах 0. 2−0. 35. Коефіцієнт характеризує здатність підприємства негайно ліквідувати короткострокову заборгованість.

3) Співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості.

; (1. 5)

Цей показник характеризує здатність підприємства розрахуватися з кредиторами за рахунок дебіторів протягом року. Рекомендоване значення його дорівнює 1,0 [6, с. 267].

Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників:

— коефіцієнта платоспроможності (автономії),

— коефіцієнта фінансування;

— коефіцієнта забезпеченості власними оборотними засобами;

— коефіцієнта маневреності власного капіталу.

Коефіцієнт платоспроможності (автономії) розраховується як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі коштів, авансованих в його діяльність.

Коефіцієнт фінансування розраховується як співвідношення залучених і власних засобів і характеризує залежність підприємства від залучених засобів. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами розраховується як відношення величини чистого оборотного капіталу до величини оборотних активів підприємства і показує забезпеченість підприємства власними оборотними коштами.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні кошти, а яка — капіталізована. Коефіцієнт маневреності власного капіталу розраховується як відношення чистого оборотного капіталу до власного капіталу [40].

2. Аналіз ліквідності та платоспроможності ТОВ «Молочний Дім»

2.1 Загальна характеристика ТОВ «Молочний Дім»

ТОВ «Молочний Дім» створене 04. 02. 2002 року в м. Павлограді по адресі 51 400, вул. Харківська, 1-В, та зареєстроване виконавчим комітетом Павлоградської міської ради. Директором являється Троянська Лариса Георгіївна [35].

Підприємство випускає молочну продукцію під торговельною маркою «Фанні» (частка якої на ринку продукції з незбираного молока України складає більше 5%) та «Ведмедик» (Т-молоко, кефір, ряжанка, вершкове масло, сметана, йогурти, глазуровані сирки, фруктові десерти тощо).

В структурний підрозділ комбінату входять основні цеха, які займаються виробництвом молочних продуктів і допоміжні цеха, які здійснюють забезпечення основного виробництва холодом, теплом та транспортом.

Підприємство самостійно визначає облікову політику, розробляє систему і форми внутрішньогосподарського обліку, звітності, контролю господарських документів з додержанням Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22/05 1997р. з змінами та доповненнями, та Закону України № 996-Х1У від 16. 07. 1999 р. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідальність керівництва охоплює: розробку, впровадження та використання внутрішнього контролю, стосовно підготовки та достовірного представлення інформації в фінансових звітах, які не містять суттєвих викривлень, внаслідок шахрайства та помилки; вибір та застосування відповідної облікової політики, а також облікових оцінок, які є відповідним в даних обставинах. Основні види продукції, що виробляє ТОВ «Молочний Дім» продукція з незбираного молока у перерахунку на молоко, обсяги виробництва якої становить 100,0%.

Обсяги виробництва не залежать від сезонних змін.

Основні види сировини й матеріалів, використовувані для виробництва молочних продуктів, включають: сире молоко й інша молочна сировина; упакування; інші інгредієнти, наприклад, стабілізатори, глазур, закваски, цукор, наповнювачі.

Підприємство найбільш приділяє увагу виготовленню таких продуктів як молоко (40%), сметана (19%) та кефір (23%). Іншу долю, а саме 18%, складають сирки, йогурти, ряжанки, масло та інше [36]. Це представлено на рисунку 2. 1

Рисунок 2.1 — Продукція ТОВ «Молочний Дім»

Доля підприємства на ринку молочної продукції складає більш 8%

Пакувальні матеріали, використовувані ТОВ «Молочний Дім», для виробництва молочної продукції включають: картон; пластикові склянки; фольга та інші матеріали.

В сфері пакування ТОВ «Молочний Дім» працює з європейськими й вітчизняними лідерами у виробництві того або іншого виду пакувальних матеріалів. Зокрема, постачальниками картонного впакування виступають світові лідери в цій області - компанії Tetra Pak і Elopak.

ТОВ «Молочний Дім» також співробітничає з українськими виробниками пакувальних матеріалів, такими як СУНП ТОВ «Твп-Україна», ТОВ «Наргус», Greіner, ТОВ «Твін Друк», ТОВ «Полимерцентр», «Укрпаклайн», ТОВ «Укрвторресурсы» і іншими.

Основні інгредієнти для виробництва молочних продуктів ТОВ «Молочний Дім» також закуповує в компаній-лідерів у своєму сегменті. Це такі відомі західні компанії, як виробник стабілізаторів компанія «Г.К. Хан», виробники заквасок компанії «Християн Хансен» [36].

Всі ці компанії мають свої представництва в Україні, що значно полегшує спільну роботу.

Як правило, на складі постачальника обов’язково зберігається страховий запас необхідних інгредієнтів. Велика кількість інгредієнтів, таких як цукор, глазур, заморожені фрукти, закупається у великих вітчизняних виробників, таких як «АВК», «КОМ» і т.д.

Компанія намагається тримати оптимальні запаси матеріалів на власних складах. Страхові запаси розраховуються виходячи з мінімальних строків виробництва й доставки по шкірному виді пакувальних матеріалів. Політика закупівельної діяльності ТОВ «Молочний Дім» у цілому націлена на збільшення частки сировини, що здобувається на внутрішньому ринку, яка б відповідала високим стандартам якості [36].

Проблеми, які впливають на діяльність емітента:

1) Прийняття новим урядом економічних рішень, які можуть погіршити бізнес-середовище й зменшити надходження інвестицій.

2) Різке зниження цін світових ринків на продукцію молочної промисловості.

3) Розгортання «торговельної війни» з Росією, зокрема, заборону на імпорт або введення інших захисних механізмів відносно ввозу української продукції.

4) Значне збільшення ціни на імпорт газу.

Основними конкурентами ТОВ «Молочний Дім» на ринку молочної продукції Харківської області являються ЗАТ «Куп'янський молочноконсервний комбінат» та ВАТ «Харківський молочний комбінат». Їх можна зрівняти по виручці від реалізації за 2008 рік, що добре видно на рисунку 2.2.

Рисунок 2.2 — Порівняння виручки від реалізації між ЗАТ «Куп'янський

молочноконсервний комбінат", ВАТ «Харківський молочний

комбінат" та ТОВ «Молочний Дім»

Як видно з рисунку ТОВ «Молочний Дім» займає найвищі позиції серед своїх головних конкурентів. Його виручка від реалізації набагато вища від значень ЗАТ «Куп'янський молочноконсервний комбінат» та ВАТ «Харківський молочний комбінат». Але це не означає що його показники ліквідності та платоспроможності також вищі. Навпаки, вони значно менші ніж, наприклад, у ЗАТ «Куп'янський молочноконсервний комбінат», що доказано у розділі 2.4.

2.2 Аналіз доходів та витрат підприємства

Діяльність будь-якого підприємства супроводжується рухом фінансових засобів, пов’язаних з операційними і неопераційними витратами і доходами. Від рівня доходів і витрат залежить прибуток і рентабельність підприємства. Основним джерелом інформації для проведення аналізу доходів, прибутку і рентабельності ТОВ «Молочний Дім» є звіти про фінансові результати за період 2006−2008 роки.

Основні фінансові показники ТОВ «Молочний Дім» за цей період представлені в таблиці 2.1 [35].

Таблиця 2.1 — Основні фінансові показники діяльності підприємства за період 2006−2008 р.

2006 рік

2007 рік

2008 рік

1

2

3

4

Показники

За звітний період

За попередній період

За звітний період

За попередній період

За звітний період

За попередній період

Доход (виручка) від реалізації

131 950

148 103

147 991,5

131 950,2

232 941

147 991,5

Податок на додану вартість

-21 473,8

-24 537,1

-24 339,9

-21 473,80

-37 861,1

-24 339,9

Інші вирахування з доходу

-231,8

-370,2

-1525,60

-231,8

-3368,30

-1525,60

Чистий доход (виручка) від реалізації продукції

110 245

123 195

122 126

110 244,6

191 711,6

122 126

Собівартість реалізованої продукції

-93 894,8

-113 442

-102 061

-93 894,80

-165 060

-102 061

Валовий:

прибуток

16 349,80

9753,50

20 065

16 349,80

26 651,60

20 065

збиток

0

0

0

0

0,00

0,00

Інші операційні доходи

6860,60

9612,60

6028,60

6860,60

27 866,20

6028,60

Адміністративні витрати

-4296

-3464,30

-5936,80

-4296

-7500,00

-5936,80

Витрати на збут

-6189,60

-5557,70

-11 646,3

-6189,60

-25 219,2

-11 646,3

Інші операційні витрати

-8607,20

-6979,90

-3489

-8607,20

-13 710,3

-3489

Фінансові результати від операційної діяльності:

прибуток

4117,60

3364,20

5021,50

4117,60

8088,30

5021,50

збиток

0

0

0

0

0

0

Доход від участі в капіталі

0

0

0

0

0

0

Інші фінансові доходи

0,1

0

0,1

0,1

463

0,10

Інші доходи

151,8

146,1

384,1

151,8

670

384,1

Фінансові витрати

-3628,90

-1934,30

-3562,70

-3628,90

-6459,30

-3562,70

Втрати від участі в капіталі

0

0

0

0

0

0

Інші витрати

-156,6

-153,5

-131,3

-156,6

-71

-131,3

Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток

484

1422,50

1711,70

484

2690,60

1711,70

збиток

0

0

0

0

0,00

0,00

Податок на прибуток від звичайної діяльності

121

571,6

427,9

121

672,6

427,9

Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності

0

0

0

0

0

0

Фінансові результати від звич. діяльності: прибуток

363

850,9

1283,80

363

2018,00

1283,80

збиток

0

0

0

0

0

0

Надзвичайні: доходи та витрати

0

0

0

0

0,00

0,00

Податки з надзвич. прибутку

0

0

0

0

0

0

Чистий:

прибуток

363

850,9

1283,80

363

2 018

1283,80

збиток

0

0

0

0

0

0

Важливим показником для оцінки ефективності діяльності підприємства є рентабельність.

Підприємство працює рентабельно в тому випадку, коли доходи від операційної діяльності перевищують операційні витрати.

На підприємствах може розраховуватися рентабельність окремих виробництв, ділянок, цехів, підрозділів і підприємства в цілому.

В економічному аналізі діяльності підприємств застосовуються різні підходи до розрахунку рентабельності.

При цьому розрізняють балансову рентабельність, рентабельність операційної діяльності, рентабельність окремих виробництв [14, с. 95].

У розрахунках балансової рентабельності враховується весь прибуток підприємства, отриманий у звітному періоді незалежно від видів діяльності і господарсько-фінансових операцій, а також витрати пов’язані з її одержанням.

У більшості випадків у практичній діяльності за цим показником оцінюється рентабельність витрат на одержання прибутку. В сучасних умовах кожна організація самостійно приймає рішення про системи показників, що використовуються для визначення ліквідності підприємства.

Показники ліквідності та платоспроможності ТОВ «Молочний Дім» представлені в наступному розділі «Аналіз ліквідності та платоспроможності ТОВ „Молочний Дім“».

2. 3 Аналіз ліквідності та платоспроможності ТОВ «Молочний Дім»

Ліквідність підприємства — це його здатність швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов’язань.

Ліквідність підприємства характеризується співвідношенням величини його високоліквідних активів (грошові кошти та їх еквіваленти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості.

Рівень ліквідності активів пов’язаний із часом, необхідним для перетворення їх у грошові засоби.

Вона характеризується наявністю у підприємства ліквідних засобів у формі залишку грошей у касі, грошових коштів на рахунках у банку та тих елементів оборотних активів, що легко реалізуються.

Розрізняють ліквідність активів, ліквідність балансу, ліквідність підприємства, а також платоспроможність [6, с. 375].

Їх взаємозв'язок показаний на схемі 2.3 — Взаємозв'язок між платоспроможністю та ліквідністю підприємства, ліквідністю балансу і ліквідністю активів.

Рисунок 2.3 — Взаємозв'язок між платоспроможністю та ліквідністю

підприємства, ліквідністю балансу і ліквідністю активів

Ліквідність залежить як від активів балансу, так і від пасивів.

Ліквідність балансу виражається в ступені покриття боргових зобов’язань підприємства його активами, строк перетворення яких у грошову готівку відповідає строку погашення платіжних зобов’язань.

Ліквідність балансу досягається встановленням рівності між зобов’язаннями підприємства та його активами.

Ліквідність підприємства характеризує наявність у нього оборотних коштів у розмірі, теоретично достатньому для погашення короткострокових зобов’язань навіть з порушенням строків погашення, які передбачені контрактом [38].

Активи підприємства залежно від швидкості перетворення їх у грошові кошти поділяються на 4 групи:

1) Найбільш ліквідні активи — А (1).

2) Активи, що швидко реалізуються — А (2).

3) Активи, що повільно реалізуються — А (3).

4) Активи, що важко реалізуються — А (4).

Зобов’язання підприємства (пасиви балансу) залежно від терміну їх сплати поділяються на 4 групи:

1) Найбільш термінові зобов’язання — П (1).

2) Короткострокові пасиви — П (2).

3) Довгострокові та середньострокові пасиви — П (3).

4) Постійні пасиви — П (4).

Для розрахунку всіх цих показників було використано Форму 1: «Баланс підприємства» за 2006, 2007 та 2008 роки.

Аналіз активів та зобов’язань ТОВ «Молочний Дім» було зведено у табл. 2. 2

Таблиця 2.2 — Аналіз ліквідності балансу ТОВ «Молочний Дім»

Стаття активу

На поч. 2006 р.

На поч. 2007 р.

На поч. 2008 р.

Стаття пасиву

На поч. 2006 р.

На поч. 2007 р.

На поч. 2008 р.

Надлишок або недостача

2006 р.

2007 р.

2008 р.

1) Найбільш ліквідні активи

137,6

383,5

1149,4

1) Найбільш срочні зобов’язання

25 371,1

30 631,4

21 245

-25 233

-30 247

-20 095

2) Активи, що швидко реалізуються

26 136,8

42 168,9

59 104,9

2) Короткострокові пасиви

22 601,7

18 568,9

8256,2

3535,1

23 600

50 848

3) Активи, що повільно реалізуються

9477,9

9475,1

8107

3) Довгострокові пасиви

2240

16 435,1

53 014

-1262,1

-6960

-44 907

4) Активи, що важко реалізуються

15 788,2

16 219

18 783,3

4) Пост. пасиви

1327,3

2611,1

4629,1

14 460,9

13 607,9

14 154

Баланс

51 540,1

68 246,5

87 144,6

Баланс

51 540,1

68 246,5

87 144,6

0,00

0,00

0,00

Активи балансу ліквідні, якщо:

1) А (1) >= П (1), що відображає співвідношення поточних виплат та надходжень;

2) А (2) >= П (2), що показує тенденцію збільшення або зменшення поточної ліквідності в недалекому майбутньому;

3) А (3) >= П (3) та А (4) <= П (4), що відображає співвідношення виплат та надходжень у відносно далекому майбутньому [5, с. 47].

Для зручнішого розгляду ситуації я зіставила таблицю 2.3 для випадку підприємства ТОВ «Молочний Дім».

Таблиця 2.3 — Порівняння статті активу та пасиву балансу підприємства

2006 рік

2007 рік

2008 рік

А (1) < П (1)

А (1) < П (1)

А (1) < П (1)

А (2) > П (2)

А (2) > П (2)

А (2) > П (2)

А (3) > П (3)

А (3) < П (3)

А (3) < П (3)

А (4) > П (4)

А (4) > П (4)

А (4) > П (4)

Графіки аналізу ліквідності активу та пасиву підприємства для зорового уявлення зображені на рисунках 2.4 та 2.5.

Рисунок 2.4 — Аналіз ліквідності активу підприємства

Рисунок 2.5 — Аналіз ліквідності пасиву підприємства

Як видно з таблиць 2.2 та 2.3 та з рисунків 2.4 та 2.5 по трьом рокам підприємству дуже не вистачає найбільш ліквідних активів на покриття найбільш обов’язкових зобов’язань.

Також дуже мало активів що повільно реалізуються на покриття довгострокових активів. Недостачі зростають, вони значно загрожують нормальній роботі підприємства. Але активи, що швидко реалізуються повністю покривають короткострокові зобов’язання так само як і активи, що важко реалізуються покривають постійні пасиви.

У складі показників ліквідності розрізняють:

— коефіцієнт абсолютної (миттєвої) ліквідності;

— коефіцієнт поточної ліквідності (проміжний коефіцієнт покриття);

— коефіцієнт загальної ліквідності.

Результати розрахунків по цим коефіцієнтам зведені у таблицю 2.4.

Таблиця 2.4 — Розрахунок коефіцієнтів ліквідності ТОВ «Молочний

Дім"

Показник

На поч. 2006 р.

На поч. 2007 р.

На поч. 2008 р.

Абсолютне відхилення

Відносне відхилення

2007/2006

2008/2007

2007/2006

2008/2007

Коефіцієнт загальної ліквідності

0,75

1,06

2,30

0,31

1,24

141,3

216,98

Коефіцієнт швидкої ліквідності

0,55

0,86

2,04

0,31

1,18

156,36

237,21

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,003

0,008

0,04

0,005

0,032

0,004

0,032

По даним розрахункам мною був построєний графік показників ліквідності підприємства у 2006−2008 роках (рисунок 2. 6).

Рисунок 2.6 — Показники ліквідності підприємства у 2006−2008 роках.

Найбільш узагальнюючим показником платоспроможності є коефіцієнт загальної ліквідності. Коефіцієнт загальної ліквідності (Кз.л.) — це відношення оборотного капіталу (ІІ розділ активу балансу) до поточних зобов’язань (короткострокової заборгованості). Він дозволяє встановити, у скільки разів поточні активи покривають короткострокові зобов’язання. Нормальним значенням для цього показника вважається 2−3 [5, с. 45]. В нашому випадку, як видно з розрахунків, цей показник у 2006 та 2007 роках був дуже маленьким. Як видно з таблиці він складав 0,75 — 1,06, що означало що на кожну гривню короткострокових зобов’язань припадала в середньому лише одна гривня ліквідних коштів. Але у 2008 році цей показник склав 2,3, що є достатнім показником для коефіцієнта загальної ліквідності. Це означає що підприємству вистачає оборотних активів для задовільнення поточних зобов’язань.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (Ксроч.л.) — це відношення грошових коштів, поточних фінансових інвестицій, коштів, вкладених у дебіторську заборгованість, строк оплати якої не настав, та готової продукції до поточних зобов’язань (короткострокової заборгованості). Достовірність висновків за результатами розрахунків цього коефіцієнта значною мірою залежить від «якості» дебіторської заборгованості (термін її виникнення, фінансового стану боржників та інше). Значна питома вага сумнівної дебіторської заборгованості може створити загрозу фінансовій стійкості підприємства. Для нашого підприємства цей показник склав 0,55, 0,86 та 2,04 у відповідності до 2006, 2007 та 2008 років. В середньому коефіцієнт швидкої ліквідності в нашому випадку являється достатнім для проведення більш жорсткого тесту на ліквідність.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кабс. лікв.) — це відношення найбільш ліквідної частини оборотних коштів грошових коштів та короткострокових фінансових вкладень (швидко реалізованих цінних паперів) до поточних зобов’язань. Він показує, яка частина поточної заборгованості може бути погашена за необхідності негайно. Його значення вважається теоретично достатнім, якщо воно перевищує 0,2 — 0,3% [5, с. 46]. Ці показники склали дуже маленькі значення, що говорить про те, що у підприємства велика недостача грошових коштів та йому дуже тяжко погашати свої борги.

По проведеному аналізу можна зробити такі висновки: — підприємство, в цілому, має досить таки високоліквідний баланс і це положення підтримується на протязі звітного періоду. Єдине що необхідно зробити підприємству це покращити значення показника абсолютної ліквідності, для цього необхідно збільшити суму грошових коштів на рахунках підприємства, до рівня необхідного для покриття кредиторської заборгованості. Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості і незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності. Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників:

— коефіцієнта платоспроможності (автономії);

— коефіцієнта фінансування;

— коефіцієнта забезпеченості власними оборотними засобами;

— коефіцієнта маневреності власного капіталу.

Коефіцієнт платоспроможності (автономії) розраховується як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і показує питому вагу власного капіталу.

Коефіцієнт фінансування розраховується як співвідношення залучених і власних засобів і характеризує залежність підприємства від залучених засобів.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами розраховується як відношення величини чистого оборотного капіталу до величини оборотних активів підприємства і показує забезпеченість підприємства власними оборотними коштами.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні кошти, а яка — капіталізована. Він розраховується як відношення чистого оборотного капіталу до власного капіталу [40].

Всі результати розрахунків коефіцієнтів платоспроможності підприємства зведені у таблицю 2.5 та показані на рисунку 2.7.

Таблиця 2.5 — Розрахунок коефіцієнтів платоспроможності

Показники

Значення

Абсолютне відхилення

Відносне відхилення

2006

2007

2008

2007/2006

2008/2007

2007/2006

2008/2007

Коефіцієнт платоспроможності (автономії)

0,03

0,04

0,05

0,01

0,01

133

125

Коефіцієнт фінансування

37,83

25,14

17,83

-12,69

-7,31

66,45

70,92

Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами

(0,34)

0,05

0,57

0,39

0,52

-1,7

1140

Коефіцієнт маневрування власного капіталу

(9,2)

1,08

8,39

10,28

7,31

-11,74

776,85

Рисунок 2.7 — Показники платоспроможності підприємства у 2006-

2008 р.

Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства ТОВ «Молочний Дім» за 2006, 2007 и 2008 роки дозволяє говорити про нестійкий, кризисний стан підприємства. Головна причина тому — попереджуючий ріст запасів у зрівнянні з основним джерелом їх покриття (оборотними засобами, довгостроковими зобов’язаннями, короткостроковими кредитами та займами).

З розрахунку коефіцієнтів ліквідності та платоспроможності видно, що у підприємства велика недостача грошових коштів та йому дуже тяжко погашати свої борги.

2. 4 Аналіз ліквідності та платоспроможності конкурента

Молочна промисловість належить до провідних у харчовій і переробній промисловості та формує достатньо привабливий за обсягами ринок. Це пов’язано з тим, що продукція молочної галузі займає важливе місце у споживанні.

Частка витрат на молочні продукти становить 15% від загальних витрат на харчування (це четверте місце після витрат на хлібобулочні, м’ясні, борошняні та макаронні вироби) [1, с. 102].

Сьогодні в Україні більше 300 підприємств по переробці молока, з яких 80 виготовляють до 90% суцільномолочної продукції.

Для порівняння підприємства ТОВ «Молочний Дім» з його конкурентами мною було розраховано коефіцієнти ліквідності та платоспроможності для ЗАТ «Куп'янський молочноконсервний комбінат», яке розміщене в місті Куп’янськ Харківської обл. по вул. Ломоносова 26 та також займається маслоробною, сироробною та молочною промисловістю як і ТОВ «Молочний Дім» [37].

Я вибрала ЗАТ «Куп'янський молочноконсервний комбінат» в якості конкурента не тільки через їх близьке місце розташування, але також через те що вони випускають однакову продукцію та знаходяться майже на одному рівні по об'єму продаж, випуску продукції та по статутному капіталу.

ЗАТ «Куп'янський молочноконсервний комбінат» — одне з крупніших підприємств з виробництва молочної продукції в Україні, яке має сучасні промислові потужності. Результати коефіцієнтів ліквідності та платоспроможності для нашого конкурента можна побачити в таблиці 2.6 та 2.7 відповідно.

Таблиця 2.6 — Розрахунок коефіцієнтів ліквідності ЗАТ «Куп'янський

молочноконсервний комбінат"

Показник

На початок 2006 року

На початок 2007 року

На початок 2008 року

1. Коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності

4,03

1,23

1,50

2. Коефіцієнт проміжньої ліквідності

3,15

0,69

1,00

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,01

0,01

0,69

Таблиця 2.7 — Розрахунок коефіцієнтів платоспроможності ЗАТ

«Куп'янський молочноконсервний комбінат»

Показники

Значення

2006

2007

2008

Коефіцієнт платоспроможності (автономії)

0,62

0,3

0,28

Коефіцієнт фінансування

0,63

2,36

2,55

Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами

0,75

0,2

0,19

Коефіцієнт маневрування власного капіталу

0,42

0,4

0,39

Якщо зрівнювати коефіцієнти ліквідності ТОВ «Молочний Дім» та ЗАТ «Куп'янський молочноконсервний комбінат», то можна зробити висновок що нашому підприємству вистачає активів для задоволення поточних зобов’язань, але погашати свої борги воно не в змозі, на відміну від свого конкурента… в якого набагато більше на це можливостей, оскільки його коефіцієнти вищі та майже досягають норми.

Що до коефіцієнтів платоспроможності, то тут ситуація ще більше відрізняється. Коефіцієнти ТОВ «Молочний Дім» або дуже завищені або навпаки занижені, що може говорити про нестабільну роботу підприємства. А це також дуже відзначається на фінансовому стані підприємства. Коефіцієнти платоспроможності ЗАТ «Куп'янський молочноконсервний комбінат» значно кращі та майже відповідають нормам, що означає що підприємство забезпечене власними оборотними коштами.

Оскільки коефіцієнти ліквідності та платоспроможності ЗАТ «Куп'янський молочноконсервний комбінат» значно вищі, за наші, то слід зауважити, що нашому підприємству необхідно прийняти міри по більш раціональному використанню грошових засобів та оптимізації структури балансу. ЗАТ «Куп'янський молочноконсервний комбінат» є більш платоспроможнім та ліквідним, через що ТОВ «Молочний Дім» втрачає свою конкурентоспособність.

3. Покращення ліквідності та платоспроможності ТОВ «Молочний

Дім"

3.1 Можливі причини неплатоспроможності підприємства

Представляється очевидним, що неплатоспроможність прямо пропорційна обсягу зобов’язань. Дійсно, абсолютно платоспроможним є підприємство, капітал якого цілком є власним, а зобов’язання відсутні.

Так як зобов’язання виникають завжди (наприклад по податках), це означає, що дане підприємство з випередженням (авансом) виконує свої зобов’язання. Воно нікому не повинно, і питання про його неплатоспроможність просто не виникає.

У той же час підприємство може абсолютно не мати власного капіталу, працювати цілком на позикових коштах і залишатися платоспроможним. Все залежить від виручки [41].

Наприклад, підприємство, не маючи ні одиниці власного капіталу, працює цілком на позикових коштах в обсязі 1000 умовних одиниць. Але якщо його середньоденна виручка дорівнює 100 одиницям, воно встигає розрахуватися з кредиторами за 10-денний цикл і ніяких проблем з його платоспроможністю в кредиторів не виникає.

Це справедливо, лише якщо кредиторів влаштовує 10-денний цикл, тобто вони схильні відпускати свої кошти і товари в позичку на 10 днів.

З вищенаведеного прикладу випливає, що неплатоспроможність насамперед обернено пропорційна виручці. Чим менше виручка, тим вище неплатоспроможність (природно, при наявності зобов’язань). Взагалі неплатоспроможність підприємства, як тенденція прямо пропорційна обсягу зобов’язань і обернено пропорційна величині середньоденної виручки.

Якщо за визначений період темпи росту зобов’язань були вище темпів приросту виторгу, то підприємство просунулося в напрямку росту неплатоспроможності.

Тому причинами неплатоспроможності є фактори, що впливають на:

1) зниження чи недостатній ріст виручки;

2) випереджальний приріст зобов’язань.

Уповільнення темпів росту виручки або її абсолютне зниження спостерігається при:

1) затоваренні, коли ринок знижує попит на продукцію через її незадовільну якість, високої ціни чи зниження на неї потреби;

2) зростаючому неповерненні платежів за відвантажену продукцію, коли підприємство працює з неналежним покупцем чи не вільно у виборі належного;

3) звуженні ринку за рахунок обмеження на нього доступу шляхом введення заборон, квот, митних бар'єрів і т.д.

Іншими словами, тут прості причини: або не беруть продукцію (послуги) або беруть, але не платять, або не пускають на ринок.

Випереджальний темп приросту зобов’язань спостерігається у випадках, коли:

1) підприємство здійснює неефективні довгострокові фінансові вкладення (капіталовкладення), що не супроводжуються відповідним ростом виручки;

2) підприємство завантажує виробництво надлишковими (непрацюючими) запасами, що не збільшують обсягів виробництва і виручки;

3) підприємство нарощує кошти в розрахунках, що практично не мають відносин до виручки;

4) підприємство несе збитки.

Даний комплекс загальних причин неплатоспроможності характерний для всіх підприємств, що випробують труднощі своєчасного розрахунку за своїми зобов’язаннями, незалежно від країни виробництва і ринку.

Ситуація особливо збільшується, коли відсутнє планування і керування грошовими потоками.

Взагалі причини неплатоспроможності можуть бути зведені до двох основних:

1) відставання від запитів ринку (по пропонованому асортименті, по якості, за ціною і т.д.). В цьому випадку можна говорити про хворобу бізнесу;

2) незадовільному фінансовому керівництву підприємством, коли воно надлишково обтяжується зобов’язаннями. У даному випадку можна говорити про хворобу фінансового керування чи менеджменту.

Перший випадок найбільше відображається на виручці, другий — на прирості маси зобов’язань.

Причини неплатоспроможності можуть бути наступними:

1) зниження чи недостатній ріст виручки (затоварення, звуження ринку, неповернення платежів);

2) випереджальний приріст зобов’язань (неефективні фінансові вкладення, надлишкові запаси, нарощування коштів у розрахунках);

3) відставання від запитів ринку.

3.2 Шляхи підвищення ліквідності та платоспроможності

підприємства

Серед багатьох різних заходів, які сприяють підвищенню платоспроможності й підтримуванню ефективної господарської діяльності виділяють, зокрема, такі:

— зміна складу керівників підприємства та стилю управління;

— інвентаризація активів підприємства;

— оптимізація дебіторської заборгованості, зниження витрат підприємства;

— продаж незавершеного будівництва;

— обґрунтування необхідної чисельності персоналу;

— продаж зайвого устаткування, матеріалів і залишків товарів;

— реструктуризація боргів перетворенням короткострокової заборгованості в довгострокові позики або іпотеки;

— запровадження прогресивної технології, механізації та автоматизації виробництва;

— удосконалення організації праці;

— проведення капітального ремонту, модернізації основних фондів, заміни застарілого устаткування.

Якщо підприємство отримує прибуток і є при цьому неплатоспроможним, треба проаналізувати використання прибутку [40].

Крім радикальних напрямів підвищення рівня платоспроможності підприємства потрібно проводити пошук внутрішніх резервів по збільшенню прибутковості діяльності і досягненню беззбиткової роботи за рахунок більш повного використання виробничої потужності підприємства, підвищення якості і конкурентоздатності товарів, зниження їх собівартості, раціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, скорочення непродуктивних витрат і втрат.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой