Підготовка зовнішньоторговельної угоди з імпорту медичного обладнання

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Экономика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Спеціальність 6503

КУРСОВА РОБОТА

Тема:

Підготовка зовнішньоторговельної угоди з імпорту медичного обладнання

Виконала Кузнєцова Л.Е.

Студентка 1 групи 4-го курсу

Перевірила: Мартинюк О. В

Київ-2012

План:

Вступ

1. Аналітична маркетингова оцінка ринку медичного обладнання.

1.1 Аналіз світового ринку медичного обладнання.

1.2 Аналіз українського ринку медичного обладнання.

2. Правове обґрунтування можливості здійснення даної зовнішньоекономічної угоди.

2.1 Законодавча база.

2.2 Нормативно-правові умови здійснення даного проекту.

3. Зовнішньоекономічний контракт.

4. Оцінка ефективності запропонованого проекту

Висновки

Список використаних літературних джерел

Додатки

Вступ

Не дивно, що ринок медпослуг у світі разом із супутніми ринками медобладнання та фармпрепаратів є одним з наймісткіших, адже турбота про життя і здоров’я є базовими для будь-якої країни. Від здоров’я населення країни залежить якість робочої сили, її продуктивність, а отже і ефективність виробництва в країні.

Метою цієї роботи є розглянути стан сучасної української медицини, розкрити проблеми, що існують сьогодні у цій галузі, вказати на деякі можливі шляхи їх вирішення та зробити висновок щодо конкурентоздатності медицини в Україні.

Отже, метою даного курсового проекту є моделювання зовнішньоекономічної угоди з імпорту медичного обладнання.

Доцільним є формулювання завдань курсового проекту, що допоможуть більш ґрунтовно розкрити запропоновану тему та надати осмислені рекомендації. Отже, завданнями даного курсового проекту є:

1) Провести аналітичну маркетингову оцінку ринку медичного обладнання на світовому та національному ринках;

2) Визначити нормативно-правові умови регулювання імпортних операцій на ринку медичного обладнання;

3) Розробити проект контракту на імпорт медичного обладнання з урахуванням особливостей товару;

4) Провести техніко-економічну оцінку ефективності запропонованого проекту.

Об'єктом дослідження є сучасні тенденції світового та національного виробництва і торгівлі, а також процесів державного регулювання імпортних операцій з медичним обладнанням. Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та прикладні аспекти щодо державного регулювання, оцінки стану та динаміки розвитку ринків медичного обладнання в умовах глобалізації світової економіки.

Методи дослідження. Для досягнення мети і розв’язання завдань курсової роботи використовуються статистичні методи оцінки сучасних тенденцій у розділі 1 та методи економічного аналізу для оцінки економічної ефективності запропонованого проекту у розділі 4.

1. Аналітична маркетингова оцінка ринку медичного обладнання

1.1 Аналіз світового ринку медичного обладнання

Виробництво виробів медичної техніки та виробів медичного призначення в усьому світі є пріоритетним, прибутковим і перспективним у зв’язку з вираженою соціальною значимістю проблеми збереження здоров’я і продовження активної фази життя людини. У зв’язку з цим високотехнологічні виробництва медичних виробів активно підтримуються урядами провідних зарубіжних країн. До факторів, що визначають розвиток світового ринку наукомісткої медичної техніки, відносяться також збільшення тривалості життя, загальне старіння і підвищення доходів населення, поліпшення обізнаності з питань медицини та ін. Світовий ринок медичної техніки сьогодні впевнено розвивається і за експертними оцінками його загальний обсяг в даний час складає близько 150 млрд. доларів. Лідерами тут є США (48%), країни ЄС (26%), Японія (17%). Розвитку даного сектора виробництва сприяють також значні інвестиції цих держав у дослідження та розробки, поліпшення внутрішньої системи підтримки власних виробників та регулювання продажів, спільні зусилля урядів та виробників по розширенню зовнішніх ринків збуту і т.д.

Очікується, що щорічне збільшення обсягів продажів медичного обладнання, інструменту та витратних матеріалів у найближчі роки складе в середньому близько 7%. У країнах СНД найбільш активно медична індустрія розвивається в Російській Федерації. Розробкою і виробництвом продукції медичного призначення тут займається близько 1800 підприємств усіх форм власності. Загалом ними випускається більше 12 тис. найменувань ІМТ і ВМП. У 2010 році обсяг виробництва медичних виробів у Росії склав 15,4 млрд. рублів (533,0 млн. дол), з них 85% реалізовано на внутрішньому ринку, 10% - експорт. У цілому ринок медичних виробів Росії в 2010 році склав 1,4 млрд. дол.

При цьому співвідношення вітчизняної продукції та імпортної в обсягах закупівель системою охорони здоров’я склало 31% до 69% з стійкою тенденцією зростання частки російських виробників. Галузь виробництва медичних виробів у республіці Білорусь представляють понад 100 підприємств усіх форм власності, що випускають понад 250 типів або 500 найменувань виробів. Враховуючи пріоритетність і соціальну значущість розвитку охорони здоров’я, в республіці затверджена Державна програма робіт з розробки та виробництва медичної техніки та виробів медичного призначення. Реальний ринок медичної техніки та виробів медичного призначення в Республіці Білорусь оцінюється трохи більше 60млн. дол. на рік при потребі в 2−3 рази більше. У 2010 році підприємствами республіки вироблено та реалізовано медичних виробів на суму понад 27 млн. дол., в т. ч. на внутрішньому ринку — 37%, експорт — 52%. При цьому на частку підприємств державного сектору економіки доводиться близько 30% обсягів виробництва ІМТ і ВМП. У загальній структурі закупівель ІМТ та ІМІ по республіці, а це в 2010р. близько 61 млн. дол., співвідношення обсягів вітчизняної техніки та імпорту стійко зберігається на рівні 14% до 86%. По ряду медичних напрямків білоруська техніка та вироби медичного призначення є домінуючими на вітчизняному ринку:

штучні клапани серця — УП «Завод «Електронмаш»;

фізіотерапевтична апаратура — УП «Азгар», ПК «Клер», ВАТ «МПЗ» і ін;

рентгенографічне обладнання — НПЧУП «Адані»;

наркозно-дихальна апаратура — НВТОВ «Респект-Плюс»;

установки стоматологічні - ЗАТ «ІТЕК»;

лікарняне обладнання — УП «Промінь», УП «Горизонт», та ін; обладнання для стерилізації - УП «Витязь» і Гродненський завод торгового машинобудування;

кардіологічна техніка — УП «Промінь», ІВП «Кардінал»;

лабораторне обладнання — ЗАТ «СОЛАР»;

УП «Витязь», УП «Мінський НДІ радіоматеріалів» тощо;

імплантанти для травматології - ЗАТ «Алтімед» та ін;

відсмоктувачі хірургічні, насоси інфузійні - НВТОВ «Вісма-Планар»

Продукція білоруських виробників користується попитом на зовнішньому ринку і конкурентоспроможна. Поставки на експорт при розробці Програми планувалися на рівні 35−40%, однак, у зв’язку з обмеженням закупівель на внутрішньому ринку, проглядається стійка тенденція їх зростання в загальному обсязі реалізації ІМТ і ВМП. У грошовому вираженні це склало за три роки 35,9 млн. дол. 52% у загальному обсязі реалізації ІМТ і ВМП (43 найменування); у 2009році - 12,5 млн. дол. або 62% (53 найменування); у 2010 році - 13,4 млн. дол. або 52% (85 найменувань). Номенклатура експортованих виробів постійно розширюється за рахунок нових розробок. Більше 80% продукції експортується в Росію. До найбільш великих експортерів ІМТ і ВМП відносяться: ЗАТ «ІТЕК» — стоматологічне обладнання; НПЧУП «Адані» — рентгенографічні апарати; ЗАТ «СОЛАР», Гомельський завод вимірювальних приладів — лабораторне обладнання; завод «Ратон-Медтех», ВО «Горизонт» — лікарняне обладнання; Гродненський завод торгового машинобудування, УП «Витязь» — обладнання для стерилізації; СП «Фребор» — витратні матеріали, в т. ч. для ниркового діалізу; завод «Оптик» — лінзи окулярні та ін. Значна частина продукції, що випускається в рамках Програми, є імпортозамінною: одноразові шприци ВАТ «Гомельпласт», лазерна хірургічна техніка УП «ЛЕМТ» БЕЛОМО, наркозно-дихальна апаратура ПКООО «Респект Плюс», цифрові рентгенівські апарати НПЧУП «Адані», кардіодіагностична техніка ІВП «Кардінал», ІМО «Інтекард» та інше. [1].

Виробництво даних виробів у республіці дозволяє повністю або частково відмовитися від закупівель їх за валюту і направити вивільняються кошти на придбання того високотехнологічного медичного устаткування, яке в республіці не проводиться. Обсяги виробництва та реалізації на внутрішньому ринку продукції за 2007−2010 рр., Що замінила імпортну у відповідному секторі структури закупівель, тільки за вищезгаданим виробникам склали понад 21 млн. дол.

У цілому за період 2007−2010 рр.: спостерігається позитивна динаміка зростання обсягів випуску і реалізація ІМТ і ВМП — 32,8%, експорт збільшився на 34% і в загальному обсязі реалізації продукції перевищив 50%, розроблено та впроваджено у виробництво понад 20 типів нових ІМТ і ВМП, у тому числі рентгенографічної, наркозно-дихальної, кардіодіагностичної та іншої техніки, раніше закуповується за імпортом в обсягах близько 7,0 млн. дол. на рік; створена система підготовки фахівців з медичної техніки в двох ВУЗах республіки, у тому числі аспірантура у БНТУ. Однак, недосконалість системи закупівель і недостатність коштів на ці цілі не дозволили використовувати всі можливості білоруських виробників, у зв’язку з чим валютні витрати на придбання імпортних ІМТ і ВМП в 6 разів перевищують обсяги коштів, що спрямовуються на закупівлю вітчизняної техніки.

Закупівля імпортних ІМТ і ВМП за напрямками, розвиненим в республіці, призводить до зниження оснащеності лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ), у зв’язку з тим, що імпортна техніка, як правило, дорожче вітчизняної. При цьому автоматично здійснюється прив’язка всіх експлуатаційних витрат до іноземного постачальника -- сервісне обслуговування, витратні матеріали і т.д. Перерозподіл закупівель на користь імпорту позбавляє вітчизняну медичну промисловість можливості розвитку, інвестуючи при цьому зарубіжні компанії. У той же час близько 50% імпортованої техніки не мають ні аналогів в РБ, ні відповідних науково-технічних заділів з її створення. Ця техніка високого класу для томографії, УЗ-діагностики, ангіографії і т.п., доцільність закупівлі якій економічно виправдана. Вітчизняна ж промисловість уже сьогодні в змозі практично повністю задовольнити потреби ЛПУ в рентгенографічної, фізіотерапевтичної і електрокардіографічної техніці, апаратах штучної вентиляції легенів і наркозно-дихальних апаратах середнього класу, стоматологічних комплексах, медичному обладнанні, предметах догляду за хворими, посуді та інших предметах. Крім того, за експертною оцінкою частка конкурентоспроможних або доводяться до цього рівня ІМТ і ВМП, що випускаються підприємствами республіки, при забезпеченні сталого платоспроможного попиту становить близько 20% від обсягу закупівель.

Для стимулювання підприємств вкладати власні кошти у створення нового покоління ІМТ і ВМП і розвитку виробництва потрібно реалізація на практиці механізму довгострокових програм переоснащення ЛПУ і формування державних замовлень, в тому числі із залученням коштів місцевих бюджетів.

Все це особливо актуально в умовах, коли потреба закладів охорони здоров’я в медичній техніці задовольняється на рівні 30−40%, а частка зношеної та морально застарілої техніки досягає 70−80%. На основі аналізу результатів роботи галузі медичного приладобудування за останні 3 роки і ходу оснащення ЛПЗ республіки медичною технікою Рада Міністрів РБ, прийняв рішення про формування Державної програми з розробки і виробництва медичної техніки та виробів медичного призначення до 2010 року («Белмедтехніка»).

Розроблений проект Програми передбачає комплекс заходів щодо створення умов, що сприяють подальшому розвитку вітчизняної медичної промисловості, більш повному забезпеченню ЛПУ сучасними ІМТ і ВМП та впровадження на цій основі в медичну практику нових діагностичних та лікувальних технологій. Програму пропонується реалізувати за трьома основними напрямками:

— Наукове забезпечення — це комплекс дослідно-конструкторських робіт зі створення нових медичних виробів за узгодженим з Міністерством охорони напрямками;

— Виробничий блок — це номенклатура вироблених і освоюваних підприємствами Республіки Білорусь ІМТ та ВМП;

— Організаційно-технічні заходи, спрямовані на створення умов, що сприяють розвитку виробництва і стимулювання закупівель вітчизняних ІМТ і ВМП в Республіці Білорусь. Основні завдання програми:

— Проведення комплексу робіт з підвищення технічного рівня і якості розроблюваної і виробленої підприємствами республіки медичної продукції, сертифікація її на відповідність світовим стандартам;

— Організація спільних виробництв із зарубіжними партнерами масово імпортуються в республіку ІМТ та ВМП;

— Вдосконалення нормативної бази. Роботи по виконанню програми планується проводити в тісному співробітництві з фахівцями Міністерства охорони здоров’я, Національної Академії наук Білорусі, Держстандарту, вузів республіки, інших зацікавлених органів державного управління. Основу наукового забезпечення програми складають завдання в розробці нових ІМТ і ВМП, що дозволяють оновлювати номенклатуру виробів, що випускаються, удосконалювати застосовувану техніку і власне методи діагностики та лікування.

Вироблення перспективних напрямків розробки та виробництва ІМТ і ВМП ведеться, як правило, спільно розробниками, виробниками та медичними фахівцями — співвиконавцями робіт на основі інформації про стан здоров’я населення, структуру захворювань і смертності. До найбільш актуальних напрямків медицини в даний час в республіці віднесені онкологія, кардіологія та кардіохірургії, гематологія, травматологія і ортопедія, нейрохірургія, офтальмологія та ін, за якими доцільно розширювати роботи зі створення і виробництва необхідної техніки, інструменту та витратних матеріалів.

Основні напрями перспективних робіт на 2006−2010 рр. зі створення нових медичних виробів сформовані на основі пропозицій Міністерства охорони здоров’я, інших республіканських органів державного управління і фахівців, а також за результатами аналізу закупівель ІМТ і ВМП за останні 3 роки і представлені нижче:

1. Монітори гемодинамічного стеження за життєво-важливими функціями організму для комплектації наркозно-дихальних апаратів і встановлення у відділення реанімації

2. Фізіологіческіе контури штучного кровообігу і кардіопротекції (оксигенатори)

3. Апаратура та витратні матеріали для гемодіалізу

4. Рентгенівська медична техніка

5. Медична техніка та вироби медичного призначення для кардіології і в т. ч. кардіохірургії (штучні клапани серця, діалізатори та ін.)

6. Медична техніка для лабораторних досліджень

7. Фізіотерапевтична медична техніка

8. Стоматологічне оснащення

9. Засоби для зберігання та транспортування крові та її компонентів

10. Пересувні операційні, комплекси і установки для дезінфекції та стерилізації

11. Техніка індивідуального (домашнього) використання (слухові апарати, прилади для хворих на діабет, астму, гіпертонію та ін.)

12. Медичний інструмент

13. Апарати ультразвукові діагностичні

14. Вироби медичного призначення, в т. ч. для травматології та ортопедії, витратні матеріали для хірургії, стоматології, онкології, офтальмології та ін. (катетери перидуральні, голки спинальні і перидуральні, одноразові шприци, зонди, шовний матеріал, рентгенівська плівка і так далі). Зокрема, планується створення, проведення комплексу випробувань, у тому числі клінічних, і освоєння виробництва таких виробів як: нові штучні клапани серця (у тому числі для дітей), техніка для ангіопластики і стентування, ендопротези колінного суглоба, кисті і суглобів пальців з відповідним технологічним інструментом, ультразвукова доплеровска техніка для неінвазивної діагностики уражень периферичних судин, обладнання для трансміокардіальной лазерної реваскуляціі, сучасна ефективна багатофункціональна фізіотерапевтична техніка і т.п. Конкурсний відбір проектів щодо перспективних напрямків планується проводити регулярно, наприклад, через кожні 2 роки, що дозволить забезпечити їх актуальність на весь період дії Програми. Обсяг бюджетного фінансування по кожному проекту буде визначатися на експертній основі, а в цілому з наукового розділу його доцільно щорічно встановлювати в залежності від обсягу реалізації ІМТ і ВМП за попередній рік (наприклад, не менше 2%) з відповідним залученням позабюджетних коштів на підготовку, освоєння виробництва та сертифікаційні заходи. У процесі виконання Програми буде створено більше 50 найменувань нових імпортозамінних виробів. Це дозволить скоротити закупівлі по імпорту, заощадити валюту, розширити та оновити номенклатуру ІМТ і ВМП, які мають експортним потенціалом, оснастити ЛПУ необхідним обладнанням та витратними матеріалами. [2]

1.2 Аналіз українського ринку медичного обладнання

Сьогодні Україна виробляє сучасне рентгенівське обладнання з цифровою обробкою зображення, що дає значно меншу дозу опромінення, ніж старі апарати. До того ж воно набагато економічніше й зручніше: для роботи не потрібна плівка, а отримані файли легко архівуються. Налагоджено власне виробництво ультразвукової техніки, зокрема й цифрової, що за якістю наближається до світових аналогів. Є в нас якісна наркозно-дихальна апаратура, пульсоксиметри, кардіографи, монітори ЕКГ і артеріального тиску, кріохірургічні установки, томографічні гамма-камери. Серед великих вітчизняних компаній київська «Медапаратура» (рентгени, флюорографи як стаціонарні, так і пересувні), харківський «Квант», київська «Ютас», виробник кардіологічного обладнання. Ще одне велике харківське підприємство -- «Радмір», що випускає ультразвукові апарати як із кольоровим, так і з чорно-білим зображенням. Тож виробничі потужності в Україні є.

Міністерство охорони здоров’я виділяє надто мало коштів на закупівлю медобладнання, та й ті йдуть в основному не на вітчизняну продукцію. Є програма під Євро-2012, але в основному закуповується імпортне обладнання. Укладалися договори з міністерством, підприємства виготовляли продукцію, але оплати не було. Сьогодні більшість державних підприємств, що випускають мед апаратуру, акціонерні товариства.

Так, у бюджеті Міністерства охорони здоров’я передбачаються кошти на закупівлю медтехніки. Та потім до цього процесу долучаються тендер і посередники. Звідси всі негативні наслідки. Звісно, можна заперечити, що весь світ живе на тендерах. Проте, за словами фахівців, багатьом вітчизняним підприємствам важко брати участь у тендерах, адже там часто ставляться нереальні вимоги. [3]

Сьогодні вкрай необхідна розробка такої номенклатури, аби наші виробники могли брати участь у відкритих торгах. Звичайно, високотехнологічну апаратуру доцільно закуповувати за кордоном. Але в нас є підприємства, що випускають обладнання, якого потребують наші лікувальні установи. Це обладнання значно дешевші за імпортні аналоги. Щоб підтримати вітчизняного виробника, необхідна державна програма, система держзамовлення, але цього немає.

На початку цього року президент Української асоціації постачальників і виробників медичної техніки Микола Кузьма порівняв медтехніку з Попелюшкою: все в останню чергу і за залишковим принципом, з обмеженими термінами постачання і нерегулярними передоплатами.

У нашій країні повна відсутність плановості постачань. Це нищить вітчизняного виробника, який не може спланувати свою роботу, тому що не знає, скільки треба зробити приладів, за якою ціною.

Ще одна болюча проблема -- розробка вітчизняної апаратури. Державна комплексна програма створення нової медичної техніки (затверджена постановою Кабміну в травні 1992 р.), що передбачала участь у її розробці та серійному виробництві багатьох підприємств оборонної промисловості (у тому числі й конверсійних), поступово зійшла нанівець. Передбачений програмою серійний випуск апаратури, отже, і здійснення державних випробувань, а потім серійне виробництво були спущені на гальмах і переведені на так звані ринкові відносини. Тобто державне замовлення на постачання медичної техніки, по суті, було анульоване.

У 2008 році затверджено Державну цільову науково-технічну програму розвитку медичної техніки на 2009−2013 роки. Вона передбачає створення умов для розробки конкурентоспроможної вітчизняної медичної техніки, доведення її до рівня сучасних світових стандартів, розширення номенклатури і зменшення імпорту.

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання програмним методом.

До 1992 року Україна одержувала медичну техніку від 350 заводів-постачальників, з яких лише 19 відсотків знаходилися на території України. Унаслідок цього вітчизняна промисловість могла забезпечувати потребу в медичних виробах лише на 13−15 відсотків за номенклатурою і близько 20 відсотків за обсягом. Для забезпечення розвитку галузі у період з 1992 по 2003 рік виконувалися дві державні програми розвитку медичної техніки, які дали можливість значно покращити ситуацію за рахунок освоєння виробництва імпортозамінної медичної техніки, створити принципово нову медичну техніку та умови для збільшення виробництва медичних виробів з 740 до понад 2200 найменувань. Розроблення і виробництво медичної техніки здійснюють понад 250 підприємств різних форм власності, з них 38 державних підприємств, 28 акціонерних товариств, 20 закритих акціонерних товариств, 4 спільних підприємства, 111 товариств з обмеженою відповідальністю, 50 малих та інших приватних підприємств. Зазначені підприємства забезпечують виробництво таких груп медичної техніки, як апарати штучної вентиляції легень і наркозно-дихальне обладнання, слухові апарати, рентгендіагностичне обладнання, ультразвукове діагностичне обладнання, електрокардіографи різних видів, холодильне та кріогенне обладнання, спеціальні медичні меблі, обладнання для травматології, ортопедії та малорухомих хворих, інструмент для хірургії і стоматології, кольпоскопи, стерилізатори сухоповітряні, парові та бактерицидні, електродіагностичні апарати і електростимулятори. Стримування розвитку виробництва вітчизняної медичної техніки обумовлене втратою підприємствами оборотних коштів через інфляцію, відсутністю державного замовлення, низьким фінансуванням переоснащення закладів охорони здоров’я з державного та місцевих бюджетів. Витрати з державного та місцевих бюджетів, пов’язані з придбанням медичної техніки, в 3−4 рази менші від необхідних. Відсутність державного замовлення та малі обсяги централізованих коштів державного і місцевих бюджетів для здійснення закупівель не дають змоги вітчизняним виробникам отримувати прибутки від реалізації медичної техніки і виділяти достатні кошти на створення нових видів медичної техніки, розширення їх номенклатури, зокрема складної медичної техніки, розроблення та впровадження у виробництво якої здійснюється тривалий час та потребує значних коштів. Вести такі розроблення за відсутності обігових коштів та наявності великих кредитних ставок підприємства не мають змоги. Результати аналізу централізованих закупівель медичної техніки для закладів охорони здоров’я свідчать, що на сьогодні потреби країни у вітчизняній медичній техніці можуть бути забезпечені лише на 30−35 відсотків, що зумовлено, зокрема, недостатньою номенклатурою вітчизняних виробів медичного призначення. Отже, визначилася чітка тенденція до зниження обсягу фінансування централізованої закупівлі виробів медичного призначення та обсягу закупівлі вітчизняної техніки.

Разом з тим попит на вітчизняні вироби зростає, але задовольняється менш як на 10 відсотків. Це підтверджується заявками та звітами про їх реалізацію, які одержує МОЗ від управлінь охорони здоров’я. Так, із зазначеного у заявці обсягу 1155 одиниць комплексів рентгенівських діагностичних закуплено лише 40 одиниць, або 3,5 відсотка потреби, флюорографів із 536 одиниць — закуплено 16, або 3 відсотки, апаратів УЗД з 615 одиниць — закуплено 18, або 3 відсотки, апаратів штучної вентиляції легень для дорослих економічного класу з 1880 одиниць — закуплено 105, або 6 відсотків, кольпоскопів із замовлених 713 одиниць — закуплено лише 60, або 8,4 відсотка. У зв’язку з відсутністю широкої номенклатури виробництва вітчизняної складної медичної техніки доводиться закуповувати імпортне високовартісне медичне обладнання. Орієнтовна щорічна потреба для переоснащення закладів охорони здоров’я становить більш як 1 млрд. гривень, однак державним бюджетом та місцевими бюджетами виділяється на такі цілі значно менше коштів. Для розв’язання проблеми необхідно надати перевагу вітчизняному виробнику медичної продукції, яка істотно дешевше від імпортної, а за якістю в основному їй не поступається. За даними Держкомстату, обсяг реалізованого медичного обладнання у 2010 році становив 615 млн. гривень, а обсяг інвестицій зріс порівняно з 2009 роком у 2 рази, однак становив лише 24,9 млн. гривень. Медична промисловість забезпечує потреби країни у медичному обладнанні на 30−35 відсотків. Орієнтація на продукцію вітчизняного виробника під час закупівлі медичного обладнання для переоснащення закладів охорони здоров’я зумовлює необхідність збільшення номенклатури вітчизняних виробів медичного призначення до 60−70 відсотків. Однак, виходячи з реальних можливостей розробників і виробників, наявності у них науково-технічних передумов, можливостей фінансування, на сьогодні можна ставити завдання тільки щодо збільшення такої номенклатури до рівня 45−50 відсотків.

В Україні є всі умови для подальшого нарощування обсягів виробництва медичної техніки, а саме: науково-дослідні підприємства і значні виробничі потужності; розвинута науково-технічна і технологічна база; наукові та технічні працівники високої кваліфікації; співпраця виробників медичного обладнання з медичними фахівцями та установами; досвід розроблення складної техніки і виготовлення медичної, в тому числі наукоємної спеціалізованої, продукції. На сьогодні галузь не потребує структурної перебудови. Існуюча конкуренція як серед вітчизняних, так і з боку закордонних виробників сприяє підтриманню високого технічного рівня і якості медичного обладнання, його конкурентоспроможності, впровадженню науково-технічних досягнень, підвищенню ефективності виробництва.

Пріоритетним напрямом розвитку виробництва медичної техніки є передусім виробництво діагностичного (кардіологічного, рентгенівського, ультразвукового та іншого) обладнання, що призначене для виявлення захворювань на ранніх стадіях, та обладнання для терапії і хірургії. Приділятиметься увага, зокрема, таким сучасним наукоємним новим напрямам, як магнітокардіографія, цифрові технології, біотелеметрія, ендопротезування, виробництво оксигенаторів та імплантантів, що дасть можливість зменшити закупівлю імпортного медичного обладнання. Зважаючи на значно меншу ціну нових вітчизняних медичних виробів порівняно із встановленими на зарубіжні вироби, можна стверджувати, що у разі серійного виробництва вони витіснять на внутрішньому ринку імпортні аналоги та можуть користуватися попитом на зовнішньому ринку.

Підтвердженням цього є те, що вже сьогодні такі вітчизняні вироби, як колькоскопи, електрокардіографи, пульсоксиметри, монітори, кріотерапевтичні установки, вібростоли масажні та інші, не тільки витіснили імпортні з внутрішнього ринку, а й успішно експортуються в інші країни. Для розв’язання проблеми, що виникла в галузі виробництва медичної техніки, необхідно розробити Державну програми розвитку виробництва медичної техніки на 2008−2012 роки (далі - Програма). Метою Програми є розв’язання головного стратегічного завдання — поліпшення матеріально-технічного оснащення галузі охорони здоров’я шляхом забезпечення розроблення конкурентоспроможної вітчизняної медичної техніки та виробів медичного призначення, доведення їх до рівня сучасних світових стандартів, розширення номенклатури, відповідне зменшення критичного імпорту, ефективне використання науково-технічного потенціалу галузі.

Порівняльний аналіз можливих шляхів розв’язання проблеми та обґрунтування оптимального варіанта. Переоснащення закладів охорони здоров’я новітньою медичною технікою може відбуватися за трьома варіантами шляхом: закупівлі імпортного високовартісного обладнання; закупівлі за кордоном технологій і ліцензій на виробництво медичної техніки та організації її виробництва на вітчизняних підприємствах; розроблення конкурентоспроможної вітчизняної медичної техніки, її виробництва і закупівлі для закладів охорони здоров’я. Перший варіант потребує для реалізації щороку 1,2 млрд. гривень, другий — близько 30 млрд. гривень.

Другий варіант має багато недоліків, основними з яких є відсутність необхідних коштів, невикористання наявного науково-технічного потенціалу та науково-технічних передумов вітчизняних підприємств, постійне відставання від інших країн в освоєнні виробництва новітньої медичної техніки. Зважаючи на це, перший і другий варіанти в нинішніх умовах реалізувати неможливо.

Третій варіант є оптимальним, оскільки використовуються наявні науково-технічні передумови та потенціал вітчизняних підприємств. Шляхи і способи розв’язання проблеми. Для виконання державних програм по боротьбі із СНІДом, онкозахворюваннями, туберкульозом, хворобами серця і крові необхідно забезпечити розширення виробництва вітчизняного медичного обладнання. Відбір для проведення дослідно-конструкторських робіт з розроблення виробів медичного призначення повинен проводитися з урахуванням наукових пріоритетів та сучасних можливостей розвитку вітчизняної медичної техніки, зокрема: обладнання для новітніх медичних технологій (магнітокардіографія, неінвазивний метод аналізу крові та визначення гормонів у крові, цифрові технології, біотелеметрія, лазерна внутрішньотканинна об'ємна термотерапія, локальна кріотерапія та кріохірургія, магнітотерапія, обладнання для зварювання живих тканин); нові матеріали та комплектувальні вироби (пластичні регенеруючі біосумісні кісткові імплантанти, медичні вироби з еластомерів, фільтруючі матеріали, гаммакамери, металокерамічні трубки для рентгенографії); обладнання для малоінвазивної торакальної хірургії; інше сучасне наукоємне обладнання. Тематика замовлення визначається експертними комісіями згідно із законодавством на конкурсних засадах за результатами науково-технічної експертизи заявок на виконання замовлення.

Виконавці тематики визначаються шляхом проведення тендерної процедури з числа учасників торгів.

Кожна дослідно-конструкторська робота завершується проведенням приймальних технічних і клінічних медичних випробувань та отриманням реєстраційного посвідчення МОЗ.

Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності:

Виконання Програми дасть можливість:

створити нову медичну техніку сучасного рівня;

збільшити номенклатуру вітчизняних медичних виробів та медичної техніки, поліпшити їх технічні характеристики та підвищити конкурентоспроможність; збільшити обсяги виробництва і довести рівень забезпечення вітчизняною медичною технікою до 45−50 відсотків потреби;

підвищити якість та рівень медичного обслуговування населення за рахунок забезпечення закладів охорони здоров’я сучасними засобами діагностики і лікування; контракт імпорт медичний обладнання

збільшити обсяги виробництва імпортозамінної продукції та скоротити імпорт медичної техніки;

підвищити щорічний обсяг закупівель медичної техніки на 15−20 відсотків без збільшення асигнувань на ці цілі за рахунок економії коштів під час закупівлі більш дешевих виробів медичного призначення вітчизняного виробництва;

забезпечити економію валютних коштів шляхом зменшення обсягу закупівлі високовартісного медичного обладнання.

Виконання Програми також дасть змогу розвинути наукоємні технології, створити нові робочі місця та збільшити надходження коштів до державного бюджету. Оцінка фінансових ресурсів, необхідних для виконання Програми Орієнтовний загальний обсяг фінансування Програми становитиме близько 170 млн. гривень, у тому числі: за рахунок державного бюджету — близько 50 млн. гривень (30 відсотків обсягу фінансування Програми), які насамперед будуть спрямовані на розроблення нової техніки; за рахунок коштів підприємств-виробників та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством, — близько 120 млн. гривень. [4]

Виробництво розробленої за Програмою медичної техніки здійснюватиметься за рахунок коштів підприємств-виробників. Необхідний обсяг фінансування Програми, зокрема з державного бюджету, визначається щороку виходячи з наявності коштів та з урахуванням наукових пріоритетів, нових можливостей у медичній техніці, конкретизації завдань за підсумками виконання Програми у попередні роки та з інших джерел фінансування.

2. Правове обґрунтування можливості здійснення даної зовнішньоекономічної угоди

2.1 Законодавча база

Кабінет міністрів України від 8 жовтня 1992 р. № 573 Про розвиток медичної, ветеринарної та мікробіологічної промисловості, поліпшення забезпечення населення і потреб тваринництва лікарськими засобами, медичною і ветеринарною технікою.

З метою збільшення виробництва продукції медичного, ветеринарного та мікробіологічного призначення Кабінет Міністрів:

1. Затвердити Комплексну програму розвитку медичної, ветеринарної та мікробіологічної промисловості, поліпшення забезпечення населення і потреб тваринництва лікарськими засобами, медичною і ветеринарною технікою на 1992−1996 роки, що додається. Розпорядження від 21 березня 2007 р. № 102-р Про схвалення Концепції Державної програми розвитку виробництва медичної техніки на 2008−2012 роки.

1. Схвалити Концепцію Державної програми розвитку виробництва медичної техніки на 2008−2012 роки, що додається. Визначити МОЗ державним замовником Програми.

2. МОЗ разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати до 1 липня 2007 р. на розгляд Кабінетові Міністрів України проект Державної програми розвитку виробництва медичної техніки на 2008−2012 р розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 березня 2007 р. № 102-р Концепція Державної програми розвитку виробництва медичної техніки на 2008−2012 р визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма Обов’язковою умовою досягнення успіху у лікуванні найпоширеніших захворювань є наявність у закладах охорони здоров’я новітнього діагностичного та іншого медичного обладнання. Протягом останнього десятиліття відбулося істотне скорочення закупівель медичної техніки, що зумовило збільшення парку морально та фізично застарілої апаратури до 60−70 відсотків. Значна частина обладнання відпрацювала 20−25 років, що у 2−3 рази перевищує його технічний ресурс. Водночас вітчизняна промисловість задовольняє потребу країни в медичних виробах лише на 30−35 відсотків.

Національні інтереси потребують вжиття нагальних і ефективних заходів для розв’язання проблеми забезпечення закладів охорони здоров’я сучасною вітчизняною медичною технікою та виробами медичного призначення. [5]

2.2 Нормативно-правові умови здійснення даного проекту

Сертифікація. Крім митного оформлення медичної техніки, санітарно-епідеміологічного оформлення вироби, гігієнічного оформлення та сертифікації медичної техніки, продукції медичного призначення, проведення випробувань, існує ще й реєстрація продукції медичного призначення.

Медичне обладнання потребує кількох видів оформлення, у погодженні сертифікації в різних державних установах. Для того щоб імідж медичного центру або клініки був бездоганний, медичне обладнання, що використовується в роботі компанії має обов’язково мати сертифікат якості або сертифікат відповідності, як ще називають цей документ.

Крім митного оформлення медичної техніки, санітарно-епідеміологічного оформлення вироби, гігієнічного оформлення та сертифікації медичної техніки, продукції медичного призначення, проведення випробувань, існує ще й реєстрація продукції медичного призначення і медичної техніки в Міністерстві Охорони Здоров’я. Також сертифікація, існує і ліцензування технічного обслуговування і самого процесу виробництва медичного обладнання.

Для того щоб оформити сертифікат відповідності на медичну техніку потрібно пожертвувати своїм часом і силами. Від якості медичного обладнання, яке допомагає лікувати пацієнтів, залежить не тільки репутація медичного закладу, але й здоров’я, а іноді і життя пацієнтів. Одним з найбільш необхідних видів обов’язкової сертифікації, є ще й сертифікація засобів вимірювання медичного призначення (градусники, тонометри, фонендоскопи і т.д.) Цю процедуру повинна пройти і вітчизняна та зарубіжна медична техніка і обладнання.

Що стосується митного оформлення при ввезенні медичної техніки, то це досить виснажлива процедура, в якій при знанні вітчизняного законодавства можна уникнути деяких фінансових витрат на оформлення митних документів на медичну техніку. Наприклад, на «життєво необхідною і найважливішою медичної техніки» можна заощадити, не оплачуючи податок на додану вартість.

Що стосується санітарно-епідеміологічного оформлення або як ще називають цей процес — експертизи, то вона неодмінно потрібна для того медичного обладнання та техніки, які контактують безпосередньо зі шкірою людини. Ця експертиза проводиться згідно з наказом «Про санітарно-епідеміологічної експертизи продукції». У цьому наказі прописані і порядок проведення санітарно-епідеміологічної експертизи продукції і перелік продукції, що підлягає санітарно-епідеміологічній експертизі. У ньому зазначається, що експертизу мають пройти майже всі вироби медичного призначення, медичне обладнання та техніка. Ця процедура може носити неодноразовий характер. До цієї медичної продукції належить продукція, вироблена в Україні і що ввозиться в Україну: поставлена продукція на виробництво, та продукція, комплектація якої змінюється, якщо змінюється склад, технологічний процес виготовлення, конструкція, при зміні технічної і нормативної документації на продукцію, також експертизі підлягає і дослідна партія медичної продукції.

Питання гігієнічної оцінки медичного обладнання вирішується відповідно з таким документом, як «Інструкція про порядок гігієнічної оцінки медичних виробів для цілей їх реєстрації в Україні». Гігієнічна оцінка здійснюється на підставі виписки з рішення спеціалізованої експертної комісії Комітету з нової медичної техніки МОЗ України, одержуваної організацією-розробником медичного виробу вітчизняного виробництва або компанією, яка написала заяву про те, що вони хочуть зареєструвати в Україні медичне обладнання імпортного виробництва. Крім цієї виписки для отримання гігієнічної оцінки знадобиться ще і фотознімок медичного виробу, техніки або обладнання розмірів 13 см на 18 см у кількості одного примірника, нормативний документ (ГОСТ, ТУ проект, ОСТ), техпаспорт і інструкція із застосування. 6]

3. Зовнішньоекономічний контракт

КОНТРАКТ №

м. Київ, 2012 р.

1. ПРЕАМБУЛА

Siemens, Нідерланди, що надалі згадуватиметься як Продавець, з однієї сторони, в особі комерційного директора, та Біомедика-Сервіс, Київ, Україна, що надалі згадуватиметься як Покупець, в особі директора з іншої сторони, на підставі своїх статутів уклали нижченаведений Контракт.

2. ПРЕДМЕТ КОНТРАКТУ

Відповідно до даного контракту Продавець зобов’язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та сплатити за діагностичне медичне обладнання 2012 року, в подальшому — «Товар», угорського походження, за ціною, якістю, кількістю та на умовах, узгоджених з Покупцем, зазначених у даній Угоді.

Найменування товару: Апарат ультразвуковий діагностичний Acuson Antares Premium.

3. КІЛЬКІСТЬ

Кількість товару, що поставляється Продавцем, складає: Acuson Antares Premium — 4шт за контрактною ціною.

Вага Товару визначається у відповідності з вагою, що вказана у накладних, у час та на місці завантаження, що виписана офіційним представником митниці.

4. ЯКІСТЬ

Якість Товару має відповідати якості аналогічного товару, дозволеного до продажу.

Якість має також бути підтверджена сертифікатом якості, що видається виробником. Термін придатності Товару має бути не менше 10 років.

5. ЦІНА

Валюта ціни і платежу — американський долар.

Ціна на умовах CIP у перехідному пункті Київ встановлюється у розмірі: за одиницю Товару. Ціна включає у себе витрати по митному оформленню Товару у країні Продавця.

Загальна вартість контракту складає 180 000 $ (сто вісімдесят тисяч доларів).

6. УПАКОВКА, МАРКУВАННЯ ТА ТРАНСПОРТУВАННЯ

Продавець буде відвантажувати товар в упаковці, що є звичайною для даного товару і яка забезпечує цілісність товару під час транспортування.

Товаросупровідна документація буде відправлена разом із товаром і спакована в перше вантажне місце партії, що відвантажується, пакувальний лист міститиметься всередині кожного вантажного місця. Документація буде складена англійською мовою. На кожне вантажне місце буде нанесене наступне маркування: назва, пункт призначення, номер контракту, найменування вантажоотримувача (Покупець), найменування Продавця, номер місця, вага.

7. УМОВИ ЗДАЧІ-ПРИЙМАННЯ ТОВАРУ

Товар, що поставляється відповідно до даного контракту, вважається зданим Продавцем і прийнятий Покупцем:

— за кількістю на станції призначення товару — у відповідності з вагою, зазначеною у накладній на станції відправлення;

— за якістю на станції призначення — здійснюється відповідно сертифікату якості, виданому при відвантаженні Товару.

8. ПЛАТЕЖІ

Покупець виставляє безвідкличний, покритий, документарний акредитив, що виконується в банку Продавця у розмірі 100% від вартості даного Контракту, протягом п’яти банківських днів від дати підписання Контракту сторонами.

Виконавчий банк здійснює виконання акредитиву проти представлених банку Продавцем таких документів:

— рахунок-фактура Продавця;

— дублікат накладної;

— сертифікат відповідності (якості);

— митна декларація з відміткою «Випуск дозволено» (копія).

Всі банківські збори та комісії у банку Продавця за рахунок Продавця.

Подовження терміну дії акредитива припускається в межах семи днів, якщо його необхідність викликана зміною умов поставки та/або відвантаження Товару.

В усіх інших питаннях, що не передбачені даним Контрактом у частині виконання акредитива, сторони керуються міжнародними правилами UCP№ 500 у редакції 1993 року.

9. ФОРС-МАЖОР

У разі виникнення обставин, коли повне чи часткове виконання будь-якою із сторін зобов’язань за цим Контрактом, а саме: пожежі, стихійного лиха, війни, воєнних операцій будь-якого характеру, блокади, заборони експорту чи імпорту, або інших обставин, що не залежать від сторін, строк виконання зобов’язань за цим Контрактом переноситься на строк, що дорівнює часу, доки діятимуть такі обставини.

Якщо такі обставини або їх наслідки діють понад 4 місяці, то в кожної із сторін цього контракту є право відмовитись від подальшого виконання зобов’язань за цим Контрактом, і в цьому випадку жодна із сторін не матиме права на відшкодування іншою стороною можливих збитків.

Сторона, для якої склалася неможливість виконання зобов’язань за цим Контрактом, повинна про настання та припинення обставин, що заважають виконанню таких зобов’язань, негайно сповістити про це іншій стороні цього Контракту.

Належними доказами наявності зазначених вище обставин та їх тривалості будуть довідки, що видаються відповідно Торговельною палатою країни Продавця чи Покупця.

10. САНКЦІЇ

У випадку, якщо матимуть місце запізнення у відправці товару або не будуть додержані інші строки, визначені у цьому Контракті, Продавець повинен сплатити Покупцеві штраф у розмірі 0,2% від загальної вартості Контракту за кожний день протягом перших десяти днів після прострочення терміну та 0,5% від загальної вартості цього Контракту за кожний наступний день прострочення терміну.

Проте загальна сума штрафу не повинна перевищувати 12% від загальної вартості цього Контракту.

Розмір штрафу не може бути змінений в арбітражному порядку.

Штраф буде утримано з рахунку Продавця при оплаті його Покупцем. У разі, якщо покупець з будь-якої причини не утримає штраф при оплаті рахунку Продавця, останній повинен сплатити суму штрафу за першою вимогою Покупця.

У разі, якщо запізнення перевищить один місяць, Покупець має право відмовитись від товару.

За неоповіщення або несвоєчасне оповіщення про відвантаження товару Продавець сплачує покупцеві штраф у розмірі 1% від загальної вартості Контракту та покриває Покупцеві всі витрати та втрати, пов’язані з таким порушенням Продавцем умов цього Контракту.

За зволікання у відкритті акредитива Покупець сплачує Продавцеві штраф у розмірі 1% від загальної вартості Контракту за кожен день прострочення.

Про ушкодження товару, що є предметом цього Контракту, а також про кількісне недопостачання Покупець повинен письмово оповістити Продавця (через засоби телеграфу або електронної пошти) протягом 2−3 днів від дня поставки.

11. АРБІТРАЖ

Будь-який спір, що виникає щодо цього Контракту або у зв’язку з ним, підлягає передачі на розгляд і остаточне вирішення в Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торговельно-промисловій палаті Фінляндії.

Сторони цього Контракту погоджуються з тим, що в процесі розгляду і вирішення спору застосовуватиметься Регламент Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торговельно-промисловій палаті Нідерландів. Правом, яке регулює цей Контракт, є матеріальне право

Міжнародний суд -- головний судовий орган ООН, до юрисдикції якого входять усі питання, що передаються йому державами, і всі питання, передбачені Статутом ООН і чинними договорами і конвенціями. Цей орган складається з 15 суддів, яких окремо обирають Генеральна Асамблея і Рада Безпеки на дев’ять років. Судді обираються за рівнем кваліфікації, а не за національною ознакою. Проте не може бути обрано двоє суддів з однієї країни. Суд міститься у місті Гаага (Нідерланди). Країни-члени можуть передавати на розгляд Міжнародного Суду справи про прикордонні суперечки, право на рибну ловлю, право на корисні копалини та інші спірні питання. Генеральна Асамблея або Рада Безпеки можуть консультуватися з Міжнародним Судом з будь-якого питання. [7]

12. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ СТОРІН

Продавець: Siemens, Голландія, Нідерланди

Юрид. Адреса:

тел. :

Р/р:

Банк:

Адреса для телеграм:

Генеральний директор

Покупець:

Біомедика-Сервіс,

3 180, г. Киев, ул. Героев Севастополя, 30

URL http: //62 679. ua. all. biz

Генеральний директор

3. Оцінка ефективності запропонованого проекту

Розрахунки:

1. Витрати, пов’язані з розмитненням імпортного вантажу:

Сплата митних зборів = Митна вартість * 0% = 180 000 дол.

($ 180 010*7,92 = 1 425 679 грн. (за курсом НБУ на дату контракту))

Сплата ПДВ = Митна вартість * 20% = 180 000 дол. * 20% = 36 000 дол.

США ($ 36 000*7,92 = 285 120 грн. (за курсом НБУ на дату контракту))

2. Виручка від реалізації імпортного товару:

Ціна реалізації товару на внутрішньому ринку * Кількість товару =

45 000*4 = 180 000 дол. США (180 000*7,92 = 1 425 600 грн. (за курсом

НБУ на дату контракту))

3. Валовий дохід:

Виручка — Витрати по імпорту = 1 425 600грн. — 0

грн. = 1 425 600 грн.

4. Розрахунки з бюджетом:

ПДВ (на реалізовану продукцію) + Заробітна плата + Командировочні +

Оренда = 1 425 600*0,2 = 285 120 грн.

5. Прибуток:

Валовий дохід — Витрати, відрахування = 1 425 600 грн. -

285 120 грн. = 140 480 грн.

6. Сплата податку на прибуток:

140 480 грн. * 25% = 35 120 грн.

7. Чистий прибуток:

Прибуток — Податок на прибуток = 140 480 грн. — 35 120 грн. = 105 360

грн.

8. Рентабельність угоди:

(Чистий прибуток / Виручка від реалізації імпортного товару) * 100% =

(105 360 грн. / 1 425 600 грн.) * 100% = 7,3%

Даний рівень рентабельності свідчить про те, що угода є вигідною.

Для того, щоб імпорт товару був вигідним, необхідно, щоб імпортний дохід перевищував імпортні витрати. Це відбиває базовий коефіцієнт ефективності імпорту товарів споживання:

Е

де Е — базовий коефіцієнт ефективності імпорту товарів споживання;

Ві — внутрішній виторг від продажу імпортного товару;

В іm — вартість імпортного товару;

Т в — транспортні витрати;

Ов — організаційні витрати.

Згідно умов даного контракту:

Ві = 1 425 600 грн.

В іm = 1 425 679 грн.

Транспортні витрати розрахуємо наступним чином: середня вартість вантажних перевезень по Україні автомобільним транспортом дорівнює 4 грн/км, а відстань від нашого складу в місті Києві до пункту прийому вантажу (Краківець) становить 600 км. Отже,

Т в = 600 км * 4 грн/км = 2400 грн.

Організаційні витрати включають в себе заробітну плату, командировочні, оренду тощо. У нашому прикладі Ов = 5000 грн.

Розрахуємо базовий коефіцієнт ефективності імпорту нашого товару:

Е =0,996

Оскільки Е 1, то імпорт цього товару є неефективним.

Висновки

Отже, визначилася чітка тенденція до зниження обсягу фінансування централізованої закупівлі виробів медичного призначення та обсягу закупівлі вітчизняної техніки. Разом з тим попит на вітчизняні вироби зростає. В Україні є всі умови для подальшого нарощування обсягів виробництва медичної техніки, а саме: науково-дослідні підприємства і значні виробничі потужності; розвинута науково-технічна і технологічна база; наукові та технічні працівники високої кваліфікації; співпраця виробників медичного обладнання з медичними фахівцями та установами; досвід розроблення складної техніки і виготовлення медичної. Значно менша ціна нових вітчизняних медичних виробів порівняно із встановленими на зарубіжні вироби, буде, у разі серійного виробництва значно менша, і витіснить на внутрішньому ринку імпортні аналоги та можуть користуватися попитом на зовнішньому ринку. Перерозподіл закупівель на користь імпорту позбавляє вітчизняну медичну промисловість можливості розвитку, інвестуючи при цьому зарубіжні компанії. У той же час близько 50% імпортованої техніки не мають ні аналогів в Білорусі, ні відповідних науково-технічних заділів з її створення. Ця техніка високого класу для томографії, УЗ-діагностики, ангіографії і т.п., доцільність закупівлі якій економічно виправдана.

Використана література:

1. Девятко Н. Д., Голант М. Б., Реброва Т. Б. Радіоелектроніка та медицина. -Мн. — Радіоелектроніка, 2007.

2. Медична техніка, М., Медицина 2000 — 2010 р.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой